Главная База знаний "Allbest" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Створення вихідного матеріалу для селекції сорго різного напряму використання

Створення вихідного матеріалу для селекції сорго різного напряму використання

Новий вихідний матеріал, самозапилені лінії, стерильні аналоги, сорти й гібриди сорго різного напряму використання. Грунтово-кліматичні умови. Гібридний та селекційний розсадники. Розплідник самозапилених ліній. Використання селекційних зразків сорго.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид научная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.08.2010
Размер файла 419,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

104

Кабінет Міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

(НУБіПУ)

ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ СОРГО

РІЗНОГО НАПРЯМУ ВИКОРИСТАННЯ

(проміжний)

2009

Список авторів

Керівник НДР, ст. наук. співроб., канд. с.-г. наук, завідуюча проблемною НД лабораторією сорго Л. Болдирєва (реферат, вступ, висновки, розд.1, 2,3, 5.1, 5.2, 6,7).

Науковий співробітник В. Філатова (розд.4, 5.3).

Мол. науковий співробітник В. Бритвін (розд.5.4, 5,2 5.5).

Реферат

Звіт про НДР: ____с., 25 табл., 3 рисунка, 44 джерел.

Об'єкт дослідження - новий вихідний матеріал, самозапилені лінії, стерильні аналоги, сорти й гібриди сорго різного напряму використання.

Мета роботи - на основі нових методів генетичної селекції, створення й вивчення вихідного матеріалу, виведення нових сортів і гібридів сорго різного напряму використання (зернове, сориз, силосне, віничне, сорго-суданкові гібриди і суданська трава) з комплексом цінних морфологічних і господарських ознак, а також їхнє первинне насінництво, прискорене розмноження й впровадження у виробництво.

Метод досліджень - польовий, лабораторний, статистичний.

Наведено результати досліджень за 2009 р. В поточному році у селекційних розплідниках вивчалося 1277 зразків зернового, цукрового, віничного сорго, суданської трави і сорго-суданкових гібридів. Частина з них оцінена по реакції на ЦЧС, комбінаційну здатність, і по комплексу господарсько-цінних ознак. У попередніх і конкурсному випробуваннях виділені нові високоврожайні сорти й гібриди зернового, цукрового, віничного сорго, суданської трави й сорго-суданкових гібридів. На 2009 рік включений до Реєстру сортів України гібрид сориту НАШ. Готується до передачі в Інститут експертизи сорт суданської трави під назвою Чародійка і сорт віничного сорго Скіфське з робочою назвою Українське 30. У розсадниках первинного насінництва (відбору й насіннєвих) розмножені оригінальні насіння й насіння супереліти, а також гібриди першого покоління різних напрямків використання.

СТЕРИЛЬНІ АНАЛОГИ, САМОЗАПИЛЕНІ ЛІНІЇ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ, СЕЛЕКЦІЙНИЙ ЗРАЗОК, НОМЕР, СОРТИ, ГІБРИДИ, ГЕТЕРОЗИС, УРОЖАЙНІСТЬ, ПОПЕРЕДНЄ, КОНКУРСНЕ ВИПРОБУВАННЯ, ЕКСПЕРТИЗА СОРТІВ, ПЕРВИННЕ НАСІННИЦТВО, РОЗСАДНИК ВІДБОРУ, НАСІННЄВИЙ РОЗСАДНИК, ОРІГІНАЛЬНЕ НАСІННЯ, СУПЕРЕЛІТА, ЕЛІТА, СОРГО РІЗНОГО НАПРЯМУ ВИКОРИСТАННЯ, КОМБІНАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ, ЦИТОПЛАЗМАТИЧНА ЧОЛОВІЧА СТЕРИЛЬНІСТЬ, РЕЄСТРАЦІЯ.

Зміст

  • 1. Обґрунтування напрямку досліджень
    • 2. Умови та методика проведення дослідів
    • 3. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов
    • 3.1 Ґрунти дослідної ділянки
    • 3.2 Агрометеорологічні особливості
    • 3.3 Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в 2009 році
    • 4. Створення, вивчення, розмноження, збереження зразків вихідного матеріалу сорго різного напряму використання
    • 4.1 Гібридний розсадник
    • 4.2 Селекційний розсадник
    • 4.3 Розплідник самозапилених ліній
    • 4.4 Розсадник стерильних ліній
    • 4.5 Використання селекційних зразків сорго
    • 5. Проведення попереднього та конкурсного випробування сортів і гібридів сорго
    • 5.1 Попереднє випробування сорго-суданкових гібридів і суданської трави
    • 5.2 Попереднє випробування цукрового сорго
    • 5.3. Попереднє випробування сортів віничного сорго
    • 5.4 Попереднє випробування сортів харчового сорго "Крупинка"
    • 5.5 Конкурсне випробування сортів і гібридів зернового сорго
    • 5.6 Створення ліній, сортів і гібридів сорго з високим змістом цукру
    • 6. Державна реєстрація сортів
    • 7. Розмножити насіння нових самозапилених ліній, стерильних аналогів, сортів і гібридів сорго
    • Висновки
    • Перелік посилань
    • Додатки
    • Прилади виміру, використані в дослідженнях

Вступ

Аграрна галузь Криму і в цілому України переживає дуже важкий етап свого розвитку, тому що зміни які пройшли в формі власності супроводжувались соціально-економічною кризою, котра постійно ставить проблеми, для рішення яких необхідно вибирати вірну спрямованість змін параметрів виробництва, адекватні економічним чи кон`юнктурним вимогам.

При створенні міцної кормової бази в південних посушливих районах велике значення мають культури, які можуть забезпечити високі стабільні врожаї зеленої та сухої маси в екстремальних умовах. Вагому роль в цьому зв'язку може зіграти сорго різного напряму використання - зернове, силосне, суданська трава, сорго-суданські гібриди. Віничне сорго, як технічну культуру використовують для виготовлення віників.

Соргові культури мають високу теплостійкість і посухостійкість, і стабільні по продуктивності, у той же час добре реагують на зрошення, що забезпечує при невеликих зрошувальних нормах високе збільшення врожаю. Цю властивість необхідно використати в умовах дефіциту поливної води, а також при плануванні культури на умовно зрошуваних землях - супутниках.

У зеленому конвеєрі, з однолітніх кормових культур, сорго є одним з економічно вигідних: по-перше, сорго добре відростає після скошування, що дає можливість одержувати на неполивних землях 2-3, а на зрошенні - до 4-х укосів зеленої маси й урожайність відповідно 40-50, 100 і більше тон з 1 га. По-друге, норма висіву насіння сорго в 3-5 разів менше кукурудзи, майже в 10 разів менше бобово-злакових сумішей, а врожайність - істотно перевищує останні. У третіх, при використанні сортів і гібридів соргових культур різних груп стиглості й сіву їх у різний термін, досягається гарантоване забезпечення кормами в конкретно намічені періоди у необхідній кількості. При цьому, строк надходження зеленої маси можна змінювати залежно від складних умов без істотного впливу на загальну продуктивність посівів, що не спостерігається в інших однолітніх одноукісних культур.

Останнім часом створена нова культура зернового сорго - сориз або круп'яне сорго, призначене для переробки його зерна на крупу. Вихід крупи із зерна сорго становить 75-85%, а по харчовим якостям вона не поступає крупі з рису й кукурудзи. Виведені сорти соризу з яких також можна одержувати, після термічної обробки, повітряні вироби.

Сорго зернове і цукрове доцільно використовувати як сировину для одержання біоетанолу.

Однак, незважаючи на великі переваги соргових культур, площі посівів у Криму залишаються незначними. Одна з головних причин цього - погано налагоджене насінництво, недостатня кількість високоврожайних низькорослих сортів і гібридів зернового сорго, пристосованих до механізованого збирання й до місцевих посушливих умов, недостатня розробка зональної й сортової агротехніки вирощування їх на неполивних землях, слабка пропаганда й реклама.

По нашим розрахункам у Криму, у найближчій перспективі, посіви сорго на зерно повинні бути розширені до 50 тис. га за рахунок кукурудзи, ярового ячменя й вівса, що висівають на богарі, а також в поукісних і післяжнивних посівах, після збирання рапсу і озимого ячменя в умовах зрошення. Площі посіву соргових культур на силос, сіно, сінаж, зелений корм повинні бути доведені до 100-105 тис. га за рахунок кукурудзи й маловрожайних однорічних трав на богарі й зрошенні. При цьому необхідно планувати ущільнені та змішані посіви з високобілковими культурами (соєю, амарантом).

Таким чином, широке поширення соргових культур дає можливість поліпшити кормовиробництво в господарствах Криму, підвищити врожайність і стабільність кормових культур, істотно знизити собівартість кормів.

Метою досліджень є розробка й удосконалювання методів генетичної селекції, створення на основі ЦЧС нового вихідного матеріалу, а на його основі сортів і гібридів соргових культур з комплексом цінних морфологічних та господарських ознак, стійких до посухи, вилягання, ушкодження шкідниками й хворобами, які перевищуватимуть по продуктивності районовані сорти на 20-30%, а також їхнє прискорене розмноження й впровадження у виробництво.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Створити і вивчити новий вихідний матеріал для селекції сорго.

2. Провести випробування нових сортів і гібридів, кращі передати на експертизу до Державної служби з охорони сортів рослин України.

3. Розмножити в ланках первинного насінництва оригінальне і елітне насіння сорго різного напрямку використання.

1. Обґрунтування напрямку досліджень

В умовах реорганізації сільськогосподарського виробництва досягнення науково-технічного прогресу й нові економічні механізми є одним з головних факторів його підйому й стабільності.

У цьому зв'язку головним завданням науково-дослідних установ є правильний вибір високопріоритетних напрямків у роботі з метою досягнення максимального ефекту в короткі строки. Один з таких напрямків, на даний час, є прискорення процесу створення й використання в широкому масштабі високоврожайних, з високою якістю продукції, харчових, зернофуражних і кормових культур.

Для південних регіонів нашої країни, у посушливих умовах Криму, однією з таких культур є сорго. Універсальність у використанні, висока посухостійкість, і одночасно чутливість на зрошення, солестійкість, невибагливість до ґрунтів, мала норма висіву й високий коефіцієнт розмноження дозволяє у короткий строк здійснити необхідне розширення посівних площ сорго кращими сортами й гібридами.

Всебічне вивчення й використання ефекту гетерозису, стабільності основних ознак до біотичних і абіотичних факторів у різних видів сорго (зернове, цукрове й віничне, сорго-суданкові гібриди й суданська трава), надійне промислове насінництво - головне завдання селекції й насінництва на сучасному етапі.

У результаті багаторічних досліджень (1988-2008 рр) співробітниками проблемної НІ лабораторії сорго проведена значна робота зі створення вихідного матеріалу сорго і виведенню нових сортів і гібридів: створено понад 1200 самозапилених ліній, 50 стерильних аналогів, включено до Реєстру сортів рослин України 17 сортів і гібридів сорго різного напряму використання.

Подальше розширення й поглиблення досліджень по сорго, розробка нових напрямків у використанні продукції (одержання крупи, крохмалю, цукру, спирту, біоетанолу та ін) дає можливість більш повно оцінити сорго з народно-господарської точки зору, виявити потенційні можливості в якості харчової, кормової й технічної культури.

2. Умови та методика проведення дослідів

Наукові дослідження по створенню нового вихідного матеріалу сорго, селекційній роботі, випробуванню нових сортів і гібридів різного напряму використання проводилися в спеціально виділеній селекційній сівозміні, що розміщувалась на дослідному полі ПФ НУБіП України "Кримський агротехнологічний університет", розмноження насіння - на полях учгоспа.

При постановці та проведенні досліджень керувалися спеціальними методами польового досліду (Б.А. Доспєхов, 1979, 1985), Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (2000), Методикою по селекції і насінництву гібридного сорго (Н.А. Шепель, 1985).

Селекційні досліди розміщалися в дослідному полі, а розсадники первинних ланок насінництва на полях університету.

Попередник - зернові колосові. Слідом за збиранням попередника проводилося дворазове лущіння стерні дисковою бороною, а потім оранка на глибину 23-25 см. Під оранку вносилися фосфорні добрива у вигляді простого суперфосфату причіпним розбрасувачем НРУ-0,5. У такому стані поле залишали під зиму.

Весняна допосівна підготовка ґрунту складалася з ранньовесняної культивації поля на глибину 5-6 см. За місяць до посіву сорго для боротьби з багаторічними бур'янами вносили гербіцид Луварам - 2 л/га.

Посів селекційних і насінницьких ділянок в поточному році проводили пізно - в кінці другої декади травня (17-19), коли середньодобова температура повітря становила 13-15°С. Слідом за посівом поле каткували кільчасто-шпоровими катками. Через 4-5 днів після посіву проводили досходове боронування середніми зубовими боронами поперек напрямку посівів. Ділянки гібридизації й ділянки розмноження сіяли зі співвідношенням рядів материнської стерильної лінії й запильника 10: 2 і 6: 6.

Догляд за посівами складався з обробки гербіцидами 2,4Д (Діален-супер) дозою 1 л/га у фазі 4-5 листів у рослин сорго і двох міжрядних обробок (КРН-4,2), ручної прополки (видалення курячого проса й мишію), обробки рослин проти попелиці.

Для посіву селекційних розсадників, конкурсного, попереднього випробування й ділянок гібридизації застосовували переустатковану селекційну сівалку СПЧ-6 нашої конструкції.

Розміщення ділянок селекційних дослідів проводилося систематичним методом, триярусно, шаховим способом. Елементарні ділянки у випробуваннях зернового сорго були площею 21 м2, повторність трьох - і чотириразова, у попередньому випробуванні цукрового сорго й сорго-суданкових гібридів - дворядкові, площею 14 м2, у всіх селекційних розсадниках - без повторень, однорядкові, площею 7 м2.

Збирання зернового сорго у випробуваннях проводили прямим комбайнуванням фінським комбайном “Сампо-500” у фазі повної стиглості зерна, з визначенням його вологості польовим вологоміром "Фермер". Урожай зерна проводили до стандартної (14%) вологості.

Скошування й збір зеленої маси силосного сорго, сорго-суданкових гібридів і суданської трави проводили вручну (серпами) з одночасним зважуванням всієї маси на платформних поштових вагах. Перший укіс суданської трави і сорго-суданкових гібридів збирали на 45-50 день після сходів, або за 7-10 днів до викидання волоті, другий - на 30 день після першого і третій - на 40 після другого укосу.

Силосне сорго збирали у фазі воскової стиглості зерна. З кожної ділянки як трав'янистого, так і силосного сорго відбирали по два пробних снопи вагою 3-5 кг для визначення виходу сіна, абсолютно сухої речовини, а також для визначення структури врожаю.

За стандарт прийняті районовані в Криму сорти і гібриди сорго різного напряму використання: для сортів і ліній зернового сорго - сорт Кримбел; для гібридів - гібрид зернового сорго Кримдар 10; по цукровому (силосному) - сорт Кримське 15; по сорго-суданкових гібридах - Ювілей 50, по суданській траві - сорт Фіолета.

Для створення нового вихідного матеріалу використовували метод схрещування на стерильній основі; всебічної оцінки сортозразків, факторів що вивчалися. У дослідах проводили: фенологічні спостереження, біометричні виміри, польову оцінку на стійкість до ушкодження попелицею і кукурудзяним метеликом та ураження бактеріозами і летючою сажкою; визначали: зміст цукру у соці стебел, оцінку зразків по реакції на цитоплазматичну чоловічу стерильність (ЦЧС) і інші спостереження й дослідження.

Крім цього, в селекційних розсадниках проводили оцінку зразків з комплексу господарсько-цінних ознак. У результаті жорсткого бракування виділені найбільш продуктивні номери для різних напрямків використання.

У насіннєвих розсадниках первинного насінництва проводили видові й сортові прополки, апробацію та масовий відбір типових рослин.

Статистична обробка експериментальних даних проводилася по Вольфу (1966), Доспєхову (1985) і Методиці державного сортовипробування (2000) на персональних комп'ютерах.

3. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов

3.1 Ґрунти дослідної ділянки

Дослідне поле університету, де проводились досліди, розташоване у зоні передгірних степів. Ґрунти цієї зони були вивчені Н.Н. Клепініним (1935), П.Г. Гусєвим (1966), В.Н. Івановим (1966), И. Я Половицьким (1979) і виділені в тип - чорнозем південний, карбонатний, малогумусний. Ґрунтовий розріз даного типу ґрунтів характеризується наступними показниками:

горизонт А1 (0-24 см). Темно-сірий з буруватим відтінком, угорі - пухкий, до низу - більш щільний. Структура грудкувато-пориста з домішкою пилу;

горизонт А2 (24-34 см). Забарвлення трохи темніше, щільність значно вище. Структура добре вирівняна, грудкувато-зерниста;

горизонт В (34-94 см). Характерне сірувато-буре забарвлення з поступовим переходом у жовто-буре. Відзначається наявністю псевдомицелія, ущільнений, часто зі значними включеннями щебенів. Структура грудкувато-горіхова;

горизонт З (94-150 см). Характерне жовто-буре або палево-буре забарвлення, глиняний із включенням білоглазки. Структура грудковато-призмовидна.

По механічному складу ґрунти варто віднести до пилувато-муловатих легких глин, у яких зміст мулу із глибиною зменшується, а кількість пилуватих часток збільшується. Однак, не дивлячись на більш високий вміст мулистої фракції у шарі ґрунту на глибині 0-20 см, кількість структурних агрегатів трохи менше, ніж у шарі 20-40 см, де їхній вміст найбільший і досягає 72%, що пояснюється постійним руйнуванням структури верхнього шару ґрунту сільськогосподарськими знаряддями в момент обробки.

Аналізуючи водно-фізичні властивості, необхідно відзначити, що об'ємна маса ґрунту до глибини 60 см змінюється в оптимальних межах. Поступове збільшення об'ємної маси по профілю ґрунту пояснюється зниженням вмісту органічної речовини із глибиною та поступовою заміною його мінеральною частиною ґрунту, що має більш високі показники щільності й питомої маси. Висока шпаруватість таких ґрунтів є найважливішим чинником високої їхньої вологоємності. Тому зимові опади накопичуються в шарі ґрунту, в якому максимально зосереджені корені рослин. Однак, кількості доступної вологи в ґрунті не достатньо, внаслідок високого порога в`янення.

Вміст гумусу у верхніх шарах коливається від 2,7 до 2,9%. У метровому обсязі запаси його становлять 200-230 т/га, з них у шарі 0-20 - 25,7%, півметровому - близько 68%, на глибині 50-100 см - до 32%.

Вміст валового азоту у верхньому гумусовому шарі становить 0, 20-0,26%, у нижньому 0,085-0,097%. Запаси загального азоту у шарі 0-100 см - понад 22 т/га. Гідролізуємого азоту в орному шарі - 11 мг/100 г сухого ґрунту. Фосфору в орному шарі втримується 0,098%, у підорному - знижується до 0,075%. Рухливого фосфору (Р2О5 по Мачігіну) - 1,15 мг/100 г сухого ґрунту. Забезпеченість карбонатних ґрунтів доступними фосфатами при такому вмісті для зернових культур вважається низкою. Тому відзначається висока ефективність фосфорних добрив. У той же час, відсутня ефективність калійних добрив, тому що забезпеченість даних ґрунтів калієм вважається високою. Вміст валового К - 1,18-1,22% і рухливого 27,8-33,5%. Скіпання ґрунту відбувається з поверхні: з глибиною кількість карбонатів різко зростає, pН водної суспензії становить 7,2-7,4.

Дані ґрунти по водно-фізичних і агрохімічних властивостях цілком придатні для вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі й такої культурі як сорго, і є типовими для передгірних степів Криму. Сорго на таких ґрунтах при оптимальних метеорологічних умовах завжди дає порівняно високі і стабільні врожаї.

3.2 Агрометеорологічні особливості

В зоні проведення дослідів середньорічна температура повітря складає +10,1°С. Сума ефективних температур вище +10°С становить 3162°. Тривалість безморозного періоду - 182 дня. Середньобагаторічна норма опадів - 509 мм. Цієї кількості вологи недостатньо для нормального вирощування більшості сільськогосподарських культур. Дефіцит вологи, значною мірою підсилюється за рахунок несприятливого розподілу опадів по періодах року й характеру їхнього випадання. Так, літні опади, що випадають у вигляді злив на висушений тривалою відсутністю дощів ґрунт, дає великий стік або випаровується з верхніх її шарів, не встигаючи просочуватися в глибину. Середньомісячна відносна вологість повітря з квітня по жовтень становить 55%, а в липні - вересні - 45-47%. За ці три місяці набирається 23 дні, коли вона опускається нижче 30%, а в окремі посушливі дні - до 8-10%, що негативно впливає на вегітуючі рослини (Агрокліматичний довідник по Кримській області, 1960).

Весна відрізняється невеликою кількістю опадів, які випадають переважно в другій її половині. У середньому випадає близько 107 мм опадів. Однак, в окремі роки сума опадів за весну буває нижче. Значна частина їх може виявитися непродуктивною, внаслідок зливового характеру їхнього випадіння та високих температур повітря. У березні, і особливо у квітні, ймовірні сильні північно-східні вітри, які викликають вітряні бурі. Температурний режим навесні дуже нестійкий. Можливі часті повернення холодів; навіть на початку травня можливі заморозки. Середньодобова температура вище +10°С установлюється з 19 квітня.

Літо дуже жарке. Середньодобова температура в липні й серпні перевищує 20-21°С, а денні досягають 34-40°С. У середньому за літо випадає 166 мм опадів, переважно у вигляді злив. При такому характері опадів ґрунтові запаси вологи поповнюються слабко. Щорічно відзначаються суховії.

У таких умовах волога є основним лімітуючим фактором, що стимулює ріст урожаю сільськогосподарських культур, особливо пізніх ярових.

3.3 Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в 2009 році

Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в звітному році були різноманітними. Перша декада квітня була порівняно теплою, середньодобова температура складала 6-12оС, а в окремі часи вона піднімалась до 18-20 оС. Опадів за цей період не спостерігалося. У другій декаді температура повітря знизилась в порівнянні з першою на 2-3о, і склала 8,2 оС, опадів не було. Початок третьої декади був холодним, 25 квітня мінімальна температура була 0 оС. З 27 квітня почалося підвищення температури до 10-11 оС в середньому за добу. Середньодекадна температура склала 6,8 оС, опадів не було У цілому за місяць температура повітря була нижчою на 0,9 оС середньобагаторічної і склала 8,3 оС, опади були відсутніми на протязі всього квітня, (табл.3.1). Посів сорго в таких умовах проводити було недоречно. В цей період в верхньому шарі грунту не було вологи, і він на глибині 10 см ще не прогрівався до 14-16о.

Перша декада травня була вологою й порівняно теплою. Середньодобові температури склали 13,6 оС. Опадів випало 70,4 мм. Вдень грунт прогрівався до 40-50 оС. Амплітуда коливання денних і нічних температур на поверхні грунту була 44-58 одиниць. Температура його на глибині 10 см піднялась до норми 15 оС. Проводити посів сорго з-за великих опадів було неможливо. У другій декаді травня проходило наростання температур, на кінець декади вона складала 17 оС, а денні температури підіймалися до 25-25 оС. Опади склали 17 мм і температура ґрунту на глибині 10 см піднялася до 17 оС. В таких умовах було проведено посів сорго і одержані дружні сходи. Початок сходів фіксували з 22 травня. У третій декаді температура трохи знизилась і склала в середньому 14,6 оС, що на 1 градус нижче другої декади. Денна температура в окремі дні підіймалась до 26-28 оС, а нічна складала 8-14 оС. Опадів практично не було (5,6 мм). У цілому, травень звітного року, по температурному фактору був на рівні багаторічних значень, перевищення склало (0,3 оС), а по опадам, навпаки, вологим - на 52 мм перевищив середню багаторічну норму. За травень випало більше двох місячних норм опадів.

Червень відмічений сухою і жаркою погодою. Температура повітря варіювала від 16-23 оС на початку першої декади до 25-29о в кінці її. Денна температура на кінець першої декади складала 30-31 оС. В другій декаді в окремі дні вона піднімалася до 30-34 оС, а в третій до 34-36 оС. В день ґрунт на глибині 10 см в першу і другу декаду прогрівався до 25 оС (на 4 градуси вище норми), в третю до 27-29 оС, що вище багаторічного значення на 5-6о і було несприятливо для рослин. Середньодобова температура повітря по декадам була 18,8, 18,9 і 23,6 о. У цілому за місяць випало 2,0 мм опадів, що склало 2,9% від середньої багаторічної норми. Високі денні температури до 30-34оС сприяли інтенсивному проходженню фаз розвитку рослин сорго.

Таблиця 3.1 - Характеристика основних елементів погоди за вегетаційний період сорго, 2009 р.

Декади

М і с я ц і

За вегетаційний період

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

О П А Д И, мм

1

0

70,4

0

42,5

0

19,0

2

0

17,0

0

10,0

0

0

3

0,5

5,6

2,0

0

0

2,0

Сума

0,5

93,0

2,0

52,5

0

21,0

169,0

Середнє багато-річні

34

41

68

63

35

35

276,0

Відхилення від багаторічн.,+,-

-33,5

+52

-66

-10,5

-35

-14

-107,0

СЕРЕДНЬОДОБОВА ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ, оС

1

9,9

13,6

18,8

23,7

23,5

18,0

2

8,2

14,6

18,9

21,6

21,3

17,5

3

6,8

15,6

23,6

22,0

22,6

13,5

Середня

8,3

14,6

20,4

22,4

22,5

16,3

17,4

Середня багаторічна

9,2

14,3

18,8

21,1

20,6

15,7

16,7

Відхилення від багаторічн.,+,-

-0,9

+0,3

+1,6

+1,3

+1,9

+0,6

+0,7

Аналізуючи погодні умови місяця, слід зазначити, що в червні спостерігалася погода з незвичайним тепловим режимом. Середньомісячна температура повітря була на 1,6 оС вище багаторічної.

Липень характеризується також жаркою погодою. В першій і другій декаді пройшли дощі: в першій декаді випало 42,5 мм, в другій - 10,0 мм. Всього за місяць випало 52,5 мм, що на 10,5 мм або 16,7% менше багаторічного значення. Температурний режим у липні був на 1,3 оС вищим багаторічної норми, в окремі дні максимальна температура вдень піднімалася до 30-35оС, а нічні температури були 18-23оС. Опади липня в сполученні з високими температурами на деякий час сприяли росту і розвитку сорго. На момент збирання другого укосу суданської трави й сорго-суданкових гібридів (кінець липня), ґрунт був повністю висушений, що вплинуло на врожайність зеленої маси. Цвітіння ж культури сорго проходило в таких умовах дуже швидко й інтенсивно і на 2-3 неділі раніше звичайного року, а у деяких зразків, навпаки - затримувалось на 8-10 днів.

Температура першої декади серпня була вище третьої декади липня на 1,5оС, опадів не спостерігалося. Друга й третя декади характеризувалися сухою й жаркою погодою, опадів не було. У цілому, серпень характеризується високим тепловим режимом, на 1,9оС перевищив середнє багаторічне значення. Опадів не було зовсім порівняно з середнім багаторічним показником - 35 мм. Високі температури повітря і нестача вологи сприяла швидкому дозріванню насіння у зернового сорго і суданської трави. На кінець серпня-початок вересня більшість зразків мало повну стиглість зерна.

Вересень був теплим, сезонне зниження температури проходило повільніше: середньодобова температура в першу-другу декаду трималася 18-19оС. Тільки на кінець другої і в третю, температура стала трохи нижчою - 12-16оС. Основні дощі пройшли у першу декаду - 19,0 мм, за місяць випало 21 мм опадів, що було нижче середньобагаторічного значення на 14,0 мм. Погодні умови вересня місяця сприяли гарному накопиченню силосної маси у цукрового сорго та дозріванню у нього зерна.

Таким чином, агрометеорологічні умови 2009 року за період вегетації сорго різного напряму використання можна характеризувати як сприятливі в травні по волозі та незадовільні по температурному фактору й екстремальними - в основний період вегетації сорго: опадів за вегетаційний період сорго випало всього 169 - на 107 мм або 61,2% від багаторічної норми. Сорго в таких умовах сформувало середній урожай, як зеленої маси, так і зерна.

4. Створення, вивчення, розмноження, збереження зразків вихідного матеріалу сорго різного напряму використання

Основними задачами науково-дослідницької роботи НД лабораторії сорго є: створення нового вихідного матеріалу сорго різного напряму використання на стерильній основі, всебічне вивчення колекційного й селекційного матеріалу, використання його в селекції на гетерозис, вивчення й використання ЦЧС, підбор батьківських пар для гібридизації, включення селекційних зразків у гібридизацію й оцінка їх на комбінаційну здатність, а також можливість обміну селекційним матеріалом між науковими установами.

Для рішення комплексу проблем найбільші витрати праці приходяться на селекційно-генетичну робота зі створення нового селекційного матеріалу, особливо стерильних аналогів і самозапилених ліній. Тут застосовуються нові методи практичної селекції: інцухтування, поворотні схрещування, різні добори, гібридизація, мутагенез та ін. Це дає можливість проводити широку комплексну оцінку кількісних ознак і біологічних властивостей зразків на високому методичному рівні.

Таким чином, створення і глибоке вивчення селекційного матеріалу й включення його в гібридизацію для створення нового вихідного матеріалу, а на його основі - нових сортів і гібридів, а потім широке впровадження сорго різного напряму використання у сільськогосподарське виробництво дасть можливість підвищити врожайність, істотно поліпшити кормову базу, створити не тільки кормове, але й харчове сорго, яке тільки вводиться в ранг харчових. З 2000 року в Реєстр сортів рослин України включено зернове сорго харчового напрямку під офіційною назвою "сориз". На 2008 рік Реєстрі сортів рослин України знаходилось 13 сортів и гібридів соризу: з них 4 - селекції нашого університету.

В останній час назріла проблема виробництва цукру, біоетанолу з культур альтернативних цукровому буряку. Сік стебел цукрового сорго містить 12-22% сухої речовини (цукрів). Селекційна робота з гібридизації, добору дасть можливість створити високоцукрові форми для промислової переробки.

У всіх цих напрямках й проводиться селекційно-генетична робота співробітниками проблемної НД лабораторії сорго Південного філіалу НУБіП України "Кримський агротехнологічний університет".

Щорічно на селекційній ділянці дослідного поля університету проводиться створення нового вихідного матеріалу сорго різного напряму використання. Ця робота проводиться слідуючими методами: гібридизації на основі ЦЧС, індивідуального, індивідуально-сімейного, індивідуально групового й масового добору й інцухтування. У селекційний процес в 2009 році було залучено 1277 зразків самозапилених ліній, зернового, круп'яного, цукрового, віничного сорго й суданської трави наступних розплідників: гібридного, селекційного зернового та віничного сорго, самозапилених ліній селекції проблемної НД лабораторії сорго університету.

Крім цього, у схему селекційного процесу включений розплідник стерильних аналогів, де створюються й зберігаються 24 родини стерильних аналогів і їхні самозапилені лінії - закріплювачі стерильності.

У всіх розплідниках селекційного процесу за кожним зразком, крім спостереження й фіксування фенологічних фаз рослин, проводилося вивчення кількісних ознак, визначалася стійкості до полягання, хвороб, до посухи та ін.

4.1 Гібридний розсадник

Цьому розсаднику надається велике значення, тому що від якісного добору в ньому залежать результати всієї майбутньої селекційної роботи.

В 2009 році до вивчення були залучені: гібриди першого покоління (гетерозіготні форми) з метою їх оцінки по морфологічним ознакам; другого покоління, де відбувається їхнє розщеплення на біотипи; третього й наступного поколінь, що отримані в результаті внутрішньовидової й міжвидової гібридизації соргових культур різних напрямків використання. Це перший, але дуже відповідальний етап селекційної роботи.

В цьому розсаднику за мету ставилося виявлення найбільш продуктивних генетично різноманітних комбінацій. Із цього матеріалу за допомогою інцухтування та індивідуального відбору створюється новий селекційний матеріал для майбутніх самозапилених ліній сорго. Інцухт є аналізатором складної популяції, що перехресно запилюється, і дає можливість виділити з неї в гомозиготному стані ряд генотипів, що несуть цінні, в практичному відношенні, ознаки.

Розсаднику надається особливе значення, тому що від якісного відбору в ньому залежать результати всієї майбутньої селекційної роботи. У період збирання, при комплексній оцінці й жорстокому бракуванні, за кожним зразком відбирають 2-3 продуктивні волоті. Аналіз біометричних показників кількісних ознак дозволяє виділити господарсько-цінні зразки: по висоті рослин і довжині волоті у зернового сорго; по висоті, довжині волоті, діаметру стебла й вмісту цукру у цукрового сорго; по висоті й коефіцієнту кущистості у сорго-суданкових гібридів і суданської трави, по довжині волоті й довжині ніжки волоті у віничного сорго.

Цього року в гібридному розпліднику вивчалося 247 зразків F1 - F6 різного напряму використання.

В посушливих умовах вегетаційного періоду, що склалися в поточному році, з комплексу господарсько-цінних ознак одержали відмінну оцінку 21 зразок, добру - 104, задовільну 71, інші були вибракувані. Кращі зразки надані в таблиці 4.1

З наведеної таблиці видно, що найбільш цінні зразки - це гібриди 3-4 покоління. Вегетаційний період у них складав 93 - 104 днів (Вальбура 64С х Восковидна 76/2 (Д 1567), Вальбура 64С х Рисорго 537/7 (Д 1569), Вальбура 64С х Рисорго 537/7 (Д 1571), Іскра 2С х ВІС 733 (Д 1577), Коричнева 11С х Рисорго 90 (Д 1618), Орана 10С х Скіфка (Д 1609), Бурана 24С х Анна (1643) та ін).

Таблиця 4.1 - Морфо-біологічна характеристика кращих зразків сорго в гібридному розсаднику, 2009 р.

№ ділянки

Назва гібрида

Покоління

Вегетаційний

період, днів

Продуктив-на кущистість, шт

Висота рослин, см

Довжина волоті, см

Вихід ніжки волоті з піхви листка, см

сходи - викидання волоті

сходи - повна стиглість

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1574

Кримбел - ст. - т

-

59

95

3,6

142

20

25,7

1575

Крупинка 10

-

63

102

4,3

115

23

35,0

1566

Іскра 2С хВІС 680/1

5

57

96

1,3

105

23

19,3

1567

Вальбура 64С х Восковидна 76/2

4

54

95

3,0

122

20

24,7

1569

Вальбура 64С х Рисорго 537/7

4

53

93

3,3

120

34

32,7

1571

Вальбура 64С х Рисорго 537/7

4

62

99

1,6

145

22

34,0

1572

Іскра 2С х Рисорго 534/1 - 1

4

56

95

3,0

147

30

24,3

1573

Іскра 2С х Рисорго 534/1

4

56

97

3,6

131

24

44,0

1577

Іскра 2С х ВІС 733

4

54

95

2,3

112

30

36,0

1579

Іскра 2С х ВІС 502-1

4

53

94

4,0

116

21

47,3

1580

Іскра 2С х ВІС 502

4

57

95

3,7

105

18

35,3

1585

Антоціана 23С х Амкримбура

4

59

101

4,3

127

17

15,0

1589

Золотава 65С х Кримбел

4

53

124

6,0

144

28

23,3

1593

Іскра 2С х Рисорго 54/1

4

54

93

3,3

121

20

15,7

1595

Бурана 8С х Крагуна

4

62

104

4,0

121

25

17,7

1604

Бурана 24С х Крупинка 10

4

57

96

2,3

98

35

46,0

1609

Орана 10С х Скіфка

4

59

100

4,0

131

26

34,0

1618

Коричнева 11С хРисорго 90

4

58

100

2,7

123

22

14,0

1639

Орана 10С х Крупинка 10

3

60

101

2,5

103

24

7,6

1643

Бурана 24С х Анна

3

59

95

1,6

114

17

13,3

1645

Коричнева 11С х Скіфка

3

58

95

1,3

86

21

22,6

1662

Бурана 8С х Кримбел

2

53

95

2,0

130

28

16,0

1678

ГОС 11С х Ксикра 34

2

55

92

2,3

159

29

9,6

1684

Орана 10С х ВІС 617

2

55

93

3,0

97

26

6,3

1702

Перспектива 80С х ВІС 984

4

60

100

2,0

97

31

7,2

1725

Орана 10С х Рисорго 54/1

2

54

98

2,3

151

31

14,8

1727

Іскра 2С х Повітряне 90

2

64

101

2,3

137

43

21,5

1729

Бурана 8С х Силосне 153

5

57

103

6,7

199

50

41,8

1740

ГОС 11С х Просвіт 1

2

47

99

6,7

119

38

4,0

1761

ГОС 11С х Силосне 100

2

54

108

4,5

188

42

38,3

1763

Перспектива 80С х Кормове 220

2

59

90

7,0

151

48

23,7

1765

(Іскра 2С х Коричневе 11) Сх Цукрове 412/2

2

55

104

2,7

225

41

26,7

1779

Бурана 24С х Фіолета

2

49

95

2,3

203

51

41,7

1780

Сорокалета

-

61

96

4,8

235

32

26,5

1788

ГОС 11С х Багатоукісна 313

5

58

97

5,1

233

35

24,7

Продуктивна кущистість 2,0 і більше, в звітному році, була у більшості зразків - Вальбура 64С х Восковидна 76/2 (Д 1566), Вальбура 64С х Восковидна 76/2 (Д 1567), Іскра 2С х Рисорго 534/1 (Д 1573), Антоціана 23С х Амкримбура (Д 1585), Орана 10С х Скіфка (Д 1609), Бурана 8С х Силосне 153 (Д 1729), ГОС 11С х Багатоукісна 313 (Д 1788). Більш висока продуктивна кущистість, в порівнянні з минулими поками, пояснюється:

по перше, великим запасом вологи на початку вегетації рослин, що дало можливість закласти максимальну кількість вегетативних органів рослини;

по друге, опадами, які пройшли на початку липня, що сприяло розвитку генеративних органів (волоті). І, звісно, треба брати до уваги і генотип рослини, його реакцію на природні умови.

За висотою рослин зернові форми варіювали від 86 (Коричнева 11С х Скіфка - Д 1645) до 151 см (Орана 10С х Рисорго 54/1, Д 1725), а силосні від 159 (ГОС 11С х Ксикра 34, Д 1678) до 233 (Гос 11С х Багатоукісна 313, Д 1788). Волоть за довжиною у зернових форм була в межах 20-35 см, а зразків гібридів силосного сорго і суданської трави досягала 48-51 см, особливо у гібридів другого покоління.

З гібридного розсадника відібрано по 2-3 волоті кращих рослин з кожного номера, попередньо заізольованих пергаментними ізоляторами.

Особливу увагу слід уділити гібридам другого покоління. Це найцінніший селекційний матеріал для створення нового вихідного матеріалу. З другого покоління починається розщеплення гібридів і робота по відбору тут є головною. На цьому етапі селекційної роботи можна виділити біотипи, цінні по господарським ознакам і залучити їх до досліджень. Кращі зразки гібридів другого покоління наведені в таблиці 4.2

Таблиця 4.2 - Морфо-біологічна характеристика кращих зразків гібридів F2, 2009 р.

№ ділянки

Назва гібрида

Вегетаційний

період, днів

Продуктив-на кущистість, шт

Висота рослин, см

Довжина волоті, см

Вихід ніжки волоті з піхви листка, см

сходи - викидання волоті

сходи - повна стиглість

1662

Бурана 8С х Кримбел

53

95

2,0

130

27,6

16,0

1665

Бурана 8С х Кримакса 4

58

95

3,0

113

31,3

4,3

1667

Бурана 8С х Кримрана 2

57

95

4,3

121

25,6

7,0

1668

Бурана 8С х Крупинка 100/1

58

95

3,0

132

26,6

12,6

1677

ГОС 11С х Ксікра 34

56

93

2,6

151

25,0

15,0

1681

Іскра 2С х ВІС 908

58

96

1,6

129

27,3

16,0

1684

Орана 10с х ВІС 617

55

93

3,0

97

25,6

6,3

1685

Орана 10С х Софіївка

57

96

2,6

108

32,0

16,0

1688

Коричнева 11С х Рисорго 54/1

50

103

3,0

138

24,3

20,6

1691

Бурана 8С х КСІ 68С

62

106

1,3

127

13,3

14,6

1692

Перспектива 80С х Таврида 114/2

59

99

1,6

110

23,3

10,0

1696

Перспектива 89С х Людмила 107

59

103

1,3

88

24,1

3,0

1706

Бурана 24С х Крупинка 10

56

96

2,0

135

28,3

17,5

1714

Перспектива 80С х Кримбел

58

95

1,7

132

23,6

16,2

1715

Коричнева 11С х Кримбел

59

97

2,0

168

24,5

35,1

1720

Перспектива 80С х Анна

57

96

1,0

134

22,0

10,1

1722

Перспектива 80С х Скіфка

58

95

1,6

92

23,3

0,0

1723

Орана 10С х Скіфка

59

95

1,0

130

27,5

11,8

1724

Коричнева 11С х Скіфка

57

99

1,3

119

29,3

13,0

1727

Іскра 2С х Повітряне 90

64

101

1,0

165

18,5

8,5

1736

Іскра 2С х Цукрове 372/2

60

99

1,0

84

117,8

6,0

1740

ГОС 11С х Просвіт 1

47

99

2,6

176

23,3

4,0

1742

Перспектива 80Сх Просвіт 1

63

103

1,3

175

18,8

0,0

1749

Іскра 2С х Цукрове 9/2

60

108

1,3

170

23,8

15,1

1751

(Іскра 2С х Коричнева 11) С х Цукрове 9/2

59

107

2,3

204

31,8

6,8

1755

ГОС 11С х Кормове 220

57

108

1,7

97

28,2

7,0

1756

Іскра 2С х Кормове 220

59

107

2,7

111

28,3

8,0

1757

Бурана 8С х Кормове 220

60

103

2,7

124

30,0

13,7

1766

ГОС 11С х Цукрове 412/2

59

103

2,0

169

24,7

9,0

1772

ГОС 11С х Кримське солодке

59

108

1,0

184

22,7

22,5

1778

Перспектива 80С х Фіолета

52

103

1,0

164

31,5

18,2

1779

Бурана 24С х Фіолета

49

95

1,0

170

25,5

17,0

З досліджуваних зразків найбільш видатні номери переведені в селекційний розплідник для подальшої роботи з інцухтування, а з іншими, що одержали позитивну оцінку, буде проводитися селекційна робота безпосередньо в гібридному розсаднику. Даний розсадник щорічно буде поповнюватися новими гібридами з випробувань і розсадника продуктивності нових гібридів

4.2 Селекційний розсадник

В цей розсадник поступають кращі зразки насіннєвого матеріалу з гібридного розсадника для вивчення і оцінки поколінь. Сюди ж попадають всі лілії і сім'ї елітних рослин сорго з селекційного розсадника попередніх років. У звітному році у вивченні перебувало 228 зразків, з них 84 - зернового і 144 - віничного сорго. У результаті всебічної оцінки з комплексу господарсько-цінних ознак і властивостей відмінну оцінку серед зернового сорго отримали 27 зразка, віничного - 52; добру - відповідно 29 і 30. Зразки, що одержали незадовільну оцінку були відбраковані.

Слід зазначити, що період сходи - викидання волоті у більшості зразків був до 60 днів (табл.4.2). Тільки де-кілька номерів мали цей період 60 і більше днів - Кримбел (Д 1478), Крупинка 10 (Д 1479), Скіфка (Д 1482), Рання 11 (Д 1507), Тор (Д 1616), Сократ (Д 1531) та Марічка (Д 1546). Це пов'язано опадами на початку липня і високими температурами. Такі погодні умови сприяли швидкому проходженню фази викидання волоті і цвітіння селекційних зразків сорго всіх напрямів використання. В цілому і весь вегетаційний період від сходів до повного дозрівання варіював від 89 днів (Дон 1, Д 1526) до 107 (Крупинка 10, Д 1479), табл.4.3

Таблиця 4.3 - Морфо-біологічна характеристика кращих зразків зернового сорго в селекційному розсаднику, 2009 р.

№

ділянки

Назва

лінії

Вегетаційний

період, днів

Висота головного стебла, см

Довжина волоті, см

Вихід волоті з піхви листка, см

Розміри листка, см

сходи-викидання волоті

сходи-повна стиглість.

довжина

ширина

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1478

Кримбел - ст-т

63

103

138

29

27,6

56

7,6

1479

Крупинка 10 - ст-т

63

107

107

32

42,6

59

11,0

1482

Скіфка 1

60

97

90

25

9,6

59

7,6

1491

Буривісник

58

99

99

25

9,6

58

8,0

1495

Кримжов 20

55

93

138

30

20,6

32

8,6

1496

Скіфка

58

97

104

25

10,0

59

6,0

1497

Іскруп 13

52

93

135

21

19,3

45

6,0

1498

Перкруп 24

53

95

120

21

15,0

38

4,6

1499

Орксі 29

56

97

110

28

9,0

62

8,3

1501

Пертавр 32/2

54

95

125

23

5,0

43

8,0

1507

Рання 11

62

100

107

24

5,0

63

7,0

1515

Марс

57

96

117

19

9,0

63

8,7

1516

Тор

61

99

127

19

4,0

59

9,7

1526

Дон 1

53

89

120

25

6,7

58

6,0

1531

Сократ

64

103

135

20

41,3

72

6,2

1536

Ориса 3

57

96

126

19

36,7

55

5,3

1539

Орккруп

59

97

108

28

38,0

54

5,0

1546

Марічка

60

102

139

18

15,0

59

6,3

1555

Закат

56

96

135,3

31

44,3

58

6,7

Висоту рослин, при повному достиганні зерна, зразки мали 90-138 см, тобто їх можна віднести до низько - та середньорослих, що сприяє збиранню урожаю механізованим способом.

Серед зразків віничного сорго були виділені номери, що мали також невелику висоту рослин, більш-менш короткий вегетаційний період, та стандартну волоть і ніжку волоті, (табл.4.4).

Таблиця 4.4 - Морфо-біологічна характеристика кращих зразків віничного сорго в селекційному розсаднику, 2009 р.

№ ділянки

Назва

зразка

Вегетаційний період, днів

Висота головного стебла, см

Довжина, см

Розміри листка, см,

довжина/

ширина

волоті

стрижня волоті

ніжки волоті

сходи-викидання волоті.

сходи-повна стиглість.

1335

Українське 30

63

105

136

38

4,7

41

83,7/9,7

1341

Мітельчате 12

62

98

142

44

4,0

28

89,0/9,8

1363

Вавіген 100

55

98

113

38

3,5

37

58,3/6,0

1376

Любиме 80

53

91

154

48

3,2

33

71/6,8

1380

Дліножка 91/2

65

100

112

33

3,2

43

75/7,3

1381

Дліножка 180/3

66

103

115

32

3,3

40

69/7,0

1387

Дліножка 24/2

66

102

175

49

3,2

36

70/8,0

1391

Дліножка 94

51

90

173

59

19,3

36

48/5,8

1402

Дліножка 13/2

54

90

156

43

1,3

46

66/6,3

1415

Кримітва

65

105

125

33

2,8

43

68/9,0

1416

Дліміта 13/2

52

93

185

48

4,3

34

78/6,7

1428

Таврічеське 32

55

96

180

52

5,3

32

68/6,0

1430

Таврічеське 27

58

97

187

46

5,0

34

70/7,7

1431

Мітельчате 1

59

99

185

59

5,0

47

82/8,7

1433

Таврічеське 14

58

98

190

65

4,7

28

81/10,7

1440

Легена 5/2

63

102

172

58

5,7

28

60/6,7

1460

Мітельчате 8

65

107

169

68

6,7

27

68/9,7

1464

Дліміта 97/1

58

104

180

74

3,0

56

81/5,1

1475

Вавіген 115

65

112

165

44

4,0

51

64/6,3

Період сходи-повна стиглість зерна змінювався, залежно від зразка з 90 днів (Дліножка 94, Д 1391) до 107 (Мітельчате 8, Д 1460). Висота рослин варіювала від 112 см (Дліножка 91/2, Д 1380) до 190 (Таврічеське 14, Д 1433) і залежала головним чином від біології рослини, її генотипу.

По довжині волоті розбіг в параметрах кращих зразків був 33-74 см. Найдовша волоть була у Дліміта 97/1, Д 1464 (74 см), Мітельчате 8, Д 1460 (68 см), Таврічеське 14, Д 1433 (65 см), Мітельчате 1, Д 1431, Дліножка 94, Д 1391 (59 см) і др. Такий показник, як довжина ніжки волоті, характеризує технологічність сировини зіничного сорго і він змінювався у селекційних зразків від 27 до 56 см.

Зразки цього розсадника будуть в подальшому вивчатися, а кращі переводяться в розсадник самозапилених ліній.

4.3 Розплідник самозапилених ліній

У розсаднику самозапилених ліній створюються, допрацьовуються, вивчаються і зберігаються самозапилені лінії сорго всіх напрямків використання, різних років інцухтування (від 7 до 30). Проводиться їх оцінка по комплексу ознак і якісних показників, біометричні досліди.

У звітному році в даний розплідник було включено 624 лінії зернового, цукрового сорго й суданської трави: зернового сорго - 382 ліній, цукрового - 92 і суданської трави - 150. Всі ці лінії є цінним селекційно-генетичним матеріалом для селекції на гетерозис, тобто їх можна використати в гібридизації, попередньо вивчивши по реакції на ЦЧС і комбінаційну здатність, окремі лінії розмножуються для створення нових сортів.

По морфо-біологічним ознакам, стійкості до хвороб і шкідників, серед досліджуваних ліній, в 2009 році відмінну оцінку одержали:

по зерновому сорго - 141 ліній;

по цукровому - 64 ліній;

по суданській траві - 28 ліній.

Добру оцінку одержали відповідно 110, 47 і 24 інцухт-ліній.

Якщо аналізувати фенологічні показники - періоди сходи - викидання волоті і сходи - повна стиглість, можна відзначити, що зразки самозапилених ліній по стиглості розділені на наступні групи:

скоростиглі, до 95 днів - по зерновому сорго - 78 зразка

по цукровому - 6

по суданській траві - 33;

ранньостиглі, 96-100 днів - по зерновому сорго - 108

по цукровому - не було

по суданській траві - 14;

середньоранні, 101-105 днів - по зерновому - 75

по цукровому - 40

по суданській траві - 9;

середньостиглі, 105-110 днів - по зерновому сорго - 37

по цукровому - 19

по суданській траві - 3;

середньопізні, 111-120 днів - по зерновому - 9

по цукровому - 53

по суданській траві - не було;

пізньостиглих, більше 120 днів - по зерновому - не було

по цукровому - 4

по суданській траві - не було.

Незважаючи на високу температуру повітря, опади в травні і на початку липня, посуху в більшості періоду вегетації, зразки сорго в звітному році мають великий розбіг по вегетаційному періоду (сходи-повна стиглість). Розтягнутість вегетаційного періоду у сорго пов'язана з сильною посухою, яка настала з другої декади липня. Скоростиглі форми змогли швидко відцвісти і зав'язати зерно. А що до більш пізньостиглих зразків - цвітіння у них наступало на два три тижні пізніше ранньостиглих зразків, і сам період цвітіння був довшим, особливо у цукрового сорго. Окремі його зразки зовсім не сформували зерна; цвітіння у них продовжувалось з початку серпня до жовтня.

Таким чином, період сходи - повна стиглість у сорго різного напряму використання пов'язаний з агрометеорологічними умовами вегетаційного періоду.

По всіх самозапилених лініях проведені біометричні виміри, оцінка на стійкість до хвороб, шкідників і полягання

Морфо-біологічна характеристика й вегетаційний період кращих ліній за 2009 рік представлені в таблицях 4.5, 4.6 та 4.7

За висотою рослин всі лінії зернового сорго поділяються на:

дуже низькі - висотою до 60 см;

низькі - 61 - 90 см;

середні - 91 - 120 см;

високі - 121 - 150 см;

дуже високі - понад 150 см.

Основна кількість зразків в розсаднику самозапилених ліній зернового сорго за висотою рослин відносяться до середньо - і високорослих. Також зустрічаються невелика кількість низкорослих зразків - Рисорго 30 (Д 722), Кучліза (Д 831), Безнома 21 (Д 844), ВІС 150/1 (Д 935).

Таблиця 4.5 - Морфо-біологічна характеристика кращих самозапилених ліній зернового сорго, 2009 р.

№

ділянки

Назва

лінії

Вегетаційний

період, днів

Висота головного стебла, см

Довжина волоті, см

Вихід волоті з піхви листка, см

Розміри листка, см

сходи-викидання волоті

сходи-повна стиглість.

довжина

ширина

1

2

3

4

5

6

7

8

9

710

Кримбел - ст.

55

91

125

25,3

27,3

48

5,3

711

Крупинка 10

60

102

116

26,6

16,6

42

5,4

712

Генічеське 209

64

102

130

23,3

16,6

53

8,0

722

Рисорго 30

59

104

87

26,0

17,6

41

7,6

723

Рисорго 62/4-1

59

104

122

32,6

15,6

60

7,6

736

Рисорго 534/1-1

59

100

133

31,0

17,6

61

6,6

746

Крупинка 10/1

58

101

115

31,3

10,0

62

5,0

747

Крупинка 10

60

101

112

22,0

8,0

53

6,0

748

Пеліда 2

51

88

143

32,0

7,3

54

7,6

749/1

Рисорго 534/1

58

101

160

27,6

13,6

61

6,6

755

Крупинка 10/3

56

101

110

24,6

10,3

51

6,3

756

Мариця

56

101

110

22,6

6,3

43

6,0

757

Шуршепа 1/1

61

102

129

24,0

16,3

69

6,0

758

ВІС 579

56

101

109

22,6

9,3

40

5,3

579

КСІ 80

58

101

96

34,1

13,3

46

6,0

761

Людгера

58

96

155

30,0

28,3

66

6,3

769

Тавріда 6

56

97

135

31,7

10,0

70

4,0

770

ВІС 574

56

100

114

27,7

11,0

40

5,7

772

ВІС 549

54

93

1140

34,3

5,0

47

6,7

781

Кримакса нет.

57

99

122

35,3

10,0

47

5,7

783

Кранштата 22

57

100

132

27,0

17,0

52

8,0

794

Рисорго 62/4

49

91

131

28,5

16,0

54

7,5

798

Крупинка 100

55

98

142

30,0

15,0

57

8,2

804

Склочка 1

51

97

137

26,3

22,8

50

7,3

808

ВІС 508/1

49

100

95

25,0

11,3

49

7,3

821

Перкруп 10

58

107

110

24,7

9,7

67

7,2

827

ВІС508

49

103

123

28,1

6,0

45

6,5

828

Ксікра

58

94

122

29,0

14,6

58

8,0

830

Рисорго 46

52

91

118

32,3

23,6

57

8,2

831

Кучліза

50

98

79

26,3

12,0

56

5,2

832

Крупинка 10/5-1

48

99

125

24,6

10,3

55

7,8

837

Рання 20/1

49

93

95

29,0

13,0

53

6,6

838

ВІС 531/1

59

93

98

26,6

12,6

58

6,6

846

ВІС 546

55

102

156

22,6

19,6

61

9,3

844

Безнома 21

55

96

88

23,2

8,6

58

7,5

853

Мариця 2

53

99

131

28,5

20,6

57

8,0

854

Крупинка 10/8

53

97

103

28,3

9,8

58

10,8

855

Крупинка 10/9

49

100

137

27,3

21,2

40

7,0

859

Ксікра 34

56

96

145

20,6

18,5

40

8,3

867

Рисорго 46

5

92

150

25,0

22,6

49

7,5

869

ВІС 908/2

58

99

121

29,0

11,5

60

8,1

870

ВІС 908/2

58

99

115

34,5

9,3

63

9,1

875

Рисорго 534/5

55

102

104

26,0

22,8

45

9,3

876

Ж 547

53

98

141

24,5

18,2

39

7,8

877

Кримбел 38/1

57

98

146

30,5

24,8

56

7,6

879

ВІС 414/1

58

98

125

23,2

14,2

54

7,2

887

ВІС 42/1

59

100

125

30,3

5,3

50

8,2

888

ВІС 908

57

98

140

25,6

13,8

67

9,2

894

ВІС 531

57

95

105

30,3

16,6

74

9,0

896

ВІС 28/1

57

95

124

20,0

18,6

45

9,0

899

ВІС 565

56

95

108

33,8

10,6

52

7,8

900

ВІС 568/2

50

97

142

30,2

16,3

52

7,0

902

ВІС 568

57

93

127

28,5

12,8

59

8,3

903

ВІС 568/1

50

94

140

25,5

17,5

48

7,0

909

ВІС 721

55

100

104

30,5

5,0

58

8,0

910

ВІС 718

57

102

117

29,8

14,8

52

7,5

914

Орбліза 182

57

94

136

24,5

18,3

57

8,0

915

Орбліза 152

57

101

119

29,8

18,2

43

6,5

916

Орбліза 153/1

57

95

107

27,2

0

51

9,5

917

Орбліза 153/2

55

98

101

25,5

14,0

64

7,5

918

Ж 544

55

99

121

23,2

17,8

59

7,0

919

Ранліза 292

55

99

105

30,2

15,5

46

8,7

920

ВІС 454

59

103

113

32,3

4,3

64

8,5

921

Желсера 322

56

99

94

30,2

8,3

60

8,5

923

Зерноградка 6

54

99

199

41,5

6,3

53,2

5,0

926

Кримка 7

57

100

140

28,8

28,7

54,0

9,8

933

КСІ 80

56

98

90

28,7

7,0

47,7

6,0

934

ВІС 502

58

99

96

31,6

2,0

62,0

7,1

935

ВІС 150/1

57

98

88

25,7

4,3

65

6,9

936

ВІС 733

57

99

107

30,0

12,0

63

6,4

937

Крупинка 7

56

92

112

30,0

6,3

64

5,2

939

Андгера 7

52

92

132

19,7

16,3

45

5,6

Довжина волоті варіювала у зразків самозапилених ліній від 19,7 см (Андгера 7, Д 939) до 34,5 см (ВІС 908/2, Д 870). Найкоротші волоті спостерігали у ВІС 28/1, Д 896 - 20 см, Ксікра 34, Д 859 - 20,6 см, ВІС 579, Д 758 - 20,6 см, Генічеське 209, Д 712 - 22,3 см. Всі інші зразки мали середню і довгу волоть.

Така ознака, як вихід ніжки волоті з піхви верхнього листа (видима довжина ніжки волоті над пазухою верхнього ластка) у нових ліній була різною і залежала як від генотипу рослин, так і від агрометеорологічних умов року вегетації. Кращими зразками по цьому показнику були: Кримбел (Д 710) - 27,3 см, Людгера (Д761) - 28,3 см, Склочка (Д804) - 22,8 см, Рисорго 46 (Д 828) - 23,6 см, ВІС 546 (Д 843) - 19,6 см, Мариця 2 (Д 853) - 20,8 см, Крупинка 10/9 Д 855) - 21,2 см, Рисорго 534/5 (Д 875) - 22,8 см, Кримбел 38/1 (Д 877) - 24,8 см, Кримка 7 (Д 926) - 28,7 см, та ін. Більшість зразків в звітному році мали вихід ніжки 10 - 20 см, тобто були середніми і довгими. Номерів з виходом ніжки менше 10 см була невелика кількість, чому сприяли в першу чергу погодні умови, тобто дощі, що пройшли на початку липня (перша декада). В цей час йшло формування даного показника.

В звітному році зернове сорго сформувало лист достатньої довжини. Практично у всіх зразків лист був довжиною 40 і більше см, при цьому і ширина листа була 5 - 8, а то і 9 см. Таким чином у зразків зернового сорго нашої селекції достатньо висока фотосинтетична активність (зразки мають великий й дуже великий лист за довжиною і по ширині листової пластинки - широкий та дуже широкий).

Страница:


Подобные документы

  • Використання різного за тривалістю вегетаційного періоду вихідного матеріалу у гетерозисній селекції кукурудзи

    Збагачення генофонду вихідного матеріалу, який використовується при створенні нових високоврожайних гібридів із заданими ознаками. Комбінаційна здатність ліній і вплив на її прояв генотипів різних зародкових плазм.

    автореферат [38,3 K], добавлен 00.00.0000

  • Изучение продуктивности сорго-суданковых гибридов в предварительном испытании в предгорной зоне Крыма

    Сорго - одна из культур, получившая широкое распространение в сельском хозяйстве. Ботаническая характеристика и биологические особенности растения. Эффект гетерозиса и его использование в селекции. Экономическая выгодность сорго-суданковых гибридов.

    дипломная работа [104,8 K], добавлен 06.02.2011

  • Изучение родительских форм для создания сорго-суданковых гибридов

    Ботаническая характеристика сорго. Использование гетерозиса в селекции новых гибридов. Характеристика почвенно-климатических условий проведения опытов. Методика проведения и результаты экспериментов. Эффективность выращивания сорго-суданковых гибридов.

    дипломная работа [96,5 K], добавлен 20.08.2010

  • Морфобиологическая оценка родительских пар сорго-суданковых гибридов при селекции на гетерозис

    Ботаническая характеристика, биологические особенности и использование сорго-суданковых гибридов; эффект гетерозиса в селекции новых гибридов. Экономическая эффективность получения зеленой массы от сорго-суданковых гибридов, методика проведения опытов.

    дипломная работа [77,1 K], добавлен 20.08.2010

  • Пути повышения урожайности сорго

    Современные экологически безопасные технологии возделывания сорго. Почвенно-климатические и погодные условия зоны выращивания. Потенциальная урожайность, факторы, лимитирующие ее уровень. Расчет доз удобрений, схема получения программируемой урожайности.

    курсовая работа [299,2 K], добавлен 06.02.2011

  • Продуктивность новых для Чувашской Республики культур в зависимости от норм посева в условиях УНПЦ "Студгородок"

    Морфологические и биологические особенности сахарного сорго и сои, принципы и особенности их размещения в севообороте. Формирование агрофитоценоза сахарного сорго и сои, анализ урожая и продуктивности данных культур, экономическая эффективность.

    дипломная работа [210,1 K], добавлен 19.11.2011

  • Создание высокопродуктивных сортов и гибридов сорговых культур

    Характеристика почвенно-климатических условий почвы опытного участка. Изучение и размножение образцов сорго и создание национальной коллекции. Испытания сортов и гибридов, передача новых самоопыленных сортов сорго на государственную регистрацию.

    научная работа [186,4 K], добавлен 06.02.2011

  • Селекція ячменю

    Види селекційних посівів. Етапи гібридизації ячменю. Операції основного обробітку грунту. Гібридний, селекційний та спеціальні розсадники, їх призначення. Види сортовипробування: конкурсне, міжстанційне. Оцінка сортів зерна на стійкість проти вилягання.

    отчет по практике [22,3 K], добавлен 16.07.2015

  • Типы растений по высоте и характеру расположения листьев

    Общее понятие про поверхностное и коренное улучшение природных кормовых угодий. Мероприятия, которые учитывают при составлении схемы пастбищеоборота. Технология приготовления и хранения сенажа. Кормовое значение и биологические особенности сорго.

    контрольная работа [25,6 K], добавлен 18.05.2011

  • Показатели качества семян

    Показатели, характеризующие качество семян. Значение совместных посевов кукурузы с бобовыми культурами при возделывании на силос, технология возделывания. Корневые гнили как опаснейшие болезни зерновых. Народнохозяйственное значение и особенности сорго.

    контрольная работа [17,9 K], добавлен 18.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены