Ґрунтово-екологічне обґрунтування краплинного зрошення

Особливості використання краплинного способу поливу водами різної якості, його вплив на динаміку і напрямок змін агрофізичних, фізико-хімічних властивостей, сольового, водного, температурного режиму чорнозему опідзоленого та урожайність овочевих культур.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2010
Размер файла 173,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

6,75

межа контуру

3,36

0,13

0,92

13,12

7,50

міжряддя

2,91

0,06

0,96

11,87

6,50

У-2

0-25

1

стрічка

3,26

0,80

1,50

17,25

10,75

рядок

3,26

1,11

1,27

18,75

8,37

міжряддя

3,26

1,25

0,87

17,50

6,87

2

стрічка

3,07

0,21

0,59

16,75

7,12

рядок

3,50

0,17

1,09

16,5

9,37

межа контуру

3,21

0,07

1,17

16,50

7,75

міжряддя

3,15

0,15

1,47

17,50

13,37

25-50

1

стрічка

2,95

0,72

0,47

6,25

5,25

рядок

3,10

0,65

0,87

6,87

6,25

міжряддя

3,05

0,53

2,45

6,75

5,62

2

стрічка

2,09

0,12

0,60

5,50

5,87

рядок

2,33

0,13

0,70

6,50

6,25

межа контуру

2,38

0,08

0,65

7,50

8,62

міжряддя

2,62

0,15

0,81

7,50

6,50

1 У-0 - без добрив; У-1 - NPK врозкид; У-2 - NPK локально

2 1 - травень; 2 - вересень

Таблиця 3.3.3 - Агрохімічні характеристики ґрунту польового досліду (2004 рік, поле 2, огірок)

Спосіб зрошення

Рівні удобрення 1

Глибина шару, см

Термін спостереження 2

Гумус загальний, %

Вміст, мг/100 г. ґрунту

N-NO3

N-NH4

P2O5

K2O

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Богар

У-0

0-25

1

3,3

0,57

0,85

12,6

7,6

2

3,1

0,50

0,65

14,9

9,0

25-50

1

3,1

0,69

0,97

8,4

5,7

2

3,1

0,80

0,33

9,7

8,4

У-1

0-25

1

3,4

2,65

1,37

22,2

7,9

2

3,1

0,62

0,33

20,0

9,2

25-50

1

3,5

1,30

0,69

13,0

5,2

2

3,1

1,00

0,45

10,0

7,6

У-2

0-25

1

3,5

1,40

0,42

18,0

6,6

2

3,5

2,50

0,79

21,2

9,7

25-50

1

3,4

0,65

0,25

12,1

5,0

2

3,4

3,00

0,59

10,2

7,0

Дощування

У-0

0-25

1

3,4

3,00

0,59

11,9

7,0

2

3,4

0,59

0,78

12,7

6,6

25-50

1

3,2

0,61

0,75

9,1

5,8

2

3,0

0,82

0,21

9,7

7,9

У-1

0-25

1

3,4

0,53

0,91

17,7

9,7

2

3,5

0,95

0,52

23,5

9,5

25-50

1

3,3

0,68

1,62

9,6

6,5

2

3,0

25,0

0,33

10,2

7,6

У-2

0-25

1

3,3

0,70

1,65

19,5

8,7

2

3,5

0,60

0,72

18,7

10,5

25-50

1

3,3

0,55

1,37

12,7

9,3

2

3,4

0,85

0,42

13,4

8,1

Краплинне,

режим

70-65% НВ

У-0

0-25

1

3,5

0,72

0,68

13,8

7,2

2

3,5

0,60

0,31

15,6

9,7

25-50

1

3,4

0,57

0,52

11,7

5,4

2

3,5

0,64

0,21

10,2

8,4

У-1

0-25

1

3,4

2,25

0,79

18,1

7,6

2

3,2

1,00

0,54

18,0

8,6

25-50

1

3,4

1,45

0,59

9,7

5,1

2

3,6

1,95

0,16

12,4

7,1

У-2

0-25

1

3,6

3,65

2,29

23,5

9,7

2

рядок

3,6

0,80

0,62

31,0

13,9

міжряддя

3,3

2,25

0,81

36,0

13,0

1

3,7

0,78

0,66

9,0

5,1

2

рядок

3,6

1,25

0,24

15,2

8,4

міжряддя

3,4

1,65

0,27

11,7

7,1

Краплинне,

режим

80-75% НВ

У-0

0-25

1

3,5

0,57

0,93

15,1

11,7

2

3,4

1,00

0,40

15,0

10,5

25-50

1

3,0

0,50

0,42

7,5

7,8

2

2,8

0,85

0,27

8,5

7,4

У-1

0-25

1

3,4

5,25

1,57

22,5

13,0

2

3,1

0,91

0,56

19,2

11,2

25-50

1

3,3

4,25

0,89

11,8

8,6

2

2,9

2,00

0,16

11,7

8,1

У-2

0-25

1

3,4

1,90

1,05

20,5

10,1

2

рядок

3,1

0,6

0,56

19,5

10,0

міжряддя

3,3

1,50

0,34

24,7

12,2

25-50

1

3,1

1,50

0,55

11,7

7,1

2

рядок

3,0

0,80

0,27

11,7

7,4

міжряддя

2,8

1,00

0,21

9,2

7,5

Краплинне,

режим

90-85% НВ

У-0

0-25

1

3,3

0,75

1,05

13,4

10,4

2

3,4

0,62

0,56

12,1

8,1

25-50

1

3,1

0,55

1,47

8,6

7,2

2

3,1

0,65

0,27

7,6

7,1

У-1

0-25

1

3,2

2,75

1,73

17,8

12,9

2

3,3

0,69

0,40

16,5

9,3

25-50

1

3,0

2,11

0,79

10,7

7,5

2

3,2

0,86

0,45

10,2

7,1

У-2

0-25

1

3,1

2,04

1,26

18,6

12,0

2

рядок

3,3

0,85

0,45

18,0

10,0

міжряддя

3,3

2,15

0,50

15,0

9,6

25-50

1

3,0

1,02

0,88

9,0

6,9

2

рядок

3,5

0,82

0,28

12,6

7,4

міжряддя

3,4

1,60

0,63

10,6

7,5

1 У-0 - без добрив

У-1 - NPK врозкид

У-2 - NPK локально

2 1 - травень

2 - вересень

Таблиця 3.3.4 - Агрохімічні характеристики чорнозему опідзоленого (2005 рік, поле 2, капуста білоголова)

Спосіб зрошення

Рівні удобрення 1

Глибина шару, см

Термін спостереження 2

Гумус загальний, %

Вміст, мг/100 г. ґрунту

N-NO3

N-NH4

P2O5

K2O

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Богар

У-0

0-25

1

4,29

0,36

1,26

10,37

7,37

2

3,69

2,65

1,65

14,25

15,75

25-50

1

3,98

1,07

0,96

11,87

9,75

2

3,58

0,56

0,46

9,37

7,75

У-1

0-25

1

3,98

0,97

1,11

7,62

6,87

2

3,88

1,00

4,50

18,5

9,5

25-50

1

3,83

1,39

1,05

11,87

8,50

2

3,83

0,92

0,36

14,00

7,75

У-2

0-25

1

4,03

0,54

1,19

12,37

7,75

2

3,88

1,00

1,12

20,75

11,25

25-50

1

4,03

0,82

0,89

10,37

6,62

2

3,83

0,64

0,32

5,75

7,37

Дощування

У-0

0-25

1

4,40

0,48

1,80

10,37

5,87

2

3,58

1,61

3,55

9,00

8,12

25-50

1

3,67

0,99

1,26

17,00

9,00

2

3,98

0,72

0,28

6,00

8,12

У-1

0-25

1

3,93

1,49

1,26

8,75

5,87

2

3,77

0,85

0,38

13,75

7,75

25-50

1

3,31

1,76

0,65

12,87

8,50

2

3,69

0,36

0,41

8,00

8,37

У-2

0-25

1

3,93

0,72

0,89

9,25

8,75

2

3,93

0,89

0,28

15,25

7,37

25-50

1

3,93

0,72

1,40

11,87

6,87

2

3,53

1,61

2,55

10,87

8,12

Краплинне, режим

80-75% НВ

У-0

0-25

1

стрічка

3,83

0,37

1,19

14,0

11,75

рядок

3,67

0,74

1,11

14,00

11,25

міжряддя

3,67

0,45

0,96

12,37

8,75

2

стрічка

3,15

0,85

0,39

11,12

5,00

рядок

3,36

0,92

0,86

11,87

5,50

межа контуру

3,26

0,84

1,25

10,87

5,00

міжряддя

3,15

0,40

0,97

12,37

7,12

225-50

1

стрічка

3,41

1,04

1,05

8,75

6,87

рядок

3,51

0,91

1,05

8,75

6,37

міжряддя

2,90

1,53

1,11

7,00

7,00

22

2

стрічка

3,07

1,21

0,30

9,62

3,50

рядок

2,96

0,72

0,34

8,62

4,25

межа контуру

3,26

0,47

1,21

9,37

3,37

міжряддя

3,10

0,34

0,81

11,87

5,25

У-1

0-25

1

Стрічка

3,31

1,65

1,26

12,62

9,12

Рядок

3,36

0,56

0,96

12,62

9,87

Міжряддя

2,90

0,91

1,05

12,62

9,12

2

Стрічка

3,40

2,75

1,02

11,87

8,00

Рядок

3,26

1,90

1,10

14,25

5,25

межа контуру

3,15

5,80

1,14

13,12

6,25

Міжряддя

3,36

1,16

0,94

14,75

7,50

25-50

1

Стрічка

3,15

2,07

1,11

6,50

8,00

Рядок

2,79

1,32

0,96

7,50

7,50

Міжряддя

1,45

1,55

0,65

5,50

6,87

2

Стрічка

2,91

0,65

0,55

9,37

5,00

Рядок

2,86

0,84

1,71

10,00

5,50

межа контуру

2,83

1,11

0,69

10,00

6,75

Міжряддя

2,87

0,71

0,94

8,00

5,25

У-2

0-25

1

Стрічка

3,26

0,76

1,05

15,62

9,87

Рядок

3,26

0,15

1,19

15,12

8,00

Міжряддя

3,26

0,80

0,96

14,12

8,5

2

Стрічка

3,07

0,30

0,69

14,00

5,25

Рядок

3,15

0,15

0,89

13,62

6,50

межа контуру

3,45

0,38

0,72

14,75

5,25

Міжряддя

3,50

0,21

0,81

15,75

7,12

25-50

1

Стрічка

2,95

1,88

0,81

6,50

7,50

Рядок

3,10

0,76

1,11

8,50

7,00

Міжряддя

3,05

0,86

0,89

8,87

7,25

2

Стрічка

3,26

0,34

0,81

11,50

3,75

Рядок

3,07

0,29

0,72

10,37

4,25

межа контуру

2,86

0,45

0,89

11,87

8,75

Міжряддя

2,91

0,27

0,69

11,12

4,25

1 У-0 - без добрив

У-1 - NPK врозкид

У-2 - NPK локально

2 1 - травень

2 - вересень

Як видно з цих даних, у більшості випадків вміст нітратних форм азоту до початку вегетації був вищим ніж восени, що пояснюється активним споживанням рослинами в період їх росту та розвитку, а також нітрифікуючою активністю ґрунту. В осінній термін спостереження вміст нітратних форм азоту в міжряддях був вищим, ніж в рядках, що також пояснюється споживанням рослинами і, ймовірно, подібністю режимів нітратів і водорозчинних солей. На удобрених варіантах вміст нітратного азоту вищий порівняно з неудобреними, особливо при локалізації внесення добрив. Такі ж тенденції спостерігаються в динаміці аміачного азоту, але ступінь їх вираженості дещо менший. Вміст рухомих форм фосфору в весняний та осінній терміни спостереження приблизно однаковий, суттєвої різниці вмісту в рядках та міжряддях немає, на удобрених варіантах вміст фосфору вищий, ніж на неудобрених. На варіантах локального внесення спостерігається підвищений рівень. Динаміка рухомих форм калію аналогічна динаміці фосфору, проте тенденції підвищеного вмісту при локальному внесенні майже відсутні. Різні способи та режими поливів суттєво на вміст поживних макроелементів в ґрунті не впливали.

Вміст гумусу по варіантах досліду істотно не відрізнявся.

3.4 Водний і температурний режими

Спостереження за водним режимом дослідних ділянок проводились з використаннями тензіометричного і термостатно-вагового методів [34, 36]. До початку поливу просторовий розподіл вологи на варіанті краплинного зрошення з підтримкою вологості на рівні 80-75 % НВ у шарі 0 - 40 см є досить рівномірним у горизонтальному напрямку (стрічка ? рядок ? межа контуру зволоження). Проте, в зоні міжряддя (0 - 40 см), яке не зазнає впливу краплинного зрошення, вологість майже постійно залишається на рівні 55-60 % НВ, що є критичними показниками, окрім періодів впливу природних опадів. У вертикальному напрямку вологість збільшується з ростом глибини на всіх контрольних точках краплинного зрошення без винятку від 80 - 75 % НВ (на деяких варіантах 70 - 65 % НВ) у поверхневому шарі до сталих 90 - 85 % НВ на глибині 90 - 100 см. Оскільки рівень вологості ґрунту в нижніх шарах є досить стабільним, можливою причиною цього є капілярний підйом підґрунтових вод.

Загальний вигляд поверхні поля під час проведення першого поливу (краплинне зрошення, режим 80-75 % НВ, сходи огірка) представлений на рисунку 3.4.1.

Після проведення поливу краплинним зрошенням вологість протягом наступних 3 - 4 годин в зоні стрічки та рядка залишається на рівні 100-95% НВ. На межі контуру зволоження у шарі 0 - 10 см - на рівні 90 - 85 % НВ чи дещо нижче. Проте, шари 10-50 см набувають вологості близької до максимальної, що пояснюється деяким горизонтальним розтіканням. Вплив поливу на зону міжряддя є незначним, проте на деяких варіантах, за розрахункового шару зволоження 60 см, все ж спостерігається деяке підвищення вологості на глибинах 30-60 см (таблиці 3.4.1 - 3.4.3).

Таблиця 3.4.1 - Просторовий розподіл вологості ґрунту за режиму краплинного зрошення 80-75 % НВ. Культура - буряк столовий, 2004 рік.

Глибина, см

Міжряддя

Межа контуру

Рядок

Стрічка

Рядок

Межа контуру

Міжряддя

0-10

16,7

15,6

23,2

26,1

23,2

15,6

16,7

10-20

17,5

16,6

21,2

22,8

21,2

16,6

17,5

20-30

19,5

20,0

21,8

23,8

21,8

20,0

19,5

30-40

19,0

19,3

21,0

22,3

21,0

19,3

19,0

40-50

19,3

18,4

18,3

19,7

18,3

18,4

19,3

50-60

19,0

18,0

18,0

19,7

18,0

18,0

19,0

60-70

19,5

18,7

17,9

19,9

17,9

18,7

19,5

70-80

20,4

19,9

18,4

20,9

18,4

19,9

20,4

80-90

20,3

21,3

19,5

20,8

19,5

21,3

20,3

90-100

20,4

21,2

21,0

21,4

21,0

21,2

20,4

Таблиця 3.4.2 - Просторовий розподіл вологості ґрунту за режиму краплинного зрошення 80-75 % НВ. Культура - капуста білоголова, 2005 рік.

Глибина, см

Міжряддя

Межа контуру

Рядок

Стрічка

Рядок

Межа контуру

Міжряддя

0-10

16,6

15,3

22,8

22,7

22,8

15,3

16,6

10-20

17,6

15,2

21,4

20,0

21,4

15,2

17,6

20-30

20,5

20,2

23,8

20,6

23,8

20,2

20,5

30-40

21,2

23,5

25,0

22,1

25,0

23,5

21,2

40-50

20,6

24,5

24,2

18,6

24,2

24,5

20,6

50-60

20,3

23,1

23,6

16,9

23,6

23,1

20,3

60-70

19,1

22,0

24,2

17,2

24,2

22,0

19,1

70-80

19,4

21,1

24,3

17,6

24,3

21,1

19,4

80-90

19,8

22,0

23,2

20,7

23,2

22,0

19,8

90-100

21,0

22,4

22,2

20,8

22,2

22,4

21,0

Таблиця 3.4.3 - Просторовий розподіл вологості ґрунту за режиму краплинного зрошення 80-75 % НВ. Культура - морква, 2006 рік.

Глибина, см

Міжряддя

Межа контуру

Рядок

Стрічка

Рядок

Межа контуру

Міжряддя

0-10

13,6

18,6

24,4

25,3

24,4

18,6

13,6

10-20

15,2

22,8

23,6

24,0

23,6

22,8

15,2

20-30

16,3

24,8

25,4

26,8

25,4

24,8

16,3

30-40

20,1

23,5

25,7

27,0

25,7

23,5

20,1

40-50

20,2

20,6

24,7

26,9

24,7

20,6

20,2

50-60

19,5

18,5

22,1

23,5

22,1

18,5

19,5

60-70

19,5

18,0

18,4

19,4

18,4

18,0

19,5

70-80

18,6

18,1

17,9

18,6

17,9

18,1

18,6

80-90

18,4

17,1

17,7

17,9

17,7

17,1

18,4

90-100

20,1

20,1

18,3

19,6

18,3

20,1

20,1

При візуальному спостереженні просторового розподілу вологи в ґрунті (рисунок 3.4.2, 3.4.3) на препарованій стінці спостерігається суцільне зволоження профілю до розрахункового рівня (40 чи 60 см в залежності від об'єму водоподачі і фази розвитку рослин) в зоні рядку культур та поверхневої межі контуру зволоження і деяким вертикальним видовженням в зоні стрічки.

Контроль РПҐВ проводиться щомісячно протягом вегетаційного періоду в двох стаціонарних свердловинах, які розташовані в найвищій і найнижчій точках дослідного поля. За період досліджень 2004 - 2007 років встановлено, що РПҐВ у квітні-травні знаходиться на позначці від 370 - 380 см у найвищій точці до 310 - 320 см у найнижчій. Літні місяці характеризуються поступовим зниженням РПҐВ до межі 310 - 320см і 250 - 260 см відповідно. В осінній термін спостереження РПҐВ має деяку тенденцію підйому до 340 - 350 см і 280 - 290 см відповідно. Вцілому по досліду перепад РПҐВ складає сталі 55 - 65 см незалежно від терміну спостереження.

При спостереженні за температурним режимом грунту дослідної ділянки виявлено, що краплинне зрошення сприяє зменшенню амплітуди температурних коливань грунту. Дані спостережень динаміки температурного режиму чорнозему опідзоленого при краплинному зрошенні буряку в залежності від температури повітря і часу доби наведено на рисунках 3.4.4 та 3.4.5.

Рисунок 3.4.4 - Вплив краплинного зрошення на температуру чорнозему опідзоленого (0-5 см)

Рисунок 3.4.5 - Вплив краплинного зрошення на температуру чорнозему опідзоленого (5-10 см)

За краплинного зрошення температура ґрунту на глибинах 0-5 і 5-10 см в зоні стрічки, рядку та межі контуру наближається до оптимальних для рослин значень у денний період (з 9 до 18 години).

Вимірювання щільності будови на оптимальному варіанті краплинного зрошення показало, що лише в міжрядді спостерігається деяке підвищення щільності з 1,37 г/см3 навесні до 1,46 г/см3 восени. На початок нового сезону відбувається зниження щільності до рівня 1,35-1,37 см3 в зоні міжряддя. В межах стрічки, рядку і на межі контуру зволоження істотні зміни щільності будови відсутні за будь-якими термінами спостереження і складає 1,32-1,35 г/см3.

3.5 Урожайність овочевих культур

Дані обліку урожаю овочевих культур

наведено в таблицях 3.5.1 - 3.5.4

Таблиця 3.5.1 Урожайність плодів огірка залежно від способів зрошення та внесення добрив у 2004-2006 рр., т/га

Спосіб зрошення

(фактор А)

Спосіб внесення добрив (фактор В)

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Без добрив

врозкид

локально

Середнє по фактору А

Без добрив

врозкид

локально

Середнє по фактору А

Без добрив

врозкид

локально

Середнє по фактору А

Без зрошення

12,5

15,6

11,8

13,3

10,7

11,6

12,5

11,6

18,2

21,5

22,7

20,8

Дощування

8,0

11,6

10,7

10,1

11,5

12,3

13,3

12,4

23,6

28,2

31,4

27,7

Краплинне зрошення

70-65% НВ

11,4

12,1

15,7

13,0

13,4

13,9

14,6

14,0

25,1

30,1

32,4

29,2

80-75% НВ

12,1

11,2

15,8

13,0

13,7

15,3

17,5

15,5

28,9

34,3

38,8

34,0

90-85% НВ

14,1

12,5

15,1

13,9

13,4

15,4

16,9

15,2

28,5

35,0

38,4

34,0

Середнє по фактору В

11,6

12,6

13,8

Середнє по досліду

12,7

12,5

13,7

14,9

Середнє по досліду 13,7

24,9

29,8

32,7

Середнє по досліду 29,1

НІР05 для фактора А

1,98

0,77

1,53

НІР05 для фактора В

1,22

0,51

1,49

З даних таблиці 3.5.1 випливає, що найбільший ефект від застосування краплинного зрошення отримано в 2005-2006 роках. Прибавки врожайності на режимах 90-85% НВ і 80-75% НВ є майже рівноцінними, що дає підстави вважати режим 80-75% НВ оптимальним. Водночас режим 70-65% НВ не забезпечив значного підвищення врожаю огірків, у деяких випадках прибавки не були достовірними. Найкраща ефективність локальної системи удобрення має місце на варіантах краплинного зрошення, особливо на оптимальному і максимальному (достовірні прибавки в усі роки досліджень на рівні 3,7-7,4 т/га порівняно з дощуванням і 3,9-16,1 т/га порівняно з незрошуваним контролем)

Погодні умови вегетаційних періодів у звітні роки неоднаково впливали на ріст та розвиток рослин капусти. В 2005 році урожайність на всіх варіантах досліду була високою і коливалася від 51,7 т/га до 73,9 т/га. В 2006 році урожайність в досліді була низькою і коливалася по варіантах від 30,3 т/га до 47,3 т/га.

В умовах 2006 року більший вплив на урожайність товарної капусти мали способи зрошення. Як видно з таблиці 3.5.2, в середньому по фактору А найвищу урожайність (47,3 т/га) одержано на краплинному зрошенні з передполивною вологістю ґрунту 70-65% НВ. В порівнянні з контролем без поливу істотна прибавка складає 13,4 т/га, з поливом дощуванням - 16,6 т/га, при НІР05=2,8 т/га.

Таблиця 3.5.2 - Вплив способів зрошення та внесення добрив на урожайність товарної капусти, т/га (2005-2006 рр.)

Спосіб та режими зрошення (фактор А)

Спосіб внесення добрив та доза (фактор В)

2005 р.

2006 р.

Без добрив (контроль)

суцільний N120P120K90

локальний N30P60K45+

фертигація N30

Середнє по

фактору А

Без добрив (контроль)

суцільний N120P120K90

локальний N30P60K45+

фертигація N30

Середнє по

фактору А

Без зрошення (к.)

49,0

57,3

48,8

51,7

24,7

39,9

37,2

33,9

Дощування 80-75% НВ(еталон)

71,0

78,3

72,3

73,9

27,2

31,0

33,8

30,7

Краплинне зрошення

70-65% НВ

56,8

65,2

50,1

57,4

37,4

53,1

51,5

47,3

80-75% НВ

65,6

80,7

64,0

70,1

30,7

53,8

45,8

43,4

90-85% НВ

70,7

78,0

71,5

73,4

31,4

50,8

44,0

42,1

Середнє по

фактору В

62,6

71,9

61,3

30,3

45,7

42,5

НІР для фактора А

3,50

2,80

НІР для фактора В

2,81

3,68

Щодо режимів краплинного зрошення, найменшу врожайність (42,1 т/га) одержано на варіанті з максимальним режимом зволоження. Істотне зниження врожайності в порівнянні з мінімальним режимом зволоження складає 5,2 т/га, а при оптимальному зволоженні - 3,9 т/га. Із збільшенням передполивної вологості урожайність зменшувалася за рахунок збільшення відсотку хворих рослин.

У 2005 році в середньому по фактору А (способи зрошення) найбільшу урожайність одержано при поливі дощуванням 73,9 т/га та на краплинному зрошенні за максимального режиму - 73,4 т/га.

Аналізуючи товарну врожайність в середньому по фактору В більш високу врожайність одержано при внесенні добрив врозкид - 45,7 т/га. За локального внесення добрив прибавка урожайності склала 3,2 т/га і не є суттєвою. Прибавка щодо контролю (без добрив) складає 15,4 т/га і є суттєвою (НІР05=3,68 т/га). В порівняні з 2006 роком, у 2005 році кращі показники урожайності одержали в середньому по фактору В (способи внесення добрив) врозкид 71,9 т/га, що є суттєвим при НІР05=2,81 т/га. Істотна прибавка по відношенню до варіанта без добрив складає 9,3 т/га, внесення добрив локально - 10,6 т/га.

Урожайність товарних цибулин з контролю без зрошення поступалася показникам при дощуванні та мінімального режиму краплинного зрошення, останні мали істотне підвищення на 21-22% (табл. 3.5.3).

Найвищу урожайність цибулі в досліді одержано з оптимального режиму краплинного зрошення. Локальне внесення половинної дози мінеральних добрив за ефективністю не поступалося дії повної дози врозкид як на контролі без зрошення, так і при дощуванні та на кращих режимах краплинного зрошення.

Більш посушливим був вегетаційний період 2006 р. Дощуванням виконано 5 поливів, краплинним способом відповідно до режимів зрошення - 7, 10 і 14 разів. Найвищу врожайність товарних цибулин (40-41 т/га) одержано на оптимальному та максимальному режимах краплинного зрошення за локального удобрення половинною дозою від рекомендованої (табл. 3.5.3). Перевищення урожайності над поливом дощуванням, (з внесенням повної дози врозкид) склало 35%.

Таблиця 3.5.3 - Урожайність цибулі ріпчастої залежно від способів зрошення та удобрення, т/га (2005-2006 рр.)

Спосіб та режими зрошення (фактор А)

Спосіб внесення добрив та доза (фактор В)

2005 р.

2006 р.

Без добрив (контроль)

суцільний N120P180K120

локальний N30P90K60+

фертигація N30

Середнє по

фактору А

Без добрив (контроль)

суцільний N120P180K120

локальний N30P90K60+

фертигація N30

Середнє по

фактору А

Без зрошення (к.)

11,6

14,4

13,4

13,1

12,0

12,1

13,3

12,5

Дощування 80-75% НВ і 70-65% НВ(еталон)

14,3

17,4

18,7

16,8

19,5

26,6

24,4

23,5

Краплинне зрошення

70-65% НВ 60-55% НВ

14,6

17,9

17,2

16,6

21,7

26,6

28,8

25,7

80-75% НВ 70-65% НВ

15,6

19,8

19,3

18,2

28,2

34,2

39,8

34,1

90-85% НВ 80-75% НВ

14,1

16,6

15,9

15,5

30,8

31,4

41,1

34,4

Середнє по

фактору В

14,0

17,2

16,9

середнє по досліду 16,0

22,4

26,2

29,5

середнє по досліду 26,0

НІР для фактора А

1,20

2,09

НІР для фактора В

1,03

1,43

З наведених в табл. 3.5.4 даних випливає, що урожайність моркви на зрошуваних ділянках була суттєво вищою в порівнянні з незрошуваним фоном. При цьому краплинний полив в оптимальному режимі зрошення (70-65% НВ) сприяв істотному збільшенню на фоні різних режимів та способів поливу. Так, в 2005 р. це збільшення склало 3,8 т/га (НІР05=2,6 т/га) а в 2006 р. - 3,7 т/га при НІР05=3,4 т/га.

Таблиця 3.5.4 - Вплив режимів краплинного зрошення та способів внесення мінеральних добрив на урожайність коренеплодів моркви (т/га)

Спосіб та режими зрошення (фактор А)

Спосіб внесення добрив та доза (фактор В)

2005 р.

2006 р.

Без добрив (контроль)

суцільний N90P90K90

локальний N22,5P45K45+

фертигація N22,5

Середнє по

фактору А

Без добрив (контроль)

суцільний N90P90K90

локальний N22,5P45K45+

фертигація N22,5

Середнє по

фактору А

Без зрошення

17,4

21,5

18,8

19,2

22,6

20,6

22,4

21,9

Дощування 70-65% НВ

19,2

28,1

27,4

24,9

29,6

33,5

40,0

34,4

Краплинне зрошення

60-55% НВ

27,1

26,1

26,1

26,4

18,5

35,1

36,6

30,1

70-65% НВ

23,0

30,3

32,8

28,7

38,9

36,3

39,1

38,1

80-75% НВ

17,3

27,3

39,2

27,9

39,7

42,4

42,3

41,5

Середнє по

фактору В

20,8

26,7

28,9

середнє по досліду 25,4

29,9

33,6

36,1

середнє по досліду 33,2

НІР для фактора А

2,62

3,46

НІР для фактора В

1,76

2,47

В 2005 р. цей показник був нарівні 5,0-5,9 т/га в порівнянні з варіантом без зрошення. В той час при поливі дощуванням прибавка склала лише 23 %, або 3,3 т/га. В 2006 р. на варіанті, де вологість ґрунту підтримували на рівні 70-65 % НВ прибавка склала 19,7 т/га, що складає 138 % від товарного урожаю на контролі. Досить високим був вихід товарної продукції і на варіанті, де режим поливу був на рівні 70-65% НВ при дощуванні. Істотною була прибавка при локальному внесенні добрив (8,1 т/га при НІР05=5,52 т/га).

Таблиця 3.5.5 - Вплив режимів зрошення та способів внесення добрив на загальну урожайність буряку столового, т/га (2005 рік).

Спосіб поливу (фактор А)

Спосіб внесення добрив (фактор Б)

Середнє по фактору А

Без добрив (контроль)

суцільний N90P90K90

локальний N22,5P45K45+

фертигація N22,5

Без зрошення (контроль)

49,7

61,3

56,8

55,9

Краплинне зрошення

60-55% НВ

60,9

69,8

53,8

61,5

70-65% НВ

52,5

64,6

55,9

57,6

80-75% НВ

53,0

63,6

54,9

57,2

Середнє по фактору Б

56,5

65,0

55,3

Середнє по досліду: 58,1

НІР 095для фактора А

3,22

НІР 095 для фактора В

3,50

Як видно з даних таблиці 3.5.5, традиційне внесення добрив забезпечило достовірну прибавку урожайності буряку столового на всіх режимах краплинного зрошення, а також на богарному варіанті в межах 11,6 - 20,1 т/га. Локальне внесення добрив забезпечило достовірну прибавку врожайності лише на варіанті без зрошення. Серед варіантів краплинного зрошення найефективнішим був режим 70-65% НВ.

Висновки

1. Ґрунт дослідної ділянки представлений чорноземом опідзоленим середньосуглинковим лучнуватим, який є незасоленим, несолонцюватим, малогумусним зі сприятливими водно-фізичними властивостями.

2. Сольовий режим досліджуваного грунту характеризується тенденцією вилуговування протягом вегетаційного періоду водорозчинних солей за межі верхнього півметрового шару під впливом атмосферних опадів і поливів прісною водою, а також деякого нагромадження в орному й підорному шарах міжрядь порівняно з зоною стрічки і рядку. В якісному складі водорозчинних солей під впливом зрошення простежується тенденція зменшення відношення Са:Na в осінній термін спостереження, проте протягом осінньо-зимового періоду цей показник відновлюється (сезонно-пульсаційний режим).

3. Рівень солонцюватості орного й підорного шарів грунту в цілому по досліду наближається до межі слабкого ступеня, а в окремих випадках на варіантах дощування переходить цю межу, що підтверджується співвідношенням водорозчинних Ca і Na. Розбіжності між фонами удобрення та режимами зрошення за цими показниками неістотні.

4. За вмістом рухомих форм поживних речовин оптимальним є варіант локального внесення мінеральних добрив на режимах краплинного зрошення. Вміст нітратних та аміачних форм азоту характеризується тенденцією до зменшення протягом вегетаційного періоду та локалізацією в міжряддях в осінній термін.

5. Розподіл вологи після поливу краплинним зрошенням характеризується значеннями 100-90% НВ в розрахунковому шарі зволоження зони стрічки і рядка з подальшим перерозподілом в напрямку межі контуру зволоження, а в деяких випадках з незначним впливом у міжрядді.

6. Краплинне зрошення можливо використовувати в якості засобу покращення температурного режиму грунту шляхом зменшення коливань температури та наближення її до оптимальних для рослин значень у денний період.

7. Краплинне зрошення з режимом 80-75 % НВ дозволяє отримувати суттєві прибавки урожаю огірку на рівні 3,7-16,1 т/га, капусти білоголової на рівні 3,9 - 15,4 т/га, коренеплодів моркви - 5,9-19,7 т/га, цибулі ріпчастої - 3,7-3,8 т/га. Для кожної з вищезгаданих культур встановлено оптимальні варіанти поєднання краплинного зрошення і системи удобрення.

8. Попередні результати трирічних досліджень дозволяють стверджувати що оптимальний режим краплинного зрошення в поєднанні з локальним способом удобрення забезпечує максимально сприятливі для рослин ґрунтово-екологічні умови, що дають змогу отримувати високі врожаї овочевих культур при заощадженні 30-50 % води та мінеральних добрив.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Агрофизические исследования в опытах по обработке и удобрению почв // Методические рекомендации. Харьков, 1977. - 68 с.

2. Агроэкологическая концепция орошения чернозёмов / Под. ред. Коваленко П.И., Лелявского В.В.- Харьков, 1997.- 82 с.

3. Алба В.Д., Болбат О.И. Системы капельного орошения используемые в овощеводстве Юга Украины // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Мелітополь, 2003. - Вип. 13. - С. 22-26

4. Алексашенко А.А., Вдовин Н.И. Теоретические вопросы капельного орошения// Вестник сельскохозяйственной науки - №8. - 1977г. - с.112-117.

5. Алпатьев СМ. Поливные режимы при капельном и капельно-иньекционном орошении // ГиМ. -1981. - №2. -С. 40-44.

6. Антонов А.В. Расчет сроков поливов огурцов по метеорологическим показателям // Научно-технический бюллетень. - Харьков, 1981. - №14. - С. 1-25.

7. Кукоба П.И., Чаусова Л.А. О загрязнении природных вод и почв в условиях орошения на Украине // Мелиорация и водное хозяйство. - 1992. - №1. - С. 25-28.

8. Актуальні проблеми подальшого використання зрошувальних земель // Вісник ХДАУ. -Харків, 1999. -№ 1. - С. 36-39.

9. Быков В.Г., Быкова Т.Ю. К вопросу исследования процесса увлажнения почвы при капельном орошении яблоневого сада с помощью тензиометров // Новое в технике и технологии полива. - М., 1978. - Вып.ІІ.- С. 77-89 /Сб.научн.тр. ВНИИМ и ТП/.

10. Бойко Г.Н., Лось Л.Г., Вакуленко Р.И. Эффективность локального способа внесения удобрений под бахчевые и овощные культуры // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2001. - Вип. 46. - С. 117-121.

11. Данильченко Н.В., Быков В.Г., Быков Т.О. Капельно-импульсное орошения яблоневого сада // Садоводство, виноградарство и виноделия в Молдавии. - 1978. - №2. - С. 17-20.

12. Доспехов Б. Г. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.

13. ДСТУ 3247-95 Огірки свіжі. Технічні умови. - К.: Держстандарт України, 1995. - 17с.

14. ДСТУ 4155-2002 Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модефікованим методом Чірікова. - К.: Держстандарт України, 2002.

15. ДСТУ ISO 11276-2001 Визначення тиску порової води. Метод з використанням тензіометра (ISO 11276: 1995, IDT). К.: Держстандарт України, 2002.

16. Емельянов В.А. Способы измерения влажности почв при орошении/ Гидротехника и мелиорация. - №2. - 1983. - с. 56-59.

17. Ефективність використання систем мікрозрошення при вирощувані дині. - Херсон,1996. - 2 с. / ІЛ / Херсонський ЦНТІ № 3-96.

18. Капельное орошение в Дагестане / Омаров, Лабазан, Мустафаев Геджи // Экономика с.-х. России. - 1998. - №4. - С.37.

19. Капельное орошение /Пособие к СНиП 2.06.03-85 "Мелиоративные системы и сооружения/ - М.: Сторйиздат, 1986. - 148 с.

20. Келлер Д., Кармели Д. Проектирование системы капельного орошения /1-е изд/. -К.: Укргипроводхоз, перевод №76/578, 1976. - 166 с.

21. Клейзит В.В. Модель влагообмена для управления влагозапасами почвы при капельном орошении сада: Автореф. дис. ... канд. техн. наук. - К., 1989. - 22 с.

22. Коваленко П.І. Сучасний стан, основні проблеми водних меліорацій та шляхи їх вирішення. - Київ, 2003. - 213 с.

23. Кривоносова Г.М. Режим питательных веществ // Методические рекомендации по изучению

24. Лебедев Г.В. и др. Импульсное дождевание ельхозкультур .//Физиология растений . Т 16. ч. 1. - 1969 - С.743.

25. Лісовий М.В. Ресурсозаощаджуюча технологія застосування мінеральних добрив // Наукове забезпечення агропромислового виробництва Харківської області. Інформаційний бюлетень наукових розробок. - Харків, 2001. - №4. - С. 26-28.

26. Лозовіцький П.С. Засолення верхнього шару ґрунтів в залежності від мінералізації поливної води та терміну зрошення // Водне господарство України. - К., 2001. - Вип. 1-2. - С. 29-39.

27. Макаревич К.И., Немтинов В.И., Григорьянц И.К. Эффективность капельного орошения и регулируемой системы питания огурцов в теплицах // Овочівництво і баштанництво. - К.: Аграрна наука, 1997. - Вип. 42. - С. 196-201.

28. Методичні рекомендації з оперативного планування режимів зрошення. - Київ, 2004. - 49с.

29. Муромцев Н.А. Использование тензиометров в гидрофизике почв. -Л.: Гидрометеоиздат, 1979. - 120 с.

30. Муромцев Н.А., Ромащенко М.И., Панасенко И.И. и др. Определение параметров влагопереноса в полевых условиях // Мелиорация и водное хозяйство. - К.: Урожай, 1982. - С. 11-14.

31. Муромцев Н.А., Ромащенко М.И., Корюненко В.Н. Тензиометрический датчик типа ИВД для контроля влагозапасов почвогрунтов при орошении // Режимы орошения при прогрессивных способах полива и разработка АСУ технологическим процессом в мелиорации: Тез. докл. республ. конф. -Кишинев: Штиинца, 1983.

32. Нестерова Г.С., Вейзман Е.А., Дзюбенко В.Е. Капельное орошение // ГиМ. - 1972. - №7. - С. 103-112.

33. Нестерова Г.С., Зонн И.С., Вейцман Е.А. Капельное орошение. Москва, 1973. - 61с.

34. Олейник A.M. Характер формирования контуров увлажнения почвы при капельном орошении: Сб. научных трудов ЮжНИИГиМ. -Новочеркасск, 1980. - С. 85-89.

35. Орел Т.И. Влияние капельного орошения на свойства южного чернозёма и коричневой почвы Крыма. Автореф. дис. кандидата с.-х. наук. - Киев, - 1990. - 18с.

36. Преимущества капельного орошения почв с плохой водопроница-емостью. Сельхоз экспресс-информация. - №30 - 1977. - с. 8-9.

37. Райський сад: європейська технологія крапельного зрошення на овочевих полях ”Чумак” // Пропозиція, - 2003. - №7. - С. 23-24.

38. Ромащенко М.І., Зрошення земель в Україні. Стан та шляхи поліпшення. Київ, 2000. - 112 с.

39. Ромащенко М.И. Совершенствование технологий и технических средств микроорошения сельскохозяйственных культур. - Автореф. дис. доктора технических наук. - Москва, 1995. - 60 с.

40. Ромащенко М.І., Корюненко В.М., Матвієць О.Г. та інші. Технології вирощування овочевих культур при краплинному зрошенні в умовах Запорізької області. - Київ, 2003. - 118 с.

41. Ромащенко М.И., Корюненко В.Н., Носыко С.Ф. Обоснование методики изучения почвообразовательных процессов в условиях локального увлажнения: Тез. докл. IV съезда почвоведов и агрохимиков Украины. -Харьков, 1994. -С. 134-135.

42. Ромащенко М., Корюненко В., Матвиец А. Капельное орошение как основа современных технологий выращивания огурца // Овощеводство. - 2004. - ноябрь / декабрь. - С. 68-71.

43. Рябков С.В. Аналіз процесів засолення та осолонцювання грунту за краплинного зрошення мінералізованими водами // Меліорація і водне господарство. - К., 2004. - Вип. 91. - С. 74-82.

44. Технологія вирощування овочевих культур при краплинному зрошенні // За ред. академіка УААН Ромащенка М.І. - Київ, 2003. С. 124.

45. Харченко О.В. Основи програмування врожаїв сільськогосподарських культур. - Суми, 2003.-259 с.

46. Шумаков Б.Б. и др. Теоретические и экспериментальные исследования капельного орошения.// Вестник сельхознауки. - №7. - 1978. - С. 82-92.

47. Nakayama F.S. Flushing of drip irrigation systems. -Ass. Conf. Proceed., 1982. - P. 120-126.

48. Nakayama F.S. Trickle Irrigation for Crop Production. - Amsterdam, 1986. - 385 p.


Подобные документы

  • Грунтово-екологічне обгрунтування краплинного зрошення. Вплив різних режимів зрошення та систем удобрення на властивості чорнозему опідзоленого. Стан поверхні поля за краплинного зрошення. Урожайність огірка за різних способів зрошення та удобрення.

    доклад [7,1 M], добавлен 27.02.2009

  • Господарське значення культури. Біологічні особливості та морфологічні ознаки сої. Вплив органічних і мінеральних добрив на врожайність та якість зерна сої сорту Харківська 80. Економічна оцінка ефективності прийомів технології вирощування сої на зерно.

    дипломная работа [163,9 K], добавлен 23.09.2013

  • Природні умови степу як ґрунтово-кліматичної зони: клімат, рельєф, рослинність, процес ґрунтоутворення. Генетико-морфологічна будова чорнозему звичайного, його гранулометричний склад та фізико-хімічні властивості. Методи підвищення родючості ґрунту.

    курсовая работа [35,9 K], добавлен 28.05.2014

  • Загальні відомості про меліорацію. Основні відомості про зрошення і зрошувальні системи. Режим зрошення сльськогосподарських культур. Способи і техніка поливу. Боротьба із засоленням і заболоченням зрошуваних земель. Основні відомості про осушення.

    методичка [112,6 K], добавлен 23.02.2010

  • Особливості вирощування овочевих культур. Прогнозування та аналіз факторів, які впливають на урожайність картоплі. Суть методу аналітичного групування, кореляційного та індексного аналізу, взаємозв’язок між результативною та факторними ознаками.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.02.2011

  • Збереження природних популяцій корисних організмів. Регулювання водного, температурного, поживного режиму ґрунту за допомогою сидератів. Різноманітність сидеральних культур. Використання сидератів у ПП "Агроекологія" Шишацького району Полтавської області.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 09.01.2014

  • Оптимізація системи удобрення озимих та ярих зернових культур в степовій зоні України. Комплексне використання мікроелементного живлення і хімічних засобів захисту рослин в технології вирощування озимої пшениці та ячменю. Ґрунтово-кліматичні умови.

    дипломная работа [749,3 K], добавлен 13.12.2014

  • Біологічні особливості хлібного жука та озимої пшениці. Особливості циклу розвитку та сезонної численності хлібного жука в посівах озимої пшениці. Вплив хімічних засобів боротьби на урожайність. Ефективність хімічних заходів боротьби з шкідником.

    дипломная работа [106,5 K], добавлен 23.07.2014

  • Загальна характеристика південних чорноземів. Поширення, генезис та класифікація чорноземів. Будова ґрунтового профілю і його морфологічні ознаки. Характеристика фізичних і хімічних властивостей чорноземів південних. Заходи покрашення родючості ґрунтів.

    реферат [94,3 K], добавлен 07.02.2010

  • Аналіз динаміки виробництва зерна на ЗАТ АПК "Саврань". Вплив факторів, що впливають на зміну валового збору і формулюють урожайність культури. Оперативний аналіз в галузях рослинництва. Резерви збільшення виробництва зерна та заходи щодо їх використання.

    курсовая работа [387,2 K], добавлен 28.05.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.