Еколого-господарські особливості впливу мікробних препаратів на елементи структури урожаю та якості зерна тритикале озимого

Продуктивність агрофітоценозів тритикале озимого залежно від агротехнології вирощування. Характеристика сортів тритикале озимого, добрив, мікробних препаратів. Вплив мікробних препаратів на елементи структури і якісні параметри урожаю зерна тритикале.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.12.2012
Размер файла 596,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1-й спосіб: механічна бактеризація насіння проводиться робочою сумішшю одночасно з протруєнням його фунгіцидами та інсектицидами в спеціальних машинах (ПС-10 або інших).

2-й спосіб: ручна бактеризація проводиться робочою сумішшю на відкритому повітрі, в тіні. Бажано використовувати ранцевий оприскувач з негайним перемішуванням насіння. Після бактеризації насіння просушується шаром 7-10 см до повiтряно-сухого стану. Роботу з протруєним насінням вести в засобах індивідуального захисту (чоботи, респіратор, халат).

Дозування. Витрати препарату альбобактерину на одну гектарну норму насіння ріпаку складають 50 мл. На гектарну норму висіву насіння ріпаку робоча суміш складає 200 мл, в яку входять захисно-стимулюючі речовини, 50 мл бактеріального препарату, 150 мл води, 2 г NaKMЦ попередньо розчиненого у воді, яка входить в склад робочої суміші, для забезпечення кращого прилипання мікроорганізмів до насіння.

Форма випуску. Каністри поліетиленові ємністю 5 л, 10 л та поліетиленові флакони ємністю 1 л та 2 л. Ємкості не герметизують.

Застереження. Оброблене біопрепаратом насіння має бути захищеним від попадання прямого сонячного проміння для збереження бактерій.

Протипоказання. Протипоказань до застосування не встановлено. Препарат у рекомендованих дозах не має побічної дії на рослини. Препарат не має токсичної дії на організм людини, тварин, комах, рослин (біологічно безпечний) [20].

2.2 Методи досліджень

В результаті проведення досліджень використовували такі методи:

- порівняльний;

- аналітичний;

- розрахунковий;

- екосистемний (на основі проаналізованих результатів досліджень).

математично-статистичний.

2.3 Методика досліджень

Порядок проведення роботи:

1 - вибір ділянки поля для закладання досліду;

2 - підготовка насіннєвого матеріалу - фасування, обробка біопрепаратами;

3 - сівба;

4 - фенологічний облік впродовж вегетації тритикале;

5 - відбір проб рослин тритикале для структурного аналізу;

6 - відбір проб зерна для визначення якісних показників.

Польові досліди із застосуванням мікробних препаратів діазобактерину та альбобактерину на посівах тритикале проводили впродовж 2011 та 2012 рр. на дослідному полі ННДЦ БНАУ. Структуру урожаю визначали на всіх варіантах досліду з двох суміжних рядків довжиною 83,3 см в 4 місцях поля. Відбирали 25 колосів з кожного варіанту. Визначали довжину колосу, кількість колосків на кожному колосі, визначали масу 25-ти колосів, кількість зерен з 25-ти колосів, масу зерна з 1-го колосу, масу 1000 зерен. Продуктивність колосу визначається довжиною колоса, кількістю колосків та зерен і масою зерна з одного колоса.

Схема досліду включала 4 варіанти для кожного з 6 сортів (рис. 2.3.1).

Сорт АД 256

Вівате Носівський

Сорт Славетне

Сорт ДАУ 5

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

стежка

Сорт Ягуар

Сорт Августо

Сорт АД 256

Вівате Носівський

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

стежка

Славетне

ДАУ 5

Сорт Ягуар

Сорт Августо

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

Примітка: 1 - контроль; 2 - діазобактерин; 3 - альбобактерин; 4 - діазобактерин + альбобактерин.

Рис. 2.3.4. Схема досліду

Попередниками тритикале озимого був зайнятий пар - вико-вівсяна сумішка на зелений корм. Загальна площа варіанту досліду складала 20 м2, облікова - 15 м2, розміщення ділянок - систематичне, повторність - дворазова. В ході проведення досліду дотримувались рекомендованої для умов Лісостепу технології вирощування тритикале озимого, з внесенням деяких корективів для конкретної мети.

Польові дослідження, фенологічні спостереження, визначення біометричних показників рослин, оцінку та облік урожаю проводили за методиками польового досліду [27, 28].

РОЗДІЛ ІІІ. Ефективність мікробних препаратів на посівах тритикале озимого (результати досліджень)

Правильний вибір сорту має вирішальне значення для успішного його вирощування. Завдяки роботі селекціонерів постійно підвищується генетично фіксована потенційна урожайність, якість сортів і гібридів, придатність до умов вирощування у певних умовах, стійкість до хвороб і шкідників, а також до стресових факторів. Крім того, сучасна адаптивна стратегія селекції сприяє максимальній реалізації генетичного потенціалу сорту в онтогенезі і властивої йому екологічній пластичності та стійкості до несприятливих умов навколишнього природного середовища [2], а збагачення насіння мікроелементами і біологічно активними речовинами за допомогою оброблення насіння біопрепаратами - найдоступніший спосіб підвищення інтенсивності біохімічних перетворень, стимуляції проростання і розвитку рослин.

3.1 Вплив мікробних препаратів на елементи структури урожаю тритикале озимого

Тритикале озиме, як будь-яка інша сільськогосподарська культура, має певні елементи структури урожаю, тобто характеристики і ознаки рослин, які визначають величину врожаю зерна. Основними елементами, на думку І.П. Вавілова, В.В Гриценко і С.С. Кузнєцова [6], є щільність продуктивного стеблостою, кількість зернин в колосі, їх маса та інші. Кожен з цих елементів може значно змінюватися залежно від агроекологічних умов вирощування, що й визначатиме, в подальшому, рівень урожайності. Для з'ясування показників якого використовують критерії структурного аналізу рослини, які більш істотно пояснюють фактичні результати досліджень. Після аналізу даних із визначення структурних елементів урожаю нам вдалося більш точно з'ясувати фактичні результати щодо урожайності зерна відносно варіантів досліду та розробити практичні рекомендації по кожному сорту тритикале озимого щодо застосування того чи іншого мікробного препарату.

Нами показано, що конкретний сорт тритикале озимого по-різному реагував на дію конкретного біопрепарату за однакових агрокліматичних, ґрунтових і агротехнічних умов.

Встановлено, що ранньостиглий сорт тритикале озимого Вівате Носівський за показниками кількість зерен із головного колосу, маси 1000 зерен (3.1.5) та продуктивного кущення (рис. 3.1.6) чутливий на дію препарату альбобактерину, діючими біоагентами якого є фосфатмобілізуючі мікроорганізми Achromobacter album 1122.

Рис. 3.1.5. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Вівате Носівський на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, 2010-2011 рр.

Дані рисунку 3.1.6 свідчать про істотний вплив альбобактерину на щільність продуктивного стеблостою. Показники кількості продуктивних стебел на варіанті застосування фосфатмобілізуючих мікроорганізмів істотно перевищують аналогічні, що на контролі в 1,2-1,3 рази (р ? 0,05).

Рис. 3.1.6. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Вівате Носівський на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, 2010-2011 рр.

Сортова специфічність на дію того чи іншого мікробного препарату проявляється незалежно від років досліджень. 2011 р. виявився більш дефіцитним щодо суми опадів та особливим щодо високих показників суми позитивних температур. Проте чутливість на дію біопрепаратів була ідентичною, порівняно з даними урожайності зерна та елементів структури урожаю, порівняно з минулими роками досліджень. Сорт тритикале озимого АД 256 виявився чутливим на дію азотфіксуючих бактерій препарату діазобактерину, зокрема за показниками: кількості квіток у головному колосі, кількості зерен із головного колосу та рослини, маси зерен із головного колосу, маси зерен із рослини, довжини головного колосу та кількості продуктивних стебел із рослини (рис. 3.1.7 та 3.1.8). Істотний прояв чутливості посівів цього сорту на дію препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів альбобактерину відмічено лише за показниками довжини колосу (рис. 3.1.8), які були в 1,1 рази більшими, порівняно з контролем.

Рис. 3.1.7. Чутливість посівів тритикале озимого сорту АД 256 на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, 2010-2011 рр.

Рис. 3.1.8. Чутливість посівів тритикале озимого сорту АД 256 на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Середньостиглий сорт тритикале озимого Славетне за показниками елементів структури урожаю видався більш чутливим на дію препарату діазобактерину та альбобактерину. Зокрема, відмічено, що істотне збільшення показників структури урожаю: висота рослин, кількість зерен із головного колосу та рослини, довжина колосу, маса зерен із головного колосу та рослини за спільної дії азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів (рис. 3.1.9, 3.1.10).

Рис. 3.1.9. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Славетне на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Посіви сорту тритикале озимого напівкарликового типу ДАУ 5 на варіантах застосування мікробних препаратів істотно не змінювалися за біометричними показниками, порівняно з контролем. Попередні дослідження щодо вивчення чутливості цього сорту на дію біопрепаратів фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, проведених упродовж 2007-2009 рр. на дослідному полі ННДЦ БНАУ, показали, що посіви сорту ДАУ 5 є специфічними до штаму того чи іншого виду мікроорганізмів. Встановлено, що для сорту ДАУ 5 комплементарними (притаманними) є фосфатмобілізуючі мікроорганізми Bacillus polimyxa M, мікробного препарату Поліміксобактерину, порівняно з мікроорганізмами Achromobacter album 1122 - «Альбобактерину», за показниками фітопродуктивності посівів.

Рис. 3.1.10. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Славетне на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Посіви сортів тритикале озимого Августо та Ягуар, за показниками елементів структури урожаю, істотно реагували на дію лише альбобактерину. На посівах сорту Августо дія фосфатмобілізуючих мікроорганізмів Achromobacter album 1122 зумовлена істотною (р ? 0,05) зміною таких біопараметрів: кількості продуктивних стебел - на 41,7 % висоти рослин - 11,3 %, довжини колоса - 7,1 %, кількості квіток із головного колоса - 2,5 %, кількості зерен із головного колосу та рослини - 17 %, маси зерен із головного колосу та рослини - 39,7 і 79,6 %, маси 1000 зерен - 5,7 %, порівняно до контролю (рис. 3.1.11, 3.1.12). Тенденцію до збільшення кількісних показників кількості та маси зерен із рослини - на 4,0 і 9,2% було відмічено й у разі застосування на посівах цього сорту препарату азотфіксуючих бактерій діазобактерину (рис. 3.1.12).

Рис. 3.1.11. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Августо на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Рис. 3.1.12. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Августо на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Проте ці зміни за показниками елементів структури урожаю рослин є не істотними (р ? 0,10). Що до цього аргументу, то іншим фактом спростовування істотного впливу діазобактерину на фітопродуктивність посівів сорту Августо є дані, отримані на варіанті комплексного застосування препарату азотфіксуючих бактерій з фосфатмобілізуючими (рис. 3.1.11, 3.1.12).

Рис. 3.1.13. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Ягуар на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Рис. 3.1.14. Чутливість посівів тритикале озимого сорту Ягуар на дію мікробних препаратів за показниками елементів структури урожаю, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Отже, конкретний сорт тритикале озимого за показниками елементів структури урожаю по-різному реагував на дію конкретного біопрепарату за аналогічних агрокліматичних, ґрунтових і агротехнічних умов. Зокрема, сорти тритикале озимого Вівате Носівський, Ягуар, Августо реагували на вплив мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів Achromobacter album 1122 - альбобактерину, що зумовлювало істотне (р ? 0,05) збільшення таких параметрів як: кількість і маса зерен із головного колосу та рослини, маса 1000 зерен, кількість продуктивних стебел та інших параметрів. Сорт тритикале озимого АД 256 виявився чутливим на дію мікробного препарату азотфіксуючих бактерій Azospіrіllum brasilense - діазобактерину, що зумовлювало істотне (р ? 0,05) збільшення кількості продуктивних стебел, кількості квіток у головному колосі, кількості і маси зерен із головного колосу та рослини, маси 1000 зерен. Сорт тритикале озимого Славетне видався більш чутливим за низкою показників елементів структури урожаю на дію комплексу мікробних препаратів - діазобактерину та альбобактерину. Сорт тритикале озимого ДАУ 5 істотно не реагував на дію мікробних препаратів. І як свідчать дані результатів досліджень, проведених на дослідному полі ННДЦ БНАУ впродовж 2008-2010 рр. цей сорт видався більш чутливим за кількісними та якісними показниками урожаю на дію мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів Paenibacillus polymyxa KB поліміксобактерину.

Таким чином, застосування мікробних препаратів, діючими агентами яких є активні штами азотфіксуючих та фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, на посівах тритикале озимого дозволяє вирішити питання щодо підвищення кількісних і якісних параметрів урожайності зерна, зменшити антропогенний вплив на стан компонентів агроекосистеми. Проте ефективність мікробних препаратів у агрофітоценозі тритикале озимого, крім низки екологічних факторів, істотно залежить від сортових особливостей цієї культури.

3.2 Вплив мікробних препаратів на якісні параметри урожаю зерна тритикале озимого

Якісні параметри рослинницької продукції визначаються низкою агроекологічних факторів. По-перше, кількісні параметри якості продукції залежать від ґрунтових і кліматичних особливостей агроекосистеми; по-друге, - від виду тієї чи іншої агротехнології вирощування та строків і своєчасності виконання складових певних операційних систем; по-третє, - від сорту, лінії чи гібриду, за умов їх своєчасного оновлення тощо.

Забезпечити високу урожайність сільськогосподарських культур за якісними показниками шляхом поєднання найважливіших факторів, які їх зумовлюють досить складно і в динаміці (в сівозміні) ці показники будуть істотно різнитися. Проте тенденція, як правило, буде зберігатися, порівняно з варіантами, на яких аналогічних агротехнологій не забезпечують, або недотримуються своєчасності їх виконання.

Впровадження до традиційних агротехнологій вирощування сільськогосподарських культур шляхом додавання елементів біологізації дозволяє розв'язати питання з поліпшення якості рослинницької продукції. Проте непередбачувані фактори: погодно-кліматичні аномалії, агротехнічні огріхи можуть призводити, як свідчить виробнича практика, до неотримання бажаних результатів.

Серед низки агротехнологій, які передбачають елементи біологізації, застосування мікробних препаратів, на основі активних штамів азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів має важливе значення в розв'язанні екологічних проблем компонентів агроекосистем, в т.ч. проблем щодо підвищення кількісних і поліпшення якісних параметрів урожаю рослинницької продукції.

Впровадження мікробних препаратів у агрофітоценози тритикале озимого є маловивченим аспектом, зокрема якщо це стосується сортового складу цієї відносно нової культури та тих чи інших агроекологічних факторів певної агроекосистеми.

В наших дослідах, проведених на дослідному полі ННДЦ БНАУ, яке знаходиться в центральній частині Лісостепу України, впродовж 2010-2011 рр., агрозаходи, які передбачали застосування мікробних препаратів у агрофітоценозах тритикале озимого дозволили диференціювати сортовий склад цієї культури за рівнем чутливості на дію інтродукованих, шляхом передпосівної інокуляції, мікроорганізмів. У результаті чого показано, що сортовий набір тритикале озимого був структурований на: чутливі, помірно-чутливі та нечутливі залежно від дії певного біопрепарату на конкретний сорт (табл. 3.2.1).

