Проект механізації лісогосподарських робіт

Голчасті диски і зубові борони ефективніші під час обробітку ґрунту у рядах і захисних зонах культур, коли корені бур'янів проросли у ґрунті не більше як на 5-8 см.

Ґрунт у рядах культур і захисних зонах обробляють ротаційними робочими органами культиватора КРЛ-1А.

З метою одночасного обробітку ґрунту у міжряддях, рядах культур і захисних зонах робочі органи КРЛ-1А закріплюють на рамі культиватора. При цьому для полегшення роботи перед ними на секціях культиватора встановлюють стрілчасті лапи.

Під час догляду за ґрунтом у лісонасадженнях, створених на легких і середніх ґрунтах садінням великомірного садивного матеріалу, або у культурах заввишки до 2 м можна використовувати культиватор бічний лісовий КБЛ-1. Він монтується з правого боку трактора класу 1,4, на задній начіпці якого розміщують культиватор для обробітку ґрунту у міжряддях.

Для одночасного обробітку ґрунту у міжряддях, рядах і захисних зонах лісових культур висотою 1 м з відстанню у ряду не менше як 1 м в будь-яких ґрунтових умовах ефективний агрегат з висувним робочим органом і автоматичним пристроєм для керування. Такий агрегат складається із трактора, позаду якого навішений культиватор для міжрядного обробітку, з правого боку -- автоматичний пристрій для розпушування ґрунту і знищення бур'янів у ряду і захисній зоні з одного боку ряду культур.

Автоматичний керуючий пристрій належить до стежачих систем автоматичного керування (САК), датчиком якого є механічний щуп. Зміна довжини шляху робочого органу досягається встановленням щупа під різним початковим кутом за допомогою регулювального пристрою.У початковий момент руху агрегату робочий орган за допомогою гідроциліндра1 опускається на задану глибину і повертає пристрій у вертикальній площині відносно осі. Якщо під час руху агрегат потрапляє на стовбур, щуп відвертається і через важіль, тягу та кулачок за допомогою золотника включає гідроциліндр, який переміщує паралелограмний механізм і відводить робочий орган від стовбура. Після того як робочий орган мине стовбур, щуп за допомогою пружини повертається у попереднє положення, після чого включається у дію гідроциліндр, і робочий орган повертається у вихідне положення.

Робочий орган - це однобічна плоскорізальна лапа, на якій для поліпшення розпушення ґрунту закріплені пальці. Встановлення на потрібну глибину обробітку ґрунту досягають переміщенням опірного колеса, що забезпечує копіювання робочим органом рельєфу оброблюваної поверхні. Ширина захвату робочого органу становить 0,55 м, найбільше переміщення його -0,5 м, робоча швидкість агрегату -- 5-8 км/год.

Культиватор ротаційний лісовий КРЛ-1А застосовують для обробітку ґрунту у рядках і захисних зонах на глибину 3-8 см при висоті лісових насаджень до 1 м (сосни до 0,6 м). Основними частинами його є рама з начіпним пристроєм у передній частині, два опірних колеса, що за допомогою гвинтових механізмів переміщуються у вертикальному напрямі відносно рами, та два робочих органи -- крильчатки, осі яких встановлені під кутом 5° до вертикалі так, що частина робочого органу, розміщеного ближче до рядка сіянців, заглиблена у ґрунт, а протилежна -- виступає над його поверхнею. Внаслідок цього під час руху культиватора робочі органи обертаються, розпушуючи ґрунт і вириваючи бур'яни. Робочі органи культиватора є трьох видів: багатолопатеві крильчатки, каркаснодротяні та багатозубові крильчатки. Перші два види використовують почергово: спочатку багатолопатеві крильчатки розпушують ґрунт і видаляють бур'яни, нагортаючи при цьому ґрунт до рядка сіянців, а потім застосовують каркасно-дротяні, що роблять те саме, але розрівнюють ґрунт біля рядка. Культиватор з багатозубовими крильчатками використовують у перші роки після садіння сіянців. Агрегатується культиватор з тракторами класу 1,4.

2.2 Технологія вирощування садивного матеріалу

Посадковим матеріалом для створення лісових культур, захисних насаджень і озеленення є сіянці, саджанці і дички. Сіянець лісовий - це молода деревна чи чагарникова рослина, вирощена із насіння у відкритому чи закритому грунті посівного відділення лісового розсадника без пересаджування, яка використовується як садивний матеріал 1-4-річного віку. Саджанець лісовий - це лісовий садивний матеріал, вирощений із пересадженого сіянця чи укоріненням частин деревної рослини. Дичка - це рослина природного походження, що використовується для посадки. Сіянці і саджанці вирощують у лісових розсадниках (земельні ділянки, призначені для ведення спеціалізованого господарства з метою вирощування садивного матеріалу для лісового господарства).

Розсадники бувають тимчасові і постійні. Термін дії тимчасових розсадників до 5 років. Зазвичай вони невеликих розмірів.

Постійні розсадники розраховані на тривалий термін функціонування (більше 5 років). Площа їх може складати від декількох до 30 і більше гектарів. Розсадник зазвичай влаштовують на ділянках з рівним рельєфом чи з ухилом до 2-3 градуса. Краще підходять грунти слабко- і середньопідзолені супіщані чи легкосуглинкові з вмістом гумусу в перегнійному шарі більше 2%.

За своєю структурою постійний лісовий розсадник складається з продукуючої і допоміжної частин. У продукуючу частину входять посівне, шкільне і маточне відділення. Посівне відділення складає частину площі розсадника. Призначену для вирощування з нього сіянців. Шкільне відділення - частина площі розсадника, призначена для вирощування саджанців. Маточне відділення - частина площі розсадника, де вирощують дерева і чагарники для одержання живців і насіння.

При вирощуванні посадкового матеріалу в лісових розсадниках здійснюють цілий комплекс необхідних агротехнічних операцій і прийомів.

Обробіток грунту потрібний для забезпечення сприятливих грунтових умов для росту сіянців і саджанців і знищення бур'янів. Розрізняють первинний, основний і передпосівний чи передпосадковий обробіток грунту.

Первінний обробіток грунту роблять на вперше чи знову освоєних площах, частіше на вирубках. Після звільнення площі від порубкових залишків, пнів, коренів і вирівнювання поверхні виконують оранку з оборотом шару на глибину гумусового горизонту з розпушуванням нижнього шару грунтозаглиблювачем до 30-40 см. При оранці не допускають виносу підзолистого шару на поверхню. У наступні 2 роки грунт утримують під паром (спочатку сидеральним, потім чорним). Досить родючі грунти можуть утримуватися під чистим паром 1 рік.

Основний обробіток грунту проводять за системою чорного, раннього і сидерального пару.

Обробіток за системою чорного пару полягає в осінній оранці (оранка під зяб), ранньовесняному боронуванні, літній культивації, осінньому переорюванні пару і весняному боронуванні на наступний рік. Оранку проводять на глибину гумусового шару з оборотом шару, а при його малій потужності проводять розпушування нижнього шару без виносу його на поверхню. Загальна глибина обробітку 20-30 см у посівному відділенні і 30-40 - у шкільному.

Для знищення бур'янів влітку проводять 3-4 (іноді і більше) культивації, що починають звичайно в ІІ декаді травня при глибині обробітку грунту 8-10 см. Потім глибину культивації поступово збільшують до 14-15 см.

Обробіток грунту за системою раннього пару починають з весняної оранки з оборотом шару. Потім провдять культивації, осіннє переорювання пару і весняне боронування.

При обробітку грунту за системою сидерального пару проводять осінню оранку (чи весняну) з оборотом шару, ранньовесняне боронування, передпосівне розпушування, посів сидерату, боронування посіву, дискування грунту перед заорюванням, заорювання зеленої маси с наступним дискуванням. Із сидеральних культур для посіву можуть бути ви користанні люпин жовтий, люпин синій вузьколистий (на піщаних, супіщаних і суглинистих грунтах). Норма висіву насіння люпину складає 150-180, середели - 40-60 кг/га. Насіння люпину перед посівом піддають скарифікації і протравлюванню, а середели - термічній обробці.

Боронування посівів проводять на важких запливаючих грунтах до появи сходів і по сходах для руйнування грунтової кірки. Зелену масу люпину заорюють у фазі блискучих бобів, а середели - у період масового цвітіння. Глибина заорювання від 10-15 (на легких грунтах) до 20 см. Потім до кінця вегетаційного періоду проводять 2-3 дискування.

Передпосівна (чи передпосадкова) підготовка полягає в ретельній обробці і вирівнюванні поверхні грунту для забезпечення високої якості посіву чи посадки. Легкі грунти культивують і боронують, а важкі переорюють без обороту шару на глибину 15-20 см, боронують і здійснюють створення гряд (при грядкових посівах).

Для обробітку грунту використовують плуги ПЛН-4-35, ПЛН-4-35, ПКУ-3-35, культиватор КПС-4, зубові борони БЗСС-1,0; БЗП-0,6.

Застосування чорного і раннього пару дає змогу провести ефективну боротьбу з бур'янами, а сидерального - значно підвищити родючість грунту.

Обробку пару повторюють через 2-3 роки і більше в залежності від числа полів у сівозміні. Воно може бути різним, до 3-5 у посівному і 4-6 і більше у шкільному відділеннях.

При тривалому терміні вирощування сіянців і саджанців застосовують дворічний пар: спочатку сидеральний з добривами (1-е поле), потім чистий з гербіцидами (2-е поле). Далі в сівозміні йдуть сіянці (чи саджанці) однолітні 93-е поле), дворічні (4-е поле), трирічні (5-е поле), чотирирічні (6-е поле).

При обробітку в грунт вносять органічні, мінеральні, органо-мінеральні і бактеріальні добрива. З органічних найчастіше використовують торф і приготовлені на його основі компости (торф у суміші з перегнійною землею, гноєм і деревною корою), а також сидеральні добрива.

Ефективність застосування компостів вища, ніж чистого торфу. З мінеральних добрив найбільше застосування знаходять азотні, фосфорні і калійні. Терміни посіву можуть значною мірою регулюватися шляхом спеціальної обробки насіння. У профілактичних цілях для захисту насіння від грибкових захворювань і шкідників здійснюють їхнє протравлювання фундазолом (5-10 г на 1 кг) чи іншими препаратами.

Більшість порід висівають навесні чи восени. Літні і зимові посіви застосовують для обмеженого числа порід (береза, жимолость).

Навесні стратифікованим насінням чи восени без попередньої підготовки висівають карагану деревоподібну, березу бородавчасту, грушу звичайну, клен, липу дрібнолисту, горобину звичайну, ясен звичайний і ряд інших порід.

Навесні не стратифікованим насінням проводять посів акації білої, дуба червоного і звичайного, ялини, сосни, модрини, кедра, вільхи чорної. Однак хвойні породи частіше висівають насінням, що зберігалося методом снігування.

2.3 Механізація протипожежних заходів

Серед комплексу заходів боротьби з лісовими пожежами розрізняють запобіжні заходи з виявлення лісових пожеж та боротьби з ними.

Запобіжні протипожежні заходи передбачають:

а) роз'яснювальну роботу серед населення (лекції, бесіди, розвішування плакатів, радіо- та телепередачі тощо), адміністративні заходи до порушників, очищення лісів від хмизу, сушняку, вітролому і деревних решток після лісозаготівель, своєчасне проведення санітарних рубок та ін;

б) заходи, спрямовані на обмеження поширення можливих пожеж, їх швидке виявлення та ліквідацію на початку виникнення.

Щоб обмежити поширення можливих пожеж, створюють захисні протипожежні смуги, захисні канави, влаштовують протипожежні розриви та водойми. Одночасно підвищують по-жежостійкість лісонасаджень поблизу пожежонебезпечних ділянок регулюванням їх складу та повноти, створенням поже-жостійких узлісь переважно з листяних порід та ін.

Захисні протипожежні смуги, які обмежують можливі низові пожежі, створюють навесні або восени ґрунтообробними та землерийними машинами. Ґрунтовий покрив випалюють, після чого висівають або висаджують на смугах вогнестійкі рослини.

Влітку захисні смуги поновлюють ґрунтообробними машинами або обробляють гербіцидами. Ширина протипожежних смуг залежить від ґрунтового покриву. Якщо на ділянці переважають лишайники та мохи, ширина смуг становить 1,0-2,5 м; на захаращених ділянках з глибоким трав'янистим покривом -- 2,5-4,0 м і більше.

Глибина обробітку ґрунту повинна забезпечувати повну мінералізацію смуги, тобто повне очищення її від трав'янистої рослинності, лісової підстилки та інших речовин. Обробляють ґрунт під смуги тракторними плугами, бульдозерами, канавокопачами та іншими ґрунтообробними машинами. Найчастіше для цього застосовують плуг комбінований лісовий ПКЛ-70 і плуг лісовий смуговий ПЛП-135. Можна також використовувати чагарниково-болотні плуги, а в місцях, де немає великих коренів і пнів, -- сільськогосподарські плуги загального призначення. Доцільно застосовувати начіпні плуги, бо у лісових умовах тракторні агрегати з ними більш маневрені.

Плугом ПКЛ-70А з трактором класу 3,0 утворюють мінералізовану смугу завширшки 1,4 м. Такий агрегат при роботі на зрубах із кількістю пнів 600-800 на одному гектарі має продуктивність до 22 км за зміну; на зрубах з 350-500 пнями на 1 га -- 25 км, на площах без пнів -- до ЗО км за зміну. Плуг ПЛП-135, що навішують на трактор класу 6,0, прокладає мінералізовану смугу шириною до 2,5 м. Продуктивність цього агрегату на зрубах досягає 14 км за зміну.

Продуктивність чагарниково-болотних та сільськогосподарських плугів можна визначати за формулою.

Бульдозерами створюють мінералізовані смуги завширшки близько 3 м. Звичайно середня глибина різання ґрунту становить 10 см. Більш продуктивні універсальні бульдозери з поворотним відвалом, встановленим під гострим кутом до напряму руху. При цьому зрізаний ґрунт зміщується у бік, що збільшує ширину мінералізованої смуги. Продуктивність універсального бульдозера, змонтованого на тракторі класу 6,0, становить до 15 км за зміну. Продуктивність бульдозера з неповоротним відвалом за зміну близько 10 км/зм мінералізованої смуги.

При створенні ґрунтових протипожежних смуг на ділянках без кам'янистих включень та у різних категоріях лісових площ (насадження, зруби, згарища) ефективним є агрегат, що складається з трактора класу 3,0 та смугопрокладача фрезерного ПФ-1. Цей агрегат створює десятиметрову смугу і має продуктивність до 13,5 км/зм.

Для прокладання загороджувальних й опірних мінералізованих смуг та для їх поновлення рекомендується агрегат лісо-пожежний фрезерний АЛФ-10, що агрегатується з тракторами класу 1,4. Ширина утворюваної ним мінералізованої смуги становить 1,5-10 м, ґрунт відкидається на 1,5-13 м, а продуктивність за годину роботи становить 2,8 км.

Протипожежні смуги поновлюють плугами, дисковими боронами та ґрунтовими фрезами.

При прокладанні захисних мінералізованих смуг канавокопачем завчасно намічують трасу так, щоб на ній не було перешкод, великих свіжих пнів та дерев. Продуктивність канавокопача -- близько 7 км смуги за зміну.

Захисні канави використовують для обмеження можливих підземних пожеж. їх прокладають канавокопачами МК-9 або ЛКН-600 на глибину не менше як 0,5 м, тобто до мінералізованого шару. Ширина захисних канав навколо площ торфопідприємств з житловими, службовими та іншими будівлями повинна становити не менше як 1 м. Такі канави риють екскаваторами.

Плуг комбінований лісний начіпний ПКЛ-70 призначений для механізації лісовідновлювальних робіт на не-розкорчованих зрубах. Плугом можна виконувати такі роботи: нарізувати борозни завширшки 70 см та завглибшки 6-15 см двополицевим корпусом з одночасним садінням сіянців або висіванням насіння у дно борозни на добре дренованих ґрунтах, нарізувати однополицевим корпусом скиби завширшки 50 см і завтовшки до 25 см під наступний посів насіння або насадження сіянців, а також для створення протипожежних смуг. Основними органами плуга є рама, чересловий ніж та двополицевий корпус. Полиці корпуса мають гвинтову поверхню, що забезпечує нормальне перевертання скиби й укладання її суцільною стрічкою по боках борозни. Кінці лемішів корпуса з боків відігнуті вгору і виконують роль бічних ножів корпусу.

Садильний пристрій встановлюється на рамі за двополицевим корпусом і дає змогу висаджувати сіянці у дно борозни одночасно з обробітком ґрунту.

Посівний пристрій приєднується до плуга замість садильного. Для розпушування дна борозни встановлюється спеціальна лапа. У плуга ПКЛ-70 є напівавтоматичний зчіпний пристрій для приєднування плуга до начіпної системи трактора.

2.4 Механізація лісозахисних робіт

Для захисту лісів і лісонасаджень від шкідників та хвороб застосовують лісогосподарські, механічні, біологічні та інші заходи.

Лісогосподарські заходи зводяться до створення здорових лісонасаджень, добре організованого догляду за лісом та зберігання заготовлених лісоматеріалів, а також проведення необхідних лісомеліоративних заходів, своєчасного збирання пошкоджених бурями та пожежами дерев тощо.

Механічні заходи боротьби передбачають збирання комах та їх личинок за допомогою різноманітних прийомів: ручне збирання, спорудження ловильних канав, застосування електроосвітлювальних пристроїв у нічний час та ін.

В основі біологічного методу лежить використання для боротьби зі шкідливими комахами їх ворогів із тваринного та рослинного світу (тварин, птахів, паразитичних комах, бактерій, грибів).

Хімічний захід боротьби полягає у знищенні шкідників різними хімічними речовинами: обприскуванні отруйною рідиною, обпилюванні порошкоподібною отрутою, обкурюванні (фумігації), газуванні аерозолями, згодовуванні отруйних принад.

З усіх заходів боротьби зі шкідниками і хворобами лісу найпоширенішим є хімічний. У лісогосподарській та лісомеліоративній практиці найбільш ефективна боротьба зі шкідниками лісонасаджень полягає в обприскуванні та обпилюванні. Часто застосовують і обкурювання (фумігацію) ґрунту газом для очищення його від личинок хруща та інших шкідників. Хімічні методи застосовують також для боротьби з бур'янами. Отруйні речовини для обприскування застосовують у вигляді розчинів, суспензій, емульсій, аерозолей (туманів) та екстрактів.

При обпилюванні отрута наноситься на заражені рослини у вигляді дрібного порошку або пилу. Для фумігації ґрунту в нього певним способом вносять отруту, яка, поступово випаровуючись, насичує парами шари ґрунту і знищує шкідників, що в ньому перебувають.

На виробництві використовують ранцеві, тракторні та аеро-обприскувачі.

Ранцеві обприскувачі з налитою в них рідиною мають масу близько 20 кг, робітники носять їх за спиною на наплічних ремінцях. Рідину виштовхують із розприскувачів ручними насосами: поршневими, діафрагмовими або іншими.

Тракторні обприскувачі можуть бути начіпними або причіпними. Начіпні монтуються безпосередньо на тракторі або навішуються на його навіску. Причіпні працюють в агрегаті з трактором.

Аерообприскувачі встановлюють на літаках та вертольотах.

Обпилювачі групують за тими самими ознаками, що й обприскувачі.

Фумігатори, що подають отруйну рідину у ґрунт, бувають ручними (інжектори) та механічними.

Протруйні машини призначені для обробки насіння отрутохімікатами перед сівбою з метою знищення збудників хвороб на його поверхні (вкриваючи його розчинами або порошками отрутохімікатів).



Розділ 3. Розрахунок продуктивності машино-тракторних агрегатів

3.1 Розрахунок продуктивності машино-тракторних агрегатів

Технічну або розрахункову продуктивність визначають за формулою

де, В - конструкттвна на ширина захвату машини або знаряддя, м; V - фактична швидкість руху агрегату, км/год.; Т - час роботи агрегату протягом зміни, год.(8 год.); Кт - коефіцієнт використання часу зміни (0,90-0,95);

Для агрегатів, результати роботи яких можуть вимірюватись у лінійних одиницях (нарізка борозен, посадка лісових культур, догляди за ними, прокладка протипожежних мінералізованих смуг, догляди за ними та ін.) продуктивність за зміну визначають за формулою

Змінна продуктивність корчувальної машини в гектарах за зміну може бутлі визначена за формулою

де і - кількість викорчуваних пнів за 1 хв.: для злів діаметром 36-40 см і 1 шт.; для пнів діаметром 41-45 см. і = 0,3-0,6 шт.; Т - тривалість зміни, год.; Кт - коефіцієнт використання робочого часу (0,80-0,85); п- кількість пнів на 1 га. Змінну продуктивність при трелюванні пнів у штуках за зміну визначають за формулою:



де п - кількість пнів, які вивозять за один рейс (2-3 шт.); Т- тривалість зміни, год.; - середня відстань трелювання пнів, м (до 50 м); - середня швидкість руху; - час навантаження пеньків (3 хв); - час розвантаження пнів (1,5 хв); - час, який витрачаються на розвертання корчувача (1,0 хв).

Продуктивність універсального бульдозера при розрівнюванні грунта (м2) можна визначити за формулою

де Т-тривалість зміни, год.; - коефіцієнт використання робочого часу (0,8-0,9); - довжина планованої ділянки (від 10 до 50 м); b - ширина відвала, м (залежно від марки бульдозера); а - кут захвата відвала (для поворотних відвалів - до 62°, для неповоротних - 90°); а - частина смуги, що перекривається при наступному проході (0,3-0,4 м); - середня робоча швидкість (60 м/хв); - поворот/ (0,2-0,4 хв); n - кількість проходів по одному місцю (n = 1-2).

Продуктивність агрегата при вичісуванні кореневих залишків - розраховують за формулою

дe, - кількість поворотів агрегату (30-40 пов. за зміну); - час, що витрачається на один поворот агрегата, год. (0,003-0.005).

Продуктивність агрегатів при обприскуванні, обпилюванні та при аерозольній обробці насаджень (га/зм) розраховують за формулою:



де, - кількість повторних проходів.

Розрахункова частина

Розрахунок змінної продуктивності виконуємо по порядку виконання робіт. Порядок робіт нумеруємо згідно виду виконання робіт в курсовій роботі:

3.1.1 Корчування пнів

0,8-коефіцієнт використання часу зміни

0,2- коефіцієнт який враховує непередбачені витрати часу

3с час підходу машини до пня

10с- затрата часу на вилучення пня з грунту

7с -затрата часу на підняття рами

16с затрата часу на відтрелювання викорчованого пня

3.1.2 Трелювання пнів

2 - кількість пнів, які вивозяться за один рейс(шт)

8- тривалість зміни, год

0,8- коефіцієнт використання часу зміни

40 -середня відстань трелювання пнів, м(до 50м)хв)

60- середня швидкість руху(60м/хв)

3- час навантаження пнів(3 хв)

1,5- час розвантаження пнів(1,5хв)

1 -час затрачений на розвертання корчувача(1,0 хв)

3.1.3 Засипання пневих ям

8 -тривалість зміни, год

0,8- коефіцієнт використання робочого часу(0,8-0,9)

40- довжина планової ділянки(від10 до 50м)

0,3- частина смуги , що перекривається при наступному проході(0,3-0,4м)

60- середня робоча швидкість (60м/хв)

0,2- час повороту(0,2- 0,4 хв)

1 - кількість проходів по одному місцю(1-2 рази)

3.1.4 Вичісування коренів

2 - конструктивна ширина захвату машини

5- ширина відвала

8- тривалість робочої зміни

0,8 - коефіцієнт використання робочого часу

30 - кількість поворотів агрегата (30-40 пов. за зміну)

0,004- час , що витрачається на один поворот агрегата , год(0,003-0,005)

2 - кількість повортних проходів

3.1.5 Основна підготовка ґрунту

Wтех=0,1*1,2*6*8*0,9=5,1 (га/зм)

1,2 - конструктивна ширина захвату машини або знаряддя, м

6- фактична швидкість руху агрегата , км/год

8 - тривалість робочої зміни, год

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

3.1.6 Поверхнева підготовка ґрунту

3- конструктивна ширина захвату машини або знаряддя, м

8- конструктивна ширина захвату машини або знаряддя, м

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

3.1.7 Доставка садивного матеріалу

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.1.8 Садіння лісових культур

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.1.9 Обробіток ґрунту в рядах

6- фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 - коефіцієнт використання часу зміни

0,95 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.1.10 Обробіток ґрунту в міжряддях

6 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 - коефіцієнт використання часу зміни

0,95 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.2.1 Корчування смуг завширшки 3,0 м

0,8 - коефіцієнт використання робочого часу(0,8- 0,9)

2 - коефіцієнт , який враховує непередбачені витрати часу

3- час підходу машини до пня , с

10 - затрати часу на відтрелювання викорчованого пня , с

7 - затрати часу на підняття рами корчувача, с

16 - затрати часу на відтрелювання викорчованого пня, с.

3.2.2 Вичісування коренів у 2 сліди

2 - конструктивна ширина захвату машини

5- ширина відвала

8- тривалість робочої зміни

0,8 - коефіцієнт використання робочого часу

30 - кількість поворотів агрегата (30-40 пов. за зміну)

0,004- час , що витрачається на один поворот агрегата , год(0,003-0,005)

2 - кількість повортних проходів

3.2.3 Основна підготовка ґрунту - оранка

6- фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 - коефіцієнт використання часу зміни

0,95 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.2.4 Поверхнева підготовка ґрунту - боронування

7 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,95 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.2.5 Доставка садивного матеріалу

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.2.6 Садіння лісових культур

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96- коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.2.7 Догляд за лісовими культурами в рядах та міжряддях

6 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 - коефіцієнт використання часу зміни

0,95 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.3.1 Нарізання борозен

6 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 - коефіцієнт використання часу зміни

0,95- коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.3.2 Розпушування борозен

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.3.3 Доставка садивного матеріалу

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96- коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.3.4 Садіння лісових культур

4 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96 коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.3.5 Агротехнічний догляд за культурами в міжряддя

6 - фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни, год

0,85 - коефіцієнт використання часу зміни

0,95- коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.3.6 Хімічний обробіток в рядах

15 - конструктивна ширина захвату машини

8- фактична швидкість руху агрегата , км/год

8- тривалість робочої зміни

0,8- коефіцієнт використання часу зміни

3.4.1 Обробка поверхні гербіцидами

20- конструктивна ширина захвату машини

8- фактична швидкість руху агрегата , км/год

8 - тривалість робочої зміни

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

3.4.2 Основна обробка ґрунту оранка

1,2- конструктивна ширина захвату машини

7 - фактична швидкість руху агрегата, км/год

8 - тривалість робочої зміни

0,95 - коефіцієнт використання часу зміни

0,9 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.4.3 Поверхнева підготовка ґрунту - культивація

8 - фактична швидкість руху агрегата, км/год

8 - тривалість робочої зміни

0,95 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

2,8 - конструктивна ширина захвату машини

3.4.4 Внесення добрив

10- конструктивна ширина захвату машини

8 - фактична швидкість руху агрегата, км/год

8 - тривалість робочої зміни

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни



3.4.5 Сівба лісового насіння

1 - конструктивна ширина захвату машини

7 - фактична швидкість руху агрегата, км/год

8 - тривалість робочої зміни

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,95 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.4.6 Мульчування посіву

Мульчування посіву виконується у зчепленні з сівалкою , тому змінну продуктивність розраховувати не потрібно.

3.4.7 Міжрядковий обробіток і внесення добрив

6 - конструктивна ширина захвату машини

8 - тривалість робочої зміни

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.4.8 Дощування

3.4.9 Викопування і вибирання сіянців

4 - конструктивна ширина захвату

8 - тривалість робочої зміни

0,9 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.5.1 Розчистка смуг від чагарникової рослинності

6 - конструктивна ширина захвату

8 - тривалість робочої зміни

0,8 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.5.2 Прокладання мінеральних смуг

6 - конструктивна ширина захвату

8 - тривалість робочої зміни

0,85 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.5.3 Підновлення та догляди за смугами:

6 - конструктивна ширина захвату

8 - тривалість робочої зміни

0,85 - коефіцієнт використання часу зміни

0,96 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.6.1 Догляд за мінеральними смугами

8 - конструктивна ширина захвату

8 - тривалість робочої зміни

0,85 - коефіцієнт використання часу зміни

0,9 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

3.7.1 Обприскування

25 - конструктивна ширина захвату

6 - конструктивна ширина захвату

8 - тривалість робочої зміни

0,95 - коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу

2 - кількість повторних проходів

Складання розрахунково-технологічних карт

Кількість тракторо-змін необхідних для виконання операції розраховується за формулою

де, О - заданий обсяг робіт (га, км, тис. ); - змінна продуктивність машино-тракторного агрегату.

Для розрахунку необхідної кількості тракторів для виконання операції використовують формулу

де, - кількість календарних днів протягом яких можливо виконувати дану операцію; - коефіцієнт змінності.

Значення фактичної кількості робочих днів, витрачених на виконання кожної операції, визначають за формулою

Обрахунок:

Розраховуємо кількість тракторо-змін необхідних для виконання операції:

Розрахунок для інших операцій проводимо аналогічно.

Розраховуємо необхідну кількість тракторів для виконання операції:

Розрахунок для інших операцій проводимо аналогічно.

Значення фактичної кількості робочих днів, витрачених на виконання кожної операції, визначаємо так



Відомість необхідної кількості тракторів і робочих машин

Таблиця 3.0 Відомість кількості тракторів

№	Найменування механізму	Марка	Кількість
1.	Трактор	ЛХТ-55	2
2.	Трактор	ДТ-75м	2
3.	Трактор	МТЗ-82	2
4.	Корчувальна машина	КМ-1	1
5.	Розчищу вальна машина	ОРВ-1,5	2
6.	Скрепер	ДЗ-33	2
7.	Лісосадильна машина	МЛУ-1А	1
8.	Лісосадильна машина	ПЛА-1	1
9.	Викопувальна машина	ВПН-2	1
10.	Плуг	ПЛН-4-35	2
11.	Культиватор	КУН-4	2
12.	Лижа самосвальна	ЛС-4А	2
13.	Бульдозер	ДЗ-42	2
14.	Корчувальна борона	К-1	1
15.	Борона	3 БНТУ-1,0	1
16.	Культиватор	КПС-4	3
17.	Лущильна машина	ЛДГ-10	1
18.	Борона	БДН-3,0	2
19.	Машина для внесення добрив	НРУ-0,5	1
20.	Прицеп	2 ПТС-4	2
21.	Культиватор	КРЛ-1	2
22.	Сівалка	СЛУ-5-20	1
23.	Плуг	ПКЛ-70	1
24.	Мульчувальна машина	МСН-0,75	1
25.	Обпилювач	ОШУ-50А	1

Зведена відомість даних машинно-тракторних агрегатів

Шифр технологічної операції	Назва технологічної операції та її параметри	Обсяги робіт за завданням	Рекомендовані (допустимі) строки виконання робіт	Склад машинно-тракторного агрегата	Змінна продуктивність	Кількість тракторо-зм ін необхідних для виконання операції, ?т.зм.	Розрахункова кількість потрібних тракторів, ?т	Запланований коефіцієнт змінності, Кзм	Кількість робочих днів, витрачених на виконання операції, Др.факт.
			Початок	Закінчення	Кількість днів, Дкал.рек.	Марка трактора	Марка робочої машии	Кількість машин в агрегаті
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1. Створення лісових культур на суцільно розкорчованих площах
3.1.1	Корчування пнів	2,3 га	20.04	30.10	190	ЛХТ-55	КМ-1А	1	40шт/зм	3	0,02	1	3
3.1.2	Трелювання пнів	3705 шт	01.04	30.11	245	МТЗ-82	УБТ-0,1	1	98шт/зм	38	0,2	1	38
3.1.3	Засипання пневих ям	2,3 га	20.04	30.10	190	ДТ-75	-	1	3,0га/зм	0,8	0,006	1	0,8
3.1.4	Вичісування коренів	2,3 га	10.05	30.10	170	Т-130	К-1	2	3,14га/зм	0,7	0,006	2	0,7
3.1.5	Основна підготовка ґрунту	2,3 га	20.04	30.04	10	МТЗ-82	ПЛН-3-35	1	5,1га/зм	0,5	0,07	1	0,5
3.1.6	Поверхнева підготовка ґрунту	2,3 га	20.04	30.04	10	МТЗ -82	КУН-4	1	17,28 га/зм	0,1	0,014	1	0,1
3.1.7	Доставка садивного матеріалу	140,8км	01.05	15.05	15	МТЗ-82	2ПТС-40	1	27,6км/зм	5,1	0,5	1	5,1
3.1.8	Садіння лісових культур	410км	01.05	15.05	15	МТЗ-82	ССН-1	1	27,6 км/зм	15	1,4	1	15
3.1.9	Обробіток ґрунту в рядах	2 410км	20.05	30.08	100	МТЗ-82	КРЛ-1А	1	38,7 км/зм	11	0,15	1	11
3.1.10	Обробіток ґрунту в міжряддях	2 410км	20.05	30.08	100	МТЗ-82	КЛ-2,6	1	38,7км/зм	11	0,15	1	11
2. Створення лісових культур при розчистці вирубок смугами
3.2.1	Корчування смуг завширшки 3,0 м	9,7 га	20.04	30.10	190	ЛХТ-55	КМ-1А	1	40	0,2	0,001	1	0,001
3.2.2	Вичісування коренів у 2 сліди	9,7га	10.05	30.10	170	ЛХТ-55	МРП-2А	3	3,14га/зм	3	0,02	1	3
3.2.3	Основна підготовка ґрунту	9,7га	20.04	30.04	10	ЛХТ -55	ПЛД-1,2	1	38,7га/зм	0,3	0,04	1	0,3
3.2.4	Поверхнева підготовка ґрунту - боронування	9,7га	20.04	30.04	10	ЛХТ-55	БДН-3	1	47,8км/зм	0,2	0,03	1	0,2
3.2.5	Доставка садивного матеріалу	9,7 км	01.05	15.05	15	МТЗ-82	2ПТС-4,0	1	27,6 км/зм	0,4	0,04	1	0,4
3.2.6	Садіння лісових культур	9,7км	01.05	15.05	15	ЛХТ-55	МЛУ-1	1	27,6км/зм	0,4	0,04	1	0,4
3.2.7	Догляди за лісовими культурами	9,7км	20.05	30.08	100	МТЗ-82	КЛ-2,6	1	38,7км/зм	0,3	0,004	1	0,3
3. Створення лісових культур на вирубках з кількістю пнів до 600шт./га
3.3.1	Нарізання борозен	7,8 га	20.04	30.04	10	МТЗ-82	ПКЛ-70	1	38,7 км/зм	0,2	0,03	1	0,2
3.3.2	Розпушення борозен	7,8 га	20.04	30.04	10	ЛХТ-55	КЛБ-1,7	1	27,6га/зм	0,3	0,04	1	0,3
3.3.3	Доставка лісових культур	7,8 га	01.05	15.05	15	МТЗ -82	КУН-4	1	27,6га/зм	0,3	0,03	1	0,3
3.3.4	Садіння лісових культур	7,8 га	01.05	15.05	15	ЛХТ-55	МЛУ-1	1	27,6 км/зм	0,3	0,03	1	0,3
3.3.5	Агротехнічний обробіток в міжряддях	7,8 га	20.05	30.08	100	МТЗ-82	КЛ-2,6	1	38,7км/зм	0,2	0,003	1	0,2
3.3.6	Хімічний обробіток	7,8 га	20.07	30.07	10	МТЗ-82	ОН-400	1	86,4км/зм	0,09	0,013	1	0,013
4.Технологія вирощування садивних сіянців у посівних відділеннях лісових розсадників
3.4.1	Обробка поверхні гербіцидами	0,8 га	10.04	20.04	10	МТЗ-82	ОН-400	1	115,2 га/зм	0,007	0,001	1	0,0007
3.4.2	Основна підготовка ґрунту - оранка	0,8 га	20.04	30.04	10	МТЗ-82	ПЛН-3-35	1	3 га/зм	0,6	0,08	1	0,6
3.4.3	Поверхнева підготовка ґрунту	0,8 га	20.04	30.04	10	МТЗ -82	КУН-4	1	17 га/зм	0,14	0,02	1	0,14
3.4.4	Внесення добрив	0,8 га	20.04	30.04	10	МТЗ-82	МРУ-0,5	1	57,6 км/зм	0,1	0,014	1	0,1
3.4.5	Сіяння насіння	0,8 га	01.05	15.05	15	МТЗ-82	СЛУ-5-20	1	4,8 км/зм	0,6	0,06	1	0,6
3.4.6	Розкидання мульчі	0,8 га	15.05	30.05	15	МТЗ-82	РМУ-0,5	1	-	-	-	-	-
3.4.7	Догляди за сіянцями в міжряддях і підживлення	0,8 га	20.05	30.08	100	МТЗ-82	КРН- 2,8А	1	41,0 км/зм	2	0,03	1	2
3.4.8	Дощування	0,8 га	20.05	30.08	100	ЛХТ-55	ДДН-70	1	24,2	0,1	0,001	1	0,1
3.4.9	Викопування сіянців	0,8 га	10.04	30.04	20	ЛХТ-55	ВМ-1,25	1	27,6	0,9	0,063	1	0,9
5. Створення протипожежних мінералізованих смуг
3.5.1	Розчистка смуг від чагарникової рослинності	1,0м 47км	20.04	30.04	10	МТЗ -82	КФУ-1,5	1	36,8	2,4	0,034	1	2,4
3.5.2	Прокладання мін. смуг	1,0м 47 км	20.04	30.04	10	ЛХТ-55	ПЛД-1,2	1	39,1 га/зм	2,7	0,4	1	2,7
3.5.3	Підновлення мін. см	1,0м 47 км	20.04	30.04	10	МТЗ -82	КФУ-1,5	1	39,1 га/зм	2,7	0,4	1	2,7
6. Догляд за мінералізованими смугами
3.6.1	Підновлення мін смуг	1,0м 47 км	20.04	30.04	10	МТЗ-82	КФУ-1,5	1	39,1 га/зм	2,7	0,4	1	2,7
7. Захист лісу від шкідників та хвороб
3.7.1	Обпилювання	16га	20.07	30.07	10	МТЗ-82	ОШУ-50А	1	57га/зм	0,4	0,06	1	0,4

Розділ 4. Охорона праці та основні положення техніки безпеки на механізованих роботах

Охорона праці в лісовому господарстві, представляє собою систему міроприємств, що направлені на створення безпечних і нормальних умов роботи.

За організацію охорони праці відповідають в лісгоспі відповідні керівники господарств, котрі забов'язуються:

Слідкувати за виконанням норм, правил, інструкцій;

Не допускати до роботи, робочі машини, якщо не враховані правила техніки безпеки;

Забезпечувати робочих спец-одягом і захисними засобами;

Вчасно попереджувати нещасні випадки.

Кожний головний керівник, в підпорядкуванні якого знаходяться робочі, повинен провести інструкцію по техніці безпеки. Важливими є практичні заняття, які проводяться безпосередньо біля машин та тракторів

Найбільш важливими є такі засоби по техніці безпеки:

Кожен працівник повинен ознайомитись з технікою безпеки, після чого повинен росписатися у відповідному журналі;

По стороннім особам заборонено знаходитись біля машин та агрегатів;

Машини, що працюють в щепленні з тракторами, повинні матижорске з'єднання, яке не дозволить їм набігати на трактор;

Неможна працювати на не придатних для їзди машинах. Їх треба змазувати проводити технічний догляд;

При навішуванні машин на трактор не можна знаходитись між продовгуватими тягами механізма навіски;

Перед початком руху трактора з навісною машиною треба переконатися, що нема небезпечності зачепити кого-небудь піднятою машиною або зачепитись за щось;

Необхідно дати попереджувальний сигнал для працюючих на навісних машинах;

Забороняється їздити на піднятій навісній машині;

Повороти трактора з піднятою навісною машиною необхідно здійснювати планово і тільки впевнившись, що навкруги машини не має людей;

При зустрічному роз'їзді тракторів треба триматися на відстані 2 метри один від одного;

Під час зупинки трактора не можна залишати машину в піднятому положенні;

Опускати машини в робоче положення і піднімати їх можна тільки на прямолінійних ділянках руху трактора.

При роботі, яка пов'язана з виконанням роботи з отруйними речовинами, необхідно дотримуватись таких правил:

Всі роботи в садах, парках, розсадниках та інших об'єктах, повинні бути відповідні особи, які відповідають за правила безпеки;

Особи, що працюють з ядами, допускаються до роботи тільки після здачі технікума;

Люди, що працюють з хімікатами, повинні забезпечуватись комбінезонами, печатками;

Особи, які безпосередньо працюють з ядо-хімікатами повинні слідкувати за правилами особистої гігієни;



Висновок

В процесі написання курсового проекту я дав стислу характеристику об?єкта проектування, природні умови, навів приклади створення та комплектування машино-тракторного парку для лісгоспу. А також обґрунтував основні правила техніки безпеки під час лісогосподарських робіт, адже створення єдиної автоматизованої системи керування охорони лісів від пожеж, оцінювання санітарного стану є дуже важливим. А також набув навичок з організації лісогосподарських робіт з використанням комплексу машинно-тракторного агрегату.

Також здобув освоєння навичок з оптимального комплектування машинно-тракторного парку для заданих умов і обсягів робіт, а також розрахунок і машинно-тракторного агрегату для конкретної операції на базі ДП “Овруцьке ЛГ” Овруцьке лісництво в Житомирській області.



Список використаної літератури

1. Машины, механизмы и оборудование лесного хозяйства : Справочник/ В.Н. Винокуров, В.Е. Демкин, В.Г. Маркин и др. - М:МГУЛ,2002. - 282с.

2. Зима, І. М. Механізація лісогосподарських робіт. Підручник для ВНЗ, 3 е изд. перераб. і доп. / І.М.Зіма, Т.Т.Малюгін - М.: Лісова промисловість, 1976-416с.

3. Лісовий кодекс України -К, 1994 - 56 с.

4. Довідник майстра лісу, Харків - 2012- 280 с.

Размещено на Allbest.ur