Використання техніки при вирощуванні цукрового буряку з розробкою операційної карти щілювача ґрунту

Операції в технологічному циклі взаємозв'язані агротехнічними вимогами і часовими рамками.

Заповнюємо технологічну карту так.

В графу “1” - Шифр операції, проставляють порядковий номер сільськогосподарської операції.

Перелік операцій, необхідних для вирощування і збирання заданої сільськогосподарської культури записують в графу 2.

Розмірність виконуваних операцій вказуємо в графі 3 «Одиниці виміру».

Розмірність технологічних операцій (оранка, боронування, сівба, збирання врожаю і т.д.) - га або т, транспортних - т•км допоміжних (навантажування, розвантажування) - т, погодинних - год.

Обсяг робіт у фізичних одиницях» (графа 4) визначається типом агрегату:

- для технологічних агрегатів (оранка, культивація, збирання врожаю)

Щ=Fk, га (4.1)

- для навантажувальних

Щ=Fgм , ц (4.2)

- для транспортних

Щ=FgмLn , т•км (4.3)

де F- площа вирощування сільськогосподарської культури, га;

k - коефіцієнт кратності виконання операцій;

gм- норма витрати технологічних матеріалів, ц/га;

L- відстань перевезень, км.

Дата початку роботи Dn та її тривалість обумовлюються агротехнікою вирощування сільськогосподарської культури і записуються в графи 5 і 6.

Роботу агрегатів рекомендується планувати в дві зміни. Тривалість зміни Tзм при цьому повинна становити 7 год., а при роботі з отрутохімікатами - не більше 6 год. При виконанні найбільш важливих і термінових робіт допускається продовжувати робочу зміну до 10 год. Коефіцієнт змінності Кзм (графа 7) підраховують за формулою:

Кзм =ТД/Тзм (4.4)

де ТД - тривалість світлового дня за добу, год; Так як в нас період проведення технологічної операції щілювання пізня осінь то приймемо довжину світлового дня 7 годин. Тривалість робочої зміни Тзм = 7 год.

Кзм =7/7=1

Склад машино - тракторних агрегатів (марку енергетичного засобу, зчіпки, сільськогосподарської машини та їх кількість в агрегаті) записуємо в графи 8, 9 і 10.

Змінну норму виробітку (графа 11) визначаємо за формулою:

Wзм= Wгод •Тзм (4.5)

де Wгод продуктивність агрегату за годину га/год.

(4.6)

де ВР - ширина захвату агрегату; м. (2.1 м. Дивись розділ 3)

V - швидкість руху; км/год. V=8 (дивись розділ 3).

ф - коефіцієнт використання ширини захвату агрегату. Приймемо 0.9.

Wзм= 1.512•7 = 10.584га/зм.

В графу 12 записують витрату палива gn на одиницю роботи. Витрату палива визначають з типових норм виробітку, або підраховують по формулі:

gn =Nен •qeKз •/Wгод (4.7)

де Nен - номінальна ефективна потужність двигуна трактора, кВг. Nен=115кВт.

qe - питома витрата палива двигуном трактора, кг/кВт•год; qe=0.227 кг/кВт•год.

Кз - коефіцієнт завантаження двигуна.0.8

gn =115•0.227 •/1.512=17.26кг/га.

Норма витрати технологічних матеріалів gм (органічні та мінеральні добрива, насіння, пестицидів тощо) визначається агротехнікою вирощуваній сільськогосподарської культури. Ці дані записують в графу 13.

Кількість механізаторів mм і допоміжних робітників тд, обслуговуючих агрегат (графи 14 і 15), визначаємо в залежності від його складу і рекомендацій заводів виробників машин.

В графу 16 записують значення годинної еталонної продуктивності трактора л. Необхідну для виконання запланованого обсягу робіт, кількість агрегатів nа визначаємо за формулою:

nа=Щ/WзмКзмDp (4.8)

nа=240/10.584•7=3.2

Приймемо 4 трактори. Отримане значення записують в графу 17 технологічної карти.

Кількість днів, протягом яких буде виконана робота (графа 18), підраховуємо діленням обсягу роботи Щ (графа 4) на кількість агрегатів nа (графа 14) та добову продуктивність агрегату Wд, тобто:

Dф=Щ/nаWзмКзм (4.9)

Dф=240/4•10.584•1=5.67

Поділивши обсяг роботи Щ (графа 4) на нормативну змінну продуктивність агрегату Wзм (графа 11). отримаємо число нормо - змін Nзм, (графа 19) необхідних для виконання роботи.

Nк = Щ /Wзм (4.10)

Nк =240/10.582=22.6

Приймемо кількість необхідних нормозмін рівною23.

Необхідну кількість обслуговуючого персоналу визначають за формулами:

nм=mмnаКзм (4.11)

nм=1•4•1=4.

nд=mдnдКзм (4.12)

де mм і mд - відповідно, кількість механізаторів (графа 20) та допоміжних робітників (графа 21). Приймемо кількість механізаторів рівною 1, а кількість допоміжних працівників 0, так як робота зі щілювачем не потребує додаткової затрати праці.

В графу 22 записують кількість палива, необхідного для виконання роботи

Gп=Щ gп, (4.13)

Gп=240 17.26=4142.4кг.

В графу 23 - кількість необхідних технологічних матеріалів

Gм=Щ•gм, (4.14)

Затрати праці на виконання роботи (графа 24) підраховують за формулою:

Зп=(nд+nм) Wгод (4.15)

Зп=(1+0)•1.512=1.512люд•год/га.

Виробіток машино - тракторних агрегатів в умовних одиницях Щ у (графа 25) визначаємо, помноживши значення годинної еталонної продуктивності л (графа 16) на кількість відпрацьованих нормо - змін Nзм, (графа 19) та тривалість зміни Тзм.

Wу=лNзмТзм (4.16)

л=1.65 для нашої операції.

Wу=1.65•23•1=37.95

Отримані результати розрахунків заносимо в технологічну карту вирощування і збирання цукрового буряку.

Приймаємо що в нашому випадку тривалість щілювання не повинна перевищувати 7 днів.

При складанні перспективної технологічної карти склад агрегатів для виконання робіт по щілюванню цукрового буряку вибираємо, виходячи з наявної в господарстві техніки.

Норми виробітку і витрати палива взяті з існуючих в господарстві нормативів.

4.2 Побудова графіка використання тракторів

При побудові графіка використання тракторів по осі абсцис відкладаємо заданий календарний період виконання польових механізованих робіт, а по осі ординат - установлену розрахунком кількість тракторів відповідних марок, що необхідна для виконання запланованого обсягу робіт по операції . Кожній операції на графіку може відповідати один або кілька прямокутників, основою яких є тривалість виконання операції в календарних днях, а висотою - кількість тракторів, зайнятих на виконанні даної операції.

Графіки використання всіх запланованих марок тракторів будуємо на одному аркуші та на одній календарній шкалі. Якщо строки проведення робіт по кількох операціях збігаються, то прямокутники на графіках відповідних марок тракторів будуть один над другим. Загальна висота їх у перерізу, перпендикулярному осі календарних днів, дорівнює в масштабі кількості тракторів, необхідних у даний момент для виконання запланованих робіт.

Кожний прямокутник кодують номером тієї операції, на виконання якої запланований даний трактор.

Побудова графіків використання тракторів, одночасно з визначенням комплексу машин для виконання циклу механізованих робіт, дає можливість визначити завантаження всього тракторного парку підрозділу в заплановані календарні строки виконання будь - якої операції: які трактори і скільки уже заплановано до використання у ці ж строки, які та скільки ще вільні. Це дозволяє ще на ранній стадії складання плану виконання робіт та проведення відповідних розрахунків виявити грубі прорахунки в розподілі тракторів за операціями та помилки в розрахунках, встановити причину підвищеної потреби в тракторах та механізаторах і визначити, яким чином зменшити цю потребу: або «передати роботу» на другу, менш завантажену марку трактора, якщо він може якісно виконати даний вид роботи, або збільшенням тривалості робочого дня в цей період, або зміною інтенсивності роботи в межах агростроку, або зміною виконання процесу.

