Главная База знаний "Allbest" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника для управління "Зеленбуд" м. Києва

Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника для управління "Зеленбуд" м. Києва

Відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності. Економіка району та ринок продукції декоративного розсадництва. Призначення, виробнича потужність та організації території. Технологія вирощування садивного матеріалу.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.10.2014
Размер файла 153,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

1.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника

1.2 Природні умови

1.3 Економіка району та ринок продукції декоративного розсадництва

1.4 Основні виробники та покупці ринку декоративного розсадництва

1.5 Висновки

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організації території розсадника

2.1 Технічне завдання

2.2 Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

2.3 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

2.4 Організація території розсадника

2.5 Споруди, обладнання та оснащення

Розділ 3. Основи агротехніки

3.1 Проект сівозмін

3.1.1 Господарські вимоги до сівозмін

3.1.2 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

3.2 Обробіток ґрунту

3.2.1 Первинне освоєння площі

3.2.2 Системи основного обробітку грунту в полях сівозмін та їх обґрунтування.

3.3 Система застосування добрив

3.3.1 Запроектована система добрив та її обґрунтування

3.3.2 Види дози, терміни та технологія внесення добрив

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу

4.1 Особливості вирощування сіянців

4.1.1 Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу

4.1.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянці

4.2 Особливості вирощування укорінених живців

4.3 Особливості вирощування декоративних саджанців

4.3.1 Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника

4.3.2 Агротехніка та виробничі витрати вирощування декоративних саджанців насіннєвого походження

4.3.3 Агротехніка та виробничі витрати вирощування декоративних саджанців вегетативного походження

4.4 Особливості вирощування декоративних саджанців з закритою кореневою системою

4.5 Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника

4.5.1 Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу

4.5.2 Економічна доцільність вирощування сіянців та саджанців

5. Організація і охорона праці в декоративному розсаднику

5.1 Організація праці

5.2 Охорона праці та техніка безпеки

Список використаної літератури

ВСТУП

Розсадник - це окреме підприємство або спеціалізована його частина, яка призначена для вирощування садивного матеріалу для озеленення, створення лісових культур, садів та лісомеліоративних посадок. За тривалістю експлуатації розсадники поділяють на тимчасові - термін експлуатації не більше п'яти років та постійні більше п'яти років. За площею декоративні розсадники бувають малі менше 5 га, середні від 5 до 15 га, великі від 15 до 25 га та базисні більше 25 га. За особливостями виробництва садивний матеріал в декоративних розсадниках буває: з закритою кореневою системою, відкритою кореневою системою, кроновані та некроновані. Види садивного матеріалу: насіння, дичок, сіянець, саджанець та живець.

Основною проблемою розвитку декоративного розсадництва в Україні , є недостатнє науково-методичне та кадрове забезпечення досить складного і специфічного виробництва, внаслідок чого слабо враховується грунтово-кліматичні особливості України, що не так рідко призводять до плагіату зарубіжного досвіду, що у вихідному результаті не сприяє використанню та врахуванню місцевих ресурсів та специфік при вирощуванні садивного матеріалу.

Основним вирішенням проблем, які постали перед вітчизняним розсадництвом є збільшення випуску кваліфікованих фахівців з напрямків Лісове і садово-паркове господарство з врахуванням освоєння новітніх технологій на сучасному ринку допоміжних засобів для випуску садивного матеріалу.

РОЗДІЛ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

1.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника

Назва та приналежність:Київський міський декоративний розсадника)

Місцезнаходження( область,район): Київська область,м. Київ

Загальна площа:

Адреса поштова:

Телеграфна:

Телефон,факс:80681284019(Валентин Станіславович)

Відстань до залізничної станції(назва):”Видубичі” 10 км

До обласного центру: 5 км

До районного центру: 5км

До найближчого населеного пункту: 1км

До найближчого джерела водопостачання: 0 км

Організації,підприємства,установи,які використовують навколишні угіддя і землі: “Київ зеленбуд”

1.2 Природні умови

Клімат Полісся помірно-континентальний. Зима досить волога, сніжна, з частими відлигами. Літо тепле з великою кількістю сонячних днів. Кліматичні фактори, що негативно впливають на ріст та розвиток деревної рослинності наступні: пізні весінні та ранні осінні заморозки. Остання дата весняних заморозків - 15 травня. Перша дата осінніх заморозків 20 вересня. Середня дата замерзання річок - кінець листопада, на малих річках 10-15 грудня. Середня дата початку і кінця паводка: 1-3 декада березня - 3 декада квітня. Глибина промерзання ґрунту: максимальна 130 см, середня 100 см.

Середні річні опади - 622 мм. Відносна вологість - 67%. Переважають західні вітри, середня швидкість вітру - 4,0 м. секунду. Середня висота снігового покриву 9 см. Тривалість снігового покриву 90 - 100 днів.

Найбільш розповсюдженими являються дерново-підзолисті ґрунти, розміщенні в пониженнях. Дерново-підзолисті і підзолисті ґрунти формуються під впливом двох протилежних процесів міграції хімічних елементів і біологічної акумуляції їх в дерновому шарі ґрунту і виносом з водами опадів в нижні горизонти і ґрунтові води. Оскільки процес вимивання проходить інтенсивніше, підзолисті і дерново-підзолисті ґрунти бідні поживними речовинами і мікроелементами. На таких ґрунтах ростуть найменш вимогливі до ґрунтової родючості рослини: сосна, береза. З підвищенням в складі ґрунту глинистих частинок підвищується і їх родючість, тому на глинисто-піщаних і супіщаних ґрунтах формуються змішані дубово-соснові насадження, які є найбільш поширеними на території Полісся .

В руслах річок і долинах розповсюджені торф'яні болота, на них типово росте вільха і формуються болотні ґрунти.

Ерозійні процеси на території району, практично не розвиваються. На легких ґрунтах іноді спостерігається вітрова ерозія, але вона значної шкоди лісовому господарству не наносить, висока лісистість запобігає цьому процесу.

Рельєф низовинний з долинами чисельних річок. У центральному і західному Поліссі слабо виражений макрорельєф і дуже розвинутий мезорельєф. Східне Полісся мілкохвиляста рівнина з густою сіткою річок.

Залягання ґрунтових вод може коливатися віл 2 до 8 метрів.

1.3 Економіка району та ринок продукції декоративного розсадництва

Лісистість полісся коливається від 10 до 60%. Лісистість в даній зоні доволі таки не погана,але вона постійно знижується результаті господарської діяльності людини. Часто проводяться рубки лісу для звільнення території під забудову плюс використання зрізаних дерев у меблевій промисловості. В даній зоні переважають соснові насадження,але вони розбавляються і листяними породами. Організація розсадника тут буде досить доцільною,так як знаходиться поряд зі столицею України - центром всієї економіки держави. В Києві знаходиться маса фірм ,що займаються реалізацією садово-паркової продукції та надають послуги ландшафтного дизайну. Ландшафтний дизайн-це теж дуже важлива галузь виробництва,що користується попитом.

Під Києвом знаходиться дуже багато котедж них містечок,що тільки будуються і постійно розширюються. Кожний володар такого будиночку хоче мати в себе цікаву та гарну зелену картину. Тому озеленення є дуже вигідною та прибутковою справою,та ще й благородною. Забезпеченість робочою силою буде. Під Києвом є села, де люди залюбки будуть працювати на розсаднику враховуючи те що вони звикли працювати з рослинами та з землею. Придбати професіональну техніку не є проблемою,так як розсадник знаходиться поблизу Києва. Тут можна швидко знайти вигідного,високоякісного виробника техніки.

