Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника для управління "Зеленбуд" м. Києва

(3 р.)

3,9

га

МТЗ-82

ОН-400

18.4.7

14,1

VІ

22-32

0,3

0,3

-

42

6,7

-

IX

11.

Викопування сіянців

1,3

га

ДТ-75М

ВПН-2

18.4.10

0,45

V,

19-12

2,89

2,89

-

520,2

55,26

-

X

12.

Вибирання

1,3

га

вручну

18.5.32

28,6

ІІ,

13-44

0,05

0,05

-

-

0,67

-

X

Разом по ІІ-ІІІ полях

143,99

-

1820,8

1998,3

-

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Загалом по породі

148,93

-

2190,4

2000,38

-

4.2 Особливості вирощування укорінених живців

Одним із перспективних способів розмноження керії японської є розмноження стебловими живцями, що забезпечує отримання генетично однорідних саджанців, із збереженням сортової чистоти і господарсько-цінних ознак материнських осіб.

В основі кореневласного розмноження лежить висока здатність адвентивних коренів із стеблового пагона до регенерації. Однак, проявлення цієї здатності залежить від різних біотичних і абіотичних факторів. Передусім від фізіологічної підготовленості, зон ростових пагонів, умов укорінення, хімічних факторів і т.д.

Для цієї садової культури необхідна розробка ефективних заходів, що сприяють підвищенню регенераційної здатності у стеблових живців з метою прискореного розмноження.

В залежності від строків живцювання і типу пагона спостерігається різниця в процесі регенерації адвентивних коренів у стеблових живців розмножуваних рослин.

Найкращу приживлюваністю показують живців з тієї частини пагона, яка була напівздерев'янілою, дещо гірше укорінюються здерев'янілі, а пагони, заготовлені з трав'янистою консистенцією, гинули повністю.

В рекогносцирувальних дослідах, при ранніх строках (кінець травня) висаджування живців, укорінюваність є слабкою і економічно недоцільною, однак живці з базальної та медіальної частини пагона укорінються краще, ніж з апікальної. Регенераційна здатність живців у більш пізніші строки також є вищою (липень), коли вони є ще напівздерев'янілими.

Належить відмітити, що при оптимальних строках живцювання (червень, липень) число адвентивних коренів першого порядку, в розрахунку на один живець, залежно від сорту, а також від типу живця, є різним

Умови Полісся України дозволяють з наявністю тривалого вегетаційного періоду та підвищеною сонячною інсоляцією можна вирощувати кореневласні саджанці керії японської. Технологія зеленого живцювання дає змогу у 1,5-2 рази скоротити строки вирощування садивного матеріалу. Досліди показали, що одержані кореневласні рослини з місця укорінення необхідно далі дорощувати в рік живцювання або протягом наступного вегетаційного періоду.

Експериментальні дослідження багатьох авторів свідчать про те, що дорощування кореневласних саджанців малопоширених плодових і ягідних культур з врахуванням агрокліматичних умов дотепер вивчені недостатньо. Питання дорощування укорінених живців є слабким місцем технології живцювання і це на думку багатьох дослідників, значною мірою стримує широке практичне розповсюдження і впровадження малопоширених плодових і ягідних культур.

За традиційною технологією живцювання і дорощування декоративних культур стеблові живці після їх укорінення до кінця вегетаційного періоду залишаються на грядах без пересаджування. В цей період режим зволоження змінюється до 2-5 поливів на добу. З метою закалювання укорінених живців проводять їх провітрювання, а через 20-30 днів після масового укорінення плівка знімається і молоді рослини ростуть і розвиваються в умовах відкритого ґрунту без пересаджування до настання заморозків. Весною наступного року укорінені живці викопують з гряд укорінення і висаджують в поле на дорощування.

В умовах Полісся України з наявністю тривалого вегетаційного періоду та підвищеною сонячною інсоляцією можна використовувати весняне, літнє та осіннє пересаджування кореневласних рослин на дорощування. Належить відмітити, що стеблові живці, при укорінюванні в умовах дрібнодисперсного зволоження, дуже вимогливі до умов пересаджування у відкритий грунт

4.3 Особливості вирощування декоративних саджанців

4.3.1 Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника

Потреби шкілки розсадника приводжу у вигляді таблиці 4.4.

Таблиця 4.4. Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для шкіл розсадника

№ п\п	Порода	Вік, років	Площа садіння,га	Схема розміщення садивних місць	Потреба в сінцях, тис.шт..	Ціна за одну тис. шт., грн..	Загальна вартість садивного матеріалу, грн..
					на 1 га	на всю площу
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Декоративна шкілка саджанців насіннєвого походження
1	Бук лісовий ф. «Dawuck»	4	2,53	0,5х1,0	20000	50,6	50-00	2530-00
Декоративна шкілка саджанців вегетативного походження
2	Вяз ф. плакуча -	2	1,77	0,4х0,9	27797	49,2	100-00	4920-00
Усього							7450-00

Стовпці 2 та 3 я заповнюю з планового завдання. Площу садіння (стп.4) виписую з таблиці 6. Також з цієї таблиці беру дані для заповнення стовпчиків 5 та 7. Потреба сіянців на 1 га (стп.б) я визначаю діленням обсягу посадки на всю площу (стп.7) на площу садіння (стп.4). Ціну за 1 тис.шт. сіянців (стп.8) встановлюю за діючими цінами на садивний матеріал в лісогосподарських підприємствах - додаток 20. Загальну вартість садивного матеріалу обчислюю як добуток потреби в сіянцях на всю площу (стп.7). на його прейскурантну ціну (стп.8). Підбиваю суму по вартості садивного матеріалу (стп9) загалом по шкільному відділенню.

4.3.2 Агротехніка та виробничі витрати вирощування декоративних саджанців насіннєвого походження

Щоб створити лісові культури використовую 2-3-річні некроновані саджанці висотою 0.4-0,8 м, яка .дозволяє механізувати процес їх висаджування на постійне місце. Такі саджанці мають оптимальне співвідношення між наземною частиною рослин та їх кореневою системою, краще приживаються на лісокультурній площі, стійкіші до несприятливих умов навколишнього середовища і раніше вступають у період швидкого росту, ніж одновікові сіянці.

Основний обробіток ґрунту у шкільному відділенні проводжу на глибину 35-40 см плугами ПЛН-4-35. Глибина культурної оранки не повинна бути більшою за глибину гумусового шару ґрунту. Напередодні висаджування саджанців проводжу культивацію культиватором на глибину 25-30см з одночасним боронуванням.

Для посадки у шкільне відділення відбираю здорові, добре розвинені саджанці, без ознак пошкоджень, з рівним стовбурцем і достатньо розгалуженою кореневою системою. Перед висаджуванням у .саджанців відрізаю пошкоджені корені, укорочую до 18-20см кореневу систему, яку вмочую у бовтанку з перегною. Для кращої приживлюваності рослин в бовтанку додаю гетероауксин або інші стимулятори росту.

Строки і схеми висаджування залежать від конкретних грунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей порід, прийнятих сівозмін і вимог до сіянців.

Окрім вказаних факторів, при встановленні схеми висаджування передбачаю можливість застосування механізмів при виконанні основних робіт по вирощуванню садивного матеріалу.

Досягнення високої приживлюваності саджанців у шкільному відділенні можливе при своєчасному і якісному виконанні посадки (недопущення пересихання коренів рослин, дотримання необхідної глибини садіння рослин, т.п.).

Догляд за саджанцями включає полив, розпушування ґрунту, боротьбу з бур'янами, підживлення, захист їх від хвороб і шкідників.

Впродовж усього періоду вирощування саджанців грунт у школі витримують у чистому й пухкому стані. У перший рік його розпушую 4-5раз. У наступні роки кількість розпушень зменшую до трьох. Для запобігання ущільнення ґрунту розпушення проводжу на різну глибину.

Викопую саджанці навесні до набрякання бруньок плугом ВПН-2.

Витрати на агротехнічні заходи по вирощуванню саджанців ялини європейської (Picea europea) наводжу в табличці 4.5.

Таблиця 4.5. Вартість щорічних витрат на вирощування саджанців насіннєвого походження Бука лісового ( Fagus silvatica L.)

№ пп	Назва роботи	Обсяг роботи	Одиниця виміру	Марка машин та знарядь	Пункт норми виробітку	Норма виробітку	Тарифний розряд, ставка, грн.	Витрати	Вартість, грн.	Термін виконання роботи
								Машино змін	людиноднів	конеднів	Машино змін	людиноднів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
		І поле - пар сидеральний
1	Лущення грунту	2,5	га	МТЗ-80 9БЗСС-1	18.2.5	39,8	ІІІ	0,06	0,06	-	8,4	0,89	-	Х
2	Культурна оранка	2,5	га	ДТ-75М ПЛН-4-35	18.2.1	4,4	IV	0,57	0,57		9,58	0,57	-	Х
3	Внесення мінеральних добрив	2,5	га	МТЗ-80 АРУ-0,5	18.3.2	14,2	IV	0,18	0,18		3,02	0,18		Х
4	Ранньо-весняне закриття вологи	2,5	га	МТЗ-80 9БЗСС-1	18.2.5	39,8	ІІІ	0.13	0.13		18,2	1,93		ІІІ
5	Культивація грунту	2,5	га	МТЗ-80 КРН-4,2	18.2.4	18,7	ІІІ	0,13	0,13		18,2	1,93		IІІ
6	Обробіток нас. люпину нітрагеном	2,5	га	Вручну	18.1.22	118	V	-	1,79		-	34,22		IІІ
7	Висівання насіння люпину	2,5	га	МТЗ-80 СПН	18.4.1	1,4	V	1,79	1,79		205,6	34,22		ІV
8	Коткування люпину	2,5	га	МТЗ-80 КВГ-1,4	18.4.2	9,6	II	0,26	0,26		36,4	3,49		IV
9	Подрібнення дисковими боронами	2,5	га	МТЗ-80 БДН-3,0	18.2.3	12,1	III	0,23	0,23		32,2	3,09		IV
10	Заорювання земляної маси	2,5	га	МТЗ-80 ПЛН-3-35	18.2.2	3,5	III	0,09	0,09		12,6	1,34		IV
11	Дворазова культивація	2,5	га	МТЗ-80 КРН-4,2	18.2.4	18,7	III	0,28	0,28		39,2	4,17		IV-IX
Разом по І полю							3,72	3,72		498,6	63,66
		ІІ поле - Саджанці першого року
1	Внесення мінеральних добрив	2,5	га	МТЗ-80 9БЗСС-1	18.3.2	14,2	IV	0,18	0,18		25,2	3,02		X
2	Ранньовесняне закриття вологи	2,5	га	МТЗ-80 9БЗСС-1	18.2.5	39,8	III	0,14	0,14		19,6	2,08		X
3	Культурна оранка	2,5	га	ДТ-75М ПЛН-4-35	18.2.1	4,4	IV	0,6	0,6		84	10,08		III
4	Передпосівний обробіток грунту: культивація	2,5	га	МТЗ-80 КРН-4,2	18.2.4	18,7	III	0,14	0,14		19,6	2,08		III
5	Приготування бовтушки	0,25	т	вручну	18.5.14	5,5	III	-	0,05		-	0,57		III
6	Підготовлення сіянців або живців до садіння	50,6	тис.шт	вручну	18.5.15	6,5	III	-	7,78	-	-	89,0		III
7	Садіння	2,5	га	МТЗ-80 СШН-5,3	18.4.8	1,68	V	1,79	1,79		205,6	34,22		IV-IX
8	Зрошення (4 рази)	10,0	га	ДТ-75 ДДН-70	18.4.5	1,6	VI	6,25	6,25		1125	139,5		IV-IX
9	Боротьба із шкідниками і хворобами	2,5	га	ОРП	18.3.14	1,1	V		2,27			43,4		IV-IX
10	Підживлення (4рази)	10,0	га	РО-1	18.3.11	0,8	IV		12,5			160		IV-IX
11	Механізований догляд (5 разів)	12,5	га	Т-25-А МВН-2,8	18.4.6	4,7	IV	2,66	2,66		478,8	44,69		IV-IX
12	Ручний догляд (4 рази)	10,0	га	вручну	18.5.2	1,9	III		5,26			60,17		IV-IX
Разом по ІІ полі							11,76	42,28		3185,4	601,69
		ІІІполе - Саджанці другого року
1	Підживлення (3 рази)	7,5	га	РО-1	18.3.1	0,8	IV		9,38			120,06		III-IX
2	Зрошення (3 рази)	7,5	га	ДТ-75 ДДН-70	18.4.5	1,6	VI	4,69	4,69		844,2	104,68		IV-IX
3	Боротьба із шкідниками: обпилювання	2,5	га	ОРП	18.3.14	1,1	V		2,27			33,23		IV-X
4	Механізо-ваний догляд (4 рази)	10,0	га	Т-25А МВН-2,8	18.4.6	4,7	IV	2,13	2,13		383,4	35,78		IV-IX
5	Ручний догляд (3 рази)	7,5	га	Вручну	18.5.2	1,9	III		3,95			45,19		IV-IX
6	Догляд за штамбом: пінцирування 2 рази	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.41	1,95	II		25,95			265,73		V-IX
7	Обшморгування листя	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.55	3,1	I		16,32			155,37		IV-IX
8	Зрізування пагонів потовщенняна кільце	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.42	0,70	IV		72,29			925,31		VIII
9	Видалення дикої парості (2 рази)	50,6	тис.шт	вручну	18.5.49	0,86	II		58,84			602,52		III-IX
Разом по ІІІ полю							6,82	195,82		1227,6	2287,8
		ІV поле - Саджанці третього року
1	Підживлення (2 рази)	5,0	га	РО-1	18.3.1	0,8	IV		6,33			81,02		III-IX
2	Зрошення (2 рази)	5,0	га	ДТ-75 ДДН-70	18.4.5	1,6	VI	3,16	3,16		568,8	70,53		IV-IX
3	Боротьба із шкідниками обпилювання (2 рази)	5,0	га	ОРП	18.3.14	1,1	V		4,6			67,34		IV-X
4	Механізо-ваний догляд (3 рази)	7,5	га	Т-25А МВН-2,8	18.4.6	4,7	IV	1,6	1,6		96	26,88		IV-IX
5	Ручний догляд (2 рази)	5,0	га	Вручну	18.5.2	1,9	III		2,63			30,09		IV-IX
6	Обшморгу-вання листя	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.55	3,1	I		16,32			155,37		IV-IX
7	Догляд за штамбом: пінцирування	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.41	1,95	II		25,95			265,73		V-X
8	Зрізування пагонів потовщення на кільце	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.42	0,70	IV		72,29			925,31		VIII
Разом по ІV полю							4,76	132,88		664,8	1622,27
		V поле - Саджанці четвертого року
1	Підживлення	2,5	га	РО-1	18.3.1	0,8	IV		6,33			81,02		IV-IX
2	Зрошення	2,5	га	ДТ-75 ДДН-70	18.4.5	1,6	VI	3,16	3,16		568,8	70,53		IV-IX
3	Боротьба із шкідниками	2,5	га	ОРП	18.3.14	1,1	V		2,27			33,23		IV-X
4	Механізо-ваний догляд (2 рази)	5,0	га	Т-25А МВН-2,8	18.4.6	4,7	IV	1,06	1,06		63,6	17,81		IV-IX
5	Ручний догляд (1 раз)	2,5	га	Вручну	18.5.2	1,9	III		1,32			15,1		IV-IX
6	Обшморгування листя	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.55	3,1	I		16,32			155,37		VI-IX
7	Догляд за штамбом: пінцерування	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.41	1,95	II		25,95			265,73		VI-IX
8	Зрізування пагонів потовщення на кільце	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.42	0,70	IV		72,29			925,31		VIII
9	Закладання крони	50,6	тис.шт	вручну	18.5.39	0,63	IV		168,67			2158,98		VI
10	Формування крони	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.40	0,50	IV		101,2			1295,36		IV-X
11	Викопування	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.34	0,20	II		253			2590,72		XI
12	Вибирання і сортування	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.32	7,5	II		6,76			69,22		XI
13	прикопування	50,6	тис.шт	Вручну	18.5.33	25,2	II		2,0			20,48		XI
Разом по V полі							4,22	661,65		63,6	7698,86
Разом по породі							600,08	1278,17		5640	12274,28

4.3.3 Агротехніка та виробничі витрати вирощування декоративних саджанців вегетативного походження

У відділі вегетативного походження будуть вирощуватися саджанці Горобини звичайної ф.плакучої (Sorbus aucupariа“Pendula” ). Посадка дичок буде проводитися восени на полі яке було в поточному році під паром. Проведення посадки в осінній період зумовлене наявними ґрунтами, які в моєму розсаднику є легкі за механічним складом, та породою яка буде вирощуватися. Так як даний вид є листопадним то краще його висаджувати після закінчення сокоруху. Також осінній посів дасть змогу більше розтягнути агротехнічні строки та дати роботу робітникам які в осінній період байдикують. Після заорювання сидерату в грунт проведеться культурна оранка та розпочнуться роботи по підготовці ґрунту до посадки дичок. Посадка дичок буде проводитися саджалкою СШН-3. Загортання дичок повинно бути не вище ніж 1-2 см над кореневою шийкою. Висадивши дички на полі потрібно буде їх обгорнути вручну на висоту 10-15 см. Окуліровка проводиться весною у період інтенсивного висхідного сокоруху. Для кращої приживлюваності окуліруваних рослин потрібно обгорнути їх ґрунтом на 10-12 см.

Починаючи з травня проводимо п'ять разів механічний догляд агрегатом МВН-2,8 та чотири рази ручний. З кожним роком ці догляди будуть зменшуватися на 1. Полив буду розпочинати на початку літа і продовжувати до спадання літньої спеки.

За вегетаційний період роблю одне підживлення мінеральними добривами.

В другому полі окулянтів першого року вирощування, я проводжу навесні формування крони та догляд за штамбом. Обрізання парості проведу два рази навесні та восени. Ручний та механізований догляд, полив та підживлення проводиться в ті ж строки, що і в полі дичок.

На другий рік вирощування окулянтів, я передбачаю такі операції, як догляд за кроною та штамбом, ручний, механізований обробіток грунту, який проведеться відповідно 2 та 3 рази за вегетаційний період, підживлення один раз, викопування окулянтів горобини звичайної форми плакучої відбудеться восени після закінчення сокоруху.

