Стан та шляхи удосконалення обліку адміністративних витрат

57

Міністерство аграрної політики України

Харківський національний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва

Факультет заочної освіти

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

Курсова робота

з управлінського обліку

на тему: „Стан та шляхи удосконалення обліку

адміністративних витрат у СТОВ „Гусарівське"

Балаклійського району Харківської області.

Виконав:студент ІПО

Парієнко Р.М.

Перевірила:доцент

Сколотій Л.О.

Харків-2007

Зміст

Вступ

Огляд літератури

Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Гусарівське

Стан обліку адміністративних витрат у СТОВ «Гусарівське»

Економічний зміст та завдання обліку адміністративних витрат

Визнання витрат та їх класифікація

Первинний облік адміністративних витрат

Синтетичний і аналітичний облік адміністративних витрат

4.Шляхи удосконалення обліку адміністративних витрат у СТОВ «Гусарівське»

Основні напрями удосконалення обліку в Україні

Удосконалення обліку в умовах автоматизованої обробки облікової

інформації

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Аграрне питання і пов'язані з ним продовольчі проблеми були і залишаються впродовж тривалого історичного часу вузловими при вирішенні завдань успішного розвитку економіки будь-якої країни.

Головним, на наш погляд, є питання переведення аграрного сектора на економічні методи господарювання і управління. Як відомо, найсприятливіші умови для прояву економічних методів управління притаманні ринковим відносинам. Саме вони найповніше відповідають принципам госпрозрахунку: самостійності, прибутковості, відповідальності, режиму економії тощо.

Повну уяву про цілі, завдання і напрямки розвитку агропромислового комплексу економіки дають нам Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки „ від 3 грудня 1999 року та Послання Президента України до Верховної Ради України „Україна: поступ у XXI століття".

Складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкової направленості, являється реформування системи бухгалтерського обліку. В посланні Президента України до Верховної Ради України від 22 лютого 2000 року відмічається необхідність переходу підприємств в 2000-2001рр. на світові стандарти бухгалтерського обліку. Такий перехід здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу України та інтеграцію в світовий економічний простір, що передбачає адаптацію законодавства України до законодавств розвинутих країн.

Підприємство в будь-якій організаційно-правовій формі чи галузей народного господарства, у тому числі і сільському господарстві, складається з взаємопов'язаних видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Процес управління передбачає своєчасне отримання менеджером достовірної інформації, необхідної для прийняття оптимальних рішень. Формування та надання такої інформації є головним завданням управлінського обліку, виникнення і розвиток якого пов'язані саме із потребами менеджменту.

В діяльності будь-якого підприємства виникають витрати пов'язані з організацією та управлінням. Це економічно неоднорідна група витрат. Вони пов'язані зі здійсненням всієї діяльності підприємства: постачання, виробництво, реалізація, капітальні вкладення. Витрати по організації виробництва та управління поділяють на дві групи: загальновиробничі та адміністративні. До загальновиробничих відносять витрати, які пов'язані з організацією виробництва і керівництвом окремих галузей підприємства. До адміністративних відносять витрати пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства в цілому.

Витрати пов'язані з утриманням управлінської служби, правильність їх визначення та обліку є достатньо важливою. Суми визначених адміністративних витрат будуть прямо впливати на кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

Все вище зазначене дозволяє нам відмітити, що обрана нами тема курсової роботи „Облік адміністративних витрат у СТОВ „Гусарівське" Балаклійського району Харківської області" є достатньо актуальною.

Метою дослідження є обгрунтування теоретичних і методологічних засад організації управлінського обліку адміністративних витрат та розробка практичних рекомендацій по його удосконаленню.

Для реалізації сформованої мети поставлені наступні задачі:

розкрити сутність управлінського обліку, витрат діяльності, визначити їх класифікацію за різними ознаками;

дослідити теоретичні засади обліку витрат;

- удосконалити методику ведення обліку в господарстві та запровадити шляхи удосконалення обліку в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти організації управлінського обліку адміністративних витрат, а також правильність відображення таких операцій в обліку досліджуваним

господарством.

Об'єктом дослідження даної роботи є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" Балаклійського району Харківської області.

1. Огляд літератури

Агропромисловий комплекс - один з найбільших і важливих секторів економіки України. Тут формується основна частина продовольчих ресурсів та майже ³А роздрібного товарообороту, що впливає на гарантування продовольчої безпеки держави, розвиток внутрішнього та зовнішнього ринків, покращення життєвого рівня населення. З метою припинення спаду, стабілізації та нарощування агропромислового виробництва згідно з розпорядженням Президента України від 01.12.98 №574 розроблена Національна програма розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села України на 1999-2010 р. [1]

Зважаючи на Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" на протязі 2000 року створювалися нові суб'єкти господарювання всіх організаційно-правових форм на основі приватної власності на житло та майно. [2] Розроблено засади державної аграрної політики на період до 2015 року, які передбачають розробку комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування аграрного сектору економіки, розв'язання соціальних проблем сільського населення та забезпечення комплексного і сталого розвитку сільських територій. [3]

Статтею 68 Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік" встановлено, що у 2007 році сума податку на додану вартість, визначена відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" [4], спрямовується як державна дотація сільськогосподарським товаровиробникам на підтримку виробництва тваринницької продукції, продукції птахівництва та на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення в обсязі 4.500.000 тис. гривень. [5]

Становлення системи ринкових відносин в Україні зумовило потребу в перегляді напрямків розвитку суб'єктів господарювання як суб'єктів таких

відношень. Відбувається послідовна приватизація підприємств, принципово змінюється мета й місія суб'єктів господарювання. Означені зміни ставлять в актуальну площину потребу в реформації бухгалтерського обліку як мови бізнесу. Як зазначає Ф. Бабинець,”... для кожного етапу розвитку суспільства характерна своя система обліку і, в міру ускладнення функціонування суспільства, ускладнюється облік, з'являються нові його підсистеми." [6] Прийнятий в 1999 році Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачає здійснення регулювання бухгалтерського обліку у напрямку гармонізації з міжнародними стандартами фінансової звітності. Саме цей закон встановлює основні принципи бухгалтерського обліку, визнавши його далі базовими для складання будь-якої звітності, в якій містяться вартісні показники [7].

Для сільськогосподарських підприємств організація бухгалтерського обліку висвітлена в Методичних рекомендаціях [8], і є комплексом заходів керівника підприємства, спрямованим на забезпечення збору, реєстрації та узагальнення фактів господарської діяльності з метою отримання достовірної інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. На виконання доручення Президента України розроблено також Методичні рекомендації по застосуванню форм документів первинного обліку на сільськогосподарських підприємствах. [9]

Наприкінці 2006 року у зв'язку з прийняттям Положення (стандарту) бухгалтерського обліку ЗО „Біологічні активи" [10] було внесено ряд змін до нормативно-правових актів Міністерства фінансів, зокрема до П(С)БО 2 „Баланс", 3 „Звіт про фінансові результати", Плану рахунків [11] та Інструкцію по його застосуванню [12] та ін. [13].

Міністерство фінансів України затвердило також Методичні рекомендації з обліку біологічних активів, які можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності, що здійснюють сільськогосподарську діяльність. [14]

Затвердження Програми реформування та введення в дію викликало ряд дискусій видатних вчених. У багатьох з них виникає питання, якою мірою міжнародні стандарти бухгалтерського обліку можуть бути корисні бухгалтерам України. Так, С. Токар і Р. Мушинський вважають, що МСБО є цінним джерелом знань для фахівців бухгалтерського обліку, але в Україні чинними є не вони. Положення, що не застосовуються в Україні можуть являти інтерес з погляду "загальної культури" [15].

Проблеми, які можуть виникнути у зв'язку з реформуванням бухгалтерського обліку висвітлив Т. Солопенко з точки зору аудитора [16].

Як вважає Т.Кірейцев, на сучасному етапі розвитку аграрного виробництва доцільно виділити наступні пріоритетні ланки реформування та подальшого розвитку бухгалтерського обліку: облік змін власності на засоби виробництва; облік орендних відносин; облік оренди майнових комплексів [17].

Л. Нападовська вважає за доцільне зупинитись на деяких найважливіших питаннях. На її думку, управлінський облік покликаний обслуговувати систему управління, яка включає функції планування, обліку, аналізу та інше [18].

Прихильником розподілу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський є М. Чумаченько. Він вважає за потрібне звернути увагу на формування глобальної системи бухгалтерського обліку, яка потребує вивчення і не виключається, що вона може послужити основою тісної інтеграції фінансового та управлінського обліку [19].

Розробляючи методи і принципи облікової політики, підприємства повинні враховувати її вплив на суму визнаних витрат чи доходів, фінансові результати і на суму оподаткованого прибутку. Зазвичай, облікова політика, сформована підприємством, уточнює моменти визнання витрат і сприяє поданню достовірної фінансової інформації [20].

Облік витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарські підприємства повинні здійснювати відповідно до вимог

І1(С)Ь0 № 16 "Витрати", в якому визначені методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та їх розкриття у фінансовій звітності [21]. Істотною відмінністю формування виробничої собівартості згідно з вимогами П(С)БО №16 є те. що до неї не включаються адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Облік виробництва є важливою ділянкою облікової роботи. Тому Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт та послуг) сільськогосподарських підприємств, які затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 року № 132, знайдуть широке використання і сприятимуть підвищенню ефективності виробництва. [22] В посібнику, розробленому фахівцями ННЦ „Інститут аграрної економіки" УААН, наводиться порядок заповнення робочих таблиць по закриттю бухгалтерських рахунків, ідо визначений Методичними рекомендаціями по закриттю бухгалтерських рахунків для визначення собівартості продукції та фінансових результатів діяльності підприємств АПК [23]. Робочі таблиці подано у розгорнутому вигляді, що дає змогу використовувати їх практикуючим бухгалтерам. [24"

В.П. Ярмоленко в своїй статті групує витрати за економічним змістом, за елементами, за способом віднесення на собівартість продукції, по відношенню до технологічного процесу. Також автор виділяє продуктивні витрати, які необхідно відрізняти від виробничих, та непродуктивні, які не слід плутати з позавиробничими [25].

Як вважають Л. Сук та П. Сук, в Методичних рекомендаціях цьому питанню приділено мало уваги. Не розкрита сама методика віднесення орендної плати на об'єкти обліку. Не ясно, як обліковувати роботу машинно-тракторного парку, як визначити в бухгалтерському обліку собівартість реалізованої продукції тощо [26].

Єдина можливість сільськогосподарських товаровиробників у підвищенні привабливості виробництва полягає у максимальному зниженні витрат [27]

Практично будь-яка функція не може обійтися без поділу витрат на постійні і змінні. Така класифікація є, на думку О.М. Ізюмської, основною в управлінському обліку. Однак практично поділ витрат за такими параметрами у сільському господарстві не проводиться. Кожна калькуляційна стаття містить і постійну і змінну частину, і не завжди збільшення витрат зв'язане зі збільшенням обсягу виробництва. [28]

В статті І. Забрицької "Облік витрат на виробництво продукції" знаходимо схему обліку затрат звітного періоду та собівартість продукції. В статті сказано, які витрати включаються до виробничої собівартості і які рахунки призначені для обліку витрат та собівартості, також наводяться кореспонденції [29].

Питанням класифікації витрат виробництва присвячені наукові роботи О.Л. Примаченко [30], І.Т. Новікова. Рагуліної [31].

Виконання всіх вимог до технічних аспектів організації бухгалтерського обліку дозволить підприємствам розробити чітку та діючу систему технологічної обробки облікової інформації. [32]

Автори М.Г. Михайлов і М.І. Телегунь вважають, що для сільського господарства об'єктами обліку є підгалузі, виробничі підрозділи, окремі культури або групи культур, групи тварин, види виробництв. Все це повинно знайти відображення в обліковій політиці. [33] Облікова політика впливає на багатьох користувачів бухгалтерської звітності. Інколи вона може впливати на рівень добробуту або приріст грошових коштів. [34]

На Україні створена багаторівнева система законодавчого і нормативного регулювання бухгалтерського обліку. Обов'язковими для виконання всіма господарюючими суб'єктами є нормативні акти вищих органів управління, а методичні рекомендації носять суто рекомендаційний характер. [35]

Після переходу до ринкової економіки економічна система обліку поділяється на: фінансовий та управлінський облік. Слід зазначити, що в процесі реформування обліку залишаються поганими показники розробки та впровадження обліку. [36] На сільськогосподарських підприємствах управлінський облік практично відсутній, тому дані для прогнозування беруться з фінансової звітності, що призводить до великих затрат праці та хибних кінцевих результатів. [37]

З метою підвищення ефективності управлінського обліку витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, потрібне періодично проводити оцінку наповненості інформаційного поля для прийняття рішень. [38] На підставі інформаційних звітів про виробництво, постачання та реалізацію аналітик може визначити результати діяльності підрозділів, порівняти ефективність діяльності окремих ферм та бригад, і сформувати базу для прийняття управлінських рішень. [39,40]

В.І. Литвин і П.В. Іванюта вважають, що необхідно відновити досягнення минулих років в управлінському обліку і розробити скоординовану мережу для створення норм та нормативів у сільському господарстві. [41] Управлінський облік для сільського господарства - це система виробничо-фінансової інформації бухгалтерського обліку, отримана шляхом ідентифікації, збору, обробки, інтерпретації з приведенням до неї елементів планування й аналізу. [41] Одне з основних завдань є мінімізація витрат на виробництво і отримання максимально можливого рівня рентабельності або окупності капіталу. [43]

Залежно від виду діяльності українські підприємства повинні обирати відповідний метод калькуляції собівартості продукції. [44] Також виникає необхідність у розробці і впровадженні комплексної системи управління формуванням витрат виробництва. Вона повинна поєднувати планування, нормування, облік, контроль та аналіз собівартості. [45]

Проблемі організації внутрішньогосподарського обліку, аналізу та контролю за витратами у виробничих підрозділах сільськогосподарських

підприємств присвячена дисертаційна робота П.В. Іванюти. |46| Л.А. Ільків пропонує узагальнену класифікацію витрат. |47] В.В. Пасенко розглядає: склад окремих видів собівартості продукції (робіт. послуг) в сільськогосподарських підприємствах. [48]

Сільськогосподарське підприємство самостійно визначає перелік об'єктів витрат (основного, допоміжного виробництва, інших господарств та виробництв). Основний критерій при встановленні об'єктів витрат потреба визначення пов'язаних з виробництвом витрат та порівняння їх з плановими. На сільськогосподарських підприємствах об'єктами обліку витрат можуть бути: галузі, виробничі підрозділи, окремі культури, групи культур, статево-вікові групи тварин, види виробництва. Підприємство може зазначати в наказі „Про облікову політику" використання окремих методів обліку витрат, в залежності від специфіки галузі, а також від вибору об'єкту обліку витрат: нормативний, попередільний, позамовний, "котловий". [49] Зараз же класифікація витрат набула іншого забарвлення. Все більшого значення набуває поняття релевантних та постійних і змінних витрат. Тому у наведеній В.Б. Моссаковським класифікації подані як раніше існуючі, так і сучасні класифікаційні ознаки. [50]

Для формування вартості продукції (робіт, послуг), а також для прийняття рішень щодо управління вартістю слід користуватися даними про облік витрат. З точки зору бухгалтерів та економістів формування частини вартості продукції, що складається із прямих витрат, не викликає проблемних запитань. Це пояснюється тим, що прямі витрати за економічним змістом та формально на основі первинних документів можна віднести на конкретний вид продукції без додаткових розрахунків. Методи розподілу непрямих витрат (накладних) та його порядок є елементами управлінського обліку, й підприємствам надається можливість самостійно робити вибір, виходячи з особливостей галузі, діяльності, організаційно-виробничої структури тощо. [51]

Для правильної класифікації витрат необхідно визначитись, до якої облікової підсистеми вони належать. Класифікація витрат і затрат для фінансового обліку необхідна для прийняття управлінських рішень про ефективність інвестиційної політики. Класифікація затрат і витрат для управлінського обліку грунтується на вимогах керівництва, з метою контролю, регулювання і управління затратами для отримання найбільшого прибутку. [521

Методичними рекомендаціями передбачено, що списання адміністративних витрат здійснюється в кінці року. Але на думку Л.Сук робити це краще щомісяця. Тут важливо звернути увагу на те, що адміністративні витрати в даний час не включаються у собівартість продукції, а тому їх списання можна проводити кожного місяця. [53]

Згідно П(С)БО "Витрати" адміністративні витрати, які є предметом дослідження в даному курсовому проекті включаються до витрат які пов'язані з операційною діяльністю, але не включаються до собівартості продукції. В П(С)БО 16 визначено, що до складу адміністративних включаються представницькі витрати. Єдиним нормативним актом, що містить визначення представницьких витрат являється наказ Мінфіну України та Мінекономіки України від 12.11.93 року №88 "Про затвердження норм грошових засобів на представницькі витрати, рекламу та виплату компенсацій за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх використання" [54]. На практиці при обліку представницьких витрат виникає безліч питань. Тому цю тему порушила в своїй статті Л.Церетелі. Вона розглянула законодавче забезпечення, документальне оформлення та порядок відображення представницьких витрат в бухгалтерському обліку [55]. Питання обліку представницьких витрат порушено в статті А.Стршяного [56].

Витрати на оплату праці адміністративного та загальногосподарського персоналу є невід'ємною частиною адміністративних витрат. Заробітна плата нараховується згідно з посадовими окладами, почасово

Кожне підприємство, яке більш-менш себе поважає в обов'язковому порядку веде ділове листування. Поштові марки і марковані конверти для бухгалтера є в першу чергу грошовими документами, і обліковуються на рахунку 33 "Інші кошти". Витрачені конверти і марки списуються на загальногосподарські витрати - пише Н.Соколовська. [59]

В складі адміністративних витрат також відображаються витрати на телефонні переговори керівника, працівників бухгалтерії, про що зазначається в статті "Зв'язок на підприємстві". [60] У праці Д.Ковальова описується порядок обліку підключення телефону. Автор роз'яснює деякі нюанси обліку. А саме: телефонна лінія буде обмінюватись в складі об'єкта 1 групи основних засобів на якій її прокладають, телефонний апарат в складі основних засобів 2 групи, а право на телефонний номер взагалі являється нематеріальним активом. Амортизуватися всі ці необоротні активи будуть окремо. [61]

На потреби адміністративного та загальногосподарського персонал} щодня списуються бланки, олівці, скріпки та інші матеріальні цінності. Порядок придбання канцтоварів, їх класифікацію, первинний облік надходження і списання описує Н. Алпатова [62]. Частина канцтоварів, а саме канцелярські набори, органайзери обліковуються в складі малоцінних та швидкозношуваних предметів. Бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів регламентується П(С)БО 9. Наказом Мінстату України затверджені типові форми первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. Детально порядок списання канцтоварів, що обліковуються в складі малоцінних та швидкозношуваних предметів, розглянула О.Лєбєдєва в статті "Як грамотно списати малоцінні та швидкозношувані предмети?" [63].

До складу адміністративних витрат згідно П(С)БО 16 включаються витрати па сплату податків та зборів, що не включаються д: виробничої собівартості, робіт і послуг. Згідно з Законом України “Про фіксований сільськогосподарський податок" сільськогосподарські підприємства, що займаються виробництвом, переробкою, збутом сільськогосподарської продукції у котрих сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за минулий звітний рік перевищує 75 % загальної суми валового доходу підприємства являються платниками даного податку. Розрахунок фіксованого податку платники подають до органів державної податкової служби 1 32 поточного року. Базовим податковим періодом для фіксованого сільськогосподарського податку є місяць [64]. 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України " Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", згідно з яким сплата податку має проводитись протягом 30 днів наступних за останнім днем звітного місяця [65]. Витрати по сплаті фіксованого податку включаються до адміністративних.

У розпорядженні керівника господарства знаходиться хоча б один легковий автомобіль. Витрати пов'язані з його ремонтом, технічним обслуговуванням, списанням палива є складовою частиною загальногосподарських витрат [66].

Якими нормативними документами передбачена необхідність проведення техогляду легкових автомобілів? Як відобразити його проходження в обліку? Яка відповідальність наступає за експлуатацію авто які не пройшли техогляду? Відповіді на ці та інші питання містяться в статті А.Башинського [67].

Крім описаних витрат до адміністративних слід включити: витрати на утримання основних засобів, винагороди за професійні послуги, витрати на врегулювання суперечок у судових органах, плата за розрахунково - касове обслуговування. Всі вони протягом року накопичуються за дебетом рахунку

92 "Адміністративні витрати '¹ та згодом списуються на рахунок 79 '"Фінансові результати" [68].

У новій редакції Закону України ,.Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993р. №3125-ХІІ відсутні норми, які регулюють повноваження професійної громадської організації аудиторів - Спілка аудиторів України. Нова редакція Закону визначає також підстави для проведення обов'язкового аудиту, правила сертифікації аудиторів, вимоги до Реєстру аудиторських фірм і аудиторів, умови створення і діяльності Аудиторської палати України, порядок проведення аудиту і надання інших аудиторських послуг, права і обов'язки аудиторів та аудиторських фірм, а також їх відповідальність. [69]

О.Г. Пономаренко обґрунтував необхідність розширення сфери дії аудиту в АПК, що дозволить реалізувати його функціональне призначення-захист інтересів власників та збереження й раціональне управління вичерпними ресурсами. [70]

Сучасний бухгалтер повинен не тільки достовірно та своєчасно відображати в обліку фінансово-господарську діяльність підприємства, а миттєво реагувати на зміни в нормативно-правовій базі, правдиво відображати результати змін в фінансовій і податковій звітності. Останніми роками на базі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств створені нові форми господарювання: господарські товариства, сільськогосподарські виробничі кооперативи, приватні підприємства, агрофірми, фермерські господарства. Основним видом діяльності таких підприємств є виробництво сільськогосподарської продукції, первинна її обробка та реалізація. [71] Н.М. Ткаченко, В.В. Квачан провели аналіз стану бухгалтерського та податкового обліку, проблеми автоматизації їх ведення та можливості існуючих на сьогодні в Україні відповідних програмних продуктів. Для підприємства одним із важливих етапів автоматизації обліку є проведення правильної оцінки складу та обсягу необхідного документообігу, визначення переліку документів, які мають вестися в електронній формі, а які

в паперовій. В зв'язку з цим необхідно чітко визначити завдання автоматизації. [72]

Стосовно управлінського обліку, слід відмітити, н: о комплексна автоматизація обліку дозволяє не тільки створити базу інформації, але й якісно опрацювати її, при цьому завдяки автоматизованій обробці інформації зменшується кількість помилок в бухгалтерському обліку. [73] Завдяки веденню прогресивних форм ведення бухгалтерського обліку надзвичайно складне. Із використанням ЕОМ вона зросла ще більше. [74]

Раціональна організація бухгалтерського обліку передбачає таку його побудову, при якій він забезпечує своєчасне виконання важливих функцій в справі планування при мінімальних затратах засобів праці. [75] Сучасними дослідженнями автоматизації бухгалтерського обліку є покращення інформаційного забезпечення органів управління і контролю за рахунок введення, обробки, видачі облікових даних. [76]

Оскільки у процесі управління сільськогосподарським виробництвом облік є найбільш трудомісткою ділянкою, то якраз із нього починається комп'ютеризація управлінських робіт. До того ж наявність сталої інформації створює сприятливі умови для використання обчислювальної техніки. [77] Але необхідно розвивати не лише автоматизацію бухгалтерського обліку, а й комп'ютеризацію усього сільськогосподарського виробництва. Це передусім створення програмного забезпечення з аналізу основних видів діяльності. [78]

Існує кілька програм ведення бухгалтерського обліку: "1с: Підприємство", "АБ Офіс 2000", "Парус" , "Парус-підприємство", "Бест", Але ці програми при впровадженні в сільському господарстві потребують адаптації. Також, на думку М.С. Царьова, Удосконалення бухгалтерського обліку здійснюється через впровадження комп'ютерних технологій. Але така універсальна система, як 1С не підходить для сільського господарства. Тому кафедра обліку та аудиту в КНЕУ розробила комп'ютерну технологію

калькуляції собівартості продукції, але залишається багато проблем автоматизації бухгалтерського обліку. [79]

На думку С. Голова Мінагрополітики не може впливати на стан бухгалтерського обліку в галузі, оскільки не має права приймати бухгалтерську звітність недержавних підприємств відповідно до чинного законодавства України. [80]

2. Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Гусарівське"

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" засноване відповідно до чинного законодавства України , а також згідно з Законами України "Про господарське товариство", "Про власність", "Про цінні папери та фондову біржу" та інші. Директор СТОВ "Гусарівське" Вовченко В. М.

Метою діяльності СТОВ "Гусарівське" є отримання прибутку та задоволення суспільних потреб в різних видах продукції, товарів, послуг.

Основні види діяльності :

вирощування зернових культур;

вирощування буряків;

вирощування великої рогатої худоби молочного та м'ясного напрямку, а також свиней;

* надання сільськогосподарських послуг, реалізація товарів. Господарство розташоване у с. Гусарівка Балаклійського району Харківської області. Дане підприємство має придатні умови для вирощування сільськогосподарських культур і ведення ефективного сільськогосподарського виробництва. Вигідне місце розташування позитивно впливає на взаємовідносини господарства з підприємствами, організаціями та ринками збуту сільськогосподарської продукції.

З економічної точки зору на результати господарювання даного підприємства впливають забезпеченість земельними і трудовими ресурсами та збалансованість між ними.

Перш ніж перейти до характеристики показників розміру підприємства, необхідно визначити спеціалізацію господарства, про що судять по структурі товарної продукції. Визначивши питому вагу продукції кожної галузі виробництва, про що судять всі показники в загальній вартості товарної продукції встановлюють головну галузь (за найбільшою часткою товарної продукції) і додаткові галузі виробництва.

2.1 Склад та структура виручки від реалізації СТОВ „Гусарівське"

	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2006 р. у % до
Галузі і види продукції	тис грн	%	тис грн	%	тис грн	°/о	2004р	2005р
1	2		4	5	6	7	8	9
1. Рослинництво, всього	4415,5	80,3	5423,8	79,0	6875,4	80.2	155,7	126,7
Зернові та зернобобові, всього	2689,0	48,9	2910,0	42,4	3932,7	45,9	146,2	135,1
з них: пшениця	1868,1	34,0	2091,1	30,5	1833,3	21,4	98,1	87,7
жито	-	-	-	-	40,5	0.5	-	-
гречка	0,9	0,02	134,9	1,9	120,6	1,4	13,4	89,4
кукурудза на зерно	38,2	0,7	-5.3, /	0,5	450,8	5.3	1,2	1,3
ячмінь	555,8	10,1	636,6	9,3	1141,8	13,3	у 2 р.	У 1,5 Р-
горох	-	-	3,6	0,05	270,7	3,2		7,5
овес	25,6	0,5	1,6	0,02	6,7	0,07	26,2	у 4 р.
інші зернові	200,4	3,6	8,5	0,12	68,3	0,1	34,1	у 8 р.
Соняшник	656,4	12,0	897,5	13,1	215,9	2,5	32,9	24,0
Соя	-	-	-	-	354,8	4.1	-	-
Ріпак озимий	-	-	81,2	1,2	-	-	-	-
Цукрові буряки	970,6	17,6	1391,4	20,2	2110,9	24,6	у 2 р.	151,7
Картопля	3,5	0,06	-	-	-	-	-	-
Овочі відкритого грунту	19,0	0,3	-	-	-	-	-	-
Баштанні продовольчі					121,8	1,4	-	-
Силос	17,3	0,3	-	-	-	-	-	-
Інша продукція рослинництва	59,7	1,1	195,9	2,9	139,3	1,6	У 2,5 Р-	71,1
2. Тваринництво, всього	895,3	16,3	1256,8	18,3	1446,0	16,9	161,5	115,0
Велика рогата худоба	356,9	6,5	334,1	4,9	530,6	6Г2	148,7	158,8
Свині	40,7	0,7	127,3	1,9	125,6	1,5	у 3р.	98,6
Молоко	496,8	9,0	788,3	11,5	989,3	11,5	у 2 р.	125,5
Бджільництво: мед, кг	0,9	0,02	1,2	0,02	0,5	0,0	55,5	41,7
Інша продукція тваринництва			5,9	0,08	3,9	0,04		66,1
3. Промислова продукція	146,4	2,6	114,4	1,7	111,2	1,4	75,9	97,2
4. Реалізація іншої продукції, робіт і послуг	43,5	0,8	68,2	1,0	133,0	1,5	у3р.	У 2 р.
5. Реалізація товарів	-	-	-	-	-	-	-	-
Усього по підприємству	5500,7	100,0	6863,2	100,0	8569,5	100,0	155,7	124,8

За даними таблиці 2.1 можна зазначити, що СТОВ „Гусарівське" має зерно-молочно-м'ясний напрямок діяльності. На протязі останніх трьох років дана продукція займає найбільшу питому вагу а обсягах продажу господарства. За цей період в структурі товарної продукції відбулися зміни. Загальний обсяг реалізації у 2006р. збільшився порівняно із попереднім на 24,8 % або на 1706,6 тис грн. Збільшились обсяги реалізації рослинницької продукції порівняно з попередніми роками. Така ж тенденція просліджується і по всім іншим видам продукції.

Важливим економічним показником є розмір господарства. Розмір господарства і його організаційна структура має істотний вплив на ефективність виробництва, рівень собівартості продукції, обсяг виробництва та ін.

2.2 Динаміка показників розміру СТОВ „Гусарівське"

Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2006 р. у % до
				2004 р.	2005 р.
Валова продукція сільського господарства в співставних цінах 2000р., тис. грн.	6440,7	7262,4	7356,7	114,2	101,3
Товарна продукція в фактичних цінах, тис. грн	6795,8	8216,9	8481,9	124,8	103,2
Площа сільськогосподарських угідь, га	6506,56	6495	6330	97,3	97,4
в т.ч. рілля	5994,20	5983	5831	97,3	97,4
сінокоси	71,1	71	69	97,0	97,2
пасовища	441,26	441	430	97,4	97,5
багаторічні насадження	-	-	-	-	_
Середньорічна чисельність працівників, люд.	312	292	227	72,7	77,7
Середньорічна вартість активів, тис.грн.	17957,5	19003,1	23714,3	132,0	124,8

Аналізуючи показники таблиці 2.1 можна відмітити, що розміри господарства практично не змінилися. Не значно зменшилась площа сільськогосподарських угідь. Чисельність працівників зменшилась у 2006

році порівняно з попереднім роками. Середньорічна вартість активів щороку збільшується. Так, у 2006 році вона становить 23714,3 тис грн.. що па 32,0% більше ніж у 2004 р. та на 24,8% - ніж у попередньому році.

Крім тих показників, що наведені вище, важливо також проаналізувати фінансово-господарську діяльність господарства. Цей аналіз проводять на підставі звітних документів балансу і додатків до нього.

Баланс підприємства будується на даних бухгалтерського обліку і уявляє собою основний фінансовий звіт господарства, який характеризує фінансове становище на відповідний період часу. Він поділяється на дві частини: одна з яких характеризує певний тип господарських засобів - активів, інша - їх джерела - пасив.

Основними напрямками аналізу фінансового стану господарства є визначення і співставлення у часі показників ліквідності, платоспроможності та інші. Ці показники можуть складати співвідношення показників активу і статей пасиву балансу в вертикальному і горизонтальному розрізі, а також співвідношення між складовими обліку фінансових результатів і балансу.

При оцінці фінансового стану господарства важливе значення має поточний коефіцієнт ліквідності, який визначається відношенням оборотних активів до суми короткострокових зобов'язань. Він допомагає оцінити платоспроможність господарства.

Цей показник повинен формуватися не менше 1, так як тільки тоді він підтримує можливість виконання підприємством вимагаємих зобов'язань. Додатково визначають коефіцієнт поточної ліквідності, як відношення суми засобів до суми короткострокових зобов'язань. Він дає оцінити негайну платоспроможність підприємства. Більш узагальнюючим показником є коефіцієнт загальної платоспроможності, який розраховують шляхом ділення активів підприємства на суму позичкових і залучених коштів. Він оцінює, яка частка реальних активів фінансується за рахунок залучених коштів. Проаналізувати фінансовий стан СТОВ „Гусарівське" за допомогою вищенаведених показників можна використовуючи таблиці 2.3.,2.4.

2.3 Показники ліквідності балансу СТОВ „Гусарівське" у 2006 р., тис грн.

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+;-)
1. Оборотні засоби, всього	6010,4	6308,1	+ 297,7
- грошові кошти та їх еквіваленти	742,5	24,9	-717,6
- дебіторська заборгованість	214,0	185,9	-28,1
- готова продукція, товари, запаси і затрати	5053,9	6097,7	+ 1043,8
2. Платіжні зобов'язання	1045,0	841,3	-203,7
3. Коефіцієнти ліквідності
- абсолютний	0,7105	0,0295	-0,681
- проміжний	0,9153	0,2505	- 0,6648
- загального покриття	5,7515	7,4980	+ 1,7465

Виходячи із показників таблиці 2.3, можна сказати, що активи СТОВ „Гусарівське" не є ліквідними, так як вони не в змозі покрити свої платіжні зобов'язання. Грошовими коштами підприємство може погасити кредиторську заборгованість на початок року в обсязі 71%, а на кінець року - лише на 2,9%. Якщо ж господарство отримає кошти, що заборгували йому дебітори, то воно буде в змозі погасити 91% своїх поточних зобов'язань на початок року та 25% - на кінець року. І мобілізувавши всі поточні активи, СТОВ „Гусарівське" погасить всі свої поточні зобов'язання.

Платоспроможність підприємства виступає в якості зовнішнього прояву відповідного рівня фінансової стабільності підприємства. Більша чи менша платоспроможність обумовлена, як правило, більшим чи меншим ступенем забезпеченості запасів економічно - виправданими джерелами їх формування.

Визначений нами коефіцієнт платоспроможності говорить про те, що підприємство є платоспроможним і в змозі погасити 100% своїх платіжних поточних зобов'язань. Але слід відмітити, що цей показник на кінець року дещо зменшився за рахунок зменшення платіжних засобів та збільшення платіжних зобов'язань.

2.4 Платоспроможність СТОВ „Гусарівське" у 2006 р , тис грн.

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення (+;-)
1. Платіжні засоби, всього	1052,9	488,6	- 564,3
грошові кошти та поточні фінансові інвестиції	742,5	24,9	-717,6
дебіторська заборгованість	214,0	185,9	-28,1
готова продукція, товари	96,4	277,8	+ 181,4
2. Платіжні зобов'язання, всього	1045,0	841,3	-203,7
короткострокові кредити банків	498,0	-	-
векселі видані	-	-	-
поточні зобов'язання за розрахунками	243,0	265,3	+ 22,3
інші поточні зобов'язання	304,0	576,0	+ 272,0
3. Коефіцієнт платоспроможності	1,007	0,581	- 0,426

Вся робота, пов'язана з веденням бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях та установах, здійснюється бухгалтерським апаратом. На нього покладено функції здійснення поточного бухгалтерського обліку, складання звітності, забезпечення контролю за дотриманням фінансової і кошторисної дисципліни. Тому бухгалтерський апарат виділено в самостійний структурний підрозділ, він не може входити до складу будь-якої іншої служби підприємства.

Очолює бухгалтерський апарат головний бухгалтер, який несе безпосередню відповідальність за правильну організацію обліку, достовірність звітних показників та ін., а на підприємствах і в установах, де посада головного бухгалтера не передбачена, його функції виконує старший бухгалтер. Однією з умов раціональної організації обліку на підприємствах є правильна розстановка працівників обліку на окремих ділянках, чіткий розподіл обов'язків між ними.

У СТОВ „Гусарівське" застосовується змішана форма бухгалтерського обліку: журнально-ордерна з автоматизованою із застосуванням пакету прикладних програм АРМ бухгалтера, розробленою співробітниками ХНАУ

ім.. В.В. Докучаєва. Підставою для вводу даних до комп'ютера є журнали-ордери та накопичувальні і групувальні відомості.

Основу машинно-орієнтованих форм бухгалтерського обліку складає інформація первинних документів. Подвійний запис, то є основним способом відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, зберігається і в умовах обробки бухгалтерської інформації за допомогою ПЕОМ. При машинних формах обліку технологічний процес обробки даних в бухгалтерії зводиться до кодування документів і зв'язаними з цим логічними діями, а всі інші дії виконує комп'ютер. При автоматизованій обробці облікової інформації слід використовувати документи затвердженої форми, на кожному з яких виділені зони кодування. Документи заповнюють чітко і у відповідних графах. Первинні документи складають згідно з діючими інструктивними положеннями. Введення нормативно-довідкової інформації, підтримання її в робочому стані в умовах автоматизації обліку є важливим обов'язком працівників бухгалтерії, несвоєчасне або не повне подання змін для коригування довідників призводить до невиконання автоматичних розрахунків і пов'язане з додатковими затратами часу працівників бухгалтерії на дооформлення документів і перерахування даних. Машинні носії інформації сприяють автоматизації процесів її обробки в напрямі накопичення і систематизації для визначення аналітичних показників і складання місячної, квартальної і річної звітності. З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів директором господарства встановлений Графік документообігу, який забезпечує оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожен первинний документ, сприяє поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищує рівень його автоматизації. Графік документообігу відображений в Наказі про облікову політику.

3. Стан обліку адміністративних витрат у СТОВ "Гусарівське"

3.1. Економічний зміст та завдання обліку адміністративних витрат

Економічні перетворення, які нині відбуваються в аграрному секторі економіки України, докорінно змінюють характер і принципи управління підприємствами та організаціями.

Серед найважливіших елементів на які може самостійно впливати саме підприємство, слід відокремити організацію управління. Від того, наскільки раціонально вона буде побудована, з урахуванням усіх факторів, які впливають на функціонування підприємства, залежить ефективність процесу управління виробничою діяльністю. Організаційна структура у правління має відповідати раціональним принципам побудови, своєчасно адаптуватися до нових умов, враховувати особливості діяльності конкретного підприємства.

Згідно П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати" діяльність підприємства поділяється на звичайну і надзвичайну. В свою чергу звичайна діяльність включає в себе операційну, фінансову, інвестиційну. Операційна діяльність є основною. Тобто такою, яка пов'язана з виробництвом або реалізацією продукції, вона є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу. Операційна (основна) діяльність підприємства тісно пов'язана з виникненням витрат. Адміністративні витрати є складовою частиною операційних витрат, які не включаються у виробничу собівартість продукції.

Витрати пов'язані з організацією, с оперативною діяльністю та управлінням поділяються на:

а) загальновиробничі;

б) адміністративні.

Витрати по організації і управлінню виробництвом - це витрати виробничої стадії кругообігу. їх слід відрізняти від витрат в сфері управління підприємством, які як уже зазначалося, стосуються також обслуговування

всіх інших стадій кругообігу. Ці витрати пов'язані з виконанням функції управління виробництвом, контролю і організації виробничих процесів. Без таких витрат не може здійснюватися процес виробництва, тому що з цієї точки зору вони є продуктивними витратами.

Адміністративні витрати - це витрати в сфері управління, які включають трудові та грошово - матеріальні витрати, пов'язані із здійсненням загального управління господарської діяльності підприємства загалом.

Витрати в сфері управління не можна віднести до якоїсь однієї стадії кругообігу. Вони в однаковій мірі відносяться до обслуговування всіх стадій кругообігу. Якщо витрати на виробничій стадії безпосередньо пов'язані із створенням продукту, то адміністративні витрати пов'язані з усією господарською діяльністю підприємства. Без цих витрат не може бути забезпечено безперервність заміни форм вартості в процесі кругообігу. Всі ці витрати - це витрати за межами виробничого процесу. Вони не беруть участі у створенні продукту, але необхідні для нормального функціонування виробництвом, для забезпечення безперервності процесу кругообігу.

Для забезпечення раціонального функціонування організаційної структури управління необхідно передбачити бюджет витрат, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством. Ці витрати пов'язані з операційною діяльністю і не включаються до виробничої собівартості. В П(С)БО 16 „Витрати" такі витрати відносяться до адміністративних витрат.

До них відносяться:

- загальнокорпоративні витрати;

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління
підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних
необоротних активів загальногосподарського використання (операційна
оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення,
водопостачання, водовідведення, охорона);

винагорода за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тоню);

витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизацію нематеріальних активів загальногосподарського використання;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

плата за розрахункове касове обслуговування та інші послуги банків;

інші витрати загальногосподарського призначення.

Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках.

Адміністративні витрати - це витрати в сфері управління, які включають трудові та грошово-матеріальні витрати, пов'язані із здійсненням загального управління господарською діяльністю підприємства загалом. Витрати в сфері управління не можна віднести до якоїсь однієї стадії кругообігу. Вони в однаковій мірі відносяться до обслуговування всіх стадій кругообігу. Якщо витрати на виробничій стадії безпосередньо пов'язані із створенням продукту, то адміністративні витрати пов'язані з усією господарською діяльністю підприємства. Без цих витрат не може бути забезпечено безперервність заміни форм вартості в процесі кругообігу. Всі ці витрати - це витрати за межами виробничого процесу. Вони не беруть участі в створенні продукту, але вони необхідні для нормального функціонування виробництва, для забезпечення безперервності процесу кругообігу.

До складу адміністративних витрати необхідно передбачити також включення місцевих зборів(обов'язкових платежів), до яких належать:

- готельний збір;

- збір за маркування автотранспорту.

Основною метою обліку витрат взагалі, та адміністративних витрат зокрема, є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх ресурсів.

З формулювання мети можна визначити основні завдання обліку адміністративних витрат. Це:

визначення складу та розмежування виробничих витрат за їх економічним змістом, елементами, статтями обліку, суміжними періодами та іншими ознаками, передбаченими відповідними стандартами фінансового та управлінського обліку;

формування відповідної інформації про обсяг витрат в передбаченій системі документів, облікових регістрів;

правильне своєчасне списання адміністративних витрат на зменшення фінансового результату від основної діяльності.

Щоб виконати ці завдання обліковим працівникам необхідно чітко знати Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та загальноприйняту класифікацію витрат.

3.2. Визнання витрат та їх класифікація

Зважаючи на те, що витрати є породженням відповідних факторів виробництва, їх економічний зміст можна визначити як спожиту частку виробничих ресурсів.

Витрати - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці.

В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті витрати виробництва.

Згідно з П(С)БО 16 „Витрати" витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками ), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витратами, які неможливо прямо пов'язані з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визначаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Витратами не визнаються:

Попередня (авансова ) оплата запасів, робіт, послуг.

Погашення одержаних позик. -

Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього положення (стандарту ).

Витрати які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів ) бухгалтерського обліку.

Затрати підприємства - це сума авансованих засобів, використовуваних у процесі кругообігу від початку до кінця без зміни первісної величини. Вони перетворюються у витрати наприкінці кругообігу при продажі зробленої продукції (робіт, послуг). При цьому авансовані засоби пс сумі, рівній собівартості товарної продукції, у зв'язку з передачею активів на сторону покупцям викликають зменшення доходу (економічної вигоди) чи періоду власного капіталу засновників;

Витрати підприємства - це платежі (здійснені чи нараховані до сплати) чи коштами іншими активами, зв'язані з діяльністю даних підприємств і доходи, що зменшують, (економічні вигоди) чи власний капітал їхніх власників за період. Наприклад, відрахування на соціальні нестатки (сплата єдиного податку) у відповідні позабюджетні фонди є витратами періоду.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції, робіт, послуг установлюється підприємством.

За способом включенням до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.

Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат, включені до собівартості продукції (робіт, послуг).

До складу прямих матеріальних витрат включаються вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є необхідним компонентом, які можуть безпосередньо бути віднесені до конкретного об'єкту витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть безпосередньо віднесені до конкретного

об'єкта витрат. До прямих витрат на оплату праці також відносяться: основна заробітна плата основного виробничого персоналу підприємства, нарахована робітникам та службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, включаючи індексацію заробітної плати, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників, які виконують роботи, пов'язані з виробництвом продукції і вартість продукції, ще видається у вигляді натуральної оплати працівникам, зайнятим у сільськогосподарському виробництві; надбавки та доплати до тарифних ставок та окладів, у тім числі за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування; вартість харчування , продуктів, що відповідно до чинного законодавства безкоштовно надаються працівникам підприємств окремих галузей; оплата щорічних відпусток та інша додаткова оплата; одноразові винагороди за вислугу років; оплата праці позаштатних працівників за виконання робіт згідно з договорами цивільно - правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з робітниками за виконану роботу проводить безпосередньо підприємство. До складу інших прямих витрат включаються витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних та майнових паїв, амортизація тощо.