Проектування технології вирощування озимого жита в умовах СТОВ "Стандарт Агро" Гадяцького району Полтавської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Полтавська Державна Аграрна Академія

Курсовий проект

На тему:

Проектування технології вирощування озимого жита в умовах СТОВ «Стандарт Агро» Гадяцького району Полтавської області

Виконав:

студент 4 курсу 1 групи

агрономічного факультету

Герасименко С.В.

Перевірив:

Професор Куценко О.М.

Полтава 2010

Вступ

Озиме жито в нашій країні є другою важливою після пшениці культурою. Продовольча цінність його визначається значним вмістом в зерні білків (12,8%) та вуглеводів (79,1 %).

Житній хліб характеризується високою калорійністю і за біологічною цінністю білка переважає пшеничний. Білок жита порівняно з пшеничним містить більше незамінних амінокислот, особливо лізину. У житньому хлібі містяться ненасичені жирні кислоти, здатні розчиняти холестерин в організмі людини. Тому його рекомендують вживати людям похилого віку.

Житнє зерно, висівки, борошно - цінний концентрований корм. Зелена маса за кормовими якостями не поступається багаторічним травам. У зеленій масі жита більше білка (14%) ніж у озимої пшениці і кукурудзи. Житню солому і полову використовують як грубий корм.

Зерно жита використовується і для технічних цілей. Воно переробляється на спирт, крохмаль, патоку. Із соломи виготовляють оцтову кислоту, лігнін, целюлозу та ін.

Агротехнічне значення жита полягає в здатності пригнічувати бур'яни внаслідок великої кущистості і швидкого росту. Озиме жито на зелений корм є добрим попередником для озимої пшениці, а на зерно для просапних і ярих культур.

1. Короткі дані аграрного сектору

1.1 Загальні відомості про господарство

СТОВ «Стандарт Агро» знаходиться в Гадяцькому районі Полтавської області, головна контора знаходиться в с. Сари, за 15 км. від райцентру та за 18 км. від залізничної станції «Гадяч», а також за 120 км. від Полтави. До складу господарства входить три населені пункти: Сари, Рашівка, Краснознам'янка.

Таблиця 1. Структура посівних площ СТОВ «Стандарт Агро» в 2010 році

Показники	Площа, га	%
Всього ріллі	9861.7	100
Пшениця озима	1840.3	18.7
Ячмінь ярий	776.0	7.9
Жито	199.0	2.0
Соя	972.0	9.9
Кукурудза на зерно	2666.6	27.0
Кукурудза на силос	430.3	4.4
Соняшник	961.3	9.7
Жито на з/к	109.8	1.1
О/трави сінаж	434.7	4.4
Б/трави нас.	35.5	0.4
Б/трави з/к	415.1	4.2
Пари	1021.1

Таблиця 2. Урожайність основних сільськогосподарських культур, ц/га

Культури	2007	2008	2009	Сер.
Озима пшениця	39,5	36,7	32,1	36.1
Озиме жито	37,1	22,3	18,6	26
Ярий ячмінь	34,9	35,4	38,2	36.1
Кукурудза	59,8	68,1	52,7	60.2
Горох	19,5	25,1	22,4	22.3
Соя	23,2	25,1	26,8	25
Цукровий буряк	327	364	312	334.2
Соняшник	18,7	19,4	16,5	18.2
Кукурудза на силос	281	219	246	248
Однорічні трави	98,3	152,4	118,6	369.3
Багаторічні трави	112,5	129,7	126,4	122.8

1.2 Грунтово-кліматичні умови

СТОВ «Стандарт Агро» розміщений в лісостеповій виробничі зоні Полтавської області. Клімат помірно-континентальний, з холодною зимою і жарким, іноді сухим літом. Найхолоднішим періодом року є третя декада січня, а найтепліша третя декада липня.

Розподіл опадів і температур за останні три роки, поданий в таблиці 3.

Таблиця 3. Середньомісячна температура повітря, С

Рік	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
2007 рік	-6,8	-4,5	5,5	9,6	13,8	16,0	20,7	20,0	19,5	11,3	7,2	-4,0
2008 рік	-7,6 6лрпо,8	-3,5	3,1	10,5	14,6	20,5	22,6	20,7	18,7	11,9	8,2	-5,0
2009 рік	-7.0	-6,4	4.2	8.9	13.0	18.9	22.2	21.3	18.1	11.9	7.8	-4.5
Середньо-багаторічні дані	-7.1	-4.8	4.2	9.6	13.8	18.4	21.8	20.6	18.9	11.7	7.7	-4.5

Таблиця 4 Середньомісячна кількість опадів, мм

Рік	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
2007 рік	23,4 32Л 28,8	19,6	12,8	32,6	58,4	62,1	75,7	14,2	16,8	48,7	63,8	86,4
2008 рік	32,1	21,4	20,8	36,2	36,4	74,2	87,5	38,4	44,3	26,4	19,4	28,6
2009 рік	22.3	21.4	16.9	33.5	43.8	70.3	84.7	33.2	39.8	30.4	24.6	22.5
Середньо-багаторічні дані	25.9	20.8	16.8	34.1	46.2	68.8	82.6	28.6	33.6	44.2	35.9	45.8

Середня тривалість без морозного періоду складає 170 днів

Перші заморозки спостерігаються в вересні, а останні можуть бути навіть в III декаді травня.

Перший сніг випадає в І-ІІ декаді листопада. Цей сніговий покрив нестабільний і лежить не довго. Висота снігового покриву до кінця календарної зими зростає і за кожен місяць зими в середньому становить: грудень - 8-14 см; січень - 14-16 см; лютий - до 20 см. Руйнування снігового покриву відбувається в середині березня. Стиглість ґрунту настає в першій декаді квітня. З листопада по березень переважають вітри східних і західних

напрямків. В теплий період року переважають вітри західного і південно-західного напрямку.

Поля знаходяться, на пологих схилах 2° мілких балок. Рельєф в сторону заболочених земель стає все дедалі водно - ерозійним. Деякі поля знаходяться в між балкових водорозділах і характеризуються плоскорозрівняним рельєфом, Мікрорельєф виражений слабо, зустрічаються кутовини стоку які змішуються з балками.

Умови зволоження сіножатей, оскільки вони знаходяться поблизу боліт. Для території господарства наявний слідуючий ряд ґрунтів:

Чорноземи потужні і малопотужні на водороздільних плато

Чорноземи опідзолені важкосуглинкові на лесових породах

Лучні важкосуглинисті ґрунти на лесових породах

Чорноземи опідзолені важкосуглинкові на лесових породах

Лучні важкосуглинисті ґрунти на лесових породах

В зв'язку з сильною реградацією ґрунтів та зменшенням в них вмісту гумусу в агрофірмі метою покращення родючості ґрунтів планується впровадження цілого комплексу заходів:

1). Обробіток ґрунту. В зв'язку з поширеною водною ерозією потрібно вести ґрунтозахисне землеробство. Тому особливу увагу слід приділити високоякісному, своєчасному обробітку ґрунту, який би не сприяв ерозійним процесам. В першу чергу це оранка в поперек схилів, лункування, щілювання.

2). Внесення органічних і мінеральних добрив для збільшення вмісту гумусу в ґрунті. Сюди також слід віднести створення спеціальних сівозмін для заорювання певної частини побічної продукції (солома, гичка і.т.п.) а також внесення сидеральних добрив;

3) Зменшення й запобігання ерозійним процесам. В першу чергу це догляд за напівпродувними і ажурними насадженнями а також снігозатримання, створення інертних стоків талих і опадових вод і.т.д. Орні землі господарства займають ґрунти з нейтральною кислотністю тому їхня хімічна меліорація відпадає.

2. Рекомендована для господарства інтенсивна технологія вирощування озимого жита

2.1 Господарсько-біологічна характеристика культури

Озиме жито належить до родини злакових Gramineae, роду Sеса1е, виду сегеаlе. Сорти, що вирощують на Україні, однієї різновидності -vulgare. Перехреснозапильна культура.

Коренева система мичкувата, не має головного кореня. При проростанні насіння із зародка формуються первинні або зародкові корінці. Пізніше з вузла кущіння виростає основна маса кореневої системи. Ці корінці називаються вторинними або вузловими.

Основна частина кореневої системи розміщується в орному шарі грунту на глибині до 30 см. Коренева система жита характеризується високою фізіологічною активністю може засвоювати елементи живлення з важкорозчинних сполук грунту.

Стебло-соломина, що складається з 5-7 міжвузлів. З кожного вузла починає свій ріст листок. Стебло порожнисте висотою 70-150 см. Стебло росте за допомогою верхівкового росту і вставного (інтеркалярного).

Листок лінійної форми. Складається з листкової піхви, яка у вигляді трубки охоплює стебло і листкової пластинки, що відходить під кутом до стебла. На місці переходу піхви у пластинку розрізняють язичок і вушка.

Суцвіття колос. Складається з колосового стрижня, на виступах якого розміщуються колоски. Колосок складається з однієї чи декількох квіток і двох колоскових лусок. Кожна квітка має дві квіткові луски - нижню (зовнішню) і верхню (внутрішню). Колосок у жита переважно двоквітковий.

Плід - суха однонасінна зернівка, голозерна. У процесі розвитку зернові проходять такі основні фази: сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння, цвітіння, достигання (молочна, воскова і повна стиглість).

Сходи. Вихід першого листка на поверхню грунту, характеризує не тільки фазу сходів, а й перехід рослини в якісно новий стан. Якщо до цього ріст коренів і зародкового стебла забезпечувався пластичними речовинами ендосперму, то з появою зеленого листка в рості беруть участь пластичні речовини, що утворюються в результаті фотосинтезу. Тривалість фази сходів у нормальних умовах коливається від 15 до 25 днів.

Кущіння. Це поява бокових пагонів та вузлів кущіння у рослин. Воно наступає після утворення 3-4 листків. Підземні вузли, від яких відходять бічні пагони, називаються вузлами кущіння.

Залежно від строку сівби буває осіннє і весняне кущіння. Число стебел на одній рослині прийнято називати коефіцієнтом кущіння. За кількістю стебел на одній рослині визначають загальну кущистість, а за кількістю стебел, які дають урожай - продуктивну.

Вихід у трубку. Початком фази вважають момент, коли на головному пагоні з'являється перший стебловий вузол на відстані 2-5 см від поверхні грунту. Наступає ця фаза в озимих через 25-35 днів після відновлення весняної вегетації.

Триває 25-30 днів. Під час виходу в трубку інтенсивно наростає вегетативна маса. Формуються генеративні органи.

Колосіння. Одночасно з інтенсивним ростом стебла, внаслідок різкого видовження передостаннього міжвузля, відбувається вихід колоса з піхви верхнього листка, що означає настання фази колосіння. Продовжується формування репродуктивних органів, наростання вегетативної маси і сухої речовини. Інтенсивність ростових процесів залежить від забезпеченості вологою і елементами живлення. Це найбільш ефективний період для обприскування посівів фунгіцидами.

Цвітіння. За нормальних умов вегетації через 4-5 днів після виколошування настає цвітіння, яке триває 3-6 днів. Починається з середини колоса й поступово переходить до низу і верхівки колоса. З перших строків цвітіння утворюється найбільш виповнене зерно.

Фази стиглості. Після цвітіння і запліднення із стінок зав'язі утворюється оболонка зернівки. Ріст стебла, листків і коренів майже припиняється і пластичні речовини надходять тільки до зерна. Період формування зерна триває 12-16 днів і під кінець цього періоду відмічають настання молочної стиглості. Зерно в цій фазі уже нормальної величини, але ще зелене, молоко подібної консистенції. Вологість зерна в молочній фазі стиглості 60-40 %.

У фазі воскової стиглості консистенція зерна нагадує віск, вологість зерна становить 40-20%. В кінці цієї фази зерно набуває нормального забарвлення, надходження поживних речовин у зерно і його ріст припиняється. У цей період починають роздільне збирання.

При повній стиглості вологість зерна знижується до 20-14%, воно стає твердим і втрачає зв'язок з материнського рослиною. Збирати зернові можна прямим комбайнуванням. При запізненні з обмолотом найбільш цінне зерно, яке достигає раніше, легко обсипається, що призводить до втрат врожаю.

Вимоги до температури.

Насіння жита проростає при температурі 1-2 °С, а сходи з'являються при температурі 4-5 С, з підвищенням температури до 25 °С сходи з'являються найшвидше. Найсприятливіша температура для проростання 15-20 °С . При такій температурі сходи з'являються через 5-6 днів після сівби. Озиме жито найшвидше серед зернових культур починає весняне відростання, уже при температурі 2-3 С. У період вегетації сприятлива для нього температура 18-20 °С.

Морозостійкість жита вища, між озимої пшениці. У безсніжні зими воно витримує мороз до 25 С, а при доброму загартуванні і наявності снігового покриву не пошкоджується при зниженні температури повітря до мінус 35-40 °С. На глибині вузла кущення жито витримує мінус 20-25 °С.

Навесні рослини краще розвиваються при помірно теплій погоді. Високі температури, інтенсивне освітлення і сухість повітря в цей час зменшують кущіння і прискорюють вихід рослин у трубку. Жито чутливе до високих температур під час цвітіння. В умовах жари гірше зав'язується зерно, збільшується відсоток череззерниці. Високі температури в фазі наливу призводять до щуплості зерна.

Сума ефективних температур від першого листка до повної стиглості становить 1700-2100 °С

Вимоги до вологи.

Жито менш вимогливе до вологи, ніж озима пшениця. Маючи добре розвинену кореневу систему, воно досить ефективно використовує запаси вологи грунту, що створені осінньо-зимовими опадами. Жито легко витримує весняні посухи. Транспіраційний коефіцієнт жита менший 400-500. Найбільшої шкоди завдає ґрунтова посуха у фазі виходу у трубку, коли у рослин формується генеративні органи. Після світіння жито мало вимогливе до вологи, але на легких піщаних грунтах навіть незначна посуха негативно впливає на налив зерна.

Вимоги до грунту.

Жито має добре розвинену кореневу систему з високою засвоюваною здатністю. Тому озиме жито добре росте на різних грунтах. Непогано жито родить при достатньому удобренні на дерново-підзолистих, піщаних, торфово-болотних, важких глинистих та інших малопридатних для озимої пшениці грунтах. Проте кращими для нього є чорноземи та сірі лісові, легкі за механічним складом грунти. Жито добре витримує підвищену кислотність (рН<5,5) і незначну засоленість грунту.

Для господарств Полтавської області районовані наступні сорти озимого жита: Вересень, Київське 80, Пуховчанка.

Пуховчанка. Тетраплоїдний сорт з домінантним типом короткостебельності.

Стебло укорочене (100-130 см). Листки темно-зелені, слабоопущені.

Колос, веретеноподібний, білий. Кущ проміжної форми. Зернівка напіввідкрита, сіро-зелена, напіввидовжена, велика. Маса 1000 насінин 46-50г.

Середньопізній. Зимостійкість середня. Стійкість проти вилягання та осипання вищесередня. Сильно уражується бурою іржею, борошнистою росою, схильний до ураження сніговою плісенню. Хлібопекарські якості добрі.

Високоврожайний, середня врожайність на сортодільницях 52,7 ц/га. 2.2. Розміщення культури в сівозміні

Часте повернення на поле рослин одного виду призводить до масового нагромадження у грунті збудників різних хвороб, поширенню яких сприяють заражені рослинні рештки попередньої культури. Безсистемне розміщення культур викликає масовий розвиток шкідників культурних рослин. Крім того, це призводить до ґрунтовтоми.

Для одержання високих і стабільних урожаїв велике значення має правильне розміщення культури у сівозміні з врахуванням біологічних особливостей росту.

Жито менш вимогливе до попередників порівняно з озимою пшеницею. Його сіють раніше ніж пшеницю, тому важливо розмістити його після культур, що рано звільняють поле і дозволяють вчасно провести обробіток грунту.

Серед зернових колосових культур жито вважається найбільш стійким проти вирощування в монокультурі.

У зоні Лісостепу найкращими попередниками для жита є багаторічні бобові трави на один і два укоси. Відмінні попередники - зернові бобові культури (горох, кормові боби), однорічні трави (вико-овес, горохо-овес, вико-горохо-овес). Добрими попередниками жита є ріпак, гречка, ранні сорти картоплі, кукурудзи на зелений корм і силос. При значному насиченні сівозміни зерновими культурами допускається розміщення жита після озимої пшениці, озимого ячменю, ярих зернових, але це однозначно веде до зменшення врожайності жита щонайменше на 3-5 ц/га та підвищення собівартості зерна.

Для даного господарства рекомендується така схема чергування культур:

Зайнятий пар

Озима пшениця

Цукрові буряки

Горох

Озиме жито

Гречка

Озима пшениця

Соняшник

В проектованій сівозміні озиме жито розміщене після гороху, який йде

після цукрових буряків. Даний попередник є відмінним для озимого жита.

2.2 Система обробітку ґрунту

Обробіток ґрунту створює оптимальну структуру і пористу будову орного шару, сприяє також активізації мікробіологічних процесів, знищенню бур'янів, збудників хвороб і шкідників, забезпечує загортання в грунт рослинних залишків і добрив. Озиме жито більш чутливе, ніж інші зернові культури, до строків обробітку грунту. Період між оранкою і сівбою повинен бути не менше 20-25 днів. Цей час необхідний для осідання грунту та проростання бур'янів. Озиме жито особливо негативно реагує на сівбу в пізньозораний грунт.

Загальні вимоги до традиційного обробітку грунту під жито такі:

а) між збиранням попередника і наступним мілким обробітком поля широкозахватними знаряддями має бути щонайменший проміжок часу;

б) доведення поля до посівного етапу повинно здійснюватись в єдиному технологічному циклі з основним обробітком;

в) через 10-14 днів після оранки поверхневим мілким обробітком знижуються пророслі бур'яни і вирівнюється посівний шар грунту.

Після гороху основний обробіток під жито проводять за типом напівпарового. Слідом за збиранням поле лущать лемішними (ППЛ-10-25) лущильниками на глибину 8-10 см. Через 10-12 днів, після проростання

бур'янів, поле орють плугами з передплужниками (ПЛН-5-35) на глибину 20-22 см. До сівби поле 2 рази культивують на глибину 10-12; 6-8 см.

Передпосівний обробіток.

Поверхня поля повинна бути вирівняною, висота гребенів чи глибина борозен - не більше 4 см. Оброблений шар грунту має бути розпушеним, дрібно грудочкуватий. У ньому допускається наявність грудок розміром по найбільшому діаметру до 2,5 см не більше 80%, а від 5 до 10 см - не більше 10%. Щільність обробленого шару повинна бути в межах 1,0-1,3 г/см3 . Допускається відхилення від заданої глибини обробітку грунту не більше 1 см.

Найпоширенішим знаряддям для передпосівної підготовки грунту в господарствах є культиватор КПС-4. Для покращення якості обробітку його агрегатують з кільчасто-шпоровими (ЗККШ-6) котками.

На основі приведених даних складена наступна таблиця 5.

Таблиця 5. Система обробітку грунту під озиме жито

Види робіт	Строки виконання	Глибина , см.	С-г машини і знаряддя	Примітка (якість, доза, тощо)
1. Основний обробіток: а) лущення	II декада липня	8-10	ЛДГ-15	Для подрібнення і загортання стерні після гороху
б) лущення	III декада липня	10-12	ППЛ-10-25	По мірі відростання бур'янів
в) глибокий обробіток	І декада серпня	20-22	ПЛН-5-35	Після внесення мінеральних добрив
г) культивація	II декада серпня	4-6	КПС- 4+БЗСТ- 1,0	По мірі відростання бур'янів
г) культивація	III декада серпня	4-6	КПС- 4+БЗСТ- 1,0	По мірі відростання бур'янів
2 .Передпосівний обробіток	І декада вересня	4-6	РВК-3,6	На глибину загортання насіння

2.3 Система удобрення

Для формування високого врожаю жито потребує доброго забезпечення поживними речовинами. На 10 ц зерна витрачається 24-25 кг азоту, 12-14 кг фосфору і 24-26 кг калію. Для збільшення врожайності жита необхідно вносити потрібну кількість мінеральних добрив.

Органічні добрива краще вносити під попередник, щоб жито використовувало їх післядію. Всю норму фосфорних і калійних добрив вносять під оранку для перемішування їх на всю глибину орного шару. Азотні добрива краще діють при внесенні в кілька строків впродовж вегетації.

Щоб запобігти виляганню важливо дотримуватись рекомендованого співвідношення елементів живлення. Однобічна перевага азоту, що часто спостерігається на практиці, призводить до вилягання, сильного ураження хворобами і зниження врожайності зерна.

При розробці системи добрив визначається наявність елементів живлення, їх коефіцієнт використання і винос плановим урожаєм.

За наслідками агрохімічних досліджень полів визначають необхідну кількість добрив по формулі:

Д = 100 х У х В - (П х 30 х Кп) /Ку,

Де Д - норма мінерального добрива, кг/га д.р.;

У - планова урожайність, ц/га;

В - виніс елемента живлення, кг д.р./1ц основної і відповідної кількості побічної продукції;

П - вміст в грунті поживного елемента в доступній формі, мг/100г грунту;

30 - коефіцієнт переводу мг/100г грунту поживних елементів в кг/га;

Кп - процент використання поживного елемента з грунту, %; Ку - процент використання поживних речовин з мінеральних добрив, %. На полі, де планується вирощувати озиме жито за результатами агрохімічних досліджень в грунті міститься 4,5 мг на 100г грунту азоту; 8,9 мг

на 100г грунту фосфору, 11,7 мг на 100г грунту калію. Обмінна кислотність грунту - рН -7,1. Планова урожайність культури 42 ц/га. Отже, потрібно внести з мінеральним добривом азоту:

НN= 100 Ч 42 Ч 3,1 - (4,5 Ч 30 Ч 16) / 51 = 213 кг д.р./га;

Потрібно внести з мінеральним добривом фосфору:

НР = 100 Ч 42 Ч 1,37 - (8,9 Ч 30 Ч 6) / 32 = 130 кг д.р./га;

Необхідно внести калію з мінеральними добривами:

Нк = 100 Ч42 Ч2,6 - (11,7 Ч 30 Ч 10)] / 67 = 111 кг д.р./га.

Таблиця 6. Система удобрення

Урожайність, ц/га	Культура	Основне	Припосівне	Підживлення
		N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O
42	Озиме жито	100	115	96	15	15	15	98

Технологія внесення добрив.

Мінеральні добрива вносять під зяблеву оранку розкидачами РУМ-5, ІРМГ-4, РУМ-8. При посіві найкраще внести комплексне гранульоване добриво сівалкою СЗ-3,6, на глибину 4-6см. Перше підживлення проводять навесні по мерзлоталому грунту розкидачем мінеральних добрив. Друге підживлення проводять у фазу виходу в трубку дисковою сівалкою. Третє підживлення проводять для збільшення білку в зерні жита у фазу колосіння шляхом обприскування розчином карбаміду.

2.4 Підготовка насіння до сівби

Для сівби використовують очищене і відсортоване кондиційне насіння з силою росту не менше 80%. Насіння має бути вирівняне за розмірами з масою 1000 зерен не менше 35- 40 г.

Після надходження з поля проводять первинне очищення насіння за допомогою машини ОВС-20А. Відділяють домішки стебел, бур'янів, грудок землі та інші.

Очищене насіння досушують до кондиційної вологості. Після висушування проводять повне очищення і сортування для відокремлення дрібних, щуплих та інших неповноцінних фракцій. Використовують сортувальну машину ОС-4,5А.

За питомою масою відділяють ріжки від насіння жита у воді і водних розчинах солей. На складних машинах за допомогою решіт і трієрів проводять остаточне сортування насіння

Очищене, підсушене, відсортоване насіння закладають на зберігання. Перед сівбою проводиться підготовка до сівби. Обов'язковим і ефективним заходом у системі підготовки насіння і захисту рослин від шкідливих організмів є протруювання насіння. На озимому житі протруювання здійснюється проти кореневих гнилей, так як є найбільша загроза ураження рослин цією хворобою. Для цього використовується Вітавакс 200 ФФ в дозі 3 кг/т.

Заходи що здійснюються для підготовки насіння занесено в таблицю 7.

Таблиця 7

Назва робіт	Машини і знаряддя	Об'єм робіт	Назва і дози препарату	Строки проведення робіт
Очистка	ОВП-20А	15,8 т	-	Завчасно
Сортування	ОС-4,5	15,8 т	-	Завчасно
Протруювання	ПС-10	15,8 т	Вітавакс 200 ФФ 3 кг/га	За 2 тижні до сівби

2.5 Технологія сівби

Озиме жито сіють звичайним рядковим способом з міжряддям 15 см. Оптимальна глибина загортання 2-3 см.

Оптимальною густотою продуктивного стеблостою для озимого жита є 450-500 продуктивних стебел на 1 м2. Жито сіють раніше озимої пшениці, при вищих температурах повітря, що забезпечує кращу польову схожість. Це досягається за допомогою оптимальної норми висіву 4-5 млн/га схожих насінин.

Розрахунок вагової норми висіву проводять по формулі:

Н = (НрЧМЧ100):(ГП)

де Н - норма висіву кг/га;

Нр - норма висіву рекомендована, млн штук схожих насінин на 1 га; М - маса 1000 насінин, г; ГП - господарська придатність, %.

Господарська придатність - це сумарний показник чистоти (Ч,%) і схожості (С,%) насіння і визначається за формулою:

ГП = (Ч*С): 100

Для озимого жита при чистоті 98% і схожості 99,5 % господарська придатність дорівнює:

ГП = (98 * 99,5): 100 = 97,5 %

Норма висіву при цьому становить:

Н=4 млн/гаЧ48гЧ100 / 97.5%=197кг/га

Норма висіву, глибина заробки та строки сівби приведені в таблиці 8.

Таблиця 8. Сівба. Культура - озиме жито. орт - Пуховчанка.Рік 2009

Площа посіву, га	Строки сівби (початок кінець)	Норма висіву, кг/га	Глибина Заробки насіння, см	Склад агрегату	Агротехнічні вимоги
					Не
75	10-го вересня	197	2-3	МТЗ-82 СЗ-3,6	Не запізнюватись з сівбою

2.6 Догляд за посівами

Після сівби при нестачі вологи посіви коткують.

Озиме жито, на відміну від озимої пшениці, більш стійке проти забур'янення. Маючи більшу висоту рослин, озиме жито затінює бур'яни, пригнічуючи їх розвиток. На полі, де вирощується озиме жито, найбільшої шкоди завдають такі бур'яни, як талабан польовий та осот рожевий. Проти них проводять обприскування, використовуючи препарат Пріма в дозі 0,6 л/га.

На посівах озимого жита є загроза пошкодження рослин хлібними жуками. У роки масового розмноження їх втрати можуть бути великими - до 40% зерна. Для їх знищення на посівах жита рекомендується вносити сумітіон, 50% к.е з нормою 1,0 л/га.

Для уникнення ураження рослин кореневими гнилями насіння протруюють Вітаваксом 200 ФФ.

Догляд за посівами озимого жита зведено в таблицю 9.

Таблиця 9. Основні заходи по догляду за рослинами Культура - озиме жито, сорт - Пуховчанка; рік 2009

Види робіт	Фази рослин	Строки проведення	Гербіциди (доза, назва), кг/га	Склад агрегату	Вимоги до якості робіт
Коткування	-	Відразу після посіву	-	МТЗ- 82 ЗККПІ-6	Кращий контакт насіння з грунтом
Боронування	-	Через 4-5 днів після посіву	-	МТЗ-82 ЗБП-6А	Руйнування ґрунтової кірки
Підживлення	Кущення	По мерзлоталому грунту	Аміачна селітра, 0,86 ц/га	МТЗ-82 + СЗ-3,6	Рівномірне розкидання добрив
Обприскування гербіцидами	Кущення	І декада квітня	Пріма 0,6 л/га	Авіація	Дотримуватися рекомендацій по застосуванню препарату
Підживлення	Вихід у трубку	II декада квітня	Аміачна селітра-0,86 ц/га	МТЗ-82 + СЗ-3,6	Внесення добрива в зону живлення рослини
Підживлення	Колосіння	І декада травня	Розчин карбаміду	Авіація	Концентрація розчину 30,%
Обприскування інсектицидами	Колосіння		Сумітіон, 1,0 л/га	Авіація

2.7 Визначення біологічного врожаю і його структуру

посів вирощування озимий жито

Біологічна урожайність необхідно для прогнозу майбутнього врожаю, що дає можливість визначити кількість необхідної техніки для збирання і перевезення врожаю, прогнозувати шляхи реалізації продукції і т.д.

Спочатку необхідно визначити кількість рослин на 1 га. Для озимого жита із звичайним рядковим способом посіву підраховують на 1 м2 . В результаті підрахунків на 1 м2 виявлено 350 рослин тобто на 1 га буде 3,5 млн штук рослин.

Проби для визначення біологічного врожаю і його структури відбирають в період воскової стиглості зерна. Було підраховано усі рослини, стебла, окремо стебла з продуктивним колосом. По них визначають загальну і продуктивну кущистість. На 25 рослинах вимірюють висоту стебла, визначають довжину колоса, кількість колосків у колосі та масу зерна з колоса і виводять середні дані по цих показниках.

При розрахунку біологічного урожаю озимого жита було відібрано 25 рослин сорту Пуховчанка. По них розраховані наступні середні дані: висота рослин - 125 см, довжина колоса - 10 см, кількість колосків в колосі - 26 штук, кількість зерен в колосі - 49 г, маса зерна з колоса -1,8 г. На час розрахунку біологічного урожаю на 1 м2 налічувалося 340 рослини по 1м2, продуктивна кущистість при цьому склала 3 стебла на 1 рослину.

Тоді біологічний урожай дорівнюватиме:

1,8 г Ч3Ч352 = 1900,8 г =1,84 кг/м2

Значить при переводі на гектари цей показник дорівнює:

1,84 кг/м2 + 1000 м2 = 18400 кг/га =184 ц/га

Тобто біологічний урожай виявився значно більшим від запланованого фактичного.

2.8 Збирання врожаю

Озиме жито найвисокоросліше серед зернових колосових і це створює певні труднощі при збиранні. Волога, недостигла солома намотується навколо барабана і ускладнює обмолочування. Це культура схильна до осипання і проростання зерна, тому її необхідно зібрати впродовж 7-8 днів. Озиме жито збирають прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості зерна (вологість 18-15%). Втрати зерна при збиранні не повинні перевищувати 2%.

На житі застосовують десикацію. Посіви обприскують за два тижні до збирання при вологості зерна на більше 30% десикантом Вулкан (3 л/га)

Зібране зерно очищають, сортують, і зберігають при вологості 14-15 см. (таблиця 10)

Таблиця 10. Заходи по збиранню врожаю Культура - озиме жито, сорт -Пуховчанка, рік 2011

Види робіт	Об'єм робіт	Строки проведення збирання	Склад збиральних комплексів	Вимоги до якості робіт
Десикація посівів	75 га	1-ша декада липня	МТЗ-82 ОП-2000	Дотримуватися техніки безпеки
Пряме комбайнування	75 га	Ш-тя декада липня	JOHN- DEERE	Втрати не більше 2%
Перевезення зерна	320 т	Ш-тя декада липня	ГАЗ-53А

3. Економічна оцінка вирощування озимого жита

Питання економіки є дуже важливим. Тому що для одержання прибутку від вирощування рослин необхідно визначити всі затрати та рівень рентабельності даної культури.

Таблиця 11. Економічна оцінка вирощування озимого жита в СТОВ «Стандарт Агро» Гадяцького району Полтавської області.

Показники	по існуючій технології	По проектованій технології	Проектована +/- до існуючої
Урожайність, ц/га	24,4	42	17,60
Затрати праці, люд.-год.:			0,00
на 1 га	22,85	21,63	-1,22
Виробничі затрати на 1 га, грн	2100,00	2898,32	798,32
Собівартість 1ц продукції, грн	86,07	69,46	-16,61
Реалізаційна ціна 1ц продукції, грн	100,00	100,00	0,00
Вартість валової продукції на 1 га, грн	2440,00	4200,00	1760,00
Чистий дохід на 1 га, грн	340,00	1501,50	1161,5
Рівень рентабельності, %	16,19	50,15	33,96

За вище наведеними розрахунками, видно, що рівень рентабельності проектованої технології порівняно з існуючою технологією вирощування озимого жита в господарстві підвищився на 33,96 %.

Висновки і пропозиції

Розроблено проект інтенсивної технології вирощування озимого жита для господарства СТОВ «Стандарт Агро» Гадяцького району Полтавської області. В результаті можна зробити наступні висновки та пропозиції.

Озиме жито вирощується по доброму попереднику, наприклад горох, що дає змогу наступним рослинам використовувати поживні речовини в доступних формах.

В процесі вирощування озимого жита необхідно чітко і в визначені строки виконувати всі агротехнічні операції для одержання прибутку.

При реалізації одержаного насіння та при його зберіганні додержуватись високої кондиційності насіння, що досягається правильною та якісною очисткою насіння та залежить від умов зберігання.

У СТОВ «Стандарт Агро» Гадяцького району Полтавської області вирощувати сорти, районовані для даного регіону, що сприятиме більш високим і стабільним урожаям.

При роботі на сільськогосподарських машинах і знаряддях додержуватися правил техніки безпеки щоб уникнути виробничих травм.

На основі проведених економічних розрахунків, видно, що при проектуванні технології вирощування озимого жита затрати по вирощуванню культури зросли на 798,32 грн/га, але виходячи з того, що урожайність культури теж зросла, собівартість 1 ц озимого жита зменшилась на 16,61 грн/ц, при цьому є можливість отримати чистого прибутку на 1161,5 грн/га більше порівняно з існуючою технологією в господарстві. Тому дана культура є рентабельною для вирощування у Гадяцькому районі.

Список використаної літератури

Довідник по апробації сільськогосподарських культур / Під ред. В.В. Волкодава. -К.: Урожай 1990.

Зернові колосові культури / Під редакцією М.Г.Городнього - К.: Урожай, 1967.

Зінченко О.І. та ін. Рослинництво - К.: Аграрна освіта, 2001.

Лихочвор В.В. Рослинництво - Київ: Цент навчальної літератури, 2004.

Почвоведенне / Под ред. А.С. Фатьянова, С.Н. Тайчикова. М.: Колос, 1972.

Дані господарства.

Размещено на Allbest.ru