Облік, аналіз і аудит витрат на торговельному підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

на тему: “Облік, аналіз і аудит витрат на торговельному підприємстві ”

ВСТУП

Актуальність. Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки необхідно, щоб учасники, приймаючи рішення, мали правдиву та об'єктивну інформацію про майно, грошовий та фінансовий стан, результати роботи - прибутки, доходи чи збитки, а також про особливості їх досягнення, як на своєму підприємстві, так і партнерів. Таку інформацію надає лише система бухгалтерського обліку.

Торгівля є однією із найбільш розвинених галузей економічної діяльності. Кількість торговельних підприємств як оптових, так і роздрібних щороку збільшується. А тому основним завданням ефективної діяльності торговельних підприємств залишається оптимізація витрат.

Зниження рівня витрат є джерелом зростання прибутку, який дає можливість розвивати матеріально-технічну базу підприємств торгівлі та поліпшувати рівень обслуговування споживачів.

Проблеми обліку, аналізу та аудиту витрат торгівельного підприємства знайшли відображення в наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених: А.Ф. Аксененка, І.А. Басманова, П.С. Безруких, М.Т. Білухи, О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, Б.І. Валуєва, З.В. Гуцайлюка, М.В. Кужельного, А.М. Кузьмінського, В.Г. Лінника, Б.М. Литвина, Ю.Я. Литвина, Є.В. Мниха, В.Ф. Палія, С.О. Стукова, В.В. Сопка, Р.В. Федоровича, М.Г. Чумаченка, С.І. Шкарабана.

Недостатня опрацьованість проблеми та потреба в оновленні організації, удосконаленні методики обліку витрат на підприємствах обумовлюють її актуальність, що й спричинило вибір теми дослідження, мету, завдання та основні напрями дослідження.

Метою дослідження дипломної роботи є обґрунтування розроблення рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення методики та організації облікової й аналітичних систем з урахуванням міжнародного досвіду і національних стандартів на основі вивчення проблемних питань теорії і практики обліку витрат на торгівельному підприємстві.

Виходячи з мети роботи автором поставлені наступні завдання:

- розкрити економічну сутність витрат, їх зміст, види та класифікацію,

- провести економічно-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури,

- висвітлити економіко-організаційну характеристику досліджуваного підприємства,

- провести синтетичний та аналітичний облік витрат торговельного підприємства,

- ознайомитися з обліком витрат підприємства на основі інформаційних технологій,

- охарактеризувати систему показників, інформаційну базу та основні методичні прийоми аудиту та економічного аналізу,

- розкрити основи концепції методики аудиту витрат торговельного підприємства,

- розробити та апробувати методики витрат торговельного підприємства.

Об'єктом дослідження є процес формування витрат продукції на підприємстві ТОВ «Алків-Т».

Предметом дослідження є наявна методика і практика обліку, аналізу та аудиту витрат торгівельного підприємства.

Теоретико-методологічною базою послужили законодавчі та нормативні акти, методики з питань витрат виробництва, дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з питань бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту, а також фінансова та первинна звітність підприємства.

Під час проведення дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: групування і порівняння; абстрактно-логічний; аналіз і синтез, а також інші економіко-статистичні методи.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ ВИТРАТ

1.1 Економічна сутність витрат

В умовах розбудови ринкових відносин в Україні якісно змінюються економічні важелі управління, в тому числі бухгалтерського обліку.

Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, цінність яких визначається на ринку. В системі управління підприємством головним об'єктом є процес обліку, аналізу та контролю витрат господарської діяльності в цілому та в розрізі їх видів, цілей, періодів виконання.

У процесі створення продукції (товарів) визначається їх фактична виробнича собівартість, що враховує суму затрат на виготовлення продукції. Затрати, які пов'язані з просуванням товарів від виробництва до споживачів, враховуючи затрати з реалізації кінцевим споживачам, - витрати обігу, які варто розглядати як собівартість закупівлі, доставки та реалізації товарів.

Витрати обігу наявні у збутових структурах промисловості у вигляді комерційних розходів, в оптовій і роздрібній торгівлі - у вигляді витрат обігу.

У конкретній діяльності поняття затрат є багатофункціональною категорією. На підприємствах торгівлі розрізняють затрати на закупівлю товарів, капітальні вкладення в розширене відтворення основних фондів і поточні затрати на організацію господарської діяльності (транспортування, зберігання, доробку, підсортування, рекламу, пакування і збут товару).

Кошти на закупівлю постійно перебувають в обігу, їх вкладають у товарні запаси за рахунок власних обігових коштів і кредитів банків, залучених коштів пайовиків чи акціонерів, позик у інших підприємств. Як підсумок, усі вони відшкодовуються за рахунок прибутків, отриманих унаслідок господарської діяльності. Затрати на капітальні вкладення носять довготерміновий характер. Таким чином, затрати бувають короткотерміновими і довготерміновими. Вони уявляють собою використання ресурсів і належать до собівартості торгового процесу, тобто до витрат обігу шляхом визначення спожитої частини (у широкому значенні).

Щодо будь-яких затрат перед підприємством постає головне завдання - забезпечити їх ефективне використання. Детальна характеристика і склад затрат визначаються відповідно до Положення про склад затрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), що зараховуються у собівартість продукції, і порядку формування фінансових результатів.

Існують різні теорії трактування витрат діяльності підприємства за своєю економічною сутністю, галузевою ознакою та іншими напрямками.

Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної природи (як витрати на просте відтворення ресурсів, що використовуються), а не з характеру та джерел відшкодування. При економічному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати у зв'язку з порушеннями у виробничо-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо. Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприємства.

За економічною сутністю поточні витрати підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів [12, c. 234].

Витрати - це виражені у грошовій формі витрати різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів.

Витрати - це грошова форма витрачених за певний період задіяних чинників виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої і реалізаційної діяльності [15, c. 102].

Треба відзначити, що категорія «витрати», яка широко використовується у вітчизняній економічній літературі, наприклад у російській економічній літературі, має три аналоги: «затраты», «расходы», «издержки». Розглянемо зміст цих понять.

І.А. Бланк розтлумачує ці поняття таким чином: «затраты - это выраженные в денежной форме расходы, которые предприятие несет в процессе осуществления своей хозяйственной деятельности» [3]. Він поділяє їх на два види - поточні (операційні) та інвестиційні. За І.А. Бланком поточні (операційні) витрати підприємства представлені, в основному, «издержками», які в різних галузях набувають різної форми [3]:

- издержки производства - выраженные в денежной форме операционные затраты трудовых, материальных, нематериальных и финансовых ресурсов на производство продукции;

- издержки обращения - выраженные в денежной форме операционные затраты трудовых, материальных, нематериальных и финансовых ресурсов на осуществление торговой (торгово-посреднической, сбытовой) деятельности предприятия;

- издержки размещения - затраты, связанные с размещением эмитируемых предприятием ценных бумаг (акций, облигаций) на первичном фондовом рынке».

І І.А. Бланк, і С.А. Котляров вказують на те, що під «расходами» слід розуміти витрати певного періоду, які відносять на реалізовану за цей період продукцію[3].

С.А. Котляров зауважує, що існують деякі відмінності між поняттями «издержки» та «затраты». Так, слово «издержки» слід використовувати для позначення суми витрат на здійснення будь-якої функції підприємства у сфері виробництва. Інша відмінність полягає в тому, що «издержки» більш широке поняття, ніж «затраты», оскільки воно містить і втрати, і витрати на соціальні потреби. Б. Юровський, навпаки, стверджує, що поняття «затрати» і «расходы» є синонімами, і розтлумачує їх як споживання ресурсів підприємства та вартість робіт і послуг, виконаних для підприємства [12].

Таким чином, аналіз літературних джерел, виданих російською мовою, показує, що немає конкретного чіткого трактування різниці між такими поняттями, як «затрати», «расходы», «издержки». В українській економічній і нормативно-правовій літературі вони представлені одним терміном «витрати», який у перекладі на російську мову означає і «затрати», і «расходы», і «издержки» [5].

Деякі вітчизняні вчені [9] вважають, що необхідно виокремлювати два терміни - «витрати» і «затрати» - залежно від їх змісту та періоду часу, до якого вони прив'язані. Ми вважаємо, що російські категорії «затрати», «расходы», «издержки» є синонімами. У вітчизняній економічній літературі переважає слово «витрати», однак трапляються й такі поняття, як «затрати» та «видатки». Відмінність у тлумаченнях слів «витрати» та «затрати» відсутня.

Термін «видатки» використовується лише у бюджетній сфері діяльності держави. Видатки бюджету - це кошти, які спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Проте в бюджетній сфері існує й поняття «витрати бюджету», яке є ширшим за «видатки». Так, витрати бюджету враховують видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу [11].

Більшість українських учених визначають категорію «витрати», в основному, як поточні витрати підприємства, представлені показником собівартості продукції [4, 6 та ін.]. Деякі автори розглядають "витрати" як вартість придбання необігових активів підприємства [2, 4]. Спеціалісти Міжнародної фінансової корпорації трактують «витрати» як вартісне вираження спожитих ресурсів з метою виконання робіт щодо задоволення потреб клієнтів [8].

На наш погляд, зазначені вище підходи лише частково відображають сутність поняття «витрати». «Витрати» є складною економічною категорією, що випливає з їх місця, ролі й етапу виникнення в діяльності підприємства. З метою з'ясування сутності витрат розглянемо початковий етап їх формування.

Виходимо з того, що поняття «витрати» певним чином пов'язане з поняттям «ресурси». Формування ресурсів підприємства відбувається на ринку капіталу. Поки необхідні ресурси перебувають на ринку капіталу, вони є потенційними для підприємства. Якщо підприємство купує їх для забезпечення досягнення поставленої мети розвитку, вони стають реальними ресурсами або факторами виробництва для цього підприємства. Таким чином, потенційні ресурси перетворюються в реальні ресурси (активи) підприємства тільки з моменту їх придбання, а факторами виробництва - з моменту їх цільового використання.

Одна частина сформованих ресурсів підприємства забезпечує процес виробництва протягом довготермінового періоду, не змінюючи при цьому своєї натуральної форми, а інша частина перебуває у сфері виробництва і сфері обігу і повертається упродовж одного виробничого циклу. Відповідно перший вид ресурсів називають застосованими ресурсами, а другий - споживаними. Необхідно зазначити, що в діяльності підприємства спочатку наявні застосовані ресурси, а потім споживані. Застосовані ресурси поступово споживаються в процесі виробництва, тобто стають частково споживаними [10].

Задіяні в процесі діяльності підприємства ресурси, котрі зафіксовані в грошовій формі, формують його витрати.

