Лікувально-профілактичні заходи при гельмінтозах свиней

Епізоотологія глистних інвазій свиней, їх вплив на організм господаря. Біологія деяких збудників гельмінтозів свиней, їх діагностування та лікування. Ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней, мутагенний вплив на організм.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 25.10.2009
Размер файла 101,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Бригада №3 (с. Частині). На даний момент бригада займається польовим кормовиробництвом. Утримується 30 голів коней.

Бригада №4 (с.Н. Став). На бригаді утримується 150 голів молодняка великої рогатої худоби. Має дуже добру кормову базу - сіножаті та випаси.

Інформація про загальне поголів'я тварин ТзОВ ім. Б. Хмельницького подається в таблиці №5.

Таблиця №5. Наявне поголів» я тварин ТзОВ ім.Б. Хмельницького

Вид

тварин

Кількість гол. всього

Бриг. №1

гол.

Бриг. №2

гол.

Бриг. №3

гол.

Бриг №4

гол.

ВРХ

700

350

200

-

150

Свині

71

71

-

-

-

Коні

80

50

-

30

-

Все поголів'я свиней, що утримується в господарстві в кількості 71 гол. - порода велика біла.

Таблиця №6. Структура поголів'я свиней

Вікові групи тварин

Кнурі-плідн.

гол

Свиноматки

гол.

Порос.сисуни

до 2 міс.

Відлуч. порос

2-4 міс.

Ремонтн.мол.

ст 4-ох міс.

2

13

23

17

16

Продуктивність свиней господарства коливається, в залежності від пори року і віку тварин, складає -150-300 г. середньодобових приростів.

Все поголів'я свиней утримується у свинарнику розрахованому на 300 голів (типовий проект). Свиней утримують в групових та індивідуальних станках. В індивідуальних станках утримують продуктивних кнурів та свиноматок за 7-10 днів до опоросу і підсисні свиноматки з поросятами до 2-ох місяців. В групових станках утримують холості та поросні свиноматки, відлучені поросята віком 2-4 місяців та ремонтний молодняк.

В господарстві практикується безвигульна система утримання свиней як в зимовий так і в літній період. Свиноматок в теплий період року виганяють під навіси біля свинарника.

Організація годівлі, напування тварин та гноєвидалення проводиться вручну.

Для годівлі свиней та маточного поголів'я заготовляють концентратні корми, але при відсутності комбікормів використовують наявні в господарстві корми: буряк, картоплю, а влітку свіжоскошену зелену масу. Також використовують для годівлі свиней відходи пивної промисловості. Склад кормів змінюється залежно від наявності кормових ресурсів у господарстві.

50% всієї потреби в зелених кормах забезпечується за Рахунок посівів багаторічних трав. Це є особливо цінним та економічно вигідним для годівлі зеленою масою з високим вмістом перетравного протеїну свиноматок та молодняку свиней. В «зеленому конвеєрі «для свиней найбільшу питому вагу займає люцерна. А зелену масу сумішок згодовують свиням у молодому віці. (Таблиця №7).

Таблиця №7. Схема зеленого конвеєра для свинопоголів» я та великої рогатої худоби

Культури зеленого конвеєра

Строки посіву

Строки використання

Озиме жито або з викою

минулий рік

25/ІУ - 10/У

Озима пшениця, або з викою

- // -

10/У-25/ІУ

Багаторіч. трави (люцерна і укіс)

- // -

25/У-15/УІ

Горохово вівсяна суміш

- // - І посіву

25/ІІІ-1/ІУ

15/УІ-30/УІ

- // - ІІ посіву

25/ІУ

30-УІ-15/УІІ

1

2

3

- // - ІІІ посіву

10/У

15/УІІ-30/УІІ

Багаторічні трави 2-ий укіс

-

5/УІІ-25/УІІ

Кукурудза І посіву

10/У

15/УІІІ-3-/УІІІ

- // - ІІ посіву

30/У

1/ІХ-30/ІХ

Післяукісні суміші І посіву

15/УІІ

1/ІХ-10ІХ

Багаторічні трави ІІІ укіс

минулий рік

20УІІІ-10/ІХ

Гичка цукрових буряків

-

1/ІХ-31/Х

Санітарний стан тваринницьких приміщень не повністю відповідає умовам необхідним для утримання тварин.

Відмічені відхилення показників мікроклімату від норм технологічного проектування. Не приділяється увага температурі та вологості повітря, наявності газів (аміаку та сірководню).

У станках для свиней обладнано «лежаки» з дерев'яного настилу поверх бетонної підлоги, на які періодично дається солом'яна підстилка.

Для видалення гною у підлозі свинарника створені спеціальні гноєві канали біля станків. Підлога у станках зроблена невеликим нахилом (6 см - на 1 м) у бік гнойового жолоба, що полегшує очистку і поліпшує мікроклімат у станку. Прибирання гною здійснюється вручну.

Сукупні ветеринарно-санітарні умови і забезпечення свиноферми на сьогодні перебувають у критичному стані.

При в'їзді на територію свиноферми присутній санпропускник, але він необладнаний відповідним чином, не діє дезбар» єр. Не налагоджене чергування на вході до свиноферми, через що на територію можуть потрапляти особи, які не беруть участі у виробництві.

Через погану пропаганду ветеринарних знань працівники свиноферми, що доглядають за тваринами інколи допускають помилки і не дотримуються санітарно-ветеринарних та зоогігієнічних вимог.

Внутрішнє обладнання приміщень вже частково застаріле або потребує ремонту, через що не створюються оптимальні умови утримання, які б могли забезпечити максимальну продуктивність тварин.

Ветеринарне обслуговування тваринництва ТзОВ ім. Б. Хмельницького здійснюється двома спеціалістами ветеринарної медицини: лікарем ветеринарної медицини і ветеринарним фельдшером. В господарстві є обладнано два ветеринарних кабінети з аптеками на першій і другій бригадах. Але їх обладнання потребує оновлення і покращення постачання ветпрепаратами, які через брак коштів закуповуються невчасно і в недостатній кількості.

Показники роботи тваринників ТзОВ за минулий 2001 р. наводиться у табл. №8.

Таблиця №8. Виробництво продукції тваринництва в ТзОВ ім. Б. Хмельницького

Види продукції

Виробництво продукції, ц.

Собівартість основн. продукц.

тис. грн.

Затрати праці на продукцію

тис. люд. год

Прод.тваринниц.

всього

Х

714,7

64,5

у тому числі ВРХ

344

350,7

36,5

свиней

37

86,8

7

молоко

3999

272,7

20

інш.прод. тварин.

