Облік витрат виробництва і виходу продукції рослинництва відкритого акціонерного товариства "Зелений Гай" Вознесенського району Миколаївської області

16

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова poбота

з дисципліни «Фінансовий облік»

на тему : Облік витрат виробництва і виходу продукції рослинництва відкритого акціонерного товариства «Зелений Гай» Вознесенського району Миколаївської області

Зміст

Вступ

Розділ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти обліку витрат виробництва і виходу продукції рослинництва

1.1 Законодавчо-нормативні аспекти обліку витрат виробництва та випуску продукції рослинництва

1.2 Теоретичні аспекти обліку витрат виробництва та випуску продукції рослинництва

Розділ 2. Фінансово - економічна характеристика ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району

Розділ 3. Облік витрат і виходу продукції рослинництва в ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району

3.1 Первинний облік витрат та виходу продукції рослинництва

3.2 Аналітичний і синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва

3.3 Порядок обчислення собівартості продукції рослинництва

3.4 Шляхи вдосконалення обліку витрат та виходу продукції рослинництва

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Ефективність фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств в значній мірі залежить від якості управлінських рішень. Крім прийняття рішень про оптимальне використання ресурсів підприємства, постає потреба в прийнятті рішень щодо найбільш вигідного використання продукції для одержання максимального прибутку та уникнення заскладованості. Продукція сільського господарства може використовуватися в різних напрямках (на переробку, у виробництво, реалізація покупцям, працівникам тощо), при чому за різними цінами. Тому бухгалтерський облік, а особливо облік процесу реалізації, як основа інформаційного забезпечення управлінської діяльності, потребує вдосконалення. Будь-яке підприємство має дерево цілей. Значимість цілей може істотно варіюватися, але в більшості випадків домінують економічні цілі. Тобто підприємство повинне працювати з прибутками. Головною задачею при цьому виступає підвищення доходів підприємства, а надто від реалізації готової продукції, якщо це сільськогосподарське підприємство. Місце і роль процесу реалізації у суспільному відтворенні визначається господарським механізмом, який встановлює умови реалізації та умови розрахунків за продану продукцію, нерідко регулює ціни. Реформа бухгалтерського обліку не змінила суті процесу реалізації, запропонувавши дещо інші підходи до організації його обліку. Таким чином, важливість та складність обліку та внутрішнього контролю використання продукції рослинництва обумовили вибір теми курсової роботи.

Метою розробки даної курсової роботи було дослідження стану, визначення шляхів вдосконалення обліку та контролю використання продукції рослинництва у відкритому акціонерному товаристві “Зелений Гай” Вознесенського району (далі ВАТ “Зелений Гай”). Для досягнення мети поставлені і вирішені такі задачі:

- узагальнити теоретичні положення обліку та контролю використання продукції рослинництва;

- обґрунтувати методику проведення контролю використання продукції рослинництва;

- проаналізувати фінансово-господарський стан підприємства;

- дослідити стан обліку використання продукції рослинництва в досліджуваному підприємстві;

- розробити шляхи вдосконалення обліку та контролю використання продукції рослинництва.

Об'єктом даного курсового дослідження є бухгалтерський облік та контроль використання продукції, а предметом виступають теоретико-практичні аспекти обліку та контролю використання продукції рослинництва на сільськогосподарському підприємстві.

В процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: монографічний - при вивченні літературних джерел з означеної проблеми; розрахунково-конструктивний, порівняння - при порівнянні показників; динамічний, математико-статистичний, аналізу бухгалтерської звітності - при дослідженні фінансово-господарського стану підприємства.

Розділ 1. Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти обліку витрат виробництва і виходу продукції рослинництва

1.1 Законодавчо-нормативні аспекти обліку витрат виробництва та випуску продукції рослинництва

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХVІ [15].

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюють Міністерство фінансів, національний банк, Державне казначейство, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою:

- створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

- для удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Для забезпечення наукового обґрунтування та гармонізації національної системи бухгалтерського обліку відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку була створена Методологічна рада, яка діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України.

Закон про бухгалтерський облік визначає, що національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку є основними нормативно-правовими документами у системі регулювання бухгалтерського обліку, які визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Як вже зазначалося, однією з обов'язкових умов визнання доходу є достовірне визначення витрат, пов'язаних з одержанням такого доходу. Тому важливим для бухгалтерського обліку є питання визначення собівартості продукції, особливо сільськогосподарської, яка має свої особливості.

Відповідно до пункту шостого статті 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні“ та протоколу № 2 засідання Науково-методичної ради “Облік, звітність та аудит в галузях агропромислового виробництва“ від 2 лютого 2001 року, з метою забезпечення єдності в складі і класифікації витрат, застосування методики планування та обліку і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підприємствах Наказом Міністерства аграрної політики підприємства від 18.05.2001 р. № 132 були затверджені Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств.

В даних рекомендаціях визначено поняття витрат, здійснено групування витрат за об'єктами і статтями, визначено основні принципи планування собівартості продукції, регламентуються питання обліку витрат на виробництво продукції та інше.

Розрахункові операції в Україні здійснюються відповідно до законодавства у порядку, встановленому Національним банком України. Законодавством України передбачено порядок проведення розрахунків між підприємствами, підприємствами і фізичними особами як у безготівковій формі, так і за готівку. Порядок розрахунків безготівковими коштами викладено в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22.

Підприємства самостійно вибирають форми розрахунків, передбачені Інструкцією НБУ № 22, і вказують їх при укладанні договорів. Безготівкові розрахунки здійснюються з використанням установлених форм розрахункових документів: платіжних доручень; платіжних вимог-доручень; чеків; акредитивів; векселів; платіжних вимог; інкасових доручень (розпоряджень).

Якщо розрахунки з покупцями та замовниками здійснюються з використанням готівкових коштів, то вони регламентуються Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637 [41].