Після побудови графіка використання тракторів та його коригування по ньому візуально визначаємо найбільшу кількість тракторів кожної марки, що одночасно зайняті на виконанні механізованих робіт, яку й приймають за потребу в них.

4.3 Побудова графіка використання сільськогосподарських машин

Одночасно або після побудови графіка використання тракторів будують графік використання сільськогосподарських машин. Для цього по осі абсцис графіка відкладаємо, як і в першому випадку, календарні дати, а по осі ординат найменування та марку сільськогосподарських машин та сумарну потребу в цих машинах (зображено на третьому листі курсової роботи). Використання сільськогосподарських машин на цих графіках позначають лінією, паралельною осі абсцис, довжина якої у відповідному масштабі дорівнює розрахунковій тривалості роботи сільськогосподарської машини на виконанні технологічної операції. Над лінією проставляємо розрахункову кількість тих машин, що використовують на даній операції, а під лінією - номер цієї операції в переліку запланованих робіт на даному полі сівозміни.

Після побудови графіка по ньому визначають найбільшу кількість сільськогосподарських машин кожної марки, одночасно зайнятих на виконанні технологічних операцій, яку й приймають за потребу в них.

На цьому графіку лініями другої товщини або другого кольору можуть бути позначені періоди зняття сільгоспмашин із зберігання та постановки їх на короткочасне або тривале зберігання, період ремонту по закінченню використання їх на механізованих роботах. У цьому разі графік використання машин буде одночасно і планом - графіком комплектування та налагодження агрегатів, постановки машин на зберігання та їх ремонт.

Висновки

Отже, механізований процес щілювання ґрунту не в повній мірі відповідає сучасним вимогам, що в кінці буде відображатися на собівартості продукції.

На основі досліджень в даній курсовій роботі, розроблено механізований процес щілювання ґрунту під посів цукрових буряків, який дозволяє більш ефективно використовувати техніку, людські ресурси,а також підвищити продуктивність вирощування даного виду продукції.

Розроблений на базі ґрунтообробних фрез щілювача ЩРП-3-70 пристрій для щілювання дозволяє підвищити продуктивність використання вологи при вирощуванні цукрового буряку, захищає посіви від водної ерозії.

Розроблений агрегат можна використовувати і для основного обробітку ґрунту під посів цукрового буряку.

Література

1 Петров В.А., Борзидовський І.В. Учбова книга буряковода 2-ге вид.перероблене та доповнене. - М: Агропром видання, 1985- 360ст.

2 Патент 73276 Україна (UА), МПК 7 А01В13/08. Засіб для обробітку ґрунту / Гарькавий А.Д, Гуков Я.С, Середа Л.П, Рейпаші В.О, Зінєв М.В, Орел Б.І (Україна); ННЦ “ІМЕСГ” УААН (Україна). - № 2003234827; Заявл. 28.12.05; Опубл. 12.03.2006. Бюл. № 16. - 4 с.: іл.

3 Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві / В.Ю. Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімот та ін.; За ред. В.Ю.3інченка. - К.: Урожай, 1993. - 288 с.

4 Вихідні дані, технічна характеристика машин та умови їх використання / Гарькавий А.Д., Кондратюк Д.Г., Холодюк О.В. - Вінниця: ОЦ ВДАУ, 2005. - 73 с.

5 Зубенко В.Ф. та інші. Цукрові буряки - К: Урожай, 1983-144с.

6 Петров В.А., Борзидовський І.В. Учбова книга буряковода 2-ге

вид.перероблене та доповнене. - М: Агропром видання, 1985-

240ст.

7 Рекомендации по украинской интенсивной технологи производства сахарной свеклы. - Киев: Урожай 1988-95с.

8 Заїка А.В, Теорія сільськогосподарських машин - К: Урожай, 1996-том 1 частина 3 - 343с.

Размещено на Allbest.ru