Організація та оптимізація лісового розсадника ДП "Шацьке учбово-дослідне лісове господарство"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІСОВОГО РОЗСАДНИКА ДП «ШАЦЬКЕ УЧБОВО-ДОСВІДНЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Розділ 2. Програма, методика та обсяги досліджень

Розділ 3. Аналіз лісокультурної справи

3.1 Історія лісокультурної справи на підприємстві

3.2 Лісонасінна справа

3.3 Вирощування садивного матеріалу

ВИСНОВОК

Бібліографічний список

ВСТУП

Актуальність теми. У минулому році лісогосподарським та лісомисливським підприємствам Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства проведено лісовідновлення на площі 2730 га. При цьому садіння лісових культур виконано на площі 1743 га (з них 300 га - нових лісів), решта - 987 га залишено під природне поновлення (в тому числі з виконанням заходів сприяння - 368 га). Для виконання цього завдання використано 15 мільйонів стандартних сіянців, із них: сосни звичайної - 9,5 млн.шт., дуба звичайного - 1,5 млн.шт.

Враховуючи тенденцію останніх років до збільшення площ створюваних лісових культур, особливо на нелісових землях, лісогосподарським підприємствам Волинської області потрібно збільшувати обсяги випуску стандартного садивного матеріалу.

Першим кроком у виконанні цього завдання є оптимізація роботи базисних і постійних лісових розсадників, які знаходяться у підпорядкуванні лісогосподарських підприємств Волині, оскільки більшість з них перебувають у занепаді або не використовуються на повну виробничу потужність. Одним із таких розсадників ми вважаємо лісовий розсадник ДП «Шацьке учбово-досвідне лісове господарство».

Тому, метою нашої роботи є розробка практичних рекомендацій щодо покращення організації постійного лісового Шацького лісництва ДП «Шацьке УДЛГ».

РОЗДІЛ 1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ТА ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Перший лісовий розсадник на території сучасної України був закладений ще в 1807 році поміщиком Милорадовичем на Полтавщині, у своєму маєтку. На тій же Полтавщині, два роки потому вже В.Я. Ломиковський закладає невеличкий розсадник для задоволення потреб у садивному матеріалі для залісення неугідь і створення полезахисних лісових смуг [20].

У 1817-185 7рр. землевласник В.П. Скаржинський влаштовує два великі розсадники, які задовольняли власні потреби у садивному матеріалі, а невдовзі постачали садивний матеріал військовим поселенням для створення захисних лісових насаджень всього півдня України, і навіть також Кавказу [20].

Опісля, на теренах нашої держави, лісові та лісомеліоративні розсадники з'являлися все частіше: 1828 р. біля Одеси - деревний розсадник Товариства сільського господарства південної Росії; 1837 р. - розсадники графині Браницької на Київщині; 1842 р. - розсадник Броварського лісництва; 1843 р. - Велико-Анадольський лісовий розсадник, 1876 р.- закладений розсадник поблизу Феодосії; 1879 р.- тимчасові лісові розсадники сосни -- в Зміївському лісництві Харківської губернії. і так далі [25].

В даний час вирощування високоякісного лісового садивного матеріалу, необхідного для галузі, забезпечує велика і розгалужена мережа лісорозсадницьких комплексів, базисних, постійних, тимчасових, індивідуальних, піднаметових та інших різновидів лісових розсадників [20, 25, 27, ]. Представлені вони у різних природних зонах та регіонах України.

Основу агротехніки вирощування лісового садивного матеріалу становлять чотири основні чинники, які перебувають у тісному взаємозв'язку - світло, тепло, волога та грунтова родючість. Як відзначено у М.І. Калініна [20], світло і тепло належать до космічних чинників, а родючість ґрунту і його вологість - до земних. Інтенсифікація вирощування садивного матеріалу у лісових розсадниках передбачає регулювання рівня взаємодії основних цих чинників, незалежно від їх походження. Таке регулювання більшою мірою можливе у разі вирощування садивного матеріалу в умовах закритого ґрунту і меншим - в умовах відкритого грунту [17, 25-28, 39.

Питанням оптимізації лісорозсадницької справи займалося, і займаються по цей час багато науковців і практиків, що відображено у численних їх працях [1-3, 14, 17-20, 25-28, 30, 36, 39-40 та ін.

Зокрема, розроблено ряд оптимальних сівозмін для різних регіонів України та подано рекомендації щодо їх забезпечення [25 Досить аргументовано автором розглянуто і питання внесення різних видів добрив у поля лісових розсадників для покращення виходу стандартного садивного матеріалу.

А.І. Новосельцева та Н.А. Смірнов [27 наводять ряд параметричних ознак які характеризують особливості сівби лісового насіння та проведення за ними системи доглядів.

М.Х. Осмола [28] риділяє значну увагу вивченню та покращенню організації лісових розсадників.

А.П. Іванюк, М.М. Гузь [15] наводять теоретичні обґрунтування системи землеробства, та подають практичні рекомендації щодо побудови сівозмін, систем основного та допоміжного обробітку грунту, здійсненя агротехнічних доглядів за культивованими рослинами, розробляють класифікацію бур'янів та дають практичні поради щодо заходів боротьби з ними.

Ю.М. Дебринюк та інші [24] звертають увагу на проблеми лісового насінництва.

Сучасний стан лісокультурного виробництва у нашій країні передбачає можливості вирощування лісового садивного матеріалу в умовах і відкритого, і закритого ґрунтів, як з відкритою, так із закритою кореневими системами. Є перші спроби використання більш сучасного і ефективнішого методу розмноження рослин - культури тканин [6-7, 18, 31, 34 та ін.].

На садивний матеріал мають вплив негативні чинники навколишнього середовища, а тому як дослідив Іванюта В.М. [17] найефективніше вирощувати садивний матеріал у закритому ґрунті - у теплицях. Вирощування садивного матеріалу у теплицях дає змогу досягти за один рік досягати такого розвитку деревних рослин, який мають двохрічні рослини, вирощені у відкритому грунті. Іншою перевагою є те, що у закритому ґрунті вихід сіянців з одиниці площі є більшим у кілька разів від умов відкритого ґрунту [17,25-28, 30, 38].

