Виконання даних вимог дозволяє звести до мінімуму ризик виникнення пожеж та ураження працівників струмом, а таким чином і дає можливість практично ліквідувати випадки виробничого травматизму. Розглянемо показники виробничого травматизму у господарстві за 5 останніх років (додаток АК).

Розглянувши показники стану виробничого травматизму у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» ми побачили, що на підприємстві не дуже високий рівень травматизму, так як кількість нещасних випадків коливається від 1 до 2 на рік в той час, як чисельність працівників постійно залишалась близько 400 чоловік. В результаті того, що на підприємстві не дуже високий рівень травматизму, то й коефіцієнт втрат робочого часу не високий. Слід також відмітити, що в останній 2006 рік він був найнижчим за останні 5 років і становив 19,36. Все це свідчить про добру організацію охорони праці на підприємстві.

Важливим питанням, якому слід приділити особливу увагу є економічний аналіз витрат від виробничого травматизму і захворювань. У відповідності з законом „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, кожне підприємство відраховує страхові тарифи у Фонд соціального страхування від нещасних випадків (ФСС) (додаток АК).

З цих сум ФСС сплачує відшкодування матеріальної і моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей в разі настання страхового випадку.

Дослідимо втрати від виробничого травматизму та захворювань, які понесла ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» за період з 2002 по 2006 роки (додаток АЛ).

Отже, розглянувши показники таблиці 4.3, ми побачили, що підприємство за останні 5 років несло досить великі втрати від виробничого травматизму і захворювань. Так сумарні економічні втрати в 2002 році складали 90970 грн., в 2003 році - 87431 грн., в 2004 році - 67676 грн., в 2005 році - 54241 грн., а в 2006 році - 65534 грн., при цьому головною складовою економічних втрат були втрати із-за недоодержаної продукції, які в 2002 році складали 74284 грн., в 2003 році - 71179 грн., в 2004 році -49242 грн., в 2005 році - 41532 грн., а в 2006 році - 44960 грн. Та не дивлячись на всі затрати, які понесло підприємство для покращення умов праці та запобіганню нещасним випадкам сумарні втрати від нещасних випадків збільшилися лише в період з 2005 по 2006 роки на 11293 грн.. в наступні ж періоди втрати підприємства від нещасних випадків зменшувались. Річний економічний ефект виявився негативним.

Розглянувши питання охорони праці у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» ми побачили, що в господарстві достатньо уваги приділяють цьому питанню. Так, у господарстві належним чином і ефективно працює служба охорони праці, проводяться всі види інструктажів та контроль за охороною праці, складаються всі види необхідних планів, належним чином фінансуються заходи по охороні праці, але все ж таки спостерігається не мінімальний рівень травматизму і захворювань, а втрати підприємства у зв'язку з виробничим травматизмом і захворюваннями із року в рік зростають.

Провівши комплексну перевірку роботи служби охорони праці підприємства, були виявлені такі недоліки:

- не всі працівників, які працюють на підприємстві пройшли навчання по охороні праці і успішно склали перевірку знань;

- не належним чином проводиться інструктаж працівників на підприємстві;

- література з охорони праці, яка знаходиться в кімнаті з охорони праці та у куточках охорони праці в цехах застаріла;

- умови праці працівників у деяких підрозділах не відповідають вимогам санітарії.

Для ліквідації виявлених недоліків необхідно провести наступні заходи:

- здійснити перевірку знань з охорони праці у працівників, які не пройшли її раніше;

- придбати нову літературу з охорони праці та знайти в архіві підприємства нові нормативні акти, що регламентують питання охорони праці та укомплектувати цими засобами куточки з охорони праці у цехах та кімнаті по охороні праці, що знаходиться в адміністративному корпусі;

- у місцях підвищеної імовірності травматизму розмістити попереджувальні плакати та надписи;

- перевірити ізоляцію на живильних кабелях, пошкоджену - полагодити;

- поставити огорожі біля силосних ям та бункера зерноочисної машини;

- не допускати самовільного використання техніки та обладнання без наряду і дозволу;

- розробити заходи впливу на робітників, які порушують дисципліну та правила безпеки.

Всі зазначені вище заходи повинні забезпечити зменшення випадків виробничого травматизму та захворювань, а таким чином і призвести до підвищення ефективності роботи підприємства.

РОЗДІЛ 6

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності України обов'язкова умова її сталого економічного та соціального розвитку.

Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” був прийнятий Верховною Радою України 25 червня 1991 року.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є такі: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів і лімітів у всіх сферах людської діяльності, гарантування екологічно безпечного середовища для життя та здоровя людей; екологізація матеріального виробництва; збереження видової та просторової різноманітності та цілісності природних об'єктів і комплексів; науково-обґрунтоване узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства; обов'язковість екологічної експертизи.

9 лютого 1995 року в Україні був прийнятий закон „Про екологічну експертизу”. Він включає 9 розділів і 51 статтю. Екологічна експертиза в Україні вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та обєднань громадян, що ґрунтується на між галузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоровя людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоровя людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

1) визначення ступеня екологічного ризику й безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

2) організація комплексної, науково-обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоровя людей і якість природних ресурсів;

5) оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоровя людей;

6) підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основними принципами екологічної експертизи є:

1) гарантування безпечного для життя та здоровя людей навколишнього природного середовища;

2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

3) наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплектність, варіантність, гласність;

4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;

5) державне регулювання;

6) законність.

В одержанні високих і сталих врожаїв у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» провідна роль належить органічним та мінеральним добривам, але в господарстві застосовують їх недиференційовано без урахування забезпеченості ґрунтів поживними речовинами та біологічних особливостей культур та їх попередників. Набір удобрюваних органічними добривами культур та дози гною в значній мірі залежать від обсягів виробництва органіки в господарстві.

Важливе значення має припосівне (локальне) внесення мінеральних добрив. При сівбі в рядки вносять незначні дози фосфору, що забезпечує вищу окупність, ніж при інших способах внесення. Крім того, припосівне (стартове) удобрення сприяє значно швидкому розвитку кореневої системи рослин, що має велике значення в умовах нестійкого зволоження. Тому при розподілі добрив в першу чергу визначають потребу в фосфорі для припосівного внесення під усі культури. Для стартового удобрення використовують як гранульований суперфосфат, так і складні добрива, але дозу визначають по фосфору.

Ґрунт є приймачем пестицидів, де вони розкладаються і звідки поступово переміщуються в рослини, оточуюче середовище, або як сховище, де частина з них існують багато років після внесення. В ґрунті ці речовини поступають в результаті прямого внесення, при висіванні протравленого насіння, з атмосферними опадами, із залишками загиблих рослин і тварин, в результаті змиву з оброблених рослин дощем та при їх поливі.

Запровадження ґрунтозахисної системи землеробства вимагає ще більшої уваги до застосування добрив. Крім економічного, на перший план виходить екологічний аспект хімізації. Нагромадження залишків добрив та пестицидів у продукції, ґрунтах результат їх застосування без врахування вищезазначених умов та недосконалістю техніки.

Мінеральні добрива, хімічні меліоранти та інші засоби хімізації залишаються головними факторами підвищення родючості ґрунтів. В умовах переходу на нові економічні методи господарювання підвищення окупності добрив приростом врожаю є однією із суттєвих умов зниження собівартості продукції рослинництва та тваринництва. У зв'язку з високою вартістю промислових добрив тепер не можна використовувати їх без врахування біологічних потреб сільськогосподарських культур і рівня забезпеченості ґрунтів поживними речовинами.

За умов виходу сільського господарства на ринкові відносини зростають ціни на мінеральні добрива, значно підвищується роль місцевих органічних добрив як засобу підвищення продуктивності рослин і досягнення бездефіцитного балансу гумусу в землеробстві. З цією метою у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» в якості органічних добрив на полі потрібно залишати нетоварну частку врожаю: солому після озимої пшениці, подрібнені стебла кукурудзи, соняшника та інші післяжнивні рештки (не допускати спалення їх бо це приводить до втрат гумусу в ґрунті). Одна тонна їх із компенсацією азотної недостатності внесенням 10 кг діючої речовини азоту по своїй дії і після дії на врожай і накопичення гумусу в ґрунті дорівнює 5 тоннам напівперепрілого гною. Це дасть можливість раціонально використовувати ґрунти господарства, але з дотриманням таких рекомендацій:

- внесення органіки необхідно планувати таким чином, щоб кожне поле удобрювалося гноєм не рідше одного разу у 3 - 4 роки, що є дуже важливим для окультурювання;

- визначати найбільш оптимальні дози мінеральних добрив, враховуючи забезпеченість ґрунтів поживними речовинами, а також виніс елементів живлення основною культурою та попередником;

- головною умовою попередження накопичення залишків пестицидів у ґрунті вище гранично допустимих норм є дотримання регламентів їх внесення, кількість разів обробітку, способів та часу внесення, а також застосування бакових сумішей для підсилення дії пестицидів на шкідливі організми при менших нормах внесення, що має позитивний вплив на навколишнє середовище та якість продукції;

- очищення ґрунту від залишків пестицидів потрібно проводити під впливом різних методів обробітку ґрунту і кліматичних факторів. Для прискорення цих процесів необхідно покращити фізико-хімічні властивості ґрунтів, в першу чергу внесенням органічних добрив достатній кількості та проведення хімічної меліорації, а також підбір культур, які більш інтенсивніше виносять і розкладають той чи інший препарат. Крім того, на ґрунтах з підвищеним вмістом пестицидів необхідно в першу чергу висівати технічні та зернові, коренебульбоплоди для кормових цілей.

При зростаючих темпах хімізації виробництва у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» слід не лише строго дотримуватися норм та строків внесення хімпродуктів, але й дбати про збереження її належних умов, виконувати всі нормативні акти щодо забезпечення охорони водних ресурсів та чистоти повітряного басейну.

Також екологічному забрудненню повітря сприяють вихлопні гази тракторів та автомобілів, а також дим котелень. Для рішення цієї проблеми у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» можна запропонувати перехід на екологічно чисті види палива, або знизити час роботи двигунів.

В господарстві недотримуються науково обґрунтованого чергування культур у польових та кормових сівозмінах.

Недотримання, порушення сівозмін зумовлює:

безсистемне, непослідовне, випадкове використання високо впливових факторів землеробства добрив, пестицидів та матеріально-технічних ресурсів, що різко знижує їх ефективність, економічність, екологічність;

систематичне ускладнення фітосанітарної ситуації у посівах сільськогосподарських культур підвищення забур'яненості, збільшення шкоди від хвороб і шкідників сільськогосподарських культур;

неможливість виконання одного з основних завдань землеробства забезпечення систематичного відтворення родючості ґрунту.

На території ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» проявляється водна ерозія і, періодична, вітрова ерозія. Для еродованих ґрунтів характерний укорочений гумусовий горизонт, вони містять менше поживних речовин і продуктивної вологи, мають гірші фізико-хімічні та водно-фізичні властивості. Досягти максимальної віддачі від таких земель можна лише за умови послаблення й припинення водної та вітрової ерозії. Для досягнення цього необхідно застосовувати протиерозійні заходи такі, як правильна механічна обробка ґрунту в поперек схилу, а також правильний підбір сівозміни, засаджування еродованих земель багаторічними культурами.

Особливу увагу у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» потрібно звернути на проведення протиерозійних заходів, особливо попередження і зменшення згубної дії водної ерозії. Змиті поживні речовини, залишки пестицидів, органічні і мулуваті частки є причиною забрудненості річок, ставків та підгрунтових вод. Також необхідно проводити відповідні меліоративні роботи по покращенню якості ґрунтів з підвищеним вмістом солей. А також потрібно покращити агрономію, правильно організувати сівозміни, спланувати внесення добрив.

Отже, для покращення екологічної обстановки в господарстві у ТОВ Елеватор «Чиста Криниця» необхідно звернути особливу увагу на використання добрив, на проведення меліоративних робіт та протиерозійних робіт на території земель господарства.

ВИСНОВКИ

В даній дипломній роботі було описано тему обліку витрат виробництва і виходу продукції рослинництва, на прикладі ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця». В загалом, витрати - - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті витрати виробництва.

Випуск продукції, яка буде реалізована, і одержання прибутку від цієї реалізації - головна мета виробничої діяльності підприємства. Характерною особливістю виробничих процесів є виникнення витрат на виробництво продукції.

Проводячи фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства можна зазначити , що ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця» має позитивну динаміку ведення господарства, нормальну фінансову стійкість, підприємство є рентабельним. Проводячи фінансовий аналіз, можна сказати, що із розрахунків таблиці 2.1 видно, що у 2006 році майно збільшилося на 62,4% в порівнянні з 2004 роком. Джерела формування майна, на основі даних таблиці 2.2, також збільшились на 6,2%. Що стосується фінансових результатів, данні таблиці 2.5, можна сказати, що у 2006 році відбувається збільшення по всім пунктам. Таким чином в цілому спостерігається позитивна динаміка фінансових результатів діяльності ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця».

Загальний облік ведеться в журнально-ордерному виді відповідно до чинного законодавства України і відповідає всім його статтям.

Стосовно обліку витрат виробництва можна зазначити, що витрати обліковуються за допомогою багатьох первинних документів. Під методом обліку витрат у широкому значенні розуміють сукупність способів відображення, групування та систематизації даних про витрати, що забезпечують досягнення визначеної мети, вирішення конкретного завдання. Розглянувши облік витрат і калькулювання як єдиний процес, зазначимо, що останній складається з двох взаємопов'язаних етапів: перший етап - облік витрат, що включає організацію аналітичного обліку витрат і розподілу витрат на виробництво продукції між об'єктами обліку; другий етап - калькулювання собівартості, що включає операції з визначення собівартості виробів та одиниць продукції. Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть на рахунку 23 «Виробництво», до якого відкривають субрахунок 231 «Рослинництво». За економічним змістом він належить до групи рахунків господарських процесів, за призначенням і структурою - до групи операційних, калькуляційних рахунків. Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться у Виробничому звіті № 10.3 с.-г. Підсумки зведеної відомості у розділі синтетичних рахунків переносять до Журнал-ордера № 10.3 с.-г.

Стосовно даної теми можна запропонувати такі пропозиції по удосконаленню обліку витрат та виходу продукції рослинництва:

1. Виходячи з особливостей галузевого виробництва, необхідно розробити єдині типові внутрішньо-галузеві аспекти обліку, які за потреби можливо адаптувати до конкретних умов і особливостей кожного окремого суб'єкта господарювання;

2. З метою поглиблення обліку та підвищення його значимості необхідно створити облік за центрами відповідальності , метою якого є самоконтроль за споживанням виробничих ресурсів та, в розрізі потреби, виявлення причин відхилень від нормативів;

3. Будь-яка ланка облікового процесу повинна мати конкретну мету та зміст, інакше суть обліку як такого буде розкрита;

4. Удосконалити систему управління витратами не тільки на рівні підприємства, а й в підрозділах, що сприятиме створенню системи обліку та управління виробництвом відповідно до вимог ринкового середовища;

5. Збільшити обсяг інформації про попит на продукцію, можливості збуту її за певних умов зумовлює потребу оперативному визначенні витрат виробництва та формуванні цін на сільськогосподарську продукцію, оскільки для агровиробника дуже важливим є систематичне зіставлення собівартості виробленої продукції з ціною, яка склалася на ринку;

6. При побудові обліку необхідно поєднати методологічні й організаційні його аспекти в цілому по галузі. Виходячи з галузевих принципів важливо, щоб облік враховував специфічні особливості технології та організації конкретного виробництва;

7. Фінансовий облік як функція управління для сільського господарства, крім загальної основи, повинен мати й галузеву, визначену на державному рівні, що передбачатиме розкриття методологічних функцій, організаційної структури, методів, інструментів і методичної бази. Тобто, в сільському господарстві фінансовий облік повинен бути спрямований не тільки на вивчення попиту і вимог ринку, а й прийняття оптимальних управлінських рішень;

8. Сьогодні, як ніколи важливий аналіз статей за елементами, що дає можливість в кінцевому результаті знати собівартість одиниці продукції виробленої та реалізованої, таким чином повнота включення витрат є критерієм точності обчислення собівартості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні. Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-14 // Вісник податкової служби України, - №35, - 1999.

2. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України від 22 травня 1997 р. № 283-ВР та зі змінами від 24 грудня 2002 р. № 349-4.

3. Про охорону праці. Закон України від 8 лютого 1995 р.// Збірник «Закони України». ТІ., - с.333-367.

4. Про екологічну експертизу. Закон України від 2 жовтня 1992 р.// Збірник «Закони України». ТІ., - с.367-370.

5. Про аудиторську діяльність. Закон України від 14 вересня 2006 р. № 3125-12// «Баланс» № 43, с.814.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (зі змінами і доповненнями). Затверджено Наказом міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318.// Національні стандарти в бухгалтерському обліку. Питання використання: Навч. посібник. - 2-ге вид. / М.Г. Михайлов, О.А. Мельник, В.М. Теслюк та ін.: за ред. М.Г. Михайлова. - К.; Вища освіта, 2002. 400с.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» // «Все для бухгалтера в торгівлі», № 29, - 127с.

8. Інструкція № 291 - інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 99 р. № 291.

9. Наказ міністерства аграрної політики України від 18 травня 2002 р. № 132 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МАП України від 6 грудня 2001 р. № 355) «Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств».

10. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. - К.: ФПБАУ, 1998р.

11. Фінансова звітність за національними П(С)БО. - К.: Лібра, 1999р.

12. План рахунків бухгалтерського обліку та інструкція по його застосуванню. Мінфін України, 2000р.

13. Білоусько В.С. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник. - К.: «Мета», 2002. - 235с.

14. Білик М.Д. Організація і методика аудиту сільськогосподарських підприємств: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 628с.

15. Білуха Н.Г. Теорія бухгалтерського обліку. - К.: КДТЕУ, 2000, - 692с.

16. Бутинець Т.А. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - Житомир: «Рута», 2000. - 672с.

17. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - Житомир: «Рута», 2005. - 756с.

18. Бутинець Ф.Ф. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник. - Житомир: «Рута», 2002. - 544с.

19. Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку: Підручник. - Житомир: «Рута», 2002. - 592с.

20. Верба Н. Програмні продукти для автоматизації бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах // Вісник аграрної науки Причорномор'я - 2005 - ВНП №4 - с.132-135.

21. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник, - К.:Лібра, 2004. - 880с.

22. Гуцайлюк З.В. Аудит. - Тернопіль, «Економічна думка», 2002, - 189с.

23. Давидов Г.М. Аудит. - К.: «Знання», 2001, - 363с.

24. Дубій О. 12 уроків з 1С:Бухгалтерії. 2-ге оновлене видання. - Львів: Бак, 2002. - 232с.

25. Жук В.М. Нові методологічні засади обліку сільськогосподарської діяльності та проблеми практичного застосування П(С)БО 30 «Біологічні активи» // Облік і фінанси АПК - 2006 - №6 - с.34-42.

26. Кім Г., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та порядок їх заповнення: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 440с.

27. Канцуров О.О. Облік сільськогосподарської діяльності відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи» // Облік і фінанси АПК - 2006 - №11- с.90-91.

28. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Організація і методика аудиту: Навч. посібник. - К.: Каравела, 2004. - 568с.

29. Лаврінко Л. Що змінилося в обліку сільськогосподарської продукції // Баланс-Агро - 2007 - №4- с.26-27.

30. Малюга Н. Первинні документи та вимоги до їх складання: облік в сільському господарстві // Баланс-Агро - 2006 - №5 - с.17-18.

31. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: Підручник/ За ред. В.Я. Амбросова. - 2-е видання, доповнене і перероблене. - К.: ВД «Професіонал», 2005. - 896с.

32. Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Панченко Л.Г. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник/ За ред. проф. М.Ф. Огійчука. - 3-тє вид., перероблене і доповнене. - К.: Алеута, 2006. - 878с.

33. Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.І. Бухгалтерський облік в сільському господарстві України: Підручник/ За ред. В.Я. Плаксієнко. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 490с.

34. Прокопенко О. Статистична звітність сільськогосподарських підприємств // Баланс-Агро - 2006 - №1-2 - с.47-48.

35. Сук Л. Бухгалтерський облік сільськогосподарської продукції // Бухгалтерія в сільському господарстві - 2007 - №6 - с.49-50.

36. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. - К.: «А.С.К.», 2000, - 770с.

37. Таркуцяк А.О. Фінансовий аналіз. - К., 2001.-204с.

38. Тютюник Ю.М. Фінансовий аналіз бізнесу: Навч. посібник . - Полтава: ІнтерГрафіка, 2004. - 288с.

39. Уланчук В., Оляднічук Н. Удосконалення первинного обліку в аграрних підприємствах сьогодення // Облік і фінанси АПК - 2006 - №1 - с.120-125.

40. Фесенко Д.М. Актуальні питання бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах: Навч. посібник. - Полтава, 2006. - 500с.