2.2.2. В термін до 01.01.2008 р. удосконалити єдиний для ДП "Укрводшлях" робочий план рахунків бухгалтерського обліку та забезпечити контроль його застосування.

2.3. Спеціалістам служб, відділів та відокремлених підрозділів ДП "Укрводшлях":

Неухильно виконувати вимоги працівників бухгалтерського відділу підприємства по дотриманню порядку оформлення первинних документів і строків пред'явлення їх до обліку.

Взяти до уваги, що за недотримання обґрунтованих вимог головного бухгалтера, несвоєчасне складання і передання в бухгалтерію первинних документів, внесення в них недостовірних даних, винні особи притягуються до дисциплінарної відповідальності.

2.4. Начальникам відокремлених підрозділів ДП "Укрводшлях" забезпечити:

Ведення інвентаризаційної роботи відповідно до вимог «Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарноматеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 (із змінами та доповненнями).

Затвердження графіків документообігу та їх дотримання виконавцями.

Облік і збереження товарно-матеріальних цінностей з призначенням для цього матеріально відповідальних осіб.

Ведення обліку бланків та виписку довіреності на отримання ТМЦ окремо призначеною особою.

III. Про організацію податкового обліку

Встановити порядок накопичення інформації про валові доходи і валові витрати із застосуванням рахунків класу 7 та 8: для обліку валових доходів рахунок 77, для обліку валових витрат рахунок 87.

Відповідальних за виписку та ведення реєстрів податкових накладних з ПДВ призначати окремими наказами по підприємству (відокремленому підрозділу).

IV. Відповідальність за забезпечення ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і податкової звітності покласти на головного бухгалтера ДП "Укрводшлях"

Тимошек В.В.

Контроль за відповідністю обраних принципів облікової політики інформаційним потребам для складання фінансових планів і звітування по ним покласти на заступника начальника ДП "Укрводшлях" Гладиша О.В.

Канцелярії ДП "Укрводшлях" (Попова Л.К.) направити цей наказ на погодження до Укрморрічфлоту.

Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Начальник А.В.Кузьмін

2.2 Облік розрахунків з дебіторами

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку із цим у нього виникає дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будьяку дату, але звичайно така сума визначається на дату балансу. Оскільки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємство подає також проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості підприємства слід визначати щоквартально.

Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 "Баланс" у складі активів. Активи підприємства це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигод у майбутньому. Звичайно економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує імовірність її погашення боржником. Якщо такої імовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати.

Дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову, а відповідно до плану рахунків і з ціллю складання фінансової звітності вона представлена по статтям у наступних видах:

§ довгострокова дебіторська заборгованість;

§ дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

§ дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;

§ дебіторська заборгованість за виданими авансами;

§ дебіторська заборгованість за нарахованими доходами;

§ інша дебіторська заборгованість.

Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Операційний цикл це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Звичайно операційний цикл не перевищує 12 місяців, але за деякими видами діяльності він може продовжуватися більше одного року. Незважаючи на це, заборгованість, що виникла в ході такого операційного циклу, все одно визнається не довгостроковою, а поточною. [3]

Довгострокову дебіторську заборгованість обліковують на рахунку 18 “Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи”, який має такий субрахунок:

183 “Інша дебіторська заборгованість” обліковують довгострокову дебіторську заборгованість з працівниками за виданими довгостроковими позиками.

На дебеті субрахунка відображають виникнення заборгованості, на кредиті - її погашення.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - облік розрахунків з покупцями і замовниками, за відвантажену продукцію, виконані роботи й послуги, окрім заборгованості, що забезпечена векселем. Облік ведеться на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, який має такий субрахунок:

361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями''

Поточна дебіторська заборгованість (короткострокова) це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов'язана з операційним циклом (наприклад, заборгованість орендарів за операціями фінансової оренди, працівників за наданими їм позиками), але передбачається, що вона буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною.

Датою балансу звичайно є останній день звітного періоду.

З наведених вище визначень довгострокової і поточної дебіторської заборгованості слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив'язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше 12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну.

На дебеті субрахунку (361) відображають вартість продажу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), яка охоплює податок на додану вартість, акцизи та інші обов'язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджетних і позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації; на кредиті - суму платежів, що надійшли на рахунки підприємства до банківських установ, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців і замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Суми, щодо яких існує ризик неповернення, відображають на кредиті пасивного рахунка 38 “Резерв сумнівних боргів”:

Дт 944 “Сумнівні та безнадійні борги” на суму створеного резерву сумнівних Кт 38 боргів

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладено в П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”.

Так, якщо на кредиті рахунка 38 відображають створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками витрат, то на дебеті - списання сумнівної заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Дт 38 зменшення нарахованих резервів

Кт 71 “Інший операційний дохід”

Підприємство використовує таку аналітику 37 рахунку (табл. 2.1)

Таблиця 2.1 - Рахунок 37.

Рахунки 1го порядку	Рахунки 2го порядку	Рахунки 3го порядку
Код	Назва	Код	Назва	Код	Назва
1	2	3	4	5	6
37	Розрахунки з різними дебіторами	371	Розрахунки за виданими авансами
		372	Розрахунки з підзвітними особами
		373	Розрахунки за нарахованими доходами	3731	Розрахунки по нарахованих відсотках банку
				3732	Розрахунки по нарахованих доходах за передане в управління майно
		374	Розрахунки за претензіями (за пред'явленими штрафами, пенею, неустойками)
		375	Розрахунки за відшкодування завданих збитків
		377	Розрахунки з іншими дебіторами	3771	Розрахунки з працівниками
				3772	Короткострокові позики працівникам
				3773	Розрахунки із субабонентами
				3774	Розрахунки з орендарями

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - заборгованість державних органів, а також переплата по податкам і зборам (рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами”).

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Сумнівний борг поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує імовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

· застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

· застосування коефіцієнта сумнівносі.

Згідно Наказу про облікову політику № 215 «Укрводшлях» застосовує перший метод (величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів).

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

Облік розрахунків із підзвітними особами. За неможливості оплатити витрати через банк або касу здійснюють видачу підзвітних сум. Готівку видають працівникам підприємства на господарські потреби й витрати у відрядженні. Підзвітні суми видають на певний строк і з певною метою.

Службове відрядження -- поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншої місцевості для виконання службового доручення не за місцем основної роботи.

Порядок і умови відрядження працівників визначаються Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, однак її положення дійсні в частині, що не суперечить пп. 5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р.

Витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку або є членами керівних органів платника податку, можуть бути включені до валових витрат платника податку тільки за наявності документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів або від інших осіб, що надають послуги з розміщення й проживання фізичної особи, страхові поліси тощо. Не включають до складу витрат платника податку готівку, витрачену на цілі, визначені пп. 5.3.1 і 5.4.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також на цілі, що не пов'язані з поверненням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Не дозволяється відносити до витрат на харчування вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми чайових (за винятком випадків, коли суми таких чайових включаються в рахунок згідно із законом країни перебування), а також плату за видовищні заходи.

Додатково до витрат включають видатки на харчування й фінансування інших особистих потреб фізичної особи, що не підтверджені документально (добові витрати), понесені в зв'язку з її відрядженням, у межах граничних норм, визначених Кабінетом Міністрів України за кожну добу відрядження, включаючи день від'їзду та приїзду. Такі граничні норми встановлюються в гривнях:

в єдиній сумі для відряджень за кордон незалежно від країни відрядження і статусу населених пунктів;

в єдиній сумі для відряджень у межах України неналежно від статусу населених пунктів.

Суму добових визначають:

у разі відрядження в межах України і країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, -- згідно з відмітками сторони, що відряджає, і сторони, яка приймає, на посвідченні про відрядження, форму якого затверджено центральним податковим органом;

у разі відрядження в країни, з якими встановлено повний прикордонний контроль, -- згідно з відмітками органів прикордонного контролю в паспорті або документі, що його заміняє.

За відсутності таких відміток сума добових не включається до валових витрат платника податку.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до валових витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок відрядження з основною діяльністю такого платника податку: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; підписаної угоди (контракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільноправові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях, які проводяться за тематикою, що збігається з основною діяльністю платника податку.

Направлення працівників у відрядження здійснюється керівником підприємства і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, найменування підприємства, установи, місця відрядження працівника, терміну й мети відрядження. Працівнику видається посвідчення про відрядження.

Термін відрядження визначається керівником підприємства, але не може перевищувати:

в межах України -- 30 календарних днів;

за кордон -- 60 календарних днів.

Працівники «Укрводшлях» відправляються у відрядження тільки в межах України.

Термін відрядження працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів.

Фактичний час перебування в місцях відрядження призначається за відмітками в посвідченні про відрядження про день прибуття на місце відрядження і день вибуття з місця відрядження.

Реєстрація осіб, що виїздять у відрядження і прибувають у місце відрядження, на підприємстві здійснюється у спеціальних журналах (табл. 2.2 і 2.3).

дебіторський кредиторський заборгованість облік аудит

Таблиця 2.2 Реєстрація авансових звітів про відрядження

Дата	№ п/п	ПІБ	Всього	Добові	Проїзд	Проживання	Бензин
1	2	3	4	5	6	7	8

Таблиця 2.3 Журнал обліку працівників, що прибули у відрядження

№ п/п	ПІБ	Назва підприємства, що видала посвідчення про відрядження	Дата прибуття	Дата вибуття
1	2	3	4	5

Днем вибуття у відрядження вважається день відправки поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу від місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття -- день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправці транспортного засобу до 24 години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 годин і пізніше -- наступна доба. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат і надбавок (у випадках, передбачених чинним законодавством) за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі.

Середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат і надбавок за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи. [2]

За час перебування у відрядженні відшкодовуються витрати за найм житлового приміщення за наявності підтверджувальних документів у розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються в готелях. Для працівників підприємства установлено такі граничні норми добових витрат:

а) коли до рахунків на оплату вартості проживання в готелях не включають витрати на харчування, для відряджень в межах України -- 30 грн.;

б) коли до рахунків вартості проживання в готелях включають витрати на:

одноразове харчування, для відряджень в межах України -- 24 грн.;

дворазове харчування--18 грн.;

триразове харчування -- 12 грн..

Звітування та відповідальність по відрядженню наведено в табл. 2.4 і 2.5.

Таблиця 2.4 Строки звітування по відрядженню

Видати	Термін подання	Чим встановлено
1	2	3	4
готівку на:	відрядження (добові, проїзд та проживання)	до закінчення 3го робочого дня, наступного за днем завершення відрядження	п.2.11 Положення про касові операції, пп. 9.10.2 Закону про доходи
	закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту	до закінчення 3го робочого дня, наступного за днем закупки, але не пізніше 10 робочих днів від дня видачі готівки
	усі інші виробничі (господарські) потреби у відрядженні	на наступний робочий день після повернення з відрядження	п. 2.11 Положення про касові операції
корпоративну банківську платіжну картку:	якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень отримали готівку	строки такі, як перелічено вище (відповідно до цілей, на які витрачено гроші)	п. 2.12 Положення про касові операції та пп.9.10.4 Закону про доходи
	якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень здійснювали розрахунки у безготівковій формі	не пізніше 10 днів, а за наявності поважних причин працедавець може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питань щодо виявлення розбіжностей між звітними документами)

Таблиця 2.5 - Відповідальність

Співробітник відзвітував та /або повернув до каси невитрачені гроші після сплину граничного строку	Санкції
	Гривні	Валюта
До співробітника
1	2	3
		штраф у розмірі 15% від усієї суми неповернутих підзвітних коштів
У звітному місяці, коли минув граничний строк повернення (пп. 9.10.3 Закону про доходи)
По закінченні звітного місяця, коли минув граничний строк повернення (пп. 9.10.3 Закону про доходи)	податок з доходів: 15% від усієї суми неповернутих підзвітних коштів, збільшених на коефіцієнт 1,176471(100:(10015))
За неповернення у встановлений термін авансу, виданого в інвалюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі інвалюти, одержаної під звіт (ст.. 2 Закону № 217/95)	стягують у 3кратній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у гривні за обмінним курсом НБУ на день погашення заборгованості
До посадових осіб підприємства
За порушення правил ведення касових операцій (ст.164 КпАП)	136255 грн (815НМДГ)
За порушення правил ведення касових операцій особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за це ж (ст.164 КпАП)	170340 грн. (1020 НМДГ)

Приклад. Працівника було направлено у відрядження з 10.02.09 р. по 12.02.09 р. Аванс видано у сумі 800 грн. Працівник надав у бухгалтерію звіт про відрядження 17.02.09 р. До каси повернуто 149,5 грн.

1) 07.02.09 р. Видано аванс на відрядження у сумі 800 грн.: Д^т 372 К^т 301

2) 15.02.09 р. Відображено збитки підприємства за несвоєчасне звітування про аванс: Д^т 842 К^т 372 (800 грн.)

3) 15.02.09 р. Нараховано штраф за несвоєчасне звітування (800•0,15=120грн.): Д^т 377 К^т 641

4) 17.02.09 р. Відображено витрати (650,5 грн.): Д^т 842 К^т 372

5) 17.02.09 р. Повернуто до каси підприємства невикористану суму (149,5 грн.):

Д^т 301 К^т372

6) Сума раніше визначених збитків підприємства, повернена у розряд підзвітних у звязку з поданням авансового звіту (800 грн.):

Д^т 842 К^т 372

7) 19.02.09 р. Внесено до каси 15%вий штраф: Д^т 301 К^т 377

Іноді трапляється, що працівник звітує вчасно, але повертає гроші після звітного місяця (дата внесення є на прибутковому касовому ордері). У даному разі з'явиться ще операція 3а: 01.03.09 р. Нараховано податок з доходів за несвоєчасне звітування (149,5•0,15•1,176471=26,39грн.) Д^т 377 К^т 641.

За бажанням працівника штраф та податок з доходів можна вирахувати із зарплати (необхідна заява працівника і наказ керівника). Але потрібно не забувати про ст. 128 КЗпП. У ній наведено граничні розміри усіх відрахувань. Взагалі вони не повинні перевищувати 20% (у випадках, окремо передбачених законодавством України - 50%, а при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей - 70%) заробітної плати до виплати. Тому якщо розмір штрафу перевищує граничний, потрібно буде утримувати із зарплати кілька разів (Д^т 661 К^т 377).

Авансові звіти складаються також за підзвітні суми, використані для оплати господарських послуг, купівлю товарноматеріальних цінностей. До цих звітів додають відповідні підтверджувальні документи (чеки, квитанції, акти). Звіти затверджує керівник підприємства. В авансовому звіті проставляють кореспондуючі рахунки за призначенням витрат.

Якщо працівникові видають готівку, то використовують субрахунок 372 «Розрахунки з підзвітними особами», а якщо на картку - 3132 «Транзитний рахунок для перерахування з/пл. на картки».

Сальдо субрахунка 372 може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображають у балансі підприємства розгорнуто: дебетове сальдо -- у складі оборотних активів, кредитове сальдо -- в складі зобов'язань.

Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться по кожній підзвітній особі з зазначенням залишку боргу на початок місяця, сум, виданих під звіт і списаних згідно зі звітами, залишку боргу на кінець місяця.

Підставою для заповнення журналу-ордера № 3 і відомості № 3.2 є:

-- касові документи, що свідчать про видачу, повернення підзвітних сум;

авансові звіти з доданням документів, що підтверджують цільове використання виданих коштів;

наказ, розрахунково-платіжна відомість при утриманні з заробітної плати працівника не повернених своєчасно невикористаних коштів.

Записи в журналі-ордері роблять із надходженням документів. [2]

2.3 Облік розрахунків за зобов'язаннями

Зобов'язання -- заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що відбулися, і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Зобов'язання визнається за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена й існує вірогідність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу визнане раніше зобов'язання не підлягає погашенню, його суму включають до доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання «Укрводшлях» поділяють на:

поточні;

забезпечення;

доходи майбутніх періодів.

Облік поточних зобов'язань. Поточні зобов'язання відображають у балансі за сумою погашення недисконтованою сумою грошових коштів або їхніх еквівалентів,

яка буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Поточне зобов'язання -- зобов'язання, яке буде погашено у процесі звичайного операційного циклу підприємства або має бути погашено протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточними зобов'язаннями підприємства є:

1) кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

2) поточна заборгованість за розрахунками:

з одержаних авансів;

з бюджетом;

з оплати праці;

зі страхування;

3) інші поточні зобов'язання:

розрахунки з іншими кредиторами.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка його оформила.

Розрахункові документи, що подаються клієнтами до банку в паперовій формі, мають відповідати вимогам установлених стандартів і містити, залежно від їхньої форми, такі реквізити:

назву документа;

номер документа;

число, місяць, рік його виписування (число і рік зазначають цифрами, місяць -- літерами);

назви платника і одержувача коштів (їхнє офіційне скорочення);

ідентифікаційні коди платника і одержувача коштів за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;

назви банків платника і одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери МФО (код банку);

суму платежу цифрами і літерами;

-- призначення платежу;

назву товару (виконаних робіт, наданих послуг);

посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір, рахунок, товарнотранспортний документ тощо), із зазначенням його номера і дати;

зазначення законодавчого акта, яким передбачено право беззаперечного стягнення і безакцептного списання коштів (його дата, номер і відповідний пункт);

на першому примірнику -- відбиток печатки і підписи відповідальних осіб платника або (і) одержувача коштів; підрозділи бюджетної класифікації і термін настання платежу (в разі перерахування коштів до бюджету);

суму податку на додану вартість або напис «Без податку на додану вартість».

Якщо хоча б один із зазначених реквізитів не вказано або вказано не повністю, банк такий документ до виконання не приймає.

Крім того, Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні» запроваджує механізм здійснення стягнення сум недоплати, а також порядок нарахування пені за прострочення платежів і порядок заповнення при цьому відповідних банківських документів.

По закінченні встановлених термінів сплати відповідних платежів не внесена сума вважається недоплатою і стягується з нарахуванням пені.

На прохання органів стягнення для визначення суми пені установи Національного банку України надають довідку про облікову ставку Національного банку України в період, за який стягується пеня.

Платники коштів, які не дотримуються встановлених термінів платежів, за прострочення платежу згідно із Законом України від 22.11.1996 р. № 543/96ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» сплачують на користь одержувачів пеню.

За несвоєчасно сплачені суми платники самостійно нараховують пеню, за правильність нарахування якої несуть відповідальність, і подають у банк платіжне доручення на перерахування сум пені, як правило, одночасно зі сплатою основного боргу.

У платіжному дорученні сума пені, якщо вона сплачується разом з сумою основного боргу, зазначається окремо. Спори між платником і одержувачем коштів, які виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням платником пені, мають вирішуватися в претензійнопозовному порядку.

Порядок погашення зобов'язань юридичних і фізичних осіб перед бюджетами і державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, застосовуваних до платників податків контролюючими органами, визначає Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181ІІІ.

Підприємство для здійснення розрахунків з постачальниками і підрядниками використовує платіжні доручення.

Платіжне доручення -- оформлене на спеціальному бланку розпорядження підприємства банкові, який його обслуговує, про перерахування певної суми зі свого рахунка на рахунок іншого підприємства.

Платіжне доручення банк приймає до виконання протягом 10 днів від дня його виписування і лише в сумі, яка може бути оплачена, виходячи з наявності коштів на рахунку або за рахунок кредиту. Доручення на перерахування коштів у дохід до бюджету і за платежами податкового характеру до державних цільових фондів банк приймає незалежно від наявності коштів на рахунку підприємства. Розрахунки платіжними дорученнями використовуються між підприємствами за одержані товарноматеріальні цінності (роботи, послуги); за товарноматеріальні цінності та послуги в порядку попередньої оплати; в авансових платежах; у платежах до бюджету, органів соціального страхування, оплаті претензій з якості та нестачі продукції, штрафів, пені; при сплаті кредиторської заборгованості, а також для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості суб'єктів господарської діяльності.

Розрахунки платіжними дорученнями відображають в обліку платника такими записами:

Дт 631, 681, 641, 651;

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Обов'язковою вимогою при оформленні платіжних документів у разі внесення платежів до бюджету є зазначення в рядку «Призначення платежу» наведених нижче даних (друкованим способом) в такій послідовності:

1) службовий код (призначення бюджетного платежу);

ідентифікаційний код платника згідно з Держреєстром України;

код розділу платежу згідно з бюджетною класифікацією;

код параграфа платежу згідно з бюджетною класифікацією;

код виду оплати;

інформація про призначення платежу.

Після кожного коду друкують розділовий знак (;).

За цією формою можуть здійснюватися розрахунки дорученнями, акцептованими банком, переказом коштів через відділення зв'язку без обмеження сум:

на ім'я окремих громадян: пенсії, аліменти, заробітна плата, суми витрат на відрядження;

для зарахування на рахунок банку торгової виручки, податків тощо.

Доручення акцептується банком за умови депонування суми, яка міститься в ньому, на окремому балансовому рахунку. Для цього платник подає у своє відділення банку для акцептування доручення в трьох примірниках з підписами та відбитком печатки на перших двох примірниках. Так, при перерахуванні коштів на ім'я окремих громадян переказом складають списки із зазначенням одержувача грошей, сум і призначення переказу. На загальну суму переказу виписують платіжне доручення, яке разом із списком одержувачів подають у банк, де його акцептують. Відтак це платіжне доручення із списком здають у відділення зв'язку, яке оформляє прийом переказів. В обліку цей процес відображають записами:

Дт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» Рахунки 1го порядку

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Рахунки 2го порядку

6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Рахунки 3го порядку

6312 «Інші розрахунки з вітчизняними постачальниками» (електроенергія, водовідведення, опалення, зв'язок, вивіз сміття тощо)

Аналітичний облік за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» ведеться за кожним платіжним документом і постачальником. На кожне 10 число місяця складається оборотносальдова відомість по рахунку.

Загальна сума товарноматеріальних цінностей (ТМЦ) за документами, не оплаченими в поточному і в попередніх місяцях, має відповідати кредитовому сальдо рахунка 63.

Дебетове сальдо рахунка 63 показує, що платіжні документи оплачено, а товарноматеріальні цінності не одержано. Це сальдо відображають в активі балансу за відповідною статтею. Бухгалтерські проводки за рахунком 63 наведено в табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Бухгалтерські проводки за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

№п/п	Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Погашення кредиторської заборгованості постачальникам за одержані товарноматеріальні цінності (ТМЦ) в національній валюті	631	311
2.	Відображення заборгованості постачальника, що виникла за здійснену попередню оплату: а) на суму без ПДВ; б) на суму ПДВ; в) одночасно на суму ПДВ.	631 631 644	311 311 631
3.	Зарахування суми претензій, які постачальники задовольнили до сплати заборгованості за товари, що надійшли	631	374
4.	Надходження від постачальників товарів і тари, матеріалів, малоцінних предметів тощо (без ПДВ)	20, 22	631
5.	Відображення транспортних витрат, понесених постачальниками (на суму без ПДВ)	93	631
6.	Відображення суми ПДВ, зазначеної в платіжних документах постачальників	644	631
7.	Відображення нестачі товарноматеріальних цінностей у межах норм природних втрат у дорозі	947	631
8.	Пред'явлення постачальнику претензій за нестачі, що встановлені під час ТМЦприймання, з вини постачальника	374	631

Розрахунки чеками використовують у безготівкових розрахунках підприємства з метою зменшення розрахунків готівкою за одержані товари, виконані роботи, послуги.

Чек -- письмове розпорядження платника певній установі сплатити з його рахунка власнику чека певну суму.

Чеки дійсні протягом 10 днів, не враховуючи дня їх виписування.

Розрізняють грошові й розрахункові чеки.

Грошовий чек -- чек, який використовують для одержання власником чека через кредитну установу готівки для виплати заробітної плати, премій, допомоги, коштів на відрядження.

Розрахунковий чек -- письмове розпорядження власника рахунка своєму банку про перерахування певної суми грошей з його рахунка на рахунок одержувача коштів.

Чекова книжка -- зброшуровані у вигляді книжки по 25 аркушів розрахункові чеки, які можуть бути виписані підприємством на суму, що не перевищує встановленого йому ліміту. Ліміт чекової книжки обмежено сумою попередньо депонованих у банку коштів на особовому рахунку чекодавця. Термін дії чекової книжки -- один рік.

Для одержання чекової книжки підприємство подає заяву за підписом осіб, що мають право підпису документів для здійснення операцій за поточним рахунком, з відбитком печатки. Разом із заявою до банку подають платіжне доручення для депонування коштів на окремому рахунку чекодавця.

Виписаний для оплати чек при пред'явленні його в банк одержувача має бути засвідчений підписом посадових осіб чекодавця і його печаткою, що підтверджує факт одержання матеріальних цінностей або надання послуг.

Облік поточної заборгованості за розрахунками

Розрахунки за одержаними авансами. Підприємства отримують аванси під поставку продукції або товарів, під виконання робіт чи послуг. Облік одержаних авансів або сум попередньої оплати покупцями та замовниками продукції та виконаних робіт здійснюється на субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» рахунка 68 «Розрахунки за іншими операціями». На кредиті відображають збільшення заборгованості, на дебеті -- її зменшення.

У бухгалтерському обліку операції з одержання авансів або попередньої оплати оформляють проводками:

-- одержано аванс або попередню оплату від покупців за продукцію:

Дт 31 «Рахунки в банках»;

Кт 681 «Розрахунки за авансами одержаними»;

-- відображено податкові зобов'язання з ПДВ:

Дт 643 «Податкові зобов'язання»;

Кт 641 «Розрахунки за податками»;

-- відображено реалізацію продукції, за яку одержано попередню оплату:

Дт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;

Кт 70 «Доходи від реалізації»;

-- списано суми податкових зобов'язань з ПДВ:

Дт 70 «Доходи від реалізації»;

Кт 643 «Податкові зобов'язання»;

-- здійснено залік попередньої оплати:

Дт 681 «Розрахунки за авансами одержаними»;

Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Аналітичний облік авансів одержаних та попередніх оплат ведеться окремо за підприємствами, організаціями, з якими здійснюються розрахунки.

Розрахунки з бюджетом. Інформацію про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, і за фінансовими санкціями обліковують на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами».

На кредиті рахунка 64 відображають нараховані платежі до бюджету, на дебеті -- податки, що належать до відшкодування з бюджету, їх сплату, списання та ін.

Синтетичний рахунок 64 має такі рахунки 2го і 3го порядків (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 - Субрахунки і аналітичні рахунки 64

Рахунки 1го порядку	Рахунки 2го порядку	Рахунки 3го порядку
Код	Назва	Код	Назва	Код	Назва
1	2	3	4	5	6
64	Розрахунки за податками й платежами	641	Розрахунки за податками	6411	Податок з доходів фізичних осіб
				6412	Плата за землю
				6413	Комунальний податок
				6414	Податок з власників транспортних засобів
				6415	Податок на додану вартість
				6416	Податок на прибуток
		642	Розрахунки за обов'язковими платежами	6421	Збір за забруднення навколишнього природного середовища
				6422	Плата за користування надрами для видобування природних ресурсів
				6423	Збір за використання радіочастотного ресурсу
				6424	Інші платежі за використання природних ресурсів
				6425	Судовий збір
				6426	Державне мито
		643	Податкові зобов'язання (для обліку суми ПДВ, яку визначено на підставі з одержаних авансів)
		644	Податковий кредит (для обліку суми ПДВ, на яку підприємство має право зменшити ПДВ)

Облік розрахунків із бюджетом наведено в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 Синтетичний облік розрахунків із бюджетом

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1.	Нараховано податок на прибуток	981	6416
2.	Перераховано податок на прибуток до бюджету	6416	311
3.	Нараховано податок на додану вартість	36, 70, 71	6415
4.	Перераховано податок на додану вартість до бюджету	6415	311
5.	Утримано податок з доходів фізичних осіб	661	6411
7.	Нараховано податок на землю	92	6412
9.	Нараховано податок із власників транспортних засобів	92	6414

Розрахунки з оплати праці. Заборгованість із заробітної плати та пов'язані з нею зобов'язання підприємства перед органами страхування, бюджетом та за іншими розрахунками є значною частиною поточних зобов'язань (короткострокова кредиторська заборгованість підприємства).

Організація оплати праці на підприємстві. Кожен громадянин має право на працю, яке реалізує укладенням трудового договору на одному чи кількох підприємствах, в установах або організаціях, якщо іншого не передбачено законодавством, колективним договором або згодою сторін.

Облік праці та заробітної плати є одним із найважливіших у всій системі обліку на підприємстві. Найголовніші його завдання:

-- у встановлені строки здійснювати розрахунки з персоналом підприємства з оплати праці (нарахування зарплати та інших виплат, сум утримання і видачі на руки);

-- своєчасно і правильно відносити на собівартість продукції (робіт, послуг) суми нарахованої заробітної праці та відрахувань органам соціального страхування, Пенсійному фонду;

-- збирати і групувати показники з праці та заробітної плати для складання необхідної звітності, а також для розрахунків з органами соціального страхування, соціального страхування на випадок безробіття, Пенсійним фондом.

Завдання бухгалтерів по зарплаті підприємства полягає в тому, щоб:

а) своєчасно затребувати всі необхідні документи для нарахування заробітної плати;

б) правильно виконати розрахунки;

в) включити нараховану суму до складу валових витрат підприємства;

г) своєчасно здійснити виплату.

Бухгалтера у цьому разі є виконавцями, усі ж організаційні питання застосування форм оплати праці, раціонального використання робочого часу вирішуються керівництвом підприємства та його службами.

Згідно з чинним законодавством підприємства мають повну самостійність у виборі форм оплати праці працівників. ДП «Укрводшлях» обрало погодинну оплату, яка передбачає оплату праці за встановленими окладами.

У діловодстві підприємства є нормативні документи, що регулюють порядок нарахування заробітної плати:

штатний розклад;

норми;

договори підряду (на виконання разових робіт);

інші трудові договори (контракт, авторські тощо);

накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, матеріальної допомоги);

колективний договір.

Штатний розклад -- документ, у якому встановлено перелік посад і окладів на певний період (рік). Зразок штатного розкладу наведено нижче (табл.2.8).

Таблиця 2.8 Штатний розклад

№ п\п	Назва посади	Кількість працівників	Оклад, грн..	Місячний фонд, грн.
1	2	3	4	5

Трудовий договір (підряду, інші трудові договори) передбачає дотримання працівниками внутрішнього трудового розпорядку: режиму робочого часу, виконання певної роботи.

При укладанні цивільно-правових угод, договорів підряду, доручення, видавничого договору процес праці не регламентується, а відносини сторін визначаються тільки результатами праці (обумовлюється ціна і предмет договору, термін і якість виконання робіт тощо).

Розмежування понять трудового договору і цивільно-правових трудових відносин має важливе практичне значення. Так, тільки період роботи за трудовим договором зараховується до трудового стажу, записується в трудову книжку. Укладання трудового договору оформляється наказом, а договору підряду -- двосторонньою угодою. Договір підряду можуть укладати лише особи, що досягли 18 років, трудовий договір -- 16 років, а учні загальноосвітніх шкіл, профтехучилищ і середніх спеціальних навчальних закладів (у вільний від навчання час) -- 14 років.

Зарахування на роботу згідно з трудовим договором оформляється наказом керівника. На підприємстві є книга наказів (розпоряджень) про прийом, переведення і звільнення тих, хто працює за трудовими договорами: прошита, пронумерована, скріплена підписом керівника і печаткою підприємства.

Наказ (розпорядження) про зарахування до штату підприємства доводиться до працівника під розписку. На підставі цього наказу робиться запис в трудовій книжці працівника. На підприємстві ведуть книгу обліку трудових книжок і вкладок до них, а також прибуткововидаткову книгу з обліку трудових книжок і вкладок до них.

Крім цього, на підприємстві є особові листки й картки, книги протоколів загальних зборів трудового колективу.

Типові форми первинних документів з обліку праці та заробітної плати затверджено наказом Міністерства статистики України від 22. 05. 1996 р. № 144.

На підприємстві ведеться облік особового складу на підставі первинних документів: наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (ф. Т1), наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (ф. Т5), наказ (розпорядження) про надання відпустки (ф. Т6), наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (ф. Т8) та ін. Відомості про кожного працівника фіксуються в особовій картці (ф. Т2, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11. 08. 1993 р. № 180).

Кожному працівнику присвоюють табельний номер, за яким він числиться в табелі обліку робочого часу та у всіх документах на зарплату.

Облік використання робочого часу. Ведеться в табелях обліку використання робочого часу, в річних табельних картках тощо (ф. Т12 і ф. Т13). Якщо ф. Т13 використовується тільки для обліку робочого часу, то ф.Т12 призначено і для розрахунку заробітної плати. До табеля включають усіх постійних і тимчасових працівників, занесених у списковий склад підприємства.

Вони необхідні не тільки для обліку використання робочого часу всіх категорій працівників, а й для розрахунків з ними за заробітною платою і одержання даних про відпрацьований час.

Відмітки в табелі обліку використання робочого часу про причини відсутності на роботі, про тривалість робочого дня, про наднормативну роботу та інші відхилення від нормальних умов праці роблять лише на підставі оформлених належним чином документів (листки непрацездатності, листки простоїв, наказ про відрядження тощо).

Облік використання робочого часу здійснюють таким способом:

за відхиленнями (відміткою неявок, запізнень, понаднормового часу, прогулів тощо).

Тобто, по закінченні місяця підраховують загальний календарний фонд робочого часу, час невиходів та інших втрат. Від загального календарного фонду віднімають усі втрати і одержують фактично відпрацьований час.

За узгодженням між працівником і керівником з урахуванням інтересів і можливостей підприємства, необхідності забезпечення виробничого процесу працівник може бути прийнятий на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень, що має бути обумовлено в трудовому договорі та оформлено наказом. У трудовій книжці запис про це не роблять. Робота за неповного робочого часу не тягне за собою обмежень тривалості щорічної відпустки, нарахування трудового стажу та інших трудових прав працівника.

Для окремих категорій працівників встановлюється ненормований робочий день, за якого за виробничої необхідності допускається виконання роботи понад встановлену тривалість робочого дня без додаткової оплати або компенсації відгулом. Ненормований робочий день встановлюється для керівного, адміністративнокерівного, технічного персоналу; для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов їхньої праці не піддається точному обліку.

Тривалість робочого дня, дні відпочинку передбачаються у графіку виходу на роботу.

Табель складає призначений працівник, підписує керівник і його передають у бухгалтерію. Бухгалтер перевіряє правильність обчислення робочого часу кожного працівника. Ці дані потрібні для контролю використання робочого часу, складання звіту, нарахування заробітної плати.

Склад фонду оплати праці. Істотну роль у бухгалтерському обліку відіграє контроль за інформацією про розрахунки з персоналом, про оплату праці (за всіма видами заробітної плати, преміями, допомогами).

Усі виплати персоналу поділяють на такі, що пов'язані з витратами, які включають до собівартості робіт, послуг, адміністративними витратами, витратами на збут, іншими операційними витратами, і виплати, що здійснюються за рахунок соціального страхування.

Згідно із законодавством оплата праці здійснюється за відпрацьований і за невідпрацьований на підприємстві час. Перша включає оплату за посадовими окладами, різні доплати і надбавки, поточне преміювання праці. Друга -- оплата основної та додаткової відпустки, навчальних відпусток, перерв у роботі матерів, які годують немовлят, виконання державних та вихідну допомогу.

Витрати на оплату праці складаються з фонду основної та фонду додаткової заробітної праці, інших заохочувальних і компенсаційних виплат. [4,5]

Основна заробітна плата -- винагорода за виконану роботу згідно з визначеними нормами праці, яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата -- винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи й винаходи та за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантовані й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До валових витрат підприємства належать витрати на оплату праці, що охоплюють витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати. До валових витрат належать і витрати на виплату авторських винагород, виплати за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільноправового характеру, будьякі інші виплати у грошовій і натуральній формах, встановлені за домовленістю сторін. [п. 5.6 6]

Фонд основної заробітної плати: заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за тарифними ставками робітників і посадовими окладами керівників, спеціалістів, технічних службовців; оплата праці за час перебування у відрядженні (за винятком відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення).

Фонд додаткової заробітної плати:

1) Надбавки й доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених законодавством, за:

суміщення професій (посад);

розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;

виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;

роботу у важких і шкідливих умовах;

інтенсивність праці;

роботу в нічний час;

високі досягнення в праці;

виконання особливо важливої роботи на певний строк;

знання і використання в роботі іноземної мови;

персональні надбавки;

інші надбавки і доплати, передбачені законодавством.

2) Премії, що мають систематичний характер, за:

виконання і перевиконання завдань;

зменшення простоїв обладнання;

економію матеріалів, інструментів, інших матеріальних цінностей;

інші.

3) Винагороди за вислугу років.

4) Оплата роботи у понаднормовий час і у святкові дні в розмірах і за розцінками, встановленими чинним законодавством.

5) Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників.

6) Суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

7) Вартість безоплатно наданого форменого одягу, обмундирування, що може використовуватися поза робочим місцем і залишається в особистому постійному користуванні, а також сума знажки у разі продажу такого форменого одягу своїм працівникам за зниженими цінами;

8) Оплата (за невідпрацьований час):

щорічних (основної і додаткових) відпусток і додаткових соціальних відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством;

компенсації за невикористані щорічні відпустки і додаткові відпустки працівникам, які мають дітей;

додаткових відпусток у зв'язку з навчанням;

додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

за час навчання працівників із відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (коли зберігається заробітна плата за основним місцем роботи);

спеціальної перерви в роботі у випадках передбачених законодавством (наприклад, перерви для годування дитини);

сум, що зберігаються за працівниками (за основним місцем роботи), які підлягають медичному огляду, за час перебування в медичному закладі на обстеженні;

часу вимушеного прогулу у випадках, передбачених чинним законодавством (у т. ч. оплата праці осіб, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не могли працювати).

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати:

1) Оплата додаткових відпусток обумовлених в колективному або трудовому договорі.

2) Нарахування за невідпрацьований час, не передбачені законодавством, працівникам, які: