Порівняльна оцінка двох схем лікування вароатозу бджіл в умовах державної лікарні ветеринарної медицини верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Визначення економічної ефективності включало розрахунок економічного збитку, спричиненого захворюванням, та розрахунок економічної ефективності проведених лікувальних заходів.

2.2 Характеристика господарства

Дослiдження вароатозу бджіл ми разом із ветеринарним лікарем Верхньодніпровської районної лікарні ветеринарної медицини проводили в умовах приватного сектора, що знаходиться в селi Якимiвка, Верхньоднiпровського району, Днiпропетровської областi. Господарем даної садиби є Шарай Володимир Якович.

Для мiсцевостi, на якiй розташована садиба, характерний помiрний клiмат, із жарким і сухим літом та морозною і сніжною зимою. Грунти - переважно чорноземи звичайнi. Поверхня мiсцевості рiвнинна, зрiдка пересiчена балками, одна з яких знаходиться поряд з будинком власника. В балцi росте велика кiлькiсть акацiй, дикi фруктовi дерева, а влiтку - польовi квiти та лiкарськi рослини. За балкою є три поля площею по 100 га кожне, якi майже щороку засіюють соняшником. Грунтові води на данiй мiсцевостi залягають на глибині 6-7 м. За 1,5 км від будинку є ставок площею 42 га.

Рис. 2.2.1. Вулики українського типу

Дана пасіка нараховує 15 бджолосімей української степової породи. Для їх розведення використовують вулики українського типу (рис. 2.2.1.). Кожен вулик розрахований на 20 рамок з утепленими передньою і задньою стінками.

Рамка цього вулика має розмір 300Ч435 мм, вона вузька і довгувата. Дах такого вулика односхилий з жерстяним покриттям, дно глухе. В передній стінці вулика є 4 льотки, два верхніх і два нижніх. Гніздо поверх рамок накривається дощечками-стелинками, 70-80 мм завширшки і 12 мм завтовшки. У кожному вулику є стелинка з вентиляційною сіткою, яка забезпечує видалення водяної пари під час зимiвлi та вентиляцiю гнізда в спеку (рис. 2.2.2.). Оскільки бджоли зимують надворі, то вулики роблять не тільки з утепленими стінками, а й поверх стелинок накривають утеплювальними подушками.

Рис. 2.2.2. Дощечки-стелинки та стелинка з вентиляційною сіткою поверх гнізда

Напувалка для бджіл складається із невеликого бачка на 20 л, в якому є краник, та з дошки, в якій зроблені заглиблення для стікання води. Щоб вітер не здував бджіл, на бокову поверхню дошки набиті дощечки-бортики, на декілька сантиметрів вищі від поверхні напувалки (рис. 2.2.3.). Для підгодівлі бджіл господар використовує мед, а інколи задає невелику кількість цукрового сиропу.

Під час догляду за бджолиними сім'ями господар використовує лицеву сітку, білі халати, димар, пасічницьку стаместку, щітку для змітання бджіл, ящик для перенесення стільникових рамок, маточні кліточки, ковпачки, льоткові загороджувачі.

Для перетоплення воскової сировини є сонячна воскотопка. Вона має вигляд ящика, розмір якого відповідає розміру стільника з рамок. Лист на якому топиться стільник, зроблений із білої жерсті. Віск під дією сонячного проміння витоплюється і стікає у підставлену під лист ємкість. Ящик воскотопки накривається скляною рамою. Він знаходиться на підставці, за допомогою якої регулюється кут похилу за промінням сонця.

Рис. 2.2.3. Напувалка для бджіл

Відкачування меду господар проводить двічі на рік: в травні та в серпні. Для цього він використовує хордіальну медогонку на чотири рамки (рис. 2.2.4.). Після відкачування, в медогонці відкривають спеціальний краник, через який витікає мед, і фільтрують його через спеціальні двосекційні фільтри-ситечка. Вони мають спеціальні розсувні дужки, завдяки яким утримуються на місткості для меду. Після фільтрації мед зливають у бідони.

