Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника Сквирського району Київської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Білоцерківський національний аграрний університет

Кафедра садово-паркового господарства

Курсовий проект

на тему: «Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника Сквирського району Київської області»

Упорядкувала студентка ІІІ-го курсу І-ї групи

Керівник Роговський Сергій Володимирович

Біла Церква - 2011



ПЕРЕДМОВА

Декоративне розсадництво як галузь сільськогосподарського виробництва останніми роками бурхливо розвивається. Відроджуються комунальні розсадники, які існували при зеленбудах великих міст, закладаються потужні приватні розсадники за участі закордонних та вітчизняних інвесторів, а також фермерські господарства орієнтовані на вирощування садивного матеріалу.

За сучасною термінологією розсадником називають підприємство або його спеціалізовану частину, призначену для вирощування садивного матеріалу деревних та чагарникових порід, який в подальшому використовують для озеленення та садово-паркового будівництва, лісорозведення і штучного лісовідновлення, створення лісомеліоративних насаджень та закладання плодових садів.

Основними завданнями при роботі на розсаднику є:

· розмноження рослин місцевої та світової флори через проведення науково-дослідних робіт з інтродукції, акліматизації та селекції;

· збереження, вивчення, відтворення та поповнення в штучних умовах генофонду деревно-чагарникових і трав'янистих рослин природної, культурної та інтродукованої флори, особливо популярних, рідкісних та екзотичних;

· проведення освітньовиховної роботи з питань селекції, рослинництва, декоративного садівництва тощо;

· отримання якісного насіннєвого та вегетативного матеріалу, пристосованого до місцевих екологічних умов та кліматичних особливостей заходу України;

· проведення практичної підготовки студентів із цілого ряду навчальних дисциплін: ботаніки, дендрології, лісових культур, основи землеробства тощо.

Забезпечення стабільного лісо вирощування можливе при:

· наявності якісного місцевого садивного матеріалу;

· забезпеченні потрібним асортиментом лісових деревних порід;

· суворому дотриманні районування деревних і чагарникових порід.

Подальше збільшення виробництва садивного матеріалу, покращення його якості, розширення видового асортименту і підвищення ефективності розсадництва потребує всебічного врахування сучасних обсягів лісокультурних і лісомеліоративних робіт, особливостей економіки галузі і народного господарства, ширшого застосування добрив і хімічних препаратів для боротьби з бур'янами, збудниками хвороб і шкідниками, впровадження новітніх технологій вирощування садивного матеріалу.

Особливо важливого значення набувають питання проектування планування, організації і матеріально-технічного забезпечення робіт з вирощування садивного матеріалу в розсадниках, вирішення яких на належному професійному рівні неможливе без глибоких спеціальних теоретичних знань і певних практичних навичок.



Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

1.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника

Загальні відомості про розсадник

Назва та приналежність: «Дружба» с. Помоклі

Місце знаходження (область, район): Київська обл.,

Переяслав-Хмельницький р-н.

Загальна площа 9,8 га

Відстань до залізничної станції (назва): 20 км, (станція Переяслав-Хмельницька)

до обласного центру: 140 км

до районного центру: 10км

до найближчого населеного пункту: 5 км

до найближчого джерела водопостачання: 200 м

1.2 Природні умови

Таблиця 1 - Характеристика клімату району розташування розсадника

Період, місяць	Температура повітря, ?С	Кількість опадів, мм	Відносна вологість, %	Панівний напрямок вітрів	Примітка
	міn.	мах.	Середнє	міn.	мах.	середнє
За рік	-25	+40	+15	550	650	600		Пн. Зх.
Січень	-22	-8	-15	50	57	53,5	60,5	Пн.
Лютий	-25	-10	-17,5	65	71	68	73,4	Пн. Сх.
Березень	-11	+5	-6	40	49	44,5	52,9	Пн. Зх.
Квітень	+4	+11	+7,5	38	45	41,5	50,6	Зх.
Травень	+8	+15	+11,5	41	50	45,5	55,2	Пд. Сх.
Червень	+15	+25	+20	35	42	38,5	44,4	Пд. Зх.
Липень	+20	+40	+30	20	28	24	28,7	Пд.
Серпень	+15	+30	+22,5	25	33	29	31,5	Сх.
Вересень	+7	+16	+11,5	60	71	65,5	70,8	Пн. Зх.
Жовтень	+2	+10	+6	64	74	69	84,1	Пн. Зх.
Листопад	-3	+6	+3	60	70	65	76,9	Пн.
Грудень	-12	+2	-5	52	60	56	65,5	Пн. Зх.

Тривалість вегетаційного періоду 192 - 204 днів, початок вегетації 24 квітня - 5 травня, кінець 15 - 28 жовтня.

Час останніх весняних заморозків 25 березня, перших осінніх

Заморозків 3 листопада.

Сніговий покрив: утворюється 15 грудня, середня товщина 6см,

Сходить 6 березня.

Гідротермічний коефіцієнт становить 0,9-1,0

Грунт - чорнозем вилугуваний, середньо суглинковий.

Висновок: проаналізувавши ґрунтово-кліматичні умови даного мені району я зробила висновки, що вони є сприятливими для закладання декоративного розсадника і вирощування на його території деяких видів деревних рослин.

1.3 Економіка району

Економічний район - це географічно цілісна територіальна частина народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, міцні внутрішні економічні зв'язки і нерозривно зв'язана з іншими частинами суспільним територіальним поділом праці.

Економіка району - складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і високо інтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямків.

Економіка Переяслав-Хмельницького р-ну має пріоритети в напрямку сільського господарства і фермерства. Також на території району існують наступні заводи і підприємства: хліб завод, цегляний, спирт завод, цукровий, круп'яний, кар'єри по добуванню корисних копалин, швейні фабрики та підприємства з вирощування с.-г. продукції.

Сільське господарство займає майже 50% від загальної кількості народного господарства сквирського р-ну. Воно забезпечує інші галузі засобами виробництва.

Лісистість району становить 15%, в основному це такі види: липа дрібнолиста і серце листа, дуб звичайний, сосна звичайна, ялина європейська, вільха чорна, верба повисла, береза повисла, ясен звичайний, тополя та інші.

Таким чином, на території декоративного розсадника в с. Помоклі вирощуються наступні види декоративно-чагарникових рослин: ялівець козацький - 4000шк., ялиця корейська - 10000шт., софора японська (ф. плакуча) - 600шт. і вишні звичайної - 6000шт. з їх наступною реалізацією.

Висновки: Проаналізувавши грунтово-кліматичні умови ми дійшли до висновку, що дані умови є оптимальними для створення декоративного розсадника, що в подальшому призведе до поліпшення економічної ситуації району.

декоративний розсадник ґрунт плодовий



Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1 Технічне завдання

Технічне завдання на розробку проекту організаційно-господарського плану постійного декоративного розсадника

1. Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.

