Розробка ресурсозберігаючої технології утилізації автотракторної техніки

Критерієм оптимальності при розробці технологічних процесів утилізації може служити мінімум часу на розбирання одиниці техніки

Відповідно, якщо за основу визначення тривалості розбиральних операцій брати нормативні таблиці, то реальним дієвим способом зменшення фактичного часу демонтажу можна вважати зниження коефіцієнта технологічних перерв при роботі.

Досягти цієї мети можна оптимізуючи робоче місце виконавця, удосконаливши набір використовуваного обладнання та інструменту при одночасних мінімальних фінансових витратах.

Наприклад, зміна пози виконавця при виконанні однієї і тієї ж роботи знижує продуктивність, при розрахунку нормативів необхідно їх коригування на робочу позу. Після того, як проведено коригування на фактичні умови роботи і позу виконавця, преступають до коригування по виду операції. Далі підсумовують час виконання прийомів одним інструментом по зняттю агрегату (приладу, деталі). Наступним етапом відбувається підсумовування часу використання, частоти використання та універсальності інструменту по всіх демонтажних роботам за досліджуваний період і будуються діаграми, на основі яких визначається перелік необхідного інструменту. Діаграми часу і частоти використання інструменту є сума всіх прийомів і частоти використання одного інструмента за досліджуваний період (зміну, місяць і т.д.). Діаграми універсальності інструменту показує кількість операцій, в яких бере участь даний інструмент. Заключним етапом є перерозподіл інструменту по групах розміщення або заміна ряду найменувань інструменту одним, що допускає руйнування деяких деталей при демонтажі.

Робоче місце має створювати необхідні умови для ефективних, економних і простих робочих рухів. Для успішного рішеня цього завдання необхідно враховувати дані біомеханіки, яка вивчає на основі законів механіки активні рухи людини, виходячи з анатомо-фізіологічних особливостей його організму. Інструменти і матеріали на робочому місці слід розташовувати перед працівником по дузі так, щоб він легко міг дістати кожен предмет і по найкоротшому шляху перемістити його до місця наступного дії. Щоб уникнути зайвих рухів всі інструменти і матеріали розміщують там, де вони будуть використані. Оптимальним вважається робочий простір, обмежений дугами, який описуються руками робітника при обертанні в ліктьовому суглобі, максимальними-дугами, які описуються витягнутими руками при їх повороті в плечовому суглобі (рис. 2.9).

Ергономікою сформульовано декілька принципів розміщення предметів у робочому просторі. Всі ці принципи характеризують загальне правило, відповідно до якого предмети повинні розташовуватися відповідно з логікою діяльності людини. Американський вчений Е.Дж. Мак-Кормік виділяє п'ять таких принципів:

1. Принцип функціональної організації або групування предметів (приладів, інструментів, матеріалів) за їх значимістю;

2. Принцип значущості, коли найбільш важливі предмети розміщують в зоні найкращого сприйняття;

3. Принцип оптимального розташування, коли розташування кожного предмета залежить від його особливостей;

4. Принцип послідовного використання;

5. Принцип тривалості використання, що вимагає, щоб найбільш часто вживані елементи містилися в найзручніших місцях.

Рис. 2.9. Основні розміри робочої зони

Всі п'ять принципів слід застосовувати в комплексі. Спираючись на фактичні дані і використовуючи ці принципи весь інструмент можна поділити на дві групи: інструмент розташований "поруч" (у інструментальніном ящику) і розташований "далеко" (у робочому шафі або инструментальном відділенні).

Аналіз типових поз виконавців дозволяє нам підійти до вирішення питання оптимізації робочого поста, на якому проводитимуться роботи з осушення агрегатів, демонтажу агрегатів і вузлів, елементів кузова. Виконання поста заплановано таким чином, що немає необхідності в наявності додаткових підйомних механізмів, та обладнаних приміщень, в той же час на ньому можлива реалізація досягнень ергономіки та оптимізації праці виконавців.

Рис. 2.10. Приклади організації робочих місць

При цьому забезпечується виконання вимог Санітарно-епідеміологічні правила СП 2.2.2.1327-03 "Гігієнічні вимоги до організації технологічних процесів , виробничого обладнання та робочого інструменту", введених в дію з 25 червня 2003 року.

Згідно з цим документом, розробка нових технологічних просів та виробничого обладнання утилізації техніки повинна забезчити: заміну технологічних процесів та операцій, пов'язаних з можливим надходженням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при яких зазначені фактори відсутні або мають допустимі параметри; обмеження вмісту домішок шкідливих речовин у вихідній сировині і кінцевих продуктах; застосування технологій виробництва, що виключають безпосередній контакт працюючих з шкідливими виробничими факторами; застосування у виробничому обладнанні конструктивних рішень і засобів захисту, спрямованих на зменшення інтенсивності виділення і локалізацію шкідливих виробничих факторів; дотримання вимог ергономіки і технічної естетики до виробчого обладнанню та ергономічних вимог до організації робочих місць і трудового процесу; механізацію та автоматизацію вантажно-розвантажувальних робіт, способів транспортування сировинних матеріалів, готової продукції і відходів виробництва.

При розробці, організації та веденні технологічних процесів повинні бути передбачені заходи щодо охорони навколишнього середовища, в тому числі: впровадження безвідходної і маловідходної технології; уловлювання та очищення технологічних і вентиляційних викидів; очищення і знешкодження промислових стоків; своєчасне видалення, знешкодження і утилізація відходів виробництва.

При розробці технологічних процесів і конструюванні обладнання слід передбачати максимальну механізацію переміщення та ремонту обладнання і пов'язаного з ним монтажу і демонтажу і забезпечення оптимальних умов праці при виконанні монтажно-демонтажних і ремонтних робіт.

Розроблена нами концепція мобільного поста демонтажу та утилізації автотракторної техніки була створена у відповідності з цими вимогами

2.5 Висновки

1. Спеціалізовані відділи підприємства, які утилізують автотракторну техніку, поділяються на чотири основні групи, що включають: торгово-посередницьку діяльність; транспортне обслуговування; безпосередньо утилізацію техніки; консультаційну діяльність. Додатково можуть надаватися послуги з ремонту та відновлення техніки.

2. Фактори, які впливають на роботу спеціалізованих відділів підприємства, що утилізує автотракторну техніку, є ймовірностими, тому методи розв'язання відповідних задач також повинні бути ймовірнісними.

3. Робота підприємства, що утилізує автотракторну техніку, хатеризується двома основними типами систем масового обслуговування: постові роботи - двофазна система з очікуванням; дільничні роботи - система з накопичувачем вимог.

4. Отримані для зазначених типів СМО математичні моделі забезпечують розробку ефективних поєднань вхідного потоку вимог і продуктивності постів і ділянок підприємства, з утилізації автотракторної техніки в будь-яких виробничо-технологічних умовах.