4.4 Особливості вирощування декоративних саджанців з закритою кореневою системою

Сіянці та саджанці із закритою (нетравмованою) кореневою системою - особливий вид садивного матеріалу деревних рослин, виробництво якого здійснюється в розсадниках на спеціальних площах (полігонах) відділу вирощування і формування. Вирощування його часто поєднує роботи у закритому (розмноження і отримання вихідного матеріалу) і відкритому ґрунті (дорощування і формування садивного матеріалу - сіянців, саджанців). Виробництво сіянців і саджанців із закритою кореневою системою більш технологічне, і тому організація його потребує вирішення окремих специфічних питань щодо: підготовки та оснащення полігону; вибору способу зрошування та облаштування зрошувальної мережі; підбору ємностей (контейнерів) і підготовки субстрату; технологій наповнення контейнерів субстратом, добривами та засобами хімічного захисту і висаджування (пересаджування) рослин; підтримання оптимальних режимів живлення рослин: мінерального, водного, повітряного; захисту рослин від шкідників і збудників хвороб; збереження їх в зимовий період; утилізації використаних під час виробництва матеріалів (контейнерів і ємностей, субстрату, відходів) тощо.

У багатьох випадках організація підприємств з виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою економічно вигідніша ніж у розсадниках, де вирощується традиційний садивний матеріал з відкритою кореневою системою. Високі техніко-економічні показники виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою визначаються наявністю ефективно працюючих машин, механізмів і устаткування; правильним вибором ємностей для вирощування рослин; високими посівними якостями насіння та деякими іншими факторами.

Садивний матеріал із закритою кореневою системою, завдяки його специфічним особливостям (можливості висаджування практично упродовж усього року та вищій приживлюваності), використовують для лісокультурних цілей (сіянці та маломірні саджанці) і особливо широко для озеленення житлових, рекреаційних і промислових територій (саджанці дерев і кущів).

Відомо багато факторів і чинників, які зумовлюють сучасну актуальність культури декоративних та інших деревних рослин в горщечках та контейнерах і які можна об'єднати у такі чотири групи:

1. Організаційні:

• культура рослин в ємностях не залежить від складу та особливостей мінерального ґрунту і тому може мати місце як у розсадниках зі сприятливими, так і з несприятливими ґрунтовими умовами (високою кислотністю, низькою родючістю, незадовільною структурою ґрунту тощо);

контейнерування або переконтейнерування не пов'язане з конкретними агротехнічними термінами, що забезпечує рівномірний розподілу впродовж року потреби розсадника у робочій силі;

садивний матеріал із закритою кореневою системою значно розширює строки садіння на постійне місце, дозволяє транспортувати на значні відстані без упаковки і спеціальної тари, а також реалізувати і висаджувати його з листям і квітами, що збільшує попит, а відтак і ціну.

2. Агротехнічні:

можливість вирощування великомірного садивного матеріалу деревних рослин, які погано переносять пов'язане з пересаджуванням травмування кореневих систем (Cyticus, Pyracanta);

культуру рослин у контейнерах легше захищати від несприятливих умов довкілля, вони краще переносять посуху і заморозки;

збільшення в асортименті декоративного садивного матеріалу питомої ваги рослин, які отримують шляхом мікрокпонального розмноження in vitro і потребують поетапної адаптації їх до субстрату та умов відкритого ґрунту in vitro, яку краще здійснити при дорощуванні в контейнерах із субстратом (передусім троянд, бузку та ін.);

приживлюваність рослин із закритою кореневою системою вища, ніж садивного матеріалу із відкритими коренями.

відсутність ефективних, екологічно чистих засобів і прийомів проти "втоми" ґрунту, внаслідок тривалого вирощування на одній і тій же площі садивного матеріалу деревних рослин.

3. Технологічні:

контейнерна культура більш технологічна і дозволяє значно підвищити, порівняно з відкритим ґрунтом, рівень механізації робіт з вирощування садивного матеріалу;

немає потреби у пакуванні садивного матеріалу, необхідного при реалізації матеріалу з відкритою кореневою системою.

4. Економічні:

дозволяє раціональніше і ефективніше використовувати вихідний садивний матеріал (насіння, живці, сіянці), добрива, засоби захисту і воду для вологозабезпечення;

вихід садивного матеріалу в контейнерах з одиниці площі значно більший, ніж при вирощуванні його у відкритому ґрунті з відкритою кореневою системою.

Ріст темпів виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою пов'язаний також із збільшенням питомої ваги лісового садивного матеріалу із закритою кореневою системою.

Недоліки контейнерної культури:

виробництво її значно дорожче, ніж вирощування садивного матеріалу з відкритою кореневою системою, оскільки потребує ємностей та контейнерів різних розмірів, спеціально обладнаних площ (полігонів, теплиць), спеціальних машин і механізмів для контейнерування і транспортування рослин, зрошувальних систем, субстрату, специфічних добрив, засобів захисту тощо;

виробництво її потребує більшої ретельності та суворого дотримання прийнятої технології. Помилки при вирощуванні рослин (порушення мінерального,водного, повітряного режимів) в обмеженому контейнером просторі проявляються значно швидше і мають більш негативні наслідки, ніж при виробництві садивного матеріалу у відкритому ґрунті;

необхідність утилізації використаних матеріалів: субстрату, контейнерів (ємностей з поліетилену, полістиролу, пластмаси тощо) та очистки води, використаної для зрошення;

специфічні труднощі, пов'язані з несвоєчасним пересаджуванням (переконтейнеруванням) рослин: пошкодження кореневих систем, що пронизали ємність, формування кільцеподібних коренів внаслідок обмеження ємністю простору для їх розвитку, що може стати причиною відмирання таких дерев на постійному місці у майбутньому;

необхідність переміщення разом з рослинами субстрату під час їх транспортування і висаджування.

У ході дискусії, яка ведеться нині у колі фахівців контейнерної культури, практики і науковці розсадництва найчастіше порушують питання стосовно:

пошуку сучасних, екологічно чистих, придатних для багаторазового використання ємностей для контейнерування рослин;

зменшення у процесі виробництва контейнерної культури обсягів використання засобів хімічного захисту рослин та гербіцидів;

поліпшення якості та спеціалізації субстрату (для контейнерних культур окремих видів і етапів виробництва);

поліпшення якості води та розробки нових, раціональніших способів зрошення контейнерної культури.

4.5 Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника

У зв'язку з виробництвом садивного матеріалу у розсаднику виникають певні затрати на його вирощування, а саме на допоміжні матеріали які використовуються для досягнення продуктивної роботи насіннєвого та шкільних відділень саджанців насіннєвого та вегетативного походжень.

Такі витрати по-насіннєвому відділенню пішли на закупівлю органічних та матеріальних добрив, мульчі яка так необхідна для оберігання сходів в'яза гладенького від згубної дії сонця. Шпагат буде використаний при викопуванні сіянців для зв'язування їх у пучки по 100 шт. Розхід шпагату на сто сіянців становить 1 грам.

У шкілці саджанців насіннєвого походження з допоміжних матеріалів будуть використані органічні, мінеральні добрива та шпагат з розрахунку 1грам на 10 саджанців.

У відділі саджанців вегетативного походження будуть також затрати на добрива органічні і мінеральні, при окуліровці виникне потреба у садовому варі та поліетиленовій плівці для кращої приживлюваності прищепи до підщепи. Садовий вар та плівка розраховуються як 1 грам на 10 рослин.

Розрахунок витрат на допоміжні матеріали розраховую у табличці 4.7.

Табличка 4.7. Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів

№ п\п	Назва матеріалів	Одиниця виміру	Кількість	Ціна за одиницю, грн	Загальна вартість, грн
1	2	3	4	5	6
Посівне відділення - Дуб звичайний
1	Торф	т	17,55	13-00	228-15
2	Натрієва селітра	т	0,04	950-00	38-0
3	Суперфосфат	т	0,68	660-00	448-8
4	Сельвініт	т	0,51	540-00	275-4
5	Шпагат	кг	7,3	16-00	1868-8
6	Мульча	т	3,9	13-00	50-7
Разом по породі				2909-85
Шкільне відділення
Декоративна шкілка насіннєвого походження - Бук лісовий ф. «Dawyck»
1	Торф	т	67,5	13-00	877-5
2	Суперфосфат	т	1,25	660-00	825-00
3	Сельвініт	т	2,88	540-00	1555-20
4	Шпагат	кг	0,44	16-00	7-04
Разом по породі				3264-74
Декоративна шкілка вегетативного походження - В'яз ф. плакуча
1	Торф	т	48,6	13-00	631-80
2	Суперфосфат	т	0,9	660-00	594-00
3	Сельвініт	т	2,15	540-00	1161-00
4	Шпагат	кг	0,41	16-00	6-56
5	Садовий вар	кг	4,1	15-00	61-50
6	Плівка	кг	4,1	22-00	90-20
Разом по породі				2545-06

4.5.1 Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу

Для обґрунтування витрат які мають витратитися при виконанні робочого плану наводжу в табличці 4.8.

Табличка 4.. Кошторис виробничої собівартості продукції розсадника

№ п\п	Назва породи	Вид садивного матерыалу	Вік садивного матеріалу, років	Площа сівби, га	К-сть щорічно реалізуємої про дукції, тис. шт	Заро-бітна плата робіт-ників, грн	Нара-хуван- ня на заробіт- ну плату ,грн	Вартість, грн	Витрати, грн	Собівартість , грн
								посів- ного (садив-ного мате-ріалу)	допо- міжних мате- ріалів	трак-торо-змін	прямі	накадні	Загаль-на вироб-нича	Одиниці облі-кової продук-ції
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
	І Посівне відділення
1.	Дуб звичайний	сіянці	1	1,3	730	148-93	14-89	22131-07	2909-85	4190-78	29395-52	8818-66	38217,18	52-35
Усього				730	148-93	14-89	22131-07	2909-85	4190-78	29395-52	8818-66	38217,18	52-35
	ІІ Шкільне відділення
	1. Декоративна шкілка насіннєвого походження
2.	Бук лісовий ф. «Dawyck»	Сж (вкс)	4	2,5	44	1278-17	127-82	2530-00	3264-74	17914-28	25115-01	7534-50	32649-50	742-03
Усього				44	1278-17	127-82	2530-00	3264-74	17914-28	25115-01	7534-50	32649-50	742-03
	2. Декоративна шкілка вегетативного походження
3.	В'яз ф. плакуча	Сж (вкс)	2	1,8	41	2643-40	264-34	4920-00	2545-06	30196-87	40569-67	12170-90	52740-57	1286-36
Усього				41	2643-40	264-34	4920-00	2545-06	30196-87	40569-67	12170-90	52740-57	1286-36
	Разом по розсаднику	815	4040-50	407-05	29587-07	8719-65	52301-93	149538-21	28524-06	152999,77	2080-74

4.5.2 Економічна доцільність вирощування сіянців та саджанців

План реалізації продукції (таб. 4.9.) характеризує виробничу діяльність розсадника як госпрозрахункового підприємства, у якого вартість реалізованої продукції не тільки покриває виробничі витрати, але й дає певний прибуток, що використовується для зміцнення і розширення виробництва та поповнення бюджету.

Таблиця 4.9. План реалізації продукції

№ п\п	Назва породи		Вік садивного матеріалу, роки	План реалізації	Вироб-нича собі- вар-тість	Результат виробничої діяльності ,грн
				к-сть, тис. шт	ціна 1 тис. шт	загаль- на вартість, грн		прибуток	зби-ток
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	Посівне відділення
1	Дуб звичайний		1	730	60-00	43800-00	38217,18	5582-82	-
Усього							5582-82	0
	2. Шкільне відділення
2.1.	2.1. Декоративна шкілка насіннєвого походження
2	Бук лісовий ф. «Dawyck»		4	44	7-00	308000-00	32649-50	275350-50	-
Усього							275350-50	0
	2.2. Декоративна шкілка вегетативного походження
3	В'яз ф. плакуча		2	41	6-00	246000-00	52740-57	193259-43	-
Усього							193259-43	0
	Разом по розсаднику					474192-75	0

Отже, як бачимо виробництво кожного з видів рослин не є збитковим, але з розвитком підприємства нам потрібно застосовувати передові технології, що дасть нам можливість ще більш ефективніше використовувати виробничі потужності

РОЗДІЛ 5. Організація і охорона праці в декоративному розсаднику

5.1 Організація праці

Організація праці в декоративних розсадниках спрямована на підвищення ефективності виробництва шляхом раціонального використання наявних трудових та матеріально-технічних ресурсів, створення сприятливих умов для працюючих у господарстві. Тобто, ми повинні розрахувати чисельність та склад бригад та ланок. Я розраховую ці показники за допомогою розрахункової таблиці 5.1. Кількість людино-днів, необхідних для виконання виробничого завдання, у розрізі відділень розсадника та місяців року беру з 4 розділу. Потребу робітників у розрізі місяців визначаю шляхом ділення людино-днів на 22 (пересічну кількість робочих днів у місяці з урахуванням несприятливих метеорологічних умов, святкових та вихідних днів). Виходячи з таблиці 5.1., я приймаю, що найбільш доцільним буде використання 6 постійних робітників. Решту трудоднів я покриваю тимчасовими робітниками. На рисунку 5.1. схематично відображаю потребу розсадника в трудових ресурсах.

У зимові місяці, коли немає роботи на розсаднику, постійні робітники можуть бути зайняті на підсобному господарстві, або переходити, як тимчасові у підпорядкування зеленбуду або комунгоспу

Таблиця 4.7. Розрахунок потреби розсадника в робочій силі

№ п\п	Виробниче відділення	Необхідно людино-днів за місяцями
		січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень	усього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1.	Посівне відділення	0	0	0,6	3,8	138,58	139,06	138,01	7,72	0,3	3,63	0	0	431,7
2	Шкільне відділення:			201,82	1636,8	485,47	288,4	0,39	821,86	282,88	652,55	261,76	0	4635,5
	а) насіннєвого походження	0	0	85,17	257,42	51,9	210,94	0	216,87	238,72	135,15	261,76	0	1457,93
	б) вегетативного походження	0	0	116,65	1379,38	433,57	77,46	0,39	604,99	47,73	517,40	0	0	3177,57
Усього по розсаднику	0	0	202,42	1640,6	624,05	427,46	138,4	829,58	283,1	656,18	261,76	0	5067,2
Потрібно робітників			10	82	31	21	7	41	14	33	13	0	252
З них: постійних	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5	5
тимчасових			5	77	26	16	2	36	9	28	8		247

5.2 Охорона праці та техніка безпеки

Охорона праці передбачає систему заходів, спрямованих на створення безпечних і нормальних умов праці. Вона включає всі правові, технічні та санітарно-гігієнічні норми, обов'язкові для дотримання всіма працівниками лісового господарства.

Відповідальним по розсаднику є директор підприємства. Обов'язковий інструктаж по техніці безпеки приводить інженер з техніки безпеки з обов'язковим підписом інструктованих у журналі інструктажу з техніки безпеки.

Роботи на розсаднику слід проводити з великою обережністю. Це пов'язано з використанням в багатьох операціях техніки. В цілому в постійному лісовому розсаднику слід проводити роботи з підвищення охорони праці та техніки безпеки.

В кожному декоративному розсаднику повинно бути організоване інструктування по техніці безпеки.

Найбільш вагомими з правил техніки безпеки є:

перед початком робіт всі працівники зобов'язані пройти інструктаж по техніці безпеки, про що повинні розписатися в спеціальному журналі;

стороннім заборонено знаходитися поблизу працюючої техніки та на робочих площадках;

машини, що працюють у зчіпці з тракторами, повинні мати жорстке з'єднання;

не можна працювати на несправному обладнанні;

перед початком руху трактора з навісним обладнанням потрібно впевнитись, що немає небезпеки зачепити кого-небудь піднятим знаряддям;

забороняється їздити на піднятій навісній машині;

поворот трактора потрібно виконувати плавно і впевнившись, що в межах його досягання немає людей;

при зустрічному роз'їзді тракторів необхідно дотримуватись відстані 2 м один від одного;

під час тривалої зупинки трактора не можна залишати машину в піднятому стані;

опускання і піднімання машини в робоче положення дозволяється тільки на прямолінійних ділянках руху;

забороняється працювати в нічний час без відповідного освітлення;

не можна повертати агрегат, якщо його робочі органи занурені в грунті;

заборонено під час роботи подавати насіння до висіваючих апаратів руками;

не можна заправляти двигун пальним під час роботи чи поблизу відкритого вогню;

не можна їздити на причіпних машинах, ставати під час роботи між трактором і причіпними машинами під час руху;

для від'єднання навісної машини від трактора необхідно опустити машину в крайнє нижнє положення і тільки після цього відокремити від трактора;

на роботах, що пов'язані з використанням хімічних отруйних речовин, необхідно суворо дотримуватися наступних правил безпеки:

всі роботи, де використовуються отруйні речовини, повинні виконуватись під керівництвом керівника робіт;

особи, що працюють з отрутами повинні суворо дотримуватися правил особистої гігієни;

при перевезенні отрут потрібно ретельно їх запакувати і перевозити в герметичній тарі;

не можна одночасно перевозити отрутохімікати і продукти харчування;

ділянки, де проводяться хімічні заходи потрібно закрити для доступу сторонніх осіб не менше ніж на одну добу;

на оброблених ділянках необхідно встановити попереджувальні знаки, що забороняють доторкатися до обробленої рослинності;

проводити дрібний ремонт машини дозволяється лише при вимкненому двигуні та атмосферному тиску рідини в повітряному ковпаку обприскувача

Список використаної літератури

1. Довідник з гербалогії І. Д. Примак, С. М. Косолоп, П. І. Ковбасюк, В. В. Андрієнко. За ред.. І. Д. Примака - К:. Кондор, 2006. -370 с.

2. “Лісові культури” М.І. Гордієнко, Г.С.Корецький, В.М.Маурер. - К.: Вид-во “Сільгоспосвіта”, 1995. - 328с.

3.“Лісовий розсадник”. Методичні поради з курсового проектування для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „Бакалавр” зі спеціальностей:

7.130401 - “Лісове господарство”

7.130402 - “Садово-паркове господарство”

4. Маурер В.М. “Декоративне розсадництво. ” Навчальний посібник.-Вінниця: Нова Книга. 2007.-264 с., іл.

Размещено на Allbest.ru