Розвиток ринку сільськогосподарського страхування

В результаті, страхування ризиків сільськогосподарськими підприємствами знаходиться на дуже низькому рівні. Проте не виключено, що у майбутньому така ситуація може змінитися на краще, адже відповідно до Указу Президента України «Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна» передбачається розробка та прийняття національної програми розвитку страхування сільськогосподарських ризиків, запровадження страхування сільськогосподарських ризиків як обов'язкової умови при наданні відповідних видів державної фінансової підтримки сільськогосподарським виробникам, створення за участю держави фонду страхування сільськогосподарських ризиків та інші заходи.

Зокрема п. 1 розділуIV «Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року» зазначено, що розвиток системи страхування аграрного сектору здійснюється за такими напрямами: удосконалення законодавчої бази з питань страхування в сільському господарстві; створення Національного агентства з державної підтримки аграрного страхування; розроблення та прийняття Програми державної підтримки страхування в аграрному секторі економіки; сприяння створенню пулів компаній, що займаються страхуванням ризиків в аграрному секторі[12].

Отже, враховуючи важливість проблеми, а також виходячи із ситуації, що склалася необхідність державної підтримки не відкидається при страхуванні. Навпаки, підтримка має виконувати ще й таку важливу функцію, як стимулювання сільськогосподарських товаровиробників до участі у страхуванні, що вимагає опрацювання дієвих механізмів використання таких коштів.

Звісно, сума компенсації страхових премій страхувальнику значно обмежена, адже складає 50 % вартості страхових премій у межах страхової премії, яка не перевищує 5 % суми застрахованого ризику, розрахованого виходячи з розміру мінімальної закупівельної ціни загибелі (втрати): пшениці, жита, суміші пшениці та жита, ячменю, вівса, кукурудзи, соєвих бобів, льону, ріпаку, соняшнику, хмелю, цукрових буряків, але це вже є певні кроки щодо стимулювання розвитку сільськогосподарського страхування. Крім того, паралельно таким діям повинно здійснюватись: удосконалення нормативно-правових актів щодо страхування, які б забезпечували, насамперед, прозорість субсидування страхових премій та реальне відшкодування, завданих стихійними лихами збитків.

2. Розрахункова частина

Страхова компанiя «Оранта-Сiч» знаходить у місті Запоріжжя за адресою : вул. Малиновського, 26. «Оранта-Сiч» займається не державним страхуванням, а саме надає інші види страхових послуг.

З завданням курсової роботи необхідно зробити горизонтальний та вертикальний аналіз балансу за 2009-2011 роки (таблиця 2.7 та таблиця 2.8).

Таблиця 2.7 - Склад, структура та динаміка активів страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2009-2011 роки в Україні

Таблиця

Таблиця

Аналізуючи динаміку активів страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2009 - 2011 роки, що відображена в таблиці 2.7, доцільно зазначити, що сума активів протягом цих років змінювалась не однозначно. Так, у 2009 році сума активів страхової компанії «Оранта-Сiч» становила 10272,3 тис.грн; у 2010 вона зменшилась і становила 10169,6 тис.грн та у 2011 році сума активів збільшилась до 11476,8тис.грн. Відобразимо цю зміну на рисунку 2.7.

Рисунок 2.7 - Динаміка активів страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2009-2011 роки в Україні

Ознайомившись із структурою активів страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2009-2011 роки, бачимо, що відбулися кардинальні зміни у 2011 році. Тобто у 2010 році відбувся спад і розмір активів становив 10169,6 тис.грн, а у 2011 році розмір їх збільшився і становить 11476,8 тис.грн.

Розглянемо структуру активів у 2009 році. Основну долю складають оборотні активи, а саме 92,35%.

Далі йдуть оборотні активи 7,64% та витрати майбутніх періодів становлять 0 %. Найбільшу частку в оборотних активах становить інша поточна дебіторська заборгованість 50,05 %. Серед необоротних активів -інші фінансові інвестиції - 7,64 %.

У 2010 році частка оборотних активів зменшилась, і на кінець періоду становила 87,89 %.

Це зменшення відбулось основним чином за рахунок зменшення іншої поточної дебіторської заборгованості до 32,81 %. Проте частка необоротних активів зросла до 12,11 % за рахунок зростання інших фінансових інвестицій.

Досліджуючи структуру активів «Оранта-Сiч» у 2011 році, слід відмітити, що найбільшу частку, а саме 89,29 % займають активи розділу ІI, тобто оборотні активи. Необоротні активи складають 10,73 %.

Протягом 2009-2011 років знизилась частка іншої поточної дебіторської заборгованості з 50,05 % у 2009 році та до 0,01 % у 2011 році.

Другою частиною аналізу фінансових показників діяльності страхової компанії є дослідження пасивів, які складається з двох основних складових: власного капіталу та зобов'язань.

Склад та динаміку пасивів проаналізуємо за допомогою таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Склад, структура та динаміка пасивів «Оранта-Сiч» за 2009-2011 роки

Таблиця

Отже, за показниками пасиву (таблиця 2.8), відмітимо те, що у 2011 році велику частку займає статутний капітал - 87,2 %, який входить до власного капіталу і він становить 88,61 %.

Поточні зобов'язання, а саме поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків склали - 11, 35 %. Найменшу частку становлять забезпечення наступних витрат та платежів - 0,1 %.

За матеріалами звітності страхової компанії «Оранта-Сiч» за період з 2009 по 2011 рік будуємо кругові діаграми, на яких зображена структура активів балансу (рисунок 2.8, 2.9 та 2.10).

Рисунок 2.8 - Структура активів страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2009 рік в Україні

Рисунок 2.9 - Структура активів страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2010 рік в Україні

Рисунок 2.10 - Структура активів страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2011 рік в Україні

Отже, з рисунків 2.5, 2.6 та 2.7 ми бачимо те, що структура активів за три роки значно не змінилась, тільки у 2011 році зменшились оборотні активи та помірно збільшились необоротні активи. У 2009 та 2010 роках сума оборотних активів склала 92 %, а у 2011 році вона зменшалась на 3%. Необоротні активи у 2009 та 2010 роках становили 8%, а у 2011 році вони зросли на 3% і становлять 11%.

За матеріалами звітності страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2009-2011 роки будуємо кругову діаграму, на якій зображена структура пасивів (рисунок 2.11, 2.12 та 2.13).

Рисунок 2.11 - Структура пасиву страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2009 рік в Україні

Рисунок 2.12 - Структура пасиву страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2010 рік в Україні

Рисунок 2.13 - Структура пасиву страхової компанії «Оранта-Сiч» за 2011 рік в Україні

Отже, за даними діаграм пасиву страхової компанії «Оранта-Сiч» можна зробити такий висновок, що у 2009 році власний капітал склав 98%, у 2010 році - 100%, а у 2011 році - 89 %. Поточні зобов'язання у 2009 році склали 2%, у 2010 - взагалі становили не значну частину, а у 2011 році - збільшились аж до 11%.

Висновки

Сільськогосподарське виробництво в будь-якій країні світу завжди відноситься до високоризикованого виробництва. Тим не менше, у спеціальних наукових дисциплінах, пов'язаних з управлінням ризиком, цій галузі уваги практично не приділяється. Аналіз літературних джерел показує, що дуже часто поняття "сільськогосподарський ризик" у класифікації видів ризиків не використовується. Лише в деяких виданнях можна знайти опис специфічних ознак сільськогосподарських ризиків, що виділяє їх із загальної класифікаційної сукупності.

По своїх характеристиках сільськогосподарські ризики можна цілком віднести до категорії ризиків, що являють собою небезпеку нанесення збитку сільськогосподарському підприємству (чи господарству сільського товаровиробника) внаслідок порушення нормального ходу виробничого процесу. Під нормальним виробничим процесом ми розуміємо виробничий процес, що проходить при таких погодних умовах, коли сільськогосподарське підприємство одержує врожай не нижче середніх значень для даної природно-кліматичної зони.

Вплив на ризик включає три групи методів: зниження, збереження й передачу ризику. Страхування ж це метод перенесення або часткового перенесення сільськогосподарських ризиків безпосередньо з виробника на страхову компанію.

Згідно з чинним законодавством в Україні протягом останніх десяти років страхування врожаю сільськогосподарських культур у колективних і фермерських господарствах було добровільним, а в державних -- обов'язковим. За правилами добровільного страхування об'єкти страхування розбито на чотири групи.

1. Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку.

2. Дерева й плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70 %, а також ті, що підлягають списанню з балансу.

3. Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім "і бджіл у вуликах.

4. Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція.

Реальний стан речей склався таким чином, що страхування сільськогосподарських ризиків не вигідно а ні страховим компаніям, а ні самим аграріям. З одного боку, страховики не хочуть брати на себе досить високі ризики зі сільськогосподарського страхування. Таким чином, якщо вони і беруться за страхування, то компенсація ризиків здійснюється шляхом підвищення вартості власне страхування. Це аж ніяк не заохочує аграріїв до добровільного користування страховими послугами.

З іншого боку, аграрії часто-густо не мають належної суми вільних коштів, щоб оплатити послуги зі страхування. Таким чином вони надають перевагу ризику. Ось і маємо замкнуте коло.

Ряд компаній-страховиків, надаючи послуги зі страхування, свідомо ідуть на збитки. Тобто виплати за страховими полісами перевищують розмір отриманих страхових премій. Таким чином, сучасний стан розвитку системи аграрного страхування диктує потребу у формуванні системного підходу до його розбудови. Системний підхід передбачає визначення та законодавче оформлення форм взаємодії трьох головних учасників аграрного страхування - сільськогосподарських виробників, страхових компаній та уряду.

Виходячи з інтересів та можливостей учасників системи, центральна роль у ній має належати уряду, який, реалізуючи державну політику підтримки аграрного страхування, забезпечує узгодження інтересів інших учасників системи та консолідацію їх зусиль, спрямовуючи їх на досягнення основної мети розвитку системи.

Економічні розрахунки та позитивний міжнародний досвід доводять, що найкращою формою надання підтримки аграрному страхуванню є здешевлення для сільгоспвиробників вартості страхових премій через надання субсидії та забезпечення при цьому державного перестрахування ризиків.

В процесі дослідження є можливість зробити висновок, що система аграрного страхування має розвиватися за такими напрямами:

- сприяння розвитку аграрного сектора, спрямоване на підвищення його спроможності впливати на процес розробки нових страхових продуктів та користуватися страховими послугами;

- удосконалення законодавства України, яке регулює надання страхових послуг аграрному ринку та надання сільськогосподарським виробникам державної підтримки зі страхування аграрних ризиків;

- інституційна розбудова, спрямована на зростання спроможності держави здійснювати свої функції у цій системі;

- стимулювання та сприяння розвитку та консолідації страхового сектора, спрямованого на підвищення його спроможності надавати кваліфіковані послуги аграрному сектору;

Здійснення запропонованих заходів з розбудови системи аграрного страхування в Україні, шляхом ефективного використання державних ресурсів та максимального використання можливостей аграрного та страхового ринку, має привести до зростання стабільності сільськогосподарського виробництва та доходів сільського населення, як необхідних передумов стабільного економічного зростання країни та зростання добробуту її громадян.

Список використаних джерел

1.Україна. ЗакониУкраїни. Про страхування. [Електронний ресурс] : Закон (від 18 жовтня 2011 року N 3925-VI). - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

2.Указ Президента України „Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна» від 18.09.2007 р. № 890/2007.

3.Баранова О.В. Проблеми функціонування страхової системи України в умовах фінансової кризи / О.В. Баранова // Економіст. - 2009. - № 11. - С. 21-23.

4.Вовчак Ольга Дмитрівна, Завійська Олена Іванівна. Страхові послуги: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. -- Л.: Компакт-ЛВ, 2005. -- 656с.

5.Гутко Л. Проблемирозвиткунаціонального страхового ринку в Україні / Л. Гутко. - М.: ФінансиУкраїни.- 2010. - №11. - С.45-75.

6.Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року від 19.09.2007 р. № 1158.

7.Дем'яненко М.Я. Фінансові проблеми формування та розвитку аграрного ринку // Облік і фінанси АПК, 2007. - №5.

8.Економічний довідник аграрника. В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін. / За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. - К.: «Преса України», 2003. - с. 143

9.Заруба О. Страхова справа: Підручник.-К.:Тов. «Знання», КОО, 1998. -321с

10.Лой Ю.В. Страховийринок та перспективийогорозвитку / Ю.В. Лой. - К.: НаціональнабібліотекаУкраїниіменіВернадського. -- [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/

11.Сіренко І. Аналізрозвитку страхового ринку та оцінкайого перспектив / І. Сіренко. - М.:Страхова справа. -2009. - № 3(35). - С. 23-25.

12.Облік державної підтримки Навчальний посібник / За ред. Лузана Ю.Я., Жука В.М., Герасимука І.В. - К.: Видавництво ТОВ «Юр-Агро-Веста», 2007. - с.

13.Олександр Філонюк Ринок страхування сільськогосподарських ризиків в Україні //http://forinsurer.com/public/03/06/16/546

14.Осадець С.С. Страхування: Підручник..-Вид. 2-ге, перероб і доп. -К.:КНЕУ, 2002. -599с

15.Осадець старховы послуги

16.Офіційний сайт Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг[Електронний ресурс]. - Режим доступу www.dfp.gov.ua

17.Портал про страхування сільськогосподарських ризиків//http://www.agrosector.com.ua

18.Ходько Р.М. Вітчизнянестрахуваннярухається до світовихстандартів / Р.М. Ходько. - К.: Галицькіконтракти. -- 2009. -- №2. -- С. 21.

Додаток А

Таблиця. Баланс на 31.12.2009 р.

Додаток Б

Таблиця. Баланс на 31.12.2010

Додаток В

Таблиця. Баланс на 31.12.2011

Размещено на Allbest.ru