Нематеріальні активи дуже неоднорідні за своїм складом, за характером використання або експлуатації в процесі виробництва, за ступенем впливу на фінансовий стан і результати господарської діяльності. У процесі більш детального аналізу нематеріальні активи можна згрупувати виходячи з приведених нижче ознак [8].

За термінами корисного використання:

функціонуючі (працюючі) нематеріальні активи - це об'єкти нематеріальних активів, використання яких приносить підприємству прибуток у теперішній період;

нефункціонуючі (непрацюючі) нематеріальні активи - це об'єкти нематеріальних активів, що не використовуються за якимись причинами, але можуть використовуватися в майбутньому.

За оборотністю (тривалістю використання):

поточні - це об'єкти нематеріальних активів, що використовуються в діяльності підприємства не більше року, тому що швидко втрачають свою споживчу вартість. Вони включаються в поточні витрати підприємства;

довгострокові - це об'єкти нематеріальних активів, що використовуються в діяльності підприємства більше року. Їхня вартість переноситься на вартість виробленого з їхньою допомогою продукту частково (амортизується).

Рис.1.2 Джерела придбання та фінансування нематеріальних активів

За ступенем відчуженості:

відчужувані - мають спроможність цілком передаватися при їхньому продажі, передачі, оренді;

невідчужувані - залишаються у власності власника при частковій передачі прав на їхнє використання.

За ступенем впливу на фінансові результати підприємства:

об'єкти нематеріальних активів, спроможні приносити прибуток прямо, за рахунок впровадження їх в експлуатацію;

об'єкти нематеріальних активів, що опосередковано впливають на фінансові результати.

За ступенем правової захищеності:

нематеріальні активи, що захищаються охоронними документами (авторськими правами);

нематеріальні активи, що не захищаються охоронними документами (авторськими правами).

За ступенем вкладення індивідуальної праці працівниками даного підприємства:

власні - тобто об'єкти нематеріальних активів, розроблені особисто працівниками або фундаторами підприємства;

пайові - тобто об'єкти нематеріальних активів, розроблені разом з іншими фізичними або юридичними особами на пайових умовах;

придбані зі сторони - тобто об'єкти нематеріальних активів, отримані від інших фізичних або юридичних осіб за плату або безоплатно.

Для успішного введення нематеріальних активів в економічний оборот підприємств будь-який учасник цієї дії зобов'язаний розбиратися в класифікації і сутнісних характеристиках кожного об'єкта нематеріальних активів, їхніх особливих властивостях, а також в супутних їм патентно- правових документах.

Всі види нематеріальних активів умовно розділяють на п'ять груп:

об'єкти права інтелектуальної власності - до них відносять: право власності на винахід, на корисну модель, на промисловий зразок, на сорт рослин, а також: право власності на фірмове найменування, право власності на програмне забезпечення і бази даних для ЕОМ, на науково-технічну інформацію; засвідчуються патентом;

об'єкти права користування ресурсами природного середовища: право користування надрами, земельною ділянкою, право на користування геологічною і іншою інформацією про стан і можливість господарського використання елементів природного середовища, право на використання водних, біологічних і інших ресурсів, котре якимось чином впливає на рівень екологічної безпеки життєдіяльності підприємства, регіону і т.д.;

право на здійснення різноманітних видів діяльності - засвідчується ліцензією або патентом;

гудвілл - вартість репутації фірми. Вартість цього виду нематеріальних активів визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства і його ринковою вартістю як цілісного майнового комплексу, що визначається на основі управлінських якостей, технологій і т.п. До цієї групи відносять і ноу-хау - придбані підприємством технології, що приносять вигоду в процесі господарської діяльності;

право власності на майно: квартири, телефони і т.д., право на місце на товарній або фондовій біржі.

Об'єктом нематеріальних активів може розглядатися і така категорія, як організаційні витрати, що являють собою сукупність витрат, понесених підприємством (акціонерним, спільним) у зв'язку із його створенням. Серед них - витрати, пов'язані з розробкою установчих документів і техніко-економічних обгрунтувань, плати за консультації в спеціалізованих організаціях, реєстраційні збори, рекламні витрати. В якості нематеріальних активів названі витрати приймаються підприємством на облік тільки в тому випадку, коли установчі документи розглядають їх частиною вкладу в статутний фонд.

Якщо за домовленістю між учасниками якісь витрати, пов'язані зі створенням підприємства, повинні бути покриті самими учасниками (без наступної капіталізації), то ці витрати не включаються до складу нематеріальних активів. Не підлягають віднесенню до організаційних також і різного роду операційні втрати, понесені в початковий період діяльності підприємства. Будь-які з названих вище витрат повинні в обов'язковому порядку підтверджуватися відповідними виправдувальними документами. Не можуть бути визнані нематеріальними активами інтелектуальні і ділові якості громадянина, його кваліфікація і спроможність до праці, оскільки вони не можуть бути відчужені від громадянина і передані іншим особам.

Розглянемо коротко основні характеристики об'єктів нематеріальних активів.

Авторські свідоцтва. Це правові документи по винаходах. Видача авторських свідоцтв була передбачена законодавством ряду країн в системі Ради Економічної Взаємодопомоги.. Вимоги до винаходу у разі отримання на нього авторського свідоцтва були ті ж, що і при отриманні патенту. Різниця полягала в тому, що винахід, захищений патентом, міг використовуватися тільки власником патента, а у разі захисту його авторським свідоцтвом винятковим правом на його використання володіла держава. В даний час в державах, які утворилися на території колишнього СРСР, відповідно до нового законодавства винаходи охороняються тільки на основі патентів.

Авторське право. Розповсюджується на твори науки, літератури, мистецтва, які є результатом творчої діяльності, незалежно від призначення і достоїнства твору, а також способу його вираження.

Авторське право означає право на даний твір, на виготовлення і поширення його або самим автором, або з дозволу останнього, а також право автора класти край будь-яким спотворенням свого твору і отримувати протягом всього життя і 50 (п'ятдесяти) років після смерті дохід, який приносить його твір.

База даних - об'єктивна форма подання і організації сукупності даних, систематизованих таким чином, щоб ці дані могли бути оброблені за допомогою ЕОМ.

Ділова репутація фірми («гудвілл») - вартісна категорія, що є різницею між вартістю фірми як єдиного цілісного майново-фінансового комплексу і вартістю всіх її активів. Фактична величина «гудвілл» є порівняння ринкової вартості матеріальних і нематеріальних активів з контрактною ціною на підприємство. Якщо контрактна ціна перевищує ринкову вартість всіх активів, виникає «гудвілл позитивний». І навпаки, якщо контрактна ціна нижче ринкової вартості всіх активів, виникає «гудвілл негативний».

Витрати НДДКР - витрати, пов'язані з процесом підготовки і проведення наукових аналізів, дослідження, експериментів, продиктованих потребами фундаментальних, прикладних і галузевих наук.

Витрати на послуги непромислового характеру, що надаються сторонніми організаціями. До них відносяться консультаційні послуги з правових, фінансових і маркетингових проблем, включаючі питання:

· купівлі-продажу товарів, ведення бізнесу, комерційної інформації;

· фінансового планування і контролю, калькуляції собівартості продукції, питання ціноутворення. експертної оцінки по інвестуванню коштів, по прогнозах руху ліквідності, управлінні поточними активами;

· стратегії бізнесу (дослідження інвестиційних проектів, технологічних рішень, об'єми інвестицій, витрати в процесі виробництва і реалізації товару, очікуваний прибуток, реорганізація структури компанії, акціонування і т.п.);

· ведення обліку і складання звітності на підприємстві, порядку виконання фінансових зобов'язань, аналізу фінансового планування і т.п.;

· складання бізнес-планів, надання комерційної інформації, складання прогнозів на базі економічних моделей оцінки можливих ризиків і інше.

Винахід - нове і володіюче істотними відмінностями технічне рішення задачі, що дає позитивний ефект. Охороняється законом, якщо має винахідницький рівень, застосовується в різних галузях промисловості народного господарства.

Ліцензія - правовий документ, що дає:

1) дозвіл на використання іншими фізичними або юридичними особами винаходів, технологій, технічних знань, виробничого досвіду і т.д.

2) дозвіл, що видається державними органами на здійснення якої-небудь господарської діяльності.

Наукове відкриття - визнання явищ, властивостей або законів матеріального світу, які досі не були пізнані і не допускали перевірки.

«Ноу-хау» - повністю або частково конфіденційні знання технічного, організаційно-адміністративного, фінансового, економічного, управлінського характеру, які не є загальновідомими. У основу виділення і виявлення «ноу-хау» встановлені критерії ХХII сесії Європейської економічної комісії (Женева, 1969 р.):

· конфіденційний характер;

· науково-технічні знання і досвід;

· цінність;

· можливість практичного застосування;

· правова захищеність на національному і міжнародному рівні.

Організаційні витрати, виникаючі при утворенні підприємства (СП і АТ), тобто витрати, пов'язані з розробкою засновницьких документів підприємства і техніко-економічних обгрунтувань, витрати на підготовку кадрів і інші (при внесенні їх в статутний фонд підприємства).

Патент - юридично закріплені виняткові права користування, виробництва і продажу продукції на період, передбачений законодавством.

Корисна модель - (винахід в області механіки) описується як пристрій.

Програма для ЕОМ - об'єктивна форма надання сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ і інших комп'ютерних пристроїв з метою отримання певного результату (включаючи підготовлені матеріали, отримані в ході розробки програми для ЕОМ і аудіовізуальні зображення, що породжуються нею ).

Право користування природними ресурсами включає в себе право користування землею, водними і лісовими ресурсами, надрами і т.д.

Право користування майном включає право користування· матеріальним майном: рухомим і нерухомим; · нематеріальним майном.

Промисловий зразок - художнє або художньо-конструкторське рішення, що визначає зовнішній вигляд продукції або послуги.

Раціоналізаторська пропозиція - технічне рішення, що є новим і корисним і передбачає зміну конструкції виробів, технології виробництва або зміну складу матеріалу. До раціоналізаторських пропозицій відносяться:

· проекти (креслення або технічні проекти);

· конструкції;

· технологічні процеси.

Суміжні права - це права виконавців. Суб'єктами суміжних прав можуть виступати: виконавці творів; виготівники копій, фонограм; організації ефірного і кабельного віщання.

Сорт рослин - група рослин, яка незалежно від патентоздатності визначається ознаками, що характеризують даний генотип (або комбінацію генотипів), і відрізняється від інших груп рослин хоч би однією ознакою.

Товарний знак - це елемент, сприяючий відмінності товарів і послуг одних юридичних осіб або громадян від однорідних товарів і послуг інших юридичних осіб або громадян.

Топологія інтегральних мікросхем (ІМС) - зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розташування сукупності елементів інтегральної мікросхеми і зв'язків між ними. Призначена для виконання функцій електронної мікросхеми.

Вказівки на джерело походження товару або послуги - один з різновидів комерційних позначень. Являє собою яке-небудь найменування, вираження або знак, яке показує, звідки поступив даний продукт або послуга: країна, регіон, конкретне місце.

Фірмові найменування характеризують репутацію і становище підприємства загалом. Служать для його розпізнавання і виділення з числа інших, а також є корисним джерелом інформації для споживачів.

Франчайзинг - взаємовигідна угода, по якій велика «батьківська» фірма або підприємство надають право малій фірмі (приватній або державній) реалізовувати свою продукцію і вести свою справу під маркою (торговим знаком) «батьківської» фірми протягом певного терміну в спеціально вказаному місці з правом вибору ринку збуту. За цю можливість мала фірма сплачує вступний внесок і відраховує певний процент з обороту на користь «батьківської» фірми.

Проблема комерційного використання результатів діяльності об'єктів нематеріальних активів в сучасній практиці є комплексною та багатогранною, вона включає в себе правові, технологічні, економічні, виробничі, соціальні і психологічні питання. Найбільш істотні розбіжності викликає наступне питання: чи є нематеріальні (невідчутні) засоби активами і чи можуть вони взагалі включатися в баланс підприємства. Потрібно відмітити, що єдиної думки у вчених-економістів в даний час немає.

Доводи на користь того, що невідчутні засоби є активами полягають в тому, що ці засоби являють собою майбутні економічні вигоди, за які була виплачена компенсація. Однак противники включення цих засобів в бухгалтерську звітність як активи мотивують свою позицію тим, що майбутні економічні вигоди, пов'язані з нематеріальними активами, за винятком окремих випадків, неможливо визначити з достатньою мірою достовірності, і, крім того, ці об'єкти не відповідають, як правило, критерію відчудження (наприклад, ділова репутація фірми не може бути реалізована окремо від фірми, торгові знаки невіддільні від ділової репутації фірми).

Однак потрібно відмітити, що це не зовсім так. Деякі нематеріальні активи цілком відчужувані. Це відноситься, наприклад, до таких активів; витрат на НДДКР в тих випадках, коли ці дослідження повинні привести до створення таких активів як товарні марки, торгові знаки, патенти і інші активи, які є віддільними від компанії загалом; витрат на програмне забезпечення в тих випадках, коли виявлені його технічна здійсненність і комерційна ефективність, і коли воно розроблене самою компанією.

Тому, визнаючи нематеріальні активи активами, виникає нелегке завдання - дати по можливості найбільш узагальнюючі рекомендації за вартісною оцінкою нематеріальних активів, які самі по собі вельми значно відрізняються один від одного. Звичайно можна виділити найбільш загальні чинники, загальні критерії ефективності і деякі інші найбільш характерні моменти. У такому плані і розроблялися раніше окремі методики по галузях, які використовувалися в практиці тієї або іншої галузі.

Серед діючих самодіяльних оцінювачів сьогодні використовуються численні помилкові варіанти методики оцінки вартості нематеріальних активів і інших не завжди коректних методик.

Відмітимо найбільш характерні випадки, коли виникає потреба в оцінці нематеріальних активів підприємства, а також всього майна підприємства:

Купівля-продаж акцій підприємства на ринку цінних паперів. Купівля підприємства, що знаходиться в акціонерній власності, є купівлею всіх акцій, емітованих даним підприємством. Щоб тримати підприємство під контролем, можна не скуповувати всі його акції, а купити тільки контрольний пакет акцій. Але незалежно від того, чи купується контрольний або неконтрольний пакет акцій, інвестор тоді упевнений в своєму рішенні, коли знає вартість підприємства і частку цієї вартості, що доводиться на контрольний пакет акцій.

Купівля-продаж частки (внеску) в статутному капіталі товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. На відміну від попереднього випадку частка оцінюється не числом акцій, а в грошових одиницях.

Продаж підприємства цілком на аукціоні або за конкурсом, здійснюваний при процедурі банкрутства або при приватизації державного підприємства.

Передача всього підприємства в оренду. Оцінка вартості важлива для призначення орендної плати і здійснення подальшого викупу орендарем (якщо це передбачене договором оренди).

Реорганізація (злиття, розділення, поглинання і т.п.) і ліквідація підприємства, що проводяться як за рішенням власників підприємства, так і при рішенні арбітражного суду при банкрутстві підприємства.

Здійснення інвестиційного проекту розвитку підприємства, коли для його обгрунтування необхідно знати початкову вартість майна. Зокрема, така проблема виникає перед інвестором при проведенні санації неспроможного підприємства.

Отримання кредиту під заставу всього майна підприємства (іпотека).

Оцінка вартості фірмового товарного знаку або інших засобів індивідуалізації підприємства і його продукції (послуг) проводиться:

при їх перекупці, придбанні іншою фірмою;

при наданні франшизи новим компаньйонам, коли розширяється ринок збуту і збільшується об'єм продажу;

при визначенні збитку, нанесеного діловій репутації підприємства незаконними діями з боку інших підприємств;

при використанні їх як внесок в статутний капітал товариства, що створюється;

при визначенні вартості нематеріальних активів, гудвілла, для загальної оцінки вартості підприємства.

Таким чином, обгрунтованість і достовірність оцінки вартості нематеріальних активів багато в чому залежить від того, наскільки правильно визначена область використання оцінки: купівля-продаж, отримання кредиту, страхування, оподаткування і т.п. Особливу увага потрібно звертати на спосіб оцінки тих нематеріальних активів., що поступають безвідплатно на баланс підприємства.

Нематеріальні активи мають безпосереднє відношення до процесу виробництва, що ставить їх, на наш погляд, в один ряд з основними фондами, матеріалами, сировиною, паливом, МШП, робочою силою. Як і перераховані елементи, об'єкти нематеріальних активів впливають по суті на конкурентноздатність продукції, робіт і послуг, забезпечуючи споживчі переваги перед аналогами. Об'єкти нематеріальних активів незримо присутні практично на всіх стадіях виробництва продукції, робіт, послуг, починаючи від технологій і закінчуючи аналізом і використанням фінансових результатів. Можна сказати, що об'єкти нематеріальних активів є одним з основних чинників, що визначають кінцевий рівень прибутковості підприємства, а отже - і його ефективність функціонування. Виходячи з усього вищенаведеного, в даний час оцінка об'єктів нематеріальних активів є необхідною.

В сучасних умовах господарювання в Україні ще не розроблені всі необхідні методи і рекомендації, і тому в багатьох випадках використовують досвід розвинутих капіталістичних держав, пристосовуючи наявну інформацію до умов України. Здійснення господарських операцій з об'єктами нематеріальних активів потребує їхньої вартісної оцінки, тому що вона дозволяє зіставити результати інтелектуальної діяльності з іншими результатами діяльності підприємства або з іншими активами.

В залежності від умов застосування об'єкта нематеріальних активів можна виділити такі категорії їхньої вартісної оцінки:

Оціночна вартість.

Балансова (початкова) вартість.

Відновна вартість.

Залишкова вартість.

Оціночна вартість являє собою вартість, що відбиває якісну характеристику об'єкта: його переваги перед аналогічними об'єктами і корисність застосування в конкретних економічних умовах. Оцінку об'єктів промислової власності розглядають із різних точок зору, безпосередньо взаємопогоджених між собою: досягнутого технічного рівня, оновлення виробництва, необхідних капіталовкладень у їхню розробку, придбання і впровадження і з погляду ефективності їх використання. Що стосується об'єктів інтелектуальної власності, то ці складові заміняються таким менше визначеним показником як організаційно-управлінський ефект.

Оціночна вартість встановлюється експертною комісією на підставі розрахунків розміру вартості об'єкта, що подаються спеціалістами. У світовій практиці існують три основних підходи до оцінки вартості об'єктів нематеріальних активів:

оцінка по сумі витрат на створення розробки, патентування або юридичне оформлення її результатів;

оцінка по вартості обраного аналога;

оцінка по ефективності розробки.

Балансова (початкова) вартість - це розмір вартості, по якому об'єкт нематеріальних активів приймається на бухгалтерський облік. Вона може бути менше або дорівнює оціночній вартості об'єкта у випадках, коли на облік приймається об'єкт, створений на підприємстві, або переданий безоплатно, або куплений на аукціоні.

Відновна вартість - це початкова вартість об'єкта з урахуванням індексації.

Залишкова вартість - це початкова (відновна) вартість об'єкта без урахування суми зносу.

Експертна оцінка нематеріальних активів відповідно до Порядку експертної оцінки нематеріальних активів, затвердженому наказом Фонду державного майна України і Державного комітету з питань науки і технологій від 27 липня 1995 року № 969/97 [24], проводиться відносно об'єктів приватизації незалежно від галузі господарства, до якої вони відносяться, у випадку створення на їхній основі акціонерних товариств. Рішення про експертну оцінку нематеріальних активів приймає комісія з приватизації (корпоратизації).

Експертній оцінці відповідно до цього Порядку піддаються нематеріальні активи, не відображені в балансі підприємства. Нематеріальні активи, об'єкти права інтелектуальної власності, піддаються інвентаризації відповідно до пункту 21 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств і організацій, що передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 року № 158.

Нематеріальні активи, об'єкти права користування ресурсами природного середовища, економічними й іншими привілеями, а також гудвілл, оцінюються комісією з приватизації (корпоратизації). За рішенням органу приватизації в окремих випадках для експертної оцінки вартості нематеріальних активів, перерахованих вище, можуть залучатися експерти відповідно до Положення про порядок проведення експертної оцінки державного майна України від 2 лютого 1995 року № 100.

Експертна оцінка вартості нематеріальних активів може здійснюватися в такий спосіб:

шляхом визначення сучасної вартості відтворення нематеріальних активів, узятих на облік в результаті проведеної інвентаризації на дату приватизації;

шляхом капіталізації прибутків для визначення сумарної вартості нематеріальних активів, не відображених у бухгалтерському балансі на дату приватизації;

шляхом поєднання цих двох способів.

Експертна оцінка вартості нематеріальних активів, що не відображені в бухгалтерському балансі об'єкта приватизації, здійснюється за формулою:

С_на = П_п С_к - С_б, (1.1)

де: С_на вартість нематеріальних активів, не відображених у балансі, тис. грн.;

П_п балансовий прибуток об'єкта приватизації після врахування податку з прибутку, тис. грн.;

С_к ставка капіталізації;

С_б вартість цілісного майнового комплексу, що визначається по балансу, складеному на дату приватизації, тис. грн.

Розрахунку підлягає лише позитивне значення С_на.

2. Аналітична частина

2.1 Організаційно-економічна структура підприємства

Основним видом діяльності підприємства «Кімс» є обслуговування клієнтів, основна сфера - надання послуг хімчистки, пачечної а поточного догляду за хутряними речами.

Основні показники техніко-економічного стану ПП «Кімс» представлено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Техніко-економічні показники ПП «Кімс» за 2007-2009 рр.

Види активів	2007 р.	2008 р.	2009р.
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
1.Нематеріальні активи	3.7	0.040	24.5	0.300	17.4	0.203
2.Незавершене будівництво	70.6	0.7819	-	-	10.8	0.126
3.Основні засоби	6704.6	74.258	5903.1	72.41	5144.8	60.128
4.Довгострокові фін. інвестиції	-	-	-	-	-	-
5.Довгострокова ДЗ	81.0	0.897	138.9	1.703	-	-
6.Інші необоротні активи	-	-	-	-	-	-
7.Всього необоротних активів	6859.9	75.97	6066.5	74.413	5311.9	62.08
8.Виробничі запаси	993.6	11.00	929.5	11.40	939.2	10.97
Поточні біологічні активи	-	-	-	-	-	-
Незавершене виробництво	-	-	26.2	0.321	102.6	1.199
Готова продукція	202.4	2.241	183.6	2.252	183.0	2.138
Товари	143.3	1.587	80.3	0.985	151.4	17.69
9.Дебіторська заборгованість	751.4	8.322	754.7	9.257	1332.5	15.573
в тому числі: резерв сумнівних боргів	-	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками	-	-	-	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	16.4	0.181	45.9	0.563	75.9	0.887
10.Грошові кошти	61.7	0.683	63.0	0.272	31.3	0.365
11.Інші оборотні активи	-	-	-	-	17.2	0.201
12.Всього оборотних активів	2168.8	24.03	2085.5	25.587	3230.4	37.751
13.Витрати майбутніх періодів	-	-	-	-	14.0	0.163
14.Валюта балансу	9028.7	100	8151.9	100	8556.3	100

Аналізуючи дані таблиці складу і структури активів підприємства за 2007 р., 2008р. і 2009р.ми бачимо, що найбільшу питому вагу в структурі не оборотних активів підприємства за 3 роки мають основні засоби: 2007р-74.25%, 2008р. -72.41%, 2009р. -60.128%. А найбільш питому вагу в структурі оборотних активів мають товари: 2007р. -1.587%, 2008р. -0.985%, 2009р. -1.769%.

Підприємство отримує стабільний прибуток від операційної діяльності, в 2007 ПП «Кімс» розпочинало свою діяльність і тому на перших етапах отримало великі видатки на операційну діяльність та відповідно після сплати податків збиток від діяльності. В 2008 році підприємство суттєво наростило обсяги реалізації та зміцнило клієнтську базу, обсяг чистого прибутку склав - 249 тис. грн., а 2009 році криза дісталася і підприємств обслуговування, відбулося зниження чистого прибутку підприємства - сума прибутку склала - 40 тис. грн..

Суттєвим показником роботи підприємства є його ділова активність. Результат розрахунку показників ділової активності представлено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Показники ділової активності ПП «Кімс» за 2007-2009рр

з/п	Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	+ -
I -гр. Показники ефективності використання оборотних А в цілому та необоротних А.
1.	Коефіцієнт оборотності всіх використовуваних А	4.73	2.83	2.28	-2.45
2.	Коефіцієнт оборотності оборотних А	9.77	4.43	6.64	-
3.	Коефіцієнт оборотності запасів	_	_	_	_
4.	Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	_	3962	_	_
5.	Коефіцієнт оборотності ДЗ	34.62	19.42	15.10	-3.13
6.	Коефіцієнт оборотності грошових А	_	_	_	_
7.	Період обороту всіх використовуваних днів	76.10	127.20	157.89	81.79
8.	Період обороту оборотних А, днів	36.84	81.26	54.21	17.37
9.	Період обороту запасів,днів	_	_	_	_
10.	Період обороту виробничих запасів	_	0.090	_	_
11.	Період обороту ДЗ, днів	10.39	18.53	23.84	13.45
12.	Період обороту грошових А	_	_	_	_
II-гр. Показники ефективності використання виробничих необоротних запасів
13.	Коефіцієнт виробничої віддачі основних засобів,рн..
14.	Коефіцієнт виробничої місткості основних засобів,грн	_	_	_	_

Коефіцієнт оборотності активів, показує скільки раз за один операційний цикл обертаються активи. Протягом аналізує мого періоду підприємство знижувало даний показник, це першу чергу пов'язано з нарощенням обсягів активі.

Обсяг оборотних активів суттєво не змінився, також збільшився обсяг реалізації підприємства, все це покращило показник оборотності оборотних активів, даний показник зріс до 6,6. Це стимулювало зниження періоду оборотності.

Загалом узагальнюючи, можна сказати, що підприємство фінансово стабільне, отримує прибуток від операційної діяльності, має сталу високоліквідну структуру балансу та позитивні показники ділової активності.

2.2 Аналіз ефективності управління нематеріальних активів підприємства

Оцінка вартості нематеріальних активів є дуже складним питанням. Це зумовлюється специфічністю даної категорії, відсутністю стандартів оцінки, недостатньо сформованим активним ринком, наслідком чого є обмеженість інформації для проведення адекватної оцінки. У роботі підкреслено, що надто жорстке регулювання діючим обліковим законодавством вибору підходів до бухгалтерської оцінки вартості нематеріальних активів не сприяє формуванню об'єктивної інформації про цінність активу. Дослідження показало, що невміння обліковими працівниками розрахувати вартість нематеріальних активів спричиняє те, що вони не знаходять відповідного відображення в балансі. Тому вибір і обгрунтування методу оцінки нематеріальних активів з метою бухгалтерського обліку є важливим методологічним питанням. На рис. 2.1 представлено узагальнені методи оцінки вартості нематеріальних активів.

Рис. 2.1 Методи оцінки вартості нематеріальних активів

Так, для оцінки нематеріальних активів у межах витратного підходу за певних умов пропонується використовувати метод виграшу в собівартості. Використання методів при ринковому підході можливе лише за умов наявності об'єктів-аналогів. При безоплатному отриманні, внесенні нематеріальних активів до статутного капіталу, для забалансового обліку патентів, ліцензій, свідоцтв можливе використання методів оцінки доходного підходу: капіталізації прибутку і спрощених методів дисконтування. Метод звільнення від роялті може застосовуватись у забалансовому обліку для оцінки вартості ліцензій.

Оцінка ринкової вартості нематеріальних активів аудиторськими фірмами повинна здійснюватися за програмою, яка передбачає послідовні стадії виконання певних робіт (рис. 2.2.).

Рис. 2.2. Послідовність оцінки вартості нематеріальних активів

Для оцінки вартості прав на товарні знаки можливе застосування методу вартості створення. Розрахунок було проведено згідно методичних рекомендацій Держпатенту України з оцінки прав промислової власності. Автором обгрунтовано доцільність включення в алгоритм розрахунку коефіцієнтів значимості та естетичного сприйняття споживачами прав на товарні знаки. Запропоновано обчислювати ринкову вартість прав на товарний знак за нижче наведеною формулою:

, (1)

де , - витрати на створення (придбання), правову охорону нематераільного активу, рекламу, тис. грн;

- коефіцієнт дисконтування;

- коефіцієнт придатності;

- коефіцієнт естетичного сприйняття нематеріального активу;

- коефіцієнт значимості нематеріального активу.

Розрахунок коефіцієнтів значимості й естетичного сприйняття прав на товарний знак проведено методом експертних оцінок. Оцінка значимості нематеріального активу проведена за сьома характеристиками: лідируюче положення на ринку, довіра споживачів, стабільність ринку, світове розповсюдження, довгостроковість попиту на продукцію, рекламна підтримка, правова захищеність. Значення коефіцієнта в результаті обробки анкет, заповнених експертами, склало 0,57, що свідчить про середню престижність права на товарний знак. Для оцінки коефіцієнта естетичного сприйняття нематеріального активу були обрані такі характеристики: легко запам'ятовується, легко промовляється, коротка назва, оригінальність зображення логотипу. Після ранжування і визначення середньої бальної оцінки одержано значення коефіцієнта 0,56, яке свідчить про недостатнє сприйняття споживачами конкретного товарного знаку. Відповідно розрахунків ринкова вартість прав на товарний знак становить 759,18 тис. грн.

Результати оцінки вартості нематеріальних активів можуть використовуватись при наданні аудиторських послуг з аналізу використання вище зазначених активів. Враховуючи складність і різноманітність нематеріальних активів, доцільно в аналізі їх наявності і ефективності використання застосовувати систему взаємоповязаних показників, представлену на рис. 2.3

Рис. 2.3. Система взаємопов'язаних показників аналізу нематеріальних активів

Проведене в роботі дослідження нематеріальних активів ПП “Кімс” показало, що найбільшу вагу в нематеріальних активах цього підприємства мають права на товарні знаки (52,3 %), доля авторських прав складає 21,4 %. Ступінь зношеності нематеріальних активів згідно даних обліку - 35,07 %.

Таблиця 2.4

Показники оновлення матеріальних активів на ПП «Кімс»

Показник	2007	2008	2009	Абсол. відхилення	Темп приросту, %
				2008-2007	2009-2008	2008-2007	2009-2008
Поточна ринкова вартість нематеріальних активів (), тис. грн	3,7	24,5	17,4	20,8	-7,1	562%	-29%
Первісна вартість нематеріальних активів (), тис. грн

Страница:

•  1 
•  2 

курсовая работа "Методи прийняття рішень у сфері управління нематеріальних активів" скачать

Подобные документы

• Бухгалтерський облік нематеріальних активів та шляхи його удосконалення

  Сутність нематеріальних активів, їх класифікація і значення в діяльності підприємства. Аналіз і оцінка фінансового стану ПАТ "ІнГЗК". Аналітичний і синтетичний облік нематеріальних активів і узагальнення облікових даних в реєстрах бухгалтерського обліку.
  
  курсовая работа [87,5 K], добавлен 18.10.2016
  

• Облік нематеріальних активів підприємства

  Економічна сутність нематеріальних активів та їх класифікація. Особливості їх оцінки. Організація первинного обліку нематеріальних активів. Їх синтетичний та аналітичний облік. Особливості амортизацій нематеріальних активів. Типові форми документів.
  
  курсовая работа [54,8 K], добавлен 13.03.2014
  

• Облік нематеріальних активів підприємства та шляхи його вдосконалення

  Законодавчо-нормативні основи обліку нематеріальних активів. Організаційно-економічна структура ТД "Олімп". Фінансовий облік нематеріальних активів підприємства. Первинний та зведений, синтетичний та аналітичний види обліку нематеріальних активів.
  
  курсовая работа [232,2 K], добавлен 12.04.2016
  

• Облік і аудит нематеріальних активів (на прикладі підприємств харчової промисловості)

  Економічна сутність та структура інтелектуального капіталу підприємства. Класифікація нематеріальних активів за групами та ознаками. Формування облікової політики, визнання та методи оцінки, аудит нематеріальних активів, методичні основи їх амортизації.
  
  дипломная работа [2,0 M], добавлен 08.09.2011
  

• Суть нематеріальних активів, їх класифікація та оцінка

  Характеристика та ідентифікація нематеріальних активів, їх види, первісна оцінка та визначення собівартості. Суть монетарних і немонетарних активів, поняття гудвілу. Шляхи надходження нематеріальних активів, майбутні економічні вигоди від використання.
  
  контрольная работа [263,1 K], добавлен 10.08.2009
  

• Облік і аудит нематеріальних активів та відображення їх у системі звітності підприємства

  Сутність та структура нематеріальних активів підприємства: класифікація, сучасні аспекти стандартизації обліку; оцінка активів, облік їх наявності та руху, амортизація; аналіз і аудит ефективності використання, організаційне та інформаційне забезпечення.
  
  дипломная работа [268,6 K], добавлен 16.06.2011
  

• Облік нематеріальних активів

  Економічна суть, класифікація та нормативне забезпечення обліку нематеріальних активів. Облік нематеріальних активів відповідно до Інструкції плану рахунків. Первинний, аналітичний облік та узагальнення облікових даних в реєстрах бухгалтерського обліку.
  
  курсовая работа [63,1 K], добавлен 15.01.2011
  

• Облік і аудит нематеріальних активів

  Визначення і оцінка нематеріальних активів, їх переоцінка і класифікація. Ведення бухгалтерського обліку. Амортизація і визначення строку корисного використання об'єкта. Метод амортизації. Зменшення корисності нематеріальних активів і порядок їх вибуття.
  
  контрольная работа [43,8 K], добавлен 26.02.2009
  

• Облік нематеріальних активів

  Економічний зміст і механізм нематеріальних активів, нормативне забезпечення їх обліку та вивчення даної тематики в спеціалізованій літературі. Характеристика підприємства, використання показників обліку нематеріальних активів в системі звітності.
  
  курсовая работа [80,1 K], добавлен 02.10.2014
  

• Облік нематеріальних активів

  Інтелектуальна власність як відносно новий об'єкт бухгалтерського обліку. Аналіз теоретичних положень щодо вдосконалення обліку нематеріальних активів на підприємстві. Знайомство з питаннями аналітичного та синтетичного обліку нематеріальних активів.
  
  дипломная работа [813,9 K], добавлен 29.10.2014
  

Другие документы, подобные "Методи прийняття рішень у сфері управління нематеріальних активів"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам