Впровадження технології експандування при виробництві кормів

Встановлена потужність

кВт

75(90)

Напруга

В

380

Потужність електродвигуна дозатора,

кВт

1,7

Габарити

мм

2200х2200х1650

Маса, не більше

кг

2200

Прес-екструдери типу ПЕ призначені для виробництва з суміші зерна, карбаміду і бентонітового порошку - карбаміду концентрату, який застосовується в тваринництві для годівлі жуйних тварин (корів, овець, свиней) з метою підвищення продуктивності, при нестачі білків в кормах, а також для економії кормів.

Таблиця 2.6 Технічна характеристики прес-екструдерів ПЕ:

Показник	Значення
	ПЕ-1	ПЕ-КМЗ-2	ПЕ-КМЗ-2У
1	2	3	4
Продуктивність, при щільності вихідної сировини 0,65 кг / л: карбаміду концентрату, кг / год не менше	500	500	650
підірваного зерна із зерна, крупи і зернових сумішей (залежно від виду зерна і крупи, його вологості і вимоги до якості продукту), кг / год	250-330	250-330	250-450
Діапазон робочих температур, ° С	110-135	110-135	110-135
Маса, кг	1220	1200	1065
Габаритні розміри:	1620х1940х1560	1510х1870х1490	1630х1500х1500
Потужність основного привода, кВт	56,1	56,1	55
частота обертання, об / хв	1500	1500	1500
Частота обертання основного шнека, об / хв	345	345	345-385
Діаметр основного шнека, мм	121	121	123
Питомі витрати енергії на 1 кг продукту, кВт	0,11-0,28	0,11-0,22	0,085-0,22

3. Технологічні розрахунки впровадження нової технології

3.1 Пояснення заміни обладнання

Серед головних причин скорочення поголів'я тварин є збитковість галузі і підвищення ціни на кормові засоби, незбалансованість раціонів.

Найбільша ефективність використання кормів досягається при згодовуванні їх у вигляді повноцінних кормових сумішей, збалансованих по елементам живлення, вітамінам, мікроелементам, антибіотикам, біостимуляторам, оскільки повного такого набору немає ні в одому виді корму. Отримуванні в кормоцехах суміші повинні суворо відповідати заданій науково обгрунтованій рецептурі раціону для певної групи тварин. Для цього потрібно провести правильний розрахунок складу обладнання кормоцеху, проводити модернізації обладнання, для виконання певної технології приготування кормосумішей, впроваджувати нові технології у виробництво.

За кордоном вже давно уділяють потрібну увагу виготовленню кормової продукції для жуйних любого віку. Одним із найбільш ефективних і часто використовуваних технологічних прийомів є тепловий обробіток.

Найбільш поширеним і перспективнішим способом теплового обробітку є експандування. В цьому випадку зернову сировину зволожують пропарюванням або додатковими рідкими компонентами (олії, жири, меляса та ін.) і подають в експандер де в шнековому робочому органі продукт розігрівається, ущільнюється і випресовується. Оскільки для проходження процесу експандування потрібна сировина з вологістю до 30%, нами пропонується до складу зернової сировини включити зелені корма, зокрема люцерну (вологістю близько 65-70%) , це дозволить зменшити затрати на зволоження зернової сировини і підвищити поживність концентрованого корму.

В господарстві існує наступна технологія приготування кормосумішей для годування великої рогатої худоби. В кормоцех привозять коренеплоди, грубі корма, концентровані корма і зелену масу, рисунок 3.1. Коренеплоди із транспортних засобів завантажуються в приймальні бункера. Потім вони поступають в мийку-подрібнювач ИКМ-5, де очищуються, миються, подрібнюються до заданих розмірів і спрямовуються в дозатор соковитих кормів ДС-15. Фуражне зерно подається у норію НЦГ-10, з якої поступає у бункер-накопичувач БСК-10. Із бункера-накопичувача суміш поступає у баранний дозатор, далі вона проходить через магнітну колонку і поступає у дробарку КДУ-2. Грубі корма із транспортних засобів подаються в живильник-завантажувач ПМЗ-1,5 з якого подається в подрібнювач ИГК-30, потім подрібнена маса поступає в бункер-дозатор 5ДК-200. Зелена маса поступає в бункер-накопичувач, з якого подається в подрібнювач «Волгарь-5», а після в бункер-дозатор для зеленої маси 5ДК-500. Всі компоненти, в певній кількості, направляються у змішувач 2СМ-1М, а далі у вивантажувальний транспортер ТС-40М, з якого подається в кормороздавач КТУ-10А.

За новою технологією рисунок 3.2, головні компоненти залишаються без змін. Головною відмінністю у новій технології є заміна дробарки КДУ-2, експантрудером на базі КМЗ-2М. Це дозволить підвищити якість і поживність кормів, а також зменшити витрати кормів на відгодівлю.

Фуражне зерно подається у норію НЦГ-10, з якої поступає у бункер-накопичувач. Із накопичувача суміш поступає у баранний дозатор ДП-1, далі вона проходить через магнітну колонку і поступає до змішувача експантрудера. Частина подрібненої зеленої маси (розміром 8-10 мм) відбирається із бункера-дозатора 5ДК-500 і поступає у змішувач експантрудера. А головна частина зеленої маси поступає у змішувач 2СМ-1М.

За рахунок внесення зеленої маси вологість якої 60-70% зволожується фуражне зерно, яке має вологість приблизно 14%, що дозволяє проходженню процесу експандування. Зазначимо що тільки частина зеленої маси поступає на експандування.

Перевагами даного способу виробництва кормів являється:

- підвищення якості і засвоюваності кормів на 20-25%;

- знешкодження шкідливих для живлення компонентів;

- тепловий обробіток білка при температурі 80-120 ^оС призводе до зниження рівня його розчинності без погіршення перетравності. Білки люцерни представлені головним чином, альбумінами і глобулінами 60-75%, які швидко розчіплюються, і тому мають низьку зоотехнічну ефективність. Після експандування кормів розчеплення білку знижується майже в два рази.

- висока якість розподілу компонентів в експандаті;

- здійснення одночасно з експандуванням додаткового подрібнення зернових і трав'яної різки;

- уникнення додаткових затрат на дозволожування корму.

Дана технологія є досить ефективною і може використовуватися в комбікормовому виробництві.

3.2 Розрахунок кількості сировини яка оброблятиметься в експантрудері

На нашій фермі 294 голови ВРХ. Які містять в собі: корови, нетелі, тілки старше 1 року, тілки від 6 місяців до 1 року, телята до 6 місяців. Структуру поголів'я заносимо в таблицю 3.1

Таблиця 3.1 Структура поголів'я

Група тварин	Процент від загального поголівя	Кількість голів
1	2	3
Корови	50	147
Нетелі	8	23
Тілки старше 1 року	10	29
Тілки від 6 місяців до 1 року	6	17
Телята до 6 місяців	26	78
Всього	100	294

При розрахунку потреби в кормах в основу розрахунків покладені рекомендовані зоотехнічною наукою кормові норми, які уточнюються в кожному господарстві в залежності від наявності угідь, структури поголів'я і особливо нормових угідь, сівооборотів, продуктивності тварин, їх живої маси, тощо. Добові витрати корму для ВРХ Р_о, кг розраховуємо для кожного виду корму по формулі:

(3.1)

де , і т.д. - добові норми видачі корму на одну тварину для різних груп, кг;

, і т.д. - поголів'я тварин в групах, гол.

Таблиця 3.2 Раціон для дорощування і відгодівлі ВРХ, кг/гол на добу.

Група тварин	Вид корму
	Концентрати	Зелена маса
1	2	3
Корови	3,6	20,0
Нетелі	1,0	19,0
Тілки старше 1 року	1,0	17,0
Тілки від 6 місяців до 1 року	1,0	11,0
Телята до 6 місяців	0,5	4,0

Дерть зернобобова

=147*3,6+23*1,0+29*1,0+17*1,0+78*0,5=637,2 кг

Зелена маса

=147*20,0+23*19,0+29*17,0+17*11,0+78*4,0=4369 кг

Річні потреби корму розраховують за формулою:

(3.2)

де - добові витрати корму;

- період годівлі (365 днів);

к - коефіцієнт, який враховує псування кормів при зберіганні.

Дерть зернобобова:

= 637,2*365*1,01=234,9 тон;

Зелена маса :

= 4369*365*1,03=1642,5 тон;

Оскілки потреба в зеленому кормі для експандування складає 36% від маси зернової сировини, тому експандуванню підаватиметься 84,6 тон зеленої маси.

Отже для задоволення власних потреб потрібно обробляти в експандрутері 319,4 тони сировини.

За добу в експантрудері потрібно обробляти наступну кількість сировини:

(3.3)

де - річна кількість оброблювальних кормів, тон;

- кількість робочих днів по літньому раціону;

- кількість змін, за сутки.

= 319,4/(265*1) = 1,2 тони

4. Формування математичної моделі процесу експандуювання корму

4.1 Теоретичне обґрунтування пропонованої розробки

Експандування - це термомеханічний обробіток, що дозволяє отримувати структурований корм, що має переваги перед екструдуванням в добавці великого проценту рідини (олії, жиру, меляси) і у використанні більш дешевшої і складної сировини, удільна енергомісткість процесу експандування в 4-6 рази менша ніж екструдування. Особливе значення в роботі експандера має головка, яка сумісно із зовнішнім підводом теплоти і дією гвинтової поверхні на кормову сировину формує температурний режим і тиск в робочому просторі.

Експандування забезпечує слідуючі переваги: увід великої кількості рідких компонентів - олії, жиру,меляси та ін.; знешкодження шкідливих для живлення компонентів; покращення якості і засвоюваності кормів; більш високу продуктивність пресу, кращу якість продукту; використання більш дешевої і складної для пресування сировини; кращу збереженість вітамінного складу; менші енергозатрати в порівнянні із традиційним обробітком на пресах.

Процес ущільнення корму в експандері можна розділити на чотири зони (Рисунок4.1):

1-а - перемішування, переміщення кормової суміші вздовж шнека та початку ущільнення;

2-а - наростання тиску, пресування і руйнування часток;

3-я - подальше підвищення тиску, температури і переходу корми в вязкопластичний стан;

4-а - продавлювання маси через отвори вихідний головки машини.



Рисунок 4.1 Зони ущільнення корму в експандері і зміна фізичних властивостей реологічні сировини при русі в робочому органі

Розглянемо режим роботи установки без пружини на вихідний голівці. Внутрішній радіус на початку каналу r_k і довжина кільцевого каналу головки експандера L_k змінюються при переміщенні конуса. Хай при закритому вихід довжина L_k дорівнює L_ko (може бути L_ko = 0) (Рисунок 4.2).

Рисунок 4.2. Початкове положення головки експандера: 1 - корпус експандера; 2 - запірний конус головки експандера.

При цьому r_kо = R_k. Зовнішній радіус на початку каналу R_k при переміщенні конуса не змінюється, R_k = const. Перемістивши конус на відстань Дx вправо (Рисунок 4.3).



Рисунок 4.3. Робоче положення головки експандера: 1 - корпус експандера; 2 - запірний конус головки експандера.

Тоді r_k = R_k - Дx • tgб і L_k = L_kо + Дx • cosб. Наприклад, при б = 60^о буде

r_k = R_k - Дx, L_k = L_kо + Дx / 2, де Дx - осьовий переміщення конуса.

Пропускна здатність вихідний головки експандера, кг / с:

(4.1)

де L_k - довжина кільцевого каналу, м;

R_k, r_k - зовнішній і внутрішні радіуси на початку каналу, м;

б - кут між утворюючої регулюючого конуса і його висотою;

Р_III - щільність суміші в кінці 3-ї зони, кг/м³;

m - кількість каналів головки експандера;

P_III - максимально можливий тиск оброблюваної суміші на останньому витку шнека наприкінці 3-ї зони, Па;

з - динамічна в'язкість суміші в 3-й зоні, Па * с.

З рівняння (1) визначають залежність основного регульованого конструктивного параметра експандера - ширини кільцевого каналу (R_k- ? r_k) від тиску P_III при R_k = const.

Важливий параметр, що задається в залежності від необхідної якостіі виду оброблюваного корми - тиск суміші P_III наприкінці 3-ї зони, максимально по всій довжині шнека. Воно залежить від ширини кільцевого вихідного каналу.

При повністю закритих отворах вихідний головки тиск суміші P_III наприкінці 3-ї зони буде максимально, і, з припущенням, що тиск між 1-й і 2-й зонами практично відсутня, визначається за формулою (Рисунок 4.1), Па:

(4.2)

де z_II, z_III - число витків шнека в 2-й і 3-й зонах;

D, d - зовнішній і внутрішні діаметри шнека, м;

щ - частота обертання шнека, с^-1;

Формула (4.1) може бути записана у вигляді, кг / с:

(4.3)

де Р - тиск (середній тиск понад атмосферного (Р_III - P_АТМ) / 2), Па;

с - щільність суміші, кг / м ³;

о - геометричний параметр (залежить від R_k, r_k, L_k, б, m).

При заданих R_k, L_kо, б - можна табульованою залежністю о (Дx) і зобразити цю залежність графічно. При Дx = 0 буде оо = 0 (тому що R_k = r_k).

При r_k = 0, . При Дx> R_k * cosб / tg б формула для Q_ЕКСП. буде іншою.

Продуктивність шнека наприкінці 3-ї зони, кг / с:

 (4.4)

де h_III - крок витків шнека в 3-й зоні, м;

е - товщина витка шнека, м;

е_III - коефіцієнт осьового переміщення суміші останнім витком шнека в

3-й зоні, обумовлений провертання маси відносного нього.

Умова неперервності потоків матеріалу, що забезпечує стійку роботу експандера, визначається рівністю пропускної здатності вихідний головки (3) і продуктивності шнека (4):

(4.5)

Звідси можна знайти е - коефіцієнт переміщення продукту. При закритому вихід Q_ЕКСП. = 0, значить Q_ШН. = 0 та е = 0, тобто продукт не рухається.

Для розрахунку продуктивності шнека більш результативною є формула, де враховані коефіцієнти форми для противопотоку та середньої в'язкості в потоці, кг / с:

(4.6)

де D - зовнішній діаметр шнека, м;

h - глибина витка, м; w - ширина витка (через крок S, w = S cos (и)), м;

д - зазор між краєм витка і поверхнею шнека, м;

и = arctg S / р (D-2д) - кут нахилу нитки витка, рад.;

n - показник степеневого закону в рівнянні течії ненютоновської рідини (матеріалу), наприклад, для не подрібненого насіння ріпаку,

n = 0,1298;

мс - в'язкість ненютоновської рідини , (Па • с);

Р - тиск, Па;

Х - відстань уздовж шнекового каналу, м;

f_d = 1 - (0,487 n2 - 0.948n + 0.972) h / w - коефіцієнт форми вимушеного потоку;

f_ps = 1 - (0,949 n2 - 1,87 n + 1,59) h / w - коефіцієнт форми для противипотоку, викликаного опором вихідного пристрою; f_pd -

коригуючий коефіцієнт для середньої в'язкості в потоці (f_pd = 0,98).

Градієнт тиску вздовж осі шнека можна приблизно замінити на . Формулу (4.6) можна написати у вигляді, кг / с:

(4.7)

де, ;

величини, що залежать від геометричних па розмірів шнека. Параметри A і В приблизно постійні для даного шнека;

L - довжина шнека, м.

Рівняння (5) можна записати у вигляді:

(4.8)

Це рівняння дозволяє розрахувати робочі характеристики (тиск, число обертів і продуктивність експандера). Величини с і з вважаємо наближено постійними, тоді рівняння (3) набуде вигляду, кг / с:

(4.9)

де о '= о • с / з;.

На підставі геометричних перетворень продуктивність експериментального експандера може бути представлена виразом, кг / с:

(4.10)

де л - деформація при незмінному зазорі, м;

Дx - переміщення головки експандера, м;

С - коефіцієнт жорсткості пружини, Па;

F_еф. - Ефективна площа поперечного перерізу, м².

Пружина в роботі експандера виконує демпфіруючу роль. Вона підтримує необхідний тиск у вихідний камері і виключає появу різких стрибків тиску, викликаних випадковими зовнішніми чинниками.

Час обробки суміші при експандуванні корму визначається за виразом, за формулою:

(4.11)

де ф_вых - час проходження суміші через головку, с;

- усереднений коефіцієнт осьового переміщення суміші у 2-й і 3-й зонах.

Час проходження суміші через головку, з:

(4.12)

На нагрівання оброблюваної суміші до необхідної температури t_k наприкінці 3-ї зони витрачається, Дж:

(4.13)

де m_М - маса суміші в машині при сталому режимі роботи, кг;

с_м - теплоємність маси при постійному тиску, Дж / (кг * ^оС);

t_н, t_k - початкова і кінцева температура суміші, ^оС.

Маса суміші в машині при сталому режимі роботи, кг:

(4.14)

Тепловтрати від нагрівання корпусу машини і навколишнього повітря, Дж:

(4.15)

де k_тп = 1 / (1/б_м + д / л 1 / б_в) - коефіцієнт теплопередачі, Дж / (м² * с * ^оС);

б_м, б_в - коефіцієнт теплопередачі оброблюваної суміші до корпуса установки і від нього в навколишнє середовище, Дж / (м² * с * ^оС);

д - товщина стінки корпусу, м;

л - коефіцієнт теплопровідності корпусу, Дж / (м² * с * ^оС);

t_Mср = (t_н. - t_к.) / 2 - середня (по довжині робочої камери) температура оброблюваної суміші, ^оС;

t_в - температура навколишнього повітря, ^оС;

F_кн. - площа зовнішньої поверхні циліндричного корпусу, м².

Загальна споживана енергія, Дж:

 (4.16)

де = (0,7 ... 0,85) - енергії, що витрачається на стиснення суміші, Дж;

М_кр. - Крутний момент на валу шнека, Н * м.

Енергія додаткового джерела електропідігріву, Дж:

(4.17)

де F_кв. - площа внутрішньої поверхні корпусу, м²;

t_ц - середня температура корпусу, необхідна для додаткового підігріву експандуйованої суміші до k> t_k, ^оС;

E _У - сумарна енергія, що споживається при нагріванні суміші до температури t` k (визначається аналогічно E_У) , Дж.

Сумарна потужність, необхідна для роботи експандера, Вт:

(4.18)

де з_м. - коефіцієнт перетворення механічної енергії в теплову;

N_Н. - потужність електронагрівального елемента, Вт;

N_хх. - потужність холостого ходу установки, Вт.

КПД експандера, зэ, дорівнює:

(4.19)

де P_III - тиск суміші вихідний головки експандера, Па;

Q_експ. - Продуктивність експандера, кг / с.

У результаті теоретичних досліджень робочого процесу експандера обґрунтована залежність продуктивності та енергоємності від його конструктивно-режимних параметрів при переробці корму.

Також встановлено, що підвищення ефективності пресуючи машин для кормовиробництва, можливо при встановленням пружини на головці експандера.

Оскільки базові експандери мають мінімальні витрати енергії в межах 15-17 кВт/т. Тому при використанні експериментального експандера енергозатрати зменшаться на 16 %.

За результатами проведених досліджень розглянутого процесу експандування визначеніі зміни характеристик вхідної сировини при проходженні її по функціональним ділянкам (зонах ущільнення кормів), а також уточнено аналітичні вирази енергоємності експандера з демпфіруючим пристроєм.

Використана оригінальна конструктивно-технологічна схема експандера, здатна обробляти кормову сировину в широких діапазонах співвідношення складових компонентів: зерно гороху - 20%, а зерно ячменю - 50%; зелена маса до - 30%.

Застосування методу математичного планування при дослідженні технологічного процесу експандування кормів, реалізованого в лабораторних і виробничих експериментах, дозволило визначити оптимальну питому енергоємність процесу експандування 12,6 кВт/т. залежно від частоти обертання шнека 130-140 об/хв., при вмісті зеленої маси 30-32 % і мінімальних витрат енергії стискання, що досягається при нагріванні суміші в зоні максимального ущільнення до температури 110-130 ^оС. Порівняльним аналізом питомих енергоємності базових та експериментального експандера було встановлено, що цей важливий енергетичний показник зменшився на 16 %.

5. Методика і результати оптимізаціїї

5.1 Обґрунтування методики і результатів оптимізації

Принципова зміна технології приготування кормо сумішей полягає в тому, щ на лінії підготовки зернової сировини зерно буде проходити волого-тепловий обробіток спільно із зеленою масою. В процесі експандування зернової сировини спільно із зеленою масою відбувається перерозподіл вологи між компонентами, що позитивно позначається на процесі екструзії. Крім того встановлено, що витрати в-каротину при експандуванні не перевищують 10 %, тоді як при виробництві трав'яної муки вони можуть доходити до 50 %.

Запропонована технологія виробництва кормо сумішей для КРС є енергозберігаючою, не дивлячись на використання експандера в порівнянні з традиційною технологією, передбачаючою подрібнення на молотчастих дробарках. Введення зеленої маси з великим вмістом природної вологи допомагає уникнути додаткових витрат на зволоження продукту перед експандуванням.

Запропоновану технологію можна застосовувати при виробництві кормосумішей із зеленою масою не тільки для КРС, але й для інших с/г тварин. Максимальна кількість трав'яного різання, спрямованого на експандування спільно з фуражним зерном коливається в межах 16-32 відсотка.

Технологічна схема виробництва кормо сумішей з включенням сирого трав'яного різання має деякі відмінності. Головна відмінність в тому, що експандується не вся кормо суміш, а її зернова частина з трав'яним різанням, потім екструдат прямує на змішування з рештою компонентів кормосуміші.

В результаті розрахунку математичної моделі процесу екструзії були отримані результати відповідно до кількості зеленої маси, таблиця 5.1.

Таблиця 5.1 Результати математичного моделювання

Відповідна кількість зеленої маси, Q, відсотки	Затрати електроенергії на одиницю продукції кВт/т
1	2
16	38,59
17	36,38
18	35,27
19	33,67
20	31,54
21	30,04
22	28,33
23	26,62
24	24,91
25	23,57
26	21,47
27	19,72
28	18,24
29	16,19
30	14,31
31	13,55
32	12,94

Як ми можемо побачити з таблиці 5.1 спостерігається певна залежність. В залежності від відсоткового вмісту зеленої маси в суміші вона стає більш пластичною, що одразу можна побачити виходячи із затрат енергії.

Але є ряд причин чому не можна вводити зелену масу ще біль процентом. Максимальна кількість зеленої маси повинна коливатися в інтервалі 16-32 відсотка. Це обумовлено тим, що існують певні обмеження що до вмісту клітковини у готовому продукті. А якщо ввести дуже багато зеленої маси експандат при стисканні закипить і може призвести до негативних наслідків.

Також було визначено в результаті статистичної обробки оптимальну питому енергоємність процесу експандування з демфіруючим пристроєм 12,6 кВт/т, залежно від частоти обертання шнека 130-140 об/хв., при вмісті зеленої маси 30-32 відсотка і мінімальних витрат енергії стискання, що досягається при нагріванні суміші в зоні максимального ущільнення до температури 110-130 ^оС.

Використання даної схеми експандера дозволяє водити в склад продукту до 25 відсотків гороху (в той час як за нормами не більше 10 відсотків, без обробітку), що робить продукт багатим на білки та амінокислоти.

Вимоги до продукту після експандування представлені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Вимоги до готового продукту

Назва показників	Норми
Зовнішній вид, запах, колір, смак.	Поверхня гладка, бугриста з ярко вираженими пластичними течіями. У зламі видно однорідну пористу структуру. При розминанні руками утворюється лугові частинки без пиловидних фракцій. Колір більш світліший, ніж сировина. Приємний хлібний смак і запах.
Коефіцієнт вспученості, у відносних одиницях.	Не менше 2,2
Вологість, відсотки	Не більше 16

Продовження таблиці 5.2

1	2
Гігроскопічність	Не гігроскопічний до відносної вологості повітря - 85 відсотків
Ступінь декстринізації крохмалю, відсотки	20-30

6. Охорона праці

6.1 Загальні положення

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів спрямованих на створення безпечних умов, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.

Головна задача розвитку охорони праці - максимальне знешкодження неблагоприємних виробничих факторів, створення здорових, безпечних і комфортних умов на робочому місці, підвищення продуктивності праці, зниження професійної, обумовленими виробничими процесами захворювання і виробничого травматизму, продовження робото здатності людей, максимальний розвиток їх творчих здібностей.

Актуальність проблеми охорони праці - захист повітряного і водного басейнів, боротьба з шумом і вібрацією, наукове прогнозування можливих небезпек і шкідливості виробництва та інших заходів, сприяючих зберіганню оптимального середовища існування людини.

Для вирішення задач з охорони праці в господарстві створена служба з охорони праці. До якої входять керівник господарства і інженер з охорони праці в цілому по господарству, а також керівники структурних підрозділів у своїх підрозділах.

Керівник господарства нес персональну відповідальність за організацію і стан охорони праці в господарстві і повинен: забезпечувати створення здорових і безпечних умов праці на робочих місцях; наказом кожен рік призначати з числа посадових осіб відповідаючи за охорону праці в кожній галузі виробництва; комплектувати службу з охорони праці відповідно зі штатними нормами, і забезпечити її керівництво; в установленому порядку приймати участь в розслідуванні нещасних випадків; регулярно перевіряти стан охорони праці в галузях, бригадах, цехах; забезпечити проведення паспортизації санітарно-технічного стану господарства; забезпечити працюючих санітарно-побутовими приміщеннями по діючим нормам; організовувати пропаганду охорони праці, забезпечувати літературою, інструкціями правилами, учбово-наочними посібниками; організовувати своєчасне навчання, перевірку знань і підвищення кваліфікації працюючих з питань охорони праці; забезпечувати розслідування та облік нещасних випадків на господарстві; забезпечити фінансування заходів з охорони праці.

Інженер з охорони праці організує і координує роботи з охорони праці в структурних підрозділах і контролює їх виконання. До його обов'язків входе: упровадження досягнень науки, техніки та передового досвіду з охорони праці; надання допомоги спеціалістам в розробці та переогляді інструкцій з охорони праці на робочих місцях; здійснення контролю за складанням заявок на засоби індивідуального захисту та своєчасної видачі спецодягу, спецвзуття; контроль за своєчасним фінансуванням заходів з охорони праці; організація навчання і перевірки знань працюючих; контроль за виконанням заходів по протипожежному захисту; контроль за своєчасністю і якістю проведення інструктажів на робочих місцях з охорони праці; організація пропаганди безпечних методів праці, обладнання кабінетів та кутків з охорони праці; проведення вступного інструктажу з охорони праці; участь в розслідуванні нещасних випадків відповідно до положення.

Таким чином, комплексне управління охорони праці з боку керівного апарату господарства забезпечує успішне рішення задач з охорони праці в господарстві.

Трудове законодавство в господарстві виконується, тривалість робочого дня 8 годин, працівники забезпеченні спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту.

Забезпечення мікрокліматичних умов на робочих місцях здійснюється природною вентиляцією робочих місць.

Також на території ферми, а також у приміщеннях розміщені пожежні щитки з усім необхідним обладнанням для гасіння пожеж.

Для працівників кормоцеху проводяться слідуючі заходи: працівники мають спеціальну кімнату для відпочинку; працівники користуються спецодягом, захисними окулярами, респіраторами; кормоцех обладнують комбінованою вентиляцією ; кормоприготувальних машин встановлено згідно вимог; для запобігання переохолодженню ніг на підлозі біля кожної машини встановлено настили; вологу та слизьку підлогу посипають тирсою або іншим матеріалом; у місцях установки обладнання, машин і механізмів вивішені правила безпеки праці, особистої гігієни і надання першої долікарняної допомоги потерпілим; органи управління розміщенні так, що враховуються послідовність і частота їх використання, а також легкість і зручність управління ; органи аварійного вимикання (кнопки, важелі) розміщені на обладнанні, так, що вони легко видимі і доступні, мають відповідні написи і пофарбовані в червоний колір; в кормоцеху є пожежний щиток, з необхідними інструментами.

Періодично проводяться інструктажі з пожежної безпеки. На кожному об'єкті розміщено план евакуації людей і тварин.

В господарстві дотримуються вимог ДНАОП-4.03-93 «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, отруєнь, гострих професійних захворювань». Нещасний випадок в господарстві оформляють актом по формі Н-1 і реєструється в журналі, а також видається працівнику. В цю форму крім даних випадків також включають основні травматичні фактори та причини нещасного випадку. Всі нещасні випадки пов'язані з виробництвом і непов'язані зводять у форму 9-Т.

Основні показники виробничого травматизму показані у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 Основні показники виробничого травматизму

Показники	Позначення	Роки
		2007	2008
1	2	332333233	44
1. Кількість працівників у господарстві	П	0179	0140
2. Кількість травм з втратою працездатності на 1 день і більше	Т	004	003
3. Кількість днів непрацездатності втрачених в результаті нещасних випадків	Д	058	046
4. Коефіцієнт частоти травматизму	Кч	022,3	021,4
5. Коефіцієнт важкості травматизму	Кт	014,5	015,3
6. Коефіцієнт непрацездатності	Кн	323,35	328,5

При розслідуванні кожного нещасного випадку складається слідча комісія. До її складу входять:

інженер з охорони праці господарства;

керівник структурного підрозділу;

керівник господарства;

представник профспілки;

представник фонду соціального страхування і при необхідності спеціаліст від служби санепідемстанції.

Комісія проводить розслідування протягом трьох днів, складається акт нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках і акт про нещасний випадок на виробництві у формі Н-1 у шести примірниках.

При роботі лінії приготування кормів проводяться наступні технологічні операції: підготування робочого місця, інструменту, перевірка технічного стану машин, обладнання, підготовка до роботи машин, нагляд за технологічним процесом, ремонт і обслуговування машин.

При виконанні вище перерахованих операцій на працюючих можлива дія наступних небезпечних і шкідливих факторів: неоптимальні мікрокліматичні умови, запиленість, шум, неоптимальна освітленість робочої зони, електричні удари.

Для запобігання вищеперерахованим факторам необхідно провести слідуючі заходи:

Перш за все для обслуговування обладнання та машин в кормоцеху потрібно допускати тільки осіб, які пройшли навчання по роботі з цим обладнанням і здали іспит з охорони праці.

Для захисту працюючих від ураження електричним струмом потрібно встановлювати на машинах та обладнанні захистне заземлення та занулення.

Щоб захистити працюючих від запиленості, шуму і вібрації потрібно встановити в приміщені вентиляцію, кондиціонери, звукоізолюючі кожухи, екрани, стіни, перетинки, які виготовляють із щільного матеріалу.

Перед пуском в роботу кормоприготувальних машин необхідно впевнитись в їх справності, міцності кріплень болтових з'єднань, захисних кожухів та ланцюгових передач. Під час роботи забороняється стояти навпроти викидання маси, так як потрапивші в неї предмети можуть травмувати працівника.

Для запобігання захопленню робочими органами одяг працівників повинен бути добре заправленим, не мати довгих рукавів, волося підібране і накрите головним убором. Для створення благоприємних мікрокліматичних умов, кормоцех треба обладнати кондиціонером, заробити всі щілини в стінах для запобіганню протягів.

Для запобігання запиленню робочої зони потрібно на додаток до комбінованої, встановити місцеву вентиляцію, провести реконструкцію.

Для покращення провести реконструкцію і ремонт аварійної сигналізації.

Для працівників кормоцеху повинні проводитись всі потрібні інструктажі і навчання з охорони праці, також повинен бути журнал з проведення інструктажів, з відповідними замітками.

6.2 Розрахунок вентиляції

Приміщення кормоцеху найчастіше забруднюється пилом, тому проведемо розрахунок вентиляції.

Потрібний повітрообмін , м³/год., залежить від кількості шкідливих речовин, що виділяються в повітря приміщення, гранично допустимої концентрації (ГДК) шкідливої речовини, і обчислюється за формулою (6.1).

(6.1)

де - гранично допустима концентрація пилу, м³/год., приймаємо

= 6 м³/год.;

- концентрація пилу в чистому повітрі, м³/год., приймаємо

=1 м³/год.;

- кількість шкідливої речовини, що виділяє кормоцех за годину,

кг/год., приймаємо =0.8 кг/год.

кг/год.;

До (20-30)% повітрообміну здійснюється за рахунок неорганізованої вентиляції, (70-80)% чистого повітря потрібно подати у приміщення за допомогою організованої природної вентиляції.

Розрахунок організованої природної вентиляції.

Він зводиться до визначення площі поперечного перерізу трубопроводу S, м³,

 (6.2)

де - швидкість руху повітря у повітрозбірнику, м/с.

Швидкість руху повітря в повітрозбірнику визначаємо за формулою:

(6.3)

де - коефіцієнт опору повітря в повітропроводі, приймаємо =0,5-0,6;

, - щільність повітря в середині і зовні приміщення, кг/м³;

- перепад тиску в повітропроводі, Па;

Він розраховується по формулі :

(6.4)

де - висота відкритої з обох кінців вентиляційної труби, приймаємо

= 6 м.

Щільність повітря с, кг/м³, розраховується за формулою:

(6.5)

де - температура повітря, .

Якщо температура в середині приміщення - 25 , а зовні - 17 , то

=353 / (273+25) = 1,184 кг/м³;

=353 / (273+17) = 1,217 кг/м³;

=9,8*6*(1,217-1,184) = 1,94 Па;

м/с.

Потрібний повітрообмін з врахуванням неорганізованої вентиляції (30%), м³/год.

м³/год.;

Розраховуємо потрібний переріз повітропроводів S, м²:

м² , тобто діаметр трубопроводів повинен бути D=2,8м. Це нереально. Можна взяти 10 трубопроводів (n=10), діаметром 0,5 м. Тоді

м³/год.;

Таким чином за рахунок природної вентиляції можна подати в приміщення повітря, м³/год.:

м³/год. (6.6)

Розрахунок штучної вентиляції.

Потрібний повітрообмін штучної вентиляції , м³/год., розраховуємо за формулою:

(6.7)

м³/год.;

При площі поперечного перерізу повітропроводів S=4,5 м² (5 труб по 0,8м), швидкість руху повітря , м/с розраховуємо по формулі:

(6.8)

м/с.;

Потрібний тиск напору Н, Па, розраховуємо по формулі:

(6.9)

Па;

Втрати напору від опору трубопроводу:

(6.10)

де - коефіцієнт, що враховує опір повітропроводів, приймаємо =0,02;

- середня швидкість руху повітря, м/с.;

- довжина повітропроводів, м;

- довжина повітропроводів, м.

Па;

Витрати напору на подолання місцевих опорів, , Па, розраховуємо за формулою:

(6.11)

де - коефіцієнт, що характеризує опір усіх місцевих елементів в повітропроводі, приймаємо =0,25.

Па;

Взагалі потрібний тиск , Па, розраховуємо за формулою:

(6.12)

Па;

Потужність двигуна N, Вт розраховуємо за формулою:

(6.13)

де - повітрообмін крізь одну трубу, м³/год;

м³/год;

- ККД вентилятора;

- коефіцієнт передачі.

Для вентилятора Ц-4-70N10 при частоті обертання =300 об/хв., ККД=0,8:

 Вт

Таким чином необхідно мати двигун потужністю не менше 0,9кВт.

6.3 Інструкція з охорони праці оператору кормоцеху

1. Загальні вимоги безпеки.

1.1 До роботи в кормоцеху допускаються чоловіки віком від 18 років, які пройшли інструктаж, необхідне навчання і здали екзамен з охорони праці і техніки безпеки і мають задовільний стан здоров'я.

До самостійного виконання робіт допускаються особи, що пройшли стажування протягом 2-5 змін під керівництвом керівника робіт або досвідченого робітника і оволоділи навичками безпечного виконання технологічних операцій

1.2 Працівники повинні дотримуватись правил розпорядку дня, режимів праці і відпочинку, куріння і вживання їжі дозволено у спеціально відведених місцях, вживати алкогольні напої в робочий час та на робочому місці категорично заборонено. Робітник має виконувати тільки ту роботу, по якій пройшов інструктаж і на яку видано завдання, не передоручати свою роботу іншим особам. При виконанні роботи декількома особами призначається старший.

1.3 При роботі кормоцеху на працюючих можлива дія наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

рухомі транспортні засоби;

переміщувані вантажі і предмети;

обвалення, обвали і падіння корми і предметів, включаючи відлетівші уламки, електрострум;

нагріті частини обладнання, гаряча вода, пара і інші термічні фактори; падіння з висоти; занурення у воду, зерно, комбікорм (утоплення);

хімічні і токсичні речовини, що викликають опіки і отруєння.

1.4 Працівники при роботі повинні користуватись спецодягом, спецвзуттям та використовувати спеціальні засоби захисту (респіратори, окуляри, наушники).

1.5 Працівники повинні дотримуватись правил особистої гігієни і виробничої санітарії. У виробничих приміщеннях кормоцех в міру забруднення проводити прибирання підлог, стін, вікон і стель вологим способом.

1.6 Проїзди, під'їзди та підходи до пожежного інвентарю, обладнання та джерел води повинні бути вільними. Територія і приміщення повинні систематично очищатися від горючих матеріалів.

Не допускається: в'їзд автотранспорту і тракторів на майданчики складування кормів і в кормоцех без іскрогасників, застосування ламп, потужність яких перевищує гранично допустиму для даного типу світильника.

1.7 Необхідно виконувати вимоги інструкції з пожежної безпеки, знати розташування і уміти користуватися засобам сигналізації пожежогасіння та надання першої (долікарської) допомоги потерпілому .

1.8 У разі виявлення несправності обладнання, інструменту, пристосувань, а також при порушенні норм безпеки, пожежі, травмування працівників негайно повідомити про це керівнику робіт.

1.9 Оператор повинен сумлінно виконувати трудові обов'язки і дотримуватись правил безпеки праці.

Працівники за порушення законодавства про працю, правил і норм охорони праці і пожежної безпеки несуть: адміністративну, дисциплінарну, матеріальну і кримінальну відповідальність.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

2.1 Перед початком роботи працівники повинні пройти інструктаж з техніки безпеки і розписатись в журналі.

Перед роботою працівники підготовляють робоче місце, дістають необхідний для роботи інструмент і проводять перевірку технічного стану обладнання.

2.2 Порядок перевірки справності обладнання:

- провести зовнішній огляд машин, цілісність, комплектність;

- перевірити кріплення робочих органів, корпусу, захисних кожухів, у разі необхідності підтягнути;

- перевірити відсутність зайвих об'єктів в машинах, а також поруч з ними, у проходах, які могли б заважати роботі працівників;

- перевірити наявність захисних огороджень на рухомих об'єктах, або тих, що мають підвищену небезпечність (високу температуру, працюють під високим тиском);

- перевірити справність захисної сигналізації;

- перевірити стан електрообладнання (цілісність кабелів, контактів, корпусів, пускозахистної апаратури, захисного заземлення);

2.3 Перевірити наявність і готовність до використання води вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.

2.4 Переконатися в наявності і комплектності аптечки першої допомоги

2.5 Перевірити наявність оброблювальної сировини їх стан, відповідність зоотехнічним нормам.

3. Вимоги безпеки під час роботи.

3.1 Перед пуском у роботу обладнання необхідно кормоцех переконатися в тому, що на ньому не проводяться будь-які роботи, і подати встановлений сигнал. Пустити машини на холостому ходу.

3.2 Подавати корм в машину треба рівномірно. Стежити, щоб у машину разом з кормом не потрапили камені, палиці та інші сторонні предмети.

3.3 Проштовхувати переробляються корм під пресом барабан або горловину приймального бункера працюючої машини тільки за допомогою проштовхувача з ручкою довжиною не менше 1 м.

3.4 . Під час роботи кормоподрібнювача не можна стояти проти напрямки викиду маси, тому що в неї може потрапити твердий предмет і завдати працює травму.

3.5 При забиванні дробильних камер, труб або циклонів кормами зупинити машину для прочищення, відключити рубильником підвід електроенергії до магнітного пускачі і вивісити табличку "Не включати - працюють люди! ".

3.6 Пролиті на підлогу вода, олія, пальне та інші продукти повинні негайно видалятися або посипатися нейтралізаторами і поглиначами (пісок, тирсу тощо) з наступним прибиранням.

3.7 Постійно контролювати температуру електродвигунів, підшипників.

3.8 Вантажно-розвантажувальні роботи виконувати механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного обладнання. При виконання робіт використовувати вантажопідйомні машини, пристосування і тару, що відповідають виду робіт, що пройшли технічне огляд у встановлені терміни і справні на момент початку робіт. Вибраковуються канати за наявності 10% обірваних дротів на одному кроці зшивка, ланцюги - при зносі понад 20% початкового діаметра (товщини).

3.9 При ручній перенесенні вантажів дотримуватися граничні норми переміщення важких речей:

а)для підлітків у віці від 16 до 18 років: чоловіків - 16 кг;

Сумарна маса вантажів, що переміщуються жінкою протягом робочої зміни, не повинна перевищувати 7000 кг. Гранично допустима маса вантажів для жінок при підйомі на висоту більше 1,5 м не повинна перевищувати 10 кг. При переміщенні вантажів на візку додається зусилля - не більше 15 кг;

б)для чоловіків старше 18 років - не більше 50 кг.

Більш важкі, довгомірні і небезпечні вантажі переміщати удвох, а якщо необхідно - і великою кількістю робітників.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1 Після закінчення роботи кормоцех відключити електроживлення систем управління, перекрити парову магістраль, подачу палива. Обладнання звільнити від залишків кормів, з мийних машин злити воду. Переконатися у відсутності вогню і високих температур на частинах устаткування.

4.2 Обладнання, що працює під тиском, перевірити на наявність залишкового тиску за показниками приладів.

4.3 Приміщення для дроблення кормів очистити від пилу і провентилювати.

4.4 Приміщення кормоцех очистити від залишків кормів. Вологість або слизька підлога посипати тирсою, шлаком, піском та іншими матеріалами, які потім видалити.

4.5 Після закінчення роботи зробити запис у журналі обліку роботи про стан устаткування і передачі зміни. Повідомити зміннику або керівнику робіт про особливості чи недоліки в роботі обладнання.

4.6 Виконати вимоги гігієни, прийняти душ. Спецодяг зняти, почистити, здати на обслуговування або зберігання.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

5.1 При виникненні аварійних ситуацій обслуговуючий персонал повинен негайно вжити заходів щодо зупинки обладнання кормоцеху в порядку, передбаченому правилами експлуатації, в першу черг відключивши подачу електроенергії, пари, води

5.2 . При відсутності небезпеки для здоров'я і життя персонал зобов'язаний вжити необхідних заходів для локалізації та усунення можливостей розвитку аварійної ситуації. При явній наявності небезпеки покинути небезпечну зону, попередивши працівників, що перебувають в безпосередній близькості від неї.

5.3 Забороняється проводити ремонт і усунення несправностей обладнання в аварійній ситуації без зупинки обладнання.

5.4 При нещасних випадках в першу чергу усувається небезпечний фактор (перекривається подача пара, відключається електроенергія, зупиняються рухомі механізми устаткування і тощо), потім надати потерпілому першу (долікарську) допомогу і направити його в медичний пункт По можливості зберегти до розслідування на робочому місці обстановку і стан устаткування такими, якими вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих і не порушує безперервності технологічного процесу).

5.5 Ремонтується обладнання повинно бути відключено від джерела живлення, трубопроводи, заглушки, засувки закриті, на засобах управління вивішують таблички "Не включати - працюють люди ".

5.6 Кожен, що виявив пожежу або загоряння, зобов'язаний: негайно повідомити про це (по телефону, через посильного) адміністрації, пожежно-сторожової охорони, пожежної частини або добровільної пожежної дружини; підняти тривогу звуковим сигналом (сирена, дзвін, радіотрансляція); приступити до гасіння пожежі наявними засобами (вогнегасник, Кошма, пожежний кран, пісок і т.д.); при необхідності організувати евакуацію людей, тварин і цінностей з небезпечної зони.

5.7 Легкозаймисті рідини (бензин, гас, спирт і т.д.) гасять вогнегасником, направляючи струмінь під основу полум'я, або закидають палаючу поверхню піском, землею або покривають мокрим брезентом.

5.8 Більшість твердих горючих речовин (сіно, солома, вугілля і т.д.) гасять водою, покривають пожежної кошмою або мокрим брезентовим пологом, закидають піском або землею.

Таким чином можна зробити висновок, що в господарстві питанням охорони праці приділяється певна увага. Умови праці працівників кормоцеху задовільні, рівень безпеки достатньо високий, рівень травматизму і захворювань середній, головним недоліком є застарілість обладнання та машин, які весь час ламаються, при цьому травмуючи людей, а також недостатня освідченість працівників.

Для поліпшення організації праці, умов праці і підвищення рівня безпеки праці в господарстві пропоную:

- покращити технічний стан машин і обладнання;

- покращити якість проведення навчань по експлуатації та обслуговуванні машин;

- впровадити навчання з правильного поводження зробочим інструментом;

- вести додаткову відповідальність за порушення вимог з охорони праці і техніки безпеки;

- своєчасно і ретельно проводити інструктажі з охорони праці.

7. Бізнес-план

7.1 Резюме

Метою даного проекту є отримання додаткового прибутку, від модернізації лінії концентрованих кормів кормоцеху в господарстві.

Для досягнення мети проекту необхідно провести реставрацію старого обладнання кормоцеху і встановити переобладнаний експантрудер на базі КМЗ - 2У, для зміни технологію обробки фуражного зерна. Це дозволить: виготовляти корм високої якості, засвоюваність якого на 10-15% більша від звичайного, при теперішньому обробітку; збільшити вміст вітамінів в кормі,розширити вибір рецептів приготування корму для різних груп та видів тварин; водити в корм велику кількість рідких компонентів (масла, жири, меляса та ін.); знешкодження шкідливих для живлення компонентів.

Наша продукція буде мати набагато кращу якість ніж звичайні концентровані корма, а комбікормам буде поступатись лише вмістом додаткових компонентів. Однак наша продукція через низьку собівартість, буде значно дешевша ніж комбікорму і більш доступніша для господарств, тому на ринку вона знайде свого споживача.

Після модернізації лінії концентрованих кормів кормоцеху, собівартість однієї тони кормів зменшиться на 173,57 грн., а економічна ефективність складе 79063,40 грн. Загальна сума кредиту необхідного для реалізації проекту 90000 грн., термін погашення кредиту - за 1 рік і 2 місяці.

7.2 Характеристика заходів

Мета даного проекту полягає у впровадженні нової, більш досконалої технології обробітку фуражного зерна, для випуску першокласної продукції з більшим відсотком вмісту вітамінів, амінокислот, білків та інших біологічно активних речовин і компонентів для тварин і птиці.

Для реалізації цього проекту необхідно провести реставрацію старого обладнання лінії виробництва концентрованих кормів і встановити експантрудер на базі КМЗ - 2У.

Ця ідея дозволить:виготовляти корм високої якості, збільшити вибір рецептів приготування корму, добавляти більшу кількість рідких компонентів - масла, жиру, меляси; підвищить продуктивність лінії концентрованих кормів.

7.3 Оцінка ринку збуту

Модернізація буде впроваджуватись у власному господарстві, головним ринком споживання продукції буде власне господарство. З часом господарство зможе продавати вироблену продукцію на зовнішній ринок.

Споживачами нашої продукції можуть бути сусідні господарства, в яких є галузь тваринництво або птахівництво, а також частні фермерські господарства і населення.

Дана продукція є новинкою на ринку району і в найближчий час не буде мати конкуренції .

7.4 Стратегія маркетингу

Як вже було вказано раніше в господарстві планується удосконалити технологію приготування кормів, тому продукцію, яка вироблятиметься господарством, крім забезпечення власних потреб, можна буде реалізовувати на зовнішньому ринку.

Тому саме для цієї продукції буде створюватись стратегія маркетингу. Головну увагу при цьому буде приділятися якості продукції і доступності ціни на неї.

Продукція буде продаватись сусіднім господарствам, а також приватним фермерам, через власну контору і буде доставлятися транспортом господарства.

Ціноутворення буде здійснюватись за витратною стратегією. При цьому прогнозована відпускна ціна буде розрахована за формулою:

(7.1)

де: Ц - відпускна ціна, грн/т.;

Р - рівень рентабельності, який планується отримати, %;

С - розрахункова повна собівартість виробленої продукції, грн/т..

Після розрахунку відпускна ціна повинна бути в проміжку коливання ринкових цін, можливо навіть меншою, при цьому відповідно можливі зміни рівня рентабельності.

Для реклами нашої продукції можна буде надрукувати оголошення до місцевої газети зі своєю пропозицією.

Для стимулювання продажів планується встановлювати менші ціни, ніж на ринку, вести систему скидок для постійних споживачів, доставляти продукцію власним транспортом, за власний рахунок в межах району.

7.5 План виробництва

Виробництво концентрованих кормів для задоволення власних потреб господарства буде здійснюватись в тій же кількості, що і до модернізації ( 319,4тони). Але буде передбачено виготовлення ще більшої кількості продукції для зовнішнього ринку. На перший рік планується виготовити і реалізувати 130 тон продукції.

Сировину (фуражне зерно ячмінь і горох) господарство буде отримувати від власного виробництва, яке вже є налагодженим.

Господарство не відчує змін чи незручностей, оскільки модернізація є досить продуктивною.

7.6 Організаційний план

Організація робіт буде проводитись на базі власного господарства. Модернізація буде проводитись в кормоцеху на лінії концентрованих кормів. Наявність обладнання і матеріалів є в достатній кількості в господарстві.

Працівники кормоцеху є достатньо кваліфікованими, з великим досвідом роботи. При необхідності можна підвищити кваліфікацію працівників виходячи з нових вимог.

7.7 Юридичний план

СВК "Світанок" має колективну форму власності, засновану на власності трудового колективу. Кооператив діє згідно статуту. Діяльність кооперативу спрямована на виробництво сільськогосподарської продукції, її переробки і реалізації, надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам.

Кормоцех відноситься до майна кооперативу. Економічний ефект від впровадження даного бізнес - плану буде спостерігатись у зменшені собівартості виконуваних робіт в тваринництві. При реалізації концентрованих кормів на зовнішній ринок, прибуток буде направлятись в кооператив.