Закритий грунт широко використовують для вирощування сіянців переважно хвойних видів та рідше - для вирощування сіянців листяних порід, які зазвичай, вирощується в умовах відкритого грунту. Проте для дуба звичайного, починаючи з 2005 року, окремі лісогосподарські підприємства тодішнього Держкомлісгоспу України, зараз Державного агентства лісових ресурсів України, започаткували масове вирощування сіянців у закритому грунті і з закритою кореневою системою. Сучасні технології передбачають більше 20 різновидів контейнерів для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, проте не всі вони набули широкого застосування [25].

Свідченням перспективності вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою є різке зростання його виробництва за останні роки у США, Швеції, Фінляндії та інших країнах [14, 26].

Для одержання якісного садивного матеріалу деревних порід застосовують біологічно активні речовини, зокрема регулятори росту і розвитку рослин. Використання цих препаратів дозволяє повніше реалізувати генетичні можливості, підвищити стійкість рослин проти стресових факторів біотичної та абіотичної природи, поліпшити якість [5, 19, 29, 33, 40].

В Україні найбільшого поширення у вирощуванні садивного матеріалу набули торф'яні таблетки та коміркові пінопластові контейнери. Найчастіше використовують таблетки канадської фірми Jiffy - відомого у світі виробника торф'яних таблеток. Кожна таблетка має своє призначення, зокрема таблетки діаметром 36-38-42 мм застосовують для вирощування сіянців смереки, сосни, модрини, таблетки діаметром 50 мм - для вирощування дуба, бука та інших листяних порід, таблетки діаметром 42 мм застосовують для вирощування вегетативного садивного матеріалу, тобто розмноження живцями декоративних порід.

Алькін М.Ф. у 70-80 рр. практикував вирощування сіянців дуба звичайного та червоного у «приймачах для живиці». При цьому застосовував два варіант - це безпосереднью сівбу жолудів у контейнер або дорощування у приймачі викопаного з грудкою землі сіянця [1-2]. Це можна вважати першими спробами на теренах західної України вирощування садивного матеріалу в контейнерах. Та з певних причин, на той час цей спосіб вирощування сіянців дуба не знайшов широкого застосування у виробничих умовах.

Проте вже за часів незалежної України у 2006 році розпочато промислове вирощування сіянців дуба звичайного у коміркових пінопластових контейнерах французького виробництва [26]. Цей спосіб забезпечив всі сприятливі умови для успішного росту і розвитку сіянців та високий вихід садивного матеріалу. Біометричні показники сіянців, вирощених у пінопластових контейнерах були за висотою і діаметром, відповідно, на 140% і 114,2% більшими від параметрів стандартного сіянця, визначеного ГОСТом 3317-90 для дворічних сіянців відкритого ґрунту [35].

Окреме місце у інтенсифікації вирощування садивного матеріалу, належить застосуванню методу культури тканин [6-7, 18]. Цей метод дає змогу впливати на морфогенез і хід розвитку рослин, завдяки спеціально підібраному складу поживного середовища і застосуванню специфічних гормонів росту. У разі застосування цього методу можна отримувати із одного експлантата десятки тисяч рослин. І в це в майбутньому дасть змогу: отримати садивний матеріал генетично ідентичний вихідній рослині; можливість отримувати у великій кількості вегетативне потомство рослин; отримувати необхідну кількість садивного матеріалу незалежно від періодичності плодоношення; можливість створювати нові сорти; можливість розмноження сіянців без виведення їх із ювенільної фази та ін..[31].

Здійснені протягом останніх 10-15 років експерименти вирощування лісового садивного матеріалу методом культури тканин [6-7] дають змогу зробити висновок про можливість широкого використання цієї сучасної технології для масового продукування сіянців основних лісотвірних порід.

Родін А.Р. описав ріст та збереження сіянців чотирьох видів сосни, які вирощувалися в різних грунтово-кліматичних умовах, встановив, що краща схожість насіння була при його передпосівній обробці гетероауксином, а кращий ріст сіянців при обробці гібереліном [33].

Для того щоб виростити сіянці деревних і чагарникових порід потрібно заготовити насіння. Загальновизнаним правилом у насінництві є використання для створення лісів насіння від корінних місцевих насаджень. У багатьох країнах використання насіння для поновлення насаджень регламентовано законодавством. Так, в Чехії лісовим законом вимагається для лісорозведення і штучного лісовідновлення використовувати насіння з насаджень природного походження, в Естонії законом заборонено використання насіння невідомого походження, в законодавстві Латвії визначено, що насіння для вирощування садивного матеріалу може заготовлятись лише на об'єктах, зареєстрованих Державною лісовою службою. В Україні Лісовий кодекс слабо регламентує використання лісового насіння для лісорозведення і лісовідновлення. Основну кількість насіння для вирощування садивного матеріалу заготовляють поза межами об'єктів постійної лісонасінної бази лісогосподарських підприємств.

Щодо більш сучасних тенденцій розвитку технологій вирощування садивного матеріалу то широкого застосування набуло проведення за посівами і шкілками хімічних доглядів. Для обробітку грунту у парових полях застосовують 2,4-ДА, «Далапон», ТХА, МГ-Т, «Чистопол». «Вулкан» та ін., що детально описано А.П. Іванюком та М.М. Гузем [15].

