Облік касових операцій та інших готівкових коштів
Економічний зміст грошових коштів. Загальні положення ведення касових операцій у національній валюті України на прикладі ВАТ "Дніпро АЗОТ". Контроль за дотриманням касової дисципліни. Відкриття та ведення валютних рахунків. Інвентаризація грошових коштів.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.06.2011 |
| Размер файла | 53,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Облік касових операцій та інших готівкових коштів»
дисципліна: Бухгалтерський облік
об'єкт дослідження: ВАТ «Дніпро АЗОТ»
Виконала студентка
ІІІ курсу, групи БО-07 1/11
Галичая Наталя
Керівник: Остринська Л. М.
Дата захисту роботи
Оцінка__________________
Дніпродзержинськ
2009 рік
План
Вступ
Виробничо-фінансова характеристика підприємства
Економічний зміст грошових коштів
Стан і удосконалення обліку готівкових грошових коштів
3.1 Загальні положення ведення касових операцій у національній валюті України
3.2 Порядок ведення касової книги
3.3 Контроль за дотриманням касової дисципліни
Облік грошей у іноземній валюті
4.1 Валюта та валютні цінності
4.2 Резиденти і нерезиденти
4.3 Відкриття та ведення валютних рахунків
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України
Інвентаризація грошових коштів
Висновки і пропозиції
Список літератури
Додатки
Вступ
Побудова ринкової системи господарювання неможлива без широко розвиненої системи внутрішніх розрахунків. Такі операції здійснюються майже на кожному підприємстві. Тому тема курсової роботи є важливою й актуальною, бо відсутність інформації про рух реальних грошових потоків практично не дозволяє здійснювати ефективне управління капіталом підприємств. Слід пам'ятати, що організація бухгалтерського обліку направлена на одержання достовірної інформації про стан, наявність капіталу та обов'язків підприємства, про фінансовий стан.
Грошові кошти організації знаходяться в касі у вигляді готівки і грошових документів, на рахунках у банках тощо. Їх правильне використання, контроль за збереженням - важливе завдання бухгалтерії. Від успішності його вирішення багато в чому залежить платоспроможність підприємства , своєчасність розрахунків з постачальниками і підрядчиками, платежів до бюджету.
Порядок ведення записів господарських операцій у бухгалтерському обліку не відрізняється від порядку, за яким відображається фінансово-господарська діяльність на підприємстві:
інформування про наявні готівкові кошти;
розрахунки;
собівартість;
фінансовий результат.
Основним завданням обліку грошових коштів є:
Здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в тому числі за зберіганням , своєчасним надходженням і витрачанням грошових коштів, отриманих в установах банку.
Своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по руху грошових коштів.
Проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів на рахунках бухгалтерського обліку.
Управління надходженням та витрачанням коштів полягає в синхронізації грошових потоків, прискоренні погашення дебіторської заборгованості, контролі за витрачанням. Отже готівка необхідна підприємству для здійснення деяких видів платежів. Тому підприємство і повинно мати касу, в якій зберігається готівка і відповідні документи по веденню касових операцій.
В касі підприємства може зберігатись не тільки готівка, а й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності. Але вільні грошові кошти підприємства повинні обов'язково зберігатися в банку, причому підприємство самостійно обирає установу банку, в якому зберігає гроші.
Касові операції оформлюються документами, типові форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 року, і мають застосовуватись без змін на підприємстві, незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форми власності.
Даним наказом затверджено до використання по обліку касових операцій наступні форми документів:
КО - 1 «Прибутковий касовий ордер»;
КО - 2 «Видатковий касовий ордер»;
КО - 3 «Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів»;
КО - 4 «Касова книга»;
КО - 5 «Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей».
Виробничо-фінансова характеристика підприємства
Відкрите акціонерне товариство «Дніпро АЗОТ» являється флагманом хімічної промисловості України. Його продукція: аміак і карбамід, їдкий натрій та рідкий хлор, соляна кислота, кисень, які користується попитом не тільки в нашій країні, а й у користувачів СНГ, Прибалтики, в країнах Західної та Східної Європи, Південної Америки, Африки.
Широко використовуються також товари народного користування: миючи, дезинфікуючи, відбілюючи засоби, посуд одноразового використання та вироби з пластмас.
Вся продукція ВАТ «Дніпро АЗОТ» відрізняється стабільно високою якістю. Його забезпечують кваліфіковані спеціалісти, які продовжують традиції попередніх поколінь.
В 1938 році, коли підприємство мало назву Дніпродзержинський азотно-туковий завод, вперше було запущено в експлуатацію два цикли. Треба було здійснити пуск всіх машин та агрегатів, здійснюючи повний технологічний цикл виробництва першого аміаку.
16 жовтня 1965 року Дніпродзержинський азотно-туковий завод був реорганізований в Дніпродзержинський хімічний комбінат. І лише 17 січня 1995 року наказом Фонду держмайна України прийнято рішення зміни остаточної назви на акціонерне товариство відкритого типу «Дніпро АЗОТ» ( ВАТ «Дніпро АЗОТ»).
Жорстокі закони ринку вимагали від дніпродзержинських азотчиків змін пріоритетів розвитку свого підприємства. На сьогодні основні течії його розвитку основані на ресурсо- та енергозбереженні затрат на виробництво продукції. Вимагався пошук нових технологічних рішень у виробництві нової продукції , яка б могла користуватися попитом на ринку, та бути конкурентом для аналогічних імпортних товарів. Саме тому акціонерне товариство вже вклало значні засоби в модернізацію та покращення технологічної надійності агрегатів карбаміду і аміаку.
Затверджена стратегія розвитку ВАТ «Дніпро АЗОТа» до 2010 року. За цей період часу планують внести нові пропозиції.
2. Економічний зміст грошових коштів
касовий готівка кошти облік
Взагалі класифікація рахунків за економічним змістом встановлює, що саме обліковується на даному рахунку, які конкретні об'єкти відображаються на ньому залежно від їхнього економічного змісту. Ця класифікація спрямована на встановлення номенклатури бухгалтерських рахунків, необхідної та достатньої для відображення господарської діяльності економічного суб'єкта.
Класифікація за цією ознакою проводиться для об'єднання рахунків у певні групи за економічною однорідністю, тобто залежно від того, що саме обліковується на цих рахунках. В основу класифікації рахунків за економічним змістом покладено зміст об'єктів бухгалтерського обліку: господарські засоби, джерела та господарські процеси.
Залежно від цього рахунки поділяють на три групи:
рахунки господарських засобів ( активи);
рахунки джерел господарських засобів (пасиви);
рахунки господарських процесів.
Рахунки для обліку коштів використовуються для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів у національній та іноземній валюті в касі, у грошових документах тощо. До них належать рахунки: «Каса», «Інші кошти».
Рахунки для обліку коштів у розрахунках використовують для узагальнення інформації про розрахункові відносини з покупцями та замовниками за відпущену продукцію (виконані роботи, надані послуги), з різними дебіторами за виданими авансами, підзвітними сумами, нарахованими доходами тощо. До них належать рахунки: «Розрахунки з покупцями та замовниками», «Розрахунки з різними дебіторами», «Резерв сумнівних боргів», «Короткострокові векселі одержані» та ін.
Всі ці розглянуті рахунки є активними. За дебетом цих рахунків відображаються надходження (збільшення) господарських засобів (активів), за кредитом - їх зменшення. Залишок (сальдо) за активними рахунками завжди вказує на наявність господарських засобів на початок та кінець облікового періоду.
Отже, ця класифікація дає змогу згрупувати рахунки залежно від того, які об'єкти бухгалтерського обліку на них відображаються.
3.Стан і удосконалення обліку готівкових грошових коштів
3.1 Загальні положення ведення касових операцій у національній валюті України.
Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки. Згідно з П(С)БУ 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Каса - це по-перше, соціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки, по-друге - це, вся сукупність готівки та грошових документів, що є на підприємстві, вона охоплює всі наявні грошові кошти, які знаходяться на певний період на підприємстві, як в монетах, так і в паперових грошових знаках.
Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства призначений рахунок № 30 «Каса», має субрахунок № 301 «Каса в національній валюті» та субрахунок № 302 «Каса в іноземній валюті». Касові операції здійснюються на підставі Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України, затвердженого постановою Національного банку України № 21 від 02.02.95 р., зареєстрованого у Мін'юсті України.
Підприємства, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка, яку вони одержують з власних поточних рахунків, (як основного так і додаткових) в установах банків у мережах наявних на них коштів, має витрачатися включно на визначені в чеку цілі, що не суперечать чинному законодавству.
Готівкові рахунки підприємства між собою, а також з громадянами можуть приводитись як за рахунок коштів, одержаних з каси банків, так і за рахунок виручки, а також інших касових надходжень. Сума платежу готівкою одного підприємства з іншим підприємством не повинно перевищувати 10 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платежами документами. При цьому кількість підприємств, з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Платежі підприємства іншому підприємству понад установлену граничну суму (10 тис. грн.) проводяться включно безготівковому порядку.
Ліміти залишку готівки в касі встановлюються в сумі усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою. Підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку в межах лімітів залишків готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюються їм установою банку щорічно протягом першого кварталу. Уразі звернення протягом року клієнта щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного документа - заявки-рахунку, остання має бути розглянута банком, і за умови її обґрунтованості встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.
Ліміт залишку готівки в касі для підприємства встановлюється комерційними банками за місцем відкриття рахунку з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки та графіка заїзду інкасаторів.
Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівку в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і строки, встановлені установою банку зарахування на їх рахунки. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся наявна в його касі на кінець дня має бути здана до банку.
Уразі неподання підприємства до 1 березня заявки-розрахунку, установа банку встановлює йому ліміт каси у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Приймання готівки касою підприємства проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписом головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира, завірена печаткою (штампом) касиром або відбитком касового апарату. Типову форму прибуткового касового ордера і приклад його оформлення наведено у додатку «1».
Видача готівки з кас підприємства проводиться видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платежами, відомостями. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими. До видаткових ордерів можуть долучатися заявки на видачу грошей, рахунки тощо. Типову форму видаткового касового ордера і приклад його оформлення наведено у додатку «2».
Для своєчасного одержання в установі банку необхідної суми готівки клієнт повинен у встановлені банком строки попередити установу банку про суму коштів у банкнотах та розмінній монеті, що передбачається для отримання. У разі видачі окремій особі грошей за видатковим документом, касир вимагає пред'явлення документа, що засвідчує особу одержувача, перевіряє його найменування і номер, ким і коли він виданий. Якщо видатковий документ складений на видачу грошей кільком особам, то одержувачі також пред'являють зазначені документи, які засвідчують їх особу, і розписуються у відповідній графі платіжних документів.
Розписка в одержанні грошей може бути зроблена тільки власноручно у темному кольорі чорнилом або пастою кулькових ручок із значенням одержаної суми. Уразі одержання грошей за відомістю сума літерами не вказується, а лише цифрами.
Видача грошей особам, яких не має в списковому складі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що випускається окремо на кожну особу, або за окремою відомістю на підставі укладених договорів. Видачу грошей касир проводить тільки особі, вказаній у видатковому документі. Якщо видача грошей проводиться за відомістю, перед розпискою в одержанні грошей касир робить підпис: «За дорученням». Доручення залишається у касири і долучається до видаткового касового ордера або відомості.
Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові документи мають бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів та іншими особами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів.
У прибуткових і видаткових касових ордерах зазнається підстава для їх складення і перелічуються додані до них документи. Видача прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки особам, що вносять або одержують гроші, забороняється. Приймання і видача грошей за касовими ордерами може проводитись тільки в день їх складання. Під час одержання прибуткових касових ордерів а до видаткових документів касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера; правильність оформлення документів.
Прибуткові касові ордери або видаткові документи до передачі у касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі платіжних відомостей на виплату заробітної плати, реєструються після її видачі. Типову форму журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, а також порядок його заповнення наведено у додатку «3».
Отже касові операції на підприємстві існують для надходження готівки до каси і видачі готівки з неї, тому всі касові операції поводяться в окремих приміщеннях, бо це інформація, яка не підлягає оголошенню.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Схема документообігу касових операцій
3.2 Порядок ведення касової книги
Касова книга - це обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства. В касовій книзі у хронологічній послідовності відображається витрачання і надходження готівки. Призначення цієї книги - слідкувати за поточним рахунком у банку, щоб власник мав щоденну інформацію про рух готівки, яка є джерелом існування підприємства.
На підприємстві ведеться тільки одна Касова книга (типова форма КО-4) в національній валюті, в якій касир відображає рух грошей у касі (форма наведена у додатку «4»), аркуші якої мають бути пронумеровані, прошнуровані і опечатані сургучною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера цього підприємства.
К разі, якщо підприємство має відокремлені підрозділи, які здійснюють касові операції з готівкою з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, і розташовані окремо від юридичної особи, то незалежно від того, виділені ці підрозділи на самостійний баланс чи ні, з метою повного врахування здійснюваних касових оборотів вказані підрозділи мають також вести касову книгу, яка оформлюється за взірцем касової книги підприємства і видається цим підрозділам.
Записи у касовій книзі здійснюються тільки під копірку, тобто у двох примірниках (другий примірник є звітом для касира). Наприкінці робочого дня касир підбиває підсумки оборотів за надходженням і видачею грошей та виводить залишки на наступний день і передає до бухгалтерії звіт касира.
Звіт касира - це документ, який має вигляд відривного аркушу касової книги з додатком прибуткових та видаткових касових документів, що передається касиром підприємства до бухгалтерії. Перші відривні аркуші разом з прибутковими і видатковими ордерами касир передає бухгалтерії під розписку у Касовій книзі. Кожний аркуш касової книги складається з двох рівних частин: одна з них (з горизонтальним лініюванням) заповнюється касиром як перший примірник
та залишається у книзі, друга (без горизонтального лініювання) заповнюється з лицьового та зворотного боку через копіювальний папір і як звіт касира є відривною частиною аркуша. Перші та другі примірники аркушів нумеруються однаковими номерами.
Записи касових операцій спочатку починаються на лицьовому боці невідривної частини аркуша (після рядка «Залишок на початок дня»). Спочатку аркуш загинають по лінії відрізу, підкладаючи відривну частину аркуша під частину, яка залишається у книзі. Для ведення записів після «Перенос» відривну частину аркуша накладають на лицьовий бік невідривної частини та продовжують записи по горизонтальному лініюванню зворотного боку невідривного аркуша.
Касова книга є регістром аналітичного обліку. Касові документи слід брошурувати окремо від інших бухгалтерських документів, вони повинні мати самостійну нумерацію і при здачі до бухгалтерського архіву фіксуватися в архівній книзі. Касову книгу можна вести автоматизованим способом, при якому листи формують у вигляді машинограм «Вкладний лист касової книги» або «Звіт касира». Обидві ці машинограми повинні здаватися до початку наступного робочого дня, мати однаковий зміст і вміщувати всі реквізити, передбачені формою касової книги. Нумерація сторінок касової книги в машинограмах здійснюється автоматично в порядку збільшення з початку року. Після одержання машинограм «Вкладний лист касової книги» і «Звіт касира» касир зобов'язаний перевірити правильність складання касової книги і звіту касира, підписати їх і передати звіт касира, разом з прибутковими і видатковими документами бухгалтерії під розписку у вкладному листку касової книги.
Підчистки та виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира, а також головного бухгалтера підприємства або особи, що його заміщує. Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом.
Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства. Видача готівки з каси , не підтверджена розпискою
одержувача у видатковому документі, на вмотивування залишку готівки у касі не приймаються. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира. Готівка, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком і зараховується в дохід підприємства.
При наявності на підприємстві кількох касирів, старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом необхідну для видаткових операцій суму готівки під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей. Касири в кінці робочого дня зобов'язані скласти звіт перед старшим касиром в одержанні авансу і грошей, прийнятих за прибутковими документами, і здати залишок готівки і касові документи за проведеними операціями старшому касиру під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей, типову форму і порядок заповнення якої наведено у додатку «5».
3.3 Контроль за дотриманням касової дисципліни
При ведені обліку касових операцій підприємства користуються діючим Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України. Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівника. Посадову матеріально відповідальну особу, яка завідує касою, видачею і прийманням грошей та цінних паперів на підприємстві, називають - касиром. Касир є матеріально відповідальною особою, тому з ним обов'язково має бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність.
Керівник підприємства несе відповідальність за збереження грошей, правильне й доцільне їх використання. Під час здійснення операції двері до приміщення каси мають бути замкнені в середині. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.
Вся готівка повинна зберігатись у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках - у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опломбовуються печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касира. Дублікати ключів в опечатаних касиром пакунках або скриньках зберігаються у керівника підприємства.
Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити зберігання грошових коштів при їх транспортуванні, обладнати касу та забезпечити в ній ефективне зберігання грошей.
У випадку раптової відсутності касира на роботі (з причини хвороби) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії, призначеної керівником підприємства, про що складається відповідний акт. А при транспортуванні грошових коштів і цінностей до установи банку керівник підприємства повинен забезпечити охорону касира та обладнати касу і забезпечити в ній ефективне зберігання грошей.
Найважливішими вимогами правильного оформлення касових операцій є:
негайний запис кожної здійсненої касової операції у касову книгу, щоденне визначення підсумків у цій книзі і здача касиром під розписку бухгалтерові
виписка бухгалтерією на кожну окрему касову операцію прибуткових і видаткових ордерів, додержання послідовності в нумерації та реєстрації цих коштів у реєстрі й передачі їх для виконання касирові;
погашення касиром спеціальним штампом касових документів з метою запобігання зловживань цими документами шляхом повторного їх використання;
встановлення наказом керівника підприємства осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і неприпустимість виконання касових операцій по не підписаних документах;
Головний бухгалтер з метою контролю повинен не менше одного разу на місяць перевіряти готівку в касі, складати акт і доповідати керівникові підприємства.
У зв'язку з тим, що значна частина грошових операцій здійснюється підприємством через Розрахунковий рахунок, потрібно систематично стежити за правильністю банківських операцій.
Для забезпечення збереження грошових коштів бухгалтерія повинна здійснювати раптові перевірки не менше одного разу на квартал з перерахуванням всіх цінностей, що знаходяться у касі, й складати відповідні акти.
4. Облік грошей у іноземній валюті
Відображення в бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті, здійснюється в грошовій одиниці, яка діє на території України в сумах, що визначаються шляхом перерахування іноземної валюти за офіційним курсом НБУ на дату виписки розрахунково-грошового документа. Залишки коштів підприємств, організацій чи установ на валютних рахунках в касі, інші кошти (включаючи грошові документи, цінні папери, дебіторська заборгованість в іноземній валюті), у звітності відображається в грошовій одиниці, що діє в Україні, в сумах визначених за офіційним курсом НБУ на останнє число звітного періоду. Одночасно здійснюються записи в іноземній валюті розрахунків та платежів (по кожній валюті окремо), іншим кольором ( крім червоного).
Операції з іноземною валютою на території України здійснюються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та інших документів, які визначають, що учасниками валютного ринку в Україні є:
Національний банк України;
уповноважені комерційні банки;
кредитно-фінансові установи, які отримали ліцензію НБУ на право проведення валютних операцій;
юридичні особи, які уклали агентські угоди на відкриття пунктів обміну іноземних валют;
кредитно-фінансові установи-нерезиденти, які одержали індивідуальні ліцензії НБУ на право проведення операцій на валютному ринку України.
Банківські операції з іноземною валютою в країні здійснюються уповноваженими банками, тобто комерційними банками, які мають ліцензію Національного банку України на проведення операцій з іноземною валютою.
До валютних операцій взагалі належать операції, пов'язані:
з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;
з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобів платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;
з ввезенням, переказом і пересиланням на територію України та вивезенням, переказом і пересиланням за її межі валютних цінностей.
4.1 Валюта та валютні цінності
Валютними цінностями на території України вважаються:
1. Валюта України, під якою розуміють грошові знаки і вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.
2. Платіжні документи та інші папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші банківські документи), виражені у валюті України.
3. Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що не підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.
4. Платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах.
5. Монетарні метали: золото і метали іридієво-платинових груп у будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.
4.2 Резиденти і нерезиденти
Учасниками валютних операцій можуть бути юридичні та фізичні особи, які з точки зору валютного регулювання розглядаються як резиденти та нерезиденти.
До резидентів належать:
1. Фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;
2. Юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що на мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;
3. Дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств та організацій за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.
Нерезидентами вважаються:
1. Фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
2. Юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що на мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
3. Розташовані на території України іноземна дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
Згідно з законодавством України резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України.
4.3 Відкриття та ведення валютних рахунків
Порядок відкриття та ведення валютних рахунків в Україні визначає Національний банк України. Для відкриття рахунку юридичні особи надають банку певні документи:
копію свідоцтва про реєстрацію та копії реєстраційних документів, засвідчені нотаріально;
заяву встановленого зразка;
нотаріально засвідчені картки зі зразками підписів осіб, уповноважених проводити розрахункові операції, та відбитком печатки (для юридичних осіб).
Банк оформляє відкриття рахунку клієнта на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування за валютними рахунками. Взагалі банківські рахунки в іноземній валюті можна поділити на:
1 розрахункові;
2 субрахункові;
3 позичкові;
4 депозитні (за вкладами).
Розрахункові рахунки призначені для проведення розрахунків к безготівковій та готівковій формах для проведення поточних торговельних та неторговельних операцій, які визначаються законодавством з питань регулювання та нормативними актами НБУ.
Одночасно з відкриттям розрахункового рахунку в іноземній валюті юридичним особам - резидентам відкривається розподільчий рахунок. При цьому усі надходження в іноземній валюті на користь резидентів, включаючи виручку від реалізації товарів, робіт, послуг за іноземну валюту, на території України підлягають попередньому зарахуванню на розподільчі рахунки цих резидентів в повноваженому банку.
Таким чином, процес обігу валюти за розрахунковим рахунком юридичних осіб резидентів України фактично відбувається по двох паралельних рахунках: розподільчому та поточному валютному рахунку.
Розподільчий (блокований або транзитний) рахунок - це валютний рахунок, на який зараховується сума валютних надходжень від продажу товарів та послуг за іноземну валюту, незалежно від джерел її походження. Зазначена сума підлягає обов'язковому та повному зарахуванню на спеціальні розподільчі рахунки, які відкриваються та ведуться стосовно кожного з клієнтів у комерційних банках України, що мають ліцензію НБУ.
На поточний валютний рахунок (або валютний рахунок в країні) зараховується решта валютних коштів, яка залишається у розпорядженні підприємства, організації, установи після обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.
Чинним законодавством передбачаються певні випадки, коли надходження на користь резидентів України на зараховуються на розподільчий рахунок і не підлягають обов'язковому продажу уповноваженим банкам.
Субрахункові рахунки в іноземній валюті відкриваються для філіалів або інших відокремлених підрозділів, які мають право на використання іноземної валюти (за згодою власника рахунку - головного підприємства), відповідно до діючого валютного законодавства.
На субрахунковий рахунок можуть бути зараховані валютні кошти за реалізовані товари та послуги (відповідно до нормативних актів НБУ), перераховані головним підприємством або придбані на міжбанківському валютному ринку. Виручка за реалізовані товари та послуги після зарахування на субрахунковий рахунок підлягає перерахуванню на основний рахунок у повному обсязі. Що стосується коштів, які перераховані головним підприємством або придбані на міжбанківському валютному ринку, то вони можуть витрачатися філіалами або іншими відокремленими підрозділами (згідно з затвердженими кошторисами) на оплату службових відряджень за кордон, забезпечення експлуатації власних транспортних засобів за кордоном, на оплату праці нерезидентів в іноземній валюті, а також на придбання обладнання для власних потреб згідно з контрактами з нерезидентами.
Позичкові рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженими банками на договірних засадах юридичним особам (резидентам та нерезидентам), а також представництвам юридичних осіб-нерезидентів. Позичкові рахунки призначені для обліку позик, які надані шляхом сплати розрахункових документів або перерахуванням на розрахунковий рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.
Депозитні (за внесками) рахунки в іноземній валюті відкриваються фізичним та юридичним особам (резидентам та нерезидентам), а також представництвам юридичних осіб - нерезидентів на підставі депозитного договору між власником рахунку у банком на визначений у договорі термін. Кошти на депозитний рахунок юридичної особи нерезидента перераховуються з розрахункового рахунку в іноземній валюті власників коштів, а після закінчення терміну їх зберігання повертаються на цей же розрахунковий рахунок.
Кошти на депозитний рахунок юридичної особи нерезидента перераховуються через кореспондентський рахунок уповноваженого банку України з рахунку нерезидента, відкритого ним в іноземному банку. Після закінчення терміну їх зберігання кошти повертаються на зазначений нерезидентом рахунок в іноземному банку. Аналогічний порядок діє щодо відсотків за депозитними внесками.
Виконання розрахункових операцій та видача готівки з депозитних рахунків юридичних осіб забороняється.
Бухгалтерський облік наявності та руху іноземної валюти ведеться на рахунках 312 і 314. Аналітичний облік операцій, організується по кожному з відкритих у банках рахунках для збереження коштів в іноземній валюті, а також на окремих субрахунках рахунка 30 «Каса» та розрахунків з підзвітними особами. На кожному із рахунків в аналітичному обліку має бути забезпечений облік кожної валюти за номіналом, курсом дня.
Також важливим елементом обліку грошових коштів в іноземній валюті є курсові різниці. Курсова різниця - це різниця між попереднім і поточним курсом іноземної валюти відносно гривні.
Курс гривні відносно інших валют світу НБУ визначається за допомогою торгів Московської міжбанківської валютної біржі.
Курсові різниці в бухгалтерському обліку і звітності відображаються у тому звітному періоді до якого належить дата рахунку або за який складається бухгалтерська звітність. Курсові різниці підприємствами відображаються окремо на рахунку 71 «Інші операційні доходи».
5. Порядок ведення касових операцій у національній валюті України
Рахунок № 30 «Каса» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.
Рахунок № 30 «Каса» має такі субрахунки:
№ 301»Каса в національній валюті»
№302 «Каса в іноземній валюті».
На дебеті рахунка « 30 «Каса» відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, на кредиті - виплата грошових коштів із каси підприємства.
На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валют тощо), відкриваються субрахунки «Операційна каса в національній валюті» та «Операційна каса в іноземній валюті».
Касові операції (надходження готівки до каси і видача з неї) здійснюються на підставі Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України, затвердженого постановою Національного банку України № 21 від 02.02.95 року в редакції постанови правління Нацбанку України № 334 від 13.10.97 року, зареєстрованого у Мін'юсті України № 530/2334 від 04.11.97 року і Постановою правління Національного банку України «Про затвердження змін і доповнень до Порядку ведення касових операцій в національній валюті України» № 16 від 19.01.99 року (зареєстровано у Міністерстві юстиції України № 65/3358 від 04.02.99 р., № 265 від 4.06.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 395/3688 від 21.06.99 р).
Усі підприємства, незалежно від форми власності (державні, орендні, колективні, кооперативні, спільні, колективні),зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банку.
Каса-самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання коштів і проведення розрахунків готівкою. Матеріальну відповідальність за збереження коштів і ведення касових операцій покладено на касира, к яким укладають договір про матеріальні відповідальність у формі зобов'язання касира(або іншої уповноваженої особи).
Грошові кошти до каси надходять з рахунків у банках (№ 31), в наслідок реалізації товарно-матеріальних цінностей, від підзвітних осіб тощо. Ліміти залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюються комерційними банками за місцем відкриття рахунка з урахування режиму і специфіки роботи підприємства. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку (незалежно від причин відсутності ліміту каси).
Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи, сільськогосподарські кооперативи, селянські спілки самостійно визначають розмір готівки, що може постійно знаходитись в їх касі з відповідним повідомленням у першому кварталі кожного року установ банків, які їх обслуговують, і в межах цих коштів здійснюють необхідні поточні витрати (крім виплат, передбачених п.5 Порядку № 334). Готівка понад визначені розміри має здаватися ними до банків і вільно отримуватися з банку на цілі, вказані у чеку.
Підприємства можуть мати у своїй касі готівку у межах лімітів залишку і використовувати її з виручки у межах норм. Ліміти залишку готівки в касі визначаються щорічно і у разі необхідності переглядаються.
Порядок встановлення лімітів залишку готівки в касі регулюється Інструкцією Національного банку України № 4 «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», затвердженою постановою Правління Національного банку України № 149 від 20.06.95 року в редакції постанови Правління Національного банку № 335 від 13.10.97 року.
Указом Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України № 436 від 12 червня 1995 р.» № 491/99 від 11.05.99 р. Введені нові штрафні санкції за порушення норм обігу готівки. За новою редакцією Указу:
- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах -у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день (у старій не було «за кожний день»);
- за не оприбуткування ( неповне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми;
- за витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших надходжень, на виплату заробітної плати, матеріального заохочення, допомоги усіх видів, компенсацій, за наявності податкової заборгованості - у розмірі здійснених виплат;
- за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25% виданих під звіт сум та інші санкції.
Санкції у вигляді стягнення податковими органами (згідно зі статтею ІІ Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»»):
- в однократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку або іншого платежу, а у випадку повторного порушення, протягом року після порушення, встановленого попередньою перевіркою;
- у двократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку, іншого платежу;
- 10% належних до сплати сум податків, інших платежів за неподання або несвоєчасне подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків тощо.
Згідно з постановою Правління Національного банку України «Про затвердження змін і доповнень до Порядку ведення касових операцій у національній валюті України» № 16 від 19.01.99 року встановлено, що:
- готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних підприємців між собою, а також з громадянами можуть здійснюватися як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок виручки, одержаної від реалізації товарів (робіт, послуг), та інших касових надходжень (виручки) за винятком тих підприємств та індивідуальних підприємців, які мають податкову заборгованість, і відповідно здійснюють виплати, пов'язані з оплатою праці, виключно за рахунок коштів, одержаних із установ банків;
- у випадках, пов'язаних з надходженням до каси підприємства наприкінці робочого дня після довершення інкасації або закінчення роботи вечірньої каси значних сум готівки від здійснення господарської діяльності, внаслідок чого перевищується встановлений ліміт каси, такі підприємства не пізніше наступного робочого дня (банку та клієнта) повинні здати цю готівку (в частині, що перевищує ліміт каси) до обслуговуючої установи банку. За таких умов вказані кошти не вважаються понадлімітними у день їх оприбуткування до каси підприємства;
- готівка виручка підприємств та індивідуальних підприємців може використовуватися ними у необхідних розмірах для забезпечення господарських потреб (у разі відсутності податкової заборгованості) і на виплату заробітної плати, заохочень, допомоги всіх видів, компенсацій, тобто виплат з оплати праці;
- готівка, отримана під звіт. Відповідно до постанови Національного банку України № 265 від 4 червня 1999 року внесені зміни і доповнення до Порядку ведення касових країни. операцій у національній валюті України.
Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка, яку вони одержують з власних поточних рахунків в установах банків у межах наявних на них коштів, має витрачатися виключно на визначені в чеку потреби, що не суперечить чинному законодавству, у тому числі нормативним актам НБУ. Для підтвердження здійснених цільових витрат готівки підприємства та індивідуальні підприємці повинні надавати обслуговуючій установі банку (на її вимогу) звітні платіжні розрахункові документи (касові і товарні чеки, квитанції до прибуткових ордерів, податкові накладні, договори купівлі-продажу, акти закупівлі, рахунки-фактури тощо).
Сума платежу готівкою одного підприємства (індивідуального підприємця) іншому підприємству ( індивідуальному підприємцю) не повинна перевищувати 3 тис. грн.. протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Платежі понад установлену граничну суму (3 тис. грн..) проводяться виключно у безготівковому порядку.
У разі здійснення підприємствами (індивідуальними підприємцями) готівкових розрахунків з іншими підприємствами (індивідуальними підприємцями) понад установлену граничну суму (3 тис. грн.) кошти в розмірі.
перевищення зазначеної суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі платника готівки одноразово (того дня, коли було здійснено таку операцію) з подальшим порівнянням одержаної суми із затвердженим лімітом каси.
Обслуговуючі установи баку особливу увагу повинні приділяти перевірці цільового використання готівкових коштів у значних (понад 50 тис. грн.) розмірах, знятих підприємствами та індивідуальними підприємцями з будь-якої зі своїх банківських рахунків.
6. Інвентаризація грошових коштів
Інвентаризація касової готівки та грошових документів проводиться з метою контролю за їх фактичною наявністю та збереженням. Така інвентаризація повинна проводитись на кожному підприємстві в терміни, встановлені керівником, але не рідше одного разу на квартал. Перед тим, як притупили до перевірки, інвентаризаційна комісія повинна одержати у касира звіт по касі на момент інвентаризації, перевірити його і встановити правильність виведеного залишку грошових коштів.
Комісія перевіряє фактичну наявність грошових коштів і цінних паперів, що можуть зберігатися в касі. Далі фактична наявність грошових коштів та інших цінностей в касі порівнюються з даними про їх залишки, зафіксовані в бухгалтерських регістрах.
В період інвентаризації в касі можуть знаходитись частково оплачені платіжні відомості на виплату зарплати, допомога та інші виплати, а також різного роду тимчасові, не оформлені розписки про отримання працівниками підприємства грошей з каси. Виплати по платіжних відомостях, які оплачуються частинами, можна прийняти до заліку, про що і робиться відмітка в акті; суми розписок до наявного залишку сальдуватися не повинні.
При перевірці фактичної наявності грошових документів встановлюється сума. Перевірка здійснюється по окремих видах документів із зазначенням в акті назви, номера, серії купюри і загальної суми. Форма акта інвентаризації наявності коштів наведена у додатку «6».
На зворотній стороні акта у випадку лишків або нестач робиться пояснення даної розбіжності і завіряється підписом матеріально відповідальної особи. Нижче зазначається рішення керівництва щодо висновків проведеної інвентаризації.
Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою. Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства, другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт складається у трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, і бухгалтерії).
Засновники підприємств, вищестоящі організації (у разі їх наявності), а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених умов під час проведення документальних ревізій на всіх підприємствах в обов'язковому порядку проводять ревізію каси і перевіряють дотримання касової дисципліни. Під час проведення ревізій особлива увага має приділятися питанню забезпечення схоронності грошей і цінностей. У господарських товариствах, де це передбачено їх статутом, такі ревізії проводяться ревізійними комісіями.
Особи, звинувачені в порушенні касової дисципліни, притягуються до відповідальності і встановленому чинним законодавством порядку.
Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками грошових коштів і інших цінностей, що знаходяться у касі, з даними бухгалтерського обліку регулюються в наступному порядку:
-грошові кошти та інші цінності, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходу підприємства з подальшим встановленням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;
- недостачі грошових коштів і інших цінностей, які виявлені при інвентаризації каси, стягуються з матеріально відповідальних осіб, а за умов, коли винні не встановлені або у стягненні винних осіб відмовлено судом, зараховуються до витрат підприємства.
Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків, яка здійснюється за результатами проведення інвентаризації грошових коштів та цінностей, що знаходяться у касі підприємства, представлено у додатку «7».
Висновок
Моя курсова робота на тему: «Облік касових операцій та інших грошових коштів» є важливою і актуальною, бо такі операції здійснюються майже на кожному підприємстві, а відсутність інформації про рух грошових потоків практично не дозволяє здійснювати ефективне управління капіталом підприємств. Також треба пам'ятати, що організація бухгалтерського обліку направлена на одержання достовірної інформації про стан, наявність капіталу та обов'язків підприємства, про фінансовий стан.
Основним завданням обліку грошових коштів є здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в тому числі зберігання, своєчасне надходження грошових коштів; правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій про рух грошових коштів; та проведення інвентаризації.
Взагалі, грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Грошові кошти, тобто каса, має свій призначений рахунок - рахунок 30 «Каса» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух коштів в касі підприємства, що в свою чергу має субрахунок 301 «Каса в національній валюті» та субрахунок 302 «Каса в іноземній валюті».
На дебеті рахунка 30 «Каса» відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, на кредиті - виплата грошових коштів із каси підприємства.
Отже підприємство і повинно мати касу, в якій зберігається готівка і відповідні документи по веденню касових операцій. Тому готівка необхідна для здійснення деяких видів платежу.
Список використаної літератури
Літописи боротьби та досягнень Дніпро АЗОТ 1938-2003 рік, В. Кудінов.
Бухгалтерський облік. Підручник. О. В. Лишиленко. Київ: Центр навчальної літератури, 2005 рік.
Бухгалтерський облік на підприємствах України. Підручник. Н. М. Ткаченко. Київ: «А.С.К.», 2000 рік.
Бухгалтерський облік. Підручник за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. Житомир: ПП «Рута», 2000 рік.
Теорія бухгалтерського обліку. Підручник. М. Т. Білуха. Київ, 2000 рік.
Бухгалтерський облік в торгівлі. Навчальний посібника ред. проф. М. В. Кужельного. Київ: «А.С.К», 2004 рік.
Додатки
ВАТ «Дніпро АЗОТ»_ Типова форма № КО-3а
Затверджено
наказом Мінстату України
від 15 лютого 1996 р. № 51
Код за УКУД
Ідентифікаційний код
за ЄДРПОУ _00526084_.
Журнал реєстрації прибуткових та видаткових
касових документів
|
Прибутковий документ |
Сума |
Примітка |
Видатковий документ |
Сума |
Примітка |
|||
|
дата |
номер |
дата |
номер |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Подобные документы
Економічний зміст розрахунків, нормативне регулювання та завдання їх обліку. Документування операцій за розрахунками готівкою. Синтетичний та аналітичний облік касових операцій. Інвентаризація каси. Контроль за рухом грошових коштів на підприємстві.
курсовая работа [104,5 K], добавлен 10.03.2014Організація готівкових розрахунків в Україні та законодавче регулювання готівкового обігу. Документування господарських операцій з руху грошових коштів у касі. Синтетичний та аналітичний облік касових операцій. Порядок проведення інвентаризації каси.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 19.09.2014Законодавчо-нормативна база та теоретичні аспекти обліку касових операцій та грошових документів. Гроші як економічна та облікова категорія. Первинний облік касових операцій і грошових документів. Облік надходження та вибуття грошових коштів в касу.
курсовая работа [290,7 K], добавлен 19.09.2010Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Інвентаризація грошових коштів в касі і оформлення інвентаризації на ТОВ "Юсес-Львів". ООблік грошових коштів на розрахункових рахунках у банках. Відображення в обліку господарських операцій.
курсовая работа [229,9 K], добавлен 25.05.2016Види і функції грошей, концепції їх походження. Економічна сутність грошових коштів та розрахунків. Аналіз обліку касових операцій на підприємстві. Їх документальне оформлення та особливості організації і вдосконалення синтетичного та аналітичного обліку.
курсовая работа [200,5 K], добавлен 12.04.2014Особливості нормативної бази готівково-розрахункових операцій. Порядок організації та документальне оформлення касових операцій. Методика аудиту касових операцій. Оцінка системи внутрішнього контролю і виявлення зон ризику, руху грошових коштів в касі.
курсовая работа [77,0 K], добавлен 12.04.2008Економічний зміст грошових коштів та їх еквівалентів. Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів та їх еквівалентів. Розкриття інформації щодо грошових коштів у звітності. Методика та техніка проведення аудиту, узагальнення результатів перевірки.
дипломная работа [376,3 K], добавлен 28.10.2014Теоретичні основи обліку готівкових та касових операцій: економічний зміст, законодавчо-нормативне регулювання. Характеристика ПП "Індустрія Клімату", формування її облікової політики. Організація бухгалтерського обліку готівкових та касових операцій.
дипломная работа [341,3 K], добавлен 14.12.2009Характеристика законодавчо-нормативної бази з обліку касових операцій грошових документів. Гроші як економічна і облікова категорія. Первинний облік касових операцій. Організація проведення аудиту касових операцій. Методика заповнення грошових документів.
курсовая работа [86,8 K], добавлен 10.03.2015Правове нормативне врегулювання обліку грошових коштів, їх облік. Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства. Ліквідність - можливість перетворення активів підприємства на готівкові кошти. Аналітичний і синтетичний облік касових операцій.
курсовая работа [63,0 K], добавлен 20.05.2009
