Для старших апробаторів і агрономів контролері в обласне агропромислове формування щороку організовує інструктивні наради.

На основі висновків сортової оцінки посівів апробатор складає такі апробаційні документи:

· на сортові посіви репродукційного насіння (РН) зернових, зернобобових, круп'яних культур, які визнані придатними для насіння. -- акт апробації (форма №193);

· на насіннєві посіви розсадників, супереліти, еліти і репродукції в дослідних господарствах наукових установ, сільськогосподарських вузів і технікумів -- акт апробації (форма №197);

· на всі посіви, визнані внаслідок апробації непридатними на насінницькі цілі,-- акт вибракування (форма №200).

Акт вибракування може бути замінений:

Актом реєстрації -- якщо на культури встановлені закупівельні ціни і грошові надбавки, виходячи з належності до певного сорту (сорти сильної і твердої пшениці, пивоварного ячменю, найбільш цінні по якості сорти зернових культур), і врожай їх може відповідати вимогам для товарного виробництва цих культур і сорті.

На посіви, що визнані в результаті апробації непридатними на насіннєві цілі через домішки культурних рослин, насіння яких важко відокремлюється, бур'янів, одночасно з актом вибракування (форма №200) складається акт апробації (форма №193), який старший апробатор не підписує. Якщо в результаті відповідних робіт насіння буде доведене до норм насіннєвих стандартів, то акти вибракування не враховуються, а акти апробації додаються до актів вибракування і затверджуються старшим апробатором. До них додається також. посвідчення про кондиційність насіння.

Обласні та районні агропромислові формування забезпечують господарства бланками апробаційних актів. Їх Видає і нумерує, починаючи з першого номера по кожній формі, районна насіннєва інспекція. Апробатор одержує під розписку необхідну кількість бланків визначеної форми.

Для обліку виконаної роботи апробатор зобов'язаним вести журнал, у який записує всі апробовані площі, висновки апробації і дату видачі апробаційного документу.

Звіт про апробацію посівів сільськогосподарських культур складають за встановленою формою (№15-СГ).

Обласні агропромислові формування спільно з науково-дослідними установами розглядають результати апробації. вносять корективи до планів сортооновлення, сортозаміни і розробляють заходи щодо поліпшення насінництва.

Комірна апробація

Комірна апробація означає контроль сортових якостей деяких культур, який проводять у насіннєсховищах. Він доповнює польову апробацію й польове обстеження і полягає у перевірці насіння на сортову чистоту або типовість, ураженість хворобами і пошкодженість шкідниками.

Апробація проводиться згідно з діючою "Інструкцією з апробації сортових посівів". У більшості країн апробацію проводять без відбору апробаційного снопа, менш трудомісткими методами, наприклад візуальною оцінкою посіву на облікових ділянках відбору снопа. У деяких країнах (Канаді, Румунії) сортову чистоту визначають лабораторними методами.

Для визначення видової належності насіння, а також ступеня чоловічої стерильності у стерильних аналогів ліній, сортів, простих міжлінійних гібридів використовують метод ґрунтового контролю -- висівання насіння в полі, спостереження за розвитком рослин, аналіз їх після збирання, встановлення сортової чистоти. Після проведеної апробації можливе засмічення сортового насіння при збиранні, очистці, зберіганні. Тоді виникає потреба у проведенні лабораторно-сортового контролю. Його здійснюють за допомогою аналізу насіння і проростків у лабораторіях Державних насіннєвих інспекцій.

7. Технологія збирання та післязбиральної обробки насіння

7.1 Збирання насіннєвих посівів

Збирають озимий ячмінь у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур'янені посіви, густий високорослий озимий ячмінь, сорти, схильні до обсипання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30-32%. Скошують ячмінь жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12 - 18см, шириною до 1,8м при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20см, високорослих та густих 25--30 см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазному збиранні полеглого забур'яненого ячменю використовують бобові жатки (ЖБА-3,5), тому що під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2-4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами СК-5М "Нива", Дон 1200, Дон 1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2, ППТ-ЗА.

Роздільне збирання у Лісостепу проводять протягом 2-4 днів, після чого переходять на пряме комбайнування, яке починають при вологості зерна 16%. Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання, не полеглі та зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли повної стиглості. Застосовують його також у дощові жнива.

Комбайни при збиранні старанно регулюють з тим, щоб звести до мінімуму втрати зерна (не більше 1%), травмованість (насінного зерна не більше 1%, продовольчого до 2%).

Швидкість агрегату при прямому комбайнуванні становить 6-7 км/год, на обмолоті валків 4,5-5 км/год.

Табл.12 Агротехніка для обмолоту посівів зернових культур.

Назва робіт	Строк виконання	Марка машини	Вимоги до якості
пряме комбайнування	повна стиглість	СК-5 "Нива" ДОН-1500	Добре відрегульовані молотильні барабани, швидкість 6-7км/год.
відвезення зернової маси	Одночасно з комбайнуванням	ГАЗ-53 ЗИЛ-130	вологість зерна повинна становити до 14-15 %.

7.2 Післязбиральна обробка насіння

Завданням післязбиральної підготовки насіння є підготовка його до висівання та тривалого зберігання. Процес післязбиральної обробки насіння передбачає його сушіння, очищення та сортування, а при потребі й обробку певними хімічними препаратами. При цьому не тільки вдається зберігати біологічні властивості вирощеного насіння, а й у більшості випадків -- поліпшувати.

За умов промислового насінництва післязбиральна обробка насіння і доведення його до посівних кондицій високого класу ефективні тільки на спеціалізованих зерноочисно-сушильних комплексах.

Насіннєва маса, що надходить на тік після обмолоту, є складною механічною сумішшю (волохом) насіння основної культури та різних органічних і мінеральних домішок. Багато з них, особливо зелені частини рослин, мають високу вологість, що зумовлює підвищення вологості насіння основної культури. Волох зернових, зернобобових, олійних культур і трав може надходити на тік з вологістю до 40% і засміченістю до 30% і більше. При вологості насіння у більшості зернових культур понад 14--15%,з'являється вільна вода й активізуються процеси життєдіяльності.

Науковими дослідженнями встановлено, що збільшення вологості насіння зернових культур на 2--3% вище критичної прискорює процеси дихання в 20--30 разів. Оскільки при диханні насіння виділяє вуглекислий газ, воду й тепло, температура зернової маси підвищується. Це призводить до посиленого розвитку мікроорганізмів, цвілевих грибів, а в результаті -- до зниження схожості насіння. Тому насіннєвий ворох потрібно у міру його надходження на тік розділяти на зерно і відходи, тобто вжити негайних заходів щодо запобігання його самозігріванню.

Технологічний процес післязбиральної обробки насіння включає такі обов'язкові операції: приймання насіннєвої маси, попереднє очищення та сушіння, вторинне очищення і сортування, зберігання та передпосівну обробку насіння. За допомогою очищення і сортування насіннєвої маси вирішуються три важливих завдання: видалення домішок й одержання чистого насіння основної культури; поліпшення фізичних показників насіння; виділення для висівання насіння, що відповідає вимогам стандарту на посівні якості і має високі врожайні властивості.

Вирішення цих завдань ґрунтується на всебічному використанні відмінностей фізико-механічних властивостей насіння різних культур (парусність, розміри, маса, форма, характер поверхні тощо).

Насіннєві суміші на сучасних очисних машинах здебільшого розділяють повітряним потоком, решетами і трієрами.

Попереднє очищення насіннєвого вороху проводять при його вологості 18--40% і засміченості 10--20% за допомогою машин для попереднього очищення: ЗД-10000; МПО-50; К-52; К-523; К-527А і ОВП-20А; ОВС-25 (Ворох розділяють на дві фракції: зерно й відходи. Із волоха виділяють не менше 50% домішок. Залишок соломистих домішок завдовжки до 50мм повинен становити не більше 0,2%

Якщо насіннєвий ворох має вологість не більше 18% і засміченість до 8%.

Первинне очищення здійснюють на стаціонарних (ЗАВ-10.30.000; ЗВС-20; ЗВС-20А; СВУ-5А; К-218; К-531А; К-546А) або пересувних (ОС-4,5М; СМ-4) очисних машинах. За допомогою повітряного потоку, решіт і трієрів насіннєвий ворох розділяють на три фракції: насіння, фуражні й крупні відходи, легкі та дрібні домішки. Після первинного очищення насіння надходить на трієрні блоки для видалення коротших і довших від насіння основної культури домішок.

Безпосередньо вторинному очищенню можна піддавати насіннєвий ворох вологістю до 18 і засміченістю до 8%. На тих самих машинах, що проводять первинне очищення, вихідний ворох розділяють на чотири фракції: насіння, фуражні відходи, легкі домішки, крупні та дрібні домішки. Після вторинного очищення насіння за чистотою повинно відповідати вимогам стандарту.

Якщо після первинної та вторинної очистки насіння містить важковідокремлювані домішки, його очищають на пневматичних сортувальних столах і магнітних насіннєочисних машинах.

Сушіння насіння. Згідно з вимогами стандартів на посівні якості насіння, його вологість при зберіганні не повинна перевищувати, 14%: пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки, кукурудзи, проса, гороху, вики -- 14--15; сорго, льону олійного -- 13; ріпаку озимого -- 12; соняшнику -- 10; рицини -- 9; люпину -- 16. При вищій вологості насіння потрібно сушити.

Способи сушіння залежать від вологості насіння, його кількості і технічних можливостей.

Для невеликих партій насіння, вологість якого не більше 16-- 18%, можна застосувати повітряно-сонячне сушіння, розстилаючи насіння на току шаром у кілька сантиметрів.

Активне вентилювання атмосферним повітрям застосовують при тимчасовому зберіганні (1--2 тижні) насіння з вологістю не більше 16--18% і при відносній вологості повітря до 65--70% в надпідлогових сушарках. При відносній вологості повітря понад 70 % вентилювання проводять підігрітим повітрям. Гранична температура підігріву вологого насіння 4, сухого 45°С.

Вентилювати насіння атмосферним повітрям краще вночі та вранці. Насіння, що нагрівається, слід вентилювати безперервно, поки температура його не відрізнятиметься від температури навколишнього середовища на 3--5°С.

У спеціалізованих насінницьких господарствах, на насіннєвих заводах при обробці великих партій насіння застосовують насіннєочисно-сушильні комплекси. Для потокових ліній промисловістю випускаються шахтні, барабанні сушарки і вентильовані бункери.

У шахтних (СЗШ-16А, СЗШ-16Р, СБВС-5, М-820, М-839) і барабанних (СЗСБ-8А) сушарках сушать попередньо очищений на ворохоочисних машинах насіннєвий матеріал з вологістю до 30%.

Сушіння насіння є одним з важливих засобів збереження його посівних якостей. У процесі сушіння насіння може травмуватися внаслідок механічних ударів і дії температури. Високі температури і різка зміна високих і низьких температур можуть призводити до мікротравм (особливо внутрішніх тріщин), внаслідок чого не тільки знижуються життєздатність і схожість, а й врожайні якості насіння. Тому дуже важливо вибрати режим сушіння. Найсприятливішим є ступінчастий режим сушіння, тобто зниження вологості насіння за одне проходження через сушильну й охолоджувальну камери не повинно перевищувати у зернових 6, у зернобобових культур -- 3--4%.

Для правильного вибору режиму сушіння визначають вологість насіння і розраховують кількість проходжень його через сушарку.

У процесі сушіння систематично відбирають проби насіння для визначення його вологості і температури, а також контролюють температуру теплоносія. При вмілому сушінні на механізованих зерносушарках можна досить швидко І високоякісно довести значні партії насіння до стандартної вологості, а посівні якості - до високих кондицій.

Гранична температура нагрівання насіннєвого зерна вологістю до 20% у сушарках становить 45°С, а при вологості понад 26% -- не більше 40°С.

Особливо ретельно слід вибирати режим сушіння насіння зернобобових культур, яке погано віддає вологу І при сушінні може розтріскуватися. Тому для насіння гороху, вики, сочевиці допускається зниження вологості на 3--4% за одне проходження через шахтну сушарку при температурі теплоносія 50--55°С. Температура теплоносія при сушінні насіння сої, квасолі, люпину не повинна перевищувати 45 °С. Після кожного проходження через сушарку насіння має відлежати 5--6 год при температурі не вище 25°С.

Особливо ефективне сушіння насіння зернових, бобових, проса, гречки способом активного вентилювання, підігрітим або атмосферним повітрям.

7.3 Розрахунок складських приміщень

Зберігання насіння. Насіння, яке пройшло обов'язкову післязбиральну обробку і насамперед висушене, зберігає високі посівні якості до висівання за належних умов зберігання.

Насіннєсховища повинні відповідати технічним і санітарним вимогам; бути сухими і чистими, знезараженими від хвороб і шкідників, добре провітрюватися. Тому перед засипанням насіння на зберігання насіннєсховища та обладнання в них ремонтують і дезинфікують.

Зберігають насіння різними способами: насипом (на підлозі, у засіках, бункерах) і в тарі (мішках, контейнерах). Насіння розміщують по культурах, сортах, репродукціях, категоріях сортової чистоти так, щоб запобігти його змішуванню і засмічуванню важковідокремлюваними домішками. Не рекомендується розміщувати в сусідніх засіках насіння важковідокремлюваних домішок, бажано недовантажувати їх на 15--20 см, щоб запобігти змішуванню посівного матеріалу.

Якість зберігання насіння залежить від його вологості, висоти насипу , відносної вологи повітря тощо. Тому в насіннєсховищах з активним вентилюванням висота насипу може бути 5 м.

Кожну партію насіння в мішках складають штабелями на стелажі, висота яких не менше 10 см від підлоги. Ширина штабеля -- 2 мішки. Проходи між штабелями і стінами приміщення -- не менше 0,6 м, а між штабелями для приймання і відпускання насіння -- не менше 1,3.

На кожному засіку і штабелі прикріплюють етикетку з назвою культури, сорту і зазначенням сортових і посівних якостей насіння. За станом насіння під час зберігання здійснюється систематичний візуальний контроль. При цьому стежать за появою шкідників, "комірного" запаху і зміною забарвлення насіння. Особливо важливим е контроль за температурою і вологістю насіння.

Температуру з початку зберігання насіння потрібно вимірювати щодня в різних місцях і на різній глибині: на 20--30 см від поверхні насипу і внизу від підлоги і в середній його частині. В перші два місяці зберігання температуру вимірюють 2--3 рази на тиждень, а взимку -- 2--3 рази на місяць. Пізно восени та навесні, коли підвищена вологість повітря і коливання температури можуть спричинити самозігрівання насіння, слід особливо уважно стежити за його температурним режимом. При підвищенні температури насіння спостереження за ним ведуть щодня і вживають негайних заходів до її зниження.

Вологість насіння контролюють раз на місяць, якщо температура нижче 0°С, і двічі на місяць, якщо температура насіння вище 0°С.

Схожість насіння визначають при засипанні його на зберігання і через 4 місяці. Зерно можна зберігати протягом тривалого часу лише у типових сховищах, вимоги до яких зумовлені особливостями зерна та насіння Приміщення зерносховищ повинні бути сухими, чистими, добре вентильованими, непроникними для птахів, гризунів, гідро і теплоізольованими. Їх внутрішнє планування має забезпечувати зручний доступ до зерна для спостереження за його станом, а також можливість повної механізації трудомістких процесів під час зберігання зерна.

Сучасні зерносховища бувають кількох видів: елеватори, склади, обладнані верхніми та нижніми транспортними галереями (комплексно або частково механізовані), механізовані склади та ін. Найбільш досконалі серед них елеватори та бункерні сховища. Основні технологічні процеси -- приймання, сушіння, очищення, завантажування, вивантажування -- тут повністю механізовані й автоматизовані. Потужна аспіраційна система елеваторів забезпечує необхідні санітарні умови для працюючих.

На комплексних механізованих складах з використанням стаціонарної механізації лише 30% робіт з відвантаження зерна здійснюється за допомогою пересувних механізмів, а на складах, обладнаних лише верхньою галереєю, -- 100%. На немеханізованих складах усі операції здійснюються засобами пересувної механізації та вручну.

У сільськогосподарських підприємствах переважають немеханізовані засікові зерносховища із застосуванням пересувної і частково централізованої механізації. За призначенням їх поділяють на сховища для продовольчого, кормового та насінного зерна.

У системі хлібоприймальних пунктів поширені зернові комплексні механізовані зерносховища та елеватори. При конструюванні зерносховищ мають бути враховані питома маса, сорбційні властивості зернових мас, кут природного скочування зерна. Ці показники визначають міцність конструкцій, висоту сховища, набір певних механізмів та ін.

Сухе зерно продовольчого призначення можна зберігати у силосах та сховищах інших типів з необмеженою висотою. Зерно насінного призначення зберігають шарами різної висоти залежно від шпаруватості зернової маси, наявності системи вентиляції. Якщо останньої немає, таке зерно зберігають, насипаючи шаром не вище 2-3 м, або в тарі заввишки 6-8 мішків. Свіжозібране зерно зберігають насипом не вище 2,5 м (рядове) і 1,5 м (насінне).

Підлога для сховищ має бути дерев'яною або асфальтовою, на фундаменті. Дерев'яну підлогу і підпідлоговий простір важко дезінсекувати. Допускається застосування цементованих підлог на бетонній основі, вкладених не на фундамент, а безпосередньо на грунт. Проте така підлога через надмірну теплопровідність сприяє утворенню конденсованої вологи і не є надійним ізолятором.

Стіни зерносховища треба робити рівними, без щілин, щоб запобігти скупченню пилу та шкідників, сухими, зручними для проведення всіх операцій, зокрема дезінсекції. Перевагу віддають стінам залізобетонним, бетонним, цегляним оштукатуреним. Допускаються дерев'яні безпустотні стіни за умови ретельного з'єднання дощок у швах, щоб запобігти затіканню дощової води та витіканню зерна. Зерно, особливо насінного призначення, не повинно торкатись до стін, тому засіки будують на відстані 50-80 см від стін.

Покрівля зерносховища має бути водонепроникною, світлою, щоб запобігти її нагріванню. Краще виготовляти покрівлю з руберойду, толю (2 шари), настилаючи на мастику по суцільній і твердій основі. Покрівлі з етерніту, азбофанери та черепиці дуже продуваються, внаслідок чого в сніжні зими зерно вкривається сніговими наносами. Покрівлі дерев'яні, глиняно-солом'яні для зерносховищ не придатні.

Місткість зерносховища визначають з урахуванням об'ємної маси, висоти шару завантаження, сипучості зерна та влаштування необхідних проходів.

Щоб визначити розмір складського приміщення, потрібно знати масу 1м культури. Для озимої пшениці вона становить = 730-850 кг.

Для визначення площі підлоги складського приміщення, потрібно загальну кількість запланованого врожаю насіння поділити на масу 1 м і помножити на висоту насипу:

Загальних посівів:

34 х 120 = 4080 ц

4080/0.7 = 5828,6 м³

5828.6/2.5 = 2331,4 м

Для насінницьких посівів:

55 х 100 = 5500 ц

5500/0.7 = 7857.1 м³

7857.1/2.5 = 3142.8 м

Табл. 13 Етикетка на насінні, що зберігається в засіку

Культура	Озимий ячмінь
Сорт	Росава
Маса партії, ц
Дата засипки насіння	23.08
Репродукція	1
Сортова чистота, %	98,8
Енергія проростання, %	99
Схожість, %	97
Маса 1000 насінин	42г
Вологість, %	14

7.4 Характеристика посівного матеріалу за даними районної насіннєвої інспекції та актів апробації

Показники якості насіння встановлюються державними стандартами:

Чистота насіння - вміст у ньому насіння основної культури у відсотках до маси. Чим менше домішок, тим вища чистота насіння. Чисте насіння краще зберігає схожість, для сівби його потрібно менше. Домішки насіння бур'янів визначається стандартами в штуках на 1 кг. Якщо в зразку є насіння карантинних бур'янів, то ця партія насіння до сівби не допускається.

Схожість - це кількість нормально пророслого насіння впродовж певного часу, виражена у відсотках до загальної його кількості, взятої для пророщування. Лабораторну схожість визначають шляхом пророщування в оптимальних умовах впродовж встановленого для кожної культури терміну (7-10 днів). Схожість, визначена на посівах у полі, називається польовою.

Польова схожість нижча за лабораторну, бо в полі гірші умови проростання насінин. Для зернових культур вона коливається в межах 60-80%. Лабораторна схожість зернових повинна бути не менше 87%.

Одночасно з схожістю встановлюють і енергію проростання - кількість нормально пророслих насінин за перші 3-4 дні пророщування. Енергія проростання характеризує здатність насіння давати в польових умовах дружні, вирівняні сходи, що гарантує високе виживання рослин за вегетаційний період.

Сила росту - це здатність проростків пробиватись крізь шар піску або грунту. Вона визначається кількістю здорових ростків (%), які з'явилися на поверхні грунту через 10 діб, та масою проростків (у грамах). Насіння зернових культур для ресурсоощадних технологій повинно мати силу росту не нижче за 80%.

Життєздатність - це вміст живого насіння (%). Для визначення життєздатності використовують різні барвники. Розчин тетразолу забарвлює живі клітини зародка у червоний колір, а в розчині індигокарміну чи кислого фуксину мертві клітини зародка мають синій колір.

Вологість насіння показує вміст у ньому води. Цей показник має велике значення при тривалому зберіганні насіння. Вологість для зберігання зернових культур становить 14%, зернобобових -15%, соняшника 10%, ріпаку -8%.

Маса 1000 насінин показує крупність насіння, величину, виповненість. Для ресурсоощадної технології вирощування пшениці, ячменю цей показник повинен бути вище 40 г.

Відповідно до правил, насіння сільськогосподарських культур підлягає обов'язковій перевірці на показники якості. На основі цього Державна насіннєва інспекція видає "Посвідчення про кондиційність насіння", якщо воно перевірене за всіма показниками, які нормуються стандартом і відповідає його вимогам. Якщо насіння не відповідає нормам стандарту, або перевірене не за всіма показниками, насіннєва інспекція видає документ під назвою "Результат аналізу насіння". Строк дії цих документів на більшість польових культур встановлюється за показником схожості - 4 місяці з дня закінчення аналізу. Тому для озимих культур достатньо одного аналізу, для ярих аналіз проводять двічі.

Оцінка якості насіннєвого матеріалу проводиться шляхом лабораторного аналізу середнього зразка, який відбирається від певної кількості насіння, засипаного на зберігання. Середній зразок повинен з найбільшою точністю характеризувати всю кількість насіннєвого матеріалу. Він відбирається від партії насіння, а якщо вона велика - то від контрольної одиниці.

Партія - це певна маса (в мішках або в розсип) однорідного насіння однієї культури, сорту, репродукції, сортової чистоти, фізичних якостей, року врожаю і одного походження, що підтверджується відповідними документами. Неоднорідне насіння, яке чимось розрізняється, не можна об'єднувати в одну партію

Контрольна одиниця - це певна за вагою кількість насіння окремої партії або її частини, з якої допускається взяття одного середнього зразка для визначення посівних якостей.

Взяття зразка починається з виїмки - невеликої кількості насіння, яке відбирається за один прийом для складання середнього зразка від контрольної одиниці.

Для формування зразка беруть декілька виїмок з різних місць партії, а в кожному місці - з різних глибин: у верхньому шарі на глибині 10см, в середньому І нижньому шарах. Найчастіше виїмки беруть щупом з п'яти місць і в кожному місці з трьох шарів. Всього 15 виїмок.

Якщо насіння міститься не більш як в 10 мішках, то виїмки беруть з кожного мішка в трьох місцях - зверху, знизу і посередині. Коли ж мішків 10, то беруть з кожного мішка по одній виїмці щоразу з іншого місця.

Відібрані виїмки висипають окремо, продивляються і якщо не виявлено різких відмін, зсипають у вихідний зразок - сукупність усіх виїмок, відібраних від контрольної одиниці. З вихідного зразка виділяють два середніх зразки - один для визначення чистоти, енергії проростання, схожості, маси 1000 зерен; другий для визначення вологості та зараженості шкідниками. Зерно для визначення вологості і зараженості зсипають у скляну посудину і герметичне закривають. Решту зерна зсипають у мішечок. На них наклеюють етикетки, де зазначені господарство, культура, сорт, номер партії тощо. Відбирання зразків оформляють відповідним супроводжуючим документом, що називається "Акт відбору середнього зразка", який разом із зразками здається у насіннєву Інспекцію.

8. Економічна характеристика насінництва в господарстві

8.1 Урожайність на загальних посівах

Кожне господарство займається тією діяльністю, яка економічно - вигідна. Як відомо, насінництво - це прибутковий напрямок в сільськогосподарському виробництві, тому слід розкинути його економічну ефективність.

Табл. 14 Урожайність культури в господарстві на загальних та насінницьких посівах за останні 3 роки

Посіви	2010	2011	2012	середнє
Загальні посіви, ц/га	41	42	44	42.3
Насінницькі посіви, ц/га	55	54	55	54.5

Як видно з таблиці, на насінницьких посівах озимий ячмінь дає вищу урожайність. Це пов'язано з тим, що насінницьким посівам приділяють більшу увагу, повністю дотримуються технології вирощування на них з усіма її елементами, крім того сівба проводиться елітним насінням.

8.2 Собівартість насіння, рівень рентабельності та шляхи її зниження

Собівартість - грошовий вираз витрат виробництва. Вона поєднує в собі всі витрати в грошовій формі, які необхідно покрити, щоб здійснити просте відтворення. Собівартість показує, у що обходяться їх виробництво і реалізація продукції. Процес обчислення собівартості продукції називають калькуляцією.

Табл. 15 Калькуляція собівартості насіння

Статті затрат	Грн. / га
Оплата праці	155
Насіння	170
Паливо-мастильні матеріали	350
Добрива	300
Автотранспорт	90
Амортизація основних засобів	35
Поточний ремонт основних засобів	75
Інші затрати	210
Загально виробничі і загально господарські затрати	150
Всього затрат	1535
Затрати праці , люд - год.	31.2
Урожай з 1га, ц	55
Затрати на 1 ц насіння , грн. , люд - год.	1,76

Аналізуючи дані таблиці можна зробити деякі висновки, що найбільші затрати ідуть на закупівлю насіння, добрив та паливо мастильних матеріалів. Ці витрати майже, на половину складають структуру витрат по виробництву насіння озимого ячменю.

Табл. 16 Економічна ефективність насінництва

№п/п	посіви	Урожайність, ц/га	Виробничі затрати, грн.	Вартість продукції, грн. / га	Затрати праці на 1ц, люд-год.	Собівартість 1ц, грн.	Умовно чистий дохід з 1га,грн.	Рівень рентабельності, %
1	звичайні	42.3	1340	2749.5	0.7	31.6	1412.8	105.7
2	Насінницькі	55	1535	9900	0.6	27.9	8365.5	545.2

Висновки

Насіння - один з головних і незамінних засобів с/г виробництва. Кожна восьма, дев'ята тонна валового збору зерна в Україні - насіння.

Відомо, що за рахунок високоякісного насіння можна отримати до 20% та більше валового збору озимого ячменю.У господарствах виробляється достатня кількість насіння озимого ячменю. Однак за останні роки різко скорочується реалізація вищих репродукцій. Основна причина цього високі ціни на оригінальне та елітне насіння, низька платоспроможність господарств. Для виконання планів виробництва та реалізації насіння необхідно здійснювати ряд заходів, спрямованих на удосконалення технології виробництва і реалізації насіннєвої продукції шляхом зміцнення матеріально - технічної бази, удосконалення організаційних формувань на створення нових здатних функціювати в ринкових умовах.

Невідкладним завданням є формування високо ефективного ринкового механізму господарювання, який являє собою сукупність методів економічного впливу на виробництво, розподіл, обмін в системі товарно-грошових відносин закону ринку, насамперед це стосується ціноутворення, маркетингу, вирішення матеріально - технічного стану, підготовки високо спеціалізованих спеціалістів.

Список використаної літератури

1. Алімов Д.М., Шелестов Ю.В. Технологія виробництва продукції рослинництва. - К.: Вища школа, 2010.

2. Ґудзь В.П., Примак І.Д., Будьоний Ю.В. Землеробство. - К.: Урожай, 1996.

3. "Рослинництво" Г.С. Кияк. - К. Вища школа 2009 р.

4. "Рослинництво з основами програмування врожаїв сільськогосподарських врожаїв", - методичний посібник до виконання курсового проекту агрономічного факультету сільськогосподарських вищих навчальних закладів 3-4 рівня акредитації за спеціальністю 7.130102 - "Агрономія". - Київ - 2004.

5. "Рослинництво", / за ред. Члена кореспондента УААН М.А. Бобро, доктора сільськогосподарських культур наук С.П. Танчика, кандидата сільськогосподарських наук Д.М. Алілова. / Київ, "Урожай", - 2001

6. Рослинництво, - О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко, - Київ, "Аграрна освіта", 2011

7. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур, - Лихочвор В.В. Львів: НВФ "Українські технології", 2002. - 800 с.

8. Система застосування добрив, - А.П. Лісовал, В.М. Макаренко, С.М. Кравченко, - Київ, Вища школа, 2008.

Додаток

Агротехнічна частина технологічної карти вирощування

Культура ______озимий ячмінь_________________________________

в господарстві_____КООП "Мрія"__________________________

попередник__однорічні трави_____________площа____________230 га__________

сорт___Росава______________________норма висіву__________230 кг/га___

Доза органічних добрив_________т/га мінеральних__N90 P85 К_40_кг/га

Урожайність, ц/га ____55 ___________________________

побічної продукції__110_____________________ц/га

Валовий збір основної___1265 ц___побічної_25300 ц_продукції

Назва робіт	Агротехнічні вимоги (глибина, дози, норми)	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Строки виконання	Склад агрегату
1	2	3	4	5	6
Дискування	Зразу після збирання попередника на глибину 6-8 см	га	230	ІІ.08	БДТ-7 Т-150
Внесення мінеральних добрив	Р35 суперфосфад К40калійна сіль	т	66т 130т 75т	ІІІ.08	МТЗ 80
Дисквання	Загортання мін.добрив	га	230	І.09	БДТ-7 Т-150
Культивація передпосівна	Вирівнювання поверхні грунту., дискування на глибину 6-8 см	га	230	ІІ.09	ДТ 75 КПС-4
Протруєння насіння	Вітавакс 200 2,5 л/т	т	529	ІІІ.09	ПС-10
Сівба з одночасним коткуванням посіву	4,5 млн шт./га з суперфосфатом 53 кг/га при t грунту 1-2С. НВ-230 кг/га	га	230	ІІІ.09	СЗ-3,6 ЗККШ-1 ЮМЗ-6Л
Внесення гербіциду та інсектициду у фазі кущення	Гербіциди проти бур"Янів.Інсектициди пролти шкідників	л	300	І.05	1-РМГ-4 МТЗ-80
Підживлення	У фазі кущення аміачною селітрою 90 кг/га	кг	390	ІІ.05	МТЗ-80
Внесення фунгіциду у фазу трубкування	Проти хвороб- Байлетон 1л/га	л	300	ІІІ.05	ОПШ-15 МТЗ-80
Сортофітопрочистки	Видалення рослин інших сортів та видів	га	230	І.06	вручну
Боронування	Фаза кущення для знищення відмерлих рослин	га	40	ІІ.06	БЗСС-1,0 ЮМЗ-6Л
Оборювання поля	Для запобігання пожеж	га	40	ІІ.06	ПЛН-5-3Б Т-150к
Скошування у валки	При восковій стиглості зерна 18-20%.Висота скошування 15-25 см	га	230	ІІІ.06-І.07	ЖВН-6 ЮМЗ-6Л
Підбирання і обмолот	Через 4-5 днів після скошування. Обороти барабана 900-1100 об/хв	га	230	ІІІ.06-І.07	СК-5 "НИВА"
Вивіз зерна	Під час збирання	га	230	ІІІ.06-І.07	ГАЗ-53

Размещено на Allbest.ru