При вирощуванні сіянців хвойних порід у посівних відділеннях лісових розсадників існує велика проблема, яка пов'язана з ювенільними хворобами сіянців. Для боротьби з якими ряд науковців [4, 24, 25, 32] рекомендують застосовувати передпосівний обробіток насіння, а також обробіток по і вегетуючих сіянцях кремнійорганічними сполуками й мікроелементами. Зокрема, перед висіванням насіння обробляють вуглеамонійними солями, стимуляторами росту «Триман-1» та комплексними мінеральними добривами, що сприяє збільшенню лінійних розмірів та маси деревних рослин. Встановлено, що обробка насіння сосни звичайної стимулятором росту «Триман-1» і кореневе підживлення вуглеамонійними солями та їх комплексами ефективніше впливає на біометричні показники однорічних сіянців, ніж підживлення аміачною селітрою. Після обробки «Триман-1» жолудів дуба червоного і кореневе підживлення однорічних сіянців ВІДАКСом-Н (з гуматом натрію) у сипкому стані (20 г/м2) загальна маса сіянців та маса коренів у повітряно-сухому стані перевищувала контроль у 2,1 рази, висота сіянців була більшою в 1,2 рази. При вирощуванні сіянців липи дрібнолистої найефективнішими виявили обробку насіння «Триман-1» та внесення у міжряддя суміші ВАС і аміачної селітри (10 г/м2+10 г/м2), загальна маса сіянців у повітряно-сухому стані і маса кореневої системи порівняно з контролем збільшувалась в 3,6 рази, висота дослідних сіянців була в 2,6 рази більшою ніж у контролі [4, 13].

На нашу думку фітопатологів [ 31] для правильної і своєчасної боротьби із потенційними шкідниками та збудниками хвороб у тимчасових розсадниках необхідний постійний нагляд за їхнім станом, проведення фітопатологічних обстежень.

Фундаментальною навчально-практичною та науковою працею у цьому напрямку є «Лісові культури» колективу авторів Національного лісотехнічного університету та Національного аграрного університету [25], де викладено основні засади лісонасінної, лісорозсадницької та лісокультурної справ в Україні.

Розділ 2. Програма, методика та обсяги досліджень

Відповідно до поставленної мети передбачалось виконання наступної програми:

· ознайомлення з історією створення, структурою та основними напрямками діяльності Шацького лісового розсадника;

· вивчення природно-кліматичних умов району розміщення лісорозсадника;

· інвентаризація садивного матеріалу;

· встановлення біометричних показників основних видів садивного матеріалу вирощеного в умовах відкритого ґрунту;

· аналіз існуючої структури лісорозсадника та обґрунтування рекомендацій щодо її покращення.

Опис природно-історичних умов та господарської діяльності підприємства проводився відповідно до методичних рекомендацій Ю.М. Дебринюка, А.П. Іванюка і М.М. Гузя [9].

Грунтовий профіль описували керуючись рекомендаціями А.П. Дидиди та співавторів [12].

Для встановлення придатності садивного матеріалу для використання на виробництві часто користуються таким показником як висота надземної частини рослини. Тому нами були проведені натурні заміри висот основних видів садивного матеріалу вирощених у посівному та шкільному відділенні Шацького лісового розсадника.

Біометричні дослідження проводились шляхом натурного обміру надземної частини експериментальних рослин. Так, на облікових рядках, заміряли висоту кожного саджанця, і кожного десятого сіянця. Заміри здійснювали за допомогою мірної рейки (лінійки) з точністю до 0,1 см, а дані заносили у польовий журнал. Пізніше, у камеральних умовах, дані заносилися до електронної таблиці EXEL і оброблялися за допомогою стандартних та модернізованих комп'ютерних програм кафедри „Лісової таксації та лісовпорядкування” НЛТУ України відповідно до методичних рекомендацій М.П. Горошка, С.І. Миклуша, П.Г. Хомюка [8].

Розділ 3. Аналіз лісокультурної справи

3.1 Історія лісокультурної справи на підприємстві

Лісокультурна справа на теренах шацького краю зародилася ще на початку XX століття, а найбільшого обсягу набула у повоєнний період. Саме у той час країна нещадно експлуатувала лісові ресурси, які потрібні були для відновлення національної економіки.

У біжучому році ДП «Шацьке УДЛГ» було створено 44 га лісових культур, а сприяння природному поновленню виконано на площі 45 га. Реконструкція насаджень була запланована, але не проводилась.

Основним способом обробітку ґрунту є механізоване прокладання садивних борозен плугом ПКЛ-70;

За часом створення всі культури до 10-річного віку - це наступні лісові культури, які створенні виключно на зрубах або на землях запасу. Сівба та садіння під наметових і попередніх лісових культур підприємством не практикується.

Створюються лісові культури методом садіння, при цьому використовують ручну працю і меч Колесова. При цьому переважно садять лісові культури весною - 95% від площі щорічного садіння.

Щодо складу створюваних культур, то в останнє десятиріччя перевага надається чистим культурам сосни або березово-сосновим та дубово-сосновим.

Загальна кількість доглядів за лісовими культурами до стадії змикання різна - від 3 до 8. При цьому помітна тенденція до зменшення кількості доглядів, що негативно впливає на збереженість культур до переводу їх у вкриті лісовою рослинністю землі та зміною складу штучного насадження зі зменшенням частки головної породи, чи то сосни , чи то дуба, і появою в їх складі осики та берези.

Доповнення лісових культур на підприємстві проектується при відпаді у розмірі більше 10% від запланованої густоти.

Причиною окремих невдалих прикладів створення лісових культур є несвоєчасно проведені агротехнічні догляди або недостатня їх кількість чи низька якість. Іноді має місце створення лісових культур за стандартними схемами, без врахування особливостей тих чи інших лісокультурних ділянок, а також типів лісорослинних умов.

Попереднім лісовпорядкуванням (2003 р.) було запроектовано створення лісових культур протягом ревізійного періоду на площі 313,2 га. Проте, проект вже виконаний на 173%, що пов'язано зі створенням штучних насаджень на ділянках, які раніше проектувались під природне зарощування. Крім того, під створення культур були відведені ділянки, на яких пройшли суцільні вітровали та буреломи, а також ділянки з масовим всиханням раніше підсочуваних насаджень. Крім вище відзначеного ДП «Шацьке УДЛГ» щорічно створює понад 70 га лісових культур на не використовуваних у сільському господарстві землях. Близько 95% створюваних штучних насаджень - це лісові культури сосни звичайної як чисті так і змішані з дубом звичайним та червоним, березою повислою.

Втім не всі створені лісові культури призвели до формування стійких лісових насаджень. На території держлісфонду підприємства обліковано близько 11 га загиблих лісових культур (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Облік загиблих лісових культур по ДП „Шацьке УДЛГ” у поточному ревізійному періоді (2003-2013 рр.)

Причини загибелі та незадовільного стану лісових культур	Культури, що загинули	Незадовільні культури
	га	%	га	%
1. Культури ревізійного періоду
1.1. Відсутність доглядів	10,9	100	4,0	41,7
1.2. Невідповідність ТЛУ	-	-	5,6	58,3
Разо м	10,9	100	9,6	100
2. Культури старшого віку
2.1. Несвоєчасне проведення рубок догляду	-	-	51,2	100
Всього	10,9		60,8

Як видно із приведених даних основною причиною загибелі лісових культур є відсутність та неналежне проведення агротехнічних доглядів. Висока частка серед культур і невідповідних до типу лісу та лісорослинних умов.

3.2 Лісонасінна справа

лісовий садивного розсадник агротехніка

Незважаючи на статус навчально-досвідного лісового господарства, сьогодні підприємство належним чином не забезпечене власною лісонасіннєвою базою, яка сукупно становить 16,7га (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Відомість об'єктів постійної лісонасінної бази ДП «Шацьке УДЛГ»

Об'єкт	Порода	Квартал	В ид іл	Площа, га	Piк закладання	Примітка № по реєстру
Шацьке лісництво
Генетичний резерват	сосна	7	2	2,8	1982
Ростанське лісництво
ПЛНД	сосна	32	5	1,0	1968
	дуб	23	5	4,5	1999
Шацьке лісництво
ПЛНД	дуб	45	22	8,4	1966
Шацьке лісництво
Плюсові дерева	сосна	45	25		1975	86/2
	сосна	45	24		1974	49/2
	сосна	7	2		1981	129/7
	сосна	7	2		1981	130/8
	сосна	7	2		1981	131/9
	сосна	7	8		1981	126/4
	сосна	7	8		1981	127/5
	сосна	6	5		1981	128/6
	сосна	6	14		1981	125/3

З даних табл. 3.2 видно, що у Шацькому лісництві є генетичний резерват сосни звичайної розташований в 7 кварталі 2 виділі, площею 2,8 га. Генетичний резерват був створений в 1982 році і використовується для отримання покращеного насіння. У Ростанському лісництві створено постійні лсонасінні ділянки сосни і дуба площею 1,0 і 4,5га відповідно, у Шацькому лісництві - дуба звичайного. Позитивним аспектом у лісонасінній справі підприємства є наявність 9 плюсових дерев сосни звичайної які пройшли атестацію. За минулий рік підприємством заготовлено 11 кг насіння цієї породи з них 1/5 на об'єктах ПЛНБ. Планові завдання зі заготівлі насіння за останні два роки не виконувались із-за відсутності врожаю дубових насаджень. Урожайні роки дуба в умовах підприємства повторяються через 5-8 років. Потреба в насінні підприємства основних порід наведена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Потреба у насінні та обсяги його заготівлі в середньому за три останніх роки у ДП „Шацьке УДЛГ” (кг)

Назва породи	Потреба у насінні	План заготівлі	Фактично заготовлено	У %
				від потреби	від плану
Сосна звичайна	20	20	23	115	115
Дуб звичайний	100	100	-	-	-
Ясен звичайний	10	10	10	100	100
Ялина звичайна	20	20	20	100	100
Разом	150	150	53	35	35

Заготівля насіння сосни звичайної та дуба звичайного, в основному, проводиться на постійних лісонасінних ділянках, а при відсутності урожаю на них заготівля насіння ведеться в насадженнях по всій території держлісфонду без врахування селекційної категорії дерев. При цьому, участь у заготівлі лісонасінної сировини приймають як лісова охорона, так і місцеве населення.

Переробкою лісонасінної сировини займаються працівники лісової охорони. Спеціального обладнання та машин для переробки лісонасінної сировини підприємство не має. Не має й спеціально обладнаного насіннєсховища. Заготовлене насіння майстри лісу зберігають у домашніх умовах.

Відповідно до матеріалів аналізу посівних якостей отримане насіння зазвичай характеризується другим класом якості.

3.3 Вирощування садивного матеріалу

Підприємство немає свого базисного розсадника, а користується послугами Волинського обласного лісового селекційно-насіннєвого центру, який обслуговує більшість лісгоспів Волинського обласного управління лісового господарства. По при те, існує декілька невеликих розсадників як постійних (Шацьке та Ростанське лісництва), так і тимчасових (Піщанське та Поліське лісництва), де вирощують частину садивного матеріалу необхідного для створення лісових культур та озеленення території.

Враховуючи тему нашої бакалаврської роботи ми детальніше зупинимося на характеристиці постійного лісового розсадника Шацького лісництва.

Шацький лісовий розсадник закладений у 1982 році (рис. 3.1) і призначений для забезпечення садивним матеріалом Шацького лісництва.



Рис. 3.1. Загальний вигляд постійного лісового розсадника Шацького лісництва ДП «Шацьке УДЛГ».

Загальна площа розсадника 0,86 га, у тому числі посівне відділення - 0,18 га, шкільне відділення - 0,64 га (рис. 3.2).

План постійного лісового розсадника ШАЦЬКОГО ЛІСНИЦТВА ДП “Шацьке УДЛГ”

Площа загальна 0,86 га

продукційної частини 0,82 га

службової частини 0,04 га

Як бачимо з приведеного рисунка територія Шацького лісорозсадника невелика і неправильної конфігурації, включає дві частини: продукувальна, куди відноситься посівне і шкільне відділення, та службової, яка представлена - ставком, доріжкою, загорожею, живоплотом та альтанкою.

Недоліком у сучасній структурі лісового розсадника вважаємо: відсутність поділу посівного та шкільного відділення, що не дозволяє запроваджувати сівозміну, не має на території розсадника елементарних службових споруд для зберігання реманенту, насіння тощо. Відсутні також такі структурні елементи розсадника як прикопочна ділянка та компостник. Відсутнє відділення зеленого живцювання.

З огляду на специфіку ґрунтових умов краю розсадник відведений в не найкращому місці. Зокрема ґрунт класифікувався нами як дерново-підзолистий із розораним гумусовим і частково елювіальним шарами, піщаний за механічним складом, свіжий, тип зволоження промивний, глибина залягання ґрунтових вод близько 1,2 м (рис.3.2). Вмісту гумусу - 1,8%.

Зараженість личинками хруща - 0,1 шт./м2.

Рис. 3.2. Ґрунтовий профіль Шацького лісового розсадника.

Агротехніка вирощування садивного матеріалу у відкритому ґрунті лісового розсадника полягає в наступному. Основний обробіток передбачає осінню оранку (після внесення органічних добрив) на глибину до 35 см, з подальшою пошаровою культивацією (перша на глибину 10 - 12 см, а друга мілкіша) та одночасним боронування або шлейфування. Передпосівний обробіток передбачає плантажну оранку з наступним дискуванням та боронуванням. Сівозміни у розсаднику запроваджені, ротація вирощування садивного матеріалу проходить, але без чіткого врахування меж полів і закономірностей алелопатичного взаємовпливу деревних порід.

Щодо вирощування садивного матеріалу у посівному відділенні слід відзначити наступне. Сівба переважно рядкова (ширина міжрядь 25 см.) у підготовлені кінним маркером або вручну сапкою борозенки. Догляди полягають у розпушувані грунту кінним культиватором у міжряддях та ручним прополюванням бур'янів у рядках посіву. Боротьба з бур'янами за допомогою гербіцидів не проводиться. Щодо системи удобрення ґрунту то головним чином застосовують лише основне добриво торф чи торфокомпост. Підживлюють сіянці переважно лише азотними добривами один раз за вегетаційний сезон.

Забезпечення сприятливих умов для успішного проростання висіяного насіння, появи дружніх сходів, росту і розвитку сіянців забезпечується відповідними прийомами. Якість садивного матеріалу значною мірою залежить від догляду за посівами, які лісівники розпочинають після висіву насіння і проводять аж до викопування сіянців. Заходи з догляду умовно можна об'єднати в дві групи: догляди за посівами та грунтом до зявлення сходів та після з'явлення сходів. Головним видом догляду за сіянцями в період їх росту є прополювання бур'янів вручну.

Результати проведеної нами восени 2010 році інвентаризації посівного та шкільного відділення Шацького лісового розсадника відображено у табл. 3.4, а на рис. 3.3 зображено окремі фрагменти лісорозсадника.

Таблиця 3.4

Відомість інвентаризації садивного матеріалу Шацького лісового розсадника (20.10.2010 р.)

Порода	Кількість сіянців і саджанців, шт.
	1 річні	2 річні	5 річні	10 річні
Посівне відділення
Дуб звичайний	3664	1000
Груша звичайна		220
Дуб червоний	306
Яблуня звичайна		200
Липа широколиста	-	100
Сосна звичайна		750
Разом	3970	1520	0	0
Деревно-чагарникова шкілка
Дуб липа дрібнолиста		385
Дуб звичайний			86
Клен-явір		156	374
Сосна звичайна			210
Ясен звичайний			586
Спірея калинолиста	50		1200
Кизильник звичайний	50
Самшит вічнозелений	480		1000
Шипшина зморшкувата	51
Магонія падуболиста	385
Туя західна			50
Каштан кінський				30
Барбарис звичайний			2
Разом	1016	541	3958	30

Аналізуючи дані табл. 3.4 можна відзначити наступне:

· асортимент садивного матеріалу є дуже вузьким, як за видами (сіянці та саджанці з відкритою кореневою системою) так і у видовому різноманітті;

· обсяг випуску садивного матеріалу є дуже низьким; невиправданим з нашої точки зору є вирощування крупномірних саджанців (більше 5 років) таких порід як дуб червоний, дуб звичайний, клен-явір;

· сосна звичайна, ясен звичайний, оскільки вони на бідних сухуватих ґрунтах ростуть повільно, а попиту на них у регіоні не має.

Враховуючи що цими видами садивного матеріалу зайнята значна площа деревної шкілки вважаємо за необхідне використати їх для доповнення лісових культур, чи створення захисних насаджень але їх потрібно викопати негайно. Це викликано тим, що вони своїм розташуванням заважають організації нормальної сівозміни та механізованому обробітку ґрунту.

а) б)



в) г)



д) е)

Рис. 3.3. Фрагменти лісового розсадника Шацького лісництва ДП «Шацьке УДЛГ»: а) однорічні посіви дуба звичайного; б) дворічні посіви сосни звичайної; в) шкілка клена-явора; г) дворічні саджанці липи дрібнолистої; д) п'ятирічні саджанці ясена звичайного; е) декоративна шкілка (туя західна ф. золотиста).

У шкільному відділенні на час дослідження ростуть, якщо розглядати з точки зору вікової приналежності, три види саджанців - 1-річні, 5-річні, та 10-річні, і в натурі лісового розсадника виокремлено дві шкілки: І шкілка - вирощуються 2-3 річні саджанці (на час дослідження лише 1-річні); ІІ шкілка старшого віку (на час досліджень 5-річні та 10-річні).

Основні елементи сівби у посівному відділенні наведено у табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Основні технологічні елементи сівби у Шацькому лісовому розсаднику

Порода	Площа посіву, га	Клас якості насіння	Норма висіву, г/м пог.	Глибина загортання, см	Строк сівби	Спосіб підготовки насіння
Дуб звичайний	0,04	ІІ	150	6-8	жовтень	без підготовки
Груша звичайна	0,03	І	5	1-2	квітень	стратифікація
Дуб червоний	0,01	І	200	5-6	жовтень	без підготовки
Яблуня звичайна	0,02	І	4	1-2	квітень	стратифікація
Липа дрібнолиста	0,02	І	15	3-4	серпень	без підготовки
Сосна звичайна	0,06	І	3	1-2	березень-квітень	намочування
Разом	0,18

Аналізуючи дані табл. 3.5, можна відзначити, що норми висіву насіння є завищеними порівняно з рекомендованими [28]. При цьому сіють якісним насінням - І рідко ІІ классу якості. Проте матеріали інвентаризації (див. табл. 3.4) вказують на значне недоотримання виходу стандартного садивного матеріалу з одиниці площі.

Це, на наш погляд пов'язано з особливістю піщаних ґрунтів лісорозсадника, які швидко пропускають дощову і талу снігову воду у нижні горизонти, наслідок цього у насінні повільно проходить бубнявіння та проростання, і як наслідок - низька ґрунтова схожість та недостатня густота стояння сіянців, нижче норми вихід стандартного садивного матеріалу.

Для підтвердження цього нами здійснено аналіз біометричних показників сіянців лісових деревних порід, які вирощуються у досліджуваному лісорозсаднику (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Біометричні показники 2-річних сіянців вирощених у посівному відділенні Шацького лісового розсадника

Показник	Дуб червоний	Дуб звичайний	Липа дрібнолиста	Сосна звичайна
	D, мм	H, см	D, мм	H, см	D, мм	H, см	D, мм	H, см
Хmax	15	56	11	31	11	26	8	55
Xmin	4	9	4	10	3	7	2	9
Х	8,3	30,6	6,8	20,9	6,3	14,7	4,8	21,7
m	0,3	1,5	0,2	0,6	0,3	0,6	0,2	0,8
у	2,60	14,52	1,97	6,34	2,65	5,97	1,75	7,96
V,%	31,2	47,4	29,2	30,4	41,9	40,5	36,6	36,7
P,%	3,1	4,7	2,9	3,0	4,2	4,0	3,7	3,7

Примітка: D - діаметр на кореневій шийці; H - висота надземної частини; Хmax - максимальне значення, Xmin - мінімальне значення; Х- середнє значення; m - основна помилка вибіркового показника; у - основне (стандартнее) відхилення; V- коефіцієнт варіації; P - показник точності.

Аналізуючи приведені у табл. 3.6 дані можна відзначити, що досліджувані нами біометричні показники сіянців - діаметр на кореневій шийці та висота надземної частини характеризуються високим ступенем мінливості (V>20%). Так, коефіцієнт варіації цих показників коливався в межах 29,2…47,4 %. При цьому менша мінливість властива діаметру на кореневій шийці, і дещо вища - висоті надземної частини.

Не зважаючи на високий показник варіації нами отримано показник точності менший 5%, що вказує на задовільно поставлений експеримент.

В результаті, здійснених біометричних досліджень нами встановлено, що діаметр стовбурців на кореневій шийці та середня висота однорічних сіянців листяних порід становлять відповідно: липи дрібнолистої - 6,3±0,3 мм та 14,7±0,6 см; дуба звичайного - 6,8±0,2 мм та 20,9±0,6 см; дуба червоно - 8,3±0,3 мм та 30,6±1,5 см; а сосни звичайної - 4,8±0,2 мм та 21,7±0,8 см. Що згідно діючого стандарту ГОСТ 3317-90 [35], класифікується як стандартний садивний матеріал.

Таким чином підсумовуючи вище наведене можна сстверджувати, грунтові та кліматичні умови Шацького лісового розсадника є придатними для вирощування садивного матеріалу основних лісотвірних порід та деяких інтродукованих видів.

ВИСНОВОК

Як нами уже відмічалося у Розділі 3. впродовж останнього ревізійного періоду (2003-2013 рр.) обсяги створення лісових культур ДП «Шацьке УДЛГ» значно зросли за рахунок залісення старорних та не використовуваних земель, які складають фонд земель запасу. Ще до завершення ревізійного періоду план створення лісових культур перевиконаний в 1,7 разу, і тенденція має позитивне спрямування. Крім, цього хочемо відзначити, що в регіоні не має великих лісових розсадників, де можна придбати необхідний садивний матеріал, а їхати за ним доводиться аж у Ратнівський лісорозсадник ДП «Ратнівське ЛМГ» (с.м.т. Ратне) або Волинський лісонасіннєвий центр (с. Гараджа, що біля Луцька), що збільшує затрати на його придбання та транспортування.

Слід також відзначити, що регіон Шацького поозерря користується високою пошаною рекреантів, яких радо приймають санаторно-курортні комплекси та приватні садиби, які для озеленення території потребують значної кількості районованого високо декоративного садивного матеріалу.

Таким чином, потреба у лісовому та декоративному садивному матеріалі є, і вона динамічно зростає, отже є перспектива лісорозсадницького виробництва. Таким чином оптимізація роботи лісового розсадника є терміновою.

Оптимізацію роботи Шацького лісового розсадника ми вбачаємо у наступних організаційних моментах.

1. Оптимізація структури лісового розсадника (рис. 4.1).

2. Запровадження чіткої сівозміни та системи внесення добрив.

3. Закладання тепличного комплексу для вирощування садивного матеріалу в умовах закритого ґрунту.

4. Закладання виставкового поля для вирощування декоративного садивного матеріалу у контейнерах із закритою кореневою системою.

5. Організаці прикопочної ділянки для тимчасового зберігання садивного матеріалу.

6. Виділення ділянки для компостування.

7. Створення невеликої архівно-маточної плантації високо декоративних видів і форм деревних і кущових порід з метою отримання вегетативного матеріалу для їх розмноження.

8. Закладання парничків для проведення живцювання здерев'янілими, нездерев'янілими та зеленими живцями.

9. Збудувати приміщення для відпочинку обслуговуючого персоналу та зберігання насіння та реманенту.

10. Забезпечити можливість поливу посівів, теплиць, парників, а за необхідності - шкілок та архівно-маточної плантації.

11. Доповнити загорожу створенням щільного живоплоту у місцях його відсутності.

Шляхи оптимізації структури розсадника ми вбачаємо у наступному. Враховуючи те, що біля північно-східної межі лісорозсадника примикає 40-50-річне соснове насадження Шацького лісництва, тому ми можемо узлісся використати для організації там компостника і прикопочої ділянки. Для цього потрібно лише переставити загорожу. Оскільки дерев ми рубати і корчувати не будемо а землі і розсадника і насадження належать держлісфонду Шацького лісництва, то й зміни у матеріали лісовпорядкування вносити не потрібно. За рахунок цього в кінцевому варіанті зросте фактична площа розсадника з 0,5-86 га до 0,90 га.

Частину сучасного шкільного відділення, де ростуть крупномірні дерева каштана кінського ми залишаємо під шкільне відділення крупномірного садивного матеріалу і воно буде по вірі можливості доповнюватись іншими цінними екземплярами дерев. Розташована шкілка крупномірного садивного матеріалу у північній частині розсадника і має неправильну конфігурацію. Це вимушений захід, але враховуючи, що тут обробіток грунту мінімальний це не проблема.

У східній частині лісорозсадника запроектовано тепличне господарство для вирощування садивного матеріалу в умовах закритого грунту та із закритою кореневою системою і повинно складатись із каркасної стаціонарної теплиці та виставкового поля.

У північно-східній частині - запроектоване відділення зеленого живцювання, що представляє собою серію коробів та парничків для укорінення дерев'янистих та зелених живців.

Тепличний комплекс та парнички розташовані поблизу водойми, щоб забезпечити їх полив. Навкруги водойми та садиби планується закласти архівно маточне відділення високо декоративних видів і форм деревних і чагарникових рослин. Одночасно архів клонів буде слугувати об'єктом збереження генофонду колекції, заготівлі живців і виконувати роль міні дендрарію, що надасть нашому розсаднику більш естетичного вигляду.

Шкільне і посівне відділення планується розбити на поля. Враховуючи те, що стандандартних розмірів сіянці та саджанці для лісокультурного виробництва досягають у 2-х річному віці кількість полів з врахуванням ротації сівозміни приймаємо 3.

Проектований палан-схему оптимізації структури Шацького лісового розсадника відображено на рис. 4.1.

Важливим кроком у розвитку технології вирощуванні садивного матеріалу у Шацькому лісництві є перехід до агротехніки закритого ґрунту і контрольованого середовища, яка добре себе зарекомендувала при вирощуванні сіянців як хвойних так і листяних порід у теплицях Шацького лісового коледжу.

З цією метою використовуються невеличкі контейнери з накриттям з поліетиленової плівки, куди висівається насіння шпилькових порід: модрини європейської, дугласії тисолистої, сосен чорної та звичайної, ялини європейської тощо. У теплицях широко практикується зелене живцювання декоративних форм туї західної (форма колоновидна, пірамідальна, золотиста), біоти східної, ялівців козацького і звичайного, тису ягідного, кипарисовиків Лавсона та горохоплідного тощо (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Каркасна теплиця Шацького лісового коледжу ім. В.В.Сулька

.

Рис. 4.3. Однорічні сіянці модрини вирощені в закритому ґрунті.



Рис. 4.4. Парничок для зеленого живцювання.

У підсумку можна відзначити, місцевий досвід у плані вирощування садивного матеріалу в умовах закритого грунту є, і він значний, і його варто втілити на Шацькому лісовому розсаднику.

Бібліографічний список

1. Алькин Н.Ф. Выращивание посадочного материала в контейнерах [Текст] / Н.Ф.Алькин // Лесное хазяйство. - 2010. - №7. - С. 80-83.

2. Алькин Н.Ф. Опредиление обьема почвенного кома при выращивании посадочного материала в контейнерах [Текст] / Н.Ф.Алькин // Лесное хазяйство. - 1982. - №10. - С. 31-33.

3. Беляев А.Б. Создание клоновых плантацій дуба красного привитими саженцами с закрытой корневой системой [Текст] / А.Б.Беляев. - Воронеж: Лесная интродукция, 2009. - 138-142 с.

4. Бохтеннов Ю.О. Новий засіб боротьби з виляганням сіянців сосни у теплицях та розсадниках України [Текст] / Ю.О.Бохтенов // Лісівництво і агрохімія. - К.: Урожай, 2009. - вип. 89. - 35-37 с.

5. Вильданова К.В. Влияние биологическо активних веществ на всхожесть семян и сохранность сеянцев некоторых видов рода Pinus L. [Текст] / К.В.Вильданова. - Ташкент: Интродукция и акклиматизация растении, 1991. - №24. - 83-86 с/

6. Мікроклональне розмноження бука лісового / [Гречаник Р.М., Базюк О.Ф., Каганяк Ю.Й., Гриник Г.Г.] // Науковий вісник УкрДЛТУ. - Львів, 2000. - Вип. 10.4. - С.137-142.

7. Гречаник Р.М. Мікроклональне розмноження деяких видів роду Populus / Р.М.Гречаник, З.Д.Бондаренко // Науковий вісник УкрДЛТУ. - Львів, 2010. - Вип. 12.4. - С. 233-237.

8. Горошко М.П. Біометрія [Текст]: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М.П. Горошко, С.І. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Львів: Камула, 2004. - 236 с.

9. Дебринюк Ю.М. Методичні рекомендації зі збору матеріалів та написання звіту з переддипломної практики для студентів напрямку „Лісове та садово - паркове господарство” спеціальності „Лісове господарство” стаціонарної та заочної форми навчання [Текст] / Ю.М.Дебринюк, А.П.Іванюк, М.М. Гузь. - Львів: УкрДЛТУ, 2003. - 40 с.

10. Державна програма «Ліси України» на 2002-2015рр. - К.: Комітет лісового господарства України, 2002. - 32 с.

11. Довідник аспіранта та студента [Текст] / В.П. Рябчук - Львів: УкрДЛТУ, 2000. - 98 с.

12. Дослідження ґрунтів в польових умовах / [А.П. Дида, Я.В. Геник, П.Б. Хоєцький, В.Д. Бондаренко] - Львів: УкрДЛТУ, 1999. - 34 с.

13. Ефективність застосування препарату ЕППА в лісовому господарстві [Текст] / [Воцелко С.К., Литвинчук О.О., Ведмідь М.М., Угаров В.М., Попов О.Ф. ] // Вісник ОУН-Одеса: вид-во ОУН. - 2005. - Вип.7. - С. 237-243.

14. Жигунов А.В. Посадочный матероиал с закрытой корневой системой [Текст] / А.В.Жигунов // Лесное хазяйство. - 1995. - №4. - С. 33.

15. Іванюк А.П. Основи землеробства [Текст]: посібник. [для студ. вищ. навч. закл.] / А.П. Іванюк, М.М. Гузь. - Львів: Камула, -

16. Заячук В.Я. Дендрологія [Текст]: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В.Я. Заячук. - Львів: Апріорі, 2008. - 656 с.

17. Иванюта В.М. Интенсификация выращивания посадочного материала в теплицах [Текст] / В.М.Иванюта. - К.: Наукова думка,1986. - 106 с.

18. Калинин Ф.Л. Технология микроклонального размножения растений [Текст] / Ф.Л.Калинин, Г.П.Кушнир, В.В.Сарнацкая. - К.: Наукова думка, 1992. - 267 с.

19. Калінін Л.Ф. Застосування регуляторів росту в сільському господарстві [Текст] / Л.Ф.Калінін. - К.: Урожай,2009. - 168 с.

20. Калінін М.І. Теоретичні основи лісових меліорацій [Текст] : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М.І. Калінін, О.С. Мельник. - Львів: Світ, 1991 - 256 с.

21. Каталог химических реактивов / Научно-производственная фирма “Синбиас”. - Донецк, 2002. - 54 с.

22. Культури лісові. Терміни та визначення: ДСТУ 2980-95 [Текст] / . - К.: Держстандарт України, 1995. - 62 с.

23. Лісівництво. Термінологічний словник [Текст] / [В.Д. Бондаренко, С.М. Землинський, Л.І. Копій та ін]: під ред. Г.Т. Криницького. - Львів: НЛТУУ. - 2009. - 84 с.

24. Лісове насінництво [Текст]: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [Дебринюк Ю.М., Калінін М.І., Гузь М.М. Шаблій. І.В.] - Львів: Світ, 1998. - 432 с.

25. Лісові культури [Текст]: підруч. [для студ. вищих навч. закл.] / [М.І. Гордієнко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Маурер]; за ред. д - ра с.г. наук проф. М.М. Гузя. - Львів: Камула, 2005. - 608с.

26. Малозатратная технология производства и применения посадочного материала с закрытой корневой системой [Текст] / [Ботенков В.П., Забегалин Е.М., Скулкина Л.И., Новикова Л.Ф., Главацкий С.Г. ] // Лесное хазяйство. - 2010. - №5. - С. 40-42.

27. Новосельцева А.И. Справочник по лесным питомникам [Текст] / А.И. Новосельцева, Н.А. Смирнов. - М.: Лесная пром-сть, 1983. - 280 с.

28. Осмола М.Х. Лісові культури. Лісові розсадники [Текст] : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М.Х. Осмола. - Львів Укр ДЛТУ, 1994. - 67 с.

29. Острошенко Л.Ю. Влияние стимуляторов роста на рост сеянцев, выращеных в питомнике [Текст] / Л.Ю. Острошенко. Москва: 2003. 1-5 дел. 138 с.

30. Пентелькин С.К. Технология выращивания посадочного материала в питомниках / С.К.Пентелькин // Лесное хазяйство. - 2000. - №5. - С. 44-46.

31. Полякова Л.В. Особливості мікроклонального розмноження сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) залежно від деяких показників вторинного обміну / Л.В.Полякова // Лісівництво і агромеліорація. - Харків,2006. - вип. 109. - 236-243 с.

32. Попкова К.В. Общая фітопатологія [Текст] / К.В.Попкова. - М.: ВО Агропромздат,1989. - 400 с.

33. Родин А.Р. Влияние ПАБК на выход стандартних сеянцев сосны и ели [Текст] / А.Р.Родин. - М.: АНСССР, 1991. - 227-279 с.

34. Родин А.Р. Использование методов клеточной и генной инженерии для получения посадочного материала древесных пород [Текст] / А.Р. Родин, Е.А. Калашникова. - М.: МГУЛ, 1993. - 90 с.

35. Сеянцы деревьев и кустарников. Технические условия. ГОСТ 3317-90 [Текст] - М.: ГК СССР по управлению качеством продукции и стандартом, 1990. - 46 с.

36. Смирнов Н.А. Выращевание посадочного материала для лесовосстановления [Текст] / Н.А.Смирнов. - М.: Изд-во «Лесн. пром-сть», 1981. - 167 с.

37. Тарасенко М.Т. Размножение растений зеленими черенками / М.Т. Тарасенко. - М.: Колос, 1967. - 252 с.

38. Угаров В.М. Комплексне застосування біогумусу і агростимуліну при вирощуванні сіянців сосни звичайної [Текст] / В.М.Угаров, О.Ф.Попов, В.В.Борисова // Лісівництво і агромеліорація. - Харків, 2005. - Вип. 108. - С. 134-140.

39. Ускоренное выращевание сеянцев главных древесных пород в условиях контролируемой среди [Текст] / Лесохозяйственная информация. - 1991. - №9. - С. 4.

40. Цилюрик А.В. Ефективність кремнійорганічного полі мікроелементного препарату КО-64 при вирощуванні сіянців сосни звичайної в розсаднику [Текст] / А.В.Цилюрик, Г.Г.Русін, В.М.Маурер // Нуковий вісник НАУ. - Київ, 1998. - Вип.8. - С. 93-98.

Размещено на Allbest.ru