Фінансовий облік створення та використання резервів підприємства

Д-т 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»	К-т 43 «Резервний капітал».

Використання коштів резервного капіталу на покриття втрат внаслідок надзвичайних ситуацій:



Д-т 43 «Резервний капітал»	К-т 10 «Основні засоби» К-т 15 «Капітальні інвестиції» К-т 20 «Виробничі запаси» К-т 26 «Готова продукція» К-т 14, 35 «Фінансові інвестиції»

Покриття витрат підприємства з усунення наслідків надзвичайних ситуацій:

Д-т 43 «Резервний капітал»	К-т 66 «Розрахунки по заробітній платі», К-т 65 «Розрахунки за страхуванням», К-т 23 «Виробництво».

Направлені кошти резервного капіталу на покриття збитків звітного періоду:

Д-т 43 «Резервний капітал»	К-т 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Використання коштів резервного капіталу на виплату дивідендів засновникам:

Д-т 43 «Резервний капітал»	К-т 67 «Розрахунки з учасниками»

Кореспонденція рахунків з обліку Резервного капіталу наведена в таблиці 2.3.2.



Таблиця 2.3.1. Кореспонденція рахунків з обліку Резервного капіталу (рахунок №43)

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Спрямовані кошти на створення резервного капіталу	443 «Прибуток використаний у звітному періоді»	43 «Резервний капітал»
2.	Збільшення резервного капіталу за рахунок зменшення додаткового капіталу	42 «Додатковий капітал»	43 «Резервний капітал»
3.	Збільшення статутного капіталу за рахунок резервного капіталу	43 «Резервний капітал»	40 «Статутний капітал»
4.	Використання резервного капіталу на покриття збитків підприємства	43 «Резервний капітал»	442 «Непокриті збитки»

На рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» за кредитом рахунка відображається нарахування забезпечень, за дебетом - їх використання.

Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» має такі субрахунки:

Ш 471 «Забезпечення виплат відпусток»

Ш 472 «Додаткове пенсійне забезпечення»

Ш 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань»

Ш 474 «Забезпечення інших витрат і платежів»

Ш 475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)»

Ш 476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї»

Ш 477 «Забезпечення матеріального заохочення»

Ш 478 «Забезпечення відновлення земельних ділянок»

На субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» ведеться облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На субрахунку 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» ведеться облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.

На субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань» ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо.

На субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат і платежів» ведеться облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», зокрема забезпечення на виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів, на реструктуризацію та виконання зобов'язань при припиненні діяльності.

На субрахунку 475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)» підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, узагальнюють інформацію про призовий фонд - суму, що підлягає виплаті переможцям лотереї відповідно до оприлюднених умов її випуску та проведення, зменшену на розмір джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї.

На субрахунку 476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї» підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, узагальнюють інформацію про резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї.

За кредитом субрахунків 475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)» і 476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї» і дебетом рахунка 90 «Собівартість реалізації» відображається відповідно створення (формування) призового фонду й резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї, за дебетом - виплата (видача) виграшів гравцям.

На субрахунку 477 «Забезпечення матеріального заохочення» ведеться облік забезпечення на матеріальне заохочення працівників, зокрема на виплату працівникам винагороди, допомоги, премії, які підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.

За кредитом субрахунка 478 «Забезпечення відновлення земельних ділянок» ведеться облік створення за обґрунтованим розрахунком забезпечення на демонтаж, переміщення об'єкта основних засобів та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель), за дебетом субрахунка відображається використання створеного забезпечення на здійснювані роботи з демонтажу, переміщення об'єкта основних засобів, рекультивації порушених земель.

Аналітичний облік забезпечень майбутніх витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямами формування й використання. Можемо розглянути кореспонденцію рахунку №47 в додатку В [41].

Рахунок 49 «Страхові резерви» призначено для узагальнення інформації про рух коштів страхових резервів. Рахунок 49 використовується підприємствами, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування» і в передбаченому порядку формують страхові резерви.

Рахунок 49 «Страхові резерви» має такі субрахунки:

Ш 491 «Технічні резерви»

Ш 492 «Резерви із страхування життя»

Ш 493 «Частка перестраховиків у технічних резервах»

Ш 494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя»

Ш 495 «Результат зміни технічних резервів»

Ш 496 «Результат зміни резервів із страхування життя»

На субрахунках 491 «Технічні резерви», 493 «Частка перестраховиків у технічних резервах», 495 «Результат зміни технічних резервів» узагальнюється інформація про стан і рух коштів резервів незароблених премій та інших технічних резервів.

На субрахунках 492 «Резерви із страхування життя», 494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя», 496 «Результат зміни резервів із страхування життя» узагальнюється інформація про стан і рух коштів резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) і резервів належних виплат страхових сум.

Аналітичний облік страхових резервів здійснюється за їх видами.

Щомісяця сальдо субрахунків обліку результатів змін страхових резервів списується у порядку закриття в кореспонденції з кредитом субрахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності» або дебетом субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності», за винятком результату зміни резервів незароблених премій, сальдо якого щомісяця списується у порядку закриття на субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг». Кореспонденція рахунків з обліку Страхових резервів наведена в наведена в додатку Г.

2.4 Розкриття інформації з обліку резервів підприємства у фінансовій звітності

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Бухгалтерська звітність є заключним кроком облікового циклу підприємства і складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення інформаційних потреб різних категорій користувачів: внутрішніх і зовнішніх. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

Ш баланс; (додаток Д)

Ш звіт про фінансові результати (додаток К);

Ш звіт про рух грошових коштів (додаток Л);

Ш звіт про власний капітал (додаток М);

Ш примітки до звітів (додаток О).

Облік і звітність господарських товариств здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів. Безпосередньо фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів, щодо: придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки управління; оцінки здатності якості управління своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства та інших рішень.

Розкриття інформації про сумнівну дебіторську заборгованість у примітках до фінансової звітності визначає:

Ш перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;

Ш перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості;

Ш склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість»;

Ш метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

Ш сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення;

Ш залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році [27];

Розкриття інформації про зобов'язання у примітках до фінансової звітності визначає:

Ш сума та строки погашення зобов'язання, яке було виключене із складу поточних зобов'язань відповідно до п. 8 цього Положення (стандарту) 11 з обґрунтуванням причин;

Ш перелік і суми зобов'язань, що включені до статей балансу «Інші довгострокові зобов'язання», «Інші поточні зобов'язання» [22].

Підприємство щодо кожного виду забезпечень наводить таку інформацію:

Ш цільове призначення, причини невизначеності та очікуваний строк погашення;

Ш залишок забезпечення на початок і кінець звітного періоду;

Ш збільшення забезпечення протягом звітного періоду внаслідок створення забезпечення або додаткових відрахувань;

Ш сума забезпечення, що використана протягом звітного періоду;

Ш невикористана сума забезпечення, що сторнована у звітному періоді;

Ш сума очікуваного відшкодування витрат іншою стороною, що врахована при оцінці забезпечення;

За кожним видом непередбачених зобов'язань наводиться така інформація:

Ш стислий опис зобов'язання та його сума.

Ш невизначеність щодо суми або строку погашення.

Ш сума очікуваного погашення зобов'язання іншою стороною [21].

Розкриття інформації про резервний капітал в примітках до фінансових звітів визначає:

Ш накопичену суму дивідендів, не сплачених за привілейованими акціями;

Ш суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди були передбачені, але формально не затверджені.

У звіті про власний капітал можливі зміни резервного капіталу (збільшення або зменшення). Резервний капітал має місце в графі 7 ф. №4 - «Звіт про власний капітал» [15] (додаток К) та рядок 340 ф. №1 - «Баланс» (додаток В).

Збільшення капіталу здійснюється спрямуванням частини прибутку на його формування та поновлення, а зменшення - здійснюється в зв'язку з виплатами за рахунок резервного капіталу (дивіденди за привілейованими акціями; відсотки за облігаціями) та покриття збитків.

Розкриття інформації страхових резервів відображаються на рядку 415 ф. №1 - «Баланс», які входять до класу «Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

2.5 Автоматизація обліку резервів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Сучасна автоматизована система обліку, будується на основі новітніх засобів обчислювальної техніки і повинна виконувати функції, які перед нею ставлять її користувачі:

Ш повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

Ш виконання контрольних та аудиторських завдань з метою одержання необхідної інформації про наявні відхилення;

Ш одержання комп'ютерних управлінських рішень;

Ш здійснення аналізу та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства [19].

Виділяють такі способи автоматизації обліку:

Хаотична автоматизація. На робочі місця встановлюються і розрізнені програми, що забезпечують розв'язання окремих задач обліку. Хаотична автоматизація є одним з найбільш неефективних видів інвестування коштів у розвиток підприємства. Під хаотичністю процесу в даному випадку мають на увазі відсутність стратегічного плану. Як правило, при такому підході процес впровадження інформаційних технологій визначається «хвилинними» локальними задачами, а не реальними потребами бізнесу. Однією з причин такого підходу є неправильне розуміння своєї ролі і функцій відділу інформаційних технологій.

Система комплексної автоматизації бухгалтерського обліку. При створенні комплексної системи автоматизації бухгалтерського обліку, крім установки комп'ютерів і програмного забезпечення на робочих місцях всіх або більшості працівників, необхідне вироблення регламентів колективної роботи бухгалтерії. Такі документи повинні визначати порядок роботи зі спільними даними, правила і терміни виконання регламентних робіт, операцій об'єднання даних тощо. Регламентування термінів, умов і порядку виконання окремих операцій потрібні, тому що деякі дії можна виконувати лише в певній послідовності.

Складова частина інтегрованої системи автоматизації управління підприємством. Створення автоматизованої системи бухгалтерського обліку в складі інтегрованої системи автоматизації управління підприємством вимагає вироблення ще більшої кількості регламентів, особливо з виконання робіт обміну даними з підрозділами, де розв'язуються задачі оперативно-технічного обліку, планування, аналізу тощо. При цьому, чим більше підприємство і чим більше його співробітників задіяно в системі управління, тим складнішою є задача складання регламентів, що забезпечують узгоджену роботу всіх ланок управління [20].

Для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» використовуються інформаційні технології: БЕСТ-ЗВІТ 5, «1С:Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України»:

Ш БЕСТ - ЗВІТ 5 використовується для складання звітності;

Ш інформаційна технологія 1С: Підприємство застосовується для ведення бухгалтерського обліку;

Впродовж звітного періоду відбувається звичайне накопичення даних в інформаційній базі «1С:Підприємство 8. Управління виробничим підприємством для України» шляхом введення первинних документів. У кінці звітного періоду виконується штатна перевірка введених даних. Після вивірення даних перенесенням «дати заборони редагування» здійснюється захист накопичених первинних даних від подальших змін.

Штатними документами системи запускається процес перенесення даних в підсистему МСФЗ. При цьому переноситься 85-95% господарських операцій. Не переносяться операції, заздалегідь вказані в списку винятків, наприклад можуть бути виключені операції за кредитом рахунків виробництва, комплектуючих і витрат, операції з нарахування зносу необоротних активів і т.д.

Основні функції автоматизованої системи обліку, полягають у такому:

Ш повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

Ш виконання контрольних та аудиторських завдань з метою одержання необхідної інформації про наявні відхилення;

Ш одержання комп'ютерних управлінських рішень;

Ш здійснення аналізу та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Принципи автоматизації бухгалтерського обліку забезпечують єдиний підхід до розробки окремих елементів системи та єдиного функціонування [19].



3. Шляхи удосконалення обліку резервів підприємства.

3.1 Напрямки удосконалення та шляхи вирішення проблем з обліку резервів підприємства у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Існує значний ряд питань у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», які залишаються нерозкритими до кінця, і зокрема, створення та облік резервного капіталу на середніх та малих підприємствах, для яких не встановлено мінімальних розмірів та обов'язковість створення цього виду капіталу, питання щодо резерву сумнівних дебіторських платежів, недосконалість відображення інформації про забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхові резерви. Щодо резерву сумнівної дебіторської заборгованості, пропонується удосконалити методичний підхід до обліку дебіторської заборгованості як інструменту покращення фінансового стану в умовах інфляції.

Для цього потрібно:

Ш використовувати метод нарахування резерву сумнівних боргів на підставі класифікації дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги по строкам непогашення (до 3-х місяців, до 6-и місяців, до 12-и місяців);

Ш використовувати метод розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами;

Ш метод надання знижок за дострокової оплати;

Ш створювати резерв сумнівних боргів за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості в кінці року перед складанням звітності, а використовувати його протягом звітного року.

Ш необхідно внести зміни у П(С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті [30].

Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова - необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Для вирішення даної проблеми у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» можна запропонувати декілька альтернативних варіантів. Зокрема, внесення змін до П(С) БО №10 «Дебіторська заборгованість» стосовно віднесення до поточних активів дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги, внесення змін до Плану рахунків, що діє в Україні, які забезпечать окремий облік довгострокової та поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги [31].

Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. Однак, як показують дослідження, на деяких підприємствах кредиторська заборгованість переважає зобов'язання дебіторів у 10 і більше разів. Цьому можуть сприяти певні причини, і саме їх аналіз дозволить прийняти відповідні управлінські рішення.

При проведенні такого дослідження потрібно враховувати специфіку підприємств і організацій, сезонність їх роботи, зв'язки з покупцями та постачальниками тощо. Варто також зважати на принцип «Вимагай оплати якомога швидше та оплачуй якомога пізніше», який дозволяє довший період володіти певними активами й отримувати від них вигоду. Крім цього наявність великих обсягів дебіторської заборгованості, як вірно говорить Ф.Ф. Бутинець, спричиняє низьку платоспроможність підприємства. Відзначимо, що значна сума кредиторської заборгованості не завжди є негативним явищем; зокрема, коли підприємство володіє такою кількістю високоліквідних активів, при погашенні заборгованості ними це суттєво не вплине на подальшу його діяльність [33].

Таким чином, можна сказати, що саме політика управління дебіторською заборгованістю, яка представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягів реалізації продукції, визначає ефективність роботи підприємства.

Виходячи з вищевикладеного робимо висновок, що організація обліку дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів на підприємстві будь-якої форми власності має важливе значення, оскільки сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій за борговими правами (з дебіторами). А керівнику ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» з метою отримання повної й оперативної інформації щодо різних видів дебіторської заборгованості, які складають значну частку у структурі оборотних коштів, доцільно забезпечити організацію цієї ділянки обліку із залученням відповідних фахівців [43].

Також вагомою проблемою відображення у звітності підприємства операцій з формування і використання резервів у розрізі їх видів є недосконалість існуючих форм зовнішньої звітності. Тому необхідно використовувати удосконалені форми зовнішньої та розроблені форми внутрішньої звітності, які нададуть можливість забезпечити належний рівень аналітичності та своєчасності інформації з метою прийняття обґрунтованих рішень щодо доцільності формування, а також проконтролювати повноту та правильність формування та використання відповідних резервів відповідно до обраної політики облікового резервування.

Щоб ефективно виконувати свої функції, резервний капітал повинен бути забезпечений ліквідними активами підприємства. Тому резервний капітал у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» при розрахунку тільки коефіцієнта страхування бізнесу не дасть повної картини, наскільки резервний капітал підкріплений ліквідними активами і захищає підприємство в несприятливі періоди. Для цього необхідно у ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» додатково розраховувати коефіцієнт резервування, який визначається так:

КРезерв = (ОА-ПЗ)/РК, (3.1)

де КРезерв - коефіцієнт резервування;

ОА - оборотні активи підприємства (ряд. 260 Балансу);

ПЗ - поточні зобов'язання (ряд. 620 Балансу);

РК - резервний капітал (ряд. 340 Балансу).

Коефіцієнт резервування показує, скільки припадає оборотних активів після вирахування поточних зобов'язань на кожну зарезервовану гривню в складі власного капіталу [46].

Сьогодні на практиці доволі незначна частина підприємств створює резервний капітал, що проявляється певним нерозумінням власників ролі резервного капіталу в управлінні активами підприємства. При отриманні збитків такі підприємства позбавляються своєрідного «буфера», що зменшував би їх негативний вплив. Отже, розмір резервного капіталу необхідно коригувати, враховуючи інфляційні процеси, а також не обмежуватися законодавчо встановленим рівнем резервного капіталу, а розраховувати його із можливих реальних потреб. Надалі залишаються не вирішеними до кінця питання, що стосуються розміру та складових резервного капіталу під різні події, а також потреби та визначення величини резервного капіталу для підприємств, стосовно яких законодавчо не визначена обов'язковість створення такого капіталу.

Наявність проблемних питань у частині особливостей облікового відображення операцій із формування і використання резервів майбутніх витрат і платежів у розрізі його видів, зокрема, неврегульованість відображення окремих видів резервів майбутніх витрат і платежів на рахунках бухгалтерського обліку, у тому числі відсутність чітких законодавчих рекомендацій щодо особливостей облікового відображення резерву майбутніх витрат на реструктуризацію та резерву наступних витрат на виконання зобов'язань щодо обтяжливого контракту, зумовлюють доцільність вирішення даного аспекту.

На думку Козлової, не досягається задоволення існуючих потреб управлінського персоналу в інформації, тому вважаємо за доцільне детальніше зупинитися на дослідженні різних видів резервів майбутніх витрат і платежів та їх обліковому відображенні. М.О. Козлова пропонує до існуючих субрахунків додати ще:

Ш 478 «Резерв під знецінення вкладень в цінні папери»

Ш 479 «Резерв майбутніх витрат на ремонт власних основних засобів» [27].

У свою чергу, доцільність введення останнього субрахунку підтримує і В.С. Терещенко, наголошуючи на тому, що впровадження в практику українських промислових підприємств даного резерву сприятиме: рівномірному включенню майбутніх витрат на проведення ремонтів основних засобів у поточні витрати звітного періоду або у собівартість виробленої підприємством продукції; вирішенню проблеми недостатності джерел фінансування ремонтних робіт; покращенню стану матеріально-технічної бази промислових підприємств і, як наслідок, зростанню продуктивності праці, підвищенню ефективності суспільного виробництва в цілому. Погоджуємось із позицією вчених про доцільність додання резерву майбутніх витрат на ремонт власних засобів до переліку резервів, які можуть формувати промислові підприємства України [46].

Для подолання недоліків запропоновано виділити два окремих субрахунки: окремо для обліку операцій, пов'язаних із формуванням резерву наступних витрат на реструктуризацію (субрахунок 474) і окремо для обліку операцій, пов'язаних з формуванням резерву наступних витрат на виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів (субрахунок 479), а також розробити аналітику до 474 рахунку, що дасть змогу забезпечити більшу зрозумілість того, що розуміється під реструктуризацією та які витрати необхідно враховувати при розрахунку сум місячних відрахувань до даного резерву. Надані пропозиції суми створених резервів для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат, зокрема на реструктуризацію та виконання зобов'язань щодо обтяжливих договорів, обліковувати за дебетом рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» і відкрити аналітичний розріз до вищезазначеного субрахунку дев'ятого класу 949.1 «Витрати на реструктуризацію» та 949.2 «Витрати на виконання зобов'язань за обтяжливими контрактами» відповідно. Це допоможе виокремити та краще проконтролювати витрати, для фінансування яких формуються відповідні види резервів майбутніх витрат і платежів з поміж усіх інших витрат, що обліковуються на даному рахунку.

Для вирішення проблем щодо страхових резервів необхідно здійснювати:

регулятором має бути встановлений чіткий порядок реєстрації правил формування довгострокових (математичних) резервів і резервів збитків (належних виплат). При цьому обов'язковим має бути проведення експертизи актуарних розрахунків страховика. Для цього в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні має бути створений департамент актуарних розрахунків. Страхові компанії повинні складати окремий баланс розміщення страхових резервів, вести персоніфікований рахунок кожного страхувальника. Розміщення страхових резервів має бути чітко регламентованим. При цьому повинна виключатися можливість вкладення коштів страхувальників в спекулятивні або неліквідні цінні папери. Інвестування коштів страхових резервів має оцінюватися виключно за справедливою вартістю. Регулювання має бути спрямоване на забезпечення повернення коштів і запобігання ситуації переоцінки вкладень (коли балансова оцінка є більшою за ринкову).

Сьогодні, в сучасному економічному середовищі технології прогресують, стрімко розвиваються, науковці та дослідники вносять вагомі внески в економічні науки, що дає змогу якнайкраще удосконалювати систему бухгалтерського обліку.



Висновки

Результатом написання курсової роботи виступає наукове обґрунтування теоретико-методичних положень та розробка практичних рекомендацій з удосконалення організації та методики бухгалтерського обліку з резервами підприємств. Одержані результати свідчать про досягнення визначеної мети і виконання поставлених завдань і надають можливість сформулювати наступні висновки.

Ідентифікація резервів як об'єктів бухгалтерського обліку на сучасному етапі розвитку вітчизняної системи бухгалтерського обліку ускладнюється зрозумілістю термінологічного апарату стосовно резервування, наявністю невиправданої множинності теоретичних підходів до тлумачення економічної сутності резервів в цілому та облікових резервів зокрема, громіздкістю та перевантаженістю ознаками авторських і нормативно закріплених класифікацій, а також неповнотою охоплення у нормативній базі організаційно-методичних питань відображення операцій з резервами в обліку та звітності підприємств. Суцільне застосування у відповідних нормативних документах уточненого понятійно-термінологічного апарату стосовно резервування дозволить уникнути термінологічної плутанини, полегшити сприйняття облікової інформації, позбавить невиправданого термінологічного плюралізму, що в кінцевому підсумку призведе до усталення конвенційних науково обгрунтованих підходів до сутнісного наповнення і забезпечить вироблення методичного облікового інструментарію резервної системи підприємств України.

Критичний аналіз існуючих класифікацій резервів та облікових резервів свідчить про їх недосконалість. Запропоновано здійснювати загальну класифікацію резервів підприємства як сукупності об'єктів відповідно до їх економічної cутності: економічні резерви (потенційних можливостей), резерви як запаси ресурсів (фінансові та матеріальні) та облікові резерви, що формуються внаслідок застосування облікового консерватизму (обачності), і є специфічним об'єктом, який вводиться до системи бухгалтерського обліку суб'єктом ведення обліку через забезпечення відповідності доходів та витрат і впливу на фінансовий результат. До резервів відносять: резерв сумнівних боргів, резервний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхові резерви. Найсуттєвішими ознаками класифікації облікових резервів, обраними за ступенем їх важливості для бухгалтерського обліку і контролю та доцільністю практичного застосування бухгалтерами та контролерами, є наступні: за джерелом формування; за обов'язковістю формування; за призначенням; за наявністю покриття; за способом відображення у фінансовій звітності; за можливістю виявлення; за способом формування.

У вітчизняній науці дослідження резервної системи підприємства характеризується незначним ступенем розробленості теоретичних основ та суперечливістю підходів. Резервну систему підприємства недоцільно та некоректно трактувати лише як сукупність створюваних резервів, вона виступає сукупністю процесів та їх результатів в частині формування (виявлення) облікових, економічних, фінансових, матеріальних резервів. Формування облікових резервів слід визнати прямим наслідком застосування принципу консерватизму. Ступінь захисту підприємства від наслідків господарських ризиків, його фінансовий стан і результати діяльності залежать від ступеню повноти реалізації політики резервування (відсутність; недостатній обсяг; оптимальний обсяг; надмірне) та від ефективності функціонування його резервної системи як наслідку реалізації такої політики.

Регламентація обліку операцій з формування та використання резервів підприємств потребує вдосконалення шляхом вирішення проблемних моментів, усунення суперечливих положень у чинних нормативних актах, що може бути здійнено шляхом неврегульованих питань та внесення уточнень і доповнень на основі запропонованих у курсовій роботі змін щодо термінологічного апарату та методичних підходів до бухгалтерського обліку операцій з резервами.

Теоретичні підходи не висвітлюють специфіки документування як елементу методу бухгалтерського обліку саме для процесу резервування, яка виявляється у тому, що первинний документ, який оформлює момент введення резерву до системи обліку, виступає вже наслідком реалізації прийнятого рішення щодо його формування. Визначено групу фактів господарського життя, яку формують специфічні об'єкти бухгалтерського обліку (зокрема, облікові резерви), які вводяться до системи бухгалтерського обліку бухгалтером як суб'єктом його ведення.

Існуючі методики облікового відображення резервів є недосконалими та не передбачають можливості використання інформації про формування резервів у бухгалтерському обліку для управління грошовими потоками, фінансового планування, прийняття фінансових та інвестиційних рішень. Задля усунення зазначених недоліків окреслено шляхи підвищення аналітичності інформації бухгалтерського обліку для потреб управління шляхом введення субрахунків та аналітичних розрізів у їх розвиток, що підвищить інформативну місткість облікової інформації.

Вагомою проблемою відображення у звітності підприємства операцій з формування і використання резервів у розрізі їх видів є недосконалість існуючих форм зовнішньої звітності. Використання удосконалених форм зовнішньої та розроблених форм внутрішньої звітності надасть можливість забезпечити належний рівень аналітичності та своєчасності інформації з метою прийняття обґрунтованих рішень щодо доцільності формування, а також проконтролювати повноту та правильність формування та використання відповідних резервів відповідно до обраної політики резервування.



Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року [Електронний ресурс]: К.: CD-вид-во «Інфодиск», 2008. - 1 електорн. опт. диск (CD-ROM): цв; 12 см. - Систем. вимоги: Pentium-233; 32Mb RAM; CDROM Windows 95 OSR2/98/NT SP6/2000/XP. - Заголовок з титул. екрану.

2. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. №514-VI. - Режим доступу: http: // www. zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin /laws / main.cgi

3. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-Х1У від 16 липня 1999 року / Верховна Рада України. - Режим доступу: http: //www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.

4. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283 від 22.05.97 р. [Електронний ресурс]: К.: CD-вид-во «Інфодиск», 2011.

5. Інструкція по інвентаризації бухгалтерського обліку основних засобів, нематеріальних активів, товарноматеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків від 11.08.94 р. №69. - Режим доступу:

http: // www.zakon.rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi.

6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 р. №291. - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-in/laws/main.cgi.

7. Лист Міністерства фінансів України «Про розгляд звернення щодо створення резервів на виплату відпусток» від 09.06.2006 р. №31-34000-20-25/12321. - Режим доступу: http://www.ukraine.uapravo.net/data/base08/ukr08216.html.

8. Міжнародні стандарти фінансової звітності №8 «Облікова політика, зміни в розрахункових бухгалтерських оцінках і помилках» від 01.01.12 р. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/document/92422/МСБО_8pdf.

9. Облікова практика формування резервів і фондів: ретроспективний аналіз.

10. Бухгалтерський облік: історичний аспект. Результати дисертаційних досліджень Житомирської наукової бухгалтерської школи: [Текст]: Монографія // М.О. Козлова; під заг. ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖДТУ, 2006. - 620 с. 19. 11. Омелянович М. Сумнівна й безнадійна заборгованість: класифікація, створення резерву, облік / Михайло Омелянович // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - №29 (1786). - C. 20-26.

12. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI. - Режим доступу: http: //www.vl-sta.gov.ua / kodeks.doc.

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 10.01.2012 р. №27/4248 [Електронний ресурс]: К.: CD-вид-во «Інфодиск», 2012.

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» від 10.01.2012 р. №237 [Електронний ресурс]: К.: CD-вид-

во «Інфодиск», 2012.

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал» від 10.01.12. №399/3692 [Електронний ресурс]: К.: CD-

вид-во «Інфодиск», 2012.

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання» від 10.01.2012 р. №20 [Електронний ресурс]: К.: CD-вид-во «Інфодиск», 2012.

17. Резерви підприємства як інструмент підвищення фінансової стійкості [Електронний ресурс]. Режим доступу:

www.nbuv.gov.ua/portal /soc_gum/ Vdnuet/econ/2010 _4/Nagorna.pdf.

18. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г.А. Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 2005. - 400 с.

19. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2006. - 214 с.

20. Буряк П.Ю. Формування і надання інформації про фінансові ресурси підприємства // Фінанси України. - 2006. - №10. - С. 123-128.

21. Верига Ю.А. Резервування капіталу: облік, аудит та звітність: монографія / Ю.А. Верига, М.М. Орищенко. - Полтава: РВВ ПУЕТ, 2011. - 177 с.

22. Верига Ю.А. Резерви підприємств України: види, методи створення і подання інформації у фінансовій звітності // Науковий вісник ПУСКУ. - 2004. - №1 (11). - С. 116-119.

23. Вигівська І.М. Проблеми трактування понять «фонд», «резерв», «оціночний резерв», «регулятив», «забезпечення» [Електронний ресурс] / І.М. Вигівська // Вісник ЖДТУ. - 2010. - Режим доступу до журн.: http:// www. nbuv.gov.gov.ua/ portal/natural/npkntu_e/2010_18_1/stat…/09.pdf.

24. Воськало Н.М. Проблеми формування та використання резервного капіталу [Електронний ресурс] / Н.М. Воськало, В.І. Воськало // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - 2009. - №647. - С. 651. - Режим доступу: http:// www. nbuv.gov.ua/ ortal/natural/Vnulp/Menegment/2009_647/52. pdf.

25. Голов С.Ф. Розвиток бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до плану дій «Україна-ЄС» / С.В. Голов // Весник бухгалтера и аудитора Украины. - 2010. - №15-16. - С. 10-20.

26. Дячек С.М. Резерви як інструмент управління ризиками господарської діяльності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2009_4/52.pdf.

Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика. - 2006. - 512 с.

27. Козлова М.О. Облік і контроль процесу резервування (на прикладі діяльності великих промислових підприємств України) / М.О. Козлова // дис…. канд. екон. наук: 08.06.04 / Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2006. - 203 с.

28. Компьютерные технологии обработки информации: Учеб. пособие / С.В. Назаров, В.И. Першиков, В.А. Таринцев и др.; Под ред. С.В. Назарова. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 248 с.

29. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: 3: тє видання. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 608 с.

30. Муравський В. Відмова від первинного документування як чинник інтеграції повністю автоматизованої системи обліку. // Бухгалтерських облік і аудит. -2009. - №10. - С. 32-45.

31. Нагорна І.В. Резерви підприємства як інструмент підвищення фінансової стійкості [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal /soc_gum/ Vdnuet/econ/2010 _4/Nagorna.pdf.

32. Орищенко М.М. Облік і аудит резервів капіталу: методологія та організація / М.М. Орищенко // дис…. канд. екон. наук: 08.00.09/ Київськ. нац. торгов.-екон. ун-т. - 2009.

33. Орлова В. Оценка финансовых инвестиций и ее влияние на достоверность баланса // Бухгалтерский учет и аудит. - 2008. - №3. - С. 40-42.

34. Пархомчук О.О. Резерви та їх значення для організації обліку: сутність поняття / О.О. Пархомчук // Міжн. зб. наук. пр. Вип. 3

35. Пархомчук О.О. Резерви майбутніх витрат і платежів: відображення у звітності/ О.О. Пархомчук // Міжн. зб. наук. пр. Вип. 3

36. Писаревська Т.А. та ін. Інформаційні системи в управлінні персоналом та економіки праці. - К., КНЕУ, 2006. - 284 с.

37. Ситник В.Ф., Краєва О.С. Технологія автоматизованої обробки економічної інформації: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2006. - 200 с.

38. Ситник В.Ф., Олексюк О.С., Гужва В.М. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. - К.: Техніка, 2008. - 162 с.

39. Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Ерьоміна Н.В., Краєва О.С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / За ред. В.Ф. Ситника. - К.: КНЕУ, 2006. - 252 с.

40. Свірко С.В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: методологія та організація: [монографія] / Свірко С.В. - К.: КНЕУ, 2006. - 244 с.

41. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік. 7 - видання. К. «Алерта», 2011 р. - 968 с.

42. Терещенко В.С. Бухгалтерський облік забезпечень майбутніх витрат і платежів: теорія та методика: дис. канд. наук: 08.00.09 / Терещенко Вікторія Сергіївна. - К., 2008. - 166 с.

43. Терещенко Л.О. Інформаційні системи і технології в обліку: навч. Посібник/ Терещенко Л.О., Матвієнко - Зубенко І.І., - К.:КНТЕУ, 2006-187.

44. Успенский И.В. Интернет как инструмент маркетинга. - СПб.: БХВ-СПб., 2008. - 256 с.

45. Шумеров Е.Л., Умнова Э.А., Воропаева Т.В. Автоматизированные информационные системы бухгалтерского учета, анализа и аудита. - М. «Перспектива» - 2007 г. - 365 с.

46. Хорунжак Н.М. Проблеми та перспективи комп'ютеризації обліку в бюджетних установах / Хорунжак Н.М., Сисюк С.В. // Економіка і регіон. - 2009. - №1 (20). - с. 142-146

Размещено на Allbest.ru