Для штучного осіменіння індичок обладнують біля пташника невелику лабораторію, мийну, кімнату для отримання сперми і в кожному пташнику-маточнику ізольоване приміщення для осіменіння індичок.

Штучне осіменіння гусей

Осіменіння проводять дві особи - помічник фіксує самку у спеціальному станку, лівою рукою він тримає за основу, а правою злегка піднімає хвіст.

Технік вводить в клоаку вказівний палець лівої руки і пальпацією відшукує яйцепровід, який знаходиться лівіше і трохи нижче від входу в сліпу кишку (це добре зробити у гусинь, які несуть яйця). Відшукавши яйцепровід, технік правою рукою вводить по пальцю лівої руки піпетку із спермою і випускає дозу сперми.

Для осіменіння використовують скляні або полістиролові піпетки довжиною 80-100 мм. Доза нерозбавленої сперми - 0,05 мл, розбавленої - 0,1 мл. В дозі має бути 20-40 млн. активних сперміїв.

Кращий час осіменіння - друга половина дня, коли яйцепровід звільниться від яйця. Але встановлено, що сперма гусаків ранком дещо чистіша і активніша, ніж ввечері, то бажано осіменяти зранку. Катетер вводять в яйцепровід на глибину 2-4 см.

Для підтримання високого рівня заплідненості осіменіння гусок повторюють через кожні 5-6 днів. Після першого осіменіння відбирають яйця для інкубації, починаючи з першого дня.

Пункт штучного осіменіння гусей влаштовують у приміщенні, де утримують гусаків.

Штучне осіменіння качок

Качок заганяють у куток секції і відгороджують металевою сіткою висотою 70-80 см.

Помічник бере качку із секції і фіксує її у станку або під рукою. Лівою рукою він держить качку біля основи крил, а правою злегка відгинає хвіст. Технік вводить в клоаку качки вказівний палець правої руки, пальпацією знаходить яйцепровід, який знаходиться лівіше і нижче входу в клоаку і під контролем правої руки лівою рукою направляє катетер в яйцепровід на глибину 1-2 см.

Потім виймають палець із клоаки і вводять через катетер 0,1 мл розбавленої сперми або 0,03 мл нерозбавленої сперми. Для осіменіння використовують шприци на 2 мл із катетерами із органічного скла.

Качок осіменяють спермою від 4-6 селезнів одразу після її одержання і розбавлення.

При дослідженні через клоаку вибраковують качок, у яких яйцепровід у вигляді тяжа і в нього не можна ввести катетер, а також із запаленням задньої частини яйцепроводу. Качок осіменяють через кожні 4 дні. Запліднення яєць буває низького при осіменінні в 12-13 годин, самою високою - при осіменінні в 16-18 годин.

Штучне осіменіння цесарок

Штучне осіменіння цесарок при клітковому утриманні проводять, не виймаючи їх із клітки. Осіменіння цесарок виконують два робітники: один фіксує цесарку за обидві ноги, а другий підтримує самку за крила. Осіменатор проводить осіменіння цесарки таким же чином, як і самок водоплавної птахів на глибину 1-1,5 см і вводить катетером 0,1 мл розрідженої сперми або 0,03 мл нерозрідженої сперми. Осіменяють з 14 години дня. Інтервал осіменіння цесарок - один раз на тиждень.

11. Значення штучного осіменіння

У широкому розумінні штучне осіменіння - це ряд технологічних процесів і господарських заходів, що забезпечують відбір найбільш цінних виробників, збалансоване годування і оптимальний режим утримання і їх статевого використання, оцінку і відповідну обробку отриманої сперми з метою подальшого збереження та раціонального введення її в статеві шляхи самки в найбільш відповідний час - протягом статевого полювання.

Основна перевага штучного осіменіння полягає в тому, що воно дозволяє отримати від одного виробника більше нащадків, ніж при природному заплідненні. У багато разів прискорюється робота з виведення нових порід.

Метод штучного осіменіння дає можливість створювати нові породи птахів і цілеспрямовано змінювати і підвищувати їх м'ясну, яєчну, пухову продуктивність.

При штучному заплідненні виключається можливість зараження інфекційними та паразитарними захворюваннями.

Справді, роль штучного осіменіння у боротьбі з неплідністю велика. Адже тут використовується лише сперма високої якості, самки піддаються гінекологічному дослідженню, сперма вводиться в шийку матки, постійно здійснюється контроль запліднюваності маток і т.п., тому штучне осіменіння стало основним методом селекційно-племінної роботи.

При штучному осіменінні знижуються витрати на осіменіння тварин і поліпшується зоотехнічний облік. Воно має велике значення в профілактиці заразних захворювань, що передаються через статевий акт. Виключення при штучному осіменінні контакту між тваринами, використання лише здорових плідників та контроль за станом статевих органів самок є ефективним заходом профілактики заразних хвороб

Штучне осіменіння стало головним методом відтворення птахів. Воно дає можливість у 8-10 разів скоротити потребу в самцях, використовувати тільки кращих, перевірених за якістю нащадків. Штучне осіменіння дало можливість створення високопродуктивних ліній м'ясного і яєчного напрямків. Штучне осіменіння індичок виключає їх травми, підвищує запліднення яєць на 7-15 %. Воно дає можливість скоротити гусаків у 3-4 рази, качурів - у 6-7 разів і одночасно попередити поширення інфекційних захворювань статевих органів. Штучне осіменіння дає можливість одержувати від одного племінного плідника самця у 5-10 разів більше нащадків, отримувати вищу заплідненість яєць, ніж за природного парування.

Штучне запліднення попереджає деякі різновиди безпліддя

1. завдяки штучному осіменінню виводяться нові породи тварин;

2. одержують приплід від висококласних самців, які давно загинули;

3. економічна вигода: не кожне господарство може закупити висококласного плідника;

4. можливість перевезення сперми на великі відстані;

5. боротьба з інфекційними і інвазійними хворобами, які передаються статевим шляхом;

6. можна осіменити велику кількість самок (розбавлення сперми; отримання більшої кількості потомства).

12. Економічна ефективність штучного осіменіння

За економічною ефективністю у світовій історії тваринництва не зареєстровано відкриття, рівноцінного штучному осіменінню. Воно дозволяє значно швидше поліпшувати племінні та продуктивні якості тварин і замінювати ними малопродуктивних. Якщо до застосування штучного осіменіння лише 2-10 % поголів'я осіменялося елітними плідниками, то тепер усі.

Штучне осіменіння сільськогосподарських птахів вважають економічно вигідним і прогресивним способом розмноження. Потреба в розвитку штучного осіменіння виникла у зв'язку з переходом галузі птахівництва на промислову основу, значною різницею в масі між самцями і самками, що значно знижує результати природного парування. У нашій країні і за кордоном в племінних господарствах птахи утримуються в клітках. Штучне осіменіння курей, індичок, качок і гусок входить в єдиний технологічний процес одержання, вирощування та використання птахів. Штучне осіменіння сільськогосподарської птахів широко застосовується на великих птахофабриках. У Німеччині та США при штучному осіменінні курей і клітковому їх утриманні домагаються до 92,8 - 96,2 % запліднення яєць. Метод штучного осіменіння птахів широко впроваджено в Голландії, Великобританії, США, Канаді та Німеччині.

Штучне осіменіння гусей в Україні поки що не одержало широкого впровадження в практику, хоча воно економічно вигідне. Наприклад, з багаторічного досвіду птахорадгоспу "Буревісник" Нижньовгородської області в Росії видно, що при штучному осіменінні гусей не розбавленою спермою гусаків становить 82,9%, а при природному паруванні - лише 66,8%; вихід гусенят при штучному осіменінні становить 78% від числа запліднених яєць, а при природному паруванню - 60,1%.

Штучне осіменіння сільськогосподарських птахів - прогресивний зоотехнічний методі подальше його вдосконалення, особливо технології розбавлення, поліпшення якості синтетичних розріджувачів, розробка технології тривалого зберігання сперми плідників у замороженому стані, є актуальним завданням біотехнологічної науки, що визначає науково технічний прогрес галузі продуктивного птахівництва.

Висновок

Дослідження процесу відтворення поголів'я курей у птахівничих підприємствах дозволило зробити наступні висновки і розробити відповідні рекомендації щодо підвищення його ефективності:

1. Процес відтворення поголів'я курей-бройлерів у галузі птахівництва розглядається як система, що складається з процесу комплектування, вирощування, продуктивного утримання батьківського стада та одержання від нього високопродуктивного добового молодняку для ремонту останнього на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу з метою формування інтенсивного типу економічного розвитку процесу відтворення, що здійснюється під впливом природних (біологічних), технологічних та організаційно-економічних чинників. Розгляд даного процесу як системи полегшує здійснення оцінки раціональності і економності використання природних, матеріальних, енергетичних, фінансових та інших ресурсів у виробництві продукції птахівництва. Розчленування цього технологічного процесу на складові дає змогу виявити елементи операцій, що протікають найповільніше, оцінити шляхи й вартість їх прискорення, проаналізувати особливості затрат праці та можливі варіанти економії.