При здійсненні внутрішнього контролю реалізації готової продукції керуються вищезазначеними нормативно-правовими актами, а також рядом інших.

З метою прискорення формування інфраструктури аграрного ринку, створення умов для надійного ресурсного забезпечення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, сприяння розвитку підприємництва в аграрному секторі видано Указ Президента України від 06.06.2000 р. № 767/2000. Згідно з цим Указом у сільських населених пунктах запропоновано створити мережу пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції, кредитних спілок, а також сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що здійснюватимуть переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції.

Указ зобов'язує вжиття заходів щодо забезпечення закупівлі сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб лише на конкурентних засадах за форвардними контрактами, які передбачали б забезпечення виконання зобов'язань та відповідальність за їх порушення.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Таким чином, облік процесу реалізації продукції на сільськогосподарських підприємствах є однією з найбільш складних, відповідальних і трудомістких ланок облікової роботи. Сприяти його удосконаленню буде обґрунтована побудова на основі чіткого виконання вимог нормативно-правових актів у поєднанні із постійним внутрішнім контролем.

Формування звітних показників пов'язано з вибором облікової політики підприємства. Ми вважаємо, що досягти якісних змін в методиці та організації звітності можливо за умови єдиної стандартизації різних видів звітності (фінансової, статистичної, податкової, оперативно-технічної), що передбачає чіткі визначення показників, узгодженість їх, уніфікацію методик визначення (розрахунку) для цілей відображення у звітності. Тому подальша стандартизація звітності має здійснюватися на основі уніфікації методик визначення їх показників, що може бути забезпечено єдиною методологічною обліковою політикою в державі.

1.2 Теоретичні аспекти обліку витрат виробництва та випуску продукції рослинництва

Реалізація продукції окремого підприємства - це, перш за все відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства.

Місце і роль процесу реалізації готової продукції у суспільному відтворенні визначається відповідним господарським механізмом, який встановлює умови реалізації та умови розрахунків за продану продукцію, нерідко регулює ціни.

Звичайною вважається будь-яка діяльність, що здійснюється підприємством згідно з його статутом. Вона включає в себе операційну діяльність, під якою розуміють будь-яку основну діяльність підприємства, яка приносить дохід. В свою чергу, основна діяльність - це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією готової продукції (товарів, робіт, послуг), котрі є метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу.

Доходи відображаються в бухгалтерському обліку та включаються до Звіту про фінансові результати згідно з принципами нарахування і відповідності доходів і витрат. Принцип відповідності передбачає, що обов'язковою супровідною умовою одержання доходу є здійснення підприємством витрат для його отримання. Цей принцип забезпечує визначення фінансового результату звітного періоду одночасно з витратами, які здійснено для отримання цих доходів. Однак не всі витрати можна безпосередньо пов'язати з певним доходом. Тому відповідно до принципу відповідності витрати, безпосередньо не пов'язані з певними доходами, відображаються в звітному періоді, в якому вони виникли.

У бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи й витрати відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Отже, бухгалтерський облік ведуть, а звітність складають на основі облікового принципу нарахування: доходи відображаються у бухгалтерському обліку і відповідно у фінансовій звітності за відвантаженням продукції, незалежно від термінів одержання грошових коштів або їх еквівалентів від покупців. Тому одержані передоплати (аванси) не визнаються доходами, а видані - витратами, оскільки не призводять до зміни власного капіталу підприємства.

Таким чином, фінансова звітність, складена згідно з принципами нарахування та відповідності, інформує користувачів не лише про операції, що відбулися та супроводжувалися виплатою чи одержанням грошових коштів, а й про зобов'язання виплатити грошові кошти в майбутньому та про ресурси в грошовому вираженні, які будуть одержанні в майбутньому.

Якщо підприємство здійснює обмін неподібними активами, операція вважається такою, що приносить дохід. Такий дохід оцінюється за справедливою вартістю активів, які одержало або одержить підприємство, зменшеною на суму переданих чи збільшеною на суму одержаних грошових коштів.

Як вже зазначалося, продаж готової продукції здійснюється за договірними цінами, але з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (далі ПДВ). Якщо обсяг оподатковуваних операцій з продажу продукції (робіт, послуг) сільськогосподарським підприємством протягом будь-якого періоду з останніх 12 місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то підприємство є платником ПДВ.

Постачання сільськогосподарської продукції є об'єктом оподаткування ПДВ. При продажу продукції виникають податкові зобов'язання, причому датою виникнення вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок підприємства як оплата продукції, а у разі продажу продукції за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі підприємства;

- або дата відвантаження продукції.

Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних операцій є дата відвантаження підприємством продукції.

Нині багато сільськогосподарських підприємств реалізують свою продукцію на ринку. Продаж продовольчих товарів, до яких і належить продукція сільського господарства, на ринку регулюється Ветеринарно-санітарними правилами для ринків, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.96 р. № 23; Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки і по питанням європейської інтеграції України від 11.07.03 р. № 185 [46]; Правилами роботи дрібнороздрібної торгової мережі, затвердженими наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 08.07.96 р. № 369 [47].

Розрахунки з покупцями на ринку здійснюються за готівку. Але згідно з Переліком окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, яким дозволяється проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій, затвердженим постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 роздрібна торгівля на ринках та ярмарках може здійснюватися лише із застосуванням Книги обліку розрахункових операцій та використанням розрахункових книжок (якщо річний об'єм розрахункових операцій з продажу сільськогосподарської продукції не перевищує 200 тис.грн.).

Покупцем продукції сільськогосподарського підприємства може бути не лише фізична особа на ринку, а й фізична особа-працівник даного підприємства, так званий продаж продукції у рахунок заробітної плати. Необхідною умовою реалізації продукції у рахунок заробітної плати є заява працівника про видачу йому натуральної продукції в рахунок погашення заборгованості за належну йому заробітну плату. Акцентуємо увагу на тому, що перед тим, як продавати продукцію у рахунок заробітної плати, необхідно, щоб спочатку виникла заборгованість із даної зарплати. Оподаткування ПДВ з даних операцій здійснюється на загальних засадах, тобто за фактом передачі продукції працівникові у підприємства виникають податкові зобов'язання з ПДВ.

Визнанні доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід від реалізації продукції, робіт, послуг;

- інші операційні доходи;

- фінансові доходи;

- інші доходи;

- надзвичайні доходи.

Питання організації та методики відображення доходів в бухгалтерському та податковому обліку свого часу розглядали такі провідні вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: В.В. Сопко, В.Г. Лінник, М.В. Кужельний, В.П. Завгородній, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, В.Ф. Палій, Я.В. Соколов, К.Друрі.

На думку Ф.Ф. Бутинця, основними завданнями організації обліку і контролю доходів діяльності підприємства є забезпечення:

1) правильного визначення та достовірної оцінки доходів підприємства;

2) правильного і повного документального оформлення і своєчасного відображення в регістрах обліку доходів та результатів діяльності;

3) контролю за виконанням договорів по реалізації продукції;

4) контролю за правильним визначенням фінансового результату від звичайної діяльності з метою оподаткування;

5) своєчасного одержання достовірної інформації про фінансові результати підприємства;

6) контролю за рухом та наявністю прибутку на підприємстві;

7) узагальнення інформації про наявність та рух нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) підприємства, тощо [8].

Правильність обліку та контроль за його веденням, на кожному підприємстві забезпечується наказом про облікову політику, який в обов'язковому порядку повинен містити розділ про облік доходів і результатів діяльності, в якому зазначаються основні принципи організації обліку доходів діяльності на підприємстві. В наказі про облікову політику повинно бути передбачено критерії оцінки доходів; поділ за кожною класифікаційною групою доходів від звичайної діяльності; спосіб вивчення ступеня завершеності робіт, послуг, дохід від використання і надання яких визначається за ступенем завершеності; облік доходів від реалізації продукції (товарів, інших активів), цільового фінансування, використання активів підприємства іншими сторонами, тощо.

С.Ф. Голов виділяє наступні принципи організації бухгалтерського обліку доходів:

1) принцип цілісності - виявляється у подвійному узагальнені господарських факторів, явищ, процесів;

2) принцип всебічності - облік всіх внутрішніх зв'язків та відносин системи обліку доходів, які впливають на її функції;

3) принцип субординації - потребує будову ієрархії елементів та відносин за чітко виділеними критеріями: адекватність технічної структури господарства, тощо;

4) принцип динамічності - обумовлений постійним удосконаленням форм обліку, здійснення розрахунків;

5) принцип випереджувального відображення - потребує прогнозування ймовірного стану системи в майбутньому;

6) принцип системоутворюючих відносин - забезпечення цілісності, існування та розвиток системи обліку та окремих її частин;

7) принцип адаптивності - пристосування будови та функцій системи обліку до конкретних умов управління за ієрархією, структурою, тощо;

8) принцип паралелізму - обов'язкова наявність систем, підсистем бухгалтерського обліку доходів у всіх підрозділах організації;

9) принцип ритмічності - рівномірне надходження даних та видача відповідної вихідної інформації;

10) принцип безпосередності - послідовність будови облікового, контрольного та аналітичного у час вирішення конкретних завдань;

11) принцип пряморуховості - побудова схем руху інформації, які повинні максимально відповідати технічним схемам;

12) принцип пропорційності - правильне співвідношення між різними елементами та об'єктами організації [7].

Для визначення фінансового результату діяльності за звітний період необхідно дотримуватися принципів визнання доходів, а саме: нарахування, відповідності, періодичності.

Професор Ф.Ф. Бутинець зазначає, що при фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку суттєвим є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого. Валовий дохід містить економічну вигоду, яку підприємство одержало або має одержати. Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносять економічної вигоди. Тому вони виключаються із валового доходу та завершують процес формування чистого доходу. Чистий дохід - це валовий дохід, зменшений на економічні елементи, визначені законодавством. До цієї суми не включаються суми, які отримуються від імені третьої сторони, податок на додану вартість, акциз, мито, будь-які надані торговельні знижки тощо.

На нашу думку, використання поняття валовий дохід в бухгалтерському обліку не є доцільним з точки зору використання цього терміну для цілей оподаткування.

Костюченко В.М. розглядає питання відображення доходів в бухгалтерському обліку і вважає за доцільне в практичній діяльності підприємств, які займаються одночасно декількома видами діяльності вводити аналітичні рахунки (субрахунки другого порядку) для розмежування таких доходів за видами. З. Задорожний аналізуючи порядок обліку інших доходів приходить до висновку, що сучасна законодавчо-нормативна база з бухгалтерського обліку доходів містить ряд методологічних недоліків. На думку автора, потребує уточнення склад субрахунків до рахунку 74 “Інші доходи”, оскільки частина доходів, які пропонують відображувати у складі інших доходів до них не повинні включатися, а інші відповідно до чинних нормативно-правових актів до нього не включаються.

Крім того, на думку З.Задорожного потребує доопрацювання й журнал 6 призначений для обліку доходів, особливо в частині аналітичних даних. Як справедливо зазначає автор навіщо ускладнювати облік додатковими і копіткими вибірками, коли основними вимогами користувачів до нього є доступність, доступність та економічність даних.

Детальний аналіз законодавства з питань організації бухгалтерського обліку доходів в своїх роботах проводили Гарасим П.М., Хомин П.Я. та інші. Таким чином, облік процесу реалізації продукції на сільськогосподарських підприємствах є однією з найбільш складних, відповідальних і трудомістких ланок облікової роботи. Сприяти його удосконаленню буде обґрунтована побудова на основі чіткого виконання вимог нормативно-правових актів у поєднанні із постійним внутрішнім контролем.

Розділ 2. Фінансово-економічна характеристика ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району

витрата продукція рослинництво собівартість

ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району Миколаївської області створений в 1929 році, як спеціалізоване господарство по виробництву плодів та винограду, а ще як розсадник по вирощуванню плодових та виноградних саджанців.

В 1994 році згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», проведена реорганізація державного підприємства радгоспу «Зелений Гай» і на його базі створено відкрите акціонерне товариство «Зелений Гай».

Центральна садиба підприємства знаходиться на лівому березі річки Південний Буг, у північно-східній частині Миколаївської області в межах міста Вознесенська. Віддаль до морського порту в місті Миколаєві - 95 км, до залізничної станції в місті Вознесенську - 2 км, і за 3 км від автомобільної дороги Миколаїв-Київ. Має добрий стан доріг. Основний вид транспортного зв'язку в господарстві - автомобільний, але також використовується і залізничний транспорт при поставці великих партій сировини та матеріалів (залізничні колії прокладені до території фруктосховища господарства та до промислового підрозділу ВАТ «Зелений Гай» - вино-коньячного заводу).

Згідно агрокліматичного районування територія ВАТ «Зелений Гай» знаходиться в центральній частині південно-західного степу України, в помірно-континентальному кліматі з довгим засушливим літом, ранньою весною, пізньою осінню та помірно холодною зимою. Клімат даної території характеризується відносно високою літньою (+37,6єС) та порівняно низькою зимовою (від -20єС до -23єС) температурою з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря +13,2єС. Виходячи з вищенаведених даних температури, можна стверджувати, що відповідна кількість тепла достатня для росту і розвитку сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.

Кількість опадів, які випадають за рік, складає 432 мм, переважно дощі, розподіл яких на протязі року нерівномірний по місяцях. Кількість опадів за вегетаційний період (квітень-жовтень) в середньому складає 282 мм.

Переважають східне і південне направлення гарячих вітрів, що носить характер суховіїв, утворюючих пильні бурі, які наносять шкоду рослинам, особливо винограду в період цвітіння і наливання плодів та ягід.

Рельєф території господарства рівнинний, що сприяє розвитку галузі рослинництва. Основна площа орних земель господарства представлена чорноземами, перехідними до звичайних, південних малогумусових і південних солонцюватих чорноземів.

ВАТ «Зелений Гай» займається виробництвом плодів, ягід, горіхів, винограду та зерняткових культур, а також розливом вина, лікеро-горілчаних виробів, коньяку, концентрованих яблучних соків, оптовою та роздрібною торгівлею, добуванням піску та гравію, надає транспортні та будівельні послуги.

ВАТ «Зелений Гай» - вузькоспеціалізоване господарство з виробництва плодів та винограду, в складі господарства є винзавод та цех з виробництва концентрованого яблучного соку. Основна галузь - плодоводство та виноградарство - дуже вразливе і значною мірою залежить від природних умов. За останні 5 років через вимерзання насаджень знищено більш як 50% виноградників і садів. Особливо багато продукції загинуло в зиму 2010-2010. За цей період знищено майже 100% урожаю 2010 року. По винзаводу його ефективна робота залежить від технологічного рівня та забезпеченості сировиною(виноматеріалами та коньячними спиртами).

ВАТ «Зелений Гай» має в користуванні 2655,8 га землі, в т.ч. 1804,6 га сільськогосподарських угідь, з них: 496,25 га ріллі, 923 га багаторічних насаджень, пасовищ 385 га, крім того використовується 225 га орендованих земель та 186 га земель, які знаходяться в меліоративному стані.

В господарстві є 1037 га зрошувальних земель, на яких розміщені багаторічні насадження. Це зрошення було на шлейфах Метельського, які на цей час відпрацювали свій амортизаційний строк - списані. Залишилась підземна частина цієї системи, на базі якої зараз ведеться реконструкція і монтується крапельне зрошення. В перспективі воно буде збудовано на всій площі (1037 га).

Для оцінки розміру господарства використовують ряд показників: основний - обсяг виробництва продукції; допоміжні - площа закріплених земель, кількість працюючих, вартість основних виробничих фондів, поголів'я худоби. В умовах економічного спаду на багатьох підприємствах спостерігається скорочення розмірів підприємства по обсягу валової і товарної продукції. А в результаті процесу герметизації, розукрупнення може скорочуватись і площа земельних угідь. Одночасно зменшуються енергетичні ресурси, так як тривалий час підприємство не має можливості придбати нову техніку, не будує виробничих приміщень.

Основними методами, які дають змогу оцінити розмір господарства і його вплив на результатні показники, є методи порівняння, розрахунковий, групування.

Проаналізуємо динаміку показників розміру господарства, які свідчать про рівень концентрації виробництва, для наочності представимо їх у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка показників розміру ВАТ «Зелений Гай» у 2008-2010 роках

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до
				2009 р.	2009 р.
Валова продукція сільського господарства в порівнянних цінах 2005 р., тис. грн.	2014,6	7574,7	2797,4	138,9	36,9
Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг з ПДВ, тис. грн.	181610	187895	174268	81,1	78,4
Загальна земельна площа, га	3084,3	2655,8	2655,8	86,1	100,0
Площа с.-г. угідь, га	1862,66	1695,7	1804,6	96,9	106,4
У т.ч. рілля	496,24	496,24	496,24	100,0	100,0
пасовища	395	385	385	97,5	100,0
багаторічні насадження	842	871	923	109,6	106,0
Середньорічна вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення, тис. грн.	15264,3	17041,5	20236,0	132,6	118,7
Середньорічна чисельність працівників с.-г., чол.	457	375	350	76,6	93,3
Поголів'я худоби та птиці, умов. гол.	109,2	-	-	-	-
Кількість відділків	3	3	3	100,0	100,0
цехів	1	1	1	100,0	100,0
бригад	9	9	9	100,0	100,0

Аналізуючи показники динаміки розміру ВАТ «Зелений Гай», відмічаємо, що розміри сільськогосподарського виробництва в господарстві протягом 2008-2010 років мали тенденцію до коливання. Так, що вартість валової продукції сільського господарства у порівняних ціна у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшилась на 38,9% або на 782,8 тис. грн та зменшилась на 63,1% або на 4777,3 тис. грн порівняно з 2010 роком. На це вплинуло те, що у 2010 році був найбільший врожай зерняткових та кісточкових плодів порівняно з 2009 та 2010 роками. Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг також коливається на протязі трьох досліджуваних років, і найменшою вона була у 2010 році - 174268 тис. грн. Площі сільськогосподарських угідь збільшилась на 6,4%. Середньорічна чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві у 2010 році, порівняно з 2009-2010 роками, зменшилась на 23,4% та на 6,7% відповідно.

Тенденція до коливання розмірів сільськогосподарського виробництва в господарстві викликана зростаючим розвитком промислового виробництва в господарстві, зокрема виробництві вина та коняку, добутком піску, розведенням риби тощо.

До травня 2009 року у господарстві розвивалося тваринництво, а потім тварини були швидко реалізовані у зв'язку з нерентабельністю цієї галузі для даного підприємства. Тепер у господарстві практично ведеться лише рослинництво. Тут розводять бджіл, яких утримують для запилення рослин, а також є робочі коні - 4 голови.

Господарство є великим за розміром сільськогосподарського виробництва.

Для характеристики виробничо-економічного потенціалу ВАТ «Зелений Гай» важливе значення має аналіз процесу спеціалізації виробництва з метою вивчення її рівня, доцільності, впливу на економічні показники діяльності господарства.

Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток однієї чи кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих господарствах, районах і областях. Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначаються виробничими напрямами господарства. Економічний зміст спеціалізації в тому, що вона створює умови для найбільш ефективного використання основного засобу виробництва - землі. Основними економічними показниками, що характеризують спеціалізацію, є структура товарної продукції та питома вага продукції домінуючої галузі.

Визначимо спеціалізацію ВАТ «Зелений Гай» за структурою грошової виручки від реалізованої продукції. Для цього розглянемо таблицю 2.2 і проаналізуємо отримані показники.

Обґрунтовуючи розраховані показники складу та структури грошової виручки від реалізації продукції ВАТ «Зелений Гай», відмічаємо, що в середньому за 2008-2010 роки найбільшу питому вагу в структурі грошової виручки господарства займала сільськогосподарська продукція - 95,4%. Серед галузей рослинництва провідна роль належить плодівництву - 50,8% та виноградарству - 23,8%, хоча виноград був частково реалізований лише у 2009 році. Послуги в сільському господарстві склали 255,6 тис. грн або 4,5%. Продукція рибництва складала в середньому 5,7 тис. грн або 0,1%.

Отже з усього вище сказаного можемо стверджувати, що ВАТ «Зелений Гай» є вузькоспеціалізованим господарством, спеціалізується на промисловій переробці винограду та плодово-ягідної продукції, другою, допоміжною, галуззю є рослинництво, точніше садівництво.

Таблиця 2.2

Розмір та структура грошових надходжень від реалізації товарної сільськогосподарської продукції та послуг у ВАТ «Зелений Гай» у 2009-2010 роках

Галузі та види продукції	Роки	В середньому за 3 роки	Структура, %
	2008	2009	2010		По с.-г. продукції	По господарству
	тис. грн.	%
Зерно та зернобобові	391,5	418,3	745,3	518,4	9,5	9,0
Соняшник	180,2	1,1	329,3	170,2	3,1	3,0
Соя	8,9	0	0	3,0	0,1	0,1
Ріпак озимий	0	482	0	160,7	2,9	2,8
Плоди	1121,2	3970,8	3658,4	2916,8	53,2	50,8
Виноград	0	4106	0	1368,7	25,0	23,8
Ягоди	61,1	108,7	0	56,6	1,0	1,0
Інша продукція рослинництва	69,1	16,4	4,7	30,1	0,5	0,5
Разом по рослинництву	1832,0	9103,3	4737,7	5224,3	95,3	91,0
Скотарство, всього,	642,7	0	0	214,2	3,9	3,7
в т.ч. молоко	179,5	0	0	59,8	1,1	1,0
Продаж (в живій масі) ВРХ	463,2	0	0	154,4	2,8	2,7
Свинарство	122,5	0	0	40,8	0,7	0,7
Інша продукція тваринництва	0	0	1,9	0,6	0,0	0,0
Разом по тваринництву	765,2	0	1,9	255,7	4,7	4,5
Разом по сільському господарству	2597,2	9103,3	4739,6	5480,0	100,0	95,4
Послуги в сільському господарстві	0	135,4	631,3	255,6	x	4,5
Продукція рибництва	0	2,7	14,3	5,7	x	0,1
Усього по підприємству	2597,2	9241,4	5385,2	5741,3	x	100,0

Взагалі, спеціалізація сприяє вдосконаленню технологій й організації виробництва продукції на промисловій основі, створює умови для розвитку технічного прогресу, впровадженню НТП, сприяє росту виробництва і поліпшенню якості продукції та вдосконаленню організації праці.

Визначення ефективності використання ресурсного потенціалу в ВАТ «Зелений Гай» вважаємо за необхідне розпочати з аналізу показників використання земельних ресурсів, адже у сільському господарстві земля є не тільки просторовим базисом, а й основою для його розвитку, головним засобом виробництва (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Динаміка і структура землекористування у ВАТ «Зелений Гай»

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2010 рік у % до
	га	%	га	%	га	%	2008	2009
Загальна земельна площа	3084,3	100	2655,8	100	2655,8	100	100,0	100
В т.ч. сільськогосподарські угіддя	1862,66	60,4	1695,7	63,8	1804,6	67,9	96,9	106,4
З них: - рілля	496,24	16,1	496,24	18,7	496,24	18,7	100,0	100,0
- пасовища	395	12,8	385	14,5	385	14,5	97,5	100,0
-багаторічні насадження	842	27,3	871	32,8	923	34,8	109,6	106,0
Зрошувані землі	1037	33,6	1037	39,0	1037	39,0	100,0	100,0
Площа посіву	637	20,7	660	24,9	565	21,3	88,7	85,6
Коефіцієнт освоєння землі	Х	0,60	Х	0,64	Х	0,68	Х	Х
Коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь	Х	0,27	Х	0,29	Х	0,27	Х	Х
Коефіцієнт використання ріллі	Х	1,28	Х	1,33	Х	1,14	Х	Х

Ці показники тривалий час вважались бажаними, оптимальними. Але з переходом до ринкових відносин економісти стали порівнювати ці показники з розораністю в західних господарствах, і виявилось, що на Заході половина площ не розорюється, не засівається, а зайнята природними кормовими угіддями. Це робиться з метою захисту ґрунтів від водної, вітрової ерозії. Отже, необхідно і в наших умовах підвищити врожайність сільськогосподарських культур в 1,5-2 рази і різко знизити процент розораності земель. Але це можливо лише при сучасній високоефективній агротехніці, інтенсивній технології.

Як видно з даних таблиці 2.3, ВАТ «Зелений Гай» достатньо забезпечене земельними ресурсами. Рілля є найбільш використовуваною, так як займає найбільшу площу і коефіцієнт використання ріллі у порівнянні за 3 роки дещо змінився. В 2009 році збільшився , а потім зменшився у 2010 році.

Коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь невисокий за всі досліджувані роки. Це говорить про позитивну сторону землекористування.

Далі визначимо забезпеченість господарства трудовими ресурсами. Для цього розглянемо таблицю 2.4.

Аналіз таблиці 2.4 дає змогу стверджувати, що підприємство має потребу в незначному додатковому залученні працівників рослинництва. Працівниками ж тваринництва воно забезпечене в повній мірі.

Таблиця 2.4

Забезпеченість трудовими ресурсами ВАТ «Зелений Гай»

Трудові ресурси	2009 рік	2010 рік	Відхилення, в.п.
	Потреба	Факт	%	Потреба	Факт	%
Всього, в т.ч.:	560	553	98,75	500	494	98,8	0,05
- у рослинництві	150	148	98,67	260	250	96,2	0,07
- у тваринництві	2	2	100,0	2	2	100,0	0,00

Процес технічного і енергетичного переозброєння сільського господарства приводить до швидкого росту фондозабезпеченості сільського господарства. У зв'язку з цим зростає роль і значення основних виробничих засобів.

Проаналізуємо рівень забезпеченості підприємства основними засобами та енергетичними ресурсами (таблиця 2.5). Джерелом інформації є ф.№11-оз «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)».

Аналіз таблиці 2.5 показує, що ВАТ «Зелений Гай» забезпечене основними засобами та енергетичними ресурсами, які з кожним роком збільшуються як на 100 га сільськогосподарських угідь, так і на одного середньорічного працівника.

Таблиця 2.5

Вихідні дані та розрахунок забезпеченості ВАТ «Зелений Гай» основними засобами та енергетичними ресурсами

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2010 р. у % до
				2008 р.	2009 р.
Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь: - вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення, тис.грн.;	819,52	1005,0	1121,4	136,8	111,6
- енергетичних ресурсів, к.с.	659,1	712,1	614,3	93,2	86,3
Припадає на одного середньорічного робітника господарства: - вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення, тис.грн.	33,4	45,4	578	173,0	127,3
- енергетичних ресурсів, к.с.	26,9	32,2	31,7	117,8	98,4

Далі проаналізуємо рух основних засобів (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Показники стану та руху основних засобів у ВАТ «Зелений Гай»

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-) 2010 рік порівняно з
				2008 р.	2009 р.
Коефіцієнт зносу	0,505838	0,650373	0,564496	0,058658	-0,085877
Коефіцієнт придатності	0,494162	0,349627	0,435504	-0,058658	0,085877
Коефіцієнт вибуття	0,056962	0,010661	0,009750	-0,047212	-0,000911
Коефіцієнт оновлення	0,122320	0,221845	0,278601	0,156281	0,056756
Коефіцієнт росту	1,074447	1,271394	1,372680	0,298233	0,101286

Для поліпшення використання наявних основних фондів сільського господарства є 2 шляхи:

збільшення часу роботи основних засобів виробництва, особливо машин, протягом доби та за весь рік;

поліпшення використання основних засобів виробництва за одиницю робочого часу, прискоренням темпу їх роботи, особливо машин.

Для того щоб дати об'єктивну економічну оцінку ВАТ «Зелений Гай» необхідно проаналізувати фінансові показники підприємства на основі даних Ф.1 «Баланс»' та Ф.2 «Звіт про фінансові результати».

Щоб краще охарактеризувати методику обліку формування доходів і витрат від різних видів діяльності господарства потрібно розглянути показники фінансових результатів. Для цього розрахуємо таблицю 2.7.

Аналіз даних таблиці 2.7 показує, що рівень прибутковості продукції з кожним роком зменшується і у 2010 році він становив 7,4%.

Таблиця 2.7

Динаміка показників фінансових результатів у ВАТ «Зелений Гай»

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-) 2010 рік порівняно з
				2008р.	2009 р.
1. Прибуток (збиток) від реалізації, тис. грн.	ф. 2 код 050	16370,8	14896	6469	-9901,8	-8427
2. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	ф. 2 код 040	101426,9	102850	87365	-14061,9	-15485
3. Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	ф. 2 код 220	8675,9	3519	-2298	-	-
4. Середньорічна сума активів, тис. грн.	ф. 1 код 280	80455,75	111759	124731	44275,25	12972
5. Середньорічна сума власного капіталу, тис. грн.	ф. 1 код 380	37273,25	43583,5	44193	6919,75	609,5
Рівень прибутковості продукції, %	р.1/р.2	0,161405	0,144832	0,074046	-0,087359	-0,070787
Рівень прибутковості (збитковості) капіталу, %	р.3/р.4	0,107834	0,031487	-0,018424	-	-
Рівень прибутковості (збитковості) власного капіталу, %	р.3/р.5	0,232765	0,080742	-0,051999	-	-

Для того щоб збільшувався цей показник треба зменшувати собівартість продукції, що виготовляється на підприємстві.

У 2010 році спостерігається отримання збитку у розмірі 2298 тис. грн.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8

Динаміка показників фінансової незалежності у ВАТ «Зелений Гай»

Коефіцієнти	Норматив	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-) 2010 рік порівняно з
					2008 р.	2009 р.
Фінансування	ф. 1 р.(430+480+620+630)/р.380	<0,2	1,1585	1,5642	1,8224	0,6639	0,2582
Автономії (незалежності)	ф. 1 р.380/р.640	>0,5	0,4633	0,3900	0,3543	-0,1090	-0,0357
Стійкості (стабільності)	ф. 1 р.(380+430+480+630)/р.640	>1,0	0,5481	0,4751	0,4493	-0,0988	-0,0258
Забезпеченості власними оборотними засобами	ф. 1 р.(260-620)/ф. 1 р.620	>1	0,5388	0,3730	0,1718	-0,3670	-0,2012
Маневреності власного капіталу	ф. 1 р.(260-620)/ф. 1 р.380	>0, збільшення	0,5256	0,5020	0,2674	-0,2582	-0,2346

На нашу думку, фінансова звітність ВАТ «Зелений Гай» відповідає встановленим вимогам діючого законодавства України і прийнятій обліковій політиці, справедливо і достовірно відображує фінансовий стан на дату надання звітності. Коефіцієнт автономії характеризує товариство як фінансово-стійке підприємство.

Дані аналізу фінансового стану дають підставу оцінювати фінансово-господарську діяльність ВАТ «Зелений Гай» як потенційно безперервно функціонуючого суб'єкта господарювання.

Для аналізу ліквідності розглянемо таблицю 2.9.

Таблиця 2.9

Динаміка показників ліквідності у ВАТ «Зелений Гай»

Коефіцієнти	Норматив	2008 рік	2009 рік	2010 рік	Відхилення (+,-) 2010 рік порівняно з
					2008 р.	2009 р.
Покриття (поточної ліквідності)	>1	1,5388	1,3730	1,1734	-0,3654	-0,1996
Швидкої ліквідності	0,6-0,8	0,3704	0,2418	0,4555	0,0851	0,2137
Абсолютної ліквідності	>0 0,25-0,35	0,0649	0,0249	0,0009	-0,0640	-0,0240

Отже, провівши фінансово-економічне дослідження обраного підприємства, можна стверджувати, що воно є багатогалузевим, великим за розмірами, спеціалізованим на вирощуванні плодів та винограду, забезпечене основними засобами та енергетичними ресурсами, низьколіквідним та платоспроможним.

Розділ 3. Облік витрат і виходу продукції рослинництва в ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району

3.1 Первинний облік витрат та виходу продукції рослинництва

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку фактів господарської діяльності підприємства здійснюється на підставі первинних документів. Для документального оформлення реалізації продукції рослинництва передбачено відповідні документи.

На кожну партію зерна, що відправляється на заготівельні пункти, виписують Товарно-транспортну накладну спеціалізованої форми № 1-сг (зерно) в чотирьох примірниках, а при його перевезенні транспортом зі сторони - в п'яти. При цьому перший примірник накладної залишається в господарстві з підписом водія, три наступних вручаються водію. Після приймання зерна другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, третій повертається в господарство з поміткою про приймання вантажу, четвертий залишається у водія як підстава для заповнення Дорожнього листа вантажного автомобіля. При транспортуванні зерна транспортом зі сторони четвертий і п'ятий примірники залишаються у водія транспортної організації. Товарно-транспортна накладна має фіксований номер і серію. У ній зазначають гаражний номер автомобіля; автопідприємство; товаровідправник; вантажоодержувач і платник; назва зернових і олійних культур та насіння трав; сорт і клас; масу (брутто, тара, нетто); ціну, суму.

Слід зазначити, що в ВАТ “Зелений Гай” спеціалізовані форми первинних документів не використовують, а застосовують звичайні.

Заготівельна організація на кожну культуру, прийняту за день від сільськогосподарського підприємства, складає Реєстр товарно-транспортних накладних, в якому зазначають кількість зерна у фізичній масі, прийнятого по кожній накладній; результати лабораторного аналізу; залікову масу і грошовий розрахунок. На підставі Реєстру товарно-транспортних накладних виписують приймальну квитанцію (ПК-10) на кожну культуру, прийняту протягом дня. В ній вказують номери всіх складених реєстрів накладних, фізичну і залікову масу зерна, суму до виплати з урахуванням якості зерна.

Перший примірник реєстру передають господарству разом з квитанцією, другий - залишається на хлібоприймальному підприємстві. При доставці на хлібоприймальний пункт (підприємство) одиничних партій зерна і олійних культур реєстр накладних не складають, а на кожну партію виписують приймальну квитанцію (ф. ПК-9), аналогічну Приймальній квитанції за формою ПК-10.

Документом, що підтверджує здавання фуражу державі, є Приймальна квитанція за формою ПК-27, яку складають на підставі актів на здавання фуражу безпосередньо споживачем за дорученням хлібоприймальних пунктів.

Отже, основним документом, який є підставою для бухгалтерського обліку і статистичної звітності про заготівлю зерна і насіння олійних культур за державним контрактом, служить Приймальна квитанція.

Кукурудза надходить на хлібоприймальний пункт у зерні і качанах. У звітності про виконання державного контракту кукурудзу показують у зерні. Переведення на зернове обчислення провадять тільки за фактичним виходом зерна, який визначає лабораторія хлібоприймального підприємства.

Якщо господарство здає сортове насіння, то, крім товарно-транспортної накладної, необхідно виписувати первинні документи, що підтверджують їх сортність: Атестат на насіння, Свідоцтво на насіння, Сортове посвідчення.

Атестат на насіння виписують при доставці на хлібоприймальне підприємство для обміну або продажу іншим господарствам насіння всіх культур класу посівного стандарту супереліта та еліта. Реалізація державі сортового насіння гібридних популяцій першої і наступних репродукцій, які відповідають вимогам посівного стандарту, супроводжується Свідоцтвом на насіння, а які не відповідають вимогам посівного стандарту за чистотою і вологістю - Сортовим посвідченням. Цим же документом оформляється відправка зерна сильних пшениць, пивоварних сортів ячменю, товарного насіння високоолійних сортів соняшнику.

У сортових документах господарство гарантує чистоту сорту, що підтверджується підписами керівника, головного агронома, комірника. Ці посадові особи несуть персональну відповідальність за неправильно зазначені сортові або посівні якості насіння.

Картопля, овочі, баштанні культури, плоди, виноград та інша продукція рослинництва на оптові бази торговельних організацій і підприємств переробної промисловості, в магазини, підприємства громадського харчування, дитячі заклади супроводжуються Товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми № 1-сг (овочі), яка за змістом і переліком реквізитів не відрізняється від Товарно-транспортної накладної спеціалізованої форми № 1-сг (зерно).

Оптові бази торговельних організацій і переробних підприємств оплачують продукцію, яка надійшла від сільськогосподарських підприємств для виконання плану держзамовлення, за закупівельними цінами з урахуванням встановлених надбавок і знижок. Магазини, підприємства громадського харчування, дитячі та медичні заклади оплачують аналогічну продукцію за роздрібними цінами за вирахуванням торговельної знижки або за цінами домовленості.

Кожна партія цукрових буряків, відвантажена з господарства, супроводжується Товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми № 2м-св (буряки), яку виписують у чотирьох примірниках. Перший залишається в господарстві, другий передається приймальному пункту, а третій і четвертий - транспортній організації, що перевозила цукрові буряки на заготівельні пункти. На підставі даних товарно-транспортних накладних на цукрові буряки, прийняті від господарства за день, бухгалтерія заготівельного пункту виписує Приймальну квитанцію (ф. ПК-8). Вона є основним документом по заготівлі цукрових буряків у рахунок державного контракту. Копії приймальних квитанцій подаються в органи статистики.

Заготівлю цукрових буряків відображують у фізичній і заліковій масі, що прийнята до оплати, тобто за вирахуванням знижки на забрудненість. У міру облаштування приймальних пунктів і цукрових заводів відповідним обладнанням і пристроями дозволено переходити на здавання цукрових буряків з урахуванням їх цукристості.

При продажу продукції рослинництва на ринку підприємство повинне мати наступні документи, які підтверджують якість:

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, свідоцтво про державну реєстрацію, гігієнічний сертифікат;

- сертифікат якості та карантинний дозвіл, які видають на зерно та продукцію його переробки, картоплю, бахчеві культури, овочі.

На торговельному місці продавця встановлюють табличку, в якій вказують назву, місцезнаходження та номер телефону підприємства, яке організувало торгівлю, а також призвіще продавця. Продавець повинен мати при собі для пред'явлення під час перевірок органами контролю або адміністрацією ринку:

- документи про оплату ринкового збору та послуг ринку;

- відповідним чином оформлену особову медичну книжку;

- висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.

Під час торгівлі на ринку підприємство повинне сплатити ринковий збір за кожен день торгівлі до початку реалізації продукції. Він не повинен перевищувати трьох мінімальних заробітних плат за кожне торговельне місце.

Торгівля сільськогосподарською продукцією не ліцензується, за виключенням продажу насіння оптом. Але торгувати за готівку можна лише на основі торговельного патенту, якщо підприємство не є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

При перевезенні продукції автомашиною і при здійсненні виїзної торгівлі застосовуються первинні документи, передбачені Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Ці правила затверджені наказом міністра транспорту України від 14.10.97 р. № 363 і є обов'язковими для всіх суб'єктів підприємницької діяльності. Ними передбачені такі основні, належним чином оформлені документи, необхідні при перевезенні вантажів: дорожній лист і товарно-транспортна накладна. Залежно від виду вантажу, його специфічних особливостей до основних документів додаються інші документи, такі як: ветеринарні і санітарні довідки, що свідчать про кількість і якість товару, сертифікати, свідоцтва, паспорти тощо.

Сплата ринкового збору, плата за послуги, що надаються, здійснюється через каси ринків з обов'язковою видачею касових чеків.

Роздрібна торгівля з транспортних засобів є окремою формою діяльності, яка дозволяє здійснювати розрахунки із споживачами без застосування контрольно-касового апарата, а з використанням товарно-касової книги (далі ТКК). Вартість продукції, яка надійшла до матеріально відповідальної особи, записується до ТКК відразу після її приймання. Записи про рух продукції здійснюються у цінах продажу. Залишки продукції зменшуються на підставі відповідних документів на суму готівки від 'їх продажу і фіксуються записами у ТКК. Підставою для запису руху готівки є виручка від продажу продукції, квитанції прибуткових касових ордерів, квитанції установ банків та підприємств зв'язку.