Догляд за лісом і лісопродукція

У різновікових куртинних лісостанах, що сформувались після добровільно-вибіркових рубок або ведення господарства за методом неперервно-продуктивного лісу (дауервальду), площу яких недоцільно ділити на дрібні ділянки або важко виділити ділянки окремих видів рубок догляду, призначають комплекс рубок догляду. їх проводять на ділянці всі одночасно.

Методи рубок догляду та способи зріджування

У залежності від того, з якої частини лісостану вирубується переважна маса деревини, визначається метод рубки догляду: верховий, низовий, комбінований.

Методика відбору дерев у рубку полягає в тому, що спочатку візуально в межах кожної біогрупи визначають краще дерево, а по відношенню до нього допоміжні та зайві. Останні клеймують або помічають різаком.

При верховому методі переважну частину маси дерев вирубують з домінуючої частини намету. До зайвих дерев відносять низькоякісні екземпляри головної породи, які переросли і заважають оптимальному розвитку і росту кращих.

Рис. 1. Схема верхового методу доглядових рубань у лісостані: а -будова насадження до рубання; б - після рубання; 1 - кращі дерева, 2 - дерева, що вирубуються; 3 - допоміжні У нижній частині намету вирубують сухі, усихаючі, пошкоджені хворобами та інші, якщо їх деревна маса має споживну вартість (рис. 1).

Верховим методом найчастіше користуються в дубових, буково-дубових, ялицевих лісостанах та в усіх інших з домішкою м 'яколистяних дерев.

При проведенні догляду за низовим методом основна кількість дерев вирубується з підлеглої частини намету, але можуть вилучатись і окремі крупномірні домінуючі дерева: фаутні, другорядні та інші. Метод найчастіше використовується в сосняках, ялинниках тощо (рис.2 ).



Рис. 2. Схема низового методу доглядових рубань у лісостанах: 1 - до рубання, 2 - після рубання, І -V - класи росту дерев за Крафтом

Комбінований метод рубок догляду поєднує в собі принципи низового та верхового. Вирубують дерева панівної і підлеглої частини намету за рахунок усіх класів росту і ступенів товщини.

Рис. 3. Схема комбінованого методу доглядових рубань. 1 - кращі дерева, 2 - допоміжні, 3 - дерева, які вирубують, 4 -індиферентні

При цьому забезпечується вертикальна та східчаста зімкнутість намету лісостану, яка сприяє найкращому використанню деревами фотосинтетичноактивної радіації (ФАР). Метод застосовується у мішаних лісостанах з участю тіневитривалих порід, особливо в насадженнях, які сформувались після вибіркових та поступових рубань, а також для формування складних лісостанів.

В процесі проведення рубання дерева лісостану ділять на 4 категорії: 1) кращі, 2) докомінні, 3) ті, що вирубаються, 4) індиферентні. Останні залишаються як дерева особливого призначення: майбутні новорічні ялинки, дерева, з яких згодом формується другий ярус, призначені для гніздування птахів, як їстівний ресурс для фауни, як резерв допоміжних тощо.

Якісно проведена рубка догляду забезпечує:

По-перше, освітлення прямим сонячним промінням верхньої частини крон кращих дерев; по-друге, затінювання (захист) їх стовбурів кронами допоміжних дерев від сонячного опромінювання.

Найкращим з біологічного, екологічного та санітарно-гігієнічного погляду є спосіб рівномірного зрідження деревостанів, завдяки якому вирощують найбільш високопродуктивні та високоякісні лісостани. До нерівномірних способів часткового зрідження належать: коридорний, смужний, лінійний, курганний, біогруповий, коли вирубка дерев в насадженнях проводиться коридорами, смугами, рядами, куртинами, і в окремих цінних біогрупах. Такі способи зрідження найменш придатні і небажані в умовах України.

Методи рубок догляду в складних насадженнях визначаються поярусно, тобто в кожному ярусі окремо, залежно від їх стану.

Методи і способи доглядових рубань в Україні виникли і удосконалились в умовах значного різноманіття типів лісу, ведення інтенсивного лісового господарства, на основі проведення широких наукових досліджень, узагальнення передового лісівничого досвіду, особливостей економіки регіонів, біологічних та екологічних властивостей деревних порід.

У чистих молодняках догляд починають при наявності їх перегущеності, витянутості стовбурів, або й раніше в зв'язку з різноманітністю деревець, переважанням розгалужених, крислатих, порослевих, пошкоджених.

У чистих, змішаних і складних лісостанах внаслідок вирубки чагарників і порослевих крислатих, пошкоджених дерев, які несприятливо впливають на насіннєві кращі дерева, усувається шкідливий вплив, формуються високоякісні стовбури дерев і насіннєві деревостани.

У простих шпилькових і твердолистяних насіннєвих лісостанах рубки догляду закінчують за 5-10 років, а в твердолистяних порослевих і м'яколистяних - за 5 років до віку стиглості; в складних насадженнях рубки догляду проводять неперервно. Якщо стиглий високоповнотний деревостан не планується вирубати протягом ревізійного періоду, в ньому призначають чергову прохідну рубку другорядних порід, порослевим ярусом супутників.

Санітарні рубки

Ріст та розвиток деревостанів супроводжується ослабленням та засиханням частини дерев, причиною чого може бути не тільки дефіцит вологи та поживних речовин, але й ураження збудниками хвороб, заселення шкідниками. При систематичному і якісному проведенні рубок догляду ослаблені дерева видаляються із насадження, чим поліпшується його санітарний стан. У разі несвоєчасного проведення рубок догляду та після закінчення терміну їх проведення у деревостанах накопичуються сухостійкі дерева, що небажано. У сосняках України, які створено на староорних землях, досить часто дерева уражуються збудником кореневої губки, масово всихають. Усе це потребує спеціальних заходів, які забезпечують оздоровлення лісостанів.

До санітарно-оздоровчих заходів відносять:

вибіркові санітарні рубки;

суцільні санітарні рубки;

ліквідацію захаращеності;

запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників та хвороб лісу;

захист заготовленої лісопродукції від шкідників та хвороб.

Тут ми розглянемо санітарні рубки, проведення яких регламентується Санітарними правилами (1995).

Санітарні рубки - один з найважливіших із цілого ряду оздоровчих заходів, які застосовуються при веденні лісового господарства з метою попередження появи і розповсюдження шкідників лісу і хвороб, що можуть нанести збитки насадженню і заготовленій лісопродукції. На відміну від рубок догляду за лісом санітарні рубки мають санітарні цілі, хоча й проводять їх у всіх вікових групах лісових насаджень.

