Роль фізіологічно активних речовин в технології вирощування садивного матеріалу Ligustrum vulgare L. та використання її в озелененні

32

6

5

9,8

3

0,6

2

0,4

7,0

1,4

5

0,9

2

0,4

7,6

14,9

6,6

12,4

88

16,7

20

4

1,8

3,4

5

1

4,0

0,8

3,2

0,6

2

0,4

5,0

9,8

3,7

0,7

9

1,7

5,0

9,8

5,8

1,1

3

0,6

1,0

1,9

1,1

0,2

1

0,2

0,4

0,8

0,5

0,1

0,5

0,1

1,0

1,9

-

-

0,5

0

1,0

1,9

1,2

0,2

1

0,2

Помідори

0,3

0,6

0,4

0,8

-

-

Огірки

0,3

0,6

0,5

0,9

-

-

Земельна площа господарства складає 530 гектарів. В дослідному полі ННВК СНАУ загальна структура посівних площ складається з структури посівів виробничого підрозділу і науки. Серед культур, які присутні в господарстві, основне місце займають озима пшениця, ячмінь, озимий ріпак, гречка, горох, картопля, цукровий буряк та дослідні ділянки, на яких вирощують кукурудзу, соняшник, капусту, огірки, моркву, цибулю ріпчасту та ін.

Найбільшу питому вагу в господарстві в структурі посівних площ у 2010 році займали зернові культури 418 га або 79,6%. В тому числі озимі 211 га (40,2%), ярі зернові 207 га (39,4%), картопля займає 2 га (0,4%), цукрові буряки 9 га (1,7%), кормові трави 5 га (1%), сидерати 88 га (16,7%), овочеві культури 3 га (0,6%). За останні 3 роки структура посівних площ практично не змінилася.

В ННВК СНАУ здійснюється погодинна оплата праці та згідно штатного розпису за рахунок коштів загального та спеціального фондів в межах податків на оплату праці, затверджених кошторисом університету. Робочий день триває 8 годин.

У виробництві тваринницької продукції ННВК СНАУ не спеціалізується, лише на території університету знаходиться віварій закріплений за факультетом ветеринарної медицини, який використовує побічну продукцію рослинництва.

Розділ 3. Результати досліджень

3.1 Залежність коренеутворення від типу живця та метамерності пагона

Для отримання великої кількості садивного сортового матеріалу найчастіше застосовується живцювання. Розмноження рослин стебловими живцями є найбільш простим і доступним способом вегетативного розмноження. Цей спосіб дозволяє порівняно легко отримувати в масовій кількості кореневласний садивний матеріал, що повністю відтворює ознаки і властивості маточних рослин [10].

Відомо, що здатність до коренеутворення у здерев'янілих живців Ligustrum vulgare значною мірою залежить від метамерності живцевого матеріалу (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Параметри коренів і вихід укорінених живців бирючини залежно від кількості вузлів

Частина пагона	Кількість вузлів, шт	Вихід укорінених живців, %.	У розрахунку на живець
			Число коренів, шт.	Довжина коренів 1 порядку, см.
Апікальна	1	25	6,5	21,4
	2	38	7,9	23,6
	3	44	9,1	27,8
Медіальна	1	32	8,0	25,1
	2	48	9.6	32,2
	3	57	12,9	39,2
Базальна	1	17	6,4	21,1
	2	23	7,5	26,2
	3	29	8,1	29,1

Вихід укорінених живців з одним міжвузлям, які були заготовлені з апікальної частини пагона, становив 25%, що на 7% менше, порівняно з медіальними живцями. Відсоток укорінених живців з базальної частини пагона був дещо меншим, в порівнянні з апікальними. Істотно переважала укорінюваність три вузлових живців, незалежно від частини пагона з якої вони були заготовлені.

На дослідних варіантах число коренів, що утворилося на дво та три вузлових живцях Ligustrum vulgare було більшим, в порівнянні з контролем.

Сумарна довжина коренів у одновузлових апікальних живців, становила 21,4 см, тоді як у двовузлових апікальних живців цей показник був більшим і становив 23,6 см. Найбільше число коренів та сумарна довжина їх зафіксована у три вузлових живців.

Здатність до коренеутворення у здерев'янілих живців бирючини залежить від типу пагона. Результати досліджень по вивченню впливу типу пагона та його метамерності на деякі морфометричні показники вкорінених живців показані на рис. 3.1 та 3.2

Рис. 3.1. Залежність показника вкорінення живців бирючини від кількості вузлів, %.

Рис. 3.2. Середня кількість коренів, що утворилася в молодих рослин в залежності від кількості вузлів на живцях, шт.

Тип пагону та його метамерність суттєво впливали не тільки на відсоток вкорінених живців, але і на кількість коренів, що утворювалися на них. Середня кількість коренів, що утворилася на живцях контрольних варіантів з апікальної та медіальної частини пагона переважала живці з базальної частини.

Аналіз отриманих результатів свідчить, що при вегетативному розмноженні Ligustrum vulgare необхідно заготовляти живці з апікальної та медіальної частини пагона і вони повинні мати не менше 2-3 вузли.

3.2 Вплив регуляторів росту на процес укорінення живців Ligustrum vulgare

Життєздатність саджанців бирючини звичайної та їх ріст, багато в чому залежать від якості садивного матеріалу, ступеню розвитку його вегетативних надземних і підземних органів.

Для прискореного вирощування садивного матеріалу бирючини звичайної використовують фізіологічно активні речовини.

Стимулятори росту застосовуються при вирощуванні посадкового матеріалу бирючини звичайної в цілях стимулювання корене - і калюсоутворення [48,59,60].

Ефективність регуляторів росту залежить від: стану живців під час заготівлі, вмісту поживних речовин, а також концентрації застосованого розчину і експозиції замочування в ньому живців [51].

В проблемній лабораторії садівництва та виноградарства проводилися дослідження по впливу фізіологічно активних речовин на динаміку коренеутворення у здерев'янілих живців бирючини звичайної.

Результати досліджень по впливу стимуляторів росту на процес коренеутворення у здерев'янілих живців бирючини звичайної наведено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Вплив стимуляторів росту на коренеутворювальну здатність живців бирючини звичайної

№	Варіант	Вкорінення, %.	Кількість коренів 1 порядку, шт.	Довжина коренів 1 порядку, см.	Кількість листків, шт.	Площа листя, см2.
1.	Контроль (вода)	27	6,5	21,4	7	2,2
2.	Фуролан	23	6,7	22,8	7	2,3
3.	Симарп	29	7,0	23,4	8	2,4
4.	Топсін - М	47	9,8	31,1	10	3,0
5.	Гетероауксин	25	7,6	20,6	7	2,0
6.	Корневін	35	8,1	29,5	9	2,4
НІР05	5		3,7

Використання деяких фізіологічно активних речовин (топсіну - М та корневіну) позитивно впливало на процес вкорінення живців бирючини звичайної. Показник вкорінення на контрольному варіанті становив 27%, а на дослідних варіатах він коливався від 23 до 47%. При застосуванні топсіну-М відсоток вкорінення живців становив 47, а на контрольному варіанті цей показник був у 1,74 рази меншим. Замочування живців бирючини звичайної в розчинах фуролану, симарпу та гетероауксину майже не впливало на процес їх укорінення.

Стимулятори росту впливали не тільки на процес вкорінення живців, але і на кількість коренів, що утворювалася на живцях. Кількість коренів на контрольному варіанті становила 6,5 шт, а на дослідних варіантах цей показник коливався від 6.7 до 9,8 шт. Максимальна кількість коренів (9,8шт) спостерігалася на дослідному варіанті, де використовували топсин М. Фуролан і симарп не впливали на кількість коренів, що утворилася на живцях.

Сумарна довжина коренів при застосуванні топсину - М становила 31,1 см, що на 9,7см більше в порівнянні з контрольним варіантом. Гетероауксин не впливав на сумарну довжину коренів.

Використання фізіологічно активних речовин позитивно впливало і на інші морфометричні показники вкорінених живців бирючини звичайної. Кількість листків, що утворилася на одній рослині була максимальна на дослідному варіанті, де використовували топсин-М і становила 10 шт, а на контрольному варіанті цей показник був 1.43 рази меншим. Показник площі листя був мінімальним на контрольному варіанті і становив 2.2см², а на дослідних варіантах він коливався від 2.3 до 3,0 см².

Отже, аналіз проведених досліджень показав, що фізіологічно активні речовини по різному впливають на розвиток живців бирючини звичайної. На контрольному варіанті морфометричні показники молодих рослин виявилися найменшими. Застосуавння деяких стимуляторів росту (топсину-М, корневіну) при вегетативному розмноженні Ligustrum vulgare забезпечує більш суттєвий ефект, ніж живцювання без використання регуляторів росту.

В третьому досліді вивчали вплив термінів живцювання та кислотності субстрату на процес укоріненя живців бирючини звичайної (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Вплив термінів живцювання та типу субстрату на процес укорінення здерев'янілих живців Ligustrum vulgare

№	Варіант	Термін живцювання
		до набрякання бруньок	набрякання і розпускання бруньок
		Укорінення, %
1.	Субстрат (рН 5,5-6,5)	27	6
2.	Субстрат (рН 3,5-4,5)	0	0

Результати отриманих досліджень свідчать, що заготвляти здерев'янілі живці Ligustrum vulgare необхідно до фази набрякання бруньок. Заготівля здерев'янілих живців бирючини звичайної у фази набрякання та розпускання бруньок забезпечує мінімальні показники їх вкорінення. Використання слабокислого субстрату позитивно впливало на процес укорінення живців бирючини звичайної (відсоток укоріненя становив 27%), а при застосуванні кислого субстрату цей показник становив 0%.

3.3 Економічна ефективність застосування фізіологічно-активних речовин

Економічна ефективність визначається відношенням результату до понесених витрат на його досягнення і характеризується системою натуральних та вартісних показників. Система показників економічної ефективності виробництва включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, прибуток на 1 ц зерна, рівень рентабельності [3,15].

Рівень рентабельності визначається відношенням прибутку до повної собівартості реалізованої продукції і виражається у відсотках. Він показує величину прибутку на 1 га грн. виробничих витрат і характеризує ефективність їхнього використання. При цьому кожний відсоток рівня рентабельності відповідає отриманню однієї копійки прибутку з розрахунку на гривню виробничих затрат [4,22].

Рівень рентабельності визначають загалом на господарство, на виробництво певного виду продукції, окремої культури або галузі.

Розвиток сільського господарства здійснюється на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, зокрема використання нових систем машин, високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, мінеральних добрив, гербіцидів тощо. Особливе значення має хімізація сільського господарства, що є важливою умовою впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Використання різних агротехнічних заходів, досягнень науки і передової практики зумовлює необхідність визначення їхньої економічної ефективності і прогнозування наслідків для економіки сільського господарства.

Економічна ефективність використання добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур визначається системою показників: приріст урожайності, окупність мінеральних добрив(обсяг додаткової продукції в натуральному виразі з розрахунку на 1 кг NРК); підвищення продуктивності праці (збільшення виходу продукції з розрахунку на 1 люд.-год, або зниження затрат праці на 1 ц продукції), зниження собівартості продукції унаслідок застосування добрив; окупність витрат на добрива (вартість додаткової продукції на 1 грн. додаткових витрат, пов'язаних із застосуванням добрив); додатковий чистий дохід з розрахунку на 1 га посівної площі, на 1 люд.-год, на 1 грн. додаткових витрат; рівень рентабельності застосування добрив (відношення чистого доходу до затрат виробництва, виражене у відсотках).

Прибуток в загальному економічному розумінні - це додаткова вартість, що створюються в процесі виробництва, або іншим словами - це вартість, створена в процесі підприємницької діяльності понад вартість виробничо спожитих ресурсів і робочої сили [3,4].

Валовий прибуток - це економічний результат діяльності суб'єктів господарської діяльності, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і виробничою собівартістю. Під чистою виручкою розуміють різновид кінцевого результату, що визначається вирахуванням із загальної виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору [22].

Чистий прибуток повністю залишається в розпорядженні підприємства. Цим і зумовлюється його велике значення.

Чим краще працює підприємство, тим більший воно одержує прибуток, тим міцніший його економічний стан і положення на ринку.

В лабораторії садівництва та виноградарства ННВК Сумського НАУ проводили дослідження по впдливу фізіологічно-активних речовин на процес вкорінення живців Ligustrum vulgare. Стимулятори коренеутворення застосовували в цілях стимулювання корене- і калюсоутворення.

