Аудит як форма контролю

В Знам'янській райспоживспілці план аналітичної роботи не складається, але збір і обробка матеріалів, визначення достовірності і повноти звітних даних, установлення присутності підписів відповідальних осіб проводиться. Відбувається спрощення цифрового матеріалу шляхом заокруглення цифр та зміни абсолютних величин відносними, а також - арифметичне, логічне і балансове зведення показників. Потім визначаються відхилення показників виконання завдання від запланованих і проводиться підсумкова оцінка діяльності підприємства. На підприємстві, що аналізується, висновки і пропозиції обговорюються головним бухгалтером і керівником та приймаються відповідні заходи щодо усунення відхилень або покращення показників діяльності.

Використовуючи інформацію додатків (Баланс і Звіт про фін.рез.) проведемо ретроспективний аналіз основних показників фінансово - господарської діяльності Знам'янської РСС за 2010 - 2012 роки. Економічні показники, що характеризують економічний стан підприємства за досліджуваний період наведені у табл. 2.1.



Таблиця 2.2. Показники фінансово - господарської діяльності

Знам'янської за 2010 - 2012 роки

Показники	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення 2012 року від:	2012 рік у % до:
				2010 року	2011 року	2010 року	2011 року
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Капітал (станом на кінець періоду), тис.грн
1.1. Власний капітал:	936	1161	1145	+209	-16	122,3	98,6
1.1.1. Середній розмір власного капіталу	916,50	1048,50	1153,00	+236,50	+104,50	125,8	110,0
- у тому числі: власний оборотний капітал	137,0	279,0	267,0	+130,0	-12,0	194,9	95,7
- середній розмір власного оборотного капіталу	133,00	208,00	273,00	+140,00	+65,00	2,1 рази	131,3
Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)	70,0	98,0	28,0	-42,0	-70,0	40,0	28,5
1.2. Позиковий капітал	31,0	32,0	38,0	+7,0	+6,0	122,6	118,8
- у тому числі: поточні зобовязання за розрахунками	26,0	32,0	38,0	+12,0	+6,0	146,2	118,8
2. Ресурси
2.1.Середньорічна вартість основних засобів основного виду діяльності, тис.грн	1053,0	1073,0	1067,5	+14,5	-5,5	101,4	99,5
2.2.Середньорічна вартість оборотних активів, тис.грн	167,5	237,0	308,0	+140,5	+71,0	183,9	130,0
- у тому числі: запасів	94,5	172,5	250,5	+156,0	+78,0	2,7 рази	145,2
2.3. Середньооблікова чисельність працівників, чол.	18	18	18	0	0	100,0	100,0
- у тому числі: робітників, чол.	10	10	10	0	0	100,0	100,0
3. Економічні показники
3.1. Виручка від реалізації, тис.грн	842,0	660,0	754,0	-88,0	+94,0	89,5	114,2
3.2. Собівартість реалізованих товарів	705,0	542,0	644,0	- 61,0	+102,0	91,3	118,8
3.3. Витрати, тис.грн
- від операційної діяльності, у тому числі:	745,0	474,0	447,0	-298,0	-27,0	60,0	94,3
- матеріальні затрати	142,0	78,0	64,0	-78,0	-14,0	45,1	82,1
- витрати на оплату праці	261,0	174,0	186,0	-75,0	+12,0	71,3	106,9
- відрахування на соціальні заходи	47,0	9,0	71,0	+24,0	+62,0	151,1	7,9 рази
- амортизація	57,0	66,0	32,0	-25,0	-34,0	56,1	48,5
- інші операційні витрати	238,0	147,0	94,0	-144,0	-53,0	39,5	63,9
3.4. Витрати на 1 грн. виручки від реалізації, коп	0,88	0,72	0,59	-0,29	-0,13	67,0	82,5
3.5. Прибуток (збиток), тис.грн:
- валовий прибуток (збиток)	137,0	118,0	110,0	-27,00	-8,00	80,3	93,2
- від операційної діяльності	52,0	114,0	46,0	-6,00	-68,00	88,5	40,4
- від звичайної діяльності до оподаткування	48,0	98,0	35,0	-13,00	-63,00	72,9	35,7
- від звичайної діяльності	48,0	98,0	26,0	-22,00	-72,00	54,2	26,5
- чистий прибуток (збиток)	48,0	98,0	26,0	-22,00	-72,00	54,2	26,5
3.6. Продуктивність праці, тис.грн	84,20	66,00	75,40	-8,80	+9,40	89,5	114,2
3.7. Середньомісячна заробітна плата, грн.	1,21	0,81	0,86	-0,35	+0,05	71,1	106,2
3.8. Фондовіддача основних засобів, грн	0,80	0,62	0,71	-0,09	+0,09	88,3	114,8
3.9. Рентабельність, %
- продажу	5,70	14,85	4,64	-1,06	-10,21	81,4	31,3
- основних засобів	4,56	9,13	3,28	-1,28	-5,85	71,9	35,9
- оборотних активів	28,66	41,35	11,36	-17,29	-29,99	39,7	27,5
- виробничих ресурсів	3,93	7,48	2,54	-1,39	-4,94	64,7	34,0
- трудових ресурсів	18,39	56,32	18,82	+0,43	-37,50	102,3	33,4
- витрат	6,44	20,68	7,83	+1,39	-12,85	121,5	37,9
- власного капіталу	5,24	9,35	3,04	-2,20	-6,31	58,0	32,5
-власного оборотного капіталу	36,09	47,12	12,82	-23,27	-34,29	35,5	27,2
4. Фінансові коефіцієнти
- автономності	0,968	0,973	0,968	-	-0,005	-	99,5
- маневрування	0,146	0,240	0,233	+0,087	-0,007	159,3	97,0
- фінансової залежності	1,033	1,028	1,033	-	+0,006	-	100,5
- абсолютної ліквідності	2,308	1,125	1,316	-0,992	+0,191	57,0	117,0
- термінової ліквідності	3,269	1,375	1,868	-1,401	+0,493	57,2	135,9
- загальної ліквідності	6,269	9,719	8,026	+1,757	-1,692	128,0	82,6

Зазначимо, що протягом 2010-2011 років простежується тенденція до спаду реалізації продукції на господарюючому суб'єкті, але вже в період з 2011-2012 років бачимо ріст продажу, про що свідчить динаміка виручки від реалізації (рис. 2.2). За останні два роки вартісний обсяг реалізації скоротився на 88,0 тис.грн або на 10,5% порівняно з 2010 роком, а протягом 2012 року зростання вартості реалізованих товарів становило 94,0 тис.грн або 14,2 %. Порівняно з 20112 роком собівартість реалізованих товарів у 2010 році зменшилася на 61 тис. грн (8,7 %), за 2011 рік - зросла на 102,0 тис. грн ( 18,8 %) і становила 644,0 тис. грн.

Загалом роботу Знам'янської РСС протягом 2010 - 2012 років слід оцінити позитивно, адже результатом його ефективної діяльності повинно бути забезпечення прибутковості. Протягом періоду, що аналізується, спостерігається зменшення нерозподіленого прибутку у 2012 році до 28,0 тис. грн. У порівнянні з 2010 роком нерозподілений прибуток зменшився на 42,0 тис. грн, а з 2010 роком - на 70,0 тис. грн.

Слід відзначити, що власний капітал суб'єкта дослідження протягом аналізованого періоду є досить стабільним: у порівняння з 2010 роком відбулося збільшення статутного капіталу на 209,0 тис. грн або на 22,3 %, з 2011 роком - зменшення на 16 тис. грн або на 1,4 %. Ці результати свідчать про ефективне управління фінансовими ресурсами.



Рис. 2.2. Динаміка змін виручки від реалізації, операційних витрат та прибутку від операційної діяльності за 2010 - 2012 років

По відношенню до позикового капіталу також не було суттєвих змін: у порівнянні з 2010 роком він зріс на 7,0 тис.грн, а з 2012 роком - на 6,0 тис.грн (рис. 2.3).

Рис 2.3. Динаміка власного і позикового капіталу Знам'янської РСС на кінець 2010 - 2012 років

Дані табл. 2.1. відображають незначні коливання у зміні середньорічної вартості основних засобів. У 2012 році вона становила 1067,5 тис. грн. і порівняно з 2011 роком відбулося зменшення на 5,5 тис.грн або на 1,5 %. Показник фондовіддачі свідчить про те, що використання основних засобів протягом трьох аналізованих років було різним: так у порівнянні з 2010 роком показник фондовіддачі зменшився на 0,09 грн, але вже в порівнянні з 2011 роком зріс на 0,09 грн. Такі коливання можна пояснити зміною показника продуктивності праці, який порівняно з 2010 роком зменшився на 8,80 тис.грн, а порівняно з 2011 роком зріс на 9,40 тис.грн відповідно. Середньооблікова чисельність штатних працівників Знам'янської РСС протягом аналізованого періоду є незмінною і складає 18 чоловік, із них 10 чоловік - робітники. Не зважаючи на відсутність змін у чисельності працівників Знам'янської РСС, фонд оплати праці у 2012 році порівняно з 2010 роком зменшився на 75,0 тис.грн, а в порівнянні з 2011 роком - зріс на 12,0 тис.грн (рис. 2.4). Це може бути обумовлено зміною соціально - економічного життя країни, зміною попиту і пропозиції на ринку товарів, при продажу яких використовується праця, міри державного регулювання тощо.

Рис. 2.4. Динаміка змін операційних витрат Знам'янської РСС

на кінець 2010 - 2012 років, тис.грн

Розрахунки табл. 2.2 свідчать, що станом на кінець 2012 року Знам'янська РСС володіла оборотними активами вартістю 308,0 тис.грн. Порівняно з 2010 роком вона зросла на 140,5 тис.грн або 83,9 % і порівняно з 2011 роком - на 71,0 тис.грн або 30,0 %. Отже, райспоживспілка за аналізований період розширює обсяги своєї діяльності.

Витрати від операційної діяльності товариства зменшуються на протязі 2010 - 2012 років (рис. 2.1). У 2012 році витрати становили 447,0 тис. грн, що на 298,0 тис.грн менше у порівнянні з 2010 роком та на 27,0 тис.грн менше - 2011 роком. Значно скоротилися витрати Знам'янської РСС: матеріальні затрати, амортизацію та інші операційні витрати, а відрахування на соціальні заходи навпаки зросли (рис. 2.4). У 2010 році витрати, що припадають на 1 грн виручки від реалізації, складали 0,88 коп, у 2010 році - 0,72 коп, а у 2011 році - 0,59 коп, що свідчить про суттєву економію грошових коштів.

Зменшення коефіцієнта автономії і зростання коефіцієнта фінансової незалежності (хоча і не значні зміни) свідчить про те, що Знам'янська РСС починає втрачати економічну незалежність та повільно, але починає зростати його залежність від зовнішніх джерел фінансування. Аналіз показників платоспроможності показує, що райспоживспілка є платоспроможним, оскільки значення коефіцієнту загальної ліквідності більше за нормативне.

Таким чином, в ході проведеного аналізу нами було виявлено, що Знам'янська РСС є фінансово стійкою і її діяльність є досить ефективною.

2.3 План і програма аудиту

Організація аудиту - це встановлений аудиторською фірмою порядок і технологія виконання договірної роботи суб'єктами аудиту при узгодженні зусиль і способів виконання з метою забезпечення максимальної ефективності використання аудиторської праці при виконанні умов договору.

Аудит як інформаційна система функціонує в певному технологічному режимі, тобто упорядковано та здійснюється в певній послідовності.

Технологія аудиту - це науково-організований процес аудиту, який передбачає виконання аудиторських робіт у певній послідовності за окремими стадіями, тісно пов'язаними між собою, що утворюють єдину систему для вирішення поставлених завдань.

Процес прийняття і виконання аудиторського завдання повинен відповідати Міжнародним стандартам аудиту, Закону України «Про аудиторську діяльність» та іншим нормативним документам. Вимоги цих документів стосуються питань планування, виконання, контролю, нагляду, перевірки, документування й інформування про результати кожної перевірки.

Загальну схему процесу по виконанню завдань з аудиторських процедур наведено на рис. 2.5.

Аудиторський процес - це сукупність організаційних, методичних і технічних процедур аудитора. Він складається з таких стадій:

- підготовчо-узгоджувальна;

- робочо-дослідницька;

- завершально-результативна.

Підготовчо-узгоджувальна стадія включає визначення об'єкта аудиту й організаційно-методичну підготовку. Ця стадія містить процедури організаційного характеру, спрямовані на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту в установлені терміни.

Рис. 2.5. Схема аудиторського процесу.

На підготовчо-узгоджувальній стадії виконують наступні дії:

- вивчають особливості підприємства: його організацію, структуру, продукцію;

- вивчають перспективи розвитку підприємства;

- вивчають системи обліково-аналітичного і контрольного процесу на підприємстві;

- визначають загальний підхід до проведення аудиту, включаючи можливе використання внутрішнього контролю, виділяють проблемні напрямки аудиту;

- оцінюють ступінь ризику;

- складають попередній варіант програми аудиторської перевірки, визначають обсяги робіт, призначають конкретних виконавців;

- узгоджують з замовником програму перевірки, обсяг робіт, термін її проведення, форму представлення результатів аудиту;

- узгоджують з замовником рівень відповідальності аудиторського підприємства і замовника, визначають вартість аудиторських послуг;

- закріплюють досягненні домовленості між аудиторською фірмою і замовником шляхом підписання необхідних документів (договір, програма аудиту тощо);

- готують необхідну нормативно-правову базу для перевірки.

Робочо-дослідницька стадія аудиту проходить безпосередньо на підприємстві. На цій стадії виконують наступні дії:

- безпосередньо проводять аудиторську перевірку відповідно до затвердженого на попередній стадії плану і програм аудиту;

- за необхідності проводять коригування плану і/або програм аудиту з метою додержання вимог МСА щодо надання обґрунтованої впевненості;

- проводять аудиторські процедури для отримання необхідних доказів, що використовують для формування суджень аудитора;

- оформляються робочі документи аудитора;

- формують аудиторське досьє.

Завершально-результативна стадія є заключним етапом проведення аудиту, включає узагальнення і реалізацію його результатів. На цій стадії виконують такі дії:

- групують виявлені недоліки;

- готують звіт аудитора перед замовником;

- складають аудиторський висновок;

- підписують Акт виконаних робіт з аудиторської перевірки.

Проведення аудиту здійснюється на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Договір є офіційним документом, який юридично регламентує взаємовідносини аудитора (аудиторської фірми) із засновником і містить перелік прав та обов'язків сторін.

Договір може укладатися на тривалий термін. Предметом такого договору виступають одночасно проведення аудиту та супутні аудиту послуги, які не забороняються законодавством з аудиту.

Предмет договору про надання послуг має нематеріальний характер, тобто результат має товарну форму, але не існує окремо від виконавця, а саму послугу споживає замовник одночасно з її наданням виконавцем.

У Міжнародному стандарті аудиту 200 «Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності» підкреслюється, що аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливість своєчасно провести ефективний аудит.

Основні вимоги до планування аудиторської перевірки та його етапи визначено Міжнародним стандартом аудиту № 300 «Планування». Проводячи підготовку планування процесу аудиту, аудитор повинен: сформувати розуміння про бізнес клієнта, загальні напрямки й специфіку діяльності; отримати уявлення про системи обліку і внутрішнього контролю і ступінь їх надійності; оцінити загальний аудиторський ризик і визначити межу суттєвості помилок, які можуть бути виявлені в процесі аудиту; визначити кількість необхідних аудиторських процедур, період їх виконання та виконавців, можливість залучення експертів; забезпечити координацію виконання планів, їх контроль, узгодженість з підприємством, передбачити можливість внесення змін.

Обсяг планування залежить від розмірів суб'єкта господарювання, складності аудиторської перевірки, досвіду роботи аудитора з певним суб'єктом господарювання, а також від знання його бізнесу.

Отримання знань про бізнес є важливою частиною планування роботи. Знання бізнесу допомагає аудитору виявити події, операції й особливості діяльності, які можуть суттєво вплинути на фінансові звіти. При цьому слід брати до уваги положення, викладені у МСА 310 «Знання бізнесу».

Аудитор повинен розробити й документально оформити загальний план аудиторської перевірки, описавши очікуваний обсяг і ведення аудиторської перевірки.

МСА не регламентує форму складання загального плану аудиту, тому аудитори самостійно розробляють його структуру. Приклад складання загального плану аудиторської перевірки наведено в додатку 1. У загальному плані вказують основні етапи робіт, які аудитор вважає обхідними.

Аудитор повинен розробити й документально оформити програму аудиту, яка визначає характер, час і обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для виконання загального плану аудиторської перевірки. Програма ніби деталізує і доповнює план аудиту. З її допомогою аудитор може організувати роботу асистентів аудитора та іншого персоналу, детально вказавши, які, ким і коли мають бути виконані аудиторські процедури. Програма аудиту є набором інструкцій для асистентів, залучених до аудиторської перевірки, а також засобом контролю і документування належного виконання роботи. Програма аудиту може містити завдання для кожної ділянки аудиторської перевірки й бюджет часу, де зазначається кількість годин, відведених на різні ділянки або процедури аудиторської перевірки, тобто кількість годин на проведення перевірки окремого об'єкта аудиту в програмі аудиту і в загальному плані повинні співпадати.

Рис. 2.6. Типовий алгоритм аудиту діяльності підприємств оптової торгівлі.

Програма аудиторської перевірки - це основа детального планування часу і витрат. Під час розробки аудиторської програми слід упорядкувати аудиторські процедури, встановити методи їх виконання, уточнити і деталізувати масштаб роботи, яку необхідно виконати. Записи і висновки аудитора за кожним розділом програми фіксують в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, який використовується аудитором у процесі підготовки й обґрунтування аудиторського звіту.

Загальний план аудиторської перевірки і програму аудиту треба переглядати у процесі аудиту (за потреби). Планування здійснюється постійно протягом усього терміну виконання завдання з аудиторської перевірки внаслідок зміни обставин або несподіваних результатів аудиторських процедур. Причини внесення значних змін треба документально оформити.

План та програма аудиту торгівельної діяльності наведені в додатках 1,2.

Аудит на торгівельних підприємствах здійснюється за типовим алгоритмом (рис. 2.6).

Визначення повноти і своєчасності виконання запланованих аудиторських процедур, установлення наявних відхилень від плану дають можливість самому аудитору і керівництву аудиторської фірми контролювати хід аудиторської перевірки та її якість, вживати необхідних заходів. Планування роботи дає змогу приділити належну увагу найважливішим напрямам аудиту, сприяє більш ефективному розподілу роботи серед перевіряючих.

2.3 Методика проведення аудиту

Для одержання аудиторських свідчень, аудитор досліджує зміст господарських операцій, встановлює її законність, діяльність і достовірність.

***Тобто в ході документальної перевірки аудитор ознайомлюється з переліком підприємств, а також з прізвищами осіб, з якими підприємство, що перевіряється веде розрахунки, вивчає динаміку кредиторської заборгованості і встановлює, чи відповідають дані, отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дає змогу з'ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, та виявити випадки викривлень звітних даних за розрахунками.

***Документальна перевірка розрахункових і кредитних операцій проводиться у такій послідовності:

За даними аналітичного обліку визначаються суми кредиторської заборгованості (для цього можна зробити запит у кредиторів про підтвердження належних їм сум);

Звіряється залишок заборгованості, яка обліковується на балансі на початок періоду перевірки з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових регістрах;

Перевіряється записи з кожного виду розрахунків у регістрах, а також документах, які послужили підставою для цих записів;

Перевіряється законність проведених операцій щодо кожної суми заборгованості.

***Для вирішення поставлених перед аудитором завдань, перевірку він розпочинає з розрахунків із постачальниками та підрядниками, після чого перевіряє розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування та іншими кредиторами. Завершує свою перевірку аудитор дослідженням кредитних операцій.

Аудиторська перевірка розрахунків з постачальниками і підрядниками проводиться в такій послідовності:

Визначення переважаючого порядку розрахунків з постачальниками і підрядниками. Тобто аудитор одержує список постачальників із зазначенням сум заборгованості перед ними на кінець року, проводить вибіркову перевірку найбільш вагомих сум, вивчає наявні відповідні договори та первинні документи.

Перевірка попередньо проведених інвентаризацій кредиторської заборгованості. Аудитор ознайомлюється та аналізує матеріали проведених інвентаризацій розрахунків. Якщо дані відсутні, то аудитор вимагає від підприємства - клієнта проведення інвентаризації; це надає можливість аудитору виявити реальний стан кредиторської заборгованості.

Оцінка правильності відображення в обліку зобов'язань. Для цього аудитор звертає увагу на правильність відображення в обліку позикових коштів, перевіряє наявність відповідних договорів, встановлює правильність формування статей балансу, які відображають дані по розрахунках з постачальниками і підрядниками. При цьому аудитор вивчає дані облікових регістрів уточнює відповідність залишку по рахунку 63 відображеного в головній книзі, залишком аналітичного обліку в журналі №3. Якщо велика кількість операцій, то аудитор застосовує вибірковий спосіб дослідження, і при цьому перевіряє:

Рахунки постачальників і повноту оприбуткування матеріальних цінностей. Аудитор проводить перевірку, звіряючи рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського і бухгалтерського обліку. При цьому аудитор зовнішні зустрічні перевірки, які дають можливість визначити (виявити) випадки зловживань;

Складену кореспонденцію до рахунків постачальників і перенесення сум рахунку в графи відповідних дебетових рахунків у журналі №3

Правильність списання недостач, втрат від псування товарно - матеріальних цінностей з вини постачальників;

Розрахунки по не відфактурованих або неоплачених поставках.

Перевірка діючих форм розрахунків з постачальниками і підрядниками. При цьому аудитор звертає увагу на дотримання законодавчо встановлених форм порядку та обмежень розрахунків.

Перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Тому перевірку аудитор здійснює за даними аналітичного обліку до рахунків, що призначені для відображення розрахунків на початок періоду, що вивчається, із залишком по відповідних статтях балансу. Після чого проводить перевірку кожного виду розрахунків.

При наявності заборгованості постачальників аудитор встановлює дату виникнення та причину її утворення, особливу увагу аудитор звертає на заборгованість із закінченим строком позовної давності (якщо така заборгованість має місце). Він встановлює причини її виникнення , а також вияснює чи було вжито заходи з вилучення заборгованості постачальників.

Перевірка повноти і правильності оприбуткування отриманих від постачальника товарно - матеріальних цінностей дотримання діючих цін і тарифів. При цьому ним встановлюється:

Наявність і правильність оформлення договорів (контрактів) на доставку товарно - матеріальних цінностей;

Повноту і своєчасність оприбуткування товарів, що надійшли від постачальників;

Правильність розрахунків з постачальниками;

Повнота оприбуткування товарів встановлюється шляхом порівняння даних платіжних документів, які надійшли від матеріально відповідальних осіб, книг складського обліку, регістрів аналітичного обліку по розрахунках з постачальниками.

Окрема увага приділяється вивчені документальної обґрунтованості проведених операцій, також аудитор переконується в достовірності документів і правильності їх оформлення (наприклад отримані товари підтверджуються оформленими належним чином платіжними вимогами, рахунками - фактурами; операцію з оплати рахунків платіжних вимог повинні відповідати випискам банку, або іншим грошовим документом).

Проводячи перевірку з розрахунків за податками і платежами основна мета яка стоїть перед аудитором є висловлення думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками і зборами в усіх суттєвих аспектах нормативним документом, які регламентують порядок їх нарахування та до відповідних рівнів бюджету.

На початку перевірки аудитор, шляхом усного опитування встановлює, за якими платежами і податками підприємство веде розрахунки з бюджетом. Після чого по кожному виду розрахунків з бюджетом по податках, зборах і платежах перевіряє стан внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом, правильність визначення бази оподаткування х використанням прийомів прослідковування, звірки документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Перевірку по розрахунках за податками і платежами аудитор на підприємстві здійснює:

Перевіряє правильність ведення обліку по рахунку 64 “розрахунки з бюджетом”, відповідності записів аналітичного обліку по рахунку записів головної книги і формах бухгалтерської звітності. При перевірці заборгованості за розрахунками з бюджетом, дані, отримані на підприємстві, зіставляються з даними які були подані до податкової інспекції, та інших органів звітності. Тут найбільшу увагу аудитор приділяє правильності визначення і повноти перерахування платежів. Аудитор також перевіряє дотримання черговості перерахування обов'язкових платежів, своєчасне подання платіжних документів до банку (це необхідного перевіряти, тому що недоплати до бюджету тягнуть за собою штрафні санкції).

Перевірка правильності повноти та своєчасності перерахування (сплати) податків, зборів, платежів до бюджету встановлюється шляхом перевірки платіжних документів, податкових декларацій тощо; правильність використання обов'язкових нормативних умов і складання бухгалтерських проводок по виділенню ПДВ, його сплати постачальникам, нарахуванню та прирахуванню до бюджету податків, зборів та платежів аудитором визначаються шляхом прослідковування, звірки даних облікових регістрів які кореспондують з рахунком 64 “Розрахунки з бюджетом”;

Перевірка правильності обліку ПДВ. Для цього аудитор застосовує: порівняння на відповідність сум в кореспонденції рахунків з документами, що є підставою для запису (розрахунково-платіжні документи);вивчає терміни відображення ПДВ на предмет наявності чи відсутності передчасного зарахування сум ПДВ, також правильність відображення сум ПДВ.

При перевірці бази оподаткування іншими податками аудитор використовує аналітичні рахунки бухгалтерського обліку, інформацію первинного та зведеного обліку, інвентарні картки тощо.

У всіх випадках, на підприємстві клієнта, аудитор переконується в достовірності показників за об'єктом оподаткування, точності розрахунки бази оподаткування і дотримання ставок податку на даному підприємстві.

При проведені перевірки аудитор звертає увагу на встановлення правильності складання та своєчасності пред'явлення до податкової інспекції звітності по видах податків, платежів. При цьому він використовує прослідковування, складання альтернативних розрахунків, перевірку дат пред'явлення та отримання письмових запитів від органів Державної податкової інспекції.

Окрім особистого застосування прийомів та способів перевірки аудитор прглядає результати попередньо проведених податкових перевірок на підприємстві органами Державної податкової інспекції з метою встановлення обґрунтованості пред'явлення підприємству фінансових санкцій.

Перед проведеннями аудиту розрахунків із соціального страхування, аудитор дістав підтвердження проте, що дане підприємство - клієнт зареєстроване як платник страхових внесків за місцем свого знаходження .

Після цього аудитор проводить перевірку в такій послідовності:

Встановлення правильності застосування ставок страхових внесків на визначення виплат на які нараховуються страхові внески. Проводячи таку перевірку, правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування і страхування на випадок безробіття, визначає цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки працездатності, довідки тощо).

При проведенні аудиту, аудитор звертає увагу на правильність визначення середньої заробітної плати для нараховування допомоги по тимчасовій працездатності, відповідність встановленого працівнику безпосереднього стану роботи. Він також порівнює кількість оплачених днів і сума виплаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.

Якщо в ході дослідження виникають підозри щодо наявності підстави для нарахування і виплат лікарняних, то аудит може проводити зустрічні перевірки.

Перевірка своєчасності і повноти перерахування внесків. Аудитор перевіряє своєчасність сплати нарахованих внесків до відповідних фондів (від фонду оплати праці підприємство сплачує 37%), (у Пенсійний фонд - 32%); фонд соціального страхування 2,9%, фонд безробіття 2,1%) із заробітної плати відповідно (1 - 2%), фонд соціального страхування - 0,5 - 0,25%, та фонд на випадок безробіття - 0,5%).

Перевірка правильності складання кореспонденції по рахунку 65 “Розрахунки за страхування”. Вона передбачає встановлення відповідності записів аналітичного обліку по рахунку 65 записом в Головній книзі та формах бухгалтерської звітності.

Перевіряючи дані за рахунком 65 аудитор перш за все звертає увагу на:

Правильність визначення бази для нарахування страхових внесків або створення строкового резерву;

Правильність використання норм відрахувань, встановлених законодавством;

Своєчасність нарахування, перерахування та правильність використання страхового відшкодування або страхового резерву при настанні страхового випадку;

Правильність документального оформлення (правильне оформлення розрахунково - платіжних документів) та ведення бухгалтерського обліку по рахунку 65;

Відповідність даних аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 65 із записами в журналі №3 розділ II, відомість №36 Головній книзі балансу .

Встановлення правильності складання та своєчасності подання звітів за видами страхових внесків, правильність відображення в обліку штрафів та пені за неправильне визначення та несвоєчасне перерахування страхових внесків. З метою контролю достовірності складання звітів по строкових внесках аудитор перевіряє відповідність сум, зазначених у звіті, даними регістрів бухгалтерського обліку, наявність підписів керівника підприємства та головного бухгалтера на відповідних звітних формах.

Наступним етапом аудиторської перевірки є розрахунки з оплати праці. Перш за все аудитор вивчає загальні питання по організації обліку і контролю розрахунків з оплати праці на підприємстві. Він перевіряє стан обліку оплати праці і розрахунків з персоналом; правильність встановлення місячних окладів; своєчасність і правильність розрахунків з персоналом з оплати праці тощо.

При перевірці розрахунків з персоналом з оплати праці аудитор встановлює форму та систему оплату праці використовує дане підприємство; чи є внутрішнє положення про оплату праці персоналу та колективний трудовий договір; перевіряє списковий склад працівників, прийнятих на роботу з дня зарахування.

Окрім цього аудитор встановлює, хто веде облік розрахунків з персоналом з оплати праці, посаду, освіту, бухгалтерський стан цієї особи, якими нормативними документами користується цей бухгалтер, його підпорядкування, хто перевіряє якість його роботи.

Після вивчення загальних питань аудитор переходить до вивчення розрахунків з оплати праці в наступному порядку.

Перевірка дотримання положень законодавства про працю, стан внутрішнього обліку та контролю за трудовими відносинами. Аудитор встановлює, як здійснюється оформлення співробітників при їх прийманні та звільнені, який стан обліку робочого часу співробітників, особливість побудови системи оплати праці тощо.

Перевіряє правильність оформлення працівників (приймання на роботу та звільнення) за наказами, контрактами, трудовими угодами.

2. Перевірка організації табельного обліку. Тут основну увагу аудитор зосереджує на перевірці організації контролю за виходами на роботу адміністративно - управлінською і обслуговуючого персоналу, організацію обліку відпрацьованого часу (оскільки допущені в ньому помилки чи перекручене призведуть до переплати, необґрунтованого витрачення фонду оплати праці). Потім дані табеля порівнює з розрахунково - платіжними відомостями, для того щоб переконатись, що у них включені ті особи, які зазначені в табелях.

3. Перевірка оформлення первинної документації і правильності нарахування заробітної плати. В процесі такої перевірки аудитор встановлює, якими первинними документами на підприємстві оформляються операції пов'язані з оплатою праці (табель обліку використання робочого часу, подорожній лист вантажного автомобіля, розрахунково - платіжна відомість тощо).

При перевірці документів за формою встановлюється повнота і правильність наведених в них реквізитів. При цьому не наявність відповідних підписів, наявність підчисток та помарок і необумовлених виправлень свідчить про неналежну організацію обліку операцій з нарахування і виплат заробітної платні.

Аудитор звертає увагу на те, чи не нараховані кошти з оплати праці на вигаданих працівників з даними обліку спискового складу. Аудитор також встановлює, чи немає повторного нарахування сум за раніше виплаченими первинними документами (табелями, разовими документами тощо).

Аудитор приймає особливе значення і щодо встановленню фактів включенню до втрат витрати з оплати праці працівників та визначення розміру витрат з оплати праці. Він також проаналізовує правильність утримання із заробітної плати прибуткового податку, внесків до Пенсійного фонду, інших страхових фондів, аліментів, а також обґрунтованість розрахунків з депонентами, шляхом перевірки платіжних відомостей, дати виникнення і суми депонентської заборгованості, кількості депонентів, звірки сум за розрахунками з депонентами.

Наступним кроком є перевірка обґрунтованості і правильності нарахування виплат за тимчасову непрацездатність, щорічних відпусток тощо.

В процесі перевірки розрахунків по відпустках встановлює: повноту включення до розрахунку виплат при визначенні середнього заробітку, правильність визначення середньомісячної та середньоденної заробітної плати, суми оплати під час відпустки.

4. перевірка розрахункове - платіжних відомостей і особових розрахунків. Така перевірка передбачає встановлення правильності нарахування сум, утримання, а також сум до видачі, відповідність їх записом в облікових регістрах в розрізі кореспондуючих рахунків.

При перевірці платіжних відомостей на виплату заробітної плати, аудитор використовує наступний порядок дослідження:

встановлює відповідність платіжних відомостей розрахунковим відомостям;

визначає правильність підсумків і наявність підсумків прописом;

перевіряє наявність на відомостях підписів керівника і головного бухгалтера, особи, яка склала відомість;

перевіряє наявність підписів одержувачів грошей;

встановлює дотримання порядку депонованих сум.

Аналізуючи правильність платіжних операцій аудитор перш за все звертає увагу на правильність оформлення розрахункове - платіжних відомостей (наявність підписів керівник, головного бухгалтера, відсутність дописок, необумовлених виправлень або повторення прізвища до цієї і тієї ж особи в платіжних відомостях ).

5. перевірка правильності виплати грошових коштів згідно трудових угод. Така перевірка здійснюється за трудовими угодами (договорами), актами прийманні виконаних робіт, відомостями на оплату праці найманих осіб видатковими ордерами тощо.

При перевірці аудитор звертає увагу на операції з видачі коштів працівникам з каси, з розрахункового рахунку. Для спрощення процедури перевірки аудитор складає реєстр усіх виданих виплат стороннім працівникам і перевіряє наявність для них трудових договорів.

Особливу увагу аудитор звертає на правильність розрахунків з оплати праці з працівниками прийнятими на роботу за трудовими договорами. Тому аудитор встановлює, за яку роботу і який обсяг виконаної роботи нарахована заробітна плата, якими документами підтверджується обсяг виконаної роботи, розміри нарахованої заробітної плати. Також шляхом перерахунків і про слідкування аудитор визначає: чи є арифметичні помилки в первинних відомостях.

Якщо в процесі перевірки виявляються факти порушень за трудовими угодами, аудитор перевіряє, законність укладеної трудової угоди (ким і коли вона затверджена).

При документальній перевірці трудових угод аудитор враховує ознаки, які можуть свідчити про недоброякісність таких документів:

виконання підписів від імені різних осіб одним і тим же почерком, або від імені однієї і тієї ж особи різними почерками;

зазначень різних номерів паспортів у трудових угодах, складених на ім'я однієї і тієї ж особи;

виконання на підприємстві робіт, які не викликались виробничою необхідністю;

оформлення на ім'я однієї і тієї ж особи великої кількості угод;

дописки, виправлення на інші зміни в трудових угодах і розрахункових документах.

Окрему увагу аудитор приділяє перевірці оплати праці працівникам які працюють за сумісництвом, при цьому аудитор зіставляє час роботи сумісника на підприємстві з часом його роботи в інших підприємства, і встановлює, чи не працював він у різних підприємствах в один і той же час і визначає кількість відпрацьованих годин.

6. Перевірка стану аналітичного обліку розрахунків з оплати праці. Аудитор порівнює залишок, показаний в головній книзі по рахунку 66 і в розроблювальній таблиці. Також встановлює відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичну обліку по рахунку 66, для цього порівнює сольдо по рахунку 66 на дату початку перевірки з даними розроблювальної таблиці, а останні зіставляє з даними платіжних відомостей. У випадку виявлення розбіжностей між аналітичним і синтетичним обліком - встановлює їх причини.

Проводячи перевірку розрахунків за іншими операціями, які обліковуються на рахунок 68, аудитор перевіряє кожен вид платежу окремо. По кожній сумі кредиторської заборгованості вивчає причини виникнення боргу та обґрунтованість здійснених господарських операцій.

Перевірка аудитором грошових сум, що обліковуються на рахунку 681 передбачає встановлення мети, з якою здержувались аванси, чи не обліковуються на цьому рахунку грошові суми, що не відносяться до авансів одержаних. З цією метою аудитор вивчає їх дані відомості 3.5 по кожній сумі, що обліковується і встановлює їх реальність.

При перевірці розрахунків з переносом за іншими операціями аудитор встановлює наявність укладених договорів за окремими іншими розрахунками з персоналом, достовірність і реальність заборгованості по цих рахунках. З цією метою перевіряє розрахунково - платіжні відомості, журнал 3, відомість 3.5.

Перевірка розрахунків з іншими кредиторами здійснюється аудитором для з'ясування, обґрунтування, законності виникнення обставин та умов таких розрахунків, наявності та правильності оформлення договорів, обсягу послуг, правильності визначення сум, строків платежів. Ці дані він зіставляє з виписками банку, платіжними дорученнями, записками над рахунку 685.

Кредиторська заборгованість, що обліковується на рахунку 68, розглядається аудитором з точки зору законності її виникнення і правильності погашення. При цьому він встановлює, чи не обліковуються на балансі суми кредиторської заборгованості за якими минув термін позивної давності. (Якщо в процесі перевірки виявлено кредиторську заборгованість, аудитор з'ясовує причини її виникнення і які заходи були застосовані для її недопущення. Він також перевіряє обґрунтованість списання заборгованості, правильність оформлення виправдовуючи документів).

Приступаючи до перевірки кредитних операцій аудитор перш за все з'ясовує, які види кредиторів використовувало підприємство. Після чого він одержує від установ банків підтвердження по всіх рахунках.

Використовуючи стандартну форму запиту на підтвердження банку, (з кожного банку, з яким підприємство проводило операції протягом року), одержує інформацію щодо сальдо підприємства за розрахунками з цим банком і отриманих від нього кредитах на дату балансу.

Окрему увагу аудитор приділяє перевірці зміни сольдо рахунків банківських кредитів і виявленню інших даних щодо потоків грошових коштів (наприклад зміни стану заборгованості по кредитах ), знаючи умови повернення кредитів.

У ході перевірки аудитор встановлює наявність банківських виписок, вивчає кредитні договору і встановлює, що включено до складу забезпечення.

При цьому він перевіряє чи не має простроченої заборгованості банку по кредитах, встановлює причини її виникнення і суму втрат в зв'язку з оплатою підвищених відсотків. Він також перевіряє своєчасність погашення кредитів на основі виписок зі строками їх погашення, вказаними у зобов'язаннях.

Важливе значення має також перевірка даних аналітичного обліку за видами кредитів по синтетичному рахунку 60 в журналі 2 , обґрунтованість запису платежу по даних видах позик в аналітичні рахунки інших видів позик.

При перевірці кредитних операцій аудитор встановлює правильність оплати відсотків за користування кредитом (в тому числі за простроченим кредитом) і відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Важливе значення при цьому має перевірка обґрунтування віднесених відсотків по кредитах до собівартості продукції від джерела отримання кредитору, а також суми відсотків.

Якщо підприємство - клієнт кредитів не брало то така перевірка не проводиться аудитором.

Всі зауваження, порушення виявленні аудитором заносяться до його робочих документів і знаходять своє відображення у узагальнюючому документі - аудиторському висновку.



3. Оформлення результатів аудиту

Письмове оформлення результатів аудиту - одне з найважливіших завдань аудиту. Своєчасне і якісне оформлення аудиторських документів є необхідною умовою успішного та ефективного проведення аудиту, який завершується складанням детального аудиторського звіту.

Аудиторський звіт - це підсумковий документ, адресований керівництву, власнику, загальним зборам акціонерів господарюючого суб'єкта, що містить детальні відомості про хід аудиту, виявлені відхилення від встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, порушення у фінансовій звітності, а також іншу інформацію, отриману в результаті проведеного огляду документів та вивчення операцій і є підставою для складання аудиторського висновку.

Метою підготовки аудиторського звіту є доведення до керівництва господарюючого суб'єкта інформації про недоліки в бухгалтерському обліку, системі внутрішнього контролю, що можуть призвести до суттєвих помилок в бухгалтерській звітності, неефективного використання майна або його втрати, а також внесення пропозицій щодо удосконалення бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю з метою запобігання відхилень, порушень, розкрадання майна тощо.

Аудиторський звіт є офіційним документом аудиторської фірми, містить конфіденційну інформацію, засвідчує факт виконання умов договору перед клієнтом та дає можливість визначити якість виконаної аудитором роботи.

Інформація, що міститься в аудиторському звіті, є конфіденційною, за її розголошення аудитори несуть відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до міжнародних стандартів результатом аудиту виступає висновок аудиторської фірми (аудитора), що має юридичне значення для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування і судових органів.

Результати аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку. Складання аудиторського висновку є одним із найвідповідальніших моментів аудиту, оскільки підбиваються підсумки виконаних аудиторських процедур, узагальнюються виявлені помилки, визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність i висловлюється думка аудитора щодо її достовірності, повноти відповідності чинному законодавству. Аудиторський звіт i висновок - це «продукт» праці аудитора.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про аудиторську діяльність», під аудиторським висновком слід розуміти «документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні .

Стандарти і рекомендації щодо виконання завдань з надання впевненості, за якими аудитор висловлює свою думку, формат та зміст висновку незалежного аудитора описані в МСА 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення», МСА 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора», МСА 800 «Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення», МСЗО 2400 «Завдання з огляду фінансових звітів», МСЗО 2410 «Огляд проміжної фінансової інформації, що виконується незалежним аудитором суб'єкта господарювання», МСЗНВ 3000 «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації», МСЗНВ 3400 «Перевірка прогнозної фінансової інформації».

Кожен стандарт має свою мету і свої особливості, але загальними вимогами є те, що аудиторський висновок повинен містити чітко сформульовану думку щодо фінансових звітів. Ця вимога випливає з мети проведення аудиторської перевірки, яка полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку.

Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов'язково повинен мати наступні розділи: заголовок, вступ, масштаб перевірки, висновок аудитора про фінансову звітність, дату аудиторського висновку, адресу аудиторської фірми, підпис уповноважених осіб аудиторської фірми.

Вступна частина містить загальні дані про аудиторську фірму та включає наступні елементи:

- назву суб'єкта аудиторської діяльності, номер і дату видачі свідоцтва про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності, виданого Аудиторською палатою України, юридичну адресу, номер поточного рахунку, телефон (факс);

- назву документу в цілому - «Аудиторський висновок»;

- відомості про аудитора, номер, серія, дата видачі сертифікату;

- основні відомості про клієнта: повну назву, код за ЄДРПОУ, юридичну адресу, фактичну адресу, дату заснування (реєстрації), дату внесення змін до установчих документів та характеристику цих змін, основні види діяльності, кількість засновників та їх ознаки (кількість фізичних осіб - засновників, громадянство, частка у статутному капіталі, юридичні особи - назва, організаційна форма, юридична адреса, фактичне місцезнаходження, телефон, факс, частка у статутному капіталі);

- основні відомості про умови договору щодо проведення аудиторської перевірки: дату та номер договору; дати початку і закінчення перевірки; масштаб перевірки; підставу для перевірки (законодавчі акти).

Аналітична частина - це звіт аудиторської фірми господарюючому суб'єкту про загальні результати перевірки. Ця частина включається до аудиторського висновку, якщо це передбачено договором на проведення аудиту. Аналітична частина включає:

- назву - «Звіт аудиторської фірми»;

- для кого призначена; найменування господарюючого суб'єкта; об'єкт аудиту;

- загальні результати перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності - загальну оцінку дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та підготовки бухгалтерської звітності, опис виявлених у ході аудиту суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та підготовки звітності;

- стан внутрішнього контролю на підприємстві, в тому числі відповідальність виконавчого органу господарюючого суб'єкта за організацію і стан внутрішнього контролю, мету і характер вивчення стану внутрішнього контролю при проведенні перевірки, загальну характеристику відповідності системи внутрішнього контролю масштабам і характеру діяльності господарюючого суб'єкта;

- наявність та незмінність (або обґрунтованість змін) облікової політики у господарюючого суб'єкта за період, що перевіряється, підтвердження правильності визнання, класифікації та оцінки активів у бухгалтерському обліку підприємства, реальності, легальності та чинності розміру зобов'язань у фінансовій звітності підприємства, факту проведення інвентаризації зобов'язань у звітному періоді, правильності та адекватності визначення власного капіталу, його структури та призначення, реальності та точності фінансових результатів діяльності підприємства, виражених у фінансовій звітності, відповідності даних фінансової звітності підприємства даним обліку і даних окремих форм звітності між собою.

Підсумкова частина є думкою аудиторської фірми щодо достовірності бухгалтерської звітності, сформованою за результатами перевірки та включає:

- назву - «Висновок аудиторської фірми»;

- викладення суттєвих обставин, які призвели до складання аудиторського висновку у формі, відмінній від безумовно позитивного, та оцінку у вартісному вираженні, якщо це можливо, їх впливу на бухгалтерську звітність господарюючого суб'єкта. При необхідності більш докладного опису цих аргументів, аудиторський висновок може містити посилання на інформацію;

- думку аудиторської фірми щодо достовірності бухгалтерської звітності господарюючого суб'єкта;

- дату аудиторського висновку.

МСА 700 передбачає чотири види аудиторських висновків, якими аудитор може виразити свою думку відносно достовірності бухгалтерської звітності (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Види аудиторських висновків.

Характеристику основних видів аудиторських висновків наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Відповідність виду аудиторського висновку думці аудитора стосовно достовірності бухгалтерської звітності

Вид аудиторського висновку	Характеристика
Позитивний (безумовно - позитивний)	Звітність забезпечує в усіх суттєвих аспектах відображення активів і пасивів господарюючого суб'єкта на звітну дату і фінансових результатів його діяльності за звітний період, виходячи з нормативних вимог до бухгалтерського обліку і звітності
Умовно-позитивний	За виключенням визначених в аудиторському висновку обставин бухгалтерська звітність підготовлена таким чином, щоб забезпечити в усіх суттєвих аспектах відображення активів і пасивів господарюючого суб'єкта на звітну дату і фінансових результатів його діяльності за звітний період, виходячи з нормативних вимог до бухгалтерського обліку і звітності
Негативний	У зв'язку з певними обставинами звітність підготовлена таким чином, що вона не забезпечує в усіх суттєвих аспектах відображення активів і пасивів господарюючого суб'єкта на звітну дату і фінансових результатів його діяльності за звітний період, виходячи з нормативних вимог до бухгалтерського обліку і звітності
Відмова від надання висновку	У результаті певних обставин аудитор не може виразити і не виражає думки в одній з наведених вище форм, при цьому у висновку повинна бути чітко вказана причина, за якою аудитор не може надати висновку про достовірність звітності

У результаті аудиторської перевірки фінансової звітності та організації бухгалтерського обліку на Знам'янській РСС, аудитором були виявлені невеликі погрішності у веденні й оформленні первинних документів, невелика кількість виправлень (підписаних бухгалтером).

Виходячи з результатів аудиту фінансової звітності та організації бухгалтерського обліку, аудитор надав позитивний висновок по Знамянській РСС (додаток 3) тому що дотримані такі умови:

- аудитор отримав всю інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудита;

- пред'явлена інформація є достатньою для відображення реального стану перевіряємого підприємства;

- є адекватні дані по всіх питаннях, суттєвих з точки зору достовірності і повноти інформації;

- фінансова документація складена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського звіту, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам;

- у фінансовій звітності використані достовірні звітні дані, які не містять протиріч;

- фінансова звітність складена відповідним чином, по встановленій формі.



Висновок

Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність», аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.