Ефективність вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку грунту в сівозміні
Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.12.2010 |
| Размер файла | 73,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Для більш об'єктивної і повної оцінки ефективності вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку ґрунту в сівозміні дослідження необхідно продовжити.
РОЗДІЛ 6
Організація умов і заходів з охорони праці при виконанні робіт на сівБі і збиранні ярого ячменю
На сучасному етапі розвитку сільського господарства, коли широко застосовуються нові технології вирощування сільськогосподарських культур, велика увага приділяється створенню таких умов праці на виробництві, які б гарантували повну безпеку життєдіяльності працюючих, при яких максимальна продуктивність праці відповідала б найменшим затратам енергії організму людини, а саме організм не знав би шкідливої дії різних шкідливих виробничих факторів.
Підвищені вимоги щодо організації безпеки та охорони праці на сільськогосподарському виробництві зумовлені високою забезпеченістю сільського господарства технікою. Сільськогосподарська техніка за параметрами безпеки повинна відповідати ГОСТу 12.2.019 - 86, ГОСТу 12.2.111 - 85, ГОСТу 12.2.062 - 81, ОСТу 46.0.141 - 83.
При виконанні ґрунтообробних робіт головними умовами безпеки є висока професійна майстерність працівників на агрегатах, а також технічна справність машин і укомплектованість їх відповідно до вимог заводської конструкції.
Технологічна безпека праці при виконанні посівних робіт в значній мірі залежать від технічного стану машин, правильного регулювання сівалок, трактора. Через це перед початком посівних робіт на посівних агрегатах із зерно туковими - сівалками СЗ-3,6А, СЗ-3,6 потрібно проконтролювати стан механізму передач, висівних апаратів, сошників, насіннєпроводів, загортачів, механізму підйому сошників та ін. Причіпні сівалки на ящиках для насіння повинні мати поручні. Кришки ящиків для насіння зернових сівалок повинні щільно закриватися, вільно відкриватися і обов'язково фіксуватися у відкритому положенні. Під час роботи кришки не повинні відкриватися від вібрації.
Агрегат скомплектований до сівби повинен бути обладнаний двосторонньою сигналізацією. За командою сівача проводився рух агрегату. Роботу сівалки без сівача проводити за тих умов, якщо сівалка обладнана спеціальними і контролюючими пристроями, які передбачені інструкцією заводу - виробника. Під час руху агрегату не виконувати ніяких регулювань, усування несправностей, очищень робочих органів. Розрівняння мінеральних добрив і насіння у ящиках проводити спеціальними дерев'яними лопатками,о чищення сошників - чистиками, а висівні апарати спеціальними дротяними гачками.
Культиватори, причіпні зернові сівалки та інші машини, які обслуговуються причіпником повинні мати підніжну дошку шириною не менше 35 мм із запобіжним бортиком на передній кромці висотою 100 мм. На ящику для насіння повинні бути поручні, перила на висоті 900 мм, опірно-запобіжні спинки на 1/3 середньої частки підніжної дошки висотою 1 м. Ящики і банки для насіння повинні мати зручну конструкцію для завантаження. Від підніжки до верхнього краю ящика чи банки відстань не повинна перевищувати 1 м.
До початку збору врожаю, для запобігання виникненню усіх можливих небезпечних умов, небезпечних дій та небезпечних ситуацій керівники сільськогосподарських підприємств повинні провести такі організаційні заходи:
- провести інструктаж з питань охорони праці.
- до роботи допустити тільки справні машини , які повністю укомплектовані агрегатами, вузлами, приладами, захисними огородженнями.
- зчеплення з трактором сільськогосподарських машин повинно здійснюватися тільки особами, що обслуговують дану машину з використанням підйомних пристроїв і інструмента, що гарантують безпечне виконання даних робіт?
- закріпити техніку за працівниками?
- організувати ланки технічного обслуговування машин?
- на відведених ділянках обладнати місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і паливно - мастильних матеріалів?
- підготовити поля до проведення збиральних робіт?
Безпосередньо перед початком роботи працівники повинні перевірити:
- справність та надійність закріплення (карданних, зубчастих, ланцюгових, і пасових передач на інші рухомі деталі), а також наявність захисних огороджень обертових рухомих вузлів та механізмів.
- наявність наступних пристосувань: (дерев'яної підставки під домкрат, противідкатної упори, чистиків робочих органів і дерев'яної лопати для проштовхування зерна в бункер.
Всі роботи по перевірці, регулюванню, ремонту вузлів і агрегатів необхідно виконувати тільки при не працюючому двигуні. Перед цим на рульовому колесі необхідно вивісити табличку « Не включати! Працюють люди!» Надівання ланцюгів (пасів) на зірочки (шківи) , а також транспортерних стрічок, з'єднання і роз'єднання гусениці необхідно проводити за допомогою спеціальних пристосувань. величина натягу ланцюгів, пасів і регулювання запобіжних муфт повинні відповідати вимогам заводу виробника, а затяжку пружин запобіжних муфт потрібно робити не повною. При прокручуванні робочих агрегатів комбайна монтажним ломиком за вал барабана слідкують, щоб деталі робочих органів, що обертаються, не торкалися корпусних та нерухомих деталей. Механізми комбайна при прокручуванні за паси, беруться за них таким чином, щоб руки не діставали до шківів при разовому переміщенні [42].
Під час збиральних робіт, швидкість руху машин не повинна перевищувати 3…4 км/год. Коли вологість хлібів більше 20% або вони полеглі необхідно використовувати спеціальну техніку. Обкоси, прокоси, а також розбивку поля на загінки необхідно робити тільки в світлий час доби.
Організаційні заходи сприяють високоякісному проведенню робіт і застереженню травмування механізаторів та осіб, які обслуговують посівні і збиральні агрегати. В практиці сільськогосподарського виробництва допускаються і деякі недоліки в організації безпеки і охорони праці.
З метою усунення недоліків і покращення рівня роботи з охорони праці необхідно :
- ввести талон безпеки для механізаторів ;
- розглянути фактор доплати до зарплати механізаторам, які не допускають порушень з охорони праці;
- скласти раціональний режим часу роботи і відпочинку для всіх працівників, які приймають участь у збиранні врожаю.
ВИСНОВКИ
1. Кращому накопиченню вологи за осінньо-зимовий період сприяла заміна оранки поверхневим обробітком та без обробітку. Ці варіанти також сприяли дещо кращому її збереженню протягом вегетації і як результат на кінець вегетації тут були дещо більші запаси.
2. Щільність 30-сантиметрового шару ґрунту на початку вегетації була дещо вищою після поверхневого та нульового обробітків. В середині вегетації щільність цього шару ґрунту була майже однаковою після різних способів обробітку і становила на посівах ярого ячменю - 1,26-1,28 (дещо нижча після поверхневого обробітку).
3. При заміні оранки поверхневим обробітком та без обробітку спостерігалося незначне зростання забур'яненості посівів малорічними бур'янами та майже до дворазового зростання забур'яненості багаторічними видами, що безумовно є значним недоліком зазначених обробітків.
4. Польова схожість насіння, густота стояння рослин та кількість продуктивних стебел ярого ячменю були найбільшими після поверхневого і нульового обробітків.
5. Заміна зяблевої оранки на поверхневий обробіток та без обробітку супроводжувалась істотним підвищенням врожайності зерна ячменю ярого
6. Вирощування ячменю ярого у 2007 році, за дуже низької його урожайності, виявилося неефективним незалежно від способу основного обробітку ґрунту.
Для більш об'єктивної і повної оцінки ефективності вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку ґрунту в сівозміні дослідження необхідно продовжити.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Танчик С.П. Основні напрями розвитку землеробства в Україні //Пропозиція. - 2008. - № 10. - С. 50-56.
2. Пестряков А.М. Оптимизация способов обработки почв в Рязанской области // Земледелие. - 2003. - №6. - с.12-13.
3. Бомба М.Я. Зміна родючості темно-сірого лісового ґрунту і продуктивність культур сівозміни під дією обробітку, удобрення та гербіцидів//Вісник аграрної науки. - 1996. - №7. - с.11-14.
4. Накльока Ю.І., Єщенко В.О. Щільність ґрунту залежно від способів та глибини основного обробітку під ячмінь ярий після озимої пшениці //Наукові праці Полтавської ДАА. - Том 4 (23). - Полтава. - 2003. - С. 261-265.
5. Кильдюшкин В.М., Бугаевский В.К., Романенко А.А. Основная обработка почвы в эрозионноопасных и равнинно-западинных агроландшафтах Северного Кавказа // Достижения науки и техники АПК. - 2004. - №11. - с.25-26.
6. Рябов Е.И. Теория и технология минимальной обработки почвы// Земледелие. - 1990. - №1. - с.27-31.
7. Бомба М.Я. Зміна родючості темно-сірого лісового ґрунту і продуктивність культур сівозміни під дією обробітку, удобрення та гербіцидів // Вісник аграрної науки. - 1996. - № 7 - С. 11-14.
8. Картамышев Н.И., Тарасов А.А. Оптимизация физических свойств почвы // Земледелие. - 1993. - №7. - с.13.
9. Куликова А.Х., Ерофеев С.Е. Агроекономическая оценка основной обработки почвы под яровые культуры //Земледелие. - 2007 - № 2. - С. 16-17.
10. Костащук Л.В., Костащук М.В. Вплив обробітку ґрунту на агрофізичні властивості чорнозему вилугуваного // Цукрові буряки. - 2001. - №4. - с.10-11.
11. Гончарук Г.С., Якименко В.Н. Якісний обробіток ґрунту - передумова високої врожайності// Землеробство. - 1998. - №1. - С. 23-24.
12. Піковська О.В. Оптимізація агрофізичних властивостей чорнозему звичайного при мінімалізації обробітку ґрунту // Вісник аграрної науки. - 2004. - №2. - с.80-81.
13. Никульников И.М., Боронтов О.К., Полухин В.Е. Строение пахотного слоя и продуктивность свеклы // Сахарная свекла. - 1999. - №11. - с.12-14.
14. Вахній С.П., Скалига О.С. Зміна деяких властивостей чорнозему типового та урожайність культур за різних систем обробітку ґрунту в плодозмінній сівозміні центрального Лісостепу України // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Вип. 30. - Біла Церква. - 2004. - С. 26-31.
15. Кошкин П.Д. Эффективность разных систем основной обработки почвы // Земледелие. - 1997. - №2. - с.21-23.
16. Калієвський М.В., Єщенко В.О. Акумуляція осінньо-зимових опадів та забезпеченість рослин льону олійного вологою за різних способів та глибин основного обробітку ґрунту / Зб. наук. праць УДАУ. - Умань, 2006. - Вип.. 62. - С. 28-37.
17. Мартаков Г.М. В сочетании с обработкой почвы // Сахарная свекла. - 1993. - №3. - с.23-25.
18. Шептухов В.Н., Галкина М.М., Нестерова А.В. // Земледелие. -
1995. - №5. - с.18-20.
19. Мартинюк І.В., Єщенко В.О., Карнаух О.Б., Каричковський Д.Л. Умови вологозабезпечення рослин при мінімалізації обробітку ґрунту під просапні культури в районах нестійкого зволоження Лісостепової зони // Вісник аграрної науки південного регіону. -2001. - Випуск № 2. - С. 156-159.
20. Яковлев В.Х. Высокий урожай - без осенней обработки // Земледелие. - 2001. - №5. - с.33.
21. Громов А.А., Заводчикова Л.Д., Бикмурзин К.Х. Экологический эффект минимализации обработки почвы // Земледелие. - 1991. - №7. - с.36-37.
22. Холмов В.Г., Юшкевич Л.В., Овчинников П.П., Синицын С.С. Влияние обработки на урожай и качество зерна // Земледелие. - 1988. - №9. - с.44-46.
23. Балаєв А.Д., Наумовська О.І., Надточій І.П. Продуктивність зерно-бурякової сівозміни Лісостепу при застосуванні ґрунтозахисних технологій // Вісник аграрної науки. - 2004. - № 10. - С.21-24.
24. Гордиенко В.П., Кравченя И. Урожайность ярового ячменя при различных системах обработки почвы в сочетании с органоминеральными удобрениями в севообороте // Крымский государственный агротехнологи-ческий университет. Студенческий вестник аграрных наук. - 2004. - №6. - с.19-20.
25. Кислов А.В., Бакиров Ф.Г., Федюнин С.А. Эффективность ресурсосберегающих систем обработки почвы // Земледелие. - 2003. - №5. - с.5-6.
26. Блисов Т.М. Сравнение нулевой и традиционных обработок // Земледелие. - 1990. - №5. - с.57.
27. Пупонин А.И., Платонов И.Г., Матюк Н.С., Кирюшин Б.Д. Известкование при минимализации обработки дерново-подзолистых почв // Земледелие. - 1991. - №7. - с.46-49.
28. Гулидова В.А. Оптимизация обработки почвы под яровой ячмень // Земледелие. - 2001. - №6. - с.18-19.
29. Баранова В.В., Малаев В.А. Элементы ресурсосберегающей технологии в полевом севообороте // Земледелие. - 2003. - №3. - с.18.
30. Накльока Ю.І. Основний обробіток ґрунту під ярий ячмінь після пшениці озимої в умовах південного Лісостепу України / Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.01.01 - загальне землеробство. Дніпропетровськ, 2006. - 18 с.
31. Зінченко О.І. та ін. Рослинництво: Підручник/ За ред. О.І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 591 с.
32. Каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2004 р. - К.: 2003. - 95 с.
33. Черноземы СССР (Украина). - М.: Колос, 1981. - 256с.
34. Основи наукових досліджень в агрономії: Підручник / В.О. Єщенко, П.Г. Копитко, В.П. Опришко, П.В. Костогриз; За ред. В.О. Єщенка. - К.: Дія. - 2005. - 288 с.
35. Кузнецов А.И., Башкин И.Г. Преимущества за поверхностной обработкой // Земледелие. - 1988. - №7. - с. 45.
36. Ревут И.Б. / Физика почв.- М.: Колос. 1964.- 298 с.
37. Попов Ф.А. Обработка почвы под полевые культуры.- К.: Урожай, 1996.- 264с.
38. Павловський В.Б., Павловська Т.В. Забур'яненість посівів культур зерно-просапної сівозміни в зв'язку з комплексним застосуванням механічного обробітку ґрунту, добрив і гербіцидів // Збірник наук. праць. - Умань: УСГА, 1997. - С. 207-209.
39. Гулидова В.Л. Оптимизация обработки почвы в севообороте с рапсом // Земледелие.- 1999.- № 5.- с. 28-29.
40. Калинин А.Т., Хрулев А.В. Отвальная вспашка или плоскорезная обработка //Сахарная свекла. -1999. - № 9. - С.13-15.
41.Калинин А.Т. Плоскорезная обработка может быть основной // Сахарная свекла.-
1999.- № 9.- с. 14-15.
42. Гандзюк М.П. Основи охорони праці. -К.: Каравела. - 2003.- 240 с.
ВІДЗИВ
на дипломну роботу студента четвертого курсу факультету агрономії
Галущака Максима Віталійовича на тему:
«Ефективність вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку ґрунту в сівозміні»
Інтенсивний обробіток призводить до погіршення властивостей ґрунту, слабо захищає його від ерозії, він малопродуктивний, енергомісткий. Тому в наш час гостро стає необхідність в розробці таких способів обробітку, які б попереджали ерозію, підвищували родючість ґрунту при скороченні енергетичних витрат на одиницю продукції. Однак питання мінімалізації обробітку ґрунту в умовах нестійкого зволоження ще вивчено недостатньо. Тому актуальність досліджень дипломника не викликає сумнівів.
Він опанував методику закладання і проведення польових дослідів з обробітком ґрунту, брав безпосередньо участь у проведенні основних обліків та спостережень, опрацював першоджерела наукової літератури по темі досліджень. Дипломна робота Галущака М.В. може бути допущена до захисту перед ДЕК і після успішного захисту присвоєна кваліфікація освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр зі спеціальності „Агрономія”.
Науковий керівник, доцент
кафедри загального землеробства П.В. Костогриз
Доповідь
Сучасне землеробство України перебуває на переході від інтенсивних великозатратних технологій вирощування сільськогосподарських культур до більш раціональних і менш енергоємних, за яких широко застосовують принципи мінімалізації технологічних операцій, упроваджують елементи біологічного землеробства з використанням на добриво соломи й іншої побічної продукції.
Дослідження по вивченню способів основного обробітку ґрунту під ярий ячмінь проводилися в п'ятипільній сівозміні. Чергування культур в сівозміні було таким:
Горох
Озима пшениця
Цукрові буряки
Ярий ячмінь
Кукурудза.
Схема досліду включала такі варіанти:
1. Оранка на 20-22 см (контроль).
Поверхневий обробіток на 6-8 см.
3. Без обробітку.
Розміщення варіантів у досліді рендомізоване, повторність трикратна.
Посівна площа ділянки становила 576 м2, облікова 400 м2
2007рік був несприятливим для вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі і ячменю ярого. Зокрема, річна кількість опадів склала лише 399 мм, при цьому за період вегетації ярого ячменю випало лише 92,9 мм, що менше норми на 223 мм, або у 3,4 рази.
Ячмінь ярий сорту Соборний у досліді вирощувався після цукрових буряків за загально прийнятою технологією, за винятком варіантів обробітку.
Для основного обробітку ґрунту використовували плуг ПЛН-4-35 і протиерозійний культиватор КПЕ-3,8. На варіантах досліду з нульовим обробітком основний обробіток ґрунту не проводили. Сівбу проводили стерневою сівалкою СЗС- 2,1.
Дослідження за впливом способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні показники чорнозему опідзоленого проводили в такі строки і за такими методиками :
вологість ґрунту - на час сівби та збирання врожаю ячменю термостатно- ваговим методом в шарі ґрунту 0-160 см [34];
щільність ґрунту - на початку і в середині вегетації культури за методом Н.А. Качинського з використанням ріжучих кілець в 0-30 см шарі ґрунту;
- схожість насіння ярого ячменю - шляхом підрахунку кількості схожих насінин по відношенню до кількості висіяного насіння на 1 м2;
- облік густоти посівів - на початку та в кінці вегетації ярого ячменю шляхом підрахунку рослин на 1 м2.
Забур'яненість посівів визначали кількісно-ваговим методом на початку і в кінці вегетації культури в 5 кратній повторності на ділянці.
Урожайність ячменю ярого визначали прямим комбайнуванням комбайном «Shampoo».
Економічна ефективність вирощування ячменю визначалась за даними технологічної карти.
На початок вегетації ярого ячменю в шарі ґрунту 0-30 см найбільша кількість доступної вологи була після нульового обробітку - 48,8 мм (табл.1), що більше на 5 та 8,4 мм, ніж після поверхневого обробітку та оранки. Можливо причиною цього було наявність більшої кількості капілярних пор при нульовому обробітку.
Дещо більша кількість доступної вологи в шарі ґрунту 0-100 та 0-160 см також була при нульовому обробітку.
В цілому можна зробити висновок, що під час вегетації ярого ячменю волога краще зберігалася на фонах ґрунтозахисних обробітків - нульового та поверхневого.
В боротьбі з засміченістю ґрунту насінням бур'янів обробіток виконує подвійну роль: або створюються умови для їх проростання в зручний для цього час, щоб знищити їх сходи, або заробляють насіння глибше, де воно з часом гине. Ефективність обробітку ґрунту в боротьбі з бур'янами в значній мірі залежить від глибини, способів і строків його виконання.
На початок вегетації ярого ячменю загальна кількість бур'янів найбільшою була після нульового обробітку - 67,9 шт./м2 (табл. 2), в той час як на варіанті з поверхневим обробітком в 1,1 рази менше, а на варіанті з оранкою в 1,9 рази менше. Кількість багаторічних бур'янів із зменшенням інтенсивності обробітку збільшувалася. Маса бур'янів найбільшою була на варіанті з нульовим обробітком і становила в середньому 7,5 г/мІ, що в 1,1 рази більше порівняно з поверхневим та в 2 рази порівняно з оранкою.
Наявність більшої кількості бур'янів після застосування нульового обробітку можна пояснити тим, що бур'яни не зрізуються під час обробітку. Зменшення глибини обробітку призводить до незначного зростання забур'яненості посівів малорічними бур'янами та майже дворазового зростання багаторічними бур'янами, що безумовно є значним недоліком зазначених обробітків.
На кінець вегетації кількість бур'янів зменшилась на всіх варіантах досліду. Маса сирих та сухих бур'янів на кінець вегетації збільшилась і була найбільшою після нульового обробітку, дещо меншою після поверхневого,а найменшою після традиційного обробітку.
Загалом забур'яненість посівів ярого ячменю протягом вегетації була не дуже високою, лише на кінець вегетації їх маса зросла, але істотного впливу на формування врожаю не здійснила.
Як свідчать результати наших досліджень (табл. 3), вплив способу основного обробітку на врожайність ярого ячменю мав свою особливість. Найбільша кількість продуктивних стебел формувалася після поверхневого обробітку - 240 шт./м2, що на 13 і 7 шт./м2 більше, ніж після оранки та нульового обробітку. Кількість зерен і маса зерен з колоса також були більшими після поверхневого способу обробітку.
Найвищою врожайність була після поверхневого обробітку і становила 8,17 ц/га, що на 1,77 ц/га більше ніж на контролі (оранка на 20-22 см) та на 0,7 ц/га більше ніж при нульовому обробітку.
Заміна зяблевої оранки на поверхневий обробіток та без обробітку супроводжувалась істотним підвищенням врожайності зерна ячменю ярого відповідно на 1,77 і 1,07 ц/га, що більше за НІР0,95=0,91.
На наш погляд це зумовлено вищими запасами води в ґрунті на цих варіантах і відповідно збільшенням польової схожості, густоти рослин та продуктивного стеблостою.
Отже за гостро засушливих умов періоду вегетації ярого ячменю 2007 року перевагу мали варіанти з поверхневим обробітком та без обробітку ґрунту.
Економічні показники вирощування ячменю різнилися, в основному, за рахунок прямих затрат на проведення обробітку ґрунту, а також на транспортування та доробку продукції відповідно величини одержаної прибавки врожаю.
Заміна полицевої оранки поверхневим обробітком та без обробітку супроводжувалось зменшенням матеріально-грошових витрат відповідно на 169 і 262 грн./га.
В результаті заміни оранки на поверхневий обробіток ми отримали зниження витрат на виробництво продукції на 17%, а при застосуванні нульового обробітку зниження матеріально-грошових витрат становило 26%.
Однак із-за дуже малої урожайності ячменю ярого всі інші показники негативні. Собівартість вирощеного зерна дуже висока, так як затрати на вирощування даної культури були понесені в повному обсязі. Внаслідок низької врожайності у 2007 році вирощування ячменю ярого за всіх досліджуваних варіантів основного обробітку ґрунту було збитковим від 64 до 422 грн./га. Від'ємними отримали і показники рентабельності.
Для більш об'єктивної і повної оцінки ефективності вирощування ячменю ярого після цукрових буряків за мінімалізації зяблевого обробітку ґрунту в сівозміні дослідження необхідно продовжити.
Подобные документы
Господарське значення та ботаніко–біологічна характеристика ярого ячменю. Відношення до потреб рослини в поживних речовинах, особливості живлення. Технологія вирощування ярого ячменю, місце в сівозміні, обробка ґрунту, основний і передпосівний обробіток.
курсовая работа [31,5 K], добавлен 11.10.2011Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку ґрунту. Ботанічна характеристика ріпаку ярого. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку. Ефективність вирощування ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 17.01.2008Продуктивність ячменю ярого. Селекційна робота в Миронівському інституті пшениці. Короткостебловість та стійкість сортів ячменю до вилягання. Стійкість сортів ячменю проти збудників хвороб. Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого.
дипломная работа [107,5 K], добавлен 16.07.2015Види селекційних посівів. Етапи гібридизації ячменю. Операції основного обробітку грунту. Гібридний, селекційний та спеціальні розсадники, їх призначення. Види сортовипробування: конкурсне, міжстанційне. Оцінка сортів зерна на стійкість проти вилягання.
отчет по практике [22,3 K], добавлен 16.07.2015Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого, історія селекції та сучасний стан в Україні. Вивчення сортів ячменю, що вирощуються в господарстві. Дослідження росту і розвитку рослин селекції МІП. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов.
курсовая работа [131,4 K], добавлен 16.07.2015Морфо-біологічні особливості озимого ячменю. Аналіз фітосанітарного стану озимого ячменю та природоохоронної роботи в СВК "__" Саратського району Одеської області. Шкодочинні хвороби озимого ячменю. Рекомендації щодо вирощування озимого ячменю в СВК.
дипломная работа [487,9 K], добавлен 30.06.2012Продуктивність цукрових буряків залежно від застосування різних видів органічних добрив. Ботанічна і біологічна характеристика цукрових буряків, агротехніка їх вирощування. Технологічні якості коренеплодів буряків у залежності від застосування добрив.
дипломная работа [66,4 K], добавлен 16.01.2008Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.
научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011Агробіологічні особливості вирощування озимої пшениці на богарних землях. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту, розміщення культури в сівозміні. Наукові методи програмування врожайності озимої пшениці сорту "Херсонська-86" в умовах богари.
курсовая работа [100,5 K], добавлен 04.08.2014Походження, поширення і сільськогосподарське значення озимого ячменю. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві. Посівна площа, врожайність і валові збори культури.
курсовая работа [77,9 K], добавлен 16.01.2014