2. Система відтворення птиці перебуває в тісному взаємозв'язку з поліпшенням племінної роботи завдяки використанню високопродуктивних кросів та ефективного методу парування як способів підвищення продуктивності стада. Використання раціональної та поживної годівлі є надзвичайно важливим чинником, який на це впливає. Не менш значущою є обрана система утримання, яка впливає на трудові затрати, потребу в кормах та їх окупність. Заходи щодо дезінфекції, профілактики і боротьби з хворобами необхідні для підвищення збереженості стада. Усе це разом із ресурсоощадною технікою, технологією та організаційно-економічними заходами забезпечить ефективність системи відтворення. Від ефективності системи відтворення птиці залежить інтенсивність використання ресурсного потенціалу галузі, зростання рівня продуктивності (заплідненості, виводимості, збереженості тощо), що в кінцевому підсумку забезпечує збільшення обсягу виробництва високоякісної продукції за найменших матеріально-грошових затрат.

3. Результати досліджень доводять, що штучне осіменіння як метод біотехнології забезпечує швидке та якісне поліпшення всього масиву поголів'я курей-бройлерів, дає змогу використовувати у 3,3 рази меншу кількість півнів, ніж за природного запліднення, збільшити виробництво інкубаційних яєць завдяки вищому рівню заплідненості та виводимості. Воно надає можливість коригувати масу інкубаційного яйця, підвищити точність і прискорити оцінку птиці за потомством, захищає птицю від зараження збудниками хвороб, які передаються статевим природним шляхом, а тому є найбільш ефективним та економним способом відтворення стада.

4. Виконання всього комплексу заходів (технологічних, організаційних та економічних) зі зниження собівартості у м'ясному птахівництві супроводжується економією витрат у кожному з технологічних процесів виробництва, зокрема процесу відтворення птиці. До основних резервів зниження собівартості процесу відтворення курей-бройлерів можна зарахувати: зниження вартості добового бройлера за рахунок підвищення заплідненості інкубаційних яєць та виводимості курчат, здешевлення кормових раціонів, зменшення витрат на утримання птиці, економію витрат на освітлення та опалення пташників тощо

5. Державна аграрна політика у галузі птахівництва повинна бути спрямована на забезпечення еквівалентності в цінах на продукцію, впорядкування відсоткових ставок на кредити, створення умов для технічного переоснащення галузі на основі підвищення її інвестиційної привабливості, захисту внутрішнього ринку від імпорту неякісної продукції та надання допомоги власним виробникам через виконання загальнодержавної цільової програми селекції у тваринництві.

6. Регулювання ринку м'яса птиці повинно здійснюватися не лише з допомогою державних важелів, а й за участі самих товаровиробників, які спроможні створити необхідні умови для зниження собівартості продукції птахівництва та підвищення її конкурентоспроможності. Таких результатів можливо досягти шляхом використання племінної, більш продуктивної птиці, використанням збалансованих кормових раціонів годівлі, ефективного сучасного обладнання для її утримання і, звичайно, за рахунок підвищення заплідненості інкубаційних яєць, виводимості курчат, їх збереженості, що забезпечують зростання відтворюваності птиці, а отже, підвищують її продуктивність та ефективність галузі в цілому.

7. З метою підвищення ефективності процесу відтворення та вирощування птиці пропонуємо створення інтегрованого птахівничого об'єднання, яке охоплюватиме: селекційно-племінні центри та племінні заводи, де започатковується процес відтворення поголів'я племінних курей-бройлерів; репродуктори І та ІІ порядку; спеціалізовані товарні птахівничі підприємства; інкубаційні центри; організації, що обслуговують птахівничу галузь; консультативні служби; а також підприємства, які здійснюють забій, переробку та реалізацію продукції птахівництва, як невід'ємні складові технологічного процесу виробництва, що внутрішньо пов'язані між собою. Створення такого об'єднання є одним із напрямів переходу птахівництва на інноваційну основу. Функціонування у птахівництві відповідних інтеграційних структур створює необхідне економічне середовище для широкого впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і передової практики, забезпечує пропорційний розвиток окремих складових галузі.

8. Регулювання відносин в рамках інтеграційного об'єднання повинно відбуватися у двох аспектах: організаційно-правовому та економічному. Основною організаційно-правовою формою відносин між учасниками об'єднання повинна стати контрактна. Організація укладання контрактів потребує набагато менше часу, що дуже важливо при багатосторонніх зв'язками між виробниками племінної птахівничої продукції, репродукторами, спеціалізованими птахівничими товарними підприємствами, обслуговуючими птахівничу галузь організаціями, структурами, що забезпечують збут продукції. Система економічних відносин в рамках об'єднання охоплює оплату послуг і оплату продукції.

Розрахункова частина

Аналіз факторів, що впливають на ефективність виробництва м'яса курчат бройлерів.