Переглянувши ветеринарну звітність, було виявлено, що вароатоз реєструється майже щорічно, як на даній пасіці, так і в цілому по району. Також ми виявили, що минулого року значних збитків бджолярам завдав хімічний токсикоз. А саме, відбулося отруєння великої кількості бджіл пестицидами, якими обробляли поля в північно-західній частині району (в якому знаходиться і дана пасіка), без попередження бджолярів. Це призвело до загибелі багатьох бджолосімей, а в тих сім'ях, що вижили, значно знизилась продуктивніть і стійкість до захворювань.

Рис. 2.2.4. Хордіальна чотирьохрамкова медогонка

В цілому, господар періодично (навесні та восени) проводить обробку бджіл проти вароатозу розчином біпіну, та в деяких бджолосім'ях це не дозволяє стовідсотково звільнитись від кліща. До того ж необхідно враховувати, що бджіл не можливо ізолювати на довгий термін від контакту з іншими комахами, які можуть переносити збудника данного захворювання.

2.3 Результати власних дослiджень та їх аналіз

Пiд час проведених дослiджень у приватному секторi села Якимiвка, Верхньоднiпровського району, Днiпропетровської області, нами була з'ясована епiзоотична ситуацiя щодо вароатозу бджiл на данiй пасiцi та проведенi лікувальні заходи.

Дiагноз на вароатоз ставили комплексно, враховуючи епiзоотичнi данi, клiнiчні ознаки та результати лабораторних дослiджень, якi ми проводили у Верхньоднiпровськiй районнiй державній лікарні ветеринарної медицини.

З епiзоотологiчних даних характерним було те, що у вуликах, в яких утримуються бджоли, підвищена вологість (вентиляційні сітки в дощечках-стелинках заліплені прополісом). Дезінфекцію вуликів та пасічницького інвентаря господар проводить дуже рідко, що в свою чергу сприяє розповсюдженню захворювання.

При клінічному огляді бджолосімей ми знаходили дорослих бджіл, на яких паразитували кліщі вароа, а на дні вулика та передльотковому майданчи ку ? молодих бджіл, менших за розмірами, із деформованим черевцем, скрученими майже не розвиненими крилами (рис. 2.3.1.).

Рис. 2.3.1. Молода бджола, уражена вароатозом

З метою порівняння терапевтичної ефективності дії за різних діючих речовин і за різних лікарських форм (смужки і розчини), ми відібрали, для проведення обробок, такі препарати,як варостоп, апістан, біпін, бівароол.

В першому досліді, для встановлення інвазованості бджолосімей кліщем вароа, вiд кожної бджолосім'ї було відібрано проби - по сто дорослих бджіл та по сто комірок із запечатаним розплодом. Результати занесені до таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1.

Iнвазованiсть бджолосімей кліщем вароа в першому досліді до обробки та після неї, n=100

Групи бджолосiмей	До обробки	Пiсля обробки
	ЕI, %	II, екз.	ЕI, %	II, екз.
Перша дослідна:
1 сім'я	4,5	1?2	0	0
2 сім'я	3	1?2	0	0
3 сім'я	2,5	1?2	0	0
В середньому по групі	3,3	1?2	0	0
Друга дослідна:
1 сім'я	3	1?2	0	0
2 сім'я	4	1?2	0	0
3 сім'я	2,5	1?2	0	0
В середньому по групі	3,2	1?2	0	0
Контрольна:
1 сім'я	2	1?2	3	1?2
2 сім'я	3	1?2	3,5	1?2
3 сім'я	4,5	1?2	4,5	2
В середньому по групі	3,2	1?2	3,7	1?2

Всі сім'ї виявились уражені збудником вароатозу. Екстенсивність інвазії в середньому склала 3,2 - 3,3 % при інтенсивності інвазії ? 1 - 2 екземпляри.

Після підтвердження діагнозу на вароатоз, в кожен вулик першої групи бджолосiмей вставляли по дві смужки варостопу, а у вулики другої групи - по дві смужки апістану і залишали їх там на 30 діб. Через місяць ми вийняли смужки та повторно відібрали проби, провівши дослідження на інвазованість бджолосiмей. Зокрема, порівнюючи ЕІ та ІІ після обробок, слід відмітити, що всі бджолосім'ї були звільнені від кліща Varroa jacobsoni.

Таблиця 2.3.2.

Ефективність застосування варостопу та апістану, n=100

Групи бджолосiмей	Варостоп	Апістан
	ЕЕ, %	IЕ, %	ЕЕ, %	IЕ, %
Перша дослідна:
1 сім'я	100	100	?	?
2 сім'я	100	100	?	?
3 сім'я	100	100	?	?
В середньому по групі	100	100	?	?
Друга дослідна:
1 сім'я	?	?	100	100
2 сім'я	?	?	100	100
3 сім'я	?	?	100	100
В середньому по групі	?	?	100	100

варостоп апістан вароатоз бджола

Ефективність дії препаратів варостопу та апістану визначали шляхом порівняння таких показників, як екстенсефективність (ЕЕ) та інтенсефективність (ІЕ), таблиця 2.3.2. Обидва препарати показали 100% терапевтичний ефект, тому для лікування вароатозу можна застосовувати як варостоп, так і апістан.

В другому досліді ми відбирали для лабораторних досліджень лише проби дорослих бджіл. Обробку в цьому досліді проводили водними розчинами двох препаратів із розрохунку 10 мл на одну вулочку. Третю групу бджолосiмей обробляли біпіном, а четверту групу - бівароолом, з повторною обробкою через тиждень. Для проведення обробок готували розчини даних препаратів: 0,5 мл біпіну та 1 мл бівароол розводили в 1 л води. Результати закліщованості бджолосімей у другому досліді представлені у таблиці 2.3.3.

Таблиця 2.3.3.

Iнвазованiсть бджолосімей кліщем вароа в другому досліді до обробки та після неї, n=100

Групи бджолосiмей	До обробки	Пiсля обробки
	ЕI, %	II, екз.	ЕI, %	II, екз.
1	2	3	4	5
Третя дослідна:
1 сім'я	6	1?2	1	1
2 сім'я	3	1	0	0
3 сім'я	5	1?2	1	1
В середньому по групі	4,7	1?2	0,7	0 - 1
Четверта дослідна:
1 сім'я	5	1?2	0	0
2 сім'я	2	1	0	0
3 сім'я	6	1?2	1	1
В середньому по групі	4,3	1?2	0,3	0 - 1
Контрольна:
1 сім'я	5	1?2	6	1?2
1	2	3	4	5
2 сім'я	6	1?2	7	1?2
3 сім'я	5	1?2	5	2
В середньому по групі	5,3	1?2	6	1?2

Результати досліду свідчать про певну різницю в акарицидних властивостях двох досліджуваних препаратів. При обробці біпіном екстенсивність інвазії в середньому знизилась з 4,7 % до 0,7 %, тоді як за бівароолу ? з 4,3 % до 0,3 % при відповідному зменшенні інтенсивності інвазії ? з 1 - 2 до 0 - 1 екземпляри.

Ефективність застосування біпіну та бівароолу представлена в таблиці 2.3.4.

Таблиця 2.3.4.

Ефективність застосування біпіну та бівароолу, n=100

Групи бджолосiмей	Біпін	Бівароол
	ЕЕ, %	IЕ, %	ЕЕ, %	IЕ, %
Третя дослідна:
1 сім'я	83,3	50	?	?
2 сім'я	100	100	?	?
3 сім'я	80	50	?	?
В середньому по групі	85,1	67	?	?
Четверта дослідна:
1 сім'я	?	?	100	100
2 сім'я	?	?	100	100
3 сім'я	?	?	83,3	50
В середньому по групі	?	?	92,4	83,3

Отримані дані вказують на те, що ЕЕ та ІЕ біпіну в середньому становили 85,1 % та 67,0 % відповідно, тоді як за дї бівароолу ці показники були кращими і склали 92,4 % та 83,3 %.

Після проведення всіх досліджень можна зробити висновок, що для лікування вароатозу краще застосовувати препарати варостоп і апістан, оскільки вони дають 100% терапевтичну ефективність.

2.4 Розрахунок економічної ефективності

Визначення економічної ефективності включатиме розрахунок економічного збитку, спричиненого захворюванням, та розрахунок економічної ефективності проведених лікувальних заходів.

1. Збиток від загибелі бджіл:

З1 = (Ц Ч М : 100) Ч К, де:

Ц - закупівельна ціна однієї бджолосім'ї, грн.;

М - кількість загиблих бджіл в одній бджолосім'ї, %;

К - кількість бджолосімей, шт.

Середня вартість однієї бджолосім'ї становить 600 грн, кількість загиблих бджіл в кожній сім'ї склала в середньому 2%.

З1 = (600 Ч 2 : 100) Ч 3 = 36 грн.

2. Збиток від зниження продуктивності бджіл, внослідок їх захворювання:

З2 = М Ч (Взд - Вхв) Ч Ц, де:

З2 = 3 Ч (18-16,5) Ч 60 = 270 грн.

М - кількість хворихбджолосімей,шт.;

Взд і Вхв - кількість меду одержана від однієї бджолосім'ї, л;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

Від однієї бджолосім'ї господар збирає в середньому 18 л меду, а від хворої - 16,5 л.

3. Збиток від зниження якості меду:

З5 = Вр Ч (Цзд - Цхв), де:

З5 = 49,5 Ч (60 - 53) = 346,5 грн.

Вр - кількість реалізованого меду зниженої якості, л;

Цзд і Цхв - ціни реалізації 1 л меду, одержаного відповідно від здорових і хворих бджіл, грн.

Вартість 1 л меду від здорових бджіл становить 60 грн, а від хворих - 53 грн.

4. Загальна сума економічного збитку:

Ззаг = З1 + З2 + З5

Ззаг = 36 + 270 + 346,5 = 652,5 грн.

5. Економічний збиток, попереджений в окремому господарстві внаслідок ліквідації захворювання бджіл:

Пз1 = Мсг Ч Кз1 Ч Кзб - Ззаг, де:

Пз1 = 9 Ч 1 Ч 217,5 - 652,5 = 1305 грн.

Мсг-загальна кількість бджолосімей, сприйнятливих до хвороби, шт.;

Кз1 - коефіцієнт можливого захворювання бджіл;

Кзб - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу бджолосім'ю, грн;

Ззаг - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

6. Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення лікувальних заходів:

Ее = Пз - Вв, де:

Пз1- попереджений економічний збиток, грн;

Вв - витрати на ветеринарні заходи, грн.

Ветеринарні витрати складаються із вартості препаратів, оплати праці ветеринарного лікаря та амортизації інструментів. Вартість варостопу складає 40 грн за упаковку, апістан коштує 50 грн за упаковку, вартість біпіну становить 4 грн за 1 ампулу, бівароол коштує 8 грн за1 ампулу. Для двох обробок нам необхідно по дві ампули біпіну і бівароолу.

Заробітна платня з ветеринарного лікаря за місяць складає 1200 гривень. Визначимо скільки коштів отримує ветеринарний лікар за одну робочу хвилину: 1200 : 21 : 7 : 60 = 0,136 грн.

Амортизація шприца за одну хвилину становить: 85 : 6 : 21 : 7 : 60 = 0,016 грн.

Час проведення однієї обробки біпіном чи бівароолом - 45 хвилин. Оскільки ми проводимо через тиждень повторну обробку, загальний час становитиме 90 хвилин для кожного з цих препаратів. Для обробки бджіл варостопом чи апістаном лікар затрачує 15 хвилин.

Ветеринарні витрати на кожен препарат:

Дослід 1:

1 група (варостоп) 40 + 0,136 Ч 15 = 42 грн.

2 група (апістан) 50 + 0,136 Ч 15 = 52 грн.

Дослід 2:

1 група (біпін) 4 Ч 2 + 0,136 Ч 90 + 0,016 Ч 90 = 21,7 грн.

2 група (бівароол) 8 Ч 2 + 0,136 Ч 90 + 0,016 Ч 90 = 29,7 грн.

Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення лікувальних заходів становить:

Дослід 1:

1 група (варостоп) Ее = 1305 - 42 = 1263 грн.

2 група (апістан) Ее = 1305 - 52 = 1253 грн.

Дослід 2:

1 група (біпін) Ее = 1305 - 21,7 = 1283,3 грн.

2 група (бівароол) Ее = 1305 - 29,7 = 1275,3 грн.

7. Економічний ефект від проведення лікувальних заходів на одну гривню витрат (табл. 2.4.1.):

Егрн = Ее : Вв, де:

Ее - загальний економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення лікувальних заходів, грн;

Вв - витрати на ветеринарні заходи, грн.

Дослід 1:

1 група (варостоп) Егрн = 1263 : 42 = 30,1 грн.

2 група (апістан) Егрн = 1253 : 52 = 24,1 грн.

Дослід 2:

1 група (біпін) Егрн = 1283,3 : 21,7 = 59,2 грн.

2 група (бівароол) Егрн = 1275,3 : 29,7= 43,0 грн.

Таблиця 2.4.1.

Порівняльний аналіз економічної ефективності різних схем лікування вароатозу бджіл

Дослідні групи	З1, грн	З2, грн	З5, грн	Ззаг, грн	Пз1, грн	Ее, грн	Егрн, грн	Порівняння Егрн
1 група (варостоп)	36	270	346,5	652,5	1305	1263,2	30,1	Варостоп на 25% вигідніший за апістан
2 група (апістан)						1253,2	24,1
1 група (біпін)						1283,3	59,2	Біпін на 38% більш вигідний за бівароол
2 група (бівароол)						1275,3	43,0

Економічний ефект на 1 грн витрат за обробки варостопом склав 30,1 грн, тоді як при обробці апістаном він становив 24,1 грн. При застосуванні біпіну економічний ефект на 1 грн витрат склав 59,2 грн, а при застосуванні бівароолу - 43,0 грн.

Після проведених розрахунків можна зробити висновок, що з економічної точки зору, варостоп на 25% більш вигідний, ніж апістан при 100% терапевтичній ефективності за лікування бджіл. Економічний ефект від проведених лікувальних заходів на одну гривню витрат за дії біпіну вищий на 38% порівняно з бівароолом, але при нижчій терапевтичній ефективності біпіна (85,1%), ніж бівароолу (92,4%).

Таким чином, з метою попередження подальшого розповсюдження захворювання, рекомендуємо проводити обробку бджіл проти вароатозу варостопом, як терапевтично ефективним і економічно вигідним препаратом.

3. ОХОРОНА ПРАЦI У ВЕТЕРИНАРНIЙ МЕДИЦИНI

3.1 Аналіз стану охорони праці в приватному секторі с. Якимівка, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області

Охорона праці - комплекс правових, санітарно-гігієнічних, технічних та організаційних заходів, спрямованих на створення безпечних для здоров'я умов трудової діяльності громадян України.

Законодавство про охорону праці складається із Закону України «Про охорону праці», Кодексу законiв про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, якi спричинили втрату працездатності» та прийнятих до них нормативно-правових актів.

Трудова діяльність в сільськогосподарських підприємствах здійснюється в умовах ринкових відносин, тому виникнення нещасних випадків під час будь-якого технологічного процессу може викликати істотні збитки не тільки держави, але і конкретного підприємства. Незадовільні умови праці зумовлюють зниження якості та продуктивності праці, що супроводжується підвищенням її собівартості та зменшенням валового доходу. За таких умов знижується рентабельність виробництва та конкурентноздатність підприємства. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для керівників підприємств та представників профспілкових органів.

