Облік амортизації основних засобів

З метою забезпечення простого механізму розподілу основних засобів по групах за термінами корисного використання слід на державному рівні розробити галузевий класифікатор із глибокою деталізацією об'єктів основних засобів. Це дасть змогу підвищити об'єктивність встановлення термінів корисного використання на підприємствах та знизити затрати часу працівників бухгалтерії на виконання цих операцій.

3) Проблема використання різних методів нарахування амортизації

Серед основних причин: які гальмують застосування інших методів нарахування амортизації, крім прямолінійного та податкового методу, 63% опитаних бухгалтерів визначили відсутність належного методичного забезпечення, а 33% - відсутність типових форм облікових регістрів для обліку і нарахування амортизації за іншими методами.

Нові підходи до обліку амортизації основних засобів зумовили необхідність удосконалення первинних документів бухгалтерського обліку для детальнішого відображення інформації про об'єкти основних засобів, оскільки існуючі форми не в повному обсязі забезпечують інформацією бухгалтерів. З метою нарахування амортизації на основні засоби без здійснення додаткових вибірок і розрахунків, враховуючи, що інвентарна картка є уніфікованим документом, а для розрахунку амортизації за методами, передбаченими національними стандартами потрібні різні дані, пропонуємо здійснити її вдосконалення додатками, диференційованими за методами амортизації.

4) Проблема контролю використання амортизаційних коштів

Лише 40 відсотків підприємств, в яких проводилося анкетування, здійснюють контроль за використанням амортизаційних коштів, і 17 відсотків відстежують рух коштів шляхом формування амортизаційного фонду. Основна причина, з якої підприємства не контролюють амортизаційні кошти, - відсутність офіційного порядку формування та відображення у звітності інформації про відтворення основних засобів. Наявна форма звіту не забезпечує розкриття такої інформації. Так, розділ Приміток до фінансової звітності "Використання амортизаційних відрахувань" має недоліки: по-перше, відсутність суми залишку амортизаційних коштів на початок і кінець звітного періоду, що не дає повної уяви про суми амортизаційних коштів, які мають бути використані за цільовим призначенням, по-друге, у разі реалізації продукції нижче собівартості виникатиме незіставність між нарахованою амортизацією та коштами, які надійшли на підприємство. Тому на, її заміну пропонується запровадити "Звіт про відтворення основних засобів" в якому деталізуються джерела відтворення, в тому числі відображається рух амортизаційних коштів, а також напрями їх використання.

5) Проблема розбіжностей у бухгалтерському та податковому обліку

Введення в дію з 1 січня 2001 року Національних стандартів призвело до повного розмежування фінансового і податкового обліку суб'єктів господарювання, додаткового навантаження на економічні підрозділи підприємств. Неузгодженість при розробці національних стандартів і законів, що регулюють податковий облік, зокрема Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р.№ 283/97-ВР, зумовила різне тлумачення та наповнення деяких економічних категорій в бухгалтерському та податковому обліку. Згідно з чинним законодавством бухгалтеру необхідно вести два обліки: бухгалтерський облік і податковий. А тому одну і ту саму амортизацію необхідно розраховувати двічі: в бухгалтерському обліку і при сплаті податку на прибуток.

Необхідність одночасного ведення бухгалтерського та податкового обліків має ряд недоліків. По-перше, дублюється багато операцій, що веде до збільшення загальної трудомісткості облікової роботи. По-друге, формування показників у податковому і бухгалтерському обліку істотно відрізняється, тому ускладнюється розуміння як технології одержання результатів, так і їх економічного змісту. По-третє, розглядаючи ситуацію на макрорівні, бачимо, що наявність значної й досить складної податкової звітності потребує відповідного штату працівників податкових органів, який з кожним роком збільшується, отже - зростає сума коштів на його утримання.

Проблема уніфікації бухгалтерського і податкового обліку основних засобів ускладнена невідповідністю механізмів нарахування та обліку амортизації основних засобів за різними методиками, що вимагає різного відображення одних і тих же операцій. З метою уніфікації бухгалтерського та податкового обліку в частині, що стосується відображення амортизації основних засобів, мають бути узгоджені методологічні підходи щодо об'єктів нарахування амортизації, застосування методів нарахування амортизації, моменту початку нарахування амортизації.

У бухгалтерському обліку амортизацію основних засобів починають нараховувати після введення їх в експлуатацію, а в податковому обліку - після здійснення витрат на придбання об'єктів, незалежно від того, введені вони в експлуатацію, чи ні. Крім того, в бухгалтерському обліку амортизація нараховується щомісяця, а в податковому - раз на квартал.

Застосування в бухгалтерському обліку податкового підходу має два суттєвих недоліки, які порушують економічний зміст категорії амортизації. По-перше, деякі об'єкти основних засобів - будівлі, обладнання, тривалий час не вводяться в експлуатацію у зв'язку з їх монтажем і дообладнанням, але витрати, які понесені на придбання (виготовлення) основних засобів, вже амортизуються, що призводить до невиправданого нарахування амортизації на основні засоби. По-друге, поквартальний порядок нарахування амортизації призводить до заниження сум амортизації, коли об'єкти основних засобів придбані у першому або другому місяці кварталу. Таким чином, момент початку нарахування амортизації за податковим обліком не відображає об'єктивного витрачання вартості основних засобів. З метою усунення зазначених недоліків амортизація на основні засоби має нараховуватися після введення в експлуатацію з наступного місяця.

У бухгалтерському обліку амортизація нараховується тільки під час їх корисного використання. Не здійснюється нарахування амортизації під час реконструкції, модернізації, добудови або консервації основних засобів. У податковому обліку амортизують витрати на придбання основних засобів незалежно від того, наскільки продуктивно вони використовуються.

З метою створення єдиної інформаційної бази про вартість об'єктів основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку необхідно на субрахунках рахунку 10 "Основні засоби" виділити окремі аналітичні рахунки, на яких обліковуватимуться основні засоби, на які не нараховується амортизація у податковому обліку, зокрема, безоплатно отримані активи, об'єкти, придбані за рахунок коштів цільового фінансування, основні засоби невиробничого призначення тощо.

Враховуючи, що порядок нарахування амортизації, визначений у податковому законодавстві, не забезпечує своєчасного перенесення первісної вартості об'єкта на собівартість продукції, як наслідок, простого відтворення основних засобів, обґрунтованим є застосування методів, які передбачені національними стандартами бухгалтерського обліку, і їх використання в обліку на підприємствах забезпечить об'єктивне відображення процесу знецінення основних засобів і формування собівартості продукції та протягом терміну експлуатації активів дозволить накопичити амортизаційні кошти для подальшого відтворення основних засобів.

Як свідчать проведені дослідження, сума нарахованої амортизації за термін корисного використання основних засобів у бухгалтерському обліку перевищує суму амортизації віднесеної на зменшення прибутку в податковому обліку. Тому застосування бухгалтерських методів амортизації у податковому обліку призведе до зменшення бази оподаткування. Негативний вплив на надходження до бюджету від збільшення сум амортизації можливо усунути через механізм трансформації суми амортизації, яка нарахована в бухгалтерському обліку, в показник податкової звітності з метою визначення прибутку до оподаткування за допомогою коефіцієнтів коригування. Тобто, в податковому обліку амортизація визначатиметься множенням суми амортизаційних відрахувань, які обчислені у бухгалтерському обліку, на коефіцієнт коригування для даної групи основних засобів. Трансформація суми нарахованої амортизації за П(С)БО у суму амортизації, яка враховується при обчисленні оподаткованого прибутку, можлива при застосуванні коефіцієнтів коригування в цілому по кожній групі основних засобів. На підставі розрахунків деяких економістів коефіцієнт коригування для першої групи дорівнює - 0,95, а для другої, третьої та четвертої - 0,86. Слід зазначити, що за об'єктами кожної з чотирьох груп основних засобів можливі відхилення серед коефіцієнтів коригування, через їх залежність від первісної та ліквідаційної вартості об'єктів. Тому необхідна централізована обробка статистичних даних за різними об'єктами в межах груп основних засобів з метою виведення усереднених коефіцієнтів коригування.

Для використання методики визначення сум амортизації із застосуванням коефіцієнтів коригування в податковому обліку необхідно ввести додатковий регістр "Відомість коригування нарахованої амортизації за даними бухгалтерського обліку", що дозволить вирішити питання розрахунку сум амортизації.

Таблиця 4.1. Відомість коригування нарахованої амортизації за даними бухгалтерського обліку

Уніфікацією бухгалтерського та податкового обліку в частині, що стосується відображення амортизації основних засобів, є узгодження методичних підходів щодо об'єктів нарахування амортизації, застосування методів нарахування амортизації, моменту початку нарахування амортизації. Додаткове групування об'єктів на субрахунках з обліку основних засобів дозволить сформувати єдину інформаційну базу для розрахунку амортизації за методикою бухгалтерського обліку, а застосування коефіцієнтів коригування для визначення суми амортизації, яка відноситься на зменшення прибутку до оподаткування, дасть змогу запобігти втратам бюджету при переході до уніфікованої системи обліку. Запровадження відомості коригування дозволить врахувати всю амортизацію в системі оподаткування: по закінченню терміну корисного використання основних засобів вартість об'єкта, на яку через застосування коефіцієнтів коригування не було зменшено валовий дохід, має бути включена до суми амортизації звітного періоду.

6) Проблема нарахування амортизації за Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"

Почнемо із Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме із статті 8.

Не витримує ніякої критики термін, з якого починається пункт 2: "Амортизації підлягають витрати..." Витрати не можуть підлягати амортизації, оскільки це властиве лише для основних засобів і тільки для них. Витрати, про які йдеться в цьому пункті, формують вартість основних засобів, відповідно до величини якої здійснюється нарахування амортизації.

Скажімо, закон передбачає, що витрати на вирощування багаторічних насаджень потрібно повністю відносити на витрати виробництва звітного року платника податку. Якщо цю вимогу реалізувати на практиці, то підприємства не зможуть нагромадити потрібні кошти для простого відтворення засобів виробництва. Адже в таких умовах балансова вартість багаторічних насаджень буде знижена і дорівнюватиме лише витратам на їх закладку. Згідно з вимогами економічної теорії відтворюватись має не частина, а повна вартість засобів праці, яка в даному випадку формується протягом усього періоду вирощування багаторічних насаджень аж до початку їх плодоношення.

Отже, логічно було б витрати на закладку багаторічних насаджень щорічно збільшувати на суму, витрачену на їх вирощування, розглядаючи їх сукупні витрати як незавершені капіталовкладення.

Потребує аналізу і такий факт, що нарахування амортизації провадиться до досягнення об'єктом І групи (будівлі, споруди, передавальні пристрої) 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і що ця залишкова вартість його відноситься на витрати виробництва. Якщо керуватися даною вимогою, то виходить, що підприємство, побудувавши об'єкт вартістю рівною або меншою за цю суму, повинно відразу його списати. Це означає, що такий основний засіб не буде відображатися в балансі підприємства і взагалі не буде інвентарним об'єктом з усіма негативними наслідками. Доцільно було б замість суми 100 неоподатковуваних мінімумів (1700 грн.) проводити нарахування амортизації до досягнення величини певного відсотку від первісної вартості.

Таким чином, необхідно:

1. Замість встановлення обмежень нарахування амортизації сумою 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановити величину цих обмежень у відсотках від первісної (або відновлювальної) вартості.

2. Всі витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів (поточний і капітальний ремонт, реконструкція і модернізація, технічне переоснащення), включати до валових витрат і собівартості продукції. Ці витрати необхідно

обліковувати за місцями виникнення (цехами, підрозділами і за об'єктами).

3. Механізм прискореної амортизації застосовувати не лише до об'єктів групи 3, а й до об'єктів груп 1 і 2, внаслідок того, що вони швидше зазнають фізичного і морального старіння.

7) Проблема не врахування морального зносу при визначенні терміну корисного використання основного засобу

При визначенні норми та суми амортизаційних відрахувань важливим питанням є строк корисного використання основного засобу, що амортизується. Згідно до діючих методик, даний термін визначається як „очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції( робіт, послуг). При цьому розглядається фізичний знос об'єкта основних засобів і практично не враховується той факт, що в умовах швидкого розвитку технологій важливу роль відіграє моральний знос основного засобу та технологічного процесу, в якому він бере участь. Це призводить до зниження ефективності використання наявних ресурсів від застосування морально застарілих основних засобів, і відповідно, втрати господарюючим суб'єктом прибутку. Дане питання потребує вирішення на методологічному рівні.

Примітка. Проблемі нарахування амортизації приділяється чимало уваги. Наприклад, О. Гудзинський, Г. Кірєйцев, В. Савчук, розглядаючи перспективи прийняття Закону України "Про амортизацію", зазначають, що застосування існуючих методів спричинило до вимушеного застосування більшістю підприємств морально і фізично застарілої техніки. С.М.Євтушенко розвиває концепцію оцінки економічної доцільності експлуатації об'єкту при визначенні строку його корисної експлуатації і пропонує групування основних засобів в залежності від терміну їх корисного використання. Всіх авторів, які займаються проблемами обліку амортизації, об'єднає думка про невідповідність сучасного нормативного забезпечення вимогам ефективного ведення господарської діяльності.

4.3 Автоматизація обліку амортизації основних засобів

Ще одним способом удосконалення обліку амортизації основних засобів є автоматизація.

Раціональне використання основних засобів може бути забезпечене тільки в умовах функціонування сучасних засобів обчислювальної техніки з використанням автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМБ).

Отже, автоматизоване робоче місце бухгалтера по обліку функціонально призначене для автоматизації обліку, контролю, аналізу й аудиту, а також прийняття управлінських рішень по питаннях основних засобів.

Для вирішення задач по обліку основних засобів, застосовується спеціальна база бухгалтерських записів, яка дозволяє отримати в діалоговому режимі всю необхідну інформацію для аналітичного, синтетичного і управлінського обліку та звітності за звітний період часу.

Під час роботи персоналом можуть бути здійснені неправильні дії та можуть виникнути деякі технічні помилки. Тому потрібно поновлювати та зберігати інформацію на гнучких дисках.

Автоматизоване вирішення задач по обліку основних засобів базується на створенні і веденні інформаційної бази про наявність основних засобів, яка формується на основі інвентарної картотеки.

При веденні інвентарної картотеки на АРМ бухгалтера ручна обробка інформації відсутня.

Призначення АРМ бухгалтера по обліку основних засобів заключається

в виконанні системних обліково-контрольних операцій:

- автоматизації документування первинної інформації;

- оперативного управління, контролю за наявністю і рухом основних засобів;

- видачі по запиту необхідної інформації на друк або на екран монітору.

Технологічний процес обробки інформації на АРМБ складається з наступних етапів:

- підготовка первинної інформації;

- створення інвентарної картотеки на момент впровадження;

- створення нормативно-довідкової інформації на момент впровадження;

- створення набору даних руху основних засобів;

- проведення розрахунків і занесення інформації в базу даних;

- формування інформації для подальшого використання;

- проведення аналізу результативної інформації;

- прийняття управлінських рішень по отриманих результатах;

- передача даних в суміжні АРМБ.

Для обробки інформації по обліку основних засобів доцільно використовувати трьохрівневу систему АРМБ. Керування роботою кожного АРМБ і вибір функції виконується автономно в діалоговому режимі через головний модуль. Інформаційний взаємозв'язок різноманітних АРМБ залежить від способу організації обліку основних засобів, територіального розташування АРМБ, потужності технічних засобів і інформаційних потоків. Причому на одному персональному комп'ютері може функціонувати декілька АРМ.

Робота на АРМ бухгалтера по обліку основних засобів організовується декількома етапами.

На першому етапі відбувається ввід дати (поточної і розрахункової) і паролю бухгалтера.

На другому етапі на екран монітору виводиться головне меню, відтворююче список функцій, виконуваних на АРМБ.

На третьому етапі відбувається конкретизація виду роботи вибраної функції із списку головного меню.

На четвертому етапі здійснюється заповнення первинної інформації, розрахунок, вибір вихідної інформації або виконуються відповідні програмні модулі.

Дата потрібна для спостереження за набором фактичної інформації, контролю коректив бази даних і контролю розрахунків на певну дату.

Пароль слугує для попередження несанкціонованого доступу до інформаційної бази АРМ бухгалтера. В якості паролю може використовуватися будь-яка комбінація алфавітно-цифрових символів, побудована за раніше спланованою формою. В інформаційній системі є можливість вводу окремих паролів на кожен шлях меню і для кожної категорії АРМ бухгалтера. Для цього в системі передбачається спеціальна функція "Настройка паролів доступу".

Система санкціонованого доступу передбачає визначення користувачів наприклад:

перший рівень - головний бухгалтер або його заступник;

другий рівень - відповідальний виконавець;

третій рівень - програмувач.

При формуванні первинного документу і нормативно-довідкової інформації у користувача є можливість модифікувати наявні стандартні форми, при цьому пропонується типова форма, на основі якої він формує необхідну йому форму первинного документа шляхом її доповнення або коректування.

Для аналітичного обліку основних засобів ведеться автоматизована інвентарна картотека, в якій відображуються всі дані, необхідні для керування і обліку. З її допомогою бухгалтер (аудитор) має можливість проаналізувати стан основних засобів, термін їх використання, вид і термін проведення ремонтів, суми нарахованого зносу, термін і суму переоцінки, правильність застосування процентів амортизаційних відрахувань. Шляхом перегляду і аналізу карток аналітичних даних визначається необхідність і завантаження основних засобів, а при необхідності визначається і фондовіддача даного інвентарного об'єкта.

На підставі первинних даних і нормативно-довідкової інформації відбувається відображення інформації про наявність і рух основних засобів по підрозділах, матеріально відповідальних особах, по групах, видах, підприємству в цілому. З цією ціллю формують Відомість обліку наявності основних засобів. Відомість повністю зношених основних засобів, Відомість-опис інвентарних об'єктів.

Відомість обліку наявності основних засобів має інформацію про стан основних засобів по заданих періодах часу, що необхідно при контролі і аудиті наявності основних засобів на певну дату.

Відомість повністю зношених основних засобів дозволяє отримати інформацію про інвентарні об'єкти, вартість яких повністю віднесена на витрати виробництва.

Відомість-опис інвентарних об'єктів відображає інформацію за необхідний період часу і використовується для контролю по інвентарним об'єктах наявності і стану основних засобів, а також для проведення інвентаризації.

Використання ЕОМ в обліку основних засобів і нематеріальних активів викликано необхідністю оперативного одержання відомостей про їх рух, своєчасного та правильного розрахунку сум амортизації, визначення зносу у відповідності до установлених норм тощо.

В сучасних умовах найпоширенішими програмами, що застосовуються на підприємствах, є "Фінанси без проблем" та "1С: Бухгалтерія". Також для потреб відтворення основних виробничих фондів підприємство може використовувати електронні таблиці Microsoft Excel. Електронні таблиці дають змогу визначити суму амортизації за кожен з років експлуатації, суму зносу наростаючим підсумком і, таким чином, спрогнозувати долю амортизаційних відрахувань в собівартості продукції у кожному році експлуатації обладнання, що дозволить, у свою чергу, спрогнозувати обсяги фінансових ресурсів, які можна спрямувати на оновлення основних засобів. Щоб отримати потрібну інформацію в програмі Microsoft Excel, необхідно розробити відповідну систему таблиць, за допомогою яких при введенні вихідних даних автоматично проводились би потрібні розрахунки. Для цього у строку формул необхідно ввести відповідні формули та скопіювати їх в інші клітини.

"1С: Бухгалтерія" представляє собою універсальну програму бухгалтерського обліку, яка може бути налагоджена користувачем на різні схеми обліку. Програма має інструментальні засоби, які дозволяють максимально гнучко автоматизувати складні операції, що виконуються бухгалтером. В програмі "1С: Бухгалтерія" існують різноманітні способи введення операцій з обліку амортизації основних засобів. При незначній номенклатурі основних засобів можливе ручне введення операцій з використання інформації про суму щомісячної амортизації з довідника субконто, а також автоматизовані способи з застосуванням режимів "Документи і розрахунки" або типових операцій.

Автоматизований підхід до проведення бухгалтерських питань дуже важливий на теперішній час, тому його слід час від часу вдосконалювати й покращувати.

Висновок

Амортизація це важливе питання в економічній, фінансовій та податковій політиці.

Основним джерелом відтворення основних засобів є амортизаційній відрахування. Відомо, що при великих масштабах виробничого потенціалу щорічні амортизаційні відрахування представляють собою досить вагоме джерело фінансових ресурсів суспільства і держави.

В теоретичній частині роботи було виявлено, що беручи участь у виробничому процесі, основні засоби поступово переносять по частинах свою вартість на готовий продукт, основою амортизації являється зношення основних засобів. Поняття зношення і зносу не є ідентичними. Двома головними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний та моральний знос. Було розкрито їх поняття та різновиди. У сучасних умовах все більшого значення приймає облік морального зносу, тому що поява нових, більш сучасних видів обладнання з покращеними умовами обслуговування та експлуатації часто робить економічно доцільно заміну старих основних засобів ще до їх фізичного зносу. З досліджуваного матеріалу стало очевидним, що правильне визначення ступеня зносу основних засобів має дуже важливе значення для економіки виробництва, для визначення відновлюваної вартості основних засобів і розміру амортизаційних відрахувань. Під час дослідження зносу, було виявлено що амортизація на сучасному етапі суспільного і технічного розвитку підлягає і так званому соціальному зносу засобів праці.

Було розкрито суть амортизації (лат. amortisatio - погашення або amortization - сплата боргів) основних засобів - процес поступового перенесення вартості основних засобів на новостворену продукцію в міру їх зношування.

З вище сказаного випливає що знос і амортизація не тотожні поняття але взаємообумовлені категорії обліку. Якщо знос показує, наскільки змінилась вартість основних засобів у результаті їх участі у виробничому процесі, то амортизація - яка вартість включена у витрати за певний звітний період.

Розглядаючи економічну природу амортизації виділяють три концепції амортизації: класичну, економічну та фіскальну.

Були розглянуті функції амортизації. У сучасних умовах перехідної економіки амортизація виконує дві узагальнюючі функції: податкову (фіскальну) та економічну. Також потрібно відмітити думку деяких економістів, що сучасна теорія амортизації повинна розглядати набагато більшу кількість функцій. До них можна віднести інвестиційну, відтворювальну, стимулюючу, інноваційну, науково-технічну, калькуляційну та податкову.

В аналітичній частині були розглянуті методи нарахування амортизації. Розкрито їх суть, зміст. Виявлено основні недоліки та переваги, наведено приклади. Методи амортизації відрізняються один від одного рівнем здійснюваних відрахувань і способом їх розподілу. Також методи порівнювались між собою, з метою виявлення найкращого. Але як виявилось, і як стверджують економісти це зробити не можливо. Це зумовлено рядом причин що розкриті в роботі.

Також була досліджена історія розвитку методів, розкриті різні думки економістів і їх вклади у розвиток методів амортизації.

При нарахуванні амортизації бухгалтер може використовувати методи передбачені у бухгалтерському обліку або передбачені податковим законодавством.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" №92 від 27.04.2000 р. амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом терміну їх корисного використання (експлуатації). Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується щомісяця, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" встановлені такі методи амортизації:

- прямолінійний;

- зменшення залишкової вартості (відсотковий);

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивний;

- виробничий.

В роботі також були розглянуті і такі методи як: метод нарахування амортизації за групами однорідних об'єктів, глобальний метод, метод перегляду норм, груповий, метод складних процентів, метод списання та заміни тощо.

Крім розглянутих методів нарахування амортизації, підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством, а саме ст. 8 Закону про податок на прибуток.

Амортизація (згідно зі ст. 8, п. 8.1, пп. 8.1.1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємства» №349-ІV від 24.12.2002 р.) основних фондів і нематеріальних активів - це поступове

віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно із Законом України «Про оприбуткування прибутку підприємства» амортизація нараховується за встановленими нормами, які поділяються на 4 групи. Було виявлено що для суб'єктів космічної діяльності, тимчасово, до 1 січня 2009 р. установлено щорічну норму прискореної амортизації основних фондів групи 3 у розмірі 20%. Амортизація за податковим обліком нараховується щоквартально.

Виявлено що методи нарахування амортизації вибираються самостійно. При цьому до кожної з груп основних засобів застосовуються свої методи, які протягом експлуатації можна змінювати, але тільки при зміні облікової політики з початку наступного року. Для вирішення питання щодо вибору методу необхідний виважений підхід, що зумовлено рядом причин. Було розглянуто які відомості необхідні для нарахування амортизації.

Норми зносу і амортизації встановлені обліковуються за діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку на одному рахунку №13 "Знос (амортизація) основних засобів". Також у роботі наведені основні кореспонденції пов'язані з обліком амортизації що наведені в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань господарських операцій підприємств та організацій, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291.

Також у роботі розглядається міжнародний досвід обліку амортизації основних засобів. Були розглянуті зарубіжні стандарти з обліку амортизації, а саме стандарт SSАР-12 "Облік зносу" та SSАР-19, що встановлює спеціальний комплекс бухгалтерських правил з обліку інвестицій в нерухомість. Також у роботі детально розглянуті методи нарахування амортизації у зарубіжних країнах та приведені приклади.

Заключним розділом і як підсумок роботи були розглянуті проблеми та шляхи вдосконалення амортизації основних засобів в Україні. У цьому розділі розглянуто історичний розвиток амортизації в Україні, виявлено основні проблеми обліку амортизації основних засобів в Україні та шляхи їх подолання та удосконалення. А саме це:

1) Проблема визначення ліквідаційної вартості

2) Проблема визначення терміну корисного використання

3) Проблема використання різних методів нарахування амортизації

4) Проблема контролю використання амортизаційних коштів

5) Проблема розбіжностей у бухгалтерському та податковому обліку

6) Проблема нарахування амортизації за Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"

7) Проблема не врахування морального зносу при визначенні терміну корисного використання основного засобу

Автоматизація обліку амортизації основних засобів один із основних і перспективних шляхів удосконалення обліку. Тому що раціональне використання основних засобів може бути забезпечене тільки в умовах функціонування сучасних засобів обчислювальної техніки з використанням автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМБ). В сучасних умовах найпоширенішими програмами, що застосовуються на підприємствах, є "Фінанси без проблем" та "1С: Бухгалтерія". Також можна застосовувати електронні таблиці Excel.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про оприбуткування прибутку підприємства» № 283/97-ВР в редакції від 22.05.97 р., зі змінами і доповненнями

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну від 30.11.2000 № 304.

3. Борщ Н., Федоренко. Амортизація: податковий та бухгалтерський облік, 3-те видання. - Харків, 2003.

4. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерській облік у зарубіжних країнах, навчальний посібник - 657 с.

5. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерській фінансовий облік, 3 видання - Рута, 2001 - 152 с.

6. Виговська Н.Г. Удосконалення обліку амортизації: стан, проблеми, перспективи, (за ред. Бутинця) - Житомир. ЖІТІ, 1998 - 340 с.

7. Кобилянська О.І. Фінансовий облік. Навчальний посібник. - 2-ге видання, випр. і доп. - К.: Знання, 2007 - 471 с.

8. Прокопивний С.Ф. Економіка підприємства. - К., КНЕУ - 2001, 528 с.

9. Пушкар М.С. Фінансовий облік: підр. - Тернопіль: Карт-Бланш, 2002. - 628 с.

10. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2000.

11. Ткаченко Н.М. Бухгалтерській фінансовий облік. Оподаткування і звітність, підручник - Київ, Алерта, 2007 р., 2 видання.

12. Шандурська. Облік у зарубіжних країнах, навчальний посібник. - Харків, 2004.

13. Євтушенко С.М. Амортизація основних засобів у системі бухгалтерського обліку. Автореферат, дисертація кандидата економічних наук - Національний науковий центр та інститут - К., 2004. 22 с.

14. Голов С. Концепції амортизації та їх вплив на облік і управління в сучасних умовах // Бухгалтерський облік і аудит, 2004, №8, с. 9-15

15. Городянська Л.В. Амортизація: функції, фінансовий механізм управління, концептуальні підходи до розробки загальної методики обліку амортизації // Актуальні проблеми економіки, 2004, №2, с. 57-68

16. Григорова З.В. Методи нарахування амортизації основного технологічного устаткування поліграфічних підприємств// Наукові записки УАД: Науково-технічний збірник, Л., 2001 - с. 80-82

17. Хмелик Г.І. Бухгалтерській і податковий аспект нарахування амортизації // Економіка: проблеми теорії та практики // Випуск 189, Т. II - с. 485-489

18. Хом'як Р.Л., Саджениця М.В. Деякі аспекти вибору методів амортизації основних засобів // Наукові записки УАД: Науково-технічний збірник, випуск 4 - Львів, 2001 - с. 54-56

19. Школа бухгалтера. Урок 14. Амортизація основних засобів // Український бухгалтерський тижневик Дебет-Кредит № 32, 2004