Облік та контроль розрахунків за виплатами на соціальні заходи в ДП НДГ "Україна" ЖНАЕУ Черняхівського району Житомирської області

Необхідність соціального страхування обумовлена наступними причинами:

- наявністю осіб, які, з погляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно-корисній праці, тобто не можуть за рахунок заробітної плати виживати або підтримувати мінімальний життєвий рівень;

- наявністю громадян, що є дієздатними, але не мають можливості реалізувати цю дієздатність.

Зауважимо, що в узагальненому розумінні, система соціального страхування розв'язує два важливих соціально-економічних завдання, а саме:

1) збереження та повне відновлення працездатності активної частини населення країни;

2) гарантоване матеріальне забезпечення громадян, які втратили працездатність у зв'язку з виходом на пенсію чи не мали її в працездатному віці з тих чи інших причин.

Матеріальною основою для виконання цих завдань виступають цільові фонди, які виконують функції збору страхових внесків, взяття на облік страхувальників, облік надходжень страхових внесків, прийом звітності, контроль за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків, до них належать: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійному захворюванні, що спричинили за собою втрату працездатності, Фонд соціального страхування на випадок безробіття.

Аналізуючи бюджети фондів соціального страхування за 2007-2009 рр. відзначимо, що за даний період спостерігалось їх зростання, окрім Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що пояснюється зменшенням загальної ставки внеску до цього фонду за аналізований період (з 3,4 до 2,5%) (табл. 1.2). Підкреслимо, що значне зростання доходної частини бюджетів фондів за 2007-2009 рр. зумовлено, насамперед підвищенням загального рівня заробітної плати по економіці України, яка є базою для нарахування соціальних внесків. У зв'язку із значним зростанням розміру мінімальної пенсії за 2007-2009 рр. виникла потреба у додатковому залученні коштів до Пенсійного фонду України на її виплату, що посприяло збільшенню ставки нарахувань на ФОП підприємств із 32 до 33,2% та зростанню залучених коштів з державного бюджету.

Таблиця 1.2

Доходи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні за 2007-2009 рр., млн грн

Загалом діяльність зазначених цільових фондів спрямована на виконання загальних функцій соціального страхування, які, в свою чергу, відіграють важливу роль при проведенні державою ефективної соціальної політики. Наприклад, до функцій соціального страхування відносять:

- формування грошових фондів, з яких покриваються витрати, пов'язані з сутністю непрацездатних і осіб, що з погляду на обставини не беруть участі в трудовому процесі;

- забезпечення кількості і структури трудових ресурсів;

- зменшення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих і непрацюючихгромадян;

- сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу;

- захисна функція, яка полягає в підтримці сформованого матеріального рівня застрахованого, якщо звичайне джерело доходу стає для нього недоступним;

- компенсаційна функція, що полягає у відшкодуванні збитку з втрати працездатності і збитку здоров'я за допомогою матеріального відшкодування втрати заробітку, а також оплати послуг у зв'язку з лікуванням і реабілітацією;

- відтворювальна функція, яка полягає в тім, що соціальне страхування покликане забезпечувати застрахованим (і членам їхніх родин) покриття усіх витрат, достатніх для нормального протікання відтворювального циклу, що охоплює практично весь життєвий цикл, у випадку хвороби, старості, інвалідності, безробіття, вагітності;

- перерозподільча функція, яка визначається тим, що соціальне страхування значно впливає на суспільний розподіл і перерозподіл:

соціальні виплати збільшують частку створеної вартості, що направляється на споживання застрахованим; це полягає в поділі матеріальної відповідальності за соціальні ризики між усіма застрахованими, усіма роботодавцями і державою;

- стабілізувальна функція, спрямована на узгодження інтересів соціальних суб'єктів з ряду принципових для життєдіяльності найманих робітників питань.

Таблиця 1.3

Стан і напрями розвитку соціального страхування [7, с. 133]

З проведеного аналізу функцій соціального страхування випливає, що одним з важливих напрямів подальшого розвитку системи соціального страхування в Україні є врахування інтересів усіх соціальних партнерів, а саме: держави, роботодавців та профспілок (працівників) (табл. 3). Це в свою чергу, забезпечить злагоджену роботу фондів соціального страхування, зменшення тіньового сектору заробітної плати, і як наслідок - збільшення розміру виплат при настанні страхових випадків.

Також з метою оптимізації процесу нарахувань та сплати соціальних внесків підприємствами, забезпечення прозорості їх обліку і системи контролю, передбачається запровадження в Україні єдиного соціального внеску, суть якого полягатиме в консолідації окремих функцій фондів соціального страхування та ПФУ в єдиній спеціалізованій установі (окремому підрозділі ПФУ).

Узагальнивши, окреслимо подальші кроки реформування системи соціального страхування України:

- удосконалення відповідного законодавства;

- забезпечення додаткових надходжень страхових коштів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків, виведення заробітної плати з тіньового сектору економіки;

- забезпечення повної прозорості фінансових потоків для суб'єктів системи загально-обов'язкового державного соціального страхування;

- ефективна взаємодія державних і недержавних форм соціального страхування;

- впровадження єдиного соціального внеску;

- покращення інформаційно-роз'яснювальної роботи фондів соціального страхування з населенням.

Стан соціальної сфери є основним індикатором розвитку країни загалом та суспільного добробуту, зокрема. На нашу думку, Україна, як соціальна держава має створити відповідні умови для підвищення матеріального забезпечення суспільства на рівні сучасних стандартів, задоволення його культурних потреб, гарантування особистої безпеки кожного громадянина та досягнення соціальної справедливості в процесі реалізації економічної політики. [60]

1.3 Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків за страхуванням

Правове забезпечення страхування здійснюється шляхом прийняття нормативних актів, що регулюють страхову діяльність, як у цілому, так і за окремими її напрямами.

Основним законодавчим актом є Конституція України, на якій базується громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості. Право на соціальний захист гарантується системою соціального страхування, соціального забезпечення (стаття 46).

Кодекс Законів "Про працю України", прийнятий Законом УРСР від 10.12.1971 року з подальшими змінами і доповненнями - це основний закон національного трудового законодавства. Він містить вісімнадцять глав: загальні положення, колективний договір, трудовий договір, забезпечення зайнятості працівників, робочий час, частота відпочинку, нормування праці, заробітна плата, гарантії і компенсації, гарантії при покладанні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду заподіяну підприємству, трудова дисципліна і охорона праці, праця жінок, праця молоді і пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням, індивідуальні, трудові, професійні спілки, трудовий колектив, державне соціальне страхування, нагляд і контроль за державними закладами.

Огляд нормативно-правових актів, які регулюють облік розрахунків із соціального страхування відобразимо в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Огляд нормативно-правових актів, що регулюють облік операцій із соціального страхування у ДП НДГ «Україна».

Безпосередньо на підприємстві основним документом, що регулює організацію обліку розрахунків за соціальними відрахуваннями є закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. На рівні підприємства важливим нормативним документом щодо організації обліку є Наказ про облікову політику підприємства.

1.4 Міжнародні стандарти та зарубіжний досвід обліку розрахунків за страхуванням

Виплати працівникам включають виплати, які надаються або працівникам, або їхнім утриманцям, та можуть бути надані у формі грошових виплат (або товарів чи послуг) безпосередньо працівникам, їхнім дружинам/чоловікам, дітям чи іншим утриманцям або іншим особам, наприклад, страховим компаніям.

Класифікація витрат, що пов'язані з розрахунками з персоналом, за економічними елементами у зарубіжній та національній практиці

Таблиця 1.5

МСБО 19 поділяє виплати працівникам на чотири категорії:

1) короткострокові виплати;

2) виплати по закінченні трудової діяльності;

3) інші довгострокові виплати працівникам;

4) виплати при звільненні [37, с. 12].

Порівняльну характеристику вітчизняного та зарубіжного досвіду класифікації витрат, що пов'язані з розрахунками з персоналом за економічними елементами, наведено в табл. 1.5

Таким чином, наведений перелік складових витрат на утримання персоналу у зарубіжній практиці свідчить про те, що він значно ширший, ніж перелік складових витрат на оплату праці в національній економіці. Це є однією з причин низької, порівняно із зарубіжними країнами, питомої ваги витрат на оплату праці у загальних витратах [37, с. 21].

Розглянемо особливості обліку закордоном. Для прикладу ознайомимось з організацією обліку в країнах ближнього зарубіжжя - Росії, Казахстані та Білорусії.

Формування сучасної системи соціального страхування в Росії включає створення державних позабюджетних фондів страхування від найважливіших соціальних ризиків. Вони забезпечують захист конституційних соціальних прав громадян в умовах ринкової економіки і включають діяльність Пенсійного фонду РФ, Фонду соціального страхування РФ, Фонду обов'язкового медичного страхування.

Фонд соціального страхування Російської Федерації управляє коштами державного соціального страхування Росії. Він є спеціалізованим фінансово-кредитною установою при Уряді РФ.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в Російській федераціїі працівнику, який в останні 12 календарних місяців перед настанням непрацездатності пропрацював фактично менше трьох місяців, допомога з тимчасової непрацездатності виплачується у розмірі, що не перевищує за повний календарний місяць мінімального розміру оплати праці, встановленого федеральним законом, а в районах і місцевостях, в яких у встановленому порядку застосовуються районні коефіцієнти до заробітної плати, - мінімального розміру оплати праці з урахуванням цих коефіцієнтів.

В даний час розмір допомоги встановлений за умови тривалості безперервного трудового стажу:

* до 5 років - 60 відсотків заробітку;

* від 5 до 8 років - 80 відсотків заробітку;

* від 8 років і більше - 100 відсотків фактичного заробітку, але не більше 11.700 рублів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності при нещасних випадках на виробництві або професійні захворювання виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати без урахування тривалості безперервного трудового стажу. При цьому не застосовується обмеження посібника максимальним розміром.

Допомога при народженні дитини. Одноразова допомога при народженні першої дитини встановлено з 1 січня 2009 року в розмірі 12000 рублів. У разі народження двох і більше дітей одноразова допомога видається на кожну дитину.

Допомога по вагітності та пологах. У 2008 році допомога по вагітності та пологах обчислюється із середнього заробітку працівника за основним місцем роботи за останні 12 календарних місяців, що передують настання відпустки по вагітності та пологах, у розмірі 100% середнього заробітку.

На підприємствах Росії в обліковій практиці розрахунки із соціального страхування та забезпечення відображаються на рахунку 69П, до якого відкривають наступні субрахунки:

1.Розрахунки із соціального страхування

2.Розрахунки з пенсійного забезпечення

3.Розрахунки з медичного страхування [64]

В Білорусії на виробничих підприємствах облік організований майже аналогічно як і в Росії, тому ми встановили, що організація обліку розрахунків за страхуванням в цих країнах є подібною. Так, рахунок 69П має аналогічні субрахунки, що свідчить про те, що в Білорусії соціальне страхування розподілено за такими ж фондами соціального страхування, що і в Росії.

В Казахстані облік розрахунків за соціальним страхуванням має свої особливості. Прані рахунків передбачений підрозділ 3200 "Зобов'язання з інших обов'язкових та добровільних платежами", який призначений для обліку обов'язкових та добровільних платежів, що підлягають сплаті відповідно до законодавства Республіки Казахстан, за винятком податків.

Цей підрозділ включає наступні групи рахунків:

3210 - "Зобов'язання із соціального страхування", де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням та сплатою відрахувань із соціального страхування;

3220 - "Зобов'язання по пенсійних відрахувань", де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням та сплатою пенсійних відрахувань;

3230 - "Інші зобов'язання з інших обов'язкових платежів", де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням та сплатою відрахувань з інших обов'язкових платежів, наприклад, збори, державне мито, плати;

3240 - "Інші зобов'язання з інших добровільних платежів", де відображаються операції, пов'язані з нарахуванням та сплатою відрахувань по інших добровільних платежів.

Отже, організація бухгалтерського обліку в кожній конкретній країні зумовлена національними особливостями, політикою обліку та існуючою законодавчою базою. Вивчення зарубіжного досвіду та його часткова інтерпретація в вітчизняну облікову практику є запорукою для розвитку та вдосконалення української політики бухгалтерського обліку та сприяє підвищенню інтелектуального рівні вітчизняних обліковців.

1.5 Комп'ютерні системи в обліку

- систему програмування для створення чи модифікації програмних компонентів КСБО і їх налагодження;

- конструктори (дизайнери) об'єктів КСБО (інтерфейсу користувача, звітів, екранних форм, довідників);

- прототипи об'єктів і КСБО в цілому -- «типові конфігурації»;

- модуль налагодження об'єктів КСБО.

- мови запитів високого рівня;

- інформаційні технології інтеграції з іншими програмними продуктами, інформаційними ресурсами мережі Інтернет.

КСБО можна розглядати як «оболонку», призначену для наповнення об'єктами, що створюються за допомогою інструментальних засобів, програми орієнтовано на фахівців, що здійснюють розроблення та супровід КСБО, а також на кваліфікованих користувачів. Інструментальні засоби КСБО достатні для її модифікації та розвитку.

Даний клас програмних засобів застосовується за умов:

- типова конфігурація КСБО цілком відповідає потребам автоматизації;

- кваліфікація користувачів, здатних ефективно використовувати інструментальні засоби, досить висока;

- забезпечення супроводження програмного продукту, відновлення типових компонентів (форм зовнішньої звітності, класифікаторів і довідників, стандартних алгоритмів розрахунків тощо), випуск нових типових конфігурацій.

До цього класу можна віднести всі різновиди «1С:Бухгалтерія», «Фінанси без проблем», «Інфо-Бухгалтер» «Турбо-Бухгалтер» і ряд інших розробок.

Інтегрована бухгалтерія для малих підприємств.

КСБО в повному складі облікових функцій реалізовано на єдиній централізовано контрольованій БД; розподілене оброблення даних, як правило, не підтримується. Оброблення облікової інформації здійснюється від первинних облікових документів. Виконується налагодження робочого плану рахунків, довідників аналітичного обліку, вибираються алгоритми облікової політики (метод списання собівартості, методи амортизації тощо). Є досить зручні та прості для кінцевих користувачів інструментальні засоби й засоби наладки:

- константи, що впливають на алгоритми роботи програми;

- генератор екранних форм;

- генератор звітів;

мова запитів високого рівня. [40, c. 116]

Захист БД, санкціонований доступ, адміністрування БД реалізуються у спрощеному вигляді.

Особливість програмних засобів даного класу -- «монолітність» функції КСБО в одному АРМ бухгалтера. Кількість користувачів таких КСБО, як правило, невелика. Для простоти експлуатації та супроводу програми встановлюються на одному комп'ютері; якщо є кілька комп'ютерів, інформаційний обмін між ними можливий за допомогою проміжних носіїв у режимі експорт/імпорт чи проводок по мережі. При цьому підсумкове оброблення облікових даних і формування бухгалтерських звітів виконується на центральному комп'ютері.

Сфера доцільного застосування таких програм -- це малі й середні підприємства, обсяг облікової роботи яких невеликий, кількість бухгалтерів -- 1--3 особи. Типовими представниками програм даного класу є розроблення фірм «Парус» старих версій, «БЭСТ2+» («Інтелект-Сервіс»), «Інфін», програми «Інтегратор».

Комплексний бухгалтерський облік для середніх і великих підприємств. Комплексна КСБО -- це набір функціональних АРМ, що працюють на централізовано збереженій БД у мережі. Комплексні КСБО відрізняються від набору ізольованих АРМ, насамперед, принципом системності, що вимагає виконання таких умов:

- єдиний план рахунків;

- єдина облікова політика;

- загальносистемна нормативно-довідкова інформація (класифікатори, типові форми документів, довідники аналітичного обліку);

- одночасність облікових періодів для різних АРМ;

- твердий регламент функціонування окремих АРМ і взаємодії АРМ один з одним.

Такі системи мають, як правило, галузеву орієнтацію (торгівля, виробництво, бюджетна сфера). Склад і функції окремих АРМ можуть набудовуватися на специфіку об'єкта керування. Кожний АРМ має функціональну повноту, функції не дублюються на різних АРМ, що можуть працювати як у комплексі з іншими АРМ, так і незалежно.

Склад функцій конкретних АРМ орієнтовано на організаційні одиниці керування у складі бухгалтерій -- ділянки бухгалтерського обліку. Для КСБО виконується спочатку загальносистемне налагодження, а потім для кожного АРМ -- внутрішнє налагодження таких параметрів:

- шаблонів проводок для типових господарських операцій;

- форм уведення для первинних облікових документів і відповідних їм проводок;