Оцінка технології виробництва молока

Широка зона входу дозволяє тваринам швидко проходити на доїльне місце.

Добрий доступ до вимені і оптимальна можливість спостереження за тваринами, дякуючи регульованій безступінчастій індексуючій функції грудного опору.

Надійні поставлені туалети - гнойоуловлювачі з подвійною хвилеподібно зігнутою трубою підігнані під контури тіла корів і надзвичайно комфортні для тварин.

Станкове устаткування у вільно несучому виконанні без заважаючи стійок між дояркою та коровою легко монтується завдяки конструкції на болтових з'єднаннях. [15]

3.8 Основні технології виробництва сільськогосподарської продукції (сировини для промислових підприємств)

Безприв'язно - боксове утримання корів - найпоширеніша технологія безприв'язного утримання. Вартість будівництва приміщень такого типу дещо більша, але вона компенсується зменшенням витрат праці і одержанням дешевшого молока. Безприв'язно - боксове утримання застосовують різних кліматичних зонах із мінімальною витратою підстилки або ж повного й заміною різними синтетичними матеріалами.

Для відпочинку тварин приміщення обладнують боксами завдовжки 1,9 - 2,1 і завширшки 1 - 1,2 м. Ширина боксу понад 1,2 м призводить до нераціонального використання площі та забруднення боксів і тварин. Перегородки за довжиною такі, як бокси, або на 10-15 см коротші. Підлога має бути вищою від гнойового проходу на 20 - 30 см. Якщо застосовують підстилку, то її зносять один раз на тиждень із розрахунку 2 - 3 кг на бокс або 0,3 - 0,5 кг на одну голову на день.

Між рядами боксів розміщені двосторонні годівниці з кормом проїздом всередині. Для роздавання кормів використовують мобільні кормороздавачі типу КТУ-10А, КЇУ-10Б, КПТ-10, РСП - 10, АРС-І0, КРС-15А. Якщо кормового проїзду між рядами годівниць не передбачено, використовують стаціонарні роздавачі кормів РВК-Ф-74, КВД-Ф-150-1. Доять корів у доїльних залах.

Прохід для корів і видалення гною завширшки не менше ніж 250 см влаштовують між годівницями та рядами боксів. Застосовують різні способи видалення гною через щілинну підлогу: в підвальні гноєсховища, у канали, де розміщені скребкові конвеєри. Якщо прохід бетонований, то гній видаляють скреперною установкою чи бульдозером, начепленим на колісний трактор (МТЗ - 80, ЮМЗ-6 та ін).

Щілинну підлогу влаштовують з металевих решіток завширшки 25 мм і отворами між ними 37-40 мм. Планки розміщують щодо кормо - гноєвого проходу поперек або ялинкою.

Безрив'язне змінно - групове утримання корів. Його суть полягає в тому, що окремі приміщення мають певні призначення. Відпочивають тварини у корівниках, обладнаних боксами, або їх утримають без боксів на підлозі з підстилкою. Приміщення розподіляють на секції, які обладнують груповими напувалками АГК-4.

Між рядами боксів підлога бетонована. Гній видаляють бульдозером, начепленим на колісний трактор, у період, коли тварини відсутні. Влітку корів утримують на вигульних майданчиках, а взимку використовують їх для прогулянок.

Згідно з черговістю виконання технологічних операцій групи корів по обгороджених прогінних дорогах переганяють у інші приміщення, де їх годують та доять Для годівлі використовують типовий корівник на 200 голів. Годівниці влаштовують у чотири ряди без розриву посередині приміщення. Одночасно у приміщені розміщують 320 голів корів (чотири групи по 80 голів). Годівниці обладнані автоматичними фіксаторами на період поїдання корму. Приміщення для годівлі будують із розрахунку одне місце на три корови стада. Групи корів годують у три зміни, а корми роздають мобільними кормороздавачами. [10]

Одну технологічну групу (80 корів) годують протягом 1,5-2 год і переміщують її в доїльно - молочний блок, обладнаний установками «Ялинка» або «Тандем». Під час доїння тваринами залежно від продуктивності роздають концентровані корми. Після доїння їх переганяють у приміщення для відпочинку або на вигульно - кормові майданчики.

Цей варіант безприв'язного утримання дає можливість тваринам активно рухатися на свіжому повітрі, підвищити продуктивність праці в 1,5 -2 рази, збільшити кількість головомісць на 15-20%, підвищити оплат}' корму молоком на 5-6% порівняно з прив'язною системою утримання. Проте зазначена технологія не набула широкого застосування.

Безприв'язне утримання з відпочинком корів на глибокій підстилці. Технологія передбачає відпочинок корів у приміщенні на глибокій підстилці, годівлю на вигульно-кормових майданчиках, доїння у доїльних залах, видалення гною бульдозером, начепленим на трактор. Приміщення для відпочинку корів розділяють на секції, де розміщують групи тварин різного фізіологічного стану. Для підстилки використовують солому, яку додають щодня з розрахунку Зкг. на кожну голову.

Для приміщень приєднують вигульно - кормові майданчики з бетонним покриттям, де корів годують і напувають протягом року. На них споруджені навіси для грубих кормів, які тварини поїдають через спеціальні решітки. Вигульно - кормові майданчики обладнують годівницями для згодовування соковитих і зелених кормів. У кожному окремому загоні майданчика є автонапувалка з електропідігріванням води у холодну пору року. [3]

Доять корів у доїльних залах на установках «Ялинка», «Тандем» чи конвеєрного типу, одночасно згодовуючи концентровані корми. Гній видаляють з приміщення раз нд рік, а з вигульно - кормових?, іайданчиків - один раз за 2- З дні.

Родильне приміщення з профілакторієм для телят до 20-денного віку будують із розрахунку 12% головомісць від загального поголів'я корів на фермі. Кількість місць для корів і телят має бути однаковою. Телятники розраховані на утримання 100-150 голів молодняку до 6-місячного віку їх місткість удвічі менша за все поголів'я корів.

До доїльно - молочного блока відносять: доїльні приміщення з доїльним установками, молочарню для приймання, переробки й зберігання молока,

пункт штучного осіменіння, службові, побутові та інші кімнати, переддоїльні і після доїнні майданчики для корів. Молочарня може бути зблокована з корівниками або розгл юзана окремо.

3.9 Обґрунтування потужності переробного підприємства

Молоко належить до цінних продуктів харчування людини, оскільки містить у своєму складі усі необхідні для життєдіяльності організму поживні речовини. Енергетичність 1 кг молока становить 2751 кДж або 650 ккал. Його складові беруть участь у регуляції кислотно-лужної рівноваги, посилюють опірність організму проти несприятливих умов навколишнього середовища.

Важливим захисними чинником білок молока. За поживністю 1 кг молока прирівнюється до 200 г. м'яса. Щоденне вживання 0,5 л молока на 50% забезпечує добову потребу людини в жирі і на 30% у білку тваринного походження.

Серед цінних продуктів харчування - вершкове масло, сири, згущене молоко тощо. Добова потреба людини в молочних продуктах у перерахунку на молоко становить 1430 г., а структура вживання така: масло 27,4%, молоко питне і кисломолочні продукти 36,5%, сир кисломолочний 10%), сир твердий 13,5%>, сметана 10,4%, молочні консерви 2,2%.

Щоб уникнути передчасного псування молока, запобігають потраплянню в нього мікроорганізмів. Основне джерело забруднення молока є вим'я корів, де з брудом накопичується велика кількість мікроорганізмів. У перших цівках молока у 40 разів більше, ніж в останніх. Через дійковий канал вонг потрапляють у вим'я, тому необхідно перші цівки молока здоювати в окремий посуд. Після пастеризації таке молоко використовують для годівлі молодняку сільськогосподарських тварин.

Шкіра й волосяний покрив тварин забруднюється гноєм, а яких міститься багато мікрофлори, особливо кишкової палички і маслянокислих бактерій. У 1 г бруду, що знаходиться на поверхні шкіри тварин, міститься до 20 млн. бактерій. Тому перед доїнням потрібно корів почистити, а забруднені ділянки мити теплою водою з милом. Необхідна достатня кількість чистої підстилки і своєчасна заміни брудної.

Згодовування коровам великої кількості соковитих кормів спричиняє шлункові - кишкові розлади і створює додаткові умови забруднення молока.

Доїльні установки «молокопровід»,» ялинка», «тандем» обладнані миючим устаткуванням, яке забезпечує циркуляційне промивання та дезінфекцію всіє системи, яка стикається з молоком.

Розвиток мікрофлори, яка потрапила в молоко, протягом перших 3 годин пригнічується антибактеріальними речовинами, що містяться у свіжоздоєному молоці. До них ннлежіть лізоцими, лейкоцити, антитіла тощо. Період активної дії антибактеріальних речовин (2-3 години) називають бактерицидною фазою молока. [15]

3.10 Первинна переробка продукції

На кожній фермі в спеціальній прибудові посередині корівника, а на великих фермах в окремих приміщеннях, обладнують молочарню. Безпосередньо в умовах ферми проводять первинну обробку молока, яка передбачає очищення його від механічних домішок (фільтрування) та охолодження.

Очищення молока від механічних домішок. Під час доїння в молоко можуть потрапляти різні механічні домішки (волос, пил, тощо). Тому з метою зменшення забруднення його фільтрують. Якщо корів доять у стійлах і молоко зливають у фляги, то в горловині фляг вставляють цідилки з фільтрами. Найдоцільніше використовувати фільтри із штучної тканини (лавсан, енант), які легко промиваються, міцні й не жовтіють. Для обробки 1 т молока необхідно 0,017 м лавсану, тоді як марлі - 1,26 м.

На великих фермах і підприємствах промислового типу для очищення [молока використовують герметичні молоко очисники типу ОМА-ЗМ, умонтовані в пастеризаційні установки. Основним робочим рогам яких є барабан, подібний до сепараторного, проте менший за діаметром без розділювальної тарілки, з більшим простором між тарілками і одним збірником молока. Відцентрована система, що розвивається під час обертання барабана, відділяє з молока механічні домішки разом з бактеріями, які затримують між тарілками барабана.

Для очищення молока на фермах використовують устаткування типу ООМ-ЮООА, за допомогою якого молоко одночасно очищають, охолоджують і сепарують. За одну годину так очищають 1000 кг або сепарують 600 кг молока.

У разі доїння в молокопровід застосовують уніфіковані фільтри АДМ.09.000, умонтовані в молокопровід на потоці молока.

Охолодження молока. Неохолоджене молоко швидко втрачає скисати, тому відразу після доїння його охолоджують. З цією метою на фермерських молочарнях фляги занурюють у басейн з проточною водою з розрахунку 3-5 л на охолодження 1 кг молока. Крім того, використовують лід.

Значно швидше і до нижчої температури можна охолодили молоко за допомогою холодильників, ванн і танків.

Для охолодження молока на фермі застосовують холодильну установку МХУ-8С у комплексі з танком - холодильником ТО-2 місткою 2 т. На великих фермах використовують фреонові або аміачні холодильні машини.

Незалежно від способу доїння для охолодження молока застосовують ванни і танки, у міжстінковий простір яких холодоагент (фреон) або холодоносій (льодова вода, розсіл).

Зберігання молока. Охолоджене молоко зберігають за низьких температур. У випадку, коли його не вивозять із господарства протягом 6 год, то охолоджують до 10 ' Г 12 - В°С, 24 год - 5°С із урахуванням 1 - 2°С на нагрівання.

Для підтримання більш низької температури використовують лід. Проте молоко у флягах економічно не вигідно, оскільки витрачається багато води та льоду, в нього потрапляють механічні домішки й відбувається абсорбція сторонніх знаків.

Найдоцільніше молоко зберігати в танках та ваннах. Танки мають подвійні стінки, простір між якими заповнений теплоізоляційним матеріалом. У них охолоджене молоко зберігають 36 - 48 год. Для підтримання низької температури використовують ванни ТОМ-1, ТОМ-2, ТО-2. Це двостінні резервуари, під дном яких розташовані трубчасті випарюючи, з'єднані з холодильною машиною. Зберігання молока у ваннах дає можливість автоматично підтримувати певну температуру.

3.11 Заходи з охорони навколишнього середовища

При розміщенні тваринницького комплексу необхідно чітко розмежувати виробничу зону і житлову. Виробнича зона повинна бути відокремлена від житлової санітарно - захисною зоною. Розміри якої обчислюються відповідно до «Санітарних норм проектування промислових будівель і споруд» СНІП 245 - 71. Для великої рогатої худоби її розміри встановлені в межах 300-1000 м. Це викликано тим, що такі комплекси є джерелом забруднення навколишнього середовища. На межах санітарно - захисних зон завширшки понад 100 м повинна бути передбачена смуга деревно-чагарникових насаджень шириною не менше 30 м. [11]

Висновки та пропозиції виробництву

1. В господарстві застосовують традиційний спосіб утримання корів, який характерний тим, що худоба безприв'язна. Цей варіант утримання визначається простотою організації праці, забезпечує гарні умови для догляду, але має низький коефіцієнт використання для більшості машин і обладнання, низький рівень затрати праці. З метою удосконалення технології виробництва молока рекомендується застосовувати доїльну установку типу «Тандем».

2. Технологія утримання тварин передбачає комплексу механізацію процесів, тобто обґрунтовану систему машин, а не просто їх набір. Основні ознаки системи: відповідність машин (комплектів) прийнятій технології утримання, отримання і обробка продукції, відповідність їх продуктивності

3. Генеральний план ферми є основним документом, за яким ведеться забудова тваринницького підприємства. Генеральним планом або проектом планування називається графічно оформлений план території тваринницької (птахівничої) ферми, на якому розміщені всі будівлі, споруди і комунікації відповідно до плану перспективного розвитку господарства.

4. Безприв'язно-боксове утримання корів є найпоширенішою технологією безприв'язного утримання. Вартість будівництва приміщень такого типу дещо більша, але вона компенсується зменшенням затрат праці і одержанням дешевого молока. Безприв'язно-боксове утримання застосовують у різних кліматичних зонах і з мінімальною витратою підстилки або ж повного й заміною синтетичними матеріалами.

5. При розміщенні тваринницького комплексу необхідно чітко розмежувати виробничу і житлову зони. Виробнича зона повинна бути відокремлена від житлової санітарною захисною зоною. Розмір якої обчислюється відповідно «Санітарними нормами проектування промислових будівель і споруд» СНІП 245-75.

Список використаної літератури

1. Брагинець Н.В., Палишкин Д.А. Курсовое и дипломное проектирование по механизации животноводства. - М.:Агропромиздат, 1991 - 191 с.

2. Галкин А.Ф. Основы проектирования животноводческих ферм. - М: Колос, 1978. - 367 с.

3. ДБНБ.2.4-1 -94 «Планування і забудова сільських поселень»

4. ДБН Б.2.4-3 -95 «Генеральні плани сільськогосподарських підприємстЕї»

5. ДБН В.2-І-95 «Будівлі і споруди для тваринництва»

6. Мельников С.В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. - JL: Атропромиздат, 1985.

7. Механізація виробництва продукції тваринництва/І.І. Ревенко, Г.М. Кукта, В.М. Манько та ін. К..'Урожай, 1995. - 264 с.

8. Скотарство і технологія виробництва молока і яловичини/ В.І. Костенко, И.З.Сірацький та ін. К.іУрожай, 1995. - 471 с.

9. Перспективні технології виробництва молока/ М.М. Луценко, В.В.Івалкшин, В.І. Смоляр - 2006

10. Проектування механізованих технологічних процесів тваринницьких підприємств/ І.І. Ревенко, В.Д. Роговий, В.І. Кравчук, та ін.; за ред.І.Т. Ревенка. - К.: Урожай, 1999, - 192 с.

11. Аликаева В.А., Петухова Е.Л., Халенева А.Д. Справочник по контролю кормления и содержания животных. М.: Колос, 1978. - 150 с.

12. Антонов П.П. Микроклимат на фермах и комплексах. М.: «Россельхозиздат», 1976. - 250 с.

13. Баланин В.И. Зоогигиенический контроль микроклимата в животноводческих фермах. Д.: Колос., 1979. - 150 с.

14. Байлук А.Д., Марочкин В.К. Микроклимат на фермах. Минск, М.:Урожай, 1975 - 180 с.

Размещено на Allbest.ru