Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

З курсу «Звітність підприємств»

На тему:

Склад короткострокових зобов'язань та контроль достовірності відображення їх у звітності банків

Студента Іванова І.І.

5 курсу 3 групи

Керівник к.е.н., доцент

Петренко С.О.

м. Київ - 2013 рік



ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Економічна сутність фінансової звітності

1.1 Призначення, склад, вимоги до складання фінансової звітності банків

1.2 Характеристика основних форм фінансової звітності банків

1.3 Інформація про звітні сегменти в банках

Розділ 2. Організація обліку і порядок складання фінансової звітності в АТ «Банк Золоті ворота»

2.1 Організаційно - економічна характеристика АТ «Банк Золоті ворота»

2.2 Порядок складання фінансової звітності в АТ «Банк Золоті ворота»

2.3 Управління пасивами та активами в АТ «Банк Золоті ворота»

2.4 Економічна сутність, функції та класифікація короткострокових зобов'язань банку та характеристика рахунків для їх обліку

Розділ 3. Контроль та аналіз відображення короткострокових зобов'язань у звітності банку

3.1 Внутрішній контроль та аудит діяльності банківських установ

3.2 Аналіз короткострокових зобов'язань банку АТ «Банк Золоті ворота»

3.3 Шляхи вдосконалення аналізу фінансового стану банку

Висновки та пропозиції

Додатки

Список використаних джерел



ВСТУП

Зобов'язання банку складають основну частину пасивів банку і слугують ресурсною базою для проведення активних операцій. Тому дуже важливо забезпечити таку структуру зобов'язань щоб вона відповідала по строками активним вкладенням та буда найменш витратною для банку. Саме ефективний аналіз зобов'язань банку дає змогу визначити слабкі ланки у структурі зобов'язань, визначає напрямки щодо найоптимальнішого використання всіх наявних ресурсів на засадах найменшої витратності та ліквідності.

Метою даної курсової роботи є вивчення теоретичних засад, механізму аналізу короткострокових зобов'язань банку та відображення їх у фінансовій звітності.

Для досягнення мети були поставлені та реалізовані такі завдання:

- визначення сутності та значення короткострокових зобов'язань банку;

- дослідження методики аналізу короткострокових зобов'язань банку;

- вивчення інформаційно-організаційного забезпечення аналізу зобов'язань банку;

- розгляд ефективності використання перемінної частини короткострокових зобов'язань у складі керованих ресурсів банку;

- розгляд основних ризиків при формуванні короткострокових зобов'язань банку та напрямки їх мінімізації;

- проведено аналіз короткострокових зобов'язань банку АТ «Банк Золоті ворота»

Об'єктом курсової роботи є короткострокові зобов'язання банку.

Предмет - методика аналізу короткострокових зобов'язань банку.

Інформаційні матеріали для написання курсової роботи підбиралися виходячи зі змісту вирішення завдань до написання. При розкритті теоретичних аспектів використовувалися підручники та статті періодичних видань, а при аналізі практичних завдань застосовувалася інформація річних звітів АТ «Банк Золоті ворота» за 2009, 2010 та 2011 роки, статистичних бюлетенів Національного банку України (НБУ), дані Державного комітету статистики України, статистична інформація НБУ щодо наданих кредитів, засоби електронної інформації, зокрема офіційні сайти банку АТ «Банк Золоті ворота» та державних установ України.



РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В БАНКАХ

1.1 Призначення, склад, вимоги до складання фінансової звітності банків

Звітність - важливий інструмент управління, який відображує результати діяльності банку, його майновий і фінансовий стан, дотримання банком фінансової дисципліни при виконанні передбачених статутом операцій, забезпеченість відповідними джерелами надходження коштів для своєчасного виконання зобов'язань і розвитку банку, стан і структуру його активів та зобов'язань.

Банки складають фінансову, статистичну, податкову та управлінську звітність.

Бухгалтерська звітність - це метод підсумкового узагальнення і одержання підсумкових показників за звітний період, це впорядкована система взаємопов'язаних економічних показників господарської діяльності суб'єкта господарювання за звітний період. Бухгалтерську звітність складають за календарний рік. Перший звітний період новоствореного банку може бути меншим ніж 12 місяців, але не більшим ніж 15 місяців.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації:

1. щодо фінансового стану,

2. результатів діяльності та руху грошових коштів:

- банку,

- материнського банку та учасників консолідованої групи як єдиної економічної одиниці. Користувачами фінансової звітності банків є інвестори, працівники, позикодавці, постачальники та інші торгові кредитори, клієнти, уряд та урядові установи, громадськість.

Вимоги щодо статистичної та фінансової звітності банків України викладено в таких нормативно-правових документах:

1. Закон України "Про Національний банк України";

2. Закон України "Про банки і банківську діяльність";

3. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (№996-ХІУ від 16 липня 1999 р.);

4. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене Постановою №566 Правління НБУ від 30 грудня 1998 р.;

5. Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджена Постановою №480 Правління НБУ від 27 грудня 2007 р.;

6. Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджені Постановою №124 Правління НБУ від 19 березня 2003 р.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їхніх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством. А тому загальні вимоги до фінансової звітності, визначені ним, стосуються і банків.

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів банку за звітний період; це система взаємопов'язаних узагальню вальних показників, що відображують фінансовий стан банку на кінець останнього дня звітного періоду та результати діяльності за вказаний період.

Форми банківської звітності, визначені нормативними документами Національного банку України, охоплюють облік діяльності територіальних управлінь Національного банку України, банків, які мають статус юридичної особи, усіх підрозділів банків, які є резидентами і нерезидентами.

Для формування економічних показників, що становлять банківську звітність, використовують:

- дані синтетичного обліку (залишки чи обороти за балансовими рахунками);

- дані аналітичного обліку (залишки або обороти за аналітичними рахунками);

- інформацію, сформовану в інших, крім ОДБ (операційний день банку), модулях САБ (система автоматизації банку) або вручну (залежно від ступеня автоматизації операційної роботи банку).

Складання фінансової звітності банків здійснюється відповідно до вимог Інструкції щодо складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої Постановою №480 Правління НБУ від 27 грудня 2007 р.

Інструкція №480 визначає:

- склад фінансової звітності;

- зразки форм фінансової звітності;

- порядок, періодичність складання та вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності;

- порядок подання до Національного банку України та оприлюднення фінансової звітності.

Фінансова звітність, що використовує єдиний грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку (з урахуванням коригувальних проведень). Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку в банку. Правила бухгалтерського обліку в банках визначаються його обліковою політикою, розробленою відповідно до міжнародних стандартів обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та нормативно-правових актів Національного банку України. Таким чином, облікова політика являє собою сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються банками для складання й подання фінансової звітності. Фінансова звітність буває річна та квартальна.

Користувачами фінансової звітності є фізичні і юридичні особи, які потребують інформації про діяльність банку для прийняття відповідних рішень. Інформація, відображена у фінансовій звітності, має сприяти прийняттю правильних економічних рішень. Отже, метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку.

Фінансову звітність банки складають і подають до Національного банку в грошовій одиниці України (у тисячах гривень). Порядок складання і подання фінансової звітності відокремленими структурними підрозділами та учасниками консолідованої групи банк (материнський банк) визначає самостійно.

Усі форми фінансової звітності (уключаючи й примітки до них) подаються порівняно з попереднім роком (за певний період).

Вихідні залишки фінансової звітності за попередній період є вхідними залишками фінансової звітності за звітний період. Фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку банку з урахуванням коригувальних проведень щодо подій, які коригують дані після дати балансу за певний період.

Суттєва інформація розкривається як окрема стаття фінансових звітів або приміток до них, а несуттєва - об'єднується із сумами, подібними за економічною сутністю чи функціями.

Кожний банк має зазначати у фінансовій звітності особливості діяльності й обліку і за потреби створювати додаткові примітки. За видами операцій, яких банк не здійснює, інформація не надається.

До кожної статті фінансових звітів слід робити перехресні посилання на будь-яку пов'язану з ними інформацію в примітках. Статті фінансової звітності філій та представництв українських банків на території інших держав банк, що звітує, перераховує в національну валюту України аналогічно до здійснення перерахунку статей в іноземній валюті, зазначених безпосередньо в балансі самого банку.

Фінансову звітність підписують керівник та головний бухгалтер банку, а консолідовану - керівник та головний бухгалтер материнського банку. Керівництво банку (материнського банку) несе відповідальність за перекручення фінансової звітності, порушення строків її подання та оприлюднення, а також її оприлюднення не в повному обсязі.

Принципи визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат у проміжних звітних періодах аналогічні до тих, що застосовуються в річних фінансових звітах. Ураховуючи особливості завершення фінансового року в банках України, Національний банк надає банкам роз'яснення до складання річного фінансового звіту щодо його підготовки та методики.

Якщо у звітному періоді відбулося об'єднання, то банк-правонаступник зазначає про це у фінансовій звітності. Активи, зобов'язання та власний капітал банків, які об'єднуються шляхом злиття, відображаються у фінансовій звітності за їхньою балансовою вартістю.

Внутрішня заборгованість і результати операцій між об'єднаними банками виключаються під час складання фінансової звітності об'єднаного банку (наприклад, доходи і витрати, що є результатом операцій між цими банками). Видатки, пов'язані зі злиттям банків, що об'єднуються (наприклад, реєстрація, інформаційні та консультаційні послуги), включаються до складу витрат того періоду, в якому вони відбулися.

Показники фінансової звітності банків, що об'єднуються, включаються до фінансової звітності об'єднаних банків за період, у якому відбулося злиття, та за попередній період.

Якщо банк має дочірні компанії, за якими він має контроль, складається консолідована звітність. Консолідована фінансова звітність банку включає:

- загальну інформацію про діяльність банку;

- Консолідований баланс;

- Консолідований звіт про фінансові результати;

- Консолідований звіт про рух грошових коштів;

- Консолідований звіт про власний капітал;

- примітки до консолідованих фінансових звітів.

Консолідована фінансова звітність містить показники річної фінансової звітності учасників консолідованої групи відповідно до периметра консолідації, за винятком показників річної фінансової звітності асоційованих або дочірніх компаній, якщо контроль тимчасовий, оскільки придбані пайові цінні папери емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання, але якщо продаж не відбувся в цей строк, вони підлягають консолідації з дати первинного придбання з повторною підготовкою звітів за попередній період.

Річна та консолідована фінансова звітність подаються структурним підрозділам банківського нагляду відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. У цьому разі з метою попереднього контролю щодо складу фінансової звітності, аналізу застосованої банком облікової політики, розкриття інформації в примітках, адекватності бухгалтерського обліку згідно з висновком аудитора (аудиторської фірми) служби банківського нагляду подають отримані від банків фінансові звіти структурним підрозділам бухгалтерського обліку територіальних управлінь Національного банку, в яких відкриті кореспондентські рахунки банків. Після розгляду фінансової звітності структурні підрозділи бухгалтерського обліку повертають її разом із висновком попереднього контролю структурним підрозділам банківського нагляду для використання в роботі.

Квартальну фінансову звітність на паперових носіях та в електронному варіанті банки подають територіальним управлінням Національного банку України в установлені ними строки, але не пізніше ніж 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Територіальні управління Національного банку України після перевірки подають квартальну фінансову звітність електронною поштою Департаменту бухгалтерського обліку Національного банку України через Центральну розрахункову палату НБУ 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, файли В5 "Баланс проміжної фінансової звітності" та В6 "Фінансові результати проміжної фінансової звітності".

Банк зобов'язаний публікувати квартальну фінансову звітність у газеті Кабінету Міністрів України ("Урядовий кур'єр") чи газеті Верховної Ради України ("Голос України") протягом місяця, наступного за звітним кварталом.

Річну фінансову звітність банку (скориговану з урахуванням впливу інфляції) та річну консолідовану фінансову звітність материнського банку (скориговану з урахуванням впливу інфляції), підтверджені аудитором, який має сертифікат на аудиторську перевірку банків, банк (материнський банк) зобов'язаний публікувати не пізніше ніж 1 червня наступного за звітним року в газетах "Урядовий кур'єр" чи "Голос України". Материнський банк на власне бажання може складати та оприлюднювати консолідовану фінансову звітність щокварталу.

1.2 Характеристика основних форм фінансової звітності банків

До складу фінансової звітності входять:

- загальна інформація про діяльність банку;

- звіт "Баланс";

- Звіт про фінансові результати;

- Звіт про рух грошових коштів;

- Звіт про власний капітал;

- примітки до звітів.

1. Метою складання звіту "Баланс" є надання користувачам інформації про фінансовий стан банку (материнського банку) на звітну дату. У звіті "Баланс" відображають активи, зобов'язання та власний капітал банку.

Звіт "Баланс" дає змогу визначити склад і структуру майна банку, ліквідність банку, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської і кредиторської заборгованості тощо. Статті звіту "Баланс" розміщені в порядку зменшення ліквідності.

Звіт "Баланс" за квартал складається на підставі показників файла 02, річний звіт "Баланс" - на підставі показників файла 25, річний звіт "Баланс" з урахуванням усіх коригувальних проведень - на підставі показників файла 81.

Звіт "Баланс" складається банками за певний період (квартал, рік) наростаючим підсумком із початку звітного року за показниками сальдо рахунків бухгалтерського обліку на кінець останнього дня звітного періоду (кварталу, року).

Звіт "Баланс" квартальної та річної фінансової звітності складається на підставі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами. Статті активів і пасивів у звіті "Баланс" та примітках включають суми переоцінки. Підсумок активів звіту "Баланс" має дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу. Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, нормативно-правовими актами Національного банку України.

Для формування звіту "Баланс" інформація за технічними рахунками групи 380, внутрішньо системними рахунками розділу 39, доходи та витрати за внутрішньо системними розрахунками, що обліковуються за рахунками груп 608, 708, 618, 718, 638, 738 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, не включається.

2. Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності банку (материнського банку) за відповідний період.

Звіт про фінансові результати банку (материнського банку) має включати дані станом на кінець поточного періоду (кварталу, року) наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані станом на кінець зіставленого періоду (кварталу, року) попереднього фінансового року.

Звіт про фінансові результати характеризує діяльність банку (материнського банку) за період з початку звітного року до звітної дати і складається із статей доходів та витрат, які групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат на кінець останнього дня звітного періоду (кварталу, року).

Звіт про фінансові результати за квартал складається на підставі показників файла 02, річний Звіт про фінансові результати з коригувальними проведеннями за результатами аудиту - на підставі показників файла А4.

У Звіт про фінансові результати не включається інформації про доходи та витрати за внутрішньо системними розрахунками, а саме залишків за рахунками груп 608, 708, 618, 718, 638, 738.

Банки, що створені у формі відкритих акціонерних товариств, зазначають у річній та консолідованій фінансовій звітності показники чистого прибутку і скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію. Показники прибутковості безпосередньо не стосуються розподілу дивідендів. Разом з тим для розрахунку часового зваженого коефіцієнта береться кількість днів (місяців) у звітному періоді. До розрахунку кількості простих акцій уключаються прості акції, випуск яких зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та згідно з реєстром акціонерів. Показники прибутковості акцій зазначаються у гривнях з точністю до сотих (з двома знаками після коми).

Для визначення розбавляючих потенційних простих акцій потрібно провести аналіз значень, отриманих у результаті розрахунку скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію, для кожного класу і випуску потенційних простих акцій. Ці значення розміщують у порядку зростання. Якщо будь-яке з цих значень більше від попереднього, тобто приводить до збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію в обігу, то відповідний фінансовий інструмент (конвертація облігацій і привілейованих акцій, опціони, варанти тощо) є антирозбавляючим і не має братися в розрахунок скоригованого чистого прибутку. Відповідно значення, що зменшуються, до розрахунку беруться.

Збиток на одну просту акцію, отриманий у результаті підрахунку показників прибутковості акцій, у звіті на паперових носіях зазначається в дужках, що означає від'ємне значення показника прибутку.

3. Метою Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансових звітів підстав для оцінки спроможності банку (материнського банку) генерувати грошові кошти, а також його потреби в них. Від підтримування банком (материнським банком) позитивного рівня грошових коштів (як і від його спроможності отримувати прибуток) залежить перспектива його розвитку.

Звіт про рух грошових коштів відображає джерела отриманих банком (материнським банком) готівкових і безготівкових коштів і напрям їх використання у звітному періоді, а також рух грошових коштів за звітний період залежно від виду діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова).

Операційна діяльність - це:

- поточна діяльність банку, яка є головною метою його створення і яка забезпечує основну частку його доходу;

- інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Інвестиційна діяльність - це діяльність із придбання та реалізації:

- цінних паперів до погашення;

- необоротних активів;

- інвестицій в асоційовані та дочірні компанії.

Фінансова діяльність - діяльність, яка приводить до змін розміру і складу капіталу банку: власного та запозиченого (боргові цінні папери власної емісії).

Результат змін у русі грошових коштів у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності має відповідати змінам у грошових коштах та їх еквівалентах у звітному періоді.

Для визначення обсягу руху грошових коштів застосовують прямий і непрямий методи. Прямий метод вимагає постійного накопичення даних про обороти (надходження і вибуття) грошових коштів за напрямами (статтями), узагальнення потрібних показників в аналітичному обліку. Складання Звіту про рух грошових коштів за непрямим методом ґрунтується на максимальному використанні вже підготовлених показників звіту "Баланс", Звіту про фінансові результати та мінімальній потребі використання даних безпосередньо з первинних документів, реєстрів і рахунків бухгалтерського обліку. Банк (материнський банк) самостійно вибирає метод складання звіту (прямий або непрямий).

4. Звіт про власний капітал - це фінансовий звіт, який відображає зміни та рух капіталу за звітний рік. Додатково до Звіту про власний капітал надається інформація про суму внеску за незареєстрованим статутним капіталом (залишок за рахунком 3630) та суму (сальдо) нарахованих доходів (витрат) і не отриманих (сплачених), яка є складовою частиною залишку балансових рахунків 5030, 5031, 5040 та 5041 станом на кінець дня 31 грудня.

5. Примітки до фінансової звітності - це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію, обґрунтованість статей фінансових звітів, інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Примітки складаються на підставі даних синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку банку та є невід'ємною складовою фінансової звітності.

У примітках до фінансових звітів слід розкривати інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

У примітках розкривають таку інформацію:

- склад: активів і пасивів, доходів і витрат, позабалансових зобов'язань, операцій із довірчого управління;

- основні принципи і методи облікової політики банку (материнського банку) та її зміни протягом звітного періоду;

- іншу інформацію, розкриття якої вимагається П(с)БО та МСФЗ, у тому числі - політика управління фінансовими ризиками: кредитним; ринковим (процентним, валютним, іншими ціновими); ліквідності.

Інформація про банк, яка має розкриватися у фінансовій звітності у Примітці 1 "Облікова політика", включає:

- назву, місцезнаходження банку (країну, в якій зареєстровано банк, адресу головної установи банку);

- організаційно-правову форму банку;

- дату звітності за звітний період;

- валюту звітності та одиниці її виміру;

- назву органу управління, у віданні якого перебуває банк (назву його материнської компанії);

- організаційну структуру банку;

- види діяльності, які здійснює та має здійснювати банк;

- стратегічну мету банку;

- спеціалізацію банку, якщо така є;

- характеристику банківської діяльності;

- результати від банківських та інших операцій;

- опис кожного сегмента контрагентів (банки, небанківські компанії, Кабінет Міністрів України тощо);

- злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення банків;

- управління ризиками (операційним, валютним, процентним, ринковим, ліквідності та кредитним), а саме: основні завдання та функції спостережної ради, правління, профільних комітетів щодо управління ризиками, наявність і повноваження підрозділу з управління ризиками, методи вимірювання (оцінки) ризиків, які використовує банк, наявність внутрішньої нормативної бази щодо управління ризиками;

- платоспроможність банку (використовуються коефіцієнти, що встановлені Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, що затверджена Постановою № 368 Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 р.;

- припинення окремих видів банківських операцій;

- обмеження щодо володіння активами;

- управління банком;

- відповідальність і функції спостережної ради та правління (ради директорів) банку;

- частку керівництва в акціях;

- істотну участь у банку;

- іноземні інвестори (компанії і країни) та їхню частку в статутному капіталі (заповнюється банками з іноземним капіталом);

- кількість працівників на кінець звітного періоду порівняно з попереднім роком тощо.

1.3 Інформація про звітні сегменти в банках

Примітки - це джерело додаткової інформації для розкриття та уточнення суми, змісту та класифікації операції, до якої вони належать. Усі примітки мають доводити до відома користувачів фінансової звітності не лише суми, а й методи їх розрахунків та оцінки. Примітки є невід'ємною частиною річної фінансової звітності.

У Примітках 36-37 розкривається інформація щодо звітних сегментів та ризиків.

- Примітка 36 "Звітні сегменти". У таблицях подається інформація за основними сегментами банківської діяльності в розрізі контрагентів сегмента, стосовно характеру доходів і витрат звітних сегментів, активи та зобов'язання звітних сегментів за звітний та попередній роки.

Капітальні інвестиції - це загальна сума витрат, понесених протягом звітного періоду на придбання активів сегмента, які, як очікується, використовуватимуться протягом більше ніж одного періоду (основні засоби та нематеріальні активи) за кожним звітним сегментом.

Оцінка має бути на основі методу нарахування.

Сегмент слід відображати окремо, якщо більша частина його доходу створюється від банківської діяльності за межами сегмента й одночасно показники його діяльності відповідають одному з таких критеріїв:

- дохід за сегментом становить 10% або більше від загального доходу (включаючи банківську діяльність у межах сегмента);

- його фінансовий результат (прибуток або збиток) становить не менше ніж 10% більшої з двох абсолютних величин - загальної суми прибутку або загальної суми збитку всіх сегментів;

- активи становлять 10% або більше від загальних активів. Зовнішній дохід усіх визначених звітних сегментів має становити не менше ніж 75% загального доходу банку або консолідованої групи. Якщо сукупний дохід визнаних звітних сегментів менший від такого рівня, то здійснюється виділення додаткових сегментів з метою досягнення зазначеного рівня доходу, навіть якщо такі додаткові сегменти не відповідатимуть вищезазначеним критеріям (10%- ний поріг).

Якщо показники сегмента, визначеного у внутрішній звітності, не відповідають вищезазначеним критеріям, то:

- сегмент може бути визнаний звітним сегментом, якщо він має важливе значення для банку в цілому й інформація про нього є суттєвою;

- необхідно провести подальше об'єднання двох або кількох подібних сегментів;

- показники неподібних сегментів включаються до складу нерозподілених статей, із використанням яких узгоджуватимуться відповідні показники діяльності звітних сегментів і банку в цілому. Як правило, кількість сегментів становить не більше ніж 10.

Сегмент, який було визначено звітним у попередньому році, але який у поточному році не відповідає критеріям звітного сегмента, має визначатися звітним сегментом, якщо керівництво банку вважає, що він зберігає своє значення.

Якщо у звітному році банк (материнський банк) визначає нові звітні сегменти, то за ними наводяться відповідні порівняльні оновлені показники за попередній звітний період або надається обґрунтоване пояснення причин неможливості достовірного визначення показників.

Сегментна інформація має бути підготовлена відповідно до облікової політики банку або консолідованої групи в разі надання консолідованої фінансової звітності.

Визначення звітних сегментів у консолідованій фінансовій звітності та розкриття інформації про звітні сегменти здійснюються на основі показників консолідованої фінансової звітності.

Дохід, витрати, активи та зобов'язання сегмента визначаються до здійснення коригувань, пов'язаних із виключенням внутрішньо-групових операцій та сальдо в процесі консолідації, за винятком випадків, коли такі внутрішньо групові сальдо або операції відбуваються між учасниками групи в межах одного сегмента.

У консолідованому фінансовому звіті результат сегмента визначається до здійснення коригувань, пов'язаних із відокремленням частки меншості.

Доходами звітного сегмента є дохід, який безпосередньо належить до сегмента, та відповідна частина доходу банку (материнського банку), що може бути віднесена до сегмента від зовнішньої діяльності або від операцій між іншими сегментами в межах одного банку (материнського банку).

Витратами звітного сегмента є витрати, пов'язані з основною діяльністю сегмента, що безпосередньо належать до нього, та відповідна частина витрат, що можуть бути обґрунтовано віднесені до сегмента, включаючи витрати від зовнішньої діяльності, та витрати, пов'язані з операціями з іншими сегментами в межах одного банку (материнського банку). Витрати за сегментом не включають витрат на сплату податку на прибуток.

Результат сегмента - це дохід за сегментом мінус витрати за сегментом.

Активами звітного сегмента визнаються активи, які використовуються для виконання звичайної діяльності і безпосередньо стосуються цього сегмента.

Якщо результат сегмента включає дохід за процентами або дохід від дивідендів, активи сегмента включають відповідну дебіторську заборгованість, кредити, інвестиції або інші активи, що генерують дохід. Якщо певна стаття амортизації включається до витрат сегмента, то відповідний актив теж має бути включеним до активів сегмента. Активи сегмента не включають активів з податку на прибуток. Активи сегмента визначаються після вирахування відповідних оцінювальних резервів, які регулюють оцінку об'єкта в балансі банку.

Активи сегмента включають інвестиції, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, якщо прибуток або збиток від таких інвестицій уключаються до доходу сегмента.

Зобов'язання сегмента - це зобов'язання, що виникають від звичайної діяльності сегмента і/або безпосередньо належать до сегмента або можуть бути віднесені до сегмента шляхом пропорційного розподілу. Якщо результат сегмента включає витрати на проценти, то зобов'язання сегмента включають відповідні зобов'язання, на які нараховуються проценти. Зобов'язання сегмента не включають зобов'язань за податком на прибуток. У звітності за сегментами зазначається склад нерозподілених статей.

Окремо розглядається інформація за географічними сегментами за звітний та попередній роки. Після таблиці банк (материнський банк) зазначає критерії розподілу зовнішніх доходів за окремими країнами. Якщо активи, зовнішні доходи, що отримані в окремій іноземній державі, є суттєвими, інформація щодо таких активів, доходів розкривається окремо.

Інформація про ризики розкривається за видами.

- Примітка 37 "Управління фінансовими ризиками".

При розкритті інформації щодо кредитного ризику банк (материнський банк) описує цілі, політику та процеси щодо управління цим ризиком та методи, використані для оцінки ризику, а також розкриває інформацію стосовно дотримання протягом звітного періоду нормативів кредитного ризику та їхнього значення на звітну дату.

За ринковим ризиком банк розкриває інформацію щодо доступності ринковому ризикові і як вона виникає, цілі, політику та процеси управління ринковим ризиком і методи, використані для оцінки ризику.

При розкритті інформації щодо валютного ризику в таблицях проводиться аналіз впливу цього ризику та зміни фінансового результату і власного капіталу в результаті можливих змін обмінних курсів, що встановлені на звітну дату, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими. Розрахунок проводиться для грошових залишків у валютах, що відрізняються від функціональної валюти. Окремо аналізується зміна фінансового результату та власного капіталу в результаті можливих змін обмінного курсу, що встановлений як середньозважений валютний курс, за умови, що всі інші змінні характеристики залишаються фіксованими.

Банк проводить аналіз процентного ризику, що виникає за фінансовими інструментами, за якими нараховуються проценти. У таблиці, де проводиться загальний аналіз процентного ризику, фінансові активи та зобов'язання мають бути відображені за балансовою вартістю за датами перегляду процентних ставок відповідно до договорів чи строків погашення залежно від того, яка з дат є ранішою. Після таблиці аналізується чутливість процентного ризику, якому банк (материнський банк) доступний на звітну дату, показуючи, як зміни у відповідній змінній ризику (процентна ставка), що були обґрунтовано можливими на цю дату, впливатимуть на прибуток або збиток; наводяться методи та припущення, використані під час складання аналізу чутливості. При проведенні моніторингу процентних ставок за фінансовими інструментами в таблиці наводять дані за середньозваженою процентною ставкою. Процентна ставка розраховується у відсотках у річному обчисленні.

Статистичні ряди базуються на щоденній інформації та щомісячній звітності, що подається до органу управління банку.

Для активів і зобов'язань із фіксованою процентною ставкою строковість визначається виходячи з періоду від дати балансу до дати погашення згідно з контрактом, а для активів і зобов'язань зі змінною процентною ставкою - з урахуванням найближчого терміну перегляду процентних ставок чи дати погашення залежно від того, що настає раніше.

Після таблиці банк (материнський банк) зазначає, за якою процентною ставкою (плаваючою чи фіксованою) нараховуються проценти за відповідними статтями активів та зобов'язань.

В інформації щодо іншого цінового ризику банк (материнський банк) наводить аналіз того, що виникає від фінансового інструменту внаслідок змін, наприклад, у цінах на інструменти власного капіталу. А також наводить підсумкові кількісні дані про доступність ризикові на звітну дату, що базується на внутрішній інформації, наданій провідному управлінському персоналу.

Банк розкриває інформацію щодо доступності іншому ціновому ризикові і як вона виникає, цілі, політику та процеси щодо управління ризиком та методи, використані для оцінки ризику.

Банк проводить аналіз чутливості для іншого цінового ризику, якому він доступний на звітну дату, показуючи, як зміни у відповідній змінній ризику, що були обґрунтовано можливими на цю дату, впливатимуть на прибуток або збиток, наводить методи та припущення, використані під час складання аналізу чутливості.

При розгляді географічного ризику проводиться аналіз географічної концентрації фінансових активів та зобов'язань порівняно з попереднім роком. Зазначають інформацію щодо того, як служби управлінського обліку банку (материнського банку) визначають концентрацію географічного ризику.

При формуванні інформації щодо концентрації інших ризиків банк (материнський банк) надає спільну характеристику, яка ідентифікує кожну концентрацію ризику.

Щодо ризику ліквідності банк (материнський банк) розкриває інформацію про доступність ризикові ліквідності і як вона виникає, цілі, політику та процеси щодо управління ризиком та методи, використані для оцінки ризику. В таблицях проводиться аналіз фінансових зобов'язань за строками погашення за звітний та попередній роки. Строки погашення визначаються від дати звітності до дати погашення згідно з контрактом. Такі суми представляють контрактні недисконтовані грошові потоки, які відрізняються від сум, відображених у балансі, оскільки балансові суми базуються на дисконтованих грошових потоках. Похідні фінансові інструменти, розрахунок за якими здійснюється на нетто-основі, відображаються в чистій сумі.

Якщо банк використовує аналіз ризику ліквідності за строками погашення на основі дисконтованих грошових потоків, то йому слід проводити аналіз фінансових активів та зобов'язань за строками погашення на основі очікуваних строків погашення за звітний рік порівняно з попереднім. Дані фінансових активів і зобов'язань у таблиці наводяться за балансовою вартістю.

Чистий розрив розраховується як різниця між фінансовими активами і фінансовими зобов'язаннями. Якщо банк (материнський банк) використовує кілька методів для управління доступністю ризиком ліквідності, то йому слід розкривати інформацію, застосовуючи метод чи методи, що забезпечують найдоречнішу та най достовірнішу інформацію.

У примітках 38-45 розкривається інша інформація.

- Примітка 38 "Управління капіталом". У цій примітці банк зазначає цілі, політику, процеси щодо управління капіталом, розкриває інформацію стосовно дотримання протягом звітного періоду нормативів адекватності капіталу та їхнього значення на звітну дату. В таблицях розкривається структура регулятивного капіталу та структура капіталу банку, що розраховується на основі Базельської угоди про капітал. Банки, що працюють на міжнародному рівні та складають звітність за методом повної консолідації згідно з вимогами Базельської угоди про капітал (далі - Угода), що визначено у Звіті про міжнародну конвергенцію оцінки капіталу та стандартів капіталу, і в доповнення до Угоди, яка ввела розгляд ринкових ризиків (оновлено в листопаді 2005 року, що звичайно називають "Базель I"), наводять інформацію щодо структури капіталу банку, який розраховується на основі Угоди.

- Примітка 39 "Потенційні зобов'язання банку". В таблиці подається інформація щодо активів, наданих у заставу. Після таблиці банк (материнський банк) зазначає характер та балансову вартість активів у заставі, щодо яких передбачені обмеження, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням ними з визначенням характеру цих обмежень. У звіті зазначають інформацію про події, які відбулися за станом на кінець дня 31 грудня звітного року, але не відображені в жодній примітці, якщо вони містять додаткову інформацію про діяльність та фінансовий стан банку, зокрема таку:

а) розгляд справ у суді. Банк (материнський банк) розкриває на звітну дату інформацію про природу непередбачених зобов'язань, що пов'язані з розглядом справ у суді, надає оцінку їхнього фінансового впливу, оцінку невизначеності, пов'язану із сумою або визначенням часу будь-якого вибуття, та можливість будь-якої компенсації сум вибуття;

б) можливість виникнення потенційних податкових зобов'язань. Банк (материнський банк) розкриває на дату балансу інформацію про природу непередбачених зобов'язань, що пов'язані з виникненням податкових зобов'язань, надає оцінку їхнього фінансового впливу, оцінку невизначеності, пов'язану із сумою або визначенням часу будь-якого вибуття, та можливість будь-якої компенсації сум вибуття;

в) зобов'язання з капітальних вкладень. Банк розкриває інформацію щодо сум контрактних зобов'язань, пов'язаних із придбанням основних засобів та нематеріальних активів;

г) зобов'язання оперативного лізингу (оренди). У таблиці подається інформація щодо майбутніх мінімальних орендних платежів за не відмовною орендою. Після таблиці банк розкриває інформацію щодо загальної суми майбутніх мінімальних суборендних платежів, що, як очікується, будуть отримані за не відмовними угодами про суборенду на звітну дату;

ґ) зобов'язання, що пов'язані з кредитуванням. Банк розкриває на звітну дату інформацію про природу непередбачених зобов'язань, пов'язаних із кредитуванням, надає оцінку їхнього фінансового впливу, оцінку невизначеності, пов'язану із сумою або визначенням часу будь-якого вибуття, та можливість будь-якої компенсації сум вибуття. У таблиці аналізується структура зобов'язань, що пов'язані з кредитуванням. Крім того, материнський банк розкриває таку інформацію:

- свою частку в непередбачених зобов'язаннях асоційованої компанії, за які він несе солідарну відповідальність з іншими інвесторами;

- непередбачені зобов'язання, які виникають унаслідок роздільної відповідальності інвестора за всіма або частиною зобов'язань асоційованої компанії; е) активи, надані в заставу, та активи в заставі, щодо яких передбачені обмеження, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням ними.

- Примітка 40 "Облік хеджування". Банк для кожного типу хеджування (хеджування справедливої вартості, хеджування грошових потоків, хеджування чистих інвестицій) розкриває таку інформацію:

а) опис кожного типу хеджування;

б) опис фінансових інструментів, призначених інструментами хеджування, та їхню справедливу вартість на звітну дату;

в) характер ризиків, що їх хеджують.

- Примітка 41 "Справедлива вартість фінансових інструментів", в якій банк зазначає:

- визначення справедливої вартості;

- фінансові активи та зобов'язання, що відображені за справедливою вартістю;

- методи та суттєві припущення, які використовуються для оцінки справедливої вартості фінансових активів та фінансових зобов'язань.

Справедлива вартість визначається для фінансових активів і зобов'язань, які відображені в балансі не за справедливою вартістю. Справедлива вартість не визначається для інструментів капіталу, які не котируються на ринку і справедливу вартість яких не можна достовірно оцінити. Інформація про такі фінансові активи, яку слід розкривати в цій примітці, має містити опис фінансового активу, його балансову вартість і пояснення, чому його справедливу вартість не можна достовірно оцінити.

Якщо фінансові активи, справедливу вартість яких раніше неможливо було оцінити достовірно, продаються, то слід розкривати їхню балансову вартість під час продажу та визнану суму прибутку або збитку.

В окремій таблиці подається балансова та розрахункова справедлива вартість фінансових активів та зобов'язань, які не відображаються в балансі банку за справедливою вартістю.

- Примітка 42 "Операції з пов'язаними особами". У таблицях розкривається інформація щодо залишків за операціями з пов'язаними особами станом на кінець дня 31 грудня звітного року, доходів і витрат за операціями з пов'язаними сторонами за звітний рік, інших прав та зобов'язань за операціями з пов'язаними сторонами станом на кінець дня 31 грудня звітного року, кредитів, що надані пов'язаним особам та погашені пов'язаними особами протягом звітного року. В окремих таблицях розглядається така ж інформація за станом на кінець дня 31 грудня попереднього року.

Банк розкриває назву материнського банку та інформацію про те, хто є основним власником банку (найменування юридичної особи та/або прізвище та ініціали фізичної особи), а також щодо виплат провідному управлінському персоналу та кредитів, що надані і погашені пов'язаними особами протягом звітного року.

- У Примітках 43-44 розкривається інформація щодо основних дочірніх та асоційованих компаній та щодо об'єднання компаній. У примітці материнський банк за кожним об'єднанням компаній, що відбулося протягом періоду, розкриває таку інформацію (слід розкривати в цілому стосовно об'єднань компаній, які відбулися протягом звітного періоду і які, якщо взяти окремо, є несуттєвими):

а) назва та характеристики об'єднуваних компаній;

б) дата придбання;

в) відсоток придбаних акцій з правом голосу;

г) опис складових цієї вартості, включаючи будь-які витрати, що безпосередньо пов'язані з об'єднанням. Якщо до складу вартості входять випущені інструменти капіталу чи ті, що випускаються, слід розкривати їх кількість і справедливу вартість, основу її визначення;

ґ) суму прибутку чи збитку об'єкта придбання з дати придбання, включену до Звіту про фінансові результати материнського банку за період, за винятком, якщо розкриття є неможливим. Якщо розкриття такої інформації є неможливим, то слід розкрити цей факт разом із відповідним поясненням. За винятком випадків, коли розкриття є неможливим, материнський банк розкриває інформацію щодо доходів об'єднаної компанії за період так, ніби дата придбання за всіма об'єднаннями компаній, що відбулися за період, є початком цього періоду.

В окремих таблицях материнський банк розкриває суми, визнані на дату придбання за кожним класом активів, зобов'язань та непередбачених зобов'язань об'єкта придбання, та балансову вартість за кожним з таких класів, визначену за міжнародними стандартами фінансової звітності безпосередньо перед об'єднанням. Якщо таке розкриття є неможливим, необхідно розкрити цей факт разом із відповідним поясненням і придбані активи, зобов'язання та гудвіл, що виник.

- Примітка 45 "Події після дати балансу". У примітці зазначається інформація про сприятливі і несприятливі події, що відбулися між датою складання балансу і датою затвердження правлінням (радою директорів) або спостережною радою банку (материнського банку) фінансової звітності, підготовленої для оприлюднення.

Банк повинен розкривати інформацію про кожну суттєву категорію подій, які не коригують після дати балансу, які є суттєвими і які можуть впливати на економічні рішення користувачів (наприклад, значне об'єднання бізнесу, оголошення плану про припинення діяльності, істотні придбання активів, оголошення про значну реструктуризацію, значні операції зі звичайними акціями, аномально великі зміни в цінах на активи або в курсах обміну іноземних валют, зміни ставок податків або податкового законодавства, прийняття значних або непередбачених зобов'язань, початок великого судового процесу). Банк (материнський банк) має розкривати характер таких подій та попередню оцінку їхнього фінансового впливу або свідчення того, що така оцінка неможлива.

- Примітка 46 "Інформація про аудитора (аудиторську фірму) та висновок проведеного аудиту". У примітці банк зазначає найменування аудиторської фірми (аудитора), прізвище та номер сертифіката, що визначає кваліфікаційну придатність займатися аудиторською діяльністю на території України, аудитора, який підписав аудиторський висновок, та який висновок надав аудитор.

банк фінансовий звітність аудит



РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ І ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ В АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»

2.1 Організаційно-економічна характеристика АТ «Банк Золоті ворота»

Предметом діяльності Банку є виконання банківських операцій згідно з наданою Національним банком України банківською ліцензією та провадження іншої діяльності у порядку, визначеному чинним законодавством України.

У 2011 році Банк надавав своїм клієнтам різноманітні банківські та фінансові послуги, включаючи такі основні продукти :

послуги зі здійснення платежів та обслуговування поточних рахунків;

депозити;

платіжні картки;

кредити;

валютообмінні операції,

операції з цінними паперами .

Станом на кінець дня 31 грудня 2011 року розмір кредитного портфеля АТ “Банк Золоті ворота” збільшився на 30% (у порівнянні із звітною датою минулого року) та склав 1294572 тис.грн. Кредити, надані фізичним особам, склали 469441 тис.грн., що становить 36,3% від усього кредитного портфеля (проти 44,7% станом на кінець дня 31 грудня минулого року). Таким чином, з початку звітного року тривала тенденція до збільшення питомої ваги кредитів, наданих корпоративним клієнтам, у загальній кредитній заборгованості за рахунок зменшення питомої ваги кредитів, наданих фізичним особам.

На тлі поступового відновлення протягом 2011 року економіки України та відносного зростання активності на вітчизняному ринку банківських послуг, покращилися і загальні позиції Банка, зокрема, поновлено кредитування та при цьому виконувались всі економічні нормативи згідно із вимогами Національного банку України.

Протягом усього звітного року Банк проводив достатньо ефективну роботу з проблемними активами та вживав гранично зважених заходів з реструктуризації кредитів при мінімізації ризиків, а також дотримувався максимально виважених підходів при кредитуванні як індивідуальних, так і корпоративних клієнтів.

У звітному році об'єми депозитів як в банківській системі України в цілому, так і в АТ “Банк Золоті ворота” зокрема, істотно перевищили докризовий рівень, а добра динаміка економічного розвитку протягом більшої частини року та відновлення довіри між контрагентами стали базою для формування поступальної динаміки розвитку кредитування.

При проведенні активних операцій Банк віддавав перевагу короткостроковим кредитам під заставу високоліквідного майна, визначивши пріоритетним поліпшення якості кредитного портфеля перед збільшенням його об'єму. Також тривав процес поступової девалютизації кредитного портфеля -- значно зменшилася питома вага валютних кредитів, особливо у портфелі кредитів, наданих фізичним особам, що, відповідно, забезпечило зменшення валютних ризиків.

У звітному році Банк активізував кредитування корпоративних клієнтів, при цьому ретельно аналізуючи ризики по кожному позичальнику, а кредитний портфель фізичних осіб, навпаки, було дещо скорочено, в тому числі за рахунок погашення проблемної заборгованості та пред'явлення більш жорстких, порівняно із докризовими, вимог до потенційних позичальників у роздрібному сегменті.

Основними галузями економіки, підприємства яких мають кредитну заборгованість перед банком, є :

- торгівля -- 288560 тис. грн.,

- нерухомість - 86836 тис. грн.,

- виробництво -- 73141 тис. грн.,

- будівництво -- 51164 тис. грн.,

- сільське господарство -- 36155 тис. грн.

Загальна сума сформованого резерву станом на кінець дня 31 грудня 2011 року склала 122282 тис.грн., що на 10,2% більше, ніж на відповідну дату минулого року.

Позичальниками Банку є низка комунальних підприємств м. Харкова, потужні будівельні, торгові, та промислові підприємства: НАК “Нафтогаз України”, ЗАТ “Емальзавод”, ЗАТ “Харківський завод транспортного устаткування”, ПАТ “Харківська ТЕЦ-5”, ТОВ “Торгівельний дім “Донснаб”, АТ “Трест “Житлобуд-1”, ТДВ “Житлобуд-2” ДП “Чугуївський авіаційно-ремонтний завод” та інші. Серед аграрників Банк кредитував ТОВ “Компанія “АГРО-ТРЕЙД”, ТОВ “СП “Ягідне” та інші.

Інформація про кредити, структура кредитів за видами економічної діяльності, аналіз кредитної якості кредитів, інформація стосовно забезпечення кредитів розкривається в таблицях примітки 8 “Кредити та заборгованість клієнтів” до звіту “Баланс”.

Основними джерелами для формування ресурсної бази Банку є депозитні заощадження клієнтів та залишки на поточних рахунках фізичних та юридичних осіб.

Станом на кінець дня 31 грудня 2011 року кількість клієнтів Банку складає 51,6 тис. клієнтів, у тому числі:

суб'єктів господарювання - 3,8 тис. клієнтів,