Економічна ефективність тих чи інших способів отримання садивного матеріалу - це покращення економічних показників виробництва в результаті їх застосування.

Під економічною ефективністю застосування ФАР розуміють ступінь відшкодування витрачених коштів на їх застосування. Економічна оцінка технології - це порівняння різних варіантів отримання садивного матеріалу спіреї по встановленню системи економічних показників. На основі економічної оцінки встановлюють економічну ефективність тієї чи іншої технології.

Собівартість продукції вирощування садивного матеріалу є вираження в грошовому формі витрат на її виробництво. Витрати на виробництво продукції формують виробничу собівартість.

Витрати, які пов'язані з виробництвом садивного матеріалу групують за наступними статтями:

- сировина і матеріали (матеріальні витрати);

- основна заробітна плата;

- нарахування на заробітну плату.

Калькуляція матеріальних витрат на проведення досліджень по вкоріненню здерев'янилих живців Ligustrum vulgare наведена в табл. 3.4.

Таблиця 3.4 Матеріальні витрати на проведення досліджень по вкоріненню здерев'янілих живців Ligustrum vulgare

№	Вид сировини або матеріальних цінностей	Од. виміру	Витрати матеріальних цінностей	Вартість одиниці матеріальних цінностей, грн	Сума, грн
1.	Торф	кг	125,2	2,1	262,92
2.	Пісок	кг	125,2	5	626,0
3.	Перліт	кг	62,7	8	501,6
4.	Касети	шт	209	12	2508
5.	Вода	л	1000		6,31
6.	Стимулятор коренеутворення	пачки	100		700
Всього:
контрольний варіант	3904,83
дослідний варіант	4604,83

Калькуляція затрат праці на проведення досліджень по вкоріненню живців Ligustrum vulgare наведена в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 Затрати праці на проведення досліджень по вкоріненню здерев'янілих живців Ligustrum vulgare

№	Види витрат	Од. виміру	Нормо-зміна	Об'єм робіт	Людино-днів	Вартість одного нормо-дня, грн	Сума основної заробітної плати, грн
1.	Нарізання живців	шт.	1000	10000	10	78,0	780,0
2.	Набивка касет	шт	200	209	1,05	78,0	81,9
3.	Висаджування живцв	шт.	2000	10000	5	78,0	390,0
4.	Догляд за живцями	дні			51,43	78,0	4011,5
5.	Перевалка: - контрольний варіант - дослідний варіант
		шт.	250	2700	10,8	78,0	842,4
		шт.	250	4700	18,8	78,0	1466,4
Всього витрат: -контрольний варіант - дослідний варіант
						6105,8
						6729,8

Економічна оцінка ефективність застосування фізіологічно-активних речовин при вирощуванні садивного матеріалу Ligustrum vulgare наведена в табл.. 3.6.

Таблиця 3.6 Економічна оцінка вирощування садивного матеріалу Ligustrum vulgare

№	Витрати	Контрольний варіант	Дослідний варіант
1.	Матеріальні витрати, грн.	3904,83	4604,83
2.	Основна заробітна плата, грн.	6105,8	6729,8
3.	Нарахування на заробітну плату, грн.	2216,4	2442,9
4.	Всього витрат, грн.	12227,03	13777,53
5.	Вихід укорінених живців, %	27	47
6.	Вихід укорінених живців, шт.	2700	4700
7.	Вартість одиниці садивного матеріалу, грн	5,0	5,0
8.	Собівартість 1-го укоріненого живця, грн	4,53	2,93
9.	Рівень рентабельності, %	10,4	70,6

Собівартість укорінених живців Ligustrum vulgare на контрольному варіанті становить 4,53 грн, а на дослідному - 2,93 грн. Рівень рентабельності вирощування садивного матеріалу Ligustrum vulgare на дослідному варіанті склав 70,6%. Економічні показники собівартості продукції говорять, що для живцювання бирючини звичайної необхідно використовувати стимулятор коренеутворення (Топсін - М).

Розділ 4. Використання Ligustrum vulgare в озелененні

Ligustrum vulgare широко використовують в озелененні. Виведено безліч її декоративних сортів і форм. Це гіллясті кущі заввишки більше 3 м; його темно-зелене листя, завдовжки до 8-10 см, дуже довго не обпадає. Цвітіння починається в липні і триває майже 3 тижні. Дрібні кремово-білі квітки у волотистих суцвіттях виділяють приємний аромат (рис. 4.1). Чорні блискучі плоди можуть висіти на кущі навіть взимку (4.2). Якщо Ви житель України сміливо використовуйте бирючину, якщо Росії - клімат більш суворий взимку - краще проконсультуватися з фахівцем. Бирючина звичайна має різні форми.

Рис. 4.1. Бирючина звичайна: квіти

Рис. 4.2. Бирючина звичайна: плоди

Бирючина звичайна невибаглива: мириться з посухою, задимленістю і запиленістю повітря. Вона морозостійка: виносить зимове зниження температури до - 30°С, тільки злегка обмерзає при більш сильних морозах. Декоративні сорти менш зимостійкі, чим природний вид: в суворі безсніжні зими на кущах можуть ушкоджуватися верхівки пагонів.

Для посадки краще всього використати молоді, 3-5-річні, рослини, придбані із закритою кореневою системою, тобто упаковані в ємність: мішечок, коробочку або посадковий горщик. Посадка таких рослин найбільш проста і завжди дає добрий результат приживаності впродовж усього сезону.

Бирючину широко використовують в парках і садах як рослину живоплотів [42,45,49]. Вона добре переносить забруднення довкілля, відкладання морської солі і вітри. Рідше її саджають в контейнери на балконах і терасах. Бирючину звичайну використовують також для закріплення схилів. На постійне місце бирючину висаджують залежно від клімату з жовтня по березень. Проте в суворіших умовах рослини бажано висаджувати восени. Бирючина може рости на будь-якому грунті, хоча вона віддає перевагу родючій, багатій органічною речовиною, тому у бідний грунт обов'язково вносять органічні добрива.

Для підтримки охайного зовнішнього вигляду бирючини видаляють сухі і безладно ростучі гілки.

Бирючину легко відшукати в розплідниках і садівничих центрах, що пропонують розширений асортимент культур.

Готуючись до посадки живоплоту з бирючини звичайної, туго натягують мотузок по наміченій лінії майбутнього ряду. Потім викопують траншею глибиною 50-70 см і шириною до 50 см, в ній розміщують кущі на відстані 30-50 см один від одного.

Після посадки вони потребують поливу, особливо на сухих ділянках з супіщаним грунтом. Для ефективності поливу воду направляють під корінь так, щоб грунт промок на глибину 40-50 см.

Для отримання акуратного живоплоту потрібні шпалерні ножиці і туго натягнутий мотузок, але краще шаблон у вигляді дерев'яного каркаса. Такий каркас або раму можна самостійно змайструвати з брусків, наприклад, у вигляді трапеції, у якої верхня частина на 10-15 см менша нижньої. Вибір форми поперечного перерізу живоплоту повинен відповідати її висоті і призначенню, з урахуванням невеликого резерву для росту пагонів.

Поливати особливо необхідно молоді рослини бирючини, а також рослини будь-якого віку - в жаркі періоди літа. На піщаних і глинистих безструктурних грунтах, які тріскаються при нестачі вологи, рослини без поливу погано розвиваються. Поливати кущі краще рідше, але щедріше, змочуючи грунтовий горизонт на 50 см. Оптимальна норма поливу для дорослих кущів - 30-40 л/мІ, періодичність - 4-6 разів за період вегетації.

Періодично грунт під бирючину необхідно вапнувати. Якщо кислотність грунту висока, на листях бирючини може з'являтися темно-зелена або сірувата плямистість. Через те, що бирючина погано реагує на підвищену кислотність грунту, то потрібно періодично вносити вапно, яке розсипають тонким шаром. Для зниження кислотності грунту вносять 250-300 г/мІ вапна - на легких супіщаних грунтах, 300-440 г/мІ - на підзолистих грунтах, по 500-600 г/мІ - на важких суглинистих та глинистих грунтах.

Добрива вносять в грунт не лише перед посадкою рослин, але і під час їх інтенсивного росту як підживлення. Органічні добрива забезпечують розвиток бактерій і підвищують родючість грунтів, мінеральні - забезпечують необхідними для рослин елементи.

Прополювання, розпушування і мульчування є основними заходами по догляду за рослинами бирючини. Своєчасний і правильний догляд за рослинами сприяє росту кущів. Грунт під кущами регулярно впродовж усього сезону розпушують для аерації, починаючи після танення снігу. Мульчування грунту сприяє захисту її коренів рослин від перегрівання, а також зменшує кількість бур'янів. Кращий час для мульчування - пізня весна, коли грунт ще в міру зволожений, але вже досить прогрітий.

Важливий захід по догляду за рослинами - обрізання. Бирючина дуже добре реагує на обрізання, відростаючи без втрат для декоративності. Після обрізання вона утворює щільну крону, що особливо цінно для облаштування живоплоту (рис. 4.3 і 4.4).

Рис. 4.3. Живопліт із бирючини звичайної

Рис. 4.4. Живопліт з Ligustrum vulgare

До обрізання приступають тільки на 2-й рік після посадки кущів. Щоб сформувати густу крону з численним листям, при обрізанні видаляють до 50% приросту. На 3-й і 4-й рік залишають тільки 30% від приросту. Після обрізування ослабляється цвітіння, але значно посилюється вегетативний ріст пагонів.

Потрібне і систематичне санітарне обрізування, яке зазвичай проводять навесні, але можливо робити її і в інший час. При цьому періодично видаляють пагони, що обмерзли, засохші, і пошкоджені, а місця зрізів замазують садовим варом.

Красивий густий живопліт з бирючини вийде, якщо навесні 2-х, а краще 3-х річні кущі обрізувати на 10-15 см над грунтом, розпушити, внести комплексне мінеральне добриво з високим вмістом азоту. Грунт бажано замульчувати, але не принципово. Ще раз внести добриво у кінці червня, потім в серпні підживити фосфорними і калійними добривами. Молоді пагони в липні укоротити на третину. Надалі двічі за вегетацію стригти так, щоб її низ був дещо ширший, ніж вершина. Якщо стригти живопліт у вигляді строгого прямокутника, то за рахунок недоліку освітлення в нижній частині станеться оголення.

Із Ligustrum vulgare також можна створити топіарні фігури - шар, куб, півколо, які широко використовуються в ландшафтному дизайні (рис. 4.5).

Рис. 4.5. Топіарна фігура із бирючини звичайної

Трохи приклавши зусиль на початку, ви отримаєте найкрасивішу огорожу, догляд за якою в подальшому не складатиме особливих труднощів.

Розділ 5. Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих, соціально - економічних, організаційних, технічних, гігієнічних, лікувально - профілактичних заходів та засобів, які забезпечують безпеку, збереження здоров'я та працездатність людини у процесі трудової діяльності. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних заходів на виробничих процесах у сільському господарстві [13].

Метою охорони праці є своєчасне проведення вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів, і як наслідок - зменшення або ліквідація виробничого травмування і професійних захворювань, виникаючих при вирощуванні сільськогосподарських культур. Нажаль, поряд з полегшенням праці, інтенсифікація виробничих процесів, досить часто підвищує потенційну небезпечність травмування і захворювань. Це пов'язано, в першу чергу, з появою потужної техніки, підвищенням робочих швидкостей виробничих процесів, застосування нових хімічних препаратів, збільшення технологічного навантаження на організм працюючих та іншими факторами. У зв'язку з цим важливо розробити і впровадити в виробництво більш надійні засоби захисту людини від шкідливих факторів виробничого середовища, науково обґрунтовані режими праці і відпочинку [6,14,30].

Головною задачею розвитку охорони праці є максимальне виключення небезпечних виробничих факторів, створювання здорових, безпечних і комфортних умов на робочих місцях, підвищення виробництва праці, зниження професійних, створених виробничими процесами захворювань і виробничого травматизму, продовження працездатності людей [30].

Дослідна частина роботи проводилась у виробничих умовах ННВК СНАУ. В організації охорони праці при виробничих процесах беруть участь безпосередньо керівник ННВК головний агроном ННВК, інженер з охорони праці, консультує кафедра експлуатації МТП та охорони праці СНАУ. Кожен працівник, який пройшов інструктаж, розписується в журналі про те, що він ознайомився з правилами техніки безпеки перед виконанням тієї чи іншої роботи. Працівники, які не пройшли інструктаж до роботи не допускаються [6, 30].

Показники травматизму в ННВК СНАУ за останні роки наведені у табл. 5.1.