1.4 Основні виробники та покупці ринку декоративного розсадництва

На території міста Києва розташована велика кількість садових центрів: «АРТ-віль», «Флора март», «Зелена садиба» та ін. Споживачами даної продукції будуть великі підприємства, юридичні та фізичні особи, державні установи, будівельні корпорації та ін.

1.5 Висновки

Проаналізувавши ґрунтово-кліматичні, економічні умови та розташування району можна сказати, що створення постійного декоративного розсадника цілком раціональне та конче необхідне. В грунтово-кліматичному плані умови сприятливі, але на території під розсадник необхідно буде провести деякі агротехнічні заходи та прийоми. З економічної точки зору потрібно заручитися підтримкою державних та фінансових установ. Місце розташування на перший погляд може здатися не вдалим (115км від обласного центру), але це тільки на перший погляд, адже сполучення з обласним центром відбувається прямим шосе.

Створення декоративних розсадників забезпечує підтримання та покращення санітарно-декоративного стану в містах та селищах. Цим самим ми підвищуємо культуру озеленення.

На даний момент розвиток ландшафтної архітектури росте і це тягне за собою більші вимоги до асортименту та вигляду садивного матеріалу. І цим самим створення розсадника в даному регіоні може сприятливо відбитися на його економіці. Так як він може стати конкуренто спроможним на ринку вирощування садивного матеріалу в регіоні.

РОЗДІЛ 2. Призначення, виробнича потужність та організації території розсадника

2.1 Технічне завдання

декоративний розсадник садивний вирощування

Проект організаційно-господарського плану постійного декоративного розсадника для управління” Зеленбуду” м. Київ із щорічним випуском такого садивного матеріалу:

1.Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень

1.1. Сіянців деревних порід дуб звичайний 730 тис. шт. 1р.

1.2. Укорінених живців тополя 50 тис. шт.

1.3. Декоративних саджанців насіннєвого походження бук лісовий ф. «Dawyck» 44 тис. шт. 4р.

1.4. Декоративних саджанців вегетативного походження( щепленням) в'яза ф. плакуча 41 тис. шт. 2 р.

1.5. Декоративних саджанців із закритою кореневою системою клематис гірський. «Rubens» 91 тис. шт. 4 р.

1.6. Здерев'янілих та зелених живців ялина 101 тис.шт.

1.7. Саджанці і чагарники архітектурних форм бук лісовий 1303шт. 6р.

2.Відповідно до планового(проектного)завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника;

3.Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин;

4.Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника;

5. Розробити на обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень;

6. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку ґрунту ;

7. Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив;

8. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу розрізі виробничих відділень та порід. Скласти технологічні карти та визначити виробничі витрати;

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції;

10. Скласти план реалізації продукції розсадника;

11.Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.

2.2 Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

Площа на якій планується створити постійний розсадник тривалий час знаходилася під сільськогосподарським користуванням. Цей факт дає мені, хоча б якусь, можливість оцінити територію, і запланувати майбутні агротехнічні заходи по покращенню ділянки під розсадник.

Макрорельєф переважно рівнинний з деякими плавними перепадами висоти. Ґрунт дерново-слабопідзолистий, вміст гумусу від 2,5-4,5 %. Реакція ґрунтового середовища слабо кисла, насиченість ґрунту основами 70 %. Вміст азоту 0,1-0,2 %, фосфору 0,7-0,9 %, калію 1,2-1,5 %. Ґрунтові води знаходяться на глибині 4-6 м. Зараженість ґрунту грибковими захворюваннями відсутня. Дана територія засмічена бур'янами, які характеризуються в табличці 2.1. По периметру території знаходяться захисні лісосмуги.

2.3 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

При розрахунку площі декоративного розсадника беруться дані з планового завдання. Розраховувати виробничу частину розсадника потрібно з посівного відділення.

Вихідні дані для розрахунку площі посівного відділення беруться з планового завдання, а саме: назва породи, кількість сіянців та період вирощування. Вносимо ці дані у стовпці 2,3 і 4 таблички 2.2. У 5 стовпці вказується кількість полів у сівозміні, а в 6 схема висіву насіння. Ця схема може залежати від:

- ґрунтово-кліматичних умов;

- біологічної властивості культивованих порід;

- способу обробітку ґрунту;

- обсягу робіт.

В даному разі для в'яза гладенького, я використав посів стрічковий чотирьох борозенковий для листяних порід з схемою посадки 30x30x30x60 см, який показано на рисунку 2.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

30 30 30 60

Рис. 2.1.

У стовпчику 7 обраховуємо загальну площу посівного відділення для стрічкових посівів за формулою:

Де Sn - площа посівного відділення окремої породи, м2;

N - кількість сіянців, які щорічно продукують (планове завдання), шт.;

В - ширина посівної стрічки плюс ширина між стрічкової відстані, м;

С - плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки, шт.;

D - кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

К - коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів у прийнятій сівозміні до кількості полів, які щорічно відводяться під посів даної породи.

Плановий вихід сіянців з 1м посівної борозенки для в'язя гладкого становить 21 шт.

2.1 Розрахунок площі посівного відділення

№

п\п

Назва породи

Термін

вирощу-вання

сіянців,

років

Щорічний

плановий

відпуск

сіянців,

тис. шт..

Кількість полів у сівозміні,

шт.

Схема

висіву

насіння,

см

Площа посівного відділення,

га

загаль-

на

одного

поля

щоріч-ного

посіву

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1.

Дуб звичайний

1

705

3

30x30x30

x60

1,95

0,65

1,3

Усього

Розрахунок площі одного поля сівозміни (стовпчик 8) визначається шляхом ділення загальної площі посівного відділення даної породи (стп.7) на кількість полів у сівозміні (стп.5); площа щорічної сівби вноситься в стовпчик 9 і обраховується шляхом множення площі одного поля сівозміни на кількість полів, що засіваються щорічно, тобто у трипільній сівозміні з однорічним вирощуванням сіянців в'яза гладкого таких полів буде два.

Площа шкільного відділення розраховується в табличці 2.3. Для обрахунку теж потрібно взяти дані з планового завдання.

Стовпчики 2,3 і 4 заповнюються даними з проектного завдання. Відпад саджанців за період їх вирощування у шкільному відділенні (стп.5) умовно приймають для ялини європейської у межах - 10 %, а для горобини звичайної ф. плакучої 20 % від загальної кількості, передбаченої для щорічного відпуску даних видів(стп.4). У стп. 6 вказується кількість рослин, що необхідно висадити в шкільне відділення (стп. 4 + стп. 5); у стп. 7 наводиться схема розміщення сіянців (живців) у рядках та між рядками, вона також схематично вказана на рисунку 2.2. За схемою розміщення рослин встановлюється площа живлення одного саджанця (стп. 8). Площа одного поля сівозміни визначається як добуток площі живлення одного саджанця (стп. 8) на їх загальну кількість (стп. 6).

1,0 0,9

0,4

0,5

- для насіннєвого походження; - для вегетативного походження

Рис. 2.2.

2.2. Розрахунок площі декоративних шкілок відділу вирощування та формування декоративного садивного матеріалу

№

п\п

Назва

породи

Термін вирощування,

років

Щорічний відпуск

саджанців,тис. шт.

Відпад за період

вирощування, тис. шт.

Потрібно посадити з

врахуванням відпаду, шт

Схема розміщення, м2

Площа, м2

Кількість полів у

сівозміні, шт.

Площа під породу

у відділенні, га

живлення 1

саджанця

одного поля

сівозмін

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Декоративні саджанці насіннєвого походження

1

Бук лісовий ф. «Dawyk»

4

44

6,6

50600

1,0x0,5

0,5

25300

5

12,7

Декоративні саджанці вегетативного походження

2

В'яз ф. плакуча

2

41

8,2

49200

0,9x0,4

0,36

17712

4

7,1

Саджанці із закритою кореневою системою

3

Клематис гірський. «Rubens»

4

91

4,55

95550

-

-

-

4

0,9

Саджанці і чагарники архітектурних форм

4

Бук лісовий

6

1303

-

1303

1,5х0,5

0,75

977

6

0,6

Усього по відділу

176

У стп. 10 вказується кількість полів у прийнятій сівозміні. Загальна площа кожної із шкілок визначається за формулою:

де S - загальна площа,га

N - загальна кількість щорічного вирощування рослин, шт.

Р - площа живлення одного саджанця, м2

К - кількість полів у сівозміні.

Sшк. нас. пох. = 50600 х 0,5 х 5 = 13,2 га.

Sшк. вег. пох = 49200 х 0,36 х 4 = 3,5 га.

Площа полігону для рослин з закритою кореневою системою визначається за формулою

S=(N/N1)*1,5, га

де S - загальна площа,га

N - загальна кількість щорічного вирощування рослин, шт.

N1-кількість контейнерів, що може розміститись на 1 м2

1,5 - ширина смуги з 5 контейнерами плюс 0,5 м між сусідніми смугами

SЗКС=(19000/25)*1,5=0,1 га

Площа маточної плантації визначається відповідно до розрахункової таблиці 2.4. згідно форми 3 у методичці.

Розміщення рослин на плантації в рядку і між рядками (стп. 2 і 3) встановлюється з урахуванням особливостей вирощування породи та наявних засобів механізації (Рис. 2.1.). Кількість рослин, необхідну для висаджування на 1 га (стп. 5), визначають шляхом ділення його площі (у м2) на площу живлення однієї рослини. Вихід живців з одного куща ялівця лускатого (стп. 6) 25 шт. Плановий вихід живців з 1 га плантації (стп. 7) розраховується як добуток кількості рослин на 1 га (стп. 5) на число живців які одержують з одного куща ялівця (стп. 6). Для визначення площі плантації (стп. 9) потрібно

2.3. Розрахунок площі маточної плантації розсадника

Назва

породи

Розміщення

рослин на

площі, м

Площа живлен-

ня од-

нієї росли-

ни,

м2

Кіль-

кість рослин

на1 га,

шт.

Плановий

вихід

живців з

Планове завдання на заготівлю живців, ттис. шт.

Площа, га

У рядку

між рядками

однієї рослини,

шт.

1 га, тис. шт.

плантації

змінного поля

усього

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Ялина

0,5

1,0

0,5

20000

20

400

101

0,25

0,25

0,5

Усього

Розміщення рослин на плантації в рядку і між рядками (стп. 2 і 3) встановлюється з урахуванням особливостей вирощування породи та наявних засобів механізації. Кількість рослин, необхідну для висаджування на 1 га (стп. 5), визначають шляхом ділення його площі (у м2) на площу живлення однієї рослини. Вихід живців з одного куща ялівця лускатого (стп. 6) 25 шт. Плановий вихід живців з 1 га плантації (стп. 7) розраховується як добуток кількості рослин на 1 га (стп. 5) на число живців які одержують з одного куща ялівця (стп. 6). Для визначення площі плантації (стп. 9) потрібно скористатись плановим завданням на заготівлю живців (стп. 8) розділити на їх плановий вихід з 1 га (стп. 7). Під змінене поле(стп. 10) відводиться така сама площа, як і під плантацію (стп. 9).

2.4 Організація території розсадника

Після обрахунку площ у попередньому підрозділі можна приступити безпосередньо до організації території декоративного розсадника.

При розміщенні постійного лісового розсадника потрібно враховувати такі чинники, як : родючість ґрунтів,структуру рельєфу, глибини залягання ґрунтових вод та інше.

Під посівне відділення відводжу кращі ділянки розсадника:

- Захищені від вітрів;

- З найродючишими ґрунтами;

- Рівним рельєфом.

Понижені ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод відводжу під плантації та насадження. Решту території використовую під шкільні відділення, господарську ділянку й інші виробничі та допоміжні частини розсадника. На ділянках, які відведені під посівне та шкільне відділення, нарізаються поля сівозмін прямокутної форми із співвідношенням сторін у межах 1:2ч1:4.

Дороги на території розсадника впроваджуються з метою забезпечення вільного доступу машин і знарядь до кожного поля. Основні, окружні та магістральна дороги, для забезпечення можливості розвороту машин та агрегатів, тому їх ширина - 10 метрів. Другорядні між польові - 5 м.

Під господарську ділянку відводиться площа - 0,85 га, яка з продукуючи ми та допоміжними частинами сполучається сіткою основних доріг. Вона розподіляється на виробничий та житловий сектори. У виробничому секторі розміщується контора, приміщення для зберігання насіння, гараж, намет для інвентаря та знарядь, склади й інші приміщення виробничого призначення. У житловому секторі будують житлові будинки.

Для захисту полів розсадника від несприятливої дії суховійних вітрів створюю лісові смуги. Закладаються вони по периметру розсадника із зовнішньої сторони окружної дороги. Лісосмуга створюється з швидкоростучих порід за деревно-тіньовим типом змішування з 2 рядів. Відстань між рядами приймається 2 м, а ширина закрайок - 1,0 м.

Живопліт закладається з зовнішньої сторони лісосмуги на відстані - 1 м від крайнього ряду. Посадка одного ряду чагарника - 0,4 м.. Живопліт виконує функцію захисту розсадника від проникнення на його територію домашніх та диких тварин.

. Обчислення площі допоміжної частини розсадника ми здійснюємо за допомогою таблиці 2.5.

2.5. Розрахунок площі допоміжних частин розсадника

№

п\п

Назва допоміжної частини

Розмір, м

Площа,

га

довжина

ширина

1

2

3

4

5

1.

Дороги: а) магістральна

120

10

0,12

б) окружна

235

10

0,24

в)основна

219,5

10

0,22

г) допоміжна

189

5

0,09

Усього доріг

-

-

0,67

2.

Лісова смуга

238

10

0,17

3.

Господарська ділянка

100

85

0,85

4.

Прикладна ділянка

55

45

0,25

5.

Експозиційна ділянка

120

60

0,72

6.

Огорожа

248

0,5

0,01

7.

Дендрарій

55

30

0,17

8.

Водойма

170

50

0,85

9.

Інші ділянки

130

90

Усього

-

-

4,86

Коефіцієнт використання площі розсадника за цільовим призначенням:

К=Sпр./Sзаг.= 4,86/23,75= 0,20

Загальну площу розсадника ми отримуємо в результаті додавання допоміжної та продукуючої частин розсадника. Результати обчислень ми приводимо у таблиці 2.6.

2.6. Розподіл площі розсадника за видами користування

№

п\п

Назва господарської частини

Кількість

полів у сівозміні,

шт.

Площа,га

одного поля

загальна

1

2

3

4

5

І. Продукуюча частина

1.

Посівне відділення

3

0,65

1,95

2

а) деревна шкілка саджанців нас. походження

5

2,53

12,7

б) деревна шкілка саджанців вегет. походження

4

1,8

7,1

3

Полігон із закритою кореневою системою

-

-

0,9

4

Маточна плантація

-

-

0,5

5

Шкілка саджанців і чагарників архітектурних форм

-

-

0,6

Усього

-

-

23,75

ІІ. Допоміжна частина

1.

Лісова смуга

-

-

0,17

2.

Господарська ділянка

-

-

0,85

3.

Прикладна ділянка

-

-

0,25

4.

Експозиційна ділянка

-

-

0,72

5.

Огорожа

-

-

0,01

6.

Дендрарій

-

-

0,17

7

Водойма

-

-

0,85

8

Дороги

-

-

0,67

9

Інші ділянки

-

-

1,17

Усього

-

-

6,0

Загальна площа розсадника

28,61

План організації території виконаний у масштабі 1:5000 та показаний на рисунку 2.3. В табличці 2.7. експлікація вказані розміри основних, допоміжних частин розсадника та їх площі в натурі.

Табличка 2.7. Експлікація

Умовні позначення

Найменування відділення, ділянки, споруди

Площа,

га

%

І Продукуюча частина

Посівне відділення

1,95

6,82

Деревна шкілка насіннєвого походження

12,7

44,39

Деревна шкілка вегетативного походження

7,1

24,82

Полігон із закритою кореневою системою

0,9

3,15

Мат. діл

Маточна ділянка

0,5

1,75

Шкілка дерев і кущів архітектурних форм

0,6

2,1

Разом

23,75

83,03

ІІ Допоміжна частина

Дороги

0,67

2,34

Лісові смуги

0,17

0,59

Огорожа

0,01

0,03

Господарська ділянка

0,85

2,97

Прикопна ділянка

0,25

0,87

Експозиційна ділянка

0,72

2,52

Дендрарій

0,17

0,59

Водойма

0,85

2,97

Інші ділянки

1,17

4,09

Разом

4,86

16,97

Загальна площа

28,61

100

2.5 Споруди, обладнання та оснащення

Для нормальної роботи постійного лісового розсадника необхідно мати деякі капітальні споруди та обладнання для технологічних операцій у відділеннях розсадника.

Будівництво капітальних споруд здійснюється за спеціальними типовими проектоми, які наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8. Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд

№ п\п

Назва споруд

Номер типового проекту, марка

Кількість, шт..

Вартість побудови проекту,

тис. грн..

1

2

3

4

5

1.

Адміністративне приміщення (контора)

411-1-18

1

509,330

2.

Шишкосушарня

411-1-97

1

233,836

3.

Складське приміщення для лісового насіння місткістю 2,5 т, обладнання для стратифікації насіння

411-1-52

1

134,408

4.

Намет для лісогосподарських машин

411-1-35/71

1

394,108

5.

Склад для зберігання знарядь

411-1-36/71

1

522,039

6.

Склад для отрутохімікатів

705-2-2/75

1

166,120

7.

Будинок з санітарно-побутовими приміщеннями

658-68-37

1

299,238

СУМА:

7

2259,079

Виходячи із запроектованих робіт по вирощуванні садивного матеріалу необхідне обладнання для розсадника наведене у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. Перелік обладнання, інструментів та інших матеріалів

№ пп..

Назва обладнання, знарядь, інструментів, матеріалів

Призначення

К-сть, шт..

Ціна за одиницю, грн..

Загальна вартість, грн..

1

2

3

4

5

6

1.

Трактор ДТ-75

Комплекс робіт на ділянках з відкритою кореневою системою

1

55640

55640

2.

Трактор МТЗ-82

Комплекс робіт на ділянках з відкритою кореневою системою

1

41350

41350

3.

Самохідне шасі Т-25А

Комплекс робіт у відкритому грунті та теплиці

1

17500

17500

4.

Плуг - ПЛН-4-35

Оранка грунту

1

1500

1500

5.

Борона дискова БДН-3

Для поверхневого обробітку грунту та боронування

1

1200

1200

6.

Культиватор КРН-4,2

Міжрядний та суцільний обробіток грунту з підживленням

1

3950

3950

7

Борона БЗСС-1,0

Боронування грунту

1

65

65

8

Борона ШБ-2,5

Боронування грунту

1

140

140

9

Коток водоналивний гладкий ЗКВГ-1,4

Прикопування груну з одночасним його розпушуванням

1

1380

1380

10

Напівпричіп РПТУ-2

Внесення органічних добрив

1

7220

7220

11

Розкидач добрив АРУ-0,5

Внесення мінеральних добрив

1

3725

3725

12

Сівалка лісова СПН-4

Сівба крупного невсипучого насіння

1

1700

1700

13

Лопата

Садіння сіянців та живців

1

25

25

14

Обприскувач ОН-400

Обробіток сіянців і саджанців хімікатами

1

4500

4500

15

Викопочний плуг навісний ВПН-2

Викопування сіянців

1

1090

1090

16

Дощувальна машина ДДН-70

Полив сіянців і саджанців

1

9300

9300

17

Копач ВМ-1,25

Викопування та вибирання сіянців і низькорослих саджанців

1

3500

3500

СУМА:

18

167815

167815

РОЗДІЛ 3. Основи агротехніки

3.1 Проект сівозмін

Для збереження і підвищення родючості ґрунту, поновлення його структури, покращення фізичних властивостей, накопичення вологи, очищення полів від бур`янів, хвороб та шкідників ми повинні застосовувати сівозміни.

Сівозміна - це науково обґрунтована зміна культур і парів у часі і просторі.

Сівозміни є основою високої культури землеробства, і вони нерозривно пов'язані з агротехнікою вирощування садивного матеріалу та сприяють раціональному використанню продуктивних площ розсадника. При зміні культур наступні види повинні повністю використовувати переваги попередніх рослин, так званих попередників.

В нашому випадку розсадник розміщений в зоні Полісся завдяки атмосферним опадам є найбільш зволоженим ройоном рівнинних територій України. Кількість опадів перевищує природне випаровування (ГТК>1) і тому для цієї території характерний позитивний баланс вологи. В нашому випадку розсадник створений на дерново-слабопідзолистому грунті. Цей грунт відносно бідний на поживні речовини, має незадовільні водно-фізичні властивості (високу водопроникність і малу водозатримувальну здатність).

3.1.1 Господарські вимоги до сівозмін

У практиці відомо, що тривале вирощування однієї культури (монокультури) призводить до зменшення врожаю та погіршення родючості ґрунту за рахунок:

винесення ґрунту та зниження його родючості;

розпилення верхнього шару ґрунту і руйнування його структури;

зменшення товщини родючого шару гранту;

розвиток специфічних для даної культури хвороб, шкідників, бур'янів;

послаблення діяльності корисних та посилення впливу шкідливих для рослини мікроорганізмів.

Для збереження та підвищення родючості ґрунту необхідно проводити такі заходи:

o Системне внесення органічних речовин (гній, торфокомпости, зелена маса );

o Мінеральні добрива;

o Усунення кислотності вапнуванням і мергелювання.

o Застосування сидерального пару (люпинізації).

Люпин має дві цінні властивості - здатність зв`язувати і накопичувати в ґрунті атмосферний азот і засвоювати з ґрунту недоступні для рослин поживні елементи важкорозчинних сполук. Люпин, завдяки глибокій кореневій системі, для своєї життєдіяльності використовує вимиті в нижні шари ґрунту елементи мінерального живлення, які після заорювання його зеленої маси накопичуються в орному шарі.

Однорічний люпин краще вирощувати разом з фацелією.

3.1.2 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

Ґрунти, на яких я буду створювати розсадник, бідні на поживні речовини, мають незадовільні водно-фізичні властивості. Тому, я буду розробляти сівозміни з урахуванням вище перелічених вимог, щоб забезпечити підвищення родючості ґрунту, покращити його водно-фізичні властивості, тощо.

Представлення схем сівозмін приводжу в двох таблицях: перехідна таблиця 3.2. приведення полів відділення до нормальної сівозміни та ротаційна таблиця 3.1. для нормальної сівозміни. Розробку сівозмін ми почнемо з посівного відділення.

Таблиця 3.1. Ротаційна таблиця нормальної сівозміни посівного відділення розсадника.

Роки

користування

№ полів

І

ІІ

ІІІ

2017

Ло

С1

С1

2018

С1

С1

Ло

2019

С1

Ло

С1

Стосовно нормальної сівозміни то ми в одне поле проводимо висів люпину однорічного, висів насіння дуба звичайного проводимо в два поля сівозмін.

Умовні позначення: Ло. - люпин однорічний, С/г - сільськогосподарське користування, С1 - сіянці першого року вирощування.

Таблиця 3.2. Перехідна таблиця приведення полів посівного відділення до нормальної сівозміни.

Роки

користування

№ полів

І

ІІ

ІІІ

2015

Попередник- пустир. Пар чорний + гірбіциди

2016

С/г

С/г

Ло

2017

С/г

Ло

С1

У 2015 році на полях посівного відділення застосується пар чорний + гірбіциди.

У 2016 році два перших поля ми будемо використовувати для сільсько - господарського користування, а на третьому висіємо люпин однорічний, на наступний рік (2017) ми на першому полі проводимо сільськогосподарське користування на другому висіваємо люпин однорічний та на третьому полі висіваємо насіння дуба звичайного.

Таблиця 3.3. Ротаційна таблиця нормальної сівозміни деревної шкілки насіннєвих саджанців.

Роки

користування

№ полів

І

ІІ

ІІІ

IV

V

2020

Ло

Сж1

Сж2

Сж3

Сж4

2021

Сж1

Сж2

Сж3

Сж4

Ло

2022

Сж2

Сж3

Сж4

Ло

Сж1

2023

Сж3

Сж4

Ло

Сж1

Сж2

2024

Сж4

Ло

Сж1

Сж2

Сж3

Стосовно нормальної сівозміни то ми за один рік у деревній шкілці маємо поля з одно, дво, три та чотирьох річними саджанцями та одне поле під паром, що повністю задовольняє ті вимоги, що ставляться високопродуктивних розсадників з високою культурою землеробства.

Умовні позначення: Ло. - люпин однорічний, С/г - сільськогосподарське користування, Сж1 - саджанці першого року вирощування, Сж2 - саджанці другого року вирощування, Сж3 - саджанці третього року вирощування, Сж4 - саджанці четвертого року вирощування.

Таблиця 3.4. Перехідна таблиця приведення полів деревної шкілки насіннєвих саджанців до нормальної сівозміни.

Роки

користування

№ полів

І

ІІ

ІІІ

IV

V

2015

Попередник-пустир: пар чорний + гірбіциди

2016

С/г

С/г

С/г

С/г

Ло

2017

С/г

С/г

С/г

Ло

Сж1

2018

С/г

С/г

Ло

Сж1

Сж2

2019

С/г

Ло

Сж1

Сж2

Сж3

2020

Ло

Сж1

Сж2

Сж3

Сж4

У 2015 році на полях відділення саджанців насіннєвого походження застосується пар чорний + гірбіциди.

На наступний рік (2016) ми на чотирьох полях висіваємо люпин однорічний.

У 2017 році ми на п'ятому полі висаджуємо саджанці бука лісового. На четвертому полів висіваємо люпин однорічний і на решта полів йде на сільськогосподарське користування. 2018 році ми на 5-му полі вирощуємо саджанці дворічки, на 4-му висаджуємо саджанці, на третьому люпин однорічний, а решту полів відводимо під сільськогосподарське користування. У 2019 році ми на 5-му полі маємо саджанці трьох річки, на 4-му полі саджанці дворічки, на 3-му висаджуємо саджанці однорічні, на другому люпин однорічний та на першому сільськогосподарське користування. Та нарешті у 2020 році ми на 5-му полі отримуємо саджанці чотирьох річки, таким чином ми переходимо до нормальної сівозміни.

Таблиця 3.5. Ротаційна таблиця нормальної сівозміни шкілки щеплених саджанців розсадника.

Роки

користування

№ полів

І

ІІ

ІІІ

IV

2019

Ло

Д

Сж.щ1

Сж.щ2

2020

Д

Сж.щ1

Сж.щ2

Ло

2021

Сж.щ1

Сж.щ2

Ло

Д

2022

Сж.щ2

Ло

Д

Сж.щ1

Стосовно нормальної сівозміни то ми за один рік у шкілці щеплених саджанців маємо поля з дичками одно та дворічними окулянтами та одне поле під паром, що повністю задовольняє ті вимоги, що ставляться високопродуктивних розсадників з високою культурою землеробства.

Умовні позначення: Ло. - люпин однорічний, С/г - сільськогосподарське користування,, Сж.щ1 - саджанці першого року вирощування, Сж.щ2 - саджанці, Д - дичка.

Таблиця 3.6. Перехідна таблиця приведення полів шкілки щеплених саджанців до нормальної сівозміни.

Роки

користування

№ полів

І

ІІ

ІІІ

IV

2015

Попередник-пустир: пар чорний + гірбіциди

2016

С/г

С/г

С/г

Ло

2017

С/г

С/г

Ло

Д

2018

С/г

Ло

Д

Сж.щ1

2019

Ло

Д

Сж.щ1

Сж.щ2

Стосовно сівозміни у плодовій шкілці то для освоєння площі у 2015 р ми застосовуємо на полях пар чорний і гербіциди. В наступний рік (2016) ми на 4-му полі висіваємо люпин однорічний, а на всіх інші відводимо під сільськогосподарське користування. У 2017 році перші два поля ми відводимо під сільськогосподарське користування, на третьому висіваємо люпин однорічний і на четвертому висаджую дички. У 2018 році на першому полі провожу сільськогосподарське користування, на другому висіваємо люпин однорічний, на третьому висаджуємо дички і на четвертому саджанці в'яза ф. плакучої вегетативного походження (щепленням). У 2014 році ми вже маємо вирощений садивний матеріал тобто дворічні щеплені саджанці, крім цього на третьому полі ми дорощуємо однорічні окулянти на другому проводимо посадку дичок та на першому (парове поле) люпин однорічний.

Отже, щоб приступити до втілення розсадника в натуру необхідно з самого початку провести ротацію сівозмін і вийти на нормальну сівозміну у розсаднику. А саме за перші 3, 4 або 5 років відповідно до кількості полів у сівозміні поступово вивести сільськогосподарську культуру, і на четвертий, п'ятий або шостий рік можна розпочинати культивування садивного матеріалу на даній території. В даному регіоні у якості сівозмін рекомендовано люпин однорічний. Ця рослина є найбільш вдалою на даній території, так як вона збагачує ґрунт на поживні речовини і покращує його структуру.

3.2 Обробіток ґрунту

3.2.1 Первинне освоєння площі

Територія відведена під постійний декоративний розсадник в місті Дубровиця нетривалий час була під сільськогосподарським користуванням. Тому потрібно провести деякі первинні заходи для приготування території під вирощування декоративних культур.

Планується застосувати пар чорний на наступний рік у зв'язку з тим, що вже на весні з'явиться трав'яна рослинність яку потрібно буде негайно знищити. Тобто нам для освоєння цієї площі потрібно застосувати обробіток грунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів. Влітку або восени лущимо дернину в двох напрямках на глибину 7...10 см. З появою бур'янів проводимо культурну оранку на глибину до 30 см, а з наступного року утримуємо поле під чорним паром. Щоб знищити багаторічні злакові і двосім'ядольні бур'яни у полі чорного пару вносимо гербіциди: проти пирію - три хлорацетат натрію (ТХА) і далапон, а проти двосім'ядольних-2,4ДА у вигляді водних розчинів з нормою внесення 500-600 л/га.

3.2.2 Системи основного обробітку грунту в полях сівозмін та їх обґрунтування

В даному випадку оптимальними варіантами для основного обробітку ґрунту на полях сівозмін будуть використовуватися зяблева та сидеральна парова системи.

Основний обробіток грунту за зяблевою системою заключається в лущенні, осінній оранці та весняному боронуванні.

Лущення створює сприятливі умови для проростання бур'янів та нагромадження і збереження вологи в ґрунті. У розсадниках Полісся лущення проводиться на глибину 4-5 см боронами 9БЗСС-1,0. Після появи сходів бур'янів через 10-15 проводять культурну оранку в на глибину 25-28 см плугом ПЛН-4-35.

Заключним етапом зяблевої системи є раньо - весняне боронування. Основний обробіток ґрунту який спрямований на збереження вологи та покращення теплового режиму грунту.

Сидеральна парова система буде включати в себе висів люпину однорічного з майбутнім його заорюванням для збагачення грунту поживними речовинами та покращенням його водно-фізичних показників, на даній території.

Така система включає в себе такі прийоми. Восени після викопування садивного матеріалу, проводиться глибока оранка з внесенням фосфорно-калійних добрив. Рано на весні боронують у два сліди. Перед висівом насіння проводять культивацію КРН-4,2 на глибину загортання насіння (3-4 см). Для ураження насіння люпину бульбочковими бактеріями його обробляють нітрагіном у розрахунку 0,5 кг на 200 кг насіння. Норму висіву насіння люпину однорічного, я взяв 200 кг на 1 га.

Посіви люпину не потребують особливого догляду. Тільки при утворенні кірки проводиться післяпосівне боронування. В фазі утворення 2-3 листочків проводиться підживлення фосфорно-калійними добривами з розрахунку 20-30 кг на 1 га. Заорювання зеленої маси люпину потрібно в період утворення на головній стеблині блискучих бобів, на глибину 20-25 см. У цій фазі нагромадження у рослинах азоту і зеленої маси максимальне (30-40 т на га). Спочатку люпин скошують або коткують (ЗКВГ-1,4), подрібнюють дисковими боронами БДН-3 і заорюють плугам ПЛН-4-35 на глибину 24 см. Подальший догляд за паром полягає в утримані поверхні ґрунту в чистому та пухкому стані.

3.3 Система застосування добрив

Для нормального росту і розвитку рослин крім води та світла потрібні в тій чи іншій кількості мінеральні сполуки. Вважається, що рослини потребують понад 16 різних хімічних елементів. Три основні - кисень, вуглець, водень (та частково азот) - вони отримують з повітря і води, а решту з ґрунту. Мінеральні елементи, які деревні рослини поглинають з ґрунту, діляться на дві групи: макро- та мікроелементи. Більшість мікроелементів у рослинах або входить до складу ферментів або сприяє їх утворенню. Вони є каталізаторами хімічних реакцій, що проходять в клітинах, впливають на фізико-хімічні властивості колоїдів клітини, підвищують стійкість рослини при несприятливих умовах навколишнього середовища.

Виключення того чи іншого життєво важливого елемента з поживної суміші може призвести до загибелі рослини. Тому, ефективність вирощування садивного матеріалу в лісових розсадниках багато в чому залежить від рівня забезпеченості рослин елементами мінерального живлення.

Вносити добрива при вирощуванні садивного матеріалу потрібно не тільки в зв'язку з недостатньою родючістю ґрунту розсадника, а й тому, що при викопуванні сіянців та саджанців разом з кореневою системою рослин з полів вивозиться від 3 до 20 т родючого ґрунту. Значна частина поживних речовин вилучається з ґрунту в процесі росту і розвитку садивного матеріалу. В зв'язку з цим внесення добрив в розсадниках при вирощуванні садивного матеріалу є ефективним агротехнічним прийомом.

3.3.1 Запроектована система добрив та її обґрунтування

Забезпеченість рослин поживними речовинами в декоративних розсадниках, як і в сільському господарстві, регулюють внесенням добрив. Дія добрив різнобічна: вони поповнюють запаси елементів мінерального живлення в ґрунті, покращують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєстійкість корисних мікроорганізмів.

Вносити добрива на поля сівозміни потрібно за певною системою, яка б забезпечувала високий рівень живлення рослин упродовж всього вегетаційного періоду. В той же час не можна допускати внесення завищених доз добрив, що може стати причиною небажаних наслідків. Основою правильної системи внесення добрив є: забезпеченість ґрунту елементами мінерального живлення, біоекологічні особливості порід, розмір вилучення поживних речовин з ґрунту разом із садивним матеріалом, результати польових та вегетаційних дослідів.

Основою для розробки раціональної системи застосування добрив є особливості росту та живлення окремих видів рослин на різних етапах їх розвитку. Тому, ефективність добрив багато в чому залежить від строків та способів їх внесення. Залежно від строків внесення розрізняють до посівне (основне), припосівне (присадивне), та післяпосівне (підживлення) добриво.

Основне добриво відіграє важливу роль у живленні рослин. Як правило, це більша частина загальної дози добрива, необхідної для створення сприятливих умов живлення тієї чи іншої культури. Основне органічне і мінеральне добриво вносять до посіву або посадки під глибоку оранку. Час внесення залежить від багатьох умов: ґрунту, клімату, агротехніки вирощування садивного матеріалу та властивостей добрив. Вношу 5/6 частин азотних добрив, 2/3 - фосфорних та 5/6 - калійних.

Припосівне добриво вношу в розмірі 1/6 частини фосфорних добрив для живлення рослин у зону висіву або садіння в початковий період їх життя. В цій фазі більшість рослин не мають ще добре розвинутої кореневої системи, а тому слабо використовують добрива, що внесені під глибоку оранку.

Підживлення рослин має велике значення для задоволення потреб рослин поживними речовинами у період вегетації , нестача яких іноді спостерігається в періоди інтенсивного росту садивного матеріалу. Розрізняють підживлення кореневе, коли добрива вносять у грунт або на його поверхню, і позакореневе, коли елементи мінерального живлення потрапляють до рослини через листя при обприскуванні їх розчином добрива. Для кореневого підживлення використовують сухі або рідкі добрива. При цьому вношу 1/6 частину азотних, фосфорних та калійних добрив.

3.3.2 Види дози, терміни та технологія внесення добрив

Для своєї ділянки я вибрав наступні види добрив:

а) органічне - торф. У розсаднику буду вносити добре розкладений низинний торф під зяблеву оранку з основним внесенням мінеральних добрив, механізмом РПТУ-2. Норма внесення відповідно становить 27 т/га.

б) азотне - натрієва селітра (вміст діючої речовини 15%), реакція добрива лужна;

в) фосфорне - суперфосфат гранульований (вміст діючої речовини 19,5%) реакція добрива кисла;

г) калійне - сельвініт (вміст діючої речовини 13%) реакція добрива кисла.

Внесення мінеральних добрив буде комплексним. Перед висівом та декоративних культур агрегатом АРУ-0,5, та підживленням протягом вегетативного періоду.

Вибираючи мінеральні добрива, стежив за тим, щоб їх можна було змішувати. Дози внесення, що я буду вносити, приводжу в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7. Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника

№

п\п

Вид добрива

Кількість

діючої

речовини в

добривах

Норма внесення добрив

в полі сівозміни за діючою

речовиною, кг/га

Доза

внесення добрив у туках,

кг/га

Площа внесення добрива,

га

Потреба в добривах

на всю площу, кг

Пс

С1

С2

?

Посівне відділення - дуба звичайного

1

Торф

-

-

27

-

27

27000

0,65

17550

2

Натрієва

селітра

15

-

-

18

18

53

0,65

35

3

Суперфосфат

19,5

46

73

85

204

1045

0,65

679

4

Сильвініт

13

46

27

28

101

777

0,65

505

Деревна шкілка саджанців насіннєвого походження - Бука лісового ф. «Dawyck»

Пс

Сж1

Сж2

?

1

Торф

-

-

27

-

27

27000

2,5

67500

2

Суперфосфат

19,5

46

52

-

97,6

500

2,5

1250

3

Сильвініт

13

46

109

-

155

1192

2,5

2980

Деревна шкілка саджанців вегетативного походження - Вяза ф. плакуча

Пс

Сж.щ1

Сж.щ2

?

1

Торф

-

-

27

-

27

27000

1,8

48600

2

Суперфосфат

19,5

45,6

52

-

97,6

500

1,8

900

3

Сильвініт

13

46

109

-

155

1192

1,8

2146

РОЗДІЛ 4. Технологія та виробнича собівартість 4. 4. 4. 4.Вирощування садивного матеріалу

4.1 Особливості вирощування сіянців

4.1.1 Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу

Насіння що швидко втрачає схожість (тополі, верби, ільмові, берези та інші), найчастіше висівають відразу після збирання влітку або восени.

При створенні певних умов насіння можна зберігати на складах відкритим способом кілька років (кленів та ясена протягом 2 років, смереки, модрини, яблуні, груші, гледичії 4 і сосни 6 років). В герметично закритій посудині при 0°С насіння сосни та смереки добре зберігається протягом 10-15 років. При вологості вище критичної швидко починається старіння протоплазми і зменшується тривалість життя насіння. Так, збільшення вологи насіння сосни з 8-9 до 13,8 % підвищує виділення вуглекислоти насіння сосни в 10 разів. При вологості нижче критичної дихання та всі процеси, які пов`язані з обміном речовин, що призводить до старіння насіння, уповільнюють, і, як правило, спостерігаються в стані спокою.

Для зберігання насіння більшості деревних рослин найсприятливішим є постійна температура навколишнього середовища в межах 0-5°С (для насіння сосни від 0 до -2°С) і постійна вологість повітря в межах 40-50 % (але не більше 70 %), при яких воно знаходиться в стані майже повного спокою. Рекомендована вологість насіння при зберіганні, сосна звичайна 6-8 %, а берези 7-8 %. Зниження температури, як і вологості середовища, призводить до сповільнення процесів життєдіяльності і витрат запасних поживних речовин, що зберігають високий біоенергетичний рівень насіння.

Для життєздатності насіння найшкідливішим є відносно низький парціальний тиск. Про це свідчить той факт, що в усіх випадках насіння втрачає життєздатність швидше при підвищенні вмісту кисню від 0 до 21 %,ніж при підвищенні до100 %, при якому вона не змінюється, або змінюється дуже повільно.

Зберігання насіння в'яза гладенького не проводиться, так як насіння цієї породи висівається у розсаднику одразу ж після його збору через декілька днів у травні-червні.

З метою попередження загибелі насіння в'яза гладенького, а також захворювання сходів і сіянців інфекцію знищують протруюванням насіння перед висіванням в ґрунт. Такі заходи не тільки знищують інфекцію на поверхні самого насіння, а й захищають його та проростки від збудників полягання (та інші) в ґрунті на 1-1,5 місяця. Для профілактики захворювання насіння перед висіванням застосовую метод мокрого протруювання розчином марганцевокислого калію концентрацією 0,5 %, для чого його занурюють у розчин на 2 годин, а потім виймають і просушують до стану сипкості. Інколи застосовують 3 %-й розчин, в якому витримують 30 хв.

Обрахунок кількості та вартості садильного матеріалу для виробничих відділень розсадника, розрахунок щорічних витрат на зберігання підготовку насіння до висіву.

Для створення посівів ми повинні мати деякий запас насіння та проводити підготовку його до висіву.

Спочатку ми розрахуємо кількість та вартість насіння для посівного відділення, для цього ми застосуємо розрахункову таблицю 4.1.

Таблиця 4.1 Розрахунок кількості та вартості насіння

№

п\п

Порода

Клас якості

Норма висіву насіння на 1 п.м,г

Довжина посівних борозенок,

м

Потреба в насінні,

кг

Ціна 1 кг насіння,

грн

Вартість насіння, грн

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Дуб звичайний

1

125

34667

4333

5-00

21665-00

Отже починаємо заповнення таблиці, У стовпчик 2 ми записуємо назву породи сіянці якої будемо вирощувати. У стовпчик 3 записуємо клас якості насіння, що ми умовно приймаємо як перший клас. Норма висіву насіння на 1 м посівної борозенки брав з додатка 11 (Мауер В.М., Гордієнко М.І., Бровко Ф.М., Озадовський В.В. методичні поради до курсового проекту, - К.: Кафедра лісових культур, 2003. 60 с..)

Норму висіву насіння на 1м борозенки ми беремо з додатку 11, і в зоні полісся вона для в'яза становить 3 грами.

Довжину посівних борозенок ми визначаємо за допомогою формули (4.1.):

4.1

де n - кількість посівних борозенок у стрічці, шт..;

В - ширина стрічки плюс між стрічкова відстань, м;

Sпос - площа сівби, га.

У нашому випадку основні величини становлять:

n - для в'яза вона 4шт.;

В - для в'яза становить 1,5 м.;

Sпос -для дуба становить 1,3 га.

Отже зробивши підстановку ми отримуємо:

для дуба:

Ціна 1кг насіння (стп.7) ми беремо з додатку 20[8], що для дуба становить 5,0грн/кг.

Потребу в насінні (стп.6) ми обчислюємо шляхом множення норми висіву насіння на 1 п.м,(стп.4) на довжину посівних борозенок (стп.5).

Вартість насіння (стп.8) ми обчислюємо шляхом множення потреби в насінні, (стп.6) на ціну 1кг насіння.

Підготовкою насіння Дуба звичайного (Quercus robur L.) перед посівом буде використаний тільки один прийом, обробіток насіння фунгіцидами. Цю операцію висвітлено в табличці 4.2.

Таблиця 4.2. Щорічні витрати на зберігання насіння та підготовку насіння до посіву

№

п\п

Види робіт

Одиниці виміру

Обсяг робіт

Норма виробітку

Розряд робіт

Потреба в

Вартість робіт

Термін виконання робіт

л\д

м\з

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Дуба звичайного - Quercus robur L.

1.

Підготовка піску

мі

13,0

1,2

ІІ

10-64

3,94

-

41,92

Х

2

Засипання жолудів в ями

т

4,33

1,10

ІІ

10-24

3,94

-

41,92

ХІ

3

Стратифікація насіння в траншеях

кг

4333

285

ІІ

10-24

15,20

-

155,65

4

Просіювання насіння через решето

кг

4333

221

ІІ

10-24

19,61

-

200,81

5

Протруювання насіння фунгіцидами сухим способом

кг

4333

2465

V

14-64

1,76

-

25,77

4.1.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянці

Насіння в'яза гладенького висіватиму наприкінці весни або на початку літа, одразу ж після його достигання та збирання. В осінніх та ранньовесняних посівах спостерігається низька схожість насіння. Висіваються насінини у добре зволожений грунт сівалкою СПН-4. Норма висіву насіння 3г на 1 погонний метр посівної борозенки, та загортається на глибину 1,5-2 см. Після чого посіви прикочуються котком ЗКВГ-1,4 для більш сприятливого зволоження насіння капілярною вологою. Після всходів посіви мульчують та поливають водою. П'ять разів проводимо механізований догляд агрегатом Т-25А, МВН-2,8, та чотири рази ручний догляд протягом літа. Ці прийоми використовуються для знищення бур'янів та кірки на поверхні грунту. Стандартними сіянці в'яза гладенького стають за 1 рік, після чого їх викопують викопочним плугом ВПН-2,0. Витрати на агротехнічні заходи по вирощуванню сіянців дуба звичайного ( Quercus robur L.) наведено в табличці 4.3.

Таблиця 4.3 Вартість щорічних витрат на вирощування сіянців дуба звичайного ( Quercus robur L.) в посівному відділенні розсадника

№ пп.

Назва

роботи

Обсяг робіт

Одиниця виміру

Марка машин та знарядь

Пункт норми виробітку

Норма виробітку

Тарифний розряд, ставка, грн.

Витрати

Вартість грн.

Термін виконання роботи

Машино-змін

людино-днів

Коне днів

Машино-змін

людино-днів

Коне днів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Дуб звичайний

І поле - Пар сидеральний

1

Лущення

ґрунту

1,3

га

МТЗ-82 9БЗСС-1

18.2.5

39,8

ІІІ,

14-88

0,03

0,03

-

4,2

0,45

-

Х

2

Внесення мін. добрив

1,3

га

МТЗ-82 АРУ-0,5

18.3.2

4,4

IV,

16-80

0,3

0,3

-

42

5,04

-

III

3

Культурна оранка

1,3

га

ДТ-75 ПЛН-4-35

18.2.1

4,4

IV,

16-80

0,3

0,3

-

54

5,04

-

III

4

Ранньовесняне закриття вологи

1,3

га

МТЗ-82 КРН-4,2

18.2.4

39,8

III,

14-88

0,03

0,03

-

4,2

0,45

-

IV

5

Культивація перед посівом

1,3

га

МТЗ-82 КРН-4,2

18.2.4

18,7

III,

14-88

0,07

0,07

-

9,8

1,04

-

IV

6

Обробіток насіння люпину

260

кг

вручну

18.1. 22

100

V,

14-64

2,6

2,6

-

-

38,06

-

IV

7

Висів насіння люпину

1,3

га

МТЗ-82 СПН

18.4.1

1,4

V, II

0,93

0,93

-

130,2

-

IV

8

Коткування люпину

1,3

га

МТЗ-82 ЗКВГ-1,4

18.4.2

9,6

II,

13-44

0,14

0,14

-

19,6

1,88

-

IV

9

Подрібнення боронами

1,3

га

МТЗ-82 БДН-3,0

18.2.3

39,8

III,

14-88

0,03

0,03

-

4,2

0,45

-

VII

10

Заорювання зеленої маси

1,3

га

МТЗ-82 ПЛН-3-35

18.2.2

3,5

III,

14-88

0,37

0,37

-

51,8

5,51

-

VII

11

Дворазова культивація

2,6

га

МТЗ-82 КРН-4,2

18.2.4

18,7

III,

14-88

0,14

0,14

-

19,6

2,08

-

VIII

Разом по першому полі

4,94

339,6

2,08

ІІ - ІІІ поля - пар сидеральний; дуб звичайний

1.

Внесення мін. добрив

1,3

га

МТЗ-82 АРУ-0,5

18.3.2

4,4

IV,

16-80

0,3

0,3

-

42

5,04

-

X

2.

Культурна

оранка

1,3

га

МТЗ-82

ПЛН-4-35

18.2.2

3,6

ІІІ,

14-88

0,36

0,36

-

50,4

5,36

-

X

3.

Ранньовесняне закриття вологи

1,3

га

МТЗ-82 9БЗСС-1

18.2.5

39,8

ІІІ,

14-88

0,03

0,03

-

4,2

0,45

-

IV

4.

Культивація перед посівом

1,3

га

МТЗ-82 КРН-4,2

18.2.4

18,7

ІІІ,

14-88

0,07

0,07

-

9,8

1,04

-

V

5.

Висів насіння

1,3

га

МТЗ-82

18.4.1

1,4

V,II

0,93

0,93

-

130,2

17,8

12,5

-

V

6.

Підрізання кореневої системи

1,3

га

МТЗ-82 МСН-0,75

18.4.4

0,88

V,

19-12

1,48

1,48

-

207,2

28,3

-

VI

7.

Полив (4 р.)

5,2

га.

ДТ-75

18.4.5

1,6

VІ,

22-32

3,25

3,25

-

585

75,54

-

V,VI, VII, VIII

8.

Механізований догляд (5 р.)

6,5

Га.

Т-16 М

КДП-1,5

18.4.9

1,5

ІV,

16-80

4,33

4,33

-

259,8

72,74

-

V,VIVII,VIII

9.

Ручний догляд

(4 р. на 30 % площі)

15,6

тис м2

вручну

18.5.20

0,12

ІI,

13-44

130

130

-

-

1747,2

-

V,VIVII

10.

Боротьбі зі шкідниками

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены