Хід природного поновлення сосни звичайної "ДП Рокитнівський лісгосп"

Пробна площа №1 розташована в Рокитнівському лісництві ДП «Рокитнівське лісове господарство» в кварталі 63, виділі 29. Загальна площа виділу 2,7 га. Дана площа є суцільним зрубом 2011 року. Ділянка була залишена під природне поновлення з частковим проведення на ній заходів зі сприяння природному поновленню в 2012 році. Вік насадження до рубки - становив 86 років. Запас на 1 га становив 240 м³, на всю площу - 648 м³. Склад насадження 10С. Відносна повнота насадження - 0,5. Середня висота - 22 м, середній діаметр - 28 см. Грунт - дерново-слабопідзолистий глинисто-піщаний, вологий. Тип лісорослинних умов В₄, тип лісу - мокрий дубово-сосновий субір (В₄-дС). Фото пробної площі представлено в додатку 5.

Характеристика лісівничо-таксаційних показників пробної площі №1 наведена в додатку 1.

Трав'яний покрив на пробній площі представлений такими індикаторами:

Чорниці лісові	Vaccinium Myrtillus
Костяниця	Rubus saxatilis
Брусниця	Vaccinium vitis idaea
Орляк	Pteridium aquilinum
Дикранум хвилястий	Dicranum undulatum
Мох Шребера Верес звичайний	Pleurozium Schreberi Calluna vulgaris

Зімкнутість трав'яного покриву становить 0,9. Для підрахунку природного поновлення мною було закладено 30 облікових площадок, розміром 10 м².

Після проведення обліку поновлення за шкалою В. Г. Нестерова була проведена оцінка поновлення.

Сосна звичайна

Дрібний - 42 шт.

Середній - 87 шт.

Крупний - 31шт.

Разом - 160 шт.

Звідси, 1/3 буде становити: 160 : 3 = 53,3 шт., а 2/3 буде становити 53,3*2 = 106,6 шт. Так, як 42 шт. < 2/3, а 31шт. < 1/3, то підріст середній.

Знаходжу перевідні коефіцієнти, для переводу дрібного і крупного підросту в середній, складаючи пропорцію:

для дрібного:

0,8 - 1

0,5 - х х = (0,5 * 1) / 0,8 = 0,625,

для крупного:

0,8 - 1

1 - х х_др. = (1 * 1) / 0,8 = 1,25.

Переводжу дрібний і крупний підріст в середній і знаходжу його суму:

0,625 * 42 = 26,3 шт.

1,25 * 31 = 38,6 шт.

87 + 26,3 + 38,6 = 152,1 шт.

Переводжу обраховану кількість підросту на 1 га за формулою:

N = n ,

N = 152,1 * = 5070 шт./га.

Визначаю рівномірність розміщення підросту на площі, тобто зустрічність:

30 - 100

30 - х х = = 100 %.

Отже, підріст буде розміщений рівномірно по площі.

Характеристика природного поновлення наведена в додатку 2.

За шкалою Нестерова В. Г. поновлення сосни на пробній площі № 1 оцінюється як задовільне (додаток 3).

Відповідно до додатка 4 «Залежність заходів сприяння від кількості надійного підросту» дана площа заходів сприяння поновленню не потребує.

Перелік підросту на пробній площі № 1 наведено в таблиці 6.2.1.1.

Таблиця 6.2.1.1

Відомість переліку підросту на пробній площі №1

Номер облікової площадки	Площа, м2	Число насіннєвих екземплярів сосни звичайної висотою
		до 0,5 м	0,6-1,5 м	більше 1,5 м
1	2	3	4	5
1	10	1	3	1
2	10	2	10	2
3	10	1	1	-
4	10	2	5	2
5	10	3	7	1
6	10	1	1	-
7	10	2	2	1
8	10	3	3	1
9	10	-	1	-
10	10	1	3	1
11	10	1	1	3
12	10	2	2	1
13	10	2	1	-
14	10	1	3
15	10	1	2	1
16	10	2	4	1
17	10	-	1	2
18	10	1	2	1
19	10	2	3	-
20	10	2	1	1
21	10	1	2	1
22	10	1	3	1
23	10		1	2
24	10	1	4	1
25	10	2	5	1
26	10	2	6	2
27	10	1	2	-
28	10	2	3	1
29	10	1	3	2
30	10	1	2	1
Разом	300	42	87	31

6.2.2 Характеристика насаджень на пробній площі №2

Пробна площа №2 розташована в Рокитнівському лісництві ДП «Рокитнівське лісове господарство» під наметом лісу в кварталі 41, виділі 2. Загальна площа виділу 2,1 га. Вік насадження - 60 років. Запас на 1 га становить 320 м², на всю площу - 670 м². Склад насадження 9Сз1Бп. Відносна повнота насадження 0,75. Середня висота його становить 22 м, середній діаметр - 26 см. Грунт - дерново-слабопідзолистий глинисто-піщаний, свіжий. Тип лісорослинних умов - В₂, тип лісу свіжий дубово-сосновий субір (В₂-дС). Фото пробної площі представлено в додатку 5.

Характеристика лісівничо-таксаційних показників в цілому наведена в додатку 1.

Трав'яний покрив на пробній площі представлений такими індикаторами:

Буквиця лікарська	Betonika officinalis
Верес звичайний	Calluna vulgaris
Орляк	Pteridium aquilinum
Вероніка лікарська	Veronika officinalis
Дикранум хвилястий	Dicranum undulatum
Мох Шребера	Pleurozium Schreberi

Зімкнутість трав'яного покриву становить 0,8.

Для підрахунку природного поновлення мною було закладено 30 облікових площадок розміром 10 м² кожна. Після проведення обліку поновлення за шкалою В. Г. Нестерова була проведена оцінка поновлення.

Сосна звичайна

Дрібний - 47 шт.

Середній - 75 шт.

Крупний - 63 шт.

Разом - 185 шт.

Звідси, 1/3 буде становити: 185 : 3 = 61,6 шт., а 2/3 буде становити 61,6*2 = 123,2 шт. Так, як 47 шт. < 2/3, а 63 шт. < 1/3, то підріст середній.

Знаходжу перевідні коефіцієнти, складаючи пропорцію:

для дрібного:

0,8 - 1

0,5 - х х = = 0,625,

для крупного:

0,8 - 1

1 - х х = = 1,25.

Переводжу дрібний і крупний підріст в середній і знаходжу його суму:

0,625 * 47 = 29,4 шт.

1,25 * 63 = 78,8 шт.

75 + 29,4 + 78,2 = 183,2 шт.

Переводжу обраховану кількість підросту на 1 га за формулою:

N = n ,

N = 183,2 * = 6107 шт./га.

Визначаю рівномірність розміщення підросту на площі, тобто зустрічність - це відношення облікових площадок із підростом на них, до загальної кількості облікових площадок:

30 - 100

30 - х х = = 100 %.

Отже, зустрічність 100 %, що більше за 65 %. Це означає, що підріст буде рівномірним.

Характеристика природного поновлення наведена в додатку 2.

За шкалою Нестерова В. Г. поновлення сосни на пробній площі №2 оцінюється як добре (додаток 3).

Відповідно до додатка 4 «Залежність заходів сприяння від кількості надійного підросту» дана площа заходів сприяння поновленню не потребує.

Перелік підросту на пробній площі № 2 наведено в таблиці 6.2.2.1.

Таблиця 6.2.2.1.

Відомість переліку підросту на пробній площі №2

Номер облікової площадки	Площа, м2	Число насіннєвих екземплярів сосни звичайної висотою
		до 0,5 м	0,6-1,5 м	більше 1,5 м
1	2	3	4	5
1	10	3	2	1
2	10	2	2	2
3	10	2	1	1
4	10	3	3	2
5	10	2	2	1
6	10		4	2
7	10	1	2	4
8	10	1	3	2
9	10	2	3	2
10	10	2	2	1
11	10	1	4	3
12	10	2	3	1
13	10	1	2	3
14	10	2	2	1
15	10	1	2	3
16	10	2	4	1
17	10	1	4	6
18	10	1	2	2
19	10	1	2	4
20	10	2	2	1
21	10		5	2
22	10	1	4	2
23	10	3	3	4
24	10	2	1	2
25	10	1	1	1
26	10	2	1	1
27	10	2	3	3
28	10	1	2
29	10	2	2	3
30	10	1	2	2
Разом	300	47	75	63

6.2.3 Характеристика насаджень на пробній площі № 3

Пробна площа №3 розташована в Рокитнівському лісництві ДП «Рокитнівське лісове господарство» на зрубі в кварталі 25, виділі 3. Загальна площа виділу 1,0 га. Вік насадження до рубки - 81 рік. Рубка проведена в 2015 році. Запас на 1 га становив 100 м³. Склад насадження 10С. Відносна повнота насадження до рубки становила - 0,6. Середня висота його становила 24 м, середній діаметр - 32 см. Грунт - дерново-слабопідзолистий глинисто-піщаний, вологий. Тип лісорослинних умов В₃, тип лісу - вологий дубово-сосновий субір (В₃-дС). Фото пробної площі представлено в додатку 5.

Характеристика лісівничо-таксаційних показників в цілому наведена в додатку 1.

Трав'яний покрив на пробній площі представлений такими індикаторами:

Чорниці лісові	Vaccinium Myrtillus
Брусниця	Vaccinium vitis idaea
Орляк Верес звичайний	Pteridium aquilinum Calluna vulgaris
Перстач прямостоячий	Potentilla erecta
Грушанка однобока	Pirola secunda
Веснівка дволиста Осока гостра	Platanthera bifolia Carex acutal
Дикранум хвилястий	Dicranum undulatum
Мох Шребера	Pleurozium Schreberi



Зімкнутість трав'яного покриву становить 0,8. Підлісок представлений крушиною ламкою (Frangula alnus), горобиною звичайною (Sorbus aucuparia), іргою круглолистою (Amelanchier rotundifolia).

Для підрахунку природного поновлення мною було закладено 42 облікові площадки, розміром 4 м² кожна.

Після проведення обліку поновлення за шкалою В. Г. Нестерова була проведена оцінка поновлення.

Сосна звичайна

Дрібний - 79 шт.

Середній - 42 шт.

Крупний - 7шт.

Разом - 128 шт.

Звідси, 1/3 буде становити: 128 : 3 = 42,7 шт., а 2/3 буде становити 42,7 *2 = 85,4 шт. Так, як 79 шт. > 2/3, а 7 шт. < 1/3, то підріст дрібний.

Знаходжу перевідні коефіцієнти для переводу середнього і крупного підросту в дрібний, складаючи пропорцію:

для середнього:

0,5 - 1

0,8 - х х = (0,8 * 1) / 0,5 = 1,6,

для крупного:

0,5 - 1

1 - х х_др. = (1 * 1) / 0,5 = 2.

Переводжу середній і крупний підріст в дрібний і знаходжу його суму:

1,6 * 42 = 67,2шт.

2 * 7 = 14 шт.

79 + 67,2 + 14 = 160,2 шт.

Переводжу обраховану кількість підросту на 1 га за формулою:

N = n ,

N = 160,2 * = 9536 шт./га.

Визначаю рівномірність розміщення підросту на площі, тобто зустрічність:

42 - 100

40 - х х = = 95,2 %.

Отже, підріст буде розміщений рівномірно по площі.

Характеристика природного поновлення наведена в додатку 2.

За шкалою Нестерова В. Г. поновлення сосни на пробній площі № 3 оцінюється як добре (додаток 3).

Відповідно до додатка 4 «Залежність заходів сприяння від кількості надійного підросту» дана площа заходів сприяння поновленню не потребує.

Перелік підросту на пробній площі № 3 наведено в таблиці 6.2.3.1.

Таблиця 6.2.3.1

Відомість переліку підросту на пробній площі № 3

Номер облікової площадки	Площа, м2	Число насіннєвих екземплярів сосни звичайної висотою
		до 0,5 м	0,6-1,5 м	більше 1,5 м
1	2	3	4	5
1	4	3	-	-
2	4	2	1	-
3	4	4	-	-
4	4	2	2	-
5	4	1	-	1
6	4	-	2	-
7	4	2	-	-
8	4	4	2	-
9	4	1	2	-
10	4	3	-	-
11	4	1	1	-
12	4	3	1	-
13	4	1	-	-
14	4	1	-	-
15	4	5	1	-
16	4	-	1	-
17	4	2	-	1
18	4	1	-	-
19	4	2	-	-
20	4	3	2	-
21	4	1	1	-
22	4	2	2	-
23	4	4	-	-
24	4	2	1	-
25	4	1	-	1
26	4	3	-	-
27	4	1	1	-
28	4	1	-	-
29	4	2	1	1
30	4	1	-	-
31	4	2	2	1
32	4	1	1	-
33	4	2	2	-
34	4	3	1	-
35	4	2	2	-
36	4	1	-	1
37	4	1	3	-
38	4	3	1	-
39	4	1	2	1
40	4	1	4	-
41	4	2	1	-
42	4	1	2	-
Разом	168	79	42	7

6.2.4 Характеристика насаджень на пробній площі № 4

Пробна площа №4 розташована на зрубі в Рокитнівському лісництві ДП «Рокитнівське лісове господарство» кварталі 54, виділі 30. Загальна площа виділу 0,9 га. Вік насадження до рубки 91 років. Суцільна рубка проведена в 2015 році. Запас на 1 га становив 214 м³, на всю площу - 190 м³. Склад насадження 10С. Відносна повнота насадження до рубки становила 0,4. Середня висота його становила 24 м, середній діаметр - 30 см. Грунт - дерново-слабопідзолистий, свіжий. Тип лісорослинних умов В₃, тип лісу - вологий дубово-сосновий субір (В₃-дС). Фото пробної площі представлено в додатку 5.

Характеристика лісівничо-таксаційних показників в цілому наведена в додатку 1.

Трав'яний покрив на пробній площі представлений такими індикаторами:

Куничник наземний	Calamagrostis epigeious
Верес звичайний	Calluna vulgaris
Сон-трава	Pulsatilla patens
Орляк	Pteridium aquilinum
Дикранум хвилястий	Dicranum undulatum
Мох Шребера Осока гостра	Pleurozium Schreberi Carex acutal

Зімкнутість трав'яного покриву становить 0,75.

Для підрахунку природного поновлення, відповідно до правил, мною було закладено 25 облікових площадок, розміром 4 м² кожна (тому, що переважаюча група підросту «дрібний»).

Після проведення обліку поновлення за шкалою В. Г. Нестерова була проведена оцінка поновлення.

Сосна звичайна

Дрібний - 127 шт.

Середній - 34 шт.

Крупний - 10шт.

Разом - 171 шт.

Звідси, 1/3 буде становити: 171 : 3 = 57 шт., а 2/3 буде становити 57*2 =114 шт. Так, як 114 шт. > 2/3, а 10 шт. < 1/3, то підріст дрібний.

Знаходжу перевідні коефіцієнти, для переводу середнього і крупного підросту в дрібний, складаючи пропорцію:

для середнього:

0,5 - 1

0,8 - х х = (0,8 * 1) / 0,5 = 1,6,

для крупного:

0,5 - 1

1 - х х_др. = (1 * 1) / 0,5 = 2.

Переводжу середній і крупний підріст в дрібний і знаходжу його суму:

1,6 * 34 = 54,4 шт.

2 * 10 = 20 шт.

114+ 54,4 + 20 = 188,4 шт.

Переводжу обраховану кількість підросту на 1 га за формулою:

N = n ,

N = 188,4 * = 18840 шт./га.

Визначаю рівномірність розміщення підросту на площі, тобто зустрічність:

25 - 100

23 - х х = = 92 %.

Отже, підріст буде розміщений рівномірно по площі.

Характеристика природного поновлення наведена в додатку 2.

За шкалою Нестерова В. Г. поновлення сосни на пробній площі №2 оцінюється як добре (додаток 3).

Відповідно до додатка 4 «Залежність заходів сприяння від кількості надійного підросту» дана площа заходів сприяння поновленню не потребує.

Перелік підросту на пробній площі № 4 наведено в таблиці 6.2.4.1.

Таблиця 6.2.4.1

Відомість переліку підросту на пробній площі №4

Номер облікової площадки	Площа, м2	Число насіннєвих екземплярів сосни звичайної висотою
		до 0,5 м	0,6-1,5 м	більше 1,5 м
1	2	3	4	5
1	4	6	1	-
2	4	5	2	-
3	4	7	1	-
4	4	3	1	-
5	4	6	-	1
6	4	2	1	-
7	4	12	2	1
8	4	4	-	1
9	4	6	2	-
10	4	1	1	1
11	4	5	-	1
12	4	9	1	-
13	4	7	2	-
14	4	15	1	-
15	4	4	1	-
16	4	6	3	1
17	4	4	-	1
18	4	7	1	1
19	4	3	2	-
20	4	2	3	-
21	4	3	4	-
22	4	3	-	-
23	4	4	2	1
24	4	2	2	-
25	4	1	1	1
Разом	100	127	34	10



РОЗДІЛ 7. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Мої дослідження показали, що у соснових суборах формується життєздатне природне відновлення як під наметом, так і на зрубах. Причому більш сприятливими для природного поновлення сосни є свіжі та вологі субори в порівнянні із сирими. Це пов'язано із тим, що у свіжих та вологих суборах кращі умови для проростання насіння сосни, не має сильного заростання ґрунту трав'янистою рослинністю і чагарниками, а у сирих суборах ці умови значно гірші (завдяки більш багатим умовам росту, тут грунт більш сильно заростає трав'яною рослинністю). Разом з тим, враховуючи високу світлолюбивість сосни звичайної, її природне відновлення в значній мірі залежить від ступеня виживання соснового підросту і з часом він гине. Наступним фактором, який регулює процеси природного відновлення соснових насаджень, є ступінь задерніння ґрунтів. Висока зімкнутість трав'яного вкриття суттєво знижує кількість сходів і не забезпечує достатнього природного відновлення. Для зменшення негативного впливу задерніння ґрунту на природне поновлення необхідно підтримувати зімкнутість материнського намету в межах 0,7. Така зімкнутість обмежує розростання трав'яного вкриття, хоча для появи сходів сосни цілком достатня.

Наступним заходом, який регулює ступінь задерніння ґрунту, є формування підліску. Підлісок середньої зімкнутості буде спричиняти зменшення трав'яного вкриття і збільшення кількості підросту. Ці та інші лісогосподарські заходи будуть сприяти утворенню рясного підросту і забезпечувати достатнє природне відновлення соснових насаджень у суборових умовах.



РОЗДІЛ 8. ОХОРОНА ПРАЦІ

8.1 Актуальність охорони праці

Актуальність охорони праці на підприємстві обумовлюється - правом кожного працівника на здоров'я та безпечні умови праці-невід'ємне право кожної людини в будь-якій країні світу. Щороку у світі трапляється близько 250 млн. випадків виробничого травматизму (685 тис. виробничих травм на день) і 160 млн. випадків профзахворювань. Пов'язані з цим витрати еквівалентні 4% світового валового внутрішнього продукту (ВВП). У зв'язку з виробничою діяльністю помирає близько 1.1 млн. людей із них 25%- від впливу шкідливих і небезпечних речовин. Ця цифра перевищує кількість жертв дорожньо- транспортних пригод (999тис.), воєн (502тис.), насильства (563тис.) і ВІЛ/СНІД (312тис.). Щодня на виробництві травмується в середньому понад 120 і гине З-4 особи. Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці існувала й існує в лісовому господарстві України.

В ДП «Рокитнівське лісове господарство» є випадки травматизму професійних і загальних захворювань. Основні причини захворюваності та травматизму серед працівників підприємства є погіршення здоровя в наслідок Чорнобильського забруднення та часткове незнання і невиконання елементарних правил безпеки. Необхідно постійно виховувати в працівників свідоме, розумне ставлення до потенційних небезпек, пропагувати і вимагати від них обов'язкового дотримування вимог діючих інструкцій.

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв'язаних законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально- економічних і лікувально-професійних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Конституція України, є правовою основою законодавства щодо охорони праці, закони України «Про охорону праці», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», кодекс законів про працю України (КЗпП) і прийняті відповідно до них нормативно-правових актів - являються основними правовими документами країни, що регламентують вимоги та відносини в галузі охорони праці.

Звіти у встановлені звітністю строки складають підприємства, зведений звіт складає управління.

Як джерела вихідної інформації використовуються: матеріали розслідувань нещасних випадків, аварій, пожеж, дорожньо-транспортних пригод:

- акти, звіти про загальну і професійну захворюваність;

- паспорти санітарно-технічного стану умов праці в цехах, матеріали атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

- журнали оперативного адміністративно-громадського контролю з охорони праці структурних підрозділів;

- акти і приписи за підсумками комплексних і цільових перевірок стану роботи з охорони праці;

- дані виконання комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- матеріали щорічного обласного огляду-конкурсу стану культури виробництва, охорони праці та готовності до роботи в зимових умовах,

- основним завданням якого є підвищення ефективності системи управління охороною праці, приведення стану робочих місць у відповідність до вимог нормативів з охорони праці, повне забезпечення працюючих санітарно- побутовими приміщеннями та пристроями, засобами індивідуального та колективного захисту, забезпечення пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху.



8.2 Аналіз стану охорони праці на підприємстві

Аналіз стану охорони праці на підприємстві виконується з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки виробництва, які найбільше впливають на результати діяльності підприємства і на визначення заходів щодо поліпшення умов та охорони праці.

При аналізі стану охорони праці визначають коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму. Крім, них, можуть бути використані коефіцієнти частоти смертельного травматизму та віднесені коефіцієнти частоти і тяжкості.

Виділяють також аналітичні показники. До них можна віднести: загальний показник травматизму, чисельність потерпілих в результаті нещасних випадків із втратою працездатності на певний період, загальні витрати на відшкодування шкоди потерпілим, загальні фактичні витрати, вкладені в цільові заходи охорони праці.

При проведенні аналізу стану охорони праці в Рокитнівському лісництві було виявлено декілька недоліків в дотриманні вимог охорони праці.

Тобто, не завжди проводяться інструктажі з техніки безпеки, а ті що проводяться носять поверхневий характер, без роз'яснення основних вимог правил техніки безпеки, що дає можливість отримання виробничого травматизму; негативний стан механізмів та техніки і несвоєчасне проведення технічних оглядів; в більшості випадків недотримання працівниками вимог правил техніки безпеки, особливо серед тимчасово найманих робітників; відсутність спецодягу та індивідуальних засобів захисту робітників, недостатній контроль за дотриманням правил техніки безпеки в лісництві; заточування пильних ланцюгів до бензопил проводиться вручну без використання шаблонів, що впливає на якість спилювання та розкряжування деревини.

Необхідно відмітити, що в процесі роботи відбуваються незначні травми у вигляді порізів, пошкодження шкіряних покривів, забої різних частин тіла і інші, які не призвели до втрат працездатності. І такі мікротравми не фіксуються керівниками робіт, що в майбутньому при втраті працездатності по цій причині не буде встановлено.

Джерелами небезпеки є знаряддя праці (інструмент, спеціальні пристрої, машини), сам предмет праці або виробниче середовище. Стабільна експлуатація потенційно небезпечних виробництв, наприклад, робота з бензопилами, іноді створює умови роботи за межею допустимого ризику. Він може якоюсь мірою компенсуватись використанням нових марок механізмів та зменшенням об'ємів виробництва.

Фактор дотримання правил техніки безпеки стає вирішальним у збереженні здоров'я і життя працюючих.

Інженерно - технічними працівниками щомісячно проводяться перевірки стану охорони праці на робочих місцях працюючих.

Стан охорони праці розглядається на засіданнях комісії з оперативного, адміністративно-громадського контролю з охорони праці та виробничих нарадах. Порушники охорони праці притягуються до дисциплінарної відповідальності.

За період з 2011 по 2015 рік включно в ДП «Рокитнівське лісове господарство» нещасних випадків з смертельними наслідками не зареестровано.

Випадків дорожньо-транспортних пригод з транспортними засобами підприємства також за останні 5 років не зареєстровано.

Також суттєвого впливає зниження показникік травматизму фінансування на охорону праці в 2014 році воно склало 246,3 тис. грн, а в 2015 році збільшилось до 423,5 тис. Грн.

Проведений аналіз стану охорони праці та техніки безпеки дозволяє зробити висновок, щодо рівня організації безпечних умов праці. Протягом останніх п'яти років не було виявлено нещасних випадків. Що говорить про достатньо ефективну роботу у сфері дотримання безпечних прийомів праці.

8.3 Аналіз небезпечних і шкідливих чинників на підприємстві

Працівники в лісовому господарстві працюють переважно на відкритому повітрі, тому на їх стан впливають клімат, температура повітря, атмосферні опади і ряд небезпечних факторів (високі та низькі температури повітря). Щодо метеорологічних умов, то вони в районі розміщення Рокитнівського лісництва є помірними. Середньорічна температура близько +7,2 °С (максимальна +38,0 °С, мінімальна - 35,5 °С). Відносна вологість 77%. Середньорічна кількість опадів 626 мм.

До шкідливих чинників які діють на лісоруба шостого розряду, тракториста трелювального тягача і водія лісовозного авто потяга відноситься: шум, вібрація і важкість праці також на них діють небезпечні чинники.

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

- токсичні;

- подразнювальні;

- сенсибілізувальні;

- канцерогенні;

- алергенні.

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

- хижі звірі, отруйні плазуни, павуки (каракурти, тарантули), кліщі, інші комахи тощо;

- отруйні і подразнювальні рослини, їх плоди та пилок;

- патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності.

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники:

- фізичні перевантаження (статичні і динамічні);

- нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Аналіз забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту за 2015 рік представлено в таблиці 8.3.1.

Таблиця 8.3.1

Забезпечення спецодягом і засобами індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту	Згідно з нормами	Фактично
Спецодяг	141	141
Спецвзуття	133	133
Захисні щитки
Захисні окуляри	34	34
Запобіжні пояси	2	2
Захисні каски	89	97
Респіратори	1	1
Протигази	-	-
Діелектричні рукавиці	6	6
Навушники	31	31

Джерелами небезпечних та шкідливих виробничих чинників можуть бути:

- нерегламентовані режими роботи технологічних систем і устаткування та помилкові дії працівників;

- транспортні засоби, вантажопідіймальне устаткування, лісопродукція, що рухаються;

- пожежі, вибухи та інші аварії;

- інженерні комунікації;

- устаткування, яке працює під тиском.

Крім цього необхідно враховувати присутній в галузі виробничий травматизм, професійні та загальні захворювання, які мають місце і на нашому підприємстві.

Забезпечення робітників спецодягом достатнє.

Аналізуючи дані таблиці 8.3.1 видно, що працівники забезпечені в повній мірі засобами індивідуального захисту. Щодо захисних касок то їх більше.

Для встановлення причин, які викликають професійні захворювання, травматизм і втомленість, проводиться аналіз існуючих виробничих факторів.

Щорічний медичний огляд проходять особи віком до 21 року. Особи, вік яких більше 21 року проходять медичний огляд один раз у три роки. В даний час направлень на лікувально-курортний відпочинок не проводять. Кожному працівнику щорічно надається профспілкова відпустка. Аналізуючи стан виробничої санітарії та гігієни праці приходимо до висновку, що він задовільний.

8.4 Аналіз протипожежної безпеки

Причиною виникнення лісових пожеж та пожеж на виробництві є:

- необережне поводження з вогнем;

- куріння в лісі в період високої пожежної небезпеки;

- розкидання по лісовій території скла та розбитих скляних виробів;

- грозовий електричний розряд;

- рух транспорту лісовими дорогами який не обладнаний іскрогасниками;

- несправність обладнання та порушення правил їх експлуатації, та порушення технологічних процесів;

- невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки, тощо.

Виникненню лісових пожеж сприяють погодні умови, тобто, відсутність дощу, захаращеність порубковими залишками та вітровально-буреломними деревами, недостатня протипожежна облаштованість лісових територій, несвоєчасне виявлення лісових пожеж.

Сприяють поширенню лісових пожеж склад насаджень та вік деревостанів (хвойні насадження більш небезпечні в пожежному відношенні, ніж листяні), сила та напрям вітру, недостатня організація раннього виявлення пожеж та оперативність виїзду на місце пожежі та застосування ефективних засобів пожежогасіння, відсутність мінералізованих смуг або заростання існуючих смуг та накопичення на них різних горючих матеріалів, а також не облаштованість лісових територій штучними водоймами, недоукомплектованість ПХС різними засобами пожежогасіння та хімічними сполуками, що сприяють більш ефективному гасінню вогню.

Згідно з ГОСТу 12.4.009-83 «СЕБТ Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды» розміщення та обслуговування вогнегасників повинно відповідати таким вимогам:

- уведені в експлуатацію вогнегасники повинні мати облікові (інвентаризаційні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;

- пристрої ручного запуску мають бути опломбовані;

- вогнегасники мають розміщуватись з урахуванням зручності користування;

- підходи до місця їх розміщення мають бути завжди вільні;

- ділянки поверхні, на яких розміщують вогнегасники, необхідно фарбувати в білий колір з червоною окантовкою шириною 20-50 мм;

- вогнегасники мають бути в легкодоступних та помітних місцях, не допускати попадання на них сонячних променів та безпосередній вплив опалювальних і нагрівальних приладів;

- навішувати на вертикальні конструкції не вище ніж 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, на відстані від дверей, достатньої для повного їх відкриття.

Територія ДП «Рокитнівське лісове господарство» за способом виявлення пожеж і боротьби з ними відноситься до зони наземної охорони лісів. Перевагою Рокитнівського лісництва є його близьке розташування до контори лісгоспу, де є необхідні засоби для гасіння пожеж, а також до місця, де знаходиться пожежна частина. Середній клас пожежної небезпеки лісництва становить 2,7, що і свідчить про ймовірність виникнення пожеж. В лісництві є достатня кількість засобів і техніки для гасіння лісових пожеж. Наявність протипожежного інвентарю по лісництву приведена в таблиці 8.4.1.

Таблиця 8.4.1

Наявність протипожежного інвентарю

Найменування інвентарю	Кількість, шт.
1. Рація 2. Автоцистерна АЦ-20 3. Мотопомпа МП-600 4. Вогнегасник ОЛХР-1 5. Ранцеві обприскувачі 6. Бідони для води 8. Сокири 9. Лопати 10. Відра 11. Протипожежний щит 12. Ємність з піском	2 1 2 5 10 5 5 10 10 1 1

На території Рокитнівського лісництва створено дві штучні водойми об'ємом води більше 100 м³. Основною причиною виникнення пожеж тут являється необережне поводження з вогнем людей, які відпочивають в лісі.

До недоліків охорони лісів від пожеж слід віднести:

- невиконання робіт по створенню захисних смуг з листяних порід;

- залучення лісової охорони до виконання робіт в пожежонебезпечний період, не пов'язаних з охороною лісу;

- негативне забезпечення лісництва технікою і засобами пожежогасіння і своєчасного виявлення пожеж;

- несвоєчасне оформлення звітної документації по охороні лісів від пожеж.



8.5 Проект заходів з покращення умов охорони праці на підприємстві

Весь проект включає в себе комплекс заходів по попередженню виробничого травматизму, покращення стану виробничої санітарії та гігієни праці, підвищення протипожежної безпеки.

Для покращення стану виробничої санітарії і гігієни праці в лісництві слід провести ряд заходів:

- при виконанні робіт забезпечити працівників гарячим харчуванням і питною водою в достатній кількості;

- в холодну пору року встановлювати перерви для обігріву працюючих; забезпечити робітників в зимовий період вагончиками для обігріву і сушки одягу;

- в конторі влаштувати кімнату відпочинку і кімнату особистої гігієни жінки;

- забезпечити виділення робітникам направлень на лікувально- курортний відпочинок;

- забезпечити робітників необхідною кількістю спецодягу і спецвзуття.

Виходячи з кількості працюючих в лісництві, строків ношення і потреби, визначаю кількість спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту, що приводжу в таблиці 8.5.1.

Таблиця 8.5.1

Розрахунок необхідної кількості спецодягу та засобів індивідуального захисту

Назва спецодягу та засобів захисту	Кількість працюючих, осіб	Термін ношення, місяців	Потрібна кількість на рік
1. Костюми, шт.	16	16	16
2. Зимові куртки, шт.	16	24	16
3. Чоботи кирзові, шт.	16	24	16
4. Валянки на зимовий період, пар	16	24	16
5. Каски, шт.	16	36	16
6. Рукавиці, шт.	116	12	16

Введення цих заходів дасть можливість зменшити кількість виробничих травм, створити належні умови роботи, збільшити виробіток працівників лісництва.

Для організації належного стану протипожежної охорони лісів Рокитнівського лісництва слід запроектувати ряд заходів:

- забезпечити лісництво потрібною кількістю протипожежного інвентарю і техніки;

- облаштування місць відпочинку в лісі і ретельний за ними контроль в пожежонебезпечний період;

- збільшення об'ємів лісогосподарських заходів для попередження виникнення лісових пожеж; проведення роз'яснювальної роботи серед населення і встановлення аншлагів біля пожежно-небезпечних ділянок;

- відмежовування мінералізованими смугами пожежно-небезпечних ділянок;

- встановити одно стрижневий блискавко-захист;

- проводити інструктажі та навчання з працюючими по вивченню «Правил пожежної небезпеки в лісах України».

Розрахунок потрібної кількості протипожежного інвентарю для лісництва приведений в таблиці 8.5.2.

Таблиця 8.5.2

Потрібна кількість протипожежного інвентарю для лісництва

Найменування інвентарю	Кількість, шт.
1. Рація 2. Автоцистерна АЦ-20 3. Мотопомпа МП-600 4. Вогнегасник ОЛХР-1 5. Ранцеві обприскувачі 6. Бідони для води 8. Сокири 9. Лопати 10. Відра 11. Протипожежний щит 12. Ємність з піском	4 1 2 9 10 10 10 10 10 1 1

Для успішного проведення протипожежної профілактики необхідно знати основні причини пожеж, та здійснювати заходи по їх недопущенню в майбутньому.

Успіх швидкої локалізації та ліквідації пожежі, рятування людей залежить від знання порядку дій у разі виникнення пожежі, наявних вогнегасних засобів, уміння користуватись ними.



ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Природне відновлення є важливим етапом у формуванні лісових насаджень. Віддаючи перевагу природному відновленню над штучним, можна суттєво підвищити продуктивність лісових угрупувань, їх стійкість до несприятливих факторів довкілля, шкідників і хвороб.

На жаль, існуюча до цього практика ведення лісового господарства була направлена на відтворення соснових насаджень штучним шляхом.

Мої дослідження показали, що у соснових суборах формується життєздатне природне відновлення як під наметом, так і на зрубах. Причому більш сприятливими для природного поновлення сосни є свіжі та вологі субори в порівнянні із сирими. Це пов'язано із тим, що у свіжих та вологих суборах кращі умови для проростання насіння сосни, не має сильного заростання ґрунту трав'янистою рослинністю і чагарниками, а у вологих суборах ці умови значно гірші (завдяки більш багатим умовам росту, тут ґрунт більш сильно заростає трав'яною рослинністю).

Разом з тим, враховуючи високу світлолюбивість сосни звичайної, її природне відновлення в значній мірі залежить від ступеня виживання соснового підросту і з часом він гине.

Наступним фактором, який регулює процеси природного відновлення соснових насаджень, є ступінь задерніння ґрунтів. Висока зімкнутість трав'яного вкриття суттєво знижує кількість сходів і не забезпечує достатнього природного відновлення.

Для зменшення негативного впливу задерніння ґрунту на природне поновлення необхідно підтримувати зімкнутість материнського намету в межах 0,7. Така зімкнутість обмежує розростання трав'яного вкриття, хоча для появи сходів сосни цілком достатня.

Наступним заходом, який регулює ступінь задерніння ґрунту, є формування підліску. Підлісок середньої зімкнутості буде спричиняти зменшення трав'яного вкриття і збільшення кількості підросту. Ці та інші лісогосподарські заходи будуть сприяти утворенню рясного підросту і забезпечувати достатнє природне відновлення соснових насаджень у суборових умовах.

Також при відведенні ділянок під головне користування слід дотримуватися затвердженої ширини лісосіки не більше 200м та площі зруба не більше 3,0га, при відводі оцінювати наявне природне поновлення, під час рубки лісосік застосовувати механізацію яка якнайменше пошкоджує природне поновлення. При проектуванні наступних заходів з лісовідновлення на зрубах де наявне природне поновлення сосни в достатній кількості, такі ділянки залишати під природне поновлення і при потребі проводити додатково заходи зі сприяння природному поновленню: мінералізацію грунту та підсів насіння сосни. Проектувати та проводити заходи по догляду за природнім поновленням, особливо в тих типах умов де є наявна травяниста рослинність та поновлення другорядних порід.

Размещено на Allbest.ru