Таблиця 3.2.1 - Диференціація сортів тритикале озимого за рівнем чутливості на дію мікробних препаратів, діючими агентами яких є активні штами азотфіксуючі та фосфатмобілізуючі мікроорганізми, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Назва мікробного препарату

Рівень чутливості

чутливий

помірно-чутливий

нечутливий

Діазобактерин

АД 256, Славетне

Августо

Вівате Носівський, Ягуар, ДАУ5

Альбобактерин

Вівате Носівський, Ягуар, Августо

-

АД 256, ДАУ 5

Діазобактерин + Альбобактерин

Славетне

-

ДАУ 5, Августо, Ягуар, Вівате Носівський

Посіви сорту АД 256 під впливом препарату азотфіксуючих мікроорганізмів діазобактерину забезпечили зростання білку в зерні на -- 11,3 і 5,2 %, порівняно з вмістом його в зерні на варіантах без застосування мікробних препаратів і застосування препарату фосфатмобілізуючих бактерій -- альбобактерину (табл. 3.2.2).

Таблиця 3.2.2 - Вплив мікробних препаратів на кількісні характеристики якості зерна тритикале озимого АД 256, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010--2011 рр.

п/п №

Назва варіанту

Вміст білка,%

Вміст крохмалю,%

1.

Контроль

11,5±0,01

69,6±0,24

2.

Діазобактерин

12,8±0,02

70,1±0,39

3.

Альбобактерин

12,1±0,01

70,0±0,41

4.

Діазобактерин + Альбобактерин

12,4±0,01

70,3±0,16

Аналіз даних щодо якісних параметрів зерна тритикале озимого сорту Славетне на варіантах застосування мікробних препаратів -- діазобактерину та альбобактерину показав, що вміст крохмалю та білку зростає пропорційно їх застосуванню, порівняно з контролем. Синергетична взаємодія азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів біопрепаратів в агрофітоценозі цього сорту зумовила зростання показників вмісту білка у зерні -- на 11,7 %, порівняно з контролем і на 4,4 та 6,7 %, крохмалю -- на 5,8 % та 3,4 і 1,9 % порівняно з варіантами моноінокуляції діазобактерином і альбобактерином, відповідно (табл. 3.2.3).

Таблиця 3.2.3 - Вплив мікробних препаратів на кількісні характеристики якості зерна тритикале озимого Славетне, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010--2011 рр.

п/п №

Назва варіанту

Вміст білка, %

Вміст крохмалю, %

1.

Контроль

12,8±0,03

68,9±0,31

2.

Діазобактерин

13,7±0,04

70,5±0,12

3.

Альбобактерин

13,4±0,02

71,5±0,41

4.

Діазобактерин + Альбобактерин

14,3±0,03

72,9±0,25

Отже, синергетичні взаємовідносини інтродукованих азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів у систему агрофітоценозу тритикале озимого сорту Славетне зумовили зростання якісних параметрів зерна. Тобто шляхом досліду було з'ясовано, на прикладі біопараметрів тритикале озимого, компліментарність або взаємовигідну сумісність різних видів штучних мікроорганізмів, яка, за твердженнями інших дослідників, під час проведення аналогічних досліджень на інших сільськогосподарських культурах, пов'язана з засвоєнням азотфіксуючими бактеріями біологічно-мобілізованого фосфору ґрунту фосфатмобілізуючими бактеріями та засвоєнням останніх біологічно-зв'язаного азоту азотфіксуючими мікроорганізмами, відповідно.

В наших дослідах, посіви тритикале озимого сорту Вівате Носівський, Августо та Ягуар істотно реагували на дію лише мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів альбобактерину. У разі проведення аналізу даних щодо якості зерна було показано, що під впливом альбобактерину істотно (р > 0,05) збільшуються показники вмісту крохмалю та фосфору на фоні сталих показників вмісту білкової маси в зерні незалежно від варіанту досліду (табл. 3.2.4). Вище було зазначено що посіви цього сорту за морфологічними показниками фітоценозу під впливом діазобактерину мали тенденцію, а за показниками довжини колоса та кількості квіток у головному колосі істотно (р >0,05) перевищували показники ті, що на контрольному варіанті. Проте на істотне збільшення кількісних і якісних показників урожаю зерна сорту Вівате Носівський, а також і Ягуар не зафіксоване впродовж 2010--2011 рр. Польових і лабораторних досліджень.

Таблиця 3.2.3 - Вплив мікробних препаратів на кількісні характеристики якості зерна тритикале озимого Вівате Носівський, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010--2011 рр.

п/п №

Назва варіанту

Вміст білка, %

Вміст крохмалю, %

Вміст фосфору, %

1.

Контроль

14,2±0,01

70,1±0,21

1,15±0,005

2.

Діазобактерин

14,1±0,12

70,9±0,26

1,21±0,009

3.

Альбобактерин

14,4±0,02

73,4±0,33

1,44±0,003

4.

Діазобактерин + Альбобактерин

14,5±0,01

72,8±0,14

1,38±0,007

Отже, застосування альбобактерину на посівах сорту Вівате Носівський зумовило істотне (р > 0,05) зростання вмісту крохмалю та фосфору в зерні -- на 4,7 і 25,2 та 3,5 і 19,0 %, порівняно з контролем і варіантом застосування діазобактерину, відповідно.

Аналіз даних щодо порівняння сортів за якісними параметрами урожаю зерна за умов дії конкретного мікробного препарату показав, що сорти тритикале озимого Вівате Носівський, Ягуар і Августо істотно різняться у разі застосування фосфатмобілізуючих мікроорганізмів альбобактерину (рис. 3.2.15).

Рис. 3.2.15. Порівняльна характеристика сортів тритикале озимого за кількісними параметрами якості зерна під впливом альбобактерину, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

З рисунку 3.2.15 видно, що сорти тритикале озимого диференціюються за показником вмісту білка зерні, найвищий вміст якого забезпечує під впливом альбобактерину сорт Вівате Носівський, порівняно з сортами Ягуар та Августо. Проте найвищі показники вмісту крохмалю в зерні забезпечує сорт Августо.

Посіви сортів тритикале озимого АД 256 і Славетне, за показниками якості зерна - вмісту білка та крохмалю, істотно реагували на дію діазобактерину. Проте сорт Славетне забезпечив формування вищих показників вмісту білка і крохмалю за умов комплексного застосування діазобактерину та альбобактерину, порівняно з показниками, отриманих на варіантах моноінокуляції цими препаратами та показниками, які забезпечив сорт АД 256, відповідно (рис. 3.2.16).

Рис. 3.2.16. Порівняльна характеристика сортів тритикале озимого АД 256 і Славетне за кількісними параметрами якості зерна під впливом мікробних препаратів, ННДЦ БНАУ, середнє за 2010-2011 рр.

Отже, для виробництва, з метою отримання високопродуктивних агрофітоценозів тритикале озимого рекомендуються на посівах сорту Славетне використовувати комплекс мікробних препаратів - діазобактерин і альбобактерин, а на посівах сорту АД 256 - діазобактерин.

Таким чином, за результатами наших досліджень встановлено, що конкретний сорт по-різному чутливий на дію певних мікробних препаратів за кількісними та якісними показниками урожаю. Це дозволило диференціювати сорти тритикале озимого за чутливістю на дію конкретних біопрепаратів та пропонувати щодо включення їх до агротехнології вирощування або підбору інших до конкретного сорту, з метою покращення стану компонентів агроекосистеми, зменшення процесів їх деградації та зростання кількісних і якісних параметрів урожаю зерна.

РОЗДІЛ IV. Охорона праці

Управління охороною праці в ННДЦ Білоцерківського НАУ в цілому співпадає із загальною системою управління підприємством. На рівні господарства особою, що приймає рішення, є роботодавець (керівник підприємства); по галузях виробництва, цехах - керівники галузей, цехів, а на робочих місцях - керівники робіт. Забезпечення охорони праці є невід'ємною складовою частиною виробничої діяльності усіх посадових осіб підприємства. Роботодавець (керівник підприємства) несе відповідальність за стан умов праці, безпеку виробничих процесів, життя та здоров'я працівників, дотримання вимог чинного законодавства про охорону праці.

Безпосередньо відповідальність за забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, безпеку виробничих процесів на робочих місцях покладається на керівників робіт (бригадирів, майстрів, завідуючих, керуючих), які зобов'язані визначити працівнику робоче місце, забезпечити технічно справними засобами для виконання роботи (машинами, обладнанням, інструментами), засобами індивідуального захисту, мийними засобами, створити належні санітарно-побутові умови праці, проінструктувати працівників з питань охорони праці.

Порядок укладання на підприємстві колективного договору та перелік питань, що регулюються колективним договором, визначається Законом України «Про колективні договори та угоди» від 01 липня 1993 р. (із змінами та доповненнями).

Колективний договір укладається між адміністрацією підприємства в особі роботодавця (керівника підприємства) та профспілковою організацією в особі голови профспілкового комітету, який представляє інтереси трудового колективу, а за відсутності профспілки на підприємстві загальними зборами трудового колективу обирається уповноважений, який представляє інтереси трудового колективу.

У договорі регулюються питання організації виробництва, нормування та оплати праці, встановлення пільг, компенсацій, надбавок, грошових інвестицій, соціальних гарантій працівникам, встановлюється тривалість робочого часу та відпочинку працівників, тривалість відпусток, соціальне страхування працівників, встановлюються зобов'язання адміністрації забезпечити на робочих місцях безпечні та нешкідливі умови праці, дотримання вимог чинного законодавства, плануються заходи щодо поліпшення умов праці, підвищення рівня безпеки виробничих процесів, на які передбачаються відповідні кошти.

Організація та порядок проведення навчання посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці, порядок, приведення спеціального навчання працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою, порядок проведення інструктажів з охорони праці та стажування працівників на робочому місці встановлюються «Типовим положенням про навчання з охорони праці», затвердженим Держнаглядохоронпраці 17.02.1999 р.

Види навчання та порядок його проведення встановлюється вищевказаним Типовим положенням, яким передбачено навчання посадових осіб та спеціалістів підприємства, працівників, які виконують роботи, що належать до переліку робіт з підвищеною небезпекою; навчання працівників у формі інструктажів з охорони праці та стажування на робочому місці.

Працівники підприємства, які виконують роботи, що належать до «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», повинні пройти перед початком виконання роботи спеціальне навчання й перевірку знань правил безпеки при виконанні цих робіт та періодично раз на рік проходити перевірку знань правил безпечного виконання робіт. Також посадові особи, які керують виконанням робіт підвищеної небезпеки, повинні проходити раз на три роки перевірку знань правил безпечного виконання цих робіт.

З працівниками підприємства проводиться також навчання у формі інструктажів з охорони праці - вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового. Перевірка знань під час проведення інструктажів здійснюється усним опитуванням.

Вступний інструктаж проводять з усіма працівниками, яких приймають на роботу на підприємство. Інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або інша особа, на яку ці обов'язки покладе керівник підприємства.

Первинний інструктаж проводять з працівником, який вперше стає на нове робоче місце чи починає виконувати нову роботу, або переведеним з іншого підрозділу. Інструктаж проводить безпосередній керівник робіт.

Повторний інструктаж проводять керівники робіт з усіма працівниками періодично раз у 6 міс., а на роботах підвищеної небезпеки - один раз у 3 міс. за програмою первинного інструктажу з метою поновлення знань працівників.

Позаплановий інструктаж проводять керівники робіт при порушенні працівником вимог нормативних актів із охорони праці, трудової, дисципліни; при перерві у виконанні роботи більш як на 60 діб, а для робіт підвищеної небезпеки більш як на 30 діб; при зміні машин, обладнання, технології виробництва; на вимогу органів державного нагляду.

Цільовий інструктаж проводять при виконанні працівниками разових робіт, що не пов'язані з трудовими обов'язками, та робіт, на які видається дозвіл чи оформляється наряд-допуск. Проводить інструктаж безпосередній керівник робіт.

З працівниками, які вперше починають виконувати роботу на новому робочому місці, проводиться стажування на робочому місці, що передбачає виконання роботи під наглядом досвідченого працівника упродовж неменше 2-15 робочих змін.

Нормування робочого часу та відпочинку працівників встановлюється Кодексом Законів України про працю (КЗпП України). Порядок надання відпусток та їх тривалість встановлюють за Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996 р. Конкретна тривалість відпусток на підприємстві затверджується в колективному договорі. Розпорядок робочого дня та вимоги трудової дисципліни для працівників визначають "Правилами трудового розпорядку на підприємстві".

Важливим питанням охорони праці є нормування "робочого "часу та відпочинку працівників. Кодексом Законів України про працю визначено, що тривалість робочого часу у працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, а на роботах із важкими та шкідливими умовами праці не більше 36 годин. Для осіб віком від 16 до 18 років - 36 год. на тиждень. Робочий тиждень має бути п'ятиденним з двома вихідними днями. Проте дозволяється на безперервно діючих виробництвах запровадити шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Тривалість робочого часу при п'ятиденному робочому тижні не повинна перевищувати 8 годин, при шестиденному - 7 годин, а останній шостий день скорочується на дві години. Для відпочинку працівникам надається щорічна основна та додаткова оплачувані відпустки. Тривалість відпустки згідно із Законом України «Про відпустки» повинна бути не менше 24 календарних днів, а для осіб до 18 років - 31 календарний день. Додаткова відпустка надається за роботу у шкідливих умовах праці певним категоріям працівників за результатами атестації робочих місць в середньому до 7 календарних днів та за особливий характер роботи і ненормований робочий день до 7 календарних днів.

Порядок забезпечення працівників засобами індивідуального захисту встановлюється «Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», затвердженого наказом Державного Комітету України з нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 р. № 170, і також регулюється КЗпП України. Норми безкоштовної видачі встановлюється «Типовими галузевими нормами видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту».

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій встановлюється «Положенням про медичний огляд працівників певних категорій». З метою оцінки стану здоров'я, визначення придатності працівника до виконання певних видів робіт, запобігання розвитку професійних захворювань підприємство організовує медичні огляди - попередній та періодичний. Проводяться медичні огляди за кошти підприємства.

Попередній медичний огляд проводиться при прийнятті працівника на роботу для встановлення фізичної і психофізіологічної придатності його до виконання роботи за конкретною професією, спеціальністю, посадою та допуску до роботи осіб віком до 21 року. Направляє працівника на медичний огляд керівник підприємства, який приймає його на роботу.

Періодичні медичні огляди проводяться для осіб, що зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, відповідно до «Переліку шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт», для виконання яких обов'язкові медичні огляди працівників.

Органи, що здійснюють державний нагляд та контроль за охороною праці, визначено в Законі України «Про охорону праці». За станом охорони праці на підприємстві державний нагляд здійснюють державні інспекції по нагляду за охороною праці, органи прокуратури, санітарно-епідеміологічна служба, служби охорони праці державних адміністрацій. Громадський контроль за станом умов праці та безпекою виробничих процесів на підприємстві здійснюють профспілковий комітет та уповноважені трудових колективів. Адміністративний контроль здійснюють служба охорони праці підприємства, керівники та спеціалісти підприємства.

Забезпечення пожежної безпеки на підприємстві визначається Законом України «Про пожежну безпеку» та «Правилами пожежної безпеки в Україні».

Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною виробничої діяльності підприємства і в цілому покладається на керівника підприємства та безпосередньо на керівників виробничих підрозділів, в обов'язки яких входить дотримання вимог правил пожежної безпеки, проведення протипожежних інструктажів, що здійснюються одночасно з інструктажами з охорони праці, обладнання виробничих приміщень первинними засобами гасіння пожежі. До первинних засобів гасіння відносять ручні вогнегасники, які розміщують із розрахунку один вогнегасник на 200 м2 площі приміщення. Також виробничі приміщення обладнують пожежними щитами, на яких розміщують ломи, сокири, лопати, багри, відра та біля них ящики з піском і бочки з водою.

Зважаючи на вищезазначене стає зрозуміло, що охорона праці в ННДЦ Білоцерківського НАУ, розміщеного на території Білоцерківського району, знаходиться на належному рівні й виконується згідно з законодавчо-нормативною базою України.

Висновки

Забезпечення сталого розвитку сучасних аграрних виробничих систем в умовах перехідного періоду і використання в обмежених обсягах хіміко-технологічних ресурсів виникає проблема їх часткової заміни альтернативними мало витратними заходами, що базуються на природних процесах самовідновлення. Одним з таких є розробка біологізованих елементів агротехнології під тритикале озиме, які сприяють біологічній азотфіксації та мобілізації фосфору з важкорозчинних сполук мінеральних і органічних комплексів ґрунтів та добрив.

1. Показано, конкретний сорт тритикале озимого за показниками елементів структури урожаю по-різному реагував на дію конкретного біопрепарату за аналогічних агрокліматичних, ґрунтових і агротехнічних умов. Зокрема, сорти тритикале озимого Вівате Носівський, Ягуар, Августо реагували на вплив мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів Achromobacter album 1122 - альбобактерину, що зумовлювало істотне (р ? 0,05) збільшення таких параметрів як: кількість і маса зерен із головного колосу та рослини, маса 1000 зерен, кількість продуктивних стебел та інших параметрів. Сорт тритикале озимого АД 256 виявився чутливим на дію мікробного препарату азотфіксуючих бактерій Azospіrіllum brasilense - діазобактерину, що зумовлювало істотне (р ? 0,05) збільшення кількості продуктивних стебел, кількості квіток у головному колосі, кількості і маси зерен із головного колосу та рослини, маси 1000 зерен. Сорт тритикале озимого Славетне видався більш чутливим за низкою показників елементів структури урожаю на дію комплексу мікробних препаратів - діазобактерину та альбобактерину.

2. З'ясовано, що сорт тритикале озимого ДАУ 5 істотно не реагував на дію мікробних препаратів. І як свідчать дані результатів досліджень, проведених на дослідному полі ННДЦ БНАУ впродовж 2008-2010 рр. цей сорт видався більш чутливим за кількісними та якісними показниками урожаю на дію мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів Paenibacillus polymyxa KB поліміксобактерину.

3. Встановлено, що посіви сорту АД 256 під впливом препарату азотфіксуючих мікроорганізмів діазобактерину забезпечили зростання білку в зерні на -- 11,3 і 5,2 %, порівняно з вмістом його в зерні на варіантах без застосування мікробних препаратів і застосування препарату фосфатмобілізуючих бактерій -- альбобактерину.

4. Аналіз даних щодо якісних параметрів зерна тритикале озимого сорту Славетне на варіантах застосування мікробних препаратів -- діазобактерину та альбобактерину показав, що вміст крохмалю та білку зростає пропорційно їх застосуванню, порівняно з контролем.

5. Посіви тритикале озимого сорту Вівате Носівський, Августо та Ягуар істотно реагували на дію лише мікробного препарату фосфатмобілізуючих мікроорганізмів альбобактерину. У разі проведення аналізу даних щодо якості зерна було показано, що під впливом альбобактерину істотно (р > 0,05) збільшуються показники вмісту крохмалю та фосфору на фоні сталих показників вмісту білкової маси в зерні незалежно від варіанту досліду.

6. Агрозаходи, які передбачали застосування мікробних препаратів у агрофітоценозах тритикале озимого дозволили диференціювати сортовий склад цієї культури за рівнем чутливості на дію інтродукованих, шляхом передпосівної інокуляції, мікроорганізмів на: чутливі (на дію діазобактерину: АД 256, Славетне; альбобактерину: Вівате Носівський, Ягуар, Августо, Славетне), помірно-чутливі (на дію діазобактерину: Августо) та нечутливі (на дію діазобактерину: Вівате Носівський, Ягуар, ДАУ 5; альбобактерину: АД 256, ДАУ 5) залежно від дії певного біопрепарату на конкретний сорт.

Пропозиції виробництву

Виробництву, з метою підвищення продуктивності агрофітоценозу тритикале озимого, пропонується проводити передпосівну інокуляцію насіння ефективними штамами мікробних препаратів - Azospіrіllum brasilense - діазобактерину та Achromobacter album 1122 - альбобактерину. Зокрема, на посівах тритикале озимого сорту Славетне застосовувати комплекс мікробних препаратів - діазобактерину та альбобактерину; сортів Августо, Ягуар, Вівате Носівський - альбобактерину; АД 256 - діазобактерину; сорту ДАУ 5 - поліміксобактерину, що істотно (р ? 0,05) впливає на збільшення кількісних і якісних параметрів урожайності зерна на 5-10 %.

Список використаної літератури

1. FAO. 2010. FAOSTAT, FAO statistical databases - agriculture (available at http://apps.fao.org).

2. Білітюк А.П. Тритикале в Україні / [Білітюк А.П., Гірко В.С., Каленська С.М., Андрушків М.І.] // За ред. А.П. Білітюка. - К., 2004. - 376 с.

3. Білітюк А.П. Агротехнологічні основи вирощування тритикале в Україні/ А. П. Білітюк. - К.: Колобіг, 2005. - 248 с.

4. Романенко А.А. Новая сортовая политика и сортовая агротехника озимой пшеницы / А.А. Романенко, Л.А. Беспалова, И.Н. Кудряшов и др. // РАСХН, КНИИСХ. Краснодар, 2005. - 224 с.

5. Селекція, насінництво і технології вирощування зернових колосових культур у Лісостепу України / За ред. В.Т. Колючого, В.А. Власенка, Г.Ю. Борсука. ? К.: Аграрна наука, 2007. ? 800 с.

6. Ковтуненко В.Я. Возделывание тритикале - укрепление кормовой базы животноводства на Кубани / В.Я. Ковтуненко, В.Б. Тимофеев, Б.А. Гольдварг и др. // Тр. Кубанского государственного аграрного Университета / КубГАУ. 2008. - Вып. № 4 (13). - С. 83-89.

7. Kwiatkowski J. Agricultural sciences in the context of european integration / Kwiatkowski J., Szczukowski S., Tworkowski J. - Olsztyn, 26-27 sept. 1995. - 1995. - T. 1-4 (produkcja rosinna). - Olsztyn, 1995.

8. Горпинченко Т В. Система оценки качества сортов / Горпинченко Т В., Аниканова З.Ф.// Аграрная наука. - 1997. - № 4. - С. 19-22.

9. Вожегова Р.А. Устойчивость сортов озимой пшеницы к грибным заболеваниям / Р.А. Вожегова // Віснік аграрноі науки, 1998. № 6. - С. 25-26.

10. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы. М., 1987. - 256 с.

11. Добряк Д.О., Канаш О.П., Розумний І. А. Класифікація та екологічне використання сільськогосподарських земель. - К., 2001. - 309 с.

12. Третяк А.М. Теоретичні основи землеустрою. - К.: Інститут землеустрою УААН, 2002. - 152 с.

13. Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафтів та сільськогосподарського землекористування. /Третяк А.М., Третяк Р.А., Шквар М.І., К.: Інститут землеустрою УААН, 2001. - 15с.

14. Адамень Ф.Ф. Азотфіксація та основні напрями поліпшення азотного балансу ґрунтів / Ф.Ф. Адамень // Вісн. аграр. науки. - Аграр. наука. - 1999. - № 2. - С. 9-17.

15. Патика В.П. Біологічний азот: монографія / В.П. Патика, С.Я. Коць, В.В. Волкогон; за ред. В.П. Патики. - К.: Світ, 2003. - 424 с.

16. Проскурін В.М. Оцінка сортів і мутантів ярого ячменю за ефективністюбіологічної фіксації азоту // Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів / В.М. Проскурін, Л.В. Подоба: Мат. наук.-вир. конф.; ред. В.П. Патика, О.Г. Тараріко, М.А. Лапа. (Київ 4-7 липня 2000 р.) - К., 2000. - С. 97-98.

17. Рассохина В.В. Действие биопрепаратов и регуляторов роста на урожайность яровой пшеницы и микрофлору почвы // Агрохимия и экология: история и современность / В.В. Рассохина: Материалы междунар. науч.-прак. конф.; ред. В.И. Титова. (Н.Новгород, 15-18 апреля 2008 г.). - Н. Новгород, 2008. - Т. 2. - С. 176-179.

18. Патыка В.Ф., Шерстобоева Е.В., Зарицкий Н.М., Круглых Д.Г., Тихосова А.А., Калиниченко В.И. Микробиологические препараты для биологизации земледелия // Промышленные технологии производства средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов (Материалы междун.симп., Одесса, 28 сент.-2окт., 1999 г.). - Одесса. - 1999. - Т. 2. - С. 23.

19. Шерстобоєва О.В., Шерстобоєв М.К., Гармашов В.В. Індукована асоціативна азотфіксація як елемент екологічного землеробства //Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм (Матеріали Міжн. Наук. конф., 1-4 жовт. 2001р., м. Тернопіль) Тернопіль. - 2001. - С. 203-207.

20. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика: Моногр. / В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Т.М. Ковалевська, Л.М. Токмакова, Є.П. Копилов. - К.: Аграр. наука, 2006. - 312 с.

21. Сільськогосподарська мікробіологія - на допомогу аграрному виробництву: Зб. наук. пр. / В.П. Патика, Г.М. Панченко, М.М. Зарицький, О.В. Надкернична, В.В. Волкогон, Л.М. Токмакова; Ін-т с.-г. мікробіології УААН. - Чернігів, 2001. - 59 с.

22. Роль біофосфору в підвищенні продуктивності рослин / Л.О. Чайковська, В.П. Патика // Вісн. аграр. науки. - 2000. - N 9. - С. 21-23.

23. Малиновська І.М. Агроекологічні основи мікробіологічної трансформації біогенних елементів ґрунту: дис... д-ра с.-г. наук: 03.00.16 / Інститут агроекології та біотехнології УААН. - К., 2003. - 34с.

24. Микробиологические препараты в системе земледелия / В.Ф. Патыка // Вісн. аграр. науки. - 1999. - N 1. - С. 18-23.

25. Екологія мікроорганізмів: Посіб. / В.П. Патика, Т.Г. Омельянець, І.В. Гриник, В.Ф. Петриченко; Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного НАНУ, Нац. авіац. ун-т. - К.: Основа, 2007. - 188 c.

26. Агроэкологическая роль азотфиксирующих микроорганизмов в аллелопатии высших растений: Моногр. / В.Ф. Патыка, Г.Ф. Наумов, Л.В. Подоба, А.Н. Николаенко, Л.Н. Поташева; Харьк. нац. аграр. ун-т им. В.В.Докучаева, Ин-т агроэкологии и биотехнологии УААН. - К.: Основа, 2004. - 320 с.

27. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1995. - 352 с.

28. Методика государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур. - М.: Колос, 1971. - Вып. 2. - 239 с.

Дод. А 1

Сорт тритикале озимого Славетне

Дод. А 2

Сорт тритикале озимого Вівате Носівський

Размещено на www.allbest.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.