Проте, в бухгалтерському обліку ми користуємось П(С)БО 16 «Витрати». Згідно цього положення витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства.

2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів, тощо).

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів).

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат [6].

Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Перелік і склад калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Особливою рисою в торговельному підприємстві є наявність витрат, які, своєю чергою, визначаються в сумі і рівні. Рівень витрат підприємства обчислюється за формулою:

РВО = УВО / Т *100, (1.1)

де: РВО - рівень витрат;

УВО - сума витрат;

Т - товарообіг.

Усі види затрат (витрат), залежно від економічного змісту обліковуються, аналізуються і плануються за елементами і статтями затрат [7]. Єдине для всіх підприємств групування затрат за елементами визначене Положенням про склад затрат. У ньому всі затрати об'єднані в п'ять основних груп (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Групування витрат за елементами

Поділ затрат за елементами дає змогу виділити затрати живої й уречевленої праці, поглибити аналіз і дати більш об'єктивну оцінку результатів діяльності підприємства. Не всі питання господарської діяльності вирішуються на підставі групування затрат за елементами. Виникає потреба вимірювати затрати у вартісному вимірі. Витрати обігу представляють собою вартісну оцінку матеріальних, трудових і фінансових затрат. Для здійснення оперативного управління діяльністю підприємства здійснюють облік, аналіз і планування витрат обігу за номенклатурою статей. Саме кожна стаття витрат показує не тільки те, що розкодовані конкретні засоби, але й мету і вартісний вимір.

Поточні витрати підприємств торгівлі за видами діяльності класифікуються за такими групами:

- витрати операційної діяльності;

- витрати фінансової діяльності;

- інші витрати звичайної діяльності;

- надзвичайні витрати.

Витрати операційної діяльності поділяють на:

- витрати, які включають до собівартості реалізованих товарів та/або продукції власного виробництва (далі - продукції);

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші операційні витрати.

Витрати операційної діяльності за їх економічним змістом групують за економічними елементами та статтями витрат.

Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому виразі за їх видами (це групування дозволяє відповісти на запитання, що витрачено за даний звітний період).

Статті витрат характеризують склад використаних ресурсів залежно від напрямів діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна діяльність) та об'єкта витрат.

Статті витрат показують, як формуються ці витрати з метою їх аналізу та контролю - одні витрати показують за їх видами (елементами), інші - за комплексними статтями (включаючи декілька елементів). При цьому один економічний елемент витрат може бути присутнім у декількох статтях калькуляції.

За ступенем реагування на зміну обсягів діяльності витрати поділяють на умовно-постійні та змінні.

До умовно-постійних відносять такі витрати, розмір яких не змінюється внаслідок зміни обсягів товарообігу. До постійних належать витрати, пов'язані з управлінням діяльністю підприємства, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва закладу ресторанного господарства тощо.

Змінні витрати включають у себе ті види витрат, величина яких змінюється зі зміною обсягів товарообігу. До змінних витрат належать витрати підприємств торгівлі на сировину, купівельні напівфабрикати, технологічне паливо та енергію, на оплату праці торговельно-оперативного персоналу та відповідні суми відрахувань на соціальні заходи, а також інші витрати.

За періодами витрати торговельної діяльності поділяють на витрати поточного періоду та витрати майбутніх періодів.

Витрати поточного періоду - це витрати на управління, збут товарів (продукції) та інші операційні витрати, які належать до того періоду, у якому вони були здійснені.

Витрати майбутніх періодів - це витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Віднесення витрат майбутніх періодів до витрат певного періоду здійснюється в повному обсязі або на основі їх розподілу між декількома звітними періодами.

За центрами відповідальності чи місцем виникнення витрати поділяють на витрати відділу, дільниці, служби, іншого структурного підрозділу підприємства.

За ступенем однорідності витрати поділяють на прості (одноелементні) та комплексні.

Прості витрати мають однорідний зміст, тобто складаються з одного елементу витрат, наприклад, заробітна плата або амортизаційні відрахування.

До складу комплексних витрат включають елементи з різною економічною природою, наприклад, витрати на зберігання, підсортування товарів.

За можливістю контролю в конкретному структурному підрозділі розрізняють контрольовані та неконтрольовані витрати в даному центрі відповідальності.

За принципами організації (управління) - витрати, що плануються, та позапланові витрати.

До витрат операційної діяльності торгових підприємств належать витрати: по управлінню діяльності (адміністративні витрати), по зберіганню і реалізації товарів (витрати на збут), інші витрати операційної діяльності.

Отже, «витрати» - це вартісне вираження абсолютної величини застосовано-споживаних ресурсів, потрібних для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства і досягнення ним поставленої мети. Таке визначення терміна «витрати» є методологічною базою для їх класифікації та оцінки.

1.2 Економічно-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві регулюється законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV [1]. Згідно вказаного закону, бухгалтерський облік -- процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень [1].

Бухгалтерський облік витрат на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства і установчих документів.

В економічній літературі теоретичним і практичним проблемам витрат на торговельному підприємстві приділяється велика увага в роботах М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, О.С. Бородкіна, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, В.І. Єфіменка, В.П. Завгороднього, В.В. Сопка, В.І. Оспіщева, Н.М. Ткаченко, В.І. Петрової, М.С. Пушкаря, Л.К. Сука, М.Г. Чумаченка, Л.М. Янчевої та ін.