Х

4,6

1

Аналіз річного фінансового звіту господарства та виробництва продукції тваринництва показує, що результат від реалізації виробленої продукції збитковий -166,4 тис. грн. що і впливає на загальний стан тваринництва в господарстві. В загальному рентабельність ТзОВ становить за 2001 р. 9,4%, та чистий прибуток за рахунок інших доходів, що не включає виробництво, сягає 101,6 тис. грн. (Таблиця №9)

Таблиця №9. Фінансові результати роботи ТзОВ ім Б. Хмельницького (2001 р)

Назва показника

Всього тис. грн.

Результати від реалізації продукції:

валовий прибуток

збиток

-

166,4

Інші доходи та втрати:

прибуток

збитки

314

46

Чистий прибуток

збиток

101,6

-

Середньорічна вартість оснн. виробн. фондів і оборотних засобів

27959,2

Середньоспискова чисельність працівників

328

Адміністративні витрати

7

Рентабельність с/г підприємства, %

9,4%

Епізоотична ситуація у тваринництві господарства

В ТзОВ ім. Б. Хмельницького за матеріалами ветеринарної звітності (Звіт про заразні хвороби тваринництва ф. 1 вет) і згідно записів у журналі для реєстрації хворих тварин (ф. №1-вет) протягом попередніх 10 років реєстрували:

- інфекційні хвороби: трихофітія ВРХ, бешиха свиней;

- найбільш поширені незаразні хвороби: хвороби обумовлені порушеннями годівлі і утримання тварин (гіповітамінози, хвороби шлунково-кишкового тракту, акушерські захворювання);

інвазійні хвороби: гельмінтози великої рогатої худоби, гельмінтози свиней, гельмінтози коней, ентомози (гіподерматоз).

Основна увага нами була зосереджена на вивченні гельмінтологічної ситуації, яка склалась на свинофермі господарства. Господарство на даний момент є неблагополучним щодо таких гельмінтозів свиней, як аскаридоз, трихоцефальоз і езофагостомоз.

Динаміку інвазованості свиней гельмінтозами можна оцінити за графіком №1.

Графік №1. Рівень екстенсінвазованості свиней гельмінтами у період з 1996 по2001 р,

Помітне зростання зараження свиней гельмінтами в 1998 році, очевидно пояснюється різким зменшенням чисельності поголів'я тварин та відповідним скороченням витрат на антигельмінтики. (Графік №2)

Графік №2. Чисельність свинопоголів'я ТзОВ ім.Б. Хмельницького у розрізі по роках з 1996 по 2001 р. (дані взяті на кінець кожного року).

Крім цього при вивченні гельмінтологічної ситуації за матеріалами «Журналу обліку лабораторних досліджень на паразитарні хвороби тварин (форма №18-вет) в Кам» янко-Бузькій лабораторії ветеринарної медицини було встановлено поширення змішаних і моноінвазій у свиней належних ТзОВ ім. Б. Хмельницького 2001 р. Ця інформація відображена діаграмою №1.

Діаграма №1. Поширення змішаних і моноінвазій у свиней належних ТзОВ ім. Б. Хмельницького (2001 р.жовтень)

За 100% - взято всіх хворих гельмінтозами

3,75 - езофагостомоз

6,25 - трихоцефальоз

19 - аскаридоз

71 - змішані нематодозні

інвазії

2.3 Результати власних досліджень та їх обговорення

Клінічний огляд свинопоголів'я ферми показав, що в окремих поросят з групи відлучених і ремонтного молодняка спостерігаються порушення стану здоров'я. Це виявлялось у вигляді раптових нападів кашлю, інколи з» являлась блювота і судороги тіла.

Поросята, у яких відмічали клінічні зміни, гірше поїдали корм і погано росли.

У дорослих свиней явних, видимих ознак жодних хвороб не було помічено.

Проаналізувавши дані огляду тварин і ознайомившись з даними документації господарства, яка свідчила про неблагополучність по гельмінтозах свиней, було проведено гельмінтологічне обстеження (гельмінтоовоскопію) свиней господарства для уточнення діагнозу.

Інформація про дані діагностичної гельмінтоовоскопії наводиться у таблиці №3.

Таблиця №3. Загальні дані діагностичної гельмінтоовоскопії свиней господарства

Виробничі і вікові

групи свиней

Проведено гельмінтоовоскопію

Виділено яйця гельмінтів у тварин

голів

%

голів

%

Кнурі - плідники

2

4,16

2

4,16

свиноматки в т.ч.

супоросні

підсисні

13

11

2

27,08

22,91

4,16

9

8

1

18,75

16,66

2,08

Рем. молодн. ст 4 м.

16

33,32

11

22,91

Відлучені поросята

віком 2-4 міс.

17

35,41

8

16,66

Всього

48

100

30

62,5

Як видно за результатами овоскопії екстенсінвазованість глистяної інвазії склала 62,5% від обслідуваного поголів'я. Якщо порівняти екстенсивність інвазії за минулий рік з цьогорічною - помітне зростання її на 9,5%.

В ході проведення досліджень було виявлено яйця кількох видів гельмінтів, а саме: аскарид трихоцефалюсів і езофагостом, ступінь ураження свиней різних груп цими нематодами показана у таблиці №4.

Таблиця №4. Інформація про зараженість свиней різних вікових і виробничих груп, певними видами гельмінтів

Показники інвазії

Поросята

2-4-місяці

Ремонтн.

молодняк

Свиноматки

Кнурі

Екстенсінвазованість, %

аскаридозами

34,8 (6)

12,5 (2)

15,2 (2)

-

Екстенсінвазованість, %

трихоцефалюсами

5,8 (1)

12,5 (2)

-

-

Екстенсінвазованість, %

езофагостомами

-

6,25 (1)

7,6 (1)

-

Екстенсінвазованість, %

змішаними інвазіями

5,8 (1)

37,5 (6)

45,6 (6)

100 (2)

Коли узагальнити отримані дані гельмінтоовоскопії по всьому свинопоголів» ї ферми, можна отримати інформацію про ураженість свиней господарства у 2002 р. весною різними видами нематод.

Якщо порівняти дані за минулий рік, отримані осінню і теперішні, помічається тенденція до зростання захворюваності свиней на моноінвазії, особливо на аскаридоз. Очевидно це пояснюється зміною кількості поголів'я тварин на свинофермі і співвідношення вікових і виробничих груп. Так молодші свині ще не встигли заразитися кількома видами нематод, а доросле поголів'я яке було присутнє осінню минулого року вибито, оскільки на зиму залишаються менше поголів'я тварин.

Після проведення гельмінтоовоскопії було сформовано дослідні групи з молодняка свиней, враховуючи інвазованість тварин, вік та масу.

Групи були утворені таким чином:

три групи сформовані з ремонтного молодняка (ст. 4 міс.), в них входили 2-і дослідні по 5 поросят і одна контрольна - 6 поросят в групі (середня маса поросят в групі 34,2 кг)

три групи з відлучених поросят (вік 2-4 міс.), а це 2-і дослідні по 6 поросят в кожній і контрольна - 5 поросят (сер. маса 24,4 кг).

Результати гельмінтоовоскопії в дослідних групах поросят, з врахуванням інтенсивності інвазії за кількістю яєць гельмінтів в краплі проби, подано у таблиці №5.

Таблиця №5. Результати гельмінтоовоскопії у поросят дослідних груп до застосування антигельмінтиків

Показник

Вікові групи тварин

Ремонтні поросята, групи

Відлучені, групи

1

ІІ

ІІІ контр.

І

ІІ

ІІІ контр.

Всього досліджено, гол

5

5

6

6

6

5

Інвазованість, гол.

за аскаридозу

1

1

2

2

2

за трихоцефальозу

1

1

1

за езофагостомозу

1

Змішані інвазії

2

2

2

1

Виділено яєць гельмінтів у краплі:

аскаридозу

23,4

22

22,5

24,7

25

24,4

трихоцефальозу

11,5

12,1

11,3

23,7

24,5

езофагостомозу

20,3

19,4

20

Відсутність яєць гельмін

гол.

1

1

3

3

3

3

Отже на початку дослідження сукупна екстенсінвазованість на групах поросят складає: у ремонтного молодняку І - групи -80%, ІІ - група -80%, і третя контрольна - 50%; в поросят відлучених у І-ій і ІІ-ій групах екстенсивність інвазії складала по 50% в кожній, а в контрольній - 40%.

В останній час на ринку України часто з» являються нові ветеринарні препарати, серед яких багато антигельмінтиків. Тому перед нами було поставлено завдання вивчити терапевтичну ефективність за гельмінтозів свиней новий препарат інтермектин (діюча речовина івермектин). Для порівняння ефективності препарату і кращої показовості дегельмінтизаційного ефекту було обрано відомий препарат бровальзен (діюча речовина альбендазол).

В умовах виробництва ефективність інтермектину і бровальзену випробовували на спонтанно заражених тваринах різного віку, різними нематодами свиней.

Препарат інтермектин задавали поросятам ремонтним - І-ї групи і відлученим І-ї групи. Бровальзен задавали ІІ-й групі ремонтного молодняку і ІІ-й поросят відлучених. Третім групам поросят антигельмінтиків не задавали (контроль).

Спостереження, проведені в день лікування і в наступні 5 днів після задавання антигельмінтиків, показали, що свині поїдають корми з бровальзеном з апетитом і швидко протягом 10-15 хв. з моменту їх згодовування. Оцінка загального стану всіх груп тварин, які отримували антигельмінтики, показала відсутність будь-яких змін в їх поведінці.

При дослідженні через 7 і 14 днів після лікування у всіх тварин було оцінено якість дегельмінтизації за показниками захворюваності: інвазованості тварин, інтенсивності інвазії (по виділенню яєць гельмінтів).

Результати наведені у таблиці №6.

Таблиця №6. Результати гельмінтоовоскопії у поросят дослідних груп, після проведення дегельмінтизації (7 днів)

Показник

Вікові групи тварин

Ремонтні поросята

Поросята відлучені

І

ІІ

ІІІ контр.

І

ІІ

ІІІ

контр.

Всього досліджено голів

5

5

6

6

6

5

Інвазованість, гол.

за аскаридозу

1

3

за трихоцефальозу

1

1

1

1

за езофагостомозу

при змішаній інвазії

1

3

Інтенсивність інвазії - виділено яєць гельмінтів у краплі проби: аскарид

5,3

19,8

25,2

трихоцефал

3

8,2

13,4

11,8

езофагостом

20,5

Відсутність яєць гельмінтів

4

3

1

6

5

2

За проведеними розрахунками, враховуючи дані гельмінтоовоскопії після дегельмінтизації, після якої минуло 7 днів ми отримали таку інформацію щодо екстенсінвазованості поголів'я поросят: серед ремонтного молодняку екстенсінвазованість в І-й групі становила 20%, а в ІІ-й 40%, в ІІІ-ій групі поросят захворювання зросло - екстенсінвазованість 83,3%; серед відлучених поросят спостерігали зменшення екстенсінвазованості в ІІ-й групі до 16,6%, в І-й групі, де використовували препарат інтермектин, тварин, які виділяють яйця гельмінтів не виявили, в ІІІ-й групі екстенсінвазованість встановлено було 60%, тобто кількість уражених гельмінтами поросят зросла.

Отже результати гельмінтоовоскопії свідчать про зменшення інвазованості поросят в тих групах, де задавали антигельмінтики і підвищення екстенсінвазованості у контрольних групах. При цьому ефективність дегельмінтизації в групах поросят де вводили інтермектин вища порівняно з тим де задавали бровальзен: в двох І-их групах спочатку було інвазованих 3-и і 4-и поросята відповідно, а після дегельмінтизації інтермектином залишилось в І-ій (ремонтний молодняк) - одне порося (уражене трихоцефалюсами середня інтенсивність інвазії троє яєць в краплі), а серед відлучених поросят дегельмінтизованих інтермектином інвазованості не виявили. В групах де задавали бровальзен ураженість гельмінтами складала до лікування 4-и і 3-и хворих в групі, а після дегельмінтизації відповідно - двоє ремонтних і одне відлучене порося (при цьому було помітне значне зниження інтенсивності інвазованості поросят).

Таким чином через 7 днів після дегельмінтизації тварин ефективність інтермектину становила по групах ремонтних поросят - 84,99%, а у відлучених поросят - 100%, тоді, як ефективність бровальзену складала у ремонтного молодняка -69,98%, а у відлучених поросят - 77,86%.

Через 14 днів після дегельмінтизації було проведено повторно гельмінтоовоскопію, результати якої показано у наведеній нижче таблиці №7

Таблиця №7. Результати гельмінтоовоскопії у порсят дослідних груп, після проведення дегельмінтизації (14 днів)

Показник

Вікові групи тварин

Ремонтні поросята

Поросята відлучені

І

ІІ

ІІІ контр.

І

ІІ

ІІІ

контр.

Всього досліджено голів

5

5

6

6

6

5

Інвазованість, гол.

за аскаридозу

1

3

за трихоцефальозу

1

1

за езофагостомозу

при змішаній інвазії

3

Інтенсивність інвазії - виділено яєць гельмінтів у краплі проби: аскарид

19,4

21,2

трихоцефал

9,2

12

езофагостом

20,7

Відсутність яєць гельмінтів

5

4

1

6

6

2

Аналіз даних отриманих з допомогою повторної гельмінтоовоскопії показує продовження ефекту дегельмінтизації обома препаратами -інтермектин і бровальзен. При цьому тварини, яким вводили інтермектин звільнились від гельмінтів повністю, а у поросят котрі отримували з кормом бровальзен інвазованість була помічена лише в одного поросяти з групи ремонтного молодняку.

Таким чином, екстенсефективність випробовуваних препаратів згідно з результатами двократної гельмінтоовоскопії становила: інтермектину -100% у двох дослідних групах, бровальзену - у групі ремонтних поросят - 84,99%, у групі відлучених поросят (вік 2-4 міс.) -100%.

Дія антигельмінтика інтермектин на організм поросят

Для визначення впливу антигельмінтика інтермектин на цитогенетичний гомеостаз поросят було проведено мікроядерний тест, який полягає у виявленні в соматичних клітинах організму тілець-включень - мікроядер.

Для проведення мікроядерного тесту ми використовували периферичну кров організму - виявляли мікроядра в еритроцитах крові поросят.

Кров на виготовлення мазків (1 крапля на предметне скло) брали з капілярів вуха.

Щоб провести дослідження кров брали спершу у контрольних тварин (не вводили антигельмінтик) і від тварин, яким вводили препарат. При цьому кров брали на дослідження на 7-й і 14-й день після введення препарату інтермектин. (таблиця №8).

Таблиця №8. Кількість мікроядер в еритроцитах крові поросят.

Час взяття крові на дослідження

Кількість підрахованих еритроцитів

Число мікроядер

(проміле)

Контроль

10000

0,17 ± 0,025

7-й день після введення

10000

0,22 ± 0,029

14-й день після введеня

10000

0,20 ± 0,027

Одержані дані показали, що число мікроядер в еритроцитах крові поросят на 7-й і 14-й день після введення препарату інтермектин достовірно не відрізнялось від числа мікроядер у контрольних тварин.

Економічна ефективність лікування

Для визначення економічної ефективності лікування поросят інтермектинм і бровальзеном при нематодозах, було проведено ряд контрольних зважувань у групах відлучених поросят віку 2-4 міс. - шляхом зважування тварин до лікування і потім через 14 днів після нього з наступним визначенням середньодобового приросту живої маси підсвинків кожної з груп і статистичної обробки отриманих даних.

При зважуванні поросят до проведення дегельмінтизації поросята всіх груп мали середню живу масу близько 24,4 ± 0,550 кг.

Коли минуло 14 днів після лікування зважування поросят дало такі результати: поросята І-ї групи яким вводили антигельмінтик інтермектин важили в середньому 29,86 кг; поросята ІІ-ї дослідної (давали бровальзен) групи мали середню масу 29,44 кг, а в ІІІ-ій контрольній групі, поросята якої не задавали антигельмінтиків, тварини досягли середньої маси 26,92 кг.

Після здійснення обрахунків маємо таку інформацію про середньодобові прирости по групах:

в першій групі приріст за добу в середньому становив 390 г.

в другій групі близько - 360 г.

в третій контрольній прирости за добу в поросят були біля 180 г.

Для зручності порівняння отриманих даних сформовано таблицю №9.

Таблиця №9. Економічна ефективність інтермектину і бровальзену

Група тварин

Жива маса однієї тварини,

кг

Приріст живої маси за період дослідження, кг

Приріст за добу

до лікуван

після лікув

г

різ-ця

І

24,4 ± 0,5

29,86 ± 0.6

5,46

390

210

ІІ

24,3 ± 0,6

29,44 ± 0,5

5,04

360

180

ІІІ (контр.)

24,7 ± 0,5

26,92 ± 0,6

2,52

180

-

Отримані дані дозволяють вирахувати і порівняти економічну ефективність ветеринарних заходів при ураженні поросят нематодозами (аскаридами, трихоцефалами): за використання інтермектину та бровальзену.

Для цього використовуєм формулу:

ЕЕ = (Плт - Пхв) х Ц х Т - Вл, де

ЕЕ - економічний ефект на одну тварину за певний період часу (період спостереження після лікування), грн;

Плт - середньодобова продуктивність тварини після лікування, кг;

Пхв - середньодобова продуктивність хворої тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн;

Т - період часу спостереження після лікування, днів;

Вл - вартість проведеного лікування тварини, грн.

Економічна ефективність при лікуванні інтермектином:

ЕЕі = (0,39-0,18) х 11 х 14 - 0,84 = 31,5 (грн)

Економічна ефективність при лікуванні бровальзеном склала:

ЕЕб = (0,36 - 0,18) х 11 х 14 - 0,15 = 27,57 (грн)

Такі розрахунки показують, що хоча вартість лікування інтермектином і бровальзеном відчутно відрізняється - різниця складає 0,69 грн на тварину, при дешевизні бровальзену вигідніше використовувати інтермектин.

Інтермектин сприяє збільшенню приростів у тварин що і покриває витрати на проведення лікування. Крім того, інтермектин порівняно з бровальзеном дає більший дегельмінтизаційний ефект (таблиця №7), що запобігає швидкому повторному перезараженні тварин між собою.

3. Охорона праці

Охорона здоров'я, створення нормальних умов праці на виробництві, забезпечення безпеки праці, усунення професійних захворювань і виробничих травм є однією з головних турбот про людину. На сьогодні передбачено значно посилити роботу по покращенню умов праці, підвищенню кваліфікації і професійної майстерності робітників, створенню більш сприятливих умов для високопродуктивної праці і широкого застосування творчих здібностей робітників і службовців.

Складовими частинами охорони праці є - трудове законодавство, техніка безпеки, виробнича санітарія і протипожежна безпека.

Конституційне право громадян України на охорону їх життя і здоров'я у процесі людської діяльності відображено у законі України (Про охорону праці), прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і виду діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.

Інженер по техніці безпеки розслідує причини нещасних випадків, розробляє методи усунення і запобігання цих причин на основі вивчення виробничих процесів, засобів виробництва, прийомів праці. З цією метою техніка безпеки передбачає раціональну розробку більш безпечних передових технологічних процесів автоматизації окремих операцій, обладнання, агрегатів, їх модернізацію з метою створення безпечних умов праці, полегшення трудомістких процесів на виробництві.

Охорона праці, як наукова дисципліна, поділяється на три основні частини: правову, санітарну, технічну. Правова - це законодавчі акти по охороні праці жінок, молоді, осіб з неповною працездатністю, державному нагляду, громадському контролю, аваріях, травмах і захворюваннях на виробництві, їх профілактиці, паспортизації санітарно-технічного стану підприємств, фінансуванню та пропаганді охорони праці. Санітарна частина - це умови праці в цілому, завданням якої є планування території, виробничих приміщень і робочих місць, запобігання небезпечній дії хімічних речовин на працівників, вона вивчає питання по оптимізації повітряного середовища, забезпеченню вентиляції та опалення виробничих приміщень, їх освітлення, захисту від шкідливих випромінювань. Технічна частина забезпечує безпечні умови експлуатації енергосилового обладнання, електробезпеку, безпеку виробничих процесів та технічного обслуговування під час їх проведення.

На підприємстві ТзОв ім. Б. Хмельницького створена служба охорони праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові господарства. За охорону праці в цілому по галузі тваринництва несе відповідальність - головний зоотехнік і лікар ветеринарної медицини.

При проведенні ввідного інструктажу з робітниками, що приймаються на роботу у ТзОВ ім. Б. Хмельницького обов'язково вказується на характер виробництва, основні причини травматизму і правила надання першої допомоги потерпілим, обов'язки працівників і порядок користування засобами індивідуального захисту. Проведення ввідного інструктажу фіксується в журналі реєстрації проведення ввідних інструктажів по техніці безпеки, який зберігається в інженера по ОП і ТБ.

Інструктаж на робочому місці проводять індивідуально з кожним працівником. Проводиться інструктаж на робочому місці завідувачами ферм та бригадирами і фіксується в «Журналі реєстрації інструктажів по техніці безпеки».

Усі види робіт в ТзОВ ім.Б. Хмельницького здійснюються з дотриманням правил техніки безпеки. Один день в тиждень надається всім працівникам для відпочинку, а працівникам, які задіяні на змінних роботах, день відпочинку встановлюється згідно біжучого графіку.

Основними методами аналізу травматизму є статистичний, топографічний, монографічний.

Статистичний метод використовують найбільш широко. Він дозволяє дати кількісну та якісну оцінку виробничого травматизму.

При статистичному методі вивчення аналізу нещасних випадків здійснюється за допомогою відповідних показників - коефіцієнт частоти і коефіцієнт важкості травматизму. Коефіцієнт частоти - Кч - визначає число нещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих даного підприємства за звітний період:

Т

Кч = - х 1000, де

Р

Т - число потерпілих при нещасних випадках за звітний період з втратою працездатності більше ніж на три робочі дні;

Р - середньостатистичне число працюючих за звітний період.

Коефіцієнт частоти дає лише кількісну характеристику. Його доповнює коефіцієнт важкості (Кв), який показує число днів тимчасової непрацездатності, яке припадає в середньому на одного потерпілого і визначається за формулою:

Д

Кв = -, де

Т

Д - число днів непрацездатності за звітний період в результаті нещасних випадків;

Т - число травмованих за звітний період.

Результати дослідження рівня виробничого травматизму в ТзОВ ім. Б. Хмельницького за три останні роки показані в таблиці №7.1.

Таблиця №7.1.

Показники

Роки

2000

2001

2002

Середнє число працюючих, чол.

340

325

328

1

2

3

4

Кількість нещасних випадків

1

1

-

Кількість днів непрацездатності

50

72

-

Показник частоти травматизму

2,94

3,0

-

Показник важкості травматизму

50

72

-

З метою збереження майна в ТзОВ ім. Б. Хмельницького значна увага приділяється протипожежній профілактиці. З цією метою утворені добровільні протипожежні формування, які забезпечені необхідними засобами для гасіння пожежі. Всі приміщення в господарстві відповідають вимогам пожежної безпеки. Кожне приміщення обладнане пожежним щитом, на якому розміщені первинні засоби пожежегасіння (лопати, відра, вогнегасники тощо). У вогненебезпечних місцях вивішені попереджувальні написи і правила поводження з вогнем і легкозаймистими речовинами та матеріалами.

Рекомендації по покращенню охорони праці

в ТзОВ ім.Б. Хмельницького.

Створити кутки по висвітленню питань техніки безпеки і протипожежної охорони на всіх виробничих бригадах.

Розробити і вивісити на робочих місцях інструкції з техніки безпеки.

Посилити контроль за виконанням вимог техніки безпеки працівниками господарства, посилити трудову дисципліну шляхом проведення бесід і підвищення відповідальності за порушення правил техніки безпеки.

Здійснювати періодичний контроль стану здоров» я всіх працівників і службовців - проводити медичне обстеження.

Всім спеціалістам і працівникам ТзОВ ім.Б. Хмельницького дотримуватись норм особистої гігієни.

4. Цивільна оборона

Дезинфекція, дезінвазія, дезінсекція та дератизація

В системі ветеринарно-санітарних заходів, які забезпечують благополучність тваринницьких господарств по заразних хворобах тварин, дезинфекція, дезинвазія, дезинсекція та дератизація займають одне з найважливіших місць. Основне їх призначення - знищити або знешкодити в оточуючому середовищі збудників заразних хвороб тварин, птиці і в тому числі збудників зоонозів.

Проведення ветеринарної дезинфекції, дезінвазії, дезінсенції і дератизації передбачене в плані протиепізоотичних заходів в ТзОВ ім.Б. Хмельницького. Дезинфекцію, дезінвазію, дезінсекцію і дератизацію в господарстві здійснюють під обов'язковим контролем ветеринарного лікаря.

При проведенні роботи по дезінфекції, дезінвазії, дезінсекції є обов'язкове дотримання правил особистої профілактики. Тому особи, які виконують цю роботу, забезпечуються спецодягом. При використанні препаратів, що діють подразнююче на слизові оболонки, роботу в господарстві виконують тільки в протигазах, а при застосовуванні лугів, кислот і інших сильнодіючих речовин - захисних окулярах.

Засоби, які використовують в системі ветеринарно-санітарних заходів обов» язково повинні бути безпечними для тварин і людей, не пошкоджувати знезаражуваних предметів і не залишати неприємних запахів.

Дезинфекція - комплекс прийомів і методів, спрямованих на знищення або інактивацію збудників інфекційних захворювань у зовнішньому середовищі і на поверхні тіла хворої тварини.

Завдання дезинфекції - порушення процесу передачі збудників інфекції знезаражуванням різних об'єктів зовнішнього середовища, забруднених виділеннями хворих тварин.

Дезінфекція складається у двох послідовно здійснюваних заходів:

а) механічного очищення обробляючих поверхонь; б) власне дезинфекції знешкоджуючими засобами.

Розрізняють дезінфекцію профілактичну і вимушену. Профілактична дезинфекція проводиться з метою знищення або знезараження умовно патогенних мікробів або хвороботворних збудників, які виділяються хворими тваринами без видимих клінічних змін, або мікробоносіями. Профілактичну дезінфекцію проводять два рази на рік (весною та осінню) одночасно з ремонтом приміщень та обладнання.

Вимушена дезінфекція включає дезінфекцію біжучу і заключну. Біжучу дезінфекцію проводять з моменту виникнення захворювання до його ліквідації, в терміни, передбачені для кожної інфекційної хвороби. Заключну дезінфекцію здійснюють після ліквідації інфекційного захворювання перед зняттям карантину.

При хворобах викликаних спороутворюючими мікроорганізмами, в приміщеннях, де знаходились хворі тварини, після механічної очистки і дезинфекції знімають дерев'яну підлогу і під нею верхній шар землі. Очищену поверхню знезаражують хлорним вапном. Після дезинфекції внутрішнє обладнання приміщень дезінфікують гарячим 2% - ним розчином кальцинованої соди або 0,5- 1% - ним розчином їдкого натру і після цього проводять повторну дезінфекцію всього приміщення.

Гній від тварин, хворих і підозрілих на захворювання сибіркою, емкаром, сапом та іншими особливо небезпечними хворобами після попереднього зволоження дезрозчином спалюють. При хворобах, викликаних неспороутворюючими мікробами гній знезаражують біотермічним методом.

Дезінсекція - захід спрямований на знищення ектопаразитів тварин (комах, кліщів, тощо).

Для обробки тварин і тваринницьких приміщень застосовують дезрозчини, інсектицидні дими та аерозолі. перед застосуванням деззасобів проводять механічне очищення тваринницьких приміщень і території ферми від гною, сміття, змивають гарячою водою годівниці, обладнання та інвентар.

Дератизація - знищення гризунів за допомогою механічних, біологічних, бактеріологічних і хімічних методів. Механічний метод боротьби з гризунами (щурами, мишами) - їх відловлювання за допомогою різних пристосувань. Суть бактеріологічного методу полягає в штучному зараженні гризунів бактеріями, які викликають їх загибель. Найбільш ефективні препарати для дератизації - зоокумарин, фосфід цинку, монофторин, бактокумарин, ратиндан. Для знищення гризунів застосовують хімічні отруйні речовини у вигляді газів (газація нор, гнізд, зерносховищ).

Біологічний метод боротьби з гризунами полягає у використанні природних ворогів - котів, собак, їжаків.

Дезинвазію проводять з ціллю знищення яєць і личинок гельмінтів і ооцист кокцидій у зовнішньому середовищі.

В тваринницьких приміщеннях, де проводять профілактичну дезинвазію, останню поєднують із проведенням профілактичної дезинфекції. З такою ціллю для дезинфекції використовують тільки такі дезинфікуючі засоби, які застосовуються в гарячому (70-80) вигляді.

Чергову дезинвазію проводять в обов'язковому порядку після дегельмінтизації тварин і повторюють її після кожної чергової дегельмінтизації.

Заключну дезинвазію приміщень проводять після виздоровлення всіх тварин або після виводу з приміщень всіх хворих тварин. Способи і режим заключної дезинвазії такі ж, як і для біжучої дезинвазії при відповідних гельмінтозах.

Дезинвазії, як і дезинфекції, повинні передувати механічна очистка приміщень, прибирання гною, залишків корму і т. п. Після дезинвазії провітрюють приміщення, годівниці і поїлки промивають водою, проводять побілку, дезинфікують інвентар і предмети догляду за тваринами.

Для дезинвазії рекомендуються:

при аскаридозі свиней і параскаридозі коней: 10%-а гаряча емульсія ксилонафта при експозиції 3 години; 5% - ний гарячий розчин їдкого натру або калію при експозиції 6 годин. Вказані розчини слід застосовувати двократно, з годинним інтервалом, з розрахунку 0,5 л на 1 м обеззараженої площі при кожній обробці.

при трихоцефальозах: 5% - ний розчин карболової кислоти; 4% - ний горячий (70-80) розчин ідкого натру; 3%- а емульсія технічного ортохлорфенола. Ці засоби застосовують при розрахунку 1 л розчину на 1 м площі при експозиції 3 год.

при стронгілятозах: 3-%-ний розчин однохлористого йоду; 5%-на емульсія ксилонафта або дезинфекційного криоліну; 5% на сірчано-карболова суміш; 1% на емульсія технічного ортохлорфенола; все з розрахунку 1 л розчину на 1 м поверхні, яка обеззаражується, при експозиції 1 год.

при стронгільозах: 3%-ий розчин карболової кислоти; 1% - на емульсія ортохлорфенола технічного при експозиції 1 год. і витраті розчину 1 л на 1 м площі.

Клітки, в яких проводилася дегельмінтизація тварин, дезинвазують шляхом обпалювання паяльною лампою.

Гній від тварин інвазований яйцями і личинками гельмінтів або ооцистами кокцидій, піддають знезараженню біотермічним шляхом.

Метод ґрунтується на виникненні в штабелі гною під впливом життєдіяльності термогенних мікробів високої температури, яка згубно діє на збудників інфекційних та інвазійних хвороб тварин, а також на личинки мух. Сухий гній обов'язково зволожують: 10-15 л. води на 1 м (не більше 70% вологості). В холодну пору року доцільно використовувати теплу воду. В штабелі коров'ячого гною без підстилки температура досягає 40 С, кінського -75 С, овечого 65 С. Гній забруднений збудниками спороутворюючих бактерій спалюють.

Для знезаражування гною в ТзОВ ім. Б. Хмельницького відведено ізольоване місце (площадка з твердим покриттям) 200 м від тваринницьких будівель та водойм.

Методика: На площадку кладуть незаражений гній шаром 50-60 см, а на нього складають заражений гній висотою до 2-х і шириною 2-2,5 м. Довжина штабелю довільна. Зверху і з боків гній покривають землею, тирсою або торфом шаром не менше 20 см влітку і 40 см взимку. Це запобігає висиханню і вивітрюванню гною, в ньому більш інтенсивно відбувається біотермічні процеси. В теплу пору року гній витримують в штабелі 1 місяць, в холодну - 2-місяці. Якщо гній в штабелі промерз, то його витримують в штабелі до розмерзання.

Висновки і пропозиції виробництву

1. Екстенсефективність препарату інтермектин в рекомендованих дозах є високою при гельмінтозах свиней і за результатами проведених досліджень становила 100%, тоді як екстенсефективність бровальзену в середньому дорівнювала 92,45%.

2.Інтермектин у дослідах з використанням мікроядерного тесту не виявив мутагенної дії на організм поросят.

3. Економічна ефективність лікування гельмінтозів (асоціативних нематодозів) свиней препаратом інтермектин згідно наших досліджень на 1 тварину була більшою ніж при лікуванні бровальзеном, і становила 2,25 грн. у день.

Пропозиції виробництву.

1. Надалі періодично проводити гельмінтологічне обстеження свиней з використанням гельмінтоовоскопії, при виявленні яєць гельмінтів здійснити дегельмінтизацію всього свинопоголів'я.

2. Для подальшої дегельмінтизації рекомендуємо використовувати інтермектин.

3. Після дегельмінтизації здійснювати ретельне механічне очищення приміщення свиноферми від залишків фекалій, бруду тощо, з наступним проведенням дезінвазії оточуючого середовища рекомендованими препаратами ().

4. Систематично щороку виконувати профілактичну дегельмінтизацію свиней в ТзОВ ім. Б. Хмельницького (весною та восени).

5. Для запобігання захворювання свиней гельмінтозами завозити тварин тільки з благополучних господарств,

6. Лікарю ветеринарної медицини проводити роз'яснювальну роботу серед працюючого персоналу свиноферми щодо дотримання ветеринарно-санітарних вимог.

Список використаної літератури

1. Антіпов А.А., Пономар С.І. Сравнительная еффективность некоторих антигельминтиков при смешанной нематодозной инвазии свиней // Информ. бюл. ин-та експ. клин. вет. мед.-Харьков. - 1995.-С. 235.

2. Антіпов А.А. Пономар С.І. Ефективність препаратів авермектину, при нематодозах свиней // Ветеринарна медицина України. - 1998.- №1.-С. 20.

3. Антіпов А.А., Аскаридоз свиней та заходи боротьби з ним // Здоров» я тварин і ліки. - 2002.- №3.-С. 11.

4. Артеменко Ю.Г. Гельмінтози. Підступний ворог // Ветеринарна медицина України. - 1996.-С. 26.

5. Артеменко Ю.Г., Антіпов А.А., Сафіулін Р.Т. Щодо епізоотології метастронгільозу свиней та біології його збудників // Ветеринарна медицина України. - 1997.- №3.-С. 30-31.

6. Артеменко Ю.Г., Артеменко Л.П. Організація заходів боротьби з трихінельозом // Ветеринарна медицина України. -2000.- №11.-С. 26-27.

7. Апатенко В.М. Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К: Урожай, 1994. - 128 с.

8. Бекиш О-Я.Л., Калинин Л.В., Степанов А.В. Мутагенное влияние инвазии нематод на наследственний аппарат хозяина // ХІ конф. Укр. общ. паразит. - К. - 1993. - С. 103.

9. Бут В. Новий ендоектопаразитоцидний препарат дектомакс проти аскаридозу свиней // Ветеринарна медицина України. - 1998.- №7. - С. 28.

10. Березовський А.В. Антигельмінтні препарати на основі фенбендазолу // Ветеринарна медицина України. - 1996.- №2.-С. 42.

11. Березовский А.В. Препарати для ветеринарной медицини. - К.: Урожай, 1995. - 208 с.

12. Галат В. Інвазійні хвороби, профілактика і лікування // Ветеринарна медицина України. - 1998.- №4.-С. 42-43.

13. Довідник з охорони праці в сільському господарстві (запитання і відповіді) /С.Д. Лехман, В.П. Целинський, С.М. Козирев та ін. За ред. С.ДЛехмана. - К.: Урожай, 1990. - 400 с.

14. Законодавство України про охорону праці (у трьох томах), т. 1. - Київ, 1995. - 558 с.

15. Короленко Л.С., Шендрик Л.І., Хорошун Р.В., Маценко О.О. Антигельмінтні та імуностимулювальні властивості левомізолу 8%-го при змішаних гельмінтозах // Ветеринарна медицина України. - 2001.- №4.-С. 20-21.

16. Лейкина Е.С. Иммунологический аспект взаимоотношений в системе хозяин-паразит. Паразитология (Теоретические и прикладние проблеми). - К.: Наукова думка, 1985.-С. 64.

17. Лук'яненко Т.А., Двоймос Г.М., Березовський А.В. Біологічні аспекти профілактики нематодозів // Ветеринарна медицина України. - 2000.- №7.-С. 32-33.

18. Манжос А.Ф. Зоопаразитоценози свиней в хозяйствах Украини // Мат. ІУ сьезда паразитоценологов Украини.-Харьков, 1995. - 84 с.

19. Методичні рекомендації з профілактики і ліквідації кишечних нематодозів свиней /Секретарюк К.В., Юськів І.Д., Данко М.М. та інші / Кафедра паразитології та рибництва ЛДАВМ ім.С.З. Гжицького, Львів, 2000. - 16 с.

20.Нікітенко А.М., Козак М.В., Малина В.В. Стимуляція природної резистентності та продуктивності свиней, - Львів.: ЛА «Піраміда», 2001.-С. 70-72.

21. Поживіл А., Горжеєв В. Концепція боротьби з гельмінтозами тварин // Ветеринарна медицина України. - 2002.- №4.-С. 20-21.

22. Пономар С., Нікітенко А. Препарати тимусу у профілактиці та лікуванні нематодозів свиней // Твар. Укр. 1998.- №2.-С. 17-18.

23. Пономар С. Імуностимулюючі засоби для терапії та профілактики нематодозної інвазії у свиней // Твар. Укр. - 1991.- №1.-С. 19.

24. Пономар С., Антіпов А. Епізоотологія нематодозів свиней в Україні // Ветеринарна медицина України. - 1998.- №5.-С. 30-31.

25. Пономар С. Артеменко Ю. Про терапевтичну доцільність імунотерапії при нематодозах свиней // Ветеринарна медицина України. - 1997.- №12.-С. 30.

26. Сафіуллін Р., Антіпов А., Щербина Н. Терапевтична та економічна ефективність альбендазолу // Тваринництво України - 1998.- №1. - С. 18-19.

27. Сварчевський О.А. Цитогенетична дія Askaris suum та немотоцидних антигельмінтиків за експериментального спонтанного аскаридозу: Автореферат дис… канд. вет. наук - Біла Церква. - 2000. - 18 с.

28. Секретарюк К.В., Угрин І.М., Зеленюх А.І. Вплив мінеральних добрив та івомеку на розвиток яєць гео- і біогельмінтів в умовах лабораторії // Тези доп. 49-ї наук. виробн. конф.-Львів, 1992.-С. 33.

29. Секретарюк К.В., Стибель В.В., Сєднєва І.А. Вплив експериментального аскаридозу на цитогенетичний гомеостаз поросят // Ветеринарна медицина України. - 1997.- №1.-С. 12-13.

30. Секретарюк К.В. Вплив аскаридозу свиней на геном соматичних клітин та імунологічну реактивність. // Ветеринарна медицина України. - 1997.- №8.-С. 24.

31. Сопрунов Ф.Ф. Биохимические аспекти возникновения паразитизма у человека // Паразити и паразитози человека и животних. К.» Наукова думка», 1982.-С. 47-56.

32. Стибель В.В. Експериментальний аскаридоз: цитогенетичні, імунологічні та біохімічні зміни у поросят і показники мутагенності Askaris snum та авермектинів: Автореферат дис… канд. вет. наук 16.00.11/ Білоцерк. держ. агр. універс. - Біла Церква, 1996. - 21 с.

32. Темний М., Шеховцов В. Стан гуморального імунітету в поросят при трихоцефальозі та ефективність флюбенолу // Ветеринарна медицина України. - 1998.- №9.-С. 20.

34. Хом» як Р.В., Періг Ж.Г., Кружель Н.Т. та інші. Дослідження нових лікарських форм антигельмінтиків з альбендазолом // Ветеринарна медицина України. - 2001.- №2.-С. 14-15.

35. Чернуха В.К., Гостев Д.И. К вопросу эпизоотологии ассоциативных кишечных инвазий у свиней в хозяйствах лесостепи Украины // Матер.1У съезда паразитоценологов Украины. - Харьков. - 1995. - С. 159-160.

36. Абуладзе К.И., Демидов Н.В. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1990. - С. 156-162.

37. Артеменко Ю.Г. Трихинелльоз и эхинококкоз животных в Украинской СССР. Эпизоотология и меры борьбы: Автореферат дис… д-ра вет. наук, 03.00.20/-М. - 1987. - 50 с.

38. Архипов И.А. Эффективность противопаразитарных мероприятий // Ветеринария. - 1999.- №3.-С. 26-27.

39. Голосов И.М., Кузнецов А.Ф., Гольджштейн Р.С. Гигиена содержания свиней на фермах и комплексах.-Ленинград.: Колос, 1982. - 216 с.

40. Даугалиева Э.Х, Курочкина К.Г., Аринкин А.В. Особенности иммунитета животных при гельминтозах // Ветеринария. - 1996.- №7.-С. 37-38.

41. Даугалиева Э.Х., Филиппов В.В. Имунный статус и пути его коррекции при гельминтозах сельскохозяйственных животных.-М.: Агропромиздат, 1991. - 188 с.

42. Котельников Г.А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды.-М.: Колос, 1984.-С. 60-61.

43. Котельников Г.А. Гельминтологические исследования окружающей среды. М.: Росагропомиздат, 1991.-С. 16-17.

44. Мозговой А.А. Гельминты домашних и диких свиней и вызванные ими заболевания. М.: «Наука», 1967. - 540 с.

45Мясцова Т.Я. Отношение в системе паразит - хозяин и профилактика кишечных нематодозов свиней: Автореферат дис… - Минск. - 1986. - 24 с.

46. Олехнович Н.И. Ассоциативные паразитозы желудочно-кишечного тракта свиней в Белоруси и меры борьбы сними: Автореферат дис…канд. вет. наук - Ми. - 1990. - 22 с.

47. Орлов И.В. Исследование по охране окружающей среды от загрязнения инвазионными стадиями гельминтов // Работы по гельминтологии. Мат.засед. посвящ. 100-летию со дня рождения акад. К.И. Скрябина.-М.: Наука, 1981.-С. 137-145.

48. Орлов Ф.М. Болезни свиней: Изд. 3-е, перераб. и доп. - М.: «» Колос», 1970. - 432 с.

49. Рыжиков К.М. Определитель гельминтов домашних и диких свиней. М.: «Наука», 1983. - 168 с.

50. Пономарь С.И., Даугалиева Э.Х. Комплексная терапия свиней, зараженных аскаридами и трихоцефалами, с приминением иммуномодулирующих средств // Бюлл. всесоюз. ин-та гельминт. - 1990.-Вып.54.-С. 97.

51. Сайфуллов И.С. Мамержанов С.И. Экономическая эффективность дегельминтации свиней при аскаридозе // Ветеринария. - 1983.- №2.-С. 43-45.

52. Сафиуллин Р.Т., Юнисова Н.Ю. Влияние експериментального аскаридоза и эзофагостомоза на качество мяса свиней // Ветеринария. - 1996.- №1.-С. 52-54.

53. Сафиуллин Р.Т. Экономический ущерб от снижения качества продукции свиней при аскаридозе // Бюллетень Всесоюзного института гельминт. - 1988.- №49.-С. 51-53.

54. Сафиуллин Р.Т. Действие тетрамизола и левамизола при кишечных нематодозах свиней // Свиноводство. - 2001.- №3.-С. 22-23.

55. Сидоркин В. Новое лекарственное средство для борьбы с паразитарными заболеваниями свиней. // Свиноводство. - 2001.- №5.-С. 23-24.

56. Филиппов В.В. Эпизоотология гельминтозов сельскохозяйственных животных.-М.: ВО «Агропромиздат», 1988. - 207 с.

57. Якубовский М.В. Ранняя химиопрофилактика нематодозов порсят // Ветеринария. - 1985.- №12.-С. 45-47.

58. Якубовский М.В., Мясцова Т.Я. Эффективность инвермектина для профилактики нематодозов свиней // Вет. наука производству. - 1990.- №8. - С. 133-136.

59. Якубовский М.В., Ятусевич А.И. Паразитарные болезни свиней и их профилактика. - Минск: Урожай, 1987. - 143 с.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.