Бухгалтерський облік та аудит витрат діяльності на прикладі підприємства "Успіх"

Первинні документи надходять до бухгалтера, який їх перевіряє, групує, заносить дані у 1С.

Рух документів від моменту їх складення або одержання від інших організацій до використання для бухгалтерських записів і передання в архів називається документообігом.

На підприємствах і в організаціях перебуває в обігу багато різних документів. Тому для контролю за надходженням і своєчасним їх опрацюванням потрібно складати план-графік документообігу. Його розробляє головний бухгалтер підприємства, а затверджує керівник. У плані документообігу визначають терміни складання і подання документів у бухгалтерію, а також відповідальних осіб за складання, приймання та їх опрацювання.

Завдяки автоматизації відображаються господарські операції безпосередньо в момент їх здійснення, облік ведеться на основі первинних документів, які здаються в бухгалтерію згідно встановленого графіка, при цьому документація ведеться згідно вимог чинного законодавства.

При отриманні певних послуг від інших сторонніх організацій складаються рахунок-фактура, акт виконаних робіт та податкова накладна.

В рахунку-фактурі обов'язково зазначаються назва підприємства платника та постачальника, їх адреси, всі реквізити, а також адреси банків, що їх обслуговують і безпосередньо вказується за що сплачена певна сума коштів, одиниця виміру, ціна і розмір податку на додану вартість.

В податковій накладній також вказується назва покупця та продавця їх адреси та їх індивідуальні податкові номери і номери свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, а також номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця одиниця виміру, кількість, ціна продажу одиниці продукції без урахування ПДВ, розмір ПДВ, загальна сума коштів, що підлягає сплаті з ПДВ.

Видаткова накладна повинна містити всі зазначені реквізити, місце складання, прізвище особи, яка її склала. Також повинно бути зазначено № довіреності та фамілію особи, що отримує товар.Обов'язкова наявність підпису такої особи в накладній та самої довіреності. Те саме стосується і приходної накладної.

Витрати на розрахунково-касове обслуговування відображаються у банківській виписці, яку банк видає після здійснення банківської операції. На даному підприємстві наявна система «Клієнт Банк», завдяки чому бухгалтер у будь-який час має можливість контролювати рух коштів на банківському рахунку.

Крім того, при придбанні підзвітною особою товару підставою для оприбуткування таких цінностей може бути фіскальний чек (одночасно із поданням авансового звіту). При цьому дані фіскального чеку повинні ідентифікувати дату, найменування, кількість та вартість придбаних ТМЦ (лист Міністерства фінансів від 19.12.2002 року). Товари, придбані підзвітними особами за готівку, приймаються на склад за пред'явленням підтверджувальних документів (накладна, закупівельний акт, тощо). Завідуючий складом чи комірник підтверджує одержання товарів своїм підписом і повертає документи підзвітній особі, яка надає їх разом з авансовим звітом до бухгалтерії.

Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі товарно - транспортної накладної, одержаної від вантажовідправника.

Специфікація може застосовуватися в якості додаткового, уточнюючого документу, який додається до одного з вищенаведених документів. В певних випадках безпосередньо до товарних документів також додаються документи, які підтверджують якість наданих товарів - сертифікати якості, засвідчення якості та інші.

Повнота та своєчасність оприбуткування товарів забезпечується дотриманням правил приймання товарів, правильним документальним оформленням та точним відображенням в обліку операцій, пов'язаних з оприбуткуванням товарів, а також розрахунків по ним.

Товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям лише при наявності належним чином оформленої довіреності у відповідності з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей, затвердженої наказом Міністерства України від 16.05.96 р. №99.

Для отримання товарів визначається матеріально-відповідальна особа (директор, експедитор), яким видаються довіреності. Довіреність видається в одному екземплярі під розписку цієї особи в журналі обліку виданих довіреностей. Вони видаються лише тим особам, з якими укладено договір про матеріальну відповідальність. Працівник, який отримав довіреність, повинен відзвітуватися перед бухгалтерією про виконане доручення та повернути невикористану довіреність.На ТОВ «Успіх» отриманням товарів займається уповноважена на це особа - Начальник зі збуту.

Строк дії довіреності, як правило, не перевищує 10 днів. Проте, у випадку отримання цінностей, розрахунки за які здійснюють в порядку планових платежів або доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, довіреність може видаватися строком на один місяць.

На підприємсті наявне складське приміщення, яке відповідає вимогам до зберігання товарно-матеріальних цінностей.

Складські приміщення пристосовуються для зберігання цінностей певного виду. Облік товарів на складі здійснюється завідуючим складом (комірником), який є матеріально відповідальною особою. З комірником укладається письмовий договір про матеріальну відповідальність. В даному випадку облік та наявність товарів на складі також суворо контролюється директором підприємства, а відповідальна особа- Начальник зі збуту.

Облік товарних цінностей на складі ведеться у кількісному виразі по назвах, сортах і розмірах. Обліковує матеріальні цінності завідувач складом на картках складського обліку матеріалів за формою № М-12. На складах з невеликою номенклатурою товарних цінностей замість карток можна вести книгу складського обліку (форма № 40).

Бухгалтерія підприємства у встановлені строки здійснює приймання і обробку первинних документів на товари. Всі документи сортуються і перевіряються. Систему документальної організації обліку запасів на підприємстві можна представити у вигляді схеми , наведеної на рисунку 2.4.

Рис. 2.2.1 Схема організації обліку товарних запасів

Важливою формою бухгалтерського контролю за схоронністю товарних запасів є проведення інвентаризації. При організації та проведенні інвентаризації слід керуватися Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69 (зі змінами). Для проведення інвентаризації та при її проведенні складається ряд документів (рис. 2.2.1).

Документальне забезпечення інвентаризації включае такі документи:

- Наказ про створення постійно діючої (робочої) комісії;

- Наказ про проведення інвентаризації;

- Інвентаризаційні описи;

- Акти інвентаризації;

- Протокол засідання інвентаризаційної комісії;

- Наказ про затвердження протоколу засідання інвентаризаційної комісії.

2.3 Організація синтетичного і аналітичного обліку витрат на ТОВ «Успіх»

Синтетичні або, як їх ще називають, об'єднуючі рахунки надають узагальнені дані з економічно однорідних груп засобів, джерел їх утворення і господарських операцій. Синтетичні рахунки на практиці визначені Планом рахунків.

Система синтетичних рахунків - це система вартісного обліку складових засобів (майна) підприємства. Відповідно до принципу єдиного грошового вимірника інформація, що відображається на синтетичних рахунках, містить тільки вартісну оцінку, яка дозволяє отримати узагальнені дані про різноманітні об'єкти бухгалтерського обліку.

Облік, що здійснюється на синтетичних рахунках, називається синтетичним (зведеним). Його дані використовуються при заповненні форм бухгалтерської звітності, передусім складанні балансу, а отже, служать для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таким чином, в балансі відображаються сумарні, вартісні оцінки узагальнюючих показників або дані синтетичних рахунків.

Аналітичні рахунки використовуються для деталізації інформації про об'єкти, що обліковуються на синтетичному рахунку.

Аналітичні рахунки відкриваються в розвиток певного синтетичного рахунку в розрізі його видів, частин, статей і, де це вимагається, з оцінкою інформації в натуральному, трудовому та грошовому виразах.

Аналітичні (деталізуючі) рахунки є способом узагальнення і групування даних, що об'єднані синтетичним рахунком (вертикальні зв'язки). Система аналітичних рахунків узагальнює й водночас деталізує господарські операції за їх змістом.

Синтетичний облік неспроможний контролювати кожний вид господарських засобів чи процесів. Для одержання показників, необхідних для управління в певних розрізах, тобто для деталізованих записів синтетичного обліку за окремими його видами і процесами організовується аналітичний облік. З цією метою до окремих складних рахунків синтетичного обліку відкриваються рахунки аналітичного обліку.

Аналітичні рахунки формуються на підставі інформації, яка узагальнюється та об'єднується на відповідному рівні. Їх склад і, певною мірою, зміст визначаються конкретною характеристикою господарських операцій, завданнями контролю та аналізу господарської діяльності на підприємстві. За допомогою рахунків бухгалтерського обліку забезпечується однакове відображення господарських операцій в усіх галузях народного господарства України (на підприємствах з різними формами власності), що забезпечує зіставлення облікових показників окремих організацій, підприємств і навіть галузей народного господарства.

Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у практиці організації бухгалтерського обліку використовують субрахунки.

Субрахунки - це проміжна ланка між синтетичним і аналітичним рахунками. За допомогою субрахунка здійснюється додаткове угрупування даних аналітичного обліку, з ціллю отримання загальної відомості про загальні об'єкти обліку.

Переліком рахунків і схем реєстрації у фінансовому обліку виступає план рахунків. У ньому за десятковою системою наведені коди й найменування синтетичних рахунків й субрахунків. В плані рахунків відбувається групування, згідно рахунків, фактів фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку. Робочий план рахунків ТОВ «Успіх» наведено в таблиці

аудиторський витрати звітність організаційний



Табл.2.3.1 Робочий план рахунків ТОВ «Успіх»

Синтетичні рахунки	Субрахунки
Код	Назва	Код	Назва
10	Основні засоби	104 106	Машини та обладнання Інструменти, прилади та інвентар
13	Знос (амортизація) необоротних активів	131	Знос основних засобів
20	Виробничі запаси	203 209	Паливо Інші матеріали
22	Малоцінні та швидкозношувальні предмети
28	Товари	281	Товари на складі
30	Каса	301	Каса в національній валюті
31	Рахунки в банках	311	Поточні рахунки в національній валюті
36	Розрахунки з покупцями та замовниками	361	Розрахунки з вітчизняними покупцями
37	Розрахунки з різними дебіторами	371 372 377	Розрахунки за виданими авансами Розрахунки з підзвітними особами Розрахунки з іншими дебіторами
44	Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)	442 443	Непокриті збитки Прибуток, використаний у звітному періоді
63	Розрахунки з постачальниками та підрядниками	631	Розрахунки з вітчизняними постачальниками
64	Розрахунки за податками і платежами	641 6411 6415 6416 643 644	Розрахунки за податками Прибутковий податок ПДВ Податок на прибуток Податкові забов'язання Податковий кредит
65	Розрахунки за страхування	651	За розрахунками із загальнооб. Держ. соціальним страхування
66	Розрахунки з оплати праці	661	Розрахунки за заробітною платою
70	Доходи від реалізації	702	Доходи від реалізації товарів
73	Інші фінансові доходи	732	Відсотки одержані
79	Фінансові результати	791 792	Результати операційної діяльності Результат фінансових операцій
90	Собівартість реалізації	902	Собівартість реалізованих товарів
92	Адміністративні витрати
94	Інші витрати операційної діяльності	949	Інші витрати операційної діяльно
949	Інші витрати операційної діяльності

Після запису господарських операцій за місяць на рахунках бухгалтерського обліку здійснюють підрахунок обігів за дебетом і кредитом кожного синтетичного рахунку і визначають залишки на кінець місяця. Їх використовують для складання бухгалтерського балансу на перше число наступного місяця.

Крім того, обігові відомості за рахунками синтетичного і аналітичного обліку використовують при складанні бухгалтерської і статистичної звітності, в аналізі та оперативному керівництві господарською діяльністю підприємств.

Інформація яка вже міститься в первинних документа систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах аналітичного та синтетичного обліку. Регістри повинні містити такі реквізити: назва документа, період реєстрації, підписи та прізвище осіб що склали документи. Господарські операції повинні відображатися в облікових регістрах в тому звітному періоді, у якому вони були здійсненні. Аналітичний та синтетичний облік ведеться згідно стандартів бухгалтерського обліку. Підприємство є господарсько-розрахунковим, метою роботи якого є отримання прибутку та сплата платежів до бюджету.

Облік на підприємстві ТОВ «Успіх» ведеться звикористанням рахункив класу 9, які застосовуються для узагальнення інформації про витрати звичайної діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Структура рахунків класу 9 збігається з вимогами до визнання складу й оцінки витрат, викладених у П(С)БО 16 “Витрати”. Рахунки класу 9 активні, тому, за дебетом відображаються суми витрат, а за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Облік адміністративних витрат протягом звітного періоду здійснюється на дебеті рахунку 92 «Адміністративні витрати» в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків.

В кінці звітного періоду відображені витрати списуються з кредиту рахунку 92 «Адміністративні витрати» на дебет рахунку 791 «Результат операційної діяльності».

Приклад відображення в обліку адміністративних витрат наведено в табл. 2.

Таблиця 2.3.2 Облік адміністративних витрат

№з/п	Зміст господарської операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
1	Відображено основну і додаткову заробітну плату адміністративно-управлінському та іншому загальногосподарському персоналу торгового підприємства	92 «Адміністративні витрати»	661 «Розрахунки за заробітною платою»
2	Відображено визначені за встановленими ставками до виплат на оплату праці відрахування: -- єдиний соціальний внесок	92«Адміністративні витрати»	651 «За пенсійним забезпеченням»
3	Відображено суму нарахованої амортизації по основних засобах, інших необоротних матеріальних активах, нематеріальних активах	92 «Адміністративні витрати»	13 «Знос необоротних активів»
4	Відображено вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, наданих у користування загальногосподарським службам	92 «Адміністративні витрати»	22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»
5	Оплачено з поточного рахунку підприємства вартість послуг різних організацій загальногосподарського значення	92 «Адміністративні витрати»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»
6	Відображено заборгованість: -- ремонтній організації за виконані ремонтні роботи основних засобів загальногосподарського призначення	92 «Адміністративні витрати»	63 «Розрахунки з постачальниками й підрядчиками»
7	-- установі банку -- за розрахунково-касове обслуговування; відділенню зв'язку -- за надані поштово-телеграфні послуги	92 «Адміністративні витрати»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
8	Списано з підзвітних сум витрати на відрядження адміністративно-управлінського персоналу	92 «Адміністративні витрати»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
9	Списано в кінці звітного періоду відображені адміністративні витрати на фінансові результати операційної діяльності	791 «Результат операційної діяльності»	92 «Адміністративні витрати»



Облік витрат на збут протягом звітного періоду ведеться на дебеті рахунку 93 «Витрати на збут» у кореспонденції з кредитом відповідних рахунків. У кінці звітного періоду відображені витрати списуються з кредиту рахунку 93 «Витрати на збут» на дебет рахунку 791 «Результат операційної діяльності».

Приклад відображення в обліку операцій, пов'язаних з витратами на збут, наведено в табл. 3.

Таблиця 2.3.3 Облік витрат на збут

З/п	Зміст господарської операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
1	2	3	4
1	Відображено нараховану основну і додаткову заробітну плату, комісійні продавцям, торговим агентам працівникам відділів збуту	93 «Витрати на збут»	661 «Розрахунки за заробітною платою»
2	Відображено визначені за встановленими ставками до витрат на оплату праці відрахування: -- єдиний соціальний внесок	93 «Витрати на збут»	652 «За пенсійним забезпеченням»
3	Відображено заборгованість транспортним організаціям за доставку товарів до покупців згідно з договором: -- за договірними цінами	93 «Витрати на збут»	63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
	-- на суму ПДВ	641 «Розрахунки за податками»	63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
4	Відображено суму нарахованої амортизації по основних засобах, інших необоротних матеріальних активах, що використовуються для забезпечення збутової діяльності	93 «Витрати на збут»	13 «Знос необоротних активів»
5	Списано в кінці звітного періоду відображені витрати, пов'язані із збутом (реалізацією) товарів, на фінансові результати операційної діяльності	791 «Результат операційної діяльності»	93 «Витрати на збут»

Облік витрат іншої операційної діяльності торгових підприємств ведеться на рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» за субрахунками (табл. 4).

Облік витрат операційної діяльності торгові підприємства мають право здійснювати:

з використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами» і класу 9

«Витрати діяльності» (всі підприємства);

з використанням рахунків лише класу 8 «Витрати за елементами» (суб'єкти малого підприємництва);

з використанням рахунків тільки класу 9 «Витрати діяльності» (всі підприємства, крім суб'єктів малого підприємництва).

Таблиця 2.3.4 Облік інших витрат операційної діяльності

№з/п	Зміст господарської операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
1	2	3	4
1	Відображено собівартість реалізованих виробничих запасів (сировини, матеріалів, відходів тощо)	943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»	20 «Виробничі запаси»
2	Відображено суму резерву сумнівних боргів на заборгованість за реалізовані товари (роботи, послуги) та списання іншої дебіторської заборгованості, що визнана безнадійною	944 «Сумнівні та безнадійні борги»	38 «Резерв сумнівних боргів»
3	Відображено витрати на утримання житлово-комунального господарства, дошкільних дитячих установ, оздоровчих закладів та ін.	949 «Інші витрати операційної діяльності»	Рахунки активів і зобов'язань
4	Списано в кінці звітного періоду відображені інші витрати операційної діяльності на фінансові результати основної діяльності	791 «Результат операційної діяльності»	94 «Інші витрати операційної діяльності»

Протягом звітного періоду всі витрати торгівлі списуються в дебет рахунків 92 і 93, в кінці періоду -- з кредиту цих рахунків у дебет рахунку 791, що в загальному виглядіи наведено у таблиці 3.3.4



Таблиця 2.3.5 Кореспонденція рахунків з обліку витрат

№ п/п	Операція	Дт	Кт
1.	Нараховано заробітну плату адміністративному персоналу	92	661
2.	Нараховано заробітну плату виробничому персоналу	93	661
3.	Нараховано відрахування на соціальні заходи	92,93	65
4.	Нараховано амортизація необоротних активів	92,93	13
5.	Нараховано борг транспортній організації за перевезення товарів до покупця	93	685,63
6.	Нараховано борг комунальним підприємствам за водопостачання, опалення, освітлення тощо	92,93	685,63
7.	Списано витрати на відрядження	92,93	372
8.	Нараховано податки та платежі	92	641,642
9.	У кінці звітного періоду списано витрати обігу на рахунок фінансових результатів	791	92,93

Бухгалтерські проведення щодо реалізації товарів наведено у таблиці 2.3.6

Таблиця 2.3.6 Облік реалізації товарів

№ з/п	Зміст операції	Дебет	Кредет	Сума, грн
1	2	3	4	5
а) оплата а потім відвантаження товарів
1	Отримана передоплата за товар	301, 311	681	3000
2	Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ	643	6411	500
3	Відвантажений товар покупцеві	681	702	3000
4	Відображені розрахунки за податковими зобов'язаннями з ПДВ	702	643	500
5	Списана собівартість товарів, визначена згідно з п.9 П(С) БО 9	902	281	1600
6	Списана сума доходу від реалізації на фінансовий результат	702	791	2500
7	Відображені адміністративні витрати	92	311,372 631,65,661	200
8	Відображені витрати на збут	93	631,65,661 311,685	300
9	Відображені інші операційні витрати	94	281	50
10	Списана на фінансовий результат собівартість реалізованого товару	791	902	1600
11	Списані фінансовий результат адміністративні витрати	791	92	200
12	Списані фінансовий результат витрати на збут	791	93	300
13	Списані фінансовий результат інші операційні витрати	791	94	50
б) відвантаження товарів, а потім оплата
1	Відвантажений товар покупцеві	361	702	3000
2	Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ	702	6411	500
3	Списана собівартість товарів, визначена згідно з п. 9 П(С)БО 9	902	281	1600
4	Списана сума доходу від реалізації на фінансовий результат	702	791	2500
5	Відображені адміністративні витрати	92	311,372 631,65,661	200
6	Відображені витрати на збут	93	631,65,661 311.685	300
7	Відображені інші операційні витрати	94	281	50
8	Списана на фінансовий результат собівартість реалізованого товару	791	902	1600
9	Списані на фінансовий результат адміністративні витрати, витрати на збут.	791	92 93 94	550

Підсумкові обороти повинні відповідати підсумковим оборотам податкового обліку ПДВ (книги обліку продажів). На нашу думку це необов'язково, оскільки операції по першій події в бухгалтерському обліку необов'язково відбивати в дохідній частині. Відповідність показників доходу по бухгалтерському і податковому обліку обрано підприємством з метою контролю показників бухгалтерського обліку і податкової звітності. З іншої сторони це веде до того, що бухгалтерський облік дає перекручену картину балансового прибутку, тобто оподатковуваний прибуток і балансовий прибуток рівні. На практиці це не завжди так. Оскільки при наявності попередньої оплати покупців за товар у звітному періоді, коли факт відвантаження не здійснений, а це буває найчастіше в останні дні звітного періоду, реального прибутку нема, і можливо що і взагалі не буде. Наприклад 1-го числа наступного місяця за звітним попередню оплату прийдеться повернути з якої-небудь причини.

Технічні несправності технологічного устаткування, зривши постачання сировини постачальників, стихійні лиха (на жаль не всі господарські договори «постачання і реалізації» містять пункти форс-мажорних зобов'язань) і ряд інших причин. А бухгалтерський облік подає перекручену інформацію про фінансовий стан підприємства. У такий спосіб можна зробити висновок: бухгалтерський облік фінансових результатів за визначені звітні періоди спотворюється в межах господарських оборотів які включені у валовий доход по податковому обліку.

2.4 Формування фінансової звітності в частині витрат на підприємстві

Фінансовий результат підприємства характеризують усі види його господарської діяльності. Загальний фінансовий результат, створений підприємством, визначається як сума фінансового результату від звичайної та надзвичайної діяльності до оподаткування та нарахованих відсотків за кредит.

Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності, проводиться за формулою:

Чистий прибуток(збиток) = Фінансовий результат від звичайної діяльності (рядок 190-195) + (рядок 200, рядок 210, рядок 205)

Прибуток з метою оподаткування визначається як різниця між валовим доходом і валовими витратами, включаючи амортизаційні відрахування підприємства.

Узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 79 “Фінансові результати”, який є тимчасовим, результатним, має ознаки пасивного рахунку. По кредиту рахунку 79 на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

Бухгалтерський облік фінансових результатів ведеться щодо кожного виду діяльності, для яких відкривається відповідний субрахунок. Планом рахунків передбачені субрахунки: 791 «Результат основної діяльності», 792 «Результат фінансових операцій», 793 «Результат іншої звичайної діяльності», 794 «Результат надзвичайних подій».

При складанні квартальних звітів порівнюються обороти за дебетом та кредитом рахунку 79 “Фінансові результати”, і якщо кредитовий оборот буде більше дебетового обороту цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року. Якщо дебетовий оборот рахунку 79 більше кредитового обороту даного рахунку, то підприємство здійснило більше витрат, ніж мало доходів і результатом такої діяльності є збиток.

Підприємство ТОВ «Успіх» для обліку витрат застосовує тільки рахунки 9 класу ”Витрати діяльності”, які кредитуються у кореспонденції з рахунком 79, а рахунки доходів дебетуються у кореспонденції з рахунком 79. Основні бухгалтерські проведення по рахунку 79 “Фінансові результати” ТОВ «Успіх» наведено нижче у таблиці 2.2.1.

Статті доходів і витрат, пов'язаних з господарсько-фінансовою діяльністю підприємства, розміщені в Звіті про фінансові результати відповідно класифікації діяльності підприємства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна та квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати, що складається згідно з П(с)БО 3. Методика заповнення форми №2 наведена в Додатку 3.

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку, а на підставі цього обліку в Звіті про фінансові результати у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування). Для узагальнення інформації на ТОВ «Успіх» про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками:

791 «Результат основної діяльності»,

792 «Результат фінансових операцій»,

793 «Результат іншої звичайної діяльності»,

794 «Результат надзвичайних подій».

Таблиця 2.4.1 Характеристика субрахунків рахунку 79

№	Назва суб рахунку	Характеристика
791	«Результат операційної діяльності»	Визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід»), за дебетом - сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 «Собівартість реалізації»', 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»)
792	«Результат фінансових операцій»	Визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом - списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капі галі»
793	«Результат іншої звичайної діяльності»	Визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання сум в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом - списання витрат з рахунку 97 «Інші витрати»
794	«Результат надзвичайних подій»	Визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунку відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом - списання втрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку 99 «Надзвичайні витрати»

На основі даних фінансово-результативних рахунків формуються вихідні дані для Звіту про фінансові результати, як показано у таблиці 2.4.2

Таблиця 2.4.2

Формування доходів і витрат у Звіті про фінансові результати

Кореспондуючий рахунок обліку витрат (при закритті -- кредит)	Рахунок №79 «Фінансові результати» Дебет Кредит (рядок розділу Iзвіту про фінрезультати)	Кореспондуючий рахунок обліку доходів (при закритті -- дебет)
90	«Собівартість реалізації»	080	035	«Доходи від реалізації»	70
92	«Адміністративні витрати»	090	060	«Iнші операційні доходи»	71
93	«Витрати на збут»	090	110	«Дохід від участі в капіталі»	72
94	«Iнші витрати операційної діяльності»	090	120	«Iнші фінансові доходи»	73
95	«Фінансові витрати»	100	130	«Iнші доходи»	74
96	«Втрати від участі в капіталі»	100	200	«Надзвичайні доходи»	75
97	«Iнші витрати»	100
98	«Податок на прибуток»	140
99	«Надзвичайні витрати»	100

080. У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показують виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначають згідно з П(с)БО 16 «Витрати» - ОбДт 90

090. У статті «Інші операційні витрати» відображаються загально господарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів) витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості, відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом МФУ від 08.10.99 р. №237 і зареєстрованого Мін'юстом України 25.10.99 р. за №725/4018; втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі оперативної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг)(зі змінами, внесеними Наказом МФУ від 25.11.2002 р. №989) - Дт 791-Кт 92,93,94

091.У статті «В тому числі» показують довідково суми та назви податків та зборів, які потрібно сплатити за звітний період.Суму з цієї строки не беруть для підрахунку фінансового результату ? Дт 92-Кт64

100. У статті «Інщі витрати» показуються витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу, відображається збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких провадиться методом участі в капіталі, відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства -

Дт 95,96-Кт 79

140. У статті «Податок на прибуток» показується сума податків на прибуток від звичайної діяльності, визначена згідно з Податковим законодавством -

Дт 98 Кт 64

Співвідношення бухобліку і форми №2

Відповідно до Iнструкції №291 для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства призначено рахунок синтетичного обліку 79 «Фінансові результати».

За кредитом цього рахунка відображають суми у порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом -- суми у порядку закриття рахунків обліку витрат, також належну суму нарахованого податку на прибуток.

Це означає, що обороти за дебетом і кредитом рахунка 79 і є обліковим джерелом складання розділу Форми №2, адже саме у ньому мають бути відображені суми доходів і витрат, з яких складено фінансовий результат звітного періоду. При цьому у разі застосування рахунків обліку витрат класу 9 статті Звіту про фінрезультати майже повністю відповідають назві кореспондуючих рахунків (див. таблицю 1).

У Звіті про фінансові результати (форма № 2-м) розглядаються фінансові результати діяльності підприємства з позицій, відмінних від прийнятих при складанні Балансу. Так, якщо в Балансі відображений стан підприємства на певний момент часу, то в Звіті про фінансові результати показані підсумки діяльності підприємства за певний проміжок часу. Інвесторів або кредиторів (а в міжнародній практиці саме їм насамперед представляються фінансові звіти, а не контролюючим органам, як це робиться в Україні) цікавить, скільки отримало підприємство доходу і якою ціною, за рахунок чого воно має прибуток, чи можна сподіватися на подальшу прибутковість підприємства.

Слід зазначити, що в графі 3 наводяться показники за звітний період, а в графі 4 - за аналогічний період минулого року. Наприклад, при складанні Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2010 року в графі 3 наводяться показники за 9 місяців 2010 року, а в графі 4 - за 9 місяців 2009 року.

Бухгалтерські проведення з обліку фінансових результатів операційної діяльності ТОВ «Успіх» (табл.2.4.3) Таблиця 2.4.3

№	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума (грн.)
2	Списано на фінансовий результат собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства протягом звітного періода	79	901 - 903	12000
3	Списано на фінансовий результат адміністративні витрати, понесені протягом звітного періоду	79	92	5000
4	Списано на фінансовий результат витрати га збут, понесені протягом звітного періоду	79	93	4000
5	Списано на фінансовий результат інші витрати операційної діяльності, понесені протягом звітного періоду	79	94	1000
6	Списано на фінансовий результат витрати, понесені протягом звітного періоду при нарахуванні податку на прибуток, отриманого за даними бухгалтерського обліку	79	98	200
8	Списано дохід, одержаний підприємством у звітному періоді внаслідок основної операційної діяльності	70	79	800
10	Списано фінансовий результат від основної діяльності на суму одержаного прибутку	791	441	2282
11	Списано фінансовий результат від основної діяльності на суму одержаного збитку	442	791	1300

В другому розділі дипломної роботи було наведено організаційно-економічну характеристику підприємства ТОВ «Успіх» та проведено аналіз фінансового стану, який має такі позитивні тенденції :

1). зростання таких показників, як дохід від реалізації товарів, прибуток та, разом з тим, зменшення кредиторської та дебеторської заборгованості, що свідчить про зростання ефективності діяльності підприємства;

2). відсутність дебеторської заборгованості свідчить про відсутність проблем з розрахунками за поставлені товари;

3). підприємству вдалося скоротити витрати на 3,34% , завдяки чому зріс прибуток на 21,18%;

4). Доля короткострокових(поточних) забов'язань взагалі майже відсутня. Цього досягнуто завдяки підвищенню оборотності кредиторської заборгованості;

5). Підприємство має добрі показники коефіцієнтів абсолютної та поточної ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності та платоспроможності, які значно зросли за останній рік.

Також, в цьому розділі проаналізовано ведкння організацію первинного обліку витрат, та організацію синтетичного та аналітичного обліку витрат діяльності на на ТОВ «Успіх».



РОЗДІЛ 3. АУДИТ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «Успіх»

3.1 Планування аудиторської перевірки витрат діяльності на підприємстві ТОВ «Успіх»

Аудиторська діяльність - це організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська діяльність спрямована на дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів зниження витрат та підвищення рентабельності відповідно до замовлень, виданих за договорами між аудиторськими організаціями і суб'єктами господарювання. Основне завдання аудиторських служб ? перевірка дотримання законодавства, що регулює фінансово-господарську діяльність підприємств, ведення бухгалтерського фінансового обліку, складання фінансової звітності та забезпечення державних органів і власників інформацією про фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності.

Мета аудиту витрат?висловлення незалежної думки щодо достовірності фінансової звітності в частині витрат підприємства, встановлення вірогідних даних первинних документів щодо визначення витрат. Повноти та своєчасності їх відображення в облікових реєстрах, відповідності методики обліку витрат чинним нормативним актам.

Завдання аудиту витрат ? ознайомлення з бізнесом клієнта і його обліковою системою; оцінка ризику, пов'язаного з бізнесом, обліковою системою і внутрішнім контролем; визначення стратегії аудиту в відповідно до оцінки ступеня аудиторського ризику; координація роботи аудитора таким чином, щоб вона була виконана на високому професійному рівні й у визначений термін; розподіл бюджету часу, виділеного на аудиторську перевірку; визначення матеріально-технічного забезпечення аудиту тощо.

Згідно з МСА НВЕ 300 «Планування аудиту»[12] планування аудиторської перевірки - це система заходів, направлених на ефективне і своєчасне проведення аудиту. Відповідно до цього міжнародного стандарту були закладені методичні рекомендації діяльності аудиторської фірми, які спрямовані на якісне виконання аудиторських робіт. Завдання планування деталізують мету аудиту. Деталізація мети стосується критеріїв достовірності звітності, до яких відносять:

- Реальність існування активів та пасивів підприємства на дату складання бухгалтерського балансу.

- Права та зобов'язання, зазначені у балансі.

- Оцінка окремих статей балансу.

- Перевірка і підтвердження повноти господарських операцій.

- Наявність необхідних пояснень щодо складання звітності.

Ці завдання потребують подальшої деталізації щодо кожної статті фінансової звітності. Вона необхідна при складання загального плану та програми аудиту, зміст яких повинен ураховувати вимоги міжнародних стандартів аудиту.

«Планування аудиту», зокрема аудиту витрат діяльності, включає такі розділи:

1) Термін проведення аудиту;

2) Графік проведення аудиту;

3) Дата написання письмової інформації про результати аудиту і аудиторського висновку;

4) зміни та уточнення у загальному плані та в програмі аудиторської перевірки.

Аудиторський процес складається з таких стадій: підготовча, технологічна і результативна.

Підготовча стадія включає визначення об'єкта аудиту й організаційно-методичну підготовку. Що ж стосується технологічної стадії, то вона повинна базуватися на складеній програмі аудиту, де наводиться порядок та об'єкти проведення перевірки.

Важливим моментом на підготовчій стадії аудиторського процесу є також ознайомлення з бізнесом клієнта. Збір інформації про бізнес клієнта необхідний, щоб правильно інтерпретувати значення аудиторських доказів, одержаних у процесі аудиту. Знання бізнесу клієнта вимагає від аудитора детального вивчення видів діяльності. Крім цього, аудитор повинен добре володіти нормативною базою, що регулює діяльність та систему обліку підприємств різних галузей народного господарства.

На другому етапі початкової стадії процесу аудиторської перевірки аудитор ознайомлюється із статутом підприємства, його установчими документами та правовими зобов'язаннями.

Аудитор повинен дослідити і вивчити систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю клієнта для того, щоб зрозуміти, як готують бухгалтерську інформацію і мати певне уявлення про надійність цих систем, оскільки ця інформація знаходить відображення у фінансовій звітності підприємства.

Система внутрішньогосподарського контролю може давати надійну фінансову інформацію, забезпечувати збереження активів суб'єкта перевірки. Якщо у клієнта достатньо надійна система внутрішнього контролю, то ризик контролю буде незначним, а кількість аудиторських доказів може бути значно меншим, ніж при слабкому внутрішньому контролі. Крім цього, оцінка внутрішнього контролю і ризику дозволяє аудиторові виявляти конкретні контрольні моменти і знижує ймовірність того, що наявні помилки не будуть виявлені.

Дослідження системи обліку, оцінку внутрішнього контролю та ризику аудитор здійснює за допомогою вивчення організаційних структур, діючих на підприємстві посадових інструкцій, бесід із керівництвом і працівниками клієнта, ознайомлення із документообігом, спостереження за роботою менеджерів і внутрішніх аудиторів та ін.

Основною метою оцінки системи внутрішнього контролю підприємства є створення основи для планування аудиту та визначення часу й обсягу аудиторських процедур, а також суми оплати за надані послуги.

Завершальним етапом початкової стадії процесу аудиту є, складання плану та робочої програми.

Розглянуті вище етапи процесу аудиторської перевірки -- передумова для складання загального плану і робочої програми аудиту. Плани повинні бути складені так, щоб вони передбачали:

1) одержання знань про облікову систему контролю клієнта, політику і процедури внутрішнього контролю;

2) визначення очікуваного рівня довіри внутрішньому контролю;

3) визначення і програмування змісту, часу і обсягу процедур, які підлягають контролю;

4) координацію виконуваних робіт .

Під час аудиторської перевірки витрат діяльності використовується наступна інформація:

- умови договору (терміни, звітування перед клієнтами, вартість оплати за послуги тощо);

- нормативно - правові документи, які регулюють аудит доходів підприємства;

- наявність аудиторських доказів;

- рівень довіри до системи внутрішнього контролю;

- облікова інформація підприємства;

- визначений рівень ризику та суттєвості.

План аудиту на підприємстві ТОВ «Успіх» представлено в кінці курсової роботи, в Додатку 4.

Для виконання плану аудиту із врахуванням набутої інформації на попередніх етапах процесу аудиторської перевірки аудитор складає у письмовій формі робочу програму. Аудиторська програма включає перелік конкретних процедур, спрямованих на одержання доказів щодо достовірності інформації у фінансовій звітності підприємств. У програмі визначають аудиторські завдання для кожного напрямку дослідження і вона може служити інструкцією молодшим аудиторам та бути використана як засіб контролю за своєчасністю і якістю робіт, які вони виконали.

Програма аудиту - це документ, що містить завдання аудиту для конкретного об'єкта, процедури, необхідні для виконання поставлених завдань, обсяг і терміни виконання.

Аудиторська програма включає:

- тестування операцій;

- аналітичні процедури;

- тестування статей балансу.

Тестування операцій необхідне для виявлення помилок і порушень, що впливають на правильне відображення показників фінансової звітності.

Аудиторські процедури є важливим засобом аудиторської перевірки. Це - способи перевірки, що використовуються для:

1) оцінки фінансової стабільності підприємства;

2) виявлення помилок у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

3) скорочення обсягу тестів.

На стадії дослідження в умовах підтверджуючого аудиту доцільно виділити такі етапи процесу аудиту:

· перевірка господарських операцій і облікових записів;

· коригування плану і робочої програми;

· перевірка (аналіз) фінансової звітності та збір аудиторських доказів.

Якщо за умов оцінки внутрішнього контролю і аудиторського ризику виявлено, що ризик є низьким, то, можливо, слід обмежитися тестуванням лише контрольних моментів. Якщо ризик внутрішнього контролю високий, то в цьому випадку аудитору доцільно здійснювати перевірку господарських операцій і облікових записів, тобто перевіряти первинні документи, облікові реєстри.

Коригування плану та внесення при потребі певних змін у робочу програму відбувається на стадії дослідження, тобто збору доказів, внаслідок об'єктивних і суб'єктивних причин. Рішення про внесення змін у план і програму аудиту приймає керівник аудиторської фірми або керівник групи аудиторів.

Завершальний етап процесу аудиту на стадії дослідження доцільно назвати -- перевірка (аналіз) статей фінансової звітності.

Основним завданням цього етапу є одержання достатнього обсягу додаткових доказів для визначення того, наскільки об'єктивно відображено сальдо окремих рахунків у балансі та інших формах фінансової звітності.

Характер і обсяг цієї роботи значною мірою залежать від виявлених доказів на попередніх етапах.

Для виконання завдань, які поставлені на етапі перевірки (аналізу) фінансової звітності, у практиці аудиту використовують аналітичні процедури і процедури перевірки окремих статей балансу.

До аналітичних процедур належать:

-- аналіз співвідношень різних фінансових (або фінансових і нефінансових) показників;

-- порівняння фактичних даних із плановими або аналогічними даними попередніх років;

--порівняння окремих показників з відповідними показниками аналогічних підприємств або середньогалузевими;

-- визначення відхилень;

-- факторний або регресійний аналіз.

Якщо в процесі аналізу фінансової звітності аудитор виявить суттєві відхилення від очікуваних, то в цьому випадку необхідно вдатися до додаткових процедур або провести перевірку окремих питань.

За допомогою процедур перевірки окремих статей балансу аудитори виявляють помилки у фінансовій звітності.

На завершальній стадії процесу аудиту виділяють три етапи: оцінка й аналіз результатів перевірки; складання звіту, підготовка пропозицій і ознайомлення з ними замовників; написання аудиторського висновку і оформлення та підписання акту виконаних робіт.

На етапі оцінки й аналізу результатів аудиторської перевірки керівник аудиторської фірми або керівник групи аудиторів повинен оцінити результати аудиту і проаналізувати, чи вистачає зібраних доказів для підтвердження достовірності фінансової звітності. Залежно від вагомості доказів буде визначений зміст аудиторського звіту і висновку. На цьому етапі аудитор уточнює спірні питання з керівництвом підприємства (організації), яке підлягало аудиту.

На наступному етапі завершальної стадії аудиторського процесу аудитор складає звіт, в якому розкриває сильні і слабкі сторони діяльності підприємства. Особливу увагу аудитор зосереджує на пропозиціях щодо поліпшення бізнесу клієнта, організації системи обліку, вдосконалення системи внутрішнього контролю. Залежно від потреб замовників, звіт аудитора зачитують на зборах засновників (акціонерів) або передають керівництву підприємства. Для оприлюднення фінансової звітності підприємств (організацій), згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність», аудитор зобов'язаний скласти аудиторський висновок, який у десятиденний термін після завершення перевірки подає підприємству і в податкову адміністрацію. Форма і зміст аудиторського висновку розкриті у тимчасових нормах аудиту в Україні, які затвердила Аудиторська палата України.

У тимчасових нормах аудиту в Україні розкриті наступні види висновків: безумовно-позитивний, умовно-позитивний (із застереженнями), негативний. Якщо аудитор володіє достатніми доказами, які свідчать про вагомі помилки у системі обліку та звітності, що суттєво впливають на зміст статей балансу та інших форм звітності, то в цьому випадку він складає негативний висновок або відмовляється від складання висновку.

Після складання висновку аудитор оформляє і підписує разом із замовником акт виконання робіт, що є завершальним етапом процесу аудиту.

Розглянуті вище етапи характеризують процес аудиту фінансової звітності. Проте аудиторські фірми, крім цього, виконують різного роду послуги: аналіз фінансової звітності, відновлення обліку і складання звітності, консультації з економіко-правових питань, оподаткування тощо. Виходячи з характеру цих послуг, будуть змінюватися не тільки методика та процедури аудиту, а й етапи виконання цих процесів.

Тестування статей балансу базується на даних Головної книги. Їх основними завданнями є:

- підтвердження сум з рахунків дебіторів і кредиторів;

- перевірка грошової наявності у касі та на рахунках у банку;

- з'ясування відхилень у результаті перевірки бухгалтерських даних господарських операцій та результатів аудиторської перевірки.

Програма аудиту повинна бути настільки деталізована, щоб можна було використовувати як інструкцію для виконавців перевірки, зокрема аудиту витрат діяльності ТОВ «Успіх». Програма повинна служити засобом контролю за роботою виконавців аудиту.

Аудит операцій на підприємстві ТОВ «Успіх» буде здійснюватися шляхом використання необхідних аудиторських тестів, вибіркової перевірки бухгалтерських регістрів щодо обліку витрат діяльності, рахунків, первинної документації тощо.

Програму аудиторської перевірки витрат діяльності на підприємстві ТОВ «Успіх» наведено в кінці курсової роботи, у Додатку 5.

3.2 Аудиторська перевірка та узагальнення результатів перевірки обліку витрат на підприємстві ТОВ «Успіх»

Проведення аудиту завжди супроводжується відповідними ризиками. Аудитор повинен точно розуміти в чому суть аудиторського ризику, розуміти його сутність, знати його склад, процес визначення ризику та максимально допустимий його рівень.

Згідно з міжнародними стандартами аудиту 400 «Оцінка ризику і внутрішній контроль» і 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків» визначаються методичні рекомендації щодо оцінки властивого ризику невідповідності внутрішнього контролю, їх вплив на незалежні процедури аудиту.

Загальний аудиторський ризик включає: властивий ризик, ризик контролю і ризик не виявлення помилок.

Властивий ризик - це ризик, пов'язаний з функціонуванням підприємства та наявністю виявлених помилок при перевірці бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що виникають під дією зовнішніх та внутрішніх факторів.

Властивий ризик оцінюється на підготовчому етапі, коли аудитор знайомиться з підприємством.

Згідно з МСА НВЕ 400 ризик контролю - це ризик того, що викривленню залишку на рахунку (або класу операцій), які могли б виникнути і які могли б бути суттєвими, окремо або разом із викривленнями залишків на інших рахунках, не можна буде своєчасно запобігати за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Ризик системи бухгалтерського обліку залежить від помилок, що допускаються у результаті документування господарських операцій, неправильного відображення їх у регістрах бухгалтерського обліку при складанні фінансової звітності. Це дає змогу підтвердити, що система обліку не ефективна і не надійна. Такі помилки у системі обліку виникають, коли часто змінюється законодавство чи нормативні документи.

Складовою аудиторського ризику є ризик виявлення (невиявлення) помилок. Відповідно до міжнародного стандарту 400 ризик невиявлення помилок - це ризик того, що аудиторські процедури, по суті, не виявляють викривлення залишку на рахунку (або класу операцій), які можуть бути суттєвими, окремо або разом з викривленнями залишків на інших рахунках.