ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1 теоретичні основи обліку і аудиту розрахунків по соціальному страхуванню
• 1.1 Особливості розвитку соціального страхування в Україні
• 1.2 Порядок проведення аудиту розрахунків за соціальним страхуванням
• Розділ 2 Організація обліку і аудиту розрахунків по соціальному страхуванню на ТОВ "Енігма ЛТД"
• 2.1 Фінансовий стан і економічна характеристика підприємства
• 2.2 Синтетичний і аналітичний облік розрахунків по соціальному страхуванню
• 2.3 Аудит розрахунків по соціальному страхуванню
• Розділ 3 Проблеми та шляхи удосконалення обліку і аудиту розрахунків за соціальним страхуванням на ТОВ "Енігма ЛТД"
• 3.1 Основні проблеми в обліку розрахунків за соціальним страхуванням та напрямки їх вирішення
• 3.2 Напрямки удосконалення аудиту розрахунків за соціальним страхуванням
• ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
• Список використаної ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТКИ

ВСТУП

У тісному зв'язку з заробітною платою перебувають розрахунки по обов'язковому державному соціальному страхуванню. Основами законодавства України про загальнодержавне соціальне страхування, затвердженими постановою Верховної Ради України визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, зобов'язань і гарантій, які передбачають надання соціального захисту, яка включає матеріальне забезпечення громадян у разі захворювання, повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежними від них причинами, а також за віком та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (роботодавцем), а також з бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Загальнообов'язкове державне страхування включає:

- соціальне страхування;

- пенсійне страхування;

- медичне страхування;

- страхування на випадок безробіття;

- страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що викликали втрату працездатності;

- інші види страхування, передбачені законами України.

Загальнодержавному страхуванню підлягають як особи, які працюють на умовах трудової угоди на підприємствах усіх форм власності, так і особи, які забезпечують себе роботою самостійно (творчі та інші працівники), а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності. bСлід відмітити, що питання обліку та аудиту розрахунків за соціальним страхуванням являється досить актуальним на сьогоднішній день. Адже невірне здійснення нарахувань та утримань з заробітної плати працівників та недостовірне подання звітності до фондів соціального страхування тягне за собою накладення штрафних санкцій. Тому питанню обліку і аудиту розрахунків за соціальним страхуванням слід приділяти особливу увагу. Про це свідчить і досить широке відображення теми дипломної роботи в літературних джерелах та періодичних виданнях. Таким чином, метою написання дипломної роботи являється дослідження сутності соціального страхування в Україні, методології обліку і аудиту розрахунків за соціальним страхуванням, а також напрямків його вдосконалення як на рівні держави, так і на рівні окремого підприємства.

Об'єктом дослідження в роботі є підприємство ТОВ "Енігма ЛТД".

Виходячи з мети дослідження основними завданнями написання роботи являються:

- дослідження етапів розвитку соціального страхування в Україні;

- висвітлення методології ведення бухгалтерського обліку та проведення аудиту розрахунків за соціальним страхуванням;

- економічна характеристика підприємства, що досліджується;

- характеристика організації бухгалтерського обліку розрахунків за соціальним страхуванням на підприємстві;

- дослідження методології проведення аудиту розрахунків за соціальним страхуванням на аналізованому підприємстві.

- дослідження напрямків удосконалення бухгалтерського обліку та аудиту розрахунків за соціальним страхуванням на ТОВ "Енігма ЛТД".

В процесі підготовки матеріалу для написання дипломної роботи інформаційною основою послужили нормативні акти України, підручники та посібники з обліку, аналізу та аудиту, а також періодичні джерела інформації. Хоча багато науковців таких як: Бутинець Ф., Бондар Н.О, Терещенко Н., Сук Л., Никифоров А. та інші, присвячували свої роботи дослідженню обліку розрахунків за соціальним страхуванням, однак на сьогодні дане питання залишається недостатньо дослідженим і потребує подальшого вдосконалення.

РОЗДІЛ 1. теоретичні основи обліку і аудиту розрахунків по соціальному страхуванню

1.1 Особливості розвитку соціального страхування в Україні

Відповідно до Конституції України її громадянам гарантується право забезпечення по державному соціальному страхуванню. Це право включає в себе, зокрема, відшкодування втраченого заробітку або надання матеріальної підтримки за рахунок коштів державного соціального страхування в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, смерті працівника, а також санаторно-курортного лікування.

Історія створення інституту соціального захисту працюючих і, зокрема, соціального страхування, не така вже й давня. Вона нараховує трохи більше 100 років і бере свій початок з Германії, де протягом 1883-1889 років було прийнято низку законів про організацію державного соціального страхування робітників. Тепер майже повсюдно в тій чи іншій формі існує державна система соціального страхування.

Україні притаманний свій шлях розвитку соціального страхування. Перші страхові закони в Україні, яка була складовою частиною Російської імперії, появились на початку XX століття. Вже в 1901 році законодавчим актом передбачалось призначення пенсій робітникам гірничих заводів і копалень за рахунок роботодавців, яких визнавали винними в пошкодженні здоров'я. 2 червня 1903 року введено "Правила о вознаграждении потерпевших вследствие несчастных случаев рабочих й служащих, а равно членових семейств в предприятиях фабрично-заводской, горной й горнозаводской промышленности". Цей день став, так би мовити, днем народження державного соціального страхування.

В 1912 році були прийняті на державному рівні закони "Про забезпечення робітників на випадок захворювання", "Про страхування робітників від нещасних випадків на виробництві" і ряд інших. Були створені так звані лікарняні каси, пізніше їх стали називати страховими касами. Вони надавали робітникам два види допомоги: у випадку захворювання та при нещасному випадку. Допомога по тимчасовій непрацездатності призначалась від половини до двох третин заробітку і виплачувалась лише з четвертого дня хвороби. Допомога по вагітності і пологах видавалась протягом шести тижнів робітницям, які пропрацювали на даному підприємстві не менше трьох місяців.

Після 1917 року соціальне страхування в Україні розвивалось в єдиному руслі всіх республік Радянського Союзу. В перші роки після революції в умовах громадянської війни йшли пошуки більш ефективних форм соціального захисту трудівників. І, як наслідок, в 1918 році було прийняте положення про соціальне забезпечення працюючих, яке гарантувало забезпечення всіх найманих працівників незалежно від особливостей праці допомогою при тимчасовій втраті заробітку у зв'язку з хворобою, вагітністю пологами, каліцтвом. Починаючи з 1922 року виплата допомоги здійснювалася безпосередньо підприємствами в залік страхових внесків.

В 1929 році державне соціальне страхування мало єдиний цільовий бюджет. Разом з тим вже тоді в нормативних-правових актах підкреслювалось, що кошти державного соціального страхування є цільовими і використовувати їх на інші цілі недопустимо. А з 1931 року за рахунок коштів державного соціального страхування фінансуються санаторно-курортне лікування в спеціалізованих установах, санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку та дитячі оздоровчі табори.

Переломним моментом в історії соціального страхування є передача його в управління профспілкам. Рішенням союзного уряду 23 червня 1933 року всі кошти соціального страхування, а також санаторії, будинки відпочинку та ряд інших установ були передані профспілкам.

У 1971 році були створені відділи соціального страхування. Забезпечення та контроль за соціальною сферою відділ соціального страхування проводив через 21 галузевий обком профспілок, спираючись на величезний страховий актив із робітників та службовців. Загалом на соцстрахівській ниві в області трудилось близько 110 чоловік - бухгалтери, інструктори, ревізори, технічні інспектори праці, правові інспектори, довіренні лікарі. Завідувачем відділом був Євген Антонович Малий - людина, яку поважали і цінували за професіоналізм, доброзичливість та чуйність.

Демократичні перетворення в суспільстві вимагали відповідних змін і в правових відносинах. В Україні на порядок дня життя поставило питання про удосконалення системи соціального страхування. У лютому 1991 року Уряд України і профспілки (на той час Рада Федерації незалежних профспілок України) прийняли спільну постанову "Про управління соціальним страхуванням в Україні", а в березні того ж року було створено принципово нову структуру - Фонд соціального страхування України.

В Україні облік розрахунків по соціальному страхуванню врегульований достатньо широко. Визначення механізму функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, перерахунку і виплати пенсій Пенсійним фондом, а також порядок формування накопичувального Пенсійного фонду зазначено у Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07. 2004 р. № 1058-IV.

Органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб і персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках.

На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. встановлює види забезпечення і соціальних послуг, наданих у порядку соціального страхування.

Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником або уповноваженим ним органом від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством: Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. із змінами та доповненнями і колективним договором (угодою, трудовим договором).

Порядок нарахування й обліку збору на державне пенсійне страхування регламентується Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Закон набрав чинності з 1 січня 2004 року і передбачає впровадження системи пенсійного страхування, яка базуватиметься на чіткому розподілі матеріального забезпечення в старості в залежності від участі громадян у системі пенсійного страхування.

Інакше кажучи, ті, хто працював і сплачував внески до Пенсійного фонду, матимуть право на забезпечення в старості за загальнообов"язковим державним пенсійним страхуванням, а ті, хто не працював та не сплачував внески до Пенсійного фонду, - матимуть підтримку за рахунок державних коштів відповідно до законодавства про державну соціальну допомогу.

Положення Закону визначають запровадження системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування для всіх працюючих осіб, крім військовослужбовців офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України [7].

Пенсійному забезпеченню підлягають також особи, які отримують допомогу по безробіттю.

Новим законом запроваджується пенсійне страхування. Замість терміну "трудовий стаж", як було раніше, вводиться термін "страховий стаж". Для нової пенсійної системи тепер важливо, скільки років людина працювала, за який період сплачували страхові внески до Пенсійного фонду та з якої заробітної плати вони сплачувались.

Для зарахування до страхового стажу в повному розмірі одного робочого місяця сума сплачених внесків не повинна бути меншою за обраховану з мінімальної заробітної плати. Якщо сума сплачених за місяць коштів менша мінімального страхового внеску, цей період зараховується як повний місяць, за умови відповідної доплати до сплаченої суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою від мінімального страхового внеску. Якщо така доплата не була здійснена, страховий стаж зараховується пропорційно сплаченій сумі.

З 1 січня 2004 року платники, які працюють на єдиному податку та фіксованому сільськогосподарському податку, сплачують страхові внески на загальних підставах. При цьому відповідно до п.12.8 "Прикінцевих положень" закону щорічно в Державному бюджеті України на відповідний рік передбачатимуться кошти для компенсації сільськогосподарським підприємствам - платникам ФСП витрат, пов'язаних зі сплатою ними на загальних підставах страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Сплата страхових внесків юридичною (платником єдиного податку) за найманих працівників:

До введення в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з доходу кожного найманого працівника до Пенсійного фонду України сплачувався 1-2%.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Тобто замість податкового періоду введено поняття базового звітного періоду: календарний місяць, календарний квартал.

Календарний місяць є базовим звітним періодом для:

- роботодавців (юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. для працюючих за спрощеною системою оподаткування), які використовують працю найманих працівників на умовах трудового договору (контракту), інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

- підприємств, установ, організацій, військових частин та органів, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення та допомогу;

Якщо протягом базового періоду (календарного місяця або кварталу) платник здійснює виплати, на які нараховуються страхові внески, він повинен одночасно з видачею зазначених сум перераховувати до Пенсійного фонду авансові платежі у вигляді страхових внесків, нарахованих на ці суми.

У разі недостатності у платника коштів для здійснення у повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум і сплата страхових внесків здійснюються в пропорційних розмірах.

Граничний термін розрахунку по страхових внесках - 20-й календарний день від дня закінчення базового періоду (місяця, кварталу).

У разі наявності у платника зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Порядок нарахування, витрачання та обліку розрахунків по збору на обов'язкове державне соціальне страхування регламентується Законом України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" від 26.06.97 № 402 (із змінами та доповненнями), інструкцією про порядок надходження, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування України, затвердженою Правлінням Фонду соціального страхування України від 26.08.99 №11.

Об'єктом оподаткування згідно з п. І ст. 2 зазначеного вище Закону є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на оплату основної І додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, премій, заохочень (у тому числі в натуральній формі), що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян).

До таких витрат не належать витрати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, аліментів, дивідендів, компенсаційні та інші виплати

Відповідно до чинного законодавства підприємства мають право частку коштів соціального страхування використати на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, на оплату відпусток по власності і пологах, разової допомоги при народженні дитині і догляду за нею, на організацію санаторно-курортного лікування і відпочинку працівників підприємства, їхніх дітей, ветеранів та інвалідів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності нараховується виходячи із загального трудового стажу: до 5 років - 60%, від 5 до 8 років - 80% і більше 8 років - 100% заробітку (доходу).

У розмірі 100% середнього заробітку незалежно від стажу роботи нараховується допомога:

- працівників, у яких тимчасова непрацездатність настала внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання;

- працівникам, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років);

- працівникам, віднесеним до 1-4-ї категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- дружинам (чоловікам) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби);

- працівникам колишніх дітей-сиріт, позбавлених батьківської опіки;

- по вагітності і пологах;

- донорам, які протягом року безоплатно здавали кров або її компоненти в підсумковій кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам (така пільга діє протягом року після здавання крові або її компонентів).

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається виходячи із середнього заробітку за останні шість календарних місяців, що передували місяцю призначення допомоги. Якщо у цих місяцях не було заробітку, то допомога обчислюється виходячи з тарифної ставки чи посадового окладу, встановленого працівникові в трудовому договорі.

У підрахунках середнього заробітку включаються всі види основної і додаткової заробітної плати, премії, одноразові винагороди за підсумками роботи підприємства за минулий рік (які припадають на розрахунковий період - у розмірі 1/12 річної суми, помноженої на 2).

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців та застрахованих осіб встановлюється щорічно Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

Страхові внески нараховуються:

- для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР), які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян;

- для найманих працівників - у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню податком з фізичних осіб громадян;

- для осіб, які беруть участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах - у відсотках до сум оподатковуваного доходу (прибутку), обчисленого відповідно до чинного законодавства України.

Роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня його реєстрації як платника страхових внесків до Фонду.

Страхові внески сплачуються один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

Нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду.

Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням навалові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;

- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

- коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.

Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

Розмір зазначеної знижки чи надбавки не може перевищувати 50відсотків страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).

Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Законом про Державний бюджет на 2007 рік затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня ? 492 гривні, з 1 квітня ?501 гривня, з 1 жовтня ? 510 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей віком до 6 років: з 1 січня ?434 гривні, з 1 квітня ?442 гривні, з 1 жовтня ?450 гривень;

- дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня ?558 гривень, з 1 квітня ?568 гривень, з 1 жовтня ?579 гривень;

- працездатних осіб: з 1 січня ? 525 гривень, з 1 квітня ?535 гривень, з 1 жовтня ?548 гривень;

- осіб, які втратили працездатність: з 1 січня ?380 гривень, з 1 квітня ?387 гривень, з 1 жовтня ?395 гривень.

Що змінюється у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму з 01.01.2007 р. відображено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Зміни внесків до фондів соціального страхування у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму з 01.01.2007 р.

Внески до фонду соціального страхування з у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням	0,5% із суми зарплати до 525 грн. (включно); 1% із суми понад 525 грн.
Пенсійні внески	0,5% із суми зарплати до 525 грн. (включно); 2% із суми понад 525 грн.
Максимальний фонд оплати праці для внесків	7875 грн. (15 прожиткових мінімуми)
Індексація заробітної плати	у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (525 грн.), індексуються: - оплата праці (грошове забезпечення); - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Загальну ставку нарахувань пенсійних внесків в 2007 році збільшено з 31,8 до 33,2 відсотка. Збір з купівлі-продажу валюти протягом 2007 року справляється з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в розмірі 1 відсотка (в 2006 - 1,3 відсотка).

У 2007 році ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі для членів творчих спілок, творчих працівників, які є членами творчих спілок (крім платників, визначених абзацом четвертим пункту 4 та пункту 5 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"), встановлюється в таких розмірах:

- 0,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", із заробітної плати або з частини заробітної плати, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- 2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", з частини заробітної плати в розмірі понад прожитковий мінімум для працездатних осіб. Досі внески утримувалися в розмірі 2 відсотка від суми фактичних витрат на оплату праці працівників, якщо сукупний оподатковуваний доход більше 150 грн. Тобто принцип утримання пенсійних внесків став таким самим, як і утримання соцвнесків з тимчасової втрати працездатності.

Установлено, що з 1 січня 2007 року максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати грошового забезпечення (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи рядового і начальницького складу підлягають загальнообов'язковому пенсійному страхуванню і є застрахованими особами.

Розмір внеску для роботодавців ?1,5 (було - 2,9) відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Для роботодавців на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, ? окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Установлено, що з 1 січня 2007 року максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати грошового забезпечення (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України, дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Облік розрахунків за страхуванням ведеться за зборами на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства та за іншими розрахунками зі страхування.

Порядок нарахування таких зборів регулюється чинним законодавством. Для обліку розрахунків за всіма видами страхування призначений рахунок 65 "Розрахунки за соціальним страхуванням".

Він має наступні субрахунки:

- 651 "За пенсійним забезпеченням";

- 652 "За соціальним страхуванням";

- 653 "За страхуванням на випадок безробіття";

- 654 "За індивідуальним страхуванням";

- 655 "За страхуванням майна";

- 656 "За страхуванням від нещасних випадків на виробництві"

На субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням" ведеться облік розрахунків з Пенсійним фондом України за збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.

На субрахунку 652 "За соціальним страхуванням" ведеться облік розрахунків за Фондом соціального страхування за збором на загальнодержавне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

На субрахунку 653 "За страхуванням на випадок безробіття" ведеться облік розрахунків за збором на обов'язкове загальнодержавне соціальне страхування на випадок безробіття.

На субрахунку 654 "За індивідуальним страхуванням" ведеться облік зі страховими організаціями від індивідуального страхування персоналу підприємства за їх письмовим дорученнями, у випадку добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та із обов'язкового страхування, яке встановлюється законодавством.

На субрахунку 655 "За страхуванням майна" ведеться облік розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям.

У зв'язку введенням в 2002 році збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, з'явилася потреба у введенні нового субрахунку - 656 "Розрахунки із соціального страхування від нещасних випадків на виробництві".

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків по обліку розрахунків із соціального страхування наведена в табл. 1.2

Таблиця 1.2 Облік розрахунків по соціальному страхуванню

Зміст операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
1	2	3
Здійснено відрахування до Пенсійного фонду з фонду оплати праці працівників основного виробництва;	23 "Виробництво"	651 "За пенсійним забезпеченням"
Здійснено відрахування до фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням з фонду оплати праці працівників основного виробництва;	23 "Виробництво"	652 "За соціальним страхуванням"
Здійснено відрахування до фонду соціального страхування на обов'язкове на випадок безробіття з фонду оплати праці працівників основного виробництва	23 "Виробництво"	653 "За страхуванням на випадок безробіття"
Здійснено відрахування до фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань з фонду оплати праці працівників основного виробництва	23 "Виробництво"	656 "За страхуванням від нещасних випадків"
Утримано із заробітної плати працівників: - суму збору до Пенсійного фонду;	661 "Розрахунки із заробітної плати"	651 "За пенсійним забезпеченням"
- суму внеску на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;	661 "Розрахунки із заробітної плати"	652 "За соціальним страхуванням"
- суму збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.	661 "Розрахунки із заробітної плати"	653 "За страхуванням на випадок безробіття"
Погашено з поточного рахунку заборгованість перед: - Пенсійним фондом;	651 "За пенсійним забезпеченням"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
- Фондом соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;	652 "За соціальним страхуванням"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
- Фондом соціального страхування на випадок безробіття;	653 "За страхуванням на випадок безробіття"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
- Фондом соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.	656 "За страхуванням від нещасних випадків"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"
Нараховано допомогу у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, починаючи з шостого дня хвороби	652 "За соціальним страхуванням"	661 "Розрахунки із заробітної плати"
Проведено утримання із заробітної плати працівників страхових внесків на індивідуальне страхування	661 "Розрахунки із заробітної плати"	654 "За індивідуальним страхуванням"
Нараховано страхові платежі зі страхування майна підприємства	92 "Адміністративні витрати"	655 "За страхуванням майна"

Для обліку розрахунків по соціальному страхуванню застосовується Журнал 5. Дані по рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" відображаються також у формі 1 "Баланс" по рядку 570 "Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування".

Щоквартально наростаючим підсумком визначається сума нарахованих та перерахованих внесків до фондів соціального страхування. При цьому подаються такі звіти:

- звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- розрахункова відомість про нарахування і перерахування та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Вище наведені звіти складаються в двох примірниках, однин з яких залишається на підприємстві з відміткою про камеральну перевірку фонду.

Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті подається щомісячно.

Таким чином, правильне відображення в обліку внесків до фондів загальнообов'язкового соціального страхування - запорука вірного складання звітності, а, отже, і нівелювання штрафних санкцій на підприємство.

1.2 Порядок проведення аудиту розрахунків за соціальним страхуванням

Аудит розрахунків за соціальним страхуванням являється частиною аудиту розрахунків з оплати праці. Методика проведення аудиту наведена в табл. 1.2.

Аудитору, перед проведенням аудиту розрахунків із соціального страхування, передусім необхідно встановити, чи зареєстроване підприємство як платник страхових внесків за місцем свого знаходження.

Здійснюючи перевірку розрахунків за страхуванням, важливо встановити правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування і страхування на випадок безробіття, зокрема, визначити цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки непрацездатності, довідки тощо).

При проведенні аудиту окрему увагу слід звернути на правильність визначення середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідність встановленого працівнику безпосереднього стажу роботи.

Таблиця 1.3 Методика проведення аудиту розрахунків по соціальному страхуванню

Етап перевірки	Реєстр обліку	Процедура аудиту
Вивчення системи оплати праці на підприємстві	Накази керівника, штатні розклади, наказ про облікову політику, книга нарахування заробітної плати, особові картки, особові рахунки	Проводиться вивчення системи оплати праці на підприємстві на основі аналізу документів, та запитань
Правильність нарахування заробітної плати в бухгалтерському обліку, а також нарахувань та утримань до фондів обов'язкового загальнодержавного соціального страхування	Первинна документація, Журнал-ордер № 5, Книги нарахування заробітної плати, особові рахунки, бухгалтерські довідки, Головна книга	Суцільна перевірка правильності відображення витрат в бухгалтерському обліку, перевірка правильності нарахувань та утримань
Співставлення даних аналітичного та синтетичного обліку розрахунків за соціальним страхуванням	Первинна документація, Журнал-ордер № 5, Книги нарахування заробітної плати, особові рахунки, бухгалтерські довідки, Головна книга	Перевірка відповідності даних бухгалтерського обліку з аналітичним обліком, виявлення відхилень та їх причин
Перевірка правильності відображення розрахунків за соціальним страхуванням у звітності	Головна книга, журнал-ордер №5, Звіт про фінансові результати, баланс, звіт про відрахування у фонди соціального страхування	Зіставлення даних синтетичного обліку з даними, відображеними у звітності фінансовій та статистичній звітності підприємства

Також необхідно порівняти кількість оплачених днів і сум виплаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.

Перевіркою необхідно встановити своєчасність сплати нарахованих внесків до відповідних фондів, так як за несвоєчасну сплату внесків стягується пеня.

При перевірці правильності складання кореспонденції по рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням" аудитору слід звернути увагу на:

- правильність визначення бази для нарахування страхових внесків або створення страхового резерву;

- правильність використання норм відрахувань, встановлених законодавством;

- своєчасність нарахування, перерахування та правильність використання страхового відшкодування або страхового резерву при настанні страхового випадку,

- підтвердження правильності встановлення фонду оплати праці як бази для нарахування страхових внесків,

- правильність документального оформлення (наявність страхових полісів, правильне оформлення розрахунково-платіжних документів) та ведення бухгалтерського обліку по рахунку 65,

- обґрунтованість виплати пенсій за рахунок коштів соціального страхування,

- відповідність даних аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 65 із записами в Журналі 3 (Розділ II, відомість 3 6), у Головній книзі, Балансі (ф№1).

Аудитор повинен перевірити правильність зроблених утримань із заробітної плати. Підставою для такої перевірки є дані, приведені в розрахункових відомостях, а також зведення, що маються в довідках чи розпорядницьких документах, що дають право робити відповідні утримання.

До таких документів відносяться виконавчі листи, накази і розпорядження по підприємству, розпорядження головного бухгалтера про утримання в плати місяця не зданих залишків підзвітних сум, переплат внаслідок арифметичних помилок і утримання у відшкодування матеріального збитку, зобов'язання видані торговим організаціям за товари, придбані в кредит і ін.

Перевіряючи правильність утримання внесків до фондів, аудитор повинний упевнитися, чи з усіх виплат, передбачених законом, утримуються внески, величину внесків, а також обґрунтованість часткового чи повного звільнення від сплати внесків. Варто мати на увазі, що повернення зайво утриманих сум допускається не більш як за один рік виявлення неправильного утримання внесків. Аудитор повинен перевірити своєчасність виплати заробітної плати встановлюються при висновку колективного договору й узгоджуються з обслуговуючим заснуванням банку. Якщо в ревізованому періоді допускалися несвоєчасні виплати заробітної плати, то необхідно установити причини і винних у цьому посадових осіб.

На основі аналізу нормативних актів щодо здійснення розрахунків по соціальному страхуванню охарактеризуємо здійснення бухгалтерського обліку розрахунків по соціальному страхуванню на прикладі даних підприємства.

Розділ 2. Організація обліку і аудиту розрахунків по соціальному страхуванню на ТОВ "Енігма ЛТД"

2.1 Фінансовий стан і економічна характеристика підприємства

ТОВ "Енігма ЛТД" створено у відповідності з рішенням засновника №1 від 14 квітня 1999року.

Підприємство створено з метою найбільш повного задоволення громадських потреб, комерційної діяльності, одержання прибутку шляхом поєднання матеріальної зацікавленості учасників та членів трудового колективу.

Основним видом діяльності підприємства є надання туристичних послуг.

Підприємство є юридичною особою по законодавству України, володіє відособленим майном, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в банках, круглу печатку, кутовий штамп, фірмові бланки із своїм найменуванням, а також інші реквізити, передбачені законодавством.

Підприємство діє на принципах господарського розрахунку, самоврядування, самоокупності, самофінансування (в т. ч. валютного), може від свого імені укладати договори, мати майнові, особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем, відповідачем, третьою особою в судових органах.

Юридична адреса підприємства: 58005, Україна, м. Чернівці, вул. Стасюка 10.

Майно підприємства становлять основні засоби та оборотні кошти, вартість яких відображається в самостійному балансі.

Джерелами формування майна підприємства є:

- майно, передане йому учасниками;

- доходи, одержані в результаті господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів,

- кредити банків та інших кредиторів;

- майно, придбане підприємством у відповідності з цим Статутом в порядку, встановленому законодавством;

- безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян;

- інші джерела, не заборонені законодавством.

Для забезпечення діяльності підприємства створюється статутний фонд у сумі 63500 гривень.

Організаційну структуру управління підприємством наведено на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаційна структура ТОВ "Енігма ЛТД"

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність. Порядок ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності визначається відповідним законодавством.

Проаналізуємо основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ "Енігма ЛТД" за 2005 - 2006рр. (табл. 2.1). Дані беремо з фінансової звітності підприємства (додатки А, Б, В).

Таблиця 2.1 Аналіз показників фінансово-господарської діяльності ТОВ "Енігма ЛТД" за 2005 - 2006рр., тис. грн.

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення, тис. грн.	Темп приросту, %
Виручка від реалізації	184,5	191,7	+7,2	+3,9
Витрати	153,4	162,6	+9,2	+6,0
Чистий прибуток	31,1	29,1	-2,0	-6,4
Чисельність працівників	5	5	0,0	0,0
Продуктивність праці, тис. грн./чол.	36,9	38,3	+1,4	+3,8

Аналіз табл. 2.1 дає змогу зробити певні висновки про ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства у 2005-2006 р.

Динаміку основних показників показано на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Динаміка основних показників діяльності ТОВ "Енігма ЛТД" за 2005-2006рр.

Таким чином можемо зробити наступні висновки. Виручка від реалізації продукції у 2006 році зросла проти 2005 на 7,2 тис. грн. або 3,9%. За рахунок цього зросла і продуктивність праці на підприємстві на 1,4 тис. грн. /чол. або на 3,8%.

Негативним фактором діяльності є зростання витрат підприємства у 2006р. на 9,2 тис. грн. або на 6,0%. Це зростання привело до зниження прибутку підприємства на 2,0 тис. грн. або 6,4%.

Аналіз фінансового стану малого підприємства проводиться за методикою відображеною в додатку Г.

Майно підприємства "Енігма ЛТД" складається з основних засобів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість відображається в самостійному балансі.

Аналіз структури та динаміки майна наведено в табл.2.2.

Таблиця 2.2 Оцінка структури і динаміки майна ТОВ "Енігма ЛТД" за 2005 - 2006рр.

Види майна	2005	2006	Відхилення
	сума тис.грн	питома вага %	сума тис.грн	питома вага %	в сумі	в питомій вазі
Іммобілізовані активи, в тому числі:	52,3	47,4	51,8	48,4	-0,5	1,0
Основні засоби	52,3	47,4	51,8	48,4	-0,5	1,0
Мобільні активи, в тому числі:	58,1	52,6	55,2	51,6	-2,9	-1,0
Запаси	33,7	30,5	25,3	23,6	-8,4	-6,9
Дебіторська заборгованість	8,8	8,0	1,0	0,9	-7,8	-7,0
Грошові кошти та їх еквіваленти	15,6	14,1	28,9	27,0	13,3	12,9
Всього майна	110,4	100,0	107	100,0	-3,4	0,0

Отже, аналізуючи дані табл. 2.2, можна зробити висновки про те, що вартість основних засобів підприємства зменшилася в 2006 році в порівнянні з 2005 роком. Це можна пояснити тим, що основні засоби підприємства зношуються і відповідно списуються, а нові основні засоби не вводяться. Цей факт може негативно вплинути на якість продукції і її конкурентоспроможність. Аналогічні тенденції спостерігаються і у відношенні до незавершеного будівництва. Це є позитивним аспектом, оскільки сприяє вивільненню коштів, що в свою чергу дозволяє полегшити пошук джерел додаткового фінансування. Мобільні активи в цілому за період, що аналізується, також зменшились. Зокрема, зменшився обсяг запасів, дебіторська заборгованість, що свідчить про те, що підприємство вчасно розраховується з своїми кредиторами і слідкує за дотриманням платіжної дисципліни. Позитивним є також те, що збільшився обсяг грошових коштів та їх еквівалентів, що свідчить про збільшення мобільності активів підприємства і про те, що збільшується ліквідність активів даного підприємства. Зважаючи на це дане підприємство може швидко отримати необхідні кошти в разі погіршення його фінансового стану. Збільшились і обсяги оборотних активів. Таким чином, можна побачити, що обсяг всього майна підприємства зменшився за період що аналізується, найбільша питома вага належить оборотним засобам, в тому числі серед них найбільша питома вага належить запасам та грошовим коштам, а найменша - дебіторській заборгованості. Питома вага основних засобів складає на кінець 2006 року 48,4%, що на 1,0% більше, ніж на кінець 2005 року. Прибутковість підприємства характеризується абсолютним показником прибутку і відносним - рентабельністю. Рентабельність показує ступінь використання наявних ресурсів в процесі виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг. Оскільки фінансовий стан підприємства в значній мірі залежить від його рентабельності, визначимо такі показники рентабельності.

Розрахунок показників рентабельності проводиться на основі даних фінансової та бухгалтерської звітності підприємства (додатки А, Б, В), які наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Вихідні дані для визначення показників рентабельності ТОВ "Енігма ЛТД" за 2005-2006рр, тис. грн.

Показник	2005 рік	2006 рік	Відхилення
			в сумі	у відсотках
Середньорічна вартість виробничих запасів та готової продукції	39,9	29,5	-10,4	-26,1
Виручка від реалізації продукції	184,5	191,7	+7,2	+3,9
Собівартість реалізованої продукції	120,6	127,2	+6,6	+5,5
Прибуток від реалізації продукції	63,9	64,5	+0,6	+0,9
Середньорічна вартість власного капіталу підприємства	75,3	91,9	+16,6	+22,0

Аналізуючи дані табл. 2.3, відмітимо, що позитивним зрушенням в діяльності підприємства є збільшення виручки від реалізації продукції на 7,2 тис. грн. або 3,9%, а також збільшення валового прибутку від реалізації на 0,6тис. грн. або 3,9%. Собівартість реалізованої продукції також збільшилась, що не є позитивним фактором, хоча частково вона збільшилась за рахунок збільшення виручки від реалізації. Також негативним явищем в роботі підприємства є зменшення середньорічної вартості запасів на 10,4 тис. грн. або 26,1%. Збільшення середньорічної вартості власного капіталу являється позитивним фактором.

На основі вищенаведених даних розрахуємо показники рентабельності і занесемо їх до табл. 2.4.

Таблиця 2.4Показники рентабельності ТОВ "Енігма ЛТД" за 2005-2006рр, %

Показник	2005 рік	2006 рік	Відхилення
			+/-	у відсотках
Рентабельність виробництва	1,602	2,186	+0,584	+36,5
Рентабельність продукції	0,530	0,507	-0,023	-4,3
Рентабельність продажу	0,346	0,336	-0,010	-2,9
Рентабельність власного капіталу	0,849	0,702	-0,147	-17,3

Отже, коефіцієнт рентабельності виробництва у 2006 році зріс на 0,584 або на 36,5%. Це свідчить про зниження рівня запасів підприємства та про прискорення їх обігу, тобто кожна одиниця запасів у 2006 році приносила на 0,58 грн. більше прибутку, ніж у 2006р. Слід відмітити також, що при збільшенні суми власного капіталу його рентабельність зменшилась. Так у 2006р. кожна гривна власного капіталу приносила прибутку від реалізації продукції на 0,147 грн. менше, ніж у попередньому році.

При цьому рентабельність продажу знизилась на 0,010 або на 2,9%, а рентабельність продукції на 0,023 або 4,3%. Дані показники свідчать про те, що в 2006р. кожна гривна виручки від реалізації продукції приносила прибутку на 0,01грн. менше, ніж у 2005 році, а кожна гривна витрачена на виробництво продукції на 0,02грн.

Співвідношення між різними видами рентабельності свідчить про достатньо ефективне використання наявних ресурсів підприємства в процесі виробництва і реалізації товарів, робіт та послуг.

Аналіз дає змогу зробити висновок про покращення наявних ресурсів та вдалу організацію виробничо-збутової діяльності.

Значення показників ділової активності підприємства наводяться у табл.2.5.

Таблиця 2.5 Аналіз показників ділової активності ТОВ "Енігма ЛТД" за 2005-2006рр

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення, +/-	Норматив
Оборот дебіторської заборгованості (раз)	21	39	+18	Збільшення
Термін кредиту (в днях)	17	9	-8	Зменшення
Оборотність запасів (раз)	5	6	+1	Збільшення
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	3,0	3,4	+0,4	Збільшення

Аналізуючи показники ділової активності відмітимо, що по всіх показниках у 2006 році відбулось покращання. Так швидкість оборотності дебіторської заборгованості збільшилась на 18 оборотів, а термін дії кредиту зменшився на 8 днів. Оборотність запасів та оборотних коштів також збільшилась, відповідно на 1 та 0,4 обороти.