До роботи з бджолами і продуктами бджільництва не допускають осіб із вираженою алергічною реакцією на бджолину отруту, квітковий пилок, мед, віск. Персонал, що допускається до роботи, повинен пройти інструктаж з техніки безпеки, який поділяють на вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий та цільовий. Проведення будь-якого інструктажу фіксується у відповідному журналі з обов'язковими підписами інструктора та проінструктованого.

Не зважаючи на велику увагу, що приділяється питанням з охорони праці, інколи зустрічаються випадки травматизму. Здебільшого вони носять характер легких поверхневих ушкоджень з наданням лікувальної допомоги на місці. Причиною їх виникнення є недотримання правил техніки безпеки самими постраждалими.

Фінансування заходів з охорони праці, виконання програм з поліпшення стану безпеки, гігієни, праці, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, здійснюється за рахунок матеріальних коштів самого власника пасіки.

3.2 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Планування та розміщення пасіки віповідає будівельним та санітарним нормам і правилам. Територія пасіки огороджена парканом та по периметру засаджена фруктовими деревами. У вікна пасічницьких приміщень вставлені рами з дрібною сіткою, яка не даєможливості бджолам проникнути у приміщення.

Перед початком огляду бджіл господар завжди надіває чистий одяг і білий халат, а голову і обличчя закриває спеціальною маскою. При роботі з бджолами слід завжди пам'ятати, що вони люблять різні пахощі і швидкі рухи, оскільки це викликає у них сильнее роздратування. Також огляд бджолиних сімей не проводиться у пізній вечірній час, в погану і вітряну погоду, в період коли відсутній медозбір.

Роботи по обслуговуванню бджіл виконуються з використанням димаря, який повинен бути заправлений і приведений у робочий стан ще до початку роботи. Вулики на пасіці встановлені без перекосів, що виключає їхнє падіння. Обробка бджіл термічними препаратами проводиться тільки в респіраторі, який має відповідати розміру голови. Обробка мурашиною кислотою проводиться обов'язково в гумових рукавицях, чоботах та прогумованому фартусі. Дезінфекцію вуликів здійснюють шляхом пропалювання їх паяльною лампою з наступним промиванням лужним розчином і гарячою водою. Уважно стежать за тим, щоб лужний розчин не потрапив на тіло.

При проведенні викачки меду, печі з розміщеними на них ємкостями для нагрівання ножів для розпечатування сотів встановлюються на теплоізоляційній підставці, на відстані не менше 1 м від предметів, що можуть зайнятись. Також господар не дозволяє помічникам торкатися працюючого ротора медогонки до його повної зупинки. При перевезенні вуликів з бджолами та під час навантаження їх на автомобіль власник не використовує працю вагітних жінок та підлітків віком до 18 років. Піднімати груз вагою від 60 кг дозволяє не менше ніж двом особам. Обов'язково перевіряє щоб трапи і підмостки, які використовуються при загрузці вуликів, були сухими, щоб ніхто на них не підсковзнувся. Більш важкі вулики встановлюються в нижньому ряду. Загальна висота погрузки не перевищує 3,3 м від поверхні дороги. Господар слідкує за тим, щоб у кузові автомобіля не перевозили людей одночасно і заповненими вуликами. Транспортування бджіл проводиться без зайвих зупинок. Перед відправленням транспорту власник обов'язково бере із собою аптечку, щоб при необхідності надати першу медичну допомогу.

3.3 Пожежна безпека

Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» забезпечення пожежної безпеки пасіки покладається на її власника. Тому з метою запобігання виникнення пожежі на пасіці власник дотримується певних правил.

Проходи, виходи, коридори всіх будівель утримуються у справному стані і нічим не загороджені. Приміщення в якому знаходяться печі і плити знаходиться на відстані не менше 25 м від території пасіки. Для розпалювання димаря є спеціально відведене місце, поряд з яким знаходиться місткість з водою і піском. При його розпалюванні господар не користується дуже сухими гниляками, або злегка їх зволожує, також не користується гасом і бензином. Для куріння є спеціально відведене місце, обладнане невеликою ємкістю з водою і лавою. По завершенні роботи з бджолами, власник відкриває кришку димаря і заливає гниляки водою.

Всі приміщення пасіки забезпечені вогнегасниками, лопатами, відрами, ємкостями з піском. За час існування пасіки на ній не виникало жодної пожежі, оскільки власник дотримуєтьсявсіх правил пожежної безпеки.

ВИСНОВКИ I ПРОПОЗИЦIЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Аналіз ветеринарної звітності та проведені дослідження показали, що дана пасіка є неблагополучною щодо вароатозу.

2. В першому досліді екстенсивність інвазії в середньому склала 3,2?3,3%, в другому досліді ? 4,3?5,3%. Інтенсивність інвазії в обох дослідах становила 1?2 екземпляри.

3. При застосуванні варостопу та апістану ІЕ та ЕЕ в обох випадках склали 100%. При обробці біпіном ЕЕ становила 85,1%, а ІЕ - 67%, тоді як при застосуванні бівароолу ЕЕ склала 92,4%, а ІЕ - 83,3%.

4. Економічний ефект на 1 грн витрат за обробки варостопом склав 30,1 грн, тоді як при обробці апістаном він становив 24,1 грн.

Виходячи із результатів власних досліджень, з метою попередження подальшого розповсюдження захворювання, рекомендуємо:

? проводити обробку бджіл проти вароатозу препаратом варостоп по дві смужки в кожен вулик протягом 30 діб, як терапевтично ефективний і економічно вигідний засіб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про охорону праці». - К.: Основа, 2007. - 52 с.

2. «Iнструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл». Затверджено наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини 30.01.2001 р. № 9. Наказ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 р. за № 131/5322. - 45 с.

3. Батуев Ю.М., Дриняев В.А., Березина Л.К., Новик Т.С., Тихомирова О.И. Устойчивость клеща варроа к препаратам // Пчеловодство. - 2010. - №1. - С. 24 - 25.

4. Батуев Ю.М., Карцев В.М., Березин М.В. Проблема сокращения численности семей пчел // Пчеловодство. - 2010.- №4. - С. 28 - 30.

5. Броварський В.Д., Багрій І.Г. Розведення та утримання бджіл. - К.: Урожай, 1995. - 224 с.

6. Воронков И.М. Варроатоз пчел // Пчеловодство. - 2010. - №4. - С. 48 - 51.

7. Воронков И.М. Фумисан - лучшее средство для борьбы с варроатозом // Пчеловодство. - 1999. - №4. - С. 36.

8. Гайдар В.А. Немного о вароатозе и вирозах пчел // Украинский пасечник. - 2002. - №12. - С. 15 - 18.

9. Гаряев П.П., Усов В.П. Лечим варроатоз волновым воздействием // Пчеловодство. - 2009. - №3. - С. 55.

10. Гнатик Г.О. Оберігаємо пасіки від кліща вароа. - http://www.doctor-bee.at.ua/ varroatoz.

11. Гробов О.Ф. Болезни и вредители пчел. - М.: Мир, 2003. - 237 с.

12. Еськов Е.К., Лыхин Д.А., Масленникова В.И. и др. Акустическая диагностика варроатоза пчел // Ветеринария. - 2004. - №6. - С. 35 - 37.

13. Жилин В.В. Профилактика варроатоза пчел на пасеках // Зоотехния. - 2006. - №9. - С. 28 - 29.

14. Игнатьева Г.И. Тактика борьбы с варроатозом пчел // Пчеловодство. - 2004. - №1. - С. 32 - 33.

15. Игнатьева Г.И., Сохликов А.Б. Варроатоз пчел // Ветеринария. - 2005. - №2. - С. 14 - 17.

16. Кашковский В.Г. Зоотехнические методы борьбы с болезнями пчел // Пчеловодство. - 2010. - №5. - С. 38 - 39.

17. Клочко Р.Т., Воронков И.М. Варроатоз пчел. - http://www.pcheli.ru/view 351.html.

18. Клочко Р.Т., Воронков И.М. Меры борьбы с варроатозом пчел // Пчеловодство. - 2009. - №2. - С. 28 - 30.

19. Костенко С.А. Варроатоз. - http://www.beelife.org/yenciklopedija-pchelo vodstva/bolezni-i-vrediteli-pchel/akarozy/varroatoz.html.

20. Котова А.А. Апигард - эффективное и надежное средство против варроатоза пчел // Пчеловодство. - 2010. - №9. - С. 28 - 29.

21. Кривцов Н.И., Лебедев В.И., Туников Г.М. Пчеловодство. - М.: Колос, 1999. - 399 с.

22. Лебедев И.Г. Варроатоз. Меры борьбы и профилактики. - http://pchelovod.org.ua/varroatoz-mery-borby-i-profilaktiki-chast-1.

23. Маннапов А.Г. Аминокислотный состав трутневого расплода при варроатозе // Пчеловодство. - 2005. - №2. - С. 20 - 21.

24. Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво.- К.: Вища школа, 1990. - 325 с.

25. Методичні рекомендації до виконання і захисту дипломної роботи / Дніпропетр. держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 2009. - 68 с.

26. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин / Галат В.Ф., Березовський А.В., Сорока Н.М., Прус М.П.; За ред. Галата В.Ф. - К.: Урожай, 2009. - 368 с.

27. Подольський М.С., Котова Г.Н., Буренін М.Л. Промислове бджільництво.- К.: Вища школа, 1988. - 335 с.

28. Попов Е.Т. Болезни пчел, вызываемые клещами // Ветеринария. - 2006. - №8 . - С. 32 - 35.

29. Правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві. Затв. Міністерством праці та соціальної політики України 11. 08 2000 р. № 202. - К.: Форт, 2001. - 378 с.

30. Приймак Г.М. Оберігаймо пасіки від кліща // Пасіка. - 2007. - №7. - С.4 - 7.

31. Руденко Є.В., Маслій І.Г., Нємкова С.М. Діагностика і стратегія основних заходів щодо боротьби і лікування інвазійних хвороб медоносної бджоли; Методичні рекомендації. - К.: Ветінформ, 2005. - 39 с.

32. Смирнов А.М., Карпов В.М. Варроатоз. Меры борьбы и профилактики // Пчеловодство. - 1990. - №2. - С. 13 - 15.

33. Смирнов А.М., Шишканов Д.В. Влияние акарицидов на пчелиных маток // Пчеловодство. - 2009. - №5. - С. 28 - 29.

34. Сотников А.Н. Дефицит белка в организме пчел - основная причина их гибели // Пчеловодство. - 2008. - №9. - С. 42 - 44.

35. Сохликов А.Б., Игнатьева Г.И., Попов Е.Т. Причина гибели пчел - варроатоз // Ветеринария. - 2008. - №3. - С. 33 - 36.

36. Хмара П.Я. Оздоровлення бджіл: стратегія і тактика // Здоров'я тварин і ліки. - 2008. - №7-8. - С. 34 - 36.

37. Чепко Г.Н. Рекомендуемые растения для лечения пчел // Пчеловодство. - 2009. - №1. - С. 22 - 25.

38. Чупахин В.И., Лебедева Л.В. К пчеловодческому сезону новые препараты // Пчеловодство. - 2007. - №5. - С. 30.

39. Чупахин В.И. Препараты для лечения пчел в осенний период // Пчеловодство. - 2003. - №5. - С. 32 - 34.

40. Чупахина О.К. Бивароол спасает пчел // Пчеловодство. - 2007. - №9. - С. 24 - 25.

41. Чупахина О.К. Новые препараты к осенним обработкам пчелиных семей // Пчеловодство. - 2009. - №9. - С. 27 - 28.

Размещено на Allbest.ru