Облік нематеріальних активів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

звітність нематеріальний актив облік

Якісні, нові вимоги до підвищення ефективності обліку і відображення у звітності фінансових і виробничих активів підприємств визначають всебічне осмислення і введення в практику обліку нового виду активів - нематеріальних активів. Дана категорія певною мірою є новою для господарської практики України, а також маловивченою і не до кінця розробленою. Але, не дивлячись на це, в реальному житті зустрічатися з ними доводиться все частіше: в результаті повсюдного використання комп'ютерних програм, розвитку науки і техніки виникає необхідність у правовому оформленні та бухгалтерському обліку прав на корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів та послуг. Багато елементів, пов'язаних з обліком нематеріальних активів недостатньо законодавчо врегульовані, у зв'язку з чим у бухгалтерів-практиків виникає багато питань. На сьогодні методика і принципи побудови обліку нематеріальних активів є об'єктом пильного вивчення світової економічної науки і практики. Дані питання неодноразово розглядалися на сесії Міжнародної групи експертів ООН з міжнародних стандартів обліку і звітності, і продовжують постійно розроблятися економістами всіх розвинених країн.

Нематеріальні активи в своїх наукових працях досліджували такі вітчизняні вчені як Т.М. Банасько, І.А. Бігдан, Н.М. Бразілій, І.І. Криштопа, Т.В. Польова, С.В. Шульга та зарубіжні - Т.Г. Белозерова, Н.В. Журавльова, Е.І.Сініцина, В.А. Смірнова, Н.О. Трофімова, А.А. Фадєєва та інші. У більшості робіт в неповній мірі дається критичний аналіз існуючих теоретико-методологічних основ і практичної багатоаспектності обліку даного виду активів, недостатня увага приділяється питанням вдосконалення методології та практики бухгалтерського обліку нематеріальних активів. Вищенаведене зумовило вибір теми курсової роботи і її основні напрямки.

З огляду на це актуалізується проблема удосконалення відображення нематеріальних активів в бухгалтерському обліку, як в одному із основних джерел інформації, що використовується при управлінні сучасними підприємствами.

У кожного підприємства під час здійснення господарської діяльності виникає потреба відобразити операції з нематеріальними активами. «1С: Бухгалтерія для України» забезпечує ведення обліку нематеріальних активів згідно з П(С) БО 8 «Нематеріальні активи». 1С: Бухгалтерія є універсальною системою для автоматизації ведення бухгалтерського обліку. Вона може підтримувати різноманітні системи обліку, та різноманітні методології, використовуватися на підприємствах різноманітних типів діяльності. У системі «1С: Бухгалтерія» основні особливості ведення обліку задаються (настроюються) у конфігурації системи. До них відносяться основні властивості плану рахунків, види аналітичного обліку, склад і структура використовуваних довідників, документів, звітів і т.д.Інтелектуалізація системи відкриває можливості використання праці менш кваліфікованого персоналу при введенні інформації та підвищенні ефективності праці спеціалістів.

ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» використовує автоматизовану форму бухгалтерського обліку. Бухгалтери використовують комп'ютерну програму 1С: Бухгалтерія 8.0.

Мета курсової роботи: розглянути стан та напрямки удосконалення обліку нематеріальних активів відповідно до П(С) БО 8 «Нематеріальні активи» на ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія».

Завдання курсової роботи полягає в наступному:

- розкрити економічний зміст нематеріальних активів;

- проаналізувати нормативне регулювання організації обліку нематеріальних активів;

- розглянути проблеми обліку нематеріальних активів;

- дати організаційно-економічну характеристику на ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія»;

- розглянути організацію первинного обліку нематеріальних активів;

- висвітити відображення інформації про нематеріальні активи на рахунках, в регістрах обліку та звітності;

- ознайомитися з методом інвентаризації нематеріальних активів та автоматизації їх обліку;

- визначити шляхи удосконалення обліку нематеріальних активів;

Об'єктом досліджень є:

- теоретичні аспекти обліку нематеріальних активів;

- стан організації обліку нематеріальних активів на ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія»

- удосконалення обліку нематеріальних активів

Предметом дослідження є організація обліку нематеріальних активів у ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія».

Були використанні так інформаційні джерела, як Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», П(С) БО 8 «Нематеріальні активи», План рахунків бухгалтерського обліку, навчальні посібники з фінансового та бухгалтерського обліку, наукові економічні статті, а також дані бухгалтерського обліку та звітності досліджуваного підприємства.



1. Теоретичні основи обліку нематеріальних активів

1.1 Економічний зміст нематеріальних активів

Підприємства для своєї діяльності окрім матеріальних ресурсів (основні й оборотні фонди) використовують ресурси, що не мають матеріальної форми - нематеріальні активи

Нематеріальний актив - це немонетарний актив, що не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) і утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам [1, с192].

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть щодо кожного об'єкта за такими групами:

- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

- права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

- права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

- авторські й суміжні з ними права (право на літературні й музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

- інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо);

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість і ресурси для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом [7, с. 232].

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

- витрати на дослідження;

- витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

- витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

- витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

- витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл вартість видань.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс підприємства за первинною вартістю. Первинна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням. Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первинної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку.

Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первинно очікуваних майбутніх економічних вигод. Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первинно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду [8, с. 108].

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:

- строки корисного використання подібних активів;

- моральний знос, що передбачається;

- правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання [5, с. 18].

Отже нематеріальні активи є досить важливим елементом у господарський діяльності прибуткового підприємства.

1.2 Економічний механізм нематеріальних активів

Незважаючи на вражаючі факти впливу нематеріальних активів на конкурентоспроможність зарубіжних компаній, у практиці господарювання вітчизняних підприємств не тільки неправильно оцінюються, але й майже не обліковуються. Щодо джерел конкурентних переваг вітчизняних підприємств, слід зазначити, що очевидною є тотальна недооцінка вітчизняними, і як результат - відсутність значущого впливу нематеріальних цінностей на фінансово-господарську діяльність вітчизняних компаній. Такий стан справ багато в чому пояснюється відсутністю ефективного еномонічного механізму управління ними на рівні підприємств та дієвого нормативно-правового забезпечення цієї сфери на рівні держави. Об'єктивні та суб'єктивні перепони для залучення інтелектуальної власності в господарський обіг обумовлює її відтік за кордон, а вітчизняне господарське середовище та український бізнес втрачають найважливіші конкурентні переваги.

Існує два варіанти вирішення проблеми підвищення частки нематеріальних активів в капіталізації компанії:

- традиційний метод використання цих активів на основі підвищення їх вартості в управлінському та бухгалтерському обліку;

- інноваційний метод на основі створення системи стратегічного управління такими активами.

За традиційним методом дані активи розглядаються як майнові об'єкти. Цей підхід зосереджений на інвентаризації та незалежній оцінці вартості на основі прямих (порівняльного, витратного) або непрямих (через різницю капіталізації компанії та вартості її чистих активів) методів.

Проте даний підхід не забезпечує реального управління немонетарними активами, а отже й не забезпечує конкурентоспроможності підприємства. Застосування стратегічного підходу ґрунтується на використанні ринкової капіталізації як одного з ключових цільових стратегічних показників підприємства, щовизначається як дисконтована сума очікуваних грошових потоків від використання активу [14; с. 312].

Даний підхід передбачає здійснення таких заходів:

- формування системи стратегічних цілей і завдань в сфері формування, використання та розвитку нематеріальних активів (наприклад, у форматі стратегічних карт із застосуванням аналітичних методів та стратегічних сесій);

- дослідження ринків, на яких діє підприємств, через призму виявлення стратегічно важливих напрямів;

- формування переліку і вимог до нематеріальних активів, що визначають ключові ринкові переваги, ефективність та стійкість підприємства та його розвитку;

- інвентаризація немонетарних активів, у т.ч. фонду знань, накопичених підприємством;

- формування комплексу управлінських заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання та створення стратегічно цінних;

- формалізація нематеріальних активів (у т.ч. знань, ділової репутації підприємства) шляхом реєстрації прав, незалежної оцінки, обґрунтування стратегічної цінності таких активів для потенційних інвесторів та клієнтів.

По-перше, в процесі ідентифікації нематеріальних активів до їх складу поряд із традиційними об'єктами інтелектуальної власності доцільно відносити ділову репутацію, знання та організаційні здібності, компетенції організації, які за умови адекватної їх вартісної оцінки здатні суттєво підвищити капіталізацію підприємства та покращити його конкурентний статус.

По-друге, огляд способів оцінки нематеріальних активів показав, що методи та прийоми вартісної оцінки окремих їх складових очікують на своє удосконалення та розвинення, однак основну увагу необхідно зосередити на формуванні та подальшому розвитку методичного підґрунтя оцінки тієї групи нематеріальних активів, що створюється «всередині» підприємства та визначає його неповторність на ринку.

По-третє, для забезпечення ефективного використання нематеріальних активів задля реалізації стратегічних цілей підприємства доцільно створення стратегічно-орієнтованого управління цими активами, під яким запропоновано розуміти комплекс заходів з ідентифікації та оцінки нематеріальних активів, виявлення джерел їх формування та створення умов для їх розвитку і корисного використання з урахуванням стану та динаміки зовнішнього середовища, спрямованих на зростання капіталізації підприємства та набуття стійких конкурентних переваг у довгостроковій перспективі [27; с. 81]

Відповідно головною метою управлінням нематеріальними активами підприємства має стати підвищення ефективності функціонування останнього, яке передбачає максимізацію добробуту його власників у поточному та перспективному періодах, що виражається у зростанні ринкової вартості та соціально-економічної цінності підприємства, і набуття стійких конкурентних переваг на ринку.

Ураховуючи складність та багатогранність визначеного предмету дослідження в межах цієї статті сфокусуємо увагу на узагальненні базових положень стратегічного управління в контексті ідентифікації, оцінки, формування та ефективного використання нематеріальних активів як ключового чинника набуття підприємством конкурентних переваг в умовах «нової» економіки [24]

Однак, проблеми пов'язані з формуванням дієвої системи управління нематеріальним активами не повинні залишатися лише об'єктами досліджень науковців та проблемами вітчизняних підприємств. Керівництво нашої країни, аби Україна не залишитися десь на узбіччі шляху, якими більшість країн світу рухається у напрямку постіндустріального суспільства, має бути зацікавлене у створенні сприятливого економічно-правового середовища для реалізації суб'єктами господарювання своїх потенційних можливостей [28].

1.3 Нормативне регулювання організації обліку нематеріальних активів

Метою державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні є:

- створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Під обліковим законодавством розуміють сукупність правових актів та окремих обліково-правових норм, які регулюють бухгалтерський облік. Система такого законодавства поділяється на закони та підзаконні акти. Нормативне регулювання організації обліку нематеріальних активів здійснюється за допомогою таких документів, як Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [17], Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку П(С) БО 8 «Нематеріальні активи» [30] та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [19].

Основним нормативним актом з бухгалтерського обліку є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Закон закріплює методологічні основи збирання, реєстрації й узагальнення інформації, що здійснюється шляхом суцільного, безперервного документування всіх господарських операцій. Нормативними актами Міністерства фінансів, які регламентують бухгалтерський облік, є національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку [2, с. 123].

Нормативні акти з обліку нематеріальних активів представлено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Характеристика діючої нормативно-правової бази з обліку об'єкта досліджень

№ з/п	Нормативний документ	Короткий зміст
1.	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [17]	Закон закріплює методологічні основи збирання, реєстрації й узагальнення інформації, що здійснюється шляхом суцільного безперервного документування всіх господарських операцій
2.	П(С) БО8 «Нематеріальні активи» [30]	Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності
3.	Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [19]	Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів
4.	Податковий Кодекс України [33]	Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
5.	Інструкція по інвентаризації нематеріальних активів [33]	Дана Інструкція встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.



Основним нормативно-правовим документом, що регулює облік нематеріальних активів є П(С) БО 8 «Нематеріальні активи». Розглянемо загальний зміст цього положення у табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Характеристика П(С) БО 8 «Нематеріальні активи»

П(С) БО 8 «Нематеріальні активи»
Сфера дії
Поширюються на підприємства, організації та інші юридичні особи усіх форм власності (крім бюджетних установ)	Не поширюються на гудвілта операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначається іншими положеннями бухгалтерського обліку
Визначення нематеріальних активів
Можливість отримати економічні вигоди у майбутньому	Вартість нематеріальних активів може бути достовірно визначена
Оцінка придбаних (створених) нематеріальних активів	Переоцінка нематеріальних активів
Амортизація нематеріальних активів
Зменшення корисності нематеріальних активів
Вибуття нематеріальних активів
Розкриття інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності (Баланс (ф. №1), Примітки до річної фінансової звітності (ф. №5)

Отже, можна зробити висновок, що правова база України щодо нематеріальних активів знаходиться у стадії становлення. Чинне облікове законодавство значно звужує склад нематеріальних активів, оскільки незрозуміло, як обліковувати та до складу яких активів відносити окремі об'єкти (наприклад, об'єкти інтелектуальної власності). Категорія нематеріальних активів потребує подальших глибоких та всебічних досліджень, адже вони стали одним з принципово важливих об'єктів обліку вітчизняних підприємств. Незважаючи на інтеграцію світової економіки, сьогодні зберігаються національні відмінності в обліку нематеріальних активів. Тому нагальною потребою є реформування бухгалтерського обліку та створення відповідної нормативної бази [25, с. 82]



1.4 Проблеми обліку нематеріальних активів в економічній літературі та наукових виданнях

Суспільство XXI століття - це суспільство, основним знаряддям праці якого є знання. Освічена людина, яка має глибокі знання, вміє їх використовувати та стратегічно мислити, високо цінується та є знахідкою як для малих, так і для міжнародних компаній. Можливість участі у глобалізаційних процесах сьогодні визначається конкурентноздатністю країн в плані рівня знань, інформації та інновацій. [22, с. 31].

Підприємства сьогодні повинні вміло адаптуватися до світових інтеграційних процесів. Внаслідок швидкого розвитку ринкових відносин, стрімкості та масштабності технологічних змін неможливо забезпечити конкурентноздатність компаній лише за рахунок використання матеріальних та фінансових ресурсів, які стають загальнодоступними для більшості економічних суб'єктів. Сьогодні навіть підприємець-початківець розуміє необхідність поєднання в бізнесі матеріальної (основних засобів і оборотних фондів) та нематеріальної (фірмові найменування, ліцензії, торгові марки, ноу-хау та ін.) складових [9, с. 31].

Світовий досвід не визначається в наданні переваг одному із зазначених активів стосовно витрат на їх створення, але в умовах «інтелектуальної революції» він схиляється до значного перевищення частки нематеріальних активів над матеріальними. На відміну від рівня використання нематеріальних активів в західних країнах, українські підприємства мають надзвичайно низький їх відсоток в загальній вартості бізнесу (близько 2-5%), в той же час ринкова вартість додатково врахованих нематеріальних активів на одному й тому ж підприємстві при здійсненні оцінки може складати 15-20% і більше, що відповідно збільшує вартість компанії. Світові тенденції у сфері купівлі продажу бізнесу свідчать про те, що вартість нематеріальних активів в загальній вартості компаній складає від 40 до 50%. Відомі випадки, коли майже вся вартість бізнесу створена нематеріальними активами (наприклад, інтернет ресурси). Саме тому особливий інтерес серед учасників економічних відносин викликають питання використання в діяльності підприємств факторів нематеріального характеру. Причому успіх учасників господарювання визначається використанням не всього «нематеріального масиву», а окремих його складових (інтелектуальний капітал, інтелектуальна власність тощо) [4, с. 21].

Об'єкти інтелектуальної власності (ОІВ), як свідчить світовий досвід, можуть значною мірою підвищувати ринкову вартість компанії. Велика частина ринкової вартості ряду компаній, таких як «WaltDisney», «Microsoft та P&G», міститься в ОIВ, що їм належать. Наявні дані підтверджують, що понад 80% вартості кожної з цих фірм пов'язано з інтелектуальною власністю і нематеріальними активами.

Сьогодні методика і принципи побудови обліку нематеріальних активів є об'єктом пильного вивчення як вітчизняної, так і світової економічної науки та практики, адже категорія «нематеріальні активи» досить швидко, без адаптації до національних особливостей, впроваджена в українську облікову практику на основі врахування міжнародного досвіду. В результаті, незважаючи на наявні дослідження з даної тематики, існування П(С) БО 8 «Нематеріальні активи» можна зробити висновок, що дана категорія є не до кінця вивченою, а методика її обліку не забезпечує ефективного управління такими активами [11, с. 32].

Загалом до проблем обліку та контролю нематеріальних активів в Україні можна віднести наступні:

- відсутність єдиного трактування поняття «нематеріальні активи»;

- неузгодженість важливих положень окремих документів нормативно-правового забезпечення, що визначають методику обліку нематеріальних єдиної обґрунтованої методики оцінки нематеріальних об'єктів;

- проблеми амортизації окремих видів нематеріальних активів, пов'язані з неможливістю визначення строку їх корисного використання;

- відсутність єдиної методики контролю нематеріальних активів.

До того ж, значна кількість об'єктів не може бути віднесена до складу нематеріальних активів за національними П(С) БО через неможливість їх достовірної оцінки

Особливість нематеріальних активів, що складається у відсутності у них фізичних якостей, тому їх важко оцінити.

Це пов'язано з тим, що нематеріальні активи є дуже специфічною категорією, яку досить складно оцінити у зв'язку з тим, що не завжди:

- розробка нематеріального активу закінчується позитивним результатом, внаслідок чого при його створенні досить складно виокремити понесені затрати;

- можливо знайти подібний аналог нематеріального активу для визначення його вартості за ринковим методом;

- можна достовірно визначити вартість майбутніх доходів, які можна одержати від використання цього нематеріального активу.

Більш детально розглянемо проблеми обліку нематеріальних активів, які висвітлювали саме національні дослідники у вигляді табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Огляд навчальної літератури та наукових видань з проблемних питань обліку об'єкта досліджень

№ з/п	Автор і назва статті	Виділені проблемні питання
1.	Бондаренко О.М. [8, с. 23]	Національні підприємства мають дуже низький відсоток нематеріальних активів у загальній вартості бізнесу, а зарубіжні компанії високий, що відповідно збільшує їхню загальну вартість. Відомі вкипадки, коли майже вся вартість бізнесу створена нематеріальними активами (наприклад, інтернет - ресурси)
2.	Дегтяренко Н.В. [11, с. 10]	Досить часто внутрішньогосподарські нематеріальні активи взагалі не стають об'єктами фінансового обліку і не відображаються в складі активів. Такі нематеріальні активи, як рівень якості управління, надійність покупців, внутрішньогенерований гудвіл, торговельні таємниці, висока кваліфікація працівників, наукові дослідження та ін., на сьогодні не відображаються в балансі, хоча багато зарубіжних.
3.	Гуцальнко Л.В. [12, с. 4]	В Україні відсутні офіційно затверджені форми первинних документів з обліку неманеріальних активів, що провокує використання типових форм обліку основних засобів, які не тільки морально застарілі, але й не враховують специфіку нематеріальних активів. Проблему можна було б вирішити на рівні підприємства, розробивши та затвердивши внутрішню документацію, проте в більшості випадків практикуючі бухгалтери негативно відносяться до таких нововведень
4.	Білозор Л.В. [13, с. 10]	Підкреслює тривалий термін використання даного активу, а саме більше одного року або операційного циклу, однак в сучасних умовах господарювання використовується значна кількість невідчутних немонетарних активів, що можна віднести до нематеріальних, які має строк корисного використання менше одного року
5.	Пономаренко О.М. [14, с. 11]	Вважає, що в системі рахунків облік організаційних витрат доцільно вести на рахунку 127 «Інші нематеріальні активи», а їх частину, яка має рівномірно списуватись, - на субрахунку 133 «Знос нематеріальних активів» у кореспонденції з дебетом рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»



2. Організація обліку нематеріальних активів на ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія»

Будівельний комплекс є одним з найбільш важливих секторів економіки, призначений здійснювати оновлення основних фондів, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння виробництва матеріальних благ. Дослідження теоретичних та практичних аспектів функціонування будівельного комплексу в умовах дестабілізаційних процесів в економіці є особливо актуальним нині. На сьогоднішній стан будівельного комплексу України вплинули наслідки економічної кризи у світі й відповідно кризових тенденцій у будівельному секторі останніх років. Будівельна галузь є залежною від обсягів та темпів інвестиційної діяльності, яка внаслідок кризових тенденцій в країні значно послабилася. Дестабілізаційні тенденції проявились і в промисловості будівельних матеріалів як вагомій складовій будівельного комплексу. Значна частина виробників будівельних матеріалів вимушена була призупинити випуск продукції. Спад виробництва спостерігався фактично за всіма основними видами продукції галузі. Також, негативно на стан будівельного комплексу вплинули недостатній розвиток виробничої бази, неефективне використання мінерально-сировинних ресурсів, значна енергозатратність виробництва будівельних матеріалів, недостатнє використання альтернативних джерел енергії, низький рівень інноваційної діяльності будівельних підприємств та підприємств промисловості будівельних матеріалів. На сьогодні будівельний комплекс України повільними темпами виходить з кризи. Проте для досягнення докризових показників в обсягах будівельних робіт потрібно реалізувати ряд управлінських рішень [34, с. 645]

Отже, помітно, що будівельний комплекс є дуже важливо ланкою у загальному добробуту країни та ефективному розвитку економіки.

Тому я обрала те підприємство, яке безпосередньо пов'язане з будівельним комплексом. Саме ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» - є одним з найбільших виробників залізобетонних конструкцій на ринку м. Житомира та Житомирської області. Підприємство виготовляє продукцію, бетон, залізобетон, відповідно до сучасних стандартів якості.

23 липня 1993 року створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агробудіндустрія» з метою одержання прибутку про добровільному об'єднанні майна та участі в підприємницькій діяльності шляхом реорганізації Виробничого об'єднання «Агробудіндустрія» і є правонаступником прав та обов'язків останнього. Повне найменування Товариства українською мовою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомир-Агробудіндустрія», скорочено українською мовою - ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія».

Місцезнаходження Товариства: м. Житомир, вул. Промислова 10.

Це підприємство є колективною власністю. З дня реєстрації є юридичною особою з правами та обов'язками, передбаченими чинним законодавством, має самостійний баланс, круглі печатки з своєю фірмовою назвою, штампи із зазначенням ідентифікаційного коду, фірмові бланки, знак для товарів та послуг. ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» у встановленому порядку відкриває на Україні та за її межами свої поточні, валютні та інші рахунки, може від власного імені укладати цивільно-правові угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, бути позивачем та відповідачем в суді.

Цілями діяльності Товариства є одержання прибутку шляхом здійснення виробничої, торгівельної, посередницької, зовнішньоекономічної та інших видів діяльності, виконання робіт та надання послуг.

Предметом діяльності ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» є:

- виробництво бетонних, залізобетонних виробів, товарного бетону, будівельних сумішей, виробів з металопластику, деревини, природного каменю, столярних виробів, інших будівельних матеріалів та їх реалізація;

- проведення робіт з підготовки будівельних ділянок, будівництва завершених будівель, здавання в оренду будівельного устаткування з обслуговуючим персоналом, виконання всіх інших будівельно-монтажних робіт;

- оптова, дрібнооптова, роздрібна торгівля будівельними матеріалами;

- інші види діяльності, визначені Статутом.

Організаційну структуру управління ТОВ «Житомир-Агробудіндустрії» можна охарактеризувати як лінійно-функціональну. Директор підприємства - лінійний керівник, якому у роботі допомагає спеціальний апарат управління. Усі накази, розпорядження працівники одержують тільки від своїх безпосередніх лінійних керівників. Функціональні служби не мають права самостійно віддавати розпорядження іншим службам і їх працівникам. Директор діє від імені підприємства, представляє його у взаємовідносинах з іншими організаціями, розпоряджається його майном, має широкі права і несе персональну відповідальність за результати діяльності. На підприємстві існує певна ієрархічність рівнів управління. Рівень ієрархії - це та її частина, в межах якої можуть прийматися рішення без погодження вище - чи нижче розташованими ланками управління. На ТОВ «Житомир-Агробудіндустрії» виділяють наступні рівні управління: вищий, середній та нижчий.

До вищого рівня управління відносяться збори засновників, директор, які здійснюють загальне керівництво підприємством. Тобто вони розробляють та впроваджують головні, стратегічні та перспективні напрямками діяльності підприємства. До середнього рівня управління відносяться керівники підрозділів, які здійснюють розробку та впровадження прогресивних технологій, визначення пріоритетів у розподілі ресурсів, узгодження інтересів структурних підрозділів, безпосередню розробку та прийняття управлінських рішень, укладення угод. До нижчого рівня управління відносяться працівники функціональних відділів.

Основні показники діяльності ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» в 2009-2011році відображені в табл. 2.1. Частина показників отримана з бухгалтерської звітності, інші розраховані на їх основі.

Таблиця 2.1. Основні показники господарської діяльності ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія» за 2010-2012 роки

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.	Абсолютне відхилення 2012 р. від:	Темпи приросту 2012 р. у% до:
				2010 р.	2011 р.	2010 р.	2011 р.
Капітал (станом на кінець періоду)
Загальний капітал, тис. грн.	6118,0	6289,0	5780,0	-338,0	-509,0	-5,5	-8,1
Власний капітал, тис. грн.	3257,0	3268,0	2762,0	-495,0	-506,0	-15,1	-15,5
- у т.ч. нерозподілений прибуток або непокриті збитки, тис. грн.	1968,0	1979,0	1473,0	-495,0	-506,0	-0,25	-0,25
Позиковий капітал, тис. грн.	2861,0	3021,0	3018,0	+157,0	-3,0	+5,4	-0,1
- у тому числі: поточні зобов'язання за розрахунками, тис. грн.	2861,0	3021,0	3018,0	+157,0	-3,0	+5,4	-0,1
Ресурси
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	2529,5	2352,0	2083,5	-446,0	-268,5	-17,6	-12,9
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	3574,0	3729,5	3860,5	+286,5	+131,0	+0,1	0,03
Середньооблікова чисельність працівників, чол.	72,0	81,0	85,0	+13,0	+4,0	+0,2	+0,1
Фонд оплати праці, тис. грн.	2121,0	2688,0	3360,0	+1239,0	+672,0	+5,8	+0,3
Економічні показники
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	12564,0	13215,0	15565,0	+3001,0	+2350,0	+0,2	+0,2
Витрати діяльності, тис. грн.	13404,0	14378,0	16659,0	+3255,0	+2281,0	+0,2	+0,2
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	1536,0	1950,0	2454,0	+918,0	+504,0	+0,6	+0,3
Середньомісячна заробітна плата, грн. і коп. (в розрахунку на повні робочі місяці)	1777,78	2006,17	2405,88	+628,10	+399,71	+0,35	+0,19
Фондовіддача, грн.	4,96	5,61	7,41	+2,50	+ 1,81	+0,50	+0,33
Фінансові показники (станом на кінець періоду)
Коефіцієнти
фінансової залежності	0,5	0,5	0,6	+0,1	+0,1	+0,2	+0,2
фінансової автономії	0,5	0,5	0,4	-0,1	-0,1	-0,2	-0,2
Покриття	1,0	1,2	1,2	+0,2	-	+0,2	-

Отже, з таблиці ми можемо зробити висновки, щодо діяльності підприємства.

Власний капітал з роками зменшується у 2010році - 6118,0 тис грн., а у 2012 - 5780,0 тис. грн.

Поточні зобов'язання також збільшуються, а саме у 2012 році становлять 3081,0 тис. грн. - це означає, що підприємство стає більш залежним від зовнішніх надходжень.

Заробітна плата упродовж трьох років збільшується, адже у 2010 році середньомісячна зарплатня становила 1777,78 грн., а у 2012 році - 2405,88 грн.

ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» має досить низьке значення абсолютної ліквідності. Це означає, що підприємство не в змозі скористатися виникаючими вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що не має свободи вибору, тому це обмежує свободу дій керівництва. Значна нестача ліквідності свідчить про те, що підприємство не може оплатити свої поточні борги та зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладів та активів, а в найгіршому випадку - до неплатоспроможності та банкрутства.

Ми спостерігаємо збільшення коефіцієнта покриття (загальний коефіцієнт ліквідності), але він не є рекомендованим (>2). Це свідчить, що підприємство не має достатньо оборотних засобів для покриття своїх боргів.

Аналізуючи коефіцієнт фінансової автономії можемо зробити висновок, що у 2011-2012 році підприємство було досить незалежне від зовнішніх джерел фінансування, але у 2012 році показник зменшується і стає нижче рекомендованого, отже наразі ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» має певну залежність від зовнішніх надходжень. Виходячи з цього можна спостерігати коефіцієнт обернений до фінансової автономії, тобто коефіцієнт фінансової залежності. Він у 2012 році стає більшим і показує суму загальної вартості майна підприємства припадає на 1 гривню власних коштів.

2.2 Завдання обліку нематеріальних активів

Як відзначалося, нематеріальні активи - поняття порівняно нове для Української держави, яке до початку ринкової економіки навіть вживалося, і, не було серед об'єктів вітчизняного бухгалтерського обліку. Особливість нематеріальних активів, що складається у відсутності у них фізичних якостей, визначає проблеми при їх обліку: їх вартість важко оцінити, а термін їх корисного життя часто не піддається визначенню. Але на даному підприємстві облік нематеріальних активів досить швидко та оперативно вивчався та удосконалювався з роками [25; с. 81].

На ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» існують визначені завдання обліку нематеріальних активів. Розглянемо декілька з них:

- визначення початкової вартості різних видів нематеріальних активів;

- визначення необхідності переоцінки нематеріальних активів, і, способів їх переоцінки;

- правильність обчислення амортизації нематеріальних активів, навіщо необхідно визначити терміни експлуатації окремих видів нематеріальних об'єктів і знаходять способи списання їх вартості;

- можливості і доцільності підтримки (поновлення) нематеріальних об'єктів та способів урахування витрат з їхньої підтримку;

- формування повною і достовірною інформації про наявність і рух нематеріальних активів й забезпечення контролю над їх наявністю і рухом;

- визначення витрат підприємства, які можна списані як витрати поточного періоду й які можна капіталізувати як
активи зі списанням у наступних періодах через амортизацію.

Необхідність рішення вищенаведених завдань виникає при різноманітних операціях обліку з нематеріальними активами: надходження, вибуття, нарахування амортизації тощо [20].

2.3 Організація первинного обліку нематеріальних активів

Узагальнення інформації бухгалтерського обліку про діяльність підприємств ґрунтується на суцільному та безперервному документуванні всіх господарських операцій.*Інформація про нематеріальні активи, яка міститься в первинних документах, відображається у звітності та систематизується на рахунках бухгалтерського обліку. Тому правильне і своєчасне складання документів сприятиме достовірній оцінці, забезпеченню об'єктивності інформації щодо нематеріальних активів в обліку та звітності.

Обов'язковою підставою відображення в бухгалтерському обліку будь-якого об'єкту нематеріальних активів на підприємстві слугують правильно оформлені первинні документи. Для удосконалення операцій з обліку нематеріальних активів використовуються типові форми документів [10, с. 9].

Підприємство має торговий патент на про здійснення торгової діяльності та Дозвіл на розміщення об'єкту.

Характеристику типових форм первинних документів з обліку нематеріальних активів розглянуто у табл. 2.2 [8, с. 126]

Таблиця 2.2. Типові форми первинних документів з обліку нематеріальних активів

Форма документу	Назва документу	Примітки
НА-1	Акт введення в господарський оборот об'єкта інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів	Складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництвом підприємством
НА-2	Інвентарна карта обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів	Ведеться в бухгалтерії на кожен об'єкт чи групу об'єктів права інтелектуальної власності, заповнюється водному примірнику на основі «Акта введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у склад нематеріальних активів «(№НА-1)
НА-3	Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів	Складається у двох примірниках комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством, підписується головою та членом комісії, особою, що була відповідальною за використання об'єкта права інтелектуальної власності, затверджується керівником підприємства чи особою на те уповноваженою
НА-4	Інвентаризаційна опис об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів	Складається в одному примірнику для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним місцезнаходження об'єктів права інтелектуальної власності та за кожною особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної власності. В інвентаризаційний опис включається кожний окремий об'єкт права інтелектуальної власності

Проаналізуємо документування операцій з нематеріальними активами у табл. 2.3 [34, с. 656]



Таблиця 2.3. Документування операцій з нематеріальними активами

Вид нематеріального активу	Документ
Об'єкти права користування ресурсами природного середовища	Право користування землею	Оформлена відповідно до встановленого законодавством порядку документація, що підтверджує право підприємства на земляну ділянку
	Геологічна та інша інформація про надра	Геологічний звіт, карти та інші матеріали
Об'єкти користування матеріальним та нематеріальним майном	Ліцензія на право здійснення будь-якої діяльності, ліцензія на право використання нематеріального активу
Об'єкти промислової власності	Об'єкти па тентового права	Патент, ліцензія, свідоцтво на поширення
	Комерційні позначення	Свідоцтво, комерційні (фірмові) найменування є чинними з моменту першого використання цього найменування та охороняються без обов'язкового подання заявки
	Нетрадиційні об'єкти права інтелектуальної власності	Свідоцтво, опис, креслення, якщо вони подані
Об'єкти авторського права та суміжних прав з ним прав	Об'єкти авторського права	Свідоцтво, ліцензія, ліцензійний договір, акт передачі виключних авторських прав
	Об'єкти суміжних прав	Виконання, виробництво фонограм, виробництво відеограм, організація мовлення

ТОВ «Житомир-Агробуіндустрія» має типові форми первинних документів, пов'язаних з обліку нематеріальних активів, а саме інформацію про програмне забезпечення.

Основною ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми об'єкта, проте повинні бути документи, які підтверджують існування цього об'єкту та права підприємства на його використання.



2.4 Організація синтетичного та аналітичного обліку нематеріальних активів

В бухгалтерському обліку ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія» нематеріальні активи відображаються відповідно до норм П(С) БО 8 «Нематеріальні активи», П(С) БО 19 «Об'єднання підприємств» (для гудвілу) та інших нормативних актів. Згідно П(С) БО 8 придбаний (отриманий) нематеріальний актив відображається на балансі, якщо його можна використовувати при виробництві товарів, наданні послуг, призначених для реалізації; його можна обміняти на інші нематеріальні активи; його можна використовувати на погашення заборгованості чи розподіляти між власниками підприємства або використовувати у господарській діяльності, спрямованій на отримання прибутку [13, с. 231]

Бухгалтерський облік наявності та руху нематеріальних активів ведеться на інвентарному балансову рахунку 12 «Нематеріальні активи». Для відображення гудвілу в обліку використовується рахунок 19 «Гудвіл при придбанні».

Для обліку нематеріальних активів призначені як балансові, так і позабалансові рахунки. Зупинимося детальніше на характеристиці балансових рахунків.

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух нематеріальних активів. За дебетом цього рахунку відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних осіб) нематеріальних активів, за кредитом - вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством в подальшому економічних вигод від його використання, а також суми уцінки нематеріальних активів. Рахунок є активним, балансовий, призначеним для обліку господарських засобів. [1, с8.]

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за відповідними групами. Планом рахунків передбачено відкриття наступних субрахунків до рахунку 12 «Нематеріальні активи» талб. 2.4

Рахунок 19 «Гудвіл при придбанні» призначений для узагальнення інформації щодо гудвілу і негативного гудвілу, що виникають при придбанні, відповідно до П(С) БО 19 «Об'єднання підприємств» табл. 2.5 [29]

Таблиця 2.4. Об'єкти, що обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи»

Шифр та назва субрахунків	Характеристика субрахунку
121 «Права користування природними ресурсами»	Призначений для відображення наявності об'єктів права користування ресурсами природного середовища. На цьому субрахунку ведеться облік прав користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо
122 «Права користування майном»	Призначений для відображення в обліку прав користування майном. На цьому субрахунку ведеться облік прав користування земельною ділянкою, прав користування будівлею, прав на оренду приміщень тощо
123 «Права на комерційні позначення»	Призначений для обліку наявності прав на знаки для товарів та послуг. На цьому субрахунку ведеться облік товарних знаків, товарних марок, фірмових назв тощо
124 «Права на об'єкти промислової власності»	Призначений для відображення наявності права на об'єкти промислової власності. На цьому субрахунку ведеться облік прав на виноходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, захист від недобросовісної конкуренції тощо
125 «Авторське права та суміжні з ним права»	Призначений для відображення наявності авторських та суміжних з ним прав. На цьому субрахунку ведеться облік прав на літературні та музичні твори, приграми для ЕОМ, бази даних тощо
127 «Інші нематеріальні активи»	Призначений для обліку інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство. На цьому субрахунку ведеться облік прав на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо



Таблиця 2.5. Характеристика рахунку 19 «Гудвіл при придбанні»

Субрахунок	Характеристика
191 «Гудвіл»	За дебетом відображається вартість гудвілу, що виникає при придбанні іншого підприємства, за кредитом - сума нарахованої амортизації гудвілу і списаного гудвілу
192 «Негативний гудвіл»	За кредитом відображається вартість негативного гудвілу, що виникає при придбанні іншого підприємства, за дебетом - зменшення його вартості при визначенні доходу.

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» у суб'єктів малого підприємництва включено до рахунку 10 «Основні засоби».

Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об'єктами, на кожен з яких відкривається Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи з специфічної діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Розглянемо розрізи аналітичного обліку нематеріальних активів у вигляді табл. 2.6 [16, с. 48]

Таблиця 2.6. Розрізи аналітичного обліку

Субрахунки до рахунку 12 «Нематеріальні активи»	Розрізи аналітики
121 «Права користування природними ресурсами»	У розрізі видів природних ресурсів та матеріально відповідальних осіб
122 «Права користування майном»	В розрізі об'єктів майна, місць зберігання та матеріально відповідальних осіб
123 «Права на комерційні позначення»	В розрізі класифікації прав
124 «Права на об'єкти промислової власності»	В розрізі класифікації прав і матеріально відповідальних осіб
125 «Авторське права та суміжні з ним права»	В розрізі класифікації прав
127 «Інші нематеріальні активи»	В розрізі класифікації прав



Правильно організований аналітичний облік дозволяє забезпечити своєчасний контроль за наявністю і рухом кожного об'єкта нематеріального активу окремо.

Оприбуткування нематеріальних активів у складі активів підприємства здійснюється за первісною вартістю, яка визначається виходячи з умов отримання. Наведемо кореспонденції щодо обліку надходження нематеріальних активів на ТОВ "Житомир-Агробудіндустрія" в табл. 2.7

Таблиця 2.7. Журнал реєстрації господарських операцій

№ П\П	Первинний документ	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
			Д-т	К-т
1	Рахунок	Придбано комп'ютерну програму	154	631	4166,67
2	ПН	Відображено податковий кредит	644	631	833,33
3	Виписка бухгалтерії, Рахунок	Відображено інші витрати пов'язані з придбанням та налагодженням нематеріального активу	154	685	200,00
4	НА-1	Зараховано нематеріальний актив на баланс підприємства за первісною вартістю (введено в експлуатацію)	12	154	5200,00

Якщо нематеріальний актив створено на підприємстві, первісну вартість складають прямі матеріальні витрати на оплату праці, вартість оплати юридичної реєстрації прав, амортизація патентів, ліцензій та інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням та доведенням нематеріального активу до стану, придатного до використання.

Якщо нематеріальний актив обміняно на подібний об'єкт, то первісна вартість визначається на основі залишкової вартості переданого нематеріального активу (первісна вартість за мінусом зносу). Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісна вартість отриманого нематеріального активу дорівнюватиме справедливій вартості переданого активу. Різниця між справедливою і залишковою вартістю включається до доходів (витрат) звітного періоду.

Згідно з П(С) БО 8 нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

На підставі первинних документів дані про рух нематеріальних активів протягом звітного періоду відображається в облікових регістрах і використовується для заповнення Головної книги та форм звітності.