Аналіз господарських та грунтово-кліматичних умов вирощування соняшнику в ПСП "Полтавка"

Таблиця 1

Аналіз структури землекористування ПСП "Полтавка" свідчить проте, що орні землі займають 100 % від площі землекористування. в свою чергу сільськогосподарські угіддя становлять 100 % від загальної площі землекористування і на протязі 2011-2013 рр. не змінювались.

• В ПСП "Полтавка" сівозміна має такий вигляд:

1. Ріпак озимий

2. Озиме жито

3. Соняшник

4. Кукурудза

5. Ячмінь озимий

1.3 Ґрунти, рельєф і водні ресурси

Ґрунтовий покрив району де знаходиться господарство відзначається великою різноманітністю. Він зумовлений досить складною структурою ландшафтів. оскільки ґрунти є природно-історичним тілом, то він формувався під впливом таких природних факторів, як рельєф, клімат, рослинність, вік або час, а також виробничої діяльності людини. Наш район відзначається високим виробництвом сільськогосподарських культур, зокрема, він займає провідне місце по врожайності зернових та технічних культур. Це досягається завдяки впровадженню сучасних провідних технологій та хімізації виробництва.

Вся територія Кіровоградської області знаходиться в зоні Лісостепу , а тому положення і розвиток ґрунтового покриву зумовлені особливостями природно - історичних умов цієї зони України. В Лісостеповій зоні на певному етапі, чорноземний тип ґрунтоутворення передував підзолистому.

1.4 Погодні умови

Упродовж 2011-13 років, спостерігались значні аномалії температури повітря та нерівномірний впродовж сезонів та по території розподіл опадів. Характерною особливістю року були часті зміни температури повітря та опадів.

Основні метеорологічні погодні умови сезонів були такими:

Осінь 2011 року видалась теплою дощовою та затяжною. Підвищена теплозабезпеченість упродовж жовтня-листопада особливо сприяла розвитку пізніх посівів, частина яких була досить значна.

Зима 2011-2013 років була м'якою з частими опадами та стійким заляганням снігового покриву. При цьому початок грудня, друга половина січня та перша половина лютого відзначились дуже високою температурою відносно норми (на 5-7°С вище), що в окремі періоди зумовлювало поновлення ростових процесів рослин озимих культур. А на початку січня навпаки переважали сильні морози (-20-26°С), яким передувало покриття полів сніговим покривом висотою 12-13см. Перезимівля озимих культур не мала негативних наслідків.

Весна характеризувалась неактивним наростанням тепла та нерівномірним розподілом опадів у часі. Початок та кінець періоду видались дощовими. На рідкість сухим та сонячним був квітень і лише завдяки доброму весняному промочуванню ґрунту до глибини 1,5м, зберігався достаток вологи в глибоких шарах горизонту. Дощі травня компенсували дефіцит вологи у верхніх шарах ґрунту.

Літо відзначилось дуже теплим червнем, надмірно дощовим липнем та прохолодним сухим серпнем. Завдяки нетривалим періодам спекотної погоди та достатку вологи в ґрунті в цей час, погіршення стану посівів не відчувалося. Дощі липня ускладнили збирання врожаю ранніх хлібів та призвели до погіршення його якості. Внаслідок засушливих умов серпня погіршились умови вегетації пізніх, створювались несприятливі умови для підготовки ґрунту та сівби озимини в оптимальні строки.

Осінь 2012 року відзначилась засушливими умовами на початку жовтня та частими дощами в решту днів жовтня. При цьому в більшості часу переважав підвищений температурний фон.

У більшості місяців року спостерігалася позитивна аномалія температури повітря - на 1-4° вище кліматичної норми. При цьому найвищі відхилення температури відносно норми зафіксовано у лютому. У травні та серпні клімат був у межах норми.

Середня температура повітря за рік склала 9,2-9,7°, що на 2°С вище звичайної. При цьому за холодний період (листопад - березень) - 0,2 морозу - 0,5°С тепла, що на 3°С вище норми. Найхолоднішим місяцем був січень із середньомісячною температурою повітря 3,5-4,5°С морозу. Абсолютний мінімум температури повітря 25°С морозу. На решті території найнижча температура повітря становила 21-23°С морозу. За теплий період (квітень - жовтень) середня температура повітря становила 15,8-16,3°, що на 1° вище норми. Абсолютний максимум температури повітря, +36°, зафіксовано в 3 декаді червня. На решті території області максимальна температура повітря становила +34° в 2-3 декадах червня та липня.

Надзвичайною була кількість днів з відносною вологістю повітря 30% і нижче у квітні - переважно 22-27 днів, на лівобережжі, південному заході та південному сході області 17-19 днів, що в 4-6 раз більше звичайного. Загальна кількість днів за теплий період склала 41-49 днів, на лівобережжі 31 день.

Опадів за рік випало переважно в межах норми 503-547мм, що становить 80-100% до норми. За холодний період (листопад - березень) - скрізь більше норми - 207-247мм, що становить 105-136% до норми. За теплий період (квітень-жовтень) на більшості площ значно менше норми - 242-284мм, що становить 60-70% норми, в центральних та південно-східних районах в межах норми - 292-340 мм, що становить 90-95% норми. Найбільш сухо було у квітні та серпні, навпаки надмірно дощовим видався жовтень.

Тривалість бездощових періодів склала: весною (з 25-27.03 до 30.04-16.05) здебільшого 35-37 днів;влітку в південно-східних та окремих західних районах (з 27.07-5.08 до 4-5.09) 32-41 день, у вересні на більшості площ (з 8 до 29.09) упродовж 21 дня, що привело до ґрунтової засухи.

ГТК, як показник зволоження, за період із середньодобовими температурами повітря вище +10° підтвердив надзвичайно посушливі умови практично по всій території області у квітні та серпні (ГТК=0,0-0,4) та надмірне зволоження на більшості площ, крім окремих західних районів області у жовтні (ГТК=2,1-3,2).

Теплозабезпеченість вегетаційного періоду (суми ефективних температур повітря вище 5, 10, 15°), у тому числі і за рахунок тривалої теплої осені, виявилась значно вищою за норму по всій території.

Тривалість періодів склала: із середньодобовими температурами повітря вище 5° - 215 днів, що в межах звичайного;із середньодобовими температурами повітря вище 10° - 172 дні, що на 6 днів довше звичайного;із середньодобовими температурами повітря вище 15° - 122 дні, що на 8 днів довше звичайного.

Таблиця 3 Погодні умови за даними метеостанції

2. Аналіз технології вирощування,оцінка досягнутого рівня виробництва соняшнику та пошуки резервів його раціоналізації в ПСП "Полтавка"

2.1 Біологічні особливості культури

Вимоги до температури.

Соняшник - рослина степової зони. Незважаючи на підвищені вимоги до тепла, насіння його починає проростати при температурі 3-4°С, але сходи з'являються лише на 20-28-й день. Оптимальна температура проростання 20°С. За цієї температури сходи з'являються на 7-8-й день. Набубнявіле та насіння ке проклюнулось в ґрунті задовільно переносить зниження температури до мінус 10°С. Молоді сходи рослин витримують весняні приморозки до 4-6°С. Це дає змогу сіяти соняшник рано навесні. Оптимальна температура для росту у першій половині вегетації - близько 22°С, а в період цвітіння-достигання - до 24-25°С. Температура вище 30°С негативно позначається на рості і розвитку рослин. Для швидкорослих сортів та гібридів сума температур вища за 10°С за період їхньої вегетації становить 1850°С, ранньостиглих - 2000°С, середньостиглих - 2150°С.

Вимоги до вологи.

Соняшник належить до посухостійких культур, одночасно добре реагує на достатнє забезпечення вологою. Транспіраційний коефіцієнт 450-570. Завдяки сильно розвиненій кореневій системі і високій всмоктувальній силі кореня він використовує вологу з глибини до 3 м, при цьому може майже повністю висушувати 1,5-метровий шар ґрунту. Від початку розвитку до утворення кошиків, соняшник витрачає 20-25% від загальної потреби у воді, засвоюючи її в основному з верхніх шарів ґрунту. Найбільше вологи (60%) він засвоює у період утворення кошика-цвітіння. При нестачі вологи в цей період кошики і насіння бувають недорозвиненими. Тому заходи з нагромадження вологи в ґрунті є основою одержання високих врожаїв.

Вимоги до світла.

Соняшник - рослина короткого дня, дуже вимогливий до інтенсивного сонячного освітлення. При затіненні послаблюється ріст рослин, формуються дрібні кошики, витягується стебло, зменшується врожайність. У міру просування на північ вегетаційний період його подовжується. Тривалість вегетації сортів і гібридів соняшнику від сівби до достигання насіння в Україні становить від 80 до 130 днів.

Вимоги до ґрунту.

Найкраще росте соняшник на чорноземах і каштанових ґрунтах з нейтральною або слаболужною реакцією ґрунтового розчину. У лісостепових районах розміщують на сірих і темно-сірих ґрунтах. Непридатні для нього важкі, безструктурні ґрунти, а також легкі піщані та дуже кислі ґрунти.

Періоди і фенологічні фази росту та розвитку соняшнику.

Фенологічні фази, етапи органогенезу.

У розвитку соняшнику від сівби до повного достигання розрізняють такі фенологічні фази: сходів, першої пари справжніх листків, утворення кошика, цвітіння, достигання. Тривалість між фазних періодів у найпоширенішої середньостиглої групи сортів (гібридів) соняшнику становить: від сівби до сходів 14-16 днів, від сходів до початку утворення кошика 37-43, від початку утворення кошика до цвітіння 27-30, а від цвітіння до достигання 44-50 днів. Період вегетації сортів і гібридів соняшнику (від сівби до достигання насіння), які вирощуються в Україні, триває від 108 до 110 днів.

Соняшник росте порівняно повільно. В цей час головний корінь, що утворюється із зародкового корінця, інтенсивно росте углиб, випереджаючи ріст стебла в 2,7-2,9 рази. Потім приріст стебла збільшується, досягаючи максимуму (3-5 см. за добу) в період від утворення кошика до цвітіння. У фазі цвітіння ріст у висоту сповільнюється і в кінці цвітіння припиняється.

Цвітіння одного кошика триває 8-10 днів, а ріст - до його пожовтіння. Найінтенсивніше він росте протягом 8-10 днів після закінчення цвітіння. Наливання сім`янок триває 32-42 дні після запліднення.

Біологічна характеристика культури.

Насіння соняшнику проростає при температурі 3-5^о С. Оптимальна температура проростання 20^о С. При цій температурі сходи з`являються на 7-8-й день. Сума активних температур від сівби до сходів становить 140-160^о С, а ефективних за вегетацію - від 1600 до 1800^о С для ранньостиглих і від 2000 до 2300^о С - для пізньостиглих сортів.

У фазі цвітіння і в наступний період найсприятливіша температура 18 -26^о С.Соняшник - посухостійка рослина. Коефіцієнт водоспоживання його значно вищий, ніж у багатьох інших рослин, і становить 247. Соняшник задовольняє потребу у воді завдяки розвиненій кореневій системі, яка проникає в грунт. Проте це призводить до сильного висушування грунту і нестачі вологи в ньому для наступної культури сівозміни. За період вегетації соняшник використовує від 3000 до 6000 т води з 1 га. Вирішальне значення для формування повноцінного врожаю має вологозабезпеченість соняшнику у фазі цвітіння і наливання насіння (критичний період). Високі врожаї соняшнику можливі лише в районах, де за осінньо-зимовий період в кореневмісному шарі (0-200 см) є достатні запаси вологи. При нестачі води в цей період різко знижується його врожайність внаслідок збільшення пустозерності, поганої виповненості та зменшення оберненості кошика. Це явище типове при вирощуванні соняшнику в посушливих районах. Тому зрощення у другій період вегетації підвищує олійність насіння і більш як удвічі - врожайність соняшнику.

Соняшник добре росте на родючих аерованих грунтах. Найбільш придатними для нього є чорноземи супіщані і суглинкові з нейтральною (рН 6,7-7,2) або слабколужною реакцією ґрунтового розчину. На цих грунтах, а в лісостепових районах - і на сірих лісових розміщують основні площі посівів в Україні. На важких безструктурних грунтах соняшник росте дуже повільно, особливо в перший (ювенільний) період. Тут потрібні додаткові агротехнічні заходи. Малопридатні для соняшнику також легкі піщані, солонцюваті й дуже кислі грунти.

Соняшник - світлолюбна рослина. Затінення молодих рослин і хмарна погода затримують їх ріст і розвиток, зумовлюють формування на них дрібного листя і малих кошиків, що знижує врожайність. Належить до рослин короткого дня [12, 20].

2.2 Розміщення в сівозміні та обробіток грунту

Сучасна ресурсо- та енергозберігаюча технологія вирощування соняшнику передбачає комплексне й поточне виконання відповідних операцій в установлені строки для створення оптимальних умов розвитку й росту рослин протягом вегетації.

Місце в сівозміні.

Як правило під соняшник у сівозміні відводять одне поле з таким розрахунком, щоб він повертався на нього не раніше як через 7--8 років. Це дає можливість майже повністю уникнути ураження посівів культур хворобами і шкідниками. Вирощування ж соняшнику через 4--5 років призводить до значного ураження рослин шкідниками і хворобами (вовчок, гниль біла й сіра, несправжня борошниста роса тощо), що зумовлює зменшення врожайності й погіршення якості насіння. На беззмінних посівах соняшник дуже пошкоджується шкідниками, хворобами та бур'янами-паразитами. Результати досліджень засвідчують: за висівання соняшнику по соняшнику ураженість рослин вовчком зросла до 86% проти 13% у сівозміні. Тому соняшник розміщують у просапному полі сівозміни так, щоб він повертався на старе місце не раніше, як через 7 років.

Кращі попередники для соняшнику ті, після яких у ґрунті залишається більше вологи й поживних речовин. У Степу найефективніші ланки сівозміни, де соняшник висівають після кукурудзи чи озимої пшениці, в лісостепу -- де опадів буває більше і в сівозміні вносять достатньо добрив, високі врожаї одержують при розміщенні його не тільки після озимої пшениці, а й після ячменю. Недоцільно висівати соняшник після суданської трави, цукрових буряків, а в Степу також після ячменю та вівса. А також після сої, гороху, квасолі, оскільки ці культури мають ряд спільних з ним захворювань (склеротініоз, сіра гниль та ін.).

Обробіток грунту.

Головним завданням зяблевого обробітку під соняшник є нагромадження достатньої кількості води в кореневмісному шарі, мобілізація поживних речовин, активізація біологічних процесів ґрунту, знищення бур'янів.

На полях, засмічених осотом та іншими коренепаростковими бур'янами, обробляють за схемою поліпшеного зябу. Слідом за збиранням попередника перший раз лущать дисковими знаряддямиБДТ-7на глибину 6-8 см. Вдруге поле обробляють через 2 тижні після першого лущення 8-10 см. Розрив у часі між лущіннями і оранкою повинен забезпечити проростання пагонів бур'янів, завдяки чому досягається найповніше їх знищення. При недотриманні необхідних інтервалів між лущіннями їх роль у знищенні бур'янів знецінюється.

При розміщенні соняшнику після зернових, де переважають ранні (насіння проростає при 6-8°С) і середньоранні (проростає при 10-12°С) однорічні бур'яни, поле лущать і через два тижні орють. Сходи бур'янів після оранки знищують осінніми поверхневими обробітками та весняними культиваціями, очищаючи верхній посівний шар ґрунту від бур'янів. Такий напівпаровий обробіток особливо ефективний у зоні достатнього зволоження.

Якщо переважають пізні ярі бур'яни (курай, просо півняче, щириця, мишій та ін.), що для проростання потребують більше тепла (14-16°С), краще дотримуватись схеми поліпшеного обробітку і проводити декілька лущень в серпні - на початку вересня, а орати в кінці вересня.

На дуже забур'янених полях після збирання попередника і відростання бур'янів використовують гербіциди суцільної дії (раундап та ін.). Можна використовувати їх як гербіциди-десиканти за два тижні до збирання попередньої культури.

Рано навесні, щоб зберегти вологу в ґрунті, проводять боронування важкими боронами. Ґрунт вирівнюють вирівнювачами зпг24 тощо.. Необхідно враховувати негативну реакцію соняшника на переущільнення ґрунту, особливо вологого. За зруйнованої структури ґрунту пригнічується розвиток кореневої системи. Перед сівбою поле культивують на глибину загортання насіння..

Фактичне використання культури показано в таблиці 4.

Таблиця 4. Фактичне використання соняшнику

2.3 Система удобрення

Відомо, що до 50% приросту врожаїв сільськогосподарських культур отримують за рахунок внесення добрив. За даними наукових досліджень і передового досвіду, в господарствах зони Степу і Лісостепу України доцільно орієнтуватись такими нормами внесення мінеральних добрив під соняшник (за поживними речовинами, кг/га): азоту ? 40, фосфору ? 60, калію ? 50. Вони можуть коригуватися залежно від типу грунтів і забезпечення їх поживними речовинами. Винос їх із грунту соняшником у кілька разів більший, ніж кукурудзою.

Засвоює орієнтовно 5-7 кг азоту, 2,5-2,8 кг фосфору і 12-16 кг калію.Так, за У соняшнику період засвоєння поживних речовин розтягнутий, тому він потребує їх значно більше (особливо калію) ніж зернові культури. Для одержання 1 ц насіння соняшник урожайності 21 ц/га насіння, соняшник виносить з ґрунту 120 кг азоту, 45 кг фосфору і 235 кг калію

Азот рівномірно засвоюється рослинами соняшнику впродовж вегетації. Починаючи з фази 3-4 пар листків і до фази цвітіння використовується 70-80% азоту. Особливо негативно позначається нестача азоту під час формування кошика. Надлишок азоту зменшує вміст олії, призводить до надмірного вегетативного росту.

Фосфор поглинається рослиною від сходів до цвітіння, нагромаджується до цвітіння в стеблі та листках, пізніше переміщується в кошики і в кінцевому результаті у сім'янки. 60-70% від всієї потреби у фосфорі рослини поглинають у період формування кошика - завершення цвітіння. Нестача фосфору негативно впливає на формування та налив сім'янок і обмежує продуктивність соняшника. Достатня кількість фосфору підвищує посухостійкість рослин та олійність насіння.

Калій підвищує посухостійкість рослин, допомагає утримати вологу і зменшує її випаровування. Він відіграє велику роль у регулюванні балансу вологи в рослині. Найбільше калію засвоюється у період від утворення кошика до достигання.

Враховуючи, що значна частина фосфору, внесеного в ґрунт з добривами, закріплюється ним і стає недоступною для рослин, а частину елементів живлення (фосфор, калій, азот) рослини поглинають безпосередньо з ґрунту, норму добрив і їх співвідношення для кожного поля уточнюють на основі рекомендацій, розроблених науковими установами. Для внесення твердих мінеральних добрив використовують розкидачі амазон.

Таблиця 5 Розрахунки норм добрив для отримання 30 т/га соняшнику

2.4 Сорти, гібриди та посівні якості насіння

НК Конді.

Середньостиглий гібрид з високим потенціалом врожайності, рекомендований для МПЗ, як один з найбільш високоврожайних гібридів за виходом олії. Має високий потенціал врожайності та вміст олії до 54% (при дотриманні технології та сприятливих погодних умовах).

Гібрид інтенсивного типу, найкращу віддачу дає на родючих грунтах. Має вище за середню стійкість до посухи. Стійкий до вовчка рас А-Е. Має дуже добру толерантність до фомопсису, фомозу та середню стійкість до білої гнилі. Наприкінці вегетації стебло рослин виглядає здоровим, без пошкоження хворобами. Рекомендований до вирощування для зони Лісостепу та Степу України. Рекомендована густота під час збирання -- 45-50 тис. рос./га. НК Долбі Середньоранній гібрид соняшнику, який характеризується високим потенціалом врожайності. Гібрид високоінтенсивного типу вирощування. Гібрид високотолерантний до фомозу, фомопсису, та середньостійкий до білої гнилі. Стійкий до вовчка рас А-Е. Вміст олії 50-52%. Пластичний до строків посіву. Рекомендований до вирощування в Лісостеповій та Північностеповій зонах України. Рекомендована густота під час збирання -- 45-50 тис. рос./га. Для сівби насіння накуповується протруєне, використовують насіння масою 1000 насінин для сортів популяцій 80-90 г, а для гібридів - не менше 50 г, чистота 98,0 - 99,9%, панцирність - 96,0-99,0%, схожість 87,0-92,0%. За 1,5-2 місяці до сівби насіння протруюють Апрон XL 3кг/т.

2.5 Сівба

Підготовка насіння, сорти.

Для сівби використовують кондиційне насіння, схожість якого не нижче 85%, чистота не менше 98%). Посівні якості насіння гібридів першого покоління визначають за нормами ДСТУ 2240-93 (табл. 10.4). Маса 1000 насінин для сортів 80-90 г, для гібридів не менше 50 г. Перед сівбою насіння протруюють для захисту від хвороб та шкідників.

В Україні зареєстровано понад 90 сортів і гібридів.

Гібриди мають низку переваг перед сортами. Вони забезпечують на 10-30% вищу врожайність, їх рослини вирівняніші за фазами розвитку, що зменшує втрати та підвищує продуктивність посівів під час збирання. Внаслідок дружнього достигання насіння не потребує досушування, краще зберігається без зниження якості олії. Гібриди мають меншу вегетативну масу, що скорочує енергозатрати і час на збирання, а також підготовку ґрунту під наступну культуру.

Спосіб сівби.

Сіють соняшник пунктирним способом з шириною міжрядь 70 см сівалками точного висіву СПЧ-6М; СУПН-8, УПС-12, Оптіма, СУПН-6А, СУПН-12, Джон Дір 1760 та ін. При звичайному широкорядному способі сівби розподіл насіння в рядку не контролюється, а при пунктирному способі насіння розміщується рівномірно, через більші чи менші інтервали, згідно встановленої норми висіву. Відстань між рослинами в рядку має рівномірно становити від 41-36 см (35-40 тис./га) до 16-14 см (90-100 тис./га).

Швидкість руху агрегату під час сівби - 5 км/год.

Глибина сівби.

Найдружніші сходи соняшника з'являються при загортанні насіння у вологий шар ґрунту на глибину 6-8 см (у сортів). Глибше загортання на (8-10 см) є виправданим лише за недостатньої вологості верхнього шару ґрунту, зазвичай - у разі запізнення з сівбою.

Насіння гібридів дещо дрібніше, тому загортають його мілкіше - 3-5 см. Загортання глибше 6 см призводить до зниження польової схожості. На важких вологих ґрунтах теж сіють лише на глибину 4--5 см.

Важливо дотримуватись рівномірності загортання насіння на однакову глибину, на однаковій відстані одне від одного, що дозволяє одержати дружні, вирівняні сходи і рівновеликий розвиток рослин в агрофітоценозі впродовж вегетації.

Норма висіву.

Основною умовою одержання високого врожаю соняшнику є дотримання рекомендованої густоти стояння рослин перед збиранням. Вона становить 40-80 тис. рослин на 1 га.

2.6 Догляд за посівами

Під час догляду за посівами слід забезпечити ефективну боротьбу з бур'янами, шкідниками та хворобами, зберегти оптимальну густоту стояння рослин, створити сприятливі умови для їхнього росту й розвитку, що забезпечують формування високого врожаю насіння соняшнику.

Якщо посівний шар пухкий, а погода вітряна, слідом за сівбою необхідно прикоткувати поле. Після посіву вносимо суміш гербіцидів Харнес 1.5 л/га. При ранньому посіві у холодніший ґрунт,насіння додатково обробляють круїзером.

Найоптимальнішим строком післясходового оприскування гербіцидом є період, коли соняшник має 1-3 пари справжніх листків. Оприскують гербіцидом Міура 0.8 л/га

Під час вегетації зазвичай проводять два міжрядних розпушування культиваторами КРН-8. Особливо ефективні міжрядні розпушування на полях, що забур'янені осотом рожевим і жовтим. У лісостепу найкраще проводити розпушування на одну і ту ж глибину - 6-8 см.

У Лісостепу останнє розпушування рекомендується проводити долотоподібними лапами на глибину 10-12 см за підвищеної швидкості руху агрегату. Створюється потужний мульчувальний шар ґрунту, який запобігає випаровуванню вологи, знищуються вегетуючі бур'яни. За рахунок підвищеної швидкості присипаються бур'яни у захисній зоні рядка, крім того, підрізається верхній горизонтальний шар кореневої системи соняшнику, внаслідок чого стимулюється розвиток кореневої системи у більш глибоких горизонтах. Це знижує ризик пригнічення рослин у разі посухи.

На сильно забур'янених площах крім агротехнічного способу боротьби з бур'янами, застосовують хімічний. Для кращого запилення на посіви соняшнику доцільно вивезти пасіку з розрахунку одна-півтори бджолосім'ї на 1 га. Це значно підвищує врожай насіння

2.7 Збирання врожаю

Урожайність соняшнику залежить від строку збирання, який визначають за ступенем стиглості та вологістю насіння (табл. 4.2.). Залежно від погодних умов урожай починають збирати через 7-10 днів після обробки посівів хлоратом магнію і через 5-6 днів - Реглоном. За цей час на оброблених полях вологість насіння знижується до 12-15%.

Збирають соняшник у фазі господарської стиглості, коли рослини з жовтими і жовто-бурими кошиками в посівах 12-16%, а з бурими й сухими - 85-88%. У Степу починають збирати соняшник при середній вологості насіння 12-14%, у Лісостепу - 16-18%.

Гібриди достигають дружно, особливо після обробки рослин десикантами. Тому збирання їх починають при вологості насіння 17-19%, а у вологу осінь ? 20-22%.

• 2.8 Економічна ефективність виробництва соняшнику ПСП "Полтавка"
• В ПСП "Полтавка" існують великі резерви підвищення врожайності, якості і економічної ефективності.
• Аналіз розрахунків економічної ефективності виробництва соняшника свідчить проте, що валовий збір залежить від урожайності і площі посіву культури. Реалізаційна ціна за останні роки зростає. Але в даному році ціна на кукурудзу на силос становить 3160 грн. /т, що на 2000 грн менше минулорічної
• Виручка від реалізації змінюється залежно від кількості реалізованої продукції та від ціни реалізації.
• Сума затрат на 1 га та загальна сума витрат на соняшник, а також собівартість 1 ц зерна зростає в зв'язку з підвищенням цін на нафтопродукти, мінеральні добрива, засоби захисту, техніку, посадковий матеріал. Важливий показник є рівень рентабельності, який відображає рівень ефективності виробництва.
• Отже вирощування соняшнику в даному господарстві є економічно вигідно, тому, що рослинницька продукція вимагає менші витрати на її виробництво і дає високі врожаї, який реалізується і приносить значний прибуток.
• Таблиця 6 Економічна ефективність виробництва соняшнику в ПСП "Полтавка"

Показники	Рік
	2011	2012	2013
1. Площа посіву, га	400	400	400
2. Урожайність, т/га	2,7	2,4	2,9
3. Валовий збір, т	1080	960	1160
4. Товарність,%	87	87	87
5. Реалізовано за контрактами, т	855	760	918
6. Реалізаційна ціна, грн. /т	3750	3750	3750
7. Виручка, грн.	3206250	2850000	3442500
8. Сума витрат на 1 га, грн.	3750	3750	3750
9. Сума витрат на культуру, грн.	1380000	1380000	1380000
10. Прибуток, грн.	1826250	1470000	2062500
11. Собівартість, грн. /т	1389	1563	1293
12. Рентабельність,%	132	107	149
13. Виробничий потенціал урожайності, т/га	3,9	3,9	3,9
14. Недобір урожайності, т/га	1,2	1,5	1

2.9 Узагальнені висновки і пропозиції з аналізу і виявлення резервів виробництва соняшнику

Аналіз умов і складових частин технології вирощування соняшнику в господарстві дає можливість зробити такі висновки; що в ПСП "Полтавка" при аналізі системи обробітку є певні недоліки, це стосується того, що в господарстві не застосовують елементи грунтозахисту, не використовують ярусні плуги, глибокі плоскорізи та застосування не найновітніших грунтооброблюваних машин.

В системі удобрення відсутнє внесення органічних добрив, та недостатнє внесення мінеральних добрив, це сприяє тому, що в господарстві бракує коштів для їх закупівлі тому, але добрива є одним з найефективніших та швидкодіючих факторів підвищення врожайності як соняшнику так і інших сільськогосподарських культур які вирощуються в господарстві.

Сівба проводиться в оптимальні строки, висівають високоякісне насіння, дотримуються оптимальних норм висіву.

Система удобрення знаходиться на належному рівні, але на мою думку потрібно ввести заходи, які спрямовані на профілактику, тобто якісно заробляти рештки в грунт, щоб не допустити розвиток хвороб і шкідників, а також глибоко заорювати насіння бур'янів, щоб воно втрачало свою схожість, а при необхідності застосовувати засоби захисту, при чому вчасно.

• 3. Розробка проекту виробництва соняшнику в ПСП "Полтавка" на найближчі роки
• 3.1 Оптимальні проектні показники виробництва соняшнику в ПСП "Полтавка"
• На сучасному рівні розвитку економіки відбувається перехід сільського господарства на шлях інтенсивного розвитку, що передбачає збільшення виробництва за рахунок впровадження елементів інтенсивної технології вирощування культури.
• Показник "врожайність" є комплексним і він залежить від взаємодії факторів зовнішнього середовища та біологічних властивостей культури.
• Для щоб отримати запланований урожай необхідно обґрунтувати оптимальні розміри виробництва. В нашому господарстві кукурудзу на силос планують висівати на площі в межах 100 га. Збільшення площі посіву не передбачається, так, як в цьому немає такої необхідності, для господарства, з цієї площі продукції вистачає.
• Крім збільшення врожайності велике значення має підвищення якості продукції, то плануємо давати рекомендовані норми добрив, що даватиме кращу якість зерна.
• Якщо в АФ "Копенкувате" буде дотримання всіх запланованих заходів для підвищення врожайності то звичайно збільшиться прибуток, і вирощування соняшника буде значно ефективніше.

3.2 Перспективний агротехплан до технологічної карти

Технологічна карта - це документ, в якому визначаються технологія виробництва, технічні засоби, виробничий персонал і витрати на вирощування сільськогосподарських культур.

Технологічні карти розроблені на перспективу і дають змогу виявити та використати резерви підвищення продуктивності праці і знизити витрати на виробництво продукції за рахунок впровадження більш нової техніки та прогресивної технології і організації праці.

У технологічній карті в чіткій послідовності передбачені всі види робіт, починаючи з підготовки грунту і закінчуючи збиранням врожаю, визначенні фізичний обсяг кожного виду робіт, склад агрегатів та їх обслуговуючий персонал, норми виробітку і кількість нормо-змін. Це дає змогу визначити потребу в тракторах, сільськогосподарських машинах і знаряддях та зіставити їх з наявністю на підприємстві

При розробці технологічних карт враховувались обґрунтовані системи землеробства, які охоплюють такі важливі елементи: систему сівозмін, систему обробітку грунту, посіву, догляду за рослинами і збирання врожаю; систему добрив; систему насінництва; заходи по боротьбі зі хворобами, шкідниками, бур'янами та ін.

При складанні агротехплану, який буде перспективніший порівняно з тим за яким вирощувалась кукурудза на силос в попередні роки.

При забезпеченні рослин всіма факторами життя та відповідний догляд і сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, дадуть можливість досягнути запланованого рівня врожайності.

Таблиця 7 Агротехнічна картка поля

№	Технологічна операція	Період виконання	Одиниця виміру	Обсяг робіт фіз. одиниць	Склад агрегату	Обслуговуючий персонал	Норма виробітку	Витрати палива, л
					Енерго-машина	с. - г. машина
									на одиницю роботи	на весь об'єм роботи
						марка	кількість	механізатори	інші робітники
Основний обробіток грунту
1.	Лущення стерні на глибину 6-8 см	ІІ дек. серпня	га	400	МТЗ 1225	БДТ-7	1	1	-	21,2	6,6	2640,00
2.	Навантаження мінеральних добрив Р65К55	І-ІІ дек. жовтня	т	80	МТЗ-82	ПФ-0,75	1	1	-	105,00	0,40	16,80
3.	Транспортування та внесення мінеральних добрив	І-ІІ дек. жовтня	га	400	МТЗ-82	Амазоне	1	1	-	62,0	0,9	360,00
4.	Оранка на зяб на глибину 25-27 см	І-ІІ дек. жовтня	га	400	Т-150	ППО-5-35	1	1	-	5,50	20,10	8040,00
Передпосівний обробіток грунту та сівба
5.	Культивація з боронуванням	ІІ дек. квітня	га	400	Т-150	С11УКПССП-4,0БЗСС-1.0	1	1	-	37,6	3,9	1560,00
6.	Доставка води	ІІІ дек. квітня	т	121	МТЗ-82	ВР-3М	1	1	1	22,00	1,79	216,6
7.	Внесення гербіциду (Харнес 90% к. е.1,5 л/га, гезагард 50% к.е 1,5л\га вода 300л/га)	ІІІ дек. квітня	га	400	МТЗ-82	ОП- 2000	1	1	-	51,00	1,25	500,00
8.	Передпосівна культивація на глибину 6-8 см	ІІІ дек. квітня	га	400	Т-150	С11УКПС-4,0БЗСС-1,0	1312	1	-	33,00	4, 20	1680,00
9.	Навантаження мінеральних добрив (N19Р19К19)	ІІІ дек. квітня	т	40	Т-150	ПТС	1	1	---	10,0	1,0	1,0
10.	Доставка мін. добрив в поле і завантаження сівалок	ІІІ дек. квітня	т	40	Т-150	-	-	1	-	9,80	1,67	66.8
11.	Доставка насіння та заправка сівалок	ІІІ дек. квітня	т	2,9	Т-16М	-	-	1	-	26,80	1,67	4,85
12.	Сівба звичайним рядковим способом з внесенням мін. добрив (норма висіву 45 тис. шт. /га, (3,4 кг/га) внесення добрив N19Р19К19)	ІІІ дек. квітня	га	400	МТЗ-82	СУПН-8	2	2	-	25,60	3, 20	1280,00
Догляд за посівами
13.	Міжрядний обробіток (глибина 5-6 см)	ІІІ дек. травня	га	400	МТЗ-82	КРН-8	2	2	---	15,4	3,7	1410,00
Збирання врожаю
14.	Пряме комбайнування	ІІ дек. жовтня	га	400	Нью холанд	-	1	1	-	30,2	18,2	7280,00
15.	Транспортування	ІІ дек. жовтня	т	1160	КАМАЗ	12-298	2	2	-	44,7	1,2	1392,00

3.3 Висновки і пропозиції про вдосконалення виробництва соняшнику

Організаційно-господарські та економічні показники діяльності підприємства, де проводиться вирощування культури включають такі резерви, які не потребують додаткових витрат: вдосконалення та дотримання сівозміни; дотримання оптимальних строків та параметрів всіх технологічних операцій; поліпшення контролю за якістю виконання операцій по вирощуванню соняшнику;поліпшення трудової та технологічної дисципліни;диференціація оплати праці в межах ліміту коштів

Резерви, які потребують додаткових вкладень грошових ресурсів для закупівлі сортів чи гібридів, які є більш стійкими до шкідників, збудників хвороб, грунтово-кліматичних умов, та більш врожайними;виділення додаткових коштів для купівлі мінеральних добрив, за допомогою яких збільшується як урожайність так і якість продукції;забезпечення засобами захисту, за допомогою яких проведуть вчасний обробіток, що зменшить витрати врожаю;виділення коштів для придбання сучасної техніки, за допомогою якої буде якісніше проведений основний обробіток, догляд збирання врожаю без втрат;виділення грошових коштів для матеріального стимулювання працівників господарства, завдяки цьому підвищиться якість і продуктивність виконаної роботи, що є однією з важливих показників при вирощуванні сільськогосподарської продукції

При забезпеченні всіх вище вказаних пунктів стане можливим отримання високих і постійних врожаїв, що дозволить збільшити валові збори насіння, зменшити собівартість вирощування культури і звичайно підвищить рівень рентабельності, що є досить важливим показником економічної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Список використаних джерел

1. Лихочвор В.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. - 2-е видання, виправлене. - київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 808 с.

2. Річні звіти господарства за 2010-2013 роки. Книга історії полів господарства ПСП "Полтавка" Первомайського району, Кіровоградської області

3. Зінченко О.І. та ін. Рослинництво: Підручник / О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко; За ред.. О.І. Зінченка. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 591 с.: іл..

4. Біологічне рослинництво: Навч. Посібник / О.І. Зінченко, О.С. Алексєєва, П.М. Приходько та ін.; За ред. О.І. Зінченка. - К.: Вища шк., 1996. - 239 с.: іл..

5. Интенсивные технологи возделывания зерновых и технических культур / Под ред. А.И. Зинченко и И.М. Карасюка. - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1988. - 327 с., 44 табл. - Библиогр.: 41 назв.

6. Технологічні карти та витрати та витрати на вирощування сільськогосподарських культур, За ред.. академіка УААН П.Т. Саблука, чл..-кор. УААН Д.І. Мозоренка, професора Г.Є. Мазнєва. - К.: 2005. - 402 с.

Размещено на Allbest.ru