Таблиця 5.1 Стан охорони праці в ННВК СНАУ за звітний період

№ п/п	Показники	Позначення та формули	Од. виміру	Роки
				2010	2011	2012
1.	Середньосписочна кількість працюючих	Р	Чол.	22	20	21
2.	Кількість нещасних випадків	Т	випадки	-	1	1
3.	Кількість нещасних випадків із смертельним випадком	Тсм	випадки	-	-	-
4.	Кількість людино-днів непрацездатності	Дн	дні	-	40	36
5.	Матеріальні збитки (виплати за лікарняними листами)		грн.		35	70
6.	Коефіцієнт частоти травматизму	Кч=Т/Р 1000			50	48
7.	Коефіцієнт тяжкості травматизму	Кт=Дн/Т-Тсм			40	36
8.	Коефіцієнт втрат робочого часу	Квч=Кч Кт			2000	1714
9.	Фінансування заходів з охорони праці		грн.	3200	4200	5745
10	Кількість пожеж			-	-	-

В табл. 5.1 показано, що летальних випадків травматизму за період 2010 - 2012 років у ННВК СНАУ не зареєстровано. Рівень техніки безпеки в ННВК можна оцінити як добрий. Працівники дотримуються всіх правил та вимог з техніки безпеки.

Аналіз виробничих факторів, які існують при технології вирощування бирючини звичайної (Ligustrum vulgare), та можливі шляхи їх запобігання розглянуті у табл. 5.2

Таблиця 5.2 Аналіз шкідливих виробничих факторів та шляхи їх усунення при вирощуванні Ligustrum vulgare

Технологічна операція	Небезпечний шкідливо-виробничий фактор	Небезпечна ситуація	Заходи техніки безпеки
Внесення фунгіцидів	Отруєння парами, опіки	Очищення розпилювачів в робочому стані агрегату	Використання засобів індивідуального захисту
Оранка	Порізи рук при очищенні	Очистка плугів	Чистка за допомогою спеціальних пристроїв
Зберігання добрив	Вибух	Зберігання азотних добрив разом з деякими органічними матеріалами (торф, солома, вугілля), дія сонячного світла	Зберігання добрив в окремих сховищах, захищених від сонячного світла
Внесення органічних і мінеральних добрив	Подразнення шкіри, слизових оболонок очей і дихальних шляхів	Невикористання індивідуальних засобів захисту	Забезпечення засобами індивідуального захисту
Внесення фунгіцидів	Отруєння парами, подразнення шкіри, слизових оболонок очей і дихальних шляхів	Очищення розпилювачів в робочому стані, паління під час роботи 3 пестицидами, прийом їжі, води, вихід на поле після обробки раніше зазначеного терміну	Забезпечення засобами індивідуального захисту, заборона паління, прийому їжі, води, під час роботи з пестицидами, дотримання строків безпечного виходу людей на поле
Підготовка саджанців до садіння	Травмування, порізи рук, ніг	Захват одягу рухомими деталями, травмування робочими органами транспорту	Забезпечення засобами індивідуального захисту. Заборона вручну чистити робочі органи агрегатів
Обрізування	Травмування рук	Падіння порізи	Забезпечення засобами індивідуального захисту

В таблиці 5.2 показано, що при правильній розробці заходів для запобігання виробничого травматизму і захворюваності працюючих, дотриманні правил техніки безпеки при вирощуванні бирючини звичайної можливо повністю уникнути небезпечних для життя та здоров'я ситуацій.

Перед початком роботи потрібно перевірити технічну справність машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Нові відремонтовані, а також машини, що тривалий час не працювали, допускаються до роботи лише після їх обкатки і ретельної перевірки [16].

Для запобігання небезпечних ситуацій при очищенні і регулюванні робочих органів сільськогосподарського знаряддя, потрібно проводити при непрацюючому двигуні, запобігати випадковому опущенню надійним фіксуванням. При роботі між трактористами і робітниками, що обслуговують сільськогосподарські машини, повинна бути встановлена надійна двобічна сигналізація [38].

При проведенні різних механізованих робіт на механізаторів та робітників в значній мірі впливають шуми та вібрація. Це призводить до швидкого стомлення, загальної слабкості, роздратування тощо. При неможливості знизити рівень виробничого шуму нижче встановлених гігієнічних норм, застосовують протишумові засоби індивідуального захисту (навушники, вкладиші, костюми) [16,17,43,53].

При роботі з пестицидами необхідно додержуватись наступних правил:

1. Перед початком роботи з пестицидами обслуговуючий персонал зобов'язаний пройти, спеціальний інструктаж.

2. В господарствах, які використовують пестициди та мінеральні добрива до роботи допускаються люди, котрі не мають медичних протипоказань і пройшли медичний огляд. Не допускаються вагітні жінки, матері - годувальниці, особи до 18 і старше 55 років (чоловіки) і 50 років (жінки), а також жінки - механізатори на роботи по обпиленню, обприскуванню, транспортуванню пестицидів і мінеральних добрив. Категорично забороняється допускати до роботи осіб у нетверезому стані.

3. По закінченню робіт одяг старанно чистять від пилу і залишають в спеціальному приміщенні, яке має бути ізольованим від місця зберігання пестицидів.

4. Під час обприскування забороняється перебувати у робочій зоні та перед агрегатом, що рухається.

5. На період роботи з пестицидами робітників слід забезпечити засобами індивідуального захисту, безкоштовним спецхарчуванням відповідно до медичних вказівок.

6. Тривалість робочого дня під час роботи з надзвичайно небезпечними препаратами має не перевищувати 4 годин (з доопрацюванням упродовж 2 годин у нешкідливих умовах), з іншими пестицидами - 6 годин.

7. Працюючи з пестицидами потрібно видавати безкоштовно 0,5 л. молока кожного дня на період роботи.

8. Слід стежити за дотриманням правил техніки безпеки, виробничої та особистої гігієни.

9. Для харчування і відпочинку відводять спеціально обладнане місце, не менше як за 200 м з навітряного боку від робочого поля, де мають бути бачок із питною водою, рукомийник, мило, рушник, аптечка першої допомоги.

10. Протруювання насіння проводять на відкритій площадці не ближче 200 м від жилих помешкань, джерел водопостачання, тваринницьких приміщень, складу фуражу і продуктів харчування, місць приймання їжі.

Розділ 6. Екологічна експертиза

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що сформувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно - ресурсного комплексу України. Наслідком цього стали деградація і руйнування природних ландшафтів, зростання водної і вітрової ерозії ґрунтів, погіршення водного режиму річок і територій вцілому, забруднення їх та навколишнього середовища антропогенними компонентами, нагромадження у великих кількостях шкідливих відходів виробництва [7,26,62,63].

Законодавствами переважної більшості країн світу передбачається контроль за станом природного середовища і біоти та юридична відповідальність за його забруднення. Як європейська держава Україна приєдналася до процесу державного і правового регулювання збереження якості природного середовища. У 1991 р. було створено Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, за його ініціативою розпочато розробку пакета законів і законодавчих актів з екологічних проблем, що включають охорону атмосфери, води, рослинного і тваринного світу. Як учасник конференції 1992 р. в Ріо - де - Женейро суверенна Україна внесла пропозицію про екологічну конвенцію виробництв, взяла на себе зобов'язання забезпечувати екологізацію економіки і розв'язання екологічних проблем, як першочергове завдання господарської і державної політики. Україна бере участь у роботі програми ООН щодо навколишнього середовища (ЮНЕП) [32].

Конституцією України передбачено збереження екологічної рівноваги на її території, забезпечується вільний доступ до інформації про стан природного середовища, правова та економічна відповідальність за забруднення середовища. Прийнято Закон України про охорону навколишнього природного середовища, Закон України про природно-заповідний фонд і Закон України про екологічну експертизу, низку питань охорони природного середовища регламентують Земельний, Лісовий та Водний кодекси [62,63].

Основними пріоритетами у національній політиці України в галузі охорони навколишнього середовища є:

1. Підтримання екологічних процесів у природних системах території держави;

2. Збереження біологічної різноманітності в біоценозах;

3. Оптимізація користування природними ресурсами;

4. Забезпечення майбутніх поколінь громадян України сприятливим навколишнім середовищем [32,38,62,63,64].

У Сумській області по охороні довкілля ведеться робота на основі затвердженої «Цільової комплексної програми охорони навколишнього природного середовища», яка передбачає вирішення низки екологічних проблем [32].

У сфері охорони атмосферного повітря проблема полягає в тому, що збільшення обсягів виробництва та кількість автотранспортних засобів призводить до збільшення викидів у атмосферу забруднюючих речовин. За даними Сумського центру гідрометеорології, по місту Суми внаслідок руху автотранспорту спостерігається постійне перевищення середньомісячних концентрацій пилу [26].

Потребує комплексного вирішення проблема екологічного оздоровлення малих річок області, стан яких погіршується з кожним роком. Залишається актуальним впровадження на підприємствах-водокористувачах безстічних схем водоспоживання і особливо на підприємствах хімічного та машинобудівного комплексів, оскільки вони не мають коштів на ці роботи [62].

За останні 5 років площа орних земель області зменшилася на 71,9 тис. га, але розораність залишається ще досить високою і становить 52,3%. Також спостерігається погіршення гумусового стану ґрунтів, зменшується забезпеченість їх поживними речовинами, підвищується кислотність, і, як наслідок знижується їх родючість. У області простежується тенденція погіршення стану лісів, особливо агропромислового комплексу [60].

Головне завдання національної екологічної програми полягає у стабілізації якості навколишнього середовища, сприянні комплексному використанні природних ресурсів у поєднанні з інтенсивним соціально-економічним розвитком і збереженням ресурсів біосфери області [32,38,63].

Проведення екологічного аналізу технологій виробництва сільськогосподарської продукції дає змогу виявити основні джерела та причини забруднення навколишнього середовища в господарстві [62].

У навчально - науково - виробничому центрі Сумського НАУ найпоширенішою ґрунтовою породою вважаються типові чорноземи. Ці ґрунти добре оструктурені, гумусовий шар досягає близько 85- 100 см.

Екологічна неповноцінність прийнятої у світі стратегії сільськогосподарського виробництва виражається у ерозійній деградації ґрунтів: втрата гумусу і вимивання поживних речовин з кінцевою втратою родючості. Для запобігання процесам ерозії велике значення має впровадження у господарстві ґрунтозахисних сівозмін, використанні мінімального або нульового обробітку ґрунту, мульчуванні та ін [26,32].

При вирощуванні сільськогосподарських культур із ґрунту виноситься велика кількість поживних мінеральних речовин, особливо азоту, фосфору та калію, тому у ННВК СНАУ їх дефіцит компенсують внесенням мінеральних та органічних добрив. Серйозною екологічною проблемою є їх залишкові кількості, які після внесення не повністю вбираються рослинами і нагромаджуються у ґрунті або, що найнебезпечніше, надходять у ґрунтові води і водойми. Повнота використання поживних речовин із добрив невелика. Так, з нітратних і аміачних засвоюється лише 40% азоту, а з органічних - не більше 20%. Тому необхідно: застосовувати добрива лише у збалансованих поєднаннях та у оптимальних кількостях; використовувати екологічно безпечні дози азотних добрив; високі дози азотних добрив вносити тільки частинами [62].

Для боротьби із шкідниками, хворобами та бур'янами у господарстві використовують пестициди. Вони небезпечні не лише самі по собі, у ґрунті пестициди піддаються розкладанню і трансформуванню, продукти таких змін часто виявляються більш отруйними, ніж вихідна форма [26,53].

Серйозним забрудником навколишнього природного середовища є сільськогосподарські тварини. У виробництві тваринницької продукції ННВК СНАУ не спеціалізується, лише на території університету розташований віварій, який закріплений за факультетом ветеринарної медицини. Він знаходиться у доброму стані.

Важливу роль при вирощуванні рослин відіграє вода. В умовах наростання антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку сільського виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і дотримання правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічного сприятливого захисту [26].

Основним джерелом забруднення поверхневих та ґрунтових вод у господарстві є стічні води з полів, які з собою несуть у річки та озера масу залишків мінеральних добрив та пестициди.

Атмосферне повітря належить до категорії невичерпних ресурсів, однак господарська діяльність людини впливає на атмосферу ї змінює склад повітря. Ці зміни можуть бути настільки суттєвими, що виникає потреба охорони повітряного басейну [26].

Головним забруднювачем повітря у ННВК СНАУ є сільськогосподарська техніка. Від виду транспорту залежить також і кількість забруднюючих речовин, що потрапляють у повітря, а це оксид вуглецю, вуглеводи, оксид азоту, оксид сірки, сажа.

У навчально - науково - виробничому центрі постійно проводиться озеленення територій самого господарства та університету.

Роблячи висновки з вище викладеного матеріалу, можна сказати, що в процесі вирощування різноманітних рослин, слід приділяти неабияку увагу охороні навколишнього середовища від небажаних елементів забруднення. В цілому стан охорони і раціонального використання води, земельних ресурсів, атмосферного повітря та території господарства у задовільному стані. Для покращення стану у господарстві в першу чергу необхідно:

-дотримуватись ґрунтозахисних сівозмін;

-у оптимальні строки проводити всі агротехнічні заходи по вирощуванні сільськогосподарських культур;

вносити мінеральні та органічні добрива у оптимальних кількостях;

азот вносити у декілька прийомів (NО₃ у весняно - літній період, а з осені у формі NН4);

дотримуватися науково - обґрунтованих рекомендацій по внесенню та застосуванню пестицидів, рекомендованих норм витрати, строків їх застосування;

в міру можливостей відмовлятися від хімічних обробок, якщо з шкідниками, хворобами та бур'янами ще можливо боротися іншими способами - застосовувати біологічний метод боротьби;

проти бур'янів використовувати агротехнічні методи: боронування, культивацію, оранку;

для боротьби із шкідниками проводити глибоку зяблеву оранку, знищувати рослинні рештки;

кожного року проводити озеленення території господарства [26,64].

Висновки

Проаналізувавши отримані результати досліджень можна зробити наступні висновки:

1. На контрольному варіанті морфометричні показники молодих рослин виявилися меншими. Здерев'янілі живці бирючини звичайної для вкорінення необхідно заготовляти із апікальної та медіальної частини пагона. Живець повинен мати не менше 2-3 вузли.

2. Результати отриманих досліджень свідчать, що заготвляти здерев'янілі живці Ligustrum vulgare необхідно до фази набрякання бруньок. Використання слабокислого субстрату позитивно впливало на процес укорінення живців бирючини звичайної (відсоток укоріненя становив 27%), а при застосуванні кислого субстрату цей показник становив 0%.

3. Використання фізіологічно активних речовин при вегетативному розмноженні бирючини забезпечує більш суттєвий ефект, ніж живцювання без використання стимуляторів росту.

4. Результати досліджень свідчать, що фізіологічно активні речовини в різній мірі впливають на формування кореневої системи у живців бирючини звичайної. Найбільш ефективним стимулятором росту на процес вкорінення живців був препарат топсин - М. Відсоток вкорінення живців на дослідному варіанті з використанням фунгіциду (топсину-М) становив 47%, а на контрольному варіанті він був у 2.9 рази меншим.

5. Рівень рентабельності вирощування садивного матеріалу Ligustrum vulgare на дослідному варіанті склав 70,6%. Економічні показники вирощування садивного матеріалу бирючини звичайної говорять, що для живцювання її необхідно використовувати стимулятор коренеутворення (Топсін - М).

Враховуючи біологічні особливості бирючини звичайної є необхідність більш широкого її використання в озелененні.

Список використаної літератури

1. Агролісомеліорація: підр. / В.Ю. Юхновський, С.М. Дударець, В.М. Малюга; за ред. В.Ю. Юхновського. - К.: Кондор, 2012. - 372 с.

2. Аксенова Н.А. Деревья и кустарники для любительского садоводства и озеленения / Н.А. Аксенова, Л.А. Фролова. - М.: МГУ, 1989. - 160 с.

3. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: Навччально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2000. - 355 с.

4. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероблине / В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.

5. Білявський Г.О. Практикум із загальної екології. / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй. - К.: Либідь, 1997. - 160 с.

6. Боговая И.О. Озеленение населенных мест / И.О. Боговая, В.С. Теодоронский. - М.: Агропромиздат, 1990. - 240 с.

7. Бодров В.А. Лесная милиорация: учеб. / Бодров В.А. - М.: Сельхозиздат, 1961. - 512 с.

8. Бродович Т.М. Атлас дерев та кущів заходу України / Т.М. Бородович. - Львів: Вища школа, 1973. - 240 с.

9. Бродович Т.М. Деревья и кустарники запада УССР / Т.М. Бородович. - Львів: Вища школа, 1979. - 250 с.

10. Билык Е.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой / Е.В. Билык. - К.: Наук. Думка, 1993. - 91 с.

11. Будыко М.И. Глобальная экология / М.И. Будыко. - М.: Мысль, 1976. - 380 с.

12. Бурякова С.А. Охрана труда в сельском хозяйстве / С.А. Бурякова. - К.: Высшая школа, 1989. - 127 с.

13. Вернандер Н.Б. Почвы Украина и Молдавия / Н.Б. Вернандер. - М.: Наука, 1972. - с. 177-225.

14. Воронков Н.А. Основи загальної екології / Н.А. Воронков. - М.: Агар, 1997. - 87 с.

15. Галчинський А.С. Основи економічних знань: Навч. посібник / А.С. Галчинський, П.С. Єщенко, П.С. Палпін. - К.: Вища школа, 2002. - 543 с.

16. Гандзюк М.П. Основи охорони праці / М.П. Гандзюк, Є.П. Желибо, М.О. Халімовський. - К.: Каравела, 2004. - 307 с.

17. Геврик Є.О. Охорона праці: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Є.О. Гаврик. - К.: Ельга, Нікіта - Центр, 2003 - 280 с.

18. Гордієнко М.І. Лісові культури / Гордієнко М.І., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М., Маурер В.М. - Львів: Камула, 2005. - 608 с.

19. Герушинський З.Ю. Типологія лісів Українських Карпат: навч. посібник / З.Ю. Герушинський. - Львів: Піраміда, 1996. - 208 с.

20. Гірс О.А. Лісовпорядкування: підруч / Гірс О.А., Новак Б.І., Кашпор С.М. - К.: Арістей, 2004. - 384 с.

21. Громадин А.В. Дендрология / А.В. Громадин, Д. Л. Матюхин. - Л.: Академия, 2012. - 366 с.

22. Дієсперов В.С. Економіка сільськогосподарської праці / В.С. Дієсперов. - К.: ІАЕ УААН, 2004. - 488 с.

23. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина 1. Довідник // М.А. Кохно, Л.І. Пархоменко, А.У. Зарубенко та ін.; За ред. М.А. Кохна - К.: Фітосоціонетр, 2002. - 448 с.

24. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: навч. посіб / В.С. Джигирей. - К.: Знання, 2000. - 203 с.

25. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные: Справочное пособие / Под общ. ред. Н.А. Кохна. - К.: Наукова думка, 1986. - 720 с.

26. Дорогунцов С.І. Екологія: навчально-методичний посібник / С.І. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, О.К. Аблова. - К.: КНЕУ,1999. - 152 с.

27. Єтеревська Л.В. Рекультивація земель. / Єтеревська П.В. - К.: Урожай, 1977. - 127 с.

28. Ермаков В.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зеленым черенкованием / В.С. Ермаков. - Кишинев: Штиинца, 1981. - 210 с.

29. Залесская Л.С. Ландшафтная архитектура / Л.С. Залесская, Е.М. Микулина. -- М.: Стройиздат, 1979.-- 237 с.

30. Заячук В.Я. Дендрологія: Навчальний посібник / В.Я. Заячук. - Львів: ТзОВ "Фірма Камула", 2004. - 408 с.

31. Заячук В.Я. Дендрологія / В.Я. Заячук. - Львів: Апріорі, 2008. - 656 с.

32. Злобін Ю.А. Основи екології / Ю.А. Злобін. - К.: Лібра, 1988. - 248 с.

33. Зольникова Н.И. Гигиеническое значение зеленых насаждений на городских участках / Н.И. Зольникова. - М.: Мысль, 1996. - 89 с.

34. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений черенками / З.Я. Иванова. - К.: Наук. Думка, 1982. - С.286-

35. Казакова В.Н. Методика испытаний регуляторов роста и развития растений в открытом и защищенном грунте / В.Н. Казакова. - М.: МСХА, 1990. - 56 с.

36. Калінін М.І. Теоретичні основи лісових меліорацій / М.І. Калінін, О.С. Мельник. - Львів: Світ, 1991. - 262 с.

37. Калініченко О.А. Декоративна дендрологія: навч. посібник / О.А. Калініченко. - К.: Вища школа, 2003. - 199 с.

38. Карагодина И. Л. Борьба с шумом в городах / И.Л. Карагодина, Г.Л. Осипов, П.А. Шишкин. -- М.: Медицина, 1972.-- 160 с.

39. Климович В. И. Размножение и выращивание декоративных древесных пород / В.И Климович. - М.: Россельхосиздат, 1980. - 90 с.

40. Комисаров Д.А. Биологические основы размножения древесных растений черенками / Д.А. Комисаров. - М.: Лесн. пром-сть, 1964. - 289с.

41. Кохановський В.М. Декоративна дендрологія. Навчальний посібник / В.М. Кохановський, І.М. Коваленко. - Суми: "Сумський національний аграрний університет", 2013. - 283 с.

42. Куклина А.Г. Живая изгородь из бирючины / А.Г. Куклина // Наука и жизнь. 2006.-Т. 56. №4. - С. 25.

43. Купчик М.П., Гандзюк М.П. Основи охорони праці. - Київ: Основа, 2000. - 416 с.

44. Кучерявий В.П. Фітоміліорація: навч. посібник. - Львів: Світ, 2003. -540 с.

45. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць / В.П. Кучерявий. - Львів: Світ, 2008. - 456 с.

46. Лесная энциклопедия. Т. 1. Абелия - лимон / Н.П. Анучин, В.Г. Атрохин, В.Н. Виноградов, Г.И. Воробьев и др. - М.: Советская энциклопедия, 1985. - 564 с.

47. Леонтєв Д.В. Декоративні кущі - знані і незнані / Д.В. Леонтєв // Зі світу цікавого. - 2010. - №1. - с. 35.

48. Майстренко Л.А. Использование регуляторов роста в производстве посадочного материала / Л.А. Майстренко. - Н.: Краснодариздат, 2001. - 146 с.

49. Мальцева А.Н. Декоративные деревья и кустарники в ландшафтном озеленении / А.Н. Мальцева, Г. А. Алексеев-Малахов. - Л.: Феникс, 2002. -192 с.

50. Мацибора В.І. Економіка підприємства / В.І. Мацибора, В.К. Збарський, Т.В. Мацибора. - К.: Каравела, 2008. - 296 с.

51. Новосад В.М. Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare) в умовах природного ареалу та озеленення міста Луцька / В.М. Новосад // Науковий вісник НЛТУ України. - Вип. 18. - С. 267-270.

52. Определитель высших растений Украины. - К. : Наук. думка, 1987. - 545 с.

53. Обработка пестицидами почвы и посевов. ГОСТ 46.3.1.161. - 84 ССБТ. - К.: Держспоживстандарт Украины, 2006. - 181 с.

54. Поликарпова Ф.Я. Выращивание посадочного материала зеленым черенкованием / Ф.Я. Поликарпова, В.В. Пилюгина. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 96 с.

55. Рева М.Л. Вегетативне розмноження деревних та чагарникових рослин в природних умовах / М.Л. Рева - К.: Наукова думка, 2007.- 215 с.

56. Романча Л.В. Озеленение села / Л.В. Романча. - К.: Урожай, 1988. - 184 с.

57. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре /Леонид Иванович Рубцов.- К.: Наукова думка, 1997.- 272 с.

58. Тарасенко М.Т. Размножение растений зелеными черенками. - М.: Колос, 1967. - 352 с.

59. Турецкая Р.Х. Инструкция по применению стимуляторов роста при вегетативном размножении растений. - М.: Изд. Академии наук СССР, 1962. - 65 с.

60. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста / Р.Х. Турецкая. - М.: Изд-во Ан СССР, 1961. - 280 с.

61. Хохлов С.С. Деревья и кустарники Нижнего Поволжья / С.С. Хохлов, А.С. Ковалева. - Саратов, 1950. - 176 с.

62. Царенко О.М. Навколишнє середовище та економіка природокористування / О. М. Царенко, Ю.А. Злобін. - К.: Вища школа, 1999. - 176 с.

63. Царенко О.М. Основи екології та економіка природокористування / О.М. Царенко, О.О. Нєсветов, М.О. Кадацький. - Суми: Університетська книга, 2004. - 400 с.

64. Шиманюк А.П. Биология древесных и кустарниковых пород / А.П. Шиманюк. - М.: Просвещение, 1964. - 478 с.

Размещено на Allbest.ru