Полісся України відрізняється дуже великим різноманіттям екологічних умов, що висуває до нових виведених сортів підвищенні вимоги, особливо по ознаці екологічної пластичності.

Жодний з районованих в українському Поліссі сортів (Миронівська 808, Іллічівка, Киянка, Миронівська 25, Карібо, Одеська 66, Білоцерківська 18, Білоцерківська 167) не відповідає повністю вимогам зони.

Для Полісся і західних районів України необхідні сорти озимої пшениці, які по стійкості до комплексу хвороб і екстремальних умов (повязаних з надлишковим перезволоженням) наближаються до західноєвропейського екологічного типу, тобто поєднують в собі стійкість до проростання на пні і вилягання, високу продуктивність, стійкість до борошнистої роси, септоріозу, сніжної плісняви, іржі, кореневої гнилі, випрівання і вимокання, а також ензимомікозному виснаженню насіння. Крім цього вони повинні бути зимо - і морозостійкими, стійкими до посухи в період наливу і визрівання зерна, з добрими борошномельними і хлібопекарськими якостями.

В Українському НДІ землеробства створено ряд сортів озимої пшениці методом ендоспермальної інєкції озимого жита Тацинське голубе в Безосту 1 створенні сорти Поліська 70, Київська 73, Колективна 77, і Поліська 71. Сорт Поліська 70 районований в 1974 році, високопластичний, продуктивний. Колективна 77 і Київська 73 мають підвищену зимостікість. Київський напівкарлик (відбір з Поліської 70) стійкий до вилягання, зимостійкість не висока. Шляхом поєднання трьох ліній озимої м'якої пшениці, отриманих в результаті інбридінгу і відбору по господарсько-цінних ознаках, створений солестійкий високобілковий сорт Мірютинка. Сорт Щедра Полісся отриманий індивідуальним відбором з природнього гібриду Поліської 70, рослини якої були обробленні мутагенами.

Методом добору із популяції сорту Поліська 87 був створений сорт озимої пшениці Поліська 90. Сорт середньої стиглості. Стійкий проти хвороб та вилягання, добре пристосований до умов зовнішнього середовища Лісостепової зони і кращих грунтів Поліської зони.

Борошномельні і хлібопекарські властивості зерна добрі. Зерно містить 26 - 28% сирої клейковини. Цінна пшениця, сорт високоврожайний. На родючих грунтах Лісостепової зони дає врожай зерна 65-70 ц/га. Зареєстровано рекордні врожаї цього сорту. У Броварському районні Київської області в одному з господарств на площі 15 га одержано 115 ц/га зерна. Є державним стандартом в Поліській та Лісостеповій зонах.

Технологія вирощування сорту звичайна. Сорт Поліська 90 занесений до Реєстру сортів рослин України з 1994 року для вирощування в Поліській та Лісостеповій зонах. Площа висіву її в Україні близько 600 тис. га.

Виведенням нових сортів пшениці в Україні займається також Донецький інститут агропромислового виробництва УААН. Ним було виведено такі перспективні сорти, як Донецька 46, Донецька 48.

Сорт Донецька 46 належить до середньоранніх, колоситься і дозріває одночасно з сортом Альбатрос одеський. Достатньо посухостійкий. Зимо- і морозостійкість вища середньої. Висота рослин 90-110 см., хворобами - борошнистою росою, бурою листовою іржею, пильною і твердою сажкою, кореневими гнилями - уражається середньо. Сильна пшениця. Генетичний потенціал урожайності сорту Донецька 46 - 75 ц/га.

Донецька 46 занесена до Реєстру сортів рослин України по Степовій і Лісостеповій зонах України. В 1990 році, широко вирощується в господарствах Донецької, Харківської, Луганської, Вінницької та інших областей.

Сорт Донецька 48 належить до різновидності Лютесценс. Середньоранній. Колоситься і дозріває на 1 - 2 дні пізніше сорту Донецька 46. Висота рослин 90 - 110 см. Стійкий до вилягання. Хворобами уражається середньо, на рівні сорт Донецька 46. Сорт Донецька 48 високоврожайний. У конкурсному сортовипробуванні за 92 - 93 роки середній урожай зерна становив по чорному пару 68,7 ц/га., що на 7,6 ц/га вище стандарту.

Сорт Альбатрос одеський належить до різновидності Еритроспермум. Зернівка від середніх до великих розмірів. Маса 1000насінин-30-49грам. Сорт невисокорослий (90-105см.), стійкий проти вилягання, що включає можливість застосування рентадантів.

Ранньостиглий, достигає на 1-2 дні раніше Одеської 51. Морозостійкість висока. Характеризується високими показниками посухостійкості і стійкості до осипання. Стійкий проти грибкових захворювань: бурої іржі, борошнистої роси, сажки, кореневих гнилей - висока. Хлібопекарські якості високі, належить до групи сильних пшениць. Має високий потенціал якості зерна і стабільність його показників.

Сорт високоінтенсивного типу. Максимально врожайність (90,8 ц/га), одержано в 1988 році на Вознесенській сортодільниці Миколаївської області.

