Аудит основних засобів та нематеріальних активів на прикладі ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод"

При встановленні достовірності відображення в обліку необоротних активів, аудитор визначає відповідність залишків на синтетичних рахунках, відображених у Головній книзі, аналогічним даним аналітичного обліку та бухгалтерського Балансу. Вони мають збігатися за всіма позиціями: сальдо на початок місяця, обороти за місяць, сальдо на кінець місяця. Якщо виявлено розбіжності, аудитор з'ясовує причини і рекомендує підприємству провести інвентаризацію основних засобів та устаткування. Для перевірки правильності залишків основних засобів на початок року аудитор порівнює їх з даними Балансу за попередній рік на кінець року [7, с.10].

Аудитору слід ознайомитися з обліковою політикою підприємства щодо обліку основних засобів, нарахування амортизації, дотримання порядку обліку витрат на ремонт основних засобів. Перевірка первинного обліку необоротних активів зводиться до встановлення аудитором дотримання підприємством затверджених Наказом Держкомстату України типових форм первинних документів. За всіх випадків надходження необоротних активів на підприємство має бути складений Акт приймання-передачі основних засобів (внутрішнього переміщення):

Ш для основних засобів, що надійшли (ф. № 03-1);

Ш при оприбуткуванні після капітального ремонту, реконструкції, модернізації (ф. № 03-2);

Перевірці підлягає правильність документального оформлення необоротних активів, переданих в експлуатацію. Вони мають бути закріплені за бригадами, фермами, відділеннями, іншими структурними підрозділами та за матеріально відповідальними особами. Закріплення необоротних активів за матеріально відповідальними особами має бути підтверджено їх інвентарним списком (ф. № 03-9). Аудитор встановлює правильність документального оформлення внутрішнього переміщення необоротних активів від однієї матеріально відповідальної особи до іншої на основі накладних. Аудитор повинен встановити виробничу необхідність переміщення основних засобів та витрати, пов'язані з цим, винних осіб при недоцільності переміщення, своєчасність відображення записів про переміщення основних засобів в інвентарних картках у розрізі матеріально відповідальних осіб та оприбуткування. Правильність оформлення вибуття необоротних, активів, що має місце внаслідок фізичного та морального зносу і непридатності для подальшого використання тощо має бути оформлено Актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), Актом на списання автотранспортних засобів (ф. № 03-4), Актом про установку, пуск та демонтаж будівельних машин (ф. № 03-5), Актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), Актом на списання виробничого і господарчого інвентарю (ф. № 126). Операції щодо надходження матеріальних необоротних активів аудитор перевіряє з огляду на дотримання правил оформлення актів введення їх в експлуатацію шляхом капітальних інвестицій або актів приймання-передачі, а також правильності відображення цих операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Особливо уважно аудитором перевіряються операції щодо оприбуткування безоплатно придбаних необоротних активів. Аудитор повинен перевірити, що безоплатно отримані необоротні активи оприбутковані підприємством із збільшенням додаткового капіталу (дебет рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи» та кредит рахунку 42 «Додатковий капітал»). Аудитором перевіряти факти придбання підприємством основних засобів у фізичних осіб. Такі операції оформляються письмовим договором купівлі-продажу із зазначенням паспортних даних продавця на суму, сплачену фізичній особі за куплені у неї основні засоби. При цьому роблять такі записи:

Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

Д-т 15 «Капітальні Інвестиції» К-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

Д-т 10 «Основні засоби» К-т 15 «Капітальні інвестиції».

На суму, сплачену фізичній особі, подається довідка в податкову адміністрацію про отримання доходу (ф. № 2) за місцем проживання. Аудит операцій, що відображують надходження основних засобів, потребує уваги щодо правильності формування первісної вартості об'єкта. Незалежно від того, чи були основні засоби в експлуатації, вони оприбутковуються підприємством за первісною вартістю. З метою визначення правильності встановлення підприємством первісної вартості основних засобів аудитор перевіряє рахунок 15 «Капітальні інвестиції», оскільки на ньому виявляється інвентарна вартість придбаного об'єкта, за якою він приймається на облік:

Д-т 10 «Основні засоби» К-т 15 «Капітальні Інвестиції».

Несвоєчасне оприбуткування необоротних активів призводить до недонарахування амортизації та до неправильного розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг). Своєчасність оприбуткування в бухгалтерському обліку основних засобів визначається порівнянням дат оприбуткування у Журналі-ордері № 13 з датами, зазначеними в актах приймання-передачі основних засобів. Аудиторська перевірка поширюється на операції, пов'язані з вибуттям основних засобів: у разі безоплатної передачі їх з балансу на баланс за рішенням органів управління, ліквідації у зв'язку з повним зносом, продажу зайвих і непотрібних, нестач, виявлених інвентаризацією та перевірками, внесків до статутного капіталу, передаванні в довгострокову оренду, у разі стихійного лиха, екстремальних ситуацій тощо. Із балансів підприємств можуть бути списані будівлі, споруди, машини та інші основні засоби, якщо вони стали непридатними внаслідок фізичного зносу, стихійного лиха, морального старіння або у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією та технічним їх переоснащенням. Основні засоби підлягають списанню лише у тих випадках, коли відновити їх неможливо або економічно недоцільно і вони не можуть бути реалізовані. Особливість аудиту операцій з ліквідації основних засобів полягає в тому, що аудитор повинен переконатись у правильності списання виявленого фінансового результату від ліквідації недоамортизованої частини основних засобів [14, с.7]. Аудитор з'ясовує, чи була створена за наказом керівника підприємства постійно діюча комісія для списання основних засобів, у якому складі і чи є в актах підписи членів комісії та мотивація доцільності списання. Останнє обумовлено тим, що інколи основні засоби передчасно списуються через недбале зберігання, порушення правил експлуатації, з метою привласнення, заміни нових об'єктів необоротних активів старими. Для виявлення доцільності списання необоротних активів аудитор порівнює дані актів на списання з даними Інвентарних карток та інвентарними списками, а також перевіряє усі записи, проведені в обліку від надходження до вибуття об'єкта необоротних активів. Після цього перевіряє правильність визначення фінансового результату від списання необоротних активів як різницю між первісною вартістю об'єкта, що ліквідується, і сумою нарахованого зносу за період використання з урахуванням витрат, пов'язаних із ліквідацією. Перевіряють також оприбуткування матеріальних цінностей, одержаних від ліквідації необоротних активів. У разі списання обладнання й транспортних засобів, які вибули в результаті аварії, до акта про ліквідацію має додаватися копія акта про аварію із з'ясуванням причин, що викликали аварію, і вжитих заходів щодо винних осіб. Аудитор перевіряє подані до затвердження акти на списання основних засобів, звіривши їх дані з технічними паспортами та проектами, отриманими у процесі перевірки об'єктів у натуральному вигляді [16, с.91]. Результати перевірки достовірності списання основних засобів відображуються у накопичувальній відомості систематизації виявлених фактів порушень діючого порядку списання основних засобів. Така відомість має бути підписана аудитором, керівником і головним бухгалтером підприємства, яке перевіряється. На закінчення аудиторської перевірки руху основних засобів, аудитор встановлює достовірність даних синтетичного та аналітичного обліку. З цією метою проводить перевірку організації аналітичного обліку основних засобів, яку починають із встановлення матеріально відповідальних осіб і наявності укладених з ними договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Якщо такі договори відсутні, аудитору слід рекомендувати підприємству їх укласти. Для підтвердження відповідності даних аналітичного обліку синтетичному необхідно, щоб оборот у Журналі-ордері № 13 відповідав підсумкам руху основних засобів в інвентарних картках, а залишки основних засобів за даними Журналу-ордера № 13 збігалися із залишками на синтетичному рахунку 10 «Основні засоби» в Головній книзі.

3.4 Аудит амортизації та використання основних засобів

Аудит амортизації основних засобів, інших матеріальних і нематеріальних необоротних активів проводиться за бухгалтерським і податковим обліком, що обумовлено відмінностями у відображенні цих операцій [12, с.14]. Мета аудиту амортизації основних засобів за бухгалтерським обліком - встановити дотримання підприємством вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» щодо нарахування та відображення в обліку амортизації основних засобів.

Завдання аудиту -- перевірити правильність:

· визначення вартості, що амортизується;

· встановлення підприємством строку корисного використання (експлуатації) об'єктів основних засобів;

· розрахунку річної та місячної суми амортизації основних засобів за обраним підприємством методом;

· розрахунку амортизації інших необоротних матеріальних активів за прямолінійним чи спрощеним методом;

· початку та закінчення нарахування амортизації основних засобів;

· відображення у складі витрат підприємства амортизації основних засобів через систему бухгалтерських рахунків.

Джерела інформації для аудиторської перевірки амортизації: наказ про облікову політику підприємства, регістри інвентарного обліку необоротних активів (картки, відомості), розрахунок сум амортизації, регістри синтетичного обліку витрат підприємства [30, с.176]. При перевірці правильності визначення вартості, що амортизується, аудитору слід врахувати, що такою є первісна (або переоцінена) вартість основних засобів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості. Аудитор повинен оцінити обґрунтованість визначення строку корисного використання об'єкта, враховуючи умови конкретного підприємства та ринкову ситуацію. За даними інвентарного обліку аудитор перевіряє обґрунтованість вибраного методу амортизації (виробничий, прямолінійний, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, зменшення залишкової вартості), встановленого строку корисного використання основних засобів, визначеної суми ліквідаційної вартості. Особливо ретельно аудитор має перевірити обґрунтованість зміни підприємством методу нарахування амортизації, що дозволено підприємству здійснювати у разі змін очікуваного способу отримання економічних вигод від використання конкретного засобу. Для встановлення обґрунтованості зміни методу нарахування амортизації аудитору потрібно проаналізувати реальність суттєвих відхилень очікуваного строку корисної експлуатації об'єкта основних засобів від попередніх оцінок [22, с.5]. При перевірці дотримання встановлених строків початку та закінчення нарахування амортизації аудитор враховує, що нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, а призупиняється починаючи з місяця, що, настає за місяцем вибуття об'єкта основних засобів [8, с.9]. Амортизація не нараховується також протягом періоду реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації основних засобів. Правильність відображення нарахованих сум амортизації у складі витрат підприємства перевіряють встановленням відповідного віднесення її на окремі рахунки. Суму нарахованої амортизації має бути включено до витрат тих підрозділів виробництва (обігу), де перебувають в експлуатації основні засоби. Мета аудиту амортизації основних засобів за податковим обліком-- встановити дотримання підприємством порядку нарахування амортизації відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (ст. 8) від 22 травня 1997 р. № 283-97 ВР із змінами та доповненнями.

Аудиторською перевіркою має бути встановлено:

правомірність розподілу основних засобів за встановленими податковим законодавством чотирма групами;

правильність визначення балансової вартості кожної групи основних засобів на початок звітного періоду;

дотримання підприємством строків нарахування амортизації;

встановлення випадків неправомірного нарахування амортизації;

правильність розрахунку сум амортизації за кожним об'єктом 1 групи і в цілому по 2, 3 та 4 групах основних засобів;

Перевірку правильності розподілу основних засобів підприємства за групами аудитор здійснює відповідно до податкового законодавства:

група (будівлі, споруди, їх структурні складові та передавальні пристрої);

група (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструмента, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше офісне обладнання, устаткування та приладдя до них):

група (інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2 і 4).

група (електронно-обчислювальні машини інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення).

Перевірка правильності розмежування підприємством витрат, що є об'єктами нарахування амортизації, проводиться аудитором з урахуванням податкового законодавства [8, с.10]. Правильність визначення балансової вартості об'єктів 1 групи виробничої сфери перевіряють починаючи з дати останньої аудиторської перевірки за такою методикою. Первісна вартість 1 групи об'єктів виробничої сфери мінус нараховані суми амортизації на 1-е число кожного кварталу плюс (мінус) зміни у складі об'єктів 1 групи плюс витрати на поліпшення основних засобів 1 групи. Правильність визначення первісної вартості по об'єктах 1 групи невиробничої сфери перевіряється аналогічно об'єктам виробничої сфери. Правильність визначення балансової вартості, що амортизується на початок кварталу, по об'єктах 2, 3 та 4 групи виробничої сфери перевіряють за такою методикою. За основу беруть балансову вартість об'єктів 2, 3 та 4 груп на початок попереднього кварталу і враховують рух об'єктів, що амортизуються за попередній період (квартал) відповідно до вимог статті Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», і перевіряють обґрунтованість змін по групі, що вплинули на балансову вартість групи на початок наступного кварталу. Аудитору слід перевірити правильність збільшення (зменшення) балансової вартості основних засобів згідно з чинним законодавством. Під час перевірки важливо пам'ятати, що зміни в балансовій вартості, які відбулися в поточному кварталі, не враховуються при нарахуванні амортизації за цей самий квартал, а вплинуть на розмір нарахованої амортизації за наступний квартал. При перевірці правильності нарахування амортизації за податковим законодавством потрібно встановити дотримання норм амортизації за групами основних засобів. Аудитор має встановити дотримання строків нарахування амортизації, враховуючи, що амортизація окремого об'єкта основних засобів 1 групи проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Амортизація основних засобів 2, 3 та 4 груп проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. Щомісячні суми нарахованої амортизації перевіряють з урахуванням руху основних засобів. Дані про надходження й вибуття основних засобів у розрахунку порівнюють із даними рахунку 10 «Основні засоби» за відповідний період. Правильність нарахування амортизаційних відрахувань перевіряється аудитором вибірково шляхом розрахунків за той місяць, де за Головною книгою розмір нарахованої суми амортизаційних відрахувань значно відрізняється від інших місяців. У разі виявлення помилок у розрахунках необхідно перевірити також інші місяці та визначити вплив помилок на собівартість продукції. Достовірність розрахунків амортизаційних відрахувань перевіряють порівнянням їх з даними регістрів синтетичного й аналітичного обліку (Головна книга, Журнал-ордер № 13, відповідна відомість при автоматизованої обробки інформації) з інвентарними картками.

3.5 Особливості аудиту нематеріальних активів

Мета аудиторської перевірки нематеріальних активів -- встановити достовірність даних про нематеріальні активи у фінансовій звітності підприємств і відповідність фінансових та господарських операцій з ними чинному законодавству. До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду, більшого за 1 рік (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншими особами (права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки торгівлі й послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, гудвіл, інші нематеріальні активи) [10, с.22]. Аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 №242, Законами "Про власність", "Про товарні знаки" тощо.

Завдання аудиту нематеріальних активів -- встановити:

правильність віднесення об'єкта до нематеріальних активів;

достовірність інформації про нематеріальні активи;

повноту, достовірність і точність відображення в обліку витрат на покупку нематеріальних активів, правильність нарахування амортизації, операцій щодо їх надходження і вибуття за період, що перевіряється;

дотримання законодавства і П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» щодо ведення обліку та складання звітності, методологію оцінки;

прийнятність звітності по нематеріальних активах;

правильність оцінки нематеріальних активів;

можливість отримання в майбутньому економічних вигод від використання нематеріальних активів;

* відповідність суми окремих операцій даним, наведеним у книгах і журналах аналітичного обліку, правильність підсумків і відповідність їх даним, наведеним у Головній книзі;

* правильність класифікації нематеріальних активів, достовірність показників звітності по нематеріальних активах.

Аудит нематеріальних активів, як і інших об'єктів обліку, має здійснюватися відповідно до аудиторських стандартів, де сформульовані єдині базові вимоги до якості аудиту, що забезпечують при їх дотриманні рівень гарантії результатів аудиторської перевірки. Перевірка нематеріальних активів здійснюється тільки в грошовому вираженні на підставі первинних документів. Проведення інвентаризації нематеріальних активів починається з визначення правильності віднесення сум, що обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи», саме до складу нематеріальних активів, після чого проводиться перевірка обґрунтованості їх оприбуткування, наявності документів, на підставі яких оформлені придбані майнові права. Під аудитом інтелектуальної власності (нематеріальних активів) розуміється перевірка прав підприємств на користування землею, водою, об'єктами промислової та інтелектуальної власності (авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва тощо). Аудитори для проведення технічної експертизи об'єктів інтелектуальної власності й здійснення юридичного аналізу документів, що підтверджують право на власність, залучають патентних повірених та юристів. Починаючи аудит, аудитор перевіряє факт наявності нематеріальних активів за документами, де описано сам об'єкт , або де підтверджується створення об'єкта. Крім того, акт приймання-передання може підтвердити факт одержання даного об'єкта інтелектуальної власності [15, с.84]. Аудитор разом із залученими спеціалістами визначає правильність вартості інтелектуальної власності. Якщо об'єкт власності вкладений у статутний капітал, то його оцінка визначається за домовленістю засновників, якщо його придбано за кошти, то він оцінюється за фактичними витратами на придбання, якщо одержано безкоштовно, то його оцінка визначається експертним методом. Аудитору слід перевірити правильність оприбуткування об'єктів на рахунку 12 "Нематеріальні активи" у кореспонденції з рахунками 31 "Рахунки в банках", 46 "Неоплачений капітал", а також обґрунтованість їх вибуття (продаж, списання чи безкоштовна передача. Для обліку амортизації нематеріальних активів використовують рахунок 13 "Знос необоротних активів", субрахунок 133 "Знос нематеріальних активів". Аудитору слід пам'ятати, що підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, що ідентифікують ті активи. Він робить такі записи:

* Д-т рахунка 12 "Нематеріальні активи";

* К-т рахунка 46 "Неоплачений капітал" -- на внесене право на користування.

У разі одержання нематеріального активу від засновників у рахунок внесків до статутного капіталу:

Д-т рахунка 12 "Нематеріальні активи";

К-т рахунка 46 "Неоплачений капітал".

У разі безкоштовного одержання:

Д-т рахунка 12 "Нематеріальні активи";

К-т рахунка 424 "Безоплатно одержані необоротні активи".

Відповідно до П(С)БО8 нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання, але не більше 20 років, починаючи з дати прийняття на облік. Метод і нарахування амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно, виходячи з особливостей форми отримання очікуваних економічних вигод. Суми амортизації, нарахованої протягом звітного періоду, відображаються у складі витрат цього періоду або включаються до собівартості іншого активу.

4. Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю та додержання облікової політики на підприємстві

На ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» створена система внутрішнього контролю для виконання поставлених перед нею завдань. Систему внутрішнього контролю можна визначити як політику і процедури підприємства, спрямовані на попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок та відхилень від норм, які можуть з'явитись у фінансових звітах. Згідно з аудиторськими стандартами необхідно, щоб аудитор досягнув належного розуміння системи внутрішнього контролю для відповідного планування і збору аудиторських свідчень. Достатня уява про структуру контролю дозволяє аудитору визначити типи можливих відхилень, ступені ризику і розробити методику проведення перевірки для їх виявлення. Аудитор отримує уяву про клієнта, визначаючи особливості заходів і процедур стосовно до кожного елементу структури контролю. Уява про структуру контролю, необхідного при складанні плану проведення аудиторської перевірки формується на основі раніше накопиченого на підприємстві досвіду використання результатів аудиторської перевірки за минулий рік, на основі анкетування персоналу фірми-клієнта, спостерігання за виконанням персоналом своїх обов'язків і аналізу підготовленого напередодні клієнтом опису заходів і процедур, а також іншої документації. Аудитор повинен сформулювати думку щодо системи внутрішнього контролю, достатню для складання плану та програми проведення перевірки. Одним з етапів процесу планування -- оцінка системи внутрішнього контролю, основна мета якої -- створення основи для планування аудиторської перевірки, а також визначення виду, часу проведення, об'єму аудиторських процедур, які знаходять своє відображення в аудиторській програмі. Тому характер і якість перевірки багато в чому будуть залежати від того, наскільки грамотно та достовірно аудитор вивчить систему внутрішнього контролю.

Якщо у клієнта система внутрішнього контролю ефективна, то ризик контролю буде незначним, а кількість аудиторських свідчень може бути меншою, ніж при слабкій системі внутрішнього контролю. В процесі формування думки щодо структури внутрішнього контролю аудитор визначає критичні моменти системи бухгалтерського обліку, в яких можуть бути помилки чи викривлення, і дістає впевненість, що стосовно таких пунктів були розроблені й проведені заходи і процедури, які дають змогу виявити помилки та викривлення. Висновки аудитора щодо оцінки внутрішнього ризику та ризику контролю визначають характер, обсяг і масштаб процедур аудиту кожного рахунку чи групи рахунків. Основним у стратегії аудиторської перевірки є питання: чи слід проводити додаткові перевірки засобів контролю і таким чином значно зменшити кількість аудиторських процедур по суті, чи їх слід проводити без великих обмежень на основі результатів перевірок засобів контролю. На кожному етапі перевірки аудитор вибирає певну стратегію дій. Проведення додаткових перевірок на відповідність засобів контролю ефективне тільки у разі, якщо час та зусилля, зекономлені при проведенні перевірок на суттєвість, перевищують час і зусилля, затрачені на проведення перевірок на відповідність засобів контролю. Перевірку зазвичай проводять тільки стосовно таких заходів і процедур, котрі, за оцінкою аудитора, здатні до мінімуму знизити ризик контролю. Перевірка своєї думки стосовно того, що ризик контролю незначний здійснюється шляхом виконання певних процедур, які називаються тестами контрольних моментів (тестами засобів контролю). Більшість тестів контрольних моментів передбачають перевірку первинних документів, якими підтверджуються господарські операції. При розробці ефективної системи внутрішнього контролю адміністрація підприємства, як правило, ставить такі основні завдання. Для забезпечення процесу управління адміністрація повинна мати надійну інформацію, система контролю має перешкоджати появі недостовірної інформації. Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю, аудиторська фірма повинна зібрати достатню кількість аудиторських доказів. Якщо аудиторська організація вирішує покластися на систему внутрішнього контролю і систему бухгалтерського обліку для отримання достатнього степеню впевненості в достовірності бухгалтерської звітності, вона повинна відповідним шляхом скорегувати об'єм аудиторської перевірки.

Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити існування такої системи внутрішнього контролю, яка була б достатньою для того, щоб:

- адміністрація підприємства мала у своєму розпорядженні надійну інформацію для ефективного керівництва діяльністю;

- фінансова інформація передавалась найбільш ефективним шляхом з метою її ефективного використання уповноваженими особами;

- програми, які контролюють функціонування облікової системи (пер винні документи, їх обробку і рознесення за рахунками), не могли бути сфальсифіковані;

- матеріальні активи не були розкрадені, незаконно привласнені, не ефективно використані чи випадково знищені;

- забезпечити збереження нематеріальних активів, важливих документів і реєстрів бухгалтерського обліку;

-політика управління в галузі планування, довгострокового прогнозування, тощо була узгоджена;

– усі відхилення від планів своєчасно виявлялись, аналізувались, а винні особи несли відповідальність.

Стосовно системи бухгалтерського обліку внутрішній контроль повинен забезпечити перевірку дотримання основоположних принципів ведення обліку. Система внутрішнього контролю клієнта має бути надійною для забезпечення достатнього рівня упевненості в тому, що:

- дані за всіма господарськими операціями, які зафіксовані в бухгалтерських реєстрах, відображають події економічного характеру, що дійсно мали місце;

- усі господарські операції відображені в обліку;

- усі господарські операції належним чином організовані і затверджені персоналом, який має відповідні повноваження.

- активи, пасиви, власний капітал, доходи і витрати мають відповідну правильну оцінку. Адекватна система внутрішнього контролю повинна запобігати появі помилок в оцінці (оцінка);

- дані за всіма доходами і витратами відображені у відповідних облікових періодах. Контроль за своєчасністю відображення господарських операцій підвищує їх належний розподіл за обліковими періодами (своєчасність і розподіл);

- господарські операції належним чином рознесені за бухгалтерськи- ми рахунками. Контрольні процедури повинні забезпечити перевірку адек- ватної класифікації інформації первинних реєстрів згідно з планом рахунків (класифікація);

- записи господарських операцій велись у відповідних реєстрах, підсумки за ними правильно підсумовані й узагальнені.

Система внутрішнього контролю підприємства включає в себе методику і процедури трьох основних категорій, які розробляє і використовує адміністрація, щоб забезпечити достатню гарантію відповідності завданням контролю, їх називають елементами системи внутрішнього контролю, до них належать: середовище контролю; облікова система; контрольні моменти (процедури).

Висновки

В умовах нових форм організації праці, діяльності суб'єктів господарювання з різною формою власності значно зросла роль контролю використання основних засобів та збереження власності. З огляду на те, що основні засоби займають значну частину в загальному фонді майна на більшості підприємств, на сучасному етапі розвитку важливого значення набувають питання їх ефективного використання та збереження. Цьому значною мірою сприяє здійснення дієвого контролю за станом та використанням цих об'єктів.

Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.

Необхідність аудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку і звітності. Аудит основних засобів є частиною загального аудиту підприємства. Аудитор повинен в результаті перевірки забезпечити:

– зміцнення законності та правопорядку, державної та фінансової дисципліни;

– забезпечення збереження власності, яка належить підприємству;

– досягнення цільового, економного та раціонального використання всіх засобів, які знаходяться у розпорядженні підприємства;

– виявлення та використання резервів росту та підвищення ефективності виробництва;

– виявлення шляхів удосконалення роботи суб'єктів господарювання та інші.

Аудит фінансово-господарської діяльності активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозв'язків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у господарській діяльності. Аудит основних засобів дозволяє встановити стан основних засобів на підприємстві, їх правильний облік, нарахування амортизації. Можна зробити висновок, що аудит основних засобів дуже складний процес, а з огляду на постійні зміни в нормативних актах стосовно їх амортизації, класифікації тощо це ще й дуже важлива частина в загальному аудиті підприємства, так як може значно впливати на його кінцеві результати.

Список використаної літератури

1. Закон України „Про аудиторську діяльність” від 14 вересня 2006 р.

2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996 - ХІY.

3. Методические рекомендации по подготовке аудиторского заключения при проверке ОАО, одобренные АПУ от 23 февраля 2001 г. №99 // Бухучет и аудит. - 2001. - № 4, с.50.

4. Белоусов А. Учет излишков и недостач основных средств // Бухгалтерский учет и аудит: журнал. - 2006. № 5. с. 27 - 31.

5. Белоусов А. Пути гармонизации бухгалтерского и налогового учета основных средств // Бухгалтерский учет и аудит: журнал . - 2005. №11. - с. 11 - 16.

6. Бондарь А. К вопросу оценки основных средств предприятия в бухгалтерском учете // Бухгалтерский учет и аудит: журнал. - К, 2005. - №3. - с. 23 - 28.

7. Валентинова Т. Документальная сторона нематериальных активов // Все о бухгалтерском учете. - Киев, 2007. - № 54. - с. 7 -13.

8. Дорощенко И. В. Классификация основных фондов и нормы налоговой амортизации // Все о бухгалтерском учете. - Киев, 2007 - № 55. - с. 9 -10.

9. Золотухин А. Ремонт собственных основных средств // Вестник налоговой службы Украины: журнал. - 2006. - №19. с. 30 - 33.

10. Ивкин К. Учет нематериальных активов // Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал. - 2007 - № 11/12. - с. 22 - 25.

11. Ивкин К. Учет операций арендованных основных средств// Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал. -2007. - № 3/4. - с. 18 - 22.

12. Ивкин К. Амортизация основных средств // Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал. - 2007. - №7/8. - с. 14 - 19.

13. Кириченко В. Ремонт основных средств: документальное оформление и учет// Бухгалтерский учет и аудит: журнал. - Киев, 2004. - № 2. - с. 38 - 44.

14. Копылов В. А. Методические рекомендации по бухгалтерскому учету основных средств / Бухгалтерский учет и аудит: журнал. - Киев.- 2003.- № 10. с. 3-10.

15. Лепетан І. М. Нематеріальні активи та інтелектуальний капітал // Економіка АПК: журнал. - 2007. - № 19. - с. 83 - 87.

16. Медведєва Н. Ю. Особливості бухгалтерського обліку вибуття основних засобів // Облік и фінанси АПК: Науково-виробничий журнал. - 2007. - № 6/7. - с. 90 - 92.

17. Мировнова О. Переоценка основных средств как один из способов влияния на финансовый результат деятельности предприятия // Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал. - 2007. - № 9/10. с. 17 - 21.

18. Миняйло В. Бухгалтерский учет основных средств // Вестник бухгалтера и аудитора Украины: журнал. - К., 2005.- № 19/20. - с. 39 - 43.

19. Облік основних засобів // Бухгалтерія в сільскому господарстві: журнал. - 2007 - № 3. - с. 38 - 44.

20. Основные средства // Балонс. Библиотека бухгалтера: методическое пособие. - 2006. - № 4. - с. 2 - 177.

21. Основные средства // Все о бухгалтерском учете. - Киев, 2006. - № 31. - с. 1- 64.

22. Павлюк И. Бухгалтерский учет выбытия и амортизации нематериальных активов // Бухгалтерский учет и аудит: журнал - 2007 - № 2 . - с. 3 - 8.

23. Петрик Е. Методологические аспекты аудита основных средств предприятия // Бухучет и аудит. - 2001. - № 3, с. 33.

24. Поступление и выбытие основных фондов // Все о бухгалтерском учете. - Киев, 2006. - № 67. - с. 7 - 37.

25. Повлюк И. Бухгалтерский учет реализации и передачи основных средств // Бухгатерский учет и аудит: журнал. - 2006. - № 4 . - с. 33 - 36.

26. Рындя А. Основные средства и основные фонды: порядок их учета // Налоги и бухгалтерский учет. - 2005 - № 11. - с. 11- 80.

27. Сук П. Облік вибуття основних засобів // Бухгалтерія в сільському господарстві. Київ. - 2006 - № 11. с. 11-13.

28. Шумакова Т. Документальное оформление операций с основными средствами (часть 1) / Баланс Агро: газета. - 2006. - №9. - с. 17-21.

29. Белуха Н. Г. Аудит: Учебник. - К.: Знання, 2000. - 769 с.

30. Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003.-628с.

31. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. 3-тє вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2006. - 512с.

32. Бычкова С.М. Итыгмлова Е.Ю. Международные стандарты аудита: Учебное пособие. - М.: Изд-во Проспект, 2007.-432с.

33. Давидов Т. М. Аудит: Навчальний посібник. - 2- ге вид., перероблене і доповнене. - К.: Знання, КОО., 2001. - 363 с.

34. Завгородний В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка. 2-е изд. - К.: Фирма „ДИ-КСИ”, 1997. - 832 с.

35. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: „Каравела”; Львів: Новий світ - 2000”, 2002 - 504 с.

36. Огійчук М. Ф. Організація і методика аудиту: Навчальний посібник. - Харків: ХНАУ, 2005 - 230 с.

37. Усач Б.Ф. Аудит: Навчальний посібник. - 2 - ге видання, - К.: «Знання-прес», 2003. - 223 с.

Додатки

Додаток 1

Оцінка стану внутригосподарського котролю

Листок оцінки власного ризику и ризику невідповідності внутрішнього контролю

Назва перевіряємого підприємства (п/п): ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод»

Склав: Хатнюк В.С. Дата: 11.04.08

Питання	Рівень ризику
	високий	середній	низький
Зовнішні фактори власного ризику:
1. Який загальний стан економіки галузі? спад виробництва депресія зростання ділової активності			Ч
2. Чи вплинуло на розвиток галузі загальний стан економіки України? зростання рівня інфляції зміна обмінного курсу валют		Ч
3. Чи належить продукція галузі до конкурентоздантої? енергомісткої матеріаломісткої трудомісткої			Ч
4. Чи характерен для галузі преривний виробничий цикл?			Ч
5. Чи отримує галузь дотації з бюджету			Ч
6. Чи спостерігались зміни в тенденції прибутковості (збитковості) серед підприємств галузі		Ч
Внутрішні фактори власного ризику:
1. Яка форма власності п/п? колективна			Ч
2. Як здійснюється керівництво п/п? колегіально			Ч
3. Чи має керівництво достатній досвід роботи та кваліфікацію?			Ч
4. Чи має керівництво негативну репутацію?			Ч
5. Чи існують ознаки недостатності керівництва?			Ч
6. Чи не знаходиться керівник під якимось негативним впливом?			Ч
7. Чи здатне керівництво на неоправданий ризик?			Ч
8. Чи має керівництво причини спотворювати фінансовий стан п/п			Ч
9. Чи існує на п/п організація внутрішнього контролю? ревізійна комісія			Ч
відділ внутрішнього аудиту
10. Чи не має конфлікту між керівництвом та головним бухгалтером?			Ч
11. Чи проводиться інвентаризація напередодні складання фінансової звітності?			Ч
12. Чи заключені договори про матеріальну відповідальність у випадках передбачених законодавством?			Ч
13. Чи були на п/п випадки крадіжок та зловживань?			Ч
14. Чи спостерігається на п/п висока плинність кадрів? серед працівників бухгалтеріі серед матеріально відповідальних осіб			Ч
15. Чи користується п/п кредитом?			Ч
16. Чи є п/п збитковим прибутковим		Ч
17. Чи перевірялось п/п в звітному періоді органами ДПА?		Ч
18. Чи проходила аудиторська перевірка у попередньому та звітньому періодах?		Ч
19. Чи відбувалися в звітньому періоді зміни в обліковій політиці?			Ч

Висновок: В ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» спостерігався низький рівень ризику.

Додаток 2.

Програма аудиторської перевірки основних засобів підприємства

Організація, яку перевіряють ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод”

Період аудиту 15.11.2006 р. - 24.12.2006 р.

Кількість людино-годин 35

Керівник аудиторської фірми аудитор Каськов О. В.

Керівник аудиторської перевірки аудитор Іванов О. Л.

Запланований аудиторський ризик 3 %

Запланована суттєвість 5 %

№ з/п	Об'єкт перевірки	Спосіб перевірки	Документи, що підлягають перевірці
1	2	3	4
1.	Склад, структура, класифікація основних засобів	Суцільний	Інвентарні картки, Примітки до фінансової звітності, інвентарні описи, Звіт про наявність та рух основних засобів, Наказ про облікову політику підприємства
2.	Перевірка руху основних засобів: а) Надходження основних засобів	Суцільний, інвентаризація	Інвентарні картки, акти приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, Журнал - ордер № 13, Головна книга, фінансова звітність (Баланс, Примітки до фінансової звітності)
	б) Вибуття основних засобів	Суцільний, інвентаризація	Інвентарні картки, акти приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, Журнал - ордер № 13, Головна книга, фінансова звітність (Баланс, Примітки до фінансової звітності), дозволи на реалізацію, акти ліквідації основних засобів

№ з/п	Об'єкт перевірки	Спосіб перевірки	Документи, що підлягають перевірці
1	2	3	4
3.	Перевірка нарахування зносу (амортизації) на основні засоби	Вибірковий	Інвентарні картки обліку основних засобів, Відомості розрахунку сум амортизацій, акти введення в дію, Журнал - ордер № 13, Головна книга, фінансова звітність (Баланс)
4.	Перевірка проведення переоцінки (індексації) основних засобів	Розрахунко-вий, інвентаризація	Інвентарні картки обліку основних засобів, Відомості індексації основних засобів, Журнал - ордер № 13, Головна книга, Баланс (ф.№ 1)
5.	Перевірка порядку відображення ремонту основних засобів	Фактичний, інвентаризація.	Акти приймання - передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів; накази, накладні, рахунки - фактури на виконання капремонту господарським способом, Журнал - ордер № 13, Головна книга, Баланс
6.	Перевірка відповідності, повноти, та достовірності обліку основних засобів	Суцільний, інвентаризація	Інвентарні картки обліку основних засобів, відомості інвентаризації, Журнал - ордер № 13, Головна книга, фінансова звітність (Баланс, Примітки до фінансової звітності, Звіт про власний капітал)
7.	Перевірка правильності ведення аналітичного та синтетичного обліку основних засобів	Суцільний	Інвентарні картки обліку основних засобів, акти приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, Журнал - ордер № 13, фінансова звітність підприємства, оборотно-сальдові відомості обліку основних засобів
8.	Формування звіту керівництву та аудиторського висновку	Аналіз, узагальнення, зіставлення	Рекомендації аудитора по усуненню виявлених недоліків

Керівник аудиторської фірми Каськов О. В

Відповідальний аудитор Іванов О. Л.

Додаток 3

Кореспонденція рахунків по обліку основних засобів

№ пор.	Зміст господарських операцій	Дебет	Кредит
Основні засоби
Придбання основних засобів з подальшою оплатою
1.	Оприбутковано об'єкт основних засобів	15	631
2.	Відображені витрати, які включені до вартості об'єкту основних засобів	15	631, 685, 661, 65
3.	Нарахован податковий кредит по ПДВ	641	631, 685
4.	Сплачена вартість об'єкта основних засобів та інших витрат постачальникам	631, 685	311
5.	Введення до експлуатації об'єкта основних засобів	10	15
Створення основних засобів господарським способом
1.	Списані використані матеріали для створення об'єкта основних засобів	15	20
2.	Нарахована заробітна плата працівникам, які беруть участь у створенні об'єкта основних засобів	15	661
3.	Нараховані на заробітну плату внески до фондів обов'язкового соц. страхування	15	65
4.	Нарахована амортизація основних засобів, які задіяні у створенні об'єкта основних засобів	15	13
5.	Введення до експлуатації об'єкта основних засобів	10	15
Створення об'єкта основних засобів підрядним способом
1.	Відображені витрати сторонніх організацій, які пов'язані зі створенням об'єкта основних засобів	15	631, 685
2.	Нарахован податковий кредит по ПДВ	641	631, 685
3.	Сплачена вартість послуг сторонніх організацій	631, 685	311
4.	Введення до експлуатації об'єкта основних засобів	10	15
Внесок основного засобу до статутного фонду
1.	Відображен розмір статутного фонду	46	40
2.	Оприбутковано об'єкт основних засобів, як внесок до статутного фонду	10	46
3.	Відображено податковий кредит по ПДВ	641	46
Безкоштовне отримання об'єкта основних засобів
1.	Безкоштовно отриман об'єкт основних засобів	10	424
Реалізація основних засобів
1.	Відображено дохід від реалізації основних засобів	311 (37)	742
2.	Відображено знос реалізованих основних засобів	131	10
3.	Відображено залишкову вартість реалізованих основних засобів	972	10
4.	Відображено витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів	972	311
5.	Відображено суму ПДВ	742	641

Кореспонденція рахунків по обліку основних засобів (продовження)

№ пор.	Зміст господарських операцій	Дебет	Кредит
Ліквідація основних засобів
1.	Відображено знос ліквідованих основних засобів	131	10
2.	Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів	976	10
3.	Відображені витрати, пов'язані з ліквідацією	976	66
4.	Відображені доходи від ліквідації основних засобів	20	746
5.	Відображено ПДВ	976	641
Безоплатна передача основних засобів
1.	Знос переданих основних засобів	131	10
2.	Залишкова вартість переданих основних засобів	976	10
3.	Відображено ПДВ	976	641
Амортизація основних засобів
1.	Нараховано амортизацію основних засобів підприємством (без використання кл. 8 «Витрати за елементами») а) об'єкти виробничого призначення	23, 91	131
	б) об'єкти, що забезпечують збут продукції	93
	в) об'єкти, що використовуються для виконання наукових досліджень та розробок	941
	г) об'єкти загальногосподарського призначення	949
2.	Нараховано амортизацію основних засобів підприємством (при використанні рахунків кл. 8 Витрати за елементами»)	23, 83, 91, 92, 93, 941, 949	131, 83
Нематеріальні активи
1.	Придбано нематеріальні активи на умовах авансової оплати: а) за договором б) ПДВ	154 644	631
2.	Зараховано придбаний об'єкт до складу нематеріальних активів	12	154
3.	Відображено витрати на створення програмного забезпечення для власних потреб	154	Рахунки різн. активів, зобов'язань
4.	Зараховано до складу нематеріальних активів програмне забезпечення створене власними силами	125	154
5.	Відображено витрати на дослідження можливості технічного вдосконалення виробництва	941	Рахунки різн. активів, зобов'язань
6.	Відображено витрати на модернізацію програмного забезпечення	154	Рахунки різн. активів, зобов'язань
7.	Списано витрати на модернізацію програмного забезпечення	125	154
8.	Нараховано амортизацію нематеріальних активів	90, 91, 93	133

Додаток 4

Контрольні тести

1. Однакову процедуру проведення аудиту мають:

а) основні засоби та запаси;

б) основні засоби і нематеріальні активи;

в) розрахункові і касові операції.

2. Встановлення дотримання підприємством вимог П(С)БО 7 «Основні засоби» являє собою:

а) об'єкт аудиту основних засобів;

б) мета аудиту основних засобів;

в) завдання аудиту основних засобів;

г) метод аудиторської перевірки основних засобів.

3. Обліковий регістр, щодо обліку основних засобів

а) Журнал - ордер № 7;

б) Журнал - ордер № 13;

в) технічна документація;

г) розрахункові листи.

4. Сума грошових коштів, яку підприємство очікує отримати від продажу об'єкта основних засобів після закінчення строку його корисного використання, за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем

а) первісна вартість;

б) справедлива вартість;

в) ліквідаційна вартість;

г) собівартість.

5. Електронно-обчислювальні машини, їх програмне забезпечення відносять до … згідно податкового законодавства

а) 1 група;

б) 2 група;

в) 3 група;

г) 4 група.

6. Яка вимога до висновку аудитора характеризує повноту відображення основних засобів та нематеріальних активів, що реально існують на дату складання Балансу?

а) прийнятність звітності;

б) оцінка;

в) класифікація;

г) обгрунтованість.

7. В Балансі (ф. № 1) основні засоби враховуються по наступній вартості:

а) первісна;

б) залишкова;

в) амортизаційна;

г) ліквідаційна.

8. Аудитор перевіряє надходження основних засобів на підприємство на основі:

а) розрахунок амортизації основних засобів;

б) акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;

в) Журнал - ордер № 12;

г) Наказ про облікову політику підприємства.

9. Одним із завдань аудиторської перевірки основних засобів є достовірність розкриття інформації про основні засоби у:

а) Звіт про фінансові результати;

б) Звіт про власний капітал;

в) Звіт про рух грошових коштів;

г) Примітки до фінансової звітності.

10. Інвентарна тара належить до:

а) основних засобів;

б) нематеріальних активів;

в) інших необоротних матеріальних активів;

г) виробничих запасів.

11. За яким методом нарахування амортизації місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та ставки амортизації?

а) кумулятивний;

б) виробничий;

в) прямолінійний;

г) зменшення залишкової вартості.