Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Біологічний факультет

Кафедра історії та культури української мови

Легені землі

Підготувала: Козел Мар'яна

Перевірила: Омельковець Р. С.

Луцьк - 2016

Зміст

• Вступ
• 1. Що таке ліс? Історія лісів
• 2. Функції лісів
• 3. Загальна характеристика лісових ресурсів України
• 4. Проблеми збереження лісів
• 5. Заходи захисту лісів
• Висновок
• Список використаної літератури


Вступ

Лiс - це життя самої планети. Вабить вiн до себе в будь-яку пору року. I ранньої весни, коли на ледь звiльнених од снiгу проталинах прокидається сон-трава, а пробудженi берези ронять на землю свої першi сльози. Та й в зенiтi лiта, стомленi вiд тривалих походiв, мандрiвники знаходять пiд його крилатими шатами притулок вiд спеки. I восени, коли в нескiнченних килимах вересу ховаються вiд ока любителiв тихої охоти боровики, а в сизих низинах виставляють напоказ свої червонi шапочки красенi пiдосичники.

При вимові слова ЛIС у пам'ятi неодмiнно акумулюється поняття про сукупнiсть рiзних дерев i цiлих їх груп. А з назвою окремого дерева уявляється i значення лiсу в життi людини.

Дерево споконвiчно дарувало майже все необхiдне людинi. Воно виколисало людство на своїх вiтах i було для первiсної людини пристанищем, i дахом над головою, лiжком i захисником.

З усіх рослинних ресурсів Землі найважливіше значення в природі та житті людини мають ліси. Вони найбільше постраждали від господарської діяльності і раніше за інших стали об'єктом охорони.

Ліси - відновлювальні природні ресурси. Їх раціональне використання ґрунтується на екологічних законах збереження, відновлення і зміни рослинних угруповань.

Деревні насадження очищають повітря міст і селищ від пилу, шкідливих газів, кіптяви, захищають жителів від шуму. Багато хвойні дерева виділяють особливі речовини - фітонциди, які вбивають хвороботворні мікроорганізми. Вміст пилу на зеленій вулиці в 3 рази менше, ніж на вулиці без дерев.



1. Що таке ліс? Історія лісів

Ліс -- це сукупність землі, деревної, кущової та трав'яної рослинності, тварин, мікроорганізмів та інших компонентів навколишнього середовища, які біологічно пов'язані між собою і впливають один на одного. Це -- унікальна екологічна система, від якої значною мірою залежить стан довкілля. Ліси України виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції і мають обмежене експлуатаційне значення. Ліс є джерелом деревини, будівельних матеріалів, сировини для деревообробної, меблевої, целюлозно-паперової та інших галузей промисловості. Ліс відновлюється при правильному веденні господарства. Це -- відтворювальний природний ресурс, саморегулююча екосистема, яка може існувати без втручання людини.

Лісовий покрив - головна продуктивна сила Землі, енергетична база її живої оболонки - біосфери, сполучна ланка всіх компонентів і найважливіший фактор її стійкості. Близько 90% всієї фітомаси суходолу сконцентровано в лісах. Та й функції відтворення життя вони виконують краще інших типів рослинності. Сумарна листова поверхня лісів світу майже в 4 рази перевищує поверхню всієї нашої планети. Із цим зв'язані й високі параметри поглинання сонячної радіації й вуглекислоти, виділення кисню, транспірації, інших процесів, що впливають на формування природної обстановки.

Ліс входить у сферу вищого рівня інтеграції живої матерії як носій колосальної енергії. За рядом властивостей (величезна маса органічної речовини, інтенсивний біотичний кругообіг) зелений "океан" планети цілком зіставимий із світовим океаном.

Виникнення лісів почалося вже в девонському періоді (410 млн років тому), коли на планеті з'явилися перші ліси з папоротей, хвощів, плаунів і саговників, з яких утворилися сучасні поклади кам'яного вугілля. У пермському періоді (285 млн років тому) ці ліси замінили голосім'яні рослини, що панували протягом мезозойської ери (близько 160 млн років тому) до початку сучасної, кайнозойської.

З цих далеких часів до нас дійшли секвої, болотні кипариси. Наприкінці мезозою, у крейдовому періоді (137 млн років тому), через похолодання, здійснилася біологічна революція - з'явилися покритонасінні рослини, з яких і зараз існують магнолії, платани, ліріоден-дрони, фікуси. Пізніше з'явилися дуб, горіх волоський, клен, береза, верба, тополя. Зараз нараховується 120 тис. видів покритонасінних рослин - дерев і чагарників.

Зміни рослинного покриву планети зв'язані з льодовиковими періодами. Перший з них почався 800 млн років тому - у пізньо-кембрійській льодовиковій епосі, що тривала близько 200 млн років. Близько 300 млн років тому почалася пермокарбонова ера, після якої на поверхні планети протягом близько 200 млн років не було льоду. І тільки 10 млн років тому знову з'явилися льодові шапки на полюсах - почалася сучасна льодовикова епоха. Саме ці епохи зіграли велику роль у формуванні сучасного рослинного покриву планети, тваринного світу.

Вважається, що в кінці голоцена (близько 10000 років тому) в рослинному покриві переважали ліси з порід - дуб, граб, ялина, та кущі - шипшина, терен, мигдаль дикий, карагана. Реліктом лісової рослинності Північного Приазов'я є ліс біля села Стара Ігнатьєвка Волновахського району - тепер це пам'ятка природи. Такі лісостепові угруповання збереглися ще подекуди, наприклад в урочищі Макорти біля Бердянська.

2. Функції лісів

Ліс має величезні санітарно-гігієнічні й цілющі властивості, неоціненне й естетичне значення. Ліс один з факторів підтримки рівноваги хімічного складу атмосфери, особливо в балансі трьох речовин: Оксисену, Карбону й Нітрогену. Підраховано, що 1 га лісу в рік здатний поглинути 5-10 тонн вуглекислого газу й виділити 10-20 тонн кисню. Ліси називають "зеленими легенями" планети. Ліс сприяє збільшенню запасів підземних вод, зберігаючи вологу атмосферних опадів; завдяки лісові поверхневі води отримують рівномірне живлення підземними водами. Зменшуючи поверхневий стік, ліси уповільнюють водну і вітрову ерозію ґрунтів. Крім того, в лісових районах практично не відбувається замулювання річок, ставків, водосховищ. Ліс впливає як на мікроклімат, так і на клімат усієї планети.

Велика роль лісу в природному балансі азоту. Листя, хвоя, шматки кори та гілки, відмираючи, поповнюють органічні рештки верхнього шару ґрунту, які за допомогою бактерій поступово перетворюються в органічні добрива. У планетному масштабі найзначимішу роль в стабілізації кисневого балансу у атмосфері відіграють бореальні хвойні ліси Північної півкулі та вічнозелені листяні ліси тропіків і субтропіків. Ліси утворюють на Землі найбільші екосистеми. У них акумулюється велика частина органічної речовини планети, яка використовується людиною як для особистих потреб, так і для відновлення зникаючих в процесі її господарської діяльності компонентів біосфери. У використанні лісових насаджень важливе значення належить їх санітарно-гігієнічним функціям, які забезпечують створення екологічно сприятливого середовища для людини. Ліси активно перетворюють хімічні атмосферні забруднення, особливо газоподібні. Окрім того, ліс здатний поглинати окремі компоненти промислових забруднень. Деякі рослини виступають індикаторами забруднення повітря. Незважаючи на те, що лісами вкрито всього 9 % земної поверхні, саме в лісових рослинних формаціях, що представляють собою найбільшу концентрацію біомаси на одиницю площі, спостерігається висока інтенсивність кругообігу кисню і вуглекислого газу.

Ліс, особливо хвойний, виділяє фітонциди, які вбивають багатьох хвороботворних мікробів, оздоровлюючи повітря. Фітонциди -- це біологічно активні газоподібні речовини, які згубно діють або пригнічують інші живі організми (головним чином шкідливі мікроорганізми). Один гектар листяного лісу в період вегетації за день виділяє біля 2 кг летючих фітонцидів, хвойного лісу -- 5, а ялівцевого -- до 30 кг. Необхідно відмітити цілющі властивості лісного мікроклімату. Ліс позитивно впливає на психіку. У ньому висока іонізація, особливо в сосняку. Листя крон очищує повітря від шкідливих механічних домішок, значно знижує шум, усуває високочастотні звуки, володіє пилозахисними властивостями. У повітрі лісу відсутні патогенні мікроби. Ліс є ефективним засобом охорони навколишнього середовища від техногенного, зокрема радіоактивного забруднення. Радіаційний фон у лісі в два і більше разів вищий, а температура повітря значно нижча, ніж у місті. Проте вологість більша на 15--30 %. Таке повітря оптимальне для дихання.

3. Загальна характеристика лісових ресурсів України

Ліси України -- національне багатство і належать українському народу. Тому кожен громадянин Української держави має право на отримання повної інформації як про стан лісів, так і про переваги та недоліки проваджуваної щодо лісів політики.

Загальна площа українських лісів становить 9400,2 тис. га, з них хвойні ліси (переважаюча порода -- сосна та ялина) займають 42,2%, твердолистяні (дуб, бук) -- 43,2% та м'яколистяні (береза, осика) -- 13,6%. Лісами покрито 15,6% території країни. За показником лісистості території, Україна належить до малолісних країн Європи.

Ліси України поділяються на природні та штучні. Природні лісостани складаються з дерев різного віку. Штучні лісостани складаються з дерев, які були одночасно в один рік висаджені на певних ділянках. У природних лісостанах відбувається природне самовідтворення лісу. Старі дерева відмирають, їхнє місце займають підростаючі дерева. У штучному лісі всі дерева мають однаковий вік, одночасно зростають, перестигають і відмирають. Тому штучні ліси мають в основному промислове значення. Що стосується економіки країни, то тут внесок лісової галузі дуже незначний. Вартість продукції та послуг лісового господарства становить лише 0,2--0,4% від сумарного валового випуску. Частка деревини в загальному експорті трохи вища -- близько 1,5%, що звичайно також не є визначальною величиною. Отож, із погляду розвитку економіки, не має великого значення -- рубаємо ми ліс чи не рубаємо, експортуємо деревину чи не експортуємо.

Важливим показником стану лісів, з погляду довгострокової перспективи їх використання, є вікова структура лісів -- розподіл площ лісів за групами віку. В українському господарстві зберігся поділ лісів на молодняки (вік до 40 років), середньовікові (40--60 років), пристигаючі (60--80 років) і стиглі та перестійні (понад 80 років). Економічно найбільш вигідним є рівномірний розподіл площ насаджень за групами віку. На жаль, ліси України характеризуються нерівномірним розподілом лісонасаджень за групами віку зі значним переважанням молодняків та середньовікових (70--80% від усіх площ) і недостатньою кількістю стиглих та перестійних (6--15%).

У результаті досліджень, проведених МАКР, було проаналізовано відхилення ходу росту реальних лісостанів від лісостанів нормальних для сосни, карпатських ялинників, бука і дуба, вивчено стан лісів Славського держлісгоспу, становище в дубових і букових лісах Закарпаття та Поділля. Здійснений аналіз показав: у молодняках і середньовікових лісах України здебільшого запаси деревини близькі до запасів у нормальних лісах або перевищують їх, а ось у пристигаючих і стиглих лісостанах повсюдно наявне істотне зменшення запасів фактичних насаджень проти нормальних. У пристигаючих лісостанах відхилення становить 20--40%, у стиглих -- 30--50% (порівняння здійснене з використанням офіційних даних Держкомлісгоспу України та нормативно-довідкових матеріалів).

До особливостей лісів та лісового господарства України відносяться:

- відносно низький середній рівень лісистості території країни;

- зростання лісів у різних природних зонах (Полісся, Лісостеп, Степ, Українські Карпати та гірський Крим), що містить істотні відмінності щодо лісорослинних умов, методів ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та корисних властивостей лісу;

- переважно екологічне значення лісів та висока їх частка (до 50%) з режимом обмеженого лісокористування;

- високий відсоток заповідних лісів (15,8%), який має стійку тенденцію до зростання;

- історично сформувалась ситуація закріплення лісів за численними постійними лісокористувачами (для ведення лісового господарства ліси надані в постійне користування підприємствам, установам і організаціям кількох десятків міністерств і відомств);

- значна площа лісів зростає у зоні радіоактивного забруднення;

- половина лісів України є штучно створеними і потребують посиленого догляду.

4. Проблеми збереження лісів

Ліс гостинно зустрічає всіх, хто шукає в ньому відпочинку, проте, йому самому потрібна безкорислива допомога. Він не може сам захистити своїх багатств або поставити лічильники. Таким "лічильником" повинна бути наша совість. На превеликий жаль, ще є люди, які вважають, що в лісі все дозволено: можна розводити багаття, залишати сміття, ламати дерева, топтати, рвати і знищувати рослинність. Їх не турбує те, що на місці розведеного багаття вигоряє не тільки рослинність, а й земля, на якій нічого не росте протягом трьох-чотирьох років. У деяких місцях масового відпочинку на кожному гектарі залишаються 100- 250 слідів від вогнищ. Навколо них - обламані гілки, пошкоджені вогнем дерева, зарубки і написи на деревах, папір, консервні банки, поліетиленові мішки тощо. У місцях масового відпочинку, зокрема в зелених зонах міст, скрізь чути звуки транзисторів, а тому звірі й птахи тікають звідти, птахи не можуть виводити пташенят. А там, де немає птахів, розмножуються шкідники, які завдають лісу величезної шкоди. Часто до лісу приходять люди, які не знають правил поведінки в ньому, їхня любов до лісу лише споживацька.

Ось чому велике значення має поширення серед населення, насамперед учнів, знань про ліс. Чим краще знатимуть вони ліс, тим свідоміше любитимуть його, дбатимуть про нього. Не бездумне споглядання природної краси, а глибоке й свідоме розуміння її явищ і зв'язків між ними - ось завдання кожної культурної людини.

Рівнинні ліси Європи стали скорочуватися в результаті вирубки й застосування вогню. Значно більші впливи на ліс виявилися на стадії скотарства й землеробства в розвитку людського суспільства. За підрахунками, займана площа лісами за історичний період скоротилося в 2 рази. Деякі ліси піддавалися особливо сильному впливу: уже зведено 40-50% первісної площі змішаних й широколистяних лісів, 85-90% - мусонних, 70-80% - середземноморських сухих.

На великій Китайській й Індо-Гангскій рівнинах залишилося менше 5% лісів. Темпи рубання лісів не сповільнюються: щорічно їхня площа скорочується на 200 тис. км². Особливу тривогу викликає стан тропічних лісів, образно висловлюючись "легенів" нашої планети, які вирубуються зі швидкістю 15-20 га за хвилину (це питання більш докладно буде розглянуто далі).

Знижується лісистість територій. Вибірковість вирубок позначається на породному складі лісу. У наших лісах це призводить до зниження частки хвойних порід.

Найстрашніший ворог лісу - вогонь. Пожежу порівнюють із ерозією ґрунту, і це правильно. Ерозія - бич землеробства, пожежа - бич лісів. В 90-х роках ХХ сторіччя на території Росії щорічно виникало до 30 тис. пожеж, що охоплюють 2 і більше млн. га.

Великий збиток лісовим ресурсам наносить перезволоження ґрунту, підтоплення в результаті будівництва ГЕС (особливо на рівнинній місцевості), водоймищ, шосейних доріг, залізниць і т.д. Загибель лісів із цих причин можна спостерігати практично скрізь. Промислові підприємства, викидаючи в атмосферу, воду, ґрунт різні хімічні сполуки, викликають пригнічення й загибель дерев, чагарників.

Значний збиток лісам, рослинності лугів і пасовищ наносить підвищений вміст у повітрі свинцю, особливо поблизу великих автомагістралей з інтенсивним автомобільним рухом, що приводить до нагромадження його в тканинах і як наслідок викликає пригнічення, а нерідко загибель. Шкідливим для лісової рослинності є пил цементних заводів, вапняку і кремнієвих порід. Від їхньої дії забиваються продихи, руйнується хлорофіл, а на поверхні утвориться кірка.

Серед причин загибелі лісів варто назвати шкідників і хвороби. Площа вогнищ дії шкідливих комах у лісах Росії щорічно досягає 2-3 млн. га. В 1991 році зросли з 4,2 до 61,4 тис. га вогнища особливо небезпечного шкідника тайгових лісів - сибірського шовкопряда.

Одне із тривожних явищ останніх років - усихання лісів: новий вид руйнування. Початок захворювання лісу, як правило, пов'язують із пригнічуючими діями промислового забруднення навколишнього середовища: кислотні дощі, токсичні речовини, що втримуються у повітрі, а також вплив кліматичних факторів або навіть мікрохвиль, електричними струмами високої напруги й радіоактивністю. На ослаблених деревах значно збільшується кількість комах-паразитів, хвороба підсилюється, хворих дерев стає більше. Зростає небезпека лісових пожеж, частішають вітроповали у лісі, погіршується якість деревини. Екосистема починає деградувати й зрештою гине. Більші масштаби й високі темпи порушення лісів, розмаїтість причин, що спричиняють його, утруднює проведення конкретних лісоохоронних заходів.



5. Заходи захисту лісів

Основними завданнями охорони лісу є його раціональне використання й відновлення. Все більшого значення набувають заходу щодо охорони лісу малолісистих районів у зв'язку з їх водоохоронною, грунтозахисною, санітарно-оздоровчою роллю. Особлива увага повинна приділятися охороні гірських лісів, тому що вони виконують важливі водорегулювальні, грунтозахисні функції. При правильному веденні лісового господарства повторні вирубування на тій або іншій ділянці повинні проводитися не раніше чим через 80 - 100 років, при досягненні повної спілості. Важливий захід для раціонального використання лісів - це боротьба із втратами деревини. Нерідко при заготівлі деревини відбуваються значні втрати. У місцях вирубування залишаються гілки, хвоя, які є коштовним матеріалом для готування хвойного борошна - вітамінного корму для худоби. Відходи від рубання лісу перспективні для одержання ефірних масел.

Ліс дуже важко піддається відновленню. Але все-таки ліс відновлюють на вирубаних територіях, сіють на непокритих лісом площах, реконструюють малоцінні насадження. Обсяги лісовідновних робіт постійно збільшуються. Поважне, бережливе ставлення до природи - одне з правил поведінки цивілізованої і культурної людини. Під час відпочинку на природі слід дотримуватись наступних елементарних правил:

- не засмічуйте ліс, стежки, місця відпочинку. Сміття викидайте тільки в урни, або забирайте з собою.

- не розбивайте пляшок, банок. Папір не згниває два роки, а скло може поранити людину і через 100 років.

- уникайте будь-яких, навіть найменших пошкоджень рослинності у лісі. не залишайте своїх «автографів» на корі дерев, бо це ранить їх і призводить до загибелі. пам'ятайте, що ліс, який росте навколо міст і сіл, це зелений щит, фабрика кисню, фітонцидів, електричко заряджених частинок повітря, інших біологічно активних цілющих речовин.

- не рвіть квітів у лісах, багато з них занесено до Червоної книги.

- ніколи не забувайте, що маленька іскорка, вуглик чи недопалок здатні викликати велику пожежу, в котрій може загинути багато рослин і представників тваринного світу, адже для них пожежа - це вірна смерть.

- бережливо ставтеся до всіх тварин. Корисні й жаби, котрі знищують шкідливих комах, і гадюки - вони вороги мишей, і черв'яки - розпушувачі ґрунту. Відштовхуючий зовнішній вигляд тварини, страх перед нею не можуть бути підставою для переслідування чи знищення. Ходіть тільки стежками, бо, виходячи за їх межі, ви ненароком можете розчавити живу істоту, пошкодити коріння, цибулини рослин, особливо ранньою весною, коли грунт перезволожений.

- не зачіпайте гнізд, нірок, не порушуйте їхнє маскування. Немічне маленьке звірятко або пташку залиште там, де ви їх побачили. Про них краще подбають їхні батьки, ніж це можете зробити Ви.

- бережіть мурашок - лісових санітарів. Протягом року вони винищують до 250 кг шкідників на одному гектарі лісу.

- виходячи на прогулянку до лісу, не принаджуйте за собою бродячих собак та не беріть своїх домашніх улюбленців. Вони відлякують звірів, котрих ви змогли б побачити, можуть нанести їм шкоду, особливо молодим беззахисним мешканцям лісу.

- пам'ятайте, що зайшовши в ліс, ви вторгаєтесь в чуже житло. Не вмикайте радіоприймачів, магнітофонів, не кричіть, не порушуйте галасуванням загадкової й таємничої тиші і ви насолоджуватиметеся співом птахів, а може побачите й дику тварину.

- якщо вам дуже пощастить і ви зустрінете дикого хижака, не панікуйте, не тікайте, але й не проявляйте надмірної цікавості, а спокійно, не змінюючи швидкості, обходьте їх стороною. Не чіпайте дитинчат диких звірів чи птахів, їхні батьки можуть через це напасти на Вас.



Висновок

Ліс - один з основних типів рослинного покриву Землі, джерело найдавнішого на землі матеріалу - деревини, джерело одержання корисних рослинних продуктів, середовище перебування тварин. Ми повинні його берегти, тому що без лісу й рослин на Землі не буде життя, бо ліс джерело необхідного нам кисню.

Отже, розглянувши основні проблеми лісу і способи їх вирішення, потрібно намагатися не допустити повного знищення лісів, а навпаки збільшувати їх площу шляхом насадження нових дерев на місті вирубаних і намагатися всіма способами сприяти його розвитку, оскільки без зелених легень наша планета не зможе функціонувати, а це призведе до великої катастрофи.

Природа - комора здоров'я і джерело життя. Потрібно бережливо використовувати і поповнювати її. Збереження природи - наш обов'язок перед наступними поколіннями людей.

ліс природний господарство захист



Список використаної літератури

1. Маценко Г. Все про ліс. Які вони дерева України. / Георгій Маценко. // Магістраль. - 1997. - №42-43., спец. випуск.

2. Бобко А. За деревиною лісу не бачать./Андрій Бобко. // Віче 1999. - № 2

3. Мягченко О. Основи екології / Олександр Мягченко. - Київ : Центр учбової літератури, 2010. - 312 с.

4. Життя лісу: проблеми та екологічний стан, охорона. [Електронний ресурс] // Osvita.ua. - 2011. - Режим доступу до ресурсу: http://osvita.ua/vnz/reports/ecology/21237/.

5. Каракай С. Екологічна роль лісу [Електронний ресурс] / Сергій Каракай // ХайВей. - 2009. - Режим доступу до ресурсу: http://h.ua/story/246971/.

6. Загальна характеристика лісів України [Електронний ресурс] // Державне агентство лісових ресурсів України. - 2014. - Режим доступу до ресурсу: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=62921&cat_id=32867.

7. Юхновський І. ПРО ЩО ШУМИТЬ УКРАЇНСЬКИЙ ЛІС [Електронний ресурс] / Ігор Юхновський // газета "Дзеркало тижня. Україна". - 2004. - Режим доступу до ресурсу: http://gazeta.dt.ua/ENVIRONMENT/pro_scho_shumit_ukrayinskiy_lis.html.

8. Костенко С. ЙОГО ВЕЛИЧНIСТЬ - ЛIС [Електронний ресурс] / С. Костенко. - 1999. - Режим доступу до ресурсу: http://www.tovtry.km.ua/ua/info/articles/press_npp/03.html.

Размещено на Allbest.ru