Бухгалтерський облік та аудит фінансових результатів
Теоретичні основи побудови обліку і аудиту фінансів та використання прибутку. Загальна фінансово-економічна характеристика ДП "Трансгарант-Україна". Формування інформації про фінансові результати в умовах застосування інформаційних систем обліку.
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.12.2010 |
Размер файла | 220,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Те що, журнали побудовані за кредитовою ознакою, відповідно до окремих синтетичних рахунків, спрощує визначення кредитового обороту рахунків. Загальний дебетовий оборот за синтетичним рахунком розраховуються як сума дебетових зворотів за цим рахунком з кількох журналів. Всі записи у журналах здійснюються в хронологічному порядку.
Відповідно до Методологічних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, які затверджені Наказом Міністерства фінансів України 29.12.2001 р., журнально-ордерна (або журнальна) форма обліку містить наступні облікові регістри:
Журнал № 1 використовується для обліку грошових коштів, ведеться за кредитом рахунків 30, 31, 33.
До журналу № 1 ведуться допоміжні відомості:
відомість № 1.1 за дебетом рахунку 30;
відомість № 1.2 за дебетом рахунку 31;
відомість № 1.3 за дебетом рахунку 33;
Журнал № 2 використовується для обліку довгострокових та короткострокових банківських позик, цей журнал ведеться за кредитом рахунків 50, 60;
Журнал № 3 використовується для загального обліку розрахунків, довгострокових та короткострокових зобов'язань, ведеться за кредитом рахунків 16, 17, 34, 36, 37, 38, 51, 52, 53, 54, 55, 61, 62, 63, 64, 67, 68, 69.
Розділ І Журналу № 3 "Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків та резерву сумнівних боргів" ведеться за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68;
Розділ ІІ Журналу № 3 "Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових та поточних зобов'язань" ведеться за кредитом рахунків 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69.
До журналу № 3 ведуться допоміжні відомості:
відомість № 3.1 "Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками";
відомість № 3.2 "Відомість аналітичного обліку розрахунків з різними дебіторами";
відомість № 3.3 "Відомість аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками";
відомість № 3.4 "Відомість аналітичного обліку виданих та отриманих векселів";
відомість № 3.5 "Відомість аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями";
відомість № 3.6 "Відомість аналітичного обліку розрахунків з бюджетом";
Журнал № 4 використовується для обліку необоротних активів та фінансових інвестицій, ведеться за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35.
Розділ І Журналу № 4 "Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоротних активів" ведеться за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 19;
Розділ ІІ Журналу № 4 "Облік капітальних та фінансових інвестицій та інших необоротних активів" ведеться за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35.
До журналу № 4 ведуться допоміжні відомості:
відомість № 4.1 "Відомість аналітичного обліку капітальних інвестицій";
відомість № 4.2 "Відомість аналітичного обліку фінансових інвестицій";
відомість № 4.3 "Відомість аналітичного обліку нематеріальних активів";
Журнали № 5, № 5А використовуються для обліку витрат.
Розділ І Журналів № 5, № 5А ведеться за кредитом рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99;
Розділ ІІ Журналів № 5, № 5А ведеться за кредитом рахунків з Журналів № 1, № 2, № 3, № 4, № 6;
Розділ ІІІ Журналу № 5 ведеться за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91;
Розділ ІІІ А Журналу № 5А ведеться за кредитом рахунків 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 80, 81, 82, 83, 84, 91;
Розділ ІІІ Б Журналу № 5А ведеться за кредитом рахунків 20, 22, 39, 65, 66;
Розділ ІV Журналів № 5, № 5А ведеться за аналітичними даними до рахунку 28.
До Журналів № 5, № 5А ведеться допоміжна відомість № 5.1 "Відомість аналітичного обліку запасів";
Журнал № 6 використовується для обліку доходів та результатів діяльності, ведеться за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79. Аналітичні відомості про доходи містяться у розділі ІІ "Аналітичні дані про доходи";
Журнал № 7 використовується для обліку власного капіталу та забезпечення зобов'язань, ведеться за кредитом рахунків 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49.
До журналу № 7 ведуться допоміжні відомості:
відомість № 7.1 "Відомість аналітичних даних рахунку 42 (Додатковий капітал)";
відомість № 7.2 "Відомість аналітичних даних рахунку 44 (Нерозподілені прибутки, непокриті збитки)";
відомість № 7.3 "Відомість аналітичних даних рахунку 47 (Забезпечення наступних витрат та платежів)";
Відомість 8 "Відомість позабалансового обліку";
Головна книга.
Крім того, дана форма обліку передбачає ведення реєстру депонованої заробітної платні, бухгалтерської довідки та аркушу-розшифровки.
Ведення облікових регістрів та контирування документів первинного обліку здійснюються із застосуванням, що найменше, коду класу рахунків й коду синтетичного рахунку.
Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів. Розріз (деталізація) аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку підприємством може розширюватися та змінюватися. У випадках, коли потрібну аналітичну деталізацію показників за об'єктами обліку на окремих рахунках (запасів, витрат, доходів тощо) безпосередньо у журналах забезпечити неможливо, то попередньо дані первинних документів у потрібному аналітичному розрізі групуються у допоміжних відомостях (аркушах-розшифровках), з яких підсумки записуються до журналів. При цьому аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця. Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць, в залежності від характеру і змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом.
Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів, та з відомостями. На документах, дані яких включені до облікових регістрів, зазначають номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів в них (номер рядка). За документами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих документів.
В облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або в інші облікові регістри, роблять відповідну позначку про це у відповідному рядку регістру.
В облікових регістрах підчистки і необумовлені виправлення тексту та цифрових даних не допускаються. Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим наводиться правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей регістр, із зазначенням дати виправлення. Помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способом сторно. Цей спосіб передбачає складання Бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або у дужках, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку і Головної книги у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображається правильна сума та відповідна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.
Виправлення помилок, які відносяться до минулих років, оформлюється Бухгалтерською довідкою, де наводиться зміст помилки, відповідна сума та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, якою виправляється помилка. У місяці складання бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги.
Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів з кредиту рахунків.
У Головній книзі відображаються: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунку, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунку, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками із журналів. Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку.
Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками. Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути відповідно рівні.
Підсумкові записи з журналів після підписання їх головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, переносяться до Головної книги за кожним рахунком окремо. Сума підсумків Журналу за горизонтальним підрахунком (сума рядків) дорівнює сумі підсумків цього самого Журналу за вертикальним підрахунком (сума граф).
Регістри бухгалтерського обліку (журнали, відомості, таблиці аналітичних даних, аркуші-розшифровки) за всіма господарськими операціями заповнюються в гривнях і копійках, а регістри, що, крім того, ведуться окремо за операціями в іноземних валютах, - у відповідних вимірниках іноземної валюти. Відомості аналітичних даних заповнюються, як правило, після складання Журналу.
Інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.
2.2 Методика проведення аудиту фінансових результатів
Одним з найбільш складних та відповідальних видів аудиторських перевірок є перевірка фінансових результатів і реального фінансового стану суб'єкта господарської діяльності. Складність та відповідальність аудиторської перевірки фінансових результатів також підкреслюється й тим, що за даним видом перевірки встановлюється найвища ступінь аудиторського ризику. Крім того, від повноти виконаної аудиторської роботи, об'єктивності висновку залежать правильність і повнота не менш важливого напрямку аудиторської діяльності - визначення подальшої фінансової стратегії суб'єкта господарської діяльності.
Виконання аудиторської роботи щодо перевірки фінансових результатів вимагає глибоких знань та відповідного досвіду. Отже, виконання комплексу робіт з аудиторської перевірки фінансових результатів доручається, як правило, лише висококваліфікованим та досвідченим аудитор.
Основною метою аудиту фінансових результатів є збір, обробка та перевірка достовірності облікової інформації щодо визначення фінансових результатів діяльності, а також підрахунок позитивного чи негативного впливу на кінцевий фінансовий результат усіх факторів, які визначаються підчас аудиторської перевірки.
При здійсненні аудиторської перевірки фінансових результатів необхідно виходити насамперед з того, що діяльність будь-якого об'єкта підприємництва включає дві взаємозалежні сторони - господарську і фінансову. Перша визначає залучені до виробничої діяльності виробничі активи (основний капітал), друга - вибір та величину використаних фінансових пасивів (ресурсів). Від їхньої збалансованої взаємодії в господарському процесі і залежить фінансовий результат. При цьому слід враховувати, що визначення й органічне з'єднання капіталу і ресурсів - процес динамічний. У зв'язку з цим зростання, наприклад, активу завжди необхідно переконатися у збільшенні відповідного пасиву або зменшенні іншого активу.
Отже, розпочинаючи аудит фінансових результатів відповідно до замовлення клієнта, аудитор, насамперед, повинний з'ясувати, яку мету ставив перед собою його клієнт (суб'єкт господарської діяльності) - одержати максимум прибутку, завоювати ринок, утримати свої позиції на ринку і т.д. Лише після цього можна буде здійснити відповідний обгрунтований аналіз та підготувати достовірні висновки.
Основними джерелами інформації, які необхідні аудитору для зазначеного аналізу виступають: баланс; звіт про фінансові результати і їхнє використання; декларація про дохід підприємства та податкові декларації; бухгалтерські регістри по обліку виробничих витрат, реалізації, фінансових результатів (журнали № 3, № 5, № 5А, № 6, №7, відомості № 7.1, № 7.2, № 7.3 та інші, якщо суб'єкт господарської діяльності використовує журнальну форму обліку, або регістри аналогічного призначення при використанні підприємством інших форм бухгалтерського обліку).
Аудитор насамперед повинний оцінити стан бухгалтерського обліку на підприємстві, оскільки від ступеня довіри до облікової інформації залежать як обсяг аудиторської роботи, так і якість аудиторського висновку, а також ступінь аудиторського ризику. Розпочинаючи перевірку фінансових результатів підприємства аудитор повинний у першу чергу ознайомитися з порядком обліку виробничих витрат, собівартості, реалізації продукції та фінансових результатів.
Підчас перевірки аудитор з'ясовує, які витрати виробництва (обігу) включаються до виробничої собівартості, а які зараховуються до складу витрат періоду і безпосередньо списуються на фінансовий результат. Порядок формування собівартості готової продукції (робіт, послуг) є обов'язковим для всіх підприємств, що здійснюють виробничу діяльність. Цей порядок встановлений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" [14].
Особливої увагу аудитор приділяє обліку витрат за рахунком 90 "Собівартість реалізації". Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" до виробничої собівартості з 01.01.2000 р. включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, виробничі накладні витрати. Такі витрати, як адміністративні, збутові та інші операційні , згідно стандарту не включаються до складу виробничої собівартості продукції. Отже, рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначений для відображення лише виробничої собівартості готової продукції (придбаних товарів), що була реалізована. Зіставлення чистих доходів від реалізації і собівартості реалізованої продукції дозволяє визначити валовий фінансовий результат (прибуток, збиток).
Відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку собівартість незавершеного виробництва, готової і реалізованої продукції, яка відображається відповідно на рахунках 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція і 90 "Собівартість реалізації", визначається як виробнича собівартість, у яку включаються витрати основних цехів і інших підрозділів, що відповідно забезпечують процес виробництва (склади виробничих запасів, відділ постачання і т.д.). Як зазначалося вище, значна частина загальногосподарських витрат не включається до складу виробничої собівартості продукції. Для обліку таких витрат виділені рахунки 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на з побут", 94 "Інші операційні витрати".
Аудитор перевіряє обороти за рахунком 70 "Доходи від реалізації", який призначений для відображення доходу від реалізації продукції, робіт, товарів і послуг, нарахованого чи отриманого підприємством у звітному періоді. Для визначення показника чистого доходу, що належить підприємству, по дебету цього рахунка буду відбиті податки, що підлягають сплаті з доходу (ПДВ, акцизний збір), і частина доходу, що належить іншим підприємствам (по договорах комісії, спільної діяльності і т.п.).
Оскільки наприкінці звітного періоду рахунка доходів і витрат повинні закриватися шляхом списання різниці їх дебетового і кредитового оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати", то аудитор перевіряє правильність і своєчасність закриття цих, а також визначає, чи дорівнюють один одному дебетовий та кредитовий обороти за рахунками доходів і витрат після їх закриття на рахунок 79.
Підчас перевірки фінансових результатів особливу увагу аудитор приділяє рахунку 79 "Фінансовий результат", оскільки він призначений для узагальненого відображення інформації про фінансовий результат підприємства від звичайної й іншої діяльності. За кредиту рахунку 79 "Фінансовий результат" відбиваються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 "Нерозподілені доходи (непокриті збитки)". Таким чином, на рахунку 79 відбувається безпосереднє визначення фінансового результату. Отже, аудитор повинний перевірити правильність розрахунку величини фінансового результату та визначити, чи дорівнюють один одному дебетовий та кредитовий оборот за рахунком 79 після його закриття.
Аудитор також повинний звернути увагу окремо на формування бухгалтерського та податкового прибутку, тому що їхнє визначення відбувається за різними нормативно-правовими актами. Відповідно до П(С)БО 15 "Дохід" дохід повинний визнається при збільшенні чи активу зменшення зобов'язання, що обумовлює збільшення власного капіталу. Тому, такі надходження, як суми ПДВ, суми надходжень по договорах комісії, передоплати продукції, авансу, задатку під заставу, що приводять до збільшення активів, однак не приводять до росту власного капіталу, в бухгалтерському обліку не визнаються доходами.
Прибуток, що оподатковується, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [2], повинний визначатися сумою скоригованого валового догоду (виторгу в грошовій чи натуральній формах) звітного періоду, зменшеної на суму валових витрат підприємства, які безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, і зменшеної на суму амортизаційних відрахувань.
Аудитор повинний враховувати що витрати на гарантійний ремонт та обслуговування включаються за бухгалтерським обліком до складу витрат на збут без обмеження. За податковим обліком до валових витрат включається лише сума не вища за 10 % від сукупної вартості проданих товарів, термін гарантійного обслуговування яких ще не минув. Витрати на рекламу включаються до валових витрат тільки в розмірі 2 % від оподатковуваного прибутку за попередній квартал, тоді як у бухгалтерському обліку ці витрати включаються до складу витрат на збут у повному обсязі. Згідно з податковим законодавством не включаються до складу валових витрат суми сплаченого штрафу, пені, неустойки, натомість в бухгалтерському обліку зазначені сплати відносяться на рахунок 948 "Визнані штрафи і неустойки". Витрати на ПММ для службовий легковий автотранспорт, витрати на оплату добових понад встановлені норми, що пов'язані з виробничою діяльністю підприємства, за бухгалтерським обліком включаються до складу витрат, а за податковим обліком такі витрати не враховуються при обчисленні бази оподаткування.
Відповідно до податкового законодавства, до валового доходу включається вартість безоплатно наданого майна, а за податковим обліком на рахунок 745 "Дохід від безоплатно отриманих активів" зараховується тільки сума амортизації таких активів.
Після перевірки порядку обліку виробничих витрат, формування собівартості продукції, реалізації і формування фінансових результатів аудитор здійснює загальну оцінку фінансових результатів: виконання плану прибутку не тільки за загальною сумою, але й відносно окремих складових.
Важливим етапом аудиту є визначення впливу окремих факторів на величину фінансових результатів. Аудитор повинний враховувати, що на фінансовий результат впливає зміни за такими показниками, як обсягу реалізації продукції; величин виробничої собівартості продукції, що була реалізована; ціна на продукцію; структура й асортимент реалізованої продукції.
Вплив зміни обсягу реалізації продукції може бути визначений множенням планової суми прибутку на відсоток відхилення обсягу реалізації в оцінці по повній плановій собівартості. Вплив зміни величини собівартості визначають зіставленням фактичної і планової собівартості у перерахунку на фактичний обсяг випуску продукції. Аналогічно аудитор аналізує вплив зміни величини комерційних витрат на фінансові результати підприємництва. Шляхом відповідних підрахунків (зіставленням фактичного обсягу реалізації без акцизного збору в цінах плану і цінах, що фактично склалися на ринку) аудитор визначає вплив цінового фактора. Підрахунок зміни структури й асортименту реалізованої продукції розраховується двома способами: сальдовим методом, тобто вирахуванням із загальної суми відхилення прибутку від реалізації товарної продукції сум відхилень по всіх інших факторах, чи зіставленням планового прибутку, скоригованого на суму фактично реалізованої продукції, із плановим прибутком, скоригованого на відсоток виконання плану щодо обсягу реалізації.
Підчас підготовки аудиторського висновку на підставі результату, що був отриманий за допомогою зазначених методів економічного аналізу, аудитору важливо враховувати, що вплив кожного фактору має, як правило, певні обмеження за обсягом, зокрема, обсяг випуску може бити лімітований технічними можливостями підприємства, а рівень цін та обсяг реалізації продукції в значній мірі залежить від стану ринкової кон'юнктури. Отриману підчас перевірки та аналізу інформацію, аудитор повинний використовувати для підготовки аудиторського висновку.
Нестабільність економічної ситуації підчас формування ринкових відносин в економіці України призводить до того, що перспективи підприємницької діяльності прогнозувати важко. У таких умовах на багатьох підприємствах (у тому числі державних) планові завдання визначаються формально і, як правило, далекі від реальності. Отже, аудитор повинен визначити реальність планових показників та встановити можливість їх використанні підчас аудиторської перевірки фінансових результатів. Відсутність реальних планових показників для аудитора означає втрату частини інформації для аналізу фінансових результатів та підвищує аудиторський ризик.
Однак, брак реальних планових показників не може бути підставою для відмови від аудиторського висновку. У таких випадках аудитору необхідно здійснити наступні заходи:
зробити загальну оцінку результативної і фінансово-господарської діяльності на підставі порівняння записів і сум за дебетом і кредитом рахунка 79 "Фінансовий результат";
для аналізу впливу рівня собівартості продукції, робіт і послуг на прибутковість підприємства необхідно визначити загальні, умовно-постійні і комерційні витрати у розрахунку на 1 грн. реалізованої продукції за звітний і попередній період;
визначити найбільш прибуткові види продукції, робіт і послуг.
Загальна оцінка фінансового результату діяльності підприємства за конкретний звітний період у вітчизняній аудиторській практиці здебільшого передбачає зіставлення оборотів дебетом й кредитом рахунку 79 "Фінансовий результат", але це дозволяє лише констатувати сам факт одержання прибутку чи збитків. Отже, для уточненого висновку про результати фінансово-господарської діяльності аудитору доцільно використовувати методикою західних економістів. За цією методикою, зокрема, передбачається, що при визначенні результату господарської діяльності аудитору необхідно також враховувати зміни запасів товарно-матеріальних цінностей (у тому числі готової продукції на складах) на початок і кінець звітного періоду і робіт, виконаних підприємством для власних потреб.
Підчас аналізу впливу величини собівартості продукції, робіт і послуг попередню інформацію можна згрупувати. Сформованого потоку інформації на цьому етапі в більшості випадків досить для підготовки аудиторського висновку.
Крім того, при проведенні аудиту фінансових результатів підприємства аудитору доцільно скористатися методиками закордонних фахівців, які дозволяють проводити аналіз й оцінку фактичної і майбутньої ліквідності (розглянутої як стан підприємства, його сприятлива платіжна характеристика) складати ретроспективну (за ряд років) таблицю фінансових результатів, яка є підсумком з'єднання двох проміжних таблиць. Перша узагальнює з позицій ліквідності виробничі і реалізаційні операції - результат господарської діяльності, друга - підсумки фінансової діяльності.
Наступним етапом аудита фінансових результатів є розрахунок основних показників, значення яких характеризують основні результати фінансово-господарської діяльності рентабельності активів, інвестицій, власного капіталу, реалізованої продукції.
Рентабельність активів розраховується як відношення прибутку (після сплати податків) до середньої величини активів. Він показує величину прибутку, що отримує підприємством з кожної гривні, вкладеної в активи.
Коефіцієнт рентабельності інвестицій визначають відношенням прибутку (до сплати податків) до суми інвестицій за винятком короткострокових валютних зобов'язань.
В аудиторському висновку також необхідно зафіксувати ступінь довіри до системи обліку. Але крім цього аудитор повинний дати клієнту ради щодо вибору варіанта облікової політики, що найкраще забезпечував би реалізацію підприємством фінансової стратегії.
До питань облікової політики, що, зокрема, впливають на величину фінансового результату, варто віднести наступні:
вибір способу нарахування амортизації основних засобів;
вибір методу оцінки матеріалів, приголомшених і витрачених на виробництво продукції, робіт і послуг;
порядок нарахування зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів;
порядок віднесення на собівартість реалізованої продукції окремих видів витрат (безпосередньої списання на собівартість у міру здійснення чи витрат попереднє формування резервів очікуваних витрат і платежів);
склад витрат, що безпосередньо відносяться на собівартість конкретного виду продукції; склад невиробничих операційних витрат, спосіб їхнього розподілу та інші.
Отже, це означає, що облікову політику варто визначати в залежності від того, які позиції підприємство хоче мати на ринку. Наприклад, якщо поставлена мета сплатити якнайменше податків, логічно (особливо в умовах інфляції) застосовувати спосіб оцінки матеріалів за цінами останнього придбання. При цьому також варто використовувати і методи прискореної амортизації, якщо вони передбачені відповідним податковим законодавством. Однак, якщо підприємство хоче залучити додаткові інвестиції, зазначені елементи облікової політики застосовувати не слід.
На останнім етапі аудиторської перевірки фінансових результатів (відповідно до договору аудиту) може бити зроблене комплексне дослідження ринку товарів (послуг) підприємства. Це вимагає вивчення аудитором додаткової інформації, якої у повному обсязі не можна отримати на підприємстві. Отже, ця інформація формується аудитором на підставі власних ринкових досліджень.
На основі комплексу аудиторських робіт і отриманої при цьому інформації підготовляють аудиторський висновок, у якому, по-перше, підтверджують (чи не підтверджують) правильність визначення фінансового результату, по-друге, формулюють мотивований висновок про за результатами аудиторської перевірки і, по-третє, додаються обгрунтовані пропозиції щодо поліпшення системи бухгалтерського обліку і контролю та подальшої діяльності підприємства.
Після попереднього вивчення аудитор складає лист зобов'язання, у якому визначаються взаємини сторін, відповідні зобов'язання обох сторін, масштаби проведення аудиту, документально підтверджується згода аудитора на обсяг аудиторської роботи.
Після підписання такого договору аудитор складає план та програму аудиту.
Відповідно до діючих в Україні національних аудиторських нормативів незалежні аудитори і аудиторська фірми повинні організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити відповідний рівень її якості та бути впевненим, що в кожній конкретній ситуації були застосовані найбільш ефективні і дійові методи аудиту.
Отже, план аудиторської перевірки повинен засновуватися на знанні аудитором особливостей підприємства, а також на результатах загальних досліджень економічної сфери діяльності клієнта, проведених аудитором. Для проведення таких досліджень аудитор повинен володіти достатнім рівнем знань відносно виду діяльності клієнта, щоб визначити де існує високий ризик виникнення порушень та помилок, які можуть істотним чином вплинути на фінансову інформацію підприємства.
Після загального вивчення стану підприємства-клієнта і укладення договору на проведення аудиторської перевірки аудитор складає план і програму аудиту.
Аудитор, підчас складання плану і програми аудиту повинен враховувати наступні моменти:
умови договору на проведення аудиту;
форма організації бухгалтерського обліку та системи контролю на підприємстві, що перевіряється;
обсяг інформації, необхідний для аудиту;
тривалість аудиторської перевірки;
ступінь довіри до системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві;
методи перевірки аудиторських доказів;
можливість залучення до проведення аудиту сторонніх експертів.
Програма проведення аудиту є робочим документом аудитора, який обов'язково складається і включається до аудиторського досьє.
Програма аудиторської перевірки складається письмово і містить конкретні задачі, заходи і процедури щодо кожного об'єкту аудиту. До того ж програма аудиту містить перелік етапів аудиторської перевірки, процедури аудиту, які будуть використані на кожному етапі перевірки, перелік доказів, які необхідно отримати аудитору, виконавці кожного виду робіт і строки їх виконання.
У відповідності зі статтею 7 Закони України "Про аудиторську діяльність" [4] незалежний аудитор або аудиторська фірма повинні оформлювати результати перевірки аудиторським висновком.
Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Публічна бухгалтерська звітність суб'єктів господарської діяльності повинна обов'язково містити аудиторський висновок.
Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів, його публікація свідчить про те, що річна фінансова звітність підприємства відповідає правилам ведення бухгалтерського обліку і є достовірною. Аудиторський висновок складається з дотриманням норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.
Аудиторський висновок повинен містити наступні елементи:
заголовок;
повна назва об'єкту, що перевіряється;
відомості про того, кому адресований аудиторський висновок;
вступний абзац, в якому наводиться склад перевіреної звітності, періоди перевірки;
відомості про масштаб аудиторської перевірки;
висновки відносно перевірених документів;
дата складання і адреса аудиторської фірми.
У заголовку аудиторського висновку обов'язково повинен бути запис про те, що аудит проведений незалежним аудитором (або аудиторською фірмою), з вказівкою фірми або прізвища аудитора і номерів ліцензії.
Розділ аудиторського висновку, в якому наводяться дані про масштаби перевірки, повинен переконати користувачів цього документа, що аудит проведений відповідно до вимог національних і міжнародних нормативів і здійснювався на підставі загальноприйнятої практики. У цьому розділі також повідомляється про те, що аудиторська перевірка була спланована та проведена з достатньою мірою впевненості, що в звітності підприємства немає істотних помилок.
2.3 Формування інформації про фінансові результати в умовах застосування інформаційних систем обліку
Сучасні технології знайшли своє постійне місце в роботі «Трансгаранта». Без них компанія не може ефективно працювати в нових умовах.
«Трансгарант» здійснює комплексну автоматизацію своєї діяльності, для чого в компанії існує відділ розробки програмного забезпечення. Для ефективного управління великою кількістю парку рухомого складу створений і запущений комплекс програм, що дозволяє планувати і відстежувати процес перевезення, а також автоматично формувати комплект документів, необхідних для пред'явлення клієнтові.
2007 рік відмічений істотною позитивною динамікою в області розвитку і вдосконалення інформаційних технологій в компанії. Всю свою роботу підрозділ інформаційних технологій будував відповідно до оголошеної на 2007-2008 роки стратегії, що передбачає створення надійно функціонуючої апаратної платформи і сервісів, структуризацію і розвиток Корпоративної Інформаційної Системи, формування команди кваліфікованих IT-специалистов.
Оперативно отримана достовірна інформація - ключ до ухвалення своєчасних і ефективних рішень менеджерами компанії. З цією метою в 2007 році компанія успішно підключилася до інформаційного ресурсу ВАТ «РЖД» «ЕТРАН», який дозволив працювати з первинною інформацією -электронными транспортними накладними, значно збільшив кількість сеансів оновлення даних про дислокацію вагонів і розширив деталізацію по вантаженню вагонів в інформаційній базі компанії. Співробітникам компанії надано право отримання оперативних довідок з бази даних ОАО «РЖД» без яких-небудь обмежень.
Створений єдиний інформаційний простір для взаємодії центрального офісу компанії з регіональними підрозділами.
Здійснено впровадження нового програмного комплексу 1С v.8 «Управління виробничим підприємством» (ПК 1С УПП) в області ведення бухгалтерського, податкового обліку і обліку по МСФО, обліку кадрів і розрахунку заробітної плати.
У найближчих планах завершення програмного забезпечення відповідно до вимог компанії і максимально можлива інтеграція інформаційних баз ПК 1С УПП з інформаційною базою оперативного обліку компанії.
У минулому році в компанії «Трансгарант» встановлена, настроєна і почала функціонувати в режимі дослідної експлуатації система внутрішнього електронного документообігу на базі Корпоративної Системи Управління Документами DocsVision. Створена і оперативно наповнюється інформаційна база вхідних, витікаючих і внутрішніх документів компанії. Пропрацювали технологічні процедури системи формування завдань виконавцям резолюцій і контролю їх виконання, а також системи електронного узгодження документів, зокрема, договорів з контрагентами.
У компанії функціонує і безперервно розвивається програмний комплекс, що дозволяє вести базу договорів з контрагентами з фіксацією умов тарифікації за договором у формалізованому вигляді, формувати заявки на перевезення, здійснювати планування перевезень відповідно до заявок клієнтів, оперативно відстежувати процес перевезення вантажів і передислокації вагонів, здійснювати розрахунки з клієнтами і партнерами, вести облік технічного стану власного і орендованого вагонного парку. Відділ розробки і супроводу програмного забезпечення компанії сприяє якнайповнішій адаптації програмного забезпечення до специфіки виробництва, тих або інших особливостей технологічних процесів.
Потреби в області вдосконалення оперативного обліку виконаних перевезень і формалізації правил їх обліку, необхідність інструментарію для формування аналітичних звітів по закінчених рейсах в різних інформаційних зрізах втілилися у вдосконалення і розширення функціональності аналітичного модуля Корпоративної Інформаційної Системи -АРМ статистика.
У активній розробці знаходиться нова версія модуля «Управління рухомим складом», в рамках якого вже реалізована можливість формування і ведення хронології зміни будь-яких технічних характеристик вагонів, формування бази паспортів (паперових) з крізною історією, незалежно від номера, типу і інших характеристик вагонів, система автоматичного виявлення відхилень між паперовими (введеними уручну) і електронними (отриманими з баз даних ГВЦ ВАТ «РЖД») паспортами вагонів. Введення у виробничу експлуатацію даного модуля намічене на період 2008 року, який дозволить створити повну інформаційну базу технічних характеристик вагонів і що їх комплектують і оперативно підтримувати її в достовірному стані, тим самим істотно допомогти співробітникам департаменту вагонного господарства в своєчасному і якісному ухваленні рішень.
У 2007 році в компанії почата робота із створення модуля «Управління фінансами», розроблений і переданий в дослідну експлуатацію механізм формування бюджетних заявок від структурних підрозділів для формування бюджету підрозділів і компанії в цілому в розрізі доходів/витрат і руху грошових коштів.
В рамках програми підвищення надійності, стабільності і швидкості функціонування Корпоративної Інформаційної Системи в компанії введений у виробничу експлуатацію новий могутній сервер і здійснений перехід на СУБД MSSQL 2005. При цьому оптимізовані структура сховища даних і алгоритми обробки інформації, що дозволили прискорити процес її обробки. Розроблені механізми автоматизованого завантаження первинної інформації по відвантаженню вагонів, що поступає з різних джерел.
Раніше існуючі розрізнені програмні продукти в 2007 році об'єднані єдиною панеллю управління - організована єдина точка входу в Корпоративну Інформаційну Систему компанії з одноразовою аутентифікацією користувачів, побудованою на основі реальної бази кадрового складу компанії. Підвищений рівень захисту інформації в базах даних згідно прийнятій в компанії політиці інформаційної безпеки. Формалізовані і закріплені нормативними документами обов'язкові регламентні IT-процедуры.
Цілий комплекс заходів здійснений в рамках надійного підключення до інформаційних ресурсів центрального офісу і функціонування видалених робочих місць регіональних підрозділів компанії. Оптимізована робота поштового сервера, введена у виробничу експлуатацію багатолінійна електронна система прийому-відправки факсів, здійснена заміна комп'ютерного і телекомунікаційного устаткування, кімната переговорів центрального офісу обладнана сучасною технікою для проведення аудіоконференцій. Всі співробітники компанії, в т.ч. і регіональних підрозділів, почали працювати в єдиному поштовому домені transgarant. com, що, поза сумнівом, внесло свій внесок до зміцнення іміджу компанії.
Всі досягнення 2007 року в області інформаційних технологій стали базою для подальшого розвитку і вдосконалення корпоративної комп'ютерної мережі і Корпоративної Інформаційної Системи компанії в подальші роки.
Висновки
Серед основних ризиків, що переслідують підприємство відзначимо уповільнення економіки або економічний шок, що може привести до зниження попиту на послуги, недолік дорожньої інфраструктури, зростання конкуренції, необережне втручання держави. До потенційних ризиків самої компанії ми відносимо можливе зростання боргового навантаження із-за високих потреб у інвестиціях.
ДП «Трансгарант-Україна» займає добрі позиції на транспортному ринку Украхни. Однак потенціал компанії високий, тому для зростання капіталізації підприємства пропонується наступне:
- активно нарощувати об'єми вантажоперевезень за рахунок розширення клієнтської бази, географії перевезень, подальшої диверсифікації портфеля замовлень;
- направляти інвестиції в пересувний і тяговий склад. Збільшення власного парку вагонів і локомотивів дозволить комфортніше і вільно працювати в різних секторах ринку залізничних перевезень розширювати свою присутність в тих сегментах, де потрібний спеціалізований пересувний склад. Його в даний час мало, і компанія планує набувати спеціалізованих вагонів. Тут поріг входу для нових учасників достатньо високий, і конкуренти менш охоче йдуть в такі вузькі ніші;
- надавати повний комплекс послуг, що забезпечують перевезення вантажу «від дверей до дверей», зокрема використовуючи автомобільний і морський транспорт.
Наступний аспект діяльності - активне освоєння суміжних ринків: мультимодальных перевезень, логістики і експедиції. Для цього «Трансгарант» пропонується створювати більше дочірніх компаній або набувати контрольних пакетів в спеціалізованих компаніях.
Також пропонується компанії і покупка складських терміналів. Це необхідно для стабільного ведення бізнесу перевезень вантажів в критих вагонах і розвитку логістичних послуг, що надаються компанією.
Оскільки на послуги з ремонту вантажних вагонів існує великий попит, і вони займають істотний відсоток в собівартості, «Трансгаранту» пропонується активно займатися ремонтною сферою. Два підрозділи вже працюють і здійснюють поточний ремонт рухомого складу.
Література
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 p. № 996-XІV, із змінами і доповненнями.
Закон Украини від 22.05.97 р. № 283/ВР “Про оподаткування прибутку підприємтсв”,зі змінами та доповненями.
Закон України від 24.12.2002 р. № 349-IV «О внесении изменений в Закон Украины «О налогооблажении прибыли предприятий».
Инструкция “Про застосування Плана рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, забовязань і господарських операцій підприємств” утвержденное приказом Минфина Украины от 30.11.99г. № 291.
Положение (стандарт) бухгалтерского учета 3 “Отчет о финансовых результатах”, утвержденное приказом Минфина Украины от 31. 03.99 г. №87.
Положение (стандарт) бухгалтерского учета 4 “Отчет о движении денежных средств”, утвержденное приказом Минфина Украины от 31. 03.99 г. №87.
М.Т. Білуха, В.П. Дудко “Облік і аудит”,К,1992
Кужельний М. В., Калюга С. В., Калюга О. В. Контроль фінансової звітності та правильності її складання. / За ред. д. е. н. М. В. Кужельного. -- К.: Ельга, Ніка-Центр, 2001, -- 240 с.
Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 334 с.
Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні: Нормативно-практичний довідник. Навч. посіб. за ред. Р.Л. Хомяка - Львів: “Інтеллект-Захід”, 2000. - 444 с.
Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Звітність підприємств: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2004. - 474 с.
Організація бухгалтерського обліку: Навч. посіб. для студентів вузів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / Ф. Ф. Бутинець, О. В. Олійник, М. М. Шигун, С. М. Шулепова; 2-е вид., доп. і перероб. -- Житомир: ЖІТІ, 2001. --576с.
Пархоменко В. М., Баранцев П. П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Нормативи. -- Луганськ: Арамдрук, ДСД "Лугань", 2000. -- 240 с.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" від 19 січня 2000 року.
Петрик О. А. Аудит: методологія і організація: Монографія. -- К., 2003. -- 260с.
Партин Г. Облікова політика і її вплив на фінансові результати діяльності підприємства // Фінанси України. - К., 2001.- № 1.
Зубілевич С. Окремі питання обліку відкладеного податку на прибіток відповідно до вимог національних і міжнародних стандартів //Бухгалтерський облік і аудит. - 2002. - 4.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / Пер. З англ. за ред. С.Ф. Голова. - К.: ФПБАУ, 2000. - 108с.
Солодченко И. Национальные разницы налога на прибыль // Бухгалтерия. - 2001. - 15/1 (430).
Твердомед А. «Фишки» финотчетности - 2003 // Бухгалтерия. - 2004. - 6 (577).
Соколов Я. В."Бухгалтерський облік: від початку до наших днів", К.: "Елефант"
Додаток № 1
Фінансовий звіт за 2005 рік
Коди |
||||
Дата |
01.02.2008 |
|||
Підприємство |
ДП «Трансгарант-Україна» |
за ЄДРПОУ |
00384064 |
|
Територія |
за КОАТУУ |
1420610100 |
||
Форма власності |
Приватна власність |
за КФВ |
10 |
|
Орган державного управління |
Підприємства україни, засновані фізичними особами |
за СПОДУ |
7774 |
|
Галузь |
Залізничний транспорт незагального користування |
за ЗКГНГ |
0 |
|
Вид економічної діяльності |
Вантажний залізничний транспорт |
за КВЕД |
15.81.0 |
|
Одиниця виміру: |
Тис. Грн. |
Контрольна сума |
||
Адреса: |
03150, г. Киев, ул. Димитрова, 5, корп.2 |
Баланс на 31.12.2005
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
І. Необоротні активи |
||||
Нематеріальні активи: |
||||
залишкова вартість |
010 |
0 |
0 |
|
первісна вартість |
011 |
0 |
0 |
|
накопичена амортизація |
012 |
0 |
0 |
|
Незавершене будівництво |
020 |
116,9 |
512,9 |
|
Основні засоби: |
||||
залишкова вартість |
030 |
5 819,6 |
5 824,4 |
|
первісна вартість |
031 |
14 510,8 |
14 933,3 |
|
знос |
032 |
8 691,2 |
9 108,9 |
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
||||
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
0 |
0 |
|
інші фінансові інвестиції |
045 |
0 |
0 |
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
0 |
0 |
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
0 |
0 |
|
Інші необоротні активи |
070 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом І |
080 |
5 936,5 |
6 337,3 |
|
ІІ. Оборотні активи |
||||
Запаси: |
||||
виробничі запаси |
100 |
1 586,5 |
1 776,1 |
|
тварини на вирощуванніта відгодівлі |
110 |
0 |
0 |
|
незавершене виробництво |
120 |
0 |
0 |
|
готова продукція |
130 |
0 |
0 |
|
товари |
140 |
4,3 |
39,5 |
|
Векселі одержані |
150 |
0 |
0 |
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
||||
чиста реалізаційна вартість |
160 |
427,6 |
637,3 |
|
первісна вартість |
161 |
427,7 |
638,3 |
|
резерв сумнівних боргів |
162 |
0,1 |
1 |
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
||||
з бюджетом |
170 |
0 |
0 |
|
за виданими авансами |
180 |
0 |
0 |
|
з нарахованих доходів |
190 |
0 |
0 |
|
із внутрішніх розрахунків |
200 |
0 |
0 |
|
Інша поточна дебіторська заборгованість |
210 |
14,2 |
16,3 |
|
Поточні фінансові інвестиції |
220 |
0 |
0 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
||||
в національній валюті |
230 |
158,4 |
60,4 |
|
в іноземній валюті |
240 |
0 |
0 |
|
Інші оборотні активи |
250 |
0 |
11,5 |
|
Усього за розділом ІІ |
260 |
2 191 |
2 541,1 |
|
ІІІ. Витрати майбутніх періодів |
270 |
4,2 |
9 |
|
Баланс |
280 |
8 131,7 |
8 887,4 |
|
Пасив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
І. Власний капітал |
||||
Статутний капітал |
300 |
1 035,6 |
1 035,6 |
|
Пайовий капітал |
310 |
0 |
0 |
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
0 |
0 |
|
Інший додатковий капітал |
330 |
4 979,3 |
4 979,3 |
|
Резервний капітал |
340 |
192,8 |
250,8 |
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
350 |
912,3 |
1 826,4 |
|
Неоплачений капітал |
360 |
0 |
0 |
|
Вилучений капітал |
370 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом І |
380 |
7 120 |
8 092,1 |
|
Частка меншості |
385 |
0 |
0 |
|
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів |
||||
Забезпечення виплат персоналу |
400 |
0 |
0 |
|
Інші забезпечення |
410 |
0 |
0 |
|
Вписуваний рядок - сума страхових резервів |
415 |
0 |
0 |
|
Вписуваний рядок - сума часток перестраховиків у страхових резервах |
416 |
0 |
0 |
|
Цільове фінансування |
420 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом ІІ |
430 |
0 |
0 |
|
ІІІ. Довгострокові зобов'язання |
||||
Довгострокові кредити банків |
440 |
0 |
0 |
|
Інші довгострокові фінансові зобов'язання |
450 |
0 |
0 |
|
Відстрочені податкові зобов'язання |
460 |
0 |
0 |
|
Інші довгострокові зобов'язання |
470 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом ІІІ |
480 |
0 |
0 |
|
ІV. Поточні зобов'язання |
||||
Короткострокові кредити банків |
500 |
0 |
0 |
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями |
510 |
0 |
0 |
|
Векселі видані |
520 |
0 |
0 |
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
530 |
370,7 |
114,8 |
|
Поточні зобов'язання за розрахунками: |
||||
з одержаних авансів |
540 |
0 |
0 |
|
з бюджетом |
550 |
232,4 |
352,6 |
|
з позабюджетних платежів |
560 |
0 |
0 |
|
зі страхування |
570 |
113,3 |
92,2 |
|
з оплати праці |
580 |
266 |
209,6 |
|
з учасниками |
590 |
18,3 |
18,1 |
|
із внутрішніх розрахунків |
600 |
0 |
0 |
|
Інші поточні зобов'язання |
610 |
11 |
8 |
|
Усього за розділом ІV |
620 |
1 011,7 |
795,3 |
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
0 |
0 |
|
Баланс |
640 |
8 131,7 |
8 887,4 |
Звіт про фінансові результати за 2005 рік
І. Фінансові результати
Стаття |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
010 |
23 917,2 |
18 196,8 |
|
Податок на додану вартість |
015 |
( 3 986,2 ) |
( 3 032,8 ) |
|
Акцизний збір |
020 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
025 |
( 0 ) |
( 0 ) |
||
Інші вирахування з доходу |
030 |
( 0 ) |
( 1 859,5 ) |
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
035 |
19 931 |
13 304,5 |
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) |
040 |
( 15 929,2 ) |
( 11 146,8 ) |
|
Валовий: |
||||
прибуток |
050 |
4 001,8 |
2 157,7 |
|
збиток |
055 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Інші операційні доходи |
060 |
555,9 |
188 |
|
Адміністративні витрати |
070 |
( 1 440,3 ) |
( 785,5 ) |
|
Витрати на збут |
080 |
( 149,5 ) |
( 180,8 ) |
|
Інші операційні витрати |
090 |
( 655,3 ) |
( 343,9 ) |
|
Фінансові результати від операційної діяльності: |
||||
прибуток |
100 |
2 312,6 |
1 035,5 |
|
збиток |
105 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Доход від участі в капіталі |
110 |
0 |
0 |
|
Інші фінансові доходи |
120 |
0 |
0 |
|
Інші доходи |
130 |
280,2 |
212 |
|
Фінансові витрати |
140 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Втрати від участі в капіталі |
150 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Інші витрати |
160 |
( 106,2 ) |
( 66,8 ) |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
||||
прибуток |
170 |
2 486,6 |
1 180,7 |
|
збиток |
175 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
180 |
1 514,5 |
992,6 |
|
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності |
185 |
0 |
0 |
|
Фінансові результати від звичайної діяльності: |
||||
прибуток |
190 |
972,1 |
188,1 |
|
збиток |
195 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Надзвичайні: |
||||
доходи |
200 |
0 |
0 |
|
витрати |
205 |
( 0 ) |
( 0 ) |
|
Податки з надзвичайного прибутку |
210 |
0 |
0 |
|
Чистий: |
||||
прибуток |
220 |
972,1 |
188,1 |
|
збиток |
225 |
( 0 ) |
( 0 ) |
ІІ. Елементи операційних витрат
Найменування показника |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
Матеріальні затрати |
230 |
9 091,9 |
5 453,7 |
|
Витрати на оплату праці |
240 |
4 449,3 |
3 557,9 |
|
Відрахування на соціальні заходи |
250 |
1 717,5 |
1 336,7 |
|
Амортизація |
260 |
762,5 |
549,3 |
|
Інші операційні витрати |
270 |
2 153,1 |
1 559,4 |
|
Разом |
280 |
18 174,3 |
12 457 |
ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій
Назва статті |
Код рядка |
За звітний період |
За попередній період |
|
Середньорічна кількість простих акцій |
300 |
591 750 |
591 750 |
|
Скоригована середньорічна кількість простих акцій |
310 |
591 750 |
591 750 |
|
Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію |
320 |
1,643 |
0,317 |
|
Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію |
330 |
1,643 |
0,317 |
|
Дивіденди на одну просту акцію |
340 |
0 |
0 |
Додаток № 2
Фінансовий звіт за 2006 рік
Коди |
||||
Дата |
01.02.2008 |
|||
Підприємство |
ДП «Трансгарант-Україна» |
за ЄДРПОУ |
00384064 |
|
Територія |
за КОАТУУ |
1420610100 |
||
Форма власності |
Приватна власність |
за КФВ |
10 |
|
Орган державного управління |
Підприємства україни, засновані фізичними особами |
за СПОДУ |
7774 |
|
Галузь |
Залізничний транспорт незагального користування |
за ЗКГНГ |
0 |
|
Вид економічної діяльності |
Вантажний залізничний транспорт |
за КВЕД |
15.81.0 |
|
Одиниця виміру: |
Тис. Грн. |
Контрольна сума |
||
Адреса: |
03150, г. Киев, ул. Димитрова, 5, корп.2 |
Баланс на 31.12.2006
Актив |
Код рядка |
На початок звітного періоду |
На кінець звітного періоду |
|
І. Необоротні активи |
||||
Нематеріальні активи: |
||||
залишкова вартість |
010 |
0 |
0 |
|
первісна вартість |
011 |
0 |
0 |
|
накопичена амортизація |
012 |
0 |
0 |
|
Незавершене будівництво |
020 |
512,9 |
0,5 |
|
Основні засоби: |
||||
залишкова вартість |
030 |
5 824,4 |
7 125,3 |
|
первісна вартість |
031 |
14 933,3 |
16 491,9 |
|
знос |
032 |
9 108,9 |
9 366,6 |
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
||||
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств |
040 |
0 |
0 |
|
інші фінансові інвестиції |
045 |
0 |
0 |
|
Довгострокова дебіторська заборгованість |
050 |
0 |
0 |
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
0 |
0 |
|
Інші необоротні активи |
070 |
0 |
0 |
|
Усього за розділом І |
080 |
6 337,3 |
7 125,8 |
|
ІІ. Оборотні активи |
Подобные документы
Теоретичні основи організації обліку на підприємстві. Способи відображення інформації про використання прибутку у реєстрах обліку і фінансовій звітності. Запровадження автоматизованих бухгалтерських систем для відображення фінансових результатів.
курсовая работа [101,5 K], добавлен 10.03.2014Теоретичні основи обліку фінансових результатів та їх відображення у звітності. Вплив аудиту на фінансовий результат діяльності підприємства. Загальна методика проведення аудиту звіту про фінансові результати підприємства та її документальне оформлення.
курсовая работа [84,1 K], добавлен 07.07.2009Теоретичні засади організації аудиту фінансових результатів. Методи визначення в бухгалтерському обліку чистого прибутку (збитку) підприємства. Інформаційне забезпечення аудиту фінансових результатів на ТОВ "Вікторія". Мета перевірки фінансової звітності.
курсовая работа [110,0 K], добавлен 03.10.2014Аналіз діючих систем обліку фінансових результатів, правильної організації бухгалтерського обліку. Проблеми переходу України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. Облік доходів, витрат і фінансових результатів сільськогосподарських підприємств.
курсовая работа [52,9 K], добавлен 20.11.2010Фінансові результати, як об'єкт бухгалтерського обліку. Задачі обліку фінансових результатів та характеристика облікової політики підприємства. Організація бухгалтерського обліку фінансових результатів. Контроль фінансових результатів.
дипломная работа [260,8 K], добавлен 10.11.2003Класифікація визнаних доходів у бухгалтерському обліку. Відображення витрат у бухгалтерському обліку. Чистий прибуток або збиток як результат діяльності підприємства. Облік і узагальнення інформації про фінансові результати. Об'єкти оподаткування.
дипломная работа [33,9 K], добавлен 26.10.2008Зміст фінансових результатів та використання прибутку підприємств з урахуванням факторів їх формування. Організація аналітичного та синтетичного обліку і аудиту та методика відображення у звітності фінансових результатів діяльності ТОВ "АСТРАЛ-сервіс".
дипломная работа [382,6 K], добавлен 12.01.2012Економічний зміст визначення прибутку підприємства. Облік формування та використання прибутку підприємства. Розкриття інформації про формування і використання прибутку у звітності. Факторний аналіз фінансових результатів. Шляхи підвищення прибутковості.
дипломная работа [429,1 K], добавлен 11.07.2014Економічна суть фінансових результатів на виробничих підприємствах. Основні терміни науки про фінансові результати і їх тлумачення. Аспекти формування фінансових результатів в умовах вітчизняної економіки. Облік фінансових результатів на КП "Західтурбуд".
дипломная работа [518,0 K], добавлен 22.04.2010Дослідження організації та методики бухгалтерського обліку доходів, витрат та формування фінансових результатів діяльності підприємства. Аналіз порядку визначення чистого прибутку та збитку звітного періоду. Відображення фінансових результатів в обліку.
курсовая работа [122,0 K], добавлен 15.11.2016