5. Підвищення продуктивності праці на постах і дільницях підприємства з утилізації вимагає наявності механізованого інструменту і підйомно-транспортного обладнання, що забезпечує оптимальні пози виконавців при дотриманні санітарно-гігієнічних норм і вимог безпеки праці. Аналіз існуючих прийомів, технологічних процесів, обладнання, що застосовується говорить про істотні резерви підвищення продуктивності персоналу при одночасному більш піовному вилученню матеріалів зі списуваної техніки та повернення у вторинну переробку.

Розділ 3. Експериментальні дослідження

Мета експериментальних досліджень - перевірити розроблені в аналітичних дослідженнях гіпотези про вид математичних моделей, а також визначити числові значення вхідних в них параметрів.

У процесі експериментів вирішувалась задача, пов'язана з перевіркою гіпотези про вид математичних моделей закономірностей взаємодії елементів системи , а також з визначенням параметрів математичних моделей.

3.1 Програма та методика експериментальних досліджень

Програма експериментальних досліджень визначається в основному необхідними даними для реалізації математичних моделей, представлених в розділі 2. Враховуючи загальний характер дослідження, не було необхідності тісної прив'язки дослідів до якогось окремого регіону . Виходячи з цього , збір даних і досліди проводилися в різних Житомирської, Київської та Вінницької області.

З урахуванням загального характеру одержуваних результатів були використані також наявні статистичні та нормативні матеріали для вирішення відповідних завдач.

Значний обсяг в отриманих математичних моделях по функціонуванню різних систем масового обслуговування займають хронометражні дані, пов'язані з визначенням щільності потоку вимог і інтенсивності їх обслуговування.

Виходячи з цього, основну частину дослідів складали хронометражні спостереження, пов'язані з розбиранням техніки при утилізації.

У програмі досліджень велику увагу було приділено узагальненню великої кідькості статистичних матеріалів по основних напрямках діяльності підрозділів підприємства, в сферу діяльності якого входить утилізація техніки, що вибула з експлуатації. Намічена програма дослідів в цілому дозволила отримати необхідну вихідну інформацію для практичної реалізації всіх математичних моделей.

Методика експериментальних досліджень включає:

- планування експерименту;

- збір даних про кількість автомобілів, які вибувають з експлуатації;

- збір даних про структуру парку та особливості його технічного стану;

- збір даних про необхідний перелік технологічних операцій і особвості їх виконання залежно від типу утилізованої техніки;

- збір даних про тривалість виконання технологічних операцій і факторів, які на них впливають;

- обробку результатів експерименту;

- аналіз результатів експериментів.

3.1.1 Планування експерименту

Під плануванням експерименту розуміється складання матриці плану експерименту, визначення необхідного числа даних в кожній точці матриці плану.

Завдання, які вирішуються передбачали пасивний експеримент. Планування експерименту складалося у визначенні числа необхідних вимірювань. При нормальному розподілі число реалізацій розраховується за формулою [94]:

(3.1)

де v - коефіцієнт варіації вимірюваної величини;

t_б - статистика Стьюдента, що залежить від прийнятої довірчої ймовірності б;

Д - відносна помилка.

Вибірка вважалася представницькою, якщо при відносній помилці 0,10 та ймовірності 0,90 число вимірювань було не менше розрахункового значення n.

У разі, коли попередній аналіз показував, що розподіл істотно відрізняється від нормального, то відносна помилка розраховувалась після вибору відповідного закону розподілу. Якщо вона при ймовірності 0,90 не перевищувала 0,10 то вибірка також вважалася репрезентативною.

3.1.2 Методика обробки дослідних та статистичних даних

Для обробки дослідних та статистичних даних використовувалися відомі стандартні методики, тому нижче наводиться лише короткий їх опис.

В основу хронометражних спостережень були покладені методи, викладені в [28].

При обробці дослідних даних використовувалися як методики загального характеру [13, 52, 68, 90], так і спеціалізовані методики які застосовуються для сільськогосподарського виробництва і сільськогосподарської техніки [27, 33, 94, 101].

За результатами основних вимірів будувалися гістограми. Ширина класового інтервалу при цьому визначалася за відомою формулою:

, (3.2)

де X_max, X_mіn - відповідно максимальне і мінімальне значення величини яку визначають;

т_К - число класів у варіаційному ряді.

Число класів у свою чергу визначається на підставі рівностітк:

(3.3)

де n - число дослідів.

За результатами обробки дослідних даних визначалися такі основні статистичні характеристики вимірюваних величин:

середнє арифметичне значення:

(3.4)

дисперсія:

(3.5)

середньоквадратичне відхилення:

(3.6)

коефіцієнт варіації:

(3.7)

Кількість класів в гістограмі спрощено визначалося за даними табл. 3.1 відповідно до [56].

Вибраковувати ті результати дослідів, які відхилялися від на значення, що перевищують ± 3у_х.

Окремі дослідні результати визначалися як функції окремих складових виду:

 (3.8)

Абсолютна помилка таких вимірів розраховується за відомою формулою:

(3.9)

де dt_i - абсолютна помилка при визначенні величини t_i;

z - число доданків.

Значення абсолютної помилки визначалося у вигляді різниці:

(3.10)

де - відповідні показники використовуваного і зразкового приладів.

На підставі (3.9, 3.10) розраховуємо відносну помилку вимірювань:

(3.11)

При необхідності визначається щільність розподілу як найбільш повної характеристики вимірюваної вірогідною величини. Для найбільш поширеного нормального розподілу щільність визначаєтся з рівності:

(3.12)

Близькість теоретичних і досвідчених розподілів при необхідностівизначається за критерієм % Пірсона:

(3.13)

де К - число ступенів свободи;

Р, Р' - відповідно дослідна і теоретична частота.

Розрахункове значення ч², знайдене за формулою (3.12), порівнюється з критичним значенням ч²_кр при 5 %-му рівні значущості (з відповідних довідкових таблиць). За умови ч²<ч²_кр не відкидається гіпотеза про близькість дослідного розподілу до теоретичного по прийнятому закону.

Описана коротка програма і методика забезпечили отримання необхідних вихідних даних для реалізації наведених у главі 2 математичних моделей.

3.2 Зміст експериментальних досліджень

3.2.1 Вибір об'єктів утилізації

Для розробки технологій утилізації, орієнтованих на максимально можливе збереження вторинних ресурсів і недопущення їх безповоротної втрати, необхідно мати уявлення про парк вибулої з експлуатації техніки, оскільки її марочний склад, поточний стан принципово впливає на матеріальний склад одержуваної при переробці вторсировини і використовуємі технології утилізації та можливість повторного використання або відновлення агрегатів і вузлів.

У 2013 в трьох населених пунктах нашої країни був проведений аналіз структури вибулої з експлуатації техніки. Перше дослідження було проведено в місті Коростишів Житомирської області. Був проведений аналіз парку автомобілів які вибули з експлуатації. У процесі збору даних фіксувалась не тільки марка автомобіля, але і його стан за зовнішнім виглядом, адресу і особливості розташування щодо шляхів під'їзду. Всього в ході рейду в м. Коростишів було виявлено 206 одиниць автотракторної техніки зовнішній вигляд і стан якої не викликав сумнів у тому, що тривалий час вони не використовувалися за прямим призначенням, в Черняхові 141 одиниця, у смт. Головино - 45 одиниць.

Виявлення вибулої з експлуатації техніки на території населених пунктів є заходом у достатній мірі суб'єктивним, оскільки в кожному конкретному випадку потрібен індивідуальний підхід до аналізу об'єкта.

Рис. 3.1. Структура парку техніки яка вибула з експлуатації а) - в Житомирській області; б) - в м. Києві

Проте, на підставі досвіду проведення рейдів можна виділити основні фактори, на які слід звертати увагу: розташування об'єкта; зовнішній вигляд об'єкта; стан території навколо об'єкта; тривалість стоянки об'єкта на одному і тому ж місці (використання цього фактора можливо тільки при регулярному огляді території).

Рис. 3.2 Структура парка по марках

Рис. 3.3. Структура парку по технічному стану кузова

Аналізуючи дані рейду можна змоделювати середньостатестичну одиницю техніки, яка вибула з експлуатації. Це легковий автомобіль малого класу, вироблений в Росії або Україні 15-20 років тому, стан його кузова, як головного елемента конструкції дозволяє відновлення, але це буде достатньо витратним, а отже недоцільним. Найбільш яскраві представники ВАЗ - 2101...2107, ВАЗ-2108...2109, АЗЛК-2140...2141, ЗАЗ-1102, ГАЗ-24...31029, тобто в основному автомобілі малого класу (приблизно 70%). Стосовно до вантажної техніки - типові представники - УАЗ-3301, ГАЗ-52, ГАЗ-53, ГАЗ-3307. По сільськогосподарській техніці в лідерах МТЗ-50, МТЗ-80, ЮМЗ-6, Т-40.

3.2.2 Технологічний процес утилізації

Перед початком проведення демонтажу автомобіля здійснюється його експертна оцінка фахівцем. Встановлюється фірма-виробник автомобіля, його модель, вік і технічний стан, включаючи огляд окремих компонентів. З урахуванням проведеного огляду старого автомобіля розробляється індивідуальна схема розбирання даного автомобіля. При розробці такої схеми використовується інформація, що міститься в системі IDIS [114] або додатково передана виробником автомобіля у вигляді паперової документації або в електронному вигляді (для вітчизняних автомобілів, за винятком найсучасніших ВАЗ-1118, ВАЗ-2170, ВАЗ-2123, відсутній). Аналогом цієї інфомаційної бази можуть служити "Комплекси робіт з розбирання та збирання автомобілів", хоча напряму інформацію з утилізації вони не несуть. Крім того, складена схема розбирання автомобіля враховує існуючу в регіоні (країні) інфраструктуру з вторинної переробки деталей і матеріалів, а також наявні відомості про потреби в запчастинах. Саме демонтаж, відновлення у разі потреби і реалізація на вторинному ринку старих запчастин зі списаних автомобілів становлять вагому долю доходу для підприємств зі збору та переробки автомобілів. Основним джерелом доходів є мало зношені двигуни і коробки передач, неушкоджені бампери і скло, електронні блоки і датчики. Осоливо це стосується автомобілів, пошкоджених в результаті аварій, паводків, пожеж, що мають проблеми з документами. Однак більшість автомобілів, що мають 15... 20-річний термін служби, як показує практика, не приносять прибутку, так як мають відємну вартість. Відповідно до вимог Директиви 2000/53/ЕС, з кожного старого автомобіля на підприємстві утилізації мають бути демонтовані і вилучені певні компоненти, що входять в обов'язковий список. У цей перелік обов'язкових для демонтажу з автомобіля компонентів входять:

- всі експлуатаційні рідини;

- акумуляторні батареї;

- масляні фільтри;

- баки для рідкого палива;

- балони для стисненого та скрапленого газу;

- шини ;

- каталітичні нейтралізатори;

- свинцеві балансувальні тягарці;

- подушки безпеки;

- всі компоненти, що містять ртуть.

Враховуючи, що злив всіх експлуатаційних рідин, демонтаж вибухонебезпечних піротехнічних елементів і компонентів, що містять ртуть, не тільки потребують витрат часу, а й також мають підвищені вимоги до виконання робіт з причин безпеки. Виконання вимог та рекомендацій Директиви в повному обсязі - справа досить трудомістка, обтяжлива і накладна. Причому необхідно намагатися виробляти всі ці роботи швидко і ефективно, незважаючи на корозію, вклавшись з причин економічної ефективності в дуже нетривалий час, з тим щоб витрати на демонтаж та обробку старого автомобіля не перевищували 700 грн. Інакше розбирання та утилізація автомобілів стане нерентабельною.

На базі двох підприємств була проаналізувана ступінь придатності для демонтажу та утилізації ряду моделей автомобілів ВАЗ, АЗЛК, ГАЗ. Порівнювалися деталі кріплення, час на проведення операцій по демонтажу деталей, вузлів, агрегатів. Порівнювався і аналізувалося як загальний час, витрачений на повне розбирання автомобілів, так і результати розбирання окремих деталей, компонентів, вузлів.



Рис. 3.4. Обєкти утилізації

Автомобіль є об'єктом праці виконавця, що виконує операції демонтажу, але не надає йому якогось постійного місця роботи, такого як, наприклад у робітника - верстатника або збирача на ковеєрі. Виконуючи робочі рухи, виконавець приймає значну кількість поз, здійснює пересування навіть у межах однієї операції. Оцінка трудомісткості такого робочого процесу представляє значні труднощі тому, що доступність і зручність виконання навіть одноіменних операцій на різних автомобілях неоднакові. Доступність і зручність виконання операцій утилізації залежать також і від антропометричних характеристик виконавця. Цьому необхідно приділяти увагу при постановці та проведенні дослідних спостережень для порівняння їх результатів.

Як показують дослідні спостереження, доступність виконання кожної операції - це властивість конструкції, що характеризується головним чином обсягом попередніх демонтажних робіт для її виконання.

Зручність виконання операції - це властивість конструкції, яка визначає можливість досягнення мети з мінімальними витратами основного часу за рахунок пози виконавця, поєднань рухів рук, необхідності переміщень виконавця або об'єкта впливів, допомоги іншого викоконавця та інших факторів.

Таблиця 3.1 Оцінка зручності роботи виконавця за результатами дослідних спостережень

	Коефічцієнт зручності при експертних оцінках виконавців
	зручно	не зовсім	незручно
Положення корпуса: стоя в зігнутому положені сидячи на корточках стоя з піднятими руками лежачим	1 - - - -	- 0,8 0,7 - -	- - - 0,5 0,25
Положення виконавця відносно обєкта дії: зовнішнє введення в обєкт руки або інструмента введення в обєкт частини корпуса	1 - -	- 0,5 -	- - 0,4
Необхідне переміщення виконавця: відсутнє до 1 м більше 1 м	1 - -	- 0,75 0,6	- - -
Поєднання рухів: робота однією рукою поворот ключа можливий на 180? і більше на 120...180? на 60...120? на 60? необхідна підтримка іншим ключом необхідна підтримка іншого виконавця робота двумя руками робота руками з корпусом	- 1 - - - - - - -	- - 0,9 0,85 0,75 0,7 - 0,7 -	- - - - - - 0,5 - 0,35
Візуальний контроль обєкта: вільний і постійний можливість по завершеню робіт відсутній (на дотик)	1 - -	- 0,75 -	- - 0,5
Щільність зєднувальних деталей або деталі та інструменту: вільна (без натисканняч) туга (легке натискання) щільна (значне зусилля)	1 - -	- 0,8 -	- - 0,35

У ході проведення досліджень оцінювалася оперативна трудомісткість робіт утилізації техніки після списання на підприємстві, а також деякі операції поточного ремонту (як правило, розбирально- складальні). Для кількісної оцінки використовується метод фіксації часу виконання операцій при спостереженні (хронометраж).

У результаті аналізу досліджень з оцінки оперативної трудомісткості встановлено, що технологія утилізації складається з двох видів операцій: обов'язкових і можливих. Операції обов'язкові виконуються при утилізації повнокомплектного автомобіля, мають лише виконавську частину на відміну від операцій можливих, що складаються з контрольної та виконавської частин. Контрольна потрібно для оцінки можливої технології утилізації у випадку якщо автомобіль має значний ступінь розукомплектованості, значні корозійні пошкодження, які перешкоджають його розбиранню, механічні пошкодження і деформації, викликані ударними впливами в ДТП або при транспортуванні.

Тривалість виконання операцій обох видів може значно змінюватися випадковим чином через різний технічний стан вузлів і деталей в момент проведення робіт. Тривалість виконання обов'язкових операцій, як правило, підпорядковується нормальному закону розподілу з коефіцієнтом варіації близько 0,26, а можливих операцій - у більшості випадків розподіляється за законом Вейбулла з коефіцієнтом варіації 0,6...0,8.

Техніка, яку утилізують, була розроблена в основному, 20 і більше років назад. Тоді питання придатності техніки до демонтажу та рециклінгу практично не розглядалися, що і відбилося на результатах. З точки зору утилізації деякі операції можна було проводити простіше, швидше і ефективніше при використанні руйнівних методів демонтажу з використанням слюсарного інструменту (молоток, кльоші ) або гідравлічних ножиць. Однак, в рамках цього дослідження такі методи не застосовувались з організаційних та фінансових міркувань.

Зафіксований повний час розбирання не можна вважати, таким що рекомендуються при виконанні реального демонтажу автомобілів для цілей утилізації.

Найбільш незадовільні результати були отримані при проведенні зливу всіх робочих рідин. Злив трудомісткий, відбувається розбризкування рідин, зливні отвори не завжди знаходяться в нижній точці системи, утруднений одночасний злив рідин, понад 10% рідини залишаються в системах.

В результаті виконаної роботи були відзначені також деякі інші недоліки досліджуваних автомобілів, в результаті яких демонтаж окремих компонентів проводився з великою трудомісткістю, наприклад, панелі приладів, обігрівача, колектора та ін. Для кріплення деяких деталей використовуються болти з головками різного розміру, які вимагають заміни інструменту при операціях демонтажу кожної деталі. Найбільше нарікання викликає кріплення з хрестоподібним шліцом, яке часто зрізується інструментом.

З урахуванням спрощення деяких операцій демонтажу, але при зберіганні основних агрегатів і вузлів розроблена типова послідовність дій персоналу, спрямована на утилізацію легкового автомобіля. Приклад рекомендованої послідовності операцій для повнокомплектного легкового автомобіля наведено в табл. 3.5.

Тривалість виконання будь-якої з обраних конкретних операцій має помітні відхилення від свого середнього значення. Це пояснюється різним обсягом роботи при проведенні операції, який може змінюватися, насамперед, внаслідок зносу з'єднань і механізмів, кородуванню сполучених деталей та інших випадкових станів вузла.

Також в процесі проведення експерементальних досліджень розглядався детально процес виконання конкретної операції. Відомо, що операція складається з суми декількох (6...18 і більше) взаємно незалежних елементів-переходів.

Тривалість виконання будь-якого з них практично не впливає на тривалість наступного, а частка кожного з доданків досить мала по відношенню до суми . Причому, здебільшого збільшення (зменшення) трудомісткості операцій залежить від обсягу робіт, повязаних із зміною предмета прикладання праці.

Незалежність операцій та їх тривалості дає підстави вважати, що весь обсяг робіт буде підкорятися нормальному закону розподілу і виникає можливість ймовірнісного прогнозування оперативної трудомісткості утилізації автомобілів по точках прикладання дій.

Виходячи з цих визначень, по обширним результатам дослідів підраховані величини середньої тривалості утилізації для різних типів техніки. Демонтаж зарубіжних автомобілів має певні особливості і іноді проводиться з більшою трудомісткістю, ніж для відчизняних автомобілів, що пов'язано з додатковим оснащенням автомобілів гідропідсилювачем керма, ко ндиціонером, стельовим люком, антиблокувальною системою, подушками безпеки і деякими іншими компонентами, які підвищують комфорт і безпеку автомобілів. На автомобілях європейської збірки широко використовуються гвинти і болти з внутрішнім шестигранним профілем. Такий профіль має переваги перед хрестоподібним - більше зусилля, яке передається, стійкість до зриву. У порівнянні з болтами під звичайний торцевий ключ внутрішній шестигранник дозволяє використовувати більш компактний інструмент , що особливо важливо у важкодоступних місцях.

Таблиця 3.2 Середній час, який затрачений на демонтаж на прикладі легкого автомобіля малого класу

№	Операція	Частка часу, %	Час, хв
1	Демонтаж 4-х коліс	1,3	7
2	Демонтаж акумуляторної батареї	0,4	2
3	Злив рідин	10,2	46
4	Демонтаж ходової частини і гальмівної системи автомобіля	9,5	43
5	Демонтаж силового агрегату, КП і системи випуска відпрацьованих газів	19,7	89
6	Демонтаж рульового механізму	19,1	86
7	Демонтаж екстер'єру кузова і дверей	21,9	99
8	Демонтаж інтер'єру кузова і опалення	17,9	81
	Всього	100	453

Таблиця 3.3 Середній час, який затрачений на демонтаж на прикладі колісного трактора класу 0,9...1,4

№	Операція	Частка часу, %	Час, хв
1	Злив рідин	9,8	65
2	Демонтаж акумуляторної батареї	1,3	9
3	Демонтаж капота., привода рульового керування, гідропідсилювача керма	11,8	78
4	Демонтаж радіатора система мащення	1,8	12
5	Демонтаж радіатора системи охолодження	1,9	13
6	Демонтаж силового агрегату з піврамою	32,5	216
7	Демонтаж 4-х коліс з розбиранням	28,9	192
8	Демонтаж передньої осі (переднього ведучого моста)	2,7	18
9	Демонтаж кабіни	5,6	37
10	Демонтаж КПП (при знятій кабіні і передній полурамі з двигуном)	3,7	25
	Всього	100	665

Таблиця 3.4 Середній час, який затрачений на демонтаж на прикладі ванатжного автомобіля малого класу

№	Операція	Частка часу, %	Час, хв
1	Демонтаж 6-ти коліс	4,7	53
2	Демонтаж акумуляторної батареї	0,7	6
3	Злив рідин	5,9	56
4	Демонтаж паливного бака	2,8	27
5	Демонтаж капота	2,3	22
6	Демонтаж радіатора	3,2	30
7	Демонтаж карданого вала	1,5	14
8	Демонтаж силового агрегата, КПП і системи випуска відпрацьованих газів	18,6	176
9	Демонтаж передньої осі	9,5	90
10	Демонтаж рульового механізма	6,9	65
11	Демонтаж заднього моста	10,6	100
12	Демонтаж кабіни та кузова	15,9	150
13	Демонтаж екстерєра кузова і дверей	8,3	78
14	Демонтаж інтерєра кузова і опалювача	9,1	85
	Всього	100	952

Таблиця 3.5. Тривалісь розбирання (без детального розбирання агрегатів та вузлів

Модель автомобіля, трактора	Час повного розбирання, год
ВАЗ-2104	7,9
ВАЗ-21053	7,5
ВАЗ-2106	7,4
ВАЗ-2107	7,5
ВАЗ-2109	5,5
ВАЗ-2110	6,1
ВАЗ-2112	6,2
ВАЗ-2121	9,5
АЗЛК-21412	9,8
ГАЗ-3302	15,8
ГАЗ-53А	14,3
МТЗ-80, ЮМЗ-6	11,1

Таблиця 3.6. Рекомендована послідовність операцій для розбирання передньоприводного легкового автомобіля

1.	Встановити автомобільна робочий почт (підйомник), включити першу передачу, загальмувати ручним гальмом.
2.	Відкрити двері, капот і багажник.
3.	Сняти АКБ, відєднати розйоми.
4.	Зняти кришку вмикання сигнала і кожухи рульового вала.
5.	Зняти газогенератор подушки безпеки (при наявності), зняти рульове колесо.
6.	Зняти капот і ущільнювачі капота.
7.	Викрути пробки розширювального бачка системи охолодження і наповнювального бачка тормозної системи. Осушити наповнювальний бачок.
8.	Зняти бачок омивача, відрізати шланги і злити омиваючу рідину.
9.	Зняти пробку маслозаливної горловини на кришці головки блока.
10.	Зняти колпаки коліс, колеса, включаючи запасне. Розібрати колеса.
11.	Зняти задні барабани.
12.	Відрізати або перекусити шланги і трубки підводу гальмівної рідини до тормозних циліндрів всіх коліс і прокачати гальмівну систему до повної зупинки витікання гальмівної рідини.
13.	Зняти бризговик двигуна.
14.	Відвернути зливні пробки радіатора і блока циліндрів, злити охолоджуючу рідину.
15	Обрізати шланги і провода паливного бака, зняти бак і злити залишки палива, зняти електробензонасос (при наявності).
16.	Злити масло з картера двигуна, коробки передач.
17.	Зняти передній бампер, щитки крил, накладки блок-фар.
18.	Зняти прийомну трубу і додатковий глушник.
19.	Відєднати тягу привода коробки передач від шарніра штока вибора передач.
20.	Відкрутити реактивну тягу від коробки передач.
21.	Відкрутити болти кріплення шарових пальців до поворотних кулаків.
22.	Вивести приводи коліс із шестерень півосей диференціала (або відєднати внутрішні ШРУСи від фланців КПП). Зняти приводи коліс.
23.	Зняти облицювання радіатора.
24.	Відєднати пучки проводів від блок-фар. Відрізати трубки циліндрів гідрокоректора.
25.	Зняти блок-фари і відєднати розсіювачі фар.
26.	Зняти додаткові показчики поворотів.
27.	Зняти розширювальний бачок і бачок склоомивача.
28.	Зняти повітряний фільтр, вийняти фільтруючий елемент.
29.	Зняти електровентилятор.
30.	Зняти радіатор і злити залишки охолджуючої рідини, розібрати радіатор (при різності матеріалів бачків і теплообміника)
31.	Відєднати від двигуна дроти електрообладнання, паливні, вакуумні і охолоджуючі шланги.
32.	Зняти склоочисники і розібрати.
33.	Зняти монтажний блок. Відєднати троси привода акселератора і зчеплення.
34.	Відкрутити кріплення підвіски двигуна, лівої і правої опори. Зняти силовий агрегат через пройом капота (застосовуючи вантажопідйомний механізм).
35.	Відєднати і зняти стартер, генератор, розподільник запалювання і бензонасос (при наявності), кронштейни підвіски двигуна, захисний кожух паса привода і пас привода ГРМ.
36.	Відєднати коробку передач, зняти диски зчеплення і маховик.
37.	Зняти зовнішнє облицювання порогів, молдінги, задній спойлер.
38.	Зняти кармани, накладки і обивку дверей, ручки склопідйомників.
39.	Зняти ущільнювачі дверей, вікон.
40.	Зняти скло,яке опускається з дверей в зборі з обоймою, відєднати обойму.
41.	Зняти бокові і внутрішні зеркала, протисонцеві козирки, верхні поручні.
42.	Зняти передні і задні сидіння в зборі, розібрати.
43.	Відкрутити болти кріплення передніх і задніх пасів безпеки. Витягнути паски із інерційних катушок і відрізати. Зняти пластикове облицювання катушок.
44.	Зняти облицювання центральних стійок, стійок вітрового вікна, передні і задніх порогів.
45.	Зняти обивки стійок і задню полицю.
46.	Зняти ліхтар індивідуального опалення і плафон салона.
47.	Зняти обшивку даху.
48.	Зняти гідрокоректор з трубками.
49.	Зняти чехол ричага перемикання передач і рукоятку.
50.	Зняти обшивку тунеля підлоги
51.	Зняти повітропроводи обігріву ніг.
52.	Зняти щиток комбінації приборів і комбінацію приборів, зняти перемикачі.
53.	Зняти і розібрати панель приладів.
54.	Відєднати жгути проводів, зняти контролер (при наявності) і кронштейт.
55.	Зняти склоочисник в зборі.
56.	Зняти повітропроводи, зняти і розібрати опалювач.
57.	Зняти коврик і термошумоізоляцію салона.
58.	Зняти обшивку багажника.
59.	Зняти фонарі зовнішні і внутрішні.
60.	Зняти задній бампер.
61.	Зняти термоізоляцію багажника.
62.	Зняти вітрове і заднє скло (зрізати для вклеєних)
63.	Зняти скло боковин
64.	Видалити із моторного відсіку, салона, багажника пучки проводів.
65.	Відсортувати демонтовані деталі по призначеню і групам матеріалів.

Також в зарубіжних автомобілях дуже широко застосовується профіль головок болтів під інструмент з наконечниками "TORX". Перевага кріплення з таким профілем полягає в більшій площі контактного зацеплення в порівнянні з профілем під хрестоподібну викрутку. Такий болт зручніше закручувати, і він витримує великі навантаження від інструменту без деформації профілю. Новий профіль забезпечує також краще попадання в нього інструменту і його утримання.

3.3 Висновки

Експериментальні дослідження підтвердили можливість використання СМО для моделювання технологічних процесів утилізації автотракторної техніки і допомогли сформувати інформаційну базу для використання в математичних моделях роботи постів і ділянок підприємства.

Розділ 4. Результати моделювання і оптимізації технологічних процесів утиліації техніки

4.1 Результати моделювання та оптимізації постових робіт з утилізації автотракторної техніки

У межах даної задачі розглядається послідовне проходження утилізованої техніки через пости діагностування і розбирання на вузли та агрегати. Як показано в розділі 2, таку систему роботи постів в рамках технологічної лінії утилізації можна розглядати як двухфазну СМО з очікуванням, на яку надходить практично необмежений потік вимог (рис. 2.7). Оскільки для різних регіонів може відрізнятися структура парку утилізованої техніки (частка сільськогосподарської та спеціальної може варіюватися від 5 до 17% від усього потоку) на підприємствах можуть утилізуватися найрізноманітніші типи машин, включаючи трактори, складні сільськогосподарські машини, автомобілі та інші, то основне завдання моделювання та оптимізації полягає в отриманні таких узагальнених закономірностей і результатів, які можна було б застосовувати до будь-яких типів машин в будь-яких умовах відповідно до рівностей (2.5)...(2.10) . Слід зазначити, що почали роботу в 203 році центри утилізації розраховані на роботу тільки з легковими і вантажними автомобілями.

Оскільки в даний час відсутні економічні показники, пов'язані з визначенням С_т, С_ф і С_ф2 у вираженні критерію оптимальності (2.5), то можна поки обмежитися визначенням інших технічних показників функціонування двухфазної системи діагностування і утилізації. До таких показників відносяться число об'єктів, що знаходяться відповідно в першій фазі (на діагностуванні ) m_О1 і в другій фазі (на утилізації ) m_О2, а також відповідні ймовірності простою вказаних фаз P_О1 і Р_О2 залежно від співвідношень б₁=л/м₁ і б₂=л/м₂ між щільністю потоку вимог л і интенсивностями м₁ і м₂ обслуговування в кожній фазі.

Узагальнений графік залежності m_О1 і т_О2 відповідно від б₁ і б₂ наведено на рис. 4.1. За графіком залежно від б₁ можна визначити зна чення m_О1 відповідно до формули (2.6) і т_О2 залежно від б₂. Значення m_О1 і т_О2 із ростом відповідно б₁ і б₂ зростають по гіперболічній залежності.

Якщо задатися прийнятними значеннями m_О1 і т_О2 з урахуванням виробнчих площ, то можна визначити відповідні значення б₁ і б₂. Потім при заданій щільності потоку вимог л можна визначити необхідні інтенсивності обслуговування м_1О =л_О/б_1О і м_2О =л_О/б_2О.

Наприклад, якщо в кожній фазі можна розташувати тільки дві машини (m_О1=2, т_О2=2), то як показано на рис. 4.1, отримаємо m_О1=т_О2=0,65.

При щільності потоку вимог л_О=1,2 одержимо необхідні інтенсивності обслуговування м_1О = м_2О = л_О/б_1О = 1,2/0,65 = l,84.

Рис. 4.1. Узагальнений графік залежностей m_О1, від б₁ і т_О2 від б₂.

Аналогічне рішення можна виконати і при різних значеннях m_О1 і т_О2.

При відомих значеннях б₁ і б₂ за формулами (2.8) і (2.9) отримаємо відповідні ймовірності простою поста діагностування P_О1 і утилізації Р_О2. Відповідні графіки залежностей P_О1 і Р_О2 від б₁ і б₂ приведені на рис. 4.2.

Наприклад, для першого випадку при б_1О = б_2О = отримаємо P_О1= Р_О2 = 0,277, як показано на рис. 4.2 стрілками.



Рис. 4.2. Узагальнені графіки залежностей P_О1 і Р_О2 від б₁ і б₂

При б_1О= 0,65, б_2О = 0,745 для визначення P_О1 значення б_1О відкладаємо по осі абсцис, а б_2О - на відповідному промені. При цьому одержимо P_О1=0,26. Аналогічним чином при визначенні Р_О2 значення б_2О=0,745 беремо по осі абсцис, a б_1О=0,65 - по променю. При цьому одержимо, як показано штриховими лініями , Р_О2 = 0,166. На підставі наведених залежностей можна вирішити і зворотню задачу (синтезу або проектування) постів діагностування та утилізації. Для цього на рис. 4.2 задаємося бажаними значеннями P_О1 і Р_О2 і визначаємо відповідні їм б_1О і б_2О, потім на рис. 4.1 отримаємо m_О1 і т_О2 і відповідповідні їм виробничі площі.

4.2 Результати моделювання та оптимізації дільничних робіт з утилізації автотракторної техніки

При роботі з накопичувачем замовлень у вигляді демонтованих вузлів або агрегатів машин під n_P слід розуміти місткість накопичувача за кількістю прийнятих на ділянці до детального розбирання вузлів або агрегатів, а в разі запрошення на підприємство технологічних установок - кількість підрозбірних кузовів і кістяків для подрібнення або пресування.

У виробничих умовах оперативні розрахунки з достатньою точністю можна проводити за формулами з отриманням відповідних оптимальних параметрів ділянок розглянутого виду. При цьому шляхом відповідного вибору можливою ймовірностю відмови в обслуговуванні Р_ОТКД можна врахувати й інші виробничо-технологічні чинники місцевого характеру. Попередньо можна припустити, що часткове С_Р/(С_Н+С_Т) буде менше одиниці або не набагато буде більше одиниці. Оскільки Р_ОТКД<1 то в розрахунках наближено можна прийняти найбільш ймовірний діапазон зміни узагальненого параметра:

(4.1)

де t_ОБС - середня тривалість обслуговування всієї групи вимог, які прийняті за один раз з накопичувача.

Графіки відповідних залежностей n_Р=f_n(б, Р_ОТК) для всього можливого діапазону зміни б і Р_ОТК представлені на рис. 4.4.

Рис. 4.3. Графік залежності від густини потоку вимог

Рис. 4.4. Залежність ємності накопичувача від б і ймовірності відмови Р_ОТК

З отриманих залежностей наочно видно, що зі збільшенням б необхідна місткість накопичувача n_Р зростає майже за лінійним законом. При цьому із зменшенням ймовірності відмови Р_ОТК в обслуговуванні значення n_Р при одному і тому ж б збільшується з наростаючим темпом.

Для зручності аналізу і остаточного вибору значення місткості накопичувача n_Р від Р_ОТК в діапазоні значень б = 0,5...4 розроблена табл. 4.1

Таблиця 4.1 Залежності ємності накопичувача n_P від параметра б при різних значеннях Р_ОТК

б	nP при РОТК
	0,01	0,02	0,05	0,1	0,15	0,2	0,3
0,5	4	3	2,5	1,5	1	-	-
1,0	7	5	4	3	2	1	-
1,5	9	7	5	4	3	2	1
2,0	11	9	7	5	4	3	2
2,5	14	11	9	7	5	4	3
3,0	16	14	11	9	7	5	4
3,5	19	16	14	11	9	7	5
4,0	21	19	16	14	11	9	7

З представленої таблиці видно, що зі більшенням б, необхідна місткість накопичувача n_Р зростає майже за лінійним законом. При цьому із зменшенням імовірності відмови Р_ОТК в обслуговуванні значення n_Р при одному і тому ж б збільшується з наростаючим темпом.

При значеннях Р_ОТК<0,15 необхідна місткість накопичувача n_Р різко зростає, відповідно збільшуються витрати, пов'язані з ростом n_Р. З іншого боку при Р_ОТК>0,15 зростають збитки переробного підприємства через втрату замовлень, що є менш критичним. З урахуванням витрат, пов'язаних з простоєм технологічної лінії і недоотриманого прибутку від втрати замовлень, як раціональну область для вибору значень Р_ОТК а , відповідно і n_Р пропонується діапазон значень Р_ОТК =0,15...0,20.

4.3 Технологічне оснащення постів утилізації

Розбирання техніки повинно відбуватися швидко і технологічно ефективно. Час на розбирання визначається особливостями конструкції утилізуємої техніки, конкретними елементами кріплення вузлів, деталей і компонентів, технічною оснащеністю підприємства, наявністю інструкцій з проведення розбирання конкретного виду техніки, її технічним станом і низкою інших причин .

Експериментальні дослідження технологічних процесів утилізації та їх імітація в умовах підприємств технічного сервісу дозволила перейти до питання оптимальної оснащеності персоналу знаряддями праці і в першу чергу звернути увагу на підйомно-транспортне обладнання, оскільки його відсутність зумовило ті значення часу демонтажу, які були вказані в третьому розділі. Огляд устаткування, призначеного для підйомно- транспортних робіт дозволив розробити концепцію власної оригінальної конструкці поста, заснованої на спарених кранах козлового типу.

Рис. 4.5. Обладнання прототипи для мобільного поста утилізації

В умовах невеликих обсягів утилізації недоцільні значні капіталовкладення в серійне сервісне обладнання у зв'язку з чим була розроблена конструкція мобільного поста утилізації, на якому можливе виконання робіт, пов'язаних з осушенням і демонтажем агрегатів, демонтажем кузовів і кабін. Схематично робота мобільного поста показана на рис. 4.6. Для роботи такого поста відсутня необхідність в автопогрузчику або стаціонарному крановому обладнанні. Для роботи необідний рівний майданчик, що має тверде покриття.

Рис. 4.6. Схема роботи мобільного поста

З використанням мобільного поста можливі демонтажні роботи по вантажних автомобілях, легкових автомобілів і колісним тракторам тягового класу до 1,4. Для більш важкої і великогабаритної техніки доцільніше використання стаціонарного або пересувного кранового обладнання. Використання поста доцільніше поза приміщеннями, що вирішує питання оптимальної освітленості робочого місця і необхідної кратності повітрообміну, оскільки перед демонтажними операціями проводять операції осушки, що супроводжуються виділенням парів палива.

4.4 Еколого-економічна оцінка збитку, що завдається навколишньому середовищу від незалученості до процесу збору та утилізації автотракторної техніки та її компонентів

Під "еколого-економічним" збитком від генерації забруднень, при викиді забруднень у навколишнє середовище і при впливу забруднень на реципієнтів часто розуміють додаткові витрати, які суспільство (в тому числі фізичні особи) несе при виникненні наслідків від генірації викиду і дії забруднень на реципієнтів. Ці додаткові витрати реально ніколи не бувають відомі в силу багатьох непоборімих обставин. Зокрема, практично неможливо передбачити "натурально -речові" наслідки викиду тієї чи іншої порції полютантів в навколишнє середовище з певного джерела.

У той же час визначення модельних розрахункових аналогів цієї величини, свого роду економічних індексів полютивних навантажень в грошовій формі, не тільки можливо, а й необхідно. Доведеться, однак, змиритися з тим, що в принципі, неможливо встановити наскільки розрахункова величина відрізняється від "реального" економічного збитку, заподіяного забрудненням навколишнього середовища.

Проведемо вивчення та аналіз складових екологічного збитку. Екологічний збиток оцінюється як витрати суспільства, пов'язані зі зміною навколишнього середовища і складається з наступних витрат:

- додаткові витрати суспільства у зв'язку із змінами в навколишньому середовищі;

- витрати на повернення навколишнього середовища в колишній стан (до забруднення);

- витрати на компенсацію ризику для здоров'я людей;

- додаткові витрати суспільства у зв'язку з безповоротним вилученням частини дефіцитних природних ресурсів.

Збиток суспільству від забруднення навколишнього середовища проявляється на діяльності окремих об'єктів, що виявляються під його впливом:

- населення;

- об'єкти житлово-комунального і промислового господарства;

- сільськогосподарські угіддя;

- водні ресурси;

- лісові ресурси.

Для кожного об'єкта впливу враховуються елементи додаткових витрат (табл.4.2.).

Таблиця 4.2 Елементи додаткових витрат із-за забруднення навколишнього середовища

Обєкти впливу	Елементи додаткових витрат
Населення	Медичне обслуговування, оплата лікувальних відпустків, компенсація невиходів на роботу, страхування життя людей, транспортні витрати по доставці в небезпечні зони.
Житлово-комунальне господарство	Ремонт і утримання приміщень, прибирання території, знос робочого одягу, утриманя зелених насаджень, знос транспорта, ремонь і утримання металоконструкцій.
Сільськогосподарські угіддя	Втрати (потенційно можливого) урожаю, транспортні витрати по доставці урожаю.
Вода	Втрати (потенційно можливого) вилова риби, додаткова очистка при забезпечені населення водою.
Лісові пожари	Втрати продуктивності лісу (деревина, ягоди, трава, гриби і т.д.), гасіння пожеж.

Екологічний збиток можна визначати за деталізованими елементами впливу, і укрупнено за сферами впливу. Деталізований розрахунок базується на даних об'єкта-аналога, фактичних статистичних матеріалах, експертних оцінках. При укрупненому розрахунку виділяють три групи сфер впливу (атмосфера, вода, земля), по яких є державні та галузеві узагальнені оцінки питомого збитку.

Пропонується формула узагальненої оцінки збитку, що завдається земельних ресурсам:

(4.2)

де S - площа порушених земель, га; л - значимі фактори; ц(л) - річний нормативний екологічний збиток, грн/га; d_i(л) - розрахунковий коефіцієн рекультивації землі без врахування ступеня освоєності території; d₂(л) - Коефіцієнт ступеня освоєності території.

Залежності ц(л), d_i(л) і d₂(л) визначаються нормативними таблицями.

Збиток від викидів в водні обєкти визначаються за формулою:

(4.3)

де: у - нормативний екологічний збиток, грн/ум.т; k(л) - безрозмірний коефіцієнт, що залежить від місця розташування водойми на території країни; a_i(л) - показник відносної небезпеки скидання домішок і-го виду у водойму, ум.т/т; т₁ - маса скидання домішки і-го виду у водойму, т/рік. Залежності k(л) і a_i(л) задаються нормативними таблицями.

Аналогічно визначаються і збиток від викидів в атмосферу.

Далі на єтапі оцінки ективності, всі отримані значення рівнів забруднення навколишнього середовища різними речовинами об'єднуються в систему з виділенням різних видів (характеристик) впливу (позитивных або негативних і співідность по відношенню до будь якої речовини, яка прийнята в якості індикатора (табл 4.3).

Таблиця 4.3. Види впливу на навколишнє середовище незадієної в збор і утилізацію техніку

Види впливу	Індикатор ефекта	Фактичні підсумкові результати
Зміни властивостей атмосфери (парниковий ефект)	[CO2 - еквівалент]	СО2, СН4, NOx
Утворення кислотних осадків	[SO2 - еквівалент]	SO3, NOx, NH3, HCl, HF, HS
Удобрення грунту(наземна евтрофікація)	[PO4 - еквівалент]	NOx, NH3
Насичення води добрив	[PO4- еквівалент]	N - вміст, Р - вміст, хімічне споживання кисню, NOx, NH4+

Подобные документы

• Розробка мобільної установки для виготовлення деревинної щепи

  Технології утилізації зрізаних гілок, аналіз засобів механізації для їх подрібнення. Процес отримання та переробки відходів деревини. Розробка мобільної установки для виготовлення деревинної щепи та системи гідроприводу її активних робочих органів.
  
  магистерская работа [11,2 M], добавлен 21.02.2013
  

• Інженерний менеджмент на ринку сільськогосподарської техніки

  Аналіз сучасного стану ринку аграрних технічних засобів в умовах ринкової економіки. Методи та особливості оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарської техніки. Лізинг як метод придбання засобів механізації, його перспективи розвитку в АПК України.
  
  реферат [85,6 K], добавлен 20.09.2010
  

• Моделювання технологічних процесів в рибництві

  Методичні вказівки до виконання курсової роботи. Мета i завдання курсової роботи, засвоєння методики математичного моделювання екосистем. Постановка та математична модель задачі, тестовий приклад, аналіз отриманих результатів. Оформлення курсової роботи.
  
  методичка [44,7 K], добавлен 24.10.2010
  

• Характеристика основних джерел економії енергоносіїв в рослинництві

  Енергозаощаджуючі технології в рослинництві, вдосконалення механізованих процесів вирощування та збирання сільськогосподарських культур. Система раціонального землекористування, комплектування МТП та машинних агрегатів і оптимізація режимів їх роботи.
  
  реферат [765,7 K], добавлен 23.09.2010
  

• Стан матеріально-технічної бази аграрних господарств в умовах переходу до ринку

  Наявність основних видів техніки у сільськогосподарських підприємствах України, рівень механізації. Умови і необхідність використання лізингу у придбанні нової техніки. Характеристика способів підвищення ефективності використання сільгосптехніки.
  
  реферат [56,5 K], добавлен 22.04.2011
  

• Адаптація озимих культур до несприятливих умов

  Оптимізація системи удобрення озимих та ярих зернових культур в степовій зоні України. Комплексне використання мікроелементного живлення і хімічних засобів захисту рослин в технології вирощування озимої пшениці та ячменю. Ґрунтово-кліматичні умови.
  
  дипломная работа [749,3 K], добавлен 13.12.2014
  

• Механізація сільського господарства

  Визначення собівартості ремонтних робіт. Визначення економічної доцільності і річної ефективності розробленого технологічного процесу ремонту сільськогосподарської техніки. Прямі експлуатаційні витрата і собівартість виконання технологічних операцій.
  
  методичка [59,1 K], добавлен 23.02.2010
  

• Моделювання технологічних процесів свинарського підприємства із замкнутим циклом виробництва

  Організаційні форми і принципи роботи спеціалізованих свинарських господарств. Організація кормової бази. Технологія відтворення стада. Технологія вирощування та відгодівлі поросят-сисунів. Розрахунок показників роботи свинарського підприємства.
  
  курсовая работа [36,9 K], добавлен 30.04.2012
  

• Електрифікація лінії хімічної обробки соломи і розробка системи автоматичного керування

  Розробка структурної та функціональної схем технологічного процесу хімічної обробки соломи. Вибір та розрахунок технологічного обладнання. Розробка схеми електричної принципової, силової розподільчої мережі, плану розташування силового обладнання.
  
  курсовая работа [56,4 K], добавлен 19.11.2008
  

• Розробка прогресивних заходів захисту сільськогосподарської техніки від корозії та зносу

  Аналіз процесів електрохімічної та хімічної корозії деталей сільськогосподарських машин. Обґрунтування концепції створення хімічних сполук для здобуття поліфункціональних коштів захисту сільськогосподарської техніки від корозійно-механічного руйнування.
  
  магистерская работа [3,4 M], добавлен 13.12.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам