Бухгалтерський облік касових операцій і грошових документів

Міністерство освіти та науки України

Національний університет кораблебудування

ім. адм. Макарова

Кафедра обліку та економічного аналізу

Курсова робота

На тему:«Бухгалтерський облік касових операцій і грошових документів»

Науковий керівник:

старший викладач Шевчук С.В.

Студентка групи 2427 Ткаченко І.І.

Миколаїв - 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І Законодавчо - нормативна база та теоретичні аспекти обліку касових операцій та грошових документів

1.1 Характеристика законодавчо-нормативної бази з обліку касових операцій грошових документів

1.2 Гроші як економічна та облікова категорія

РОЗДІЛ ІІ Бухгалтерський облік касових операцій і грошових документів

2.1 Первинний облік касових операцій і грошових документів

2.2 Облік надходження грошових коштів в касу

2.3 Облік вибуття грошових коштів з каси

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями та робітниками підприємства і окремими особами. Для цього кожне підприємство має касу для розрахунків готівкою і відкриті в установах банків розрахункові рахунки для безготівкового обігу, а також зберігання власних коштів умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці України ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умови для ретельного контролю за оприбуткуванням, видачею та рухом грошових коштів.

Метою роботи являється ознайомлення з організацією, методикою проведення аудиту касовий операцій та вивчення законодавчо-нормативної бази. Об'єкт дослідження - організація і методика проведення аудиту касових операцій та методика заповнення грошових документів.

У курсовій роботі висвітлюється сутність організації і методику проведення аудиту касовий операцій, порядок документального оформлення операцій з ними, процедури проведення аудиторської перевірки, а також розкривається потреба і значимість аудиту грошових коштів і розрахунків в сучасних умовах господарювання. Важливим елементом нової економічної системи повинен стати бухгалтерський облік, без знання якого неможливо ефективно керувати сучасними підприємствами. Тільки добре налагоджена система обліку зможе своєчасно забезпечити органи управління необхідною і достовірною інформацією для проведення якісно обґрунтованого аналізу і забезпечення надійного контролю за господарською діяльність і зміцненням фінансового стану.

Бухгалтерський облік являє собою упорядковану і регламентовану систему збирання, вимірювання, обробки і передавання інформації про господарюючий суб'єкт користувачам для прийняття управлінських рішень. Він охоплює всі засоби господарства і джерела їх утворення, всі господарські процеси і результати діяльності.

Бухгалтерський облік відображає господарські операції систематично і забезпечує суцільне і безперервне спостереження. Виходячи з цього, бухгалтерський облік виконує інформаційну і контрольну функції. Одним із елементів господарських засобів є засоби у сфері обігу, складовою частиною яких є грошові кошти. Грошові кошти, необхідні підприємству для нормальної виробничо-господарської діяльності, в процесі свого існування.

Предметом бухгалтерського обліку грошових коштів є процеси документального оформлення руху коштів в касі підприємства та на рахунках в банку, господарські операції пов'язані з надходженням і видатками грошових коштів.

Курсова робота: 51 сторінка, 33 використаних джерел, 4 таблиці, 2 рисунка, 5 додатків.

РОЗДІЛ І

ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНА БАЗА ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ГРОШОВИХ ДОКУМЕНТІВ

1.1 Характеристика законодавчо-нормативної бази обліку касових операцій та грошових документів

Система грошового обігу в нашій державі має велике народногосподарське значення. В зв'язку з цим в роботі на підставі теоретичних джерел і практичних матеріалів висвітлені питання бухгалтерського обліку та аудиторського контролю грошового обігу. На підставі облікової інформації: первинних касових документів (касових ордерів), касової книги та звітів касира, журналів реєстрації касових ордерів, журналу № 1, актів і довідок поточних перевірок коштів, розпорядження про використання коштів висвітлено облік та методика аудиту касових операцій. Здійснюючи виробничо-господарську діяльність, підприємства вступають у взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями і установами. Ці взаємовідносини засновані на різноманітного роду грошових розрахунках у процесі виробництва, обертання і розподілу виробленої продукції. Здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства передбачає господарські зв'язки і розрахункові відносини з постачальниками матеріальних цінностей та послуг, з покупцями продукції та замовниками послуг, з робітниками підприємствами та з іншими організаціями і особами. Розрахункові операції здійснюються у грошовій формі. Значну частину у розрахункових операціях підприємства займають розрахунки готівкою, які використовуються, в основному, при оплаті праці та при здійсненні господарських операцій.

Основним нормативним документом, що регулює облік касових операцій на підприємстві є постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 № 637 (із змінами внесеними Постановою НБУ № 454 від 13.12.2006) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320. [4]

Облік операцій з коштами, розрахунками та іншими активами установи здійснюється у грошовій одиниці України. Перерахунок активів, що отримані в іноземній валюті, в грошову одиницю України для відображення в бухгалтерському обліку здійснюється за Порядком відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженим наказом Державного казначейства України від 24.07.2001 № 126 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.08.2001 за № 670/5861.

При прийманні готівки до каси необхідно керуватись Правилами визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 547 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.12.2004 за № 1549/10148.[5]

Під час перевірок касових документів береться до уваги, що у разі наявності у підприємства податкового боргу виплати готівкою здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"

Згідно Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року N 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами -- громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах

- у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне)

- оприбуткування у касах готівки -- у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

- за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин -- соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості -- в розмірі здійснених виплат;

- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів -- у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, -- у розмірі сплачених коштів;

- за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням -- у розмірі витраченої готівки;

- за не встановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого не встановлення.[3, c.174-181]

Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюються на підставі Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні [8] - найважливіший закон згідно якого ведуться всі касові операції. Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [9] та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” також висвітлюють питання про рух грошових коштів.

Ст. 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» [10] визначає, що у статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом 1 року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів і відображати як необоротні активи.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» [8] є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності яка має назву Звіт про рух грошових коштів. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства погасити зобов'язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та не грошові аспекти операцій підприємства.

З метою контролю за наявним зверненням був прийнятий цілий ряд нормативних документів, що регулюють порядок ведення касових операцій на підприємствах, вимоги яких необхідно дотримуватись при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і документального оформлення. Основними з них є Інструкція з організації роботи з наявним зверненням установ банків України [12], Наказ Держкомстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” [13], Інструкція “Про порядок виготовлення, збереження і застосування типових форм первинного обліку ДО-1 і М-20” [13]. Обіг готівки в Україні регулюється також нормативними та законодавчими документами, які я навела нижче.

В Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” говориться, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. А також йде мова про порядок та правила застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” [14]вказує порушення, які тягнуть за собою застосування штрафної санкції у розмірі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки.

Права, обов'язки і завдання, які покладаються на членів інвентаризаційної комісії та загальні принципи інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків. [14] При прийманні готівки в касу підприємства касири керуються Правилами визначення плaтоспроможності банкнот і монет. [16]

Порядок встановлення лімітів залишку готівки в касі регулюється Інстукцією Національного банку України № 4 «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України” [17] та Інструкцією про організацію роботи з готівкового обліку установами банків України. [18]

Аудиторська діяльність зокрема регламентується Законом України «Про аудиторську діяльність» [19]. Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю, з метою захисту інтересів власника.

Відповідно до Інструкції №3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” [20] банки відкривають своїм клієнтам рахунки: розрахункові, поточні, позикові, депозитні, бюджетні і субрахунки.

При різноманітних формах власності і підприємницької діяльності Положення про безготівкові розрахунки грунтується на принципах вільного вибору суб'єктами форм розрахунків, закріплення ї сторонами у договорах, угодах чи окремих домовленостей, і невтручання установ банків у ці договірні відносини. Дане Положення визначає загальний регламент щодо організації, форм розрахунків, стандартів документів і документообороту, які впроваджуються в господарський оборот в Україні з метою забезпечення в найбільш короткий час компенсації виробникам продукції, що поставляється, виконаних робіт і наданих послуг у грошовій формі, прискорення обігу коштів.

Аналіз нормативно-правових актів з організації бухгалтерського обліку грошових коштів в Україні, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні нормативно-законодавча база щодо готівкового обігу, готівкових та безготівкових розрахунків в основному відповідає потребам підприємства.

На завершення розділу варто визначити основні його аспекти. Отже, в першому розділі я висвітлила суть грошових коштів і розрахунків, описала процедуру проведення аудиту грошових коштів, виділила основні завдання бухгалтерського обліку грошових коштів. Потрібно сказати, що правильна організація обліку грошових коштів дає можливість контролювати хід грошових операцій, а це в свою чергу посилює контроль за використанням грошових коштів, не допускає їх розтрату і веде до економії коштів підприємства

1.2 Гроші як економічна та облікова категорія

На ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар. Спочатку це був випадковий деякі надлишки продуктів, якими можна було обмінятись.

Слово "монета" вперше з'явилось як титул богині Юнони в 279 р. до н. е. В Римі при її храмі (Юнони Монети) карбувалися гроші. Протягом багатьох століть функцію загального еквівалента відігравало срібло, яке поступилося місцем золоту. Довгий час у різних країнах використовували обидва благородні метали. При цьому між ними існувало суворо визначене кількісне співвідношення. Англійська грошова одиниця фунт стерлінгів раніше була повноваговим фунтом срібла, про що свідчить її назва. Остаточно загальним еквівалентом золото було визнане в основних країнах Європи в середині XIX ст., дещо пізніше в Німеччині, в Росії лише в кінці XIX ст., де золота валюта була встановлена реформою 1897 р.[28, с. 14]

Врешті-решт, саме золото стало виконувати роль грошей. Це пояснюється тим, що завдяки своїм природним властивостям (однорідність, подільність, компактність, транспортабельність, добре зберігається) воно придатніше для виконання суспільної функції загального еквівалента.

Тема грошей органічно пов'язана з темою розподілу праці, так як у А.Сміта гроші виступають в якості засобу обміну («великого колеса обігу».

А.Сміт підкреслював‚ про стихійне винекнення грошей як специфічного товару. Він вилучає гроші і кредит із потреб виробництва, бачить їх підлеглу роль. Але Сміт недооцінював зворотний вплив грошово-кредитних факторів на ваиробництво. Слабкою ланкою в концепції грошей було і заниження інших їх функцій. Кредит А.Сміт розглядав лише як засіб активізації капіталу.

Підводячи підсумок, можна сказати, що багато чого у А.Сміта, як в теорії розподілу , так і в теорії грошей, вірно і зараз. Однак‚ головною помилкою А.Сміта стало припущення, що розподіл праці виник із-за обміну, а не навпаки. Концепція грошей, його трактовка їх виникнення в результаті дії стихійних сил обміну, розуміння грошей як товару, представляє собою серйозне досягнення економічної науки того часу. [22, с.111]

Теорію грошей Рікардо, послідовник А. Смітта, будує на засадах своєї теорії цінності. Гроші він розглядає як товар, що має цінність. Основою грошової системи є золото, цінність котрого, як і будь-якого іншого товару, визначається затратами праці. За даної цінності грошей їхня кількість в обігу залежить від суми товарних цін. Використання золота Рікардо вважає дорогим і нерозумним і розробляє проект системи паперового грошового обігу.

З положень, висловлених Д. Рікардо щодо категорії "вартості", виділимо ще два, які по праву належать до "золотого фонду" класичної політичної економії. Суть їх полягає в наступному.

По-перше, гроші як товар при зниженні своєї вартості зумовлюють необхідність росту заробітної плати, що у свою чергу "незмінно супроводжується підвищенням ціни товарів".

По-друге, гроші як загальний засіб обміну між усіма цивілізованими країнами "розподіляються між ними в пропорціях, які змінюються з кожним удосконаленням торгівлі і машин, із зростанням труднощів при добуванні їжі та інших предметів життєвої необхідності для зростаючої кількості населення". Ці цілком логічні судження і привели Д. Рікардо до висновку про зміну вартості грошей як товару, залежно від їх кількості в обігу.[22,c. 120]

Що таке взагалі гроші? Гроші в різних дисциплінах трактуються по різному. Одними із них в політекономії визначаються так:

Гроші- це фінансовій капітал, який по суті нічого не виробляє;

Гроші - загальний еквівалент, який виражає вартість будь-якого товару;

Гроші - матеріальна цінність, яка надає власнику певні повноваження;

Гроші - явище суспільне, вони є форма суспільних відносин, які виникають з приводу обміну продуктами праці, що грунтуються на принципі еквівалентності.

Гроші - виконують специфічну суспільну функцію. Вони є посередником при обміні товарів.

Гроші -- особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів.[23]

Гроші - економічна категорія, що означає специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента. Обслуговують всі сфери економічних відносин і виконують при цьому 5 функцій : міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження, світових грошей, про які буде йти мова далі. [24, с. 58]

Гроші - всезагальний еквівалент, особливий товар, що виконує роль всезагального еквівалента та є загальним засобом обігу;

Гроші - товар, якому всі інші товари виражають свою вартість [25,с.152]

Гроші - це усе, що приймається в обмін на товари або як погашення боргу, причому не задля власного вживання, а для наступного аналогічного обміну, має характер грошей, оскільки виконує їхню первинну функцію, тобто є засобом платежу[26, с.152]

Гроші - це особливий, виключно широко вживаний універсальний товар, який можна зрівняти по цінності з будь-яким товаром, обміняти на будь-який товар.

Гроші - це засіб виміру величини вартості товару, обміну здійснення платежів, розрахунків, накопичення багатства.

Гроші використовуються як товар посередник, що дозволяє обмінювати одні товари на інші, продаючи один товар за гроші і купуючи за отримані гроші інший товар. Гроші володіють купівельною спроможністю, тому кажуть, що гроші - це товар, який можна на них купити.

З допомогою грошей установлюється ціна товару. Грошима називають не тільки готівка у вигляді банкнот і монет, але і безготівкові гроші на рахунках в банках. Завдяки грошам вдається досягати еквівалентного обміну товарів, зіставляти, порівнювати їх цінність кількісним чином.[27, с.70]

Це не всі визначення, які пропонують нам економісти, але суть в них фактично виражена. Гроші, як і будь-яке інше поняття, мають свою сутність. Їх грошей виявляється через :

1) загальну безпосередню обмінюваність;

2) самостійну мінову вартість ;

3) зовнішню речову міру праці .

У процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками - за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями - за придбані ними товари, з банками - за одержання коштів і погашення кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами - за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо, з працівниками - із заробітної плати, наданих їм позик тощо.

Функція засобу платежу тісно пов'язана з функцією грошей як засобу обігу. В товарообороті, опосередкованому грошима (продаж заради купівлі), гроші виступали як швидкоплинний посередник і виконували функцію засобу обігу. Коли гроші здійснюють самостійний рух, переходячи від одного власника до іншого, то вони виконують функцію засобу платежу. Цю функцію вони здійснюють як у сфері товарного обігу (продаж товарів у кредит), так і поза ним (наприклад, сплата заробітної плати, податків, орендної плати, квартирної плати, комунальних послуг тощо).

Функція світових грошей. Спочатку на світовому ринку панувала подвійна міра вартості золото і срібло, але згодом функцію світових грошей почало виконувати тільки золото. Нині витіснення золота з грошового обігу стосується і світових грошей. Паперові знаки (долари, фунти стерлінгів, марки, єни тощо) відіграють все більшу роль у міжнародних розрахунках. Проте золото залишається твердими і бажаними для всіх країн світовими грошима, надійним гарантом у міжнародних розрахунках.

Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і абсолютна суспільна матеріалізація багатства взагалі.

Як запільний купівельний засіб світові гроші функціонують при оплаті міжнародної товарної угоди наявними грошима (наприклад, придбання країною у надзвичайних умовах зерна, зброї тощо).

Як загальне втілення суспільного багатства гроші у світовому обігу виступають тоді, коли багатство переноситься з однієї країни в іншу (при переведенні підприємцями своїх грошей на зберігання за кордон, при наданні зовнішніх позик тощо). Для здійснення міжнародних платежів кожна країна потребує певного запасу золота. Тому золото у вигляді скарбу одночасно є резервним фондом, світових грошей. Зростає також реальна роль у цій функції національних резервних валют та інших різновидів грошей.

З розвитком виробництва і обігу товарів, ринкового господарства в цілому відбувалися як кількісні, так і якісні зміни у функціонуванні грошей, що привело нині до демонетизації золота. Щоб осягнути сутність сучасних грошових систем, зміни у грошовому обігу і в самих грошах при демонетизації золота, слід розкрити підвалини цього процесу через розгляд функцій грошей як загального еквівалента.

У розвинутому товарному господарстві гроші у вигляді золота як загальний еквівалент виконували п'ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу і світових грошей.

Функція міри вартості полягає в тому, що гроші є загальним втіленням і мірилом вартості найрізноманітніших товарів. Не гроші роблять товари сумірними, а втілена в них абстрактна, суспільне необхідна праця. Тому їх вартість може вимірюватись особливим товаром грошима, що, як конкретна форма втілення абстрактної праці, самі мають вартість і можуть бути мірою вартості.

Ціна - це грошове вираження вартості товарів. Щоб визначити вартість товарів у грошах, треба певну кількість грошового матеріалу прийняти за одиницю. Вона називається масштабом цін. У різних країнах за грошову одиницю були прийняті різні вагові кількості грошового металу.

Масштаб цін встановлює держава в законодавчому порядку, тоді як функцію міри вартості гроші виконують об'єктивно. Масштаб цін не залежить від зміни вартості грошового металу, бо він є фіксованою ваговою кількістю металу.

Функція грошей як засобу обігу полягає в тому, що її виконують, по-перше, не ідеальні, а реальні гроші; по-друге, повноцінні та неповноцінні гроші. Оскільки реальні гроші як засіб обігу весь час переходять з рук в руки, виступаючи посередником при обміні товарами, то можуть використовуватись і неповноцінні гроші. Після тривалого перебування в обігу монети втрачають частину своєї ваги. Незважаючи на це, вони продовжують бездоганно функціонувати як засіб обігу, немовби повноцінні. Враховуючи це, в багатьох країнах почали випускати неповноцінні гроші, замінюючи золото на срібло, мідь, "псувати" монети, тобто зменшувати їх металевий зміст. Потім з'явились паперові гроші.

Функцію засобу нагромадження гроші виконують, якщо за обміном товару на гроші не настане обмін грошей на товар і гроші залишать сферу обігу і утворять скарб, виступаючи в своїй золотій або срібній "плоті". Специфіка грошей як засобу нагромадження полягає в тому, що це гроші, по-перше, реальні і, по-друге, повноцінні, тобто такі, які мають власну вартість.

Процес виробництва зумовлює необхідність нагромадження грошей і тимчасового вилучення їх із сфери обігу, адже кожний товаровиробник для придбання засобів і предметів праці має накопичити достатню суму грошей, а тому тією чи іншою мірою він виступає збирачем скарбів. При цьому можуть нагромаджуватися не тільки золото чи срібло, а й металеві та паперові знаки грошей. Періоди суспільних потрясінь і знецінення грошових знаків щодо благородних металів наочно демонструють фіктивність скарбів у формі неповноцінних грошей.[29, с. 98]

Грошові кошти - це кошти, які має підприємство у своєму розпорядженні. Підприємства можуть відкривати у банках розрахункові, валютні, поточні, депозитні та інші рахунки, за допомогою яких потім проходить розрахунок підприємства з іншими підприємствами а також по розрахунках з бюджетом і т.д. Грошові кошти підприємства створюються за рахунок власних та залучених коштів. Облік грошового обігу має бути таким, щоб забезпечити мінімальний шлях збирання і обробки інформації. Його важливим завданням є постійне вдосконалення та розвиток обліку з урахуванням досягнень науки і практики. Основна сума грошей до підприємства надходить з каси, крім того, це може бути повернення працівниками невикористаних підзвітних сум, позик, раніше виданих авансів, виручка від реалізації готової продукції (робіт, послу). Видаються гроші з каси на заробітну плату, заохочення, допомоги, господарські потреби, на службові відрядження. Готівка в касі зберігається лише в межах ліміту залишку готівки. Всю готівку понад встановлений ліміт підприємство здає в установу банку. Гроші в касу надходять як від фізичних та юридичних осіб, яким реалізується товар або послуги за готівку, так і з розрахункового рахунку банку. Цільове призначення таких надходжень - виплата заробітної плати, витрати по відрядженнях, господарчі, адміністративні й операційні витрати. Крім того, у касу надходять внески батьків на утримання дітей у дитячих установах, та інші.[1, c.121]

Каса - самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для збереження коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальна відповідальність за цілістю грошової готівки і ведення касових операцій покладена на касира, із яких полягає договір про матеріальну відповідальність у формі зобов'язання касира. Основною задачею обліку грошових коштів в касі є облік готівкових коштів і контроль за їх збереженням. Щоб правильно вести облік розрахункових операцій, треба їх чітко формулювати в первинних документах і докладно розписувати суми платежу. [2, c. 99]

Відносини між підприємствами, які виникають внаслідок кругообігу господарських засобів, називаються розрахунками. [7]Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки. Початковою і кінцевою ланкою кругообігу засобів, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки, виступають грошові кошти, які є найбільш ліквідними активами.

Господарська діяльність складається з багатьох господарських операції, що є певними моментами безперервних змін коштів господарства або джерел їх утворення. Під час цієї діяльності у підприємства виникають найрізноманітніші господарські зв'язки і розрахунково-платіжні відносини з постачальниками матеріальних цінностей, підрядчиками, покупцями і замовниками своєї продукції, транспортними організаціями, фінансовими установами, працівниками фірми та іншими (як юридичними так і фізичними) особами.

Кошти, що їх використовують для розрахунків, виконуючи функцію міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, здійснюють безперервний кругообіг (гроші - товар - виробництво - товар - гроші), повертаються при цьому до своєї первісної форми у вигляді виручки після реалізації продукції, тобто у вигляді грошових коштів.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках і депозити до запитання. Готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України - банкноти та монети.

Порядок безготівкових розрахунків суворо регламентований законодавством. Здійснення розрахункових операцій через банк знижує потребу в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечує їх збереження і ефективніше використання, оптимізує й прискорює грошовий обіг держави.

Готівковий і безготівковий грошовий обороти органічно пов'язані між собою, що реалізується через перехід однієї форми в іншу. Наприклад, виручка надходить до каси підприємства, а потім здається до установи банку для зарахування на поточний або інший рахунки. З цих рахунків у банку проводяться розрахунки між господарюючими суб'єктами та надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам тощо.

Порядок здійснення розрахунків грошовими коштами суворо регламентований чинним законодавством України.

Звичайно, що існують певні правила, установлений порядок для здійснення операцій з готівкою. Це - касова дисципліна. Основним документом бухгалтерського обліку встановленої форми, що застосовується для здійснення обліку готівки в касі підприємства є касова книга.

Платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, називаються готівковими розрахунками. Приміщення або місце, що призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів де, як правило, ведеться касова книга називається касою підприємства.

Касові операції - операції підприємств між собою та з підприємцями i фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівкових коштів при проведенні розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Розрахунки можуть здійснюватися не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі. Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам на договірній основі.[8]

Отже, основним регулятором законодавчо-нормативної бази обліку касових операцій і грошових документів є Конституція України. А з допомогою грошей установлюється ціна товару. Завдяки грошам вдається досягати еквівалентного обміну товарів, зіставляти, порівнювати їх цінність кількісним чином. За допомогою касових операцій проводиться і відображається облік грошових коштів.

РОЗДІЛ ІІ

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ І ГРОШОВИХ ДОКУМЕНТІВ

2.1 Первинний облік касових операцій і грошових документів

Більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'язані з рухом грошових коштів, зокрема, проведенням розрахунків між підприємствами. Тому аудит операцій з коштами, іншими активами та аудит стану розрахунків е дуже важливими.

Метою аудиту операцій з коштами, іншими активами та стану розрахунків є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

Основними завданнями розрахунку операцій з коштами, стану розрахунків та інших активів є:

- перевірка стану збереження готівки в касі;

- вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами, своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;

- перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписок банку по всіх відкритих рахунках;

- стану грошових коштів на рахунках на день проведення аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства;

- виявлення напрямів використання коштів, що зберігаються на банківських рахунках, оцінка правильності проведення взаємозаліків з кредитною установою;

- перевірка наявності договорів та їх реєстрації у відповідних журналах;

- перевірка правильності документального оформлення операцій з коштами, та іншими активами і відображення цих операцій в обліку і звітності;

- перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов'язаних із рухом грошових коштів;

- оцінка стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей в касі;

- встановлення методу організації аудиту;

- забезпечення порядку збереження чекових книжок, контроль за випискою чеків та отримання за ними грошей.

Джерелами інформації для розрахунку грошових коштів є: .

1) Первинні документи з обліку грошових коштів.

2) Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків та інших активів

3) Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

4) Головна книга.

5) Звітність

Таблиця 1

Документування операцій з грошовими коштами

№ п/п	Форма документу	Первинні документи	Призначення документу
1	КО-1	Прибутковий касовий ордер (ПКО	Надходження готівки в касу
2	КО-2	Видатковий касовий ордер (ВКО)	Видача готівки з каси
3	КО-3	Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів	Для реєстрації в бухгалтерії ПКО, ВКО,чи документів, що їх замінюють
4	КО-4	Касова книга	Для обліку касиром операцій з готівкою
5	КО-5	Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей	Для обліку руху коштів в касі
6		Грошовий чек	Для одержання готівки з рахунку в банку
7		Об'ява на внесок готівки	Для внесення готівки на рахунок в банку
8		Супровідна відомість до сумки з грошовою виручкою	Застосовується при здачі готівки інкасатору
9	ФКЧ-1	Фіскальний касовий чек на товари (послуги)	Розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків за продані товари(надані послуги)
10	ФКЧ-2	Фіскальний касовий чек видачі коштів	Розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, компенсації послуг, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державній лотереї та в інших випадках
11	РК-1	Розрахункова квитанція	Використовується при реєстрації розрахунків за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, компенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках
12	П-53	Платіжна відомість	Виплата грошових коштів з каси декільком особам
13	П-49	Розрахунково-платіжна відомість	Розрахунок виплат по заробітній платі та її виплата з каси
14		Платіжне доручення	Письмове доручення банку, який обслуговує підприємство, на перерахування певної суми коштів з поточного рахунку в банку на рахунок постачальника

Для досягнення поставленої мети та реалізації завдань аудитор повинен володіти нормативно-правовою базою, що стосується саме цієї ділянки перевірки.

Типові форми касових документів установлені наказами Державного комітету статистики України від 15.02.96 № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”, від 22.05.96 № 144 “Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі”.

Прибутковий касовий ордер (Типова форма № КО-1) застосовується для оформлення надходження грошей до каси при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї.

Виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії та підписується головним бухгалтером або особою, яка на те уповноважена. Квитанція видається на руки особі, яка здала гроші, а ордер залишається у касі та реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Видатковий касовий ордер (Типова форма № КО-2) застосовується для оформлення видачі грошей з каси при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї. Виписується в одному примірнику робітником бухгалтерії, підписується керівником підприємства (організації) та головним бухгалтером чи особою, яка на те уповноважена. Реєструється в Журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (Типова форма № КО-3) застосовується для реєстрації прибуткових та видаткових касових документів.

Журнал відкривається окремо на прибуткові та видаткові касові документи.

Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (Типова форма № КО-3а). Форма № КО-3а ведеться за розсудом керівництва підприємсива замість журналу за формою № КО-3.

Касова книга на 200__ р. (Типова форма № КО-4) застосовується для обліку руху грошей у касі. Кожний аркуш касової книги складається з двох рівних частин: одна з них (з горизонтальним лініюванням) заповнюється касиром як перший примірник та залишається у книзі, друга (без горизонтального лініювання) заповнюється з лицьового та зворотного боку через копіювальний папір і як звіт касира є відривною частиною аркуша. Перші та другі примірники аркушів нумеруються однаковими номерами.[6]

Записи касових операцій починаються на лицьовому боці невідривної частини аркуша (після рядка “Залишок на початок дня"). Спочатку аркуш згинають по лінії відрізу, підкладаючи відривну частину аркуша під частину, яка залишається у книзі. Для ведення записів після “Перенос” відривну частину аркуша накладають на лицьовий бік невідривної частини та продовжують записи по горизонтальному лініюванню зворотного боку невідривної частини аркуша. Бланк звіту до кінця операцій за день не відривається. По рядку “У тому числі на оплату праці” показується сума по платіжних відомостях на оплату праці, не списана на видаток каси. В кінці кожного робочого дня касир подає звіт під розписку до бухгалтерії з додатком прибуткових та видаткових касових документів.

Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей (Типова форма № КО-5) застосовується для обліку грошей, виданих з каси підприємства довіреній особі (роздавачу), яка виплачує заробітну плату, та повернення наявних грошей та сплачених документів. Книгу веде касир. Видача та повернення грошей сплачених документів оформлюється підписами.

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма №ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку А.

Фіскальний касовий чек видачі коштів (далі - видатковий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках. Форма №ФКЧ-2 видаткового чека наведена в додатку Б. Видатковому чеку, надрукованому реєстратором розрахункових операцій, що забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті додатних та від'ємних сум, перед сумою виданих коштів може друкуватися знак "-" (мінус).

Розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом відповідно до п. 2.7 Положення, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахунків за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках.

Квитки на приміські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом відповідно до п. 2.7 Положення та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за послуги з перевезення пасажирів у приміському автотранспорті. Квитки на міські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом відповідно до п. 2.7 Положення та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті.

Багажний квиток на приміські автомаршрути (далі - багажний квиток) - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом відповідно до п. 2.7 Положення та який видається при реєстрації розрахункових операцій за послуги з перевезення багажу в приміському автотранспорті.

Квиток на міські маршрути електротранспорту (далі - квиток на електротранспорт) - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом відповідно до п. 2.7 Положення та який видається при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги підприємств з перевезення пасажирів у міському електротранспорті - тролейбусі та трамваї.

Білети державних лотерей - це розрахункові документи, бланки яких є документами суворого обліку та виготовлені друкарським способом відповідно до п. 2.7 Положення (або ввезені на підставі ліцензії на випуск та проведення державної лотереї) за затвердженими зразками, що додаються до відповідних Умов випуску та проведення лотереї (далі - Умови) згідно з Положенням про порядок реєстрації випуску та проведення державних грошових лотерей в Україні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. №574 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску та проведення державних грошових лотерей в Україні", та які видаються при реєстрації розрахункових операцій при розповсюдженні державних лотерей. Квитанції на послуги поштового зв'язку - це розрахункові документи, бланки яких повинні виготовлятися відповідно до вимог, що затверджені Наказом Державного комітету зв'язку України від 07.12.98 р. №167 "Про затвердження бланків квитанційних книжок форм №1, №5, №47, №П-2, вимог щодо виготовлення та Інструкції про порядок обліку та застосування квитанційних книжок у філіалах підприємства поштового зв'язку та їхніх структурних підрозділах", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.05.99 р. за №314/3607. Форми бланків квитанційних книжок повинні відповідати формам №1, №5, №47 та №П-2, затвердженим зазначеним вище наказом.

Обов'язковість інших реквізитів квитанцій встановлюється Державним комітетом зв'язку та інформатизації України.[21]

2.2 Облік надходження грошових коштів в касу

Грошові кошти, що надходять у касу підприємства, повинні вчасно й у повній сумі прибуткуватися. Відповідно до п. 2.10 Положення № 72 оприбуткування готівки в касу визначається як «здійснення підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням даної операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів».[4]

Таким чином, щоб наявні кошти вважалися оприбуткованими, необхідно оформити прибутковий касовий ордер, і зробити про це запис у касовій книзі. Причому прибутковий запис у касовій книзі не обов'язково робити відразу ж після виписки прибуткового касового ордера, вона може бути зроблена протягом робочого дня касира в день надходження коштів.

При прийомі до касу грошових білетів і монет касири підприємств зобов'язані керуватися Правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України, від касову книгу і прибуткують готівка у своїх касах. Прийом в касу коштів оформляється прибутковим касовим ордером, що підписується 31.03.99 №152. Оборотні пам'ятні і ювілейні монети, що є дійсними платіжними засобами, повинні прийматися в каси підприємств по їхньому номіналі без обмеження для усіх видів платежів.

Типова форма прибуткового касового ордеру затверджена наказом Мінстату України від 15.02.96 №51 і повинна застосовуватися всіма підприємствами. При оформленні первинних документів відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.95 №88, необхідне заповнення всіх реквізитів.[8] При заповненні прибуткового касового ордера в ньому варто вказати наступні реквізити:

– найменування підприємства, організації, у касу яких надійшли грошові відомості засоби;

– номер прибуткового ордера;

– дату його складання;

– кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної цим прибутковим ордером;

– сума, на яку оформляється прибутковий ордер;

– код цільового призначення (по можливості);

– від кого і на якій підставі отримані кошти.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них повинні заповнюватися бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних чи коштів іншими способами, що забезпечили б належну схоронність цих записів протягом установленого для збереження документів терміну.

У прибутковому ордері вказується документ, що служить підставою здійсненої господарської операції по прийому коштів (наприклад, авансовий звіт, чек, договір, накладна і т. д.).

Прибутковий ордер виписується в одному екземплярі. Особі, що здає кошти в касу, видається квитанція, завірена підписами головного бухгалтера і касира і печаткою підприємства. Прибутковий касовий ордер, по якому отримана готівка, додається до першого екземпляра звіту касира.

При прийомі готівкових коштів до каси підприємства необхідно мати на увазі, що з 01.01.2001 набрав сили Закон України «Про внесення змін у Закон України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг» від 01.07.2000 № 1776-III) Відповідно до цього Закону «... реєстратори розрахункових операцій і розрахункових книжок не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі, суспільного харчування і послуг, у випадку проведення розрахунків у касах підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку...”.Загальна організація обліку грошових коштів на рахунку фірми в банку представлена на рис.2.1. [29,c. 65]

Документування готівкових операцій можна показати схематично так, як це вказано на рис. 2.2.

Облік грошових коштів у касі

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дт	Кт
1	Одержано готівку в погашення: - довгострокової заборгованості	301	16
	- заборгованості від покупців в оплату раніше відвантаженої продукції, товарів, послуг	301	36
	- винної особи, підзвітних осіб, працівників в погашення раніше виданих безвід-соткових позик	301	37
2	Одержано кошти з банку в касу	301	31
3	Отримано готівкою цільове фінансування з бюджету	301	48
4	Одержано в касу:- короткострокову позику банку	301	60
	- кошти від наймачів і орендарів нежитлових приміщень	301	68
5	Повернуто зарплату, надлишково видану працівникам	301	66
6	Одержано готівкою виручку від продажу товарів	301	70
7	Оплачено готівкою витрати на монтаж або ремонт основних засобів	15	301
8	Передано гроші з каси до банку	311	301
9	Зараховано на поточний рахунок виручку, здану касиром	31	301
10	Видано готівкою безвідсоткову позику працівнику; видано в підзвіт; виплачено аліменти	37	301
11	Проведено передоплату за газети та журнали	39	301
12	Погашено -заборгованість перед постачальниками та підрядниками	63	301
13	-заборгованість перед фондами соціального страхування та Пенсійним фондом	65	301
14	Виплачено заробітну плату працівникам підприємства	66	301
15	Погашено готівкою заборгованість перед кредиторами	68	301
16	Оплачено готівкою витрати фірми	91-95, 97	301

Аналітичний облік ведеться касиром, що забезпечує реалізацію функції збереження майна власника. Найбільш достовірний аналітичний облік ведеться в звіті касира, де відображається кожна господарська операція з руху грошових коштів у касі .

Надходження коштів на рахунок 311 має великий діапазон. Найбільша сума надходження - це виручка від реалізації продукції, виконаних робіт і послуг, від реалізації інших активів. Видатками фірми з рахунку є платежі до бюджету, розрахунки по податках. [30,c.155]

Отже, з цього розділу можна підсумувати, що найбільш достовірний аналітичний облік грошових коштів ведеться в звіті касира, де відображається кожна господарська операція з руху грошових коштів у касі. Основним джерелом поступлення коштів в касу є їх надходження у вигляді оплати покупців за отриману продукцію та надані послуги. Аналітичний облік на рахунку 31 здійснюється за виписками банку, які є основою для запису операцій. На поточний рахунок найбільші суми коштів надходять у вигляді виручки від реалізації.

2.3 Облік вибуття грошових коштів з каси

Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових ордерів, типова форма якого затверджена наказом Мінстату України від 15.02.96 № 51 чи по платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.