Агроекологічні аспекти застосування мікробіологічних препаратів на посівах тритикале озимого

Попередній медичний огляд проводиться при прийнятті працівника на роботу для встановлення фізичної і психофізіологічної придатності його до виконання роботи за конкретною професією, спеціальністю, посадою та допуску до роботи осіб віком до 21 року. Направляє працівника на медичний огляд керівник підприємства, який приймає його на роботу.

Періодичні медичні огляди проводяться для осіб, що зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, відповідно до "Переліку шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт", для виконання яких обов'язкові медичні огляди працівників.

Органи, що здійснюють державний нагляд та контроль за охороною праці, визначено в Законі України "Про охорону праці". За станом охорони праці на підприємстві державний нагляд здійснюють державні інспекції по нагляду за охороною праці, органи прокуратури, санітарно-епідеміологічна служба, служби охорони праці державних адміністрацій. Громадський контроль за станом умов праці та безпекою виробничих процесів на підприємстві здійснюють профспілковий комітет та уповноважені трудових колективів. Адміністративний контроль здійснюють служба охорони праці підприємства, керівники та спеціалісти підприємства.

Забезпечення пожежної безпеки на підприємстві визначається Законом України "Про пожежну безпеку" та "Правилами пожежної безпеки в Україні".

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною виробничої діяльності підприємства і в цілому покладається на керівника підприємства та безпосередньо на керівників виробничих підрозділів, в обов'язки яких входить дотримання вимог правил пожежної безпеки, проведення протипожежних інструктажів, що здійснюються одночасно з інструктажами з охорони праці, обладнання виробничих приміщень первинними засобами гасіння пожежі. До первинних засобів гасіння відносять ручні вогнегасники, які розміщують із розрахунку один вогнегасник на 200 м² площі приміщення. Також виробничі приміщення обладнують пожежними щитами, на яких розміщують ломи, сокири, лопати, багри, відра та біля них ящики з піском і бочки з водою.

Зважаючи на вищезазначене стає зрозуміло, що охорона праці в ННДЦ Білоцерківського НАУ, розміщеного на території Білоцерківського району, знаходиться на належному рівні й виконується згідно з законодавчо-нормативною базою України.

Висновки

Забезпечення сталого розвитку сучасних аграрних виробничих систем в умовах перехідного періоду і використання в обмежених обсягах хіміко-технологічних ресурсів виникає проблема їх часткової заміни альтернативними мало витратними заходами, що базуються на природних процесах самовідновлення. Одним з таких є розробка біологізованих елементів агротехнології під тритикале озиме, які сприяють біологічній азотфіксації та мобілізації фосфору з важкорозчинних сполук мінеральних і органічних комплексів ґрунтів та добрив.

1. Показано, мікробіологічні препарати - діазобактерину і альбобактерин - азотфіксуючих Azospіrіllum brasilense та фосфатмобілізуючих Achromobacter album 1122 мікроорганізмів достовірно впливають на інтенсифікацію ростових процесів у посівах тритикале - сира та суха маса рослин за комплексного їх застосування збільшується на 1,3-2,3 та 1,8-2,5 рази, відповідно.

2. Відмічено, що конкретний сорт тритикале озимого по-різному чутливий на дію мікробіологічних препаратів. Найбільша контрастність за біометричними показниками як реакції на вплив мікробіологічних препаратів відмічено на посівах сортів АД 256, Славетне, Ягуар, Вівате Носівський. Рослини сорту ДАУ 5 більш краще реагували на застосування діазобактерину, а сорту Августо - альбобактерину

3. Комплексне застосування мікробіологічних препаратів діазобактерину та альбобактерину на посівах тритикале озимого забезпечує регулювання поширеності збудників хвороб, зокрема зменшує ураженість септоріозм листя в 9 разів, сніговою пліснявою - в 2,5 рази, борошнистою росою - в 4 рази, порівняно з варіантом без інокуляції.

4. Показано, що найвищий рівень фітотоксичності ґрунту (% інгібування схожості насіння текст-культури) спостерігався в агроекосистемі на варіанті застосування на посівах тритикале озимого підвищених доз мінерального азотного добрива у дозі N₉₀ й становив понад 50 %, що зумовлено нагромадженням фітотоксичних речовин - продуктів метаболізму ґрунтових мікроорганізмів. Тоді як на ґрунтах перелогу він складав менше 10 %.

5. Застосування діазобактерину та альбобактерину на посівах тритикале озимого забезпечує кращий екологічний стан ґрунту за показниками його фітотоксичної активності, зокрема застосування діазобактерину зменшує фітотоксичну активність ґрунту в 1,7 разів, порівно з контролем без інокуляції та 2,5 разів, порівняно з фоном мінеральних добрив у дозі N₉₀, а альбобактерину - 2,3 та 3,3 %, відповідно.

Пропозиції виробництву

Виробництву пропонується у разі вирощування тритикале озимого проводити передпосівну інокуляцію комплексом мікробіологічних препаратів - діазобактерину та альбобактерину, що забезпечує приріст сирої та сухої маса рослин за комплексного їх застосування в 1,3-2,3 та 1,8-2,5 рази, відповідно; зменшує ураженість септоріозм листя в 9 разів, сніговою пліснявою - в 2,5 рази, борошнистою росою - в 4 рази, порівняно з варіантом без інокуляції; зменшує фітотоксичну активність ґрунту в 1,7-3,3 рази, порівно з контролем без інокуляції та застосуванням мінеральних добрив у дозі N₉₀. Це в свою чергу позитивно відіб'ється на збереженні динамічної рівноваги в автотрофному блоці агроекосистеми та сприятиме одержанню високих урожаїв зерна та зеленої маси тритикале озимого.

Список використаної літератури

1. Патыка В.П., Тихонович І.А., Філіп'єв І.Д. та ін. Мікроорганізми і альтернативне землеробство / Під ред. В.П. Патики. - К.: Урожай, 1993. - 176 с.

2. Умаров. М.М. Асоціативна азотфіксація. - М.: Наука, 1986. - 131 с.

3. Умаров М.М. Значення несимбіотичної азотфіксації в балансі азоту в грунті / Изв. АН СРСР. Сер. біол. наук - 1982. - № 4. - С. 95-105.

4. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы. М., 1987. - 256 с.

5. Патика В.П. Біологічний азот: монографія / В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон; за ред. В.П. Патики. - К.: Світ, 2003. - 424 с.

6. Проскурін В.М. Оцінка сортів і мутантів ярого ячменю за ефективністюбіологічної фіксації азоту // Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів / В.М. Проскурін, Л.В. Подоба: Мат. наук.-вир. конф.; ред. В.П. Патика, О.Г. Тараріко, М.А. Лапа. (Київ 4-7 липня 2000 р.) - К., 2000. - С. 97-98.

7. Рассохина В.В. Действие биопрепаратов и регуляторов роста на урожайность яровой пшеницы и микрофлору почвы // Агрохимия и экология: история и современность / В.В. Рассохина: Материалы междунар. науч.-прак. конф.; ред. В.И. Титова. (Н.Новгород, 15-18 апреля 2008 г.). - Н. Новгород, 2008. - Т. 2. - С. 176-179.

8. Патыка В.Ф., Шерстобоева Е.В., Зарицкий Н.М., Круглых Д.Г., Тихосова А.А., Калиниченко В.И. Микробиологические препараты для биологизации земледелия // Промышленные технологии производства средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов (Материалы междун.симп., Одесса, 28 сент.-2окт., 1999 г.). - Одесса. - 1999. - Т. 2. - С. 23.

9. Шерстобоєва О.В., Шерстобоєв М.К., Гармашов В.В. Індукована асоціативна азотфіксація як елемент екологічного землеробства //Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм (Матеріали Міжн. Наук. конф., 1-4 жовт. 2001р., м. Тернопіль) Тернопіль. - 2001. - С. 203-207.

10. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика: Моногр. / В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Т.М. Ковалевська, Л.М. Токмакова, Є.П. Копилов. - К.: Аграр. наука, 2006. - 312 с.

11. Сільськогосподарська мікробіологія - на допомогу аграрному виробництву: Зб. наук. пр. / В.П. Патика, Г.М. Панченко, М.М. Зарицький, О.В. Надкернична, В.В. Волкогон, Л.М. Токмакова; Ін-т с.-г. мікробіології УААН. - Чернігів, 2001. - 59 с.

12. Роль біофосфору в підвищенні продуктивності рослин / Л.О. Чайковська, В.П. Патика // Вісн. аграр. науки. - 2000. - N 9. - С. 21-23.

13. Малиновська І.М. Агроекологічні основи мікробіологічної трансформації біогенних елементів ґрунту: дис... д-ра с.-г. наук: 03.00.16 / Інститут агроекології та біотехнології УААН. - К., 2003. - 34с.

14. Микробиологические препараты в системе земледелия / В.Ф. Патыка // Вісн. аграр. науки. - 1999. - N 1. - С. 18-23.

15. Екологія мікроорганізмів: Посіб. / В.П. Патика, Т.Г. Омельянець, І.В. Гриник, В.Ф. Петриченко; Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАНУ, Нац. авіац. ун-т. - К.: Основа, 2007. - 188 c.

16. Агроэкологическая роль азотфиксирующих микроорганизмов в аллелопатии высших растений: Моногр. / В.Ф. Патыка, Г.Ф. Наумов, Л.В. Подоба, А.Н. Николаенко, Л.Н. Поташева; Харьк. нац. аграр. ун-т им. В.В.Докучаева, Ин-т агроэкологии и биотехнологии УААН. - К.: Основа, 2004. - 320 с.

17. Добряк Д.О., Канаш О.П., Розумний І. А. Класифікація та екологічне використання сільськогосподарських земель. - К., 2001. - 309 с.

18. Третяк А.М. Теоретичні основи землеустрою. - К.: Інститут землеустрою УААН, 2002. - 152 с.

19. Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафтів та сільськогосподарського землекористування. /Третяк А.М., Третяк Р.А., Шквар М.І., К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. - 15с.

20. Адамень Ф.Ф. Азотфіксація та основні напрями поліпшення азотного балансу ґрунтів / Ф.Ф. Адамень // Вісн. аграр. науки. - Аграр. наука. - 1999. - № 2. - С. 9-17.

21. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика / В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Т.М. Ковалевська [та ін.]. - К.: Аграр. наука, 2006. - 312 с.

22. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1995. - 352 с.

23. Методика государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур. - М.: Колос, 1971. - Вып. 2. - 239 с.

24. Емкова Е.С. Изменчивость почвенных микроорганизмов в агроценозе. - Ин-т микробиологии АН Республики Молдова. - Кишинев, 1998. - 175 с.

25. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы. - М.: Изд-во Моск. ун-та., 1987. - 256 с.

26. Кудеярова Е.И. Разнообразие микробных сообществ при различных антропогенных нагрузках. - Кишинев: Высш. шк., 1999. - 273 с.

27. Берестецкий О.А. Фитотоксины почвенных микроорганизмов и их роль // Фитотоксичные свойства почвенных микроорганизмов. - Л., 1978. - С. 7-30.

28. Мирчинк Т.Г. Почвенная микробиология. Учебник. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - 220 с.

29. Берестецкий О.А., Патыка В.Ф., Надкерничный С.П. // Вопросы экологии и физиологии микроорганизмов, используемых в сельском хозяйстве. Л.: ВНИИ сельскохоз. микробиологии, 1976. - С. 56-60.

30. Берестецкий О.А., Боровков А.В. // Микробиол. журнал. 1979. Т. 41. № 3. - С. 291-302.

31. Берестецкий О.А., Боровков А.В. // Микробиол. журнал. 1981. Т. 43. № 4. - С. 517-530.

32. Белякова Г.А., Левкина Л.М. // Микология и фитопатология. 1990. Т. 24. № 2. - С. 128-136.

33. Белякова Г.А., Левкина Л.М. // Микология и фитопатология. 1992. Т. 26. № 3. - С. 183-188.

34. Билай В.И. Фузарии. - К.: Наукова думка, 1977. - 442 с.

35. Боровков А.В., Берестецкий О.А. // Микология и фитопатология. 1983. Т. 17. № 4. - С. 349-358.

36. Проценко М.А. // Микология и фитопатология. 1987. Т. 21. № 1. - С. 91-100.

37. Филиппов В.В., Андреев Л.Н., Базилинская Н.В. Фитопатогенные грибы рода Verticillium. - М.: Наука, 1980. 447 c.

38. Успенская Г.Д., Решетникова И.А. // Микология и фитопатология. 1975. Т. 9. № 4. - С. 355-357.

39. Пегг Дж.Ф. Борьба с болезнями растений: устойчивость и восприимчивость. М.: Колос, 1984. - С. 20-37.

40. Берестецкий А.О. Грибы и водоросли в биоценозах. Материалы межд. конф., посвященной 75-летию биологического факультета МГУ. М.: Макспресс, 2006. - С. 26.

41. Симочко Л.Ю., Домбай І.В. Фітотоксична активність ґрунту різних екосистем в умовах низинної частини Закарпаття // Наук. вісн. Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Вип. 5. - 2007. - С. 254-258.

Додатки

Размещено на Allbest.ru