Призначення розсадника полягає у вирощуванні деревно-декоративних порід з подальшим їх збутом, кожного року потрібно виростити садильний матеріал в наступній кількості: ялівець козацький - 4000шк., ялиця корейська - 10000шт., софора японська (ф. плакуча) - 600шт. і вишні звичайної - 6000шт.

2. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.

3. Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.

4. Розробити та обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.

5. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку
грунту.

6. Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив.

7. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід.

8. Скласти технологічні карти вирощування садивного матеріалу та визначити виробничі витрати.

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.

10. Скласти план реалізації продукції розсадника.

11 . Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.

12. Провести розрахунок витрат на вирощування запланованої продукції та очікувані надходження від реалізації вирощеної продукції.

13. Визначити рентабельність виробництва.

14. Описати організацію праці та систему техніки безпеки у розсаднику.

2.2. Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

Категорія площі: частина розсадника розташовується на території невеликої ділянки, що засаджена дубом звичайним та липою серцелистою (cuercus robur, tilia cordata) і сосною європейською, що призначалися до зрубу. Дані деревостани знаходились у хорошому стані: хвороб майже не спостерігалося, від шкідників застосовувалися інсектициди, злісних бур'янів не спостерігалося. Зруб проводився 2007 р. в кінці літа, складається з дуба звичайного, липи серцелистої і сосни європейської з домішками дуба червоного, на 1 га припадає 200 пнів з середнім діаметром 44см. Частина розсадника розташована на території сільськогосподарських угідь (S=4,9га). Вона розташована у південно-західній частині даного об'єкта,

Рельєф території. Територія розташована на південно-східній частині Східноєвропейської рівнини. Характерні форми рельєфу - денудаційно-акумулятивна рівнина, водно-льодовикова рівнина. Найбільша височина, що розташована у центральній частині України - Придніпровська, лежить в межиріччі Дніпра і Південного Бугу. Має слабогорбисту поверхню з середньою висотою 220-240 м. над рівнем моря.

Грунт. Ріст і розвиток надземної частини та кореневих систем рослин знаходиться у прямій залежності від властивостей ґрунту. На території даного декоративного розсадника грунт є досить родючим: середньо суглинковий опідзолений чорнозем (часто зустрічається в західному лісостепу на високих добре дренованих вододілах). Головна морфологічна ознака - наявність білястої присипки в нижній частині Н, де виділяється самостійний опідзолений горизонт Н(е), під яким залягає буруватий Нр (і) із зачатками горохуватої структури, незначним лакуванням граней структурних відмін, гумусовими приманками, присипкою 5ІО. Карбонати вимиті аж у материнську породу де знаходяться у вигляді журавчиків, часто ґрунт взагалі не закипає у зв'язку з сильною вилугуванічтю. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або слабокисла. Гумусовий шар досягає близько 85-100 см. Чорноземи вилуговані є малоструктурними і за гранулометричним складом переважно крупнопилувато-легкосуглинковими. Вони залягають на знижених елементах рельєфу, де сильніше промиваються і вилуговуються. У зв'язку з цим погіршуються їхні фізичні та біологічні властивості, що перешкоджає нормальному розвитку рослин. У чорноземах вилугованих зменшується вміст гумусу, зростає кислотність ґрунтового розчину через вимивання карбонатів і заміну іонів Са2+ і Mg2+ на іони Н+.

Глибина залягання ґрунтових вод. Враховуючи те, що розсадник розміщений недалеко від річки і двох ставків, проведених заходів, що до визначення залягання ґрунтових вод, було зроблено висновок: глибина залягання ґрунтових вод коливається в межах від 9 до 23м від земної поверхні.

Після визначення залягання ґрунтових вод був зроблений висновок, що рослини будуть забезпечені вологою, а в місцях де буде надмірна зволоженість, створюватимусь дренажні системи.

Геоботанічна характеристика бур'янів. Серед злісних багаторічних бур'янів трапляються такі як пирій і осот.

Пирій - багаторічний бур'ян, поширений по всій території України, добре переносить несприятливі погодні умови, розмножується як насінням так і кореневищем, що може глибоко проникати у ґрунт.

Осот - багаторічний бур'ян, поширений майже по всій території України, витримує посуху, надмірне зволоження і кислотність ґрунту, розмножується насінням, кусочками коренів, тому боротися краще з ними за допомогою гербіцидів, корінь може проникати на 5 м вглиб.

Протягом минулих 18 років на частині декоративного розсадника висівались наступні культури: озима і яра пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, також висівався люпин для відновлення кількості азоту у верхньому родючому шарі ґрунту.

2.3. Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

Посівне відділення служить для розмноження садивного матеріалу за використання генеративного розмноження. Для посівного відділення в розсаднику виділяють найбільш родючі землі та організовують зрошення.

Посівні відділення розташовані на невеликих ділянках з регулярним і необхідним зволоженням, звільнених від шкідників і хвороб шляхом внесення потрібних пестицидів (і для профілактики).

Таблиця 2 - Розрахунок площ посівного відділення

№ п/п	Назва породи	Термін вирощування сіянців, років	Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт.	Кількість полів у сівозміні, шт.	Схема висіву насіння, м	Площа посівного відділення, м2
						Загальна	одного поля	щорічного посіву
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Софора японська (pendula)	2	600	3	0,1х0,1х0,1х0,6	21	7	7
2	Ялиця корейська	2	10000	3	0,1х0,1х0,1х0,6	180	60	60
Усього						201	67	67



Висновок: кожний рік розсадник буде випускати 10,6 тис. сіянців. Зокрема Вишні звичайної - 2500 і софори японської ф. плакуча - 600 шт. в рік. Посівне відділення займає 0.06га площі розсадника.

Таблиця 3 - Розрахунок площі шкільного відділення

№ п/п	Назва породи	Термін вирощування, років	Щорічний відпуск саджанців, тис. шт.	Відпад за період вирощування, тис.шт.	Потрібно посадити з_урахуванням відпаду, шт.	Схема розміщення, м2	Площа, м2	Кількість полів у сівозміні, шт.	Площа_під породу_у відділенні, га
							живлення одного саджанця	Одного_поля сівозміни
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Деревна (декоративна) шкілка
1	Ялиця корейська	4 3	10000	1500	11500 10000	0,7х0,5 1,0х0,7	0,35 0,7	4000 7000	5 4	2 2,8
2	Ялівець козацький	3	4000	600	4600	1,0х0,3	0,3	1200	4	0,5
3	Софора японська (pendula)	3 3	600	150	750 600	0,7х0,5 1,4х1,0	0,35 1,4	262,5 840	4 4	0,1 0,34
Плодова шкілка
4	Вишня звичайна	3	6000	1200	7200	0,7х0,5	0,35	2100	4	1,0
Усього по відділенню								6,74

Висновок: : Для вирощування стандартного садивного матеріалу для потреб озеленення, а саме ялиці корейської і софори японської закладаємо по дві шкілки, ялівця козацького (сорти) і вишні звичайної - по одній шкілці з терміном вирощування по 3 роки. кожний рік розсадник буде випускати 20600 тис. саджанців. Зокрема: ялиця корейська у І-шкілці -11500, а в ІІ-шкілці -10000,софори японської - 600 шт., ялівцю козацького - 4000, вишні звичайної - 6000 штук в рік. Це дуже добрий, але малий за розміром розсадник який окупить себе за кілька років роботи. Площа шкільного відділення становить 6,74 га розсадника.

З метою масового розмноження декоративних форм ялівця козацького та ялиці корейської доцільно використовувати закритий грунт. Розрахунок площі закритого ґрунту здійснюємо за формою таб. 4.

Таблиця4 - Розрахунок площі захищеного ґрунту

№ п/п	Назва рослини українська	Назва рослини латинська	Планове завдання	Схема посадки, посіву	Кількість рослин на 1 м2	Корисна площа, м2	Загальна площа, м2
1	Ялиця корейська	Alba	10000	0,05х0,05	400	25	35
2	Ялівець козацький	Juniperus sabina	4000	0,1х0,05	200	20	30
Усього						65

Висновок: у теплиці ми вирощуємо сіянці ялиці корейської та ялівцю козацького доки черешки не вкоріняться та приживуться, після укорінення ялицю і ялівець висаджуємо у віткритий грунт. Відповідно до наведених у табл.. 4 розрахунків встановлено, що загальна площа закритого ґрунту становить 65 м2. Пропонуємо для організації вкорінення живців збудувати плівкову теплицю без опалення. Посадку живців ялівця проводимо у вологий пісок в кінці квітня - на початку травня. Термін вкорінення напівздеревянілих живців ялівця складає 3-4 тижні.

Найкраще процеси резигенезу - утворення коренів, відбуваються за температури 15-30 ?С, та вологості повітря в зоні вкорінення на рівні 79-85%. В якості субстрату доцільно використовувати річковий пісок, перліт або суміш торфу і згаданих вище матеріалів.

Маточне відділення призначене для заготівлі підщеп, насіння та живців для потреб розсадника. Для забезпечення потреб в підщепах для розмноження культурних сортів вишні використовують клонові підщепи вишні звичайної, а саме вишня «магалєбка», підщепи вирощують і розмножують методом вертикальних відсадків у маточній плантації. Живці декоративних форм ялівця козацького: `Aurea', `Variegata', `Nana', `Fastigiata' заготовляють з маточних кущів, які вирощують у маточні плантації.

На маточній плантації заготовляють також живці та насіння ялиці корейської.

Розрахунок маточної плантації наведено в таблиці 5

Таблиця 5 - Розрахунок площі маточної плантації

Назва породи	Розміщення рослин на площі, м	Площа живлення однієї рослини, м2	Кількість рослин на 1 га, шт.	Плановий вихід живців з	Планове завдання на заготівлю живців тис. шт..	Площа, га
				Однієї рослини	1 га тис. штук		плантації	змінного поля	разом
	у рядку	між рядками
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Ялівець козацький	0,7	0,5	0,35	28571	20	571428	4600	0,03 0,03	0,06
Вишня звичайна	1	1	1	10000	7	70000	7200	0,1 0,1	0,2
Ялиця корейська	1,2	2	2,4	4166	300	1249800	11500	0,04 0,04	0,08
Усього								0,17	0,17	0,34

Висновок: В розсаднику маточник вишні звичайної (сорти) (клонові підщепи) займає площу 0,1 га з неї щорічний вихід живців з 1 га -70 тис. шт. та ялівця козацького - 0,03 га, з виходом живців з 1 га - 571 тис. шт., ялиці корейської - 0,04 га. Маточна плантація вишні звичайної, враховуючи його особливості розвитку, складатиме 0,2 га, ялівця козацького, враховуючи, що це кущ - 0,06 га. Та ялиці корейської - 0,08 га. В перспективі планується зменшити території маточної плантації, а з часом і взагалі можна позбутися її і рослини, які були маточниками можна реалізувати для озеленення, а живці брати з шкілок даних порід.



2.4. Організація території розсадника

Розсадник закладається на ділянці не занадто віддаленій від населеного пункту та транспортної авто-залізничної магістралі, яка буде зв'язувати його з користувачами садивного матеріалу і сприятиме кращому забезпеченню робочою силою, особливо у весняний і осінній періоди з найбільшим обсягом робіт.

Основною структурою організаційної території розсадника є постійні дороги, меліоративна мережа та полезахисні лісосмуги. Дороги і мережа зрошувальної системи розподіляють територію розсадника на зімкнені контури, розміри яких ув'язані з площею виробничих і допоміжних частин.

Стосовно конфігурації ділянки для розсадника: має квадратну не надто витягнуту прямокутну форму. Так як витягнуті ділянки менш придатні, вони обумовлюють збільшення протяжності доріг і витрат на загорожу. Ділянки неправильної форми ускладнюють проведення механізованих робіт і нарізання полів сівозмін.

Для забезпечення необхідних умов для розвитку деревних рослин в розсаднику ґрунт відповідає наступним вимогам:

Пухкий ґрунт з потужністю орного шару в межах 25-30 см і підґрунтям, що дозволяє подальше поглиблення його до глибини 35-40 см. В ґрунті є достатня кількість доступних для рослин елементів мінерального живлення.

На території розсадника не спостерігаються ділянки з в'язкими глинистими, сильнопідзолистими та засоленими ґрунтами, а також площі дуже засмічені кореневищними бур'янами. Розсадник не закладається на торф'янистих, заболочених чи камянистих ґрунтах. Придатними для розсадництва є повишені ділянки з середнім (приблизно 5-8 м) заляганням ґрунтових вод, що сприяє нормальному розвитку кореневої системи рослин, визріванню річних пагонів, що попереджає підмерзанню рослин взимку.

При виборі території під розсадник враховується такий фактор як вітер. Сила переважних вітрів в середньому, їх направленість, позитивний та негативний вплив. На незахищених від вітру площах в зимовий час спостерігається здування снігу з відкритих ділянок і накопичення його на площах, зайнятих рослинами. На ділянках без снігу взимку грунт промерзає глибше, інколи так глибоко, що може призвести до загибелі рослин від вимерзання, тому створюються такі умови, щоб цього запобігти (створення полезахисних смуг).

Весною і влітку вітри приносять шкоду внаслідок сильного висушування грунту, що різко збільшує потребу в обсягах зрошення. При недостатньому зрошенні у рослин від вітру різко зростає інтенсивність транспірації. Внаслідок того, що корені не в змозі покрити надмірну витрату вологи надземною частиною рослин, наступає зав'ялення, а в подальшому, у разі відсутності зрошення, можливе і відмирання рослин.

Тому, в розсадниках Лісостепу обов'язковим є створення штучних полезахисних лісосмуг, які розміщують по периметру ділянки розсадника, а на великих за площею розсадниках і в його межах - поперек дії переважаючих вітрів.

При підборі асортименту порід враховувались природні умови району діяльності розсадника та еколого-біологічні особливості кожної рослини. Особливу увагу приділяємо довговічності, швидкості росту, декоративності та стійкості порід в даних ґрунтово-кліматичних умовах, попиту на них і рентабельності їх вирощування. Асортимент дерев і чагарників є достатньо різноманітним, враховуються існуючі тенденції на ринку садивного матеріалу та повністю відповідає сучасним декоративно-художнім вимогам.

Різноманіття асортименту декоративних дерев і чагарників, які плануються вирощувати, обумовлює необхідність особливо ретельного підходу до вибору ділянки та оцінки придатності її для закладання розсадника. Правильний вибір площі під розсадник є важливою умовою, що забезпечує одержання високоякісного садивного матеріалу протягом тривалого часу. Помилки допущені під час вибору місця для розсадника будуть упродовж усього періоду його функціонування впливати на якість садивного матеріалу та ефективність розсадництва, усунення яких пов'язано з додатковими витратами, що неминуче вплинуть на збільшення собівартості продукції та призведуть до зниження рентабельності підприємства в цілому.

При розробці проекту ми уникали підвищених місць та найбільш несприятливих для розсадника ділянок: котловин, низин або невеликих полян серед лісу.

Вміст вологи в ґрунті має надзвичайно важливе значення для розвитку рослин у відкритому ґрунті. При нестачі вологи, особливо у посушливі роки, значно погіршуються водне та мінеральне живлення, що призводить до послаблення росту надземної частини рослин. В той же час і надлишок вологи в ґрунті не сприяє розвитку дерев і чагарників. Волога заповнює ґрунтові пори, внаслідок чого ускладнюється доступ повітря до коренів, погіршується повітряне живлення рослин, що веде до пригнічення їх діяльності, а в окремих випадках може призвести і до загибелі.

На даному об'єкті ґрунтові води залягають не надто високо і не надто глибоко (10 - 16 м), що є оптимальним для вирощування декоративних дерево-чагарникових рослин (нормальний розвиток кореневої системи).

Окультуреність ґрунту, його заселеність шкідниками та збудниками хвороб. Ступінь окультуреності ґрунту визначають за вмістом в ньому поживних речовин, його структурністю, потужністю орного шару та очищеністю від бур'янів, в першу чергу, від багаторічних. Від окультуреності ґрунту ділянки, відведеної під розсадник, в значній мірі, залежить спосіб первинного освоєння площі.

Під час вибору ділянки під розсадник проводилось ретельне енто - фітопатологічне обстеження ґрунту та площі на наявність шкідників і збудників хвороб. З шкідників найбільш небезпечними є травневий хрущ, личинки якого живляться коренями рослин.

Наявні збудники борошнистої роси, антракнозу, фузаріозу, які визначили за ураженістю рослин на оточуючих ділянку площах. Значна розповсюдженість хвороб, які можуть уражати декоративні культури розсадника була врахована при проведенні профілактичних, винищувальних і агротехнічних заходів.

Виробничі відділи розмноження і формування розміщують на постійно закріплених ділянках з врахуванням особливостей вирощування окремих видів садивного матеріалу та їх вимог до умов середовища. Особливі вимоги до місцезнаходження пред'являє відділ розмноження. Під нього відведені кращі в ґрунтовому і гідрологічному плані ділянки, добре дреновані, захищені від вітрів, з рівним рельєфом. Обов'язковою умовою для відділу розмноження є наявність джерела водопостачання. Тому розміщено його в такому місці, до якого легко подати воду. З відділу розмноження сіянці, укорінені живці та відводки поступають для подальшого вирощування шкілки відділу формування. Тому з метою скорочення транспортних робіт відділ розмноження знаходився в центральній частині розсадника.

Маточники закладаються на добре дренованих легких ґрунтах поблизу садиби-контори та джерел водопостачання. Маточники для заготівлі винограду культурного краще розташувати вздовж паркану: для економії площі, рідше - на окремих самостійних площах. Відводкові плантації бажано створювати на ділянках з легким, добре дренованим ґрунтом багатим на органічні речовини.

Маточний плодово-ягідний сад закладається на родючому ґрунті із заляганням ґрунтових вод не ближче 1,5 м від поверхні. Підґрунтя є водопроникним сприятливим для вільного проникнення коренів. Дендрарій (колекційне відділення) закладається на ділянці добре захищеній від вітрів поблизу садиби-контори. Його ще можна поєднувати з експозиційною ділянкою та реалізаційним павільйоном.

Шкілки відділу формування древ і чагарників займають решту площі розсадника.

На ділянках, які виділені під посівне відділення і шкілки, нарізають поля сівозмін із співвідношенням сторін 1 : 4 та 1 : 2. Поля мають такі розміри сторін, при яких найбільш продуктивно будуть використовуватись трактори та ґрунтообробні машини і знаряддя.

В шкілках з квадратним розміщенням рослин (1,75х1,75 м, 2,0х2,0 м) поля сівозмін також можуть бути квадратної форми, що дозволить не тільки проводити перехресний догляд за ґрунтом, а і підвищити продуктивність агрегатів.

Дороги в розсаднику не тільки розділяють поля, відділення, а і забезпечують надійний зв'язок між виробничими та службовими відділами, шкілками, полями сівозмін і зовнішніми під'їзними шляхами. В залежності від їх призначення в розсаднику розрізняють три типи доріг: головні, другорядні та окружна.

До головних доріг належать магістральна та поперечні (основні). Магістральна дорога з'єднує офіс-контору розсадника із зовнішніми під'їзними шляхами. Ширина її на території розсадника становить 10-12 м. Вона, як і інші головні дороги, забезпечує можливість руху машин і агрегатів у зустрічних напрямках. Магістральна дорога облаштована твердим покриттям і з озелененням. Поперечні дороги проходять паралельно коротким сторонам полів. Вони призначені для проїздів і розворотів тракторів з агрегатами під час їх роботи. Ширина їх становить 6-8(10) м.

Другорядні (міжпольові) дороги шириною 5 м прокладають уздовж довгих сторін полів. Вони служать для проїзду машин і тракторів в одному напрямку.

Окружну дорогу, шириною 10м, прокладають по периметру розсадника з внутрішньої сторони лісової смуги. Вона зв'язує дороги розсадника в єдину мережу і служить місцем для розвороту ґрунтообробних знарядь, садивних машин тощо. Окрім цього окружна дорога послаблює негативний вплив (затінення) лісової смуги на крайні ряди саджанців і сіянців.

Для захисту полів розсадника від несприятливої дії суховійних вітрів створюють лісові смуги. Закладаються вони по периметру розсадника із зовнішньої сторони окружної дороги. Лісосмуга створюється із швидкорослих порід за деревно тіньовим типом змішування з 4 рядів. Відстань між рядами приймається 2 м, а ширина закрайок - 1,0 м.

Живопліт закладено по зовнішній стороні лісосмуги на відстані 1,5 м від неї з двох рядів колючих чагарників у 2 ряди , які переносять обрізку. Відстань між рядами 0,5 м, а у ряду 0,3 м. Він служить для захисту розсадника від проникнення на його територію сторонніх людей, домашніх і диких тварин.

Таблиця 6 - Розрахунок площі допоміжних частин розсадника

№ п/п	Назва допоміжної частини	Розмір, м	Площа, га
		довжина	ширина
1	2	3	4	5
1	Дороги: а) магістральна	143	7	0,1
	б) окружна	1143	7	0,8
	в) основна	571	7	0,4
	г)допоміжна	750	4	0,3
	Усього доріг			1,6
2	Лісова смуга	1100	5	0,55 1,6
3	Господарська ділянка	35	20	0,07
4	Запольна ділянка	12,5	20	0,025
5	Дослідна ділянка	25	24	0,06
7	Огорожа	1150	0,3	0,035
8	Водоймище	10	10	0,01
9	Інші ділянки	-	-	-
	Усього			0,75
	Разом			2,35

Висновок: Загальна територія допоміжних частин складає 2,35 га. Розраховуючи дану територію можемо сказати, серед доріг найбільшу територію займає окружна дорога: довжина - 1143 м, ширина - 7 м, всього площа - 0,8 га. Загалом під дороги відведено 1,5 га, господарська ділянка - 0,07 га; огорожа - 0,035 га; дослідна ділянка - 0,06 га.

Розподілення площі розсадника наведено в таблиці 7.

Загальна площа розсадника складається з площ продукуючої та допоміжної частини. На продукуючій площі буде розташовуватися: господарський двір який займає 5-25% від загальної площі розсадника, шкільне відділення, посівне та маточне відділення.

Таблиця 7 - Розподілення площі розсадника за видами користування

№ п/п	Назва_господарської частини	Кількість полів у сівозміні,_шт.	Площа, га
			одного поля	Загальна
1	2	3	4	5
І. Продукуюча частина
1	Посівне відділення	6	0,003	0,02
2	Шкільне відділення: а) деревна(декоративна) шкілка	19	0,14	5,74
	б) плодова шкілка	4	0,2	1,0
3	Маточна плантація	1	0,06	0,34
4	Теплиця			0,1
	Контейнерна ділянка			0,1
	Усього			7,3
II. Допоміжна частина
5	Дороги			1,5
6	Господарська ділянка			0,07
7	Запольна ділянка			0,025
8	Дослідна ділянка			0,06
9	Дендрарій			0,01
10	Водоймище			0,01
11	Огорожа			0,035
12	Лісова смуга			0,55
	Інші ділянки			-
	Усього			2,5
Загальна площа розсадника	9,8

Висновок: З таблиці № 7 видно , що територія розсадника розподілена наступним чином: посівне відділення-0,02 га, шкільне відділення: а) деревна шкілка - 5,74 га, плодова шкілка - 1,0 га., маточна плантація займає 0,34 га. Допоміжні частини займають 2,5 га. Таким чином, загальна територія розсадника складає 9,8 га, що цілком відповідає відведеним для цього територіям.



2.5. Споруди, обладнання та оснащення

Для нормального функціонування декоративного розсадника необхідно створення адміністративно-виробничих та споруд, для безпечної і комфортної праці робітників; зберігання агротехніки, інвентарю, добрив (мінеральних і органічних), засобів захисту рослин і догляду за ними та ґрунтом. Для вирішення питань, що виникають в процесі виробництва садильного матеріалу створюється адміністративне приміщення (контора), де і вирішуються безпосередньо фінансові та інші завдання.

Для проживання працівників будується гуртожиток з усіма комунікаціями і зручностями, та санітарне приміщення.

Для лісогосподарських машин створюється укриття, щоб запобігти їх передчасному виходу з ладу через вплив природних факторів на металеві деталі даної с/г техніки. Також потрібен склад для зберігання знарядь праці, для захисту від природних умов та несумлінних працівників (від крадіжки їх). Для отрутохімікатів теж має бути створений склад, щоб забігти їх передчасному псуванню, розповсюдженню на небажані території та потрапляння у водойми, що в подальшому може призвести до непередбачених негативних наслідків. Насосна станція потрібна для очищення та подачі води у зрошувальну систему та на об'єкти, що потребують питної води. Водойма необхідна для зберігання та збирання придатної для поливу води, що подається у зрошувальну систему насосною станцією.

Таблиця 8 - Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд

№ п/п	Назва	Номер типового проекту, марка	Вартість побудови об'єкта, грн
1	Адміністративне приміщення (контора)	411-1-18	50933
2	Шишкосушарня	411-1-97	23383
3	Складське приміщення для лісового насіння місткістю 2,5 т, обладнане для стратифікації насіння	411-1-52	13440
4	Намет для лісогосподарських машин	411-1-35/71	39410
5	Склад для зберігання знарядь	411-1-36/71	52203
6	Склад для отрутохімікатів	705-2-2/75	16612
7	Насосна станція	СПН-50-80	-
8	Будинок з санітарно-побутовими приміщеннями		29923
9	Водоймище місткістю 100 м3	416-7-40	10311
	Разом		236219

Висновок: В таблиці № 8 наведено перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд необхідних для функціонування розсадника. Загальна вартість побудови проектів цих споруд становить - 236219тис. гривень.

Також для догляду за ділянками та садильним матеріалом необхідне певне обладнання, знаряддя, інструменти та матеріали (трактори, самохідні машини, плуги, борони, культиватори, котки, сівалки, сажалки, причепи, розкидачі, оприскувачі, ручні знаряддя та багато іншого), для полегшення виробничого процесу працівникам.

Постійні декоративні розсадники забезпечуються машинами, механізмами, знаряддями й обладнанням відповідно до видів механізованих робіт і технології виробничих процесів.

Таблиця 9 - Перелік обладнання інструментів та інших матеріалів

№ п/п	Назва обладнання, знарядь, інструментів, матеріалів	Призначення	Кількість, шт.	Ціна за одиницю, грн	Загальна вартість, грн
1	2	3	4	5	6
1	Трактор МТЗ-82	Комплекс робіт на ділянках відкритого грунту	1	141350	141350
2	Самохідне шасі Т-16М, Т-25А	Комплекс робіт у відкритому грунті та теплиці	1	17500	17500
3	Плуг - ПЛН-4-35	Оранка грунту	1	5500	5500
4	Плуг ПСГ-3-30А	Оранка міжрядь у шкільному відділенні	1	7500	7500
5	Борона дискова БДН-3	Для поверхневого обробітку грунту та боронування	1	7200	7200
6	Культиватор КРН - 2,8	Міжрядний та суцільний обробіток грунту з підживленням	1	6750	6750
7	Культиватор КПФ-1,5	Культивація грунту та внесення хімікатів і добрив у міжряддях	1	12660	12660
8	Борони зубові БУТС-1,0	Боронування грунту	4	195	780
9	Коток водоналивний гладкий ЗКВГ-1,4	Прикочування грунту з одночасним розпушуванням поверхневого шару	1	4380	4380
10	Лущильник ЛДГ - 20	Лущення грунту після зернових та інших культур	1	8200	8200
11	Напівпричіп-розкидач ПТУ-4	Внесення органічних добрив	1	17220	17220
12	Розкидач добрив навісний НРУ-0,5	Внесення мінеральних добрив	1	9725	9725
13	Сівалка зерново-туково-травяна СЗТ-3,6	Сівба насіння сидератів	1	17500	17500
14	Саджалка ССН-1	Садіння сіянців та живців	1	15000	15000
15	"Ліліпут"- ручний посадковий інструмент	Садіння сіянців та живців	3	800	2400
16	Оприскувач тракторний ПОУ	Обробіток сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників та хвороб, на невеликих ділянках, підживлення	1	14500	14500
17	Викопочна скоба НВС-1,2	Викопування сіянців	1	9090	9090
18	Копач ВМ-1,25	Викопування та вибирання сіянців і низькорослих саджанців	1	8500	8500
19	Навантажувач ПБ/0,8Б на МТЗ-82	Навантажування добрив та інших матеріалів	1	9000	9000
20	Причіп тракторний двохосьовий ГКБ-887-Б-екскаватор	Перевезення сіянців і саджанців	1	15200	15200
21	Лопата ручна		20	50	1000
22	Секатор ручний	Обрізка саджанців, дерев і кущів	10	47	470
23	Оприскувач ранцевий ОР-1	Обробіток сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників та хвороб, на невеликих ділянках, підживлення	3	400	1200
24	Граблі	Поверхневий обробіток ґрунту	10	40	400
25	Плівка теплична		91,5м2	15	1372,5
26	Мішковина		2000	2	4000
27	Сапа		10	35	350
28	Коток ручний		2	140	280
29	Відра		7	30	210
30	Мотоблок	Обробіток ґрунту	2	6000	12000
31	Мотокоса	Догляд за бур'янами	3	4000	12000
32	Мототример	Догляд за бур'янами	3	2500	7500
					370737,5

Висновок: В таблиці № 9 наведено перелік необхідних інструментів та матеріалів для розсадника. Загальна вартість цих матеріалів становить 370737,5 грн.



Розділ 3. Основи агротехніки

3.1 Проект сівозмін

Під сівозміною розуміють послідовне, науково - обґрунтоване чергування культур і парів (якщо вони є в сівозміні) у часі та певне їх розміщення на площі, яке супроводжується відповідною для конкретних грунтово-кліматичних умов агротехнікою (обробітком грунту та внесенням добрив) і спрямоване на оптимальне використання площі за цільовим призначенням.

Науково - обгрунтовані сівозміни дозволяють:

· підтримувати та підвищувати родючість грунту;

· відновлювати та покращувати структуру грунту;

· накопичувати і раціонально використовувати вологу та елементи мінерального живлення;

· полегшувати боротьбу з бур'янами, хворобами та шкідниками.

Сівозміна передбачає поділ площі виробничих відділень (посівного, шкільного) розсадника на певну кількість рівновеликих полів.

Період, упродовж якого всі культури і пар проходять через кожне поле у певному визначеному сівозміною порядку, називають ротацією сівозміни.

Сівозміни в розсадниках Лісостепу. Найбільш поширеними ґрунтами у розсадниках цієї лісорослинної зони є опідзолені чорноземи, які мають значну товщину гумусового шару (35--100 см) і відносно багаті на гумус (більше 4%). Їм притаманні непогані водно-фізичні властивості і помірне зволоження (ГТК = 0,9-1,0). Головною метою введення сівозмін у виробничих відділеннях розсадників цієї зони є збереження структури, підтримання і підвищення родючості ґрунтів, покращення їх водно-фізичних властивостей. У декоративних розсадниках цього досягають введенням у сівозміни зайнятого пару - вирощуванням у сівозмінах зернобобових та конюшини, діяльність кореневих систем яких сприяє відновленню структури, а залишки їх корінців після збирання урожаю поповнюють органічні речовини в грунті. Підвищують родючість грунту розсадників Лісостепу також внесенням добрив і правильним його обробітком. На менш родючих ґрунтах легкого механічного складу з метою збагачення орного шару органічними речовинами доцільно замість зернобобових періодично вирощувати сидерат на зелені добрива. Найбільш придатні для цього боби кормові.

При травосіянні на кормові цілі в розсадниках Лісостепу використовують еспарцет, кострицю лучну, райграс високий, стоколос прямий та інші трави, які не призводять до засмічення площ.

3.1.1 Господарські вимоги до сівозмін

Ялиця корейська (Abies koreana) - красиве дерево з фіолетово-коричневими шишками, досягає висоти 3 - 5м.

Особливості вирощування: добре росте у тіні або напівтіні, тому краще їх висаджувати поряд з великими деревами чи чагарниками. Ґрунт має бути багатий на живильні речовини, злегка кислий та глибоким. Розмножують насінням або живцями. Найбільш придатний час для садіння - весна. Після садіння пристовбурну ділянку замульчовують компостом. Ялиці не потребують обрізки. Коричневі пагони, що тільки засохли видаляються.

У літній період під час посухи рослини потрібно поливати, захищати від вітру і сонця. Перед настанням перших заморозків і в посушливі зимові періоди рясно поливають, вибираючи для цієї мети безморозні дні.

На ялицях паразитує деревна попелиця. Дрібні комахи сидять біля основи хвої і висмоктують з них рослинний сік. Уражені голки скручуються в трубочку. Навесні рослини слід обробити відповідним інсектицидом.

Вирощується в розсаднику протягом семи років у двох шкілках.

Ялівець козацький (Juniperus sabina) (сорти).

Сорт «Variegata» - карликовий сорт ялівцю з низькою кроною, росте повільно. Досягає у віці 10 років висоти 0,6м при діаметрі 1м. Пагони зеленого кольору. Характерними є ділянки пагонів кремового кольору, хаотично розташовані по всій рослині. Вимоги до родючості ґрунту і вологості невисокі. Рекомендується для невеликих присадибних садів.

Сорт «Tamariscif» - низькорослий чагарник заввишки 1м, завширшки 2м, з декоративною оригінальною вічнозеленою кроною. Хвоя сизуватого відтінку, злегка зігнута, темно-зелена з білою смужкою зверху. Зимостійкий, посухостійкий, світлолюбний. До родючості ґрунту невибагливий. Рекомендується для декорування кам'яних схилів.

Даний вид та більшість сортів сонцелюбні. Ялівець зростає густо, переносить напівтінь. Потребує водопроникного ґрунту але не вибагливий до його родючості. Весна - найкращий час для садіння ялівцю. Після садіння при посушливій погоді рослини необхідно поливати, а простір навколо коріння мульчувати. За ураження щитівками та павутинним кліщем рослини слід обприскувати засобами, що містять парафінове масло.

Розмножують переважно живцями але можна й насінням.

Вирощується в розсаднику протягом трьох років в одній шкілці.

Вишня звичайна (cerasus avium).

Даний вид сонцелюбний, проте витримує і затінення. Посухостійкий, не вибагливий до родючості ґрунту, розмножується насінням і кореневою поросллю. Найкращий час для садіння - початок весни. Перед посівом кісточки стратифікують, а після висіву коткують, поливають і мульчують.

Розмножується клоновими підщепами (кореневою порослю).

Вирощується протягом трьох років у одній шкілці

3.1.2 Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування

Проект сівозмін

Ялиця корейська:

Сівозміна №1

Посівне відділення

2013 р. Зайнятий пар

2014 р. Сіянці ялиці

2015 р. Сіянці ялиці

Шкілка І

2015 р. Зайнятий пар

2016 р. Саджанці ялиці

2017 р. Саджанці ялиці

2018 р. Саджанці ялиці

2019 р. Саджанці ялиці

Шкілка ІІ

2019 р. Зайнятий пар

2020 р. Саджанці ялиці

2021 р. Саджанці ялиці

2022 р. Саджанці ялиці

Софора японська ф. плакуча:

Посівне відділення

2013 р. Зайнятий пар

2014 р. Сіянці софори

Сівозміна №2

Шкілка І

2014 р. Зайнятий пар

2015 р. Саджанці софори

2016 р. Саджанці софори

2017 р. Саджанці софори

Шкілка ІІ

2017 р. Зайнятий пар

2018 р. Окулянт софори

2019 р. Окулянт софори

Ялівець козацький:

Сівозміна №3

Шкілка І

2013 р. Зайнятий пар

2014 р. Саджанці ялівцю

2015 р. Саджанці ялівцю

2016 р. Саджанці ялівцю

Вишня звичайна :

Сівозміна №4

Шкілка І

2013 р. Зайнятий пар

2014 р. Саджанці вишні

2015 р. Окулянти вишні

2016 р. Окулянти вишні

Висновок:

1. Таким чином після попередника з люпину, який збагачує ґрунт доступними для рослин формами азоту, на їх місце доцільно висаджувати (висівати) рослини, вибагливі до вмісту азоту в ґрунті.

2. Після вирощування декоративних рослин, які виснажують ґрунт обов'язково необхідно вносити добрива, а також потрібно розміщувати такі культури, що сприяють відновленню родючості: ялівець козацький - 4000шк., ялиця корейська - 10000шт., софора японська (ф. плакуча) - 600шт. і вишні звичайної - 6000шт.

3. Таким чином, розсадник «Дружба» має чотири науково-обґрунтованих сівозмін з різною кількістю полів і шкілок, відповідно до агротехніки вирощування запланованих декоративних рослин - Ялиця корейська, Софора японська ф. плакуча, Ялівець козацький, Вишня звичайна.

3.2 Обробіток ґрунту

В комплексі робіт з вирощування садивного матеріалу надзвичайно важлива роль належить обробітку грунту. Окремі прийоми та системи обробітку грунту мають вагомий вплив на розвиток і ріст деревних рослин, розміри витрат на проведення не тільки наступних за ним робіт, пов'язаних з сіянням, садінням, доглядом за ґрунтом і знищенням бур'янів, а і на собівартість продукції в цілому.

Правильний обробіток грунту покращує водно-фізичні властивості і формує стійку, дрібно-грудкувату структуру. В своєчасно і правильно обробленому грунті створюються оптимальні умови для проникнення в нього повітря, тепла та вологи, що позитивно впливає на життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів і сприяє посиленню біологічних процесів розкладання органічних речовин та накопиченню нітратів, необхідних для розвитку рослин.

Основними завданнями обробітку грунту є:

· створення в одному шарі близьких до оптимальних водного, повітряного, теплового і поживного середовищ;

· забезпечення найкращих умов для кореневого живлення та росту кореневої системи;

· посилення кругообігу поживних речовин в грунті;

· підвищення активності корисних мікроорганізмів та інтенсивності мінералізації органічних залишків;

· знищення бур'янів, шкідників і збудників хвороб рослин;

· створення сприятливих умов для висіву насіння, садіння рослин, проведення доглядів і внесення добрив;

· захист грунту від водної і вітрової ерозії .

У постійних розсадниках правильним і своєчасним обробітком грунту створюють очищений від бур'янів культурний орний шар глибиною 22-45 (50) см і щільністю 1,05-1,15г/см 3 з високою водопроникністю та з вмістом м'якого гумусу більше 3%. Орний шар грунту повинен мати водостійку мікроагрегатну структуру, високу біохімічну активність і бути забезпеченим доступними для рослин формами води та елементами мінерального живлення упродовж усієї вегетації сіянців і саджанців. Цього досягають, застосовуючи окремі прийоми та системи обробітку грунту. Одноразове механічне діяння на орний шар робочими органами ґрунтообробних знарядь називають прийомом обробітку грунту. Вони бувають загальними (оранка, лущення, культивація, боронування) і спеціальними (плантажна оранка фрезерування, шлейфування та ін.).

3.2.1 Первинне освоєння площі

Обробіток ґрунту на не засмічених бур'янами старих перелогових та цілинних землях проводяться, як правило, за системою зайнятого пару, придатною для конкретних ґрунтово-кліматичних умов системою основного обробітку ґрунту.

Майже всі землі, що відводяться під розсадник вийшли з-під сільськогосподарського користування, з окультуреним верхнім шаром, ґрунт обробляють за системою зайнятого пара.

Частина території була зайнята лісом. Освоєння лісових земель починають з очищення площі від пеньків і лісосічних залишків та планування їх поверхні. Формування орного шару розпочинається з оранки ґрунту чагарниковими плугами і вичісування коренів корчувальними боронами. Весною наступного року ґрунт обробляється у двох напрямках дисковими культиваторами з наступним боронуванням.

Для вирівнювання агрофону на площах з опідзоленими ґрунтами та вигорнутим на поверхню підзолистим горизонтом внаслідок розкорчовування пнів, перед оранкою вносять низинний торф з розрахунку 120-160 т/га і проводять так званий „вирівнюючий” посів невибагливих сільськогосподарських культур. Первинну оранку проводять на глибину гумусового горизонту, збільшуючи її під час заорювання сидератів і основного обробітку ґрунту в полях сівозмін на 3-5 см до тих пір поки орний шар не досягне 25-27 см. Завершальною метою первинного освоєння площі діляноки, відведених під розсадник є сформований орний окультурений шар грунту з вмістом гумусу понад 3%.

Основний та передпосівний обробітки ґрунту: оранка є одним із найважливіших прийомів обробітку грунту. Рекомендована глибина основного обробітку ґрунту для даної Лісостепової зони з чорноземами опідзоленими: для посівного відділення 20 - 25 см, для шкільного - 30 - 40 см., яка не повинна перевищувати 1-2см в один чи інший бік. Після оранки застосовується міжрядна та суцільна культивація в поєднанні з боронуванням у шкільних відділеннях розсадника.

3.2.2 Системи основного обробітку ґрунту в полях сівозмін та їх обґрунтування

Для конкретних ґрунтово-кліматичних умов найкраще проводить зяблеву систему основного обробітку ґрунту.

Зяблева система основного обробітку грунту має місце в розсадниках різних грунтово-кліматичних умов. Вона часто є складовою інших систем основного обробітку грунту і включає такі прийоми: лущення, осінню культурну оранку і ранньо - весняне боронування.

Лущення створює сприятливі умови для проростання бур'янів та накопичення і збереження вологи в грунті. У розсадниках Полісся та Лісостепу лущення проводять на глибину 4 - 5 см, а Степу - 8 - 12 см. Через 10 - 15 днів після появи сходів бур'янів проводять культурну оранку в посівному відділенні на глибину 20 - 35 см і 25 - 50 см в шкілках в залежності від лісорослинної зони. Для оранки в посівному відділенні використовують плуг ПЛН - 4-35, а в шкілках - плуг плантажний навісний ППН - 40. При цьому не слід допускати виносу підзолистого горизонту на поверхню грунту.

На площах, що вийшли з-під садивного матеріалу, зяблеву оранку проводять через 10 - 15 днів після викопування сіянців та саджанців без попереднього лущення. У разі потреби (на полях після викопування великомірних саджанців) перед оранкою проводять планування поверхні. У районах з глибоким сніговим покривом піднятий зяб залишають на зиму незаборонованим (гребенястим), що сприяє накопиченню вологи в грунті. В осінньо-зимовий період в зораному грунті проходять складні процеси, які сприяють поновленню структури грунту і накопиченню доступних для рослин елементів мінерального живлення. Заключним етапом зяблевої системи є раннє весняне боронування або так зване ранньовесняне закриття вологи, спрямоване на збереження вологи та покращення теплового режиму грунту.

Система зяблевого обробітку грунту в степових розсадниках спрямована на максимальне накопичення вологи та її збереження в грунті. Особливістю зяблевої системи в цих умовах є більш глибоке, ніж у районах з достатнім зволоженням, лущення (8 - 10 см, а в особливо в посушливі роки - 10 - 12 см) з одночасним боронуванням. Після появи бур'янів проводять глибоку оранку (в посівному відділенні на глибину 30 - 32 см, а в шкілках - 40 - 45 см) з одночасним боронуванням.

Зайнятопарова система обробітку. Вона включає:

· агротехнічні прийоми зяблевої системи;

· сіяння сільськогосподарських культур з коротким вегетаційним періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (вико-вівсяна суміш, зернобобові, конюшина, люцерна та ін.);

· збирання врожаю; оранку без обороту скиби; ранньовесняне боронування (закриття вологи).

В подальшому грунт утримують в чистому від бур'янів та пухкому стані за допомогою своєчасної культивації та боронування. Вирощування вказаних сільськогосподарських культур проводять з метою поповнення запасів грунту азотом та для утворення міцної грудочкуватої структури в орному шарі грунту.

3.3 Система застосування добрив

У зв'язку з інтенсивним і тривалішим у часі, порівняно з сільськогосподарськими культурами, використанням ґрунту садивним матеріалом деревних рослин у сівозмінах декоративних розсадників, в його верхніх коренезаселених шарах відбуваються значні зміни умов усіх видів живлення: повітряного, водного, теплового і мінерального. В першу чергу, внаслідок виносу з ґрунту значної кількості елементів мінерального живлення разом з вирощеним садивним матеріалом. Це стосується останнього виду живлення - мінерального.

Відомо, що рослинам для мінерального живлення необхідно понад 16 хімічних елементів. Чотири з них - вуглець, водень, кисень і азот - вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту - з ґрунту.

Елементи мінерального живлення, які деревні рослини поглинають з ґрунту, поділяють на дві групи: макро - та мікроелементи. До макроелементів належать азот, фосфор, калій, сірка, кальцій, магній та залізо. Тканини рослин містять їх у значній кількості (від сотих часток відсотка до кількох відсотків маси сухої речовини). До другої групи - мікроелементів відносять марганець, бор, мідь, цинк, молібден, кобальт, хлор та ін. Вміст їх у рослинах незначний і становить тисячні та стотисячні частки відсотка. Різний вміст елементів мінерального живлення і в ґрунті. Запас їх у ґрунті значною мірою впливає на стан рослин і вміст елементів мінерального живлення в їх тканинах.

Забезпеченість рослин поживними речовинами у розсадниках, як і в сільському господарстві, регулюють внесенням добрив. Дія добрив різнобічна: вони поповнюють запаси елементів мінерального живлення в ґрунті, поліпшують його фізичні властивості, нейтралізують реакцію ґрунтового середовища, підвищують життєстійкість корисних мікроорганізмів.

Вносити добрива при вирощуванні садивного матеріалу потрібно не лише у зв'язку з недостатньою родючістю ґрунту розсадника, а й тому, що при викопуванні сіянців та саджанців разом з кореневою системою рослин з полів, залежно від механічного складу та виду садивного матеріалу, виноситься від 3 до 20 т родючого ґрунту. Значна частина поживних речовин вилучається з ґрунту вирощеним садивним матеріалом. В зв'язку з цим внесення добрив у розсадниках за тривалого вирощування садивного матеріалу є вкрай необхідним агротехнічним прийомом.

Основою побудови правильної системи внесення добрив є:

* забезпеченість ґрунту елементами мінерального живлення;

* біоекологічні особливості порід;

* розмір засвоєних з ґрунту поживних речовин рослинами;