При проведенні санітарних рубок вибирають сухостійні, заселені стовбурними шкідниками дерева, а також ті, що відмирають (якщо крона всохла більше, ніж наполовину). Крім цього, видаляються вітровальні, буреломні і сніголомні дерева, пошкоджені грибними і раковими хворобами, сірянкою, а також ті, що мають нахил 45°. Ознаками для санітарної рубки дерев хвойних порід служить сильна ажурність крони з одночасним пожовтінням хвої, відсутність приросту - при вершинному типі відмирання і наявності бурого борошна та інших ознак заселення вторинними шкідниками - при окоренковому типі. Дерева листяних порід, які заселені стовбурними шкідниками, розпізнаються й призначаються до санітарної рубки по свіжому зав'яданню крон і ознаках діяльності шкідників у окоренковій частині стовбурів. У насадженнях, які уражені кореневою губкою, одночасно з вибіркою уражених дерев потрібно вибирати й ослаблені з частково пожовтілою кроною і блідою укороченою хвоєю.

Вилучення зазначених дерев проводиться у разі, коли їх запас становить 5 м³/га і більше за умови, що це не призведе до зниження повноти (усіх ярусів) нижче, ніж 0,5 у пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанів і нижче 0,4 в інших.

Якщо вибіркова санітарна рубка може призвести до зниження повноти деревостанів нижче встановленої межі, призначається суцільна санітарна рубка. Рішення про проведення суцільної санітарної рубки приймається після обстеження насадження спеціальною комісією за участю міжрайонного інженера-лісопатолога, яка і визначає доцільність проведення рубки та складає відповідний акт. Дозвіл на проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх груп видають державні органи лісового господарства, областей та автономної Республіки Крим.

При оформленні вибіркових санітарних рубок проводиться подеревний облік призначених до рубки дерев у межах кожного таксаційного кварталу. Дерева, які необхідно рубати, клеймуються на рівні кореневої шийки, а іноді й нумеруються. Ділянки під санітарну рубку відводять у рік рубки. Якщо дерева заселені шкідниками весняної групи, то вимітка дерев проводиться у травні, а зрубуються вони у червні. Якщо ведеться боротьба з шкідниками літньої групи, до дерева призначають до рубки у серпні, а рубають восени або взимку. Суцільні санітарні рубки слід проводити оперативно, щоб не допустити розповсюдження шкідників і хвороб на сусідні ділянки лісу. В осередках кореневої губки рубку слід проводити в осінньо-зимовий період, щоб не допустити природного засівання спор гриба.

Санітарні рубки не проводяться у насадженнях, які на наступний рік відводять під рубки догляду або головну рубку.

У захисних лісах першої групи, де правилами заборонено проведення головних рубок, санітарні рубки є єдиними рубками після рубок догляду, за допомогою яких стиглі і перестійні ліси підтримуються у здоровому стані, а також здійснюється поступова заміна перестиглих дерев молодими. В.Г.Атрохін вважає такі рубки санітарно-лісовідновними.

РОЗДІЛ 5 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ І МОЖЛИВІ ВИТРАТИ

Економічний аналіз ґрунтується на тому реалістичному припущенні, що метою всієї економічної діяльності є задоволення людських потреб і забезпечення більш високого рівня добробуту за обмеженої кількості наявних ресурсів, яка досягається за більш високого ступеня ефективності економічної системи.

Щоб визначити, наскільки ефективно використовуються виробничі ресурси, ми повинні порівняти їх продуктивність за фактичного й альтернативного використання. Наприклад, якщо одиниця площі землі або одиниця трудових ресурсів, чи одиниця капіталу вкладаються у виробництво деревини, а вони, відповідно, можуть продукувати сільськогосподарські продукти, то витрати для суспільства на вкладення ресурсів у лісове господарство повинні виходити з вартості сільськогосподарської продукції. Це і є можливі витрати на придбання факторів виробництва: вартість продукції при цьому приймається без альтернативи найкращого використання ресурсів.

Там, де ринки діють досконало, можливі витрати факторів виробництва точно відображаються в їхніх цінах. Наприклад, зарплата водія вантажівки буде мати тенденцію відображати його граничну продуктивність у різних галузях, де ця праця використовується. Але іноді ціни ненадійно вказують на можливі витрати. Наприклад, якщо працівник, зайнятий у лісовому господарстві, виявиться безробітним у випадку його можливого застосування в інших галузях діяльності, то можливі витрати дорівнюють нулю, хоча його ціна (зарплата) буде позитивною.

Можливі витрати відображають реальні витрати суспільства, пов'язані з використанням ресурсів визначеним способом. Однак приватні виробники, які працюють для одержання прибутку, переважно зацікавлені в грошовому вимірі витрат, які вони повинні платити за фактори виробництва. В результаті, коли ринкові ціни на фактори виробництва відрізняються від їхніх можливих витрат, оцінка ефективності економічних процесів приватною корпорацією не буде співпадати з результатами аналізу, проведеного з позицій інтересів суспільства в цілому. Обидві оцінки порівнюють доходи й витрати, але часто грошові доходи витрати, що використовуються приватним виробником для визначення рентабельності, необхідно доповнювати й коригувати з тим, щоб установити більш точно чистий дохід суспільства в цілому.

5.1 Ефективність використання земель лісового фонду

Ефективність лісокористування значною мірою визначається особливостями використання земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні лісового підприємства. Розглянувши табл. 1.4.1. ми можемо зробити висновок, що в різних типах лісорослинних умов є значні площі насаджень, які не відповідають за своїм складом та продуктивністю корінним деревостанам. Таким чином ці деревостани не можуть бути високопродуктивними.

В типі лісу А₂-С з 176 га сосна звичайна займає 100% території, в В₁дС з 173 га сосна теж займає всю площу, причому представлено чисті соснові деревостани. В цьому типі лісу вже повинна бути домішка дуба звичайного, але його практично немає. З цього слідує, що невірно велися рубки догляду, тому що до прохідної рубки повністю вирубали другорядну породу - дуб звичайний. У В₂-дС з 2446 га сосна займає 2329 га, дуб звичайний - 48 га, а на інші породи припадає дуже мала частка. Для такого типу лісу більше схоже на корінні деревостани, так як ці умови найбільше сприяють росту сосни звичайної. В той же час в багатших умовах свіжого субору є можливість формувати складні деревостани з участю сосни і дуба.

В умовах С₂-лдС з 2102га: деревостани сосни звичайної зростають на площі 1483 га, дуба звичайного - 430 га, м'яколистяних порід - 19 га, дуба червоного - 16 га, ялини - 1,3 га. Можна сказати в цих умовах склад деревостану у більшій мірі буде складним, тому що тут дуб звичайний та інші породи починають конкурувати з сосною звичайною, і в таких деревостанах велику роль треба приділяти рубкам догляду. В С₂-клД найбільшу частку представляють деревостани з переважанням дуба звичайного - 905 га, на долю сосни звичайної припадає - 10 га, дуба червоного - 40 га, клена гостролистого - 7 га. З цього ми бачимо, що корінної другорядної породи липи немає в складі цих насаджень. Це означає потрібно створювати лісові культури з домішкою липи дрібнолистої.

Типу лісу D₂-клД належить найбільша частка в лісовому підприємстві - 13840 га, що складає більше половини всієї площі. В цьому типі лісу потрібно створювати добрі умови для формування високопродуктивних насаджень дуба звичайного на долю якого приходиться 12340 га. Перевага дуба беззаперечна перед іншими породам такими як:

- сосна звичайна - 113 га;

- ялина - 0,40 га;

- м'яколистяні - 66 га;

- дуб червоний - 411 га;

- ясен звичайний - 485 га;

- ясен зелений - 9 га;

- клен гостролистий - 150 га.

З наведених даних(табл.1.4.1.) не має ні одної породи, яка співпала з розрахунком на цільові породи, тобто частка порід, яка необхідна для продуктивних і якісних насаджень. В більшості випадків в цих умовах потрібно провести заміну переважаючих порід (осика, ясен зелений, ясен звичайний та клен гостролистий) на дуб звичайний, який має значно більшу цінність та якість. Окремо треба розглянути доцільність вирощування соснових деревостанів у багатих лісорослинних умовах.

Аналізуючи динаміку розподілу площ лісового фонду за категоріями земель та вкритих лісовою рослинністю земель за переважаючими породами та класами віку, можна відзначити, що протягом останніх років спостерігаються такі негативні тенденції, як зменшення площі лісових та вкритих лісовою рослинністю земель, на фоні зростання площ зрубів, галявин та пустирів, зменшення частки головних лісоутворюючих порід та зростання другорядних.

Аналіз причин цих змін дозволяє зробити такі висновки::

- частка соснових насаджень останніми роками поступово зменшувалась (протягом 12-річного періоду майже на 1200 га). Таке зменшення сталося внаслідок проведення суцільних санітарних рубок загиблих насаджень сосни звичайної внаслідок пожеж та в осередках кореневої губки, а також в зоні негативного впливу Балаклійського цементно-шиферного комбінату та Зміїївської ТЕС, які в подальшому були відновлені білоакацієвими насадженнями та насадженнями інших листяних порід.

Зменшення площі лісових земель відбулося внаслідок віднесення земель агролісомеліоративного фонду (ярки, крутосхили та інші землі) до фонду лісовідновлення. На цих землях лісогосподарське підприємство намагалося виконати спробу їх заліснення, але в жорстких лісорослинних умовах без спеціальної підготовки ґрунту, лісові культури, які були створені, загинули і потім були списані. Безперервним лісовпорядкуванням ці площі були переведені до агролісомеліоративного фонду, до того часу коли буде достатнє фінансування цих робіт

Значно зросла площа зрубів, збільшилась площа галявин та пустирів внаслідок збільшення обсягів суцільних санітарних рубок, загибелі лісових культур, як ревізійного періоду, так і старшого віку. Збільшення площі невкритих лісовою рослинністю земель також викликано зростанням площ лісових пожеж.

Зменшення частки лісових культур сталося внаслідок загибелі лісових культур переведених у вкриті лісовою рослинністю землі віком до 20 років, які змінились іншими другорядними породами.

Хвойні насадження в межах ДП «Балаклійське лісове господарство» переважно належать до високобонітетних: до Іа і вище класів бонітету належить - 15% деревостанів, І - 52%, ІІ - 26%, ІІІ - 7%, ІV - 1%.

В той же час досить значні площі навіть високо бонітетних насаджень не можна віднести до високопродуктивних, тому що 17% насаджень сосни звичайної уражені кореневою губкою.

У твердолистяних навпаки більшу частину займають низькобонітетні деревостани. На це впливає декілька факторів:

Переважання похідних деревостанів, склад яких не відповідає цільовому та порослевих дубових деревостанів 2-ї та більше генерацій;

Не вчасно проведені рубки догляду та інші рубки пов'язані з веденням лісового господарства.

Надмірне антропогенне навантаження (забруднення пов'язане з викидами в атмосферу Балаклійським цементно-шиферним комбінатом (Балцем) та Зміївською ТЕС, рекреаційне навантаження).

3) Жорсткі лісорослинні умови.

Розподіл твердолистяних деревостанів за бонітетами такий: Іа і вище класів бонітету - 4%, І - 13%, ІІ - 50%, ІІІ - 30%, ІV - 3%, V - 4% деревостанів.

Для підвищення продуктивності деревостанів твердолистяних порід необхідно здійснити комплекс лісогосподарських та лісокультурних заходів спрямованих на формування деревостанів оптимального складу, зміну порослевих дубових деревостанів на насінневі високостовбурні, обмеження негативного антропогенного впливу.

Для деревостанів м'яколистяних порід спостерігаються подібні закономірності, як і для твердолистяних. Деревостани Іб займають майже 9% площ, І - 15%, ІІ - 18%, ІІІ - 29%, ІV - 25%, V - 5%.

Атмосферне забруднення найбільше впливає на хвойні породи, що проявляється погіршенням їхнього санітарного стану та зниженням продуктивності. Негативний антропогенний вплив поглиблює проблему стійкості соснових насаджень на порушених землях. Особливо це проявляється у Борисоглібськом бору (Високобірське лісництво), яке прилягає до Балаклейського цементно-шиферного комбінату “Балцем”. Для вирішення цієї проблеми потрібно на узліссі створювати лісові насадження з листяних порід, які є більш стійкими до атмосферного забруднення та можуть слугувати бар'єром для проникнення забруднюючих речовин у глиб лісового масиву.

Лісові землі в практичній діяльності використовуються не досить ефективно. Про це свідчить збільшення питомої ваги не вкритих лісовою рослинністю земель (з 2,5 до 4,2%), та погіршення деяких середніх таксаційних показників, а також невисокий ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель.

В ДП «Балаклійське лісове господарство» переважають середньовікові насадження хвойних (65%) та твердолистяних порід (41%). Частка середньовікових деревостанів м'яколистяних порід складає - 19%. У середньому загальний відсоток середньовікових насаджень складає 48%, а для оптимального ведення господарства цей відсоток складає 34%. Разом по всім породам частка молодняків складає 22%, пристигаючих - 14%, стиглих і перестійних - 16%. Тобто загалом розподіл деревостанів за групами віку, хоча і не є оптимальним, однак більш-менш збалансований.

Однак, якщо розглядати особливості вікової структури за групами порід, то можна відзначити, що для хвойних частка стиглих і перестійних не досягає 2%, а для м'яколистяних, навпаки, складає майже 55%. Така незбалансованість ускладнює лісокористування у лісогосподарському підприємстві. У стиглих і перестійних м'яколистяних насадженнях погіршується санітарний стан, дерева починають уражатись гнилями та всихати. Тому в м'яколистяних насадженнях потрібно збільшувати обсяги рубок головного користування та лісовідновних рубок. В той же час деревина цих порід не користується великим попитом, а проведення рубок є ускладненим.

Слід відзначити також порівняно незначну частку молодняків основних лісоутворюючих порід (сосна і дуб), так як останім часом створення якісних лісових культур ускладнюється через несприятливі умови, а забезпечити повноціне природне поновлення не завжди є можливим навіть при проведенні відповідних заходів.

Якщо класи бонітету характеризують потенційну продуктивність деревостанів певної породи та походження у даних умовах, то використання лісорослинного потенціалу значною мірою визначається рівнем повнот. Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 837,1 га. Їх наявність обумовлена такими факторами: проведенням вибіркових санітарних рубок в осередках кореневої губки, соснових насадженнях пройдених пожежами, а також у пошкоджених насадженнях дуба. В соснових насадженнях, які не уражені кореневою губкою ситуація дещо краща, деревостани з повнотою 0,7-0,9 займають 85%. У твердолистяних обставини гірші 75% насаджень з повнотою 0,6- 0,8.

В загалі по держлісгоспу насадження досить високих повнот, низькоповнотними є тільки м'яколистяні. Це підтверджує висновок про необхідність поступової заміни стиглих і перестійних м'яколистяних деревостанів на насадження більш цінних порід, або відновлення повноцінних насаджень м'яколистяних порід, там де це є обгрунтованих.

Найбільш шкідливо на ліс впливають підприємства сільського господарства, а також місцеве населення та промислові підприємства, які використовують лісові масиви для звалищ сміття. Крім того, в деяких випадках, випасання худоби в лісових насадженнях, також наносить шкоду розвитку та стану деревостанів і лісового середовища в цілому. А також великої шкоди лісовим масивам завдає Балаклійський цемзавод.

Зниження приросту на 40-70% виникає у осередках кореневої та соснової губки різного ступеню пошкодження, викиди продуктів спалення кам'яного вугілля, сирнистий ангідрид, зола; оксиди азоту. Зміни хімізму грунтів, підвищення кислотності, що призводить до пригнічення росту основних лісоутворюючих порід - всі ці фактори на пряму пригнічують ріст лісу.

Останні кілька років спостерігалися значні відхилення в обсягах рубок догляду у порівнянні з проектом лісовпорядкування та плановими показниками підприємства. При цьму помітна тенденція до зниження обсягів рубок у молодняках та збільшення прохідних рубок. Такі відхилення пов'язані з тим, що починаючи з 2001 року, в зв'язку з недостатнім фінансовим забезпеченням лісогосподарських робіт, держлісгосп скоротив обсяги рубок догляду в ділянках, де не могла бути заготовлена ліквідна деревина, за винятком тих ділянок лісу, де непроведення цих рубок догляду могло призвести до негативних наслідків - зміни головної породи на другорядну, загибелі лісових культур та інші. Перевиконання обсягів прохідних рубок пов'язано зі збільшенням площ середньовікових насаджень, обсягів охоплення їх рубками, а також зростанням інтенсивності рубок. Слід відмітити, той факт, що в останні 3 роки, обсяги рубок догляду в молодняках, та проріджування також дещо збільшились.

Стан насаджень, не охоплених рубками догляду можна визнати в цілому задовільним, бо небажаних змін головних порід в них не сталося, за виключенням декількох випадків, на незначних площах, де головна порода змінилась на другорядні.

Облік рубок догляду по видах в держлісгоспі ведеться в цілому задовільно, але трапляються випадки, коли вид рубки догляду визначається не за фактичним віком насадження на час рубки, а зазначеним у таксаційних описах. Це також призводить до деякого збільшення обсягів рубок у молодняках та проріджувань.

Якщо проаналізувати дані зі звіту про виконання виробничого плану по лісовому господарству за 2005 рік (форма 10-лг), то можна зробити висновок, що по рубкам догляду заплановані суми витрат дещо завищені. Тому що планували на освітленнях вирубати 605 м³, затративши 33,3 тис.грн., а фактично вирубали як і планували, зате витратили майже в 2 рази менше коштів. Такий факт ще можна пояснити тим, що більша частина заходів була механізована. На прочищеннях також саме планували провести заходи за 57,7 тис. грн., а фактично за 38,5 тис. грн. Дещо інша ситуація з проріджуванням, тому що на 6 м³ вирубали більше і відповідно на 1 тис. грн. більше затратили грошей. При прохідних рубках хоч і вирубали більшу масу, але грошей затратили менше запланованого. Це пояснюється тим, що при збільшенні інтенсивності рубок зменшується собівартість їхнього проведення.

Проаналізувавши дані відведення лісосік, зведену відомість лісосіки по рубках, пов'язаних з веденням лісового господарства та фактичний вихід деревини, можна зробити висновок, що при рубках догляду в молодняках практично немає виходу ліквідної деревини, при прочищеннях заготовляють переважно хмиз і дрова і лише при прохідних рубках може бути заготовлена ділова деревина. Тобто, якщо давати оцінку рубкам догляду, лише за безпосереднім результатом, то можна зробити висновок про неефективність проведення рубок догляду в молодняках, невелику ефективність проріджень та досить значну прохідних рубок. Однак, якщо розглядати результативність рубок догляду на перспективу, то більше значення у формуванні насаджень мають рубки догляду в молодняках та прорідження. Детальніше розлянемо санітарні рубки в таблиці 5.1. Якість проведення рубок догляду і вибіркових санітарних рубок в цілому по держлісгоспу задовільна, але були випадки, коли вибіркові санітарні рубки виконували з недостатньою інтенсивністю і не на всій площі, а інколи залишалась не вирубаними пошкоджені дерева та деревина в місцях рубки. Однак загалом заходи по приведенню лісів в належний санітарний стан виконуються, особливо в осередках кореневої губки і в насадженнях пройдених низовою пожежою.

5.1.1. Вихід сортиментів у % при санітарних рубках

Показники	Суцільна санітарна	Вибіркова санітарна
	всього	хв.г	мл.г	всього	хв.г	тв.г	Мл.г
Загальна масса	100	100	100	100	100	100	100
в т.ч. ліквідної	81	83	75	80	82	65	94
з неї: ділової	45	47	25	24	30	5	13
дров'яної	36	34	50	56	52	59	84
в т.ч. дров з крон	2	2	5	1	1	4	4
Із заг. Маси
хмиз, хворост	19	17	23	21	19	35	5

Дані таблиці 5.1 свідчать, що вихід ліквідної та ділової деревини при суцільних санітарних рубках є досить високим. Це пояснюється зорема тим, що під час суцільних санітарних рубках вирубується і не пошкоджена частина деревостану.

Санітарний стан насаджень постійно контролюється, однак у багатьох випадках у пошкоджених насадженнях вибіркові санітарні рубки не припиняють процес всихання. Деревостани поступово зріджуються до критичної повноти, і виникає необхідність проведення суцільної санітарної рубки.

Залишається незадовільним стан лісів в заплавній частині територіїї лісогосподарського підприємства, де має місце накопичення сухостійної деревини, яку можливо вивезти із лісу тільки в зимовий період.

Основним методом проведення рубок догляду є рівномірне зрідження насадження на всій площі ділянки за комбінованим методом.

Деревина від рубок догляду і санітарних рубок реалізується місцевим організаціям, підприємствам і населенню (61%) і використовується на власні потреби, в тому числі на переробку (22%). В той же час обсяги використання низькоякісної та дрібнотоварної деревини є не достатніми. Для підвищення єфективності лісокористування потрібно збільшити обсяги реалізації та переробки такої деревини.

Вибіркові санітарні рубки мали бути проведені за 5 років на площі 2117 га з вирубаним запасом 27,1 тис.м³ деревини. Фактично за 5 років лісове підприємство виконало їх на площі 3070 га з вирубаним запасом 35,5 тис.м , що в порівнянні з передбачуваними показниками обсягів рубок складає 145%. В першу чергу це пояснюється погіршенням санітарного стану насаджень.

Вибіркові санітарні рубки проводилися переважно у соснових

Під час вибіркових санітарних рубок Вибирається в середньому 18,2 м³/га У 2005 році вибіркові санітарні рубки було проведено на площі ...

З метою виявлення резервів підвищення ефективності використання лісових земель визначено, за укрупненими показниками, ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель. Для цього використаний розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за основними цільовими лісоутворюючими породами та середні таксаційні показники за переважаючими породами.

5.1.2 Ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель

Основні	Площа вкритих	Фактичні	Загальний запас	Ступінь ви-
лісоутво-	лісовою			вкритих лісовою	Користання
Рюючі	рослинністю			рослинністю	Потенційної
Породи	земель,га			земель, тис. м3	продуктив-
	Фактична	цільова	середній	середній	фактичний	цільовий	ності земель,
			вік	клас			Вкритих
				бонітету			Лісовою
							Рослинністю
			Хвойні
Сосна
Звичайна	7473,5	8884,4	54	1,3	1950,1	2487,7	78
Сосна в
осередках кор.губ.	1238,1	35,5	58	1,1	342,9	9,9	50
Сосна
Кримська	7,2		25	3,3	0,3		72
Ялина євро
Пейська	1,4		45	ІА	0,5
			Твердолистяні
Дуб звичай
ний в/стовб.	6333,5	12935,1	59	1,9	1075	3842,7	76
Дуб звичай
ний н/стовб.	2537,7		71	3,2	441		70
Дуб
Червоний	1,5		15	3,1	0,01
Ясен зви-
Чайний	924,5		42	2	138,1
Клени го
трол.,польо-
вий, ясенол.	385,2	11,8	34	2,1	35,9	1,8
Ільмові	61,9	1,9	34	2,5	5,5	5
Біла акація	1458,9	5,1	26	1,3	101,3	0,4	70
Гледичія
Колюча	1		39	2,2	0,1

Для визначення ступеня використання лісорослинного потенціалу фактичні таксаційні показники порівнювалися зі значеннями, наведеними у «Моделях росту і продуктивності оптимальних деревостанів, що регулярно зріджуються», підготовлених кафедрою лісової таксації Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії ("Модели роста и продуктивность оптимальних древостоев", К., УСХА, 1992; "Нормативно-справочные материалы для таксации лесов України Молдавии", 1987).

Порівнюючи цільовий середній запас деревини вкритих лісовою рослинністю земель з фактичним, визначають ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель. Результати розрахунків показують, що рівень використання лісорослинного потенціалу досягає в середньому 72%. Такий порівняно низький рівень ефективності пояснюється такими факторами:

- наявністю значних площ соснових насаджень (1238 га) у осередках кореневої губки;

- невідповідністю складу насаджень типам лісу;

- переважанням дубових насаджень порослевого походження, значна частина яких належить до низькостовбурних (понад 2500 га).

5.2 Економічна ефективність рубок догляду

Для оцінки ефективності рубок потрібно на всіх етапах проводити чіткий облік витрат та виходу окремих категорій деревини [15]. В сучасних умовах господарювання важливим є визначення в лісогосподарських підприємствах виходу деревини за сортиментнами і гатунками. Зміст сортиментно-гатункового обліку полягає в тому, що на етапі відведення лісосік потрібно визначати крім загальних обсягів деревини, розділеної за категоріями (ділова, дров'яна) та крупністю (груба, середня та дрібна), ще і наявність у відведених деревостанах сортиментів, ліквідних на ринку, з їхнім розподілом за ґатунками ділової деревини та найменуваннями цільового призначення дров'яної деревини, а також за максимально прибутковими групами діаметрів. Після такої сортиментації деревини на пні необхідно вести бухгалтерський облік та встановити ціни на підприємстві саме тих найменувань та груп діаметрів лісопродукції, які були визначені під час таксації лісосік та відображені у відповідній формі матеріалів відведень.

Враховуючи необхідність встановлення сортиментно-гатункової структури деревостанів, які відводяться в рубки, для економічного планування діяльності підприємств та аналізу, а також у зв'язку з відсутністю чітких рекомендацій із зазначеного питання, слід відмітити, що чинні нормативи для оцінки сортиментної структури [35, 36] не можуть бути застосовані для розподілу об'єму стовбурів дерев за розмірно-якісними категоріями у зв'язку з не відповідністю їх стандартам. Також у цих нормативах відсутні дані стосовно груп товщин, найменувань та характеристик сортиментів, які користуються попитом в сьогоднішніх економічних умовах.

У лісогосподарських підприємствах може використовуватися два способи встановлення промислової сортиментації на пні - сортиментація методом використання даних щодо наявної сортиментної структури та сортиментація на основі розкряжування модельних дерев.

Сортиментація методом використання наявної сортиментної структури базується на даних бухгалтерського обліку результатів раціонального розкряжування, фактично отриманих за минулий період по конкретній лісосіці, тобто своєрідній пробній площі. Цими площами можуть бути закінчені розробкою лісосіки як суцільних так і вибіркових рубок в межах однієї лісової ділянки, а для проріджень та прохідних рубок і інші лісосіки в подібних, за основними (порода, вік, середні висота та діаметр, тип лісорослинних умов) таксаційними характеристиками, деревостанах. При застосуванні даного методу заповнюється відповідна відомість - документ для планування виходу сортиментів по окремо взятій ділянці. Він дає змогу врахувати вплив на вихід сортиментів особливостей будови деревостанів, переважаючих лісорослинних умов та фаутів, інших специфічних особливостей окремо взятого лісництва.

Сортиментація за методом модельних дерев проводиться з урахуванням розподілу дерев за ступенями товщини та категоріями технічної придатності. Відібрані моделі звалюють та раціонально розкряжовують у відповідності до встановленої сортиментної структури. Метод дає досить точні результати, що дуже важливо при встановленні товарності цінних порід, особливо при наявності високоякісних сортиментів, в деревостанах зі значною чи прихованою фаутністю. Він може застосовуватися також для контролю виходу сортиментів, встановленого іншими способами.

Максимально ефективне використання лісосічного фонду підприємства, зокрема раціональна розробка лісосік та оперативний контроль виходу тих чи інших сортиментів, як в об'ємних так і в грошових показниках, дозволяє підвищити рівень прибутковості усієї економічної системи регулювання, використання і відтворення лісових ресурсів.

Наведемо приклад економічної оцінки ефективності проведення прохідної рубки у ДП «Балаклійське лісове господарство»

Розрахунок планових витрат на розробку лісосіки прохідної рубки кв.23 вид.5 пл. 17,2 га ДП «Балаклійське лісове господарство» Балаклійське лісництво.

..склад бригади :		Розряд робіт	Нормоутворючі фактори:
вальник	1	6	Середній об'єм хлиста	0,18
пом вальни	1	4	Середній об'єм сортименту	0,18
Лісоруб	1	3	Середня відстань трелювання	до 90м
тракторист	1	6	Ліквідна маса деревини з 1 га	37

№№ п/п.	Найменування робіт	Од. вим	Об'єм po6iт	Норма вироб	Вартість один, грн.	Зарплата грн.	Витрати.на соц. заходи 38,44%	Витрати на пальне	всього витрат грн.
						Основна	Додаткова	Разом нарахо-вано		Бензин	Дизпаливо	Мастило	Мастило 2-х тактне	Разом витрат на ПММ грн	Разом витрат на зап. частини грн.
										Об'єм літрів	Сума грн.	Об'єм літрів	Сума грн.	Об'єм літрів	Сума грн.	Об'єм літрів	Сума грн.
1.	Підготовчі роботи					502,63	201,05	703,68	270,50											974,18
1.2	Прибирания небезпечних дерев	га	17,9	2,5	28,08	502,63	201,05	703,68	270,50											974,18
2.	Заготівля деревини	мз	640			4105,2	1642,1	5747,3	2209,27	191	477,45			76	175,70	4	90,45	743,60	300	9000,19
2.1	ділова L - 1,1 М	мз	170	3,42	7,34	1247,8	499,12	1746,9	671,52	49	123,73			20	45,53	1	23,44	192,69	114	2725,13
	L-4,0 M		167	4,4	5,71	953,57	381,43	1335,0	513,17	50	124,25			20	45,72	0,99	23,54	193,51	117	2158,68
2.2	L-4.5M	мз	84	4,54	5,53	464,52	185,808	650,328	249,99	29	72,50			12	26,68	0,58	13,73	112,91	69	1082,23
2.3	тех.сировина	мз	129	3,66	6,86	884,94	353,97	1238,9	476,24	28	70,00			11	25,76	0,6	13,26	109,02		1824,18
2.4	дрова паливні 2 м	мз	90	4,07	6,16	554,4	221,76	776,16	298,36	35	86,98			14	32,01	1	16,48	135,46		1209,97
3.	Трелювання деревини	мз	550	26,5	:1,2	660	264	924	355,2			944	2105,1	57	130,27			2235,39		3514,58
4.	Перевезення робітників до місця роботи	м/зм.	53,9		23,14	1247,2	498,9	1746,1	671,22	226	482,19			7	15,62			497,81		2915,17
5.	Заточка ланцюгів		163	18	1,336	217,77	87,107	304,88	117,19											422,07
	Витрати на заготівлю					6515,1	2606,0	9121,2	3506,17	417	959,64	944	2105,1	140	321,59	4	90,45	3476,80	300	16404,12
	Загальногосподарські витрати																			7427,22
	Адміністративні витрати																			1443,56
	Разом витрат:																			25274,91



Вартість лісопродукції	82982
Витрати на заготівлю	16404,12
Трудомісткість виробничої програми (л.д.)	198
Продуктивність npaцi	16636,4
Рентабельність, %	22,9
Вартість заготівлі мЗ деревини	39,49
собівартість заготівлі мЗ деревини	25,63
Прибуток	57907,09

Ступені товщини	Кількість дерев	Об'єми в щільних кубічних метрах	ВІДОМІСТЬ матеріально - грошової оцінки та сортиментна структура ДП Балаклійське лісове господарство Лісництво Балаклійське № кварталу 23 виділ (ділянка) 5 площа 17,2 Лісосіка 2009 року Степова зона Категорія лісів Вид рубки - прохідна Спосіб обліку - подеревний Порода - Сосна Вік - 46 років Розряд висот Розряд такс Серед. V хлиста ( мЗ ) - 0.18
	ділових	дров'яних	всього	ділова деревина	дров'яна деревина	разом стовбурової деревини	крім того л від з крон	відходи	Разом
				груба	середня	дрібна	разом
8
10
12	720	505	1225			50,40	50,40	46,31	96,71		18,38	115,09
16	832	560	1392		41,60	74,88	116,48	103,52	220,00		41,76	261,76
20	640	70	710		121,60	38,40	160,00	27,40	187,40		35,50	222,90
24	64	56	120		22,40	2,56	24,96	27,04	52,00	1,20	7,20	60,40
28	58	2	60	2,90	29,00	1,16	33,06	2,50	35,56	0,60	4,80	40,96
32	48	9	57	17,28	19,68		36,96	9,54	46,50	1,14	5,70	53,34
36
40
44
48
52
56
60
64
68
72
76
80
Раз.	2362	1202	3564	20	234	167	421	216	637	3	113	753
												Перевірив :
				ПОПНЕВА ПЛАТА:	дров'яна до
	Такси (грн.) 1 (грн.):				ділова		сплати			Разом	Разом до сплати
Таксова вартість (грн.)
		ПОСОРТИМЕНТНИЙ ТА ГАТУНКОВИЙ ВИХІД:
Показники	Ліквід	Всього ділової	14 - 18 см	20 - 24 см
			І	II	III	І	II	III	І	II
об'єм, мЗ	640	421		21	5	37	129	40		16
сума, грн.	83182	70484		4370	833	8942	27950	7667		4480
пиловник	будліс
26-34 см	36 - 46 см	48 см і більше	14-24 см
1	II	III	І	II	ІІІ	І	II	III	І	II
ділова	Всього дров'яної	дров'яна	Хмиз
Підтоварник	Жердини		техсировина для:	дрова паливні
			техпотреб 7 см і більше	в круглому вигляді 7-18 см	переробки
					14 -24 см	26 см і більше
II
167		219	59	50	20				90	113
15309		12490	3540	4000	2400				2550

Проведено розрахунки планових витрат на проведення рубки виходячи з норм виробітку та нормативів, які застосовуються у ДП «Балаклійське лісове господарство». Результати розрахунків показують, що витрати на заготівлю деревини складають 16404 грн., а загальні витрати 25275 грн. Собівартість за витратами на заготівлю складає 25,6 грн/м³, а 39,5 грн/м³. Сортиментна структура насаджень визначалася методом використання наявної сортиментної структури за результатами раціонального розкряжування, фактично отриманих за минулий період по прохідним рубкам у соснових насадженнях. Цей метод загалом дає оцінку близьку до реальної, однак може не повною мірою врахувати особливості даного насадження і дещо зависити вихід високоякісних сортиментів.

Проаналізувавши матеріали відведень лісосік, звітні дані щодо виконання плану лісогосподарських заходів та власні спостереження на лісосіці. В деяких випадках прохідні рубки проводяться з завищеною інтенсивністю та порушуються принципи відбору дерев до рубки. Це хоча і дозволяє одержати вищий прибуток та рентабельність за результатами проведення рубок, однак виснажує лісосировинні ресурси та зменшує ефективність використання лісо рослинного потенціалу. До віку стиглості деревостани, в яких не дотримано вимоги щодо режиму рубок догляду будуть мати гірші показники.

РОЗДІЛ 6.ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

6.1 Нормативи з охорони праці на виробництві

Основними нормативними документами, що визначають вимоги безпеки в народному господарстві на різних видах робіт, є стандарти безпеки праці, об'єднані в систему стандартів безпеки праці (ССБП).

ССБП включає наступні підсистеми (групи) стандартів:

-- організаційно-методичні стандарти основ побудови стандартів, наприклад ГОСТ 12.0.004--79 ССБП «Організація навчання працюючих з безпеки праці».

-- Державні стандарти вимог і норм по видам небезпечних і шкідливих виробничих факторів, наприклад ГОСТ 12.1.012--78 ССБП «Вібрація, загальні вимоги безпеки».

-- Стандарти вимог безпеки до виробничого устаткування, наприклад ГОСТ 12.2--026--77 ССБП „Про деревообробне устаткування. Загальні вимоги безпеки».

-- Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів, наприклад ГОСТ 12.3.015--78 ССБП «Роботи лісозаготівельні. Вимоги безпеки».

-- Стандарти вимог до засобів захисту працюючих, наприклад ГОСТ 12.4.087--80 ССБП. «Будівництво. Каски захисні. Технічні вимоги».

Обов'язки по охороні праці для робітників та службовців встановлюються інструкціями з охорони праці, посадовими інструкціями, а також правилами трудового внутрішнього розпорядку, складеними на підставі типових, затвердженим директором і погодженими з профспілковим комітетом підприємства.

Керівник підприємства здійснює загальне керівництво роботою по охороні праці, розподіляє обов'язки по охороні праці керівників і фахівців, контролює їхнє виконання, притягає до відповідальності порушників вимог охорони праці. Головний інженер, головний лісничий і головний механік здійснюють технічне керівництво роботою по охороні праці: забезпечують безпеку технологічних процесів, роботу машин, механізмів, складають і впроваджують заходи щодо механізації важких і небезпечних видів робіт, розробляють заходи щодо виключення виробничих шкідливих викидів і створенню нормальних умов праці і домагаються їх виконання, забезпечують своєчасне проведення навчання й атестації по охороні праці працюючих. Організують розробку і виконання заходів щодо їхнього попередження.

Лісничий, начальник цеху: відповідають за стан охорони праці в підрозділі; за виконання планів по охороні праці, посадових інструкцій інженерно-технічними працівниками, проведення робіт відповідно до вимог безпеки, за безпечну експлуатацію устаткування будинків і споруджень; організують своєчасне навчання і складання інструкцій з охорони праці; складають заявки на засоби індивідуального захисту; забезпечують працюючих сан-тарно-побутовими приміщеннями, харчуванням, медичним обслуговуванням, а також проводять розслідування нещасних випадків і забезпечують виконання заходів щодо їх попередження. Керівник підрозділу здійснює контроль по охороні праці і матеріальне стимулювання інженерно-технічних працівників і робітників за рівень роботи з охорони праці.

Майстер лісу, механік на основі вимог безпеки керують роботами, проводять інструктажі і стажування по охороні праці, оформляють допуск працюючих до самостійної роботи після навчання. Майстер контролює використання засобів індивідуального захисту, складає по них первісні заявки, стежить за станом санітарно-побутових приміщень, безпечною експлуатацією техніки й устаткування, контролює виконання робітниками інструкцій з охорони праці, відстороняє від роботи облич, що порушують їхній, порушує питання про їхнє покарання.

Майстер організує надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків і своєчасну їх доставку в медичні організації. Майстер відповідає за стан охорони праці на своїй виробничій ділянці.

Навчання по охороні праці.

Однієї з основних причин нещасних випадків на виробництві є низький рівень навчання по охороні праці працюючих, тому необхідно чітко знати його організацію і забезпечувати своєчасне і якісне проведення. Порядок навчання по охороні праці працюючих у лісовому господарстві викладений у Положенні про організацію навчання . працюючих безпеки праці на підприємствах і в організаціях лісового господарства, складеного на підставі відповідного Державного стандарту безпеки.

У поняття навчання по охороні праці входять: курсове навчання й інструктажі (вступний, первинний на робочому місці з наступним стажуванням, повторний, позаплановий і поточний).

Курсове навчання проводять щорічно з усіма робітниками і лісниками; прийнятих на постійну роботу навчають у 3-х місячний термін із дня зарахування, сезонних і тимчасових -- у перший тиждень їхньої роботи. У навчанні беруть участь кваліфіковані фахівці підприємства (кадровик, фахівець з охорони праці, механік, технолог і ін.). Організує навчання керівник підрозділу (лісничий, начальник цеху). Для проведення курсового навчання на підставі типових питань складають програму і тези лекцій, що затверджуються директором (головним інженером, лісничим) за узгодженням із профспілковим комітетом. Навчання проводять у чи кабінеті куточку по охороні праці. Для перевірки знань наказом призначається комісія, результати перевірки заносяться до протоколу. Інженерно-технічні працівники, зв'язані з організацією і проведенням робіт, також проходять курсове навчання по затверджених програмах.

Вступний інструктаж проводять з тимчасовими, сезонними робітниками, сумісниками, практикантами. Його виконує фахівець з охорони праці чи особа, що його заміщає. Про проведення вступного інструктажу і перевірці знань роблять запис у журналі вступного інструктажу. З Інженерно-технічними працівниками вступний інструктаж проводить головний інженер (головний лісничий).

Первинний інструктаж на робочому місці проводить безпосередній керівник робіт (майстер, механік) після проведення вступного інструктаж на початку першого робочого дня з усіма робітниками без винятку, а також при переводі з одного підрозділу в інше або при виконанні нового виду робіт. Інструктаж проводять у конкретній виробничій обстановці, з показом безпечних прийомів праці на діючому устаткуванні, з вивченням засобів захисту і методів надання першої допомоги. По закінченні інструктажу, майстер вносить запис про це в журналі первинного інструктажу і посвідчення по охороні праці. Інструкцію видають на руки робітнику. Повторний інструктаж (квартальний) проводить у першій декаді кварталу керівник робіт, нагадуючи зміст інструкцій з охорони праці для даного виду робіт, уточнюючи безпечні прийоми праці, розглядаючи порушення охорони праці за минулий період.

Не можна допускати до роботи без проведення (як мінімум) вступного і первинного інструктажу.

Контроль по охороні праці. На підприємствах лісового господарства основною формою спільного контролю по охороні праці адміністрації і громадськості підприємства є адміністративно-суспільний (триступінчастий) контроль. У лісовому господарстві він здійснюється на підставі затвердженого Положення.

6.2 Охорона праці під час звалювання дерев

До роботи з бензиновими моторними пилками допускають тільки спеціалістів, які мають відповідне посвідчення, пройшли медичне обстеження, стажування та інструктаж з техніки безпеки. Працювати несправними інструментами забороняється.

Щоб уникнути нещасних випадків при звалюванні дерев, необхідно суворо виконувати розроблену для кожної лісосіки технологію згідно із затвердженою технологічною картою.

Звалювання дерев потрібно здійснювати на відстані не менше ніж 50 м від всіх інших робіт. У зоні звалювання знаходитись стороннім, окрім звалювальника, категорично заборонено. Небезпечна зона обмежується спеціальними переносними попереджувальними знаками єдиного зразка відповідних

розмірів яскраво-червоного і жовтого кольорів з написом чорними буквами: «Прохід і проїзд заборонено -- звалювання лісу!", їх виставляють на дорогах і стежках, які ведуть до місця роботи в радіусі не ближче 50 м. Звалювати дерево бензиномоторною пилкою без підпилювання або з неправильним підпилюванням забороняється. Категорично забороняється збивати дерево, що зависло, іншим або підпилювати те, на якому воно зависло.

Звалювання дерев одним звалювальником без помічника забороняється при відсутності звалювальних пристроїв (звалювальних гідроклинів, домкратів), при розробленні вітровальних лісосік і горілого деревостану, при зустрічному вітрі силою більше трьох балів, на схилах крутизною понад 20° і при звалюванні небезпечних дерев в процесі підготовки лісосік до роботи.

Під час спилювання дерева помічник звалювальника зштовхуючою вилкою натискає на стовбур дерева зі сторони, протилежної напрямку звалювання, попереджуючи цим затискання пилки в пропилі і забезпечуючи укладання дерева в заданому напрямку. Зштовхуюча вилка складається із міцної легкої дерев'яної жердини довжиною 2...4 м товщиною 5...6 см із закріпленою на кінці металевою вилкою.

Гнилі, сухостійні, завислі та інші небезпечні дерева на лісосіці необхідно прибирати передчасно із дотриманням особливої обережності. Гнилі дерева з пониженою міцністю деревини, які можуть впасти від незначного зовнішнього зусилля, перед звалюванням необхідно випробувати щодо стійкості довгою жердиною, їх спилюють, залишаючи збільшену смугу недопилювання. Небезпечні дерева звалюють за напрямком природного нахилу стовбура або в бік більшого розвитку крони. Завислі дерева знімають ручною лебідкою, натяжним важільним пристроєм, коловоротом або за допомогою трактора. Ручні лебідки закріплюють на стовбурі стоячого дерева, яке знаходиться на безпечній відстані від дерева, що зависло.

Забороняється звалювання дерев при вітрі силою шість і більше балів, під час грози, в період дощів-злив, у густому тумані (при видимості менше 50 м),

Всі дерева з нахилом понад 5° звалюють в бік їх нахилу. Дерева діаметром більше 35 см при куті нахилу більшому від 2° звалюють також в бік природного нахилу.

Для відходу на безпечну відстань від падаючого після спилювання дерева в зимовий період повинні бути розчищені доріжки довжиною 4...5 м. Відхід здійснюється в напрямку, протилежному напряму падіння дерева, і вбік під кутом 45°, оскільки відземок дерева при випадковому сколюванні може раптово відлетіти назад або вбік. Забороняється залишати на лісосіці завислі і недопиляні дерева об'ємом більшим від номінальної вантажопідіймальної сили.

6.3 Охорона праці при трелюванні деревинної сировин

До керування трелювальними тракторами і лебідками допускають осіб., які пройшли спеціальну підготовку і стажування, і мають посвідчення на право керування трелювальними механізмами. Всі трелювальні механізми повинні бути обладнані звуковою сигналізацією ї забезпечені справним допоміжним обладнанням. Трелювання деревини слід виконувати відповідно до затвердженої технологічної карти на розробляння лісосіки. Робітники, які зайняті на трелюванні, повинні працювати з канатами і чокерами лише у рукавицях. Не дозволяється переходити через стовбури (дерева) і канати, які рухаються, наступати на них, поправляти і торкатися канатів руками. При транспортуванні пачки робітники повинні знаходитися позаду на відстані не менше 5 м від стовбурів (дерев), що рухаються. Забороняється відчіплювати чокери до повного ослаблення каната і розкочування пачки та знаходитись при цьому збоку. При трелюванні деревинної сировини тракторами під час руху не можна сходити з трактора або підніматися на нього, відкривати двері кабіни, знаходитись поза кабіною і на стовбурах (деревах), що трелюються. Приступаючи до встановлення навантажувального щита у робоче або транспортне положення або до опускання пачки з навантажувального щита, тракторист повинен переконатися в тому, що поблизу нікого немає. І тільки за сигналом чокерувальника він вмикає лебідку і починає рух трактора. Забороняється трелювання впоперек схилу і рух з вантажем на спуску понад 100%, на передачах більше III. Звільнення стовбурів або дерев, затиснутих між пнями, слід виконувати тільки після цілковитої зупинки трактора і ослаблення каната. Трелювання тракторами взимку і у дощову погоду влітку на поздовжніх схилах крутістю більше 14°, а в суху погоду влітку -- більше 22° забороняється.