Ефективність виробництва обумовлюється дією ряду факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. Внутрішні фактори: (природні та економічні умови виробництва, технологія і організація виробничих процесів, витрати виробництва) передбачають необхідність мобілізації наявних ресурсів птахівничих підприємств для забезпечення високої ефективності виробництва. Ці складові дозволяють врахувати основні тенденції і протиріччя у ефективному розвитку галузі, розробити для підприємств конкретні пропозиції. Крім того, регіональні умови також впливають на економічну ефективність виробництва і конкурентоспроможність продукції на ринку.

Вплив виду птиці.

Птиця різних видів відрізняється швидкістю росту, м'ясною продуктивністю, якістю м'яса. Широке розповсюдження у виробництво м'яса птиці отримали курчата-бройлери, яким властива висока швидкість росту, хороша оплата корму, вони мають ніжне і соковите м'ясо, м'які хрящі грудної кістки. Їх м'ясо характеризується високою харчовою і біологічною цінністю. Бройлери в 1,5.2 рази краще за інших тварин перетворюють кормовий білок у харчовий. У м'ясі курчат-бройлерів мало жиру (12%), тоді як у гусячому м'ясі жиру 39%, у качиному - 38%. Жир бройлерів містить більше ненасичених, ніж насичених жирних кислот, він, в основному, знаходиться в шкірі, а не в м'язовій тканині.

Вплив породи.

Якість м'яса птиці залежить від напрямку продуктивності, породи птиці. Птиця м'ясних порід відрізняється від птиці яєчних порід високими темпами росту і більшою живою масою, добрими м'ясними формами будови тіла (велика ширина, глибина, округлість тулуба). М'ясо їх більш соковите і смачне.

Вплив статі.

У зв'язку із біологічною особливістю кожної статі відмічається різна швидкість росту самців і самок. Кількість їстівних частин, м'язів у самок дещо більше, ніж у самців. Діаметр м'язових волокон більший у самців, а у самок - менший. В м'ясі самців вище вміст вологи і нижче жиру, ніж в м'ясі самок. М'ясо самок переважає м'ясо самців за вмістом білка. М'ясо півників менш соковите, ніж курочок.

Вплив віку.

Інтенсивність обміну речовин у птиці та інтенсивність їх росту з віком падають. Витрати корму знаходяться у прямому зв'язку із віком птиці. З віком птиці збільшуються відносна маса м'язів, забійний вихід і вихід їстівних частин тушки, відносна маса скелету зменшується. Із збільшенням віку птиці вміст води в м'язах зменшується, збільшується кількість сухої речовини, протеїну і жиру, однак коефіцієнт конверсії протеїну в харчовий білок знижується. З віком птиці погіршується співвідношення в м'ясі повноцінних і неповноцінних білків, що призводить до біологічного погіршення повноцінності м'яса.

Один з вирішальних факторів отримання високоякісного м'яса з мінімальними витратами корма - оптимальний строк вирощування птиці. З економічної точки зору виробництво м'яса птиці вигідніше при короткому терміну їх вирощування, так як в ранньому віці швидкість росту найбільш висока і оплата корму найкраща.

Вплив живої маси.

Встановлена висока позитивна кореляція живої маси птиці із забійним виходом, вмістом їстівних частин тіла, кількістю м'язів грудей і ніг, витратою корма, категорією тушок. Із збільшенням живої маси м'ясистість килю, стегна, гомілки, індекс масивності, кут грудей - збільшуються.

Вплив годівлі.

Для інтенсивного росту птиці необхідна оптимальна кількість протеїну. Білковий недокорм - одна з основних причин поганого росту і підвищеного відходу птиці. Однак, надлишок білка в раціоні недоцільний, так як білок в цьому випадку використовується не повністю, наносить шкоду організму, затримуючи його розвиток. В якості жирових домішок застосовують жири тваринного і рослинного походження. Жирові домішки є не тільки носіями енергії, але й набору жирних кислот. Важливе значення для нормального росту та розвитку птиці має мінеральне живлення. Надлишок мінеральних речовин та неправильне їх співвідношення, так само як і нестача, викликає захворювання птиці, затримує ріст і використання поживних речовин раціону. Практикують домішки в кормосуміші, які сприяють як росту продуктивності птиці, так і поліпшенню смаку, запаху, зовнішнього вигляду, збереженості продукції. Це - ферментні препарати, антибіотики, антиоксиданти, лікарські препарати (з профілактичною метою), стимулятори росту, смакові речовини (для поліпшення споживання корму) та ін.

Вплив способу утримання.

При клітковому утриманні ріст молодняку птиці проходить більш інтенсивніше, ніж при утриманні на підлозі, тушки виходять більш жирними. Бройлери при клітковому утриманні мають живу масу в забійному віці більшу в середньому на 10.16%, оплату корму кращу на 5.17%, вихід тушок І категорії вгодованості вище на 10.37%, ніж за утримання на підлозі.

Щільність посадки.

Із збільшенням щільності посадки птиці збільшуються кількість продукції з одиниці площі, однак приріст птиці знижується, збільшуються витрати корму і знижується якість м'яса. Оптимальна щільність посадки птиці визначається їх віком, збереженістю, оплатою корма, кінцевою живою масою, якістю м'яса, виходом продукції з одиниці площі.

Мікроклімат.

Відхилення показників мікроклімату від норми негативно впливає на продуктивність і якість м'яса птиці. В результаті навіть повноцінні раціони не забезпечують добрих результатів. Приклад. Оптимальна температура в приміщенні для бройлерів добового віку - 26.28°С, до кінця вирощування - до 18°С (глибока підстилка). Реакція птиці на зміну температури зовнішнього середовища залежить від виду, породи, статі, умов утримання, фізіологічного стану. Курчата порід, що оперюються повільно, при зниженні температури повітря швидше переохолоджуються, ніж ті, що швидко оперюються. В межах породи до зниження температури більш чутливі півні, так як ріст пера у них у порівнянні із курочками уповільнений. Вологість повітря в приміщенні - 60.70°С. Висока температура і велика вологість погано впливають на молодняк, він відстає в рості і розвитку. При вирощуванні птиці на м'ясо велике значення має режим освітлення, що регулюється. Наприклад, режим періодичного протягом доби освітлення (1 година світла через кожні 2.3 год. темряви) сприяє збільшенню живої маси бройлерів.

Стрес.

У птиці, яка знаходиться у стані стресу, знижується швидкість росту і розвитку, використання поживних речовин раціону, підвищується відхід, погіршується якість м'яса. Стресори - температура, щільність посадки, транспортування і таке ін. Існують декілька шляхів зменшення шкідливих наслідків стресу на організм птиці: селекційний - виведення стресостійких ліній птиці; технологічний - удосконалення обладнання, розробка оптимальних технологічних рішень годівлі і утримання; фармакологічний - застосування різних антистресових препаратів - адаптогенів.

Коротка характеристика кросу Кобб-500.

Бройлери відмінно ростуть і за сорок днів набирають більше 2,5 кілограмів, що вважається дуже хорошим показником для цієї породи курей. Тому їх цілком можна забивати навіть через 35 днів після народження.

Колір шкіри у бройлерів кросу Кобб-500 жовтий сам по собі, від природи, що дуже зручно. Для них не потрібно використовувати додаткові кошти пігментації, в чому часто потребують інші породи. Оперення ж у цих курей сніжно-біле.

Курчата саме цієї породи користуються у фермерів усього світу шаленою популярністю, що обумовлено високою швидкістю їх росту. Крім цього, ще одним безсумнівною перевагою цих курчат є дуже низькі витрати корму. Простіше кажучи, їдять вони мало, а ростуть при цьому дуже швидко, а тому корм витрачається дуже ефективно.

До того ж, цей птах відповідає всім споживчим критеріям. І навіть якщо розводити бройлерів не як м'ясну породу, вони одних тільки яєць можуть давати до 180 за 65 тижнів. Правда, для того, щоб кури давали гарний приріст м'яса, вони потребують спеціального догляду. У приміщенні, де утримують бройлерів, повинно бути не тільки цілодобове освітлення, але і температура не нижче 30 градусів.

До того ж, рухова активність бройлерів знижена, їм складніше знайти годівницю і поїлку, ніж курчатам інших порід. Коли бройлери підростають, вони вже потребують меншої кількості тепла і світла, і спати прагнуть в темряві.

Буває й так, що бройлерів вирощують в клітках. Тоді їх потрібно обігрівати інфрачервоними лампами або навіть краще електричними грілками. Освітлення теж краще чергувати кожні 2: 00, використовуючи переривчастий спосіб. Не секрет, що в клітинах бройлерів містити набагато вигідніше, тому що вони дуже швидко ростуть, витрачаючи мінімальну кількість корму.

Таку породу птиці найбільш вигідно відгодовувати комбікормами, в яких вже містяться всі необхідні вітаміни та іншого роду мінеральні добавки. Якщо ж такого сухого комбікорму під рукою немає, то цю кормосуміш можна приготувати і самостійно, не забуваючи про те, що вона повинна містити певну кількість протеїну.

Бройлер Кобб 500 - типовий мешканець сучасного фермермерского господарства. Завдяки своїм м'ясним якостям і своєю продуктивністю в зростанні, очевидно, що утримувати даний вид курей вкрай вигідно.

Підлогова система утримання.

Підлогове утримання птиці використовується на багатьох птахофабриках і племінних заводах, які вирощують племінну птицю, батьківські форми першого і другого порядку з метою селекціонування і отримання нових ліній і порід домашньої птиці з високими господарсько-корисними ознаками. Такі країни, як Австрія, Данія, Нідерланди і Канада, використовують підлогове утримання птиці з міркувань забезпечення гуманного ставлення до неї.

Підлогове утримання може бути на глибокій підстилці, на планчатий, сітчастих і підігріваються підлогах. При вирощуванні на підстилці, як підстилковий матеріал можна використовувати торф, тирсу, солому, соняшниковий лузгу, подрібнені соняшниковий стебла. Підстилка може бути яке змінюється в і незмінна, вологість її повинна бути не більше 25%, також не допускається вміст у ній патогенної і бактеріальної мікрофлори. Бажано на підлогу спочатку насипати вапно, а потім безпосередньо підстилку.

Обладнання

Підлогове обладнання складається з двох основних частин: лінії поїння та лінії годування. Лінії напування бувають ніпельні і желобкові, а лінії годування - спіральні і ланцюгові. Комплектація підлогового обладнання в залежності від розміру пташника і виду птиці.

Пристрій. Лінія годування для птиці є кормопровод, що складається з труб і знаходиться в них гнучкого шнека / спіралі /; труби з'єднані між собою за допомогою хомутів, на початку лінії до них приєднаний бункер для прийому корму. В кінці кормопровода встановлений електропривід, що забезпечує обертання спіралі. Спіраль одним кінцем закріплена до валу електроприводу, а іншим кінцем кріпиться до валу опори, встановленої за бункером. При обертанні спіралі корм переміщується від бункера до кінця кормопровода. По всій довжині кормопровода в трубах зроблені отвори для видачі корму в бункерні годівниці, встановлені під цими отворами. Годівниці кріпляться до труб хомутами. Наприкінці лінії кормопровода встановлена кінцева годівниця, що відрізняється від інших годівниць тим, що в ній встановлений пристрій, що вимикає привід при заповненні кінцевий годівниці кормом. Вона також відрізняється способом кріплення до труби.

Обсяг корму, засипали в годівниці, може регулюватися за рахунок збільшення або зменшення зазору між піддоном годівниці і склянкою, через який подається корм (поворотом годівниці). Регулювання здійснюється в межах 350.900 р. Один оборот годівниці збільшує або зменшує дозу корму на 50-60 р.

Корм в бункери ліній годування подається з транспортера через спускні телескопічні рукави, за допомогою яких можна регулювати обсяг завантаження в бункери корм, опускаючи або піднімаючи нижню частину спускного рукави. Для запобігання попадання птаха в бункер на нього встановлюється сітчасту огорожу.

В лінію годування входить система підвіски, за допомогою якої відбувається регулювання лінії годування по висоті. Система підвіски кріпиться до стельових перекриттях будівлі і складається з тяг, канатів, блоків і лебідки з ручним або електроприводом. Лебідка встановлюється в середині лінії годування, на барабан лебідки кріпиться основний тяговий канат діаметром 4,6 мм, що простягається в обидва кінці пташника і проходить через кінцеві блоки. До тягового каната, за допомогою затискачів, кріпляться канати діаметром 2 мм і довжиною 3 м, з кроком 3 м. Канати проходять через проміжні блоки і за допомогою гаків, закріплених на їхніх кінцях, підтримують лінію годування на потрібній висоті.

Робота лінії годування. При включенні транспортера корм через спускні рукави надходить у бункери ліній годування. У спускному рукаві, встановленому на останній лінії годування, є пристрій, що вимикає подачу корму при заповненні бункерів кормом. Після заповнення бункерів кормом включаються приводу ліній годування й корм подається в годівниці до тих пір, поки не заповнить всі годівниці та кінцеву в тому числі, після чого спрацьовує вимикаючий пристрій, встановлений в останній годівниці.

Для бройлерів і ремонтного молодняку встановлюється або спіральний, або ланцюгової кормороздавальник, а для батьківського стада устанавліваетя одна лінія спірального кормораздатчика (для півнів) і ланцюгової кормороздавальник (для курей) або спіральні кормороздавачі для курей і півнів.

