Хід природного поновлення сосни звичайної "ДП Рокитнівський лісгосп"

Основні типи лісорослинних умов. Проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи. Лісовідновлення та лісорозведення. Характеристика насаджень на пробних площах. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.05.2019
Размер файла 113,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТУ

1.1 Місцезнаходження

1.2 Кліматичні умови

1.3 Геоморфологія, рельєф та гідрологія

1.4 Ґрунтовий покрив

1.5 Типи лісорослинних умов

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ

2.1 Економічна характеристика району

2.2 Економічна характеристика підприємства

Розділ З. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ФОНДУ

3.1 Категорії захисності лісів

3.2 Категорії земель лісового фонду

3.2.1 Лісовий фонд та таксаційні показники Рокитнівського лісництва

3.3 Природно-заповідний фонд

Розділ 4. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1 Рубки головного користування

4.2 Рубки формування і оздоровлення лісів

4.3 Лісовідновлення та лісорозведення

4.4 Не деревні ресурси лісу

4.5 Мисливське господарство

4.6 Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи

Розділ 5. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ (ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД)

Розділ 6. ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

6.1 Методика досліджень

6.2 Характеристика пробних площ та аналіз результатів досліджень

6.2.1 Характеристика насаджень на пробній площі №1

6.2.2 Характеристика насаджень на пробній площі №2

6.2.3 Характеристика насаджень на пробній площі №3

6.2.4 Характеристика насаджень на пробній площі №4

Розділ 7. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розділ 8. ОХОРОНА ПРАЦІ

8.1 Актуальність охорони праці

8.2 Аналіз стану охорони праці на підприємстві

8.3 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників на підприємстві

8.4 Аналіз протипожежної безпеки

8.5 Проект заходів з покращення умов охорони праці на підприємстві

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

ліс насадження оздоровлення рубка

ВСТУП

Ліси України відіграють загальновизнану роль у підтриманні стабільності біосфери. Лише лісам, порівняно з іншими комплексами природи, властиві функції стабілізації навколишнього середовища та забезпечення життєдіяльності суспільства. Лісові насадження займають провідну ланку системи сталого розвитку суспільства. Це не лише джерело лісової продукції та деревини, але й головний природоохоронний та захисний чинник, який зазнав найменшого антропогенного впливу та здатний накопичувати значну масу вуглецю, що має здатність зменшувати парниковий ефект.

Ринкова система господарювання була сформована в період незалежного розвитку України. Постановка перед лісовим господарством України важливих завдань була зумовлена економічними та політичними змінами. Головною метою даних завдань є докорінна зміна суспільних пріоритетів та удосконалення існуючих і розробка нових стратегічних підходів щодо організації та ведення лісового господарства.

Відповідно до цього, державну політику України направлено на забезпечення оптимальних умов для раціонального використання лісових ресурсів, відтворення лісів та підвищення їх продуктивності, покращення корисних властивостей та охорони і захисту лісових масивів.

В Україні формується комплекс управлінських, ситуаційних та організаційних засад сталого розвитку лісового господарства, які направлені на збереження довкілля, використання природних ресурсів та покращення якості людського життя.

Ресурси лісу служать основою економічної системи ведення лісового господарства, а обсяги їх споживання повинні забезпечувати безперервність використання лісами оздоровчих, захисних, санітарно-гігієнічних та ресурсних функцій.

При правильному веденні лісового господарства, лісові насадження мають здатність комплексно відновлюватися.

Водночас ліс виступає як саморегулююча, повністю відтворювальна екосистема, яка може існувати без людського втручання.

Останніми десятиліттями нові площі лісів створюються в менших обсягах ніж вирубуються. Згідно з матеріалами ДАЛР України за останні 10 років співвідношення між заходами з лісовідновлення і суцільними рубками складає 1,24, тобто лісових площ було створено на 24 % більше, ніж вирубалось. Збільшились обсяги виконання основних лісокультурних робіт, підприємствами Державного агентства лісових ресурсів України, в 2015 році порівняно з минулими роками, відчутно зросли масштаби природного поновлення, що є особливо раціональним шляхом лісовідновлення для України. Негативним моментом є те, що його відсоток порівняно із посівом та посадкою лісових культур становить тільки 20 %, що є незадовільним показником.

Для досягнення стрімкого зростання обсягів відновлення лісу та його розведення, повного забезпечення високоякісним садивним матеріалом всіх лісокультурних потреб необхідно дотримуватись положень науково обґрунтованої концепції, котра включає:

- чітко зазначені завдання та новітні підходи;

- екологічну характеристику всіх ділянок призначених під заліснення та основну функцію відтворюваних лісових насаджень;

- враховує стан лісового розсадництва та лісонасінної бази держави.

Головною метою даних положень є вдосконалення методичної бази з лісовідновлення та лісорозведення в Україні науковими основами та новітніми підходами по збільшенню площі високопродуктивних, біологічно стійких насаджень, примноженню біорізноманіття лісових екосистем, розширенню практики використання природного поновлення та збереженню генофонду.

У дипломній роботі приведений аналіз природного насіннєвого поновлення сосни звичайної в Рокитнівському лісництва ДП «Рокитнівське лісове господарство». Досліджено що деревостани поновлнні шляхом природного насіннєвого поновлення, мають ряд переваг над деревостанами штучного і вегетативного походження:

- високу продуктивність;

- високу стійкість проти шкідників та несприятливих факторів довкілля;

- більш довговічні.

Отже, при виборі способу поновлення лісу лісівники повинні звертати більшу увагу на природне насіннєве поновлення лісу, що в економічному плані є більш доцільним, ніж створення перш за все штучних насаджень.

РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДІЯЛЬНОСТІ ДП «РОКИТНІВСКЕ ЛГ»

1.1 Місцезнаходження

ДП «Рокитнівське лісове господарство» Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства розташоване на північному сході Рівненської області на території Рокитнівського адміністративного району. Загальна площа держлісгоспу становить 56873 га. Контора лісгоспу знаходиться в смт. Рокитно по вул. Незалежності, б. 42. В складі лісгоспу 7 лісництв (таблиця 1.1.1).

Таблиця 1.1.1

Адміністративно-організаційна структура ДП «Рокитнівське лісове господарство»

п/п

Назва лісництв

Місце

знаходження

контор

Площа,

га

Вкриті лісовою рослинністю землі, га

1.

Борівське

с. Борове

8608

7025

2.

Карпилівське

с. Карпилівка

9348

7761

3.

Масевицьке

V

с. Масевичі

6198

4930

4.

Рокитнівське

Рокитнівське

с. Рокитно

9196

7178

5.

Залавське

с. Залав'я

7030

6021

6.

Глинівське

с. Глинно

10002

8125

7.

Березівське

с. Березово

6301

4623

РАЗОМ:

56873

45663

1.2 Кліматичні умови

За лісорослинним районуванням територія ДП «Рокитнівське лісове господарство» відноситься до зони мішаних лісів Волинського Полісся. За умовами атмосферної циркуляції район розташування лісгоспу відноситься до західної частини Атлантико-континентальної області Європейської частини, яка зумовлює помірно-континентальний клімат. Протягом року переважає рух Атлантичних повітряних мас, однак і часто проникає повітря Арктичного походження. В цілому клімат характеризується відносно високою вологістю повітря, незначним коливанням температур, помірно-теплим вологим літом, м'якою хмарною зимою і підвищеним загальним об'ємом опадів. Із основних кліматичних факторів, які визначають ріст і розвиток рослинного комплексу є: температура повітря і ґрунту, гідрологічний режим за порами року, швидкість, напрямок і повторність вітру, тривалість вегетаційного періоду, сума позитивних температур. До кліматичних факторів, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності слід віднести: поява пізніх весняних і ранніх осінніх заморозків, засушливі роки з опадами до 350 мм. Основні показники наведено в табл.1.2.1.

Таблиця 1.2.1

Кліматичні показники району розміщення ДП «Рокитнівське лісове господарство»

Назва показника

Одиниця

виміру

Значення

1. Температура повітря:

- середня

- абсолютна максимальна

- абсолютна мінімальна

град.

град.

град.

+6.9

+38.0

-36.0

2. Кількість опадів

мм

619

3. Тривалість вегетаційного періоду

дні

195-205

4. Пізні весняні заморозки

20.05

5. Ранні осінні заморозки

16.09

6. Середня дата замерзання річок

01.12

7. Середня дата початку паводка

15.03

8. Сніговий покрив:

- товщина

- дата появи

- дата сходу в лісі

см

30

28.12

16.03

9. Глибина промерзання ґрунту

см

54

10. Напрямок (швидкість)переважаючих вітрів по сезонах:

- зима

- весна

- літо

- осінь

румб (м/с)

румб (м/с)

румб (м/с)

румб (м/с)

ПнЗ (4,4)

ПдС (5,5)

ПнЗ (6,0)

ПдС (4,9)

11. Відносна вологість повітря

%

76

1.3 Геоморфологія, рельєф та гідрологія

За даними ґрунтового картування найбільш поширеними на території держлісгоспу є дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти; дерново - середньопідзолисті піщані, рідше супіщані; дерново-підзолисті супіщані глеєві в комплексі з дерново-глеєвими і болотними; торфово-болотні глеєві ґрунти різної ступені опідзолення і оглеєності, піщані і супіщані за механічним складом. Дерново-слабопідзолисті і середньо-підзолисті ґрунти відповідають свіжим і вологим боровим і суборовим типам лісорослинних умов, рідше сухим де поширені соснові насадження. Рідше і на меншій площі поширені сірі лісові опідзолені супіски і суглинки, де крім соснових насаджень значне місце займають дубові насадження із домішкою граба (Борівське лісництво урочище “Нетреба”). Торфяно-болотні глеєві ґрунти характеризуються наявністю торфу потужністю 440-50 см і більше. Під торфом залягає сірий і темно-сірий пісок. Ці ґрунти завжди перенасичені вологою і характерні для низинних і перехідних боліт, де зростають насадження сосни і берези V-Vа бонітету. Торфяники потужністю понад 40 см займають площу 5,5 тис. га. За вологістю більша частина ґрунтів відноситься до категорії вологих і сирих ґрунтів (65 %).

Територія держлісгоспу розташована в басейні рік Ствиги, Льви, Бобра, Переросль. Ступінь дренування району гідрографічною сіткою недостатній. Рівень грунтових вод в низинних заболочених ділянках коливається в межах від 0,2 до 0,5м, на підвищеннях від 5 до 25 м. Слабкий дренаж ґрунтів спостерігається в північній частині держлісгоспу. Перевага кількості опадів над випаровуванням, рівнинний характер рельєфу, низький рівень дренажу ґрунту приводить до процесів заболочення. Процес заболочення протікає, в основному, за низинним типом. Ерозійні процеси на території держлісгоспу та прилеглих територіях не спостерігаються.

1.4 Ґрунтовий покрив

Найбільш поширеними типами лісу на території лісгоспу є вологий і сирий сосновий бір, які займають 34,4% покритих лісом земель, вологий і сирий сосновий субір - 30,6%, значні площі займають сира та мокра су вільшина - 9%, інші типи лісу зустрічаються рідше і представлені невеликими вкрапленнями у фон основних типів (сухий та свіжий сосновий бір та субір, свіжі та вологі соснові судіброви).

Найбільш розповсюджуваними типами ґрунтів на території лісгоспу є дерново-підзолисті. На борових терасах під чистими сосновими насадженнями сформувалися мішані дерново-підзолисті слабoрозвинуті ґрунти, тоді як на глинисто-піщаних і суглинкових водно - льодовикових відкладах сформувалися, переважно, дерново-слабо - і середньо-підзолисті ґрунти. Глеєватість ґрунтів зумовлена тимчасовим застоєм вод, випаданням атмосферних опадів, або близькістю залягання ґрунтових вод.

У відповідності з кліматом, а також характером ґрунтоутворюючих відкладень в умовах лісгоспу мають місце такі найбільш розповсюджені різновидності ґрунтів (таблиця 1.4.1).

Таблиця 1.4.1

Ґрунти ДП «Рокитнівське лісове господарство»

№п/п

Назва ґрунту

% від загальної площі

1

Дерново-підзолисті

69,9

2

Підзолисто-дернові

0,8

3

Болотно-підзолисті

2,7

4

Дернові

6,4

5

Лугові

0,3

6

Лугово-болотні

1,4

7

Болотні

16,5

8

Інші

2,3

1.5 Типи лісорослинних умов

Згідно лісорослинного районування територія розміщення лісів ДП «Рокитнівський лісгосп» належить до зони мішаних лісів північно-східної частини Волинського Полісся з перевагою соснових і березово-соснових лісів. Найбільш поширеними типами лісу на території держлісгоспу є вологий і сирий сосновий бір, які займають 34,4% покритих лісом земель, вологий і сирий сосновий субір - 30,6%, значні площі займають сира та мокра сувільшина - 9%, інші типи лісу зустрічаються рідше і представлені невеликими вкрапленнями у фон основних типів(сухий та свіжий сосновий бір та субір, свіжі та вологі соснові судіброви).

РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ

2.1 Економічна характеристика району

Основною галуззю народного господарства в районі розташування держлісгоспу є багатогалузеве сільське господарство. Основними галузями якого є вирощування зернових культур (озима пшениця, озиме жито, ярий ячмінь і овес), технічних культур (цукрові буряки, льон довгунець), овочевих культур та картоплі. Добре розвинуте тваринництво, в основному молочного напрямку, менше м'ясного.

Достатньо розвинутими і найбільшими промисловими об'єктами Рокитнівського адміністративного району є: ВАТ «Рокитнівський склотарний завод», ВАТ «Базальт». На території району знаходяться чотири лісгоспи: ДП «Рокитнівське ЛГ», ДП «Остківське ЛГ», ДП «Клесівське ЛГ» та ДП «СЛАП Рокитнівський ДСЛ». Всі лісгоспи є основними лісозаготівельними і лісопереробними підприємствами на території району. Загальна річна потреба в деревині якого складає 237,6 тис. м3 ліквідної деревини, в тому числі промислові підприємства 81,1 %, решта - населення, школи, лікарні, підприємства АПК.

Район розташування ДП «Рокитнівський лісгосп» характеризується досить розвинутою сіткою шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в районі розташування підприємства є: шосейна дорога Київ - Ковель, Дубровиця - Переброди - Рокитно - Березно - ст. Моквин. Крім перерахованих вище шляхів транспорту існує сітка грунтових доріг. Загальна протяжність шляхів транспорту на 1000 га. складає 17 км., в тому числі: автомобільних доріг - 17 км., із них з твердим покриттям - 1 км., ґрунтові - 16 км. Однак лісовозних доріг, а також лісогосподарських доріг іншого типу недостатньо. Всі ґрунтові дороги знаходяться в задовільному стані, місцями зруйновані і потребують ремонту.

2.2 Економічна характеристика підприємства

ДП «Рокитнівське лісове господарство» із своїм лісопромисловим комплексом відіграє велику роль в економіці району, господарська діяльність якого спрямована на виконання цілого комплексу завдань, які стоять перед лісовим господарством, зокрема вирощування лісів, їх експлуатація, переробка деревини, будівництво доріг, їх ремонт, утримання меліоративної сітки, заготівля і переробка побічних продуктів лісу, тощо.

Розрахункова лісосіка рубок головного користування складає 41,5 тис. м3. Виключна увага приділяється раціональному використанню лісових ресурсів, підвищенню обсягів виходу високосортної деревини та ефективному використанню низькосортної продукції.

Загалом ДП «Рокитнівське лісове господарство» за 2015 рік було заготовлено 95,7 тис м3 ліквідної деревини (43,2% від рубок головного користування).

Реалізація деревини проводится в круглому вигляді Основні сортименти, що заготовлюються лісгоспом - пиловник 42 %, будліс - 16 %, фансировина - 7 %, техсировина - 15 %, дрова паливні - 15 %, інші - 5 %. Деревина реалузується на зовнішній та внутрішній 66 % та 34% відповідно.

Відведені вздовж залізничних і шосейних доріг захисні лісові смуги шириною 500 і 250 метрів, які оберігають залізничну колію і шляхові споруди від розмиву, сильних вітрів і снігових заметів. В меншій мірі, але все ж досить інтенсивно, ці насадження використовуються в рекреаційних цілях. Розміщений між сільськогосподарськими угіддями ліс має велике значення, він запобігає вітровій і водяній ерозії, сприяє накопиченню вологи в ґрунті, захищає сільськогосподарські культури від шкідливих кліматичних факторів.

Ліміт лісосічного фонду підприємства освоюється повністю. Розробка проводиться штатними спеціалізованими лісозаготівельними бригадами. Недорубів минулих років немає.

Аналізуючи основні техніко-економічні показники виробничої діяльності ДП «Рокитнівське лісове господарство» слід відмітити ефективне використання підприємством займаної території - вкриті лісовою рослинністю землі займають 80,2%. При проведенні головних рубань деревина використовується раціонально - на 100% є ліквідною. Досить високий відсоток ліквідності для рубок формування й оздоровлення лісів. Річні розрахункові лісосіки головного рубання підприємством дотримуються, середній розмір лісокористування є нижчим за середнім загальний приріст в оптимальному співвідношенні. Середній запас на 1га експлуатаційного фонду є характерним для порівняно бідних лісорослинних умов.

Найбільш питомі затрати коштів при доглядових рубаннях характерні для освітлень та прочищень, де застосовується мало механізмів. Рубання в старших деревостанах мають тенденцію до зниження питомих витрат.

Витрати на ведення лісового господарства покриваються на 100% із власних коштів отриманих за реалізацію деревини, що отримується від господарської діяльності підприємства.

Основна мета ДП «Рокитнівське лісове господарство» є охорона лісів і захисних лісонасаджень, ведення лісового господарства, охорони, захисту, поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів та інше.

Основними видами діяльності ДП «Рокитнівське лісове господарство» є:

- проведення заходів з відновлення лісів, підвищення їх продуктивності;

- організація лісонасінневої справи і лісових розсадників;

- збереження та посилення захисних властивосте лісів, лісонасаджень, що виконують захисні, водоохоронні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції;

- поліпшення стану і підвищення продуктивності лісів;

- охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень;

- охорона лісів і захисних лісонасаджень від пожеж, здійснення протипожежних заходів, захист лісів від хвороб та шкідників;

- облік та використання лісових ресурсів;

- проведення лісозаготівельних робіт;

- будівництво лісової інфраструктури (лісових доріг);

- популяризація серед населення значення збереження і правильного використання лісів і захисних лісонасаджень; залучення громадськості до справи відтворення та охорони лісів;

- здійснення соціального захисту працівників, поліпшення їх житлових та культурно-побутових умов, контроль за дотриманням законодавства з охорони праці;

- інші види робіт, що випливають з мети та предмету діяльності і не заборонені чинним законодавством України.

Для підвищення сталого розвитку лісового господарства потрібно удосконалити організацію, планування та економічне стимулювання в цій сфері. При реалізації програми розвитку підприємства потрібно звернути увагу на такі заходи:

- дотримання принципів невиснажливого лісокористування та екосистемного підходу реформування та збалансованого розвитку лісового господарства;

- створення конкурентних засад в сфері лісокористування;

- врівноваження показників заготівлі насаджень, а також ефективний контроль за станом лісових насаджень;

- збільшення об'єму заготівлі деревини за рахунок підвищення продуктивності лісів;

- альтернативні варіанти застосування відходів виробництва;

- врахування в процесі лісогосподарської діяльності соціальних інтересів працівників лісового господарства та місцевого населення;

- забезпечення прозорого процесу прийняття рішень, що стосуються розвитку лісового сектору господарства;

- підвищення продуктивності роботи працівників шляхом заохочення;

- покращення системи підготовки та перепідготовки кадрів для лісової галузі;

- заходи для збалансування доходів і видатків;

- реформування лісового господарства повинно здійснюватися на основі чітко визначеного плану розвитку, який повинен мати глибоке обґрунтування.

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ФОНДУ

3.1 Категорії захисності лісів

Згідно державного кадастру станом на 1 січня 2015 року площа лісових ділянок ДП «Рокитнівський лісгосп» за категоріями захисності приведена в табл.. 2.1.1.

Таблиця 3.1.1

Категорії лісів ДП «Рокитнівський лісгосп»

Категорії захисності лісів

Площа

га

% від загальної площі

Ліси природноохоронного, наукового значення, історико-культурного призначення

9189

18,7

Рекреаційно-оздоровчі ліси

334

0,6

Захисні ліси

2942

5,7

Експлуатаційні ліси

39144

75

Всього по підприємству

51609

100

3.2 Категорії земель лісового фонду

Розподіл земель лісового фонду ДП «Рокитнівський лісгосп» за категоріями земель, переважаючими породами, групами віку та розподіл запасасів у межах господарських секцій представлений в табл.. 3.2.1 - 3.2.4.

Таблиця 3.2.1

Розподіл лісів за основними категоріями земель

Категорія земель

Площа, га

%

1. Загальна площа

56657

100

2. Лісові землі

Всього

в т.ч.

2.1. Покриті лісом землі

Всього

в т.ч. лісові культури

2.2. Незімкнуті лісові культури

2.3. Лісові розсадники, плантації

2.4. Непокриті лісом землі всього

в т.ч. зруби

прогалини, пустирі

біогалявини

51609

45663

15870

2231

38

5946

1668

14

227

91

80,5

28

3,9

0,06

10,4

2,9

0,02

0,4

3. Нелісові землі

Всього

5452

9,6

Таблиця 3.2.2

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за переважаючими породами та групами віку

Група порід

Площа, га

%

1. Хвойні всього

в т.ч. молодняки

середньовікові

пристигаючі

стиглі і перестиглі

36279

12921

13845

5924

3589

100

25

43

17

15

2. Твердолистяні всього

в т.ч. молодняки

середньовікові

пристигаючі

стиглі і перестиглі

799

157

299

50

293

100

20

37

6

37

3. М'яколистяні всього

в т.ч. молодняки

середньовікові

пристигаючі

стиглі і перестиглі

8585

1611

2931

2105

1938

100

19

34

24

23

4. Всього

в т.ч. молодняки

середньовікові

пристигаючі

стиглі і перестиглі

45663

14689

17075

8079

5820

100

32

37

18

13

Таблиця 3.2.3

Розподіл вкритих лісом земель за переважаючими породами

Назва секції

Площа, га

%

Хвойна:

Сосна

Ялина

36279

36187

92

79

99

1

Твердолистяна:

Дуб високостовбурний

Дуб низькостовбурний

Інші

799

694

48

57

1,7

87

6

7

М'яколистяна:

8585

19,3

РАЗОМ:

45663

100

Таблиця 3.2.4

Розподіл запасів насаджень у межах господарських секцій

Назва секції

Запас, тис. м3

%

Хвойна

5839

80

Твердолистяна

142

2

М'яколистяна

1293

18

РАЗОМ:

7274

100

Розподіл покритих лісом земель за повнотами та класами бонітету наведено в табл.. 3.2.5 - 3.2.6.

Таблиця 3.2.5

Розподіл покритих лісом земель за повнотами

Група

Покриті лісом землі, всього

Повнота

порід

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

0,9

1

га

%

Хвойні

36279

79

198

275

1925

3187

7928

14352

8414

Твердолист.

799

1,9

12

25

62

146

350

158

46

М'яколист.

8585

19,3

56

62

523

1375

3296

2850

423

Всього, га

45663

х

266

362

2510

4708

11574

17360

8883

Всього, %

х

100

0,6%

0,8%

5,5%

10,3%

25,3%

38,0%

19,5%

Таблиця 3.2.6

Розподіл покритих лісом земель за бонітетами

Група

Покриті лісом землі, всього

За класами бонітету

порід

І6

Iа

І

II

III

IV

V

га

%

Хвойні

36279

79

65

9452

22769

1645

1395

953

Твердолист.

799

1,9

52

246

437

50

14

Мяколист.

8585

19,3

320

6685

1325

198

57

Всього, га

45663

х

117

10018

29891

3020

1607

1010

Всього, %

х

100

0,3%

21,9%

65,5%

6,6%

3,5%

2,2%

3.2.1 Лісовий фонд та таксаційні показники Рокитнівського лісництва

Згідно державного обліку лісів станом на 01.01.2015 р. лісовий фонд Рокитнівського лісництва характеризується наступними показниками:

1) Загальна площа лісового фонду - 9196 в т.ч. вкриті лісовою рослинністю землі - 7178 га, із покритої лісом площі:

- молодняки - 2575 га;

- середньовікові - 3193,8 га.;

- пристиглі - 850,5 га.;

- стиглі і перестиглі - 530,2 га та 28,5 га;

2) середній вік насаджень - 43 роки;

3) бонітет - 1,6;

4) повнота - 0,75 ;

5) середній приріст на 1 га покритої лісом площі - 4,2 м3.

Аналіз стану лісового фонду дозволяє зробити висновки, що землі лісництва використовуються ефективно. Про це свідчить бонітет насаджень і наявність високоповнотних. Деревні породи зростають переважно у відповідних їм типах лісорослинних умов. В даних типах лісорослинних умов низькоповнотні насадження основних лісотвірних порід займають 3,3% вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок.

3.3 Природно-заповідний фонд

Перелік об'єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться в користуванні держаного підприємства ДП «Рокитнівське лісове господарство» станом на 1.01.2015 року наведено у табл. 3.2.1.

Таблиця 3.2.1

Перелік об'єктів природно-заповідного фонду ДП «Рокитнівське лісове господарство»

Назва об'єкту

Площа,

га

1. Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення „Юзефінська дача“

100

2. Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення „Урочище „Нетреба“

52

3. Ботанічний заказник місцевого значення „Грабуньський“

769

4. Ботанічний заказник місцевого значення „Глиннівський“

2130

5. Ботанічний заказник місцевого значення „Більський“

1865

6. Ботанічний заказник місцевого значення „Залавський“

3062

7. Загальнозоологічний заказник місцевого значення „Масевицький“ (урочище „Старики“)

1500

8. Загальнозоологічний заказник місцевого значення „Осницький“

300

9. Лісовий заказник місцевого значення „Урочище „Медин“

20

10. Комплексна пам'ятка природи місцевого значення „Рокитнівський дендропарк“

1,8

11. Заповідне лісове урочище „Природні соснові насадження“

5

12. Заповідне лісове урочище „Острівні дубові насадження“

5

13. Заповідне лісове урочище „Діброва“

16

14. Заповідне лісове урочище „Лісонасіннева ділянка“

5

15. Заповідне лісове урочище „Еталонні соснові насадження“

5

Всього

9835,8

Коефіцієнт заповідності - 13,9%. Коефіцієнт інсуляризованості - 0,26%. На одного мешканця Рокитнівського району припадає 9192,3 м2 природно- заповідного фонду.

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1 Рубки головного користування

Щорічна розрахункова лісосіка головного користування по ДП «Рокитнівське лісове господарство» становить 41,5 тис. м3

В 2015 році головне користування проведено на площі 329 га та заготовлено 41,3 тис. м3 ліквідної деревини в т.ч. ділової деревини - 25,3 тис. м3 що становить 61 % від ліквідної.

В цілому головні рубання проводяться задовільно і сприяють покращенню вікової структури і своєчасному використанню експлуатаційного фонду.

4.2 Рубки формування і оздоровлення лісів

За 2015 рік лісгоспом загалом успішно виконано обсяги рубок формування й оздоровлення лісів. Планові показники доглядових рубань за площею виконані, за запасом - відхилення в допустимих межах. Ділова деревина заготовлювалася під час проріджувань і прохідних рубань в обсязі 2381 м3.

Основна маса деревини від названих рубок була заготовлена під час вибіркових і суцільних санітарних рубок - відповідно 4189 і 47812 тис.м3 ліквідної деревини. При проведенні рубок формування й оздоровлення лісів у сортиментній структурі ділової деревини переважають будівельні колоди, баланси, технологічна сировина.

Досить високий відсоток ліквідності для рубок формування й оздоровлення лісів.

Найбільш питомі затрати коштів при доглядових рубаннях характерні для освітлень та прочищень, де застосовується мало механізмів. Рубання в старших деревостанах мають тенденцію до зниження питомих витрат.

4.3 Лісовідновлення і лісорозведення

Лісокультурний фонд ДП «Рокитнівське лісове господарство», включає в себе в першу чергу свіжі зруби та невкриті лісом землі, також щорічно проводиться заліснення непридатних для сільськогосподарського користування земель.

Станом на 1.01.2015 року фонд лісовідновлення по ДП «Рокитнівський лісгосп» становить 1999,6 га, в т.ч. зруби 1985,8 га. З них 617,4 га забезпечені природнім поновленням і не потребують додаткових заходів, проектується під лісові культури 533,8 га та під сприяння природному поновленню 848,4 га.

В 2015 році лісовідновлення проведено на площі 666 га в т.ч. створено лісових культур 391га, природне відновлення 275 га, сприяння природному лісовідновленню - 1 га. Заходи з лісовідновлення щорічно проводяться на площі більшій ніж площа суцільних зрубів поточного року.

Лісові культури створюються за технологічними схемами, розробленими для кожної категорії лісокультурних площ. Технологічні схеми створення лісових культур базуються на рекомендаціях Мінлісгоспу України (П. Г. Вакулюк), УкрНДІ ЛГА (І. Ф. Федець) та інші, наукові звіти поліської АЛМС, а також місцевий досвід лісових підприємств області.

Щорічний обсяг догляду за лісовими культурами, складає в середньому щорічно 1100 га, з них механізований 700 га. В незімкнутих культурах останніх трьох років, що мають значний відпад, проводиться доповнення на загальній площі 450 га. Доповнення лісових культур проводиться при відпаді вище 10% весною наступного року, однорічними сіянцями під меч Колосова. За матеріалами інвентаризації середня приживлюваність в лісових культурах 1-3 року склала 92,3%.

З метою якісного та естетичного складу насаджень в лісових культурах вводяться плодові деревно-чагарникові породи та створюються ремізи.

4.4 Недеревні ресурси лісу

В ДП «Рокитнівське лісове господарство» ведуться такі основні види побічних користувань: випасання худоби, заготівля сіна, вирощування кормових господарських культур, добування березового соку, розміщення пасік, збирання та заготівля дикорослих плодів, горіхів, ягід, грибів, лікарських рослин, технічної сировини, лісової підстилки Також на території лісгоспу ведеться мисливське та рибальське господарство.

Наявні в лісовому фонді сінокоси, пасовища, рілля, використовуються для задоволення потреб підсобного господарства лісгоспу та працівників лісової охорони а також інших користувачів. Середня врожайність сінокосів складає до 78 ц/га. Випас худоби на території лісфонду проводиться за білетами у спеціально відведених місцях. Урожайність орних земель низька до (8 ц/га), що пов'язано з бідністю ґрунтів та недостатньою кількістю внесення органічних і мінеральних добрив.

В зв'язку, з віднесення території розташування району до 3-ї зони постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, проведення всіх основних видів побічних користувань а також заготівля плодів та ягід в лісгоспі проводиться тільки у спеціально призначених місцях та плантаціях з визначеним та допустимим рівнем забруднення радіонуклідами.

Заготівля харчових продуктів лісу і лікарської сировини, також на території лісгоспу проводиться в спеціально дозволених місцях та територіях з визначеним та допустимим рівнем забруднення.

Крім цього надзвичайно важливе значення лісових насаджень району полягає в тому, що вони забезпечують захисні гігієнічні і естетичні функції особливо ліси розташовані навколо населених пунктів, які є місцем рекреації населення.

4.5 Мисливське господарство

На території ДП «Рокитнівське лісове господарство» виводиться значна кількість мисливської фауни, яка має важливе значення для успішного ведення мисливського господарства.

Зокрема із ряду парнокопитних (Artiodactyla ) тут зустрічаються такі цінні види мисливської фауни як лось європейський (Alcesalces L.), козуля європейська (Capreolus CapreolusL.), кабан дикий (Susscrofa L.). Із хижаків (Carnivora ) тут зустрічаються такі види: вовк сірий (Canislupus L.), лисиця звичайна (Vulpusvulpes L.), борсук звичайний (Melesmeles L.), видра (Lutralutra L.), куниця лісова (MartesmartesL.), куниця кам'яна (MartesfoniaL.), тхір чорний (MustelaputuriosL.), горностай (MustelaermineaL.), ласка (MustelanivalisL.). Ряд гризуни ( Rodentia) на території лісгоспу представлений такими видами мисливської фауни: білка звичайна ( SciumsvulgarisL.), бобер річковий (Саstorfiber L.), ондатра (OndatrazibethicaL), нутрія (MyocastorcoupusL), хом'як звичайний (CricetuscricetusL).

Із ряду зайцеподібні ( Lagomorpha) широко поширений заєць русак (Lepus Europaeus L). Із ряду комахоїдних (Insectivora) мисливське значення на території лісгоспу має лише кріт (Talpa Europalea L). Із пернатих на території лісгоспу проживають і є мисливськими птахами наступні: ряд курині (Galiformes) - тетерiв (Lirurusteterix L), куріпка сіра (Perdixperdix L); ряд гусині (Anseriformes) - крижень (Anas Platurunchus L.), чирок-свистунок (Anascrecca L.), чирок тріскунок (Anasguerguedula L.); ряд журавлеподібні (Gruiformes) - пастушок (Rallusaguaticus L.), лиска (Fulicaatra L.); ряд ржанкоподібні (Сharadriformes) - бекас (GallinagogallinagoL.), дупель (GallinagomediaL.).

У річках і озерах району водиться ряд видів риб (Pisces L.), серед яких важливе значення для рибальства мають такі: щука (EsoxLucius L.), окунь (PercafLuviafilis L.), сом (Silurusglanis L.), лящ (Abramisbrama L.), лин (Tincatinca L.), плітка (Rufilusrufilus L.), сазан (Cuprinuscarpio L.), карась золотий (Carassiuscarassius L.), карась срібний (Carassiugibelio L.), в'юн (Misgumusfossilis L.), головень (Leuciscuscephus L.), в'язь (Leuciscusidus) і інші. Крім мисливської фауни на території лісгоспу проживає значна кількість фауни, яка не є мисливською, але відіграє значну роль в екосистемі району.

На даний час вся території лісового фонду лісгоспу передана в довгострокове користування приватним користувачам для ведення мисливського господарства.

4.6 Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи

За минулий ревізійний період на території Рокитнівського району спостерігались спалахи масового розмноження хвоєгризучих шкідників лісу, і підкорного соснового клопа, а також останнім часом (1999-2012 рр.), виявлені осередки розмноження звичайного соснового пильщика (Diprionpini L.), який пошкоджує хвою дерев в основному в чистих соснових насадженнях." Із хвороб лісу в лісгоспі найбільше поширення має коренева губка (Fomitipsisannosa L.), яка масово уражає соснові культури на староорних землях. На цих ділянках запроектовані вибіркові і суцільні санітарні рубання. Осередки опенька осіннього (Armillarellamellea.) виявлені в соснових і змішаних дубово-соснових насадженнях різного віку. На території лісгоспу і району в цілому негативним фактором є підвищений рівень радіоактивного забруднення. В цілому санітарний стан лісового фонду лісгоспу задовільний. Часто на території лісгоспу проходять пожежі: лісові, пожежі на торфовищах та болотах. В цілому ж санітарний стан лісового фонду лісгоспу задовільний, про що свідчить відсутність великих вогнищ шкідників і хвороб.

У ДП «Рокитнівський лісове господарство» найголовнішими лісозахисними заходами вважаються біологічні методи боротьби з шкідниками і хворобами лісу, що включають такі роботи: виготовлення та розвішування штучних гнізд, розселення та обгороджування мурашників, виготовлення та розвішування взимку годівниць для птахів, поточне лісопатологічне обстеження, рекогносцировочне обстеження з метою своєчасного виявлення осередків шкідників та хвороб лісу.

Хоча санітарний стан лісів на сьогоднішній день вважається задовільним, але для покращення стану лісів підприємства необхідно і надалі дотримуватися санітарного мінімуму при лісозаготівельних роботах та при веденні рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства та санітарних рубань. З метою підтримування санітарного стану лісів у лісгоспі дотримуються наступних правил:

- на лісосіках залишаються пні не вище 1/3 діаметра;

- у найкоротші терміни вивозиться деревина хвойних порід;

- заготовлена дров'яна деревина вкладається для просушування;

- зруби очищуються від порубочних залишків на протязі 2-3 тижнів.

РОЗДІЛ 5. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ (ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД)

Сосна звичайна - ядрова порода, має деревину з смоляними ходами. Деревина з яскраво вираженими річними кільцями. Якість її залежить від кліматичних і ґрунтових умов місця виростання, її широко використовують в будівництві житла, корабле- і вагонобудуванні, столярному, меблевому та інших виробництвах, у кам'яновугільній, гірничорудній (рудниковий стояк) і нафтовій промисловостях. При підсочці отримують живицю - цінну сировину для хімічної промисловості. Хвою використовують для отримання біологічно-активних речовин, хвойно-вітамінного борошна.

Цінна порода, сприяє оздоровленню навколишнього середовища, її хвоя виділяє фітонциди, що очищають повітря від шкідливих мікроорганізмів. Декоративна, тому широко використовується при створенні парків і лісопарків при умові відсутності поблизу них промислових підприємств, що виділяють шкідливі гази, так як не витримує загазованості і забруднення повітря. Широко використовується для лісових, лісомеліоративних і полезахисних насаджень на бідних піщаних і супіщаних ґрунтах.

Є багато географічних і екологічних форм сосни звичайної: низькоросла лапландська з дрібним насінням і шишками, достигаючими на третій рік та хвоєю, яка тримається на дереві до семи років; кулундинська, яка росте в стрічкових борах Західного Сибіру, відрізняється крупними шишками, хвоя живе до 11 років; крейдова зустрічається по берегах Дону, з короткою хвоєю, дрібними шишками і низькою рідкою кроною. В Казахстані виділена сосна, що росте на засолених ґрунтах, в стрічкових борах Західного Сибіру - стійка до жари.

Сосна звичайна є деревом висотою до 40 м і діаметром стовбура до 1,5 м (в залежності від ґрунтових і кліматичних умов). Стовбур в зімкнутих насадженнях рівний, високо очищений від сучків. Добре відновлюється на зрубах і згарищах.

Хвоя вузька, сизо-зелена, зверху випукла, знизу плоска, гострокінцева, довжиною до 8 см і шириною до 2 мм. Живе 2-3 роки, іноді до 9 років. Цвіте в травні червні.

Квіти різностатеві. Чоловічі шишечки жовті, яйцевидні, розташовані в купі, зібрані в колоски при основі пагонів поточного року. Тичинки з двома пильниками. Жіночі шишечки овальні, під час цвітіння червонуваті, сидять по 1-3 на коротких ніжках на кінці молодого пагона. Запилюються вітром, плоди появляються літом наступного року. До листопада насіння дозріває, а весною наступного року висипається із шишок. Від початку цвітіння до дозрівання насіння проходить 18 місяців. Дозрілі шишки довжиною2,5-7 см і шириною 2-3 см, подовжено-яйцевидні, бурувато-сірі (червоно-коричневі, сірі та сіро-зелені), з щільними насіннєвими лусками, що звисають донизу. Сходи появляються через 2-3 тижні після посіву.

Швидкоросла порода. Річний приріст у висоту досягає кульмінації у віці 15-ти років. Невимоглива до клімату, що пояснює її широкий ареал в Європі і Сибіру. Сосна звичайна морозо- та засухостійка. Виростає на різних ґрунтах, сухих пісках і заболочених ділянках, крейдяних відкладах і в горах. Однак найкращими вважаються свіжі супіщані і легко суглинисті ґрунти і деградовані чорноземи. В залежності від ґрунту розвиває потужну кореневу систему з потужним стрижневим коренем (на багатих ґрунтах) або поверхневу, сильно розгалужену (на мілких і заболочених ґрунтах). В першому випадку сосна звичайна вітростійка, а в другому - вітровальна.

Світлолюбива. Молоді дерева не витримують затінення і гинуть. Сосна звичайна основна лісо утворююча порода в різних географічних зонах: на бідних ґрунтах створює чисті насадження, на багатих - росте звичайно з іншими породами (ялиною, березою, осикою, дубом).

Лісовідновлення зрубів соснових насаджень проводиться, як правило, шляхом створення лісових культур сосни. При посадці часткових культур в борозни або площадками, міжряддя залишається для подальшого росту природного поновлення самосіву сосни, берези, дуба, осики та інших порід. При освітленнях і прочищеннях в таких культурах частина самосіву зберігається, в результаті чого формується мішане по складу і походженню насадження і багатоярусне за формою.

Як видно, одною із необхідних умов успішного природного лісовідновлення зрубів є ступінь заліснення лісосік до рубки і після неї. В умовах свіжих і вологих суборів і сугрудів сосна плодоносить майже щорічно (повторюваність врожайних років 4-6, залежно від умов зростання), при такому плодоношенні проходить задовільне заліснення площі навіть в маловрожайні роки. При цьому в стиглих соснових насадженнях випадає на поверхню від 200 до 500 тис. шт. на 1 га повноцінних насінин.

Соснові насадження регіону найкраще відновлюються природним шляхом в суборових типах Полісся (зокрема,найкраще у свіжих і вологих), дещо гірше в борах. Так, в сухому бору (А1) самосів сосни появляється нерівномірно від декількох сот до двох тисяч штук на гектар,який розташований групами в конусах тіні, на галявинах. У свіжому бору (А1) в природних деревостанах переважає чиста сосна, трапляється домішка берези повислої, здебільшого в молодняках. Природне відновлення під пологом насаджень на основній частині свіжого бору недостатнє або незадовільне. Це пояснюється різними причинами: бідністю ґрунтів, конкуренцією коріння старого насадження, затіненням підросту та випасом худоби. Проте на 10-25 % площ відновлення сосни задовільне. На суцільних вирубках за 4-5 років без змін порід задовільно відновлюється 40-60 % загальної площі. Дещо краще відновлюється сосна на зрубах вологих борів (А3). Під наметом лісу в цих умовах більшість ділянок поновлюється незадовільно, лише на 10-20 % таких площ з'являється задовільна кількість підросту сосни. В сирих умовах природне поновлення головної лісо твірної деревної породи слабше, ніж у вологих і частково зростає лише на зрубах. У більшості стиглих деревостанів сирих суборів (В4) засівається недостатня кількість підросту сосни. Дещо краще відновлення зрубів, на 40-50 % таких ділянок проходить задовільне поновлення сосни з переважанням берези пухнастої. В мокрих суборах (В5) природне відновлення проходить незадовільно і часто зі зміною сосни на березу пухнасту.

Найбільш складно проходить природне поновлення сосни с сугрудових типах, де формуються складні двох-трьох ярусні деревостани. Природно в цих умовах відновлюються листяні породи - береза, граб, бук, рідше дуб.

Помітний вплив на хід природного поновлення сосни надає трав'яне покриття, сформоване на зрубах різної давності. В сухих і свіжих борах, свіжих і вологих суборах Лісостепу і Полісся України найбільш розповсюджені наступні типи трав'яного покриття на зрубах: куничниковий, мохово-куничниковий, куничниково-різнотравний, осоковий, злаковий, куничниково-зеленомошний.

Чисті куничникові зруби розташовані в районі Полісся в сухих і свіжих борах. Крім куничника тут ростуть і такі злаки, як тонконіг ті інші трави - дібровка, коров'як чорний, щавель, нечуй-вітер. Не дивлячись на відносну видову різноманітність покриття,всі ці трави зустрічаються одинично, а основний фон складає куничник, який і призводить до сильного задерніння грунту, до весни утворюється суцільна трав'яна повсть із наземних решток суничника, який придавлює дрібний підріст і запобігає попаданню насіння до поверхні грунту. Все це складає вкрай несприятливі умови для появи і росту самосіву. Підріст сосни на цих зрубах в основному представлений екземплярами попереднього поновлення. Якість цього підросту низька, а кількість недостатня для задовільного поновлення.

Куничниково-різнотравні та куничниково-мохові типи зрубів формуються в свіжих борах і суборах на вузьких лісосіках. По своїй характеристиці вони аналогічні куничниковим, але в зв'язку з переважанням різнотрав'я, на них утворюються більш сприятливі умови для поновлення, ніж на куничникових.

На куничниково-різнотравних зрубах, крім попереднього може проявлятися і наступне поновлення при наявності з боків стін стиглого лісу. В таких умовах,найбільша кількість самосіву нараховується на південній і східній частинах зрубів, де куничник гірше розвивається із-за затінення.

При зростанні мохів на зрубах цього типу умови поновлення погіршуються. Сходи з'являються,як правило, тільки на непокритих мохом ділянках.

Якщо на куничниково-різнотравних зрубах поновлення сосни проходить задовільно і може використовуватися для їх лісовідновлення, то на куничникових ділянках зрубів лісовідновлення можна здійснити при енергійному сприянні природному поновленню або лісовими культурами.

Осоково-різнотравні і злаково-різнотравні зруби утворюються в свіжих суборах при відсутності куничника.

Найкращі умови поновлення в соснових лісах Лісостепу створюються на зрубах шириною не більше 50 м і вікнах групово-поступових рубок (від 10 тис. шт.. і більше на 1 га самосіву сосни), де при відсутності повсті на затінених стінами лісу ділянках розвивається різнотрав'яне покриття.

При таких умовах в свіжих борах і суборах зруби поновлюються природнім шляхом без застосування захожів сприяння природному поновленню.

При чисто вересовому або вересово-зеленомошному типі покриття кількість різновікового підросту сосни досягає 3-9 тис. шт..на 1 га і до 5-10 тис. шт.. підросту м'яколистяних порід.

Більшість дослідників вважають, що найкращі умови для проростання насіння і росту самосіву створюються на всіх зрубах при сприянні природному поновленню шляхом рихлення ґрунту. На перший, другий і третій роки на таких ділянках зявляється в 3-6 разів більше самосіву, ніж на звичайних. Помітно збільшується і збереження самосіву на ділянках із сприянням, при цьому особливо сприятливі умови створюються при весняному рихленні грунту.

При орієнтації господарства на використання природного поновлення сосни велике значення для зберігання і наступного росту самосіву має місце правильно організована валка і трелювання деревини із збереженням підросту. Пошкодження підросту проходить звичайно не при валці дерев, а при їх трелюванні. Тому для зберігання високорослого підросту необхідно проводити направлену валку і трелювання по волоках, прокладених по місцях, незайнятих підростом.

Таким чином, щодо природного поновлення лісів на Україні можна зробити наступні висновки: при наявності попереднього підросту і за сприяння його утворенню або збереженню, лісове господарство може орієнтуватись на лісовідновлення соснових зрубів в більшості розповсюджених типах лісу природнім шляхом. Крім наявності самосіву і підросту, успішність природного поновлення сосни визначається і типом зрубу, розвиток якого можна прогнозувати ще до рубання насадження.

РОЗДІЛ 6. ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

6.1 Методика досліджень

При досліджені зрубів для проектування лісових культур чи оцінки поновлення, самосів і підріст обліковують на облікових площадках, які закладають по всій ділянці паралельно короткій її стороні. Відстань між рядами площадок 30 м, в рядах - 20 м. Величина облікових площадок залежить від висоти і густоти підросту.

Підріст всіх порід поділяють по висоті на три категорії крупності: дрібний - 0,1-0,5 м, середній - 0,6-1,5 м і крупний - більше 1,5 м; по густоті на чотири категорії: рідкий - до 2 тис., середньої густоти - 2-8 тис., густий - 8-13 тис. і дуже густий - більше 13 тис. рослин на га; по розподілу на площі на три категорії в залежності від зустрічності: рівномірний - зустрічність більш ніж 65 %, нерівномірний - зустрічність 40-65 %, груповий - в групах не менше 10 шт. дрібних або 5 шт. середніх і крупних екземплярів життєздатного і зімкнутого підросту.

Якщо на зрубі переважає дрібний і густий підріст, площа облікових площадок становить 4 м2, при середній висоті і густоті підросту - 10 м2, при крупному або рідкому підрості - 20 м2. Загальна площа закладених облікових площадок повинна складати при густому і дуже густому підрості не менше 0,5 % площі зрубу, при середній густоті - 1% і при рідкому підрості - не менше 2 %. На облікових площадках враховують тільки життєздатний підріст господарсько-цінних порід у віці 2 років і старше.

Життєздатний підріст хвойних порід характеризується такими ознаками: густе освоєння, зелене або темно-зелене забарвлення хвої, помітно вражена мутовчастість, гостро вершинна або конусоподібна симетрична густа або середньої густоти крона, яка складає не менше 1/3 стовбура в групах і Ѕ стовбура при поодинокому розміщенні, приріст по висоті за останні 3-5 років не втрачений, приріст вершинного пагона не менше приросту бокових гілок верхньої половини крони, прямі непошкоджені стовбурці, гладка або дрібно луската кора без лишайників. Хвойний підріст і молодняк,який росте на сушняку, відносять за цими показниками до життєздатного в тому випадку, коли деревина сушняка розклалась, а корені підросту проникли в мінеральну частину грунту.

Життєздатний підріст твердолистяних порід характеризується нормальним облиствінням крони, пропорційно розвинутим по висоті і діаметру стовбуром. Вражений грибковими захворюваннями, слаборозвинутий і пошкоджений при рубці лісу підріст твердолистяних порід по закінченні лісосічних порід саджають пень. Найбільш життєздатним є груповий підріст. Число обліковуваного підросту по групах висот і породах заносіть в спеціальну відомість.

При камеральній обробці польових матеріалів підводять підсумки по обліковій відомості - по горизонтальних і вертикальних графах - для визначення загальної площі закладених облікових площадок і кількості підросту по групах висот і породах. Після чого проводять перелік підросту на 1 га (N) по формулі:

N= n,

де n - число підросту на облікових площадках, шт..;

P - площа облікових площадок, м2.

Після переліку підросту на 1 га оцінюють лісопоновлення і призначають лісовідновлювальні заходи, користуючись спеціальною шкалою.

При визначенні переважаючої групи висот враховують такі притримки: підріст вважають дрібним, якщо екземпляри висотою до 0,5 м становлять більше 2/3 загальної кількості; підріст вважають крупним, якщо екземпляри висотою більше 1,5 м становлять більше 1/3 загальної кількості; в інших випадках підріст середній. При переведенні у переважаючу групу висот використовують такі перевідні коефіцієнти:

- для крупного - 1,0;

- для середнього - 0,8;

- для дрібного -0,5.

Облік та оцінку життєздатного підросту під наметом стиглих насаджень здійснюють одночасно з таксацією лісосік на площадках розміром 10 м2. При суцільному переліку деревостану облікові площадки розміщуються на візирах, які прокладаються через 50-100 метрів. У всіх випадках дотримуються наперед встановленої відстані між площадками на візирах і стрічках обліку. Віддаль між центрами облікових площадок вираховують шляхом ділення загальної довжини візирів на необхідну кількість облікових площадок (30, 50 чи 100 штук). На ділянках площею до 5 га закладають 30 облікових площадок, на ділянках площею від 5 до 10 га - 50, більше 10 га - 100 площадок. Оцінюють поновлення по шкалі оцінки природного поновлення.

При користуванні даною шкалою дрібним вважається підріст у віці 1-5 років, середнім - у віці 6-10 років і крупним у віці 11-15 років. На пробних площах також визначаємо зімкнутість верхнього ярусу і рельєф, а також склад живого надґрунтового покриву, та ступінь зволоження ґрунту.

6.2 Характеристика пробних площ та аналіз результатів досліджень

6.2.1 Характеристика насаджень на пробній площі №1


Подобные документы

  • Коротка характеристика природних та економічних умов ведення лісового господарства. Типи лісорослинних умов і види лісу. Обґрунтування організаційно-технічних показників рубок догляду. Аналіз щорічної лісосіки. Розрахунок технологічної собівартості рубок.

    курсовая работа [174,8 K], добавлен 27.02.2014

  • Вивчення історії та перспектив лісовідновлення і лісорозведення дуба звичайного як головної лісоутворювальної породи Лісостепу України. Аналіз росту та стану культури дуба, створених посівом і посадкою, вимог до проведення рубок головного користування.

    магистерская работа [1,6 M], добавлен 07.05.2011

  • Місцезнаходження і природно-кліматичні умови території розміщення лісництва. Етапи природного поновлення лісу. Ріст і розвиток самосіву та підросту. Насіннєношення дерев у лісових насадженнях. Природне поновлення під наметом материнських деревостанів.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.10.2013

  • Загальна характеристика лісових ресурсів України. Дослідження особливостей лісів та лісового господарства країни. Вивчення ролі лісу в природному балансі азоту. Огляд проблем збереження лісів та способів їх вирішення. Аналіз основних заходів захисту лісу.

    реферат [29,1 K], добавлен 17.05.2016

  • Сучасний стан лісових ландшафтів та їх функціональні особливості. Оцінка лісового фонду Камінь-Каширського лісового господарства. Основні положення організації лісового фонду. Класи бонітету насаджень. Заходи щодо утримання, відтворення та охорони лісів.

    дипломная работа [91,7 K], добавлен 12.09.2012

  • Поняття про види продуктивності лісу, аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів. Система заходів по підвищенню продуктивності лісів. Заходи щодо підвищення продуктивності лісів, які впливають на деревостан. Доцільний напрямок коридорів цінних порід.

    лекция [20,8 K], добавлен 22.09.2011

  • Значення рослинних організмів, їх основні властивості. Екологічне значення декоративних насаджень. Культурно-побутове й естетичне призначення озеленення територій населених пунктів та їх інтер’єрів. Призначення, будова теплиці. Охорона зелених насаджень.

    реферат [28,4 K], добавлен 21.10.2010

  • Природничо-історичні умови та аналіз лісогосподарської діяльності ДП "Балаклійське лісове господарство". Значення лісового господарства в економіці району і охороні навколишнього середовища. Рубки головного користування, формування та оздоровлення лісів.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 08.09.2011

  • Аналіз лісотипологічних та лісотаксаційних особливостей насаджень лісництва. Визначення оцінки естетичних, санітарно-гігієнічних, технологічних властивостей та стійкості лісонасаджень до рекреаційних навантажень, придатність території для відпочинку.

    дипломная работа [2,2 M], добавлен 03.07.2011

  • Догляд за лісом в системі лісогосподарських заходів. Природничо-історичні умови лісового господарства. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт та розподіл земель лісового фонду за їх категоріями. Екологічний стан лісів та їх охорона і меліорація.

    дипломная работа [940,1 K], добавлен 19.08.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.