Міжнародна практика обліку МШП

Размещено на http://www.allbest.ru

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра бухгалтерського обліку

Реферат на тему:

«Міжнародна практика обліку МШП»

Підготував

Студент групи

ФБі-12-3

Бурський Олександр

Перевірив

Чирва Антоніна Аркадіївна

Ірпінь 2014



Зміст

Вступ

Економічний зміст МШП та методика їх обліку

Методика обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів у відповідності до нових стандартів бухгалтерського обліку

Висновки

Список використаних джерел

малоцінний швидкозношуваний облік запас



Вступ

У процесі виробництва в кожному підприємстві використовують значну групу засобів праці відносно невеликої вартості або з порівняно коротким строком служби. Такі засоби одержали назву малоцінні і швидкозношувані предмети. За своїм економічним змістом і функціональним призначенням вони є засобами праці і їх властивості однакові з властивостями основних засобів (переносять свою вартість на готовий продукт поступово, в процесі зношування). І хоча МШП виконують роль засобів праці, у цілях обліку їх відносять не до основних засобів, а до оборотних активів. Це пов'язано зі швидким виходом МШП з експлуатації і, як правило, їх невеликою вартістю.

У міжнародній практиці такого поняття як МШП, у принципі не існує. Але відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО) 2 «Запаси» до запасів належать активи, які існують у формі основних або допоміжних матеріалів для використання у процесі виробництва або надання послуг.

Отже, у даній роботі я розглянув вітчизняні правила обліку МШП та порівняв їх із зарубіжними і зробив власні висновки. Хід роботи та різні нюанси будуть представлені нижче, у самій роботі.



Економічний зміст МШП та методика їх обліку

Згідно з “Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” до малоцінних та швидкозношуваних предметів належать:

предмети вартістю до 15 неоподатковуваних мінімумів незалежно від терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, робочої та продуктивної худоби, які є основними засобами незалежно від їх вартості й терміну служби;

спеціальні інструменти та спеціальні пристосування незалежно від їх вартості;

спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно

від їх вартості й терміну служби;

форменний одяг, призначений для видачі працівникам підприємства

незалежно від їх вартості й терміну служби;

тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на

зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

предмети, призначені для видачі на прокат, незалежно від вартості.

У процесі обліку малоцінні та швидкозношувані предмети доцільно

систематизувати у такі групи:

інструменти та пристосування загального призначення (ріжучий, ударний, слюсарний інструмент, прилади вимірювання тощо);

інструменти і пристосування спеціального призначення -- предмети для серійного і масового виробництва окремих виробів, виготовлення індивідуального замовлення (виробництво спеціальних деталей, пристосувань, прес-форми, моделі);

господарський інвентар (предмети господарського призначення, протипожежні засоби, телефонні апарати, вішалка, стільці тощо);

виробничий інвентар (станки верстати, засоби охорони праці, робочі столи, шафи, тумбочки, знаряддя лову тощо);

технологічна тара, призначена для багаторазового використання в технологічному процесі (піддони, бочки тощо);

форменний, спеціальний одяг і взуття та запобіжні засоби (комбінезони, куртки, чоботи, рукавиці, респіратори, окуляри тощо);

постільні речі (подушки, простині, матраци, рушники тощо);

інші малоцінні та швидкозношувані предмети (столовий інвентар, предмети, призначені для видачі на прокат тощо).

Згідно з Положенням про матеріальну відповідальність робітників і

службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації за збереження малоцінних та швидкозношуваних предметів на складах і в експлуатації відповідальність несе матеріально відповідальна особа, за якою вони закріплені.

Відповідно до реалізації Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики затверджено типові форми з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів і введено їх у дію з липня 1996 року:

1. Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів

(пристроїв) - форма № МШ-1.

Застосовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у

роздавальних коморах на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом установлення постійного оборотного (обмінного) фонду.

Відомість складається у двох примірниках начальником цеху разом з начальником інструментального чи планового відділу за необхідності зміни

норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий - в цеху.

На підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма №М-12) інстументально-роздавальної комори.

2. Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів - форма №МШ-2

Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) з роздавальної комори цеху для тривалого користування.

Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.

Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику з комори цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка,

яка при здачі інструментів комірнику повертається робітникові.

На кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної роздавальної комори, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.

3. Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) - форма №МШ-3.

Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на

заточування або ремонт. Використовується на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку. Замовлення виписуються у двох примірниках комірником роздавальної комори. Один примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом з інструментом до цеху виконання (заточувальної майстерні). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить позначку у своєму примірнику про

повернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху - виконавця.

4. Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів - форма №МШ-4 .

Застосовується для оформлення поломки і витрати інструментів (пристроїв) та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або кількох робітників.

При поломці, псуванні та втраті малоцінних та швидкозношуваних предметів з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірних залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється до розрахункової частини бухгалтерії для отримання у встановленому порядку

з робітника вартості поломаного, зіпсованого чи втраченого предмета.

При пред'явленні робітником акта вибуття, йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку

малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-2). Акти вибуття

потім прикладаються до актів списання (форма №МШ-5 і МШ-8).

5. Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні -

форма №МШ-5.

Застосовується для оформлення списання інструментів, та обміну їх на

придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за методом обмінного

(оборотного) фонду. Складається в одному примірнику комісією цеху на

підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів

(форма № МШ-4).

Непридатний інструмент за актом здається до комори для утилю. Акт

візується начальником інструментального цеху чи планового відділу і подається до центрального інструментального складу (ЦІС), який видає цеху інструменти (пристрої) того ж найменування, марки та розміру за актом без виписки вимог і лімітних карток. Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передається до бухгалтерії, де згідно з цим актом проводиться списання інструментів (пристроїв) зі складу без відображення їх руху по роздавальних коморах цехів. Виданий складом інструмент (пристрій) у порядку обміну за актами у картці обліку роздавальних комор не відображається.

6. Особова картка обліку спецодягу, взуття та запобіжних засобів - форма №МШ-6.

Форма застосовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних

засобів, які видаються робітником підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці).

У випадку втрати взятих предметів спецодягу, спецвзуття або запобіжних засобів у особовій картці за формою №МШ-6 в рядку загубленого предмета в розділі “Повернено” робиться запис: “Акт вибуття №____” і дата.

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби колективного

використання, видані робітникам та службовцям тільки на час виконання

тих робіт, на які вони передбачені, повинні знаходитися у коморах і видаватися під відповідальність майстрів та інших робітників, перелік яких затверджується керівником підприємства.

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби записуються в окремі картки з позначкою “Чергова”.

При автоматизованому обробленні даних з обліку малоцінних та

швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.

7. Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та

запобіжних засобів - форма №МШ-7 .

Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних

засобів робітникам підприємств у індивідуальне користування за встановленими нормами.

Заповнюється у двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці)

окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів і засвідчується відповідними підписами. Один примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у комірника цеху (відділу).

За цією формою ведеться облік прийнятих від робітників спецодягу,

спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та на літнє зберігання.

8. Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів - форма №МШ-8.

Форма застосовується для оформлення списання морально застарілих,

зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченні строку використання, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здача їх до комори для утилю.

Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма №МШ-4). Після здачі списаних предметів до комори для утилю акт з розпискою комірника здається до бухгалтерії. На різні види малоцінних та швидкозношуваних предметів акти на списання складаються окремо.

Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів призначено активний інвентарний рахунок 12 “Малоцінні і швидкозношувані предмети” і пасивний рахунок 13 “Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів”. На рахунку 12 виділено 2 субрахунки: 1 “Малоцінні і швидкозношувані предмети на складі” і 2 “Малоцінні і швидкозношувані предмети в експлуатації”. Облік наявності усіх видів малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі ведеться на першому субрахунку. Ті предмети, які знаходяться в робочому процесі, процесі відновлення чи ремонту, а також предмети, видані у підзвіт матеріально відповідальним особам зі складу господарства для виробничих потреб відносяться до таких, що перебувають в експлуатації і обліковуються відповідно на субрахунку 2.

Методика обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів у відповідності до нових стандартів бухгалтерського обліку

Поступове входження України у світову ринкову економіку супроводжується змінами та наближенням нашої держави до загальноприйнятих світових стандартів, серед яких і міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

23.05.1992 року Президентом України було видано наказ “Про перехід

України до загальноприйнятої по міжнародній практиці системи обліку і статистики”. Згідно з ним було створено державну комісію, яка повинна контролювати впровадження в Україні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та системи статистичних показників і методики їх розрахунку.

На сьогодні прийнято Закон “Про бухгалтерський облік і фінансову

звітність в Україні”, у якому визначаються сфери його дії, основні принципи, державне регулювання, документальне забезпечення, організація ведення бухгалтерського обліку та порядок формування бухгалтерської звітності. На відміну від положення, яке діяло до цього часу, бухгалтерський облік організовується на підприємствах відповідно до розроблених і затверджених Міністерством Фінансів стандартів, якими визначаються умови і правове поле організації обліку на відповідних етапах бухгалтерської роботи. Сьогодні вже прийнято і затверджено 13 стандартів, серед яких стандарт №9 “Запаси”, який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси, у тому числі обліку малоцінні та швидкозношувані предмети, і розкриття її у фінансовій звітності. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ).

Згідно даного стандарту, запаси -- це майно, яке:

утримується для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебуває у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримується для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

У стандарті дається визначення фактичної собівартості запасів, яка

включає:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

суми. що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні

послуги у зв'язку з пошуком і придбанням запасів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхуванням та відсотки за комерційний кредит постачальників;

інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і

доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Не включається до первісної вартості запасів, а належить до витрат того періоду, в якому вони були здійснені:

понаднормові втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифіконваної собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО); собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); нормативних затрат; ціни продажу. Для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і відповідними особами протягом строку і фактичного використання.

У цьому Положенні також визначається ефективність вибуття запасів, їх оцінка на початок і на кінець звітного періоду, приріст запасів і його вплив на формування приросту капіталу у виробництві, інформація про запаси, яка повинна наводитись у примітках до фінансової звітності.

За новим планом рахунків бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, малоцінні та швидкозношувані предмети обліковуються на рахунку 22 “Малоцінні та

швидкозношувані предмети” у такій кореспонденції:

1. Придбання МШП - дебет рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” і кредит рахунків:

63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” - при оплаті сум за договорами постачання;

40 “Статутний капітал”, 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” -при отриманні МШП як внеску до статутного капіталу;

74 “Інші доходи” - при отриманні в обмін на неподібні активи;

71 “Інший операційний доход” - при безоплатному отриманні.

2. Відпущені зі складу МШП (крім підприємств, що використовують рахунки VIII класу) для власних потреб: кредит рахунку 22 “Малоцінні та

швидкозношувані предмети” та дебет рахунків:

23 “Виробництво” - виробництво продукції;

91 “Загальновиробничі витрати” - загальновиробничих потреб;

24 “Брак у виробництві” - виправлення браку;

93 “Витрати на збут” - забезпечення збуту продукції;

92 “Адміністративні витрати” - загальногосподарських потреб;

94 “Інші витрати операційної діяльності” - виконання досліджень та

розробок; утримання об'єктів житлового господарства і соціального

призначення;

15 “Капітальні інвестиції” - капітального будівництва.

3. Відпущені зі складу МШП підприємствам, які використовують рахунки VIII класу: кредит рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” і дебет рахунків:

80 “Матеріальні витрати” - для операційної діяльності;

15 “Капітальні інвестиції” - для капітальних інвестицій.

4. Реалізація МШП:

а) дохід від реалізації: дебет рахунків 31 “Рахунки в банках”, 37 “Розрахунки з різними дебіторами” - кредит рахунку 71 “Інший операційних доход”;

б) собівартість реалізованих МШП: дебет рахунку 94 “Інші витрати операційної діяльності” - кредит рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”;

в) відображення ПДВ: дебет рахунку 71 “Інший операційний доход” - кредит рахунку 64 “Рахунки за податками, платежами”.



Висновки

Дослідивши і вивчивши питання організації обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів я можу зробити наступні висновки:

Малоцінні і швидкозношувані предмети становлять окрему групу оборотних засобів.

Для їх первинного обліку застосовуються типові форми первинних

документів (форми №№ МШ-1 - МШ-8).

При надходженні МШП на склад вони оприбутковуються за первісною

вартістю, яка складається з договірної ціни і затрат на їх доставку.

При відпуску даних запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті

оцінка їх здійснюється за тим методом, який вказаний у наказі про облікову політику на підприємстві.

У процесі використання малоцінних та швидкозношуваних предметів на них нараховується знос, який облічується на синтетичному рахунку 13 “Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів”. Вартість МШП може погашатися одним з трьох основних методів, прийнятим на підприємстві.

Для синтетичного обліку МШП призначений активний інвентарний рахунок 12 “Малоцінні і швидкозношувані предмети”, який має два субрахунки: 1 “Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі” і 2 “Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації”.

При організації обліку МШП за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку слід керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”, в якому визначається оцінка їх надходження і вибуття, ефективність такого вибуття, оцінка на початок і на кінець звітного періоду, приріст запасів і його вплив на формування приросту капіталу у виробництві.



Список використаної літератури

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) // Все про бухгалтерський облік. - 2005. - №27.

Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

Облік МШП // Баланс - 1997р. - №12.

Облік МШП // Все про бухоблік - 1999р. - №40.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”. // Дебет Кредит

№23, 2000.
Порядок нарахування зносу на МШП // Все про бухоблік - 1999. - №79.

Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку

МШП // Податки та бухоблік - 1998. - №25.

Размещено на Allbest.ru