Технологія виробництва м'яса курчат-бройлерів на птахофермі

Річний план виробництва м'яса	80000 т
Жива маса курчат при здачі на м'ясо	2,2 кг
Збереженість курчат	99%
Вивід курчат	92%
Вихід інкубаційних яєць	85%
Статеве навантаження	1: 10
Збереженість дорослих курей	95%
Для отримання 1тис ремонтних молодок треба мати	2 тис. добових курчат не розділених за статтю
Тривалість яйцекладки	11міс.
Яйценосність	160 шт.
Місткість одного пташника	5 тис. гол.
Тривалість вирощування	дні

1. Розраховуємо потужність цехів птахофабрик:

80000000: 2,2=36363636 гол

2. Встановлюємо кількість курчат бройлерного цеху в добовому віці, при збереженості курчат 99%:

36363636 гол. - 99%

х гол. - 100%

36363636*100/99=36730945 гол

3. Розраховуємо потужність цеху інкубації для обслуговування бройлерного цеху, при виводимості 92% курчат:

35999999 - 92%

х - 100%

36730945*100/92=39924940 шт

Отже, яєць на інкубацію потрібно 39924940 шт.

4. Встановлюємо потужність батьківського стада. Вихід інкубаційних яєць 39924940 шт., тоді кількість яєць, знесених курками батьківського стада:

39924940 - 85%, х - 100%

39924940*100/85=46970517

5. Встановлюємо кількість курок-несучок, якщо яйценосність становить 160 шт. яєць на рік:

46970517/160=293566 курка

6. Встановлюємо початкову кількість курок-несучок батьківського стада, при збереженості дорослих курей 95%:

(100+95) /2=97 - збереженість курок на середину року

293566*100/97 =302645 (курки)

При статевому співвідношенні 1: 10 початкова кількість півнів:

302645/10=30265 (півні)

Встановлюємо загальну потужність батьківського стада:

302645+30265=332910 гол

7. Встановлюємо потужність цеху ремонтного молодняку. Необхідна кількість голів для технологічного процесу в добовому віці становить:

332910*2=665820

8. Обчислюємо загальну потужність цеху інкубації. Кількість інкубаційних яєць вихідних ліній, взятих із племзаводу або репродуктора I порядку, які закладені на інкубацію + потужність цеху інкубації для обслуговування бройлерного цеху:

665820*100/85= 783317+46970517=47832166 шт

Дані зводимо у таблицю:

Таблиця 1. Потужність цехів

Цех	Розмір цеху	Несучість, шт.	Збереженість, %	Статеве співвідношення	Племінних яєць,%	Виводимість,%
Бройлерний	35999999	-	99	-	-	-
Інкубаційний	28471152	-	-	-	-	92
Батьківського стада	187737	160	95	1: 10	85	-
Ремонт. молодняку	375474	-	-		-	-

9. Розрахунок виробництва продукції, порядок комплектування і утримання курей на птахофабриці.

Розраховуємо кількість приміщень для бройлерного цеху, якщо відомо, що пташник розрахований на одночасну посадку 18 тис. курочок при одноразовому комплектуванні на рік:

36730945/5000=7346 пташників (основне стадо)

783317/4000=195 пташників (ремонтне стадо)

332910/2000=166 пташників (батьківське стадо)

10. Визначаємо скільки днів припадає на 1 партію або цикл, якщо дезінфекція пташників проходить 10 днів:

42+10=52 дні

11. Визначаємо кількість циклів на рік:

365/52=8 циклів

12. Визначаємо кількість приміщень для бройлерного цеху та ритм посадок:

7346/8=918 365/7346=1,05

13. Визначаємо можливість батьківського цеху забезпечити племінними яйцями один цикл. Встановлюємо необхідну кількість інкубаційних яєць на пташник:

5000*92/85=5412, де 92 % - вивід курчат

85 % - вихід інкубаційних яєць

14. Визначаємо спроможність розрахованого нами батьківського стада забезпечити цех інкубації необхідною кількістю яєць:

11міс. =330днів

160*100/330=48,4%

Кількість курок-несучок:

302645*0,484*1,05=153804

15. Годівля птиці

Таблиця 3. Рецепт комбікорму для курчат бройлерів

Назва корму	ОЕ, ккал	CП, г	Мінеральні речовини, мг
			Ca	P	Na
Ячмінь 25%	63,135	2,5254	0,01449	0,07245	0,00621
Кукурудза 35%	118,8	3,2544	0,018	0,108	0,0108
Пшениця 40%	10,065	0,836	0,0077	0,055	0,0022
Норма	295	21	1	0,8	0,3

Розраховуємо потребу в кормах на відгодівлю партії птиці.

1. Потреба в кормах:

80000*5,2= 416000 ц к. од.

5,2 - кількість к. од на молодняк м'ясних порід

2. Переводимо в комбікорм:

416000/1,2=346666 ц комбікорму на рік

1,2 - середній показник к. од.

Розраховуємо потребу в окремих інгредієнтах:

кукурудза 346666 ц - 100%

х - 35 % 346666*35 /100=121333 ц

ячмінь 346666 ц - 100%

х - 25% 346666*25/100=86666 ц

пшениця 346666 ц - 100% 346666*40/100=138666ц

х - 40%

Розраховуємо потребу в кормах для птахофабрики згідно використаних кормів:

Для батьківського стада:

Кури 302645*365*0,18=19883776/100=198838 ц

Півні 30265*365*0, 19=2098877/100=20989 ц

Для ремонтного стада:

783317*365*0,075=21443303/1000=21443 ц

Таблиця 4. Рецепт комбікорму для півнів батьківського стада

Назва корму	%
Кукурудза	50
Ячмінь	20
Пшениця	30

кукурудза 20989 ц - 100%

х - 50 % 20989*50 /100=10495 ц

ячмінь 20989 ц - 100%

х - 20% 20989*20/100=4198 ц

пшениця 20989 ц - 100% 20989*30/100=6297ц

х - 30%

Таблиця 4. Рецепт комбікорму для курей батьківського стада

Назва корму	%
Кукурудза	10
Пшениця	50
Ячмінь	40

кукурудза 198838 ц - 100%

х - 10 % 198838*10 /100=19884 ц

ячмінь 198838 ц - 100%

х - 40% 198838*40/100=79535ц

пшениця 198838 ц - 100% 198838*50/100=99419ц

х - 50%

Таблиця 5. Рецепт комбікорму для ремонтного стада

Назва корму	%
Кукурудза	40
Ячмінь	30
Пшениця	20

кукурудза 10279 ц - 100%

х - 40 % 10279*40 /100=4112 ц

ячмінь 10279 ц - 100%

х - 30% 10279*30/100=3084 ц

пшениця 10279ц - 100% 10279*20/100=5056ц

х - 20%

Загальна потреба у кормах:

Кукурудза 34491 ц

Пшениця 110772ц

Ячмінь 86817

Розраховуємо посівні площі під зернові та овочеві культури:

Врожайність кукурудза - 53 ц/га

1 га - 53 ц

х - 34491ц

34491*1/53=651 га

Врожайність пшениці - 40 ц/га

1 га - 40 ц

х - 110772ц

110772*1/40=2769 га

Врожайність ячменю - 48 ц/га

1 га - 48 ц

х - 86817ц

86817*1/48=1809га

Висновок: розрахувавши виробництво м'яса бройлерів бачимо що на 36730945 голів потрібно:

Яєць на інкубацію потрібно 39924940 шт.

Розмір батьківського стада повинно становити 46970517

Кількість курок-несучок 302645

При статевому співвідношенні 1: 10початкова кількість півнів 30265

Загальна потужність батьківського стада 332910

Необхідна кількість голів для технологічного процесу в добовому віці становить 665820

Кількість приміщень для бройлерного цеху, якщо відомо, що пташник розрахований на одночасну посадку 5 тис. курочок при одноразовому комплектуванні на рік:

36730945/5000=7346 пташників (основне стадо)

783317/4000=195 пташників (ремонтне стадо)

332910/2000=166 пташників (батьківське стадо)

Загальна потреба в кормах:

Кукурудза 34491 ц

Пшениця 110772ц

Ячмінь 86817

Посівні площі під зернові:

Кукурудзою повинні засіяти 651 га, пшеницею - 2769 га, ячменем - 1809 га

Використана література

1. http://chitalky.ru/? p=831

2. http://www.rusnauka.com/NIO_2007/Biologia/18416. doc. htm

3. http://ptitcevod.ru/reprodukciya/iskusstvennoe-osemenenie-v-pticevodstve.html

4. Журавель М.П., Давиденко В.М. Технологія відтворення сільськогосподарських тварин. - К.: Слово, 2005. - С.3-7; 257-258.

5. Искусственное осеменение птицы / Курбатов А.Д., Нарубина Л.Е., Богомолов В.В. и др. - М.: Агропромиздат, 1987.

6. Птахівництво і технологія виробництва яєць та м'яса птахів / Бесулін В.І., Гужва В.І., Куцак С.М. та ін. - Біла Церква: Білоцерківський державний аграрний університет, 2003.

7. Журнал "Сучасне птахівництво" стаття А.В. Терещенко, Е.М. Белецький і др. - 2008р. с 9-15.

8. К. б. н. Дерев'янко І. Д - Біологічні науки / 8. Фізіологія людини і тварин.

9. Патрєва Л.С., Коваль О.А. Технологія виробництва продукції птахівництва: курс лекцій. - Миколаїв: МДАУ, 2008. - 281 с.

Размещено на Allbest.ru