Ознаки продуктивності у зразків льону зі зміненою архітектонікою

Показник „кількості насіння ” на одній рослині складається з насіння з центрального стебла та насіння з бічних стебел. Як видно з рисунка 3.4, більша доля насіння з основного стебла формувалася у сорту Південна ніч (63%), який мав найменше галуження (2,1). А у зразка СП-1 значно збільшується доля насіння з бічних пагонів за рахунок збільшення їх кількості. Таким чином цю ознаку можна використовувати при селекційній роботі для виведення високоврожайних сортів.

Південна ніч СП-1

1 - насіння з бічного пагону, %; 2 - насіння з основного пагону, %.

Рисунок 3.4 - Співвідношення кількості насіння з основного та бічних стебел у льону, %

При посіві з міжрядковими інтервалами 15 см всі зразки, як видно з рисунку 3.5, переважають контрольний зразок за продуктивністю з 1 м2. Найбільший показник за цією ознакою має зразок СК-1. За морфологічними ознаками цей зразок невеликої висоти має високу розгалуженість, крупні коробочки та насіння. На наш погляд доцільно використовувати такі ознаки, як багатостебловість, багатопагоневість та маса насіння при створенні нових ліній льону олійного ( Linum humile Mill. ).

Рисунок 3.5 - співвідношення маси зібраного з 1 м2 насіння нових ліній льону олійного ( Linum humile Mill)

Таким чином, можна зробити висновок, що існує взаємозв'язок між проявом кількісних генотипових ознак у нових ліній льону олійного (Linum humile Mill.), що можна використовувати в селекційній роботі з цією рослиною. Оскільки основними напрямами в селекційній роботі з льоном олійним є селекція на врожайність (створення високоврожайних сортів, що забезпечують високий збір олії з гектара), а дані щодо успадкування висоти рослини, кількості коробочок та насінин на одній рослині, маси насіння, залежності врожайності від цих ознак представлені в літературі, є достатньо суперечливими, то описання особливостей прояву різних кількісних ознак та їх взаємозв'язку з врожайністю є одним із шляхів вирішення поставленої задачі.

Прояв морфологічних ознак льону було розглянуто в роботах Калініної О.Ю. і Ляха В.О. Авторами досліджено прояв та успадкування ознак висоти, кількості бічних пагонів у льону олійного в польових умовах і показано, що висота рослини та ознаки галуження стебла є кількісними ознаками з безперервним варіюванням та полігенним успадкуванням, і висота рослин льону знаходиться під переважним контролем генів з адитивною дією, тоді як збільшена кількість бічних пагонів є скоріш за все рецесивною ознакою, що значною мірою залежить від комбінації батьківських форм.

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

Предметом дослідження в даній роботі були генотипові особливості прояву ознак у нових ліній льону олійного. Дослідження проводилось в польових умовах та в лабораторії. Використовувався комп'ютер. Основними небезпечними та шкідливими факторами були: комп'ютер, скляний посуд, шум та вібрації витяжної шафи.

В умовах, що розглядаються, можливими забруднювачами повітря можуть бути органічні кислоти та розчинники.

Для забезпечення складу повітря робочої зони згідно з 12.1.016-79 ССБТ «Повітря робочої зони» проектом передбачено: 1) проведення робіт з даними речовинами у витяжній шафі (згідно з ГОСТ 22360-86 «Шафи демонстраційні, витяжні»; 2) використання природної вентиляції (СНіП 2.04.05-91) [32].

Виробниче освітлення. Природне освітлення лабораторії синтезу ФАР повинно відповідати вимогам СНіП 11-479 «Природне і штучне освітлення». Коефіцієнт природного освітлення (КПО), повинен складати не менше 1,5%.

Штучне освітлення повинно відповідати вимогам СНіП 11-4-79 «Природне і штучне освітлення» [33].

Виробничий шум.. Єдиним джерелом шуму в лабораторії є витяжна шафа, її шум не перевищує допустимі норми і не заважає при роботі.

Виробничі вібрації. Джерелом вібрації в умовах, що розглядаються в роботі є робота витяжної шафи. Вібрації, які вона викликає не перевищують допустимі норми і не заважають при роботі [34].

3агальні правила безпеки:

1) Кожен працівник лабораторії повинен мати закріплене за ним робоче місце.

2) Перед початком роботи слід одягти спецодяг, який зберігається в

індивідуальних шафах, окремо від верхнього одягу. Тип захисного костюма та частота його зміни визначаються в залежності від характеру роботи.

3) При роботі зі скляними приладами необхідно:

- захищати руки рушником при зборі скляних приладів або з'єднанні окремих частин їх за допомогою каучуку або гуми;

- при розламуванні скляних трубок притримувати лівою рукою трубку біля надпилу;

- при закриванні колби, пробірки або іншої тонкостінної посудини пробкою, тримати посудину за верхню частину шийки ближче до місця, куди повинна бути вставлена пробка, захищаючи руку рушником;

При можливості скляний посуд і скляні частини заміняють пластиковими.

4) Нагріту посудину не можна закривати притертою пробкою поки

вона не охолоне.

5) Нагріваючи рідину в пробірці або інших посудинах їх тримають спеціальними утримувачами так, щоб отвір був спрямований від себе і працюючих поруч.

6) При перенесенні посудин із гарячою рідиною користуються рушником, посудину при цьому тримають обома руками: однією за дно, а другою за горловину.

7) При закупорюванні пробками посудин із реактивами враховують їх властивості. Гумові пробки сильно набухають під дією деяких реактивів (спирт, бензол, ацетон, ефір), а під дією галогенів (бром, йод) втрачають еластичність. Такі реактиви краще закупорювати скляними притертими пробками. Луг не можна закупорювати притертою пробкою, тому що карбонати, що утворюються між пробкою і горлом, щільно заклинюють пробку.

8) При переливанні рідин (крім тих, що містять біологічний матеріал) користуються лійкою.

9) При змішуванні (розведенні) речовин, що супроводжуються виділенням тепла, користуються термостійким хімічним посудом.

10) Нагрівання сильнодіючих отруйних речовин проводять тільки в кругло донних колбах і не на відкритому вогні.

11) При роботі з кислотами та лугами використовують такі заході безпеки:

- всю роботу з концентрованими кислотами та лугами проводять у витяжній шафі, користуючись при цьому окулярами, гумовими рукавичками та фартухом;

- концентровану кислоту відбирають із посудини тільки за допомогою спеціальної піпетки з грушею або сифоном;

- при приготуванні розчинів кислот, спочатку в посудину наливають необхідну кількість води, а потім помалу додають кислоту. Забороняється додавати воду в кислоту;

- при приготуванні розчинів лугів наважку лугу опускають у велику широкогорлу посудину, заливають необхідною кількістю води і старанно перемішують. Шматки лугу варто брати тільки щипцями

- концентровані кислоти і луги виливають у раковину після попередньої їх нейтралізації;

- при кип'ятінні кислотних і лужних розчинів не можна щільно закривати посуд (пробірки і колби) пробкою до повного їх охолодження;

- при митті посуду хромовою сумішшю запобігають попаданню її на шкіру, одяг, взуття.

12) При роботі з легко займистими речовинами (ефір, бензин, бензол, ацетон, спирт і ін.) дотримуються таких вимог:

- усі роботи проводяться у витяжній шафі при включеній вентиляції, вимкнутих газових пальниках і нагрівальних електроприладах відкритого типу;

- нагрівання легкозаймистих речовин проводять у витяжній шафі на піщаній або водяній бані з закритим електронагрівом.

13) Категорично забороняється збереження в лабораторії не справних або розбитих апаратів зі ртуттю.

14) При роботи з БПА виконують таки вимоги:

- працюють з БПА користуючись інструментом (петлею, пінцетом, ножицями тощо). Забороняється торкатися досліджуваного матеріалу руками:

- перед використанням посуд, піпетки, обладнання, шприци і т. ін. повинні бути перевіренні на цілісність і справність;

- усі технічні маніпуляції проводять таким чином, щоб уникнути виникнення аерозолів;

- пробки матраців, флаконів, пробірок відкривають тільки над полум'ям пальника. БПА вносять в посудини так, щоб не інфікувати горловину посудини. Краї отворів посудин прожарюють над полум'ям пальника і закривають пробками. Забороняється переливання рідких культур і матеріалу, що досліджується;

- при піпетуванні користуються піпетками з грушами, дозаторами або автоматичним обладнанням. Кінець піпетки завжди повинен бути нижче рівня рідини в посудині або рідина з піпетки повинна стікати по внутрішній стінці посудини;

- обов'язкова наявність ватної пробки у тупому кінці піпетки, що дозволяє уникнути можливості контамінації [35].

Робота з електроприладами в хімічній лабораторії вимагає великої уваги і безумовно виконання правил електробезпеки згідно з ДНАОП 0.00-1.21.-98 «Правила безпечної експлантації електроустановок споживачів».

1) В хімічній лабораторії слід користуватися електронагрівниками закритого типу та іншим електричним обладнанням тільки заводського виготовлення.

2) Заземлення електрообладнання необхідно виконувати згідно з ГОСТ 12.1.030-81 ССБП «Електробезпека. Захисне заземлення, занулення».

3) Вмикання і вимикання усієї електромережі лабораторії повинно виконуватись загальним рубильником [36].

Забезпечення пожежної безпеки в лабораторії визначається «Правилами пожежної безпеки в Україні».

1) В лабораторії повинні бути справні первинні засоби пожежегасіння:

- вогнегасники вуглекислотні, пінні або порошкові, які розміщують безпосередньо в лабораторії;

- ящик або відро з піском (об'ємом близько 0,01 м2) і совком;

- покривало з вогнетривкого матеріалу. До них обов'язково необхідно забезпечити вільний доступ.

2) Загорання в лабораторії слід відразу ліквідувати. У разі пожежі необхідно:

- повідомити пожежну охорону;

- вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;

- вимкнути електромережу [37].

Розпочинаючи працювати на ПК, необхідно пам`ятати, що це дуже складна апаратура, яка потребує акуратного й обережного ставлення до неї, високої самодисципліни на всіх етапах її експлуатації.

Напруга живлення ПК (220 В) є небезпечною для життя людини. Тому, незважаючи на те що в конструкції комп`ютера передбачена достатня ізоляція від струмопровідних ділянок, необхідно знати та чітко виконувати ряд правил техніки безпеки.

Забороняється:

? торкатися екрана і тильного боку дисплея, проводів живлення та заземлення, з`єднувальних кабелів;

? порушувати порядок увімкнення й вимикання апаратних блоків;

? класти на апаратуру сторонні предмети;

? працювати на комп`ютері у вологому одязі та вологими руками;

? палити в приміщенні, де знаходяться комп`ютери [38].

Перед початком роботи на комп`ютері необхідно отримати дозвіл на роботу в уповноважених осіб педагогічно-лаборантського складу. Під час роботи на комп`ютері необхідно:

? суворо дотримуватися інструкції з експлуатації апаратури;

? працювати на клавіатурі чистими сухими руками, не натискуючи на клавіші без потреби чи навмання;

? працюючи з дискетами, оберігати їх від ударів, дії магнітного поля й тепла, правильно вставляти дискети в дисковод;

? коректно завершувати роботу з тим чи іншим програмним засобом.

У разі появи запаху горілого, самовільного вимикання апаратури, незвичних звуків треба негайно повідомити про це обслуговуючий персонал та вимкнути комп`ютер. Не можна працювати на комп`ютері при недостатньому освітленні, високому рівні шуму, тощо [39].

Під час роботи комп`ютера екран дисплея є джерелом електромагнітного випромінювання, яке руйнує зір, викликає втому, знижує працездатність. Через це треба, щоб очі користувача знаходилися на відстані 60 - 70 см від екрана, а безперервна робота за комп`ютером тривала не більше 25 хв. для дітей та 40 - 45 хв. для дорослих.

Приступаючи до роботи з ПК, необхідно завжди пам'ятати, що це дуже складна і дорога апаратура, яка потребує акуратного й обережного ставлення до неї, високої самодисципліни на всіх етапах роботи з комп'ютером.

Напруга живлення ПК (220 В) є небезпечною для життя людини. Через це в конструкції блоків комп'ютера, міжблочних з'єднувальних кабелів передбачена достатньо надійна ізоляція від струмопровідних ділянок. Користувач практично має справу лише з декількома вимикачами живлення і, здавалось би, застрахований від ураження електричним струмом. Однак в практичній роботі можуть зустрічатись непередбачені ситуації, і щоб вони не стали небезпечними для користувача, необхідно знати та чітко виконувати ряд правил техніки безпеки. Це допоможе не тільки уникнути нещасних випадків і зберегти здоров'я, але й гарантує збереження апаратури.

Особливо уважним треба бути при роботі з дисплеєм, електронно-променева трубка якого використовує високу напругу і є джерелом електромагнітного випромінювання. Неправильне поводження з дисплеєм та іншою електронною апаратурою може призвести до тяжких уражень електричним струмом, спричинити загоряння апаратури [40].

Головним завданням охорони праці є створення на підприємствах здорових і безпечних умов праці, що виключають виробничий травматизм і профзахворювання.

Кожен працівник лабораторії і суміжних областей праці та виробництва повинен знати норми охорони праці та техніки безпеки.

Одночасно повинно здійснюватися послідовне підвищення якості та ефективності всіх засобів колективного та індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Від правильної організації роботи і хорошої організації охорони праці у хімічній лабораторії безпосередньо залежить ефективність роботи, а дотримання всіх норм і правил з охорони праці і техніки безпеки може гарантувати безпеку життєдіяльності працівників.

Таким чином, знання, отримані на курсах з охорони праці, дозволили уникнути травматизму під час роботи.

селекція льон врожайність продуктивність

Висновки

1. При проведенні порівняльного аналізу виявлена мінливість ознак габітусу та продуктивності у ліній льону олійного під впливом умов вирощування.

2. Встановлено, що посів з міжряддям 15 см є більш оптимальним для льону олійного Маса зібраного насіння, посіяного за цією схемою суттєво перевищує інші варіанти.

3. Виявлено, що у зразків, які вивчалися, суттєво збільшується доля насіння з бічних стебел у порівнянні з контролем.

4. Виявлено, що всі зразки перевищують сорт-стандарт за кількістю бічних стебел, кількістю коробочок та кількістю насіння на одній рослині. Найкращі показники мають зразки СП-1 та СК-1.

5. Виявлені взаємозв'язки між проявом генотипових ознак у нових ліній льону олійного ( Linum humile Mill. ) які можна використовувати для підвищення ефективності селекційної та генетичної роботи з цією рослиною.

практичні рекомендації

1. Вивчені лінії льону олійного з новими комбінаціями ознак габітусу рекомендуються для подальшого селекційного використання.

2. Лінії СП-1 та СК-1 залучати до генетичної роботи з вивчення успадкування галуження стебел у льону олійного як донори генів.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Генетическая коллекция вида «Linum usitatissimum L.: каталог / [ред. Лях В. А.]. - Запорожье: УААН, Институт масличных культур, 2003. - 60 с.

2. Зубцов В. А. Потребительская ценность семян льна / В. А. Зубцов, Т.И. Лебедева // Наука - производству. - 2002. - №10. - С. 14.

3. Лазаркевич Н. А. Льняное дело в Западной Европе / Н. А. Лазаркевич. - Лондон, 1920. - 360 с.

4. Лях В. О. Селекція льону олійного: методичні рекомендації / В. О. Лях, І. О. Полякова. - Запоріжжя: ЗНУ, 2008. - 40 с.

5. Богатырев В.А. Культура льна и его обработка / В. А. Богатырев. - СПБ, 1912. - 248 с.

6. Калініна О.Ю. Успадкування ознак габітусу в гібридів F1 та F2 льону олійного / О. Ю. Калініна, В.О. Лях // Вісник ЗНУ. - 2006. - №1. - С. 75-79.

7. Державний реєстр сортів рослин України. - К.: Урожай, 2006. - 256 с.

8. Лях В.О. Ботанические и цитогенетические особенности видов рода Linium L. / В. О. Лях, А.К Сорока.- Запорожье: ЗНУ, 2008. - 180 с.

9. Стебут И. А. Возделывание льна / И. А. Стебут. - М., 1872. - 160 с.

10. Мерле Ф.А. Льноводство / Ф.А. Мерле. - Рига, 1974. - 372 с.

11. Сизов И. М. Лен / И. М. Сизов - М.: Сельхозгиз, 1965. - 285 с.

12. Матвеев Н. Д. Важнейшие агротехнические мероприятия для получения высоких урожаев льна-долгунца Н. Д. Матвеев - М.: Сельхозгиз, 1954. - 456

13. Фоменко Л. Д. Поради льонарям / Л. Д. Фоменко - Львів, 1962. - 328 с.

14. Назаренко А. Г. Досягнення в селекції олійних культур / А. Г. Назаренко Насінництво. - 2007. - №10. - С. 15.

15. Жученко А. А. Национальная коллекция русского льна / А. А. Жученко Л.П . Ущаповский. - ВНИИЛ: Торжок, 1993. - 236 с.

16. Гужов Ю.А. Селекция и семеноводство культурних растений / Ю.А. Гужов - М.: Агропромиздат, 1991. - 622 с.

17. Бороевич С.С. Принципы и методы селекции растений / С.С. Бороевич - М.: Колос, 1984. - 456 с.

18. Вавилов Н.И. Теоретические основы селекции / Н. И. Вавилов - М.: Наука, 1987. - 487 с.

19. Гуляев В.Г. Селекция и семеноводство / В.Г. Гуляев - М.: Колос, 1987. - 518 с.

20. Пыльнев В. В. Частная селекция полевых культур / В. В. Пыльнев - М.: Колос, 2005. - 584 с.

21. Кликов В. А. Что термозит качество льнопродукции / В. А. Кликов // Лен и конопля. - 1960. - № 6. - С 48-49.

22. Разнообразия для селекционного улучшения сортов: материалы междунар. научно-практич. конф. [“Итоги и перспективы развития селекции, семеноводства, совершенствования технологии возделывания и первичной переработки льна-долгунца”], - Торжок: ВНИИ льна. - 2000. - С. 24 - 26.

23. Леднев Н.П. Агротехника и первичная переработка льна / Н. П. Леднев - Г., 1948.

24. Сутулов А. Н. Льняное семя / А. Н. Сутулов - М.: Сельхозгиз, 1923. - 160

25. Могилевская Л. А. Условия культивирования неоплодотворенных семяпочек льна масляничного для получения гаплоидных растений / Л. А. Могилевская, А.И. Сорока., В.А. Лях // Вісник ЗНУ, 2002. - №3 - с.128 - 132.

26. Лапин Н.Н. Растениеводство с основами селекции и семеноводства / Н.Н. Лапин - М.: Наука, 1967. - 528 с.

27. Манзюк В. Т. О нормах высева сортовых семян / В. Т. Манзюк, Е. М. Полтаев // Селекция и семеноводство. - 1963. - № 4. - С. 13.

28. Юрьев В. Я. Организация селекционных учреждений / В. Я. Юрьев. - Х., 1971. - 464 с.

29. Рекомендації по сівбі зернових культур крупним вирівняним насінням: зб. наук. праць / наук. ред. Діденко В. К. - К.: Держсільгоспвидав, 1963. - 326 с.

30. Лихочвор В.В. Рослинництво. Олійні культури / В.В. Лихочвор - К.: Вища школа, 2005. - 600 с.

31. Якушкин И. В. Растениеводство И. В. Якушкин - М.: Сельхозгиз, 1953. - 160 с.

32. Науково-практичний коментар до Закону України “Про охорону праці” / [ред. А. Н. Білоножко]. - К., 1997. - 528 с.

33. Васильчук М.В. Основи охорони праці / Васильчук М.В., Винокуров Л.Е., Тесленко М.Я. - К., 1997. - 207 с.

34. Трахтенберг І.М. Гігієна праці та виробнича санітарія / Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Чебанова О.В. - К., 1997. - 462 с.

35. Савчук О. М. Конспект лекцій з дисципліни “Основи охорони праці” / О.М. Савчук - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 124 с.

36. Правила пожежної безпеки в Україні / [ред. О.С. Остапенко]. - К., 1998. - 206 с.

37. Правила пожежної безпеки в Україні / [ред. В.К. Сєлєзньов]. - К.: Укрархбудінформ, 1995. - 195 с.

38. Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учебное пособие / Г.Ф Денисенко - М.: Высшая школа., 1985. - 319 с.

39. Збірник нормативних актів з охорони праці / [гол. ред. В. В. Шинкаренко та ін.]. - К., 1996. - 89 с.

40. Сачков Л.С. Охорона праці Л.С. Сачков, М.К. Медвідь - К., 1995. - 389 с.

Размещено на Allbest.ru