Облік формування статутного капіталу підприємства
Статутний капітал: функції, формування на підприємстві, нормативно-інформаційне забезпечення обліку. Документальне оформлення створення статутного капіталу. Синтетичний та аналітичний облік статутного капіталу. Контроль формування статутного капіталу.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.12.2011 |
| Размер файла | 579,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Для визначення частки власного капіталу у капіталі підприємства використаємо показники структури джерел формування капіталу, які характеризують співвідношення між розділами пасиву балансу.
Фактичне значення коефіцієнта автономії протягом 2007-2008 рр. склало в 35 %, у 2008 році показник більше проти нормативного значення, це означає що питома вага власного капіталу у валюті балансу становить 79 %. Це на 0,38 пунктів більше порівняно з 2006 роком.
У цьому випадку можна зробити висновок, що загальна сума власного капіталу ТОВ "імені Воровського" перевищує суму зобов'язань, ризик кредиторів є невисоким, підприємство на кінець 2008 року є незалежним від зовнішніх кредиторів та фінансово стійким.
Таблиця 1.8
Показники структури джерел формування капіталу ТОВ "імені Воровського" Полтавського району Полтавської області за 2006-2008 рр.
|
Показники |
Нормативне значення |
2006 |
2007 |
2008 |
Відхилення (+; - ) |
|
|
Коефіцієнт автономії |
> 0,5 |
0,41 |
0,22 |
0,79 |
+0,38 |
|
|
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу |
< 0,5 |
0,59 |
0,78 |
0,21 |
-0,38 |
|
|
Коефіцієнт фінансової залежності |
<2 |
2,45 |
4,59 |
1,267 |
-1,183 |
|
|
Коефіцієнт фінансової стабільності |
>1 |
0,688 |
0,279 |
3,745 |
3,057 |
|
|
Коефіцієнт фінансового ризику |
<1 |
1,45 |
3,56 |
0,267 |
-1,183 |
|
|
Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів |
< 0,5 |
0,29 |
0,35 |
0,10 |
-0, 19 |
|
|
Коефіцієнт довгострокових зобов'язань |
Зменшення |
0,27 |
0,152 |
0,411 |
+0,141 |
|
|
Коефіцієнт поточних зобов'язань |
Збільшення |
0,725 |
0,848 |
0,589 |
-0,136 |
|
|
Коефіцієнт фінансового лівериджу |
<0,1 |
0,40 |
0,545 |
0,109 |
-0,291 |
|
|
Коефіцієнт страхування бізнесу |
Збільшення |
- |
- |
- |
- |
|
|
Коефіцієнт страхування власного капіталу |
Збільшення |
- |
- |
- |
- |
|
|
Коефіцієнт страхування статутного капіталу |
Збільшення до нормативу |
- |
- |
- |
- |
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу відповідно зменшився з 0,59 до 0,21 пункти, що свідчить про існуючий рівень фінансової незалежності підприємства від кредиторів.
Коефіцієнт фінансової залежності, як обернений показник до коефіцієнта автономії, зменшився з 2,45 до 1,267, тобто на кінець 2008 року на 1 грн. власного капіталу припадає 0,27 грн. загальної вартості пасивів. Перевищення цього показника нормативне значення свідчить, що у 2008 році власники самостійно фінансують підприємство.
Значення коефіцієнта фінансової стабільності показує, що в 2005 році власний капітал був менший суми зобов'язання у 0,69 раз, а в звітному році перевищував зобов'язання у 3,75 раз.
Відповідно за коефіцієнтом фінансового ризику в 2006 році на 1 грн. власного капіталу припадало 1,45 грн. зобов'язань, а в звітному році - 0,27 грн. В цілому динаміка показників 1.1 - 1.5 свідчить про високий рівень фінансової стійкості підприємства. По-третє, створення ефективної концепції збереження власного капіталу. Враховуючи динамічність зовнішнього середовища та підвищення конкуренції, часто основною метою підприємства є не збільшення власного капіталу, а збереження його. Одним з показників збереження власного капіталу є показник "чисті активи", який визначається, як різниця між активами підприємства та обсягом його зобов'язань [28].
Організація бухгалтерського обліку в ТОВ "імені Воровського" регулюється Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" згідно з яким бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня його реєстрації у встановленому порядку. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених первинних документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, покладена на керівника підприємства.
Згідно даного закону підприємство самостійно: визначає (формує) свою облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку, як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності та технологій обробки облікових даних.
Облікова політика підприємства включає сутність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Її зміст оформляється Наказом про облікову політику, який розроблюється головним бухгалтером підприємства, що несе відповідальність за його формування, і затверджується Наказом керівника, який несе відповідальність за його зміст. У ТОВ "імені Воровського" розроблений та затверджений Наказ про облікову політику (додаток Г).
Розділ 2. Облік формування статутного капіталу
2.1 Завдання обліку формування статутного капіталу
Бухгалтерський облік як інформаційна система не може залишитися осторонь від процесів економічних перетворень, які відбуваються в останні роки. Істотні зміни, що відбулися у виробничих, економічних, правових та інших суспільних відносинах і які призвели до зміни господарського механізму, обумовили перетворення у бухгалтерському обліку, тобто якісні зміни, що відбулися і ще тривають в об'єктах господарювання вимагають науково обґрунтованої перебудови бухгалтерського обліку, організації і методів практичної облікової діяльності.
Враховуючи те, що сучасний стан вітчизняної економіки є перехідним і не може тривати довго, система бухгалтерського обліку має бути спрямована не стільки на обслуговування процесу реформування, скільки на адекватне відображення післяреформеного функціонування економіки.
Розвиток форм власності і формування багатоукладної економіки значно розширили коло зацікавлених користувачів бухгалтерської інформації щодо власності і фінансово-майнового стану суб'єктів господарювання та результатів їх господарської діяльності.
Відповідно зростають вимоги щодо повноти і достовірності фінансової звітності. Виходячи з цього в роботі питання обліку статутного капіталу розглядаються через призму економічної сутності явища та його правової форми [47].
Одне з основних джерел формування капіталу при організації бізнесу - внесок засновників (акціонерів) підприємства в статутний фонд. При визначенні вартості його навряд чи варто відносити до безкоштовних джерел капіталу для підприємства, тому що акціонерам нараховуються дивіденди на вкладені в підприємство засоби, а засновники розподіляють отриманий прибуток. Тому дане джерело, відносячись до власного капіталу засновників, у той же час є платним для підприємства.
Однак коли капітал, вкладений власниками, прирівнюють до власного капіталу підприємства, виникає дуже спірний момент. Невипадково в міжнародній практиці бухгалтерського обліку існує принцип відособленості (автономності) підприємства, що говорить: "рахунки підприємства повинні бути відділені від рахунків його співвласників чи працівників" [15], тобто власність підприємства і власність власника - це не те саме.
Тому в даний час, в умовах розвитку різних форм приватної власності, найбільш кращим був би розгляд статутного капіталу не як власності підприємства, а як власності індивідуального чи консолідованого власника, як підприємницького капіталу, зв'язаного в даному підприємстві.
Основна частина вартості капіталу підприємства, як правило, приходиться на будинки, спорудження й устаткування, що входять в основний капітал.
Для правильної побудови обліку будь-якого економічного явища, що розкривається через взаємопов'язані господарські операції, перш за все необхідно визначити особливі (специфічні) завдання обліку, тобто такі, які притаманні тільки цьому явищу і які повною мірою розкривають його зміст. Відображення процесу реалізації членами підприємства свого права власності на майно господарства і оформлення відповідними документами їх права на конкретні об'єкти.
При побудові обліку в нових агроформуваннях важливу роль відіграє підхід до визначення, визнання, оцінки і функцій статутного капіталу в різних організаційно-правових формах підприємств, оскільки різне правове регулювання створення і руху власного капіталу зумовлює відмінності в обліку.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про статутний капітал і розкриття такої інформації у фінансовій звітності визначаються П (С) БО 5 "Звіт про власний капітал", норми якого стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Основними завданнями обліку статутного капіталу є:
- забезпечення обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу;
- контроль за правильністю і законністю формування статутного капіталу та відповідністю його даним установчим документам;
- своєчасне, повне, правильне відображення розміру і всіх змін статутного капіталу;
- організація аналітичного обліку на рахунках статутного капіталу для своєчасного отримання достовірної інформації;
- правильне відображення в регістрах обліку і звітності операцій з статутним капіталом [7, с.237].
Відправним моментом в питанні обліку статутного капіталу є визначення особливих завдань, що постають перед обліком. Їх виникнення обумовлено необхідністю відобразити і зафіксувати факт трансформації економічних відносин, наступного руху власності та правового регулювання відносин, які виникають в процесі реалізації громадянами права власності.
При відображенні операцій які стосуються статутного капіталу підприємства має бути створене належне інформаційне забезпечення, у відповідності до сутності економічних перетворень за певною юридичною формою, яке забезпечить прозорість процесів перерозподілу власності.
2.2 Документальне оформлення створення статутного капіталу
Для створення товариства його засновники мають розробити засновницькі документи.
Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи подаються такі документи: рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом [62].
Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору.
Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства. До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.
В установчому договорі визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності з приводу його створення, умови передачі майна засновників. Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується всіма його учасниками.
Установчий договір повного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про:
- розмір та склад складеного капіталу товариства;
- розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі;
- розмір, склад та строки внесення ними вкладів.
Установчим документом товариств з обмеженою відповідальністю є тільки статут.
У статуті вказуються найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, органи управління товариством, їх компетенція, порядок вступу до товариства і виходу з нього. У засновницьких документах також містяться відомості про розмір і склад статутного капіталу товариства.
Згідно зі ст.115 ЦКУ, статутний капітал повинен утворюватися за рахунок майна, що передається учасниками у власність господарського товариства у вигляді вкладів.
Одержання майна (основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів і т.п.) чи коштів як внесок у статутний фонд є господарською операцією. Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" будь-яка господарська операція повинна бути відображена в бухгалтерському обліку. Підставою для її відображення є первинний документ. Тому передача будь-якого майна (майнових прав, коштів і т.д.) повинна бути оформлена відповідними первинними документами. Графік документообігу з обліку статутного капіталу наведено в додатку Д.
Згідно п.1.5 Інструкції № 527 для формування статутного фонду підприємства відкривають рахунок у банку. Такий рахунок відкривається до моменту реєстрації підприємства як юридичної особи. Для відкриття рахунка в банк необхідно представити:
- рішення учасників про визначення особи, якої надається право підпису при проведенні грошових операцій по рахунку. Оформляється таке рішення у виді доручення. Якщо хоча б один із засновників є фізичною особою, таке доручення повинне бути нотаріально засвідчена;
- копію установчого договору, завірену нотаріально, при наявності засновників - фізичних осіб;
- заява про відкриття рахунка;
- картку зі зразком підпису осіб, що мають право на розпорядження рахунком. Після того, як підприємство представить у банк документи, що засвідчують реєстрацію юридичної особи, такий рахунок починає працювати як поточний.
Кошти перераховуються платіжним дорученням якщо:
- засновником підприємства є юридична особа;
- перерахування коштів як внесок у статутний фонд ТОВ здійснюється в безготівковій формі. Засновник - юридична особа може вносити в статутний фонд і наявні кошти (через підзвітну особу). Однак для одержувача - заснованого підприємства таке одержання буде безготівковим. Оскільки первісний внесок у статутний фонд здійснюється до моменту реєстрації підприємства як юридичної особи, "каси підприємства", куди можна було б прийняти готівку, ще не існує. Також як і не існує ще самого підприємства. Тому засновник вносить готівку в банк, оформляє об'яву на внесення готівки. Заснованому підприємству ці кошти надійдуть на рахунок у банку. Засновник підприємства - фізична особа в такому ж порядку вносить готівку в банк. Різниця лише в тім, що на внесок цієї готівки оформляється інший документ. Надалі (після реєстрації підприємства) внесення внеску грошовими коштами або поповнення статутного фонду може здійснюватися і через касу цього підприємства. При цьому документом, що підтверджує одержання готівки, є прибутковий касовий ордер.
Нормативного документа, який би установлював визначену форму первинних документів, що підтверджують передачу/одержання внеску в статутний фонд, не існує. Тому при передачі майна (крім коштів) від засновника (як юридичної, так і фізичної особи) до ТОВ можна скласти двосторонній акт приймання-передачі майна вільної форми. У такому документі необхідно в обов'язковому порядку:
- описати передане майно;
- указати його технічні параметри;
- привести вартість майна, обговорену в установчих документах. Найчастіше акт приймання-передачі довільної форми складається у випадку, якщо засновником виступає фізична особа. Крім акта приймання-передачі довільної форми, операцію по внеску майна від юридичної особи в статутний фонд ТОВ можна оформити первинними документами, складеними по затверджених формах [8].
Типові форми первинної облікової документації по обліку основних засобів затверджені Наказом № 352. Відповідно до Наказу № 352 на підставі типової форми ОЗ-1 оформляються, зокрема:
- зарахування окремих об'єктів до складу основних засобів;
- введення в експлуатацію будівельних об'єктів (крім випадків, коли відповідно до діючого Законодавства введення об'єктів в експлуатацію повинний оформлятися в особливому порядку);
- виключення об'єктів зі складу основних засобів при передачі їх іншому підприємству. Акт за формою № ОЗ-1 складається на кожен об'єкт, що надходить на підприємство. У випадку, якщо на підприємстві одночасно (в одному звітному періоді) надходять кілька однотипних об'єктів (господарський інвентар, інструмент, устаткування) по однаковій вартості, допускається складання одного акта. Особливості заповнення деяких граф форми № 03-1 У графах 1 і 2, крім назв підприємств, що передають і приймають об'єкт, можна вказати прізвище матеріально відповідальних осіб. У графах 3 і 5 проставляються коди кореспондуючих рахунків, що відповідають характеру операції. У даному випадку операція по оприбуткуванню об'єкта основних засобів як внесок у статутний фонд відбивається в бухгалтерському обліку підприємства-одержувача проводкою по дебету рахунка 10 "Основні засоби" і кредиту рахунка 46 "Неоплачений капітал". При заповненні графи 7 необхідно враховувати особливості формування первісної вартості об'єктів основних засобів і інших необоротних матеріальних активів (враховувати перелік витрат, що включаються в первісну вартість об'єктів основних засобів, передбачений п.8 П (С) БО 7). У розглянутому випадку запис у графі 7 може не відповідати справедливої вартості об'єкта, зазначеної в установчих документах. Так у відповідності з п.8 П (С) БО 7 "Основні засоби" у первісну вартість об'єкта основних засобів включаються, зокрема, витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів. Якщо для введення в експлуатацію об'єкта основних засобів, внесеного в статутний фонд, підприємство несе витрати на монтаж, то в графі 7 акта за формою № ОЗ-1 буде відбита первісна вартість об'єкта, що складає зі справедливої вартості і витрат на монтаж і установку. У залежності від напрямку використання об'єкта в графі 10 указується відповідний код рахунка чи субрахунку обліку витрат, на який щомісяця буде списуватися сума нарахованої амортизації.
Операції, зв'язані з надходженням, переміщенням і відпусткою товарно-матеріальних цінностей, оформляються первинними документами. Для обліку руху матеріальних цінностей (у тому числі їхньої відпустки стороннім організаціям) використовується накладна-вимога на відпустку (внутрішнє переміщення) типової форми № М-11. Наказом № 193 не передбачене оформлення прийому-передачі нематеріальних активів накладної форми №М-11. Однак на практиці вона досить широко застосовується, що не є порушенням.
Після того, як підприємство зареєстроване і засновники внесли (кожен) по 30% своїх внесків, ТОВ може розпочинати здійснення господарської діяльності, практично не звертаючи увагу на статутний капітал протягом року з дня державної реєстрації. Але при цьому керівники підприємства (засновники) зобов'язані пам'ятати про те, що протягом року з дня реєстрації статутний капітал повинен бути сформований повністю. Якщо дана вимога не буде виконана, то до учасників може бути застосована санкція, згідно якої вони сплачують за час прострочки 10 % річних від недовнесеної суми, якщо інше не передбачено засновницькими документами.
Після одержання свідоцтва про державну реєстрацію юридична особа стає на облік в органи статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування, реєструється платником ПДВ і т.д.
2.3 Синтетичний та аналітичний облік статутного капіталу
Облік статутного капіталу у новостворених агроформуваннях будується відповідно до правових вимог створення підприємств різних організаційно-правових форм і особливостей реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств та трансформації відносин власності [34].
Для акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю законодавством встановлено норми щодо формування і зміни статутного капіталу.
Статутний фонд характеризує початкову суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається статутом підприємства. Для підприємств окремих сфер діяльності й організаційно-правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного фонду регулюється законодавством. Статутний капітал підприємства, відповідно до нового Плану рахунків, відображається на рахунку 40 "Статутний капітал". Цей рахунок призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.
За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал", згідно з Інструкцією №291, відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Рахунок 40 "Статутний капітал" кореспондує за дебетом з кредитом рахунків:
41 "Пайовий капітал";
45 "Вилучений капітал";
46 "Неоплачений капітал";
67 "Розрахунки з учасниками".
Рахунок 40 "Статутний капітал" кореспондує за кредитом з дебетом рахунків:
41 "Пайовий капітал";
42 "Додатковий капітал";
43 "Резервний капітал";
44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";
46 "Неоплачений капітал";
67 "Розрахунки з учасниками".
Для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків членів сільськогосподарських кооперативів відповідно до плану рахунків введено рахунок 41 "Пайовий капітал". Таким чином, пайовий капітал, який раніше обліковувався на субрахунку рахунку 85 "Статутний фонд", виділено як окрему складову власного капіталу. Пайовим капіталом визнається сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у підприємстві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Цей рахунок застосовують сільськогосподарські кооперативи, споживчі товариства, колективні сільськогосподарські підприємства, житлово-будівельні кооперативи, кредитні спілки та інші підприємства, установчі документи яких передбачають формування пайового фонду (капіталу). Колективні сільськогосподарські підприємства на рахунку 41 "Пайовий капітал" обліковують як вартість розпайованого майна, так і того, що з різних причин не було розпайоване між його членами, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства.
Для відображення операцій з формування, збільшення та зменшення статутного фонду в господарських товариствах використовуються два рахунки: 46 "Неоплачений капітал" та 45 "Вилучений капітал". Рахунок 46 "Неоплачений капітал" призначений для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства, а на рахунку 45 "Вилучений капітал" ведеться облік вилученого капіталу.
Формування статутного фонду після державної реєстрації товариства на всю суму, зазначену в статуті, відображають записом за дебетом рахунку 46 "Неоплачений капітал" та за кредитом рахунку 40 "Статутний капітал". За дебетом рахунку 46 "Неоплачений капітал" відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом - погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.
Фактичне надходження матеріальних активів в рахунок внесків до статутного фонду товариства, а також оплати акцій відображають на дебеті рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" 12 "Нематеріальні активи", 14 "Довгострокові фінансові інвестиції", 15 "Капітальні інвестиції", рахунків з обліку товарно-матеріальних цінностей, 21 "Тварини на вирощуванні і відгодівлі", 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" тощо та кредиті рахунку 46 "Неоплачений капітал".
У разі конвертації зобов'язань товариства у статутний капітал, що можливо при санації, реорганізації товариства або при приєднанні дивідендів до власного капіталу тощо рахунок 46 "Неоплачений капітал" кореспондує з рахунками 50 "Довгострокові позики", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 66 "Розрахунки з оплати праці", 67 "Розрахунки з учасниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями" та іншими рахунками з обліку зобов'язань.
Відповідно до чинного законодавства земельна ділянка сільськогосподарського призначення не може перейти у власність господарського товариства шляхом внесення її до статутного фонду, оскільки тільки сільськогосподарські акціонерні товариства можуть бути суб'єктами права власності на землю сільськогосподарського призначення, якщо вони отримали державний акт на право колективної власності на землю. У цьому випадку співвласниками ділянки стають всі акціонери підприємства. Тобто не існує правового механізму оформлення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, при якому земельна ділянка переходить у власність юридичної особи.
Для оцінки фінансового стану підприємства статутний капітал особливої ролі не відіграє. Важливість статутного капіталу випливає з інших функцій:
1. Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів. Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. І водночас сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.
2. Величина статутного капіталу надає користувачам фінансової звітності підприємства інформацію про мінімальну величину його власного капіталу. Наприклад, якщо у господарському товаристві інші складові власного капіталу можуть зменшуватися власниками за власним бажанням, то для того, щоб зменшити розмір статутного капіталу, необхідно здійснити ряд передбачених законодавством процедур і не мати ніяких претензій зі сторони кредиторів.
Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності.
Розмір статутного капіталу підприємства в процесі його господарської діяльності також змінюється, при цьому всі зміни розміру статутних капіталів на державних підприємствах у бухгалтерському обліку знаходять відображення безпосередньо на однойменному рахунку, в той час як на малих підприємствах, у господарських товариствах, підприємствах з іноземними інвестиціями вони знаходять відображення лише після відповідної державної перереєстрації зміни розміру статутного капіталу.
Відповідно до принципу автономії підприємство повинно бути юридично самостійним щодо власника. Отже, капітал, інвестований у підприємство, являє собою його активи, а також характеризує заборгованість власнику цього підприємства. Цей принцип залишається незмінним в бухгалтерському обліку і власник зображується таким, що має право як на капітал, який він інвестував у підприємство, так і на прибуток, отриманий в результаті діяльності. Бухгалтерський та юридичний зв'язок між компанією та її власником відображається в Балансі, статті якого характеризують активи, капітал і зобов'язання, що свідчить про фінансовий стан і незалежність підприємства [40]. Статутний капітал ТОВ "ім. Воровського" - це вартісний вираз основних і оборотних засобів, якими воно володіє. Статутний капітал фіксують і реєструють в установчих документах, зокрема у договорі учасників і статуті підприємства. Наступні зміни статутного капіталу можуть відбуватися лише при умові зміни статуту і повідомлення про це органу, який його зареєстрував.
Статутний капітал ТОВ "ім. Воровського" сформований за рахунок основних засобів. Типову кореспонденцію з обліку статутного капіталу наведено в табл.2.1 Інформація про стан статутного капіталу на початок і кінець звітного періоду відображається у І розділі пасиву Балансу. За даними І розділу пасиву Балансу можна з'ясувати лише стан статутного капіталу за його видами на початок та кінець звітного періоду, та загальну його зміну за звітний період, але не можливо з'ясувати за рахунок чого сталися зміни.
Таблиця 2.1
Облік формування та змін у статутному капіталі товариства
|
Зміст господарської операції |
Дт |
Кт |
Сума, грн. |
|
|
Відображена сума статутного капіталу, що зафіксована в статуті підприємства |
46 |
40 |
12000 |
|
|
Відображено попередній внесок до статутного капіталу підприємства грошовими коштами |
311 |
46 |
6200 |
|
|
Відображено попередній внесок до статутного капіталу підприємства готівкою в касу |
301 |
46 |
800 |
|
|
Відображено попередній внесок до статутного капіталу підприємства основними засобами |
152 |
46 |
7000 |
|
|
Здано в експлуатацію обладнання, що надійшло в експлуатацію |
104 |
152 |
7000 |
|
|
Відображено збільшення статутного капталу за рахунок нерозподіленого прибутку |
443 |
40 |
1000 |
|
|
Відображено покриття збитків за рахунок коштів статутного капіталу |
40 672 |
672 442 |
1000 1000 |
|
|
Відображено виділення частки учасників у разі їх виходу зі складу засновників |
40 672 |
672 10, 20,30,31 |
1230 1230 |
|
|
Відображено розподіл між учасниками майн товариства при його ліквідації |
40 |
672 |
560 |
Для контролю за змінами статутного капіталу введено спеціальну форму звітності "Звіт про власний капітал" за формою № 4. Зміст статей та методика заповнення звітності "Звіт про власний капітал" наводиться у додатку Ж.
Зміст, структура, форма і методика складання Звіту про власний капітал визначені П (С) БО 5 "Звіт про власний капітал". Цей звіт є складовим елементом річної фінансової звітності підприємств. Він складається за формою № 4 (код ДКУД 1801005) за звітний період (календарний рік) за даними з початку року до кінця звітного періоду усіма підприємствами крім СМП.
Звіт про власний капітал - це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Цей звіт має форму таблиці, де в першій колонці зазначаються статті можливих причин змін власного капіталу, в колонці другій - код рядка, а в колонках 3 - 10 перелік власного капіталу, який відповідає статям І розділу пасиву Балансу. В графах 3 - 10 показники наводяться зі знаком + або (-), що означає збільшення або зменшення залишку відповідного елемента власного капіталу. В графі 11 показується загальна сума змін збільшення + або зменшення (-) за графами з 3 по 10.
Звіт про власний капітал складається за рік усіма підприємствами, організаціями та інші юридичними особами усіх форм власності крім банків, бюджетних установ і суб'єктів малого підприємництва. У цій формі звітності наведено перелік статей за рахунок яких може здійснюватися збільшення або зменшення окремих показників. Для заповнення Звіту про власний капітал необхідно використати дані аналітичного й синтетичного обліку (обороти) рахунків 4 класу Плану рахунків, Баланс, Звіт про фінансові результати, установчі документи, свідоцтва про реєстрацію випуску акцій тощо.
Звіт про власний капітал складається у тисячах гривень. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного Звіту про власний капітал за попередній період.
При заповненні Звіту про власний капітал слід пам'ятати, що зміни капіталу можуть виникати внаслідок однієї причини за одним видом капіталу як зменшення, яке записується у дужках, а за другим - як збільшення, яке записується без дужок. Наприклад, відрахування до резервного капіталу за рахунок прибутку повинно бути відображено по рядку 160 ф. № 4 у графі 7 без дужок, а в графі 8 в дужках у результаті в графі 11 буде нуль.
Інформація про статутний капітал наводиться в Балансі (І розділ пасиву) та доповнюється Звітом про власний капітал, що дозволяє з'ясувати основні причини його змін. Але цих даних для зовнішніх і внутрішніх користувачів недостатньо. Адже з наведених даних не відомо скільки і яких акцій має підприємство, яка їх ціна тощо [23].
Тому положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал" передбачається розкриття у Примітках до фінансових звітів призначення та умов використання кожного елементу власного капіталу крім статутного капіталу.
СТОВ ім. Воровського, наводить у Примітках до фінансових звітів інформацію про:
- розподіл часток статутного капіталу між власниками;
- права, привілеї або обмеження щодо цих часток;
- зміни у складі часток власників у статутному капіталі.
2.4 Проект впровадження автоматизації обліку статутного капіталу
В період переходу до повноцінної ринкової економіки автоматизація бухгалтерського обліку, точність і оперативність інформації є вирішальним фактором успішного розвитку економіки в Україні. При цьому необхідно ураховувати значну різницю у змісті бухгалтерського обліку в Україні і в країнах з розвинутою економікою. Важливо оцінити задачі й цілі автоматизації бухгалтерського обліку. Задача автоматизації підвищення якості роботи як бухгалтерів, так і бухгалтерії в цілому. Комп'ютер це тільки інструмент, що дозволяє максимально повно використовувати кваліфікацію спеціаліста й максимально спрощувати повсякденну рутинну роботу. Автоматизація не лише підвищує якість обліку, але і якість бізнесу підприємства. Тому вибір засобів автоматизації завжди має здійснюватися безпосередньо зацікавленими спеціалістами бухгалтером і керівником підприємства. Поряд з цим особливого значення в умовах ринкової економіки набуває автоматизація річної звітності підприємства. Адже сучасний бухгалтер займається не тільки фіксуванням господарських операцій, але й іншими функціями управління, планування, контролю за розробкою та підготовкою різних економічних рішень по вдосконаленню діяльності підприємства. У звітах міститься інформація про фінансовий стан підприємства, його рентабельність, ліквідність активів, інші важливі дані. Ці відомості необхідні діючим або потенційним користувачам для прийняття стратегічно важливих для підприємства рішень. Тому звітність повинна бути достовірною, зрозумілою, надійною та готуватись завжди вчасно. Саме ці вимоги максимально ефективно і забезпечує автоматизація.
Так як у ТОВ "ім. Воровського" облік автоматизований тільки частково, то, на наш погляд, для покращення облікової роботи підприємству доцільно порекомендувати розширити систему автоматизації, а зокрема ділянку складання звітності. За цих умов ТОВ "ім. Воровського" доцільно обрати універсальну програму автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності, в тому числі і різних ділянках обліку. Саме такою програмою являється "1С: Бухгалтерия 7.7", яка є складовою частиною системи програм "1С: Предприятие 7.7".
Набір програми "1С: Предприятие 7.7" є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. "1С: Предприятие 7.7" - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватися на підприємствах різних форм власності та видів діяльності. На першому етапі роботи з бухгалтерською програмою формують довідники, які служать для накопичення інформації про множину однотипних суб'єктів.
Довідники - це спеціальні засоби, що забезпечують ведення списків однотипних облікових об'єктів та зберігання параметрів, що характеризують ці об'єкти. Всі елементи довідника мають свій унікальний код, який дозволяє програмі їх ідентифікувати, незалежно від значень інших параметрів, у тому числі й назви. Як правило, кожному виду субконто відповідає окремий довідник. В процесі своєї діяльності кожне підприємство вступає в господарські взаємовідносини з іншими підприємствами. Тому може виникнути як дебіторська так і кредиторська заборгованість. Іноді один і той же партнер може виступати в двох якостях: як дебітор і як кредитор. В цих умовах для отримання достовірної картини двохсторонніх взаємовідносин необхідно, щоб бухгалтерська програма вміла враховувати роздільно і дебіторську і кредиторську заборгованість на одному і тому ж рахунку.
Для обліку власного капіталу використовують наступні довідники. А саме: Довідник "Рахунки нашої фірми" містить інформацію про всі місця зберігання готівкових і безготівкових грошових засобів підприємства, у тому числі внесених як внесок до статутного капіталу.
Довідник "Фірми" містить дані і реквізити нашого підприємства. В цьому довідникові міститься тільки один запис, який необхідно відредагувати.
Довідник "Міста зберігання" використовують з метою ведення списку місць зберігання основних засобів, нематеріальних активів, матеріалів, які внесені до статутного капіталу підприємства.
Довідник "Необоротні активи" вміщує список об'єктів основних засобів і нематеріальних активів, в тому числі внесених до статутного капіталу підприємства. Його дані використовують при введенні та редагуванні низки документів, а також для аналітичного обліку по рахунках 10, 11, 12, 13, 18, 01. Про кожен необоротний актив заповнюють основні (код елементу; найменування; вид необоротного активу; рахунок обліку; первісна вартість та дата введення в експлуатацію) та додаткові (рахунок затрат, на який нараховується амортизація; вид затрат; метод нарахування зносу; ліквідаційна вартість; строк корисного використання (у місяцях); група, до якої відноситься елемент (при податковому обліку) відомості.
Довідник "Номенклатура" (ТМЦ) (товарно-матеріальних цінностей) зберігає список товарів, продукції, матеріалів і т.д., а також інформацію про послуги, що їх надають і отримують. Дані цього довідника використовують для заповнення різноманітних документів та аналітичного обліку ТМЦ на рахунках обліку. Тут вказують: код; найменування; вид; ПДВ; одиницю виміру-базову.
Довідник "Контрагенти" зберігає інформацію про всіх контрагентів підприємства - як фізичних, так і юридичних осіб, у тому числі і засновників підприємства.
Довідник "Цінні папери" зберігає перелік цінних паперів, що містяться у власності підприємства і призначений для аналітичного обліку по рахунках 331, 332, 34, 51, 62 та ін.
Довідник "Інвестиції" вміщує перелік об'єктів капітального будівництва, капітальних вкладень, інвестування, видів довготермінових фінансових вкладень. Таким чином, використання усіх вище перелічених довідників дозволить мати інформацію про власний капітал підприємства.
Для документального оформлення операцій щодо формування статутного капіталу підприємства, який є основним у підприємстві використовують наступні документи: для обліку внесків до статутного капіталу готівки - прибутковий касовий ордер (додаток К.1), на поточний рахунок у банку - виписка банку (додаток К.2), основні засоби, нематеріальні активи - акт введення в експлуатацію основних засобів, нематеріальних активів та інші.
Формування прибуткового касового ордеру передбачає виконання наступних дій Документи - Каса - Прибутковий касовий ордер, де вказують контрагента, від якого отримують готівку, суму грошових коштів та підставу. Ці ж дані вказують у квитанції прибуткового касового ордеру.
Для формування виписки банку потрібно виконати наступні дії - Документи - Банк - Виписка банку, де вказують дату, „+” (тобто надходження грошових коштів на рахунок підприємства), вказують рахунок, від якого отримано грошові кошти (в даному випадку 46 "Неоплачений капітал"), вказують прізвище, ім'я та по-батькові особи, яка вносить грошові кошти.
Для формування Акту введення в експлуатацію основних засобів виконуємо дії Документи - Необоротні активи - Акт введення в експлуатацію основних засобів, де вказують місце зберігання, матеріально-відповідальну особу, вид необоротного активу - основні засоби, нематеріальні активи тощо, вибираємо вид необоротного активу та створюємо картку необоротного активу.
Для відображення операцій в обліку використовують журнал операцій, де господарськими проводками відображають внески до статутного капіталу. Всі розрахункові операції оформляються документально. Програма "1 С: Бухгалтерія" дозволяє автоматично формувати первинні документи: рахунки, платіжні доручення. При автоматизації обліку статутного капіталу одержують таку звітну інформацію як оборотно-сальдова відомість і картку рахунку 40 і 46, аналіз субконто, аналіз рахунку.
Сформувавши оборотно-сальдову відомість по рахунку можна побачити і дебетовий і кредитовий оборот, а також сальдо (або дебетове або кредитове). Сформуємо оборотно-сальдову відомість по рахунку 40 (додаток Н.6) в аналітичному розрізі, для цього треба звернутися в меню ("Звітність" - "Оборотно-сальдова відомість по рахунку") чи коли знаходимося в оборотно-сальдовій відомості, тоді необхідно підвести курсор "миші" на зацікавивши нас кінцеве сальдо рахунка 40, і коли він перетвориться в "лупу", двічі клацнути "мишкою". Із запропонованого списку форм вибираємо "Відомість по субконто" і сформуємо для всіх субконто.
Щоб мати підсумкові суми кореспонденцій даного рахунку з іншими рахунками, а також залишки по рахунку 40, складають звіт "Аналіз рахунку по субконто", який відображається в розрізі об'єктів аналітичного обліку. Щоб отримати максимально повну картину операцій по об'єкту аналітичного обліку, використовують "Картку рахунку". Для відображення господарських операцій сформуємо Журнал проводок за квартал, де відображається інформація про проведені господарські операції. Узагальнюється інформація по рахунку у журналі-ордері і відомості по рахунку 40 дані цього документу використовують для складання звітності підприємства. Застосування комп'ютерної програми “1С: Бухгалтерия 7.7" під час здійснення попереднього, поточного і наступного внутрішньогосподарського контролю операцій зі статутним капіталом та розрахунків з учасниками дозволяє перевірити достовірність облікових даних та їх відповідність фактичним показникам, взаємоув'язки показників форм фінансової звітності, розрахувати фінансові коефіцієнти і провести аналіз чистих активів та фінансової стійкості господарюючого суб'єкта, оформити та узагальнити виявлені в процесі внутрішньогосподарського контролю відхилення. Комп'ютеризація обліку статутного капіталу забезпечує суб'єктів внутрішньогосподарського контролю інформацією про:
- своєчасність погашення внесків до статутного капіталу; склад засновників ТОВ;
- відповідність статутного капіталу величині чистих активів в кінці року на дату балансу;
- законність формування та змін статутного капіталу;
- правильність розрахунку компенсації учаснику в зв'язку із виходом з товариства;
- своєчасність відображення в первинних документах, облікових регістрах та фінансовій звітності.
Таким чином велика кількість звітів в програмі "1-С: Підприємство" дозволяє отримати максимально повну картину про стан господарської діяльності в ТОВ "ім. Воровського" Полтавського району. Автоматизація обліку значно полегшує роботу бухгалтерії, скорочуючи час та громіздкі розрахунки.
Розділ 3. Контроль формування статутного капіталу
3.1 Організаційні засади внутрішньогосподарського контролю статутного капіталу
Нові умови розвитку, зміна організаційних структур та завдання щодо підвищенню конкурентоздатності сільськогосподарської продукції зумовлюють реорганізацію стилю та методів управління, зокрема, зміну організації систем внутрішньогосподарського контролю. Саме внутрішньогосподарський контроль має превентивний характер, сприяє збереженню ресурсів та зниженню витрат, формуванню надійної інформаційної основи для прийняття управлінських рішень.
Важливою передумовою якісного контролю є послідовне вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення, посилення ролі управлінського обліку, раціональна організація й ефективне використання методичних прийомів.
Для ефективного управління підприємством необхідна облікова інформація, відповідно деталізована, яка дасть змогу оперативно здійснювати внутрішньогосподарський контроль та сприятиме реальному його впливу на діяльність підрозділів.
В системі фінансового і управлінського обліку формується необхідна інформація для контролю та подальшого регулювання всіх господарських процесів. При цьому ознакою саме даних бухгалтерського обліку є обов'язкове відображення господарських процесів і явищ суворо документу вальним способом, що сприяє реалізації важливих принципів наукового управління, конкретності і об'єктивності. Спостереження за економічними процесами та їх облік сприяють цілеспрямованому керуванню подіям шляхом очікуваного передбачення майбутніх подій та їх наслідків.
Система попереднього, поточного і подальшого контролю створює окрему його галузь, тобто внутрішньогосподарський або внутрішній контроль. Він є системою постійного спостереження за ефективністю діяльності підприємств, збереженням і ефективністю використання цінностей і коштів, доцільністю і вірогідністю операцій та процесів.
Особливе значення має внутрішньогосподарський (внутрішній) контроль на підприємствах, де велика кількість засновників (учасників) або акціонерів. Він здійснюється безпосередньо на підприємстві відповідними службами, що дає можливість своєчасно виявляти недоліки при здійсненні операцій, вживати заходів щодо їх усунення. У зв'язку з цим внутрішньогосподарський контроль є постійно діючою функцією управління на підприємствах.
Такі вимоги може виконати тільки своєчасно і глибоко проведений контроль. В іншому випадку він не зможе вчасно виявити недоліки у процесі діяльності на підприємстві. Своєчасний, дієвий і оперативний внутрішньогосподарський контроль за операціями із статутним капіталом дає змогу вчасно з'ясувати недоліки і хиби в діяльності підприємств (об'єднань) та їх підрозділів.
Контроль, який здійснюються в процесі господарської діяльності, найбільш оперативний. Цей спосіб систематичного й активного спостереження за операціями і процесами, які пов'язані із зміною статутного капіталу здійснюються відповідно до заданих критеріїв.
Керівники окремих структурних підрозділів іноді не вникають у суть і ефективність рішень, пов'язаних із статутним капіталом.
Контроль поточної господарської діяльності не завжди здійснюють комплексно, об'єднаними зусиллями ревізорів, економістів та інших спеціалістів об'єднань і підприємств. Цим повинні займатися спеціалісти, які знають економіку.
Оперативність внутрішньогосподарського контролю багато в чому залежить від своєчасності і вірогідності облікової інформації про всі операції, які пов'язані зі зміною статутного капіталу.
Для підвищення ефективності контролю за статутним капіталом необхідно не тільки забезпечувати його своєчасність, але й повноту всіх операцій і процесів. Це дозволяє своєчасно встановлювати відхилення від виконання договорів із учасниками товариства (якщо такі мали місце при заснуванні підприємства).
Таблиця 3.1
Контрольні функцій працівників товариства за категоріями
|
Посади персоналу за штатним розкладом |
Контрольні функцій працівників за посадовими інструкціями |
|
|
Головний бухгалтер |
Контролює дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, правильність складання і своєчасність подання фінансової звітності, відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, інструктує інвентаризаційну комісію стосовно проведення інвентаризації |
|
|
Директор |
Перевірка законності та доцільності укладених угод, правомірності рішень, прийнятих Правлінням |
|
|
Головний технолог |
Контроль дотримання правил експлуатації необоротних активів |
|
|
Головний інженер |
Перевірка дотримання у виробничій діяльності встановлених нормативів, правил, ГОСТів, технічних умов |
|
|
Бухгалтер |
Перевірка повноти оприбуткування і витрачання, оцінки і обліку активів і пасивів |
Оперативність контролю залежить не тільки від виконання його функцій головними бухгалтерами, але й іншими працівниками обліку, які витрачають набагато більше часу на виконання контрольних функцій, ніж на ведення обліку.
Фінансово-господарський контроль на підприємствах може здійснюватись на різних рівнях управління. Залежно від періодичності здійснення процедур контролю на підприємстві, послідовності і стадій їх виникнення фінансово-господарський контроль поділяється на попередній, поточний (оперативний) та наступний.
Попередній контроль передує фінансово-господарській операції або процесу, діє до їх здійснення. Це дає можливість заздалегідь обґрунтувати економічну доцільність та вірогідність тієї чи іншої операції, своєчасно усунути недоліки.
В умовах ринкової економіки об'єктом попереднього контролю є комерційні угоди, договірні зобов'язання, цінні папери (акції, сертифікати, векселі тощо) та операції з попереднього оформлення відповідних документів, що стосуються реєстрації підприємства. Попередній контроль дозволяє заздалегідь усунути конфліктні ситуації між учасниками товариства, які можуть негативно вплинути на діяльність підприємства, або ліквідувати умови, які породжують ці ситуації.
У зв'язку з тим, що попередній контроль передує здійсненню операцій, він є найбільш ефективним, дозволяє попереджувати недоліки.
Поточний контроль на підприємствах здійснюється на стадії завершення тих чи інших господарських чи фінансових операцій, пов'язаних із збільшеннями або вилученням статутного капіталу. За його допомогою здійснюється також системний та оборотний зв'язок між суб'єктом та об'єктом управління. Це дозволяє своєчасно впливати на негативні операції з метою їх усунення.
Як попередній, так і поточний контроль здійснюють в основному керівники підприємств та їх фахівці під час виконання ними своїх функціональних обов'язків.
Але для підвищення ефективності поточного бухгалтерського контролю бухгалтерська служба повинна здійснювати контроль не тільки під час надходження та обробки документів, а й на стадії здійснення господарських операцій.
Наступний контроль здійснюється відповідно до Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні" шляхом проведення ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств. На відміну від попереднього та поточного, наступний контроль передбачає перевірку господарських операцій після їх здійснення. Наступний контроль характеризується більш повним і глибоким підходом до вивчення операцій із зміною статутного капіталу. Він здійснюється на державному рівні, і це дає можливість забезпечити всебічну і комплексну перевірку правильності фінансово-господарських операцій на підприємствах, виявляє порушення і зловживання, які інколи можуть приховуватись системою поточного контролю.
Подобные документы
Значення та економічна сутність статутного капіталу акціонерного товариства, нормативно-правове регулювання його утворення та змін. Методологічні засади формування, фінансового обліку та використання статутного капіталу на підприємстві ПрАТ "Гама".
курсовая работа [136,4 K], добавлен 05.11.2014Аспекти сутності капіталу: економічний, юридичний, обліковий. Взаємозв'язок власного, статутного та додаткового капіталу, їх облік на підприємстві та шляхи удосконалення. Особливості формування статутного капіталу підприємств різних форм власності.
курсовая работа [57,7 K], добавлен 07.04.2009Сутність і загальна характеристика капіталу підприємства, його структура, оцінка та функції, особливості організації обліку. Формування статутного капіталу підприємства. Розробка рекомендацій щодо впровадження в систему обліку інформаційних технологій.
курсовая работа [69,0 K], добавлен 24.05.2009Принципи побудови бухгалтерського обліку в акціонерних товариствах. Облік формування статутного капіталу та змін статутного капіталу акціонерних товариств. Облік формування та використання прибутку акціонерних товариств.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 10.09.2007Організація та розробка методики аудиту статутного капіталу. Аудит нематеріальних активів підприємства на прикладі ВАТ "Житомирпиво": перевірка і контрольні процедури, формування робочих документів аудитора та підсумкової документації з аудиту.
курсовая работа [76,6 K], добавлен 01.10.2008Економіко-правова сутність власності та розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства, статутного капіталу, місце в загальній класифікації капіталу. Удосконалення обліку зменшення статутного капіталу у зв’язку з невідповідністю чистим активам.
дипломная работа [131,5 K], добавлен 11.07.2010Економічна сутність поняття власного капіталу, особливості його класифікації і структури. Власний капітал в системі українських і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Облік формування статутного, пайового, власного капіталу і його автоматизація.
курсовая работа [644,1 K], добавлен 12.03.2011Розкриття економічної суті і вивчення класифікації капіталу підприємства. Форми власного капіталу і методика його аналізу. Організація обліку власного капіталу на ТЗОВ "Нива". Особливості обліку статутного, додаткового капіталу, нерозподіленого прибутку.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 19.06.2014Роль бухгалтерського обліку в управлінні комерційним банком. Основи побудови бухгалтерського обліку в банках України. Організація бухгалтерського процесу. Облік операцій з формування статутного капіталу банку. Облік міжбанківських розрахунків.
книга [637,4 K], добавлен 16.03.2007Відображення власного капіталу підприємства в обліку. Характеристика його основних елементів. Особливості формування, визначення суті та функцій власного капіталу. Його роль у створенні та функціонуванні підприємства як "гаранту” організації бізнесу.
курсовая работа [384,4 K], добавлен 16.05.2015
