Облік і аналіз виробництва продукції основного молочного стада

У ТОВ "За мир" крім обліку надходження продукції великої рогатої худоби налагоджено оперативний контроль за їх використанням та вибуттям.

При відправці продукції тваринництва на заготівельні пункти як супровідного документа використовують накладні. Так відправку молока на приймальні пункти, маслоробні і сироварні заводи, в магазини, оформляють Товарно-транспортну накладну. На кожну партію відправленого молока виписують окрему накладну. Перед відправкою молоко обов'язково зважують, визначають його жирність, кислотність, температуру та інші показники якості. Ці показники приводять на лицевій стороні накладної. Цю накладну завідуючий фермою виписує у трьох примірниках. Якщо доставка молока покупцеві проводиться найманим транспортом, то товарно-транспортну накладну виписують у чотирьох примірниках: перший з відміткою про приймання покупцями продукції передають вантажоодержувачу, другий залишається у вантажовідправника, третій і четвертий - перевізнику.[43]

Відпустка молока на випоювання телят, поросят проводять по Відомості витрат кормів. Вона є підставою для списання молока на відповідні групи тварин. Відомість витрат кормів виписують у двох примірниках: один примірник передають особі, що відпускає корм, другий - одержувачу. А облік витраченого молока на корм тварин ведеться в накопичувальній відомості обліку витрат кормів.

Відпустка молока за готівковий розрахунок може оформлятися і таким документом, як накладна - прибутковий ордер. Його виписують у трьох примірниках. Перший примірник є прибутковим ордером і служить підставою для внесення грошей до каси, другий примірник передається комірнику при отриманні, а третій - залишається у покупця і служить виправдувальним документом про те, що гроші вносяться до каси, а молоко отримано.

2.3 Аналіз економічної ефективності виробництва та реалізації молока

Аналіз роботи галузі тваринництва проводять за певний час - рік, півріччя, квартал, місяць, а за окремими показниками - щоденно, за п'ять днів, декаду. Валова продукція тваринництва в натуральному вимірі включає продукцію, яка одержана при вирощуванні худоби і птиці і продукції, від господарського використання тварин (молоко, яйця, вовна, мед та ін).З кожного виду продукції тваринництва виконання завдання аналізують у натуральних одиницях. З цією метою фактичний обсяг виробництва порівнюють з плановим, з рівнем за ряд попередніх років.[12]Після аналізу підсумків роботи господарства в цілому, перевіряють виконання завдання і динаміку виробництва продукції в розрізі кожної підгалузі. ( Таблиця 2.6)

Таблиця 2.6 Динаміка поголів`я, продуктивності та валового виробництва молока по роках.

Проаналізувавши валову продукцію молока ми бачимо, що вона в 2011 році в порівняні з 2009 роком збільшилась на 2024 ц.. Одним з важливих факторів, що вплинув на її обсяг є середнє поголів'я продуктивності тварин яке в 2011 році збільшилось на 34 голів. Продуктивність тварин в 2011 році збільшилась на 1,3 ц. Оскільки продуктивність молока є важливим показником в тваринництві то розрахуємо динаміку продуктивності тварин.

Таблиця 2.7 Динаміка продуктивності корів

Побудуємо графік, який показує зміну продуктивності та зробимо вирівнювання динамічного ряду ( Рис. 2.1)

Розрахунки показали, що показники 2011 року перевищують показник 2007 року, а саме продуктивність збільшилась на 21,6 ц.. Однією із причин є збільшення поголів'я на 64 голів.

Причинами його зростання є збільшення поголів'я та продуктивності.

Отже, спостерігається перевиконання плану у 2011 році по всім показникам ,що позитивно впливає на розвиток молочної галузі.

Розглянемо виконання плану та вплів факторів на валове виробництво молока (Таблиця 2.8)

Таблиця2.8 Вплив факторів на валове виробництво молока

Розрахунки показали, що валовій надій у звітному році перевищив базисний на 2024 ц. Це відбулося за рахунок зміни двох факторів. Так, в результаті збільшення поголів'я на 34 голови, воловий надій зріс на 1725ц. Підвищення надою від 1 корови на 1,3ц дало змогу збільшити валовий надій по господарству на 299 ц.

Таким чином вирішальним фактором у зростанні валових надоїв є підвищення продуктивності 1 голови.

Основною метою господарства є отримання прибутку від виробництва продукції, а враховуючи, що виробництво молока є одним із пріоритетних напрямків його діяльності, слід визначити, чи є воно ефективним. В першу чергу співставимо валовий збір та затрати праці на виробництво молока (Таблиця 2.9).

Таблиця 2.9 Затрати праці на виробництво молока

Таким чином збільшення затрат праці при збільшенні валового виробництва молока є негативним явищем ТОВ "За мир".

На основі таблиці 2.10 розглянемо вплив факторів на трудомісткість молока.

Таблиця 2.10 Вплив факторів на трудомісткість молока

Таблиця 2.11Динаміка собівартості молока

З проведених розрахунків можна стверджувати, що збільшення собівартості 1 ц молока у 2011 році порівняно з 2009 роком склало 107,06 грн., що призвело до збільшення собівартості продукції на 1278,18 тис. грн. або на 119,3%. Таким чином можна зробити висновок, що у ТОВ "За мир" план по зниженню собівартості не виконується.

Розглянемо вплив факторів на собівартість 1 ц молока (таблиця 2.12)

З проведених розрахунків можна констатувати, що собівартість 1 ц молока у звітному році порівняно з базисним збільшилась на 107,1 грн., це сталося за рахунок того, що грошово- матеріальні витрати на 1 голову у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшились на 5673, що призвело до збільшення собівартості 1 ц молока на 109,3 грн. Збільшення продуктивності на 1,3 ц призвело до зменшення собівартості 1 ц молока на 2,2 грн.

Таблиця 2.12 Вплив факторів на собівартість 1 ц молока

Зробимо аналіз складу та структури витрат на 1 голову та на 1 ц молока (таблиця 2.13)

Стаття "Витрати на оплату праці" її собівартість на 1 ц молока збільшилась 11,9 грн, а грошово-матеріальні витрати на 1 голову зменшились на 813,7 грн., це відбулося за рахунок збільшення обсягів виробництва молока на 2024 ц при цьому ріст оплати праці не перевищує темпи росту продуктивності.

Стаття "Відрахування на соціальні заходи " її витрати на 1 ц молока у звітному році порівняно з базисним збільшилась на 6,1 грн., а грошово-матеріальні витрати на 1 голову збільшилися на 329,1 грн., це відбулось за рахунок збільшення оплати праці робітників.

Стаття "Матеріальні витрати" в тому числі "Корми" сума по цій статті

збільшилась на 51,2 грн., а горошово-матеріальні витрати на 1 голову збільшились на 2707,3 грн. Причинами збільшення матеріальних витрат є: обсягу виробленої продукції; кількості матеріальних ресурсів,витрачених на виробництво продукції; ціни одиниці матеріального ресурсу.

Таблиця 2.13 Склад та структура витрат на 1 голову та 1 ц молока

Витрати по статі "Нафтопродукти" на 1 ц молока збільшились у звітному році порівняно з базисним на 14,5 грн., а грошово-матеріальні витрати на 1 голову збільшились на 757 грн це відбулося за рахунок неекономного використання паливо-мастильних матеріалів.

Витрати по статі"Оплата послуг і робіт, що виконані організаціями, та інші матеріальні витрати" у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшились на 1 ц молока на 3,4 грн., а грошово-матеріальні витрати 1 голову збільшились на 496,7 грн. це пояснюється зростанням цін на виконані роботи іншими організаціями.

"Інші витрати" по цій статті витрат на 1 ц молока збільшились на 6,1 грн., а грошово-матеріальні витрати на 1 голову зросли на 329,1грн.

Таким чином ми бачимо, що у 2011 році порівняно з 2009 роком витрати по підприємству зросли на 1 ц молока на 202,3 грн., а грошово-матеріальні витрати на 1 голову зросли на 5676грн. Найбільшу питому вагу займає стаття"Матеріальні витрати" яка становить 44% Отже, збільшення витрат негативно впливає на роботу підприємства.

Виробництво продукції не є остаточним етапом діяльності господарства, прибуток воно може отримати тільки після її реалізації., що характеризується ціною та рівнем реалізації виробленої продукції. Проаналізуємо реалізацію та товарність молока (таблиця 2.14)

Таблиця 2.14 Динаміка реалізації та товарності виробництва молока

Розрахунки показали, що на протязі аналізованого періоду відбувається збільшення обсягу виробництва і реалізації молока майже з однаковими темпами. Таким чином рівень товарності носить стабільний характер і становить 96,6%. Слід відмітити, що він достатньо високий. Це пояснюється тим, що підприємство майже не використовує молоко для потреб громадського харчування. На прибуток від реалізації вплівають такі фактори як: Кількість реалізованої продукції; ціна та собівартість. Роглянемо їх вплив на прибуток від реалізації в таблиці 2.15.

Таблиця 2.15 Фактори, що впливають на прибуток від реалізації молока

Розрахунки свідчать, що прибуток від реалізації молока у звітному році порівняно з базисном збільшився на 466,2 тис.грн.

В результаті збільшення обсягів реалізації продукції на 1965 ц прибуток збільшився на 36,8. Підвищення ціни реалізації 1 ц на 157,32 грн дозволило підвищити прибуток на 1819,9 тис. грн.Негативний вплив має зростання собівартості 1 ц на 120,2 грн. В результаті чого сума прибутку зменшилась на 1390,5 тис. грн. Отже, вирішальним фактором є збільшення собівартості.

Проаналізуємо рівень рентабельності молока (таблиця 2.16).

З проведених розрахунків можна констатувати, що рентабельність виробництва молока у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилась на 7,13п.в. це відбулося під впливом зростання ціни реалізації 1 ц молока на 157,32 грн. та збільшення прибутку на 1 ц молока на 37,12 грн. або на 198,4%, це є позитивним явищем, а також спостерігається збільшення кількості реалізованої продукції на 1965 ц або на 20,5%.

Таблиця 2.16 Рівень рентабельності молока

Таким чином найбільшим впливом на зниження рівня рентабельності молока має ціна реалізації 1 ц молока.

3. Шляхи вдосконалення обліку та аналізу виробництва молока

3.1 Шляхи вдосконалення синтетичного і аналітичного обліку

П.І.Б. працівника, його посада, число місяця (від 1 до 31), для кожного робітника передбачені рядки для записів даних про відпрацьований час, величину коефіцієнту трудового вкладу. У другій частині передбачені наступні графи: одержано продукції по видам, показники якості, всього продукції з урахуванням якості, вироблено продукції на 1 людино-день основного робітника, базовий коефіцієнт трудового вкладу робітника, професійна категорія, табельний номер, код облікової операції, кількість відпрацьованих годин і днів. Графа "оплата праці" складається із трьох підграф: "оплата за продукцію", "надбавки", "всього".

Для перевірки контролю за впливом кормів на якість м'яса, молока та інших продуктів, аналітичний облік кормів доцільно проводити по місцезнаходженню, виду, сорту, класу з урахуванням їх якості. Указані показники необхідно передбачити у Відомості витрат кормів.

Застосування разових документів на оприбуткування продукції призводить до різкого збільшення потоку документів, особливо в період масового одержання продукції. Тому з ціллю зменшення кількості документів, що складаються, на оприбуткування приплоду, можна застосувати Накопичу вальну Відомість на оприбуткування приплоду.

На протязі місяця в цю відомість записувати весь одержаний приплід, а в кінці місяця, підводити підсумки і переносити їх у звіт про рух худоби й птиці на фермі (ф. №102). Застосування даної відомості надасть змогу накопичувати відомість про одержаний на фермі приплід на будь-яку дату без попередніх вибірок, що має важливе значення для контролю за виходом продукції.

Падіж тварин також пропонуємо оформлювати на протязі місяця в накопичу вальній відомості. Ця відомість буде мати ті ж реквізити, що й "Акт на вибуття тварин та птиці", але дані в неї будуть заноситись по числам місяця. А дані про забій, дорізання тварин - вести окремо.ТОВ "За мир" самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації у них із додержанням єдиних засад, що визначені Законом та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Пропонуємо вести бухгалтерський облік за журнально-ордерною формою згідно рекомендацій, які повністю відповідають вимогам національних стандартів, Новому плану рахунків та інструкцій по їх веденню.

Для обліку витрат виробництва окремі Журнали-ордера №5А с.г. передбачено використовувати також Журнал-ордер №5Б с.г. та Журнал-ордер №5В с.г. Журнал-ордер №5Б с.г. призначений для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних із нею сум відповідних відрахувань, а також амортизаційних відрахувань та забезпечення майбутніх витрат і платежів.

Журнал-ордер №5В с.г. призначений для відображення кредитових обертів щодо виходу продукції, робіт, послуг (списання для відповідних споживачів) із кредиту рахунків 23 "Виробництво" (за видами виробництв), 24 "Брак у виробництві", 39 "Витрати майбутніх періодів", 91 "Загально виробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

Для обліку основних виробництв (рахунок 23 "Виробництво") передбачено ведення Виробничого звіту №5.5 с.г.; допоміжних виробництв, витрат на управління та експлуатацію машин та обладнання (рахунок 23 "Виробництво"), обліку капітальних інвестицій (рахунок 15 "Капітальні інвестиції"); витрати на збут (Рахунок 93 "Витрати на збут") та інших виробництв - виробничий звіт №5.9 с.г.; загальновиробничих витрат - Виробничий звіт №5В с.г.; адміністративних витрат - Виробничий звіт №5.8 с.г.

Виробничі звіти складаються за місяць із наростаючим підсумком, із початку року, у розрізі об'єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат.

Дані виробничих звітів за кредитами аналітичних рахунків виробництв у межах структурних підрозділів та галузей виробництва переносяться до Зведеної відомості №5.10 с.г. до Журналу-ордера №5В с.г.

Підсумки Зведеної відомості з деталізацією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) переносяться до Журналу-ордера №5В с.г., а обіги з кредиту з Журналу-ордера - до Головної книги.

Оборотна відомість за рахунками витрат виробництва №5В с.г. передбачає відображення початкового залишку, обігу з дебету і кредиту, залишок на кінець (початок) звітного періоду для кожного об'єкта аналітичного обліку. Оборотна відомість складається на підставі даних виробничих звітів.

Удосконалювати обліку виробництва молока потрібно за допомогою автоматизації, що дасть нам більш достовірну, точну, своєчасну інформацію про витрати на виробництво продукції як по підрозділах, так і в цілому по господарству. В умовах використання обчислювальних машин створені принципово нові механізовані і автоматизовані форми бухгалтерського обліку, при яких обліково-обчислювальні роботи виконуються автоматично на обчислювальних машинах. Новий підхід до організації бухгалтерського обліку при комплексній його механізації в умовах використання ЕОМ виявив нові форми бухгалтерського обліку - автоматизовані. В умовах ручної обробки знижується якість інформації, зростають терміни її обробки, а також зростають витрати праці, що призводить до збільшення управлінського персоналу.Також один з можливих шляхів підвищення ефективності - це інвестування коштів у реконструкцію молочного скотарства, яка дозволить отримувати всю інформацію про господарство у електронному виді, що в свою чергу дозволить зберегти час та ресурси на обробку інформації або будівництво свого міні-молокопереробного заводу. Враховуючи специфіку роботи ТОВ "За мир" і штат співробітників необхідно встановити на підприємстві комп'ютера, а також програмне забезпечення, а саме підсистему програми "1С Бухгалтерія 8.1".Інформаційна система "1С Бухгалтерія 8.1", призначена для автоматизації бізнес процесів з обліку на підприємстві . ІС складається із двох підсистем: - Оперативний і племінний облік для молочного скотарства- Бухгалтерський облік для молочного скотарстваТакий підхід дозволяє Замовникові уникнути додаткових витрат на адаптацію програмного продукту при зміні законодавства. Введення в типову конфігурацію додаткових довідників, документів і звітів дозволили реалізувати виробничо-галузевий облік для молочної галузі. Нижче перераховані документи й звіти галузі, що забезпечують виробничо-галузевий облік, ВРХ: - Надходження й реалізація тварин - Переміщення тварин із групи в групу, між фермами;- Приріст ваги тварин;- Оприбуткування продукції свинарства;- Переміщення готової продукції;- Калькуляція собівартості тваринництва;- Адаптація типового плану рахунків під специфіку галузі;- Адаптація типових документів під галузевий план рахунків;- Прибутковий ордер, - Товарна накладна;- Акт на вибуття тварин;- Акт на переведення тварин із групи в групу;- Відомість зважування;- Накладна на передачу готової продукції на склад;- Накладна на внутрішнє переміщення, передачу товарів, тари;- Акт на оприбуткування приплоду тварин;- Розрахунок визначення приросту живої маси;- Звіт про рух поголів'я за період;- Зведена відомість руху тварин.Починаючи роботи в підсистемі варто звернути увагу на заповнення довідника "Налагодження". Довідник заповнюється за допомогою обробки "Налагодження оперативного обліку", що викликається з головного меню Сервіс - Налагодження оперативного обліку. Хоча обробка дозволяє задати або змінити значення параметрів настроювання в будь-який час, але варто задати значення параметрів на самому початку роботи підсистеми і не змінювати їх надалі. Документи вводяться окремо по кожному свинокомплексу, кожному типу тварин за допомогою кнопки "Новий документ". Якщо в підсистемі ведеться облік по декількох свинокомплексах, то в полі відбору "Відбір по підрозділу" потрібно вибрати необхідний свинокомплекс. Якщо в полі відбору "Відбір по типу тварин" зазначене значення "Всі", то кнопка "Новий документ" погашена і увести новий документ не вдасться. Якщо в полі відбору "Відбір по типу тварин" зазначене значення конкретного типу тварин, то кнопка "Новий документ" доступна і при натисненні на неї відкривається список доступних документів для обраного типу тварин. Для введення нового документа потрібно клацнути по відповідній назві в списку доступних документів. Програма дозволяє будувати багатоманітні схеми аналітичного обліку на рахунку виробничих витрат, залежно від конкретних особливостей підприємства і мети, що стоїть перед його обліковою системою. Проте, орієнтуючись на роботу в типовій конфігурації треба з обережністю підходити до питань реорганізації аналітичного обліку на рахунках виробничих витрат, оскільки алгоритми розподілу непрямих витрат, списання відхилень від фактичної собівартості продукції, включені в типову конфігурацію, орієнтовані на певну організацію аналітичного обліку Зміни в аналітичному обліку спричинять необхідність внесення змін і в ці алгоритми. Таким чином, перехід до автоматизованого бухгалтерського обліку вимагає не лише бажання і коштів, а й значної підготовчої роботи як організаційної, так і методичної. Перехід потрібно організовувати плавно, поетапно, найкраще до початку звітного періоду (кварталу, року). Звірений баланс, залишки, звітність за попередній період необхідні як вхідна інформація для введення в комп'ютер. Потрібно також правильно оцінити склад і обсяг необхідного документообігу, визначити, які документи будуть вестись в електронному вигляді, а які - в паперовому. Для цього насамперед необхідно точно визначити завдання автоматизації. Звичайно, найбільша кількість помилок в обліку при паперовій технології виникає на етапі переносу даних з одного облікового регістру до іншого, а також при складанні різноманітних довідок і звітів. Використання автоматизованого обліку дасть змогу повністю звільнитися від такого роду помилок, оскільки, як правило, при автоматизованому обліку ведеться тільки один обліковий регістр, усі інші формуються автоматично, і ризик помилки при переносі даних між регістрами обліку дорівнює нулю. Кожний бухгалтер знає, скільки часу і сил вимагає підготовка тих чи інших довідок, звітностей та іншої оперативної інформації, що завжди потрібна терміново.Використання засобів автоматизації розв'язує практично повністю цю проблему, протягом лічених хвилин підготовлюючи найрізноманітніші й деталізовані бухгалтерські дані. Таким чином, у перспективах на майбутнє підприємству необхідно накопичувати засоби для того, щоб зменшити обсяг робіт робітників бухгалтерії на основі автоматизації облікового.

3.2 Шляхи покращення ефективності виробництва молока

Значним резервом збільшення виробництва продукції тваринництва, підвищення її конкурентоспроможності є якісні параметри. Це поліпшення породно-племінних характеристик тварин; забезпечення збалансованої годівлі; зміцнення матеріально-технічної бази галузі (типові приміщення укомплектовані необхідним обладнанням); поліпшення санітарно-гігієнічних умов утримання тварин І праці персоналу; впровадження прогресивних систем матеріального стимулювання, які б забезпечили заінтересованість у підвищенні якості продукції, тощо.[62]

До резервів збільшення виробництва продукції відносять:

2) збільшення поголів'я високопродуктивних тварин (плануємо до 20%);

3) ліквідація яловості, прохолостів (в молочному скотарстві, як свідчить зоотехнічна наука, 1 ялова корова недодає 35-40% середньорічного надою молока).

4) за рахунок ліквідації перевитрат кормів.[58]

Резерви збільшення поголів'я визначаються в процесі аналізу виконання плану по обороту стада. Це скорочення яловості молочного поголів'я, падежу тварин і реалізація їх на м'ясокомбінат високою масою.

Основними резервами росту продуктивності тварин являється підвищення рівня їх годівлі та ефективності використання кормів, скорочення яловості корів, покращення вікового і породного стада, а також умов утримання тварин. [55]

Росту продуктивності тварин і виходу продукції значно допомагають хороші умови утримання тварин, належний догляд, правильний режим годівлі, добросовісне відношення працівників до своєї роботи. [48]

Недопущення (скорочення) втрат тваринницької продукції на всіх етапах її проходження також можна вважати резервом збільшення її виробництва. Для цього необхідно забезпечити галузь відповідним обладнанням, створити потужності для зберігання, транспортування і переробки продукції, створити дійовий механізм відповідності конкретних осіб, які допускають втрати продукції.[28]

На виробництво молока впливає використання кормів, тому зробимо аналіз ефективності використання кормів на виробництво молока (Таблиця 3.1)Розрахунки показали, що у 2011 році на виробництво молока було витрачено 10864,49 ц к.од. кормів, що в розрахунку на 1 ц становить 0,91ц.к.од.

Згідно з нормативними даними економія кормів становить 3462,31ц.к.од.

Отже , на підприємстві спостерігається економія кормів. Що позитивно впливає на роботу підприємства.

Таблиця 3.1 Аналіз ефективності використання кормів на виробництво молока

З розрахунків таблиці можна стверджувати, що фактично на підприємстві валовий надій за рік складає 11939 ц. Від однієї ялової корови господарство недоотримує 45-55% надою молока. При умові якщо надій від будь - якої корови складає 50% надою корів, які розтелилися, продуктивність буде 52,9ц , що в свою чергу призведе до збільшення виробництва молока на 228ц. валовий надій складає 12167ц.

З розрахунків таблиці можна стверджувати, що фактично на підприємстві валовий надій за рік складає 11939 ц. Від однієї ялової корови господарство недоотримує 45-55% надою молока. При умові якщо надій від будь - якої корови складає 50% надою корів, які розтелилися, продуктивність буде 52,9ц , що в свою чергу призведе до збільшення виробництва молока на 228ц. валовий надій складає 12167ц.

Таблиця 3.2 Резерв збільшення виходу продукції за рахунок ліквідації яловості

Розрахунки показали, що на ТОВ"За мир" не спостерігається перевитрата кормів тому можемо зазначити, що підприємство дотримується економії кормів. Проте на підприємстві спостерігається яловість корів, що призвела до недоотримання валового надою на 228 ц .при їх ліквідації підприємство могло б одержати 12167 ц молока.

Таблиця 3.3 Узагальнення резервів збільшення валового виробництва молока

а) структурна перебудова тваринництва (заміна однієї галузі іншою, рівень відгодівлі); районування нових сортів;

б) витрати, що пов'язані з оновленням стада, з технологічними змінами;

в) нарощування кормо виробництва і покращення якості кормів;

г) створення відповідних санітарно-гігієнічних умов на тваринницьких фермах.[29]

Використовуючи дані передових підрозділів та підприємств виявляють можливі резерви зниження собівартості, при цьому розраховують можливе зниження собівартості:

1) за рахунок ліквідації перевитрат;

Розрахуємо резерви зниження собівартості виробництва молока

Таблиця 3.4 Резерви зниження собівартості виробництва молока

З проведених розрахунків можна констатувати, що збільшення виробництва продукції до 12169 ц в тому числі на 1 голову 1 кг., а на все поголів'я 230 ц молока ми отримаємо додаткові витрати на додаткову продукцію 1856,1 тис. грн. Можливе зниження виробничих витрат на виробництво молока складе 1193,9 грн. В результаті ми отримаємо зниження витрат на 42,9 тис. грн., таким чином можливі витрати складуть 2306,7 тис. грн. При цьому витрати на 1 голову зменшатся на 186,5 тис. грн., тобто складуть 10029,1 тис. грн., а витрати на 1 ц молока зменшаться на 7,22 грн., тобто складуть 189,58 грн. Зростання продуктивності молока та трудомісткості є негативним та свідчить про неінтенсивним виробництвом молока. Розрахуємо вплив факторів на прибуток від реалізації та рівень рентабельності за традиційною методикою. (таблиця 3.5)

Таблиця 3.5 Вплив факторів на прибуток від реалізації та рівень рентабельності за традиційною методикою

1) визначимо вплив зміни обсягу реалізації продукції на прибуток

(121167-11568)* 55,83 = 33,44 тис. грн.

2) визначимо вплив зміни ціни реалізації 1 ц молока на прибуток

(300,3-284,28)* 12167 = 194,91 тис. грн.

3) визначимо вплив зміни собівартості 1 ц реалізованої продукції на прибуток

(200 - 228,45)* 12167 = 346,15 тис. грн.

З проведених розрахунків можна констатувати, що прибуток від реалізації молока по проекту порівняно з 2011 роком збільшився на 33,44 тис. грн.. Збільшення ціни 1 ц молока на 16,02 грн. призвело до збільшення прибутку на 194,91 тис. грн.. А також спостерігається зниження собівартості 1 ц молока на 28,45 грн. в результаті чого прибуток збільшився на 346,15 тис. грн. Таким чином найбільший вплив на збільшення прибутку має зниження собівартості 1 ц молока. Розрахуємо вплив факторів на рівень рентабельності

1)розрахуємо умовний показник рентабельності

Таблиця 3.6 Показники для розрахунку впливу факторів на прибуток та рентабельність за системою "Директ-костинг"

Прибуток (2011) = 11568*(284,28-157,63) - 819,24 = 645,85 тис. грн.

Прибуток (I) = 12167*(284,28-157,63) - 819,24 = 721,71 тис. грн.

Прибуток (II) = 12167*(300,3-157,63) - 819,24 = 916,62 тис. грн.

Прибуток (III) = 12167*(300,3-138) - 819,24 = 1155,46 тис. грн.

Прибуток (IV) = 12167*(300,3-138) - 754,35 = 1220,35 тис. грн.

1) визначаємо вплив кількості реалізованої продукції

Прибуток (кількість) = 721,71 - 645,85 = 75,86 тис. грн..

2) визначаємо вплив ціни реалізації 1 ц молока

Прибуток (ціна) = 916,62 - 721,71= 194,91 тис. грн.

3) визначаємо вплив змінних витрат

Прибуток (змінні витрати) =1155,46 - 916,62 = 238,84 тис. грн.

4) визначаємо вплив постійних витрат

Прибуток (постійні витрати) = 1220,35 - 1155,46= 64,89 тис. грн.

5) 75,86+194,91+238,84+64,89=574,50 тис. грн.

З даних розрахунків можна констатувати, що прибуток по проекту порівняно з 2011 роком збільшився на 574,5 тис. грн., це сталося за рахунок збільшення кількості реалізованої на 599 ц , що призвело до зростання прибутку на 75,86 тис. грн.. Також відбулося скорочення змінних витрат на 19,63 грн., що спричинило збільшення прибутку на 238,84 тис. грн.. Зменшення постійних витрат на 64,89 грн. призвело до збільшення прибутку на 64,89 тис. грн., а зростання ціни реалізації 1 ц молока на 16,02 грн. призвело до збільшення прибутку на 194,91 грн.. Таким чином можна зробити висновок, що найбільший вплив на зміну прибутку має ціна реалізованої продукції.

R(2011)=(11568*(284,28-157,63)-819,24)/(11568*157,63+819,24)*100= 24,44%

R(I) =(12167(284,28 - 157,63) - 819,24)/(12167*157,63+819,24)*100=62,17 %

R(II) =(12167(300,3- 157,63) - 819,24)/(12167*157,63+819,24)*100=33,49 %

R(III) =(12167(300,3- 138) - 819,24)/(12167*138+819,24)*100=46,25%

R(IV) = (12167(300,3- 138) - 754,35)/(12167*138+754,35)*100=50,15 %

1) визначаємо вплив кількості реалізованої продукції

R(К) =62,17 - 24,44 = 37,73 п.в.

2) визначаємо вплив ціни реалізації

R(Ц) =33,49 - 62,17 = -28,68 п.в.

3) визначаємо вплив змінних витрат

R(ЗВ) = 46,25 - 33,49 = 12,76п.в.

4) визначаємо вплив постійних витрат

R(ПВ) = 50,15 - 46,25 = 3,9 п.в.

5) 37,75-28,68+12,76+3,9 =25,71 п. в.

Проведені розрахунки показали, що рівень рентабельності по проекту порівняно з 2011 роком збільшився на 25,71 п. в. причинами цього стало підвищення кількості реалізованої продукції на 599 ц., що призвело до зростання рівня рентабельності на 37,73 п.в.. однак відбулося зменшення змінних витрат на 19,63 грн., що призвело до підвищення рівня рентабельності на 12,76 п. в.. Зменшення постійних витрат на 64,89 тис. грн. призвело до збільшення рівня рентабельності на 3,9 п.в.. А зростання ціни реалізації 1 ц молока на 16,02 грн. спричинило зниження рівня рентабельності на 28,68 п. в.. Таким чином, найбільший вплив на рівень рентабельності має ціна реалізованої продукції.

Розрахуємо точку беззбитковості обсягу реалізації молока (таблиця 3.7)

Таблиця 3.7 Визначення беззбиткового обсягу реалізації молока

Тб = 819240 / (284,28 - 157,63) = 6468,53ц

Таким чином розрахувавши точку беззбитковості можемо стверджувати, що при обсягах реалізації молока більше ніж 6468,53 ц підприємство буде отримувати прибуток, тоді як при меншому обсязі молока - збиток. Розглянемо економічну ефективність виробництва молока (таблиця 3.8). З розрахунків таблиці можна стверджувати, що рівень рентабельності у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшився на 7,13 п.в. причиною цього є збільшення прибутку на 1 ц на 37,12 грн., а також спостерігаєтся збільшення прибутку на 1 голову на 1891,5 грн або на 116,6%.

Таблиця 3.8 Економічна ефективність виробництва молока

Собівартість реалізації на 1 ц молока зросла на 120,2 грн. або на 111,04%, але визначним фактором, що вплинув на рівень рентабельності є зростання собівартості 1 ц молока.

Рівень товарності у 2011 році порівняно з 2009 роком незмінився,це сталося за рахунок того, що частина молока пішла на випойку телятам. Виробництво молока у 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилося на 2024 ц або на 20,4%. Причиною цього стало збільшення поголів'я корів та покращення умов їх утриманя на фермі. Збільшення виробництва молока призвело до збільшення його реалізації у 2011 році порівняно з 2009 роком на 1965 ц або на 20,5%. Також зросла ціна реалізації 1 ц молока на 157,32 грн або на 123,9 % та зростання продуктивності на 1,31 ц або на 2,6%.

Отже виробництво молока ТОВ"За мир" є ефективним и обґрунтованим .

Провівши розрахунки ефективності виробництва молока по проекту можемо стверджувати, що рівень рентабельності за проектом порівняно з 2011 роком збільшився на 25,74п. в.. Причинами цього є зростання ціни реалізації 1 ц молока на 16,02 грн. та зменшення собівартості 1 ц на 28,45 грн.. Також збільшення прибутку на 1 ц на 44,47 грн. та на 1 голову на 2214,19грн. Причиною цього є збільшення кількості реалізованої продукції на 599 ц, а також зниження собівартості на 1 ц на 28,45грн.. Збільшення продуктивності на 1,1 ц призвело до збільшення виробництва продукції на 977 ц., а також вплине на рівень товарності який становить 94,2%.

Таким чином розрахувавши головні економічні показники на проект можемо стверджувати, що виробництво молока у господарстві є ефективним і обґрунтованим.

4. Охорона праці

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієничних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.[9]

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються основним законом - Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом "Про охорону праці", а також розробленими на їх основі і відповідно до них нормативно-правовими актами (указами Президента, постановами уряду, правилами, нормами, інструкціями, стандартами і іншими документами).[45]

Відповідно до вимог нормативно-правових актів, власник зобов'язаний створити сприятливі умови праці на робочому місці, забезпечити додержання прав працівника, гарантованих законодавством про охорону праці.

Правові відносини в сфері охорони праці на підприємстві регулюються окремим розділом колективної угоди. [17]

Так, в ТОВ "За мир", Сумського району Сумської області колективна угода з соціальних питань і охорони праці укладається профспілковим комітетом від імені трудового колективу з адміністрацією в особі керівника підприємства не пізніше лютого наступного року.

Умови охорони та безпеки праці в ТОВ "За мир", встановлюються з використанням рекомендацій Державного комітету України по нагляду за охороною праці, Міністерства праці, Міністерства охорони здоров'я, Федерації профспілок та інших профоб'єднань України.

Відповідно до Колективної угоди для забезпечення здорових і безпечних умов працюючих, власник ТОВ "За мир", зобов'язується:

· Призначити і затвердити осіб, відповідальних за стан охорони праці, пожежної безпеки в цілому по господарству по галузям виробництва і виробничим підрозділам;

· Забезпечити виконання комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму;

· Своєчасно забезпечити працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно існуючих норм;

· Видавати безкоштовно працівникам згідно переліку професій і посад мило та інші миючі засоби;

· Не допускати до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху;

· Здійснювати матеріальне заохочування трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над поліпшенням стану безпеки гігієни праці та виробничого середовища згідно з діючим в господарстві Положенням;

· Регулярно розглядати на засіданнях профкомітету та зборах трудового колективу виробничих дільниць стан і умови охорони праці, обговорювати порушників правил і притягати їх до відповідальності.