Витрати, які мають вагоме місце в процесі формування витрат та встановленні ціни, відіграють центральне місце у дослідженнях напрямів підвищення прибутковості та рентабельності підприємства. Відсутність єдиного підходу до вибору методу обліку витрат не в повній мірі відповідає сучасним вимогам системи управління.

Розглянемо визначення поняття витрат в різних літературних джерелах за допомогою таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Аналіз визначення витрат підприємства

№	Джерело	Поняття
1	Кужельний М.В., Коцупатрий М.М. [19, c. 95]	Витрати - це загальноекономічна категорія, яка характеризує використання різних речовин і сил природи в процесі господарювання.
2	Загородній А.Г., Партин Г.О. [16, c. 123]	Під витратами виробництва прийнято розуміти усі витрати виробника з організації виробництва, виготовлення товару та його реалізації.
3	Білуха М.Т. [7, c. 270]	Витрати - це зменшення активів і виникнення кредиторської заборгованості внаслідок відвантаження товарів, надання послуг чи здійснення підприємствами інших операцій.
4	Сопко В.В. [24, c. 321]	Витрати - це виражені у грошовій формі витрати різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів.
5	Грабова Н.М. [15, c. 102]	Витрати - це грошова форма витрачених за певний період задіяних чинників виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої і реалізаційної діяльності.

витрата бухгалтерський облік фінансовий

Більш повний аналіз визначення витрат підприємства відображений в Додатку В.

Також існує велика кількість законів та нормативно-правових актів які регулюють здійснення обліку дебіторської та кредиторської заборгованості на Україні. Але ми розглянемо декілька з них (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Аналіз нормативних документів з обліку витрат підприємства

№	Назва нормативного документу	Основні положення нормативного документа
1	Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України” від 16.07.99р. №996- XIV.	Закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні. Відповідно до цього закону підприємство (організація) самостійно визначає облікову політику на рік, де відображаються основні засади організації та ведення обліку на підприємстві.
2	П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 16 «Витрати»	Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
3	Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в діяльності підприємства, затверджено наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002р. №145.	Поточні витрати підприємства - це грошове відбиття живої та уречевленої праці на здійснення поточної торгівельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів.
4	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. Мінфіном України від 30.11.99р. № 291.	Встановлює позначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов'язань і фактів фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків та бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності.

У нормативних актах України наводиться тільки термін «витрати». Відповідно до П(С)БО під витратами розуміється зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників). Цікавим є те, що в Плані рахунків назви всіх рахунків класу 8 та класу 9 включають термін «витрати», в П(С)БО 16 «Витрати» у п. 21, 22 при визначенні економічних елементів витрат вказується матеріальні затрати; у формі № 2 «Звіт про фінансові результати» ряд. 230 має назву «Матеріальні затрати».

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 16 «Витрати». Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. У нормативних актах України та значній частині економічної літератури визначення «затрати» відсутнє.

До основних видів нормативно-правового забезпечення обліку і контролю витрат підприємств, з нашої точки зору, варто відносити: Закони України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, “Про державну контрольно-ревізійну службу”, “Про аудиторську діяльність”, “Про державну податкову службу України”; Укази Президента України; постанови і рішення Кабінету Міністрів України; накази, постанови, розпорядження, листи, роз'яснення міністерств та відомств; П(С)БО 9 “Запаси” (в частині списання запасів на витрати виробництва), 15 “Дохід”, 16 “Витрати”, 18 “Будівельні контракти”, 30 “Біологічні активи ”; 31 “Фінансові витрати”, 33 “Витрати на розвідку запасів корисних копалин” (а для підприємств, що розмістили цінні папери на фондовому ринку і повинні публічно представляти свою річну фінансову звітність - М(С)ФЗ 2 “Запаси”; 9 “Витрати на дослідження і розробки”, 11 “Будівельні контракти”, 18 “Дохід”, 23 “Витрати позики”); Кодекси України (Податковий, Бюджетний, Господарський, Цивільний, про адміністративні правопорушення, законів про працю тощо); методичні рекомендації з формування собівартості … (за видами економічної діяльності: у промисловості, в сільськогосподарських підприємствах, будівельно-монтажних робіт, на транспорті, в торгівельній діяльності, житлово-комунального господарства, проектних робіт тощо); вказівки, інструкції, положення; плани рахунків бухгалтерського обліку (національний, галузеві, спрощений, робочі); наказ про облікову політику підприємства; графіки документообігу, графіки виконання обліково-звітних та контрольно-ревізійних робіт і т.д.

Нормативно-правові акти щодо бухгалтерського обліку, фінансової звітності й економічного контролю витрат підприємств, за нашим переконанням, можна поділяти на наступні рівні:

- міжнародні або континентальні (МСФЗ, Директиви ЄС);

- загальнодержавні (нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України);

- загально облікові (акти Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, НБУ, Державного казначейства України. Державної податкової служби України);

- галузеві (відомчі) (акти профільних міністерств та відомств);

- регіональні (нормативно-правові акти обласних і районних державних управлінь, служб, відділів, груп. Цей рівень - найслабша ланка у нормативно-правовому забезпеченні обліку та контролю, яка зовсім недосліджена. Однак нею не варто нехтувати);

- внутрішньогосподарські (внутрішньо фірмові).

Нормативно-правові акти України, які пов'язані з обліком та контролем витрат, перебувають під постійною увагою як вчених-економістів, так і практиків (керівників, головних бухгалтерів підприємств, організацій, закладів). В результаті цього у нормативно-правові акти України періодично вносяться змін, доповнення, а іноді виникають нові або принципово поліпшені акти. Наприклад, до П(С)БО 15 “Дохід” та П(С)БО 16 “Витрати” з моменту їхнього прийняття (1999 р.) до нині вносились суттєві зміни декілька разів. Згадані тут зміни та доповнення виникали невипадково, а в результаті апробації національних положень (стандартів) на практиці.

1.3 Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

ТОВ «Алків-Т» було засновано 11 вересня 2001 року. ТОВ «Алків-Т» є самостійним господарюючим суб'єктом, що діє на підставі статуту.

Товариство є юридичною особою, користується правами та виконує обов'язки пов'язані з його діяльністю, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в установі банку, круглу печатку з своїм найменуванням та штампи, бланки, торгові та фірмові знаки, статут який регламентує діяльність підприємства, інші реквізити. Підприємство створено на підставі добровільного об`єднання майна учасників і набуло статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації.

Місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Медова 5.

Головною метою діяльності є отримання прибутку від оптової та роздрібної торгівлі будівельними матеріалами. Асортимент товару найрізноманітніший та поділяється на ряд направлень:

- підвісні та натяжні стелі,

- гіпсокартон,

- будівельні суміші,

- тепло- і звуко- ізоляційні матеріали,

- комплектуючі,

- будівельна хімія,

- фарби,

- кріплення,

- світильники,

- ламінат та стінові панелі.

Для забезпечення ефективної господарської діяльності ТОВ «Алків-Т» крім, як з постачальниками, налагоджує господарські зв'язки з іншими господарюючими суб'єктами.

Відносини, що встановлюються між підприємствами мають певний вплив на ефективність роботи підприємства. Підприємства, що співпрацюють товариством можна поділити на дві групи:

1. Підприємства, що надають послуги і поділяються на непов'язані безпосередньо з торгівельною діяльністю:

- зв'язок (Укртелеком);

- інкасація грошей (Національний банк України);

- комунальні послуги (Київенерго);

- оренда приміщень;

- охорона та сигналізація.

2. Безпосередньо пов'язані з торгівельною діяльністю:

- постачальники товарів;

- транспортні підприємства;

- підприємства по забезпеченню пакувальним матеріалом. Для забезпечення більшої організаційно-економічної ефективності між цими підприємствами та ТОВ «Алків-Т» довгострокові договори.

- згідно засновницьких документів, може здійснювати такі види діяльності: ТОВ «Алків-Т» оптова торгівля;

- торгівельно-закупівельна і посередницька діяльність.

Підприємство має право здійснювати і іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством.

Органом управління ТОВ «Алків-Т» є Загальні збори учасників, в яких мають право брати участь всі його засновники і учасники суспільства (незалежно від розміру внеску до статутного капіталу).

Виконавським органом є дирекція, яка керує поточною діяльністю товариства. Роботу дирекції очолює директор, який обирається на Загальних зборах учасників (не більше 2-х раз на рік).

Директор безпосередньо дає вказівки всім підрозділам підприємства, а вони делегують свої повноваження іншим ланкам управління.

Статутний фонд ТОВ «Алків-Т» складається з внесків.

Суспільство самостійно визначає фонд оплати праці, самостійно розробляє і затверджує штатний розклад, встановлює форму і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників.

Персонал ТОВ «Алків-Т» підлягає соціальному страхуванню в порядку і на умовах встановлених чинним законодавством.

Майно ТОВ «Алків-Т» складають його необоротні і оборотні активи, вартість яких відображує в балансі підприємства.

Підприємство веде бухгалтерську і статистичну звітність в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Ведення бухгалтерського і податкового обліку на підприємстві здійснюється централізованою бухгалтерією, склад якої представлено на рис. 1.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ «Алків-Т»

З метою організації бухгалтерського обліку на підприємстві розроблений та затверджений наказ про облікову політику (додаток А). Згідно цього наказу на підприємстві:

- амортизація малоцінних необоротних активів нараховується за податковим методом у першому місяці їх використання у розмірі 100% їх вартості;

- для обліку транспортно-заготівельних витрат відкрито субрахунки «Транспортно-заготівельні витрати» до відповідних рахунків запасів;

- готова продукція та незавершене виробництво відображається в бухгалтерському обліку та балансі за фактичною виробничою собівартістю.

- оцінка вибуття сировини, матеріалів, напівфабрикатів, інших виробничих запасів здійснюється за методом вартості перших за часом надходжень (ФІФО);

- заробітна плата на підприємстві нараховується згідно штатного розкладу;

- облік витрат на підприємстві визначається по П(С)БО 16. Прямі витрати (матеріальні, оплата праці, інші прямі витрати) включається в собівартість в тому періоді, коли вони виникли, з використанням рахунку 231. Адміністративні витрати обліковуються на рахунок 92, витрати на збут обліковуються на рахунок 93. Вони не включаються в собівартість реалізації продукції, а вважаються витратами періоду. Згідно стандартів бухгалтерського обліку, підприємство не використовує 8 клас рахунків;

- податковий облік ведеться на підприємстві згідно вимог діючого законодавства;

- бухгалтерський облік на підприємстві веде головний бухгалтер, яка підпорядкована безпосередньо директору;

- бухгалтерський облік ведеться на основі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції № 291 за журнально-ордерною формою з елементами комп'ютерної обробки за допомогою прикладної програми.

На підприємстві працює 23 особи. Підприємство повністю забезпечене робочою силою, як за чисельністю, так і по кваліфікації.

Персонал складають громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також іншої фірми, яка регулює трудові стосунки працівника з адміністрацією.

У володінні підприємства є автонавантажувачі, комп'ютерна техніка, касовий апарат та меблі. Офісні та складські приміщення підприємство орендує.

Основними постачальниками товариства є ДП «Кнауф Маркетинг», ТОВ «Нова торгова група», Підприємство зі 100% іноземними інвестиціями УРСА, ТОВ «Сканмікс».

Основними покупцями є ТОВ «Будмакс», ТОВ «Вена», ТОВ «Будівельна гільдія», ТОВ «Будівельний двір», ТОВ «Нова торгова група»ТОВ «Алків-С», ТОВ «Профі систем України» та інші.

Розрахунки з покупцями здійснюються у безготівковій формі та за готівку.

Висновки до 1 розділу

Важливою складовою економіки України, яка на теперішній час перебуває у динамічному трансформаційному стані розвитку є торгівля. Підприємства торгівлі - це та галузь торгівлі, яка забезпечує споживача необхідними товарами і вона представлена різними типами підприємств - від супермаркетів до приватного підприємця. Розвиток і ефективність діяльності підприємств торгівлі неможливе без удосконалення системи управління витратами, адже витрати є основним фактором впливу на отримання доходів, а відповідно прибутковість підприємств, що забезпечує стабільність та конкурентоспроможність в ринкових умовах.

Таким чином, ми розглянули економічну сутність витрат, їх визнання в бухгалтерському обліку у відповідності до П(С)БО 16 . Класифікація витрат, яка наведена з точки зору фінансового та управлінського обліку, дає можливість формувати собівартість та управляти витратами.

Витрати в бухгалтерському розумінні відрізняються від витрат в економічному тлумаченні. Витрати - це загальноекономічна категорія, яка характеризує використання різних речовин і сил природи в процесі господарювання. Під економічними витратами розуміють затрати втрачених можливостей, тобто суму грошей, яку можна отримати при найбільш вигідному з усіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Таким чином, економічні витрати будь-якого ресурсу, дорівнюють його вартості за найкращого з усіх можливих варіантів використання. Поняття економічних витрат обумовлене обмеженістю ресурсів порівняно з кількістю варіантів їх використання. З бухгалтерської точки зору, витрати - це тільки конкретні витрати ресурсів.

Отже, роль витрат у господарській діяльності підприємств беззаперечна. Але лише чітко налагоджена система управління витратами дасть відчутні результати в фінансово-господарській діяльності підприємства. Уважне ставлення до вибору класифікації витрат визначить, наскільки правильно організована система управління витратами. В кінцевому підсумку пряма залежність прибутку підприємства від рівня витрат за умов пошуку резервів їx зниження дасть можливість швидшими темпами розвиватися компанії. В кінцевому підсумку розвиток суб'єктів господарювання і це стане конкурентною перевагою на ринку.

РОЗДІЛ 2.ОБЛІК ТА АНАЛІЗУ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Організація обліку витрат торговельного підприємства

У своїй діяльності ТОВ «Алків-Т» використовує журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку з елементами комп'ютерної обробки за допомогою прикладної програми.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку заснована на використанні принципу систематизації та накопичування даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліків відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Записи в накопичувальних регістрах виконують по показниках, необхідних для управління і контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання періодичної та річної бухгалтерської звітності. Основними регістрами при цій формі обліку є журнали-ордери, що ведуться по кредиту синтетичних рахунків (синтетичного обліку) і дебету кореспондуючих рахунків. Використовують також регістри аналітичного обліку - відомості, таблиці, книги і картки.

Регістрами на ТОВ «Алків-Т» є аналітичні таблиці кожного субрахунку робочого плану рахунків підприємства з кореспондуючими рахунками. Суми, наведені в регістрах, підтверджені відповідними первинними документами. Дані регістри знаходяться на машинозчитувальних носіях інформації.

Дані з регістрів аналітичного обліку переносять до журналів-ордерів, звідки, наприкінці місяця, підсумкові дані переносять до головної книги, в якій підраховують обороти по дебету і кредиту кожного рахунка.

Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання звітного балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти і сальдо на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) по кожному субрахунку. За методом подвійного запису суми дебетових і кредитових оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно між собою рівними. Головна книга відкривається на рік. Послідовність облікових записів при журнально-ордерній формі наведено на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Схема журнальної форми обліку ТОВ «Алків-Т»

Узагальнення інформації про витрати підприємства відображається в «Звіті про фінансові результати» згідно Національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати».

Вивчивши дані форми звітності, можна стверджувати, що витрати, понесені в процесі своєї фінансово-господарської діяльності, головний бухгалтер підприємства відобразила вірно, керуючись при складанні даної звітності П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Потоки економічної інформації, що циркулюють в системі господарського обліку, мають зовнішні та внутрішні джерела походження.

Одиницею і одночасно носієм економічної інформації виступає документ, який є первинним джерелом відомостей про здійснені факти фінансово-господарської діяльності торговельного підприємства ТОВ «Алків-Т». Формування первинного документу всередині підприємства зумовлює його так зване внутрішнє походження; надходження ж документу від контрагентів внаслідок здійснення договірно-правових відносин в процесі господарської діяльності свідчить про його зовнішню природу.

За своєю економічною сутністю витрати обігу складаються з великої кількості різноманітних і неоднорідних витрат, що вимагають оформлення їх відповідною кількістю первинних документів. Усі первинні документи, що оформлюють виникнення витрат обігу можна згрупувати так (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Документальне оформлення обліку витрат обігу

№ пор.	Місце складання документу	Елементи витрат	Первинні документи, якими оформлюються витрати
1	Підприємства-контрагенти	Матеріальні витрати	Рахунки, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, товарні чеки, накладні
2	Торговельне підприємство		Накладні на внутрішнє переміщення матеріалів, вимоги, акти на списання використаних матеріалів, вимоги, кошториси, платіжні доручення, розрахункові чеки тощо
3	Торговельне підприємство	Витрати на оплати праці	Розрахунково-платіжна відомість, розрахункова відомість
4	Торговельне підприємство	Відрахування на соціальні заходи	Розрахунки відрахувань
5	Торговельне підприємство	Амортизація	Розрахунки, відомість нарахування
6	Торговельне підприємство	Інші операційні витрати	Авансові звіти, розрахунки, платіжні доручення
7	Підприємства-контрагенти		Рахунки, платіжні вимоги-доручення

Однією зі специфічних рис торгівлі є її висока інформаційна насиченість, а основою інформаційного фонду торговельного підприємства виступають бухгалтерські облікові дані, що пояснюється високим рівнем їх достовірності та оперативності формування.

2.2 Аналітичний та синтетичний облік витрат торговельного підприємства

Оскільки здійснення витрат є обов'язковою передумовою формування фінансового результату торговельно-комерційної діяльності, важливого значення набуває склад витрат, що використовується в кожній з методик визначення підсумків результатів господарювання. При визначенні складу витрат у податковому обліку керуються Податковим Кодексом України, а у бухгалтерському -- ПСБО 16 «Витрати» [5].

Відповідно до Плану рахунків [4] та ПСБО 16 «Витрати» облік витрат має вестися за видами діяльності та за елементами, для чого передбачено два класи рахунків: 8 «Витрати за елементами» та 9 «Витрати діяльності». За елементами поділяються тільки витрати операційної діяльності. Решта витрат звичайної та надзвичайної діяльності обліковуються разом на рахунку 85 «Інші затрати». Метою такого розподілу є, на нашу думку, визначення на макрорівні співвідношення між витратами живої і уречевленої праці та дослідження зміни продуктивності суспільної праці.

Рахунки класу 9 містять докладну розшифровку (номенклатурного характеру) витрат. Дані, що збираються на цих рахунках, можна використовувати як фактографічне інформаційне забезпечення управлінського аналізу витрат за центрами відповідальності.

Розглянемо та проаналізуємо основні моменти методики бухгалтерського обліку витрат підприємства ТОВ «Алків-Т» згідно ПСБО, Плану рахунків та Інструкції про його застосування.

1. Для обліку витрат торговельним підприємством використовуються замість одного синтетичного рахунку щонайменше п'ять.

1.1. Відповідно до п. 9 ПСБО 9 «Запаси» витрати на транспортування запасів усіма видами транспорту, оплата вантажно-розвантажувальних робіт, витрати зі страхування ризиків транспортування запасів, витрати на зберігання, до опрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів включаються до первісної вартості запасів товарно-матеріальних цінностей, придбаних підприємством торгівлі з метою подальшого перепродажу кінцевим споживачам (табл. 2.2). Основою даного підходу до відображення частини витрат у складі первісної вартості товарів є принцип історичної (фактичної) собівартості, задекларований в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Таким чином, такі витрати в момент їх здійснення обліковуватимуться за дебетом субрахунків 282 «Товари в торгівлі» або 289 «Транспортно-заготівельні витрати». До складу поточних витрат такі витрати потрапляють після реалізації товарів, до собівартості яких їх було включено:

Дебет 902 «Собівартість реалізованих товарів»

Кредит 282 «Товари в торгівлі» або 289 «Транспортно-заготівельні витрати».

Таблиця 2.2

Облік транспортно-заготівельних витрат підприємства

№ п/п	Операція	Дт	Кт
1.	Витрачено матеріали на упаковку	93	20
2.	Нараховано заробітну плату адміністративному персоналу	92	661
3.	Нараховано зарлбітну плату виробничому персоналу	93	661
4.	Нараховано відрахування на єдиний соціальний внесок.	92,93	65
5.	Нараховано амортизація необоротних активів	92,93	13
6.	Нараховано борг транспортній організації за перевезення товарів до покупця	93	685,63
7.	Нараховано борг комунальним підприємствам за водопостачання, опалення, освітлення тощо	92,93	685,63
8.	Нараховано борг сторонній організайції за рекламу	93	685
9.	Списано витрати на відрядження	92,93	372
10.	Нараховано податки та платежі	92	641,642
11.	Списано нестачі в межах норм природних витрат	93	947
12.	У кінці звітного періоду списано витрати обігу на рахунок фінансових результатів	791	92,93

1.2. Витрати на організацію і управління діяльністю торговельного підприємства ТОВ «Алків-Т», утримання необоротних активів (поточний ремонт, амортизація) та деякі інші витрати загальногосподарського призначення відповідно до п. 18 ПСБО 16 «Витрати» відносяться до адміністративних і обліковуються на рахунку 92, який має аналогічну назву (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Облік адміністративних витрат ТОВ «Алків-Т»

№з/п	Зміст господарської операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
1	2	3	4
1	Відображено суму нарахованої амортизації по основних засобах, інших необоротних матеріальних активах, нематеріальних активах	92 «Адміністративні витрати»	13 «Знос необоротних активів»
2	Списано вартість виробничих запасів, використаних на ремонтні роботи та інші загальногосподарські потреби	92 «Адміністративні витрати»	20 «Виробничі запаси»
3	Відображено вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, наданих у користування загальногосподарським службам	92 «Адміністративні витрати»	22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»
4	Оплачено з поточного рахунку підприємства вартість послуг різних організацій загальногосподарського значення	92 «Адміністративні витрати»	311 «Поточні рахунки в національній валюті»
5	Відображено заборгованість по обов'язковому страхуванню майна підприємства; за земле- і водокористування; використання місцевої символіки та інші обов'язкові платежі	92 «Адміністративні витрати»	642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»
6	Відображено заборгованість: -- ремонтній організації за виконані ремонтні роботи основних засобів загальногосподарського призначення -- орендодавцю -- орендна плата за взяті в операційну оренду основні засоби загальногосподарського призначення	92 «Адміністративні витрати» 92 «Адміністративні витрати»	63 «Розрахунки з постачальниками й підрядчиками» 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
7	Відображено заборгованість: -- ремонтній організації за виконані ремонтні роботи основних засобів загальногосподарського призначення -- орендодавцю -- орендна плата за взяті в операційну оренду основні засоби загальногосподарського призначення	92 «Адміністративні витрати» 92 «Адміністративні витрати»	63 «Розрахунки з постачальниками й підрядчиками» 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
8	-- установі банку -- за розрахунково-касове обслуговування; відділенню зв'язку -- за надані поштово-телеграфні послуги; відділенню позавідомчої охорони -- за пожежно-сторожову охорону складів та іншим кредиторам	92 «Адміністративні витрати»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
9	-- установі банку -- за розрахунково-касове обслуговування; відділенню зв'язку -- за надані поштово-телеграфні послуги; відділенню позавідомчої охорони -- за пожежно-сторожову охорону складів та іншим кредиторам	92 «Адміністративні витрати»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
10	-- установі банку -- за розрахунково-касове обслуговування; відділенню зв'язку -- за надані поштово-телеграфні послуги; відділенню позавідомчої охорони -- за пожежно-сторожову охорону складів та іншим кредиторам	92 «Адміністративні витрати»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
11	Списано з підзвітних сум витрати на відрядження адміністративно-управлінського персоналу	92 «Адміністративні витрати»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
12	Списано в кінці звітного періоду відображені адміністративні витрати на фінансові результати операційної діяльності	791 «Результат операційної діяльності»	92 «Адміністративні витрати»

1.3. Витрати на передпродажну підготовку товарів, на рекламні заходи, операції з тарою, пакувальними матеріалами, утримання необоротних активів, використання яких пов'язано з реалізацією товарів, оплата праці персоналу, що займається збутом, та інші витрати подібного спрямування згідно п. 19 ПСБО 16 «Витрати» відносяться на рахунок 93 «Витрати на збут» (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Облік витрат на збут підприємства

З/п	Зміст господарської операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
1	2	3	4
1	Відображено нараховану основну і додаткову заробітну плату, комісійні продавцям, торговим агентам і працівникам відділів збуту	93 «Витрати на збут»	661 «Розрахунки за заробітною платою»
2	Списано вартість виробничих запасів, використаних: -- на упаковку товарів при їх реалізації (пакети, обгортковий папір тощо)	93 «Витрати на збут»	20 «Виробничі запаси»
	-- на оформлення вітрин і виставок товарів	93 «Витрати на збут»	20 «Виробничі запаси»
3	Відображено заборгованість транспортним організаціям за доставку товарів до покупців згідно з договором: -- за договірними цінами	93 «Витрати на збут»	63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
	-- на суму ПДВ	641 «Розрахунки за податками»	63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
4	Відображено заборгованість рекламному агентству за надані послуги по розробці і виданню рекламних виробів (ілюстрованих каталогів, альбомів, проспектів тощо), реклами в засобах масової інформації та інших рекламних заходів, пов'язаних із збутом товарів: -- за договірними цінами	93 «Витрати на збут»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
	-- на суму ПДВ	641 «Розрахунки за податками»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
5	Відображено суму нарахованої амортизації по основних засобах, інших необоротних матеріальних активах, що використовуються для забезпечення збутової діяльності	93 «Витрати на збут»	13 «Знос необоротних активів»
6	Відображено суму резерву для забезпечення майбутніх витрат по гарантійному ремонту товарів, проданих з гарантією та для проведення ремонту предметів продажу	93 «Витрати на збут»	473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань»
7	Списано в кінці звітного періоду відображені витрати, пов'язані із збутом (реалізацією) товарів, на фінансові результати операційної діяльності	791 «Результат операційної діяльності»	93 «Витрати на збут»

1.4. До інших операційних витрат звичайної діяльності підприємства ТОВ «Алків-Т», які обліковуються на рахунку 94, відносяться нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей (субрахунок 7), втрати від знецінення запасів (субрахунок 6), відрахування до резерву сумнівних боргів (субрахунок 4), визнані штрафи, пені, неустойки (субрахунок 8) тощо. (п. 20 ПСБО 16) (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Облік інших витрат операційної діяльності