Облік і аудит розрахунків за виплатами працівникам

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів. Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Зарплату виплачують працівникам у строки, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. За роботу в першій половині місяця виплачують аванс, а остаточний розрахунок проводять при видачі грошей за другу половину місяця. Працівники-сумісники одержують зарплату за фактично виконану роботу.

Коли ж день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, її видають напередодні. З особистої письмової згоди працівника виплачувати зарплату можна через установи банків, поштовими переказами на зазначений ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою усіх послуг за рахунок господарства.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про оплату праці» виплата заробітної плати на території України може здійснюватися:

· грошовими знаками, що мають законний обіг в Україні;

· банківськими чеками у порядку, встановленому КМУ за погодженням з НБУ;

· натурою.

Заборонено видавати заробітну плату у будь-якій іншій формі, зокрема у формі боргових зобов'язань і розписок.

Відпускні виплачують працівнику господарства не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

У зв'язку з браком коштів багато підприємств сьогодні оплачують працю найманих працівників натурою чи реалізують товари в рахунок заробітної плати, погашаючи заборгованість. В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ інколи оплачують працю найманих працівників натурою чи реалізують товари в рахунок заробітної плати. В такому випадку заробітна плата нараховується не у грошовій формі, а виплачується товарами. Слід розрізняти натуральну оплату праці і видачу зарплати натурою (товарами, продукцією).

Натуральна оплата праці (натуроплата) - це виплата підприємствами зарплати працівникам у натуральній формі продукцією власного виробництва або товарами сторонніх виробників, при якій грошова компенсація вартості такої продукції збоку працівника відсутня. При натуроплаті зарплату нараховують натурою згідно з нормативами, установленими в положенні про оплату праці підприємства.

Реалізація товарів у рахунок заробітної плати відрізняються від натуроплати тим, що у цьому випадку зарплату нараховують у грошовій формі, а виплачують її товарами (продукцією, роботами, послугами).

Натуральна оплата дозволена, якщо:

· вона передбачена колективним договором;

· вона є звичною у цій галузі або працівники бажають отримувати заробітну плату саме в натуральній формі (за наявності заяви працівника);

· вартість товарів, що видаються, еквівалентна заробітній платі у грошовому вираженні;

· ціни на товари (роботи, послуги), що видаються (надаються), не нижчі їхньої собівартості;

· видавати можна тільки ті товари, що не заборонені КМУ до видачі як натуроплата.

При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за формулою:

К= 100 : (100-Сп), де (4.2)

К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

- податку на додану вартість, якщо особа яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

- акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

Законодавство України передбачає утримання із нарахованої заробітної плати працівників підприємства частини грошей, що обумовлено системою оподаткування. Заробітна плата є основною складовою бази обкладання соціальними виплатами. До таких відрахувань відносяться:

відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування;

внесок на обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами обумовленими народженням та похованням;

внесок на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

внесок на обов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві.

Базою обкладення соціальними відрахуваннями є суми фактичних виплат на оплату праці робітників, включаючи виплати основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які визначаються згідно нормативно-правових актів.

Ставки соціальних внесків в частині нарахувань на фонд оплати праці працівників агрофірми: - Єдиний внесок - 37,19%.

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ до обов'язкових видів утримань із заробітної плати належать:

- Єдиний внесок внески до фонду соціального страхування -3,6%

- податок з доходів фізичних осіб - 15%;

профспілкові внески - 1%.

Обов'язок нараховувати, утримувати і виплачувати податок з доходів фізичних осіб лежить на підприємствах, що виплачують заробітну плату своїм працівникам.

При утриманні податку з доходів фізичних осіб, об'єкт оподаткування визначається, як нарахована сума заробітної плати, зменшена на суму внесків в фонди державного соціального страхування.

Одним із видів утримань є надлишково нараховані та сплачені суми за попередній період внаслідок допущених помилок працівників бухгалтерії.

Підлягають утриманню із заробітної плати своєчасно неповернуті невикористані суми, які видані підзвітним особам; відшкодування втрат від браку; нестачі та псування цінностей.

Із заробітної плати утримується й інші платежі. Це утримання за заявами працівників (на оплату комунальних послуг, навчання, перерахування в ощадбанк, торговельним організаціям погашення позик тощо), а також за виконавчими листами.

Виконавчий лист є виконавчим документом, тобто документом, направленим на примусове виконання рішення суду. Крім виконавчого листа, підприємство одержує і розпорядження, в якому зазначається особа (юридична або фізична), на користь якої здійснюється стягнення. Копію цього розпорядження отримує також і боржник.

Як зазначено на самому виконавчому листі, він підлягає зберіганню на рівні з грошовими документами і пересилається рекомендованою поштою. Виконавчі документи за місцем виконання зберігаються у сейфах, вогнетривких шафах.

Виконавчі листи реєструються бухгалтерською службою підприємства у спеціальному журналі реєстрації виконавчих листів з обов'язковим зазначенням часу їх надходження.

У нашому підприємстві із заробітної плати деяких працівників утримуються аліментів.

Згідно зі ст.181 Сімейного Кодексу України від 10.01.2002р. № 2947-ІІІ, за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу особи, яка зобов'язана виплачувати аліменти.

Бухгалтер, одержавши виконавчий лист самостійно визначає розмір аліментів з усіх видів доходів працівника господарства.

Аліменти перераховуються не пізніше трьох днів від дня, встановленого для виплати заробітної плати, а не при виплаті заробітної плати.

В цілому розмір відрахувань із заробітної плати встановлюється законодавством про працю. Однак передбачено: із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості:

· у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, та збитків, заподіяних злочином, - 50% заробітної плати боржника;

· за всіма іншими видами стягнень, - 20%.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 50% заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику, у тому числі при відрахуванні за декількома виконавчими документами.

Утримання за виконавчими листами можуть проводиться не з усіх видів доходів. Стягнення не може бути звернено на такі виплат:

- вихідну допомогу, що виплачується при звільненні працівника;

- компенсацію працівнику за невикористану відпустку;

- компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу чи відрядженням до іншої місцевості;

- польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

- допомогу по вагітності і пологах;

- одноразову допомогу при народженні дитини;

- допомогу по догляду за дитиною;

- допомогу на поховання та ін.

Стягнення не здійснюється також з сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги, компенсаційних сум, що виплачуються за амортизацію інструментів і знос одягу, вартості безкоштовного надання квартир і комунальних послуг, субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання зрідженого газу, твердого і рідкого палива та в інших випадках, передбачених законодавством.

Суми, що утримуються підприємством із заробітної плати працівників на користь зазначених у розпорядженні осіб (якщо вони відносяться до категорії юридичних), перераховуються на рахунки таких осіб. Якщо стягувачі - фізичні особи, підприємство здійснює розрахунки з ними або шляхом видачі готівки через касу, або через відділення зв'язку. Для перерахування коштів відділенню зв'язку підприємство подає до свого банку платіжне доручення, у якому зазначаються реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунка якого будуть виплачуватися перекази їх одержувачам. Списки (із зазначенням прізвища, ім'я, по-батькові одержувачів, їх точних поштових адрес, суми виплати) і платіжне доручення зі штампом банку про прийняття його до виконання подають на поштамт.

Розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника обчислюється із суми, що залишається після утримання податків і зборів.

Відомості про нараховані та виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них податків подаються до органів державної податкової служби щокварталу до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом. Відомості подаються юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності зі штатною чисельністю працюючих до 1000 осіб єдиним документом на всіх працюючих з обов'язковим заповненням їхніх десяти розрядних ідентифікаційних номерів - єдиною порцією. Якщо штатна чисельність працюючих більша ніж 1000 осіб, можливе подання відомості кількома порціями, кожна з яких являє собою окрему відомість зі своїм номером порції. Термін подання останньої порції повинен перевищувати встановленого терміну приймання відомостей. Аркуші окремої відомості зшиваються.

- у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття;

4.5 Контроль за використанням фонду оплати праці

Для контролю за використанням фонду оплати праці і станом розрахунків з оплати праці з робітниками і службовцями в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ складається Зведена відомість нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за сегментами (додаток У1, У2). Ця відомість заповнюється на підставі даних відомості по рахунку 661 (додаток Т1, Т2) та журналу ордеру по рахунку 66 (додаток Ф)

Перевірку розрахунків з оплати праці слід починати зі встановлення відповідності даних аналітичного обліку показникам синтетичного обліку за Головною книгою й балансом на одну дату, зокрема на 1-ше число відповідного місяця (сальдо з рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» в Головній книзі й балансі звіряють з підсумковими сумами до видачі в відомостях на виплату грошей).

Порушення щодо оплати праці виникають у зв`язку з:

- неправильним визначенням обсягів виконаних робіт (виявляють зіставленням обсягів робіт, вказаних у первинних документах з обліку праці, з аналогічними показниками технологічних карт, документів щодо оприбуткування готової продукції або контрольним обміром фактично виконаних робіт);

- неправильним застосуванням норм виробітку, тарифних ставок, посадових окладів і розцінок (визначають зіставленням зі збірниками виробітку і тарифікаційними довідниками);

- неправильним таксуванням окремих документів з обліку праці (виявляють контрольним таксуванням);

- включенням в документи з обліку праці прізвищ осіб, які не брали участі у виконанні конкретних робіт (виявляють зіставленням прізвищ працівників зі списковим складом підприємства, бригади, цеху, а також опитуванням окремих осіб, звіркою підписів);

- внесенням у документи з обліку праці посадових осіб, не передбачених штатним розкладом (встановлюють зіставленням цих документів зі штатним розкладом).

Дійовий контроль за використанням коштів на оплату праці значною мірою сприяє зростанню продуктивності праці й зміцненню трудової дисципліни.

Перевірка витрачання коштів на оплату праці може бути успішно здійснена за умови вивчення правильності розрахункових показників з питань праці (чисельність працівників за групами й категоріями,стану нормування праці, продуктивності праці, використання робочого часу й коштів на оплату праці). Спочатку доцільно вивчити затверджені штатні розклади,положення про оплату праці й виплату преміальних винагород, встановити можливі штатні надмірності чисельності працівників, невідповідність окремих посад фактично виконуваній роботі, завищенні розміри посадових окладів, тарифних ставок тощо.

Дотримання тарифних сіток і ставок, посадових окладів можливо встановити шляхом їхнього порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних табелів обліку використання робочого часу й розрахунку заробітної плати.

Для встановлення можливих відхилень - перевитрат чи економії фонду оплати праці, слід порівняти кошторисні дані зі звітними показниками. Показники з питань праці, подані у квартальних і річних звітах, слід зіставити з даними бухгалтерського обліку. При цьому користуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318. За цим положенням до складу прямих витрат на оплату праці включено заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть безпосередньо бути віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Розмір коштів, які спрямовані на оплату праці й включаються у витрати виробництва, визначають самі суб`єкти підприємницької діяльності.

При погодинній оплаті праці перевіряється правильність тарифних ставок або умов контракту, а при відрядній - виконання кількісних і якісних показників роботи, правильність норм і розцінок.

Під час перевірки табелів обліку використання робочого часу та інших первинних документів з нарахування заробітної плати слід з`ясовувати, чи не було випадків внесення в них вигаданих (підставних) осіб.

Доцільно також перевірити правильність відрахування на соціальне страхування, а також утримань із заробітної плати: податку на доходи фізичних осіб, за виконавчими документами, дорученнями - зобов`язаннями за придбані товари в кредит; за письмовими дорученнями про переказ страхових внесків за договорами особистого страхування, авансів, виданих у рахунок заробітної плати, на відшкодування збитків, заподіяних підприємству, перерахування в ощадбанк на рахунки особистих вкладів за заявою працівника підприємства тощо.

Перевірка правильності надання чергових відпусток починається з перевірки дотримання закону «Про відпустки» 15.11.96 р.№504/96 - ВР, відносно їх своєчасності, об`єму тощо. Розрахунок суми відпускних проводиться відповідно до п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 №100 зі змінами і доповненнями.

У всіх випадках збереження середньої заробітної плати і забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або у зв`язку з вагітністю й пологами середньомісячна плата обчислюється згідно постанови КМУ від 08.02.95 №100 зі змінами і доповненнями.

Контролю підлягає перевірка правильності відрахування на соціальне страхування. Страхові внески на державне соціальне страхування нараховуються на фонд оплати праці та інші виплати,і сплачуються у дні одержання заробітної плати.

Не внесені страхувальником у встановлені строки платежі вважаються недоїмкою і стягуються у безспірному порядку. Пеня нараховується починаючи із наступного дня після одержання плати і по день сплати платежу. Безспірне стягнення сум обов`язкових платежів, штрафів та інших фінансових санкцій здійснюється відповідно до чинного законодавства.

У разі порушення підприємством строків подання розрахункових відомостей (звітів), органи страхування не приймають до заліку в рахунок страхових внесків середньомісячну суму витрат, включених до цієї розрахункової відомості.

Перелік звітів по контролю нарахування фонду оплати праці та правильності нарахування страхових внесків на державне соціальне страхування:

1. Форма №1-ПВ «Звіт з праці» - щомісячна, щоквартальна, річна. Подається до 7 числа після звітного періоду до міського органу державної статистики.

2. Форма №1-ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» - квартальна. Подається на протязі 40 календарних днів після закінчення звітного періоду до органів державної податкової служби.

3. Форма №1-ПП «Звіт про суми отриманих пільг по оподаткуванню у розрізі окремих видів податків та пільг по кожному виду податку» - квартальна, річна. Подається квартальна не пізніше 21 числа після звітного кварталу, а річна - до 8 лютого наступного за звітним року до органів державної податкової служби.

4. Форма №3-ПВ «Звіт про використання робочого часу» - квартальна. Подається до 7 числа після звітного періоду до міського органу державної статистики.

5. Форма №4-ФСС з ТВП «Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» (додаток Ч1) - квартальна. Подається до 20 числа наступного за звітним періодом місяця до органів Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

6. «Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття» (додаток Ч2) - щоквартальна. Подається до 10 числа наступного за звітним періодом місяця до міського центру зайнятості.

7. «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - щомісячна. Подається до 20 числа наступного за звітним періодом місяця до Пенсійного Фонду.

8. «Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України» (додаток Ч3) - щоквартальна. Подається до 20 числа наступного за звітним періодом місяця до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань.

4.6 Методика проведення аудиту розрахунків за виплатами працівникам

Аудит розрахунків з оплати праці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов'язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці слід використовувати такі джерела інформації: трудове законодавство, Кодекс законів про працю, законодавчі акти про підприємство і підприємництво, розрахунково-платіжну відомість (форма № П-49, відомість на виплату грошей, платіжну відомість (форма № П-53), особистий рахунок, нормативно-довідкову інформацію до обліку праці і заробітної плати, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, акти перевірок, накази, картки, особисті справи робітників, трудові договори і контракти, відомості обліку, нормативні документи для нарахування заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об'єкта дослідження, табелі, наряди, баланс. Головну книгу. Вивчаються всі документи, які додаються до журналу, відомості, на основі яких складається бухгалтерське проведення як за дебетом, так і за кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

Під час аудиту використовуються різні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для перевірки розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо. Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи з цієї пачки всі без помилок). Розпочинаючи перевірку розрахунків з оплати праці, аудитор повинен з'ясувати, які форми та системи оплати праці застосовуються на даному підприємстві, чи має підприємство внутрішні положення про оплату праці робітників, колективний трудовий договір, списковий та середньообліковий склад їх, як організовано облік розрахунків з оплати праці (зміст та кваліфікація бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює контроль за їх роботою, чи автоматизовані ці ділянки), чи обмежено склад працівників, які отримують готівку на господарські та інші витрати, чи здійснюється на підприємстві видача позик робітникам, продаж товарів у кредит, і як оформлені ці операції. Це необхідно для того, щоб аудитор зміг визначити аудиторський ризик (побоювання того, що деякі помилки чи порушення можуть залишитися невиявленими). Для визначення ступеня ризику аудитор проводить загальне дослідження об'єкта з допомогою тесту і за результатами такого тестування аудитор може відмовитись від проведення перевірки або вжити заходів щодо зменшення ризику. Для того щоб отримати загальну картину та відповіді на ці запитання, можна провести тестування внутрішнього контролю й обліку з даного розділу перевірки.

Вірогідність зроблених робітникам нарахувань заробітної плати (премій, матеріальної допомоги, подарунків тощо) перевіряються зазвичай вибірково. Для цього у вибірку включають дані за різними категоріями робітників або звільнених робітників (керівників, спеціалістів, робітників), за основними видами нарахувань, (питома вага, яких, як правило, перевищує 5 % від загальної суми заробітної плати) та різними періодами часу (звичайно за один місяць кожного кварталу). Перевіряються розрахункові та платіжні відомості, особові рахунки співробітників, а також первинні документи (табелі, наряди тощо), на основі яких здійснюються нарахування заробітної плати. Потрібно звернути увагу на правильність заповнення цих документів, відповідність їх заповнення чинному законодавству та нормативним документам.

Після тестування аудитор розробляє програму перевірки, згідно з якою здійснюється детальне вивчення операцій.

Послідовність вивчення господарських операцій щодо нарахування й утримання заробітної плати можна відобразити так:

особові картки, договори, контракти. Документи обліку особового складу, записи на рахунках бухгалтерського обліку, розпорядження, накази про прийняття на роботу, звільнення, відпустки, документи з обліку виробітку та відхилень, звітність по праці.

Документи, що є підставою для додаткової оплати. Розрахункові відомості та платіжні відомості. Фактична калькуляція. Первинні бухгалтерські документи.

Важливими показниками, які досліджує аудитор, є продуктивність праці, рівень та сума заробітної плати. З початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і заінтересованість працівників у збільшенні випуску продукції і зростанні продуктивності праці.

Кожне підприємство в умовах ринкових відносин може застосовувати різні форми оплати праці та матеріальної винагороди. Тому аудитор визначає, яка оплата праці застосовується на підприємстві, і відповідно вибирає шлях перевірки. За погодинної оплати праці з'ясовується обґрунтованість застосування тарифних ставок та дотримання умов контрактів, а за відрядної - виконання кількісних та якісних показників, правильність використання норм та розцінок.

Під час перевірки первинних документів установлюється повнота заповнення усіх реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які відповідають за облік виконаних робіт, відсутність у документах виправлень.

Аналізуючи наряди на відрядну роботу за датами їх видачі потрібно зіставити прізвища робітників у нарядах та в табелях обліку робочого часу з даними обліку особового складу. Аудитор визначає, чи немає випадків включення до них підставних осіб, повторного нарахування сум раніше оплачених за первинними документами. Методом арифметичного контролю встановлюються помилки в підрахунках у первинних документах або у розрахункових відомостях.

Звертається увага на правильність оформлення та нарахування різних виплат робітникам. До них відносять виплати стимулюючого характеру (премії, винагороди за підсумками роботи за рік), виплати компенсуючого характеру (надбавки та доплати за роботу в нічний час, понадурочні), виплати за невідпрацьований час (оплата чергових і додаткових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), оплата простоїв, браку. Аудитор повинен враховувати, що нарахування премій має бути затверджено наказом керівника, обумовлено в колективному договорі, контракті) Простій не з вини робітника оформляється листком про простої й оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки.

Доплати у зв'язку з відхиленням від нормальних умов праці оформляються нарядами на відрядну роботу, в якому показують Додаткові технологічні операції, не передбачені технологічним процесом. Повний (невиправний) або частковий (виправний) брак на виробництві не з вини робітника затверджується актом і оплачується.

Під час перевірки правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно звернути увагу на лікарняний листок, який є основою для нарахування такої виплати. Листок обов'язково повинен бути оформлений підписами і печаткою лікарні. Також необхідно перевірити стаж роботи працівника (відсоток від основної заробітної плати, згідно з яким визначають розмір допомоги, розраховується виходячи зі стажу роботи).

Приділяється увага перевірці виплат за договорами підряду та іншими договорами цивільно-правового характеру (комісії, доручення, оренди майна у фізичних осіб тощо). Необхідно з'ясувати, чи справді виконувалась така робота, і чи виконувалась вона саме цією людиною. Установлюється правильність оформлення договорів, економічна цілеспрямованість та правильність їх укладення, правильність розрахунків за договорами, відрахування податків (обов'язкові виплати до пенсійного фонду у відповідному розмірі відсотка від суми винагороди) та відображення в обліку.

Перевіряючи правильність розрахунку середньої заробітної плати, необхідно визначити період, за який нараховується заробітна плата, виплати, які включаються до середньої заробітної плати, порядок розрахунку виплат за всіма випадками збереження заробітної плати і для надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Аудитор вивчає, чи відповідає порядок нарахування середньої заробітної плати на час надання працівникам щорічної і додаткової відпустки або оплати їм компенсації за невикористану відпустку, надання працівникам, які навчаються без відриву від виробництва, відпусток у зв'язку з навчанням, виконанням ними державних громадських завдань у робочий час, переведенням працівників на іншу, легшу та нижчеоплачувану, роботу за станом здоров'я, у разі надання жінкам додаткових перерв для харчування дитини, службових відряджень, тимчасового переведення працівника у зв'язку з виробничою потребою на іншу, нижчеоплачувану посаду і в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати здійснюються виходячи із середньої заробітної плати.

Досліджуючи правильність розрахунку середнього заробітку, слід ураховувати, що в його суму включаються всі види оплат, крім оплати за роботу, яка виконувалась у понаднормовий час, у святкові дні, працівниками, які працюють за сумісництвом, за час, який фактично не було відпрацьовано, премії, які не входять до фонду оплати праці, та інші виплати, які мають тимчасовий характер.

Перевіряючи правильність нарахування оплати за поточну відпустку, важливо встановити, чи правильно визначено наказом підприємства тривалість відпустки і розрахована сума заробітку працівника до відпустки, а також середньомісячний і середньоденний заробіток, який є підставою для розрахунку. Необхідно з'ясувати причини ненадання відпустки в установлений термін, особливо матеріально відповідальним особам. Важливо вивчити вплив факторів порушення законодавства на результати діяльності підприємства. Так, ненадання відпустки працівникові і заміна її грошовою компенсацією є порушенням законодавства і призводить до перевитрачання фонду оплати праці і споживання, а також до зловживань.

Аудитор вивчає також своєчасність та повноту утримань з нарахованої заробітної плати. Як уже зазначалося, основна увага приділяється прибутковому податку з фізичних осіб. Під час перевірки здійснюється арифметичний контроль сум утриманого податку.

Підтверджується законність застосування пільг, які передбачені чинним законодавством. Установлюються випадки неутримань або часткових утримань прибуткового податку з сум матеріальної допомоги, подарунків та компенсаційних виплат.

За даними договорів страхування, які укладаються зі страховими компаніями, платіжних доручень та особистих рахунків працівників визначаються факти перерахувань грошових коштів з рахунків підприємства на користь працівника за договорами добровільного страхування. Суми страхового відшкодування оподатковуються прибутковим податком під час їх виплати.

Утримання за виконавчими листами повинні здійснюватися тільки у разі їх наявності або особистої заяви працівника. Утримання за товари, які продані в кредит, і за позиками здійснюються на основі доручення-зобов'язання або договорів.

Далі встановлюється правильність указаної в облікових реєстрах кореспонденції рахунків та суми нарахованої заробітної плати та утримань з неї в обліковому періоді.

Досліджується відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичному обліку за рахунком 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». При цьому порівнюється залишок, який відображається в балансі за рахунком на 1-ше число місяця, з даними розрахунково-платіжної відомості, а сума заборгованості за розрахунковою відомістю - з сумами платіжної відомості, за якою заробітна плата виплачена працівникам. На практиці мають місце випадки підроблення документів при виплатах заробітної плати робітникам. Аудитор повинен упевнитись, чи отримали насправді зазначену суму грошей особи, які вказані в платіжній відомості. Під час виплати заробітної плати за одноразову роботу за трудовою угодою необхідно з'ясувати, чи дійсно виконувалась та чи інша робота. Крім того, слід перевірити правильність підрахунку ( загальних сум до видачі отримувачам як по вертикалі, так і по горизонталі.

Особливо прискіпливо вивчають нарахування заробітної плати тимчасовим працівникам. Необхідно з'ясувати причину цих витрат й уточнити, чи не було випадків нарахування заробітної плати на основі підроблених документів, нарядів підставним особам. Установлюється законність проведених операцій на відповідних рахунках.

Вивчаються всі документи, які додаються до журналів-ордерів. Необхідно перевірити відомість, за якою нараховувалася заробітна плата. При цьому звертається увага на загальні суми за кожним рядком як по горизонталі, так і по вертикалі. Під час такої перевірки можна виявити різні порушення, які спричинені підробленням сум у розрахунково-платіжних відомостях. Наприклад, механічно збільшували підсумкову суму нарахування та суму до видачі і в такий спосіб нараховували і списували більше, ніж фактично видано. Під час дослідження правильності нарахування заробітної плати виявлялися помилки, які були допущені обліковими працівниками, котрі недостатньо оволоділи нормативними актами і не врахували внесені до них зміни.

Перевіряючи виплату премій та інших заохочень, незалежно від виду діяльності підприємства необхідно з'ясувати, чи виконані всі умови, за яких може бути виплачена премія, оскільки були відомі випадки коли під видом виплати премій гроші були використані на інші цілі (матеріальну допомогу).

4.7 Порядок оформлення підсумкової документації за результатами аудиту

За результатами проведеної аудиторської перевірки аудитор повинен скласти аудиторський звіт і аудиторський висновок.

Аудиторський звіт -- це ширший за своїм змістом документ, що складається відповідно до угоди аудитора і замовника. Його складають тільки для замовника, тоді як аудиторський висновок надається широкому колу користувачів.

Аудиторський звіт складається з трьох частин: загальної, аналітичної та заключної (підсумкової).

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту аудиторської фірми має містити такі обов'язкові дані:

1) назву документа і назву клієнта;

2) місце і дату складання;

3) назву аудиторської фірми, її адресу;

4) порядковий номер ліцензії на здійснення аудиторської діяльності, дата видачі та найменування органу, що видав ліцензію, а також строк дії ліцензії;

5) номер реєстраційного свідоцтва;

6) номер розрахункового рахунку;

7) прізвище, ім'я та по батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці.

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту, складеного аудитором, який працює самостійно, має включати такі дані:

1) прізвище, ім'я, по батькові;

2) стаж аудиторської діяльності;

3) найменування органу, який видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, дата її видачі, а також строк дії ліцензії;

4) номер реєстраційного свідоцтва;

5) номер розрахункового рахунку;

6) прізвище (найменування) одержувача аудиторського звіту (замовник аудиторської перевірки чи за узгодженням з ним інші юридичні або фізичні особи);

Крім того, у вступній частині аудиторського звіту має бути вказано:

- період, за який проводилася перевірка звітності;

- склад, перелік фінансових звітів (інших документів), які перевірялися;

- посилання на національні нормативи аудиту, інші документи, які використовував аудитор під час аудиту.

Аналітична частина складається з опису перевіреної фінансової інформації та опису аудиту.

Опис перевіреної фінансової інформації відображує період перевірених фінансових звітів, види звітів, вказівки на обмеження доступу аудитора до інформації, якщо вони мали місце, розподіл відповідальності між аудитором і керівництвом підприємства.

В описі аудиту наводяться посилання на закони та нормативні акти, відповідно до яких проводився аудит, розкривається алгоритм аудиторської перевірки, використання необхідних процедур і збирання всіх доказів для складання обґрунтованого висновку, подаються результати експертизи ведення бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю, зазначаються факти неусунених у процесі аудиторської перевірки суттєвих порушень встановленого ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, а також порушень законодавства при здійсненні господарських і фінансових операцій, які можуть створити у користувачів фінансової звітності неправильне уявлення про фінансовий, майновий і економічний стан підприємства, а також завдати збитків інтересам його власників і (або) третіх осіб, посилання на роботу іншого аудитора (або) експерта, якщо цей матеріал було використано.

В аналітичній частині подається чіткий перелік ділянок діяльності клієнта, перевірених суцільним і вибірковим методом, описуються результати перевірки стану обліку, внутрішнього контролю на підприємстві, наводяться факти недоліків і порушень в організаціях, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників, державі або третім особам. Окремо вказуються ті недоліки та порушення, які не були усунені за час аудиторської перевірки, а також рекомендації аудитора на аналітичний огляд діяльності підприємств.

Заключна (підсумкова) частина являє собою висновок аудитора про достовірність перевірених фінансових звітів. По суті -- це думка аудитора про перевірену фінансову звітність, яку називають аудиторським висновком, якщо вона оформлена окремим офіційним документом, тобто засвідченим підписом і печаткою (аудиторської фірми).

Аудиторський звіт адресується замовнику із зазначенням дати складання, підписується керівником аудиторської фірми (або особою, уповноваженою керівником) і аудитором, що проводив перевірку, завіряється печаткою аудиторської фірми. Кожна сторінка аудиторського звіту підписується аудитором, який здійснював перевірку, і завіряється його особистою печаткою. Аудиторський звіт підписується аудитором і керівником аудиторської фірми, що здійснював перевірку (або особою, уповноваженою керівником). Зазначається дата аудиторського звіту.

Розділ 5. Удосконалення обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам

5.1 Удосконалення обліку праці та її оплати при діючій формі обліку

В цілому ведення бухгалтерського обліку на досліджуємому підприємстві можна оцінити як задовільне. Але мають місце ряд недоліків, на які ми пропонуємо звернути увагу і їх усунути.

Для загального удосконалення бухгалтерського обліку Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ важливе значення має поліпшення організації обліку праці і її оплати, оскільки дана ділянка облікових робіт є найбільш трудомісткою.

Основним напрямом вдосконалення обліку праці в підприємстві є поліпшення організації первинного обліку.

Первинний облік можна вважати придатним до обліковоаналітичного забезпечення на будьякому підприємстві лише тоді, коли він вчасно й у повному обсязі відображає інформацію з урахуванням господарських процесів та явищ, що мають місце як у виробництві, так і поза ним, для об'єктивного прийняття рішень стосовно об'єкта управління.

Головним завданням первинного обліку є забезпечення повної реєстрації всіх господарських фактів і гарантування юридичної доказовості

достовірності відображуваних даних.

Провівши аналіз первинного обліку Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ ми дійшли висновку, що підприємство мало забезпечене бланками документів державного зразка і тому використовує деякі первинні документи довільної форми, а сам облік ведеться задовільно. Так, що у більшості документів відсутні необхідні реквізити.

Слід відмітити, що недоліком в роботі при складанні первинної документації в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ є те, що: 1) не заповнюються повністю всі необхідні реквізити (так при заповнені Табелю обліку робочого часу заповнюються тільки відпрацьовані години по дням, а інші буквені символи взагалі не проставляються (вихідні, відпустки, командировочні,дні лікарняних та ін.); при заповненні Облікового листу праці та виконаних робіт взагалі не звертають уваги на відведені графи, а заповнюють в довільній формі, 2) первинна документація, яка складається в структурних підрозділах підприємства передається в бухгалтерію не своєчасно, що негативно впливає на роботу бухгалтерії. Щоб усунути дані недоліки доцільно замовити у типографії бланки необхідних документів, які будуть оновлені і пристосовані до потреб даного підприємства, а також провести роз'яснювальну роботу з працівниками щодо правильного заповнення бланків документів.

Для покращення формування первинної облікової документації в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ доцільно:

- посилити контроль за наявністю усіх необхідних реквізитів на первинних документах з обліку праці та її оплати;

- підвищити відповідальність посадових осіб, до функції яких належить своєчасна і якісна реєстрація вихідних даних в первинних облікових документах;

- забезпечити дотримання графіку документообороту та своєчасне подання до бухгалтерії первинних документів всіма підрозділами, службами та працівниками

- виконуючи Наказ Госкомстату № 489 застосовувати нову форму табелю обліку використання робочого часу;

- відповідно до вимог Постанови Правління ПБУ від 29.04.2009 р. №252, замість Платіжної відомість використовувати Відомість на виплату грошей;

- враховуючи те, що в агрофірмі вже впроваджено автоматизовану форму обліку первинний облік праці та її оплати вести автоматизовано, що дозволить значно скоротити час обробки інформації, необхідної керівництву для прийняття управлінських рішень.

Наступним напрямом вдосконалення обліку праці Агрофірмі «Лебежанська» ТОВє поліпшення ведення аналітичного та синтетичного обліку.

Так, на думку, для більш ефективної організації обліку розрахунків з робітниками і службовцями до рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» доцільно було б ввести не три субрахунки, а вісім. Це такі додаткові субрахунки: 663 - розрахунки за оплатою відпусток, 664 - розрахунки за виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок підприємства, 665 - розрахунки за виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування, 666 - премії та заохочення, 667 - компенсаційні виплати, 668 - інші виплати.

Впровадження даних субрахунків дасть змогу розмежувати витрати на оплату, що входять до фонду оплати праці і не входять до нього, але обліковуються на рахунку 66. Крім того, ще дасть можливість здійснювати контроль за цими виплатами.

Існують також недоліки, які характерні для регістрів аналітичного облку. Як відомо із Закону України «Про загально обов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», перші п'ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства і ця сума відноситься на 949 субрахунок «Інші витрати операційної діяльності», а починаючи з шостого дня - за рахунок Фонду соціального страхування і відноситься на субрахунок 652 «Розрахунки та соціальним страхуванням» або на субрахунок 656 «Розрахунки за соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві».

Виходячи з цього, як у Відомості по нарахуванню заробітної плати, на нашу думку, доцільно вказувати назву усіх граф, а графу «Лікарняні» розділити на дві, в одній відображати суми нарахованих лікарняних, що виплачуються за рахунок коштів підприємства, а в другій - суми, що виплачуються за рахунок Фонду соціального страхування. Також і по видах нарахувань, і по видах утримань потрібно вказувати кореспондуючі рахунки.

Дані удосконалення в обліку праці та її оплати сприятимуть більш ефективній організації облікових процесів в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ Чугуївського району Харківської області.

5.2 Організація обліку розрахунків за виплатами працівникам при автоматизованій формі обліку

Правильний вибір засобів автоматизації і ліцензійного програмного забезпечення дозволить легко і швидко адаптувати роботу бухгалтерії до частих змін в законах України, які вносяться Урядом України. Як відомо, облік в сільськогосподарських підприємствах має певні особливості, що виражаються в роботі з біологічним активами та кліматичними факторами. Саме ці облікові особливості і вносять зміни в облік та відповідно в бухгалтерське програмне забезпечення.

В Агрофірмі «Лебежанська» для ведення обліку застосовують програму «Універсал-5», яка повністю пристосована для ведення обліку в сільськогосподарських підприємствах. В ній реалізовано багато можливостей за рахунок введення довідників, що містять інформацію, необхідну для ведення аналітичного обліку, заповнення документів, і різні параметри, важливі для розрахунків та, в подальшому, формування звітності з урахуванням специфіки галузі. Ця система, на наш погляд, є оптимальним рішенням для сільськогосподарських підприємств України.

Технологія побудови обліку в програмі наведена на схемі 5.1.

Програма може утримувати відомості за будь який період часу, дає змогу створювати звіти довільної форми, що використовують дані не лише синтетичного, а й аналітичного обліку. Технологічний прогрес обробки й отримання інформації по обліку, контролю праці і заробітної плати складається з наступних етапів:

підготовка первинної інформації;

розрахунок сум оплати і утримань відповідними кодами видів оплат і утримань, видача вихідної інформації;

контроль і коректування результатів інформації.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5.1. Схема автоматизованої форми обліку

При автоматизації обліку праці та заробітної плати первинні документи з обліку виробітку і заробітної плати надходять у пачках на обчислювальну установку і підлягають послідовній обробці У процесі обробки водночас одержують Особовий рахунок і Розрахунковий лист кожного працівника, Розрахункову і Відомість на виплату грошей, Відомість відрахувань.

На основі викладених даних складаються машинограми - Розрахункові і Платіжна відомість по цехах, відділах і підприємству в цілому. Складаються також машинограми за видами оплати і категоріями працівників.Технологію побудови обліку розрахунків за виплатами працівникам відображено на рис. 5.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автоматизація не тільки підвищить якість обліку, а й якість бізнесу підприємства.

Автоматизоване оброблення задач зведеного обліку та складання звітності сприяє:

- якісному контролю за рухом статутного капіталу в частині основних і оборотних коштів підприємства;

- збереженню грошових коштів і контролю за використанням їх за цільовим призначенням;

- визначенню фінансових результатів діяльності підприємства та контролю за розподілом прибутку;

- систематизації та узагальненню даних в аналітичному й синтетичному розрізах про виробничо-господарську діяльність підприємства, для забезпечення прийняття управлінських рішень.

5.3 Аудит в умовах застосування комп'ютерних технологій

Комп'ютерна обробка даних впливає на процес вивчення аудитором системи обліку і внутрішнього контролю підприємства, що перевіряється.

Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства, з одного боку, і автоматизація аудиту, з іншого, докорінно змінюють проведення аудиту на конкретному економічному об'єкті. У цих умовах суттєво змінюється організація і методика проведення аудиту, оскільки здійснення її за методиками, орієнтованими на традиційний облік, не дає бажаного результату.

В умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем зазнають деяких змін основні принципи аудиту. Відповідно, застосування комп'ютерних інформаційних систем може вплинути:

* на процедури, яких дотримується аудитор у процесі одержання достатнього уявлення про системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

* на аналіз властивого ризику та ризику системи контролю, за допомогою якого аудитор проводить оцінку ризику;

* на розробку і здійснення аудитором тестів контролю та процедур перевірки за суттю, необхідних для досягнення мети аудиту.

Проведення аудиту в умовах використання комп'ютерних систем регламентується Міжнародним стандартом № 401 «Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем». Є також положення про міжнародну аудиторську практику, присвячені питанням проведення аудиту в середовищі різних комп'ютерних інформаційних систем і водночас оцінці аудиторських ризиків, а також вимогам до спеціальних знань аудиторів про комп'ютерні інформаційні системи. Метою цих нормативів є встановлення стандартів і надання рекомендацій про процедури, яких необхідно дотримуватися при проведенні аудиту в умовах комп'ютерних інформаційних систем.

Під час планування стадій аудиторських процедур, на які може вплинути середовище комп'ютерної інформаційної системи суб'єкта, аудитор зобов'язаний розглянути, яким чином ця система впливає на аудит, а також скласти собі уявлення про значимість і складність процесів функціонування комп'ютерної інформаційної системи, про доступність даних для використання в аудиті. Це уявлення охоплює такі аспекти.

Значимість. Належить до змісту тверджень, які містяться у фінансовій звітності і підлягають комп'ютерній обробці.

Складність комп'ютерної обробки в кожній значній прикладній бухгалтерській програмі. Прикладна програма вважається складною, якщо, зокрема:

* обсяг операцій такий, що користувачам важко виявити і виправити помилки, допущені в процесі обробки;

* комп'ютер автоматично генерує суттєві операції або проводки безпосередньо в іншій прикладній програмі;

* комп'ютер виконує складні розрахунки за фінансовою інформацією і (або) автоматично генерує операції чи проводки, які не можна підтвердити або вони не підтверджуються окремо;

* обмін операціями з іншими організаціями здійснюється електронним способом (як у системах електронного обміну інформацією), і при цьому не проводиться фізична перевірка на предмет правдивості або прийнятності.

Організаційна структура діяльності КІСП клієнта, а також ступінь концентрації або розподілу комп'ютерної обробки в рамках суб'єкта, зокрема те, як вони можуть впливати на розподіл обов'язків.

Доступність даних. Первинні документи, деякі комп'ютерні файли й інший доказовий матеріал, який може знадобитися аудитору, можуть існувати тільки протягом короткого періоду часу або у форматі, доступному для перегляду тільки на комп'ютері.

Застосування комп'ютерних систем контролю зумовлює необхідність одержання спеціальних знань для проведення оглядів контролю і спрощення процесу проведення аудиту.

Аудитору належить добре орієнтуватися в діючих автоматизованих системах обліку, контролю й аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед працівників, котрі беруть участь у процесі обробки облікової інформації. Для проведення аудиту в комп'ютерному середовищі аудитор зобов'язаний:

* мати додаткові знання в галузі систем обробки економічної інформації;

* мати уявлення про технічний, програмний, математичний та інші види забезпечення КСБО;

* володіти термінологією в галузі комп'ютеризації; чітко уявляти особливості технології і послідовність процедур комп'ютерної обробки облікової інформації;

* знати організацію роботи бухгалтерії в умовах КІСП;

* уміти працювати на комп'ютері з основними офісними програмами;

* мати практичний досвід роботи з різними системами бухгалтерського обліку, аналізу, з правовими і довідковими системами, із спеціальними інформаційними системами аудиту.

Усі ці знання йому необхідні, щоб правильно визначити, який вплив на організацію, планування, проведення аудиту справляють умови використання КІСП на економічному об'єкті, що перевіряється.