1.3.3 Морфологічний опис різновидностей пшениці

В межах кожного виду ботанічні різновидності розрізняються по остистості, опушенню колосу (колоскових лусок), забарвленню колосу, остей і зерна. Для визначення вказаних ознак необхідно брати стиглий добре розвинений колос і працювати лише при денному освітленні.

Остистість. Існують різновидності пшениці з остистим і безостим колоссям.

До остистих відносяться такі, в яких зовнішня квіткова луска несе ость, що перевищує довжину квіткових лусок.

До безостих належать такі різновидності, в яких зовнішня квіткова луска остей не утворює. В деяких форм, що відносяться до безостих різновидностей, зовнішні квіткові луски в нижній частині колосу утворюють остевидні відростки, які не перевищують довжини своєї квіткової луски.

В залежності від умов вирощування остевидні відростки можуть бути різної довжини. Крім цього, окремі сорти проявляють різну схильність до утворення остевидних відростків. Наприклад сорт ярої пшениці Лютесценс 62, що відноситься до безостої різновидності, утворює у верхній частині колосу остевидні відростки, що досягають 2 см довжини.

Опушення колосу (колоскових лусок). Розрізняють колоски опушені і неопушені (голі).

У різновидностей пшениці з опушеним колосом на колоскових лусках і на відкритих частинах зовнішніх квіткових лусок є волоски. До різновидностей з опушеним колосом відноситься сорт озимої пшениці Ульянівка.

При визначенні опушення колосу виникають проблеми в тому, коли колоскові луски слабо опушені. наприклад у сорту Гостіанум 237 на колосових лусках є рідкі волоски, розміщенні в основному, по краю луски. уважно оглянувши колос, можна помітити волоски не лише по краю колоскової луски, але й на неприкритій частині квіткової луски. При слабкому опушенні колосу рекомендується оглядати його таким чином, щоб промінь світла проходив по колосковій лусці. При такому огляді добре помітні відмітки волосків і легко визначити опушення, особливо у верхній частині колосу.

У різновидностей пшениці з неопушеними колосками колоскові луски голі (без волосків).

Забарвлення колосу. Колосся по кольору може бути біле, червоне, чорне і сіро - димчасте з темними плямами.

До білих відносяться такі колоски, які мають відтінки від солом'яно - жовтих до брудно - сірих, а також колоски, які мають на колоскових луках слабко - оранжеве жилкування. В залежності від умов вирощування забарвлення колосу може мінятися.

До червоних відносяться такі колоски, забарвлення яких варіює від блідо - рожевих до коричнево - червоних відтінків.

Виникають проблеми при визначенні блідо - рожевого колосся, яке важко відрізнити від солом'яно - жовтого (білого). В сумнівних випадках забарвлення колоса визначають, обробляючи колосові луски лугом. Для цього в стакан з 5% розчином їдкого натру поміщають колоскові луски. Через 15 - 20 хвилин червоний колос стає темним (бурим), а білий колос - солом'яно - жовтим.

В деяких сортів пшениці (Московська 2453), що відноситься до червоноколосих різновидностей, на колоскових лусках з'являються темно - димчасті плями, що приближує їх до різновидності цезіум (сіро - димчасті колоси). Деколи помиляються, виділяючи плямисте колосся як домішку, або приймаючи плями за хворобу - чорно плівчастість (блек - чаф). Наявність темних плям на колосах московської 2453 в сортовою ознакою, і такі колоси не можна вважати сортовою домішкою.

Чорне колосся може бути від чорних до синювато - чорних відтінків. При наявності на колоссях восково нальоту чорне забарвлення стає сизим. Від воскового нальоту легко звільнитися, якщо до колосу піднести запалений сірник. Віск при цьому плавиться і колос отримує яскраво виражене чорне забарвлення. Восковий наліт можна також стерти пальцем.

Сіро - димчасте з темними плямами забарвлення варіює від попелястого до темно - червоного в залежності від фону колосу. В умовах Сибіру в сортів, що відносяться до різновидності цезіум, це забарвлення проявляється чітко.

Забарвлення остей. Ості можуть бути білими, червоними і чорними.

Біле забарвлення остей буває в пшениці з білим забарвленням колосу. В такому випадку кажуть, що забарвлення остей однакове із забарвленням колосу.

Червоне забарвлення остей спостерігається в пшениці з червоним забарвленням колосу.

Чорне забарвлення остей може бути в пшениці з білим, червоним і чорним забарвленням колосу.

Біле колосся з чорними остями має сорт Мелянопус 69.

Забарвлення остей залежить від умов вирощування пшениці. Коли сорт за цією ознакою дуже мінливий, то його відносять до двох різновидностей.

Наприклад у сорту озимої пшениці Українка в одні роки проявляється чорне забарвлення остей, а в інші - ості білі. Цей сорт відносять до двох різновидностей: еритроспермум і нігріарістатум.

Чорне забарвлення остей деколи проявляється слабко. В цьому випадку необхідно взяти ості за верхні кінці і злегка перекрутити. Тоді забарвлення буде видно чітко.

Забарвлення зерна. Розрізняють зерно білого і червоного кольору.

Біле забарвлення може бути від майже білого до світло - жовтого. Це залежить значно від консистенції зерна. Борошнисті зерна мають біле і світло - жовте забарвлення, скло видні нагадують по кольору світлий віск, але значно прозоріші від нього. У верхньому шарі насінної оболонки білих зерен відсутній коричневий пігмент.

Червоне забарвлення зерна залежить від наявності у зовнішньому шарі насінної оболонки коричневого пігменту. В залежності від консистенції зерна червоне забарвлення змінюється від рожевого і світло - коричневого до червоно - коричневого. Борошнисті зерна мають зерна забарвлені в мутний червоно - коричневий колір(додаток 2).

Розділ 2 Методика організації досліджень

2.1 Методика аналізу схожості насіння

Для визначення сортових особливостей пшениці ми проводили дослідження схожості насіння. Методика визначення схожості насіння була розроблена Ю.Б.Коноваловим і М.К. Селаврі. (Практикум по селекции и семеноводству полевих культур.)[4.257]

Для нормального проростання насіння необхідно створити оптимальні умови : забезпечити водою, створити певний температурний режим, надати доступ кисню.

Насіння проростає нормально, якщо всі ці умови знаходяться в оптимумі, який визначається потребами культури.

За методикою Ю.Б. Коноваловим та М.К. Селаврі для пророщування насіння використовують різні підстилки (ложе), які добре утримують вологу навіть за високої температури, легко віддають її насінинам, мають добру вологоємкість, нейтральну реакцію (не вступають в хімічні реакції) і вільні від мікрофлори. Таким вимогам відповідають кварцевий пісок, фільтрувальний папір, марля і пористі керамічні плитки. У своїх дослідження ми використовували марлю, яку для пророщування насіння складали в три шари. Попередньо марлю продезинфікували, прокипятивши у воді. Безпосередньо перед використанням марлі як підстилки ми зволожили її до повної вологоємкості - намочили в склянці з водою, а через деякий час надлишок води злили.

Існують наступні методи визначення схожості насіння;

1) стандартний метод по ГОСТ 12038-66;

2) пришвидшений метод;

3) метод пророщування насіння в рулонах.

У наших дослідженнях проводилось пророщування насіння за стандартним методом по ГОСТ 12038-66

Як ми вже сказали, пророщування проводилося на ложі з марлі.

Насінини пророщують в спеціальних фаянсових ростильнях, чашках Петрі, в ванночках на скляних пластинках. Наш дослід проходив з пророщуванням насіння в чашках Петрі. Для цього перед використанням для дезинфекції посуду протирають ватним тампоном, змоченим в денатурованим спирті.

Схожість визначали в чотирикратній повторності. Кількість насінин в кожній повторності для пшениці -100 штук.

При аналізі на схожість із середнього зразка відібрали навіску, виділили всі відходи із насіння пшениці взяли проби для визначення схожості.

Для цього насіння пшениці висипали на розбірну дошку, добре перемішали, вирівняли шаром товщиною 1-2 см в формі квадрату, поділили хрестоподібно лінійкою на чотири частини із кожної з них шпателем підряд відрахували по 100 насінин.

Насінини розклали на підстилку так, щоб вони не доторкались одна одної. Відстань між ними 0,5см.

Чашку Петрі зверху накриваємо кришкою, до внутрішньої поверхні якої прикладаємо етикетку, на якій вказуємо номер повторності, номер зразка, дату обліку енергії проростання і дату обліку схожості.

Насіння пророщували в термостаті при постійній температурі +20 °С. Контроль за температурою в термостаті проводили три рази за добу -з ранку, вдень і ввечері.

Вологість ложа перевіряли два рази за добу-зранку і вкінці дня.

При підсиханні ложа його зволожували з пульверизатора, для підтримування достатньої вологості повітря на дні термостату встановили ванночку з водою, яку міняли кожні три дні.

Для забезпечення насіння, що проростає киснем слідкували за справністю вентиляції

В термостаті щодня привідкривали чашки. Петрі на 1-2 хвилини щодня. Щодня оглядали чашки Петрі на наявність плісняви.

Облік пророслих насінин проводили два рази: першого разу визначали енергію проростання насіння пшениці (на третій день після закладання проби), другого разу - його схожість (через сім днів після закладання проби).

День посіву і день обліку пророщених насінин вважали за одну добу.

Нормально пророщеними вважали такі насінини пшениці, в яких нормально розвинений корінець був розміром не менше довжини насінини і росток не менший довжини насінини.

До ненормально пророщених відносили такі насінини, в яких:

1) росток нормально розвинений, але корінця немає або корінець без волосків, темний, ниткоподібний, з перетяжками, водянистий -прозорий;

2) корінець нормальний, але росток тонкий, сильно витягнутий, скривлений;

3) корінець нормально розвинений, але без ростка.

Ненормально пророщені насінини вважали несхожими.

При обрахунку енергії проростання по кожній повторності окремо підраховували і видаляли лише нормально пророщені і гнилі насінини. По повторності вираховували енергію проростання - відсоток нормально пророщених насінин до моменту обліку від загальної кількості насіння що аналізується. Насінини, що залишилися знову ставили в термостат для подальшого пророщування.

Для вирахування схожості сумували кількість нормально пророщених насінин, порахованих за два сроки (при обліку енергії проростання і при обліку схожості), і обчислювали загальну кількість у відсотках від кількості насінин, поставлених на пророщування.

Схожість насінин зразка встановлювали обчисленням середнього арифметичного по даних результатів чотирьох повторностей, якщо всі вони мають допустимі відхилення - лалітуди. (додаток 3)

Відхилення визначали співставленням даних схожості кожної повторності з середнім арифметичним.

Середній арифметичний відсоток схожості для встановлення допустимих відхилень по повторностях визначали з точністю до сотих. Кінцеві результати енергії проростання і схожості насінин зразка виразили в цілих відсотках, причому долі менші 0,5 відкидали, а 0,5 і більші вважали за 1.

2.2 Особливості аналізу головних сортових апробаційних ознак пшениці

Крім визначення схожості посівного матеріалу ми провели ряд досліджень по визначенню морфологічних особливостей даних районованих сортів.

Одним з таких досліджень було визначення щільності колосу, яке проводили за методикою розробленою М.С. Сапожніковим та В.М. Марценківською.[18.107]

Морфологічні ознаки, за якими визначають сорти пшениці часто не сталі і бувають дуже схожі між собою. За цих умов важко визначити той чи інший сорт.

Для визначення сортів пшениці необхідно досконало ознайомитись з їх ознаками.

Головними сортовими апробаційними ознаками пшениці є :

1.Форма колоса.

Розрізняють три основних типи колоса (додаток4 .мал.1)

А)веретеновидний, що звужується до верхівки;

Б) циліндричний - однаковий по всій довжині;

В) булавовидний - потовщений і більш щільний до верхівки.

У поперечному розрізі колос буває квадратним або прямокутним.

Довжина колоса залежно від умов вирощування і сортових особливостей коливається приблизно в межах 6-13см.

Колосся буває довге, середнє, коротке.

У сортів м якої пшениці: кортке 6-8см,середнє-8-10,довге-понад 10см.

Щільність колоса прийнято визначати числом колосків, розміщених на 10см (іноді 1см) стрижня.

У мякої пшениці, коли припадає на 10см стрижня до 16 колосків, колос вважають нещільним, 17-22 колоски-середньої щільності, 23-28 колосків - щільним і понад 28 колосків дуже щільним. Щільність колоса визначали за формулою:

,

де А - число колосків ; (A-1)- число колосків без одного ;

В-довжина стрижня колоса (см.); D- показник щільності.

2.Характер остей.

Ості бувають довгі, середні і короткі. Довгі ості мають довжину, більшу за колос. У середніх остей довжина дорівнює довжині колоса. Короткі ості мають довжину, меншу за довжину колоса.

Напівостисті форми на нижніх колосках остей не мають або є короткі, а на верхніх колосках довгі або середні.

Безостими формами вважають такі, у яких остисті зубці на зовнішніх квіткових лусках двох нижніх квіток кожного колоска коротші, ніж довжина луски, а також колоски, які мають укорочені ості (2-3см. завдовжки).

За напрямом розрізняють ості паралельні й ті, що розходяться в боки, а також прямі та зігнуті, за грубістю - ніжні, грубі, напівгрубі. Ості також можуть бути шорсткими, ламкими, ніжними, гнучкими, мякими, і в різній мірі зазубленими.

3.Форма колоскової луски в основному бувають (додаток 4. мал.2):

а) ланцетна;

б) овальна ;

в) яйцевидна з проміжними формами

4. Плече колоскової луски розрізняють (додаток 4. мал.3.):

а) слабовиявлене;

б) скошене;

в) пряме;

г) підняте.

5. Зубець колоскової луски пшениці буває по довжині - короткий, довгий і перехідний в остевидне загострення ; за формою зубця - тупий, гострий, зігнутий (відігнутий назад), або зігнгутий в середину -дзьобовидний (додаток4. мал.4)

6.Форма зерна(додаток 4.мал.5).Найбільш поширеними формами є:

а)видовжена;

б) яйцевидна;

в) овальна;

г) бочковидна.

Розділ 3 Експериментальні дослідження та аналіз отриманих результатів

3.1 Дослідження якості посівного матеріалу сортів Triticum Бродівського району

При дослідженні якості посівного матеріалу сортів Миронівська 61, Поліська 90, Донецька 48, Альбатрос одеський, Крижинка(додаток 5) було закладено по чотири проби по кожному сорту. Повторності були закладені 7 березня 2003р. Дані по енергії проростання насіння знімалися 10 березня 2003р., а по схожості -14 березня 2003р.

Ці дані були занесені у таблицю 1.

Таблиця 1

Результати проведених досліджень схожості і енергії проростання районованих сортів пшениці.

№	Назва сорту	№ проби	Схожість	Енергія проростання
1	Миронівська 61	I II III IV	78 82 84 84	70 75 76 73
2	Поліська 90	I II III IV	83 85 88 85	77 78 81 82
3	Крижинка	I II III IV	91 89 93 96	83 80 85 87
4	Альбатрос одеський	I II III IV	96 94 94 91	86 85 82 80
5	Донецька 48	I II III IV	79 81 83 86	72 75 76 80

Середнє арифметичне з чотирьох повторностей визначення схожості для сорту Миронівська 61 :

схожість

Відхилення від середнього арифметичного відсотку схожості будуть наступні :

I повторність 78-82=-4

II повторність 82-82=0

III повторність 84-82=2

IV повторність 84-82=2

При середньому арифметичному відсотку схожості 82 допустимі відхилення по повторностях 5,5.

Енергію проростання вираховували також по чотирьох повторностях:

Енергія проростання =

Аналогічні розрахунки були проведенні по кожному сорту. Тому :

- для сорту Поліська 90

Допустимі відхилення 5

Відхилення по повторностях :

I 83-85,25=-2,25

II85-85,25=-0,25

III88-85,25=2,75

IV 85-85,25=-0,25

ЕП

для сорту Крижинка

с=92

Допустиме відхилення 4.

Відхилення по повторностях

I91-92,25=-1,75

II89-92,25=-2,75

III 93-92,25=0,75

IV 96-92,25=3,75

ЕП84

- для сорту Альбатрос одеський

С=94

Допустиме відхилення 4

Відхилення по повторностях :

I 96-93,75=2,25

II94-93,75=1,25

III94-93,75=1,25

IV 91-93,75=-2,75

ЕП==83

- для сорту Донецька 48:

с=82

Допустиме відхилення 4.

Відхилення по повторностях

I79-82,25=-3,25

II81-82,25=-1,25

III 83-82,25=0,75

IV 86-82,25=3,75

ЕП=76

Дані середніх значень енергії проростання були занесені до таблиці 2.

Таблиця 2

Енергія проростання і схожість районованих сортів пшениці

№	Назва сорту	Енергія проростання	Схожість
1 2 3 4 5	Миронівська 61 Поліська 90 Крижинка Альбатрос одеський Донецька 48	75 80 84 83 76	82 85 92 94 82

Чітко відображає отримані дані діаграма 1

Діаграма 1

Енергія проростання і схожість районованих сортів пшениці

1 Миронівська 61

2 Поліська 90

3 Крижинка

4 Альбатрос одеський

5 Донецька 48

За даними проведених досліджень можна зробити висновки, що найкраща схожість у пшениці сорту Поліська 90, Крижинка та Альбатрос одеський. Дещо гірша схожість у сортів Миронівська 61 та Донецька 48. Отже, сорти Поліська 90, Крижинка та Альбатрос одеський маючи високу схожість та енергію проростання будуть давати найдружніші сходи, а від цього, як відомо, залежить і урожай. Тому ми можемо рекомендувати для вирощування в зоні Полісся саме ці три сорти.

3.2 Аналіз сільськогосподарської характеристики районованих сортів пшениці Бродівського району

Аналіз сільськогосподарської характеристики районованих сортів ми проводили за такими ознаками

- форма колоса

- щільність колоса

- характер остей

- форма колоскової луски

- плече колоскової луски

- зубець колоскової луски

- форма зерна.

Форму колоса визначали за зовнішнім виглядом.

Для визначення щільності колосу проводили вимірювання довжини стрижня та підрахунок колосків у кожному колосі. Дані по кожному сорту були занесені до таблиці.

Таблиця 3

Довжина колосу та кількість колосків у

колосі пшениці сорту Поліська 90

№	Довжина колосу	Кількість колосків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37	8 6,5 6 6 6 6 7 6 7 7 6,5 6 6 7,5 6 6 8 7 7 7 7 8 7,5 7 6,5 7 5 6 7,5 6,5 6 7 6,5 5,5 5 6 5	17 14 12 12 15 14 15 13 15 14 13 12 13 15 14 12 16 15 16 15 14 15 16 14 16 14 10 13 16 13 14 15 13 11 12 13 14
середнє	6,5	14

Щільність колосу визначали за формулою

(пояснення в розділі 2)

, отже сорт Поліська 90 має середню щільність колосу.

Таблиця 4

Довжина колосу та кількість колосків

у колосі пшениці сорту Донецька 48

№	Довжина колосу	Кількість колосків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37	6 5 7 5 5,5 5 6,5 6 6 6 5 7 8 7 6 7 6,5 6,5 6 5 7 7,5 6,5 6 5 5,5 7,5 6,5 7 5 7,5 5 6,5 6,5 7,5 6 5	13 11 14 10 11 11 13 15 13 12 10 16 17 15 14 14 15 13 12 10 14 15 13 11 10 11 16 13 13 9 16 10 13 14 15 13 12
середнє	6	13

За формулою визначаємо щільність колосу сорту Донецька 48:

Тобто колос пшениці сорту Донецька 48 середньої щільності.

Таблиця 5

Довжина колосу та кількість колосків у колосі пшениці сорту Миронівська 61

№	Довжина колосу	Кількість колосків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37	7 6,5 8 6 6 5,5 7,5 6 6,5 8 7 6 5 5,5 6,5 7 8,5 7 5 6,5 7 6 5,5 5,5 5 8 6,5 8 7 9 7 7,5 7,5 9 8,5 6 7	15 13 16 14 14 12 16 12 15 16 16 14 11 12 14 15 18 16 11 15 16 14 13 13 11 17 14 17 15 18 16 18 17 19 18 14 16
Середнє	7	15

Звідси щільність колосу сорту Миронівська 61:

Тобто колос середньої щільності.

Таблиця 6

Довжина колосу та кількість колосків у колосі пшениці сорту Крижинка

№	Довжина колосу	Кількість колосків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37	5,5 6,5 5 5 7 8 6,5 6 5 6 5 6 8 5,5 5 5 5 5 5,5 5 5 5 6,5 5 6 6 6 7 7 7,5 5 5 6 7 6.5 6 8	12 15 10 11 13 16 15 14 11 12 10 13 15 11 10 10 10 9 12 9 9 10 12 10 12 13 13 14 15 16 10 11 14 13 15 13 15
середнє	6	12

Звідси щільність колосу сорту Крижинка

Тобто колос середньої щільності.

Таблиця 7

Довжина колосу та кількість колосків

у колосі пшениці сорту Альбатрос одеський

№	Довжина колосу	Кількість колосків
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37	9 7 5 6 7,5 5,5 6,5 8 5 6 6,5 6 7 7 5 5 6,5 7,5 5 7 8 6 8 7 5 5 5 6 5 5 8 7 5 7 7 5 7	18 12 9 13 14 11 14 16 9 11 12 12 15 14 10 9 14 16 10 15 17 14 15 14 9 11 9 12 10 10 16 15 10 16 15 9 14
середнє	6	13

Звідси щільність колосу сорту Альбатрос одеський

Тобто колос середньої щільності.

Отже за отриманими результатами ми дізнолися, що у всіх сортів сортів щільність колосу середня.

Отримані дані можна зобразити у вигляді діаграми 2.

Діаграма 2

Щільність колосу

1. Крижинка

2 Альбатрос одеський

3. Поліська 90

4.Миронівська 61

5 Донецька 48

Аналіз морфологічних ознак районованих сортів пшениці можна зобразити у вигляді таблиці 8.

Таблиця 8

Аналіз морфологічних ознак районованих сортів пшениці

сорт	колос	Колоскові луски	зерно
	форма	Щільність	ості	форма	Кільцевий зубець	плече	Форма	забарвлення
Поліська 90	Різновидність -erythrospermum
	Веретоновидна	середня	Розходяться в сторони, середньої довжини за зублені	Яйцевидна і Яйцевидно-ланцетна	Загнутий	Підняте	Яйцевидна	червоне
Альбатрос одеський	Веретеновидна	середня	Розходяться при достиганні	Овальна	Загнутий	Вузьке в нижній частині скошене слабо заокруглене у верхніх припідняте	Видовженоовальна	червоне
Крижинка	Різновидність -lutescens
	Слабоверетоновидна, або пірамідальна	середнє	Безостий, зверху колося остевидні придатки	Яйцевидно овальна	Короткий, притуплений	Знизу скошене і пряме, зверху підняте	Яйцевидно овальна	червоне
Миронівська	Слабоциліндрична	середня	Зверху остевидні придатки	яйцевидно ланцетна.	Загнутий	Пряме, широке	овальна	червоне
Донецька	Веретеновидна	середня	Зверху остевидні придатки	Ланцетна	Тупий, короткий, прямий	Знизу колоса скошене,зве рху припідняте	овальна	червоне

Таблиця 9

Аналіз господарської і біологічної характеристики районованих сортів пшениці Бродівського району

сорт	Хлібопекарські якості	Зимостійкість	Посухостійкість	Стійкість проти вилягання і висипання	Стійкість проти хвороб	Урожайність
Миронівська 61	високі	висока	висока	висока	Середньостій кий проти ураження бурею іржею і борошнистою росою	102,4
Крижинка	добрі	висока	висока	стійкий	Стійкий на рівні стандартів	93,4
Донецька 48	добрі	Вища середньої	достатньо посухостійкий	стійкий	Хворобамиборошнистою росою, бурою листовою іржею Пильною і твердою сажкою, кореневими гнилями Уражається середньо.	68,7
Поліська 90	добрі	середня	середня	стійкий	Стійкий проти сажки та іржі	6070 115(макс.)
Альбатрос одеський	високі	висока	висока	стійкий	Стійкий проти грибкових захворюваньбурої Іржі, борошнистою роси, сажки, кореневих гнилей висока.	90,8

Господарську і біологічну характеристику районованих сортів пшениці зобразили у вигляді таблиці 9.

Звідси можна зробити висновок, що сорти Поліська 90, Миронівська 61, Крижинка, Донецька 48, Альбатрос одеський характеризуються високими сільськогосподарськими ознаками.

Отже, саме ці сорти є районованими, тобто найкраще пристосованими до природньо-кліматичних умов зони Полісся.

Висновок

Пшениця-Triticum належить до родини злакових. Вона є головною хлібною культурою України і багатьох країн світу. Серед сільсько-господарських культур за площею посіву пшениці належить перше місце. У її зерні міститься 12-24 білка, 63-68, крохмалю, 2 жиру. Пшениця однорічна рослина. Є багаторічні форми, виведені академіком М.В. Ціциним. Це пшенично - пирійні гібриди. Корінь у всіх пшениць мичкуватий, проникає в грунт на 1,5м. Стебло - циліндрична соломинка, порожниста, висотою 0,7-1,5м. Язичок короткий, вусика малі, виразні, з війками на верхівці. Суцвіття колос. На виступах колосового стрижня є по одному-, три-, семиквітковому колоску. Колоскові луски широкі, з повздовжнім кілем, що закінчується зубцем. Зовнішня квіткова луска гладенька, без кіля, у остистих форм є ость. Плід- зернівка з чубком на верхівці.

Відомо, що33 території України займають родючі грунти, чорноземи, але урожайність зернових культур невисока. Тому перед селекціонерами постало питання про виведення районованих сортів пшениці, які найкраще пристосовані до грунтово - кліматичних умов певної зони і даватимуть найвищий урожай.

Ми займалися вивченням районованих сортів пшениці, які вирощуються в Бродівському районі. Як відомо Бродівський район Львівської області розміщений у зоні Малого Полісся. Тому ці сорти є районованими і для всієї Поліської зони. Грунтові і кліматичні умови на цих територіях є схожими. Головними сортами, які вирощуються в Бродівському районі є Миронівська 61, Крижинка, Донецька 48, Поліська 90, Альбатрос одеський. Сорти Поліська 90, Миронівська 61, Крижинка внесені до Реєстру сортів України для вирощування в Поліській і Лісостеповій зонах. Сорти Альбатрос одеський і Донецька 48 не є рекомендованими для Поліської зони, але показали у господарствах добрі результати по урожайності. Це означає, що можна говорити про районування цих сортів в зоні Полісся.

Досліджувані нами сорти належать до виду T.aestivum - пшениця мяка. Вона має велику кількість різновидностей, проте лише окремі з них набули практичного значення.

Сорти пшениці які поширені в Україні, відносяться до таких різновидностей лютесценс, мільтурум, гостіанум, еритроспермум, нігріастатум.

Сорти Миронівська 61, Крижинка, Донецька 48 належать до різновидності лютесценс, а Поліська 90 і Альбатрос одеський - еритроспермум.

Ми провели також визначення щільності колосу пшениці. За результатами досліджень щільність колосу у даних районованих сортів пшениці коливалася у межах 18-20 колосків на 10см. стрижня. Тобто, можна сказати, що всі сорти мають середню щільність колосу.

Важливою сортовою ознакою є схожість - ще один з основних показників посівних якостей насіння, що характеризує їх біологічну та господарську цінність.

Провівши дослідження ми встановили що найкращі результати по схожості насіння показали сорти Поліська 90 (схожість 85), Крижинка (92) і Альбатрос одеський (94). Схожість сортів Миронівська 61 і Донецька 48 трохи нижча (82).

Звідси можна зробити висновок, що найкраще для вирощування в зоні Полісся підходять сорти Поліська 90, Крижинка та Альбатрос одеський.

Література

1. Губанов Я.В., Н.Н. Іванов. Озимая пшеница. - М.: Агропромиздат, 1988. - 303с.

2. Ващенко И.М., Ланге К.П., Мерк улов М.П, Эдельштейн М.М. Практикум по основам сельского хозяйства. - М.: Просвещение, 1975. - 303с.

3. Високоврожайні сорти основних зернових колосових культур, - Аграрна наука, УААН, 2000.

4. Горин А.П., Душин М.С., Коновалов Ю.Б. и др. практикум по селекции и семеноводству полевых культур, - М.: Колос, 1968. - 439с.

5. Дорофеев В.Ф., Удачин Р.А., Семенова Л.В. и др. Пшеницы мира. - Л.: ВО Агропромиздат, 1987, - 560.

6. Дорофеев Л. В.. Пшеницы мира. - Л.: «Колос», 1978. - 487с.

7. Ижик Н.К. Полевая всхожесть семян. - К.: «Урожай», 1976. - 200с.

8. Животков Л.А., Бирюков С. В., Степаненко А. Я. и др. Пшеница. - К.: Уродай, 1989. - 320с.

9. Животков Л.А. Пшеница. - К.: Урожай, 1989. - 320с.

10. Животков Л.О., Душко М. В., О. Я. Степаненко та ін. ресурсозберігаюча і економічно чиста технологія вирощування озимої пшениці. - К.: Урожай, 1992. - 224с.

11. Лелли Я. сеоекция пшеницы. М.: Колос, 1980. - 384с.

12. Макрушин Н.М. Экологические основы промышленного семяноводства зерновых культур. - М.: Агропромиздат, 1985. - 280с.

13. Марушев А.И. Пути селекции пшениц на высокое качество зерна // Повышение качества зерна пшеницы. - М., 1972. - с. 60 - 66.

14. Никитин Ю.А., Бурченко П.Н., Орманджи К.С. Интенсивная технология производства озимой пшеницы. - М.: Орссельхозиздат, 1988. - 303с.

15. Пруцков Ф.М., Озимая пшеница. - М.: Колос, 1976. - 352с.

16. Пшеница и ее улучшение. Под ред. доктора с.-х. наук М. М. Якубцинера, проф. Н.П. Козьминой и проф. Л.Н. Любарского. М.: Колос, 1970. - 519с.

17. Ремеслов В.Н., Говорун М.А., Суховецкий А.И. и др. Мироновские пшеницы. - М.: «Колос», 1972. - 228.

18. Сапожников М.С., Марценківська В.М. Рослинництво. Лабораторні заняття. - К.: Урожай, 1965. - 296 с.

19. Созінов А.А. Урожай и качество зерна. - М.: Знание, 1976. - 63с.

20. Стихин М.Ф. и Денисов П.В. Озимая рож и пшеница в Нечерноземной полосе., Л.: Колос, 1977. - 320с.

Додаток 1

Систематика роду Triticum

Загальна господарська характеристика	2n	Підбір Troticum	Підрід-гомолог Boeoticum Miguch. Et Dorof.
		секція	Геномний склад	види	Секція	Геномний склад	види-гомологи
однозернянки	14 14 14	Drartu Dorof. Et A.Filat		T.urartu Thum ex Gandi Немає немає	Honococcun Dum		T.boeticum Boiss T.monococcum L T.sinskajae A.filat. Et.Kurk
Полби	28 28 28 28	Dicoccoides Flaksb		T.dicoccoides(koern.ex Aschers et graebn.) Schweinf T.dicoccum(Schrank) Schuelb T.Karamyschevii Nevski T.ispahanicum Neslot	Timopheevii A.Filat. Et Dorov		T.Araraticum Jakubz. T.timopheevii (Zhuk) Немає Немає
Тетраплоїди з Легким обмолотом	28 28 28 28 28 28 28 28	Група Aegilotricum		T.turgidum L. T. jakubzineri Udaaz Et Schachm T. durum Desf T.turanicum Ja kubz T.aethiopiout Jakubz. T.polanicum L. Tipersicum Vav (T.carthicum Nevski) T.erebuni*Gandil	Kiharae Dorof. Et migusoh		Немає Немає Немає Немає Немає Немає Немає T.militinal Zhuk. Et Higusch T.palmovae *G.Ivanov
пельти	42 42 42	Triticum		T.spelta L. T.mache Dekapr. Et Henabde T.vavilovil Jakubz			T.Kiharae Dorof. et Migusoh немає немає
Гекса плоїди З легким обмолотом Типу спельт	42 42 42 42 42			T.compactum Nost T.aestivum L. T.sphaeroccocum Persiv T.petropavlovskyi Udach. Et Migusch.	Timopheevii A.Filat. et Dorof		T.miguschavae*Zhir. Немає Немає Немає T.zhukovskyi Monabde et Eziczjah

Додаток 2

Морфологічна характеристика різновидностей мякої пшениці Triticum aestivum L

№	різновидність	Опушеність колоскових лусок	Ости- стість	Забар-влення колоса	Забарв-лення остей	Забарв- лення зерна
1 2 3 4 5 6 7 8 9	Альбідіум(Albidium) Лютесценс(lutescens) Мільтурум(milturum) Грекум(graecum) Еритроспермум(erythrospermum) Нігріарістатум(nigriaristatum) Феругінеум(ferrugineum) Гостіанум(hostianum) Барбароса(barbarosa)	Неопушені Неопушені Неопушені Неопушені Неопушені Неопушені Неопушені опушені опушені	Безості Безості Безості Остисті Остисті Остисті Остисті Остисті остисті	Біле Біле Червоне Біле Біле Біле Червоне Біле Червоне	Біле Біле Біле Біле Біле Червоне Червоне Біле Червоне	Біле Червоне Червоне Біле Червоне Біле Біле Біле Біле

Додаток 3

Допустимі лалітуди

Середньоарифметичний відсоток схожості	Допустимі відхилення,
Від 100 до 98 Від 97,9 до 95 Від 94,9 до 90 Від 89,9 до 85 Від 84,9 до 80 Від 79,9 до 70 Від 69,9 до 60 Від 59,9 до 50	2 3 4 5 5,5 6 6,5 7

Додаток 4

Малюнок 1

Форма колоса пшениці:

1) булавовидна

2) веретеновидна

3) циліндрична

Малюнок 2

Форма колоскових лусок пшениці:

а) ланцетна

б) овальна

в) яйцевидна

Малюнок 3

Плече колоскової луски пшениці:

а) без плеча

б) скошене

в) пряме

г) підняте

Малюнок 4

Зубець колоскової луски пшениці:

а) тупий

б) гострий

в) загнутий

Малюнок 5

Форма зерна пшениці:

а) видовжена

б) яйцевидна

в) овальна

г) бочковидна